# Велика Британія

Уряд Великої Британії оприлюднив спільну заяву 14 європейських держав, спрямовану проти нелегальних морських перевезень Російської Федерації. До ініціативи приєдналися Британія, країни Балтії, Скандинавії, а також Бельгія, Франція, Німеччина, Польща та Нідерланди. Про це йдеться в офіційній заяві британського уряду. Підписанти висунули суворі вимоги до судноплавства: кожен танкер повинен мати офіційний прапор, а також чинне страхування та документи з безпеки.У разі порушення цих норм судна будуть позбавлені юридичного статусу та розцінюватимуться як такі, що не мають громадянства. Крім того, європейські партнери звинуватили Москву в небезпечному втручанні у роботу глобальних навігаційних систем (GNSS)."Для підтримки та зміцнення морської безпеки в регіоні Балтійського та Північного морів ми вимагаємо, щоб усі судна, які здійснюють свободу судноплавства, суворо дотримувалися чинного міжнародного права", — наголошується у документі.Раніше повідомлялось, що стрімке зростання фрахтових ставок змусило деяких грецьких судновласників залучати нові танкери для перевезення російської нафти. Зазвичай для цього використовують старі судна, які майже вичерпали або вже перевищили свій стандартний термін експлуатації. Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень. .

Бруклін Бекхем, 26-річний син Девіда та Вікторії Бекхем, різко висловився про батьків і зізнався, що не хоче миритися з родиною. Зіркові батько та мати відреагували на резонансну заяву старшого сина.Про це повідомило видання People, журналісти якого послалися на інсайдерську інформацію. Тож Девід і Вікторія готові прийняти сина у родину, коли він захоче возз'єднатися з ними."Вони бояться втратити сина та миттєво приймуть його назад. Вони також дружня родина", — заявило джерело.За словами інсайдера, Девід і Вікторія були дуже засмучені після заяви Брукліна. Вони люблять його та жахаються усього, що стосується цієї теми.Інше джерело розповіло People, що Бекхеми сподіваються, що напруга у родині врешті-решт спаде."Девід і Вікторія вірять, що час це вилікує. З часом вони знають, що Бруклін повернеться. До того часу вони нічого не можуть зробити", — зазначив інсайдер.Джерело також стверджує, що Бруклін і його дружина Нікола не спілкуються з Девідом і Вікторією — лише через посередників.Раніше Бруклін Бекхем заявив, що батьки намагалися зруйнувати його стосунки з Ніколою Пельц, зокрема, їхнє весілля, яке відбулося 9 квітня 2022 року.Первісток Бекхемів розповів, що його мама "скасувала пошиття сукні Ніколи в останню хвилину", тож довелося терміново шукати нову, а також зірвала перший танець закоханих.Хлопець стверджує, що все життя перебував під контролем батьків, що вони "атакували" його як публічно, так і приватно. За словами Брукліна, його родина постійно зневажає Ніколу."Я виріс з непереборною тривогою. Вперше в житті, відколи я покинув свою сім'ю, ця тривога зникла. Я прокидаюся щоранку вдячним за життя, яке я обрав, і знайшов спокій і полегшення", — зізнався старший син Вікторії та Девіда Бекхемів.Нагадаємо, в жовтні минулого року британська співачка та авторка пісень Вікторія Бекхем зізналася, що впродовж 25 років щодня їсть смажену рибу та тушковані овочі. Дружина зіркового ексфутболіста Девіда Бекхема вкрай рідко відхиляється від своєї дієти..

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер поспілкувався телефоном із Дональдом Трампом у суботу, 24 січня. Основну увагу під час розмови сторони приділили питанню війни в Україні та майбутній стратегії взаємодії між Лондоном і Вашингтоном.Повідомлення про розмову оприлюднила пресслужба уряду Великої Британії.  Позиція щодо війни в УкраїніПід час обговорення російської агресії, яка триває вже майже чотири роки, лідери дійшли згоди щодо важливості досягнення прогресу у питанні сталого припинення вогню. Кір Стармер наголосив, що доки тривають пошуки дипломатичних шляхів вирішення конфлікту, міжнародна спільнота має неухильно підтримувати Україну. Британія наполягає на продовженні допомоги Києву для захисту від постійних атак з боку РФ.Глобальна безпека та партнерствоОкрім українського питання, політики порушили низку інших стратегічних тем:Арктичний регіон. Сторони наголосили на необхідності посилення заходів безпеки в Арктиці.Двосторонні зв'язки. Лідери обговорили поточний стан та перспективи розвитку британсько-американського партнерства.Раніше Сполучені Штати Америки опублікували нову стратегію національної оборони. У ній ідеться про те, що основний фокус уваги американських збройних сил зосереджуватиметься на внутрішній безпеці.Нагадаємо, 24 січня, завершився перший за тривалий час раунд дводенних тристоронніх зустрічей за участю України, США та Російської Федерації. Президент Володимир Зеленський повідомив про конструктивний характер діалогу та можливість проведення наступного етапу переговорів уже наступного тижня..

