# відновлення

У суботу, 22 серпня, Кабінет міністрів України спрямував 5,14 мільярда гривень для компенсації за знищене житло за програмою "єВідновлення". Це вагома допомога для тих, хто постраждав від рашистських ударів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це дасть змогу ще понад 3 600 родинам, які втратили житло через російські удари й отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю", — зазначив він.Очільник українського уряду уточнив, що кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME."Житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярда гривень, із них понад 33 тисячі сімей купили нове житло", — зауважив прем’єр-міністр.Він додав, що ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів."Продовжуємо цю роботу, поки кожен, у кого росіяни забрали дім, не отримає нову оселю", — підсумував Сергій Корецький.Раніше до програми державної допомоги "єВідновлення" отримав можливість доєднатися бізнес, який займається продажем будівельних матеріалів і наданням послуг із ремонту житла."єВідновлення" — державна ініціатива щодо надання компенсацій українцям за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок війни. Програму розпочато 10 травня 2023 року.Щоб отримати житловий сертифікат за програмою "єВідновлення" потрібно:подати відповідну заяву через "Дію";коли комісія опрацює її та визначить суму компенсації, ця інформація відобразиться у застосунку;далі потрібно забронювати кошти, дочекатися підтвердження цього;припинити право власності на знищене житло та укласти угоду про купівлю-продаж. Гроші надійдуть на рахунок продавця майна. Тобто фактично ці житлові сертифікати можна обміняти на квартиру чи приватний будинок у будь-якому регіоні України, крім тимчасово окупованих.Нагадаємо, на початку серпня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець інформував, що в Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює із значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації..

Представник американського президента Кіт Келлог прибув в Україну з візитом і відвідав Одеський морський торговельний порт. Його супроводжував перший заступник міністра України Сергій Деркач та інші офіційні особи.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Під час візиту делегація оглянула наслідки російських атак на інфраструктуру Одеського морського порту. Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби завданих Росією пошкоджень та заходи, які вживаються для підтримки стабільної роботи портової інфраструктури.Окрему увагу під час робочої зустрічі приділили безпеці судноплавства та функціонуванню Українського морського коридору. Попри постійні російські атаки, морські порти залишаються критично важливою частиною української експортної логістики та забезпечують доступ української продукції до світових ринків."Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах зараз працюють українські порти. Росія системно атакує цивільну портову інфраструктуру та судна, намагаючись обмежити український експорт і свободу судноплавства у Чорному морі. Попри це, ми продовжуємо забезпечувати роботу морського коридору. Наше завдання — разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики", — зазначив Сергій Деркач.Учасники зустрічі також обговорили подальше відновлення та розвиток портової інфраструктури, посилення стійкості експортних маршрутів і можливості залучення міжнародних партнерів і приватного капіталу до реалізації інфраструктурних проєктів. "Стабільна робота морських портів має значення далеко за межами України. Через морський коридор українська аграрна продукція потрапляє на ринки десятків країн, а, отже, йдеться про глобальну продовольчу безпеку. Російські атаки на портову інфраструктуру — це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків", — наголосив міністр Тарас Висоцький.Окремим напрямом зустрічі стала економічна та інвестиційна співпраця зі США. Україна зацікавлена у залученні американських компаній до конкретних проєктів публічно-приватного партнерства у транспортній та комунальній інфраструктурі.Серед пріоритетів — концесійні проєкти в порту "Чорноморськ", розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури, а також проєкти у сфері водопостачання. Важливим є залучення американського бізнесу не лише як інвестора, а й як технологічного та операційного партнера. Окремо під час зустрічі обговорили можливості співпраці в межах американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, створеного в межах економічної угоди між Україною та США."Одещина щодня відчуває, що означає бути ключовим логістичним регіоном країни під час війни. Ворог системно атакує порти й інфраструктуру області, але після кожного удару ми працюємо над максимально швидким відновленням і продовжуємо забезпечувати роботу портів. Для нас важливо посилювати їхній захист і стійкість, адже від цього залежить не лише економіка регіону, а й експортні можливості всієї України. Вдячні партнерам, які бачать ці виклики на власні очі та готові підтримувати нас", — заявив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.. Нагадаємо, що в ніч на понеділок, 17 серпня, російські терористи вкотре атакували портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджене цивільне судно, постраждали четверо людей..

