# санкції

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити ще на 36 місяців дію персональних санкцій проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі санкційного списку виключили двох російських олігархів — Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на рішення Ради ЄС. Зазначається, що до санкційного списку входять майже три тисячі фізичних та юридичних осіб.Обмеження передбачають заборону на в'їзд і транзит через територію ЄС для фізичних осіб, заморожування активів, а також заборону надавати підсанкційним особам та організаціям кошти чи інші економічні ресурси. Вони діятимуть ще до 2029 року.Водночас під час перегляду санкцій Рада ЄС також вирішила не продовжувати включення до списку трьох фізичних осіб та однієї юридичної особи, а також виключити зі списку трьох померлих осіб.Як відзначили журналісти, імена трьох осіб, щодо яких санкції не продовжили, офіційно не розголошувалися. Проте, за даними "Європейської правди", серед них — російські олігархи Усманов та Фрідман.Реакція УкраїниМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своєму дописі у соцмережі X заявив, що рішення виключити російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку є ганебним і невиправданим."Москва святкує, бо отримала те, чого хотіла: відчуття безкарності, приниження ЄС та розкол серед європейців. Але все ще є спосіб зіпсувати святкування в Москві. Я закликаю всі держави-члени ЄС оголосити зараз, що вони запровадять власні національні санкції проти цих двох осіб", — наголосив він.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Читайте також: Новий пакет санкцій проти Росії: чому в ЄС не можуть дійти до компромісу.

У вівторок, 22 вересня, лідер України Володимир Зеленський провів детальну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн щодо фінансової стійкості нашої країни цього та наступного року.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. За його словами, Україна вдячна Європейському Союзу за рішення щодо позики у 90 мільярдів євро та виконує пов’язані з нею зобов’язання, щоб максимально закрити бюджетний дефіцит."Домовилася, що команди пропрацюють і інші шляхи фінансової підтримки", — зазначив президент.Окремо Зеленський і фон дер Ляєн обговорили санкційну політику. Президент заявив, що на тлі російських ударів по Україні сигнали про можливе зняття санкцій з окремих російських олігархів виглядають "самовбивчо та контрпродуктивно".Водночас Зеленський подякував фон дер Ляєн за готовність працювати над включенням додаткових російських прізвищ до санкційних списків ЄС."Війни завершуються рішучістю і силою, а не поблажками для наближених агресора", — наголосив президент.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський закликав партнерів у Європейському Союзі посилювати санкційний тиск на Росію та не допускати політичного вилучення причетних до агресії осіб із санкційних списків..

Президент України Володимир Зеленський закликав партнерів у Європейському Союзі посилювати санкційний тиск на Росію та не допускати політичного вилучення причетних до агресії осіб із санкційних списків.Про це глава держави повідомив на своїй сторінці у Telegram. За словами президента, на тлі нових атак Росії із застосуванням дронів та балістичних ракет тиск на Москву має посилюватися."Зокрема, проти тих, хто сприяє путінській війні. Проти тих, хто отримує вигоду від агресії", — наголосив Зеленський.Він також закликав зберігати у санкційних списках осіб, причетних до підтримки російської війни проти України."Кожен злочин проти мирних українців має ім’я. І поки ця війна триває, ці імена мають залишатися в санкційних списках", — заявив президент.Зеленський підкреслив, що міжнародній спільноті потрібне не політичне вилучення осіб із санкційних списків, а своєчасне та безумовне продовження персональних санкцій. За його словами, санкційний тиск має зберігатися доти, доки Москва не долучиться до серйозних мирних переговорів і не зробить конкретних кроків для завершення війни проти України."Це найкоротший шлях до миру, якого ми всі прагнемо", — зазначив Зеленський.Гарант також наголосив, що українські родини розраховують на єдність і солідарність Європейського Союзу. Крім того, він подякував президенту Латвії Едгарсу Рінкевичсу, прем’єр-міністру Латвії Андрісу Кулбергсу та іншим партнерам у ЄС за збереження "юридичного фронту" протидії російській агресії.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Читайте також: Новий пакет санкцій проти Росії: чому в ЄС не можуть дійти до компромісу.

