# Оксен Лісовий

На сьогодні в державному бюджеті немає достатньо коштів, щоб підвищити зарплати працівникам освіти. Проте над цим питанням працюють.Таку заяву зробив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді."Ми сьогодні, на жаль, в бюджеті не маємо коштів на виконання статті 61 закону "Про освіту", достатніх коштів", — зазначив він.Водночас міністр запевнив, що цьогоріч вчителі отримують додаткову надбавку за роботу в складних умовах. Нарахування становитимуть 2000 гривень. До того ж ці виплати закладені в бюджеті й на 2026 рік.Коли можуть зрости зарплати у вчителівЗа словами Лісового, МОН спільно з Мінфінансів зараз працюють над можливістю значнішого підвищення зарплат для педагогів."Я думаю, що в проекті бюджету буде конкретна цифра. Зараз ці переговори не завершені, все буде залежати значною мірою від потреб оборони", — зазначив міністр.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, з 1 жовтня 2025 року працівникам автозаправних комплексів та станцій мають підняти заробітну плату. Розмір виплат залежатиме від місця розташування компанії. .

В Україні запровадять "нульовий курс" для абітурієнтів, які не склали Національний мультипредметний тест. Програмою зможуть скористатись особи, які зазнали освітніх втрат.Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.За словами посадовця, курс дозволить абітурієнтам, які мали освітні втрати, навчалися за кордоном чи не склали НМТ з інших причин, вступити до закладу вищої освіти без цього тесту. Там вони провчаться рік, а згодом повторно складуть тест для зарахування на перший курс. "Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо й уже розробили відповідний проєкт постанови, — це так званий "нульовий курс". Це вступ без НМТ на "нульовий курс", який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на "нульовий курс" і провчити їх рік", — додав Оксен Лісовий.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.Раніше повідомлялось, що перелік країн і міст, де буде створено тимчасові екзаменаційні центри за кордоном для проходження національного мультимедійного тесту було розширено. Існує можливість провести НМТ у Відні (Австрія), Познані, Катовіце, Гданську (Польща) та Братиславі (Словаччина).

Очільниця польського міністерства освіти Барбара Новацька у листі до українського колеги Оксена Лісового висловила обурення тим, як події на Волині 1940-х років висвітлюються в підручниках з історії.Текст листа опинився в розпорядженні агентства РАР.У листі Новацької до міністра освіти і науки України Оксена Лісового, очільниця національної освіти "з жалем" заявила, що "польська сторона дуже стурбована змістом українських підручників з історії, які висвітлюють події на Волині, що відбувалися між 1943 і 1947 роками". Вона наголосила, що "особливо складним періодом в історії Волині, а водночас і в польсько-українських відносинах, був час Другої світової війни та масових злочинів проти польського населення, відомих як "Волинська різанина", скоєних Українською повстанською армією (УПА) та місцевим українським населенням".Керівник міністерства національної освіти звернув увагу на зміст підручника під назвою "Історія України" для 10 класу середньої школи, виданого у 2023 році.Як вона пояснила, вона мала на увазі уривок зі сторінки 256 : "(УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині. У 1943 році її очолював Роман Шухевич. Протягом двох років її існування до лав УПА вступило 30 000-40 000 солдатів. Активісти УПА вважали своїми ворогами українських комуністів, нацистів та поляків. Причиною погіршення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої хотіло повернутися до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали жителі Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, яка забрала життя не лише солдатів, а й мирних жителів, тривала до 1947 року".Новацька звернулася до українського міністра з проханням "вжити негайних заходів, зокрема переглянути інші підручники та підготувати нові, які відповідатимуть поточному стану польсько-українських відносин".Вона додала, що представники обох країн контролюють зміст підручників у рамках діяльності двосторонньої Польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії.Пропозиція НовацькоїНовацька також запропонувала розглянути можливість зміни правил роботи комісії, щоб обидві сторони могли висувати підручники, що становлять спільний інтерес, для розгляду. Вона посилалася на той факт, що "як українська, так і польська сторони висловили занепокоєння щодо змісту підручників з історії ".Водночас міністр повідомила, що під час 24-го засідання Комісії в Ужгороді у січні один з її українських членів запропонував створити спільний підручник з історії. Тому вона попросила Лісового зайняти позицію щодо зміни правил роботи комісії та, можливо, розпочати роботу над підготовкою спільного підручника.Раніше повідомлялось, що 24 квітня у Тернопільській області, на території колишнього села Пужники, розпочали ексгумувати останки поляків, які загинули у 1945 році.Нагадаємо, як свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Rzeczpospolita, половина поляків вважає, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу.

