У понеділок, 1 червня, Центральна виборча комісія визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат.Про це повідомив сайт ЦВК. Там зазначили, що до Центральної виборчої комісії з апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Володимира Цабаля у зв’язку з особистою заявою.Володимира Цабаля обрали на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос".ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Миколу Давидюка, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 27, обраним народним депутатом України на цих виборах."Для реєстрації народним депутатом України Микола Давидюк не пізніш як на 20 день із дня офіційного оприлюднення рішення ЦВК має подати до комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Миколу ДавидюкаЦе відомий український політолог, громадський діяч, блогер, автор аналітичних книг і політичний експерт.Закінчив Національний педагогічний університет імені Драгоманова (іспанська мова та зарубіжна література). Проходив стажування за програмами у престижних західних інституціях, зокрема, в Harvard Kennedy School.Він є засновником декількох аналітичних центрів. Регулярно виступає коментатором у всеукраїнських та міжнародних ЗМІ, веде власний популярний YouTube-канал, де аналізує геополітику та події російсько-української війни.Давидюк 2019 року став співзасновником громадсько-політичного руху "Дій з нами". Автор книг "Як працює путінська пропаганда" та "Як зробити Україну успішною?", які перекладені декількома мовами.У публічному просторі зазначалося, що він перебуває у стосунках із головною редакторкою видання "Українська правда" Севгіль Мусаєвою.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу"..

Дональд Трамп раптом втратив віру у віцепрезидента США Джей Ді Венса. Американський президент сумнівається, чи має той усе необхідне, щоби стати наступником, болотуючись від Республіканської партії.Про це йдеться у статті The New York Times. Журналісти зазначили, що річ не в тому, чи Трамп відмовляється від підтримки Венса. Він справді залучає його до ухвалення важливих рішень, надає важливі можливості для зміцнення своїх позицій на виборах 2028 року та довіряє 41-річному віцепрезиденту вести партійну боротьбу від його імені.Але в бесідах з помічниками та союзниками Трамп ставить запитання, чи достатньо у віцепрезидента якостей, щоби після нього стати головним представником Республіканської партії та лідером руху MAGA. На таке запитання сам Трамп зазвичай відповідає, що "він не так уже й упевнений". Він не вважає Венса очевидним і безальтернативним наступником, а розглядає питання як відкрите.Трамп розповідав декільком близьким людям, що Венс ніколи не вигравав вибори без його допомоги (підтримка Трампа допомогла Венсу перемогти за місце в Сенаті від штату Огайо). Також він згадував кількість відпусток, які віцепрезидент США брав, перебуваючи на цій посаді (сам Трамп зазвичай не бере відпустки).Крім цього, президент неодноразово згадував про початкову незгоду віцепрезидента з початком війни з Іраном, робив це в присутності Венса. Однак після того, як Трамп ухвалив рішення, Венс публічно виступив на захист цього рішення та приєднався до позиції адміністрації, попри свої колишні сумніви.Сумніви виникали в самого Трампа стосовно рішення направити делегацію на чолі з Венсом на переговори до Пакистану, які так і не призвели до припинення війни з Іраном.Крім того, Трамп, який завжди чуйно сприймає імідж президента, зосередився на моментах, коли Венс міг виглядати не у своїй тарілці. Він неодноразово згадував випадок минулої весни 2025 року, коли віцепрезидент упустив трофей чемпіонату штату Огайо з американського футболу на південній галявині Білого дому.Ще одним фактором медійники згадують соцмережі. Зокрема, Венс на нарадах часто гортає стрічку в телефоні та використовує соцмережі для боротьби зі своїми критиками. Трамп зі свого боку часто публікує пости в Truth Social, але не витрачає час на відповіді людям в інтернеті, як це робить Венс.Медійники додали, що Венс користується популярністю серед прихильників руху MAGA. Але для того, щоби стати кандидатом у президенти США від Республіканської партії на виборах 2028 року, йому потрібно зберегти добрі стосунки з Трампом і заспокоїти партію, яка виявилася розколотою рішеннями президента.Трамп минулого літа вже казав, що Венс із "найбільшою ймовірністю" стане його політичним наступником. Але не варто виключати й той факт, що в серпні президент додав, що в кінцевому підсумку до президентського виборчого списку може потрапити і держсекретар США Марко Рубіо.Відомо, що Рубіо проводить із Трампом більше часу, ніж Венс, що типово для радника з нацбезпеки. Держсекретар часто подорожує з президентом на борту президентського літака, вони зблизилися під час вихідних у Флориді. Венс, будучи віцепрезидентом, не літає на одному літаку з Трампом.Також журналісти навели ситуацію, яка сталася на початку травня. На вечері в Рожевому саду Трамп розпитав своїх гостей про те, хто був би кращим вибором: Венс або Рубіо. При цьому він дав зрозуміти, що не підтримує жодного з цих кандидатів.Нагадаємо, що в грудні минулого року Сьюзі Вайлз, голова апарату Білого дому, в інтерв'ю Vanity Fair заявила, що президент Дональд Трамп має "особистість алкоголіка", а віце-президент Джей Ді Венс є "прихильником теорій змов". Пізніше Вайлз відмовилася від своїх слів, назвавши опублікований матеріал "сфабрикованим"..

