# Опендатабот

Торік в Україні зафіксували 48 871 кримінальне провадження за статтею "шахрайство". Це на чверть менше, ніж у 2024 році, коли правоохоронці зареєстрували майже 65 тисяч справ.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", до суду ж дійшло лише 18% проваджень.Загалом на сьогодні показники фактично повернулися до рівня 2016 року. Тоді в Україні обліковували трохи понад 46 тисяч проваджень за шахрайство. Після 2017 року і до початку повномасштабного вторгнення кількість нових проваджень стабільно зменшувалася з року в рік."Пік стався у 2023-му: 82 609 кримінальних справ — у середньому, майже сім тисяч щомісяця. Втім, уже другий рік поспіль статистика знову йде на спад.Торік, в середньому, реєстрували близько чотирьох тисяч справ на місяць", — зазначили в "Опендатабот". Підозри було вручено у кожній п’ятій справі — 10 456 проваджень, а до суду дійшло 18% справ: 8 758 кримінальних проваджень. У 2024 році цей показник був на рівні 24%."Лідером за кількістю справ щодо шахрайства залишається Київ — 6 825. Далі йдуть Дніпропетровщина із 4 844 справами та Харківщина — з 3 677 провадженнями", — зазначили аналітики.На сьогодні майже по всій країні кількість нових проваджень зменшилася. Єдиний регіон, де зафіксовано зростання — Хмельниччина: +2,7% за рік. Найбільш відчутне покращення ситуації зафіксовано у Миколаївській області, де кількість нових справ скоротилася майже вдвічі, а також у Чернівецькій області: −39%.Нагадаємо, за минулий рік кількість заброньованих українців зросла до 1,3 мільйона осіб. При цьому військові зверталися до українського уряду з проханням бронювати менше..

У січні 2026 року середня пенсія в Україні сягнула 6 544 гривень. За рік виплати зросли на 13%. Як повідомляє "Опендатабот", посилаючись на дані Пенсійного фонду України, 63 тисячі пенсіонерів отримують виплати нижче прожиткового мінімуму, а 261 тисяча на рівні — 2 361 гривні. Загалом в Україні нараховується понад 10,1 мільйона пенсіонерів й майже 73% з них отримують пенсію за віком. Окрім цього, майже 1,5 мільйона громадян (15%) живуть на пенсію по інвалідності, близько 700 тисяч або 7% отримують виплату через втрату годувальника, а 5% або ж 500 тисяч мають пенсію за вислугу років. Соціальні пенсії та довічне утримання суддів складають менш як 1%.Попри те, що нині середня пенсія сягає 6544 гривень, такі виплати мають не всі: понад третина пенсіонерів отримують близько 3 250 гривень. Варто зазначити, що за рік частка таких пенсіонерів скоротилась з 44% до 35%. Також 15% пенсіонерів — це понад 1,5 мільйона громадян — мають виплати понад 10 тисяч гривень, а середній розмір пенсії в цій групі сягає 16 тисяч гривень. Окрім цього, 30% українців на пенсії живуть, у середньому, на 6 860 гривень, а кожен п’ятий отримує близько 4,5 тисяч гривень на місяць.Найбільше пенсіонерів мешкає у Дніпропетровській області — 867 тисячі. Далі йдуть Київ (746 тисячі), Харківська (687 тисячі) та Львівська (665 тисячі) області. Найменше пенсіонерів зареєстровано у Херсонській (202 тисячі) та в Чернівецькій (203 тисячі) областях."Відрізняються й розміри виплат: найвищі середні пенсії традиційно у столиці — майже 9 тис. грн, найнижчі — на Тернопільщині: близько 5 тис. грн. Хоча загалом по країні пенсії зросли на 13%, у деяких регіонах зростання було значно відчутнішим — зокрема на Рівненщині (+24%) та Волині (+20%)", — наголосили в "Опендатабот". Варто додати, що більшість пенсіонерів — понад 82% — отримують виплати через банки, найчастіше через "ПриватБанк" та "Ощадбанк". В "Опендатабот" додають, що пенсія для багатьох людей — не єдине джерело доходу: кожен четвертий пенсіонер в Україні продовжує працювати. Таких людей — 2,8 мільйона, а їх середня пенсія становить 7 160 гривень.Нагадаємо, раніше у Пенсійному фонді повідомляли, що пенсіонери зобов'язані повідомляти відповідні органи про низку змін у їхньому житті. Якщо ж цього не зробити, держава може нараховувати зайві кошти, які неодмінно доведеться повертати..

