# ВАКС

У четвер, 11 вересня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід співзасновниці компанії Stolitsa Group Владиславі Молчановій  у справі про заволодіння під Києвом.Про це повідомляє Transparency International Ukraine. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, Молчановій призначено заставу у 100 мільйонів гривень. Крім того, вона зобов’язана:з’являтися на виклик детектива, прокурора та суду;повідомляти про зміну місця проживання або роботи;утримуватися від контактів з іншими підозрюваними та свідками;здати закордонний паспорт."Прокурор просив призначити підозрюваній заставу у розмірі 300 млн грн. Він надав низку доказів, що підтверджують обґрунтованість підозри та наявність ризиків для кримінального провадження. Зокрема, йшлося про листування Молчанової з народним депутатом Миколою Тищенком. Детективи зафіксували їхнє спілкування щодо врегулювання питань із колишнім депутатом Іванющенком. Також вона обговорювала з ним звернення до Міністра юстиції щодо реєстрації земельних ділянок та просила вплинути на будівництво, пропонуючи при цьому зустрічі "по бокальчику". Крім того, було встановлено її контакти з народним депутатом Олесем Довгим. За словами прокурора, у підозрюваної та її наближених осіб існував спеціальний "режим", коли вони очікували обшуки правоохоронних органів", — йдеться у повідомленні.До того ж зазначається, що на підтвердження значного майнового стану Молчанової прокурор навів про неї такі факти, як оренда яхти за 390 тисяч євро та обід із Майком Тайсоном за 150 тисяч доларів, підкріпивши все це фотографіями. Сама ж забудовниця у своє виправдання заявила, що вона мати героїня, яка завжди допомагала країні та має соціальний бізнес, а всі звинувачення проти неї є "голослівними".Що відомо про справу Владислави МолчановоїНАБУ та САП підозрюють Владиславу Молчанову та екс-депутата Юрія Іванющенка у заволодінні 18 га землі ринку "Столичний" під Києвом. Правоохоронці встановили, що у 2021 році підозрювані незаконним шляхом через підконтрольних осіб Держгеокадастру взяли земельні ділянки в оренду. Після цього частину орендованої землі розділили на дев’ять ділянок та незаконно продали трьом компаніям, пов’язаних із забудовницею.У вересні 2021 року Молчанова та Іванющенко уклали меморандум про спільне використання землі для майбутньої забудови, після чого люди екснардепа увійшли до складу власників цих компаній.Нагадаємо, 11 вересня стало відомо, що за екс-главу Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Тетяну Крупу внесли заставу у повному обсязі — 20 мільйонів гривень. Зокрема, сторона захисту надала Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтверджувальні документи про внесення в повному обсязі застави.

У вівторок, 9 вересня, за генерального директора державного підприємства "Ліси України" Юрія Болоховця внесено заставу в розмірі дев’ять мільйонів гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні та кураторстві великої кількості лісових схем.Про це повідомив журналіст Євген Плінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Як і очікувалося, після дивного рішення ВАКС про зменшення в десять разів розміру застави, за гендиректора ДП "Ліси України" Юрія Блоховця внесено відповідну суму в дев’ять мільйонів гривень. Завтра на роботу. Дерева аж гудуть", — написав він.Раніше журналіст інформував, що, згідно з рішенням ВАКС, застава з 91 мільйона гривень зменшилася до 9 мільйонів 84 тисяч гривень."Чому судді ухвалили таке рішення — невідомо. Але, за даними джерел у "Лісах України", вже в понеділок "шефа" готуються урочисто зустрічати на роботі. Адже в розпалі сезон заготівлі деревини, тож "пиляти" — і в прямому, і в переносному сенсі — треба багато. Ну й хтось має всім цим керувати", — іронізував журналіст.Справа Юрія БолоховцяЩе в листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення.Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.21 липня 2025 року Державне бюро розслідувань затримало за підозрою в незаконному збагаченні генерального директора держпідприємства "Ліси України", яке об'єднує півтори сотні лісгоспів.За версією слідства, 2021 року підозрюваний, перебуваючи тоді на посаді голови Держлісагентства, набув активів на 10,4 мільйона гривень, що перевищують законні доходи. Серед них — квартира в Києві вартістю понад дев'ять мільйонів гривень, яка оформлена нібито на підставну особу, але фактично використовувалася Болоховцем.Водночас сам Болоховець заперечив, що йому належить квартира, яку орендує його сім'я."Власник квартири — підприємець. Станом на 2021 рік у нього був більш ніж достатній офіційний дохід для купівлі нерухомості. Власник квартири володіє не одним об’єктом нерухомості та здає їх в оренду. Квартира орендується моєю дружиною за ринковою вартістю, інформація про оренду завжди вносилася в декларацію про доходи", — писав він у Facebook.Нагадаємо, нещодавно директор ДБР Олексій Сухачов розповідав, що працівники Бюро розслідують 587 кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями у сфері лісового господарства. Значна частина з них стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства "Ліси України" та його філій.

