# військові

В Україні визначилися регіони з найбільшою кількістю нарікань громадян на протиправні дії військовослужбовців територіальних центрів комплектування. Щороку динаміка звернень щодо порушень у цій сфері продовжує невпинно зростати.Про це заявив в інтерв'ю уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець виданню "Радіо Свобода"."Ганебна четвірка" та валютні обшукиПосадовець повідомив, що в Україні сформувалася так звана "ганебна четвірка" областей, які роками утримують першість за кількістю скарг на діяльність ТЦК та СП. До цього списку потрапили Одеська, Дніпропетровська, Львівська та Закарпатська області.Яскравим прикладом системних проблем омбудсмен назвав саме Закарпаття, де показники зауважень та нарікань від громадян постійно збільшувалися. Подібну негативну тенденцію правозахисники безпосередньо пов'язували з діяльністю очільника обласного військкомату. За матеріалами Офісу омбудсмена було розпочато кримінальні провадження, а Служба безпеки України ще у 2025 році під час обшуку виявила у кабінеті посадовця значну суму готівки в іноземній валюті."Ми це пов'язували з діяльністю керівника обласного ТЦК та СП. Щобільше, за матеріалами, у тому числі від нашого інституту, було відкрито кримінальні провадження. Служба безпеки України ще у 2025 році провела обшук у цієї людини і на робочому місці знайшла досить велику кількість готівки в іноземній валюті", — наголосив Дмитро Лубінець.Причини кризиПопри гучний викривальний скандал та подальше звільнення керівника Закарпатського обласного ТЦК, його згодом повернули на посаду, але вже зі статусом "тимчасовий виконувач обов'язків". Лубінець переконаний, що ключовою причиною хронічних порушень під час проведення мобілізаційних заходів стала відсутність вчасної та належної реакції з боку колишнього керівництва Міністерства оборони та Сухопутних військ ЗСУ.Нагадаємо, 11 жовтня в Шептицькому Львівської області невідомий чоловік поранив військовослужбовця територіального центру комплектування в шию та втік. Військовий перебуває в реанімації..

У вівторок, 13 жовтня, Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 60 мільярдів гривень на забезпечення потреб українських захисників. Левова частка цих коштів спрямується безпосередньо на грошове забезпечення військовослужбовців та підтримку їхніх сімей.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Куди спрямують колосальне фінансуванняЗа словами посадовця, український уряд ухвалює чергові кроки задля безперебійного забезпечення оборонного сектору та розширення грошової підтримки військових. На фінансування потреб Сил оборони виділено додаткові 60 мільярдів гривень.Основна частина виділених коштів — 43,5 мільярда гривень — призначена на виплати військовослужбовцям та грошову допомогу родинам захисників. Ще 16,6 мільярда гривень спрямують на закупівлю необхідного озброєння та військового обладнання: боєприпасів, безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та зв'язку, а також на ремонт і модернізацію наявної техніки."Забезпечуємо своєчасні виплати та стабільне фінансування підрозділів, які виконують бойові завдання", — наголосив очільник уряду Сергій Корецький.Нагадаємо, 4 вересня Кабінет міністрів України скерував 33,6 мільярда гривень на виплати військовим. Також додаткові кошти надійдуть і для членів їхніх сімей..