У вівторок, 22 вересня, комітет постійних представників ЄС провів засідання в Брюсселі та не зміг ухвалити рішення щодо продовження санкцій за порушення територіальної цілісності та суверенітету України, відтермінувавши спробу голосування за письмовою процедурою.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох європейських дипломатів, обізнаних з перебігом засідання. Євросоюз так і не зміг продовжити санкції проти росіян за порушення територіальної цілісності України."Члени комітету зібралися на засідання сьогодні зранку, щоб обговорити продовження санкційних списків. Згоди не досягнуто. Ірландське головування ухвалило рішення продовжити час голосування за письмовою процедурою", — розповів медійникам один із неназваних співрозмовників.За словами джерела журналістів, голосування сьогодні триватиме до 15:00 за київським часом. Спроба ухвалити компромісне рішення за письмовою процедурою розпочали ввечері, 21 вересня.Ірландія, за підтримки найвпливовіших держав ЄС, запропонувала компроміс: продовжити санкційний режим за порушення територіальної цілісності та суверенітету України (так звані "санкції проти Путіна") одразу на 36 місяців (а не шість, як зазвичай) в обмін на вилучення зі списків Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Вилучення двох російських олігархів — вимога Словаччини і Франції. Варто зауважити, Париж наполягає на вилученні лише кандидатури Усманова.Голосування не завершили 21 вересня через позицію Латвії, яка публічно виступила проти вилучення російських олігархів зі санкційних списків.Чинний санкційний режим, список якого ЄС розпочав формувати ще 2014 року, охоплює фізичних і юридичних осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. З 2022 року до нього входить Володимир Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також — колишній президент України Віктор Янукович.Персональні санкції проти Путіна, Лаврова, Медведчука, Януковича та біля 3 000 інших фізичних і юридичних осіб, винних у війні проти України, діють до опівночі 22 вересня.Нагадаємо, в середині липня західні ЗМІ писали про те, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

У вівторок, 22 вересня, президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Нью-Йорка із зустрічі з американськими сенаторами. Після цього він провів розмову з французьким президентом Еммануелем Макроном.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegran-каналі."Подякував сенаторам за сильну двопартійну підтримку України та голосування за санкційний законопроєкт Ліндсі Грема. Дуже правильний крок. І коли його вдасться повністю реалізувати, мир і гарантована безпека точно стануть ближчими", — акцентував він.Український президент і сенатори США домовилися, що українська й американська команди тісніше попрацюють на санкційному напрямі."Розповів сенаторам про пропозиції для деескалації, які будемо обговорювати з президентом Америки. Також обговорили й наші потреби у перехоплювачах балістики й виклики перед зимою", — додав Зеленський.За його словами, є речі, які можемо зробити разом з Америкою, щоби захистити життя. Американські "петріоти" зараз замінити неможливо, і що більше антибалістичного захисту матиме Україна, то менше в Росії буде зухвалості продовжувати удари та затягувати війну.Також президент України зустрівся з Еммануелем Макроном. Вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, вчора видання The Guardian повідомило, що під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне..

Латвія не підтримала продовження санкцій Європейського Союзу проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності та суверенітету України, через пропозицію виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Рішення про продовження обмежень потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС.Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у соцмережі X.За словами Кулбергса, Рига не погодилася з проєктом рішення, який передбачає продовження санкцій на 36 місяців, оскільки одночасно пропонується вилучити зі списку Усманова та Фрідмана."Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана", — заявив латвійський прем’єр.Він наголосив, що вважає продовження санкцій на три роки правильним кроком, однак, на його думку, це не має відбуватися шляхом автоматичного виключення двох російських бізнесменів із санкційного списку."Латвія не може погодитися на таку пропозицію", — підкреслив Кулбергс.Латвія шукатиме підтримку в ЄСКулбергс повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа над пошуком рішення, яке відповідатиме позиції Риги."Ми будемо шукати підтримку позиції Латвії в рамках Європейського Союзу. Я скликав на завтра екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання", — зазначив прем’єр.Він також заявив, що, поки росія продовжує війну проти України, європейський тиск має посилюватися. Наступне засідання послів країн ЄС заплановане на 22 вересня о 9:00 за київським часом.Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