У вівторок, 18 серпня, до Києва приїхав міністр довкілля Німеччини Карстен Шнайдер. Він запевнив, що Німеччина допоможе Україні розвивати відновлювальну енергетику, щоби зробити енергопостачання менш вразливим.Про це повідомило видання DW. Зазначається, що Німеччина хоче допомогти Україні розвивати відновлювальну енергетику."Розподілені відновлювані джерела енергії роблять енергопостачання менш вразливим. Енергоефективні будівлі споживають менше енергії. Циркулярна економіка заощаджує сировину та робить країну більш незалежною. Це не технології на колись потім. Україна потребує їх саме зараз", — зазначив Шнайдер.Він наголосив, що Німеччина може "багато чого запропонувати" в цій сфері, оскільки "зелені технології" є великою галуззю економіки країни. Разом зі Шнайдером до Києва приїхали представники 17 німецьких компаній."Вони хочуть не лише говорити про майбутнє України. Вони хочуть інвестувати тут і розробляти конкретні проєкти разом з українськими партнерами", — наголосив міністр.На його думку, від цього виграють обидві сторони: Україна отримає сучасну та надійну інфраструктуру, а німецькі підприємства - важливий ринок."Водночас ми можемо багато чого навчитися у України: про інноваційність, про оперативність у кризових ситуаціях та про те, як просувати зміни навіть у найскладніших умовах", — додав Шнайдер.Він також поінформував, що під час перебування в Україні планує поїхати до Чорнобиля, щоб оцінити масштаби пошкоджень захисного конфайнмента четвертого реактора атомної електростанції внаслідок удару російського дрона."Пошкоджену захисну оболонку над зруйнованим реактором необхідно відремонтувати. Німеччина виступатиме за те, щоби міжнародна спільнота співпрацювала над вирішенням цього завдання та швидкою реалізацією", — підсумував німецький міністр.Нагадаємо, що в Чорнобильській зоні відчуження тривають масштабні інженерні роботи задля відбиття потенційного наступу армії Російської Федерації з території Білорусі. Враховуючи досвід 2022 року, Сили оборони будують глибокоешелоновану систему фортифікацій для захисту стратегічного напрямку..

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

В Україні розглядають можливість запровадження податку на відбудову. Він мав би замінити п’ятивідсотковий військовий збір після війни.Про це свідчить оновлений Меморандумі про економічну та фінансову політику в межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).У документі йдеться про те, що після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового збору на три роки після завершення воєнного стану уряд має намір не допустити скорочення бюджетних надходжень."Після продовження дії п’ятивідсоткової ставки військового податку на три роки після закінчення дії воєнного стану ми забезпечимо, щоби доходи не зменшилися після втрати чинності цим заходом", — ідеться в повідомленні.Автори документа додали, що одним із варіантів, який розглядається, є запровадження податку на відновлення замість військового податку."Його ми включимо до законодавства, що регулює перехід від воєнного стану", — йдеться в меморандумі.Раніше МВФ погодив перенесення термінів запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізосіб-підприємців. Закон має набути чинності зі січня 2028 року замість січня 2027 року.До речі, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила проєкт закону №15110, згідно з яким українці матимуть зобов'язання платити п’ятивідсотковий військовий збір ще три роки після закінчення війни.Нагадаємо, що з 1 липня цього року в Україні набрали чинності зміни щодо зарахування надходжень військового збору. Тепер сплачені кошти надходять до спеціального фонду бюджету, їх використовують для виплати грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ..

