# партія

Польська антиукраїнська партія "Конфедерація" зміцнює свої позиції серед населення, залишаючись на третьому місці, але маючи найбільше зростання підтримки. Керівна "Громадянська коаліція" — на першому місці у рейтингу виборчих симпатій із невеликим відривом від опозиційної політичної сили "Право і справедливість".Про це свідчать результати останнього опитування від IBRiS, про які повідомив мовник RMF24.Соціологи визначили, що за "Громадянську коаліцію" готові проголосувати 32,3% опитаних, це на 1,2 пункту більше, ніж у березні.Партія "Право і справедливість" відстає рівно на чотири пункти з показником 28,3%. Для неї зростання порівняно з березневим опитуванням склало 0,8 пункту.Найбільший приріст підтримки — у "Конфедерації". Партію готові підтримати 20,7% виборців, що на 3,6 пункту більше, ніж у березні.Результат двох партій, що формують блок "Третій шлях", виявився нижчим прохідного порогу для політичних блоків — 5,1% з необхідних 8%. Порівняно з березнем, підтримка знизилася на 0,7 пункту.За "Лівицю" готові голосувати 6.3%, що на 1,8 пункту більше, ніж у попередньому опитуванні.Збір даних для опитування проводили 6-7 червня серед 1 069 респондентів. До речі, лідер "Конфедерації" Славомір Менцен у першому турі виборів президента посів третє місце, а перед другим відмовився підтримувати будь-кого з кандидатів — попри те, що підтримуваний партією "Право і справедливість" Кароль Навроцький погодився на його вимоги, що містили у тому числі відмову від підтримки вступу України до НАТО.Нагадаємо, Euronews учора повідомив із посиланням на члена польської виборчої комісії Рішарда Каліша, що через заповнені з помилками протоколи на дільницях у Польщі можуть переглянути результати президентських виборів.

Через 11 місяців роботи урядова коаліція в Нідерландах офіційно розпалася. Лідер ультраправої "Партії свободи" (PVV) Герт Вілдерс заявив, що його політична сила залишає коаліцію. Надалі премʼєр-міністр країни Дік Схооф оголосив, що подає у відставку.Про це повідомило видання Dutch News. Журналісти зазначили, що Вілдерс звинуватив партнерів з уряду у відмові підтримати його жорстку політику щодо міграції та вийшов із коаліції. Це й призвело до розпаду уряду.За інформацією видання, минулого тижня Вілдерс оприлюднив план із 10 пунктів з обмеження міграції. Серед запропонованих заходів — залучення армії для охорони кордонів, закриття притулків для біженців і депортація всіх сирійських біженців, посилаючись на те, що Сирія вже не є країною підвищеного ризику.Після демаршу "Партії свободи" прем’єр-міністр Дік Схооф подав заяву про відставку. Він уточнив, що виконуватиме обов'язки премʼєр-міністра до призначення нового уряду. Нові вибори можуть відбутися не раніше осені.На прес-конференції у вівторок Схооф розкритикував дії ультраправих, назвавши їхній вихід з коаліції "невідповідальним і непотрібним".Далі Схооф має формально подати прохання про відставку королю Віллему-Олександру, після якого міністри остаточно втрачають повноваження.Опозиція тим часом привітала розпад уряду. Представники лівоцентристських партій назвали цей рік часом політичного аматорства, що паралізував країну. У D66 заявили, що уряд допустив надто багато внутрішніх конфліктів і "дозволив Вілдерсу взяти всіх у заручники".Відповідно до нідерландського законодавства, міністри залишаться виконувати обов’язки до формування нового уряду. Проте Вілдерс заявив, що міністри від його "Партії свободи" негайно складають повноваження.Нагадаємо, раніше Дік Схооф заявляв, що Росія може протягом двох-трьох років наростити військову силу на кордоні з Північною Європою, щоби розпочати ще одну війну.

