# Велика Британія

У Великій Британії триває морська фаза навчань Exercise Sea Breeze. Український штаб тактичної групи протимінних кораблів здійснив операцію з розмінування визначеного району на підходах до порту Портленд.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."За сценарієм навчань, через різку зміну ситуації та ймовірну повторну постановку мін противником основні сили переорієнтували в іншу частину району проведення операції", — йдеться в повідомленні.У Генштабі пояснили, що офіцери штабу тактичної групи мали у стислі терміни розробити план подальших дій, визначити нові маршрути та поставити завдання корабельному угрупуванню."У морі українські протимінні кораблі відпрацювали повний цикл дій — пошук, класифікацію, ідентифікацію міноподібних об'єктів і їхнє знищення", — акцентували українські військові.. Проте для українських офіцерів такий ритм роботи знайомий із практики розмінування акваторії у бойових умовах, і це помічають партнери. Також вони наголосили, що українські екіпажі демонструють високий рівень підготовки.Цього року штаб проходить оцінювання другого рівня НАТО (NEL-2), яке має підтвердити його сумісність зі силами Альянсу та можливість інтеграції до постійних протимінних груп НАТО."Окремо вже оцінено екіпажі кораблів "Маріуполь" і "Мелітополь", які, за результатами оцінювання, показали добрий рівень підготовки, зокрема, в умовах, коли документи та доповіді в процесі навчання відповідають стандартам НАТО", — зауважили в Генштабі ЗСУ.До навчань також залучені кораблі Франції, Великої Британії, Литви та Польщі, які виконують завдання під координацією українського штабу та взаємодіють із ним під час відпрацювання протимінних операцій."ЗСУ вдячні США та Великій Британії за допомогу та підтримку", — підсумували в Генеральному штабі Збройних сил України.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Україна та США підписали угоду, яка закладає основу для безпрецедентного оборонного партнерства. Вона дозволяє експортувати українські бойові безпілотники до Америки для військових випробувань..

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..

