# Оксен Лісовий

На 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Для мене це важливе рішення не лише через цифри. Воно свідчить про те, що розвиток освіти та науки зафіксовано на рівні державних пріоритетів", — зазначив він.На його переконання, це означає, що стратегічний курс на зміни в освіті не залежить від прізвищ, посад чи політичних циклів."І саме так має бути. Освіта не може розвиватися ривками — від однієї ініціативи до іншої. Вона потребує довгострокового бачення, стабільних інвестицій і послідовності. Особливо під час війни", — пояснив Лісовий.Він додав, що це дуже конкретні речі: можливість для дитини навчатися очно в безпечній школі, шкільний автобус, який довезе учня до ліцею, сучасна STEM-лабораторія, оновлений гуртожиток, нова майстерня в профтесі чи обладнання для наукових досліджень в університеті."Війна не зменшує важливість освіти. Навпаки. Саме зараз ми повинні продовжувати інвестувати в людей, які будуть відновлювати країну, розвивати економіку, створювати нові технології, навчати наступні покоління", — акцентував міністр.Він зауважив, що рішення уряду — це не лише про фінансування. Це про розуміння того, що людський капітал залишається головним."І що інвестувати в нього потрібно завжди, а під час війни — особливо", — підсумував Оксен Лісовий.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства фінансів інформувала, що з вересня 2026 року в Україні вдвічі зростуть академічні й іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти..

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий озвучив жорстку позицію щодо збереження математики та історії України серед обов'язкових дисциплін під час тестування. Водночас очільник відомства закликав абітурієнтів, які відчувають невпевненість у своїх силах перед іспитами, розглянути професійну освіту як гідну альтернативу навчанню в університеті.Посадовця цитує "Інтерфакс-Україна".Жорстка позиція МОНПід час спілкування з журналістами у Києві керівник освітнього відомства наголосив, що формат НМТ функціонуватиме як основне вступне випробування до завершення воєнного стану. У довгостроковій перспективі держава планує повернутися до традиційного зовнішнього незалежного оцінювання. При цьому міністр категорично відкинув будь-які ідеї щодо послаблення вимог до точних наук."Міністерство освіти чітко стоїть на позиції: тест, який дозволяє вступати в університети, передбачає базові знання в таких речах, як читати, писати й рахувати. Тому я категорично проти скасування математики та перенесення її до дисциплін за вибором", — сказав Лісовий.Аналогічні вимоги стосуються й історії України, яка так само повинна залишатися у переліку обов'язкових предметів. Посадовець зауважив, що будь-які коливання складності завдань жодним чином не впливають на загальну конкуренцію за бюджетні чи контрактні місця у вищих навчальних закладах, адже умови змінюються для абсолютно всіх учасників одночасно. На підтвердження доступності тесту він навів статистику, згідно з якою лише орієнтовно 20% абітурієнтів не справляються з мінімальним прохідним балом."Це свідчить про те, що тест доступний і здати його можливо, а поріг базових знань не є занадто високим", — зазначив він.Профтехосвіта як альтернатива університетуОкремо Лісовий звернув увагу на штучне нагнітання паніки та поширення міфів навколо іспитів, що провокує зневіру серед української молоді. Він нагадав, що проходження мультитесту є обов'язковим виключно для тих, хто планує здобувати вищу освіту. Замість виснажливого стресу випускники можуть обрати кар'єрний шлях через систему професійно-технічного навчання."Якщо ми хочемо йти до університету — ми обираємо здавати цей тест. Якщо ми відчуваємо невпевненість і розуміємо, що не готові до тесту, це стресує нас якимось чином – вибір професійної освіти, кар'єрного навчання – це теж хороший вибір", — наголосив Лісовий.Міністр вирішив підтримати вступників власним прикладом і розповів, що його найперша освіта також була професійною. За словами урядовця, такий старт абсолютно не завадив йому згодом успішно вступити до закладу вищої освіти та збудувати успішну професійну кар'єру.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту. У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

