# прикордонники

Небезпека потенційного вторгнення чи ескалації з території Білорусі стане реальною лише в разі втілення конкретного сценарію з дестабілізації рубежів. Наразі українські військові та прикордонники безперервно зміцнюють північний кордон, зводячи нові фортифікації та мінно-вибухові загородження.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону.Коли загроза з Білорусі стане реальноюЗа словами речника, існують чіткі критерії, після яких ситуація на північному рубежі перейде у статус безпосередньо небезпечної."Коли будуть спроби дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону і влаштовувати якісь провокації", — сказав речник.Водночас Демченко запевнив, що Сили оборони "значно посилили" власні позиції на білоруському напрямку, і ці роботи тривають постійно без зупинок.Комплексне зміцнення північних рубежівОборонний рубіж будується зусиллями багатьох служб та місцевих органів влади. Прикордонники разом із військовослужбовцями ЗСУ ущільнюють захист, аби унеможливити будь-який прорив."До цього залучені як інженерні підрозділи ДПСУ, так і загалом Сил оборони, цим роботам також приділяють увагу й органи місцевої влади. Кожна частина разом працюють над тим, щоб наростити інженерні загородження, які включають також знищення шляхів, якими могли б рухатися через кордон", — розповів Демченко.Окрім цього, фахівці активно облаштовують сучасні системи відеоспостереження, зводять надійні фортифікаційні укріплення, а підрозділи Збройних Сил України нарощують мінно-вибухові загородження на найбільш загрозливих ділянках.Основні напрямки оборонних робіт на кордоні:нарощування інженерних бар'єрів та руйнування шляхів, придатних для пересування військової техніки;монтаж та розширення систем відеоспостереження;зведення капітальних фортифікаційних споруд;встановлення додаткових мінно-вибухових загороджень на потенційно небезпечних напрямках.Нагадаємо, раніше стало відомо, що на території Білорусі розпочалося формування нового десантно-штурмового підрозділу, який розгортають у безпосередній близькості до українського кордону. Наразі військове керівництво країни вже створило першу батальйонну групу та залучило особовий склад..

Російські окупаційні війська розглядають Чернігівський напрямок як потенційну ділянку для нового вторгнення або демонстративних маневрів. Головна мета противника — змусити Україну перекинути додаткові резерви та відтягнути війська з більш критичних ділянок фронту.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону.Плани ворога за даними розвідкиЗа словами речника ДПСУ, українське військове командування володіє оперативною інформацією щодо намірів противника на північних рубежах."Якщо говорити про Чернігівський напрямок, Генеральний штаб також відмічав, що є дані розвідки про те, що у планах ворога використати цю ділянку українського кордону саме в межах Чернігівської області, щоб спробувати здійснити вторгнення. Або ж навіть не маючи достатніх сил, то робити демонстративні дії, щоб Україна надалі перекидала на цей напрямок додаткові сили, не використовуючи їх на більш важливих", — розповів Демченко.Поточна ситуація на кордоні та загроза ДРГВодночас у ДПСУ наголошують, що на цей момент безпосередньої активності ворожих сил безпосередньо біля лінії державного рубежу не зафіксовано."Також активності диверсійно-розвідувальних груп станом на цей момент не фіксується. Не можна розслаблятися, бо ворог підступний", — зазначив речник прикордонного відомства.Він також додав, що зараз не спостерігається і спроб застосування піхотних груп росіян для перетину кордону України на цьому напрямку.Посилення безпекових заходів у регіоніЧерез безпекову ситуацію та постійні ризики Рада оборони Чернігівщини раніше ухвалила рішення про обов’язкову евакуацію жителів із 12 населених пунктів області. Окрім цього, у регіоні продовжили заходи з обов'язкової евакуації із семи прикордонних сіл, які оголошувалися ще взимку. На той момент частина охочих жителів залишила небезпечні території, а решта громадян написала офіційні відмови від виїзду.Нагадаємо, прикордонники України готуються до можливого наступу з території Білорусі. Саме про таку загрозу з боку сусідньої держави, яка є сателітом Росії, попереджає українська розвідка..