Від початку повномасштабної війни в Україні винесли 63 вироки за використання піротехніки. Найбільше "поціновувачів" салютів та феєрверків мешкає у Києві.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", найменше таких вироків було винесено у перший рік повномасштабного вторгнення — лише п'ять.Порушників карають не лише адміністративно, адже понад половина справ стають кримінальними за статтею про "хуліганство". У кожному другому випадку суд вбачає у запуску салюту не просто порушення тиші, а зухвалу поведінку, яка може спричинити паніку й загрозу для громадян.Найчастіше салюти гримлять у столиці: майже кожен четвертий вирок або 15 справ. На другому місці — Дніпропетровщина із вісьмома вироками, на третьому — Одещина (сім вироків). Разом на ці регіони припадає майже половина вироків."Покарання за салюти під час війни коливаються від символічних штрафів до реальних тюремних термінів. За дрібне хуліганство суди призначали штрафи від 51 до 119 гривень, а вже у кримінальних справах суми зростали до 34 тисяч гривень. У частині справ порушників відправляли на громадські роботи — наприклад, у Києві чоловік, який запускав феєрверки у стані сп’яніння, отримав 50 годин обов’язкових робіт", — наголосили в "Опендатабот".Проте запуск феєрверків може також закінчитись для порушника в’язницею. Так, у Рівному чоловік запустив салют на подвір’ї школи, а згодом ще й погрожував поліції бойовою гранатою. Загалом суд призначив йому чотири роки ув’язнення, але замінив реальний строк на два роки іспитового терміну, оскільки підсудний вирішив піти служити до Збройних сил України."І навіть "святкові" пояснення не рятують. У судовій практиці є навіть вироки за феєрверки на гендер-паті та за "холодні фонтани" на весіллях — в цих випадках порушники відбулись штрафами", — наголосили в "Опендатабот".Нагадаємо, торік в "Опендатабот" повідомляли, що в Україні працює майже вісім тисяч релігійних установ Української православної церкви Московського патріархату. Найбільше — на Донеччині, Дніпропетровщині та Вінниччині..

Державна податкова служба України 2026 року запланувала 4 558 перевірок. Це на 5% менше, ніж торік. Найменше візитів відбудеться на початку року.Про це засвідчили дані сервіс" відкритих даних "Опендатабот". Зазначається, що пік активності податківців попередньо припадає на березень і квітень.Водночас найменше візитів податківці запланували на початок року. В цей період відбудеться загалом лише 278 перевірок."Найбільше уваги цьогоріч Державна податкова служба планує приділити компаніям — на них припадає 78% або 3 542 запланованих перевірок", — поінформували в "Опендатаботі".У кожному п'ятому випадку гостей із податкової варто чекати ФОПам — 1 016 перевірок."А в бізнесів, щодо яких виникають запитання про ПДФО, військовий збір і ЄСВ, заплановано лише 258 перевірок", — ідеться в повідомленні.Стало відомо, до яких великих компаній прийдуть податківці з перевірками 2026 року. Цього разу йдеться про "Нафтогаз України", "Камет-сталь", МХП, "Розетку" та NOVUS.Нагадаємо, заступниця голови Державної податкової служби України Леся Карнаух повідомила, що, попри постійні обстріли, енергетичні виклики та складні умови воєнного часу, українські платники податків продемонстрували високий рівень відповідальності. За оперативними даними за 12 місяців 2025 року, надходження до загального фонду держбюджету, які контролює Державна податкова служба, склали один трильйон 246 мільярдів гривень..