Новий глава британського уряду Енді Бернем уперше в історії країни призначив міністра з питань ШІ. Ним став Канішка Нараян. Чим цікаве це призначення і в чому британці показують приклад Україні?Енді Бернем офіційно став прем’єр-міністром 20 липня, змінивши на посаді великого друга України Кіра Стармера. TrueUA розповідав, чому керівна Лейбористська партія змушена міняти свого прем’єра, — вся справа в місцевих ультраправих друзях Трампа з партії Reform UK Найджела Фараджа, які у травні здобули гучну перемогу на місцевих виборах.Лейбористам потрібно було рятувати рейтинги на тлі падіння популярності Стармера. Але, і це має стати прикладом для українських політиків. Бернем подякував попереднику та однопартійцю, і одразу ж взявся до роботи, призначивши склад свого уряду. Тут також є чому повчитися. Наприклад, під час внутрішньопартійних дискусій, хто замінить Стармера, з Бернемом конкурував міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг. Його призначили міністром оборони. Донедавна — прямого конкурента за посаду.Ще одне призначення, про яке мовитиметься далі — міністр з питань штучного інтелекту. Ним став політик Канішка Нараян. За цим же напрямком він працював в уряді Стармера в міністерстві науки, інновацій і технологій. Спочатку про самого міністра, потім — про ймовірну логіку дій Бернема. Отже, Нараян — депутат від Уельсу. Він народився в Індії, переїхав до Британії разом із батьками в 12 років. Родина жила бідно, що не завадило хлопцю торувати шлях у майбутнє у престижних закладах освіти, де навчався на стипендії. Нараян має диплом Стенфордського університету. Він устиг попрацювати на різних посадах середньої ланки в урядах консерваторів Девіда Кемерона і Ліз Трасс, поки не потрапив до уряду Стармера.Нараян — член Лейбористської партії з 18 років, зараз йому — 36. Про нього ще кажуть, що він один із найкращих фахівців по стартапах у Британії, особливо у сфері захисту навколишнього середовища.Не пасти задніх в Європі. Навіщо Бернему міністр із ШІТепер про логіку Бернема. Свою стратегію щодо штучного інтелекту він не оприлюднив, однак ЗМІ припускають, що вона полягатиме у двох речах: одночасному розвитку та обмеженні. Як таке можливо? Після свого призначення Нараян написав у мережі Х:"Країни мають вузьке вікно, щоб вирішити, чи вони формують штучний інтелект, чи формуються вони ним. Британія зараз у цьому вікні".З чого напрошується думка, що британський уряд має намір розвивати у себе високотехнологічні компанії та спробувати стати лідерами з ШІ-технологій в Європі.Після виходу з Євросоюзу Велика Британія опинилася у двоякій ситуації. З одного боку, там можуть ігнорувати деякі норми закону ЄС про штучний інтелект (AI Act), де багато запобіжників (зокрема, забороняється створювати бази для розпізнавання облич із фото та відео, зібраних у мережі або через відеоспостереження, використовувати ШІ для маніпуляції поведінкою людей, експлуатації їхньої вразливості й розпізнавання емоцій), а з іншого — британці не беруть повною мірою участь у загальноєвропейських проєктах. Що є очевидним мінусом, який частково компенсується активністю інноваційних компаній.У торішньому рейтингу європейських ШІ-стартапів, складеному Bloomberg, у топ-25 дев’ять — британських. Але, до прикладу, розробником першої європейської ШІ-альтернативи стала французька Mistral AI, а в червні цього року у Відні презентували конкурента ChatGPT — суверенну ШІ-платформу автономних мобільних агентів eustella. Проєкт реалізовано на базі національної фабрики штучного інтелекту AI Factory Austria, яка функціонує в межах спільного підприємства EuroHPC Joint Undertaking. Євросоюз діє спільно, що розширює як фінансову базу, так і можливості для колективної роботи.Торік у вересні американська компанія Google оголосила про інвестиції у штучний інтелект у Великій Британії у розмірі п'яти мільярдів фунтів стерлінгів. А 8 червня уряд Стармера оприлюднив план із розвитку апаратного забезпечення для штучного інтелекту на 1,5 мільярда доларів, який передбачає створення нового суперкомп'ютера та підтримку суверенних виробників мікрочипів. Очікується, що національний суперкомп'ютер для штучного інтелекту вартістю 750 мільйонів фунтів запрацює 2030 року.Як зауважують ЗМІ, Бернему і Нараяну доведеться вирішувати ще одне складне завдання — налагоджувати співпрацю у сфері ШІ з членами ЄС, а вони через тертя з адміністрацією Трампа критично налаштовані щодо американського програмного забезпечення і моделей штучного інтелекту. Особливо французи та німці, які виступають проти технологічної залежності від США. У той час як британці та американці непогано співпрацюють у високотехнологічному напрямку.Чи потрапить штучний інтелект під заборонуНещодавно оприлюднили велике дослідження американського Інституту Gallup "Голоси покоління Z", серед іншого в ньому є питання про ШІ. Виявилося, що у США майже третина опитаних представників цього покоління гніваються на штучний інтелект за вигадування результатів, політичні маніпуляції та звинувачують його у зниженні власних когнітивних здібностей. В Європі ситуація схожа. Щобільше, тут останнім часом круто взялися за соціальні мережі."Я зобов’язався це зробити, і тепер це питання проголосували: соціальні мережі будуть заборонені для осіб віком до 15 років з початку навчального року", — заявив дня президент Франції Еммануель Макрон.А британський уряд заборонив дітям до 16 років користуватися таких платформ, як Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Snapchat та X ще у червні. Не виключено, шляхом заборон скоро підуть і щодо окремих ШІ-моделей. Не зараз, а коли відбудеться значне охолодження до цих див технологічного прогресу.У березні Європарламент проголосував за заборону інструментів штучного інтелекту, які можна використовувати для створення зображень та відео з роздягненими людьми. На порушеннях попався інструмент Grok Imagine Ілона Маска. Той перепросив та ініціював внутрішню перевірку xAI. А у квітні основні інституції ЄС заборонили співробітникам використовувати в офіційних повідомленнях відео та зображення, створені штучним інтелектом. В Європі є країни, де генеративний штучний інтелект заборонений в освітньому процесі. Так, у червні така заборона з’явилася для норвезьких учнів молодшої та середньої школи. Тобто процес розпочався — і це не просто прояви ретроградства.Світом ширяться громадські рухи проти гонитви за ШІ. PauseAL, Not By AL та інші стають все популярнішими. Так, нідерландський PauseAL позиціює себе як політичний рух, він вимагає поставити на паузу навчання найпотужніших загальних систем ШІ та створити міжнародну агенцію безпеки штучного інтелекту, подібну до МАГАТЕ. Зараз такі рухи ще не збирають багатотисячні мітинги, але мобілізація протестувальників проти "цифрового колоніалізму" — не за горами. Власне, це абсолютно передбачувані процеси, їхня ідеологія проста і доступна кожному — жодний ШІ не може знецінити людину, забрати її робоче місце чи навчити краще, за вчителя з плоті й крові.З розвитком штучного інтелекту зростатиме й політична протидія йому. Поки триває війна для нас це здається не таким актуальним, як для Франції, Британії чи США. Але їхній досвід можна буде переймати. Міністр зі штучного інтелекту нам ні до чого, у нас є Мінцифри, а от власні дослідження впливу ШІ на українців, особливо на дітей, на часі. Щобільше, інтеграція в Євросоюз вимагатиме імплементації в наше законодавство норм AL Act, і важливо знати, чи готові наші громадяни до обмежень для загальної користі..