В Україні суттєво спростили процес проходження військово-лікарської експертизи для поранених захисників, які перебувають на реабілітації чи лікуванні в іноземних клініках. Відтепер отримати офіційний висновок ВЛК можна дистанційно без необхідності термінового повернення на батьківщину.Про це повідомляє Міністерство оборони України.Новий алгоритм проходження експертизиЗмінами до наказу Міноборони № 402 повністю уточнено та спрощено процедуру дистанційного проходження військово-лікарської експертизи. Для цього медичні документи, видані іноземним закладом охорони здоров'я, слід обов’язково перекласти українською мовою та офіційно засвідчити. На основі наданих паперів ВЛК ухвалює рішення щодо придатності або непридатності до військової служби, а також про потребу в продовженні лікування за кордоном.Строки розгляду та отримання документівЯк зазначили в оборонному відомстві, оновлений порядок встановлює чіткі часові рамки для обробки звернень:повний пакет документів комісія ВЛК розглядає впродовж 10 днів;військова частина зобов’язана довести ухвалене рішення до відома військовослужбовця протягом трьох днів після отримання довідки ВЛК.Фінальне рішення оформлюється у цифровому форматі, а його електронну копію військовослужбовець може отримати безпосередньо через свою військову частину, зокрема електронною поштою. При цьому після повернення в Україну додатково підтверджувати висновок, отриманий дистанційно, не потрібно.Нагадаємо, українські військовослужбовці, які мають обмеження за станом здоров’я, відтепер можуть підписувати нові мотиваційні контракти на загальних підставах. Відповідні зміни стосуються захисників, визнаних військово-лікарською комісією придатними до служби лише у визначених частинах та підрозділах..

У вівторок, 13 жовтня, російські окупанти завдали удару по колоні, яка евакуювала мирних жителів із Куп’янська на Харківщині. Наразі Сили оборони перевіряють обставини атаки та з’ясовують, скільки людей постраждали.Про це повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов в етері телемарафону. За його словами, колона, яка виходила з міста, складалася переважно з цивільних мешканців. Інформацію про кількість постраждалих та обставини удару наразі перевіряють. "З Куп’янська щойно прийшла новина — там очікувано завершилася вся ця історія з евакуацією мирного населення провокацією. Був завданий удар по колоні, яка виходила з міста, яка складалася, принаймні за нашими даними, здебільшого з мирних мешканців. Ми зараз повністю перевіряємо інформацію щодо того, скільки постраждалих і що це було. Але якщо раніше росіяни використовували ці псевдоевакуації для ротації особового складу, то, схоже, це була остання, і вони вирішили її використати для інформаційної провокації. Вони нанесли по них же удар безпосередньо. Поки що більше інформації немає, є відео з цим інцидентом, але воно недостатньо чітке, щоб встановити подробиці, скільки людей постраждало", — сказав Трегубов.Речник також підтвердив присутність російських військових у Куп’янську, зокрема в північних районах міста. За його словами, окупанти використовують це для провокацій. Трегубов зазначив, що російські війська останнім часом активізували дії на Куп’янщині, намагаючись повернути втрачені позиції."Якщо брати Куп’янськ на східному березі Осколу, якщо брати Куп'янщину в цілому, то там росіяни зараз трішечки пожвавили свої активності. Активно намагаються лізти на Пологи, активно намагаються лізти, в тому числі, на Куп'янськ-Вузловий. Понад те вони на західному березі намагаються відновити втрачене за останні кілька тижнів становище, намагаються все ж таки якось опиратися і навіть контратакувати трішечки на захід. Просто хочуть зберегти свій плацдарм на правому березі", — зазначив речник.Нагадаємо, за даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, українські військові нещодавно просунулися на Олександрівському напрямку. До того ж Сили оборони продовжують контратаки на напрямку Новопавлівки..

Підрозділи Сил оборони України 12 жовтня та в ніч на 13 жовтня 2026 року завдали ураження низці військових об’єктів російської армії.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, у районі Кондринки Курської області РФ уражено ремонтну базу самохідних пускових установок і транспортно-заряджальних машин оперативно-тактичного ракетного комплексу "Іскандер-М".Крім того, у районі н.п Шкрябіне Брянської області рф уражено радіолокаційну станцію противника. Водночас на тимчасово окупованій території Луганської області уражено логістичні об’єкти російських підрозділів. Так, у районі Довжанська уражено склад паливно-мастильних матеріалів, а в районі Рубіжного — склад боєприпасів.Також українські воїни били по місцях зосередження живої сили противника. Уражено скупчення російських військових у районах Селидового, Роздольного, Суженки та Мирнограда Донецької області, Набережного Запорізької області, а також Куземівки на Луганщині."Робота по ключових військових цілях російського агресора триває", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, українські військові продовжують кампанію далекобійних ударів по центрах обробки даних у Росії. У ніч проти 11 жовтня під удар потрапив дата-центр компанії "Яндекс" у місті Володимир, приблизно за 600 кілометрів від українського кордону.Додамо, Генштаб ЗСУ повідомляв, що в суботу, 10 жовтня, й у ніч на 11 жовтня Сили оборони України завдали ударів по низці військових об’єктів російських окупантів на тимчасово окупованих територіях України..

