# санкції

У четвер, 16 жовтня, комітети Європейського парламенту підтримали проекти, що передбачають повну відмову Європейського Союзу від російського газу та нафти.Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Там зазначили, що комітети з промисловості, наукових досліджень і енергетики, а також із міжнародної торгівлі схвалили проекти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно зі скрапленим природним газом, з 1 січня 2026 року.Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових — до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти уклали до 17 червня 2025 року.Згідно із запропонованими заходами, енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форс-мажорні обставини, якими може вважатися юридично зобов’язувальна заборона подальшого імпорту.Також пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року. Щоби закрити лазівки та зменшити ризик обходження обмежень, операторів зобов’язують подавати детальніші докази щодо країни походження.З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти та нафтопродуктів, а також додаткові запобіжники та посилення покарання за обходження заборони.Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.Проекти підтримали 83 голосами "за", тоді як дев’ять євродепутатів голосували "проти", один утримався.Зазначається, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю, і це ще більше загострилося після її відкритого нападу на Україну.Як відомо, президент США Дональд Трамп заявляв, що Америка готова ввести серйозні санкції проти Росії — за умови, що країни НАТО припинять купувати в неї енергоресурси. Він розкритикував Європу за "недостатньо жорсткі санкції" проти Росії та продовження закупівлі російської нафти.Нагадаємо, що, за інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Росія до кінця 2025 року може стати залежною від імпорту пального на рівні до 60 відсотків. Це реально без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах..

Вашингтон очікує від Токіо повної відмови від імпорту російських енергоносіїв. Водночас Японія раніше погодилася з іншими країнами G7 поступово відмовитися від імпорту російської нафти у відповідь на вторгнення РФ в Україну.Про це у соцмережі X (Twitter) заявив міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент."Ми також обговорили важливі питання, що стосуються економічних відносин між США і Японією, а також очікування адміністрації, що Японія припинить імпорт російської енергії", — зазначив американський міністр після зустрічі з японським колегою Кацунабою Като.Своєю чергою, агентство Reuters наголосило, що влада США домагається, щоб союзники в Азії та Європі посилили енергетичний тиск на Москву, обмеживши закупівлі нафти і газу. У відповідь Като зауважив, що його країна діятиме у межах координації з G7 для досягнення миру в Україні. За його словами, Токіо зробить усе можливе, щоб збалансувати енергетичну безпеку і міжнародні зобов'язання. Варто додати, що Японія раніше погодилася з іншими країнами G7 поступово відмовитися від імпорту російської нафти у відповідь на вторгнення РФ в Україну. "Японія продовжує купувати нафту Sakhalin Blend, побічний продукт виробництва зрідженого природного газу в рамках проекту Сахалін-2, який є життєво важливим для енергетичної безпеки Токіо, оскільки на нього припадає близько дев'яти відсотків її імпорту скрпаленого природного газу", — додає агентство. Відомо, що на початку жовтня країни "Великої сімки" домовилися активніше координувати санкції проти держави агресора, включно з обмеженнями для країн, які продовжують купувати російську нафту і допомагають обходити санкції. Японія у вересні знизила стелю цін на російську нафту до 47,6 долара за барель із 60 доларів, привівши свої обмеження у відповідність із новим рівнем, встановленим Євросоюзом у липні.За даними японського мінфіну, з січня по липень Токіо закупив близько 599 тисяч барелів нафти з Росії. Це лише 0,1% від загального обсягу імпорту.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у першій половині 2025 року Тайвань став найбільшим у світі імпортером російської нафти, попри офіційні заяви про підтримку України та приєднання до міжнародних санкцій проти Москви. Це принесло Кремлю мільярди доларів доходу для фінансування війни..