Британська оборонна компанія BAE Systems підписала ліцензійну угоду з українським стратегічним оборонним партнером, яка передбачає локалізацію виробництва артилерійських систем Light Gun в Україні.Про це компанія повідомила за підсумками Міжнародного авіасалону у Фарнборо. Так, згідно з домовленостями, українське підприємство отримає технічну документацію та інженерну підтримку BAE Systems, необхідні для виготовлення першого зразка гармати, а також проведення його випробувань.У межах співпраці сторони розроблять українську версію легкої артилерійської системи L119, яка в подальшому використовуватиметься Збройними силами України.У компанії зазначили, що L119 — це мобільна буксирувана гармата калібру 105 мм, яка відзначається високою надійністю та ефективністю. Водночас назву українського підприємства, яке стало партнером проєкту, не розголошують.У BAE Systems наголосили, що угода має зміцнити виробничі можливості України та сприяти створенню стійкого оборонно-промислового потенціалу для довгострокового забезпечення Сил оборони.Директор з інженерії, технологій та стратегії підрозділу BAE Systems Weapon Systems UK Джайлз Амброуз заявив, що проєкт поєднує британський досвід у сфері артилерії з українськими знаннями про потреби сучасного поля бою."Наша підтримка України полягає не лише у постачанні озброєння, а й у розвитку навичок, промислової стійкості та власних оборонних спроможностей країни", — зазначив він.У компанії також додали, що ця домовленість є частиною ширших інвестицій BAE Systems у виробництво артилерії. Зокрема, у Великій Британії відновлюють виробничі потужності та налагоджують випуск артилерійських стволів калібру 105 і 155 мм у Шеффілді для потреб України.Нагадаємо, раніше президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Україна отримає ліцензії на виробництво керованих бомб AASM, зенітних ракет Aster 30 та крилатих ракет Scalp..

Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем провів першу телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Сторони обговорили війну в Україні та підтвердили намір і надалі підтримувати Київ.Про це повідомила пресслужба федерального канцлера Німеччини. Під час розмови Мерц привітав Бернема з призначенням на посаду глави британського уряду. Окрему увагу співрозмовники приділили російсько-українській війні.Лідери двох країн домовилися продовжувати всебічну підтримку України та посилювати тиск на Росію."Метою залишаються серйозні переговори для досягнення справедливого і тривалого миру", — зазначили в уряді Німеччини.Крім того, Мерц і Бернем підтвердили готовність до подальшої тісної співпраці між Німеччиною та Великою Британією, а також висловили підтримку реалізації Кенсінгтонського договору.Нагадаємо, 20 липня лідера Лейбористської партії Енді Бернема офіційно призначили прем'єр-міністром Великої Британії. Раніше він заявляв, що серед його перших міжнародних контактів на новій посаді будуть розмови з президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом.Бернем також наголошував, що має намір підтвердити незмінність британської підтримки України та продовжити політику допомоги Києву у протистоянні російській агресії..

