# МВС

Кожні дві секунди хтось у світі потребує переливання компонентів крові. А кожна третя людина хоча б раз у житті може зіткнутися з необхідністю такої допомоги. За цими цифрами — тисячі історій пацієнтів, для яких донорська кров стає шансом на одужання або навіть порятунок життя.За словами завідувачки відділу комплектації та медичного обстеження донорів з рекрутингом Центру служби крові НДСЛ "Охматдит" Інни Вільшанівської, потреба у донорах існує постійно.За останні роки культура донорства в Україні суттєво змінилася. Якщо на початку повномасштабної війни українці масово приходили до центрів крові через гостру потребу допомогти, то сьогодні формується спільнота регулярних донорів, які здають кров системно і свідомо.Серед них — як звичайні українці, так і ті, хто щодня служить державі: прикордонники, слідчі, працівники державних установ, медики та волонтери тощо. Проте незалежно від професії їх об'єднує спільне бажання — допомагати іншим. У кожного з них своя історія. Хтось прийшов на першу донацію через прохання врятувати пораненого. Хтось — після історії онкохворої дитини. Для когось донорство стало способом підтримати українських військових, а для когось — життєвим принципом.До Всесвітнього дня донора крові, який щороку відзначають 14 червня, TrueUA розповідає історії українців, які регулярно діляться частинкою себе заради незнайомців і доводять: іноді кілька хвилин у донорському кріслі можуть подарувати комусь ціле життя.Коли донорство стає особистимДля когось донорство починається з випадкового оголошення, для когось — із прохання про допомогу, а для когось — із власної втрати. Героїні цього розділу прийшли до донорства різними шляхами, але кожна з них переконана: кров ніколи не буває зайвою, а кілька хвилин у донорському кріслі можуть стати для когось шансом на життя.Лікарка-інфекціоністка Діана Власова: "Страшно уявити, якби ті люди не здали тоді кров"Пані Діана з Полтави вперше стала доноркою у 2019 році. Каже, що тоді вирішила спробувати радше з цікавості.Перед першою донацією було трохи страшно, однак хвилювання швидко минуло, щойно вона опинилася в обласному центрі переливання крові та побачила, скільки людей приходять туди добровільно.Процедуру пані Діана запам'ятала у деталях: анкета, перевірка тиску, аналізи, і не тільки:"Далі був найкращий момент — обов'язково потрібно було з'їсти печиво з солодким чаєм, з чим я дуже успішно справилася".Перша донація минула легко, без запаморочення чи погіршення самопочуття."Все пройшло чудово, памʼятаю навіть вкінці дали 73 гривень", — пригадує з усмішкою лікарка.Після цього була тривала перерва через щільний графік роботи. До донорства Діана Власова повернулася лише 2023 року. Відтоді вже здала кров 17 разів і один раз — плазму.Сьогодні вона дивиться на донорство не лише як людина, яка здає кров, а й як медик. У своїй практиці неодноразово бачила, як родичі пацієнтів із важкою анемією чи іншими захворюваннями терміново шукають донорів. Втім, особистий досвід зробив для неї тему донорства ще ближчою.Улітку 2022 року її молодший брат отримав тяжке поранення на Харківському напрямку. До лікарні його доставили з гемоглобіном 74 при нормі 140-160."Тоді йому декілька разів переливали кров і страшно уявити, якби ті люди не здали тоді кров", — розповідає пані Діана.Згодом її брат загинув на позиції. Саме тому сьогодні вона особливо добре розуміє, наскільки важливими є донори."Завдяки технологіям люди вміють створювати нові частини органів, пересаджувати органи від людей та тварин, але досі немає такої технології, яка може створити повноцінну штучну кров", — наголошує вона.Пані Діана переконана: особливо зараз, під час війни, потреба у крові є постійною — як для військових, так і для цивільних, онкохворих, породіль та пацієнтів після операцій."Не варто боятися донорства, адже ваша кров може врятувати чиєсь життя", — каже лікарка.Студентка Анна Нехай: "На досвіді своєї сімʼї знаю, що кров зайвою не буває"Пані Анна нині живе у Польщі, навчається на біолога та працює репетиторкою з біології й хімії. Серед її захоплень — книжки та вишивка. Свою першу донацію вона зробила у 19 років, тоді її мотивувала цікавість.У клініці, де здавала плазму, працювали біотехнологи — фахівці за її першою спеціальністю. Тож це була нагода не лише допомогти, а й ближче познайомитися з майбутньою професією. На відміну від багатьох інших донорів, Анна не боялася уколів. Більше хвилювалася через вагу."Я тільки переживала, що можу за вагою не пройти, бо тоді важила в межах недостатньої ваги для допуску", — згадує вона.Згодом донорство набуло для неї зовсім іншого значення… У 2022 році її чоловік під час контрнаступу на Харківському напрямку отримав важке поранення і ледь не загинув через втрату крові."Я на досвіді своєї сімʼї знаю, що кров зайвою не буває", — говорить Анна.Тоді лікарям вдалося врятувати його життя. Проте згодом чоловік загинув на війні. Саме тому тема донорства для Анни Нехай сьогодні має особистий вимір. Вона добре знає, що в критичний момент наявність донорської крові може стати вирішальною.Сьогодні вона тимчасово не є доноркою через проживання за кордоном. Крім того, певний час лікарі відмовляли їй у донаціях через низький гемоглобін. Проте після приїзду в Україну пані Анна планує знову повернутися до донації.Керівниця групи з медіабаїнгу Катерина Лутаєва: "Моя кров може буквально воювати"Катерина Лутаєва працює у медійній агенції, багато подорожує Україною, займається спортом і волонтерством. До донорства її привела історія благодійного фонду "Таблеточки". Пригадує, що якось натрапила на матеріали про допомогу онкохворим дітям і настільки зацікавилася темою, що почала більше читати про роботу фонду. Згодом друзі запропонували разом долучитися до донорської акції."Для них це вже не вперше, тож вийшов такий собі win-win: і потусити разом, і зробити щось реально хороше", — розповідає вона й додає: перед першою донацією хвилювалася.Боялася, що не допустить медична комісія, переживала, як почуватиметься після процедури, уважно вивчала всі рекомендації для донорів. Втім, уже після першого досвіду зрозуміла, що її організм добре переносить здачу крові.Згодом почала регулярно долучатися до акцій "Таблеточок", ДонорUA та інших організацій. Особливим моментом став перший візит до "Охматдиту", після чого вона вирішила, що хоче підтримувати саме маленьких пацієнтів кардіологічного відділення: "Мене це дуже зачепило: такі маленькі люди, які ще навіть не встигли пожити, побачити світ, щось в ньому зробити — ні хорошого, ні поганого — а вже стикаються з такими випробуваннями".Після початку повномасштабної війни її мотивація змінилася. Тепер вона регулярно здає кров для військових госпіталів."Зараз для мене важливо бути надійним тилом для ЗСУ", — каже вона.Донорство стало для неї не лише способом допомагати, а й своєрідною внутрішньою опорою:"Це був спосіб триматись, слідкувати за своїм здоров’ям, не розсипатись і залишатись тут, в Україні".Вона зізнається, що особливо зворушують випадкові зустрічі зі знайомими на донаціях або історії людей, які перетворюють здачу крові на особливу подію:"Наприклад, коли знайома одного разу замість класичного святкування Дня народження запросила всіх у Госпіталь — здати кров. І це, мабуть, один із найсильніших форматів "свята", який я бачила".Сьогодні вона намагається дотримуватися власного графіка — приблизно чотири донації на рік. А тим, хто досі не наважується зробити перший крок, радить не боятися та більше дізнаватися про донорство:"Для вас це умовна година часу. А для когось — це шанс, що поруч залишиться мама чи тато. Брат чи сестра. Дочка чи син. Бабуся чи дідусь. Друг чи побратим". "Всі мої донації йдуть для ЗСУ. І коли думаєш про це, усвідомлюєш: частина цієї крові могла допомогти комусь відновитись і повернутись у стрій. І в цьому є дуже сильне відчуття — що твоя кров може буквально… воювати".Чому донорська кров потрібна щодняЗа словами завідувачки відділу комплектації та медичного обстеження донорів з рекрутингом Центру служби крові НДСЛ "Охматдит" Інни Вільшанівської, потреба у донорах залишається постійною.Донорська кров необхідна пацієнтам онкологічних та гематологічних відділень, дітям після трансплантації кісткового мозку, людям із важкими травмами, опіками та масивними кровотечами. При цьому деякі компоненти крові мають дуже короткий термін придатності. Наприклад, тромбоконцентрат зберігається лише п'ять днів. Саме тому центри крові не можуть створити запас "на роки вперед" і постійно потребують нових донорів.Інна Вільшанівська зазначає, що після початку повномасштабної війни українці стали значно активніше долучатися до донорського руху. Багато хто прийшов на донацію вперше саме через бажання допомогти військовим і цивільним, які постраждали від війни. Втім, потреба в крові не зникає навіть тоді, коли новини перестають повідомляти про чергові масові акції.Саме тому найціннішими для системи є регулярні донори — люди, які повертаються знову і знову."Якщо ви вже є донором — дякую, що продовжуєте цей шлях. Якщо лише замислюєтеся про донацію — можливо, саме ваші 450 мл крові стануть для когось найціннішим подарунком. Без перебільшень, бути донором — це бути героєм, що допомагає рятувати життя, оскільки є багато тяжких станів у пацієнтів, при яких неможливо обійтися без компонентів крові", — наголошує Інна Вільшанівська.Кров для тих, хто боронить країнуВійна зробила донорство ще важливішим для України. Щодня кров потрібна не лише пацієнтам лікарень, а й пораненим військовим, які отримують допомогу на стабілізаційних пунктах, у шпиталях та медичних центрах по всій країні. Саме тому серед тих, хто регулярно приходить до центрів крові, дедалі більше військовослужбовців та ветеранів.Показовим став рекорд України, який цьогоріч встановили прикордонники Західного регіонального управління ДПСУ. До масштабної донорської акції одночасно долучилися понад 400 військовослужбовців у кількох містах країни, здавши майже 200 літрів крові. Втім, за кожною такою донацією стоїть особиста історія людини, яка добре знає ціну людського життя.Військовослужбовець "Сталевого кордону" Іван: "На війні найбільше гине людей саме через втрату крові"Іван служить у 15-му мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон" і вже 27 років працює у прикордонному відомстві. Серед його захоплень — йога, психологія, туризм, археологія та здоровий спосіб життя.Донором став ще у 18 років під час навчання в Національній академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Тоді курсантам повідомили, що один із їхніх товаришів потрапив у ДТП і терміново потребує донорської крові."Тоді я ще нічого не знав про донорство, але став одним з небагатьох добровольців, які зголосились здати кров", — пригадує він.