У середу, 15 жовтня, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо телефонну розмову з головою Європейської ради Антоніу Коштою. Вона, зокрема, стосувалася й схвалення 19 пакета санкцій проти Росії.Про це Роберт Фіцо опублікував допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, в розмові з Коштою він "висловив своє здивування тим, що Україна знову розглядається як найпріоритетніша тема замість величезних економічних і політичних проблем ЄС"."Я декілька разів нагадав Кошті, що не зацікавлений у розгляді нових пакетів санкцій проти Росії, поки не побачу у висновках саміту Євроради політичні вказівки для Європейської комісії щодо того, як розв’язати кризу в автомобільній промисловості та проблему високих цін на енергоносії", — зазначив він.На його переконання, саме ці нерозв’язані проблеми роблять європейську економіку абсолютно неконкурентоспроможноюСловацький прем'єр-міністр наголосив, що не хоче, аби ці питання згадувалися у висновках Європейської ради "загальними фразами"."Натомість детальні рішення та позиції присвячені допомозі Україні та підтримці війни", — констатував Роберт Фіцо.Він також пообіцяв Кошті подати "значно конкретніші пропозиції" стосовно автомобільної промисловості та цін на енергоносії.Раніше з’являлася інформація, що Словаччина хоче, щоби затвердження 19 пакета санкцій ЄС проти Росії винесли на саміт лідерів Євросоюзу, що відбудеться 23 жовтня, інакше країна відмовляється його схвалювати.Нагадаємо, що 5 жовтня Роберт Фіцо вкотре розкритикував підхід Європейського Союзу до війни в Україні. Він наголосив, що метою його уряду не є поразка Росії, а якнайшвидше завершення бойових дій..

Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що Сполучені Штати Америки прагнуть посилити тиск на Росію та тих, хто фінансує її військову машину. Він здійснюватиметься у співпраці з партнерами з G7.Про це Скотт Бессент сказав за результатами зустрічі з прем'єр-міністеркою України Юлією Свириденко у вівторок, 14 жовтня. Відповідний допис він опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі X."Сьогодні я зустрівся з прем'єр-міністеркою України Юлією Свириденко, щоб обговорити нашу спільну прихильність до вільної, суверенної України. Ми прагнемо співпрацювати з партнерами G7, щоби посилити тиск на Росію та всіх, хто фінансує її військову машину, зокрема через закупівлю російської нафти", — написав він.Раніше Юлія Свириденко відзвітувала про свою роботу у США разом з урядовою командою, головою НБУ, представниками «Нафтогазу»."Беремо участь у щорічних зборах Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Маємо заплановані зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду, Світового банку, ЄБРР і Європейського інвестиційного банку, міністрами фінансів США та країн G7", — констатувала вона.За її словами, в пріоритеті — енергетика, санкції та розвиток співпраці зі США за новими треками, які можуть зміцнити обидві країни."Також детально пояснюємо партнерам наслідки останніх атак росіян на наші енергообʼєкти. Працюємо над залученням нових ресурсів і підтримки", — додала прем’єр-міністерка України.Окрім того, вона зустрілася з комісаром ЄС із питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом."Багато спільних тем — продовження фінансової підтримки України, імплементація нового фінансового механізму репараційних позик, анонсованого Європейським Союзом. На кожній зустрічі у Вашингтоні підіймаємо теми захисту української енергетики та підтримки нашої стійкості цієї зими та шляхи її захисту", — наголосила Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні американський президент Дональд Трамп знову висловив розчарування очільником Росії Путіним. За його словами, під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським 17 жовтня вони обговорять постачання ракет Tomahawk..

Українська делегація, очолювана прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко, разом з секретарем РНБО Рустемом Умєровим відправилась до Вашингтона. Політики обговорять з партнерами кілька важливих питань.Про це у Telegram-каналі повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він наголосив, що тиждень буде насичений, адже попереду багато роботи.Як зазначив Єрмак, на порядку денному — конкретні цілі, озвучені президентом Зеленським, а саме:• оборона: зміцнення української ППО та ударних можливостей;• енергетика: зміцнення стійкості перед зимою;• санкції: новий тиск на агресора."Кінцева мета — незмінна: сталий та справедливий мир для України через примус Росії до завершення війни", — додав Андрій Єрмак.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що російські окупанти провели цинічну та прораховану атаку, застосувавши понад 450 дронів і більш ніж три десятки ракет проти всього, що забезпечує нормальність життя і чого росіяни хочуть позбавити українців.Також Володимир Зеленський переконаний, що глава Кремля Володимир Путін тероризує Україну, щоб зламати режим опору народу. Водночас російського диктатора можна змусити до миру "як і будь-якого іншого терориста"..