У понеділок, 20 липня, президент України Володимир Зеленський провів розмову з новим прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом та привітав його зі вступом на посаду.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram."Радий був поговорити з Енді Бернемом і привітати його зі вступом на посаду премʼєр-міністра Великої Британії. Дуже ціную, що підтримка України та наших людей і надалі буде міцною", — зазначив глава держави.Президент також подякував новому прем’єр-міністру за слова поваги до українського народу та співчуття рідним і близьким людей, які загинули внаслідок нещодавніх російських атак.Зеленський наголосив, що Україна та Велика Британія побудували найсильніше партнерство в історії двосторонніх відносин."Україна та Британія змогли побудувати найсильніше партнерство в історії відносин між нашими державами, і ми обов’язково продовжимо працювати над тим, щоб воно тільки розширювалось", — заявив президент.Домовленості України та БританіїПід час розмови сторони домовилися найближчим часом провести зустріч, щоб обговорити подальшу співпрацю, зокрема роботу в межах Антибалістичної коаліції."Домовилися, що обговоримо нашу подальшу співпрацю, зокрема роботу в межах Антибалістичної коаліції, під час зустрічі вже найближчим часом. Дякую, Енді. Дякую, Британіє!" — підсумував Зеленський.Як відомо, король Великої Британії Чарльз III офіційно прийняв відставку Кіра Стармера з посади прем'єр-міністра. Новим главою британського уряду став лідер Лейбористської партії Енді Бернем.Новий прем'єр пообіцяв продовжити підтримку УкраїниПісля вступу на посаду Бернем заявив, що головними пріоритетами його уряду стануть зміцнення національної безпеки та розвиток британської економіки. Водночас він запевнив, що Лондон і надалі підтримуватиме Україну."Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми знаємо, що безпека Великої Британії та ширша євроатлантична безпека нерозривно пов'язані з тим, що відбувається в Україні", — наголосив новий глава уряду.Бернем також нагадав, що впродовж останніх років підтримував співпрацю з мерами Києва та Львова. За його словами, він має намір і надалі розвивати цю взаємодію та підтримувати українців у боротьбі проти російської агресії.Зокрема, разом із міським головою Львова Андрієм Садовим він є співзасновником мережі UNBROKEN Cities Network, яка займається підтримкою реабілітації українців.Нагадаємо, 16 липня президент Володимир Зеленський разом з колишнім очільником британського уряду Кіром Стармером провели церемонію вшанування пам'яті українських воїнів, які віддали життя у боротьбі з ворогом. Вони поклали квіти до меморіалу та схилили голови перед подвигом Героїв.Читайте також: Відставка Кіра Стармера: що це означає для Британії та України.

Король Великої Британії Чарльз III офіційно прийняв відставку Кіра Стармера з посади прем'єр-міністра. Новим главою британського уряду став лідер Лейбористської партії Енді Бернем.Про це повідомляє The Guardian.Після зустрічі з монархом Стармер виступив із короткою заявою, в якій зазначив, що залишає посаду "з гідністю, з посмішкою та з гордістю за досягнуте". Він також наголосив, що через підтримку України та відданість демократичним цінностям Велика Британія стикається зі спробами ворогів посіяти розбрат у суспільстві.Під час свого виступу Стармер висловив повну підтримку Енді Бернему, який очолив Лейбористську партію та відповідно став новим прем'єр-міністром країни.Новий прем'єр пообіцяв продовжити підтримку УкраїниПісля вступу на посаду Бернем заявив, що головними пріоритетами його уряду стануть зміцнення національної безпеки та розвиток британської економіки. Водночас він запевнив, що Лондон і надалі підтримуватиме Україну."Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми знаємо, що безпека Великої Британії та ширша євроатлантична безпека нерозривно пов'язані з тим, що відбувається в Україні", — наголосив новий глава уряду.Бернем також нагадав, що впродовж останніх років підтримував співпрацю з мерами Києва та Львова. За його словами, він має намір і надалі розвивати цю взаємодію та підтримувати українців у боротьбі проти російської агресії.Зокрема, разом із міським головою Львова Андрієм Садовим він є співзасновником мережі UNBROKEN Cities Network, яка займається підтримкою реабілітації українців.Читайте також: Відставка Кіра Стармера: що це означає для Британії та України.