В Угорщині партія Віктора Орбана "Фідес" посіла би друге місце з відчутним відставанням від опозиційної політичної сили "Тиса", якби парламентські вибори відбулися найближчої неділі.Про це свідчить опитування аналітичного центру Publicus на замовлення порталу Nepszava.Якщо рахувати лише тих виборців, які готові голосувати, то 43% підтримали би партію "Тиса" Петера Мадяра, тоді як за "Фідес" проголосували би лише 36%.Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати "Тису", а тільки 24% — партію Орбана.Що стосується інших партій, то серед угорських виборців, готових голосувати, 9% обрали б опозиційну лівоцентристську Демократичну коаліцію, а 5% — ультраправу "Нашу батьківщину". Решта політичних сил не долають прохідний барʼєр.Опитування також виявило високий рівень мобілізації виборців в Угорщині: 85% опитаних заявили, що якби парламентські вибори відбулися в неділю, вони обов'язково пішли би голосувати, а ще 4% — ймовірно, взяли б участь у голосуванні.Інше опитування показало, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра Віктора Орбана при владі.Наступні парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року.Нагадаємо, що 27 травня на засіданні Ради Європейського Союзу із загальних питань у Брюсселі обговорять можливість застосування до Угорщини статті 7 договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу права голосу, якщо існує ризик серйозного порушення нею цінностей, на яких заснований Євросоюз.

У неділю, 4 травня, у Стамбулі зазнав нападу лідер головної опозиційної партії Туреччини Озгюр Озель. Це сталося на одній із вулиць міста. Він повертався з меморіальної церемонії.Про це повідомила агенція АР. Журналісти зазначили, що Озель, який очолює Республіканську народну партію, виходив із Культурного центру Ататюрка в центрі міста, коли до нього підійшов сивочолий чоловік і вдарив його в обличчя відкритою долонею.У прокуратурі Стамбула поінформували, що підозрюваного затримано. Сам Озель не постраждав.Цей інцидент посилив розмови щодо побоювань за безпеку політиків у Туреччині. Зокрема, 2019 року попередник Озеля на посаді лідера Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу зазнав нападу під час похорону солдата в провінції Анкара.У Туреччині останнім часом посилилися репресії проти опозиції на тлі ув'язненого опозиційного мера Стамбула Екрема Імамоглу.Як відомо, наприкінці березня затриманого мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого підтримала опозиція, заарештували за звинуваченнями у корупції. До того ж у Туреччині призупинили його повноваження.Після цього в Стамбулі й інших містах Туреччини впродовж декількох тижнів тривали масові акції протесту, які організували прихильники опозиції. Влада різними шляхами, в тому числі залякуваннями й арештами, намагалася зменшити хвилю мітингів.Нагадаємо, на початку квітня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявляв, що будь-який варіант мирної угоди, яку можуть підписати Україна та Росія, буде складно прийняти. Але мирний підсумок перемовного процесу однозначно кращий за продовження війни.

Угорський прем’єр Віктор Орбан написав лист Будапештському зоопарку. В ньому він висловив бажання "всиновити" зебру. Таким чином він відповів на звинувачення опозиції про те, що в політика начебто є "домашнє сафарі".Фото відповідного листа з підписом "Операція "Зебра" розпочалася" Віктор Орбан опублікував на своїй Facebook-сторінці."Я хочу всиновити зебру. Я розумію, що у вас це можливо. Будь ласка, допоможіть", — йдеться в листі за підписом Віктора Орбана з печаткою прем'єр-міністра.Лист до Будапештського зоопарку з'явився після того, як два дні тому опозиційний політик Петер Мадяр виступив з різкими звинуваченнями щодо власності сім'ї Віктора Орбана в центральній Угорщині.Серед іншого, Мадяр заявив, що, на його думку, сім'я Орбана має "домашнє сафарі", де вони утримують зебр. В угорському уряді назвали звинувачення з боку Мадяра невдалим жартом.Сайт зоопарку Будапешта повідомляє, що за мінімальну пожертву в 15 тисяч форинтів можна стати символічним названим "батьком" тварини. При цьому тварина залишається в зоопарку та не переходить у чиюсь власність. Названі "батьки" не мають жодних зобов'язань щодо тварини та додаткових прав порівняно зі звичними відвідувачами. Названих "батьків" у тварини може бути більше одного, тож якщо хтось бажає взяти на "виховання" зебру разом з Орбаном, він може також це зробити.Двічі на рік зоопарк організовує "батьківські збори", на яких кожен названий "батько" отримує картку, що дає йому право безкоштовного відвідування зоопарку для участі в заході. На зборах він отримує інформацію про те, як фонд зоопарку використовує його пожертвування.Нагадаємо, що партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром впевнено лідирує в опитуваннях громадської думки за рік до виборів в Угорщині. Наступні парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року. Партія влади "Фідес" премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана втрачає позиції серед виборців.