У п’ятницю, 8 травня, парламент Болгарії затвердив новий уряд на чолі з колишнім президентом Руменом Радєвим. Кабінет міністрів прогнозовано підтримала парламентська більшість на чолі з партією "Прогресивна Болгарія".Про це повідомило болгарське видання Novinite. Журналісти констатували, що Народні збори Болгарії затвердили новий склад уряду на чолі з експрезидентом Руменом Радєвим.Рішення підтримали 124 депутати, 70 проголосували проти, ще 36 утрималися. Необхідну кількість голосів забезпечила партія "Прогресивна Болгарія", яка має парламентську більшість після нещодавніх виборів."Після голосування парламенту прем’єр та члени його кабінету склали присягу", — йдеться в повідомленні.Водночас опозиційні сили виступили проти призначення. Партія ГЕРБ під час голосування утрималася.Ключові міністерські посади отримали:Іван Демерджієв — міністр внутрішніх справ;Димитар Стоянов — міністр оборони;Веліслава Петрова-Чамова — міністерка закордонних справ;Микола Найдьонов — міністр юстиції.Під час виступу в парламенті Радєв заявив, що новий уряд зосередиться на модернізації країни, боротьбі з корупцією та відновленні верховенства права. Також серед пріоритетів він назвав подолання бідності, обмеження олігархічного впливу на політику та підтримку стабільності економіки.Серед перших законодавчих ініціатив уряд планує подати законопроєкти щодо контролю цін і реформування судової системи.Нагадаємо, наприкінці квітня стало відомо, що в парламент Болгарії внесено резолюцію стосовно розірвання безпекової угоди з Україною. Її ініціювала проросійська політична партія "Відродження". Також там пропонують відкликати гарантії Болгарії для позики Європейського Союзу на 90 мільярдів євро..

Народний депутат із фракції "Голос" Володимир Цабаль вирішив позбутися мандата представника Верховної Ради України. Він офіційно написав відповідну заяву.Таку інформацію Володимир Цабаль підтвердив і в коментарі "Українській правді". Також про це повідомили й у керівництві Верховної Ради.Він пройшов до українського парламенту 2019 року за списком від партії "Голос" (номер 12) як член партії. Загалом фракція "Голос" у парламенті складається з 19 народних депутатів.Володимир Цабаль народився 25 квiтня 1985 року, громадянин України, локальний партнер ТОВ "МакКінзі та Компанія Україна", проживає в Бучі Київської області.Згідно з інформацією на сайті ЦВК, наступним по списку "Голосу" може потрапити у Раду політолог Микола Давидюк.У грудні 2024 року зареєстровані Центральною виборчою комісією й обрані народними депутатами Таміла Ташева та Богдан Лукашук склали присягу в парламенті. Зокрема, Ташева отримала місце у Верховній Раді замість померлого депутата від партії "Голос" Олега Макарова.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу". Наприкінці березня вона написала заяву про дочасне складання депутатських повноважень, і регламентний комітет підтримав її заяву. Володіну обрали до українського парламенту за партійним списком, тож замість неї до парламенту пізніше зайде інший депутат..