Підписання американським президентом Дональдом Трампом закону про санкції проти Росії не сприяє ні "реанімації двосторонніх відносин", ані мирному врегулюванню ситуації в Україні.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Підписання Дональдом Трампом закону про "пекельні санкції" не сприяє реанімації російсько-американських відносин і українському врегулюванню", — зазначив він.За його словами, Росія зараз перебуває в контакті з торговими партнерами, яким загрожують нові санкції США. Тож вони висловлюють повне неприйняття цього рішення."Проти самої Росії вже запровадили понад 30 тисяч санкцій, але Москва адаптувалася та знайшла способи мінімізувати шкоду", — акцентував "рупор" Кремля.Він також виокремив останні звинувачення французької політикині опозиційного штибу Марін Ле Пен на адресу Росії. Нещодавно вона виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу, запевнивши, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Прессекретар російського диктатора Володимира Путіна висловив незгоду з такими твердженнями."У Москви немає суперечок із жодною з європейських держав, які могли би стати причиною серйозних розбіжностей", — безпідставно заявив Дмитро Пєсков.Раніше сьогодні він же заявив, що Росія начебто розраховує відновити тристоронні переговори щодо України. Проте наразі в Кремлі не бачать ні передумов, ні жодного прогресу стосовно таких можливостей найближчим часом.Нагадаємо, що очільник Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров назвав "неправдою" публікацію медіа щодо нібито розчаруванням роботою Стіва Віткоффа. Український посадовець запевнив, що з цим перемовником вдалося "досягнути суттєвого прогресу"..

Росія не зменшує своїх ескалаційних кроків і дає багато сигналів про готовність розширити війну. Все це відбувається на тлі того, що стабільність світу вже зруйновано цією війною.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дуже жорстокий цілеспрямований російський обстріл Запоріжжя був від вечора. Пошкоджено житлові дев’ятиповерхівки, корпус університету, торговельний центр і котельню", — зазначив він.За його словами, станом на зараз відомо про п’ятьох поранених, частину мешканців евакуювали.Український президент додав, що в Лозовій на Харківщині через удар дроном загинула жінка."Мої співчуття рідним і близьким. Ще троє людей поранені. Загалом увечері та протягом ночі росіяни завдали ударів по десяти наших областях", — констатував Зеленський.. "Ми повинні й далі тиснути на агресора, щоби закінчити цю війну. Кожна відповідь та далекобійні санкції — це тиск, який реально працює, і світ це відчуває", — наголосив президент України.Він висловив упевненість, що паралельно дипломатія має працювати. Світ повинен тиснути на російських агресорів санкціями."На Генасамблеї ООН будемо говорити про те, як спільними зусиллями прийти до миру. Це головне завдання, яким мають займатися всі лідери. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 172 ударними безпілотниками типу Shahed (64 з них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія", а також "Бандероль" / "Дань-Т". Сили оборони знешкодили 148 цілей..

