# Офіс президента

Китай не передав Російській Федерації жодної готової одиниці озброєння. Однак між цими країнами відбувається обмін військовими технологіями, і Пекін "фактично поглинає" Москву.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, виступаючи на панельній дискусії під час форуму в Давосі, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Китай, до речі, не передав жодної готової одиниці озброєння. Як би ми там не ставилися до Китаю, він цього не зробив. Жодної готової одиниці озброєння він не передав, і це є фактом", — наголосив він.Очільник президентського офісу зауважив, що при цьому Китай використав ситуацію для збагачення своєї країни та посилення впливу на Росію."І чи зрештою вони поглинають Російську Федерацію? Так, це є", — сказав Буданов.Він пояснив, що співпраця Росії та Китаю посилювалася, натомість "Росія за це платила величезні кошти, набагато більше, ніж будь-яка країна до того"."Далі Китай розпочав користуватися цією ситуацією. З'явилася можливість надзаробітків величезних", — констатував український посадовець.Він додав, що після цього пішла політична частина. Вони розпочали мати ще більше впливу на Росію. Що більше санкції працювали зовні, то більше Росія "йшла в руки" Китаю."Це зараз вже всі неприкрито бачать. Що з цим робити далі? Оце і є основне питання. Тому що зараз вже пішов обмін військовими технологіями з Росії до Китаю", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року президент України Володимир Зеленський заявляв, що Китай не виявляє готовності долучитися до мирних ініціатив, які обговорюють США, Європа й інші. До того ж Пекін на такому тлі навіть поглиблює співпрацю з Москвою..

Україна невдовзі отримає додаткову допомогу від Італії для відновлення енергетики, яка постраждала від масованих ударів Росії. Партнери нададуть партію потужних промислових бойлерів.Про це повідомив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Продовжуємо залучати міжнародну допомогу для подолання складної ситуації в енергетиці після масштабних російських обстрілів", — зазначив він.За його словами, найближчими днями до України надійде партія опалювального обладнання від Італії для підтримки регіонів, що найбільше постраждали від російського терору."Це реалізація домовленостей між президентом України Володимиром Зеленським і головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні", — зауважив керівник Офісу президента України.Він конкретизував, що в межах першого етапу до України їдуть 78 промислових бойлерів сумарною потужністю 116,5 МВт. Це обладнання необхідне в умовах постійних атак на нашу інфраструктуру."Другий етап підтримки розрахований на наступні пів року. Протягом цього часу Україна отримає ще понад 300 бойлерів загальною потужністю 806 МВт", — додав очільник президентського офісу.Він уточнив, що обладнання спрямують у громади, які на теперішній момент найбільше потерпають від ворожих обстрілів."Вдячний Італії за допомогу й усім нашим партнерам за солідарність і конкретні кроки для захисту українців", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, вчора перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль інформував, що уряд Литви готовий надати нову допомогу Україні у сфері енергетики. Зокрема, надійде обладнання для розв’язання проблем у регіонах, де зафіксовано найкритичнішу ситуацію з постачанням електроенергії..

Російська Федерація посилила інформаційний тиск на внутрішнє поле України, використовуючи мережі ботів та виступи зрадників. Мета ворога — посіяти паніку та підірвати суспільну єдність у регіонах.За словами заступника керівника Офісу президента Віктора Микити, ворожі спецслужби активно поширюють провокаційні наративи в соціальних мережах. Для цього агресор використовує комплекс інструментів:ботоферми. Масове розсилання панічних повідомлень у місцевих пабліках та групах;публічні виступи зрадників. Інформаційні атаки з боку осіб, що перебувають за межами України;психологічний тиск. Спроби створити ілюзію хаосу та деморалізувати населення.Суспільство тримає стрійПопри активізацію ворога, Микита наголосив, що такі спроби дестабілізації не мають успіху. Українці демонструють високий рівень критичного мислення та чітко ідентифікують ворожі маніпуляції."Бачимо, що ворог не має успіху. Суспільство чітко розуміє, що саме росіяни намагаються нас деморалізувати", — зазанчив Віктор Микита.Раніше керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко попереджав, що країна-агресорка Росія найближчими місяцями може здійснити нові інформаційні операції проти України. Головна мета ворога — переконати українців в неминучості поразки та необхідності капітулювати.Нагадаємо, прес-служба Головного управління розвідки Міністерства оборони України повідомляла, що російські спецслужби створюють фейкові ресурси для дискредитації спецпідрозділів української розвідки. Замість чітких аргументів там публікують лише брехню..

