# рейтинг

Підвищення вікового бар'єра, уточнення вимог до вокального виконання й умов проведення в країні-переможниці — такі нововведення для пісенного конкурсу "Євробачення" запровадить Європейська мовна спілка (EBU).Про це повідомили на офіційному сайті "Євробачення". Там зазначили, що, розпочинаючи з 2027 року, Європейська мовна спілка запроваджує три ключові оновлення для учасників і організаторів пісенного конкурсу."Усі артисти повинні досягнути щонайменше 18 років на день проведення їхньої першої репетиції", — йдеться в повідомленні.В EBU пояснили, що таке рішення "продовжує роботу, яку вже розпочато конкурсом для посилення захисту та захисту молодших артистів від тиску, пов'язаного з участю в пісенному конкурсі". До цього моменту мінімальний вік для участі в "Євробаченні" становив 16 років. Наймолодшою переможницею в історії дорослого "Євробачення" є бельгійська співачка Сандра Кім. У травні 1986 року вона здобула перемогу з піснею J'aime la vie, коли мала лише 13 років. У тексті її пісні співалося, що їй 15 років, а перед конкурсом організаторам також казали, що співачці вже виповнилося 15. Після того, як з'ясувався справжній вік Сандри, швейцарська делегація (яка посіла друге місце) намагалася оскаржити результати та дискваліфікувати бельгійку, проте протест відхилили.Цей рекорд вже неможливо побити через зміни регламенту. 1990 року Європейська мовна спілка запровадила правило, згідно з яким учасникам має бути не менше 16 років, а 2027 року віковий ценз підняли до 18 років.Також визначено, що мовник-переможець автоматично втрачає право організовувати конкурс, якщо збройний конфлікт, чутлива геополітична ситуація або будь-яка інша обставина суттєво впливає на безпеку чи стабільність держави або регіону.EBU залишає за собою право проводити незалежну оцінку безпеки та за потреби обирати альтернативного мовника, який перебере на себе всі права та зобов'язання щодо проведення шоу.Нинішня формалізація в регламенті юридично закріплює прецедент 2023 року. Україна перемогла 2022 року, проте не провела конкурс через безпекові питання. Тоді конкурс Україна провела спільно з Великою Британією в Ліверпулі.Відтепер ЕBU зафіксувала нормативно, що наявність збройного конфлікту чи загрози безпеці є автоматичною підставою для оцінки ризиків і передачі права проведення іншій країні без необхідності ухвалювати ситуативні рішення «з нуля».Також є зміни щодо вокалу. Основний принцип залишається незмінним — головний вокаліст має виконувати основну мелодію наживо. Мета ж зміни: захистити цілісність кожного виступу та гарантувати глядачам живий звук.Нове уточнення не скасовує повністю дозвіл на записані бек-треки, але суворо забороняє дублювати ними основну лінію вокаліста, аби фонограма більше не могла маскувати огріхи або підміняти живий спів.Нагадаємо, що в ніч з 16 на 17 травня в австрійському Відні завершився грандіозний фінал пісенного конкурсу "Євробачення 2026", у якому перше місце посіла Болгарія: країну представила DARA з піснею "Bangaranga". Українська представниця Leleka разом із бандуристом Ярославом Джусом увійшла до першої десятки найкращих виконавців Європи..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