Головна редакторка відділу культури газети The Guardian Шарлотта Гіґґінс написала книжку Ukrainian Lessons ("Уроки української"). У ній ідеться про "мистецтво, життя й опір в Україні під час війни".Про це повідомив сайт видавництва Penguin Random House."Шарлотта Гіґґінс ніколи не уявляла, що буде робити репортажі про війну. Але восени 2022 року, через сім місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вона поїхала туди, щоби висвітлити літературний фестиваль. Цей досвід змінив її життя", — йдеться в повідомленні.У видавництві наголосили, що авторка книги досліджує "глибокі зв'язки між війною, мистецтвом і життям". Шарлотта Гіґґінс має двадцятирічний досвід роботи культурної журналістки, спирається на три роки репортажних поїздок до України."Це гостра, актуальна та незабутня книга про те, на що готові ризикнути митці, та про те, чому культура залишається тим, за що варто боротися. У війні, що підживлюється спробами знищення української культури, яка забрала життя незліченної кількості митців і породила ще більше, мистецтво стало питанням життя та смерті", — сказано в анонсі до книги."Уроки української" вийдуть друком англійською мовою 20 серпня 2026 року.Шарлотта Гіґґінс — відома авторка книг "Під іншим небом: подорожі римською Британією" (Under Another Sky, 2014), яку номінували на премію Семюеля Джонсона (нині Baillie Gifford) за нехудожню літературу, "Червона нитка" (Red Thread, 2021), яку визнали книгою тижня на Radio 4, вона також отримала премію Арнольда Беннетта, та "Грецькі міфи" (Greek Myths, 2022), яку номінували на премію Waterstones Book of the Year.Вона є головною культурною оглядачкою газети Guardian, лауреаткою премії Classical Association та членкинею Лондонського товариства антикварів. Мешкає в Лондоні.Поет і військовий Максим Кривцов загинув на війні проти російських окупантів. Він мав позивний "Далі", добровольцем пішов на фронт іще 2014 року. Він був автором однієї з найкращих книг 2023 року..