Металургійний сектор може стати одним із локомотивів економічного відновлення, Україна та Європейський Союз мають взаємодоповнювальні переваги в цій галузі, розв’язання її проблем стане одним з пріоритетів.Про це повідомив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в дописі на своїй сторінці в Facebook."Ця галузь щосили тримає економічну стійкість країни. І водночас вона чи не найбільше серед інших постраждала внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс — серед пріоритетів моєї роботи", — зазначив він.За його словами, попри військові ризики, руйнування та логістичні витрати, галузь працює, інвестує та підтримує економіку.Зокрема, 2025 року підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів. До того ж металургійні компанії продовжують інвестувати — близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме гірничо-металургійний комплекс."І найголовніше — люди. Галузь забезпечує 70 тисяч робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч — у суміжних галузях", — пояснив новоспечений міністр.На його переконання, металургійний сектор може та має стати одним із локомотивів економічного відновлення. Україна та ЄС отримали переваги в цій галузі."Зокрема, ми можемо стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини й іншої продукції, яка необхідна для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової кооперації, залучення інвестицій і глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів", — зауважив очільник Мінекономіки.Він констатував, що, попри всі виклики, підприємства продовжують виробляти продукцію, підтримувати українську економіку, забезпечувати робочі місця та допомагати зберігати експортний потенціал України."За кожною тонною сталі чи видобутої руди стоїть щоденна праця тисяч людей", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що минулого року ЄС продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень..

В Україні створять національні бригади відновлення. Вони допомагатимуть громадам оперативно ліквідовувати наслідки російських обстрілів.Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба."Сьогодні Кабінет міністрів підтримав відповідну ініціативу Мінрозвитку та затвердив порядок реалізації цього проєкту", — зазначив посадовець.Зазначається, що країна масштабує минулорічний досвід, коли залучили понад 2000 фахівців з усієї України для ліквідації наслідків обстрілів у столиці. Як очікується, національні бригади дозволять швидко залучати кваліфікованих фахівців, техніку та обладнання з різних регіонів туди, де вони найбільше потрібні. Йдеться про відновлення об’єктів тепло-, водо- та електропостачання, водовідведення, а також житлових будинків, пошкоджених внаслідок російських атак.Посадовець наголосив, що формування бригад координуватиме Укрзалізниця. До їхнього складу залучатимуть фахівців підприємств, які мають досвід виконання аварійно-відновлювальних робіт. Працюватимуть вони за рішеннями Державної комісії з питань ТЕБ та НС із залученням обласних військових адміністрацій."У 2026 році проєкт фінансуватиметься за рахунок резервного фонду держбюджету та місцевих бюджетів. Новий механізм дасть змогу значно скоротити час ліквідації наслідків атак і посилить спроможність громад реагувати на надзвичайні ситуації", — додав посадовець.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Міністерство розвитку громад і територій оновило критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування національної економіки. Зокрема, йдеться про будівельну та туристичну сфери.Про це повідомила пресслужба Агентства відновлення. Критерії оновлені в тому числі для підприємств, які виконують державні контракти:у сфері будівництва захисних споруд;щодо відновлення пошкоджених об’єктів критичної та соціальної інфраструктури;стосовно забезпечення логістики й експлуатаційного утримання доріг.Визначено, що для отримання чи підтвердження статусу критично важливого підприємства зі сфери будівництва, ремонтів і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, вони повинні мати два та більше відповідних чинних договорів, термін дії яких становить не менше шести місяців від дати звернення."Вони також мають підтвердити виконання договорів листами замовника, датованими не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати звернення, із зазначенням інформації щодо відсутності порушень умов відповідних договорів", — ідеться в повідомленні.Будівельні підприємства, що виконують роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення (модернізації), об’єктів у визначених сферах інфраструктури повинні мати кількість застрахованих осіб, яким нараховано заробітну плату за останній звітний період (календарний місяць), не менше 20 осіб.Підприємства також повинні мати не менше двох чинних договорів, украдених не раніше, ніж за 60 днів від дати звернення, термін виконання робіт за якими становить не менше шести місяців від дати укладення, та вартість предмета кожного з яких дорівнює або перевищує три мільйони гривень.Окрім того, для сфери проєктування відтепер введено критерій щодо тривалості працевлаштування виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, який становить не менше шести місяців до дати звернення.Підприємства, що здійснюють роботи чи надають послуги у сфері захисту об’єктів критичної інфраструктури та працюють зі Службами відновлення в областях повинні мати не менше двох чинних договорів терміном дії не менше трьох місяців від дати укладення. Вартість предмета договору має становити від 200 тисяч гривень для надання послуг, 1,5 мільйона гривень – для проведення робіт.Для підтвердження статусу критичності підприємства у сфері туризму мають надавати комплекс туристичних послуг на безоплатних чи пільгових умовах для військовослужбовців, учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб та інших пільгових категорій громадян у кількості не менше 300 осіб протягом року.Для підприємств в авіаційній сфері прибраний критерій щодо наявності пасажирських повітряних суден ємністю не менше 100 місць.Затверджений також чіткий перелік документів, необхідних для підтвердження відповідності статусу.Нагадаємо, що наприкінці червня підприємства, установи й організації агропромислового комплексу отримали нові правила щодо надання статусу важливих для національної економіки. Таке рішення ухвалили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства..