Кандидатом на посаду міністра юстиції став народний депутат Денис Маслов, чию кандидатуру після фахових консультацій підтримали в Офісі президента. Якщо Рада схвалить це призначення, то він зосередиться на реформуванні Міністерства.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра після робочої зустрічі з Кирилом Будановим та самим Масловим.  Розподіл ролей та пріоритетиІрина Мудра зазначила, що її робота й надалі буде присвячена забезпеченню справедливості для України. Зокрема, вона координуватиме:сферу юстиції та правосуддя всередині країни;формування міжнародної політики щодо покарання Російської Федерації за збройну агресію."Це напрями, де важлива послідовність, довіра партнерів і результат, а не зміна табличок на дверях", — наголосила заступниця керівника ОП. Майбутнє Міністерства юстиціїПід час зустрічі також обговорили кандидатуру Дениса Маслова на посаду міністра юстиції. Мудра висловила підтримку колезі та зазначила, що у разі призначення він має трансформувати відомство.За її словами, під керівництвом Маслова міністерство має перетворитися з адміністратора процедур на орган, який реально формує правову політику та виступає головним адвокатом держави. Сторони вже домовилися про тісну координацію дій та взаємну підтримку між Офісом президента та міністерством.Денис Маслов народився 1 серпня 1983 року та здобув юридичну освіту в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара. Він є кандидатом юридичних наук і до початку політичної діяльності працював суддею у Дніпродзержинську, займався адвокатською практикою та очолював юридичну компанію. До Верховної Ради він пройшов за списком партії "Слуга народу" у червні 2020 року, а згодом очолив Комітет з питань правової політики. На цій посаді Маслов став одним із ключових кураторів судової реформи, зокрема займався відновленням роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Його вважають фаховим правником, який активно просуває адаптацію українського законодавства до стандартів Європейського Союзу.Нагадаємо, 10 січня лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Також 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

У суботу, 10 січня, лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Про це глава держава повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами Зеленського, під час наради сторони детально обговорили стратегічні пріоритети роботи Офісу президента та питання внутрішньої політики, які потребують негайного вирішення.Адаптація санкційного тискуОдним із головних питань денного порядку стало посилення обмежень проти країни-агресора. Володимир Зеленський наголосив на необхідності не лише зберігати поточний тиск на Росію та пов’язаних із нею осіб, а й постійно вдосконалювати цей інструментарій."Всі напрями тиску на Росію мають адаптуватися під зміну реалій воєнного часу. Будемо посилювати санкційний інструментарій", — наголосив глава держави.Дипломатія та внутрішні завданняБуданов також поінформував президента про результати низки зустрічей, проведених у межах міжнародного дипломатичного треку. Окрім зовнішніх питань, учасники наради визначили перелік першочергових внутрішньополітичних завдань, які стоять перед державою. За підсумками доповіді було окреслено конкретні кроки для підвищення ефективності протидії агресору як на міжнародній арені, так і всередині країни.Нагадаємо, 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

Голова Офісу президента Кирило Буданов анонсував кроки для боротьби із корупцією в Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та випадками самовільного залишення частини у Збройних силах України.Таку заяву він оприлюднив у своєму дописі у Telegram після наради за участю керівництва Генерального штабу ЗСУ, Сухопутних військ, Військової служби правопорядку та очільників правоохоронних органів.Очільник ОП відзначив, що корупція в системі ТЦК та СП, а також СЗЧ у військах — це проблеми, які впливають на обороноздатність нашої країни."Зловживання посадовими обов’язками та підрив військової дисципліни — неприпустимі. Вивчаємо проблематику цих питань та готуємо зрозумілі й ефективні рішення", — наголосив він.Які саме кроки для подолання цих проблем готуються, Буданов не уточнив.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Генеральний штаб Збройних сил України запровадив низку змін, спрямованих на спрощення процедур переміщення військовослужбовців між частинами. Головна причина — відхід від бюрократичних процедур..