Офіційні особи Північноатлантичного альянсу відмовилися ділитися розвідданими зі Сполученими Штатами Америки через запропонований Дональдом Трампом план приєднання Гренландії.Як повідомляє видання The i Paper, відносини між США і Великою Британією в галузі безпеки перебувають на найнижчому рівні з 1950 років, що ставить під загрозу безпеку Європи.Медійники наголошують, що понад 70 років особливі відносини між Лондоном та Вашингтоном були наріжним каменем західного Альянсу, у межах якого представники розвідки й військові співпрацювали для боротьби з усіма видами загроз, від відкритих воєн до таємних операцій. Проте амбіції Трампа придбати Гренландію з міркувань національної безпеки руйнують довіру і розривають давні угоди."Це створює напруженість і недовіру між європейськими та американськими колегами в НАТО. Американські колеги підійшли до мене і перепрошували, один з них перепросив від імені своєї країни", — зазначив виданню високопоставлений представник Альянсу.За даними джерел видання, співробітники НАТО більше "не розмовляють відкрито" через побоювання, що інформація може дійти до Трампа і її використають в спробі захопити Гренландію силою. Джерела видання у Альянсі додали, що деякі співробітники НАТО відчувають — країна, "яку ми всі поважали й цінували", тепер "завдала нам удар у спину"."Делегації з Великої Британії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів та Фінляндії перебувають у Нууку, столиці Гренландії, де розробляють плани щодо військової присутності союзників. Так вони хочуть надіслати сигнал Трампу, який відмовився виключити можливість захоплення острова", — наголосили медійники.Своєю чергою, Трамп пообіцяв виконати свою погрозу ввести нові мита для восьми союзників по НАТО, якщо вони завадять його планам щодо захоплення Гренландії. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив 19 січня, що має намір продовжувати тісну співпрацю Лондона та Вашингтона у сфері обміну розвідданими, попри погрози американського президента."Ми співпрацюємо щодня. Це найтісніші відносини між будь-якими двома країнами у світі, і це забезпечує нам безпеку, яку я не можу вам пояснити", — зазначив Стармер.Джерело видання у британській розвідці назвало погіршення відносин між Білим домом і його союзниками "безпрецедентним". За словами співрозмовника, "індивідуальні політичні потрясіння", спричинені Трампом, вплинуть на відносини в галузі розвідки. Медійники також послалися на джерело в американській розвідці, яке заявило, що дії президента США є кроками, які руйнують союз і можуть кардинально змінити світовий порядок на десятиліття вперед."Відкритий обмін розвідданими між двома країнами бере свій початок від секретної місії Сінкова 1941 року, яка передбачала обмін інформацією про японські та німецькі шифри в Блетчлі-Парку до офіційного вступу США у Другу світову війну", — наголошує The i Paper.Відтоді США та Велика Британія продовжують обмінюватися розвідданими у межах угоди UKUSA, яку часто називають "Два ока", та розвідувального альянсу "П'ять очей", до якого входять Австралія, Канада та Нова Зеландія. Своєю чергою, експерт з питань безпеки та розвідки з Ноттінгемського університету Д-р Ден Ломас, заявив, що другий президентський термін Трампа має "дестабілізаційний ефект" на довіру між розвідувальними агентствами. І це може стати довгостроковою проблемою. Це змусить Велику Британію подвоїти зусилля і посилити партнерство з європейськими союзниками у відповідь.Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. Водночас щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю.  .

Футболіст збірної України та лондонського "Арсенала" Олександр Зінченко продовжить кар'єру в нідерландському "Аяксі". Дотепер він на правах оренди виступав за інший англійський клуб — "Ноттінгем Форест".Про це повідомив відомий журналіст-інсайдер Фабріціо Романо, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він зазначив, що українець достроково завершить свою оренду в "Ноттінгем Форест", розраховану до кінця нинішнього сезону. Англійський клуб вже залишив українця поза заявкою на Лігу Європи.Угода про оренду 29-річного захисника з "Аяксом" розраховують до кінця сезону-2025/2026. "Аякс" покриватиме усю зарплатню футболіста.Очікується, що протягом наступної доби Зінченко пройде медогляд у новому клубі. Нідерландське видання De Telegraaf додало, що "Аякс" зацікавлений пізніше підписати Зінченка на постійній основі — у червні спливає його контракт з "Арсеналом", й українець отримає статус вільного агента."Аякс" стане третьою командою Зінченка нинішнього сезону: українець розпочинав у складі лондонського "Арсенала", а на початку вересня перейшов у оренду до закінчення сезону в "Ноттінгем Форест".Уперше з 2016 року Зінченко гратиме поза межами Англії. Також відбудеться його повернення до чемпіонату Нідерландів: у сезоні-2016/2017 він уже виступав у нідерландському Ередивізі за ПСВ на правах оренди з "Манчестер Сіті".У сезоні-2025/2026 Зінченко провів 10 матчів за "Ноттінгем Форест" у всіх турнірах. При цьому українець лише одного разу виходив на поле з лави запасних, у решті поєдинків — виходив у старті."Аякс" посідає третє місце в турнірній таблиці чемпіонату Нідерландів, маючи у своєму активі 34 очки. Відставання від лідера ПСВ складає 18 очок. Наступний матч "Аякс" проведе в Лізі чемпіонів проти "Вільярреала" у вівторок, 20 січня (початок — о 22:00 за київським часом).Нагадаємо, що влітку минулого року Олександра Зінченка вважали головною трансферною ціллю "Порту" на підсилення позиції лівого захисника. Але на заваді переходу стала висока заробітна плата гравця..