На парламентських виборах у Болгарії лідирує "Прогресивна Болгарія", яка, за результатами підрахунку 68,34% голосів, набирає 44,5%. Її очолює колишній президент країни та євроскептик Румен Радев. Він виступає за відновлення відносин із Росією.Про це свідчать дані на сайті Центрвиборчкому Болгарії.На другому місці — центристська коаліція "Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія" з 14% голосів. Партія ГЕРБ-СДС колишнього прем'єр-міністра Бойка Борисова набирає приблизно 13% голосів.Такі підсумки виборів можуть забезпечити партії "Прогресивна Болгарія" Румена Радева одноосібну більшість у парламенті.Також до Народних зборів Болгарії проходять відверто пропутінська партія "Відродження", ДПС (Рух за права і свободи) Деляна Пеєвські. Натомість Болгарська соціалістична партія може не пройти до парламенту — за них віддало голоси лише приблизно 2,99%.За даними екзит-полів, "Прогресивна Болгарія" Румена Радева отримує результат на рівні 37-38%, що не дає їм більшості. Однак вона може без проблем сформувати коаліцію з "Відродженням", що є найгіршим сценарієм для УкраїниЦі вибори стали восьмими достроковими в Болгарії, що пройшли за останні п’ять років. Явка на них склала 48,5%. За оцінками аналітики, болгарські мешканці вже втомилися постійних виборів.Багато політологів стверджують, що саме Румен Радев має стати новою ставкою Кремля у боротьбі за Болгарію. Він має погляди більш проросійські, ніж проєвропейські. А разом із тим — і відверто антиукраїнські. Це він не раз доводив своєю поведінкою, недружніми заявами, які відповідають російським наративам, блокуванням візитів урядовців до України.Небезпечним для України є також тренд на появу ще однієї держави, яка може блокувати надання нам європейських коштів, відмовляти в наданні нам подальшої підтримки і заявляти про необхідність послаблення санкцій проти Росії.Нагадаємо, що 30 березня президент України Володимир Зеленський і тимчасовий прем'єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали угоду про безпекову співпрацю між країнами..

Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд дотримуватиметься "прагматичного" підходу до Росії. Він знову висловив прихильність до головних принципів Європейського Союзу.Про це Петер Мадяр заявив в інтерв’ю агенції AP. Він засудив фактичне зближення між Угорщиною та Росією за керівництва Віктора Орбана."Прагматизм означає, що ми не втручаємося у внутрішні справи Росії, а вони не втручаються в наші справи", — пояснив нинішній угорський опозиціонер.Він зазначив, що Угорщина та Росія — це дві суверенні країни, які можуть поважати одна одну."Але нам не обов’язково подобатися одна одній", — наголосив Петер Мадяр.Він також розкритикував уряд Віктора Орбана за нездатність диверсифікувати енергетичний баланс і виступив за укладення нових угод і будівництво нової інфраструктури для постачання нафти та газу з інших джерел до Угорщини, яка не має виходу до моря.Проте, за його словами, "це не означає, що ми повинні вже завтра припинити використовувати російську нафту"."Це означає, що ресурси Європейського Союзу повинні використовуватися раціонально", — зауважив лідер партії "Тиса".Як відомо, 12 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори, за підсумками яких багаторічний прем’єр країни Віктор Орбан може програти опозиційній "Тисі" на чолі з Петером Мадяром.Нагадаємо, за оцінками соціологів, багато що на виборах залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

У п'ятницю, 27 березня, партія "Слуга народу" провела позачерговий з'їзд. Обговорили низку важливих питань.Про це повідомила пресслужба партії."Сьогодні відбувся позачерговий з’їзд політичної партії "Слуга народу", на якому затвердили кілька важливих рішень щодо удосконалення внутрішньої архітектури політсили та пріоритетів в умовах повномасштабної війни", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що у ході з'їзду стратегічним пріоритетом діяльності партії було визначено допомогу Силам безпеки та оборони. Зокрема, головна мета — спрямувати за рік 120 мільйонів гривень коштів державного фінансування саме на забезпечення оборони та захисту населення."Вже передали допомоги майже на п’ять мільйонів гривень. У роботі — десятки запитів від військових частин", — відзначили у партії.Крім того, було ухвалено нову редакцію статуту, яка передбачає створення Президії партії як оперативного органу управління."Створення оперативного органу — Президії — це про здатність партії швидко реагувати на виклики. Партія має спрямовувати всю свою спроможність і ресурси туди, де цього найбільше чекає суспільство — передусім на підтримку Сил безпеки та оборони", — заявив голова партії Олександр Корнієнко.Нагадаємо, зранку 25 березня на засіданні Верховної Ради України були присутні лише 171 народний депутат. Для ухвалення ключових законопроєктів необхідно щонайменше 226 голосів "за", тож низька явка ускладнювала роботу парламенту.Читайте також:В Україні планують продовжити податок на надприбутки банків, — ГетманцевУ Раді готують план роботи на роки вперед через затяжну війну, — ЗМІРада розглядає законопроєкт про неможливість залучення до бойових дій одразу після військової підготовки.