Прикордонники врятували 17-річного громадянина Угорщини, якого сильна течія річки Тиса віднесла до українського берега.Про це повідомили в пресцентрі Державної прикордонної служби України.Інформацію про те, що двох юнаків несе течією, українські прикордонники отримали від угорських колег. Для проведення пошуково-рятувальних заходів військовослужбовці залучили катер. Під час операції прикордонникам відділення інспекторів прикордонної служби "Бодалово" Мукачівського прикордонного загону вдалося виявити одного з хлопців, доправити його на берег і надати необхідну допомогу. Згодом врятованого у порядку реадмісії передали угорським прикордонникам.Як розповів 17-річний юнак, він разом із 20-річним товаришем відпочивав на угорському березі Тиси. Коли старший хлопець почав тонути, він кинувся йому на допомогу, однак потужна течія віднесла його до українського берега.Згодом стало відомо, що угорські прикордонники виявили тіло 20-річного громадянина своєї країни. На жаль, врятувати юнака не вдалося.Мукачівський прикордонний загін закликає громадян бути максимально обережними під час перебування поблизу прикордонних водойм. Стрімка течія Тиси становить серйозну небезпеку навіть для досвідчених плавців.Нагадаємо, у ніч із 18 на 19 липня військовослужбовці Морської охорони Державної прикордонної служби України успішно провели пошуково-рятувальну операцію в акваторії Чорного моря. Вони врятували члена екіпажу суховантажного судна Venturo, яке напередодні зазнало атаки російського безпілотника..

Державна податкова служба та Державна прикордонна служба запровадили автоматизований обмін інформацією. Там запевнили, що це не вплине на правила перетину кордону, але має допомогти ефективніше виявляти податкові порушення.Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС). Відповідний договір підписали податкова очільниця Леся Карнаух і виконувач обов’язків головиолови Державної прикордонної служби Валерій Вавринюк. Податківці пояснили, що автоматизований доступ до систем забезпечить швидшу роботу відомств. Бо раніше доводилося витрачати чимало часу на листування й окремі запити. Тепер уся інформація — захищена, а вся робота — винятково в межах повноважень двох відомств. "Важливо! Автоматизований доступ — це не про нові перевірки, обмеження чи додаткові повноваження. Правила перетину державного кордону також не змінюються. Але тепер ДПС зможе ще швидше виявляти фіктивні операції, схеми "сірого" імпорту чи експорту, схеми ухилення від оподаткування, точніше виявляти податкове резидентство. По суті, ефективніше протидіятимемо тіньовій економіці", — пояснила Леся Карнаух.Виконувач обов'язків Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк наголосив, що цифровізація міжвідомчої взаємодії є одним із ключових напрямів розвитку інституцій."Автоматизований обмін інформацією дозволить значно скоротити час опрацювання запитів, підвищити ефективність роботи обох служб та забезпечити належний рівень захисту інформації", — зазначив він.Раніше податкова запитувала дані через листи. Прикордонникам доводилося вручну опрацьовувати кожен лист і готувати відповіді. Тепер процес автоматизовано. Працівник ДПС формує запит в електронній формі, а система автоматично формує відповідь за лічені секунди без залучення працівників у ручний процес.Для чого потрібні ці даніІнформація про перетин кордону використовується податковою у сукупності з іншими даними у таких випадках:визначення податкового резидентства: перевірка статусу фізичних осіб (зокрема, перебування в Україні понад 183 дні протягом року) для точного розрахунку податкових зобов'язань і уникнення подвійного оподаткування;запобігання фіктивним операціям: виявлення фактів, коли фінансово-господарські документи чи звітність підприємства підписуються керівником, який на дату підписання фактично перебував за межами України; захищений канал зв'язку: обмін проходить на центральному рівні через Національну систему конфіденційного зв’язку;точкові запити: кожен запит є точковим і формується виключно щодо однієї особи або одного транспортного засобу за наявності чіткої правової підстави;персоналізований доступ: кожен запит підписується Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) конкретного посадовця ДПС із накладанням електронної позначки часу;повний аудит: усі дії користувачів фіксуються в електронних журналах аудиту, що повністю виключає несанкціонований чи анонімний перегляд інформації."Така взаємодія жодним чином не змінює правила або тривалість перетину державного кордону", — наголосили податківці.Вони додали, що обмін даними здійснюється винятково в межах внутрішньої аналітичної роботи. Наявність податкових питань чи заборгованості не є підставою для обмеження права виїзду за кордон — таке рішення, як і раніше, ухвалюється виключно судом у порядку, визначеному законом.Нагадаємо, що з 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб, які є платниками податків (ДРФО), й отримання електронної картки платника податків з QR-кодом стала доступною для всіх повнолітніх громадян за кордоном..