У середу, 7 січня, українські й американські перемовники провели черговий раунд переговорів у Парижі. Вони домовилися про подальші контакти на рівні лідерів і обговорили ключові елементи плану завершення війни.Про це повідомив секретар Ради безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров і керівник Офісу президента України Кирило Буданов."Провели черговий раунд консультацій зі спеціальним посланником США Стівом Віткоффом, послом Чарльзом Кушнером, Джаредом Кушнером, а також працівником Білого дому Джошем Груенбаумом. Це вже третя зустріч з американською стороною протягом двох днів у Парижі", — зазначив Умєров.Він додав, що з українського боку в перемовинах взяли участь секретар РНБО Рустем Умєров, начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Андрій Гнатов, керівник Офісу президента України Кирило Буданов, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця, голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та радник Офісу президента Олександр Бевз."Предметно обговорили ключові елементи базової рамки завершення війни. Окремо зосередилися на можливих форматах подальших контактів на рівні лідерів за участі України, європейських партнерів і США", — деталізував секретар РНБО.Він підсумував, що за підсумками дня триває підготовка детальної доповіді президенту України Володимиру Зеленському."Другий день перемовин з партнерами у Парижі. На порядку денному — безпека та мир", — наголосив, своєю чергою, Кирило Буданов.Він запевнив, що відбулася плідна розмова з радниками з питань національної безпеки та зустріч із делегацією США. Ключові теми: гарантії безпеки та координація подальших кроків для наближення справедливого миру."Також провів професійну зустріч із колегами з французької воєнної розвідки й особисто її керівником — генералом Жаком Лангладом де Монгро. Дякую партнерам за конструктивний діалог та підтримку України!" — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський анонсував зустріч із Дональдом Трампом "найближчим часом". Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію..

Оновлена структура Офісу президента матиме багато сильних фахівців. Зокрема, це стосується економічного напрямку його роботи, який іще не повністю укомплектований.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Передусім у мене є дві радниці: Оксана Маркарова, яка відповідатиме за окремі проекти щодо відновлення України, та Христя Фріланд, яка відповідальна також за інвесторів і економічні питання", — зазначив він.При цьому, за його словами, на посаду заступника саме з економіки поки що кандидатури немає. На теперішній момент триває пошук такої людини.Раніше, 5 січня, стало відомо, що український президент залучив до команди іноземну експертку, призначивши Христину Фріланд радником президента з питань економічного розвитку на позаштатній основі. Що відомо про Христину ФріландХристя Фріланд — відома канадська політикиня, журналістка та щира прихильниця України, яка має українське коріння.До призначення радницею Володимира Зеленського вона обіймала найвищі посади в уряді Канади, зокрема була віце-прем'єр-міністеркою, міністеркою фінансів і очільницею МЗС. До політичної кар'єри Фріланд здобула світове визнання як фінансова журналістка та редакторка у таких виданнях, як Financial Times, The Globe and Mail та Reuters.Її вважають однією з провідних архітекторок західних санкцій проти Росії. Вона має глибоку експертизу в питаннях глобальної економіки.Окрім того, 30 листопада Володимир Зеленський оголосив про те, що Оксана Маркарова продовжить допомагати державі у статусі радника президента з питань відбудови України та залучення інвестицій. Він наголосив, що, крім фундаментальної мети захисту незалежності та щоденного протистояння повномасштабній агресії, Україна має ключову довгострокову мету."Забезпечити для України можливість відбудуватися після бойових дій і поновити нормальний економічний розвиток", — заявив президент.За його словами, це завдання стосується не лише уряду та інституцій, а й українського бізнесу та "кожного, хто може допомогти".Зеленський висловив задоволення, що Маркарова залишається у команді, й окреслив коло її нових консультаційних завдань, спрямованих на посилення України:покращення бізнес-клімату;зміцнення фінансової стійкості держави;залучення інвестицій;планування відбудови спільно зі стратегічними партнерами.Нагадаємо, що зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію..

Глава Офісу президента Кирило Буданов, який на початку 2026 року обійняв цю посаду, не буде впливати на інформаційну сферу в державі.Про це заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 7 січня."Я обговорював з Будановим пріоритети, які для мене важливі, серед них інформаційної політики немає", — запевнив президент.Варто зауважити, що 6 січня у Парижі перед переговорами "Коаліції охочих" журналісти запитали посадовця, які у нього "основні пріоритети на посаді". Чіткої відповіді медійники не отримали."Скоро побачите", — заявив Буданов.Попередній контекст:Увечері 2 січня Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.5 січня новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Читайте також: Від лейтенанта до генерал-майора: як Кирило Буданов прокладав шлях до ключових посад.