Попри те, що українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх показала найкращий результат сезону на відкритому повітрі — 2,01 м, — вона програла першу очну зустріч своїй принциповій конкурентці Ніколі Оліслагерс на етапі Діамантової ліги в Лондоні.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що для чинної рекордсменки світу це четвертий старт літнього сезону та другий етап престижної серії після перемоги в Рабаті, де українка виграла з результатом 1,97 метра.До Лондона Магучіх прибула після успішного виступу на чемпіонаті України у Львові та тренувального збору в Луцьку. Разом із Магучіх на турнірі мала виступити й Ірина Геращенко, однак бронзова призерка Олімпійських ігор пропустила змагання через проблеми з оформленням візи.Магучіх розпочала виступ із висоти 1,93 метра, яку подолала з другої спроби. З першої — планку взяли Ламара Дістін, Марія Вукович і Нікола Оліслагерс, тоді як Елеонор Паттерсон також використала дві спроби. У третій спробі до боротьби на цій висоті приєдналася Ангеліна Топіч.На 1,96 метра першими безпомилково впоралися австралійки Елеонор Паттерсон і Нікола Оліслагерс. Магучіх, Топіч і Вукович подолали висоту з других спроб, а представниця Ямайки Ламара Дістін завершила виступ.Після цього боротьбу за перемогу продовжили п'ять спортсменок, які перейшли до висоти 1,99 метра. З першої спроби її взяла лише Нікола Оліслагерс, повторивши свій найкращий результат сезону. Ярослава Магучіх здолала цю планку з другої спроби. Паттерсон і Топіч у трьох підходах не впоралися. А полька Жодзік, стрибнувши у другій спробі повз мати, відмовилася від третього стрибка.Магучіх і Оліслагерс продовжили дуель на висоті 2,01 метра. У перших двох спробах обидві не впоралися. У третій Магучіх вдалося здолати планку, показавши свій найкращий результат сезону на відкритому повітрі цього року. Оліслагерс теж підкорила 2,01 метра у третій спробі.Планка піднялася на позначку найкращого результату сезону в світі — 2,03 метра, який Ярослава показала в січні на меморіалі Дем'янюка у Львові. Обидвом спортсменкам не вдалося підкорити цю висоту. Магучіх стала другою в Лондоні, програвши Оліслагерс за спробами на планці 1,99 метра.Нагадаємо, що 10 липня чемпіонка та рекордсменка світу зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх вдруге в кар'єрі перемогла на чемпіонаті України. У Львові українка продемонструвала результат у два метри..