На сьогодні в Україні у сфері загальної середньої освіти наразі налічується близько 1,7 тисячі вакансій учителів.Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий."Найгірша ситуація в малокомплектних школах. Тому громади повинні переглядати свою мережу (закладів освіти) з огляду на контингенти дітей. Гроші освітньої субвенції ходять за дитиною — чим менше у школі учнів, тим фактично менше навантаження у вчителів і менша зарплата. Тому маленькі школи часто недоукомплектовані, і це критично відображається на якості освіти", — пояснив міністр.За даними МОН, найбільше українським школам бракує вчителів природничих дисциплін, англійської мови, інформатики, математики, а також української мови та літератури.Також міністр наголосив, що нерідко адміністрації закладів освіти вирішують проблему нестачі кадрів шляхом перерозподілу навчального навантаження між педагогами, які вже працюють у школі."Це не найкраща практика. Безумовно, треба повноцінно укомплектовувати вчителями школи. Для цього потрібна відповідна мережа і щоб школи мали контингент учнів", — наголосив міністр.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що із 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів по всій Україні. Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні.Читайте також: Уряд надаватиме фінансову допомогу на професійне навчання: у яких сферах її можна отримати.

В Україні триває активне будівництво підземних шкіл. У новому навчальному році десятки безпечних навчальних закладів розпочнуть свою роботу.Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. За його словами, наразі будується 113 підземних шкіл.Як відзначив очільник МОН, вже понад 60 відсотків об'єктів мають бути повністю готові до 1 вересня. Натомість понад 100 підземних шкіл по всій країні вже приймають учнів.Водночас, як запевнив міністр, відомство планує забезпечити безпечні умови для навчання під землею для близько 100 тисяч дітей. Проте ця цифра поки не є остаточною, адже вона постійно коригується залежно від ситуації на фронті та міграційних процесів."Питання в тому, якими засобами працює противник. Ми даємо школі автобус один або кілька, ця програма у нас працює, але іноді виникають проблеми з підвезенням дітей через безпековий чинник", — пояснив Лісовий.Однак, за словами міністра, держава продовжує закуповувати транспорт. Відтак, заклади освіти й надалі отримуватимуть техніку, щоб забезпечити доступ дітям до безпечного офлайн-навчання.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що із 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів по всій Україні. Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні.Читайте також: Уряд надаватиме фінансову допомогу на професійне навчання: у яких сферах її можна отримати.

Дозволені правила виїзду за межі країни для чоловіків віком від 18 до 22 років не спровокували масового чи критичного відтоку студентів з українських університетів. Навпаки, фіксується стійкий інтерес до складання національних іспитів навіть серед тих громадян, які вже перебувають в евакуації.Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий у коментарі "Радіо Свобода".Стабільність освітнього процесу та позитивна динаміка НМТПісля впровадження урядом змін, які дозволили чоловікам-студентам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі держави, у суспільстві виникли побоювання щодо можливої втрати інтелектуального потенціалу країни. Проте у Міністерстві освіти і науки заспокоюють, зазначаючи, що наразі жодних деструктивних чи негативних наслідків від реалізації цього рішення не зафіксовано."Ми сьогодні не прослідковуємо ніякого негативного впливу, тобто ми бачимо зростання тих, хто реєструється на тест НМТ", — зазначив Лісовий.Крім того, міністр навів промовисту статистику, яка свідчить про довіру до українських університетів. На сьогодні надійшло близько 30 тисяч заявок на реєстрацію для проходження національного мультипредметного тесту від українських громадян, які зараз фізично перебувають за кордоном, але планують здобувати вищу освіту саме у вітчизняних ЗВО.Відсутність критичних аномалійАналізуючи статистичні показники, очільник міністерства зауважив, що міграційні процеси в студентському середовищі вкладаються в рамки звичних щорічних коливань, які відбувалися й раніше. Глобальної загрози для української вищої школи не спостерігається."Тому немає якоїсь тенденції критичного виїзду студентів, яка б перевищувала якусь стандартну ситуацію", — пояснив Лісовий.У профільному міністерстві додають, що такі результати демонструють високий рівень стійкості української системи освіти. Попри безперервні бойові дії та постійні безпекові ризики, українська молодь продовжує бачити своє майбутнє пов'язаним із рідною країною, хоча питання академічної мобільності та навчання за межами держави на тлі війни все одно залишається чутливим і дуже актуальним.Нагадаємо, раніше міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років..