Новий прем’єр-міністр Канади Марк Карні офіційно анонсував проведення дострокових виборів. Вони відбудуться незвично швидко після оголошення — 28 квітня.Про це повідомило канадське видання CBC."Ми маємо побудувати найсильнішу економіку в G7. Маємо реагувати на тарифи президента Трампа. Канадці повинні мати вибір з приводу того, хто візьме на себе лідерство в цих зусиллях", — заявив він.Журналісти зауважили, що передвиборча кампанія — 36 днів — стане найкоротшою з дозволених канадським законодавством, а головні меседжі традиційних конкурентів — лібералів і консерваторів — очікувано зосередяться на тому, як вони планують реагувати на торгову війну президента США Дональда Трампа та його посягання на суверенітет Канади.Ще декілька місяців тому опитування прогнозували перемогу Консервативній партії. Проте на тлі заяв американського президента щодо Канади та відставки Джастіна Трюдо ситуація змінилася на користь Ліберальної партії.Аналітики зробили висновок, що, призначаючи дострокові вибори, Карні намагається скористатися очевидною позитивною динамікою в опитуваннях для лібералів.Як відомо, новий лідер Ліберальної партії Канади Марк Карні 14 березня склав присягу й офіційно став премʼєр-міністром країни після відставки Джастіна Трюдо.Нагадаємо, що 16 березня новий прем'єр-міністр Канади Марк Канрі провів перші на цій посаді телефонні перемовини з президентом України Володимиром Зеленським.

"Громадянська коаліція" прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска має найбільшу підтримку серед потенційних виборців. Її найближчого суперника — партію "Право і справедливість" — наздоганяє антиукраїнська "Конфедерація".Про це свідчить опитування компанії Opinia24, проведене для RMF FM. Якби парламентські вибори відбулися цієї неділі, "Громадянська коаліція" набрала би 34% голосів. Друге місце посіла би партія "Право і справедливість" з 26,3%. А третьою фінішувала би "Конфедерація" — 21,4%.Антиукраїнська політична сила "Конфедерація" вже впродовж декількох місяців демонструє чітку тенденцію до зростання, загальний приріст з грудня 2024 року склав понад 7 відсоткових пунктів."Третій шлях" може розраховувати на 6,7% голосів, "Нові ліві" — на 4,8%, а партія "Разом" — на 2,4%.Опитування також показало, що "Право і справедливість" повністю втрачає підтримку наймолодшої групи виборців, віком 18-29 років, а також серед чоловіків (24% порівняно з 28% в опитуванні місяць тому).Протилежна тенденція в "Конфедерації", яка приваблює молодих виборців, — її вже підтримують 54% 18-29-річних (порівняно з 35% у лютому цього року та 29% у січні цього року). З кожним місяцем вона також отримує все більше прихильників серед чоловіків — зараз 31% (порівняно з 23% місяць тому).Результати останнього опитування підтверджують закономірності, які спостерігаються в протистоянні між кандидатами партій на посаду президента, а саме Каролем Навроцьким і Славоміром Менценом.Згідно з останнім опитуванням дослідницької компанії Opinia24, більшість поляків хочуть проголосувати за Рафала Тшасковського в першому турі президентських виборів — 32% опитаних. Однак у боротьбі за друге місце нинішньому другому кандидату Каролю Навроцькому явно загрожує Славомір Менцен. За кандидата, якого підтримує "Право і справедливість", хочуть проголосувати 19,5% респондентів, тоді як за лідера "Конфедерації" — 18,9%.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що прихильниками ідеї прийняття українських біженців залишається 53% поляків. Це найнижчий показник із лютого 2022 року — тоді 94% респондентів заявляли, що підтримують біженців з України в Польщі.