Попри те, що минуло понад два десятиліття, Іван добре пам'ятає свої відчуття. Каже, що страху майже не було, адже думка про можливість врятувати людину перекривала будь-які сумніви.За роки служби його ставлення до донорства лише зміцнилося. Особливо після початку повномасштабної війни. Прикордонник неодноразово перебував у районах бойових дій та на власні очі бачив наслідки важких поранень."На війні найбільше гине людей саме через втрату крові після отриманого поранення", — говорить він.Особливо його вразив випадок, коли медики на стабілізаційному пункті були змушені самі ставати донорами, щоб урятувати пораненого:"Особисто знаю випадки, коли наші медики під час проведення надскладних операцій в стабілізаційному пункті під постійними обстрілами через брак донорської крові призупиняли операцію, самі здавали кров, здійснювали переливання і продовжували робити операцію".Сьогодні Іван називає донорство проявом людяності. Займатися донацією його мотивує ідея про те, що, "можливо, саме твоя крапля крові врятує комусь життя". Також він переконаний, що для України донорство має особливе значення саме через війну."Кров вкрай необхідна як для порятунку бійців на передовій, так і для порятунку цивільних, які щоденно страждають від ворожих обстрілів".Прикордонник Карпатського загону Павло Піковець: "Якщо твоя кров допоможе людині вижити, ти повинен допомогти"Майор 7-го прикордонного Карпатського загону Павло Піковець добре знає ціну людського життя. Оборона Маріуполя, важке поранення, полон в Оленівці та тривала реабілітація — усе це він пережив особисто. Сьогодні пан Павло продовжує службу, займається спортом та регулярно здає кров.Він не пам'ятає своєї першої донації, адже донором став багато років тому. Кров здавав як для незнайомих людей, так і для друзів, які потребували допомоги. Особливого значення донорство набуло для нього під час оборони Маріуполя. Після поранення руки під час прориву до "Азовсталі" Павло опинився у польовому шпиталі "Залізяка" — саме там й став свідком історії, яку пам'ятає досі."Після чергового артобстрілу до шпиталю доставили важкопораненого прикордонника. Він перебував у критичному стані, тричі зупинялося серце. Лікарі боролися за його життя і в якийсь момент сказали: "Потрібна кров", — пригадує він.Інформацію передали по радіостанції."Майже одразу прийшли хлопці, які погодилися здати кров. Завдяки лікарям і донорам його вдалося врятувати. Він вижив, пройшов полон, повернувся додому та продовжує службу", — зазначає Павло Піковець.Саме ця історія остаточно переконала його, що донорство — це не просто добра справа. Прикордонник радіє, що дедалі більше українців усвідомлюють важливість донорства. Його підтримує і дружина, яка також неодноразово ставала доноркою. Для себе ж він сформулював простий принцип:"Живеш сам — допомагай жити іншим. Будь донором, здавай кров. Якщо твоя кров допоможе людині перемогти хворобу або вижити, ти повинен допомогти".Офіцер Волинського прикордонного загону Олег Франчук: "Твоя кров — це чиєсь завтра"54-річний лучанин Олег Франчук понад три десятиліття служить державі. Нині він очолює групу вогневої підтримки Волинського прикордонного загону, а у вільний від служби час допомагає рятувати життя інших людей. Донором він став ще 1990 року — під час навчання у військовому училищі."На відміну від багатьох однокурсників, я ніколи не боявся крові. Не було й страху ставати донором, адже розумів, що це може врятувати чиєсь життя", — розповідає він.Одним із найяскравіших спогадів став випадок, коли під час занять із бойової підготовки курсант випадково прострілив собі стегнову артерію. Тоді Олег був серед тих, хто здавав кров для пораненого побратима. Через багато років саме цей випадок підштовхнув його повернутися до регулярного донорства.Після виходу на пенсію він приєднався до донорської спільноти "Краплина життя", яка допомагає онкохворим дітям. Відтоді регулярно здає тромбоконцентрат — компонент крові, який особливо потрібен пацієнтам із тяжкими гематологічними захворюваннями.Однією з найважливіших історій у його житті стала допомога дівчинці, яка боролася з лейкемією. Для її порятунку прикордонник протягом кількох місяців здавав тромбомасу кожні два тижні.Найбільшою нагородою для себе він називає не відзнаки, а слова вдячності від батьків дітей, які отримали шанс на життя. Сьогодні Олег Франчук має звання "Почесний донор України"."Бути донором — це те, що може зробити практично кожен. Це можливість допомогти іншим і водночас виконати свій громадянський обов'язок", — переконаний він.Його життєве гасло давно стало відомим серед колег і друзів: "Твоя кров — це чиєсь завтра".Полковник ДПСУ Григорій Кухнюк: "Кров — це найцінніший дар"Для полковника ДПСУ Григорія Кухнюка донорство стало одним зі способів служити країні з перших днів повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року офіцер запасу, щойно почувши про вторгнення Росії, вирушив до військкомату. Однак через величезні черги потрапити туди було майже неможливо. Тоді він ухвалив інше рішення: 26 лютого прийшов до Закарпатського обласного центру переливання крові."Я не вагався. Рішення сформувалося миттєво і само по собі. Сумнівів чи страхів не було. Я знав, що маю допомогти і що кров, певно, потрібна вже", — згадує прикордонник.За кілька днів його все ж мобілізували до Чопського прикордонного загону. Відтоді пан Григорій намагається здавати кров регулярно — настільки часто, наскільки дозволяють служба та стан здоров'я. Перерви траплялися лише під час виконання бойових завдань.За роки служби він неодноразово переконувався, наскільки важливою є донорська кров під час війни:"Бути донором — це допомагати людям. Час такий, що ми маємо допомагати один одному усім, чим можемо. Кров — це найцінніший дар. Вона дає надію на життя — сьогодні, коли його у нас так ретельно намагаються відібрати".Нині полковник проживає в Ужгороді та очолює один із відділів прикордонної служби Чопського загону. У вільний час грає в шахи, а родина повністю підтримує його донорство. Для себе він ухвалив рішення ще у 2022 році: здаватиме кров стільки, скільки дозволятиме здоров'я.Прикордонник Андрій із Сумщини: "Донація — це сенс мого життя"Серед тих, хто регулярно здає кров, — і військовослужбовець 5-го прикордонного загону ДПСУ Андрій із Сумщини. Він називає донорство не разовою акцією, а частиною власної життєвої філософії."До донорства я ставлюся дуже відповідально, як і до інших справ у своєму житті, адже це не одноразова акція, а сенс мого життя", — говорить прикордонник.Сьогодні Андрій регулярно здає кров і переконаний, що допомога іншим має бути свідомим вибором кожної людини.Донорство як громадянська відповідальністьДля одних донорство починається з особистої історії, для інших — стає частиною життєвих принципів. Серед героїв цього матеріалу є працівники державних установ, які регулярно здають кров і переконані: допомагати тим, хто цього потребує, — обов'язок кожного, хто має таку можливість.Заступник начальника слідчого відділу ДБР Руслан Гега: "Зберегти життя і дати надію на порятунок"Руслан Гега працює заступником начальника слідчого відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Разом із дружиною та дітьми живе у Києві. У вільний час намагається якомога більше уваги приділяти родині, займається розвитком дітей та прищеплює їм любов до природи, спорту й України.Свою першу донацію він пам'ятає до найменших деталей — це сталося ще у студентські роки, коли йому було 18 років. Одного дня до аудиторії разом із деканом факультету зайшли двоє хлопців. Вони шукали донорів із другою позитивною групою крові для свого товариша, який потрапив у ДТП і терміново потребував допомоги."Я одразу погодився здати її, так як розумів, що йдеться про можливий порятунок життя і цей факт затьмарив всі страхи", — згадує Руслан Гега.Разом із ним допомогти погодилися ще четверо студентів. Для більшості це була перша донація, тому хвилювалися всі. Після обстеження лікарі допустили до здачі крові лише трьох донорів. За словами медиків, цього було достатньо. Після процедури хлопці, які шукали донорів для свого друга, запросили студентів до кафе. Грошей за здачу крові ніхто не взяв.Приблизно через місяць Руслан Гега випадково зустрів у місті одного з тих хлопців і дізнався, що їхній товариш одужує:"Мені після цих слів стало дуже приємно, так як я розумів, що я із своїми одногрупниками до цього причетні".Згодом у його житті була ще одна історія, яка лише підтвердила важливість донорства. До Руслана звернулися батьки маленької дівчинки, яку сильно покусала власна собака. Дитині терміново була потрібна кров."Я також одразу згодився так як і в перший раз розумів важливість цього, тим паче на той час у мене вже також була донька і мені було б дуже прикро бачити людей які відмовлялися б допомогти моїй дитині в аналогічній ситуації", — пригадує він.До 30 років пан Руслан здавав кров лише кілька разів. Проте після початку повномасштабної війни його ставлення до донорства змінилося. Тепер він намагається долучатися до донацій щоразу, коли дозволяє здоров'я та є потреба."Якщо говорити про здачу крові для військових, то я розцінюю це як мій обов’язок перед воїнами, які захищають мою батьківщину, мою сім’ю та рідних", — наголошує він.Водночас Руслан Гега здає кров і для дітей в "Охматдиті": "Я також ходжу в "Охматдит" здавати кров для діток, так як розумію, що діти — наше майбутнє і так як вони наразі проживають в часи війни, то мають бачити і знати, що їх ніхто у будь-який час не залишить наодинці із хворобами або травмами".Найбільше ж йому запам'ятався випадок, який не був пов'язаний із самою донацією:"Прикро говорити, але випадок який мені запам’ятався найбільше, він не стосується самої здачі крові, а відмови у її здачі із словами: "Бо я не хочу, це моя справа". Я до цього моменту був хорошої думки про цю людину, але після цього все змінилось".Руслан Гега зізнається, що після цих слів його ставлення до людини змінилося. Водночас його надихають інші приклади — колеги та підлеглі, які регулярно стають донорами."Мені дуже приємно дивитись на своїх колег та підлеглих дівчат, які невеличкого зросту, тендітні, але не бояться здавати кров та як і я та мій керівник постійно здають кров за можливості та при наявній необхідності", — зазначає слідчий ДБР.Вражає й історія пана Руслана щодо підтримки донорства його родиною:"Дружина постійно купує мені гранатовий сік у день здачі та готує святкову вечерю за якою пропонує випити келих червоного вина", — усміхається Руслан Гега.На його переконання, сьогодні донорство особливо важливе для України. Він згадує розмови зі знайомими військовими, які розповідали про випадки загибелі побратимів через значну втрату крові:"Тому як я і вже говорив раніше здача крові, це обов’язок кожного громадянина, який має таку змогу, не хворіє і яким лікарями не заборонено здавати кров".