На Південно-Слобожанському напрямку прикордонники бригади "Форпост" влучно вдарили по військах країни-агресорки. Знищено склад боєприпасів, техніки та майна ворога.Про це повідомила Державна прикордонна служба України. Зазначається, що точного удару по воєнній інфраструктурі противника в одному з населених пунктів завдали оператори безпілотних літальних апаратів.За інформацією прикордонників, ворог використовував цей об'єкт для накопичення ресурсів та матеріально-технічного забезпечення підрозділів, які ведуть активні бойові дії."Знищення таких логістичних вузлів суттєво підриває спроможність окупантів підтримувати штурмові дії та проводити ротації на цьому напрямку", — додали у ДПСУ.Нагадаємо, у ніч на 2 серпня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії-країни агресорки. Уражено низку важливих об'єктів.Додамо, раніше Служба безпеки України повідомила про проведення нової серії далекобійних спецоперацій проти об’єктів паливної та військової інфраструктури Росії..

У неділю, 26 липня, на українсько-польському кордоні утворилися черги. Два пункти пропуску перевантажені.Про це повідомив 7 прикордонний Карпатський загін. Зазначається, що наразі на вʼїзд в Україну очікує:на КПП "Краківець" — 100 автомобілів, 10 автобусів;на КПП "Шегині" — 80 автомобілів.Водночас нині не завантаженими пунктами пропуску на вʼїзд в Україну є:"Угринів";"Рава-Руська";"Грушів";"Смільниця";"Нижанковичі".Водночас накопичення з автівок на виїзд з України зафіксовано:у пункті пропуску "Угринів" — 20 автомобілів;у пункті пропуску "Грушів" — 10 автомобілів;у пункті пропуску "Нижанковичі" — 10 автомобілів.На решті пунктів пропуску накопичення з легкових автомобілів відсутнє. На автобусному сполучені на виїзд з України очікує у пункті пропуску "Краківець" — 8 автобусів."Щоб уникнути тривалого очікування перед пунктом пропуску, рекомендуємо обирати менш завантажені напрямки, а також перетинати кордон у ранні ранкові або пізні вечірні години", — додали прикордонники.Нагадаємо, нова цифрова система в'їзду та виїзду Європейського Союзу (Entry/Exit System, EES) значно збільшила час проходження паспортного контролю для громадян країн, які не входять до ЄС. В окремих аеропортах пасажири змушені чекати понад дві години..