У середу, 20 травня, в Україні розпочинаються основні сесії національного мультипредметного тесту (НМТ). Як повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, щороку навколо тестування накопичується "багато напруги". "Учні хвилюються, батьки й учителі — разом із ними. Інколи це створює відчуття, що від одного дня залежить усе життя. Насправді це не так", — зазначив посадовець.Лісовий пояснив, що НМТ — це лише "один із кроків на освітньому шляху". Він додав, що це "важливий, але точно не фінальний іспит у житті, який визначає людину, її цінності чи майбутнє раз і назавжди"."Освітній шлях не завжди буває прямим. Можна спробувати ще раз, змінити обраний напрям вже після вступу, скласти НМТ після навчання в коледжі, або взяти паузу після школи, щоб визначитися з подальшими планами. І кожне з цих рішень — нормальне", — заявив міністр освіти.Також Лісовий зауважив, що українські підлітки сьогодні стикаються з викликами, які значно перевищують будь-які стандартизовані іспити. За його словами, вони навчаються під звуки повітряних тривог, змінюють школи, міста й навіть країни, переживають втрати, але водночас залишаються тими, хто будує своє майбутнє, мріє й продовжує здобувати освіту."Тому зараз особливо важливо не дозволяти страху виснажувати себе. НМТ — це лише одна з можливостей перевірити свої знання, і вона не є єдиною й остаточною", — наголосив він.Міністр зауважив, що для батьків головне в цей період — бути підтримкою для дітей, а не додатковим джерелом напруження. Інколи, за його словами, найкраща допомога — це спокійна віра в дитину та нагадування, що жоден іспит не важливіший за її здоров’я та психологічну рівновагу. Також посадовець додав, що підтримка з боку вчителів також має велике значення, адже іноді прості слова підбадьорення ефективніші за додаткові години підготовки.Лісовий нагадав, що молодь, яка перебуває за кордоном, може вступати до українських вишів і складати НМТ за межами країни, а вступники з тимчасово окупованих територій мають окремі спрощені умови вступу без складання національного мультипредметного тесту.НМТ — це комп’ютерний онлайн-тест, що складається з чотирьох предметів, які об'єднані в два блоки по 120 хвилин:перший блок: українська мова та математика;другий блок: історія України та предмет на вибір (українська література, географія, біологія, фізика, хімія, іноземні мови (англійська, французька, німецька, іспанська).Нагадаємо, нещодавно директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, скільки завдань з українського правопису цьогоріч чекати абітурієнтам..

Міністерство освіти та науки України розпочинає реалізацію проєкту "Належне врядування закладів професійної освіти через створення ефективних наглядових рад". Він відбувається за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).Про це повідомили на сайті Міністерства освіти та науки України."Ініціатива є частиною системної реформи професійної освіти та спрямована на модернізацію управління закладами, а також їхню адаптацію до потреб сучасного ринку праці в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення України", — йдеться в повідомленні.Проєкт передбачає запровадження нової моделі врядування закладів професійної освіти на засадах прозорості, підзвітності, автономії та партнерства з бізнесом."Запровадження наглядових рад є важливим етапом децентралізації та посилення інституційної спроможності закладів освіти. Такий підхід відповідає європейським принципам розвитку людського капіталу й узгоджується з ключовими політиками ЄС у сфері навичок і професійної освіти", — зазначили у відомстві.Проєкт триватиме 12 місяців і реалізується у співпраці з міжнародною організацією Finn Church Aid. У межах проєкту передбачено:оцінювання потреб та аналіз нормативно-правового забезпечення функціонування наглядових рад;пілотування нової моделі врядування у 10-15 закладах професійної освіти;формування складу наглядових рад із залученням представників бізнесу, громад та органів влади;розроблення методичних рекомендацій і навчальних матеріалів;створення онлайн-курсу для підготовки членів наглядових рад;розроблення плану впровадження наглядових рад у закладах професійної освіти на 2026-2028 роки;запровадження системи моніторингу та оцінювання ефективності."Особливу увагу надано розвитку державно-приватного партнерства, посиленню ролі роботодавців у формуванні освітньої політики, а також забезпеченню рівного доступу до професійної освіти, зокрема, для жінок і вразливих груп населення", — зауважили в Міносвіти.Там передбачили, що реалізація проєкту сприятиме підвищенню якості підготовки кадрів, зміцненню зв’язку освіти з ринком праці та формуванню ефективної системи врядування у сфері професійної освіти.Нагадаємо, що 19 березня відбулася робоча зустріч прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим. Обговорили безпеку освіти, розвиток коледжів і реформу Нової української школи..