У суботу, 11 жовтня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо синхронізації санкцій з Японією та підписав відповідний указ.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що під санкції потрапили вісім фізичних і 14 юридичних осіб, які причетні до підтримки російської воєнної машини й обходу санкцій, серед них:генеральний директор "Алроси" Павло Маріничев, компанія якого забезпечує російський бюджет прибутками від видобутку алмазів;директор Тульського патронного заводу Сергій Лукін;представник північнокорейської компанії KOMID Рім Йон Хьок, який бере участь у постачанні зброї до Росії.Крім того до "чорного списку" потрапили підприємства російського ОПК, зокрема "Стаут" й Центр інноваційних технологій та інжинірингу, що постачають електронні компоненти, обладнання й системи зв’язку для російської армії. Також під санкції потрапила приватна військова компанія "Конвой", яка створена на тимчасово окупованій території України та яку фінансують російський олігарх Аркадій Ротенберг і підсанкційний банк ВТБ."Від червня цього року Україна ухвалила вже вісім санкційних пакетів і синхронізувала санкції із США, Канадою, Великою Британією і Японією, а також з усіма санкційними пакетами Європейського Союзу... Синхронізація санкцій із партнерами має велике значення для унеможливлення їх обходу та посилення економічного тиску на Росію. Україна розраховує на повну синхронізацію наших санкцій у юрисдикціях країн-партнерів", — уточнили в ОП.Загалом Україна запровадила обмеження проти 281 фізичної і 633 юридичних осіб, які пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, фінансово-банківською системою Росії, служінням окупанту на тимчасово окупованих територіях України, а також залучені до обходу санкцій, функціонування російського тіньового флоту й викрадення українських дітей.Нагадаємо, посли країн Європейського Союзу 8 жовтня погодилися продовжити реалізацію плану блоку щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року, подолавши першу політичну перешкоду, пов'язану з законом, перед тим, як уряди проголосують за нього цього місяця.

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Керівники Угорщини та Словаччини працюють над відтермінуванням ухвалення 19 пакета антиросійських санкцій Європейського Союзу. Вони планують домогтися поступок для своїх економічних інтересів.Таку інформацію оприлюднило видання EUObserver, журналісти якого послалися на європейських дипломатів.Співрозмовники медійників розповіли, що Угорщина має намір домогтися внесення винятків у запропоновану Єврокомісією повну заборону на імпорт російського скрапленого природного газу.Але, за словами джерел видання, замість того, щоби публічно погрожувати вето на весь пакет, Будапешт тихо "зарезервував" деякі зі своїх пунктів, надруковані дрібним шрифтом.Зазначається, що угорський прем'єр Віктор Орбан зазвичай публічно виступає проти санкцій, але президент США Дональд Трамп, з яким у нього тісні зв'язки, наполягає на повній відмові ЄС від російських енергоресурсів.Тож Будапешт готується до робочих консультацій з керівниками інших країн Євросоюзу щодо окремих пунктів потенційного ембарго.Своєю чергою, Словаччина та її прем’єр-міністр Роберто Фіцо заявляє, що взагалі не хоче нових санкцій проти Росії.Журналісти видання стверджують, що словацькі лідери сподіваються на обхідний шлях у законодавстві ЄС, що забороняє двигуни внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки країна виробляє багато автомобілів.За інформацією джерел, Роберт Фіцо може перенести переговори щодо санкцій проти Росії на наступну зустріч лідерів Євросоюзу.На думку європейських дипломатів, словацький прем’єр-міністр може домогтися символічних поступок, не затягуючи ухвалення чергового санкційного пакета на надто тривалий термін.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський розповідав, що цього тижня запланована зустріч санкційних координаторів "Великої сімки". Україна готує обмеження проти тих, хто працює на Російську Федерацію.