Українські прикордонники завадили спробі незаконного ввезення великої партії дорогоцінного металу з-за кордону. Під час перевірки пасажирського автобуса в багажному відділенні виявили 20 кілограмів речовини, схожої на срібло.Про це повідомляє Державна прикордонна служба України. Контрабандний вантаж виявили під час прикордонного оформлення на в'їзді в Україну.Подробиці огляду та вилучення вантажуІнцидент стався на кордоні з Угорщиною. Військовослужбовці Чопського загону оглядали рейсовий автобус сполученням "Мілан — Хмельницький". Перевірка відбувалася у взаємодії з митниками:огляд проводили за попередньо отриманою оперативною інформацією;у багажному відділенні знайшли чотири пакунки з металом срібного кольору;загальна вага виявленого вантажу склала 20 кілограмів.Співробітники митниці вилучили виявлений товар. Точну вартість вилученого дорогоцінного металу визначать за результатами експертизи.Нагадаємо, у пункті пропуску "Мамалига" на Буковині прикордонники спільно з митниками викрили масштабну спробу незаконного перевезення тютюнових виробів через державний кордон..

У тиждень з 11 по 17 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився ще на 3,5% — до 760 тисяч після зростання на 1,2% тижнем раніше. Потік на в'їзд у вихідні суттєво перевищував потік на виїзд.Про це свідчать дані щоденної статистики Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Якщо кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 373 тисяч із 365 тисяч тижнем раніше, то на в'їзд — до 387 тисяч із 369 тисяч.Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня теж зросла — до 145 тисяч зі 139 тисяч минулого тижня, тоді як кількість машин із гуманітарними вантажами — до 459 тисяч із 371 тисячі.У Держприкордонслужбі повідомили, що станом на 21:00 неділі найбільше легкових автівок чекали проходження кордону з Польщею у пункті пропуску "Устилуг" — 65. Менші черги фіксували в "Краківці" — 30, тоді як в "Угринові" — всього 10.На кордоні з Угорщиною на пункті пропуску "Лужанка" проходження кордону очікували 20 машин, на пункті пропуску "Тиса" — три.На кордонах зі Словаччиною та Румунією, відповідно на пунктах пропуску "Ужгород" і "Порубне", накопичилося по 10 автомобілів, на інших пунктах пропуску на кордоні з цими країнами та з Молдовою черги відсутні.Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень був трохи меншим — 744 тисячі, так само потік на в'їзд фіксували вищий — 374 тисячі проти 370 тисяч. Кількість автомобілів торік теж фіксували меншу — 136 тисяч.Минулого року пасажиропотік тримався на цьому або трохи вищому рівні до початку вересня з поступовим чистим поверненням українців з літнього відпочинку.Як відомо, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року (409 тисяч осіб). Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та "псевдореферендуми" на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в'їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тисяч осіб.Нагадаємо, що в тиждень з 4 по 10 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився ще на 1,2% — до 734 тисячі після зростання на 6% тижнем раніше..

Прикордонники України готуються до можливого наступу з території Білорусі. Саме про таку загрозу з боку сусідньої держави, яка є сателітом Росії, попереджає українська розвідка.Про підготовку до можливого нападу розповіли в Державній прикордонній службі України (ДПСУ)."Протитанкові рови, кількарівневі загородження з колючого дроту, ряди бетонних "зубів дракона" — це лише частина укріплень, які зводять військовослужбовці ДПСУ на північному кордоні", — йдеться в повідомленні.Попри те, що активність з боку Білорусі зараз фіксується не на небезпечному рівні, все ж деякі зміни відбуваються на дніпровських островах в прикордонні."Ми знаємо, чим зупиняти можливу агресію, та готові до всіх можливих сценаріїв", — запевнили українські прикордонники.Наприкінці червня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародну спільноту залишатися пильною у світлі різних "білоруських військових навчань", яких побільшало останнім часом. Зокрема, на той момент їх проводили в Гродненській області Білорусі.До того ж у Повітряних силах ЗСУ неодноразово фіксують групи російських безпілотників, які прориваються до повітряного простору Чернігівщини та рухаються вздовж білоруського кордону. Українські сили протиповітряної оборони контролюють переміщення повітряних об'єктів та закликають громадян залишатися обачними.Нагадаємо, що Рада оборони Чернігівської області ухвалила рішення про обов’язкову евакуацію з 1 липня з 12 прикордонних населених пунктів у чотирьох територіальних громадах. Таким був запит від військових..