Міністерство освіти і науки України повідомило про підготовку чергового етапу підвищення зарплат для педагогів. Зміни можуть запровадити вже з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила пресслужба МОН.У відомстві зазначають, що йдеться про поетапне зростання оплати праці освітян. Після вже здійсненого підвищення на 30% із січня, наступним кроком стане збільшення окладів ще на 20% восени. Підвищення стосуватиметься як педагогічних, так і науково-педагогічних працівників.Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що питання зарплат учителів є принциповим, адже йдеться не лише про цифри, а про реальні умови життя та роботи освітян. За його словами, рішення ухвалюватимуть після консультацій із профспілками, громадами та парламентом."Продовжуємо предметні обговорення з найбільшою в Україні професійною спільнотою, що представляє інтереси освітян. Рішення ухвалюватимемо лише після погодження з профспілкою та широкого фахового обговорення з громадами, керівництвом закладів освіти, народними депутатами", — заявив Лісовий.Що зміниться у системі виплат?У Міносвіти планують зробити структуру зарплат більш прозорою та передбачуваною. Зокрема, частину надбавок хочуть включити безпосередньо до посадового окладу, щоб вони стали гарантованими й не залежали від рішень на місцях. Йдеться про:інтеграцію надбавки за престижність у базовий оклад;включення доплати за складні умови праці (2000 гривень для всіх вчителів);збереження додаткових виплат для педагогів у прифронтових і прикордонних громадах.У міністерстві пояснюють, що такий підхід дозволить уникнути ситуацій, коли підвищення "з’їдається" через зменшення місцевих доплат.Освітян виведуть з Єдиної тарифної сіткиОкремо в уряді працюють над зміною всієї системи нарахування зарплат. Зокрема, педагогів планують вивести з Єдиної тарифної сітки, яка наразі застосовується до різних категорій бюджетників. Це дозволить встановити оклади, прив’язані до мінімальної зарплати та створити більш гнучку систему оплати саме для освітян. А також допоможе в майбутньому підвищувати зарплати без додаткового навантаження на інші сфери.Нову модель оплати праці для педагогічних і науково-педагогічних працівників планують запровадити з 2027 року.У Міносвіти додають, що фінальний варіант реформи ще доопрацьовують з урахуванням пропозицій профспілок та місцевої влади. Очікується, що оновлення дозволить зробити систему більш справедливою та ефективною як для вчителів, так і для держави."Маємо напрацювати рішення, яке буде і фінансово реалістичним для держави та громад і максимально справедливим для педагогів. Коли фіналізуємо цей механізм, обговорення продовжиться на рівні громад, які за кошти місцевих бюджетів фінансують заклади дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти. Залучені також будуть і керівники закладів вищої освіти. Йдеться про інструмент, який допоможе підвищити оплату праці для освітян на всіх рівнях", — підсумувала заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину..

Верховна Рада України ухвалила закон, який запроваджує нову навчальну дисципліну — "Основи національного спротиву" для студентів університетів і фахових коледжів. Йдеться про оновлення підходу до підготовки молоді в умовах війни та сучасних безпекових викликів.За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, наступним кроком стане розробка типової освітньої програми разом із Міноборони. Вона включатиме практичні навички — від дій у кризових ситуаціях до основ домедичної допомоги та збереження життя і здоров’я.Що зміниться для студентів?Новий курс стане частиною освітнього процесу і буде обов’язковим для здобувачів вищої та фахової передвищої освіти незалежно від статі. Водночас для студентів з особливими освітніми потребами або релігійними переконаннями передбачені альтернативні формати навчання.Важливо, що дисципліна не передбачає військової служби: студенти не складатимуть присягу, не проходитимуть медогляди для ТЦК, не отримуватимуть військово-облікову спеціальність і не набуватимуть статусу військовозобов’язаних.Новий підхід фактично замінює модель базової загальновійськової підготовки, яка діяла раніше. Тепер акцент робитиметься не на військовій спеціалізації, а на базових навичках безпеки, орієнтації в кризових ситуаціях і готовності до національного спротиву."Завдання — щоб дисципліна "Основи національного спротиву" мала чіткий практичний зміст, була посильною для закладів освіти, доступною для учасників освітнього процесу, і справді давала молоді те, що потрібно для життя в країні, яка боронить свою незалежність і територіальну цілісність, та водночас будує сильну систему освіти".Нагадаємо, з квітня в Україні застосовуватимуть ефективніші методи виявлення туберкульозу на заміну пробі Манту. Зокрема, йдеться про тест на вивільнення гамма-інтерферону.Додамо, в Україні планують змінити періодичність проходження сертифікації педагогічних працівників та збільшити термін дії сертифіката..