Українські військові нещодавно просунулися на Олександрівському напрямку. До того ж Сили оборони продовжують контратаки на напрямку Новопавлівки.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War), посилаючись на дані українського військового оглядача Костянтина Машовця.Зазначається, що українські підрозділи контратакують на обох берегах річки Мокрі Яли. Зокрема, вони просунулися на схід від Запоріжжя, що на південь від Новопавлівки, а також від Шевченка в напрямку Бурлатського та Вільного Поля.Крім того, як зауважили в Інституті, Машовець зазначив, що українські сили в кількох місцях вийшли до річки Мокрі Яли та продовжують контратаки вздовж неї. Водночас темпи просування залишаються повільними. Це дає російським військам час для укріплення своїх позицій."Одна російська група розвідки утримує позиції в північній Новопавлівці", — додав Машовець.Водночас, як зауважили аналітики, російські війська знизили інтенсивність наступальних дій на Слов’янському та Краматорському напрямках на тлі контратак Сил оборони України. Упродовж останніх місяців кількість російських атак на цих ділянках фронту суттєво скоротилася. Наголошується, що, за даними українського Генштабу, у серпні 2026 року російські війська здійснювали в середньому близько 14 атак на день на Слов’янському напрямку. У вересні цей показник скоротився до п’яти, а в жовтні — до трьох атак на день.На Краматорському напрямку темпи наступу знизилися ще помітніше. Якщо в серпні росіяни проводили в середньому три атаки на день, то у вересні — одну. У жовтні цей показник становив близько 0,3 атаки на день."Характер звітів свідчить про значне зменшення російських наступальних операцій поблизу безпосередніх східних та північно-східних околиць фортечного поясу. Українські війська посилили контратаки вздовж південного берега річки Сіверський Донець та поблизу Рай-Олександрівки на схід від Слов'янська в останні тижні та далі на південь поблизу Васютинського, Тихонівки та Малинівки", — додали аналітики.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, від початку цього року втрати військ країни-агресорки перевищили 200 тисяч солдатів. Проте значних успіхів на фронті ворог так і не здобув..

Кабінет міністрів України схвалив та направив до парламенту важливу законодавчу ініціативу, яка спростить процес отримання житла для українських захисників. Відтепер військовослужбовці матимуть можливість ставати на квартирний облік безпосередньо за місцем проходження служби.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Розв'язання бюрократичної проблемиЗа словами очільника уряду, на сьогодні чинний механізм створює суттєві труднощі для багатьох захисників. Військовослужбовці позбавлені можливості зареєструвати місце проживання безпосередньо за адресою своєї дислокації чи військової частини. Оскільки більшість із них не має власної нерухомості за місцем проходження служби, це автоматично унеможливлює процедуру взяття на квартирний облік. Уряд пропонує докорінно змінити цей підхід та спростити процедурні вимоги.Що зміниться для військовослужбовцівКорецький наголосив, що поданий до Верховної Ради законопроєкт повністю усуває цю бюрократичну перешкоду. Головна новація полягає в тому, що фактичне місце реєстрації чи декларування проживання воїна більше не відіграватиме вирішальної ролі при оформленні документів на житло. Ключові зміни передбачають:право ставати на квартирний облік за місцем дислокації та служби;скасування обов'язкової прив'язки до офіційної реєстрації за адресою частини;спрощення подачі документів для військових без власного житла.Нагадаємо, Міністерство оборони України розробляє нову ефективну модель переходу військовослужбовців до цивільного життя. Вона передбачає безперервний супровід ветеранів фахівцями від військової частини до повної соціальної інтеграції..