Вищий антикорупційний суд змінив розмір застави для генерального директора ДП "Ліси України" Юрія Болоховця, якого підозрюють у незаконному збагаченні та кураторстві великої кількості лісових схем.Про це повідомив журналіст Євген Плінський. За його словами, згідно з рішенням ВАКС, застава з 91 мільйона гривень зменшилася до 9 мільйонів 84 тисяч гривень."Чому судді ухвалили таке рішення — невідомо. Але, за даними джерел у "Лісах України", вже в понеділок "шефа" готуються урочисто зустрічати на роботі. Адже в розпалі сезон заготівлі деревини, тож "пиляти" — і в прямому, і в переносному сенсі — треба багато. Ну й хтось має всім цим керувати", — додав журналіст.Справа Юрія БолоховцяЩе у листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.21 липня 2025 року Державне бюро розслідувань затримало за підозрою в незаконному збагаченні генерального директора держпідприємства "Ліси України", яке об'єднує півтори сотні лісгоспів. За версією слідства, у 2021 році підозрюваний, перебуваючи тоді на посаді голови Держлісагентства, набув активів на 10,4 мільйона гривень, що перевищують законні доходи. Серед них – квартира в Києві вартістю понад дев'ять мільйонів гривень, яка оформлена нібито на підставну особу, але фактично використовувалася Болоховцем.Водночас сам Болоховець заперечує, що йому належить квартира, яку орендує його сім'я."Власник квартири — підприємець. Станом на 2021 рік у нього був більш ніж достатній офіційний дохід для купівлі нерухомості. Власник квартири володіє не одним об’єктом нерухомості та здає їх в оренду. Квартира орендується моєю дружиною за ринковою вартістю, інформація про оренду завжди вносилася в декларацію про доходи", — написав він у Facebook.Нагадаємо, 4 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для колишньої очільниці Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяни Крупи. Так, згідно з рішенням суду, тримання під вартою було замінено на заставу у розмірі 20 мільйонів гривень.

У четвер, 4 вересня, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для колишньої очільниці Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяни Крупи.Про це повідомила прес-служба ВАКС. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, тримання під вартою було замінено на заставу у розмірі 20 мільйонів гривень."ВАКС звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців — у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів", — йдеться у повідомленні.У суді зауважили, що Тетяна Крупа утримується під вартою уже 11 місяців. Водночас ВАКС зобов’язав підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та до 04.11.2025 включно виконувати такі обов’язки:не залишати межі м. Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", зокрема колишніми, та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи";повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, крім паспорта громадянина України;носити електронний засіб контролю."Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов’язків мають здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали у ВАКС.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, раніше правоохоронці провели обшуки в камері Київського слідчого ізолятора, де перебуває підозрювана у незаконному збагаченні Тетяна Крупа. Під час нього виявили деякі порушення.