У п'ятницю, 16 січня, у річницю підписання історичної Угоди про сторічне партнерство, до української столиці прибув заступник прем’єр-міністра Великої Британії Девід Ламмі.Про зустріч поважного гостя повідомив український посол Валерій Залужний.Форум сторічного партнерстваВізит британського високопосадовця присвячений першій річниці укладення Угоди про сторічне партнерство. У межах візиту сторони проведуть спеціальний Форум, де обговорять практичні кроки щодо реалізації цього масштабного документа.За словами Валерія Залужного, діалог охопить широке коло питань:безпека та оборона (пріоритетний напрямок);економічна співпраця та залучення інвестицій;відбудова української інфраструктури;спільні освітні проєкти.Подяка за непохитну підтримкуЗалужний наголосив, що приїзд Девіда Ламмі є черговим підтвердженням інтенсивної взаємодії між державами."Дякуємо Великій Британії за допомогу та активну позицію у відстоюванні інтересів України в ці складні часи", — зазначив Залужний.Нагадаємо, Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі..

У п'ятницю, 16 січня, уряд Великої Британії оголосив про виділення додаткової допомоги Україні у розмірі 20 мільйонів фунтів стерлінгів. Кошти спрямують на підтримку української енергетичної інфраструктури.У заяві уряду Великої Британії йдеться, що ці кошти мають допомогти у зміцненні енергетичної безпеки України після жорстоких атак Росії на енергетичний сектор, які посилюються.Зазначається, що це фінансування допоможе задовольнити нагальні потреби Києва у забезпеченні теплом та електроенергією мільйонів сімей, дітей та людей похилого віку після того, як президент Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан в українській енергетиці. Кошти будуть використані для надання життєво важливої екстреної допомоги в ремонті, відновленні, захисті та забезпеченні енергопостачання по всій країні, щоб в умовах зимової погоди будинки, лікарні та школи залишалися з електрикою та опаленням."Народ України не повинен сумніватися — ми будемо з вами сьогодні, завтра і протягом наступних 100 років, як у себе вдома, так і на міжнародній арені, тому що те, що відбувається в Україні, важливо для всіх нас", — наголосив британський прем’єр Кір Стармер.Нагадаємо, у п'ятницю, 16 січня, в "Укренерго" повідомляли, що сьогодні енергетична система України працюватиме з обмеженням. Через пошкодження об'єктів внаслідок ворожих обстрілів, по всій країні введено графіки відключень для населення та промисловості..

Велика Британія розірвала контакти з Францією та Італією щодо того, чи повинна Європа відновити прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а міністр закордонних справ Іветт Купер попередила, що Москва не виявила жодної реальної зацікавленості в мирі.У четвер в інтерв'ю виданню Politico. Купер відкинула пропозиції лідерів Парижа та Риму про те, що європейським союзникам слід розглянути можливість відновлення дипломатичних відносин з Путіним у рамках зусиль щодо припинення війни в Україні."Я думаю, що нам потрібні докази того, що Путін справді хоче миру, а наразі я цього все ще не бачу", — сказала вона.Ці коментарі пролунали на тлі побоювань у Брюсселі, що ЄС може бути відсторонений, якщо Вашингтон візьме на себе ініціативу в будь-яких майбутніх переговорах з Москвою. Ці побоювання вже спонукали Брюссель до кроків, спрямованих на зміцнення впливу ЄС, зокрема до планів створити спеціального посланця Євросоюзу в Україні, щоб забезпечити присутність блоку за столом переговорів у будь-яких майбутніх переговорах. Купер стверджувала, що наразі центр дипломатичного тяжіння знаходиться в Україні та її найближчих прихильниках."Ми бачили величезну відданість роботі, яку виконує Україна разом зі США та за підтримки Європи, для розробки планів мирного узгодження, включно з гарантіями безпеки", — сказала вона. "Але поки що я не бачу доказів того, що Путін готовий сісти за стіл переговорів або вести переговори".За її словами, за відсутності цих доказів тиск на Москву має посилюватися, а не послаблюватися, шляхом санкцій та військової підтримки."Я думаю, що ми все ще повинні бути готові поряд із цією справді важливою роботою чинити посилений тиск, економічний тиск, а також через військову підтримку України, цей військовий тиск і на Росію", — додала Купер.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він не у захваті від російського диктатора Володимира Путіна. Американський президент, як і раніше, сподівається досягнути прогресу у врегулювання війни в Україні. Раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Своєю чергою, речниця Європейської комісії Паула Піньо підтвердила, що діалог між Брюсселем та Москвою є неминучим. Вона наголосила на необхідності проведення переговорів між Євросоюзом і Російською Федерацією. .