Перше випробування рішучості втілити Акт Ліндсі Грема Дональд Трамп пройде цього тижня під час зустрічі із Сі Цзіньпіном. Якщо президент США застосовуватиме дані йому Конгресом повноваження вибірково, гарний закон — знеціниться.Трамп остаточно став на бік України?"У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — так сухо пресслужба Білого дому повідомила про історичне рішення Дональда Трампа.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Окремою нормою прописали відповідальність за викрадення українських дітей. Під обмеження підпадають не тільки виконавці, які фізично вивозили дітей, а й структури опіки, перевізники, чиновники та будь-які інші неамериканські юридичні особи, причетні до організації чи забезпечення цього процесу. У документі перелічені вищі посадовці країни-терористки, на яких санкції поширюються автоматично за фактом посади. Президент США може доповнювати цей псисько на власний розсуд. Причетних до викрадення українських дітей каратимуть заморожуванням усього майна та активів під американською юрисдикцією, їм також заборонять в’їзд до США.Цим закон Грема нагадує "Акт Магнітського" — закон, схвалений у 2012 році Сполученими Штатами, а потім Європарламентом, який передбачає санкції проти осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського, замордованого у 2009 році у московській тюрмі "Матроська тиша". Норми цього Акту діють понині. Спочатку він поширювався на 18 росіян, протягом наступних років перелік розширювався.Водночас є "але": у документі зазначено, що Трамп має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування. Цей нюанс до останнього лишав сумніви, що Палата представників Конгресу слідом за Сенатом ухвалить закон Грема — Блюменталя. Демократи хоч і повністю прихильні до України, але внутрішні електоральні процеси, пов’язані із проміжними виборами до Конгресу 3 листопада, впливали на їхнє голосування, для республіканців же закон украй важливий, щоб продемонструвати виборцям зовнішньополітичну успішність адміністрації свого президента. Яка насправді такою не є через іранську авантюру. Однак у цьому випадку і демократи, і республіканці відгукнулися на запит американського суспільства, яке продовжує підтримувати Україну. Тепер виключно Трамп вирішуватиме, застосовувати мита і санкції повною мірою чи гратися з цією "дубиною", як йому заманеться.Навіщо Трампу закон Грема саме заразПро зв’язок ухвалення закону з проміжними виборами вже йшлося, проте не тільки вони прискорили процес. Законопроєкт республіканця Грема і демократа Блюменталя був зареєстрований у квітні 2025 року, однак тривалий час Білий дім не проявляв значного інтересу до ухвалення документа, гірше того, ЗМІ повідомляли, що адміністрація США прагне пом’якшення прописаних у законі заборон. Крига скресла тільки в липні цього року, — сенатор Грем зустрівся з Трампом, 10 липня він заявив, що той підтримує компромісну версію законопроєкта, а 11 липня, після повернення з Києва, Грем помер.Цей збіг обставин прискорив перебіг подій, — глава Білого дому наголошував, що закон має бути ухвалений на знак пам’яті про сенатора. Хоча у компромісному варіанті з’явилася норма, яка дає Трампу можливість користуватися актом фактично у ручному режимі, а також туди вписали ще й мита та санкції проти Ірану, спочатку Сенат, а 16 вересня і Палата представників Конгресу підтримали Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Чому ж так довго тягли?