Колишній мер Манчестера, 56-річний Енді Бернем очолив Лейбористську партію та стане новим прем’єр-міністром Великої Британії замість Кіра Стармера. Він офіційно вступить на посаду 20 липня.Про це повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що це добре відомий персонаж у британській політиці, до того ж він уже працював в уряді.У своїй промові Бернем віддав шану попереднику Кіру Стармеру, зазначивши, що під його керівництвом лейбористи "пройшли шлях від найгіршої поразки до однієї з найкращих перемог у нашій історії".Він заявив, що його першим кроком стане зміна культури Лейбористської партії. Бернем прагне "нової політики", заснованої на розв’язанні проблем, а не на набиванні очок. Новий прем’єр-міністр також сказав, що хоче, щоби політика стала менш токсичною, та висловив готовність стати лідером для "всіх регіонів".Заяви про "хоробрий український народ"Раніше Бернем заявляв, що його зовнішньополітичними пріоритетами стануть підвищення національної безпеки, зміцнення чинних альянсів, посилення співпраці з Європою, а також підтримка України у війні з Росією."Британія стикається зі все небезпечнішим світом, де зростає російська агресія, конфлікт на Близькому Сході, кліматична й енергетична нестабільність, а також технології, які швидко змінюють характер війни за кордоном і нашу безпеку вдома", — наголошував він.У цьому контексті Бернем пообіцяв продовжувати курс свого попередника щодо підвищення оборонних витрат, посилення ролі в НАТО та тісної співпраці з європейськими країнами. Він акцентував, що США залишатимуться найважливішим союзником Британії у сфері оборони та безпеки, а також постійно згадував про російсько-українську війну."Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми знаємо, що британська безпека та ширша євроатлантична безпека невіддільні від того, що відбувається в Україні", — зазначав політик.За його словами, уряд Кіра Стармера довів лідерство Великої Британії, створивши та ставши співголовою "Коаліції охочих" для підтримки "хороброго українського народу".Раніше він теж неодноразово заявляв, що й надалі продовжуватиме підтримувати український народ проти російської агресії.Підтримка Києву, Львову та ХарковуДо речі, що під час перебування на посаді мера Великого Манчестера Бернем надавав підтримку мерам Києва, Львова та Харкова. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії Бернем звернувся до них із листом і запропонував їм гуманітарну допомогу, назвавши Україну "демократією під атакою" та заявивши, що накладені на Росію санкції є "недостатніми"."Мешканці Великого Манчестера, безсумнівно, захочуть пожертвувати речі чи їжу, але ця кампанія спрямована саме на збір коштів для закупівлі медичного обладнання. Якщо ви маєте можливість допомогти фінансово, закликаю зробити це якомога швидше. Це дозволить нашим медикам підтримати тих, хто перебуває на передовій в Україні", — сказав тоді очільник одного з найбільших британських міст."Це справді темні часи для українського народу. Ми просто повинні залишатися з ними та протистояти тому, хто вже щонайменше 15 років висуває неприйнятні погрози. Ми маємо визнати, що до цього моменту не зробили вдосталь, щоби протистояти йому", — заявив політик у перші дні вторгнення.Уже в березні 2022 року він підтримав кампанію зі збору коштів манчестерської благодійної організації UK-Med, яка допомагала медичним бригадам на фронті. А 2023 року Бернем як мер Великого Манчестера виступив співзасновником міжнародної мережі UNBROKEN Cities Network — ініціативи, спрямованої на підтримку українських міст в умовах війни, а також на розвиток реабілітаційних послуг.Працевлаштування українцівТоді ж він декілька разів зустрічався з волонтерами, які організували безкоштовний магазин для переселенців з України в Манчестері. Бернем разом із партнерами з півночі Англії долучився до створення ініціативи "Разом для України". На сайті United for Ukraine опублікували список якісних вакансій від роботодавців, які готові надати підтримку.Цей інформаційний ресурс також спрямовував людей до інших послуг: безкоштовні курси англійської мови, відкриття банківських рахунків, консультації щодо управління фінансами, житла та догляду за дітьми."У партнерстві з роботодавцями з усього регіону ми продовжуємо допомагати переміщеним українцям облаштовуватися на новому місці, забезпечуючи їм можливості для працевлаштування та навчання", — акцентував Бернем у першу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.На той час до United for Ukraine долучилися понад 140 роботодавців, що розмістили понад 400 вакансій для українців.Манчестер визнав Голодомор геноцидомПід час керівництва Великим Манчестером Бернем також відзначився символічним, але політично важливим кроком. 2024 року місто визнало Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.Бернем підкреслив, що російське вторгнення в Україну — це не перший випадок, коли українська ідентичність зазнає нападу. Тоді ж він розпорядився запровадити день пам’яті жертв Голодомору в четверту суботу листопада."Російський уряд навіть через 90 років після Голодомору не припинив своєї агресії. Він прагне знову поневолити Україну та перешкодити демократичному волевиявленню українського народу", — наголошував нинішній головний претендент на посаду прем’єр-міністра.Він висловлював тверде переконання, що Велика Британія не повинна дозволити Росії досягнути своїх цілей в Україні. І для цього варто допомагати Києву."Вкрай важливо, щоби ми продовжували підтримувати Україну всілякими способами", — йдеться у його заяві до першого Дня пам’яті жертв Голодомору у Великому Манчестері.Нагадаємо, що, за оцінками політичних аналітиків, перед Енді Бернемом постане два зовнішньополітичних виклики. Перший — Дональд Трамп, який майже безсумнівно не сприйме прем’єра Великої Британії з лівими поглядами. Другий — продовження політики попередника в напрямку виправлення помилки, якої ця держава припустилася з "Брексіт". Для лейбористів лозунг "назад до Євросоюзу" здатний стати тією темою, яка мобілізує їхній електорат проти ультраправих прихильників ізоляціонізму..

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після лютого 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали значно біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю: межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить — такий вибір робить суспільство. Значить — психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми. Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

Президент Володимир Зеленський подякував премʼєр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за підтримку України під час повномасштабної війни та нагородив його орденом Свободи.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. За словами глави держави, Британія залишається одним із найближчих партнерів України, а особисте лідерство Стармера відіграє важливу роль у зміцненні двосторонньої співпраці."Нагородив Кіра орденом Свободи за його особисте лідерство та підтримку нашого народу", — зазначив Зеленський.Президент повідомив, що від початку роботи уряду Стармера сторони провели десятки зустрічей і переговорів. Нинішній візит британського премʼєра до України став четвертим після його вступу на посаду. Загалом лідери провели 46 офіційних зустрічей і розмов.Під час переговорів у Києві Володимир Зеленський і Кір Стармер обговорили ситуацію на фронті, далекобійні операції України та подальший тиск на Росію задля припинення війни й досягнення справедливого миру.Президент наголосив, що Україна продовжить координувати свої дії з британськими партнерами та розвивати співпрацю за ключовими напрямами оборони й безпеки."Я вдячний за всю надану Україні допомогу за цей час. Британія завжди була і є з Україною, і ми це надзвичайно цінуємо", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, 16 липня президент Володимир Зеленський разом з очільником британського уряду Кіром Стармером провели церемонію вшанування пам'яті українських воїнів, які віддали життя у боротьбі з ворогом. Лідери обох держав поклали квіти до меморіалу та схилили голови перед подвигом Героїв..