Обладнання європейських теплоелектроцентралей (ТЕЦ) уже допомагає зміцнювати енергетичну стійкість України. Міністерство енерго провело 199 відвантажень загальною вагою понад 3,3 тисячі тонн.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі."Устаткування вже ефективно працює на енергообʼєктах у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та інших областях. Дякуємо партнерам за практичну допомогу та передачу устаткування з виведених з експлуатації електростанцій", — зазначив він.Міністр енергетики деталізував, що Литва зробила особливо важливий внесок:через AB Ignitis Gamyba Україна отримала 152 партії обладнання загальною вагою понад 2,4 тисячі тонн;співпраця з Ігналінською АЕС дозволила доставити ще 41 партію обладнання загальною вагою 780,2 тонни.Він додав, що Німеччина також надала важливу підтримку. Завдяки RWE Power AG у межах першого етапу співпраці доставлено шість партій обладнання загальною вагою 87,9 тонни до компаній з центральних, західних областей, Києва та Харкова."Зараз працюємо з Латвією. Ведемо активну роботу щодо переміщення обладнання з Ризької ТЕЦ-2. Позиції, які цікавлять українські компанії, вже визначені. Також визначено суму та джерело коштів, необхідні для демонтажу відповідного обладнання", — розповів український посадовець.Він такж зауважив, що триває робота й на інших об’єктах. Вже обстежено вісім виведених з експлуатації ТЕЦ у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландах."Надзвичайно цінуємо підтримку партнерів. Ваш внесок — це зміцнення не лише енергетичної стійкості України, а й усієї Європи", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше перший віцепрем'єр розповідав, що Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів..

Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Для цього потрібні виконання стратегічних завдань і допомога надійних партнерів.Про це заявив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час презентації візії оновленої енергетичної стратегії України, яка розробляється разом зі Світовим банком."Стратегічна амбіція України — повернутися до 54 ГВт встановленої потужності, яку ми мали до 2014 року", — зазначив він.За його словами, її має забезпечувати: 50% — атомна енергетика, 30% — відновлювані джерела енергії, 20% — нова газова генерація та модернізована теплоенергетика.Другим ключовим акцентом він назвав розподілена стійкість. Україна формує архітектуру "енергетичних сот" — кластерів, здатних підтримувати базові функції навіть у разі пошкодження центральної мережі."Третій акцент — безпека. Захист буде вмонтований у каркас енергетичної системи та стане її невід’ємною властивістю. Він складатиметься з трьох основних шарів: архітектурного захисту, військового захисту та стійкості на рівні системи", — пояснив український міністр.Четвертий акцент — єдиний енергетичний простір з Європою. Пріоритетами є розширення потужності транскордонної інтеграції з ENTSO-E до 4,5 ГВт, розвиток пропускних потужностей у газовій сфері, використання українських газосховищ, розвиток власного газовидобутку, посилення енергетичних маршрутів до Центральної Європи й експорт чистої енергії."Дякую директорці з питань операційної діяльності Анні Б'єрде та всій команді Світового банку за підтримку в розробці цієї стратегії", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше сьогодні прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко інформувала, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору..

У четвер, 25 червня, Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Вона уточнила, що в декларації йдеться про практичну підтримку та перші внески до фонду, її підписали на полях конференції з відбудови України."Одне з ключових завдань фонду — відновлення інфраструктури та прискорення інтеграції України до транспортної мережі Євросоюзу", — зазначила очільниця українського уряду."Партнери оголосили про перші внески: Литва, Швеція та Норвегія — близько одного мільйона євро кожна, Естонія — 100 тисяч євро. Кошти спрямуємо на реалізацію пілотних проєктів, визначених Україною", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що фонд фінансуватиме ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки й обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури, а також посилення експортних маршрутів.Юлія Свириденко підсумувала, що Україна визначатиме пріоритети та координуватиме реалізацію проєктів, а адміністрування фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка відповідатиме за проведення закупівель, реалізацію проєктів і забезпечення прозорого використання коштів.Нагадаємо, що на полях конференції з відбудови України у Гданську Міністерство фінансів України та Світовий банк уклали пакет домовленостей у межах першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору на 3,39 мільярда доларів..