На сьогодні в Україні працює майже вісім тисяч релігійних установ Української православної церкви Московського патріархату. Найбільше — на Донеччині, Дніпропетровщині та Вінниччині.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", під час повномасштабної російсько-української війни менш ніж тисяча релігійних громад перейшли до Православної церкви України.Так, станом на початок 2022 року в Україні діяли 8782 церкви УПЦ МП, на сьогодні — 7826. Найбільше їх залишається у:Донецькій області — 625;Дніпропетровській області — 522;Вінницькій області — 495;Закарпатській області — 487;Хмельницькій області — 428.Водночас найменше церков УПЦ МП діє у Львівській області (шість) та на Прикарпатті (вісім). На сьогодні лише 18 релігійних установ із майже 8 тисяч відкрито показують свої зв'язки. Також 39 церков у держреєстрі позначені як ті, що не вказали свою приналежність до Московського патріархату. Усі вони зосереджені в Чернівецькій області."22 релігійні громади, які приховували чи не декларували зв'язки з МП, припинили діяльність або перебувають у процесі припинення за власним бажанням", — зазначили в "Опендатабот".За час повномасштабної війни лише 934 релігійні громади офіційно перейшли до ПЦУ. Загалом церкві підпорядковуються близько дев'яти тисяч. Найчастіше до української церкви навертались у:Хмельницькій області — 205;Київській області — 196;Вінницькій області — 105.Пік переходів припав на 2023 рік — тоді змінили підпорядкування 386 громад. Торік таких було 191, а у 2025 році — 157. Варто зауважити, що перехід церкви з однієї митрополії до іншої займає тривалий час, тому дані в Єдиному державному реєстрі можуть різнитися від інформації "на місцях" та у ПЦУ.Нагадаємо, у вересні до суду було подано позов про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату. Він був ініційований Державною службою з етнополітики та свободи совісті..

У 2025 році у сфері комп’ютерного програмування було зареєстровано 18 605 нових ФОПів — це майже стільки ж, як і торік. Водночас кількість закритих бізнесів стрімко зростає: 26 158 ІТ-підприємців згорнули свою діяльність.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", загалом за рік втрати в галузі зросли утричі.Найбільше нових ІТ-фопів традиційно зареєстровано у Києві (3737), Львівській (2015), Дніпропетровській (1740), Харківській (1557) та Київській областях (1338). Втім, позитивний баланс, коли відкрилося більше підприємців, ніж закрилося — зберігся лише у двох регіонах: на Волині (+19 фопів) та Тернопільщині (+12)."Серед нових ІТ-підприємців переважають чоловіки — 57% реєстрацій, тоді як жінки становлять 43%. І в жодному регіоні кількість жінок-фопів не перевищує чоловіків — це наразі нетипова ситуація для українського бізнесу, який, переважно, відкривають жінки", — зазначили в "Опендатабот".Водночас середня тривалість існування ФОПа у сфері ІТ, який закрився у 2025 році, — чотири роки. Кожен шостий ІТ-фоп припиняє діяльність уже протягом першого року, ще третина працює від одного до чотирьох років. Найстаріший підприємець, який закрився цього року, працював із 1991 року.В "Опендатабот" наголосили, що закриття ФОПів не обов’язково свідчить про кризу у галузі — скоріше, про те, як змінюється формат працевлаштування фахівців в IT-сфері. Так, за даними DOU, цьогоріч 57% айтівців працюють як ФОПи. До порівняння, ще рік тому таких було 70%, а 2022-го — 87%.Нагадаємо, у 2025 році майже вісім тисяч компаній змінили місце розташування. Найпопулярнішим регіоном, звідки та куди переїжджає бізнес, залишається Київ..