Партія влади "Фідес" премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана втрачає позиції серед виборців, які визначилися щодо своїх політичних симпатій на виборах, що відбудуться наступного року. Водночас "Тиса" на чолі з угорським опозиційним політиком Петером Мадяром утримує відрив від провладної сили.Про це свідчить опитування агенції Medián для порталу HVG.hu. Його провели минулими вихідними. Результати показали, що 46% тих, хто знає, яку партію вони обрали би, проголосували би за "Тису", а за блок "Фідес-KDNP" — лише 37%.Аналітики зазначили, що таким чином "Фідес" майже не скоротив відрив від провідної опозиційної партії порівняно з листопадом 2024 року – тоді опитування Medián виявило різницю між політсилами в 11 пунктів серед виборців, що визначилися.Також опитування показало, що виборці "Тиси" є найвідданішими своїй партії: 90% з них точно прийшли би на вибори, якби вони відбулися цієї неділі. Серед електорату "Фідес" таких 80%.Окрім того, 56% респондентів заявили, що вітали би зміну уряду в Угорщині, 35% хочуть, щоби нинішній уряд продовжив роботу після виборів.Партія "Тиса", яку Мадяр створив за декілька тижнів до виборів до Європейського парламенту в червні, стрімко наростила рейтинг і стала найбільшою опозиційною в Угорщині. Наступні чергові парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року.Однак, попри опозиційність, Мадяр не є чітким прихильником України, хоча й не ставиться до неї настільки негативно, як Орбан. Нещодавно він заявив, що Україна не має жодних шансів стати членом ЄС "в найближчі декілька десятиліть".Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який є соратником Віктора Орбана, звинуватив польський уряд в тому, що той нібито перешкоджає президенту США Дональду Трампу. Йшлося про так звані "мирні плани".

Провідний політик партії влади Угорщини "Фідес" Мате Кочиш заявив, що Україна намагається дискредитувати премʼєр-міністра Віктора Орбана. Такою є начебто інформація угорських спецслужб.Про це Таке Кочиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook. За його словами, на засіданні парламентського комітету з питань національної безпеки, членом якого він є, спецслужби Угорщини попередили про організовану широку кампанію проти Орбана."Згідно з отриманою ними інформацією, українська держава розгортає наклепницьку кампанію проти прем'єр-міністра Угорщини, заявленою метою якої є підрив міжнародного іміджу прем'єр-міністра та здатності Угорщини відстоювати свої інтереси", — зазначив Кочиш.Він додав, що Україна витратила "чималі кошти" на таку операцію з дискредитації угорської влади та її очільників."Робота зі збору інформації та фабрикації фейкових новин українцями вже розпочалася. Частина ЗМІ, які претендують на незалежність, зараз готові продати країну за українські гроші", — наголосив угорський політик.Щоправда, доказів, які би підтверджували слова депутата від партії "Фідес", він не навів. Та й конкретики щодо того, як саме відбувається ця "дискредитація" та які ЗМІ в Угорщині її підтримали, не оприлюднено.Нагадаємо, 31 січня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що якщо Україна не відновить транзит російського газу, то Угорщина накладе вето на санкції Європейського Союзу проти Росії. Будапешт знову заговорив в ультимативному тоні.

Американський мільярдер Ілон Маск виступив на заході ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини". Це відбулося в місті Галле. Американець підтримав німецьких радикалів по відеозв’язку.Про це повідомило німецьке видання Zeit. Журналісти зазначили, що Ілон Маск включився по відеозв’язку зі США на початку промови лідерки "Альтернативи для Німеччини" Аліс Вайдель.Американський мільярдер, за інформацією медівників, назвав "Альтернативу для Німеччини" "надією для країни"."Боріться за велике майбутнє Німеччини", — сказав Маск під оплески близько 4 500 прихильників ультраправої політичної сили.Він акцентував, що "занадто багато уваги приділяється провині за минуле" та що її потрібно залишити в минулому. Маск також вважає, що Вайдель була би дуже корисною для Німеччини як канцлерка.Він запевнив, що "Альтернатива для Німеччини" користується його повною підтримкою, а також, за його нічим не підтвердженою версією, підтримкою адміністрації Дональда Трампа.До речі, опитування німецьких соціологічних служб засвідчили, що більшість німців вважають, що підтримка Ілоном Маском ультраправої "Альтернативи для Німеччини" позитивно вплинула на позиції партії перед достроковими виборами 23 лютого. За півтора місяця до них "Альтернатива для Німеччини" демонструє зростання рейтингів, але на перемогу не претендує.Нещодавно очільниця фракції "Альтернативи для Німеччини" у земельному парламенті Баварії Катрін Ебнер-Штайнер заявила, що українці мають повертатися на батьківщину "вже зараз". У цьому регіоні це друга політична сила за рейтингами.Нагадаємо, що в червні минулого року парламентська фракція Бундестагу від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" майже в повному складі проігнорувала виступ Володимира Зеленського. Вони пояснили свій крок тим, що гість з України — начебто "президент війни", а Україна потребує іншого лідера.