У вівторок, 24 березня, в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Результати голосування залишили майбутнє прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен невизначеним.Про це повідомили медівники агенції AP. Вони констатували: офіційні результати показали, що лівоцентристська Соціал-демократична партія прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів, що значно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті "золоту акцію" отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен. Його центристська партія "Помірковані", що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Метте Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді очільниці данського уряду."Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство", — зазначила вона.Чинна прем’єр-міністерка Данії додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій — це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала 2019 року, коли вона стала очільницею уряду."Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки", — акцентувала вона.Водночас Льокке Расмуссен закликав суперників лівого та правого політичних спектрів відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, та "приєднатися до нас"."Данія — це маленька країна з населенням у шість мільйонів людей у світі з населенням у вісім мільярдів, який переживає потрясіння. Ми — одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені", — наголосив він.Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Метте Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом зі соціал-демократами.Однопалатний данський парламент обирають на чотирирічний термін. Законодавці з Данії займають 175 місць, по два місця відводяться представникам малонаселеної Гренландії й іншої напівавтономної території королівства — Фарерських островів. Право голосу на нинішніх дострокових виборах мали понад 4,3 мільйона осіб.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року стало відомо, що данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни..

Лідерка білоруської демократичної опозиції Світлана Тихановська невдовзі планує відвідати Україну. Під час візиту відбудеться відкриття Місію демократичних сил Білорусі, яка працюватиме в Києві.Про це Світлана Тихановська розповіла в інтерв’ю "Європейській правді". Вона висловила сподівання на те, що зустріне національне свято білорусі День Волі, який відзначають 25 березня, в Україні."Зараз чекаємо від української сторони підтвердження щодо дат, ведемо переговори й про змістовну частину. Тут багато питань — і логістика, й безпека. Звісно, я хочу приїхати не з порожніми руками — а привезти допомогу для добровольців. Для мене дуже важливо підтримати Україну зараз, тому що від долі України залежить доля Білорусі", — зазначила білоруська опозиціонерка.На переконання Тихановської, такий візит став би сильним сигналом для білорусів і тих, хто не погоджується з політикою режиму Олександра Лукашенка."Сигналом про те, що Україна — за вільну Білорусь, що Лукашенко — воєнний злочинець, що білоруси й українці — разом проти російського імперіалізму. Це справді важливо, оскільки білоруси дивляться на Україну з величезною надією та сприймають президента Зеленського як лідера не лише України, а й усього регіону", — впевнена вона.За її словами, під час свого візиту вона відкриє представництво білоруської опозиції в Києві — Місію демократичних сил Білорусі в Україні."У нас уже є така місія в Брюсселі, є в Естонії, Чехії, Італії, зараз у Португалії відкриваємо", — перерахувала вона.Окрім того, лідерка білоруської демократичної опозиції розраховує вирішити низку практичних питань, зокрема, щодо статусу білорусів в Україні."Це болюче для багатьох, дуже важливе питання. Йдеться і про тих білорусів, хто служив у Силах оборони України, закінчив службу; це і протерміновані паспорти білорусів, це й білоруські діти, народжені в Україні", — пояснила вона.Також, за її словами, ведуться переговори щодо спільних проєктів, як білоруси можуть допомогти у відбудові України."У нас є пропозиція про координацію в інформаційній політиці, у боротьбі з російською пропагандою. Я дуже сподіваюся, що вийде зустрітися і з Верховною Радою, і з діаспорою, і з добровольцями, і з білорусами-волонтерами", — підсумувала Світлана Тихановська.Нагадаємо, що останніми часом США послабили тиск на Білорусь та Росію. Зокрема, це проявилося в частковому знятті санкцій із диктаторських режимів у цих країнах..