У вівторок, 6 січня, глава Офісу президента Кирило Буданов, який на початку 2026 року обійняв нову посаду, прибув до Єлисейського палацу у Парижі. Там він візьме участь у переговорах "Коаліції охочих".Біля входу у будівлю журналісти запитали посадовця, які у нього "основні пріоритети на посаді". Чіткої відповіді медійники не отримали."Скоро побачите", — заявив Буданов.Як відомо, до переговорів "Коаліції охочих" у Парижі залучено лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій та дипломатів високого рівня. Під час саміту учасники планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США.Попередній контекст:Увечері 2 січня Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.5 січня новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Читайте також: Від лейтенанта до генерал-майора: як Кирило Буданов прокладав шлях до ключових посад.

У понеділок, 5 січня, новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Натомість із нього виведено Олега Іващенка.Про це свідчить указ, підписаний президентом України Володимиром Зеленським.Відповідно до частини 4 статті 107 Конституції України постановлено часткову зміну статті 1 указу президента від 19 липня 501/2025 "Про склад Ради національної безпеки й оборони України".Зокрема, передбачено такі зміни:до персонального складу РНБО введено Буданова Кирила Олексійовича — керівника Офісу президент України;зі складу РНБО виведено Олега Іващенка."Цей указ набирає чинності з дня його опублікування", — йдеться в указі, опублікованому на сайті українського президента.Попередній контекстУвечері 2 січня президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових очільників Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Офісу президента. Зокрема, він призначив Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента.Видання The New York Times зазначило, що новий керівник Офісу президента може відіграти важливу роль у мирних переговорах, адже має тісні й багаторічні зв’язки зі США.Кирило Буданов 3 січня взяв активну участь у зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України, де сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Він запевнив, що можна очікувати на реальні та серйозні результати.Володимир Зеленський 2 січня також підписав указ про призначення нового голови ГУР. Ним став Олег Іващенко. Перед цим український президент звільнив Іващенка з посади очільника Служби зовнішньої розвідки..

У понеділок, 5 січня, президент Володимир Зеленський провів робочу зустріч із колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, під час якої було погоджено його подальшу роботу в команді. Сторони обговорили посилення позицій України у світовому інформаційному просторі та домовилися про нові напрями стратегічної взаємодії.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегічна взаємодіяЗа словами Зеленського, під час зустрічі сторони детально проаналізували поточну ситуацію навколо України. Глава держави наголосив, що сьогодні критично важливо забезпечити потужну присутність українського погляду в глобальному медіапросторі та на дипломатичних майданчиках. Як зазначив президент, українська позиція має бути представлена чітко та аргументовано, щоб ефективно протидіяти викликам.Нові напрями роботиВолодимир Зеленський висловив задоволення тим, що Дмитро Кулеба залишається в команді України. За результатами зустрічі було досягнуто домовленості про визначення конкретних напрямів подальшої співпраці."Важливо, щоб український погляд на речі у світі був представлений і щоб це було достатньо сильно", — наголосив президент, підбиваючи підсумки розмови.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, президент Володимир Зеленський поінформував про зміни в обласних адміністраціях п’яти регіонів. Рішення мають ухвалити в неділю, 4 січня.3 січня він також заявив, що перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця стане першим заступником керівника Офісу президента.4 січня стало відомо, що керівник Державної прикордонної служби України генерал Сергій Дейнеко отримав призначення у Міністерстві внутрішніх справ. Він поєднуватиме роботу радника міністра з командуванням бойовим підрозділом.4 січня Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Державної прикордонної служби України. Посаду обійняв перший заступник голови ДПСУ Валерій Вавринюк.5 січня, президент Володимир Зеленський підписав низку указів, що стосуються кадрового підсилення його команди та стратегічного напрямку економічного розвитку. Йдеться про призначення на нові посади для Сергія Кислиці та Христини Фріланд.  Нагадаємо, 4 січня Володимир Зеленський провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом..