Затвердження 19 пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії може знову відкластися. Словаччина запропонувала, щоби це питання винесли на саміт європейських лідерів, який відбудеться у другій половині жовтня.Про це повідомив редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк. Він, зокрема, підтвердив інформацію видання Finantial Times про те, що ЄС нарешті досягнув згоди щодо обмеження пересування дипломатів Росії після того, як Угорщина зняла своє вето.Але, за його словами, весь пакет санкцій можуть не ухвалити до саміту 23 жовтня, оскільки Словаччина хоче провести обговорення на найвищому рівні.Наразі достеменно не відомо, в чому полягає занепокоєння Братислави стосовно запропонованого пакета санкцій.Також юридичне затвердження нового пакета санкцій може затриматися через суперечку, пов’язану з пропозицією Австрії додати пункт про зняття санкцій з активів, пов’язаних із російським олігархом Олегом Дерипаскою, щоби компенсувати збитки банку Raiffeisen у Росії.Як відомо, Євросоюз планував запровадити жорсткіші обмеження щодо країни-агресорки, які впливатимуть на три ключові сфери — російську енергетику, фінансові послуги та торгівлю.Ще 19 вересня Єврокомісія запропонувала для обговорення новий пакет антиросійських санкцій. Обмеження, зокрема, передбачають повну відмову від імпорту російського газу до країн ЄС до 1 січня 2027 року.Посли країн ЄС планували погодити нові санкції вже найближчими днями. Однак лідери Угорщини та Словаччини намагаються заблокувати нові обмеження. При цьому Єврокомісія навіть запропонувала нову схему голосування.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський розповідав, що цього тижня запланована зустріч санкційних координаторів "Великої сімки". Україна готує обмеження проти тих, хто працює на Російську Федерацію.

На наступному тижні запланована зустріч санкційних координаторів "Великої сімки". Україна готує обмеження проти тих, хто працює на Російську Федерацію.Про це глава держави повідомив під час вечірнього відеозвернення 5 жовтня."Всі наші пропозиції по санкціях, по обмеженню схем постачання є, в партнерів є. Матеріали надані — потрібні рішення. Ми готуємо й наші нові санкції проти тих, хто працює на Росію зараз, на її війну, і проти тих, хто намагається послабити Україну в такий час", — йдеться у заяві Зеленського.Варто зазначити, що 4 жовтня Володимир Зеленський підписав нові укази щодо введення в дію санкцій проти країни-агресорки Росії. Обмеження запроваджені проти різних галузей РФ.Як відомо, ще 19 вересня Європейська комісія представила 19 пакет санкцій ЄС проти Росії. Зараз він перебуває на розгляді країн-членів Євросоюзу.Єврокомісія запропонувала санкції проти Росії у сфері енергетики, фінансів і військових технологій. Серед санкцій проти енергетичного сектору — повна заборона транзакцій для "Роснефти" та "Газпромнефти", заморожування активів інших компаній.Згодом з’ясувалося, що Словаччина висловила заперечення щодо окремих пунктів, а саме щодо енергетики та автомобільного ринку. Також питання стосовно пакета санкцій мають іще декілька держав-членів, тому наразі компромісу не знайдено.Нагадаємо, раніше Європейський Союз іще на рік продовжив санкції проти Росії — до 9 жовтня 2026 року. Це пов’язано з гібридними загрозами від країни-агресорки. У списку підсанкційних осіб є і Віктор Медведчук.