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант учитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка, громадська діячка та волонтерка Даша Астаф’єва. Про це в прямому ефірі "Українського Радіо" повідомила координаторка проєкту Юлія Шелудько, пише "Суспільне Культура".Всеукраїнський радіодиктант відбудеться у вівторок, 27 жовтня, з нагоди Дня української писемності та мови. Щороку Радіодиктант об’єднує тисячі людей навколо української мови та перетворився на масштабну загальнонаціональну й міжнародну мовну акцію.Хто напише текст РадіодиктантуАртур Дронь — український письменник, автор поетичної збірки "Тут були ми", що вийшла у 2023 році, та книги прози "Гемінґвей нічого не знає", виданої у 2025-му.У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. У жовтні 2024 року Дронь зазнав важкого поранення, після чого демобілізувався.У своїх творах автор осмислює досвід військової служби, пам’ять про загиблих захисників і життя в умовах війни. За словами Дроня, цьогорічний текст має показати, як українська мова об’єднує людей, навіть якщо кожен вкладає в ті самі слова власні переживання та сенси."Своїм текстом мені хочеться показати, як мова об’єднує всіх, працюючи окремо з кожним", — зазначив письменник.Хто читатиме Радіодиктант у 2026 роціОдним із читців стане Артур Пройдаков — учитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих учителів світу за версією міжнародної премії Global Teacher Prize.Педагог назвав участь у Радіодиктанті великою честю та відповідальністю. На його думку, ця подія давно вийшла за межі звичайної перевірки грамотності й стала символом єдності українців у різних містах і країнах."Це та урочиста мить, коли тисячі українців у різних містах і країнах одночасно пишуть один текст українською", — прокоментував Пройдаков.Другим читцем буде Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує українських військових. Вона також заснувала книжковий застосунок UnderBooks, покликаний популяризувати українську літературу.Астаф’єва зізналася, що участь у проєкті стала для неї особливою подією, та закликала українців долучатися до диктанту."Українці мають мріяти, об’єднуватись, разом тримати стрій та перемагати. Радіодиктант національної єдності — це унікальна традиція, яку має шанувати кожен свідомий українець", — наголосила співачка.За словами координаторки Радіодиктанту Юлії Шелудько, цього року організатори вирішили поекспериментувати з форматом читання. Поєднання голосів педагога та медійної особистості має зацікавити різні аудиторії.Вона зазначила, що такий формат є новим як для слухачів, так і для команди проєкту, однак може зробити звучання диктанту оригінальнішим.Під час Радіодиктанту збиратимуть кошти на захист небаЦьогоріч Всеукраїнський радіодиктант національної єдності супроводжуватиметься благодійним збором на проєкт "Дронопад" благодійного фонду "Повернись живим". Мета ініціативи — посилити захист українського неба від ворожих безпілотників і підтримати українських військових. "Суспільне Мовлення долучиться до збору в межах партнерства з фондом.Де слухати Радіодиктант 27 жовтняРадіодиктант національної єдності транслюватимуть наживо на платформах "Суспільного Мовлення". Долучитися до написання зможуть українці як в Україні, так і за кордоном.Послухати диктант можна буде:на хвилях "Українського Радіо" та "Радіо Культура";на YouTube-каналі "Українського Радіо";на телеканалі, сайті та YouTube-каналі "Суспільне Культура";у застосунках suspilne.radio та "Дія".Нагадаємо, у 2025 році багаторазова переможниця національного радіодиктанту Христина Гоянюк різко розкритикувала текст диктанту, назвавши його "дурнуватим". Зауважимо, авторкою минулорічного диктанту була українська письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала текст акторка театру та кіно, народна артистка, телеведуча Наталія Сумська..