Дипломатичні кола України та Польщі продовжують спільно працювати над врегулюванням кризи, яка виникнула між країнами після рішення польського президента забрати орден Білого орла в президента України Володимира Зеленського.Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у коментарі медійникам в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Представник українського дипломатичного відомства закликав не ототожнювати позицію президента Польщі із загальною польською позицією."Ми працюємо над тим, щоби гострі кути й емоції стишувати. Українська позиція — за діалог, в тому числі в історичних питаннях. Ми не ховаємося від цього діалогу та готові говорити", — наголосив він.Речник МЗС також пояснив, чому делегацію від України на конференції з питань відновлення, яка пройде у Гданську, очолить премʼєр-міністерка Юлія Свириденко, а не президент Володимир Зеленський."Рішення про те, що делегацію очолить премʼєр-міністерка, — абсолютно виправдане", — акцентував він.За його словами, воно спрямоване на те, щоби конференція залишалася у прагматичних, економічних рамках, без політизації, без скандалів."Конференція дуже важлива, там буде 68 урядових делегацій. Із польського боку працюватиме премʼєр-міністр Дональд Туск, абсолютно логічно, що з українського боку приїде саме урядова делегація", — підсумував Георгій Тихий.Попередній контекст:Президент Володимир Зеленський 26 травня підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА", підкресливши, що це рішення спрямоване на відновлення історичних традицій українського війська.Після цього в Польщі пролунала низка критичних заяв. Зокрема, колишній президент Лех Валенса заявив, що припиняє носити значок з українським прапором, а чинний президент Польщі Кароль Навроцький запропонував розглянути можливість позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі.Міський голова Львова Андрій Садовий 29 травня закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни.Президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що "це стратегічна помилка президента Польщі, від якої виграє лише Москва".У відповідь президент України Володимир Зеленський повернув найвищу державну нагороду поляків за допомогою комерційного кур'єра. Так само вчинили й інші колишні українські президенти — Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко..

Нова українська програма передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних протягом приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України.Про це повідомив віцепрем'єр із відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". За його словами, Міністерство розвитку громад і територій представить програму на конференції з відбудови України (URC 2026) у Гданську."Якщо раніше на проведення таких розрахунків і підготовку необхідних рішень могли йти місяці, а іноді й більше часу, то зараз програма виконує цю роботу приблизно за три години", — пояснив міністр.За його словами, міністерство під час конференції презентуватиме відповідну модель на основі Куп'янська Харківської області, яке має серйозні руйнування."Обравши відповідні критерії, завантажуємо їх і отримуємо через 30 хвилин повний звіт, яким чином ця модель бачить відновлення Куп'янська або іншого міста", — додав Кулеба.Він окремо зауважив, що загалом планується вийти на результат області та в цілому усієї країни.Віцепрем'єр із відновлення також уточнив, що над реалізацією програмного забезпечення у відповідному проєкті залучено українську ІТ-компанію, а її презентація відбудеться безпосередньо під час конференції. Конференція з відновлення України (URC 2026) проходитиме 25-26 червня у Гданську (Польща). Українську делегацію очолюватиме прем'єр-міністрУкраїни Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні ДТЕК опублікував свій перший План енергетичного переходу, в якому викладено, як Україна може побудувати більш безпечну, стійку та низьковуглецеву енергетичну систему, одночасно підтримуючи довгострокове відновлення країни та її інтеграцію з Європою..