У четвер, 19 березня, відбулася робоча зустріч прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим. Обговорили безпеку освіти, розвиток коледжів і реформу Нової української школи.Про це повідомила Юлія Свириденко в спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Вона зазначила, що 30 громад отримають понад два мільярди гривень на облаштування укриттів у закладах освіти. Уряд затвердив розподіл субвенції."Першочергово кошти отримають школи в громадах із дуже високим рівнем ризику, а також військові ліцеї. Загалом 2026 року на укриття в закладах загальної середньої освіти передбачено п’ять мільярдів гривень", — розповіла очільниця уряду.Вона додала, що триває модернізація професійної та фахової передвищої освіти — 2026 року на це спрямовано один мільярд гривень із залученням співфінансування."Кошти підуть на оновлення лабораторій і класів в межах проєкту "100 майстерень", завершення розпочатих проєктів і енергоефективність", — зауважила прем’єр-міністерка України.У межах Планів стійкості до кінця року 500 закладів освіти будуть забезпечені альтернативними джерелами живлення, в тому числі і профтехи.Окрему увагу під час розмови приділили реформі Нової української школи як основі підвищення якості освіти та інтеграції до європейського простору."Зараз Нова українська школа — це системний перехід від пострадянської моделі освіти до сучасної системи, що відповідає актуальним вимогам і викликам", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 12 лютого цього року стало відомо, що уряд України ухвалив рішення розподілити три мільярди гривень на освітні простори в межах реформи Нової української школи. Кошти спрямують на лабораторії, STEM-класи, навчальні кабінети..

Цього року основна сесія Національного мультипредметного тесту (НМТ) розпочнеться 20 травня і триватиме до 25 червня.Відповідний наказ ухвалив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. Документ вже зареєстрували в Міністерстві юстиції.Згідно з указом, з 17 і по 24 липня триватиме додаткова сесія НМТ. Під час іспиту кожен учасник буде виконувати тести з чотирьох предметів, три з яких є обов’язковими для всіх вступників (українська мова, математика та історія України).Натомість четвертий предмет кожен із учасників обирати самостійно із запропонованого переліку, до якого входять:українська література:географія;біологія;хімія;фізика;іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська).Водночас вступні іспити на магістратуру у форматі Єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та Єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) проведуть з 26 червня по 14 липня. Додаткова сесія цих іспитів запланована на період з 3 по 21 серпня. Цього року учасники ЄФВВ складатимуть іспити за такими спрямуваннями:біоетика;економіка та міжнародна економіка;інформаційні технології;історія мистецтва;мовознавство;облік та фінанси;педагогіка та психологія;політологія та міжнародні відносини;право та міжнародне право;психологія та соціологія;управління та адміністрування.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міністерство освіти і науки запускає експериментальний проект "нульових курсів" для підготовки до Національного мультипредметного тесту, де школярі зможуть навчатися впродовж трьох-шести місяців. Передбачено державну підтримку для жителів тимчасово окупованих територій, ветеранів та військовослужбовців, включаючи гранти та стипендії..