Український гуморист і військовослужбовець Ігор Ласточкін вперше за тривалий час опублікував нове відео зі служби. У військовій формі та просто з окопу він станцював для підписників і закликав задонатити на пікап для побратимів.Український комік і зірка "Ліги сміху" Ігор Ласточкін в Instagram поділився новим роликом зі служби у Збройних силах України. Публікацію він супроводив жартівливим підписом:"Я вам танець, ви нам закидуєте донат на пікап".Так, Ласточкін закликав підписників долучитися до збору коштів для своїх побратимів. Нині гуморист служить у 93-й окремій механізованій бригаді "Холодний Яр" і командує взводом аеророзвідки.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Ігор Ласточкін (@lastochkin_igor)Відео викликало активну реакцію в мережі. Підписники подякували військовому за службу, підтримали його ініціативу та відзначили, що він зберігає почуття гумору навіть у складних умовах."Дякую вам за ваш позитив, відвагу та мужність", — написав один із користувачів.Інші коментатори також наголосили на силі гумору та подякували Ласточкіну за захист України.У лютому 2025 року Ласточкін повідомив про мобілізацію до ЗСУ. Тоді він опублікував фотографію зі зброєю та військовим квитком. Згодом стало відомо, що гуморист проходить службу в 93-й окремій механізованій бригаді "Холодний Яр".Нагадаємо, раніше стало відомо, що український актор Сергій Стрельніков долучився до Сил оборони України та розпочав службу в батальйоні безпілотних систем. Артист розповів про новий етап у своїх соцмережах та зазначив, що готовий опановувати нові навички й виконувати поставлені завдання.Читайте також: Зі сцени — на фронт: українські артисти, які стали військовослужбовцями.

Протягом минулої доби зафіксовано 264 бойові зіткнення. Авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили район скупчення живої сили противника, артилерійську систему та пусковий майданчик безпілотників.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 12.10.2026 склали:особового складу — близько 1 554 310 (+1 470) осіб;танків — 12 410 (+2);бойових броньованих машин — 25 527 (+6);артилерійських систем — 51 090 (+51);РСЗВ — 2 209 (+4);засоби ППО — 1 703 (+2);літаків — 443 (+0);гелікоптерів — 356 (+0);наземні робототехнічні комплекси — 2 927 (+3);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 559 873 (+1 416);крилаті ракети — 5 126 (+0);кораблі / катери — 35 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 162 056 (+553);спеціальна техніка — 4 818 (+3).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав двох авіаційних ударів, застосувавши чотири КАБ, здійснив 35 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Загарбники намагалися атакувати в бік населених пунктів Стариця, Ізбицьке, Вовчанські Хутори, Крейдянка, Волохівське, Бузове та Довгеньке.На Куп’янському напрямку ворог 12 разів намагався покращити свої позиції, проводячи штурмові дії в бік Радьківки, Кутьківки та Ківшарівки.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти 13 разів атакували у бік населених пунктів Нове, Зарічне, Колодязі, Лиман та Діброва.На Слов’янському напрямку противник здійснив одну атаку у районі Ямполя.На Краматорському напрямку противник штурмових дій не проводив.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 32 атаки. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новоселівки, Осикового, Миколайпілля, Новопавлівки, Райського, Торецького, Грузького, Володимирівки та Маяка.Тридцять шість атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Білозерське, Чернігівка, Новий Донбас, Вільне, Ганнівка, Никонорівка, Шевченко, Сергіївка, Світле, Василівка та Новогришине.На Олександрівському напрямку ворог п’ять разів штурмував у бік Січневого та Тернового.На Гуляйпільському напрямку окупанти вісім разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Успішне, Різдвянка, Широке, Тернове.На Оріхівському напрямку ворог тричі намагався атакувати в бік Павлівки та Малих Щербаків.На Придніпровському напрямку окупанти штурмових дій не проводили.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, від початку цього року втрати військ країни-агресорки перевищили 200 тисяч солдатів. Проте значних успіхів на фронті ворог так і не здобув..