Для себе ж сенс донорства він сформулював так:"Зберегти життя і дати надію на порятунок, бо без надії не буде боротьби за це життя. Допомагай тим хто дійсного цього потребує і така допомога обов’язково тобі повернеться навіть у той час коли ти цього не очікуватимеш і від тих людей яких ти можеш і не знати".Старший слідчий ДБР Ігор Гончарук: донорство як особиста місіяДля старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР Ігоря Гончарука донорство стало відповіддю на виклик, який війна кинула всій країні. Його історія почалася у перші дні повномасштабного вторгнення."Той страшний лютий 2022 року назавжди змінив моє сприйняття світу, обов'язку та того, що насправді означає бути українцем", — говорить він.Саме тоді пан Ігор вирішив, що має робити все можливе для допомоги військовим та цивільним, які постраждали від війни. Відтоді донорство стало його особистою місією. На сьогодні він уже здійснив 17 донацій — і не планує зупинятися.Ігор Гончарук переконаний: донорство — це не випадковий візит до центру крові, а дисципліна та постійна робота над собою. Щоб кров була максимально якісною та могла допомогти пораненим захисникам і хворим дітям, він повністю змінив свій спосіб життя."Чистий організм — це гарантія того, що моя кров буде спрямована виключно на користь людині, яка перебуває на межі життя та смерті", — пояснює він.За кілька днів до кожної донації переходить на спеціальний раціон, відмовляючись від жирної, смаженої та молочної їжі. Регулярно займається спортом, підтримує фізичну форму та принципово не вживає алкоголь.Під час кожної донації Ігор Гончарук думає про тих, кому ця кров може допомогти."Ти сидиш у кріслі й чітко розумієш: кожна хвилина цього процесу наближає чиєсь одужання та нашу спільну Перемогу", — зауважує він й додає, що для нього донорство давно стало не окремою акцією, а частиною особистої відповідальності перед країною та людьми, які потребують допомоги.Комунікаційниця сервісного центру МВС Яна Ревенко: повідомлення, яке вона перечитувала кілька разівКомунікаційниця регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Київській та Чернігівській областях Яна Ревенко стала доноркою не так давно. Свою першу донацію вона зробила в "Охматдиті". Як і багато людей, спочатку хвилювалася."Були звичні запитання: як усе відбуватиметься, чи не стане зле, чи зможу я це зробити", — пригадує вона.Однак про своє рішення вона навіть не попередила родину. Рідні дізналися про все вже після процедури — з фотографії, яку Яна надіслала їм. Після цього телефон буквально розривався від дзвінків і повідомлень."Але коли вони побачили, що все минуло легко й без жодних проблем, їхні переживання змінилися гордістю", — каже жінка.Найбільше ж їй запам'яталося повідомлення від "Охматдиту":"Я була на роботі й отримала повідомлення від "Охматдиту": "Яно, сьогодні ваша кров врятувала життя".Яна зізнається, що перечитала ці слова кілька разів — саме тоді вона по-справжньому зрозуміла цінність донорства."У той момент усвідомлюєш, що десь є людина, яку ти навіть не знаєш, але якій змогла допомогти", — пригадує вона. Головний спеціаліст сервісного центру МВС Євген Возняк: "Одна донація може врятувати кілька життів"Головний спеціаліст регіонального сервісного центру МВС у Київській та Чернігівській областях Євген Возняк став донором у 2014 році. Тоді його мотивувало усвідомлення того, що лікарні постійно потребують крові, а за роки донорства він переконався: навіть одна донація може змінити чиєсь життя.Найбільше, каже Євген, запам'ятовується атмосфера єдності серед донорів — особливо у складні для країни часи, коли люди масово приходять допомагати пораненим та хворим. З часом донорство стало для нього не разовою акцією, а громадянською відповідальністю. Його життєвий принцип звучить просто:"Добро не завжди потребує великих зусиль — іноді достатньо простягнути руку, щоб врятувати чиєсь життя". Начальник відділу сервісного центру МВС Олег Лупіч: приклад батька на все життяНачальник відділу регіонального сервісного центру МВС у Київській та Чернігівській областях Олег Лупіч уперше здав кров ще під час строкової служби. Втім, головним прикладом для нього став батько — почесний донор СРСР, який за життя здійснив понад 40 донацій."Мій батько мав статус "Почесного донора СРСР", зробив за життя понад 40 донацій. Пригадую випадок, коли він розповідав про це мені, ще дитині, і в розмову втрутилася мама — начебто, зараз цей статус немає вже ніякого змісту і при Незалежній Україні будь-які пільги за донорство часів СРСР вже не є актуальними. Тато тоді відповів, що він все життя ходив на донацію не за пільги і не за надбавки до пенсії, а тому що вважав, що це важливо для людей", — пригадує з гордістю він.Сам Олег переконаний:"Якщо я можу це робити — вважаю, я зобов'язаний це робити".Коли добро стає системоюСеред героїв нашого матеріалу є люди, які приходять до центрів крові самостійно, а є ті, хто зміг перетворити особисте рішення на масштабний рух допомоги. Саме такою є історія речниці Державного бюро розслідувань Ольги Чеканової.Від однієї донації до сотень врятованих життівІсторія Ольги Чеканової почалася 2019 року на порозі школи. Тоді вчителька зі сльозами на очах попросила допомогти старшокласниці, яка боролася з важкою хворобою і терміново потребувала донорської крові.Вже наступного дня Ольга проходила обстеження та здавала кров для дівчини — й саме тоді вперше побачила, яким насправді є донорський рух.Під кабінетами центру крові сиділи люди, які щиро переживали, чи допустять їх до донації. Когось відправляли додому через низький гемоглобін або проблеми з тиском, і це засмучувало їх значно більше, ніж можна було очікувати."В їхніх очах читалося, наскільки важливо врятувати чиєсь життя", — згадує пані Ольга. Через кілька місяців їй знову зателефонували з центру крові — тоді потрібна була допомога іншому пацієнту, й Ольга без вагань погодилася. Пізніше лікарі повідомили, що ця кров допомогла врятувати людину.Саме так, від донації до донації, почався шлях, який згодом привів до створення одного з найбільших донорських рухів серед державних органів України. Сьогодні працівники Бюро по всій країні регулярно здають кров. За словами речниці ДБР, починаючи з 2020 року, вони здали вже понад 800 літрів крові. Майже кожен третій працівник має посвідчення донора.У відомстві навіть з'явився власний принцип — "рятівні 60 днів". Саме стільки часу потрібно організму для відновлення після донації цільної крові. Щоб банки крові не залишалися порожніми, підрозділи ДБР по черзі відвідують центри крові протягом усього року. Ця система працювала навіть під час пандемії COVID-19, коли донорів критично бракувало."Мої колеги не просто виконують свої щоденні професійні обов'язки, вони за покликом серця регулярно йдуть і здають кров. Їхня мовчазна, щомісячна готовність віддати частинку себе, свій власний життєвий ресурс заради порятунку абсолютно незнайомої людини — пораненого на передовій бійця чи маленької дитини в палаті — це і є справжній патріотизм у дії", — зазначає речниця ДБР.На особистому рахунку Ольги Чеканової вже 16 донацій крові та її компонентів. Але найважливішим досягненням вона вважає не власні показники, а людей, яких вдалося об'єднати навколо цієї справи."Ми не знаємо імен тих поранених бійців, які після важких боїв приходять до тями у госпіталях, не знаємо імен тих маленьких діток в "Охматдиті", у чиїх жилах зараз тече наша кров. Але ми точно знаємо одне: поки б'ються наші серця, ми не зупинимося", — зазначає вона.Що заважає людям ставати донорами: найпоширеніші міфиЗа словами Інни Вільшанівської, багато людей досі відмовляються від донорства через поширені міфи та хибні уявлення. Часто люди думають, що не можуть стати донорами через вік, харчування чи татуювання. Проте законодавство чітко визначає: донором може бути дієздатна особа від 18 до 65 років із масою тіла від 50 кг.Також дехто вважає, що їхня група крові не потрібна або що донорська кров завжди є в достатній кількості. Але потреба в крові та її компонентах існує щодня, незалежно від пори року чи обставин. Саме тому регулярні донори є надзвичайно важливими.Фахівчиня зазначає, що нерідко стикається і з іншими поширеними міфами. Наприклад, що донорство шкодить здоров’ю, що після здачі крові людина довго відновлюється або що під час донації можна чимось заразитися."Насправді донорство є безпечним, якщо людина не має протипоказань, а всі процедури проводяться одноразовими стерильними матеріалами. Лікар, який допускає донора до донації, також перевіряє, чи здача крові буде безпечною для донора, чи немає протипоказів, наприклад, серйозні серцево-судинні захворювання (інфаркти, інсульти), коли не можна здавати кров", — пояснює завідувачка відділу комплектації та медичного обстеження донорів Центру служби крові "Охматдиту".Інна Вільшанівська наголошує, що бути донором крові навіть корисно, і наводить декілька наукових фактів:У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб.І ще один плюс: донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс."Отже, донорство є навіть корисним і надзвичайно важливим для тих, хто чекає на вашу допомогу", — наголошує вона.Серед тимчасових протипоказань:татуювання та пірсинг — відсторонення від донорства на шість місяців;прийом анальгетиків або аспірину — утримання від донації протягом трьох днів;паління — достатньо не палити за дві години до процедури.Водночас існують й абсолютні протипоказання, серед яких серйозні серцево-судинні захворювання, ВІЛ, гепатити B і C та онкологічні захворювання.Одна кров — одне прагнення до життяГерої нашого матеріалу ніколи не зустрічалися між собою, у них різні професії, різні долі й різні причини приходити до центрів крові. Вони не знають, кому саме допомогли їхні донації. Не знають імен людей, які отримали їхню кров. Не бачили більшості тих, чиє життя, можливо, вдалося врятувати.Хтось уперше став донором, почувши прохання врятувати пораненого. Хтось — після історії онкохворої дитини. Хтось — тому що на власні очі бачив, як донорська кров повертає людей до життя після важких поранень. Та їх об'єднує одна спільна риса — вони не проходять повз чужий біль.Бо донорство — це не про статистику, а про дитину, яка продовжує боротьбу з хворобою, про військового, на якого вдома чекають рідні, про людину, яка після складної операції отримує шанс на одужання.І, можливо, найкраще сенс донорства пояснюють слова однієї з героїнь нашого матеріалу Катерини Лутаєвої:"Для вас це умовна година часу. А для когось — це шанс, що поруч залишиться мама чи тато. Брат чи сестра. Дочка чи син. Бабуся чи дідусь. Друг чи побратим…" .