У четвер, 16 липня, президент України Володимир Зеленський разом з очільником британського уряду Кіром Стармером провели церемонію вшанування пам'яті українських воїнів, які віддали життя у боротьбі з ворогом. Лідери обох держав поклали квіти до меморіалу та схилили голови перед подвигом Героїв.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Вдячність союзникам та шана подвигу героївПід час пам'ятного заходу Зеленський висловив глибоку вдячність британським партнерам за солідарність з українським народом та повагу до тих, хто захищає європейську безпеку."Дякую Кіру та Великій Британії за незмінну повагу до наших воїнів, до всіх, хто віддав найдорожче заради захисту України та всієї Європи", — наголосив президент.Зеленський наголосив на надзвичайній важливості збереження пам'яті про внесок кожного українця, який став на захист своєї землі. Він додав, що необхідно завжди пам’ятати про подвиг усіх наших людей, які захищали Україну. На завершення глава держави висловив вічну вдячність кожному й кожній, хто боронив Україну від російської агресії.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після засідання "Коаліції охочих" у Парижі заявив, що понад 20 держав готові до розгортання багатонаціональних сил в Україні. Це може статися практично одразу після припинення бойових дій..

Прем'єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер, який невдовзі залишає свою посаду, здійснює фінальний візит до української столиці. Під час прощальної зустрічі з президентом Володимиром Зеленським очільник британського уряду планує особисто підтвердити непохитність офіційного Лондона у питанні допомоги Україні.Про це повідомляє The Telegraph.Прощальні переговори лідерівЗустріч лідера Лейбористської партії з главою української держави запланована на четвер. Цей візит відбувається всього за чотири дні до того, як сер Кір Стармер офіційно залишить резиденцію на Даунінг-стріт, №10, після чого його посаду обійме Енді Бернем. Протягом двох років свого перебування при владі прем'єр послідовно відстоював інтереси України на міжнародній арені та збудував близькі дружні відносини з Володимиром Зеленським. Напередодні поїздки британська Палата громад під час фінального засідання висловила Стармеру вдячність за його лідерську позицію у наданні допомоги Києву з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Перед початком свого візиту керівник британського уряду зробив рішучу заяву щодо консолідації зусиль демократичного світу."Як ми показали на самітах G7 та НАТО останніми тижнями, Велика Британія та її союзники абсолютно єдині проти російської агресії", — наголосив сер Стармер.Він також додав, що щиро пишається вкладом своєї держави у спільну боротьбу, запевнивши, що залізна підтримка триватиме й надалі, оскільки від неї залежить безпека всієї Європи. Британський прем'єр висловив захоплення стійкістю українського народу, який відмовляється піддаватися залякуванням з боку Кремля. За його словами, коли він очолив уряд, то чітко усвідомлював, що Лондон має не просто допомагати Україні у поточний момент, а закладати надійний фундамент для її тривалої безпеки.Внутрішня криза та критика оборонної політикиПопри активну зовнішньополітичну діяльність, каденція Стармера супроводжувалася серйозними внутрішніми викликами. Зокрема, рівень інфляції в країні досяг пікових 11 відсотків, що стало спадком попереднього уряду консерваторів після нападу Володимира Путіна на Україну.Крім того, прем'єр-міністр регулярно наражався на гостру критику через недостатні зусилля у сфері зміцнення національної оборони, хоча уряд і звітував про рекордне збільшення фінансування військового сектору з часів Холодної війни. Через розбіжності у поглядах минулого місяця у відставку пішов міністр оборони Джон Гілі, який не погодився із відмовою уряду гарантувати виділення трьох відсотків ВВП на потреби армії до 2030 року для ефективної протидії російській загрозі. Також сер Кір Стармер так і не зміг окреслити чіткі часові межі для досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення оборонних витрат до 3,5 відсотків ВВП до 2035 року.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після засідання "Коаліції охочих" у Парижі заявив, що понад 20 держав готові до розгортання багатонаціональних сил в Україні. Це може статися практично одразу після припинення бойових дій..