Учасники бойових дій мають право на дострокове призначення пенсії за віком за умови наявності необхідного страхового стажу. Як повідомили в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідні положення передбачені статтею 115 закону України № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".За даними ПФУ, чоловіки можуть вийти на пенсію після досягнення 55 років, якщо мають щонайменше 25 років страхового стажу. Для жінок право на таку пенсію виникає з 50 років за наявності не менше 20 років страхового стажу.Які документи потрібніДля призначення дострокової пенсії учаснику бойових дій необхідно підготувати оригінали документів, зокрема:паспорт;реєстраційний номер облікової картки платника податків;трудову книжку або документи, що підтверджують страховий стаж;документи про проходження військової служби;посвідчення учасника бойових дій;довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;фотографію для оформлення пенсійного посвідчення;довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців поспіль до 1 липня 2000 року — за бажанням.Як подати заяву на пенсіюОформити пенсію можна особисто, звернувшись до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Також заяву можна подати онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ.Для подання документів через портал необхідно:Авторизуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).Перейти до розділу "Щодо пенсійного забезпечення".Обрати пункт "Заява на призначення пенсії".Ознайомитися з інструкцією та заповнити форму.Додати скановані копії необхідних документів.Сформувати заяву.Надати згоду на обробку персональних даних.Підписати заяву та відправити її до Пенсійного фонду.Статус розгляду заяви та результат звернення можна відстежувати в розділі "Мої звернення" на вебпорталі ПФУ.Нагадаємо, учасники бойових дій, а також особи з інвалідністю внаслідок війни мають можливість не лише придбати "автоцивілку" зі знижкою в 50%, але й отримати компенсацію решти 50% сплаченої суми.Читайте також: Знижка 75% на комуналку та безплатне лікування: що гарантують дружинам УБД.

У Білорусі з 12 по 16 жовтня відбудуться військові навчання країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Загалом будуть задіяні понад 1500 військовослужбовцівПро це повідомляється на сайті ОДКБ. Також до навчань залучать більш ніж 300 одиниць озброєння, військової та спеціальної техніки, а також близько 80 безпілотників різних типів.Зазначається, що тренування проходитимуть на полігонах "Лосвідо" та "Стародорожський" у Білорусі. Попередньо, військові відпрацьовуватимуть проведення так званих миротворчих операцій та ліквідацію джерел біологічних загроз.До того ж, як запевняють в ОДКБ, навчання мають плановий характер і не спрямовані проти третіх держав.Зауважимо, раніше повідомлялося, що на російських навчаннях "Центр-2026" у Челябінській області угруповання військ "відпрацьовувало наступальні дії" на центральноазійському напрямку. Сценарій полягав у тому, що воно мало створити зону безпеки на території сусідньої країни. Водночас російський диктатор Володимир Путін особисто спостерігав за військовими навчальними маневрами.Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко інформував, що на території Білорусі періодично вмикають ретранслятори, які підсилюють сигнал для російських безпілотників, що летять Україною. Зокрема — це стосуються в західних областей нашої країни.Додамо, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко готується до мобілізації та планує провести перевірку бойової готовності всієї армії. 11 вересня він збирав військове керівництво країни..