У понеділок, 5 січня, президент Володимир Зеленський підписав низку указів, що стосуються кадрового підсилення його команди та стратегічного напрямку економічного розвитку. Йдеться про призначення на нові посади для Сергія Кислиці та Христини Фріланд.Про це йдеться на сайті президента України. Згідно з офіційними документами, на посаду першого заступника керівника Офісу президента призначено Сергія Кислицю, який раніше представляв Україну на міжнародній арені. Що відомо про Сергія КислицюСергій Кислиця — один із найвпливовіших українських дипломатів, який з 2020 року очолював постійне представництво України при ООН. Він став символом української культурної та жорсткої дипломатії на світовій арені, прославившись своїми гострими та інтелектуальними виступами в Раді Безпеки, де він послідовно викривав російську агресію. До роботи в Нью-Йорку Кислиця протягом шести років обіймав посаду заступника міністра закордонних справ України, маючи за плечима загалом понад 30 років досвіду в системі МЗС.Окрім цього, глава держави залучив до команди іноземну експертку, призначивши Христину Фріланд радником президента з питань економічного розвитку на позаштатній основі. Що відомо про Христину ФріландХристина Фріланд — відома канадська політикиня, журналістка та щира прихильниця України, яка має українське коріння. До призначення радницею Володимира Зеленського вона обіймала найвищі посади в уряді Канади, зокрема була віце-прем'єр-міністеркою, міністеркою фінансів та очільницею МЗС. До політичної кар'єри Фріланд здобула світове визнання як фінансова журналістка та редакторка у таких виданнях, як Financial Times, The Globe and Mail та Reuters. Вона вважається однією з провідних архітекторок західних санкцій проти Росії та має глибоку експертизу в питаннях глобальної економіки.Попередній контекст:2 січня президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.3 січня Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Окрім того, президент Володимир Зеленський поінформував про зміни в обласних адміністраціях п’яти регіонів. Рішення мають ухвалити в неділю, 4 січня.3 січня він також заявив, що перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця стане першим заступником керівника Офісу президента.4 січня стало відомо, що керівник Державної прикордонної служби України генерал Сергій Дейнеко отримав призначення у Міністерстві внутрішніх справ. Він поєднуватиме роботу радника міністра з командуванням бойовим підрозділом.4 січня Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Державної прикордонної служби України. Посаду обійняв перший заступник голови ДПСУ Валерій Вавринюк.Нагадаємо, 4 січня Володимир Зеленський провів співбесіди з кандидатами на посади голів п'яти обласних військових адміністрацій. Кадрові зміни відбудуться вже найближчим часом..