Припущення перше: Трамп тримав Акт Грема як останній аргумент, аби схилити Путіна до переговорів. У проміжку між ухваленням закону Сенатом і Палатою представників до Москви, а потім Києва приїздили переговорники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Скоріш за все, під час зустрічей у російській столиці їм дали зрозуміти, що серйозних переговорів вести не збираються. У відповідь закон Грема ухвалили й Трамп його швиденько підписав. Тепер Мінфін США на виконання закону має розробити відповідні процедури, тобто Білий дім дав Кремлю невеликий часовий люфт, аби там зрозуміли, чим ризикують, якщо не погодяться сісти за стіл перемовин.Припущення друге: Актом Грема Трамп отримав важіль політичного тиску передовсім на Індію і Китай. Індія з 2022 року збільшила імпорт нафти із Росії у вісім разів, минулого року закупівлі трохи знизилися, проте ця держава залишається другою після Китаю за об’ємом поставок нафти з РФ — у 2025 році індуси імпортували 88,72 мільйона тонн, китайці відповідно — 100,86 мільйона тонн. Третя в топтрійці — Туреччина, минулого року вона імпортувала 15,23 мільйона тонн нафти з Росії, але у цієї держави є особливість, собі вона залишає небагато, переважно займається реекспортом, даючи можливість Кремлю оминати санкції. Тільки за вісім місяців цього року Китай завіз із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйонів барелів, Туреччина — 44 мільйонів барелів. Ці три країни стовідсотково підпадають під мита. Але не тільки вони.У списку Угорщина, Словаччина (вони найбільші європейські імпортери), незначні об’єми також купують Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія, Франція, Іспанія, з-за меж Європи — Бразилія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Японія, Південна Корея. І тепер цікаво, як Трамп використовуватиме отриманий ним механізм, проти всіх, чи битиме вибірково. Приміром, по Євросоюзу, окремі члени якого, купляючи нафту у Путіна, продовжують спонсорувати вбивства росіянами українців. А якщо сюди додати десятки держав, які перекуповують нафту або купляють виготовлене з неї пальне та інші продукти переробки, список суттєво розшириться.Індія і Китай розкритикували ухвалення закону Грема. У Нью-Делі заявили: купляли і куплятимуть нафту в Росії, контракти вже укладені, а цей закон може нашкодити індійсько-американським відносинам. У Пекіні відреагували наступним чином:"Ми продовжимо уважно стежити за подальшими кроками США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для рішучого захисту державного суверенітету, інтересів розвитку та законних прав і інтересів підприємств".Водночас закликали до діалогу.Перше випробування Акт Грема пройде вже цього тижня, — у четвер, 24 вересня, у Вашингтоні має відбутися зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очевидно, йтиметься і про застосування товаришем Сі важелів впливу на Путіна, аби змусити того до мирних переговорів. Що з цього вийде, побачимо.Отже, підсумуємо. Перше: "пекельні санкції" ухвалені Конгресом і тільки Конгрес може їх скасувати. А це процес тривалий і складний, тому закон діятиме ще дуже довго, і це гарна новина. Друге: норма закону, яка дає право Трампу застосовувати санкційні і митні механізми, — найслабше місце Акту Грема, адже всі неодноразово пересвідчувалися у нерішучості глави Білого лому, який часто відступає від обіцянок.Третє: у дію швидко можуть бути введені норми, які стосуються санкцій проти росіян, а питання мит вирішуватиметься вибірково. Тим самим, закон матиме половинчастий характер — ніби й гарний інструмент, проте використовуватиметься не для того, щоб позбавити Росію прибутків від експорту нафти, які вона витрачає на війну, а щоб Кремль погодився сісти за стіл переговорів. І він погодиться, але не вестиме їх сумлінно, а затягуватиме час, сподіваючись на ослаблення Трампа після проміжних виборів та внутрішню політичну турбулентність у США, коли главі Білого дому під загрозою імпічменту може виявитися не до України..