У ніч із 18 на 19 липня військовослужбовці Морської охорони Державної прикордонної служби України успішно провели пошуково-рятувальну операцію в акваторії Чорного моря. Вони врятували члена екіпажу суховантажного судна Venturo, яке напередодні зазнало атаки російського безпілотника.Про це повідомила пресслужба ДПСУ. Там нагадали, що ввечері 17 липня судно Venturo уразив російський ударний безпілотник."Більшість членів екіпажу того ж дня евакуювали військовослужбовці ВМС ЗСУ. Водночас один із моряків залишався у дрейфувальній рятувальній шлюпці у відкритому морі", — розповіли подробиці українські моряки.Увечері 18 липня прикордонники 26 прикордонного загону за допомогою технічних засобів спостереження виявили в акваторії Чорного моря маломірний плавзасіб.На проведення пошуково-рятувальної операції негайно вирушив малий катер Морської охорони Державної прикордонної служби України. Прикордонники успішно евакуювали електромеханіка судна — громадянина Республіки Філіппіни."Операція проводилася у вкрай складних умовах: у повній темряві та під постійною загрозою повторних ударів дистанційно керованих російських безпілотників", — наголосили в ДПСУ.Там додали, що, попри високий рівень небезпеки, особовий склад Морської охорони Держприкордонслужби успішно виконав поставлене завдання та доставив врятованого до безпечного місця."Після огляду встановлено, що моряк перебував у задовільному стані та не потребував медичної допомоги", — підсумували прикордонники.Морська охорона Державної прикордонної служби України запевнила, що продовжує виконувати завдання із захисту державного кордону та безпеки мореплавства, рятуючи людські життя навіть в умовах постійної загрози з боку Росії.Нагадаємо, що 19 червня російські безпілотники атакували два судна у Чорному морі. Внаслідок рашистського удару є загиблий і поранені серед членів екіпажів..

Літній сезон відпусток традиційно супроводжується значним зростанням пасажиропотоку на пунктах пропуску. Станом на середину літа західну ділянку державного кордону України перетнули понад 4,5 мільйона осіб та майже 900 тисяч транспортних засобів.Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.Особливості пасажиропотоку та динаміка виїздуЯк зазначили прикордонники, у сезон літніх відпусток інтенсивність руху на західному напрямку зростає в середньому на 20% порівняно з іншими періодами року. Наразі кількість громадян, які виїхали за межі України, переважає кількість тих, хто в'їхав, на понад 150 тисяч осіб. Така тенденція є звичною для червня та липня, тоді як у серпні очікується зміна динаміки, коли потік поступово переорієнтується на в'їзд в Україну через масове повернення громадян додому. Найбільший наплив пасажирів та транспорту наразі фіксують на таких пунктах пропуску: Шегині, Краківець, Устилуг, Ужгород, Чоп (Тиса), Лужанка, Порубне.Рекомендації прикордонників для уникнення чергДля того щоб мінімізувати час очікування у чергах перед пунктами пропуску, представники відомства радять громадянам ретельно планувати свої поїздки. Зокрема, для виїзду з території України рекомендують обирати ранкові або пізні вечірні години. За можливості, краще планувати подорож за кордон у будні дні. Водночас для повернення в Україну найбільш сприятливими вважаються вихідні дні.Нагадаємо, у червні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що від початку російської агресії у 2014 році за кордон виїхали вже 8,5 мільйона громадян України. З них — 5,7 мільйона покинули державу вже після початку повномасштабного вторгнення..