Понад 20 держав готові до розгортання багатонаціональних сил в Україні. Це може статися практично одразу після припинення бойових дій.Про це заявив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після засідання "Коаліції охочих" у Парижі."У нас є чіткий план, який ми розробили щодо розгортання багатонаціональних сил в Україні. У цьому беруть участь 25 націй, які готові буквально розгорнутися за кілька днів, щойно настане припинення вогню", — зазначив Стармер.За його словами, основу майбутньої місії союзники погодили ще під час зустрічі в Парижі в січні. Крім можливого розміщення міжнародного контингенту, учасники "Коаліції охочих" підготували пакет гарантій безпеки для України.Водночас Стармер наголосив, що підтримка України не обмежується підготовкою до післявоєнного етапу. За його словами, союзники продовжать:посилювати українську протиповітряну та протиракетну оборону;нарощувати виробництво оборонної продукції;інвестувати в розвиток сучасних військових технологій.До того ж британський прем'єр наголосив, що його країна візьме участь у програмі ЄС допомоги Україні. У межах цієї підтримки Британія виділить 90 млрд євро для оборонного планування.Нагадаємо, 27 червня до Києва з візитом приїжджала міністерка фінансів Великої Британії Рейчел Рівз. У британському уряді зазначили, що її поїздка — це "сигнал непохитної підтримки" з боку Сполученого Королівства в продовження анонсованого пакета підтримки на забезпечення стійкості й енергетичної безпеки України на 290 мільйонів фунтів стерлінгів — до ще мільярда доларів фінансової підтримки Великої Британії на забезпечення найважливіших послуг.Читайте також: Відставка Кіра Стармера: що це означає для Британії та України.

У новому європейському безпековому механізмі варто об'єднати зусилля не лише держав Європейського Союзу, а й України, Великої Британії, Туреччини й інших країн континенту.Така теза присутня в публікації видання Türkiye Today, журналісти якого послалися на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Він заявив, що довгострокова безпекова система Європи не повинна обмежуватися рамками Європейського союзу."Майбутня модель оборонної співпраці має охоплювати весь континент і включати держави, які не входять до ЄС", — висловив переконання італієць.За словами очільника італійського оборонного відомства, партнерами у новій архітектурі безпеки мають стати Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, країни Західних Балкан, Туреччина й Україна."Довгостроковою відповіддю має стати перспектива посилення оборони, яка не обмежується лише кордонами ЄС, а є справді континентальною та передбачає партнерство з Великою Британією, Норвегією, Швейцарією, Молдовою, країнами Західних Балкан, Туреччиною й Україною", — наголосив Крозетто.На думку міністра, європейським урядам необхідно відмовитися від колишнього підходу до оборонного планування, розрахованого на десятиліття вперед. Він зазначив, що військово-політична ситуація змінюється надто швидко, тому розвиток оборонних можливостей має враховувати нові виклики."Уряди більше не можуть обмежуватися плануванням можливостей, які стануть доступними через 10 чи 15 років, коли ситуація повністю зміниться", — заявив міністр.Крозетто також звернув увагу на можливе поступове скорочення військової присутності США в Європі через усунення стратегічних пріоритетів Вашингтона до Індо-Тихоокеанського регіону. Він додав, що європейським країнам необхідно заздалегідь враховувати такий сценарій для формування власної оборонної політики.Заяви міністра ґрунтуються на новому стратегічному документі Міністерства оборони Італії, який визначає основні напрямки розвитку збройних сил на бюджетний період 2027-2029 років.У документі серед ключових завдань названо розвиток супутникового зв'язку, посилення захисту підводної критичної інфраструктури, підвищення рівня кібербезпеки та протидію інформаційним загрозам.Крім того, Крозетто виступив з ініціативою створити національний та загальноєвропейський центр боротьби з гібридними погрозами."Потрібно створити національний та європейський центр протидії гібридній війні", — зауважив він.За словами міністра, така структура дозволить союзникам ефективніше обмінюватися інформацією та координувати дії у протидії кібератакам, дезінформації, пропаганді й іншим елементам гібридної війни.Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні неодноразово висловлювала глибоку солідарність з українським народом на тлі масштабних обстрілів із боку окупаційних військ. Вона рішуче засуджує дії Кремля та наголошує на необхідності консолідації зусиль світової спільноти для захисту суверенітету України..