Вищий антикорупційний суд не задовольнив клопотання про відсторонення Олексія Чернишова з посади віце-прем’єра — міністра національної єдності строком на 2 місяці.Про це повідомляє "Суспільне". Водночас, у коментарі журналістам Чернишов зазначив, що продовжить свою роботу і впевнений, що "зі справою розберуться", а суд надасть їй обʼєктивну оцінку.До того ж він наголосив, що продовжує збирати 120 мільйонів гривень для внесення застави і сподівається це зробити протягом дня."Застава насправді є великим викликом для мене. Це величезна сума. Я хотів би також зазначити, що мої особисті рахунки, а також рахунки моєї родини заблоковані. Я не можу їх використовувати для внесення застави. Тому я обмежений у всіх діях", — наголосив Чернишов.Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 000 до 8 000 гривень за мінімальної ринкової вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Володимир Зеленський 21 червня заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр, міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Наступного дня він повернувся в Україну.Нагадаємо, що 23 червня Олексію Чернишову повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди на понад 14,5 мільйона гривень.27 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід віце-прем'єр-міністру, міністру національної єдності Олексію Чернишову. Йому визначили заставу розміром 120 мільйонів гривень.

У середу, 18 червня, Вищий антикорупційний суд оголосив вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, якого звинувачують у хабарництві.Під час засідання суду Головку стало зле. Однак суддя попросив викликати "швидку" і продовжив зачитувати вирок. Зокрема, екс-очільника Тернопільської облради визнали винним у взятті хабаря."На підставі статей 370, 374 КПК України суд ухвалив Головка Михайла Йосифовича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, крім виборних, на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна", — йдеться у вироці суду.Крім того, Головка винним у незаконному поводженні зі зброєю та призначили йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі."На підставі ч. 1 статті 70 ККУ призначити Михайлу Головку покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, крім виборних, на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна", — зазначив суддя.У ВАКС зазначили, що вирок можна оскаржити упродовж 30 днів з дня його проголошення.Що відомо про справу Михайла ГоловкаПосадовця разом із двома заступниками голови Тернопільської ОВА затримали на хабарі 19 червня 2024 року. За даними слідства, вони вимагали майже 1,8 мільйона гривень у підприємця замість підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів комунальним підприємством Тернопільської облради.28 червня Вищий антикорупційний суд обрав Головку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб з правом внесення застави у розмірі 805 200 гривень. Під час засідання суду сам Головко заявив, що ситуацію з хабарем сприйняв як отримання волонтерської допомоги на потреби ЗСУ, а з заявником він, за його словами, вже не раз перетинався під час реалізації різних волонтерських проектів. Наступного дня після судового засідання стало відомо, що Головко вніс заставу й вийшов з-під варти. Народна депутатка Оксана Савчук, яка є членкинею партії ВО "Свобода", просила суд віддати Михайла Головка на поруки, проте суд їй відмовив.Нагадаємо, 21 лютого 2025 року колишньому голові Тернопільської обласної ради повідомили про нову підозру у недекларуванні майна на суму понад два мільйони гривень. У межах досудового розслідування встановлено, що на той момент голова облради в деклараціях за 2022–2023 роки не відобразив відомості про квартиру площею 201,9 квадратного метра, що належала його матері, проте яку він використовував разом із членами сім’ї. .

Національне антикорупційне бюро через прослуховування працівників апарату Вищого антикорупційного суду в них удома зареєструвало кримінальне провадження.Про це йдеться в повідомленні Вищої ради правосуддя, пише "Судовий репортер". Ще наприкінці травня ВАКС повідомив, що в помешканні працівників апарату суду виявили обладнання для негласного аудіо- та відеоспостереження.Як зазначили у Вищій раді правосуддя, 15 травня працівники суду повернулися додому та помітили, що до їхнього помешкання міг хтось проникнути. Цінні речі не зникли, але у двох кімнатах вони виявили технічні пристрої, ймовірно, призначені для стеження."Той факт, що вказані технічні пристрої були встановлені в місцях, недоступних для зовнішнього виявлення, може вказувати на небажання їхнього швидкого відшукання та з метою тривалого прихованого стеження", — йдеться у повідомленні.У ВАКС переконані, що цей факт можна трактувати як втручання у діяльність судді. НАБУ за заявою про злочин вже зареєструвало кримінальне провадження."Незалежність суду — це не привілей суддів, а конституційна гарантія справедливого правосуддя. Кожна спроба стежити, контролювати або впливати на суд в будь-який спосіб незалежно від методу чи форми є серйозною загрозою для судової системи, правопорядку та демократії", — наголошувала голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко.Нагадаємо, журналісти Bihus.Info отримали розсекречені прослуховування депутатів Київської міської ради, чиновників Київської міської державної адміністрації та інших учасників неформальної групи, що займалася земельними питаннями у столиці й орієнтувалася на так званого "смотрящого за Києвом" Дениса Комарницького.