В Україні здорожчала земля сільгосппризначення. У жовтні 2025 року середня вартість гектара становить 65 303 гривень, що майже на 3 900 гривні більше, ніж було у вересні.Як повідомляє "Опендатабот" (компанія, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу), загалом найвищі ціни на землю у 2025 році були у квітні — у середньому 71 816 гривні за гектар. Водночас найнижчі у березні — 54 599 гривень за гектар.Знизилась і площа проданої землі. Цього року у жовтні вже було продано 3 191 гектара, що одразу майже на 21 500 гектарів менше, ніж було минулого місяця.Загалом ціни на гектар землі по областях коливаються в середньому від 30 252 до 388 651 гривні. Тобто вартість одного гектара в "найдорожчій" області дорівнює майже 13 гектарам у "найдешевшій".Найнижчі ціни зафіксовані аналітиками в Запорізькій області, адже там гектар коштує в середньому 30 252 гривні. Окрім цього, у:Дніпропетровській — 36 109 гривні за гектар;Херсонській — 36 215 гривні за гектар;Одеській — 37 154 гривні за гектар;Донецькій — 38 308 гривні за гектар;Миколаївській — 39 422 гривні за гектар.Найбільше земля коштує в Івано-Франківській області — в середньому 388 651 за гектар. А також у:Київській — 159 174 гривні за гектар;Тернопільській — 141 752 гривні за гектар;Черкаській — 125 006 гривні за гектар;Львівській — 118 034 гривні за гектар;Чернівецькій — 106 477 гривні за гектар;Закарпатській — 105 670 гривні за гектар.Нагадаємо, у 2025 році майже вісім тисяч компаній змінили місце розташування. Найпопулярнішим регіоном, звідки та куди переїжджає бізнес, залишається Київ..

У 2025 році майже вісім тисяч компаній змінили місце розташування. Найпопулярнішим регіоном, звідки та куди переїжджає бізнес, залишається Київ.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", загалом 7 988 компаній здійснили релокацію по Україні за цей період. Варто зазначити, що деякі бізнеси встигли переїхати навіть кілька разів. Це майже так само, як і торік, й навіть на 10% менше, ніж у 2021 році.Так, найчастіше переїжджають компанії, що працюють у сфері торгівлі: фактично це кожен третій бізнес з усіх, хто переїздив країною. Також часто переїжджає бізнес у сфері будівництва (шість відсотків), сільського господарства (п'ять відсотків) та нерухомості (п'ять відсотків)."Більшість компаній переїжджає за маршрутом до та з Києва. Основними напрямками переміщення бізнесу залишаються маршрути між Києвом та областями. Найпопулярнішими стали переїзди зі столиці до Київської області (494 компанії), до Дніпропетровської області (379), а також у зворотному напрямку: з Київської області до столиці (378). На Харківщину з Києва переїхали 358 компаній, тоді як з Дніпропетровщини до столиці — 336", — наголосили в "Опендатабот".Варто зазначити, що Харківська область цьогоріч загалом у лідерах: у прифронтовий регіон переїхало більше бізнесів, аніж виїхали з нього: +374 компанії цьогоріч. Схожа картина у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях. Натомість у столиці — зворотна тенденція: звідти виїхало на 657 компаній більше, ніж приїхало. Далі за від’ємним балансом ідуть Дніпропетровська область (-102), Донецька (-97), Волинська (-83) та Полтавська (-62).Загалом найбільше бізнесу виїхало саме зі столиці — 2 909 компаній, це 36% від загалу. Серед інших регіонів-донорів варто відзначити Дніпропетровську (824 компанії), Київську (770), Одеську (507) та Львівську області (451).Втім, Київ залишається і головним пунктом призначення, куди переїжджає бізнес — 2 252 компанії обрали його новим місцем роботи. Наступними за популярністю є Київщина (847), Харківщина (742), Дніпропетровщина (722) та Львівщина (613).Нагадаємо, у серпні команда YC.Market повідомляла, що український бізнес продовжує адаптуватись до війни, впливу певних чинників та шукає постійних можливостей не лише для відновлення, а й для розвитку підприємницької діяльності. У 2025 році найбільше компаній відкривали у столиці.

За півроку 2025 року в Україні народилося 86 795 дітей, померло — 249 002 особи. Таким чином підраховано, що на одне немовля припадає троє померлих.Про це повідомив "Опендатабот".Фахівці констатували, що за 10 років народжуваність впала у 2,2 раза — з 32 тисяч до 14 тисяч на місяць.Три регіони, які є лідерами з народжуваності, — це Київ (9 947), Львівська область (8 282), Дніпропетровська область (6 670).Топ-3 регіони за смертністю: Дніпропетровська область — 27 120, Київ — 18 114, Харківська область — 17 694. Раніше в Київській обласній військові адміністрації повідомляли, що на Київщині за перший тиждень липня народилися 106 малюків.У закладах охорони здоров’я Київської області за тиждень — з 29 червня по 6 липня — з’явилися на світ 106 немовлят: 55 хлопчиків і 51 дівчинка.А загалом за червень 2025 року в області народилося 429 дітей — 232 хлопчики та 197 дівчаток. Серед них — 8 двійнь і трійнь.Від початку року, за перше півріччя, на Київщині народилися 2 844 дитини: 1 448 хлопчиків та 1 396 дівчаток. З них — 27 малюків у двійнях і трійнях.Нагадаємо, що минулого року в Україні фіксували 495 09 тисяч смертей, що у 2,8 раза перевищило число зареєстрованих народжень, яке сягнуло 176 78 тисячі.