У суботу, 4 жовтня, президент Володимир Зеленський підписав нові укази щодо введення в дію санкцій проти країни-агресорки Росії. Обмеження запроваджені проти різних галузей РФ.У своєму вечірньому відеозверненні очільник держави розповів, що перший указ спрямований на продовження санкцій, у яких спливав термін. Це стосується російських підприємців та їхніх зв’язків із путінською системою.Водночас другий указ запроваджує обмеження проти російської військової промисловості, а саме — виробників безпілотників та комплектуючих. Водночас третій указ вводить санкції проти осіб та проти компаній, що пов’язані з російським нафтовим сектором."Ми продовжуємо нашу комплексну політику тиску на Росію, ми будемо це й надалі координувати з партнерами. Вже зараз багато українських напрацювань ідуть в основу санкцій партнерів. Розраховуємо на синхронізацію наших санкцій з партнерами. Також очікуємо на нові санкції Європейського Союзу — 19-й пакет — та відповідні кроки Сполучених Штатів", — наголосив гарант.Він додав, що Росія ігнорує або відкидає буквально кожну можливість, яка дала б змогу закінчити цю війну й гарантувати безпеку."Путін хоче воювати, і воювати саме так — терористичними методами, підлими методами. Росія повинна відчути відповіді на це. Європа, Америка, G7, G20 мають силу, щоб розібратися з будь-яким терористом. Це буде", — додав Зеленський.Як відомо, ще 19 вересня Європейська комісія представила 19 пакет санкцій ЄС проти Росії. Зараз він перебуває на розгляді країн-членів Євросоюзу.Єврокомісія запропонувала санкції проти Росії у сфері енергетики, фінансів і військових технологій. Серед санкцій проти енергетичного сектору — повна заборона транзакцій для "Роснефти" та "Газпромнефти", заморожування активів інших компаній.Згодом з’ясувалося, що Словаччина висловила заперечення щодо окремих пунктів, а саме щодо енергетики та автомобільного ринку. Також питання стосовно пакета санкцій мають іще декілька держав-членів, тому наразі компромісу не знайдено.Нагадаємо, раніше Європейський Союз іще на рік продовжив санкції проти Росії — до 9 жовтня 2026 року. Це пов’язано з гібридними загрозами від країни-агресорки. У списку підсанкційних осіб є і Віктор Медведчук.

Протягом декількох тижнів російський диктатор Володимир Путін застосував проти Європи шквал атак з використанням дронів, кібернетичних засобів та дезінформації. Це мало вигляд скоординованої спроби дестабілізувати Захід і змусити виборців засумніватися в доцільності підтримки України.Як повідомляє редакційна колегія газети The Times, наразі західні союзники знаходять способи відповісти на таку політику Кремля.Медійники зауважили, що Росія запускала дрони в напрямку Польщі та Румунії, зупиняла роботу аеропортів у Данії та Норвегії. Російські винищувачі без дозволу заходили в естонський повітряний простір і створювали загрозу для німецького фрегата в Балтійському морі."Вирішальний момент міг настати у вихідні, коли більшість громадян Молдови відкинули масовані спроби російського впливу й проголосували за продовження проєвропейського курсу. Напередодні виборів, 28 вересня, на яких проросійська партія отримала лише друге місце з великим відривом, молдовська влада заявила, що запобігла змові з метою дестабілізації", — зауважили у газеті.У The Times наголосили, що по всій Європі змінюється настрій. Польща та деякі країни Балтії обговорюють зміну правил застосування сили — від традиційного супроводу російських літаків за межі повітряного простору НАТО до більш рішучої та конфронтаційної оборони. Президент США Дональд Трамп навіть закликав союзників збивати літаки, що порушують кордони."Ще донедавна така войовничість президента США — який також називав російські війська "паперовим тигром" — сприймалася його партнерами з недовірою, адже вони добре пам’ятають, як охоче він демонстрував прихильність до Путіна під час саміту на Алясці", — зазначили у редакційній колегії газети.Втім, сьогоднішня реакція Заходу видається рішучішою. Вона складається з трьох компонентів. По-перше, як заявляв тижня міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, Захід конкретніше підійшов до створення "стіни дронів", зокрема із застосуванням сучасних британських дронів. Крім того, Польща разом із партнерами посилюватиме кордон з Білоруссю.По-друге, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц планує на саміті Євросоюзу у Копенгагені представити пропозицію використати сотні мільярдів заморожених російських активів як основу для безвідсоткової позики Україні на 160 мільярдів доларів. Так, відсотки від цих активів вже надходять до України в розмірі близько вісім мільярдів. План Мерца може стати поворотним моментом і вимагатиме від українців купувати зброю європейського виробництва.Зрештою 19-й пакет санкцій ЄС проти Росії майже готовий до впровадження. Він спрямований проти російської нафтової та газової промисловості й у такий спосіб утворює своєрідний військово-дипломатичний маневр, діючи разом з ударами України на великі відстані по російських нафтопереробних заводах, електростанціях та насосних станціях. Окрім того, цей пакет передбачає заходи, які можуть зацікавити Дональда Трампа: вторинні санкції проти Китаю за купівлю дешевої російської нафти та заборону імпорту російського скрапленого газу, що водночас відкриває нові ринкові можливості."Усе це не означає автоматичної перемоги України, адже план Мерца щодо заморожених активів, як і будь-які фінансові механізми, потребує тривалої юридичної підготовки. Він також залежить від того, чи погодиться Росія колись профінансувати відбудову України, що виглядає малоймовірним, доки при владі залишається Путін. Попри це, Захід демонструє єдність і рішучість, що безперечно варте уваги", — зробили підсумки у редакційній колегії The Times.Нагадаємо, раніше видання The Economist повідомляло, що попри те, що Північноатлантичний Альянс на саміті торік декларував зобов’язання "захищати кожен сантиметр території НАТО", це може бути справедливим твердженням для ситуації на землі. Втім, у повітрі в останні тижні ситуація здається нестабільною.