Через ремонтні роботи в понеділок, 13 липня, можлива тимчасова зупинка руху транспорту на пункті пропуску "Могилів-Подільський — Отач". Для подорожувальників підготували альтернативні варіанти перетину кордону.Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ).Прикордонники повідомили, що 13 липня 2026 року з 12:00 у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Могилів-Подільський — Отач" на молдовській стороні проводитимуться ремонтні роботи."У зв'язку з цим до завершення робіт можливі призупинення пропуску транспортних засобів через зазначений пункт пропуску", — йдеться в повідомленні.У ДПСУ попросили громадян врахувати цю інформацію під час планування поїздок."За можливості, обирайте альтернативні маршрути", — зауважили в Держприкордонслужбі.Там також вказали найзручніші альтернативні пункти пропуску на цій ділянці кордону:"Бронниця — Унгурь";"Сокиряни — Окниця".Учора в ДПСУ поінформували, що в тиждень з 4 по 10 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився ще на 1,2% — до 734 тисячі після зростання на 6% тижнем раніше. Потоки на в’їзд і виїзд майже вирівнялися.Нагадаємо, раніше в ДПСУ повідомляли, що від початку 2026 року військовослужбовці органів охорони державного кордону задокументували 279 спроб надання неправомірної вигоди. Хабарі пропонували як у національній, так і в іноземній валюті..

У тиждень з 4 по 10 липня пасажиропотік через український західний кордон збільшився ще на 1,2% — до 734 тисячі після зростання на 6% тижнем раніше. Потоки на в’їзд і виїзд майже вирівнялися.Про це свідчить статистики Державної прикордонної служби України (ДПСУ).За інформацією прикордонників, якщо кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 365 тисяч із 348 тисяч тижнем раніше, то на в’їзд скоротилася до 369 тисяч із 377 тисячКількість транспортних засобів, які їдуть через пункти пропуску, цього тижня теж зросла — до 139 тисяч зі 138 тисяч минулого тижня, тоді як кількістьо машин із гуманітарними вантажами впало до 371 з 434.У Держприкордонслужбі поінформували, що станом на 09:00 неділі найбільше легкових автомобілів чекали проходження кордону з Польщею у пункті пропуску "Краківець" — 40. Менші черги зафіксовано в "Устилузі" — 35, тоді як у "Грушеві" їх накопичилося 20, у "Нижанковичах" — 15%, у "Шегинях" — 10.На кордоні з Угорщиною на "Лужанці" проходження кордону очікували 30 машин, тоді як на "Косино" — 25, "Тисі" — 20, "Дзвінковому" — 15.На кордоні зі Словаччиною на пункті пропуску "Ужгород" черга становила 15 авто, на "Малому Березному" — 5.На кордоні з Румунією 50 машин накопичилося на пункті пропуску "Порубне", тоді як на інших черги не фіксували, як і на кордоні з Молдовою.Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень фіксували трохи менший — 718 тисяч, і так само потоки на виїзд та в’їзд були майже рівними — 360 тисяч і 358 тисяч. Кількість автомобілів торік теж була меншою — 133 тисячі. Минулого року пасажиропотік тримався на цьому або трохи вищому рівні до початку вересня.Нагадаємо, раніше в ДПСУ повідомляли, що від початку 2026 року військовослужбовці органів охорони державного кордону задокументували 279 спроб надання неправомірної вигоди. Хабарі пропонували як у національній, так і в іноземній валюті..