Цього року в Україні було винесено понад дві тисячі судових рішень щодо корупціонерів. Це на 37% більше, ніж торік, проте все ще менше, ніж до початку повномасштабної війни.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", кількість рішень поступово зростає після спаду після початку повномасштабної у 2022-2023 роках. Тоді подання декларацій було необов’язковим та відтермінованим, річна кількість рішень скоротилася майже втричі."Майже п'ять тисяч рішень винесли суди після повернення обов’язкового подання декларацій у термін у 2024 році. До слова, тоді мали подати також декларації й за попередні роки, якщо це не було зроблено раніше", — зазначає "Опендатабот".Де найчастіше карають за корупціюНайактивніше карають за корупційні правопорушення суди у Вінницькій області — там уже винесли 182 рішення, це дев'ять відсотків від загальної кількості. На другому місці Одеська (168), на третьому — лідер минулих років — Львівська (147), четверте місце посідає Дніпропетровська (116), а п'яте — Київська (115) області."Понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються статті щодо порушення вимог фінансового контролю — 1487. Іншими словами, посадовці не подають або подають з порушеннями свої декларації. За рік таких рішень побільшало у 5 разів — ймовірно, перевірили декларації, що накопичилися за попередні періоди", — додає "Опендатабот". Натомість рішень за хабарі, поменшало майже удвічі — до 347. За порушення, пов’язані з конфліктом інтересів, суди карають майже на 80% рідше. Цьогоріч було винесено лише таких 70 рішень.Як найчастіше карають корупціонерівУ 97% випадків корупціонери отримували штрафи. Реальні терміни ув’язнення отримали лише 44 особи. Водночас суми штрафів залежать від порушення та мають чималий розбіг: від 850 гривень до 680 тисяч гривень. Те саме стосується й термінів позбавлення волі за корупцію: від одного до 10 років.Нагадаємо, раніше Державної прикордонної служби повідомляли, що в Україні запрацювала цілодобова телефонна лінія для сповіщень про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень на кордоні. Повідомлення розглядаються оперативно та конфіденційно. Усі права викривачів захищені законом.2022–2023 роках.

За перші п'ять місяців поточного року Офіс генерального прокурора зафіксував рекордні 386 справ за жорстоке поводження з тваринами. Це у 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період торік.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", у 80% справ вже було вручено підозру, але до суду наразі дійшло лише 4% від усіх проваджень.За рік справ про жорстокість до тварин побільшало майже у чотири рази: зі 105 торік до 386 справ цьогоріч. Водночас попередній антирекорд — 220 справ за рік — стався у 2020 році."Зростання кількості кримінальних проваджень щодо жорстокого поводження з тваринами — це не про збільшення насильства, а про зменшення мовчання. Завдяки просвітницькій роботі, доступним юридичним інструментам і підтримці громадських організацій, люди стали більше повідомляти про порушення і діяти згідно із законом", — зазначила юристка-аналітикиня законодавства організації з порятунку тварин та довкілля UAnimals Анастасія Гевчук."Опендатабот" наголошує, що різкий сплеск стався навесні поточного року: за квітень було відкрито більше справ, аніж за весь минулий рік. До порівняння, на початку 2025 року відкривали, у середньому, 21 справу на місяць, як і в попередні роки. Водночас лише за квітень було відкрито 213 нових проваджень — в десять разів більше, ніж зазвичай. У травні справ поменшало 110, проте це все ще у п’ять разів більше за показники минулих років.Водночас справи про жорстокість до тварин почали ефективніше розслідуватись. Так, у попередні роки підозру вручали лише у 20% випадків — фактично, по кожній п’ятій справі. Цьогоріч підозру отримали вже у 80% справ. Втім через різкий сплеск менше справ за 299 статтею дійшли до суду: з 13-15% у попередні роки цей показник скоротився до чотирьох відсотків."Такий сплеск нових справ цьогоріч — це, зокрема, й результат наполегливої роботи 2024 року: запуску чат-ботів, куди можна повідомити про жорстоке поводження з тваринами, публікації шаблонів заяв, які можна подати, якщо ви зіткнулись з такою ситуацією, навчань для слідчих та прокурорів тощо, проведених UAnimals. Крім того, у лютому 2025-говідбувся спеціалізований тренінг для правоохоронців, що підвищив їхню обізнаність і, відповідно, ефективність у фіксації таких справ", — додає Гевчук.Цьогоріч суди вже винесли 20 вироків за жорстоке поводження з тваринами. Злочинці отримують реальні терміни ув’язнення за жорстокість до тварин. Так, наприклад, на Львівщині чоловік отримав п'ять років ув’язнення за те, що до смерті забив битою собаку. Втім наявні у реєстрі й справи, де порушників закону карали штрафами та умовними термінами.Нагадаємо, у травні поліція повідомляла, що у селі Березово Хустського району Закарпатської області чоловік убив сусідського собаку. Це відбулося в присутності двох неповнолітніх дітей.