У вівторок, 23 червня, ДТЕК опублікував свій перший План енергетичного переходу, в якому викладено, як Україна може побудувати більш безпечну, стійку та низьковуглецеву енергетичну систему, одночасно підтримуючи довгострокове відновлення країни та її інтеграцію з Європою.Про це повідомила пресслужба ДТЕК. У компанії наголосили, що відбудова енергетичної системи країни дає можливість посилити як енергетичну безпеку, так і довгострокову конкурентоспроможність завдяки інвестиціям у сучасну, стійку та низьковуглецеву інфраструктуру."Повномасштабне вторгнення росії та неодноразові атаки на енергетичну інфраструктуру продемонстрували важливість більш гнучкої, розподіленої та стійкої енергетичної системи в Україні. Війна показала, що енергетична безпека залежить не лише від виробництва достатньої кількості електроенергії, а й від побудови системи, яка зможе краще протистояти збоям та швидше відновлюватися", — йдеться в повідомленні.Розробники акцентували, що на цьому тлі план енергетичного переходу компанії ДТЕК враховує унікальні виклики, пов’язані з веденням діяльності в країні, що перебуває у стані війни, нагальні потреби енергетичної системи України та підтримку "зеленої" програми Європи.У плані окреслено, як компанія ДТЕК сприятиме енергетичній трансформації України через чотири стратегічні пріоритети:виконання наших зобов’язань щодо відходу від вугілля в Україні;збільшення інвестицій у відновлювані джерела енергії;модернізацію електромереж;упровадження низьковуглецевих рішень, що зможуть посилити як енергетичну безпеку, так і процеси декарбонізації.План також визначає шлях, який відповідає національним кліматичним і енергетичним цілям України. Реалізація плану забезпечить скорочення викидів на 42% за категоріями (Scope) 1 і 2 та на 25 % за категорією (Scope) 3 до 2035 року, що дозволить ДТЕК досягти нульового рівня викидів до 2050 року."Одне з найважливіших питань, що стоїть перед Україною в процесі відбудови, — як знайти баланс між потребою в енергетичній безпеці й енергетичним переходом. У ДТЕК ми вважаємо, що ці два аспекти взаємодоповнюють один одного. Енергетична система, яку ми відбудовуємо, має стати більш стійкою, маневреною та здатною краще протистояти майбутнім потрясінням. Водночас вона має підтримувати довгострокові амбіції України щодо декарбонізації й інтеграції з Європою. У нашому плані енергетичного переходу викладено, як ДТЕК має намір сприяти реалізації такого майбутнього", — пояснив директор зі сталого розвитку ДТЕК Джефф Отем.Нагадаємо, що 12 червня російські війська завдали удару по тепловій електростанції ДТЕК. Внаслідок атаки загинув один працівник, іще один зазнав поранень..

Польський президент Кароль Навроцький не отримав запрошення на конференцію з відбудови України. Вона відбудеться цього тижня в польському Гданську.Про це повідомив голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач, якого цитують журналісти інформаційної агенції PAP. Він наголосив, що саме тому Кароль Навроцький не планує відвідувати цю масштабну міждержавну подію.Пшидача запитали про можливу участь президента Навроцького у заході "Конференція з відновлення України" — зустрічі лідерів країн, що підтримують Україну, а також міністрів, інвесторів і представників компаній, зацікавлених в інвестуванні у відновлення України, яка відбудеться у четвер і п’ятницю в Гданську.У відповідь той зазначив, що Кароль Навроцький не отримав запрошення на конференцію в Гданську. Він додав, що, наскільки йому відомо, запрошення закордонним партнерам на цей захід спільно надсилали прем’єр-міністр Дональд Туск і президент України Володимир Зеленський."Президента не запросили, тому він не планує відвідувати захід, на який його не запросив прем’єр-міністр Дональд Туск. Жоден із підлеглих йому посадовців також не поїде туди через відсутність запрошень", — додав Пшидач.Він також висловив надію, що під час цьогорічного заходу Дональд Туск зосередиться на "інтересах Польщі, а не лише на зборі коштів для Володимира Зеленського".Як відомо, раніше український президент розповідав, що Кароль Навроцький образився на факт підтвердження участі прем’єр-міністра Дональда Туска в конференції з відбудови України. Саме тому він загострює конфлікт з Україною. Президент Польщі обурився через те, що його начебто не запросили туди.Нагадаємо, сьогодні польський президент Кароль Навроцький прокоментував слова президента України Володимира Зеленського щодо розпалювання неприязні до українців на тлі внутрішньополітичної боротьби в Польщі..