У четвер, 15 січня, президент Володимир Зеленський зустрівся послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Обговорили дипломатичні завдання.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Зустрілися з Валерієм Залужним", — написав він у своєму дописі.Зеленський подякував Залужному за роботу в команді України."Важливо, що ми всі разом захищаємо незалежність України, наші національні інтереси, наших людей", — наголосив гарант.Співрозмовники обговорили дипломатичні завдання, які актуальні зараз та можуть посилити Україну та її стійкість. Нагадаємо, у грудні минулого року повідомлялося, що колишній головком ЗСУ Валерій Залужний, ймовірно, повернувся до України. Він опублікував фото з дружиною, наголошуючи, що "вдома найкраще".Крім того, низка українських ЗМІ, посилаючись на джерела у політичних та дипломатичних колах, писали, що Валерій Залужний на початку 2026 року планує залишити посаду посла у Лондоні. Своєю чергою, у його команді спростували інформацію про його відставку. Водночас Валерій Залужний наразі ухиляється від прямої відповіді про те, чи візьме участь у наступних виборах в Україні. Проте аналітики схильні вважати його реальним кандидатом..

Очільник британської армії Річард Найтон наголосив, що обов'язковою передумовою для присутності британського контингенту в Україні є створення надійних безпекових гарантій. Він зазначив, що розгортання військ стане можливим лише тоді, коли ризики для особового складу будуть мінімізовані.Про це головнокомандувач збройних сил Великої Британії заявив у коментарі для Sky News.Пріоритет безпеки та координація з союзникамиНайтон чітко зазначив, що не ухвалить рішення про розгортання сил, доки не отримає впевненості у їхній безпеці. За його словами, Лондон ретельно аналізує всі операційні ризики у тісній співпраці з партнерами по "Коаліції рішучих". Мінімізації потенційних загроз також сприяє виділення додаткового фінансування на безпекові потреби.Забезпечення мирних угодВідповідаючи на запитання представника Консервативної партії Джессі Нормана щодо спроможності британських сил контролювати виконання можливих мирних домовленостей, головнокомандувач дав ствердну відповідь."Я впевнений, що ми розгорнемо людей таким чином, щоб гарантувати їхню безпеку", — наголосив Річард Найтон.Він додав, що активне залучення до процесів стратегічного планування дозволяє забезпечити військових усіма необхідними засобами для виконання завдань за мінімальних ризиків.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Велика Британія готується до можливого розгортання військ в Україні в межах гарантій безпеки в майбутній мирній угоді. Уряд оголосив про виділення 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) на підготовку до цього. .

На озброєнні в українських військових можуть з’явитися балістичні ракети проєкту Nightfall. Велика Британія підтвердила плани розробити та передати їх Україні. Ця зброя несе 200-кілограмову бойову частину та може працювати на відстані до 500 кілометрів.Про це повідомили британські медіа з посиланням на уряд країни. Зазначається, що зараз Міністерство оборони Великої Британії шукає британські фірми для проєктування, розробки та постачання перших трьох ракет. Сума контракту складає дев’ять мільйонів фунтів стерлінгів.Міністр оборони Британії Джон Гілі під час нещодавнього візиту в Київ підтвердив плани розробити та передати Україні балістичні ракети Nightfall, які в перспективі можуть досягти Москви з української території.За його словами, Україна повинна мати можливість не тільки захищатися від атак Російської Федерації, але й бити у відповідь.При цьому Гілі згадав, як його потяг змушений був зробити екстрену зупинку через атаку російських ракет і безпілотників у ніч на 9 січня. Тоді четверо людей у Києві загинули через російський ракетний удар."Це серйозний момент і яскраве нагадування про шквал безпілотників і ракет, які атакували українців за температури нижче нуля. Ми цього не потерпимо та маємо намір надати українцям передову зброю, якою вони чинитимуть опір", — сказав Гілі.Що відомо про ракети NightfallУперше про плани розробити балістичні ракети Nightfall стало відомо в середині 2025 року. Вже тоді британський уряд розпочав пошук фірм, які здатні у термін від дев’яти до 12 місяців надати проєкт і перші ракети для випробувань.При цьому у військових був список вимог для нової ракети:мінімальна дальність польоту — від 600 кілометрів;мінімальне навантаження — від 300 кілограмів;платформа — мобільна пускова установка з мінімум двома ракетами, готовими до старту;час підготовки ракети — 10 хвилин, час пуску ракет — 15 хвилин, згортання установки — 5 хвилин;вартість ракети — не більше 500 тисяч фунтів стерлінгів;окремо — здатність розробника забезпечити виготовлення щонайменше 10 ракет на місяць.Нагадаємо, що Велика Британія готується до можливого розгортання військ в Україні в межах гарантій безпеки в майбутній мирній угоді. Уряд оголосив про виділення 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 268 мільйонів доларів) на підготовку до цього..