У понеділок, 13 січня, естонська партія Isamaa ініціювала законопроект, згідно з яким парламент дасть уряду вказівку закрити естонсько-російський кордон. Це пов'язано з російськими провокаціями, які почастішали останнім часом.Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ERR. Журналісти цитують лідера Isamaa Урмаса Рейнсалу, який обґрунтував законопроект декількома гібридними атаками, які, за його словами, Росія організувала проти Естонії та її країн-союзниць."Партнерські спецслужби й органи безпеки Естонії неодноразово попереджали про ризик саботажу з боку російських спецслужб. Прикордонна охорона Росії зробила ворожий крок, знявши з річки Нарва буї, що позначають кордон. У грудні відбувся масштабний терористичний акт у Фінській затоці з метою руйнування естонсько-фінської підводної інфраструктури", — сказав Рейнсалу.Він наголосив, що це прямі провокації з боку Росії, ігнорувати їх не можна жодним чином, адже такі дії мають відверто ворожий характер.На його думку, з огляду на нинішню ситуацію в галузі безпеки доречно закрити кордон між Естонією та Росією, а в органів безпеки й уряду Естонії є всі відповідні технічні можливості та правові підстави для цього.Як відомо, фінський національний оператор електромереж Fingrid 25 грудня заявляв про пошкодження підводного електрокабелю Estlink 2. Він з’єднує між собою мережі Фінляндії та Естонії. Через це передачу електроенергії між двома країнами тоді тимчасово призупинили.Нагадаємо, також у грудні президент Естонії Алар Каріс висловлював переконання, що його країна не зіткнеться з війною, адже "воля держави до оборони досить висока". Політик також заявив, що естонцям не доведеться покидати межі країни.

У віці 96 років помер засновник ультраправої французької політичної сили "Національний фронт" Жан-Марі Ле Пен. Зараз ця організація має назву "Національне об’єднання", її очолює його донька Марін.Про це повідомила агенція France24. Журналісти зазначили, що з моменту свого першого приходу до влади 1956 року та до смерті Жан-Марі Ле Пен мав глибокий вплив на політичне життя країни. Він завершив свою політичну кар'єру 2019 року після того, як залишив Європарламент.Минулого року Ле Пена та його доньку Марін звинувачували в тому, що вони й інші діячі їхньої партії "Національне об'єднання" привласнювали гроші Європарламенту, використовуючи фіктивні робочі місця. Восени 2024 року він пропустив судовий процес щодо цього, оскільки судові експерти визнали його стан здоров'я "несумісним" з його присутністю на слуханнях.Ле Пен неодноразово викликав суперечки та судові позови через свої погляди на Голокост, який він назвав "простою деталлю" в історії Другої світової війни, та вихваляння уряду Франції воєнного часу при Віші, який співпрацював з нацистськими окупантами. Декілька разів його засуджували та штрафували за заперечення злочинів проти людяності.Ле Пен п'ять разів балотувалася в президенти та шокував Францію 2002 року, вийшовши у другий тур проти Жака Ширака. Ширак тоді переміг з переконливою перевагою — набрав понад 82% голосів виборців.Зараз донька Ле Пена Марін продовжує його справу. Згідно зі соціологічними опитуваннями, вона є лідеркою президентського рейтингу у Франції.Нагадаємо, що 7 липня у Франції завершився другий тур виборів до Нижньої палати парламенту. Тоді ультраправа партія проросійської Марін Ле Пен зазнала поразки.