В Україні за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", в середньому цьогоріч щомісяця правоохоронці складають 32 протоколи щодо булінгу. Більш ніж половину протоколів складають саме на малолітніх школярів та на підлітків від 14-16 років. Втім, лише у 48% справ щодо булінгу було прийнято рішення. Водночас цьогорічні показники на 15% перевищують показники 2021 року."Кількість протоколів за булінг різко знизилася після початку повномасштабної війни у 2022 — до 10 випадків на місяць. Проте поволі виявлених випадків більшало: у 2024 році поліція вже складала 22 протоколи щомісячно, а у 2025 — майже в 1,5 раза більше", — зазначили в "Опендатабот".Окрім цього, суттєво побільшало булінгу, вчиненого підлітками. Якщо у 2021 таких випадків було 44% від загальної кількості, то у 2025 — вже 58%. Втім, є й позитивна тенденція. Так, цьогоріч частіше карають й за замовчення керівниками навчальних закладів про випадки знущання. У 2025 році таких випадків вже 11 (дев'ять відсотків від загальної кількості). До порівняння, за весь 2024 рік таких протоколів було 14 (п'ять відсотків), а у 2021 — лише 13 (чотири відсотки).Також стало менше так званого "групового" булінгу або повторного цькування з боку підлітків. У 2025 році таких протоколів склали лише п'ять (чотири відсотки), тоді як у 2024 році — 30 (11%), а у 2021 — 35 (10%).Нагадаємо, раніше у Львівській області в одному зі сіл підлітки змусили хлопця з аутизмом оголитися та зняли це на відео, яке потім поширили в месенджері. Правоохоронці склали протоколи на порушників.

На території всієї України суди масово розглядають справи, які ініціювали постачальники газу, тепла, електроенергії та водопостачання.Про це повідомив "Опендатабот", де послалися на дані Державної судової адміністрації.За минулий рік зареєстрували 3,1 мільйона судових справ — це на 0,3% більше, ніж попереднього року.Суттєво побільшало кримінальних справ, а ось господарських навпаки — поменшало. Найбільше судяться за стягнення боргів щодо житлово-комунальних послуг. Серед них значно зросла кількість кримінальних справ — у 1,6 раза. Якщо раніше їх було 332 тисяч, то тепер стало 528 тисяч. Також на 7% побільшало цивільних справ: до одного мільйона проти 982 тисяч 2023 року.Натомість у господарських та адміністративних судах справ поменшало на 14% та 11% відповідно. Справ з адміністративних правопорушень стало на 5% менше.Торік суди найбільше розглядали цивільних справ: 33% або понад одного мільйона розглянутих справ стосувались адміністративних правопорушень, а ще 17% — кримінальних. Раніше ж трійка лідерів була такою — лідирували незмінно цивільні справи (31%), далі справи з адміністративних правопорушень (29.7%), адміністративні справи (15,9%).Найбільше справ присвячені стягненням боргів щодо житлово-комунальних послуг. Торік їх нарахували 298 тисяч — це 28% від усіх цивільних. Також є справи про позики та кредити — 126 тисяч або 12%, а також розлучення — 120 тисяч або 11,5%.Серед адміністративних судів лідером знову стали пенсії. На першому місці соціальні питання звільнених з публічної служби — 151 тисяча або 33,7%. Ще 85 тисяч (19%) звернулося щодо пенсійного страхування та додатково 22 тисяч (5%) відкрито щодо пенсійного страхування "чорнобильців".Серед господарських справ переважають справи наказного провадження — 7,3 тисячі тобто 12%. Постачання товарів, робіт і послуг займають 9,4%. Ще 7,6% — частка постачань енергоносіїв.Нагадаємо, раніше в Пенсійному фонді повідомляли, що громадяни України, які не здатні самостійно оплачувати комунальні послуги, мають право на призначення житлової субсидії.