"Після поранення життя змінюється назавжди, але це не кінець, а точка перелому, де з'являється шанс сформувати себе", — запевняє ветеран з Хмельницького Сергій Галган.Під час мінометного обстрілу на Донбасі чоловік дістав важке поранення ноги і майже два роки боровся за те, щоб зберегти кінцівку. На жаль, лікарям все ж таки довелося провести ампутацію, та боєць не програв, адже внутрішньо став сильнішим. Свою історію військовий розповів нашому виданню."Ворога зупиняли людьми"До повномасштабного вторгнення Росії Сергій Галган 14 років служив прикордонником в Луганському прикордонному загоні. Потім звільнився, однак наприкінці 2021 року товариші по службі запевняли чоловіка — буде "велика" війна."Такого скупчення російської техніки біля кордонів як тоді, ще ніколи не було. Тому всі готувалися до вторгнення і мали попередні плани. Та ніхто не думав, що буде застосовано стільки балістики і Росія залучить всі наявні сили", — розповідає ветеран. Ранок 24 лютого 2022 року почався для Сергія з численних повідомлень:  "Почалося"."І в той самий день мені зателефонували з військкомату, я взяв речі та пішов. А як інакше? Куди тікати? У мене ж був військовий фах", — каже чоловік. Спочатку військовий служив в Хмельницькому, створюючи з нуля стрілецький батальйон, а потім перевівся в 24 окрему механізовану бригаду і вирушив командиром на Донбас."На той момент росіяни були більш якісно підготовлені, знали що роблять. Артилерія у них працювала майже цілодобово: починаючи з РСЗВ, і закінчуючи 203 калібром (надпотужний артилерійський калібр, який використовується для руйнування укріплених фортифікацій, — ред.). У нас такого не було. Тому тоді ворога зупиняли людьми. Кажу як є. Було тяжко. Нічого не зрозуміло, нормального зв'язку немає, люди тікали з позицій, не виконували завдання, тому доводилось виконувати завдання замість них. Так я і потрапив під мінометний обстріл", — пригадує боєць."Міна потрапила прямо в окоп"Сталося це в липні 2022 року, коли Сергій на фронті виконував заміну підрозділів. "Відранку їздив позиціями: одних забирав, інших ставив. Коли змінював останню групу в лісосмузі, почався мінометний обстріл. Всі сховалися, хто де зміг. Я опинився в окопі завбільшки три на вісім метрів, і разом зі мною ще сім хлопців. Це був ніякий не бліндаж, не траншея, а просто яма. І ми сиділи чекали, коли обстріл закінчиться", — розповідає ветеран.Але вогонь не вщухав. Навпаки, ворог став стріляти ще більш прицільно. Клаптик лісу, де трималися військові, перетворився на суцільне пекло."Стало чутно крики, як розривається боєкомплект, лісосмуга загорілася. Двічі біля нас спрацювали 120-мм міни. А ось третя міна потрапила прямо в центр тієї ями, в якій ховалися ми. Спалах! Я закрив очі. Відкриваю: товариш навпроти мене живий, а у п'ятьох інших закриті очі..." — пояснив боєць.Сергій оглянув себе, щоб оцінити серйозність поранення — нога була перебита гомілки."Я намагався встати, але нога заплуталась в тілах інших людей, і я просто не міг рухатись", — каже чоловік.Разом з іншим побратимом, що вижив, військові допомогли один одному накласти турнікети і вколоти знеболювальне."На всяк випадок я записав тоді прощальне відео. Бо ніхто на зв'язок вже не виходив, і я розумів: якщо прилетить ще одна міна, то я точно вже не виживу", — каже боєць."Коли досяг дна, вихід один — йти вперед"Але Сергій вижив! Чоловіка доправили на стабілізаційний пункт в Бахмуті, де лікарі вирішили врятувати йому ногу, встановивши на неї апарат зовнішньої фіксації. Втім, ветеран ще не знав, що в той момент опинився на старті багатомісячного марафону боротьби за кінцівку.Щоб врятувати ногу, лікарі в Україні провели військовому вісім операцій, та все дарма, тож чоловіка відправили на лікування в Нідерланди. Там боєць пройшов ще через вісім операцій. Зі здорової кінцівки чоловіку пересадили кістку у травмовану ногу, та інфекція не давала ранам загоїтись. Чоловік терпів. Сподівався на краще."Але психологічно було важко. Я майже не рухався, жив від операції до операції. Плюс постійні прийоми ліків, а це все б'є по організму", — пояснює ветеран. Коли ж почали відмовляти нирки, чоловік зрозумів, що треба врешті зважитись на ампутацію. "Спочатку важко було це прийняти. Інші люди на тебе дивляться з якимось подивом. З іншого боку, мені стало набагато легше. Розумієте, майже два роки я пересувався на візку, а потім раптом отримав шанс стати на ноги. Коли ти досяг дна, то у тебе залишається тільки один вихід — йти вперед", — каже військовий.І свої перші кроки після поранення чоловік робив вже на протезі. "На щастя, у мене зберіглося коліно, тому навчитися ходити на протезі мені було не важко. Плюс все залежить від бажання. Тут головне прийняти себе таким, який ти є. Просто варіантів інших немає. Треба читати розумні книжки, дивитись, як люди з такими самим травмами живуть, чого вони досягають і таким чином рухатись вперед", — зазначає ветеран.Нині боєць ще живе в Нідерландах. Бере активну участь в проукраїнських заходах, долучається до зборів, збирає дрони, займається спортом."Мій рекорд — 25 кілометрів пішки на протезі, 35 кілометрів на велосипеді, стрибки, кікбоксінг, футбол, катання на ковзанах, скелелазіння. Після такої активності, як кажуть, і жити не хочеться, але тільки тоді я відчуваю себе живим", — каже чоловік.Втім, наприкінці літа військовий все ж планує повернутися в Україну."Мрію, щоб війна нарешті закінчилась, і ми могли будувати Україну. Я побачив, що таке Європа, що таке гідне життя, коли всі захищені і мають рівні права. Хочу, щоб так було і у нас, адже держава — це ми", — резюмував Сергій Галган.Українці з інвалідністю можуть отримати допомогу на сайті організації EnableMe Ukraine. Поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу ви можете у спільноті EnableMe.Читайте також: "У міні було півкіло тротилу. Я дивом вижив": історія ветерана з Закарпаття, який став прикладом незламності"Міна прилетіла просто в ноги, та я вірю, що ще побігаю": історія захисника з РівногоДванадцять операцій, служба на протезі й подіум: історія ветерана з Хмельниччини.