Через допуск Росії та Білорусі до змагань збірна України з парапаверліфтингу пропустить чемпіонат світу. Через це спортсмени втратять шанс виступити на Паралімпіаді-2028.Про це повідомило "Суспільне Спорт" із посиланням на головного тренера збірної України з парапаверліфтингу Олександра Алфьорова.Причина пропуску чемпіонату світу Україною пов'язана з участю на турнірі параспортсменів з Росії та Білорусі, які зможуть виступати під національною символікою відповідно до нового рішення Міжнародного паралімпійського комітету. Він відновив у правах Росію та Білорусь, дозволивши змагатися під власними прапорами на міжнародних стартах.Через пропуск чемпіонату світу Україна також не поїде на головні старти чотириріччя — Паралімпійські ігри в Лос-Анджелесі. Чемпіонат світу був обов'язковим турніром, в якому мали взяти участь спортсмени під час відбіркового циклу на Ігри-2028."Що означає участь росіян на ЧС? Мабуть, те, що ми не зможемо брати участь на Паралімпійських іграх у Лос-Анджелесі. Бо ми порушили основне правило: не беремо участі в обов'язкових змаганнях. Але ми це робимо свідомо, тому що є велике порушення Міжнародного паралімпійського комітету, вони порушили свою конституцію", — пояснив Альфоров.Він додав, що у збірній обурені рішенням генеральної асамблеї, бо те рішення, яке вона ухвалила, проти майже 140 країн світу, що проголосували в ООН за те, що Росія — країна-агресор."Ми не їдемо, боротимемося за свої права, за те, щоби Росію та Білорусь усунули до кінця війни. Щоби вони виступали не під своїм прапором, а під прапором Міжнародного паралімпійського комітету", — уточнив Алфьоров.При цьому головний тренер збірної України наголосив, що рішення пропуску змагань є "свідомим", однак ухвалене і з врахуванням чинного законодавства. З 2023 року чинним є наказ Мінмолодьспорту, який забороняє українським атлетам участь у змаганнях, де росіяни та білоруси представлені під власною символікою.Парапаверліфтинг — перший адаптивний вид спорту, в якому Росію та Білорусь допустили до чемпіонату світу під власними прапорами.Збірна України з парапаверліфтингу за всю історію виборола дев'ять медалей на Паралімпійських іграх, чотири з яких — золоті. На попередній Паралімпіаді в Парижі "синьо-жовті" виграли дві нагороди: срібло Антона Крюкова (вага понад 107 кг) і бронза Юрія Бабинця (88 кг).Нагадаємо, в Міністерстві закордонних справ заявили, що Україна вважає ганебним рішення Генеральної асамблеї Міжнародного паралімпійського комітету в Сеулі, яким вона вирішила не продовжувати часткове відсторонення національних паралімпійських комітетів Білорусі та Російської Федерації.