Міністерство внутрішніх справ України готує нову систему відповідальності для водіїв за систематичні порушення правил дорожнього руху. Йдеться про механізм автоматичного обліку кількості та тяжкості порушень із подальшим застосуванням санкцій.Як повідомив очільник відомства Ігор Клименко, "сьогодні-завтра" має бути готовий драфт відповідного документа. За його словами, нова система не є бальною, однак передбачає автоматичне фіксування порушень та накопичення даних про їх кількість і серйозність. На основі цього до водіїв можуть застосовуватися санкції."Наприклад, буде 10 порушень перевищення швидкості — і будуть санкції. Це може бути вилучення водійського посвідчення, обмеження чи повторна здача іспиту. Перевищення швидкості на десять кілометрів — це одна історія. А коли на 50, 80 кілометрів, це вже може бути трагедія", — пояснив Клименко.Напередодні прем'єр-міністр України Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні готують комплекс змін, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху та зменшення кількості аварій. Вона уточнила, що зміни передбачають:посилення відповідальності за систематичні порушення ПДР, зокрема за перевищення швидкості;жорсткіші санкції для водіїв, які систематично перевищують встановлені обмеження;удосконалення системи автоматичної та неавтоматичної фіксації порушень;законодавче врегулювання використання легкого персонального електротранспорту.Свириденко зауважила, що "фінальні рішення мають враховувати пропозиції суспільства". Нагадаємо, раніше у соціальних мережах та медіа поширили інформація про те, що з початку 2026 року в Україні нібито запрацювала система штрафних балів за порушення правил дорожнього руху. Ця інформація не відповідає дійсності.Читайте також: Водії отримують фейкові повідомлення про штрафи: як не потрапити на "гачок".