Останнім часом в українському політикумі активно обговорюють чутки про те, що в Офіс президента планують відставки міністра освіти та науки Оксена Лісового та міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка.Про це повідомило "Суспільне", журналісти якого послалися на власні джерела. Зокрема, Лісового можуть замінити на заступника міністра освіти Андрія Вітренка, кандидатури на очільника МОЗ поки що нема.Джерела медійників у фракції "Слуга народу" підтвердили, що заступника міністра освіти Андрія Вітренка розглядають як кандидата на посаду міністра освіти замість Оксена Лісового. Проте нардепи також зазначили, що остаточне рішення ще не ухвалене."Заступників багато. Вітренко один з них. Можливо, взагалі відбудеться зняття Лісового без призначення міністра, а з виконувачем обов'язків", — розповів один із нардепів "Слуг народу".Раніше народна депутатка "Голосу" Інна Совсун зазначала, що кандидатуру заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренка обговорюють на посаду міністра.У квітні 2025 року громадська організація "Дисергейт" провела дослідження кандидатської дисертації та наукових статей Вітренка та звинуватила його в академічній недоброчесності. Наразі оригінал цього дослідження на сайті "Дисергейт" недоступний.Крім того, 8 липня пацієнтські організації, зокрема "Пацієнти України" та Благодійний фонд "100% життя", опублікували на своїх сторінках заяви про підтримку чинної команди Міністерства охорони здоров’я.Виконавча директорка "Пацієнтів України" Інна Іваненко зауважила, що це відповідь на чутки про ймовірну відставку міністра охорони здоровʼя Віктора Ляшка."Ми не знаємо точно, наскільки велика ймовірність, що відставка буде. Але зафіксувати свою позицію, що в цих умовах МОЗ ефективно працює, ми вважали за потрібне", — наголосила Іваненко.Джерела журналістів у владі повідомили, що наразі конкретної кандидатури на посаду міністра охорони здоров'я немає, і жодне прізвище на заміну Ляшка не звучить.Причиною чуток про відставку міністра ймовірно є справа з коштами на відновлення "Охматдиту" після російського ракетного удару 8 липня 2024 року. Тоді лікарня опублікувала реквізити для збору коштів та рахунки благодійного фонду "Охматдит — Здорове дитинство". Ці реквізити також поширило МОЗ. Однак після того розпочався конфлікт щодо тендерів на відновлення корпусів лікарні.Нагадаємо, сьогодні президент Володимир Зеленський натякнув, що планує змінити посла у США. Можливо новим представником України стане чинний міністр оборони Рустем Умєров. Своєю чергою, такі кадрові зміни вплинуть на "серйозні перестановки в уряді".

Українські випускники дійсно виїжджають за кордон після закінчення 11 класу, але ця тенденція наразі не набула масового характеру.Таку заяву зробив міністр освіти та науки Оксен Лісовий, пише "Інтерфакс-Україна"."Я не сказав би, що це масово, але тенденція така є. Безумовно, у нас є ряд задумів, як пом’якшити таку негативну тенденцію, не довівши її до рівня загрози", — йдеться у заяві Лісового.Міністр також наголосив, що ключова причина цієї міграції криється у площині безпеки. Водночас Лісовий погодився із заявою віце-прем’єра Олексія Чернишова про те, що всі діти, які повертаються в Україну, незалежно від рівня знань мають право на місце в українській школі."Щобільше, місця для дітей є. Ми маємо багато недоукомплектованих шкіл, і вони з радістю приймають учнів. Тут узагалі немає проблеми, це абсолютно правильна політика", — резюмував міністр.Варто зазначити, що з 1 вересня 2025 року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Нагадаємо, 26 травня у місті Сміла на Черкащині було зафіксоване масове отруєння дітей. Всі постраждалі навчають в одній школі.Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомив, що цього року в Україні урочисті лінійки до дня останнього дзвоника дозволяють проводити у традиційному форматі. Проте для святкувань в регіоні повинна бути відповідна безпекова ситуація.