У п’ятницю, 3 жовтня, на засіданні посли Європейського Союзу не погодили 19 пакету санкцій проти Росії. Однак при цьому вони досягнули значного прогресу у перемовинах.Про це повідомило "Суспільне", журналісти якого послалися на високопоставленого дипломат ЄС на умовах анонімності.Співрозмовник медійників поінформував, що робота над пакетом санкцій триватиме наступного тижня. Деталі щодо можливих заходів та обмежень поки що не оприлюднені.Відомо, що сьогодні Рада ЄС продовжила індивідуальні обмежувальні заходи проти Росії до 9 жовтня 2026 року. Санкції стосуються 47 фізичних та 15 юридичних осіб, відповідальних за дестабілізаційні дії Росії за кордоном.Їхні активи заморожені, громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм фінансові ресурси, а фізичним особам — в’їзд і транзит через територію ЄС.У Раді ЄС зазначили, що рішення пов’язане з продовженням гібридної діяльності Росії, зокрема, втручанням в інформаційний простір Євросоюзу та країн-партнерів, кібератаками та саботажем.Як відомо, ще 19 вересня Європейська комісія представила 19 пакет санкцій ЄС проти Росії. Зараз він перебуває на розгляді країн-членів Євросоюзу.Єврокомісія запропонувала санкції проти Росії у сфері енергетики, фінансів і військових технологій. Серед санкцій проти енергетичного сектору — повна заборона транзакцій для "Роснефти" та "Газпромнефти", заморожування активів інших компаній.Згодом з’ясувалося, що Словаччина висловила заперечення щодо окремих пунктів, а саме щодо енергетики та автомобільного ринку. Також питання стосовно пакета санкцій мають іще декілька держав-членів, тому наразі компромісу не знайдено.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Європейський Союз іще на рік продовжив санкції проти Росії — до 9 жовтня 2026 року. Це пов’язано з гібридними загрозами від країни-агресорки. У списку підсанкційних осіб є і Віктор Медведчук.

Концерт за участі російської оперної співачки Анни Нетребко скасовано у Клуж-Напоці (Румунія). Культура не може бути інструментом для відбілювання репутації країни-агресорки.Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України."Завдяки зусиллям посольства України в Румунії й активістів скасовано виступ російської оперної співачки Анни Нетребко у Клуж-Напоці", — йдеться в повідомленні.У відомстві зазначили, що на 6 жовтня запланували її концерт разом із Трансільванським філармонічним оркестром, а також присвоєння Анні Нетребко звання почесного доктора Національної музичної академії імені Георге Діми.У МЗС нагадали, що за публічну підтримку політики керівництва Росії Україна застосувала проти неї санкції."Щоби не допустити її виступ, посольство України в Румунії комунікувало з ректором Національної музичної академії, румунськими повітовими та державними інституціями (зокрема, з МЗС і Міністерство культури Румунії), а також залучало представників громадянського суспільства", — розповіли в українському міністерстві.Там наголосили, що, скасувавши виступ Нетребко, румунська сторона проявила розуміння і солідарність з Україною в контексті протидії гібридному впливу Росії через так звані "культурно-мистецькі заходи"."Допоки Російська Федерація продовжує свою загарбницьку та криваву війну, а її військові щодня вчиняють воєнні злочини, міжнародна ізоляція має тривати", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Як відомо, Анна Нетребко — це російська оперна співачка. Вона є громадянкою Росії, 2006 року також отримала громадянство Австрії, зазвичай мешкає у Відні. Нетребко активно підтримує російську політику й особисто Володимира Путіна.Нагадаємо, що на початку вересня в Лондоні тривали протести з вимогами скасувати концерти російської оперної співачки Анни Нетребко. З цього приводу висловився надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії Валерій Залужний, який написав колонку для видання Daily Mail.