Міністерство внутрішніх справ України роз’яснило, чи впливають кредитні зобов’язання або перебування на лікарняному на можливість перетину державного кордону.У межах проєкту "Запитай у МВС" відомство повідомило, що ані кредити, ані лікарняний не є підставою для відмови у виїзді за кордон.Прикордонники не перевіряють наявність кредитів, іпотеки чи інших фінансових зобов’язань громадян. Сам факт заборгованості не впливає на рішення про пропуск через кордон. Листки непрацездатності або перебування на лікарняному не перевіряються під час перетину кордону та не можуть бути підставою для відмови у виїзді.Коли виїзд можуть обмежитиМВС наголошує, що відмовити у виїзді можуть лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема якщо особа:має запобіжний захід із забороною виїзду;засуджена за кримінальне правопорушення;ухиляється від виконання судових рішень;перебуває під адміністративним наглядом;має борги, через які відкрите виконавче провадження (наприклад, аліменти);перебуває в розшуку правоохоронних органів;не має необхідних документів для перетину кордону.Усі підстави для обмеження виїзду чітко визначені законодавством. Кредити та лікарняний до таких причин не належать і самі по собі не впливають на перетин кордону."Нагадуємо, що під час воєнного стану всі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні мати з собою військово-обліковий документ в електронному чи паперовому вигляді (відповідно до п. 6. ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"). Цей документ перевірятиме представник Державної прикордонної служби України в прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та в пунктах пропуску через державний кордон України під час його перетину", — нагадали у відомстві.Нагадаємо, 20 травня в Україні набрали чинності зміни, які скасовують обмеження на перетин кордону для жінок. Згідно з нововведеннями, скасовано обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в судах.Додамо, 2026 року в Україні вперше від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано позитивне сальдо перетинів державного кордону — кількість в’їздів громадян перевищила кількість виїздів..

Лави вищого керівництва Нацгвардії посилив легендарний бойовий командир та Герой України Олег Мироненко. Глава держави Володимир Зеленський підписав укази про звільнення попереднього заступника та призначення нового очільника.Про це йдеться в офіційному указі президента.Кадрова ротація у керівництві НацгвардіїГлава держави підписав два документи, які змінюють склад вищого офіцерського корпусу НГУ. Згідно з президентським указом №469/2026, з посади заступника командувача Національної гвардії України було звільнено Олексія Осипенка.Натомість наступним розпорядженням під номером №470/2026 Володимир Зеленський призначив на цю вакантну посаду Олега Мироненка. Обидва кадрових рішення набули чинності одразу після їхнього офіційного оприлюднення.Що відомо про бойовий шлях Олега МироненкаНовопризначений заступник командувача має солідний військовий досвід і захищає суверенітет України ще з 2014 року. На початковому етапі російської агресії він брав безпосередню участь у зачистці будівлі Харківської ОДА від проросійських заколотників, а згодом успішно виконував завдання в зоні проведення АТО на сході країни. Донедавна офіцер командував 14-ю бригадою оперативного призначення "Червона Калина".З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Олег Мироненко організовував та брав участь в обороні Київської області. Після вигнання окупантів із півночі він керував підрозділами під час складних контрнаступальних операцій на найгарячіших ділянках фронту — на Луганщині, Донеччині та у Запорізькій області.За понад десятиліття самовідданої служби офіцер здобув статус повного кавалера ордена Богдана Хмельницького, а також був відзначений орденами "За мужність" II та III ступенів. Найвищу державну нагороду — звання Героя України — президент присвоїв йому у 2025 році.Нагадаємо, 13 січня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення заступника голови Служби безпеки України. Посаду обійняв Ярослав Мережко..