У понеділок, 10 серпня, Верховний суд Росії задовольнив позов про скасування реєстрації списку кандидатів від партії "Яблоко" на вибори до Державної думи. Позов подала партія "Родіна".Про це повідомив російський Telegram-канал "Осторожно, новости"."Яблоко" — єдина в Росії партія, що балотується до Держдуми, при цьому виступаючи за мир.Представники "Яблока" виступали в суді більш ніж чотири години з урахуванням дебатів сторін: вони в деталях розбирали позов, аналізуючи кожен аргумент про порушення авторського права в матеріалах (зокрема, близько півгодини юристи міркували, що створений нейромережею контент не можна визначати як власність штучного інтелекту), а також "агітацією" намагалися визнати навіть архівні матеріали "Яблока".Натомість представник ЦВК сказав, що в деяких матеріалах все ж є порушення інтелектуальної власності (наприклад, фото Медведєва), а також припустив, що агітація за партію фінансувалася паралельно з офіційними витратами, це начебто не враховувалося в офіційній статистиці.Крім того, у ЦВК заявили з посиланням на документ Росфінмоніторингу, що деякі кандидати та контрагенти партії мають іноземне фінансування — зокрема, 72 жертводавці партії з квітня по липень отримували гроші з Індії, Грузії, Німеччини й інших країн. У дебатах він доповнив, що на момент реєстрації партії про це відомо не було. У "Яблоку" пояснили, що це переважно перекази від росіян і в рублях.У підсумку представник прокуратури заявив, що "є підстави для задоволення позову та зняття "Яблока" з виборів через порушення авторських прав та можливе порушення фінансових норм", а питання про дотримання антиекстремістського законодавства фактично залишило відкритим.У фінальній репліці керівник партії "Яблоко" Микола Рибаков попросив молодих прихильників своєї політичної сили  "не переживати" з приводу можливого зняття партії з виборів."Попереду в нас довгий шлях до майбутнього Росії, й ми пройдемо його разом", — підсумував політик.Нагадаємо, в липні президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що після так званих президентських "виборів" країна-агресорка Росія може оголосити нову хвилю мобілізації. Російський диктатор Володимир Путін готовий піти на нові ескалаційні кроки..

Український футбол зазнав чергового падіння у таблиці коефіцієнтів УЄФА за підсумками чергових матчів кваліфікації. Навіть набрані бали київського "Динамо" не перекрили результативність суперників у боротьбі за високі місця.Про це йдеться на офіційному сайті Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА).Внесок "Динамо" та обхід ХорватієюВчора, 6 серпня, київське "Динамо" переграло азербайджанський "Карабах" із рахунком 1:0 у першому матчі третього кваліфікаційного раунду Ліги конференцій. Звитяга киян принесла до загальної скарбнички України 0,25 бала, підвищивши загальний доробок асоціації до 24.087 бала.Однак цього виявилося недостатньо для збереження попередньої сходинки. Україну випередила Хорватія, чиї представники за підсумками ігрового тижня вибороли одразу три перемоги, істотно поповнивши свій рейтинг.Представництво України у сезоні 2026/27Наразі боротьбу у єврокубкових турнірах продовжують не всі українські команди. Загалом у сезоні 2026/27 країну представляли чотири клуби:"Шахтар" — гарантував собі участь у основному етапі Ліги чемпіонів;"Динамо" — продовжило шлях у Лізі конференцій після вильоту від грецького ПАОК у другому кваліфікаційному раунді Ліги Європи;ЛНЗ та "Полісся" — припинили свої виступи ще на стадії другого кваліфікаційного раунду Ліги конференцій.Таблиця коефіцієнтів УЄФА (20–25 місця):20. Шотландія: 25.050 (5/5);21. Хорватія: 24.531 (3/4);22. Румунія: 24.500 (2/4);23. Україна: 24.087 (2/4);24. Ізраїль: 22.625 (4/4);25. Словенія: 22.468 (1/4).Нагадаємо, що раніше в матчі-відповіді другого кваліфікаційного раунду Ліги Європи київське "Динамо" знову програло грецькому "ПАОКу" — того разу з рахунком 0:2. У першій грі тиждень тому зафіксовано 3:2 на користь грецької команди..