Новоспечений керівник Офісу президента України Кирило Буданов, якому Володимир Зеленський днями запропонував очолити важливе відомство, пройшов чималий шлях у своїй кар'єрі — від лейтенанта до генерал-майора.TrueUA зібрав факти з життя Кирила Буданова, який сьогодні, 4 січня, святкує 40-річчя.Коротка біографіяНародився Кирило Буданов 4 січня 1986 року в Києві. Родина мешкала в районі Дарницької площі (колишньої Ленінградської). Навчався у середній школі №128.Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ. У лавах воєнної розвідки України — з 2007 року. У 2010 році отримав звання старшого лейтенанта, а у 2013-му — капітана. У 2022 році закінчив Воєнно-дипломатичну академію імені Євгенія Березняка, А 2023 — вступив до аспірантури Острозької академії на спеціальність "Політологія". У 2024 році закінчив Києво-Могилянську бізнес-школу, курс "Стратегічна архітектура".Буданов є почесним доктором Київської школи економіки. Ступінь присвоєно за досягнення у розвитку української державності, убезпеченні української нації та стратегічну співпрацю з освітніми та науковими інституціями.  Участь у війніЗ початком війни Росії проти України у 2014 році брав участь у бойових діях з агресором на Сході, спеціальних операціях ГУР МО України. Зокрема, займався оперативною розвідувальною діяльністю. У серпні 2016 року провів спецоперацію в Армянську в окупованому Криму. Його група зіткнулась з елітним спецпідрозділом ФСБ "Вимпел", за кілька хвилин бою знищила противника та вийшла з окупованої кримської території без втрат, на відміну від окупантів.Буданов тричі був поранений у бою. Одна з травм тяжка — уламок від міни потрапив під серце.Буданов упевнений, що війна обернеться катастрофою для Росії, а Україна вийде на кордони 1991 року.Наймолодший керівник ГУР5 серпня 2020 року Володимир Зеленський призначив Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. На цій посаді він змінив Василя Бурбу. Начальник ГУР, якому на той момент було 37 років, став наймолодшим генерал-лейтенантом в Україні.Також варто згадати й те, що Буданов причетний до багатьох обмінів, які відбувалися між російською та українською стороною.Нагороди8 лютого 2024 року президент надав Буданову звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.Перед тим як очолити українську розвідку, Буданов пройшов чималий шлях — від лейтенанта у 2007 році до генерала-майора. Це звання йому було присвоєно 3 квітня 2022 року.Особисте життя Кирила БудановаДружина Кирила Буданова, Маріанна Олександрівна, народилася 3 серпня 1993 року в селищі Ставище Київської області. Пара разом з 2013 року. Це уже другий шлюб Буданова.2020 року Маріанна Буданова балотувалася до Київради від партії "Удар" Віталія Кличка. У червні 2021 року мер столиці призначив її своїм радником з питань виявлення та запобігання корупції у сфері молодіжної політики та спорту на громадських засадах.У листопаді 2023 року Маріанну Буданову отруїли важкими металами. Крім неї, легкі симптоми отруєння мали також декілька співробітників ГУР.У 2024 році була викладачкою кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ. Є автором наукової роботи "Вплив проявів ПТСР на діяльність поліцейського в умовах воєнного стану".Добірка яскравих цитат очільника ГУР"Росія не готова до тривалих бойових дій… і вони це дуже добре знають"."Ми — одна велика українська родина. У нас немає іншого дому, окрім України"."Крим буде повернуто комбінованим шляхом: і силою, і дипломатією. Але без сили нічого не буде. Наші підрозділи зайдуть туди зі зброєю в руках"."Наша мета — і ми її досягнемо — це повернення до кордонів 1991 року, у яких Україна визнана всіма суб'єктами міжнародного права"."Режим Путіна є посміховиськом для всіх. Росія більше не є військовою загрозою для світу, це просто вигадка"."Росія може розділитися на три й, можливо, більше частини. На нові незалежні держави".Нагадаємо, український президент 30 грудня заявив, що визначився з очільником Офісу президента. Також він анонсував ще більше кадрових змін. Зокрема, згодом він розповів, що особливо плідним щодо цього стане 2 січня.Раніше він декілька разів заявляв, що є багато технічних питань з цього приводу, тому він довго вагався та не міг вирішити, хто очолить Офіс президента..

У суботу, 3 січня, на зустрічі в Києві з радниками з питань національної безпеки держав-партнерів України сторони обговорили питання оборонної співпраці та гарантій безпеки. Можна очікувати на реальні та серйозні результати.Про це заявив новий керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Консультації вийшли продуктивними та засвідчили високий рівень усвідомлення всієї серйозності викликів і загроз нашій спільній безпеці, будуть конкретні результати", — запевнив він.За його словами, представники України детально проінформували партнерів про напрацьовані документи з мирного процесу та результати активної дипломатичної роботи останніх тижнів."Обговорили та скоординували наші позиції у різних сферах військово-політичної співпраці, аби наблизити потрібний для нас усіх результат ― надійні гарантії безпеки", — додав Буданов.Він висловив переконання, що Україні потрібні справжні та міцні, юридично зобов'язувальні гарантії безпеки від партнерів, які не допустять повторення агресії.Сторони погодилися, що на цьому складному шляху важливо зберігати єдність і набраний високий темп руху. Наступного тижня робота продовжиться на рівні лідерів, а також між військовими держав-партнерів."Дякую нашим партнерам за підтримку та допомогу, яка безпосередньо впливає на силу позицій України у наймасштабніший з часів Другої світової війни в Європі. Й Україна, й США, і Європа зацікавлені у надійному, справедливому мирі, який стане запорукою спільного успішного майбутнього. Продовжуємо роботу!" — підсумував Кирило Буданов.Президент України Володимир Зеленський теж зустрівся з учасниками представницької зустрічі, яка відбулася в столиці України."Дякую всім за підтримку. Рухаємося у розмові за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру", — зазначив він.Нагадаємо, що сьогодні радник керівника Офісу президента Олександр Бевз заявив, що майбутні гарантії безпеки для України підпишуть безпосередньо Україна, США та європейські партнери. Вона матиме декілька складових..