В Україні 25 травня стартував Національний тиждень безбар’єрності. Головна тема цьогорічної ініціативи — "Безбар’єрна мова".Про це повідомили TrueUA у пресслужбі Сервісних центрів МВС Київщини та Чернігівщини, які також долучилися до ініціативи. У межах тижня безбар’єрності вони розпочали серію інформаційних відео з перекладом жестовою мовою, аби зробити важливу інформацію про державні послуги більш доступною для людей із порушеннями слуху.У відео фахівці сервісних центрів МВС пояснюватимуть порядок отримання найпопулярніших послуг, розповідатимуть про необхідні документи та актуальні правила обслуговування."Ми хочемо, щоб більше людей могли отримувати необхідну інформацію без бар’єрів. Доступність комунікації — це не про формальність, а про повагу та рівні можливості для кожного", — зазначають у сервісних центрах МВС.В розмові з нами, працівники центру зауважили: це не єдине відео. Надалі — з періодичністю — у відеоформаті з перекладом жестовою мовою вони розповідатимуть про обмін та відновлення посвідчення водія, складання практичного іспиту та інші послуги. А перше відео — про те, як проходить теоретичний іспит в сервісному центрі МВС — вже доступне для перегляду.Нагадаємо, у 2026 році в Україні стартувала масштабна реформа у сфері автомобільного транспорту. Вона охоплює одразу кілька напрямів: від оновлення правил роботи водіїв до цифровізації логістики та змін у пасажирських перевезеннях. TrueUA розповів, що варто врахувати водіям на дорогах в Україні цьогоріч..

У Чорнобильській зоні продовжує вирувати масштабна лісова пожежа. Попри це рівень радіації залишається у нормі.Про це повідомило Міністерство внутрішніх справ України."Станом на 11:00 8 травня радіаційна ситуація на території України (зокрема на півночі Київської області) залишається стабільною", — йдеться у повідомленні.У відомстві запевнили, що рівень гамма-випромінювання перебуває в межах норми на всій території країни. Гасіння пожежі триває."У разі появи суперечливої інформації в публічному просторі просимо орієнтуватися виключно на офіційні джерела. Ліквідація масштабної пожежі в Чорнобильській зоні відчуження триває. Оперативно інформуватимемо про радіаційну ситуацію в державі", — додали у МВС.Зауважимо, за даними ДСНС, станом на 09:00 площа пожежі у Чорнобильській зоні становила понад 1100 гектарів. Рятувальники зауважили, що ситуація ускладнюється сухою погодою, сильним вітром та мінною небезпекою на окремих ділянках території. Це суттєво обмежує можливість проведення робіт із гасіння. Нагадаємо, 5 травня на Закарпатті у лісі спалахнула масштабна пожежа. В районі Верхньо-Воловецького лісництва вогонь охопив приблизно 75 гектарів лісу.Додамо, 7 травня на Чернігівщині зафіксували масштабну лісову пожежу на прикордонній території, яка, за даними лісівників, виникла внаслідок російських обстрілів. Вогонь охопив приблизно 2400 гектарів лісу в зоні, куди працівники лісового господарства не мають доступу через безпекову ситуацію..

Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству внутрішніх справ, розвідці, урядовцям і Офісу президента напрацювати законодавчу основу для врегулювання діяльності у сфері надання спеціальних охоронних і безпекових послуг, так званих "військових компаній".Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Сьогодні він доповів президенту щодо підготовки законодавчих рішень у сфері обігу цивільної вогнепальної зброї та нових післявоєнних можливостей для українських воїнів."Українські військові сьогодні мають безпрецедентний бойовий досвід, який визнає весь світ. І наше завдання — створити умови, щоби після війни цей досвід став професійною можливістю для наших ветеранів", — зауважив міністр.Він зазначив, що отримав завдання від президента разом із командою МВС, розвідкою, урядовцями і Офісом президента напрацювати законодавчу основу для врегулювання діяльності у сфері надання спеціальних охоронних і безпекових послуг. Це те, що називають "військові компанії".Йдеться про формування прозорої та контрольованої моделі, яка дозволить Україні посісти своє місце на глобальному ринку безпеки та при цьому повністю відповідатиме Конституції."Провідні держави світу вже працюють у цьому напрямку. Україна також має що запропонувати з врахуванням наших інтересів і безпеки", — акцентував очільник МВС України.Він окремо доповів про роботу над законодавчим врегулюванням цивільної вогнепальної зброї. До роботи залучені парламентарі, правоохоронці, військові, ветерани, юристи, представники громадського та медійного сектору."Україні потрібен сучасний і збалансований закон, який чітко врегулює правила обігу цивільної вогнепальної зброї, посилить безпеку та врахує право громадян на самозахист. Працюємо далі над рішеннями, які відповідають безпековим реаліям країни", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, наприкінці лютого стало відомо, що Міністерство внутрішніх справ України змінює алгоритм дій поліцейських під час реагування на виклики. Йдеться про ті випадки, коли виклики надходять за спеціальними лініями..

В Україні необхідно ухвалити закон про обіг вогнепальної зброї. Зараз цей процес потребує якомога швидшого осучаснення та чіткого врегулювання в межах країни.Про це заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами експертних консультацій, у яких узяли участь народні депутати, керівники МВС, Національної поліції, СБУ, ДБР, представники Офісу президента України, громадських організацій, військової, ветеранської, адвокатської, медійної спільнот."Вогнепальна зброя в Україні легалізована. Визначені види й зараз можуть придбати ті, хто відповідає встановленим критеріям. Водночас правила її обігу потребують осучаснення та чіткого врегулювання виключно на рівні Закону. І це комплексне питання, яке ми маємо вирішити за завданням президента України", — наголосив Клименко.За його словами, йдеться про ключові речі: право на самозахист, класифікацію дозволених видів зброї, чіткі підстави для застосування цивільними, а також механізми вилучення у випадках загрозливої поведінки чи домашнього насильства."Окремий блок — підготовка. Теоретичне та практичне навчання, іспити. Це також означає розбудову відповідної інфраструктури. Обовʼязково із залученням бізнесу", — додав міністр.Він акцентував, що зброя — це не лише право. Першочергово це — відповідальність. І вона має бути підкріплена жорсткими перевірками, фільтрами, через які не зможуть пройти люди з психічними порушеннями, залежностями, кримінальною історією (навіть якщо справа не дійшла до суду)."Це — запобіжники, які повинні спрацювати на кожному етапі. Шлях до законодавчого врегулювання питання обігу цивільної зброї непростий і дискусійний»" — визнав очільник МВС.При цьому він зауважив, що позиція учасників зібрання єдина: Закон про обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні необхідний як громадянам, так і правоохоронцям. До того ж, це одне із євроінтеграційних зобов’язань країни."Вдячний учасникам заходу за професійну дискусію. Продовжуємо діалог, щоб усі разом змогли вийти на збалансоване рішення", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявляв, що останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів..