У середу, 4 червня, Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання адвоката голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні неправдивої інформації. Суд зменшив розмір його застави до 25 мільйонів гривень. Про це повідомляє "Радіо Свобода". Водночас, як зазначають журналісти із зали суду, суд відмовив Кириленку у проханні виїжджати за кордон у службові відрядження. До цього адвокат підозрюваного подав клопотання про зміну запобіжного заходу Кириленку, а саме зменшення розміру застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів. Також захист клопотав про повернення посадовцю закордонного паспорта для виїзду у службові відрядження за кордон.Справа Павла Кириленка: що відомоНАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як "Схеми" розкрили деталі того, що родина очільника АМКУ у період 2020-2023 років придбала автомобілі та низку об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді. Ринкова вартість майна склала понад 70 мільйонів гривень, а посадовець не мав для цього достатніх офіційних доходів. Згодом стало відомо, що 30 мільйонів застави за Кириленка внесла компанія "Керамет", бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти дізнались, що ця та інші компанії Мкртчана беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.Нагадаємо, станом на 9 грудня минулого року було завершено слідство у справі стосовно керівника державного органу зі спеціальним статусом Павла Кириленка щодо його незаконного збагачення на 72 мільйони гривень.

У понеділок, 5 травня, Вищій антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для колишнього заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнова. Його відправлено під варту до 22 травня. Також у нього є можливість внести заставу у 18 мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що колишнього посадовця звинувачують у легалізації незаконно набутих коштів і прийнятті пропозиції про отримання хабаря в особливо великому розмірі.Сторона обвинувачення клопотала про тримання Смирнова під вартою з альтернативою застави понад 20 мільйонів. За свого боку адвокат заявляв, що слідство не навело доказів легалізації коштів."Також не наведені ризики, які є підстави саме для такого запобіжного заходу, тримання під вартою. Це клопотання не є обґрунтованим. Пів року триває розслідування, і жодних нових доказів у справі немає", — сказав захисник Смирнова.Коментуючи рішення суду, колишній заступник керівника Офісу президента України заявив, що "доведе свою невинуватість"."Я вважаю рішення суду несправедливим. Я буду боротися та доведу свою невинуватість. У мене є свої переконання та здогадки, хто за цим стоїть, але я думаю, що це не варто обговорювати. Але ми доведемо, що ми праві", — сказав Смирнов.Що відомо про незаконне збагачення СмирноваУ жовтні минулого року Національне антикорупційне бюро України розслідувало справу проти заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова. Щоправда, її деталі не розголошували, оскільки не було письмового дозволу слідчого або прокурора.Згодом стало відомо, що це стосується набуття транспортних засобів та нерухомості по занижених цінах на ім’я рідного брата Андрія Смирнова. Слідчі отримали доступ до банківських сейфових скриньок, інформації про об’єкти нерухомості та рух коштів на банківських рахунках за останні 10 років, що були оформлені як на самого Андрія Смирнова, так і на його родичів.Зокрема, його брат Ігор придбав майно, квартиру та земельну ділянку в Карпатах за ціною, значно нижчою за ринковою загальною сумою чверть мільйона доларів. Брати не змогли дати однозначну відповідь, звідки взяли гроші на покупки та чому ціни занижені.Крім того, правоохоронні органи вивчали інформацію щодо поїздок Андрія Смирнова до Москви, які відбувалися у період з 2014 року до 2019 рік вже після здійснення окупації Криму та частини Донбасу Російською Федерацією.Андрій Смирнов працював заступником керівника Офісу президента України з 10 вересня 2019 по 29 березня 2024 року.Нагадаємо, 16 квітня стало відомо, що САП і НАБУ повідомили про нову підозру Андрію Смірнову. Йдеться про отримання неправомірної вигоди в розмірі 100 тисяч доларів і легалізацію незаконно набутих коштів.