Київські митники запобігли незаконному вивезенню за кордон унікальної ікони "Богоматір Знамення", створеної у першій половині XIX століття. Культурну цінність намагалися відправити з України до Таїланду в міжнародному поштовому відправленні.Про це повідомили в пресцентрі Державної митної служби України.Під час митного контролю фахівці виявили ікону, оздоблену технікою гаптування. За висновком експертів Національного музею історії України, пам’ятка поєднує олійний живопис і складну вишивальну техніку. Для її оздоблення використовували шовкові нитки, лелітки, а також плоскі та кручені срібні нитки.Фахівці встановили, що ікона була створена у професійній майстерні, яка продовжувала традиції монастирського гаптування. Саме особливості виконання, використання дорогоцінних матеріалів та рослинного орнаменту дали змогу датувати її першою половиною XIX століття.Відправницею міжнародного поштового відправлення була мешканка Києва. Під час митного оформлення вона не надала документів, які дозволяють вивезення культурних цінностей за межі України."Київська митниця склала протокол про порушення митних правил. Ікону вилучено до винесення судом рішення у справі", — зазначили в пресцентрі.Гаптовані ікони збереглися до наших днів значно рідше, ніж ікони, виконані лише у техніці живопису. Такі пам’ятки мають особливу історичну, наукову та музейну цінність, адже допомагають досліджувати церковне мистецтво й побут українців того періоду.В Україні майстерні, де створювали гаптовані церковні предмети, діяли до початку XX століття. Зокрема, відомі осередки існували при київському Флорівському монастирі.Відповідно до законодавства України, вивезення культурних цінностей за кордон можливе лише за наявності відповідного свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення), виданого у встановленому порядку.Нагадаємо, раніше 20-річний чоловік намагався вивезти з України до Румунії монети та банкноти, які мають культурну й історичну цінність. Він заховав їх у багажнику, однак прикордонники вилучили "знахідку"..