Цього року в Україні урочисті лінійки до дня останнього дзвоника дозволяють проводити у традиційному форматі. Проте для святкувань в регіоні повинна бути відповідна безпекова ситуація.Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий в коментарі для "Інтерфакс-Україна". За його словами, лінійки до останнього дзвоника можна проводити на відкритих площах."Рекомендації стосуються всіх щодо проведення масових заходів — безпека є ключовим пріоритетом. Заклади освіти приймають самостійне рішення, іноді воно приймається централізовано на рівні міста, громади, цілого регіону, але безпека дітей понад усе", — пояснив посадовець.Лісовий наголосив, що, якщо у навчальному закладі є укриття, і там є змога організувати свято, урочисту лінійку можна проводити."Якщо школа розташована в регіоні достатньо віддаленому від лінії боєзіткнення і від держави-терориста, і ми можемо встигнути зреагувати та спуститися в укриття у разі тривоги, тоді ми можемо проводити захід на відкритих площах", — зауважив міністр.Варто зазначити, що з 1 вересня 2025 року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Нагадаємо, 26 травня у місті Сміла на Черкащині було зафіксоване масове отруєння дітей. Всі постраждалі навчають в одній школі.

Кабінет міністрів України затвердив законопроект про внесення змін до статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав студентів та освітян. Він змінює перелік тих, хто не підлягає мобілізації, й обмежує вік студентів, які можуть претендувати на відстрочку.Про це повідомив представник українського уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук і міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Тепер документ мають внести на розгляд до парламенту.Зокрема, відстрочку від мобілізації надаватимуть тим, хто на момент вступу до закладу освіти не досягнув 25-річного віку, вперше здобуває освітній рівень і навчається на денній або дуальній формі."Рекомендували від уряду зміни до Закону України щодо мобілізації. Мета пропозицій від міністерства — зменшити ризики використання освіти як способу ухилення від мобілізації", — зазначив Оксен Лісовий.Закон передбачає:обмеження віку 25 роками для надання відстрочки від мобілізації для учнів професійних училищ і для студентів фахових коледжів;виключення права відстрочки для слухачів професійних училищ, які підвищують професійну кваліфікацію без здобуття освіти;визначення послідовності здобуття освіти, яка надає право відстрочки під час мобілізації.Мобілізації не підлягатимуть:учні ПТУ та студенти коледжів, які вступили не пізніше ніж за рік до досягнення граничного призовного віку;студенти університетів, які вперше здобувають освіту на певному рівні;докторанти, інтерни та лікарі-резиденти, які вперше навчаються на відповідному рівні;наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють щонайменше на 0,75 ставки в закладах вищої, фахової передвищої, профтех, загальної середньої та позашкільної освіти, а також у наукових установах;педагоги позашкільної освіти, які керують гуртками, якщо вони працевлаштовані на основній роботі до початку 2025 року; йдеться про еколого-натуралістичні, науково-технічні, дослідницько-експериментальні та військово-патріотичні гуртки.Водночас відстрочку не зможуть отримати чоловіки віком 25+ років, які вдруге навчаються на тому самому або нижчому рівні освіти, а також ті, хто навчається за кордоном після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві юстиції повідомляли, що в Україні менш ніж за рік за рішенням судів заблокували банківські рахунки 26 тисяч українців, які порушили мобілізаційне законодавство. Вони не сплатили накладені на них штрафи.

В одній зі столичних шкіл учні на святковому виступі розіграли сценку з побиттям працівника Територіального центру комплектування. Міністр освіти Оксен Лісовий відреагував на інцидент, назвавши вчинок школярів ганебним."Відео, на якому учні київської школи розігрують сценку, у якій демонструють відверту зневагу до "військового", є ганебним і неприпустимим на третьому році повномасштабного вторгнення і 11-му році війни", — зазначив він.Лісовий зателефонував директорці школи з вимогою "провести внутрішнє розслідування і зібрати пояснення від усіх, хто брав участь у цьому вчинку"."Мені особисто дико, що жоден із тих, хто брав участь у підготовці та безпосередній участі в цій сцені, не відчув спротиву. Має бути проведено ретельне службове розслідування, а щодо всіх причетних —  ухвалені відповідні рішення. Ніхто не має права демонструвати неповагу до тих, хто ціною власного життя та здоров’я захищає країну", — наголосив міністр.Вистава з "побиттям військового ТЦК": реакція поліціїУ Головному управлінні Нацполіції Києва зазначили, що інформацію про святковий захід, на якому школярі представили глядачам виставу з нібито побиттям військового ТЦК, правоохоронці виявили у соцмережах.Наразі співробітники поліції спілкуються з адміністрацією навчального закладу, а також неповнолітніми "акторами". Крім того, управлінням освіти Дарницької райдержадміністрації створена комісія. За результатами роботи комісії буде надана відповідна оцінка даного випадку.Нагадаємо, 17 лютого у Львівській області на працівника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки відбувся напад. Невідомі особи поранили військового гострим предметом.