На виборах до парламенту Австрії наразі перемагає проросійська Австрійська партія свободи. Наразі вона здобуває 29,1% голосів і 57 місць, що на 26 більше, ніж на попередніх виборах у 2019 році. Про це повідомляє Kurier. Згідно з попередніми результатами, ще дві опозиційні сили Соціал-демократична партія і NEOS набрали 20,9% (40 місць) і 8,8% (17 місць) відповідно. За провладну Народну партію проголосували 26,3% виборців. Зараз у неї буде 52 місця, що на 19 менше у порівнянні з результатами 2019 року. "Зелені - Зелена альтернатива" втратили дев'ять місць (8,7%, 17 місць). Варто зазначити, що лідер Австрійської партії свободи Герберт Кікль відкрито виступає проти виділення грошей на військову допомогу Україні та критикує санкції проти Російської Федерації. Як зазначає видання, ситуація буде захопливою, коли справа дійде до коаліційних варіантів. Наразі коаліція, що складається тільки з ÖVP та SPÖ, хитка — залежно від прогнозів, вона може бути, а може і не бути тісною. З іншого боку, АПС та Народна партія мали явну більшість, але віце-президент генерального секретаря Крістіан Стокер у вечір виборів наголосив, що співпраці з Партією свободи під керівництвом її лідера Герберта Кікла не буде. У кращому разі ÖVP та SPÖ могли б об'єднати сили з NEOS чи "Зеленими". Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг закликав шукати діалог з Росією на тлі її війни проти України. Водночас він погодився, що наразі російська сторона не готова до переговорів про завершення війни.

У понеділок, 15 липня, відбулося засідання партії "Слуга народу". На ньому виключили з організації народного депутата Миколу Задорожнього. Напередодні його затримали за хабарництво. Про це повідомила прес-служба "Слуги народу". "Відбулося засідання дисциплінарної комісії політичної партії "Слуга Народу", на якому ухвалено рішення виключити з лав партії народного депутата Миколу Задорожнього. Правоохоронні органи оголосили йому підозру у скоєнні злочинів, передбачених частиною 4 статті 368 і частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України", — йдеться в заяві політичної сили. Раніше прес-служба НАБУ повідомила, що в березні 2024 року нардеп висловив прохання голові сільської ради на Сумщині надати неправомірну вигоду за неперешкоджання у проведенні тендеру щодо ремонту водогону в Охтирському районі Сумської області. "Його "відкат" становив 10% від загальної суми укладеного контракту, а ще 4% призначались для місцевих правоохоронців, які за це не мали чинити перешкод в освоєнні виділених коштів. За даними слідства, йдеться загалом про суму 3,4 мільйона гривень", — йдеться в повідомленні. Досудове розслідування триває, встановлюються інші можливі учасники схеми. Нагадаємо, що співробітники Служби безпеки України спільно з працівниками Державного бюро розслідувань затримали одного з головних митників на Прикарпатті. Його підозрюють у хабарництві.

Невідомі обстріляли штаб-квартиру Соціал-демократичної партії Олафа Шольца у Дрездені. Це відбулося за декілька тижнів до регіональних виборів у Саксонії. Про це повідомило видання Bild. Журналісти зазначили, що офіс соціал-демократів розташований у старій частині Дрездена поруч із місцевим парламентом на річці Ельба. Поліція виявила кульовий отвір у вікні на третьому поверсі ще наприкінці червня, проте про це стало відомо лише зараз. Кульовий отвір на приміщенні офісу соціал-демократів. Джерело: Bild "Згідно з результатами розслідування, пошкодження могли бути спричинені вогнепальною зброєю. Однак самі кулі поки що не знайдені", — повідомив представник поліції Карстен Егер у коментарі виданню. Правоохоронці додали, що отвір у склі відповідає калібру близько п'яти міліметрів. Розслідування інциденту взяла на себе служба державної безпеки Німеччини. "Той факт, що наразі не можна виключити політичний мотив цього злочину, спонукав нас розглянути питання про вжиття додаткових заходів безпеки. Але зрозуміло одне: нас не залякати за жодних обставин", — заявив лідер СДПН у Саксонії Хеннінг Гоманн. Нагадаємо, що 1 червня в німецькому Алені (земля Баден-Вюртемберг) скоїли напад на депутата Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Родеріха Кізеветтера. Він відомий своєю проукраїнською позицією.