Представниця Демократичної партії в американському Сенаті Джин Шахін запропонувала новий санкційний інструмент для тиску на Росію. Однак це обурило її колегу від Республіканської партії Ліндсі Грема.Про це повідомила "Європейська правда" з посилання на заяви американських політиків.Річ у тому, що сенаторка-демократка та представниця комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін запропонувала новий законопроєкт щодо тиску на Росію.Цей документ розширить повноваження адміністрації США щодо арешту російських нафтових танкерів, які належать до "тіньового флоту". Комітет підтримав цю ініціативу 20 голосами проти двох."Звідки Росія отримує більшу частину своїх доходів? Від нафти та газу. Ми вважаємо, що це ефективніший механізм, ніж той, що пропонується в новій версії законопроєкту про санкції", — сказала сенаторка.Вона мала на увазі законодавчу ініціативу Ліндсі Грема, яка дозволить президенту США запроваджувати вторинні санкції і тарифи щодо країн, які продовжують купувати дешеву російську нафту і газ, підтримуючи таким чином воєнну машину Росії.Цей законопроєкт, попри двопартійну підтримку, вже декілька місяців перебуває в Конгресі США, очікуючи схвалення від американського президента.Грем висловив занепокоєння, що Шахін таким чином переконає демократів не підтримувати його законопроєкт про санкції."Неймовірно непокоїть те, що після всіх цих зусиль демократи можуть вирішити не підтримувати законопроєкт про санкції проти Росії, який дозволить президенту Трампу запроваджувати мита на країни, що купують дешеву російську нафту, що підтримує військову машину Путіна. Тарифні повноваження пов'язані винятково з російсько-українським конфліктом, а не зі загальними тарифними повноваженнями, та мають трирічний термін дії", — написав сенатор у соцмережах.Нагадаємо, 14 лютого Ліндсі Грем висловив переконання в тому, що президент США Дональд Трамп не збирається робити в Україні "те, що з Афганістаном". За його словами, він завершить російську війну проти України таким чином, що "не буде наступного вторгнення"..

Через те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вирішив припинити аварійні постачання електроенергії Україні, його можуть притягнути до відповідальності. Зокрема, опозиційна парламентська партія "Свобода та Солідарність" підготувала кримінальну скаргу до прокуратури.Про це повідомило словацьке видання Dennik N. Журналісти цитують лідера партії "Свобода та Солідарність" Браніслава Грьолінга, який заявив під час пресконференції біля генпрокуратури Словаччини, що у скарзі прем’єру закидатимуть низку важких порушень.Йдеться, зокрема, про зловживання повноваженнями посадовця, державну зраду, нелюдяність, терористичний акт, порушення обов’язків при управлінні державним майном.Депутат Кароль Галек заявив, що, на його думку, словацький прем’єр "відкриває новий фронт проти України" на боці Росії. За словами політика, припинення аварійних поставок електроенергії може мати критичні наслідки."Може статися так, що в лікарні, де оперуватимуть поранених після російського удару, не буде світла", — навів він красномовний приклад.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що після атаки 27 січня припинено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба". Угорщина та Словаччина звинуватили у цьому Україну. Зокрема, угорський міністр Петер Сійярто заявляв про нібито "енергетичний шантаж" з боку Києва.Після цього Роберт Фіцо заявив, що Словаччина з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. За його словами, "якщо українська сторона звернеться до Словаччини з проханням про допомогу в стабілізації енергетичної мережі, вона такої допомоги не отримає". Водночас Фіцо заявив, що готовий скасувати обмеження після відновлення транзиту нафти до країни через нафтопровід.Нагадаємо, вчора пресслужба "Укренерго" заявила, що можливе припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини не вплине на енергосистему України. Там також зауважили, що офіційних документів про припинення дії договору наразі не надходило..

Польських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українським біженцям, запропонували висунути на Нобелівську премію миру. З такою ідеєю виступила партія "Зелених" Польщі.Про це повідомило польське видання Onet. Журналісти зазначили, що представники "Зелених" подали відповідний запит спікеру польського Сейму Влодзімежу Чажастому. За словами авторів запиту, Нобелівську премію миру мають отримати ті поляки, які займаються допомогою біженцям з України."Багато людей запропонували біженцям притулок у власних домівках. Ці феноменальні зусилля заслуговують на міжнародне визнання", — сказала ініціаторка ідеї депутатка Магдалена Галкевич.Вона додала, що нагорода має стосуватися мільйонів людей, зокрема, приватних осіб, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та волонтерів."Зелені" також назвали зростання антиукраїнських настроїв у Польщі причиною своєї ініціативи. На думку політиків, потрібно повернутися до хороших стосунків між пересічними громадянами."Ми хочемо повернутися до солідарності, якої ми досягнули 2022 року між народами", — сказала представниця партії.Раніше Польща опинилася в епіцентрі скандалу через висловлювання спікера Сейму Влодзімежа Чажастого. Він заявив, що не підпише лист про подання кандидатури президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже вважає його негідним такої відзнаки.Таким чином Чажастий відповів на лист голови Кнесету Аміра Охани та спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона. У ньому вони зверталися до голів парламентів багатьох країн, закликаючи підтримати номінацію Дональда Трампа.Після цього посол США в Польщі Том Роуз заявив, що припинить будь-які контакти з Чажастим через його коментарі щодо Трампа. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував таке рішення дипломата.Нагадаємо, що Росія висунула чергову зухвалу умову для припинення вогню, вимагаючи від міжнародної спільноти офіційного визнання окупованого Донбасу частиною Росії. Проте Польща дала чітко зрозуміти, що не збирається підігравати планам агресора та легітимізувати захоплення українських територій..