У неділю, 11 жовтня, в Шептицькому Львівської області невідомий чоловік поранив військовослужбовця територіального центру комплектування (ТЦК) в шию та втік. Військовий перебуває в реанімації.Про це повідомили в поліції Львівської області. Там запевнили, що правоохоронці вживають заходів для затримання нападника та притягнення його до відповідальності.Подія сталась сьогодні, 11 жовтня, близько 16:20 на вулиці Тарнавського у місті Шептицький у північній частині Львівщини."Під час проведення заходів з оповіщення населення щодо мобілізації та перевірки військово-облікових документів зловмисник напав на військовослужбовця групи оповіщення та завдав йому удару, ймовірно, ножем, у шию, після чого втік", — попередньо встановили в поліції Львівської області.Правоохоронці уточнили, що інші учасники групи оповіщення надали потерпілому домедичну допомогу та викликали на місце події "швидку"."Зараз поранений перебуває у реанімації", — йдеться в повідомленні.До розкриття злочину залучено слідчо-оперативну групу та працівників інших служб Шептицького районного відділу поліції, а також оперативників карного розшуку та співробітників інших служб поліції Львівщини."Правоохоронці вживають заходів для встановлення особи та затримання зловмисника. Розв’язується питання щодо правової кваліфікації події", — підсумували в поліції Львівської області.Нагадаємо, що 26 вересня в Білгород-Дністровському Одеської області невідомий чоловік напав із ножем на військового ТЦК. Це теж сталося під час проведення заходів оповіщення..

Російсько-українська війна стала однією з важливих тем сучасного українського кіно, а режисери фіксують на екрані історії військових і цивільних, боротьбу, втрати та життя в умовах війни. Серед таких стрічок є як художні фільми, так і документальні роботи, що вже отримали міжнародне визнання.TrueUA зібрав фільми про російсько-українську війну, які варто побачити кожному."Снайпер. Білий ворон"Дата випуску: 2022Режисер: Мар'ян БушанЖанр: військовий, бойовик, драмаУ ролях: Павло Алдошин, Марина Кошкіна, Андрій Мостренко, Роман Семисал, Роман Ясіновський, Олег Шульга, Єгор Козлов, Євген Черников, Вадим Курилко, Захар ШадрінГоловний герой Микола — пацифіст, який переконаний, що цивілізація та її блага більше шкодять людству, ніж приносять користь. Разом із вагітною дружиною він залишає звичне життя та оселяється у власноруч облаштованій землянці, яку подружжя називає "Норою". Попри відсутність комфорту, вони почуваються щасливими та мріють про народження дитини.Їхнє усамітнення перериває війна на Донбасі. Російські окупанти вбивають вагітну дружину Миколи та спалюють їхнє житло, після чого чоловік вступає до добровольчого батальйону. Відтоді його головною метою стає пошук снайпера, який забрав життя його дружини та ненародженої дитини, щоб помститися за свою родину."Кіллхаус"Дата випуску: 2026Режисер: Любомир ЛевицькийЖанр: військовий, бойовикУ ролях: Сергій Стрельников, Денис Капустін, Олександра Сорока, Одрі Мак Айлпайн, Валерій Величко, Каріна Тимошенко, Павло Текучев, Катерина Бучацька, Марина ГриценкоСюжет розповідає про подружжя, яке вирушає до небезпечної зони, щоб повернути 14-річну доньку, викрадену російськими окупантами. Однак під час спроби дістатися до дівчини пара потрапляє під ворожий обстріл. Їх помічають розвідувальні дрони бійців Третьої штурмової бригади, які намагаються врятувати цивільних із-під вогню.Згодом до рятувальної операції долучаються підрозділи ГУР та СБУ. Ситуація ускладнюється, коли російська сторона висуває умову: викрадену дівчину готові обміняти на американську журналістку, яка працює в зоні бойових дій та висвітлює діяльність Іноземного легіону для західних медіа. Перед журналісткою постає вибір: евакуюватися разом із представниками ЦРУ чи залишитися та допомогти врятувати інших людей."