У ніч на неділю, 20 вересня, в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це мільярди доларів, які підтримують воєнну машину", — наголосив він.За його словами, працювали, зокрема, FP-1, RZ-100, MICH-2000, "Паляниця", Vendetta, "Лютий", "Барс", "Фламінго", "Січень", Pelican."Дякую нашим воїнам за влучність: СБУ разом із СБС, ССО, ГУР і СЗР", — перерахував український президент учасників успішної операції.Він додав, що минулої ночі відбулися також застосування українських санкцій по підприємству у Воронезькому регіоні Росії."Москва повинна не будувати ешелоновані кільця ППО за рахунок інших регіонів, а завершити свою жорстоку війну й обрати мир", — акцентував президент України.Він констатував, що є на столі кроки для деескалації: в енергетиці, продовольчій безпеці. З російського боку потрібна політична воля."Дякую всім, хто посилює українську далекобійність. Вдячний кожному, хто доповнює наші далекобійні відповіді відповідями санкційними. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше президент зазначав, що Україна підтримуватиме динаміку далекобійності, продовжуючи завдати ударів по військових об’єктах на території Росії восени..

Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій.Про це повідомляє Bloomberg.  Реакція Пекіна на нові санкції СШАЯк зазначає видання, речник міністерства торгівлі Китаю заявив, що Пекін послідовно виступає проти односторонніх санкцій та так званих "вторинних санкцій". У відомстві наголосили, що обмеження, які не мають схвалення Організації Об'єднаних Націй або підґрунтя в міжнародному праві, є неприйнятними.Також у Пекіні наголосили, що уважно стежитимуть за подальшими кроками Вашингтона та залишають за собою право вжити заходів відповіді для захисту суверенітету, економічних інтересів і прав китайських підприємств. Водночас Китай закликав до збереження стабільних торгівельних відносин шляхом діалогу та консультацій.Загроза для покупців російської нафтиЗакон, підписаний Дональдом Трампом у п'ятницю, передбачає запровадження нових мит проти країн, які продовжують купувати російські нафтопродукти. Серед найбільших покупців російської нафти опинилися Китай, Індія, а також країни-союзники США, зокрема Туреччина та окремі держави Європейського Союзу. Запровадження цих заходів є важливим кроком, адже Україна прагне сильнішої підтримки від США у протистоянні військовій агресії Росії.Переговори на тлі загостренняКритика з боку Китаю лунає безпосередньо перед запланованою зустріччю Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна у Вашингтоні. Передувати цим переговорам вищого рівня будуть зустрічі в Нью-Йорку за участю Міністра фінансів США Скотта Бессента та віцепрем’єра Державної ради КНР Хе Ліфена.Нагадаємо, раніше Державний департамент Сполучених Штатів Америки схвалив можливий продаж Україні засобів для модернізації протиповітряної оборони та пов'язаного обладнання і послуг. Орієнтовна вартість угоди становить 2,68 мільярда доларів..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Про це повідомила пресслужба Білого дому."У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — йдеться у повідомленні.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Володимира Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Водночас у документі зазначено, що Трамп також має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування.Нагадаємо, у The New York Times повідомляли, що Палата представників Конгресу США 16 вересня схвалила масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, який передбачає посилення тиску на її енергетичний та оборонний сектори. Проте у Білому домі розглядають можливість не лише посилення санкцій, а й укладання окремих економічних та інших домовленостей із Росією ще до закінчення війни в Україні..

Країни Європейського Союзу намагаються знайти компроміс, який дозволить продовжити санкції проти Росії на тлі спротиву Франції. Париж наполягає на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова.Як пише "Європейська правда" з посиланням на Financial Times. Цього тижня Франція та Словаччина заблокували пропозицію продовжити дію всіх санкцій ще на 12 місяців. Французька сторона пов'язує свою вимогу із запропонованою угодою з Азербайджаном щодо звільнення французьких громадян.Через відсутність домовленості країни ЄС у понеділок екстрено продовжили чинні санкції лише на один тиждень. Відтоді європейські посадовці намагаються знайти рішення, яке дозволить подолати розбіжності. Посли 27 держав Євросоюзу 18 вересня знову зібралися для обговорення питання.Який компроміс пропонуютьЗа даними видання, ірландське головування в Раді ЄС та Європейська служба зовнішніх справ запропонували варіанти компромісу. Вони передбачають, що Усманов може залишитися у санкційному списку, але частину обмежень щодо нього можуть скасувати. Зокрема, йдеться про можливе зняття замороження активів та заборони на в'їзд до ЄС.Деякі країни, зокрема Німеччина та Італія, за словами джерел Financial Times, допускають можливість підтримати вимогу Франції. Водночас інші держави виступають проти використання санкційного механізму ЄС для вирішення національних питань.Ще одна група країн категорично не підтримує кроки, які можуть послабити санкційний режим і створити прецедент для його подальшого перегляду."Якщо держави-члени почнуть послаблювати санкції та згладжувати їхні гострі кути, це створить правовий прецедент, який стане дуже корисним для інших олігархів, що оскаржують санкції ЄС у суді", — заявив один із дипломатів ЄС.За його словами, наразі він не бачить способу, який дозволив би задовольнити вимоги всіх сторін.Алішер Усманов перебуває під санкціями Євросоюзу від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Санкції щодо нього пов'язані, зокрема, з його бізнес-інтересами в росії та зв'язками з кремлем.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що робитиме все можливе, аби його країна не була втягнута у військовий конфлікт через застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Він також поставив під сумнів, чи розуміють громадяни, що означатиме залучення НАТО до війни..