Міністра освіти та науки України Оксена Лісового викликали до Верховної Ради. Посадовець має відзвітувати про ситуацію із заробітною платою освітян.Про це повідомив народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко."Викликаємо в Раду міністра освіти! Запропонував заслухати його щодо ситуації із зарплатами вчителів, вихователів, помічників вихователів, технічних працівників", — заявив він.Пропозицію нардепа підтримали 186 народних обранців. "Цих голосів достатньо для виклику міністра. Чекаємо Лісового в Раді", — зазначив політик.Також Гончаренко наголосив, що "загалом ситуація в галузі освіти катастрофічна". Нагадаємо, 11 лютого український уряд змінив порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів педагогічним працівникам. Зокрема, в Кабміні уточнили перелік посад.

Унаслідок ранкової атаки ворожих БпЛА на Київ у середу, 1 січня, загинуло подружжя науковців — Ігор Зима й Олеся Сокур. Їх убила терористична Росія в перший день нового року.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який залишив відповідний допис на своїй сторінці у Facebook"На жаль, внаслідок ворожої атаки БпЛА загинув видатний нейробіолог Ігор Зима та його дружина — науковиця, докторка біологічних наук Олеся Сокур", — наголосив він.За словами міністра, майже все своє життя родина віддала науці, багато років працюючи в "Інституті біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка."Мої щирі співчуття рідним та близьким загиблих, а також усім, хто постраждав від сьогоднішнього ранкового терору. Росія — це терор і абсолютне зло, яке несе смерть і руйнування. Світ повинен реагувати жорстко та принципово", — підсумував Оксен Лісовий.На сайті "Інституту біології та медицини" зазначили, що Ігор Зима — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент. Викладав навчальні дисципліни "Фізіологія та анатомія людини та тварин", "Анатомія та фізіологія ЦНС", "Фізіологія нервової системи та вища нервова діяльність", "Нейрофізіологія", "Фізіологія нейромереж", "Еволюція поведінки та антропогенез".Нагадаємо, в середині дня начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що в Києві кількість загиблих через ворожий дроновий обстріл 1 січня з одного зросла до двох людей. На той момент розбір завалів іще тривав.

У четвер, 26 грудня, вчена рада Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка проголосувала за звільнення професора Микити Василенка. Викладач отримає другу догану з подальшим звільненням – це станеться до кінця року.Про це повідомив "Бабель" із посиланням на джерела в Інституті журналістики. Журналісти зазначили, що першу догану Василенко отримав близько року тому.Як відомо, викладач Василенко заявляв, що залучення іноземних військових в Україну може "покращити ситуацію з народжуваністю", а також казав про "сотні тисяч голодних українок"."Бабель" раніше переглянув чимало інтерв'ю Василенка, проаналізував їх і з'ясував, що його головний прийом — за будь-яких обставин прогнозувати майбутню кризу: вимирання населення або повстання «в тилу і на фронті.Міністр освіти та науки Оксен Лісовий назвав слова професора Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Микити Василенка "неприпустимими"."Висловлювання з боку викладача, які я бачив в інформаційному просторі, є неприпустимими. Особливо, якщо вони транслюються в інформаційному просторі ворога. Адміністрація університету планує розглянути етичні аспекти поведінки цього викладача на відповідній комісії. Проте мені відомо, що вже не вперше етична комісія збирається з цієї причини", — зазначив Лісовий.Він додав, що як міністр не має права втручатися в автономність вишу, але має право висловити свою оцінку."Реакція на такі висловлювання та відповідальність за них повинні бути суворими", — наголосив міністр.Зараз Міністерство освіти та науки працює над зміною культури освітнього середовища у вишах, і "така поведінка точно не вписується в ці зміни", резюмував Лісовий.Нагадаємо, що раніше на висловлювання Василенка відреагував омбудсмен Дмитро Лубінець. Він зауважив, що професор близько року тому вже втрапляв у скандал, від нього уповноважений із прав людини отримував колективне звернення від студентів. Після реагування університет притягнув його до дисциплінарної відповідальності, професор отримав догану.