Стабільним та беззаперечним лідером серед роботодавців в Україні кілька років поспіль залишається "Укрзалізниця". Попри певну турбулентність та скорочення штатів, наразі в компанії працює понад 178 тисяч працівників.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", загалом від початку повномасштабної війни штат "Укрзалізниці" зменшився на 54 тисячі працівників.На другому місці опинився "АТБ-Маркет", де працює 46 084 працівників. За рік компанія набрала майже дві тисячі нових працівників. Замикає трійку компанія "Газорозподільні мережі України" — 37 714 працівників. За останній рік компанії вдалось збільшити штат на 4,2 тисячі співробітників.До десятки найбільших роботодавців також увійшли торгівельні мережі, логістичні компанії, енергетичні гіганти та державні структури. Серед них — знайомі всім "Укрпошта" (31 739 працівників), "Сільпо" (31 366), "Нова пошта" (27 509), "Енергоатом" (27 352), "Ліси України" (23 717), "Укрнафта" (18 926) та "Укргазвидобування" (17 317)."Опендатабот" зазначає, що лише чотири компанії скоротили штат торік. Найбільше, а саме дев'ять тисяч втратив лідер — "Укрзалізниця". "Укрпошта" теж зменшила кількість працівників на понад три тисячі, "Енергоатом" — на 1,8 тисячі, а "Ліси України" — на 20% (понад шість тисяч робочих місць).Нагадаємо, раніше "Опендатабот" повідомляє, що цьогоріч в Україні відкрились майже 82 тисячі фізосіб-підприємців. Майже 120 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перші чотири місяці 2025 року.

Торік "Укрзалізниця" стала лідером за доходом серед підприємств у сфері транспорту і пошти. Втім, за підсумками року компанія все одно вийшла у збитки, які становлять 4,2 мільярда гривень.Відповідні дані власного індексу "Найкращі підприємства України" оприлюднив сервіс відкритих даних "Опендатабот".Так, "Укрзалізниця" торік отримала 102,9 мільярда гривень доходу, що на 11% більше, ніж у 2023 році. Загалом за підсумком 2024 року 10 найкращих компаній у сфері транспорту і пошти отримали 243,7 мільярда гривень доходу. За рік їхній сукупний дохід зріс на 11,7%. З них половина компаній-лідерів належить державі, і саме на них припадає понад 70% сукупного доходу топу: 171,9 мільярда гривень. Варто зауважити, що другу сходинку в "Індексі Опендатабот" посіла "Нова пошта" із показником 44,8 мільярда гривень (зростання на 23%). Водночас прибуток компанії зменшився в 1,6 раза, а саме до 2,5 мільярда гривень."Опендатабот" додає, що більш вдалим рік був для "Укрпошти". Попри те, що компанія завершила рік в мінус, збитки вдалось зменшити майже удвічі. Загалом "Укрпошта" збільшила свій дохід на 12% — до 12,98 мільярда торік.Нагадаємо, раніше Смілянський повідомляв, що "Укрпошта" змінила графік роботи в прифронтовій Костянтинівці Донецької області. Відповідне рішення ухвалено задля безпеки клієнтів і працівників.