У п’ятницю, 18 вересня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відвідає Україну. У Києві він, зокрема, зустрінеться з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.Про це Дональд Туск заявив під час спільної пресконференції в четвер у Варшаві з австрійським канцлером Крістіаном Штокером, відповідаючи на запитання про підготовку 22-го пакета санкцій ЄС проти Росії, зокрема, застереження з боку Словаччини та Франції, його цитує "Укрінформ".За словами керівник польського уряду, Варшава продовжить виступати за посилення санкційного тиску на Росію. Туск додав, що зараз тривають консультації щодо чергового пакета санкцій ЄС проти Росії. Він запевнив, що Польща солідарна з Україною та буде конструктивно долучатися до роботи в цьому питанні.Польський прем’єр зазначив, що позиція Франції у цьому питанні "дуже здивувала", натомість Словаччина вже традиційно "обережніше підходить до різних санкцій"."Після моєї зустрічі з прем'єрами Вишеградської групи в Братиславі декілька днів тому я оптиміст щодо позиції всієї Вишеградської групи стосовно санкцій. Завтра я побачуся з прем'єром Фіцо також в Україні, де відбудеться саміт. Натомість щодо французької позиції — намагатимуся дізнатися у президента Макрона, чи справді захист інтересів однієї людини є пріоритетом для Франції. Мені й самому цікаво почути його відповідь з цього питання", — акцентував Туск.Окремо він прокоментував можливість так званого енергетичного перемир’я між Росією й Україною, зауваживши, що, попри заклики президента США Дональда Трампа про припинення атак на енергетичну інфраструктуру обидвох країн "відповідь Росії надійшла дуже швидко та, на жаль, дуже близько до польського кордону"."Сьогодні та два дні тому росіяни атакували, зокрема, автозаправні станції. Цієї ночі я їхатиму через Україну та після повернення прозвітую вам, який вигляд має енергетична інфраструктура України", — пообіцяв Туск.Він додав: сподівання, які висловив президент США Трамп, що Росія припинить атаки на енергетичну інфраструктуру України, "виявилися марними"."Імовірно, це радше спроба схилити президента Зеленського до того, щоб Україна припинила атаки на російські нафтопереробні заводи. Тож, на жаль, — кажу про це з болем, — я побоююся, що до зими ми станемо свідками дедалі жорсткіших атак Росії на енергетичну інфраструктуру", — констатував Туск.Очільник польського уряду також наголосив, що Польща мусить готуватися до "різних сценаріїв", оскільки "загроза провокацій з боку Росії є реальною і може статися будь-якої миті". Варшава не може розраховувати на зміну поведінки Росії лише на підставі дипломатичних заяв Москви."Ми не будемо наївно сприймати такі повідомлення, що Росія нібито має добру волю та розпочне поводитися належним чином. Ніщо на це не вказує — ні історія, ні дії останніх днів. Тож Польща та поляки в жодному разі не можуть дозволити собі наївність чи мислення на основі побажань. Ми мусимо оперувати фактами, а вони однозначні", — підсумував польський прем’єр-міністр.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що офіційна Варшава готується до можливого погіршення безпекової ситуації через зростання агресивної активності Росії у безпосередній близькості до кордонів Євросоюзу..

Президент Володимир Зеленський заявив, що ухвалення Палатою представників Конгресу Сполучених Штатів Америки санкційного законопроєкту Ліндсі Грема відбулося в ніч чергової російської атаки балістикою, іншими ракетами й дронами проти України.Таку заяву він оприлюднив у своєму дописі у Telegram. За його словами, саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти Росії — це надзвичайно сильний інструмент, "який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир"."Санкції мають бути сильними, щоб уся робота заради миру, і зокрема наші спільні з Америкою, Європою та іншими друзями дипломатичні зусилля, спрацювали. Дякую членам Палати представників, сенаторам, лідерам Конгресу США за підтримку цього законопроєкту. Росії потрібно закінчувати цю свою війну", — додав гарант.Що передбачає документДокумент надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти та газу, а також країн, які допомагають Москві обходити санкції. Водночас законопроєкт передбачає винятки для окремих держав, які суттєво скорочують залежність від російських енергоносіїв.Крім того, законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців, банків та суден так званого "тіньового флоту", який використовується для транспортування російської нафти в обхід обмежень. Документ також продовжує низку санкцій проти Ірану.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні Сполучені Штати Америки мають інструмент, щоб позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України. Це можна зробити завдяки санкціям проти Москви.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.