Наразі в Україні розробляють єдиний закон про цивільну зброю. У межах підготовки будуть проведені консультації за участю експертів, військових, депутатів і журналістів.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко під час спілкування із журналістами."Консультації будуть на цьому чи на наступному тижні. Ми залучаємо працівників медіа, ми залучаємо працівників експертів, які пишуть на тему зброї, і ми залучаємо народних депутатів і військових. Ми хотіли б, щоб це було таке обговорення загальнодержавне. Ми хочемо спочатку зрозуміти, на якому етапі ми знаходимося", — наголосив він.За словами посадовця, закон про цивільну зброю має бути один для України, "і цей закон не можуть підміняти підзаконні акти". На сьогодні це питання безпеки для всіх громадян."Це дуже серйозне питання, питання безпеки наших громадян як під час війни, так і після війни. Тому, я думаю, що ми спільно зможемо знайти спільний знаменник", — додав міністр.Нагадаємо, в Україні триває кампанія з декларування зброї та боєприпасів. Громадяни, які мають незареєстровану вогнепальну зброю, можуть її легалізувати, звернувшись до підрозділів Національної поліції. Це дає можливість уникнути кримінальної відповідальності та офіційно володіти зброєю.Додамо, 6 квітня у Луцьку стався тривожний інцидент із застосуванням зброї. Молода дівчина влаштувала хаотичну стрілянину на Театральному майдані..

Останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 23 квітня."Безумовно, питання дуже чутливе, підходів до нього було дуже багато. Я погоджуюсь зі суспільством і з експертами, що, в принципі, треба ставити крапку в цьому питанні", — зазначив він.При цьому, за його словами, це й непросто. Бо існує велика відповідальність стосовно всіх нюансів цього питання."Але зміни відповідні потрібно робити винятково на законодавчому рівні, тому я очікую від урядовців, передусім від Міністерства внутрішніх справ, спільної роботи разом з парламентарями, з їх колегами з відповідного комітету — й показати цю концепцію", — переконаний український президент.Він висловив готовність до спільної роботи над цим питанням. Адже його актуальність визріла — особливо останнім часом, коли відбулися резонансні події.Як відомо, після теракту в Києві 18 квітня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що підтримує надання права на вогнепальну зброю (включно з короткостволом) цивільним громадянам, оскільки вважає, що люди мають отримати право на збройний самозахист.За його словами, найближчим часом відбудуться експертні обговорення за участі народних депутатів, громадськості, журналістів, ветеранської спільноти щодо підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю.Нагадаємо, що, за словами Володимира Зеленського, Україна дзеркально відповідатиме на російські удари по енергетичних об'єктах. Триває співпраця з партнерами щодо постачання зброї. Щоправда, й надалі відчувається дефіцит засобів до протиповітряної оборони..

На сьогодні питання щодо відставки міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка на порядку денному Верховної Ради немає.Про це повідомив голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія. Він наголосив, що наразі окремі народні депутати "намагаються політизувати теракт в Голосіївському районі Києва", який стався 18 квітня."Такі намагання є абсолютно безпідставними. Керівництво патрульної поліції пішло у відставку, винні постали перед судом, ніхто нікого не вигороджує, речі називаються своїми іменами. Міністерство внутрішніх справ оперативно зреагувало на ситуацію, зробило висновки, запустило необхідні внутрішні процедури. Станом на зараз питання зміни глави МВС Верховною Радою не розглядається", — йдеться у заяві нардепа.Зауважимо, 21 квітня група народних депутатів зареєструвала у парламент проєкт постанови щодо звільнення Ігоря Клименка з посади міністра внутрішніх справ. Зокрема, ініціаторами документа виступили позафракційна голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлія Яцик, представник групи "За майбутнє" Сергій Рудик та голова підкомітету з питань охоронної і детективної діяльності зі "Слуги народу" Микола Галушко.Що відомо про теракт у КиєвіЯк відомо, 18 квітня кривава подія розгорнулася в Голосіївському районі Києва, де чоловік 1968 року народження відкрив хаотичний вогонь. За даними МВС, зловмисник діяв вкрай жорстоко, розстрілюючи випадкових перехожих."Злочинець, рухаючись вулицею, впритул застрелив чотирьох людей. П’яту людину він вбив у магазині", — повідомляв Ігор Клименко.Після скоєного вбивця забарикадувався у приміщенні й утримував заручників. Поліція намагалася врегулювати ситуацію мирним шляхом: діалог із фігурантом тривав близько 40 хвилин. Оскільки правопорушник не висував жодних вимог і продовжував становити смертельну загрозу, його ліквідували під час силової фази операції.Згодом міський голова Києва Віталій Кличко інформував, що кількість загиблих внаслідок кривавої стрілянини в Голосіївському районі столиці збільшилася з п’яти до шести осіб. Одна з поранених померла на операційному столі, попри зусилля лікарів.Двоє поліцейських втекли під час стрілянини в Києві, що потрапило на відео в соцмережах. Із цього приводу Національна поліція проводить службове розслідування.Генеральний прокурор України Руслан Кравченко запевнив, що дії правоохоронців, зокрема, коли вони залишили в небезпеці дитину та несвоєчасно припинили дії стрільця в Києві, отримають належну правову оцінку.21 квітня Печерський районний суд Києва взяв під варту двох патрульних, Михайла Дробницького та Анну Дудіну, які втекли з місця теракту. Їм призначили 60 діб тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 266 240 гривень для кожного. Натомість вже 22 квітня застава за обох правоохоронців була внесена.Нагадаємо, що серед убитих терористом у Києві в суботу, 18 квітня, виявився музикант гурту "Друге Сонце" Ігор Савченко. Вбивця розстріляв його на столичній вулиці..

Після теракту в Голосіївському районі Києва, який стався 18 квітня, весь керівний склад Управління патрульної поліції столиці було звільнено.Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у коментарі журналістам, передає "Ми-Україна"."Щодо кадрових рішень за висновками службового розслідування, то зняли зараз з посад всю вертикаль: від командира взводу до начальника Управління патрульної поліції міста Києва", — сказав він.Водночас міністр зауважив, наразі це рішення може бути поки не остаточним, адже остаточні кадрові зміни ухвалює голова Національної поліції. При цьому міністр наполягає на призначенні заступників із службової підготовки лише серед них, хто має бойовий досвід.Також Клименко прокоментував відставку начальника Департаменту патрульної поліції Євгенія Жукова, зазначивши, що це було його особисте рішення.Що відомо про теракт у КиєвіЯк відомо, вчора кривава подія розгорнулася в Голосіївському районі Києва, де чоловік 1968 року народження відкрив хаотичний вогонь. За даними МВС, зловмисник діяв вкрай жорстоко, розстрілюючи випадкових перехожих."Злочинець, рухаючись вулицею, впритул застрелив чотирьох людей. П’яту людину він вбив у магазині", — повідомляв Ігор Клименко.Після скоєного вбивця забарикадувався у приміщенні й утримував заручників. Поліція намагалася врегулювати ситуацію мирним шляхом: діалог із фігурантом тривав близько 40 хвилин. Оскільки правопорушник не висував жодних вимог і продовжував становити смертельну загрозу, його ліквідували під час силової фази операції.Згодом міський голова Києва Віталій Кличко інформував, що кількість загиблих внаслідок кривавої стрілянини в Голосіївському районі столиці збільшилася з п’яти до шести осіб. Одна з поранених померла на операційному столі, попри зусилля лікарів.Двоє поліцейських втекли під час стрілянини в Києві, що потрапило на відео в соцмережах. Із цього приводу Національна поліція проводить службове розслідування.Генеральний прокурор України Руслан Кравченко запевнив, що дії правоохоронців, зокрема, коли вони залишили в небезпеці дитину та несвоєчасно припинили дії стрільця в Києві, отримають належну правову оцінку.Нагадаємо, що серед убитих терористом у Києві в суботу, 18 квітня, виявився музикант гурту "Друге Сонце" Ігор Савченко. Вбивця розстріляв його на столичній вулиці..