Український боксер Олександр Усик повернувся до рейтингу Всесвітньої боксерської асоціації (WBO) у надважкій вазі, посівши високе друге місце. Окрім нього, у топрейтингу організації зберіг свій статус ще один представник України.Про це йдеться на сайті організації.Повернення Усика та ситуація з поясамиВсесвітня боксерська організація (WBO) оприлюднила актуалізовану версію рейтингу боксерів надважкої вагової категорії. Головною несподіванкою стало повернення колишнього абсолютного чемпіона світу Олександра Усика, який відразу посів другу позицію в списку претендентів.Раніше українець добровільно відмовився від пояса WBO, а через володіння титулами інших провідних боксерських організацій не міг бути включений до загального рейтингу претендентів. Тепер же його повернення офіційно зафіксовано.Хто ще з українців у топ-10Також свою позицію в еліті суперважкого дивізіону втримав чемпіон WBO Europe Віктор Вихрист. Він стабільно посідає 10-ту сходинку оновленого списку.Повноцінним чемпіоном світу за версією WBO наразі є британець Даніель Дюбуа. На першому місці рейтингу претендентів розташувався молодий британський проспект Мозес Ітаума, який випереджає Усика.Топ-10 рейтингу WBO у надважкій вазі:Чемпіон: Даніель Дюбуа (Велика Британія);Мозес Ітаума (Велика Британія);Олександр Усик (Україна);Філіп Хргович (Хорватія);Ентоні Джошуа (Велика Британія);Фабіо Вордлі (Велика Британія);Джозеф Паркер (Нова Зеландія);Баходір Жалолов (Узбекистан);Деонтей Вайлдер (США);Френк Санчес (Куба);Віктор Вихрист (Україна).Нагадаємо, чемпіон світу за версією WBA у надважкій вазі Мурат Гассієв прокоментував здобуття повноцінного поясу після того, як його звільнив Олександр Усик. Боксер зізнався, що рішення українця стало справжнім сюрпризом і шансом для інших претендентів у хевівейті. .

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на 4 серпня аграрії всіх областей уже обмолотили 4,01 мільйона гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Там уточнили, що це 34% прогнозованих площ."Зібрано 17,59 мільйона тонн зерна нового врожаю", — йдеться в повідомленні.Зокрема:пшениці — обмолочено 2 736,5 тисячі гектарів (53% площ), зібрано 12,51 мільйона тонн за середньої урожайності 45,7 центнера з гектара;ячменю — 1 015,0 тисячі гектарів (68%), зібрано 4,42 мільйона тонн за урожайності 43,5 центнера з гектара;гороху — 261,7 тисячі гектарів (88%), зібрано 669,5 тисячі тонн за урожайності 25,6 центнера з гектара."За обсягами збору ранніх зернових і зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей", — зауважили у відомстві.Зокрема:Одеська область — 3 593 тисячі тонн із площі 857 тисяч гектарів (пшениці — 2 108,3 тисячі тонн, ячменю — 1 252,2 тисячі тонн, гороху — 232,5 тисячі тонн);Миколаївська область — 2 124,8 тисячі тонн із площі 606,2 тисячі гектарів (пшениці — 1 440,1 тисячі тонн, ячменю — 577,9 тисячі тонн, гороху — 106,8 тисячі тонн);Дніпропетровська область — 1 911 тисяч тонн із площі 475,4 тисячі гектарів (пшениці — 1 421,4 тисячі тонн, ячменю — 455,6 тисячі тонн, гороху — 34 тисяч тонн).Крім того, триває збирання ріпаку. Обмолочено 910,6 тисячі гектарів (68% площ), зібрано 2,39 мільйона тонн.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

Рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" почав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента.Про це повідомляє Euractiv. Згідно з опитуванням соціологічної компанії Medián, проведеним у липні, підтримка партії "Тиса" зменшилася з 61% до 57%. Водночас рейтинг націонал-консервативної партії "Фідес" колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана дещо зріс — до 19%.Окреме дослідження агентства Publicus засвідчило, що особистий рейтинг Петера Мадяра як прем'єр-міністра також погіршився — з 72% до 62%.Чому впала підтримкаЗа даними видання, падіння рейтингів пов'язують зі "справою Юдіт Полгар". Після відсторонення колишнього президента Тамаша Шуйока Мадяр запропонував на вакантну посаду всесвітньо відому шахову гросмейстерку Юдіт Полгар. Втім, вона публічно відмовилася від цієї пропозиції, пояснивши своє рішення тим, що не має сил об'єднати розділену угорську націю.Сам спосіб висунення кандидатури також викликав критику. Під час своєї передвиборчої кампанії у 2025 році Мадяр виступав за проведення прямих президентських виборів і обіцяв відмовитися від практики, коли кандидатів визначають у вузькому партійному колі.Однак цього разу він самостійно запропонував кандидатуру Полгар без проведення громадських консультацій.За результатами опитування Medián, близько двох третин угорців залишилися незадоволеними відсутністю участі громадськості у цьому процесі, тоді як лише 33% респондентів вважали Юдіт Полгар відповідною кандидаткою на посаду президента.Мадяр змінив підхідПісля критики Петер Мадяр відмовився від практики висування одного кандидата. Тепер він почав публічно називати можливих претендентів на президентську посаду, щоб суспільство та медіа могли обговорити їх до офіційного висунення.Політичні аналітики назвали ситуацію навколо президентської кампанії першою серйозною політичною невдачею уряду Мадяра.Також раніше прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на рішення легендарної шахістки Юдіт Полгар відмовитися від пропозиції стати президенткою країни. За його словами, він поважає її вибір, хоча й шкодує про таке рішення.Читайте також: Не лише Орбан: чому новий прем’єр Угорщини також стримує вступ України до ЄС.

У Дитячому пісенному конкурсі "Євробачення-2026" візьмуть участь 16 країн. Європейська мовна спілка (EBU) оприлюднила їх перелік. Цього року конкурс прийматиме Мальта.Про це повідомило "Суспільне". Там назвали країни, які візьмуть участь: Албанія, Вірменія, Кіпр, Франція, Грузія, Ірландія, Італія, Мальта, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Польща, Португалія, Сан-Марино, Іспанія й Україна.Як відомо, "Дитяче Євробачення 2025" проходило 13 грудня у Тбілісі (Грузія). Перемогу отримала представниця Франції Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Усього вона отримала 248 балів від журі та глядачів.Проте у грудні суспільний мовник Франції France Télévisions офіційно повідомив, що країна не прийматиме конкурс 2026 року. Тому таке право передали Мальті.Захід проводитиме мальтійський суспільний мовник PBS у Мальтійському центрі ярмарок та конференцій (MFCC) в Та-Калі. Фінал запланований на 24 жовтня.Мальта прийматиме дитячий пісенний конкурс втретє. До цього країна проводила захід 2014 та 2016 років.Україна також підтвердила свою участь у конкурсі. Але для початку відбудеться Нацвідбір, де змагатимуться 15 юних виконавців. Учасників обирали серед рекордних 642 заявок. 26 липня о 16:00 відбудеться їхнє прослуховування в Києві у ТРЦ "Республіка", а також зіркові виступи гостей.Нагадаємо, що минулого року представниця України Софія Нерсесян посіла друге місце в фіналі "Дитячого Євробачення". Вона представляла Україну з піснею "Мотанка" та набрала 177 балів..

Британське видання Auto Express оприлюднило рейтинг найкращих кросоверів 2026 року. До списку увійшли десять моделей, які отримали найвищі оцінки під час комплексних випробувань.Експерти оцінювали автомобілі за найважливішими для покупців критеріями, серед яких комфорт, керованість, практичність, економічність, а також співвідношення ціни та якості, передає "Укравтопром".Які автомобілі потрапили до рейтингуПерше місце у списку посів Skoda Elroq. Другою стала BMW iX3, а трійку лідерів замкнув Nissan Qashqai.До десятки найкращих кросоверів 2026 року також увійшли:Skoda Elroq;BMW iX3;Nissan Qashqai;Skoda Kodiaq;Renault 4;Volvo EX60;Audi Q3;Dacia Bigster;Volkswagen T-Roc;Citroën C5 Aircross.Рейтинг сформували на основі результатів комплексних тестів, під час яких фахівці оцінювали поведінку автомобілів на дорозі, рівень комфорту, місткість салону, витрату пального або енергії, а також загальну вигідність покупки для потенційних власників.Додамо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