У Запоріжжі офіційно запрацювала перша в області підземна школа, яка може витримати ракетні обстріли. Будівництво навчального закладу тривало шість місяців.Як повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, це "спільний результат злагодженої співпраці уряду, місцевої влади та міжнародних партнерів"."У Запоріжжі розпочала роботу перша в області підземна школа. Радий поділитися цією, без перебільшення, важливою новиною. Вражений швидкістю реалізації проекту: за шість місяців заклад збудовано з нуля", — розповів він.Очікується, що до очного навчання у безпечному середовищі зможуть повернутися 1000 школярів. Заклад  розташований на глибині сім метрів, має монолітне залізобетонне покриття і витримує ракетні удари. "Батьки можуть бути впевнені, що їхні діти перебуватимуть у повній безпеці", — наголосив міністр. Лісовий додав, що школу було спроектовано з урахуванням потреб учнів з особливими освітніми потребами. Так, у навчальний заклад оснащеним спеціальними підіймачами, навігацією шрифтом Брайля. Також у школі є пристосування, які забезпечують комфортне навчання для всіх дітей."Це лише перший крок. Нині в Запорізькій області будується ще 10 таких шкіл, що дасть змогу забезпечити очну освіту для понад вісім тисяч дітей. Ми продовжуємо активно працювати над створенням безпекових умов для очного навчання — це залишається пріоритетом урядової політики", — наголосив він.Варто зазначити, що на облаштування укриттів у Запорізькій області уряд виділив 500 мільйонів гривень субвенції та додаткові 545 мільйона гривень дотації.Нагадаємо, під час вечірнього відеозвернення 12 грудня президент Володимир Зеленський розповів про багато запланованої роботи щодо Запоріжжя. У першу чергу йдеться про безпекову ситуацію та захист неба. .

Українським школам можуть надати право залишати учнів на другий рік навчання в тому ж класі. Метою такої пропозиції є компенсація навчальних втрат.  Таку заяву під час зустрічі з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим зробила освітній омбудсмен Надія Лещик."Запропонувала надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання в тому ж класі за однієї з умов: наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини, тривалого пропуску уроків, відсутності впродовж одного навчального семестру за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків", — йдеться у заяві Надії Лещик.Раніше Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів.Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.Варто зазначити, що до кінця 2024 року в українських школах учні початкових класів харчуватимуться безплатно. На ці потреби з державного бюджету виділили два мільярди гривень.

За тисячу днів повномасштабної війни проти Росії загинуло 89 педагогів і викладачів. До того ж кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. "Перший день повномасштабного вторгнення, який розпочався 1 000 днів тому, став відліком часу, що змінив нас назавжди", — наголосив він. За його словами, за 1000 днів Росія забрала життя у 89 педагогів і викладачів, а кількість невиданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали домівку, 16 університетів покинули рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншому боці лінії фронту. "Попри втрати, попри руйнування, попри небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, освіта дає надію та впевненість у майбутньому", — акцентував міністр освіти та науки України. Він запевнив, що діти повертаються в школи, школи відновлюються, родини повертаються в громади. Школи наповнюються підручниками й обладнанням, купуються автобуси та будуються укриття. Продовжуються реформи Нової української школи та старшої школи, запускаються нові, давно назрілі зміни у вищій освіті та науці. "Тисячу днів ми перемагаємо свій страх, сумнів, утому та зневіру. Перемагаємо за право мати майбутнє. Безпечне, гідне, освічене майбутнє, яке ми неодмінно здобудемо", — підсумував Оксен Лісовий. Нагадаємо, начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявляв, що за 1 000 днів повномасштабного вторгнення в Києві пролунало 1 369 тривог сумарною тривалістю 1 553 години. Окупанти запустили по столиці понад 2 500 ракет і безпілотників.

В Україні триває процес укрупнення університетів шляхом об'єднання вишів — менші до більших, менш ефективні до успішніших. І це триватиме ще впродовж певного часу. Про це заявив міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу "ТСН Тиждень". За його словами, в міністерстві немає гонитви за цифрами — залишити певну кількість університетів. Замість цього звертають увагу на ключові показники. "Для того, щоб університет жив і розвивався, а не став мікроуніверситетом, в якому студент навчається як у хорошій київській школі, в нього повинно вступати щонайменше 1 000 студентів на рік. У ньому має навчатися на всіх рівнях — бакалаврат, магістратура, аспірантура — сім або вісім тисяч студентів. Щоби створити таке середовище, аби ми не розмивали та не розтягували тонким шаром наші державні інвестиції", — розповів міністр. Для цього, за його словами, використовують демографічні показники. "Ми розуміємо, скільки випускників шкіл буде на багато років вперед, скільки традиційно із них вступає до закладів профтехосвіти фахової передвищої, до вищої освіти. Скільки із них залишається у своєму місті, а скільки їде до великих освітніх центрів — таких як Київ, Львів. У нас сформовані пропозиції з кожної області, які університети ми пропонуємо залишити, які пропонуємо об'єднати. Ми зробили вже вісім об'єднань", — зазначив Оксен Лісовий. Нагадаємо, що, згідно з рейтингом університетів на сайті агенції Times Higher Education, до переліку найкращих у світі увійшли 17 українських вишів. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка та "Львівська політехніка".