Останнім часом у Верховній Раді України немає можливості ухвалювати важливі рішення голосами "Слуги народу". Середній показник від цієї політичної сили — 170-180 голосів. Однак монобільшість тримається та долучається до ухвалення важливих для України документів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Розвалити монобільшість — завжди було великим бажанням різних фінансових і політичних груп. Так відбувалося від початку існування монобільшості, ще п’ять років тому. Спочатку це робили фінансові групи, включно з "групою Коломойського", згодом інші. Всі хотіли впливати на монобільшість, на "Слугу народу", голосувати ті закони, які комусь потрібні", — пояснив він.За його словами, різні сили хотіли розвалити, ходили з різними пропозиціями, але монобільшість зберегла у переважній більшості депутатів свою свободу."Під час повномасштабної війни охочих в Україні залишитися стало менше, і ці великі політичні та фінансові групи, багато хто з них, поїхали за кордон. І навіть зараз із-за кордону спробували під час повномасштабної війни розвалити монобільшість", — додав український президент.При цьому він наголосив, що, попри це, монобільшість голосувала за всі закони, які просив Європейський Союз, Світовий банк, які дуже нам потрібні для кандидатства на шляху в ЄС — й Україна стала кандидатами, монобільшість на теперішній момент працює."Авжеж, є багато запитань. Я знаю багато депутатів, які вже хочуть припинити свій депутатський термін або депутатський мандат. Але є війна, є виклики війни та є закон. Так що наразі всім потрібно працювати, як би складно не було", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 13 січня Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства тоді залишилося відкритим. Наступними днями ці призначення все ж відбулися – в парламенті знайшлися голоси..

У середу, 14 січня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно підтвердили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси НАБУ та САП."За даними слідства, після викриття НАБУ та САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань", — ідеться в повідомленні.Тобто, як встановили антикорупційні органи, йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період.За даними НАБУ та САП, народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.Слідство встановило, що домовленості стосувалися не лише законопроєктів, а й кадрових рішень. Представники антикорупційних органів показали також вилучення грошових коштів в американській валюті під час обшуків.Антикорупційники наголосили, що зараз триває досудове розслідування. Про його результати вони пообіцяли поінформувати згодом.Як відомо, вчора та сьогодні зранку офісі політичної сили "Батьківщина", яку очолює народна депутатка Юлія Тимошенко, проводили обшуки.Нагадаємо, що сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, назвавши дії антикорупційників "необґрунтованими та політично вмотивованими"..

У п'ятницю, 26 грудня, вперше збереться парламентська робоча група з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни. До неї входять по дві людини від всіх парламентських фракцій і груп, 10 осіб від ключових громадських організацій, а також представники органів виконавчої влади та силовиків.Про це розповів голова робочої групи, перший віце-спікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна"."Завтра о 13.00 заплановано перше онлайн-засідання робочої групи з питань підготовки виборів, референдумів під час воєнного стану та в повоєнний період. Наразі до складу робочої групи вже долучено близько 60 людей. Також можливо долучатимуться люди без статусу члена робочої групи, але з можливістю брати участь", — зазначив він.За його словами, перше засідання робочої групи складатиметься з двох великих блоків."Перший блок — організаційний. Ми поговоримо, як працюватимемо далі. У мене є ідея, зокрема, об’єднатися в тематичні підгрупи й у них провести професійніші технічні обговорення, а потім на великій групі це все вже обговорювати, фіналізувати", — пояснив депутат.Корнієнко конкретизував, що в другому блоці члени робочої групи заслухають доповідь Центральної виборчої комісії."Члени ЦВК підготують таку оглядову презентацію, де порушать усі ті проблеми, які є й у виборах під час воєнного стану, й у повоєнних виборах. І далі ми просто обміняємося думками щодо того, які з цих проблем і як можна вирішувати, куди треба рухатися", — наголосив він.Корнієнко також повідомив, що засідання робочої групи буде транслюватися в Youtube і соціальних мережах.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.У вівторок, 23 грудня, вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні..