В Україні з’явиться нова щорічна державна літературна премія "Воля". В межах проєкту відзначатимуть сучасну українську літературу та книжки про Україну.Про це повідомила міністерка культури України Тетяна Бережна у соцмережах.За її словами Бережної, премія покликана підтримувати українську літературу, сприяти її інтеграції у глобальний дискурс, заохочувати українців до читання та розвивати книжковий ринок."Започатковуємо "Волю" — нову щорічну державну літературну премію, яка відзначатиме сучасну українську літературу та книжки про Україну. Запрошую подаватися та поширювати інформацію!" — зазначила вона.Премія охоплює три номінації:найкраща українська прозова книжка;найкраща українська документальна книжка;найкраща документальна книжка іноземного автора чи авторки про Україну, перекладена українською мовою.Лауреати в кожній із трьох категорій отримають грошову винагороду в розмірі 400 тисяч гривень.Створення премії ініціювала заступниця міністерки культури Богдана Лаюк. Головою журі став літературознавець і директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків. До складу журі також увійшли:літературознавець і перекладач Уям Блекер;письменник і військовослужбовець Олександр Михед;письменниця й перекладачка з французької Ірина Славінська;літературна критикиня й редакторка видавництва "Темпора" Богдана Романцова.До участі приймають книжки українських та іноземних живих авторів, видані українською мовою українськими видавництвами у період з 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року. Подавати книжки можуть лише видавництва. Один видавець має право номінувати не більше ніж три видання у кожній категорії. Прийом заявок триватиме до 19 серпня 2026 року. Довгі списки оприлюднять 5 жовтня, короткі — 13 листопада, а переможців оголосять на початку грудня."Номінуйте книжки, які допомагають світові глибше зрозуміти Україну", — наголосила Тетяна Бережна.Нагадаємо, що на початку липня цього року до Національної премії України імені Тараса Шевченка додали нову номінацію — "Архітектурне мистецтво". Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ..

Міжнародна федерація футболу оприлюднила черговий рейтинг національних збірних. За підсумками останніх матчів збірна України втратила одну позицію та наразі обіймає 33-тє місце у світі.Про це йдеться на сайті ФІФА.Зміни на вершині світового футболуНа першу сходинку глобального списку піднялася збірна Іспанії, яка змістила на другу позицію Аргентину. Третій рядок у реєстрі посідає збірна Франції, тоді як на четвертому місці розташувалася команда Англії.Рокірування на верхівці рейтингу стала наслідком завершення Мундіалю. Іспанська збірна виборола титул переможця ЧС-2026, здолавши у фінальному протистоянні Аргентину з рахунком 1:0 у додатковий час.Результати ключових збірних за підсумками МундіалюРозподіл позицій у світовій топчетвірці відображає підсумкові здобутки команд на турнірі:Іспанія — володар кубка світу;Аргентина — срібний призер Мундіалю;Англія — бронзовий призер чемпіонату світу;Франція — посіла четверту сходинку за підсумками світової першості.Нагадаємо, очільник тренерського штабу національної збірної Аргентини Ліонель Скалоні висловив свою позицію щодо подальшої кар'єри капітана команди Ліонеля Мессі на міжнародному рівні. Наставник наголосив, що зірковий форвард сам вирішуватиме, коли саме йому варто завершити виступи за національну збірну..