У четвер, 24 квітня, Вищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрюють в отриманні хабаря.Про це повідомляє Центр протидії корупції. Зазначається, що колегія суддів частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та взяла під варту екс-керівника Державної фіскальної служби Насірова, а також збільшила для нього розмір застави з 27 до 40 мільйонів гривень."Це клопотання стало наслідком мобілізації Насірова. Розгляд даного клопотання тривав протягом останніх двох судових засідань, суд заслуховував доводи прокурора, яка зазначила, що таке бажання Насірова мобілізуватися лише повʼязано зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності, який спливає менш ніж за рік", — наголосили у ЦПК.Водночас Насіров та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та стверджували, що мотиви добровільної мобілізації є "боргом державі та обовʼязком". Крім того, суд допитав свідків, які підтвердили ініціативу з пошуку військової частини самим Насіровим, його переведення з бойової посади на небойову за наявністю в нього відповідного висновку ВЛК. Водночас зазначили, що Насіров не повідомляв їм про необхідність йому зʼявлятися до суду під час несення служби.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Колишній керівник Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров заявив, що дізнався про скасування наказу щодо його мобілізації зі соціальних мереж. При цьому він не розуміє причин такого рішення.Про це Роман Насіров написав на своїй Facebook-сторінці."Я виявив бажання і готовність служити, раніше за певних обставин зробити це не міг. Війна, на жаль, продовжується, я готовий служити та бути корисним, хоч якось допомогти та підмінити хлопців, які служать вже три роки. Я пішов служити за власним рішенням і бажанням у звичайну військову частину, яка виконує завдання на фронті та в Києві — солдатом на посаду сапера", — зазначив він.Насіров додав, що мав причини не вступати до Збройних сил України, бо має трьох неповнолітніх дітей і "жменю медичних проблем".Щодо справ, порушених проти нього, то, за словами Насірова, вони "безпідставні та політично мотивовані"."Я не скоював жодних злочинів. Я не осуджений. У справах навіть не можуть сформулювати, в чому саме я винен, нема жодних доказів, але їх розпочали в 15-17 роках, щоб усунути мене з посади та з 17 року я доводжу свою невинуватість", — акцентував він.Як відомо, 9 квітня стало відомо, що Роман Насіров добровільно мобілізувався до ЗСУ. При цьому його звинувачують у ймовірному отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень за відшкодування ПДВ компаніям бізнесмена Олега Бахматюка й у справі з газовими схемами колишнього народного депутата Олександра Онищенка.Що відомо про справу Насірова"Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, вчора стало відомо, що ВАКС продовжив колишньому керівнику Державної фіскальної служби Роману Насірову запобіжний захід у вигляді зобов'язання до 10 червня.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив колишньому керівнику Державної фіскальної служби Роману Насірову запобіжний захід у вигляді зобов'язання до 10 червня. Його підозрюють в отриманні хабаря у 722 мільйони гривень від бізнесмена Бахматюка.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти нагадали, що в травні 2024 року Насіров вийшов під заставу.Суд задовольнив клопотання прокурора. Роман Насіров не повинен виїжджати за межі Київської області, носити електронний браслет і здати закордонний паспорт.Раніше стало відомо, що Роман Насіров добровільно мобілізувався до Збройних сил України.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Колишній керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров, який добровільно мобілізувався до українських Збройних сил, влаштувався у військовій частині сапером. Він це зробив перед самим вироком у Вищому антикорупційному суді.Про це повідомляє "Укрінформ" із посиланням на документ, який з'явився у розпорядженні видання.Згідно з оприлюдненою інформацією, 7 квітня Роман Насіров отримав призначення на посаду сапера першого інженерно-саперного відділення першого інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення з окладом у 2640 грн.Згідно з документом, Насірову повинна виплачуватися щомісячна премія за особливий внесок у загальні результати служби у розмірі 578% від посадового окладу, а також визначена надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу."Підставою для зарахування до військової частини стала довідка про проходження військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року", — йдеться у повідомленні видання.Що відомо про справу НасіроваУ жовтні 2022 року Роману Насірову, його раднику, а також власнику агрохолдингу "Укрлендфармінг" Олегу Бахматюку повідомили про підозру у справі про відшкодування ПДВ.Слідство встановило, що фігуранти отримали хабар в 5,5 мільйонів доларів США за забезпечення відшкодування понад 540 мільйонів гривень компаніям агрохолдингу в серпні 2015 року. А понад 21 мільйон євро вони отримали за відшкодування майже 2,7 мільярда ПДВ упродовж лютого 2015 — серпня 2016 років."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.У жовтні 2022 року колишньому голові ДФС обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 грудня 2022 року з альтернативою внесення застави у розмірі 523,2 мільйона гривень.17 листопада 2023 року Апеляційна палата ВАКС відмовила задовольнити апеляційну скаргу захисту Насірова. Суд залишив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. 8 травня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України не задовольнила скарги адвокатів Романа Насірова, залишивши його під вартою. 28 червня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід колишньому голові ДФС України Роману Насірову.26 липня ВАКС залишив колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова під вартою до 23 серпня із можливістю застави. Згодом йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 грудня з альтернативою внесення застави у розмірі 523,2 мільйона гривень.Після цього його ще кілька разів продовжували запобіжний захід та зменшували розмір застави.Нагадаємо, 21 березня Вищий антикорупційний суд визнав винною у незаконному збагачені колишню народну депутатку України Ірину Кормишкіну. .