Президент Володимир Зеленський заявив, що голова Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко зробить кадрові висновки по всій вертикалі після теракту в Києві.Таку заяву він зробив під час вечірнього відеозвернення."Щойно була доповідь міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка по розслідуванню всіх обставин нападу в Києві на людей та бездіяльності тих двох патрульних, які були на місці злочину, але не зупинили вбивцю, а самі втекли. Вже є кримінальне провадження щодо цього факту, і буде повна перевірка роботи патрульних — вони повинні були діяти в тих обставинах. ДБР займається цією справою. Розслідування щодо нападу й перевірку всіх фактів щодо вбивці, його стану, отримання ним зброї ведуть разом Служба безпеки України та Національна поліція України. Міністр зробить кадрові висновки по всій вертикалі. Треба переглянути й протоколи реагування на такі ситуації, а також добору та навчання патрульних", — зазначив він.За словами гаранта, наразі у лікарнях перебувають вісім людей, які були поранені. Одна людина – у вкрай важкому стані."Надається вся необхідна допомога", — додав гарант.Теракт у Києві 18 квітня: що відомоКривава подія розгорнулася в Голосіївському районі Києва, де чоловік 1968 року народження відкрив хаотичний вогонь. За даними МВС, зловмисник діяв вкрай жорстоко, розстрілюючи випадкових перехожих. Зокрема, злочинець, рухаючись вулицею, впритул застрелив чотирьох людей.Після цього стрілок забарикадувався у приміщенні супермаркету разом із заручниками. Одного із заручників злочинець вбив прямо у магазині. Поліція намагалася врегулювати ситуацію мирним шляхом: діалог із фігурантом тривав близько 40 хвилин. Оскільки правопорушник не висував жодних вимог і продовжував становити смертельну загрозу, його ліквідували під час силової фази операції.За даними правоохоронців, стрілянину вчинив 58-річний уродженець Москви, громадянин України, який раніше проживав у Бахмуті Донецької області, а згодом — у Голосіївському районі столиці. За інформацією МВС, він використовував зареєстровану зброю. Довідку для продовження дозволу на зброю він отримав 15 грудня 2025 року. Поліція перевірятиме медзаклад і обставини видачі документа.Раніше він притягувався до відповідальності за спричинення легких тілесних ушкоджень, але в суді примирився з жертвою, тому провадження закрили. Згодом у мережі оприлюднили відео, на якому патрульні поліцейські втекли з місця стрілянини, залишивши людей у небезпеці.Нагадаємо, раніше голова Національної поліції України Іван Вигівський інформував, що на період перевірки працівників поліції, які втекли з місця стрілянини в Києві в суботу, 18 квітня та потрапили на відео, відсторонено від виконання службових обов’язків.Водночас генеральний прокурор України Руслан Кравченко наголосив, що дії правоохоронців, зокрема, коли вони залишили в небезпеці дитину та несвоєчасно припинили дії стрільця в Києві в суботу, 18 квітня, отримають належну правову оцінку..

На період перевірки працівників поліції, які втекли з місця стрілянини в Києві в суботу, 18 квітня та потрапили на відео, відсторонено від виконання службових обов’язків.Про це повідомив голова Національної поліції України Іван Вигівський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."За дорученням міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка щодо дій патрульних поліцейських на місці стрілянини в Голосіївському районі розпочато службове розслідування", — констатував він.Голова Нацполіції запевнив, що правоохоронці мають установити всі обставини події без винятків: вивчаються наявні відеоматеріали, зокрема, ті, що поширені в мережі, опитуються свідки.За його словами, всю зібрану інформацію поліцейські передадуть до Державного бюро розслідувань."Ми зацікавлені в об’єктивному та неупередженому розслідуванні. Про результати службового розслідування поінформуємо суспільство найближчим часом", — підсумував Іван Вигівський.Раніше в мережі поширили відео, де видно, як двоє поліцейських утікають, не зробивши нічого для нейтралізації стрільця та не захистивши людей, які перебували поруч.Як відомо, вчора кривава подія розгорнулася в Голосіївському районі Києва, де чоловік 1968 року народження відкрив хаотичний вогонь. За даними МВС, зловмисник діяв вкрай жорстоко, розстрілюючи випадкових перехожих."Злочинець, рухаючись вулицею, впритул застрелив чотирьох людей. П’яту людину він вбив у магазині", — повідомляв Ігор Клименко.Після скоєного вбивця забарикадувався у приміщенні й утримував заручників. Поліція намагалася врегулювати ситуацію мирним шляхом: діалог із фігурантом тривав близько 40 хвилин. Оскільки правопорушник не висував жодних вимог і продовжував становити смертельну загрозу, його ліквідували під час силової фази операції.Нагадаємо, що кількість загиблих внаслідок кривавої стрілянини в Голосіївському районі столиці збільшилася до шести осіб. Одна з поранених померла на операційному столі, попри зусилля лікарів..

Національна поліція проводить службове розслідування щодо дій двох поліцейських, які втекли та не захистили людей під стрілянини в Києві в суботу, 18 квітня.Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дав доручення голові Національної поліції України Івану Вигівському провести службове розслідування щодо дій поліцейських під час теракту в Києві та надати всю інформацію у ДБР", — написав він.За його словами, "служити та захищати" — не просто гасло. Воно має бути підкріплене відповідними професійними діями."Особливо — в критичні моменти, коли від цього залежать життя людей", — наголосив очільник МВС України.Ігор Клименко підсумував, що результати та рішення службового розслідування у найкоротші терміни оприлюднить Національна поліція.Раніше в мережі поширили відео, де видно, як двоє поліцейських утікають, не зробивши нічого для нейтралізації стрільця та не захистивши людей, які перебували поруч.Як відомо, вчора кривава подія розгорнулася в Голосіївському районі Києва, де чоловік 1968 року народження відкрив хаотичний вогонь. За даними МВС, зловмисник діяв вкрай жорстоко, розстрілюючи випадкових перехожих."Злочинець, рухаючись вулицею, впритул застрелив чотирьох людей. П’яту людину він вбив у магазині", — повідомляв Ігор Клименко.Після скоєного вбивця забарикадувався у приміщенні й утримував заручників. Поліція намагалася врегулювати ситуацію мирним шляхом: діалог із фігурантом тривав близько 40 хвилин. Оскільки правопорушник не висував жодних вимог і продовжував становити смертельну загрозу, його ліквідували під час силової фази операції.Нагадаємо, що кількість загиблих внаслідок кривавої стрілянини в Голосіївському районі столиці збільшилася до шести осіб. Одна з поранених померла на операційному столі, попри зусилля лікарів..