Очільник оборонного відомства Британії Джон Гілі закликав до відповідальності російського диктатора Володимира Путіна, провівши паралель із недавнім затриманням Ніколаса Мадуро. Міністр наголосив на готовності підтримати навіть радикальний сценарій захоплення глави Кремля задля звершення правосуддя.Про це повідомляє Kyiv Independent.Виступаючи 9 січня на місці смертельного удару безпілотника по багатоповерховому житловому будинку в Києві вночі, Гілі заявив, що серед цих воєнних злочинів є "те, що я бачив у Бучі під час одного з моїх перших візитів до України", а також "викрадення деяких українських дітей, яких я зустрів в Ірпені". Хоча тиждень тому це було здебільшого гіпотетично, зухвале захоплення президентом США Дональдом Трампом лідера Венесуели Ніколаса Мадуро напружило, якщо не порушило, міжнародний порядок, заснований на правилах, і відкрило можливість для інших країн наслідувати цей приклад. Буча, передмістя на північний захід від Києва, стало символом російських воєнних злочинів після того, як у квітні 2022 року, після звільнення його українськими військами, було виявлено масові поховання. Генеральна прокуратура України задокументувала понад 1400 вбивств цивільного населення в Бучанському районі, зокрема 637 у самій Бучі. Серед жертв було 37 дітей.Крім того, у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна у зв'язку з незаконною депортацією Москвою цивільних осіб, включаючи дітей, з окупованих територій України до Росії. Вказуючи на пошкоджену дроном будівлю позаду себе, Гілі сказав, що це "розповідає вам усе, що потрібно знати про президента Путіна та його рішучість не лише розпочати війну проти України, а й атакувати цивільне населення, міста, інфраструктуру, від якої люди критично залежать посеред зими"."Це людина, яку потрібно зупинити. Це війна, яку потрібно зупинити. І наша місія — підтримати Україну в її боротьбі сьогодні та допомогти в роботі над забезпеченням миру на цей момент", — додав він.Попередній контекстСША 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.5 січня Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Читайте також: Трамп відповів, чи можливий венесуельський сценарій щодо Путіна.

Велика Британія розпочала переговори з європейськими союзниками про можливе розгортання військових сил у Гренландії. Мета — посилення безпеки в Арктиці та зняття занепокоєння американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що британське військове керівництво готує плани потенційної місії НАТО на острові, який Дональд Трамп неодноразово публічно погрожував захопити, аргументуючи це міркуваннями безпеки.Журналісти з’ясували, що останніми днями британські посадовці провели консультації з представниками Німеччини, Франції й інших європейських країн, щоби розпочати підготовчу роботу.Є інформація, що плани перебувають на початковій стадії, однак можуть передбачати розгортання британських солдатів, бойових кораблів і літаків для захисту Гренландії від потенційних загроз із боку Росії та Китаю."Європейські країни сподіваються, що посилення їхньої військової присутності в Арктиці переконає Дональда Трампа відмовитися від ідеї анексії стратегічно важливого острова", — йдеться в статті.За задумом союзників, це дозволило б американському президенту заявити про "перемогу" для платників податків США, продемонструвавши, що Європа бере на себе більшу частину витрат на безпеку Атлантичного регіону.Як відомо, Гренландія є самоврядною територією у складі Данії, яка входить до НАТО. Водночас острів має важливе стратегічне значення та значні поклади корисних копалин, зокрема, рідкісноземельних металів, необхідних для сучасних технологій.Джерела The Telegraph зазначили, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер "надзвичайно серйозно" ставиться до загроз із боку Росії та Китаю в Арктиці та підтримує необхідність активних дій."Обговорення посилення безпеки в регіоні тривають у межах НАТО, а потенційна операція, ймовірно, відбуватиметься під прапором Альянсу та стане окремою від чинних місій у Балтії та Польщі", — зауважили джерела медійників.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії.Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів і данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..