Оновлений світовий рейтинг Жіночої тенісної асоціації зафіксував стабільні позиції провідних українських тенісисток у чільній десятці та за її межами. Поки Еліна Світоліна утримує десяте місце, Олександра Олійникова піднялася на найвищу сходинку в кар'єрі.Про це йдеться на сайті WTA.Позиції лідерок українського тенісуЛідерка національного заліку Еліна Світоліна зберегла за собою 10-ту сходинку світового рейтингу. Одразу за нею залишається Марта Костюк, яка утримує 11-ту позицію.Водночас справжнім проривом тижня відзначилася Олександра Олійникова, яка встановила власний рекорд, піднявшись на 45-те місце. Натомість Даяна Ястремська втратила 14 сходинок і наразі посідає 88-ий рядок.Позиції тенісисток у світовому залікуУ першій десятці світового жіночого тенісу утримується висока конкуренція:Аріна Соболенко — 8550;Олена Рибакіна (Казахстан) — 8143;Джессіка Пегула (США) — 6301;Корі Гауфф (США) — 5649;Мірра Андрєєва — 5293;Кароліна Мухова (Чехія) — 5168;Лінда Носкова (Чехія) — 5119;Іга Свьонтек (Польща) — 4539;Аманда Анісімова (США) — 4353;Еліна Світоліна (Україна) — 4351.Результати інших українських гравчиньПовні результати українських тенісисток у топ-500 світового рейтингу:11. Марта Костюк — 3926;45 (52). Олександра Олійникова — 1132;54 (52). Дар'я Снігур — 1027;56 (59). Ангеліна Калініна — 1019;58 (61). Юлія Стародубцева — 1017;88 (74). Даяна Ястремська — 867;140 (136). Вероніка Подрез — 553;206 (191). Анастасія Соболєва — 371;252 (255). Катаріна Завацька — 283;444 (451). Єлизавета Котляр — 133.Нагадаємо, що друга ракетка України Марта Костюк офіційно підтвердила свою участь у престижному турнірі категорії WTA 1000 у Торонто. Перед виїздом на канадський хард зіркова спортсменка звернулася до вболівальників зі зворушливою промовою..

Кремлівські соціологічні служби зафіксували рекордне зниження рівня підтримки та довіри до російського диктатора Володимира Путіна з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Аналітики переконані, що навіть заангажовані державні центри країни-агресора більше не спроможні приховувати зростання внутрішнього невдоволення серед населення країни-агресорки.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Синхронне обвалення показниківЯк зазначають аналітики, російський державний соціологічний центр зафіксував одне з найбільших падінь рейтингів схвалення діяльності глави Кремля Володимира Путіна з початку війни в Україні після кількох місяців стабільного зниження. Зокрема, пов'язаний з Кремлем Фонд громадської думки (ФГД) опублікував 17 липня результати опитування, проведеного з 10 по 12 липня. Ці дані показали п'ятивідсоткове падіння рейтингу схвалення діяльності Путіна до приблизно 66 відсотків, що є одним з найбільших падінь рейтингу схвалення діяльності Путіна з лютого 2022 року. Крім того, ФГД також зафіксував, що рівень довіри до Путіна знизився з 69 до 67 відсотків за той самий період часу.Падіння рейтингів схвалення діяльності Путіна, проведене ФГД, тепер тісніше узгоджується з опитуванням російського державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), яке зафіксувало рейтинг схвалення діяльності Путіна на рівні близько 66 відсотків в опитуванні, опублікованому 10 липня. Як ФОМ, так і ВЦИОМ зафіксували відносно стабільне зниження рейтингів схвалення та довіри до Путіна з березня 2026 року, але відсоткові пункти, опубліковані кожною з них, досі не були тісно пов'язані, попри те, що обидві організації мають зв'язки з російським урядом.Чому Кремль змушений визнавати невдоволення росіянАналітики Інституту зазначають, що оприлюднені цифри офіційних російських служб навряд чи відображають реальну глибину критики всередині суспільства, оскільки в умовах тотальної цензури громадяни бояться висловлювати альтернативну позицію. Проте сам факт публікації таких антирекордів є дуже показовим симптомом внутрішніх проблем Росії. Коментуючи приховані процеси в російському суспільстві, експерти наголошують на закономірності цієї кризи."Дані ФОМ та ВЦИОМ залишаються ненадійними з точки зору оцінки того, який відсоток росіян насправді незадоволений російським урядом, але залишається примітним, що російські державні та державні соціологічні центри вважають за необхідне визнати зростаюче суспільне невдоволення, яке, ймовірно, пов'язане з ширшими витратами на воєнні зусилля Росії в Україні, які все більше обтяжують пересічних росіян", — резюмували у звіті ISW.Нагадаємо, у квітні рівень схвалення діяльності російського диктатора Володимира Путіна продемонстрував найгіршу динаміку з моменту початку повномасштабної агресії проти України. Соціологічні показники фіксують стабільне розчарування серед населення країни-агресорки, яке триває вже півтора місяця..

Згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави.Про це повідомив RMF24. Медійники зазначили, що водночас більшість респондентів вважають, що допомога українцям є надмірною, хоча вони не підтримують усі обмеження."Погіршення ставлення до українців у Польщі відповідає довгостроковій тенденції, що спостерігається зі середини 2023 року", — зробили висновок автори дослідження.Згідно з результатами дослідження, 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.Соціологи наголосили, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.Динаміка ставлення за останній час виглядає так:порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на шість відсоткових пунктів;частка прихильників зменшилася на аналогічні шість відсоткових пунктів.Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, лише 3% вважають її недостатньою. Автори звіту акцентували, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни в законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі (проти виступили лише 8%).Окрім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання в колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Фахівці віддають перевагу збірній Іспанії у вирішальному матчі чемпіонату світу проти Аргентини, який відбудеться в неділю, 19 липня, в Нью-Йорку. За європейців — статистичні показники.Аналітична компанія Opta оновила прогноз на чемпіона світу перед фінальним матчем турніру. За трофей зіграють чинні чемпіони Європи з Іспанії та чинні чемпіони світу з Аргентини.За результатами тисяч симуляцій аналітиків фаворитом із перевагою в майже 20 відсотків вважають саме Іспанію: її шанси на перемогу оцінюють у 59.5%, тоді як Аргентини — у 40.5%.Збірні Іспанії та Аргентини підходять до фіналу без жодної поразки на чемпіонаті світу. Іспанці розпочали турнір із нічиєї проти Кабо-Верде (0:0), після чого здобули шість перемог поспіль, тоді як Аргентина виграла всі сім своїх матчів на мундіалі.Ще до старту чемпіонату світу саме Іспанію аналітики Opta вважали головним фаворитом турніру. У передтурнірному рейтингу чинні чемпіони Європи мали найвищі шанси на титул, тоді як Аргентина посідала четверте місце в рейтингу та поступалася шансами Франції й Англії, яку вибила у півфіналі (2:1).Фінал стане лише другою офіційною зустріччю між командами. Єдиний попередній матч на чемпіонатах світу відбувся ще 1966 року та завершився перемогою Аргентини (2:1). Відтоді збірні перетиналися лише в товариських іграх, де перевагу мала Іспанія — чотири перемоги у шести матчах, зокрема розгром 6:1 2018 року.Іспанія в разі перемоги (або нічиєї в основний час) установить новий рекорд за найдовшою серією без поразок в історії міжнародного футболу з 38 матчами. Наразі цей рекорд підопічні Луїса де ла Фуенте ділять з Італією.Цього року Іспанія й Аргентина мали зіграти у "Фіналіссімі" — традиційному матчі між чинними чемпіонами Європи та Південної Америки. Однак поєдинок, запланований на березень, не відбувся через безпекову ситуацію в Катарі.Для Іспанії фінальний матч — це шанс уперше з 2010 року стати чемпіоном світу, тоді як Аргентина претендує на другий поспіль титул після перемоги на мундіалі-2022.Фінал чемпіонату світу між Іспанією та Аргентиною відбудеться у неділю, 19 липня. Початок матчу — о 22:00 за київським часом.Нагадаємо, що збірна Аргентини виборола путівку до фіналу мундіалю, здобувши вольову перемогу над англійцями 2:1 у надпринциповому протистоянні. Одразу після фінального свистка тріумфатори спровокували гучний політичний скандал, продемонструвавши на полі банер про приналежність Фолклендських островів..