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів російської компанії "Татнєфть". Його підприємства посилюють енергетичний і економічний потенціал Росії.Про це повідомила прес-служба Мін’юсту. Там зазначили, що ПАТ "Татнєфть імені Шашина" є одним із найбільших промислових конгломератів у сфері видобутку, перероблення та реалізації нафтопродуктів у Росії.Стратегічно важлива для держави-агресора компанія стабільно сплачує значні податки до російського бюджету, кошти з якого спрямовують на розвиток і підтримку військово-промислового комплексу Російської Федерації."Підприємства "Татнєфть" посилюють енергетичний та економічний потенціал Росії, що використовується її політичним керівництвом для ведення агресивної війни проти України", — йдеться в повідомленні.Зокрема, один із ключових проектів групи — комплекс нафтопереробних заводів "ТАНЕКО" у Нижньокамську (Татарстан), який виробляє приблизно 20 видів продукції, включаючи авіаційний керосин і дизельне пальне, що постачаються на підприємства військово-промислового комплексу Росії.ВАКС постановив застосувати до "Татнєфті" санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції". Зокрема, на підставі рішення суду в дохід української держави стягнуто корпоративні права компаній якими напряму володіла "Татнєфть", а саме:100% частки в статутному капіталі ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА";92,98 % частки в статутному капіталі ТОВ "ХАРКІВ-КАПІТАЛ";88,97 % частки в статутному капіталі ТОВ "ПОЛТАВА-КАПІТАЛ"."Ці компанії володіють нафтобазами, автозаправними станціями, нежитловими будівлями, земельними ділянками, бензовозами й автомобілями на території Харківської та Полтавської областей", — підсумували в Мін’юсті.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що Верховний суд визнав законною націоналізацію "ПриватБанку". Таким чином колишній співвласник Ігор Коломойський, який намагався оскаржити рішення, більше не зможе повернути собі акції банку.