Журналісти "Слідства.Інфо" дослідили, що при монастирі Української православної церкви московського патріархату "Голосіївська пустинь" у Києві є підпільна школа, де дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень. Сам факт існування такого явища у столиці України не має жодних пояснень.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий."У столиці держави, яка бореться за власне виживання, подібне є не просто неприпустимим — це пряма загроза для дітей та держави, у якій вони живуть", — зазначив він.На його переконання, журналісти "Слідства.Інфо" виконали важливу та принципову роботу. Викриті ними факти вимагають негайної, жорсткої та публічної реакції."Щойно дав усне доручення голові Державної служби якості освіти України невідкладно розпочати перевірку закладів, у яких діти фіктивно вписані як учні, але фактично навчалися в підпільній структурі, про яку йдеться в розслідуванні. Усі згадані факти варто ретельно перевірити", — наголосив міністр.Він додав, що окремо та принципово перевірять дії керівників і педагогів, залучених до цієї діяльності. За результатами перевірок варто ухвалити конкретні та жорсткі рішення щодо організаторів і осіб, які безпосередньо здійснювали це навчання."Ідеться не лише про з’ясування того, чи мають відповідні заклади право надавати освітні послуги, а також про передання матеріалів до правоохоронних органів", — акцентував Оксен Лісовий.Він підсумував, що в цій ситуації свою оцінку також має дати Служба безпеки України, з огляду на те, що подібні дії можуть містити ознаки підривної діяльності.Як засвідчило розслідування журналістів "Слідства.Інфо", хоча директорка називає заклад "сімейним клубом", він працює як звичайна школа — діти вчаться п'ять днів на тиждень із 9:00 до 14:00, є група продовженого дня. Документи ж школярів для формальності перебувають у ліцензованих українських школах, хоча діти там не навчаються.Нагадаємо, що на кінець грудня в Україні працює майже вісім тисяч релігійних установ Української православної церкви Московського патріархату. Найбільше — на Донеччині, Дніпропетровщині та Вінниччині..

У середу, 26 листопада, Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт дошкільної освіти. Це рішення є виконанням Закону України "Про дошкільну освіту".Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий."Документ, розроблений науковцями й практиками, визначає зміст дошкільної освіти, формує зрозумілу спільну рамку, за якою працюватимуть ЗДО, та чітко окреслює, які результати навчання й ключові компетентності має набути кожна дитина на етапі завершення дошкільної освіти. Стандарт стане головним орієнтиром для розробників освітніх програм і чітко визначає цільові результати для педагогів", — зазначив міністр.За його словами, в основу держстандарту покладені такі принципи:гарантія академічної, організаційної та кадрової автономії закладу;академічна свобода педагога;право вибору з різноманіття освітніх програм;урахування можливостей і потреб кожної дитини під час реалізації освітнього процесу.Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року. Натомість, протягом наступних шести місяців Державна служба якості освіти України проведе валідацію стандарту, щоб переконатися, "що очікувані результати підтверджуються досвідом педагогів з усіх куточків України, а сам стандарт є зрозумілим і практичним для них. За потреби в документ будуть внесені коригування"."Після цього розробники освітніх програм матимуть рік, щоб адаптувати свої програми до нового стандарту, щоб кожна дитина — незалежно від умов чи місця проживання — мала однакові можливості здобувати якісну дошкільну освіту", — додав Лісовий..

У проекті Державного бюджету на 2026 рік передбачили підвищення зарплат педагогічним працівникам з 1 січня.Про це повідомив міністр освіти Оксен Лісовий. Він спростував інформацію, яку активно поширюють у мережі, що нібито в проекті Держбюджету, поданого урядом до другого читання, не передбачені кошти на підвищення заробітної плати освітянам. Щоб уникнути подвійних трактувань на чутливій темі, якою є підвищення заробітних плат, посадовець надав офіційне роз’яснення."У проекті Державного бюджету-2026 передбачено кошти на підвищення заробітних плат педагогічних працівників у два етапи: з 1 січня — на 30% до посадового окладу, а також ще на 20% з 1 вересня. Це означає загальне зростання на 50% протягом року", — зауважив він.Лісовий запевнив, що інформація про "відмову від підвищення" або "переспрямування коштів" не відповідає дійсності. Зростання заробітних плат буде здійснюватися поетапно, як і анонсувалось урядом. "Окрім того, у проекті бюджету, який поданий урядом до другого читання, також передбачено збільшення обсягу фінансування для схожого підходу для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти, що входять до структури університетів", — додав міністр.Водночас у 2026 році ми продовжимо роботу над реформою системи оплати праці педагогів. Це рішення передбачено в проєкті бюджету.Нагадаємо, у грудні 2025 року українські педагоги зможуть зареєструватися на платформі "Вектор" для подальшої участі в програмі "Гроші ходять за вчителем". .