Атлантида"Дата випуску: 2019Режисер: Валентин ВасяновичЖанр: драмаУ ролях: Андрій Римарук, Людмила Білека, Василь Антоняк, Лілі Хайд, Філіп Пол, Петер Хадсон, Ігор Титарчук, Сергій Комішон, Сергій Лівіцький, Віталій Сударьков, Катерина Поправка, Олександр СобкоПодії фільму відбуваються у 2025 році, вже після перемоги України у війні з росією. Окуповані раніше території Донбасу повертаються під контроль України, однак через наслідки бойових дій регіон визнають непридатним для життя.На тлі спустошених війною територій розгортається історія кохання. Фільм показує не лише наслідки збройного конфлікту, а й особисті історії людей, які намагаються почати нове життя після пережитого."Черкаси"Дата випуску: 2019Режисер: Тимур ЯщенкоЖанр: воєнний, екшнУ ролях: Євгеній Ламах, Дмитро Сова, Роман Семисал, Олег Щербина, Руслан Коваль, Вадим Лялько, Євген Авдєєнко, Олесь КаціонФільм розповідає історію двох хлопців із українського села — Мишка та Лева, які опиняються на борту військового тральщика ВМС України "Черкаси". Події розгортаються у 2014 році на тлі Майдану та початку окупації Криму. Поки екіпаж корабля проходить навчання, в Україні змінюється влада, а російські військові без розпізнавальних знаків захоплюють Кримський півострів.Після повернення до Криму екіпаж "Черкас" виявляє, що українська військово-морська база вже захоплена, а корабель разом з іншими суднами заблокований у озері Донузлав. Російські військові перекрили вихід до моря затопленими суднами, змусивши українські кораблі один за одним припиняти опір. "Черкаси" залишаються останнім кораблем, екіпаж якого не погоджується здатися та продовжує протистояти окупантам."20 днів у Маріуполі"Дата випуску: 2023Режисер: Мстислав ЧерновЖанр: документальнийФільм показує перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Маріуполь, який опинився в облозі та пережив масштабну гуманітарну катастрофу. У центрі уваги — життя міста під постійними обстрілами, нестача найнеобхіднішого, масові поховання та наслідки російської агресії.Окремо стрічка розповідає про роботу медиків, які продовжували рятувати людей у надзвичайно складних умовах. Однією з ключових подій стає бомбардування російськими військами пологового будинку, яке стало одним із найбільш відомих епізодів облоги Маріуполя."Кіборги. Герої не вмирають"Дата випуску: 2017Режисер: Ахтем СеітаблаєвЖанр: воєнний, драмаУ ролях: В'ячеслав Довженко, Андрій Ісаєнко, Роман Ясіновський, Макар Тихомиров, Віктор Жданов, Олександр Піскунов, Костянтин Темляк, Роман СемисалПодії фільму розгортаються протягом двох тижнів чергування українського батальйону в аеропорту у 2014 році. До гарячої точки, яку вже чотири місяці утримують українські військові, вперше прибуває група добровольців. Опинившись безпосередньо на передовій, вони стикаються з реаліями війни та усвідомлюють, наскільки небезпечним є протистояння.У захисті аеропорту беруть участь не лише кадрові військовослужбовці, а й добровольчі формування. Через історію героїв фільм показує досвід людей, які опинилися в центрі одного з ключових епізодів російсько-української війни, а також формування нового покоління українських захисників."Камінь, ножиці, папір"Дата випуску: 2024Режисер: Франц БьомЖанр: воєннийУ ролях: Олександр Рудинський, Сергій Калантай, Богдана Калантай, Юрій Радіонов, Мілош Лучанко, Олександр Бегма17-річний Іван разом із батьком-лікарем опиняється в імпровізованому госпіталі-бункері неподалік лінії фронту. Поки навколо тривають бойові дії, хлопець бере на себе відповідальність за інших: заспокоює дітей, розподіляє запаси та допомагає пораненим. Разом із батьком він намагається організувати евакуацію людей, однак вантажівку знищує авіаудар. Коли стає відомо, що до укриття наближаються двоє російських військових, Іван вирішує самотужки протистояти їм, щоб урятувати тих, хто перебуває в бункері.Розуміючи, що ситуація стає безнадійною, хлопець навмисно завдає собі поранення, щоб відволікти увагу росіян. Він потрапляє в полон, але уникає страти через зміну наказів окупантів. Іван повертається до бункера, щоб попередити батька про майбутню зачистку території, проте стає свідком нового авіаудару, який знищує укриття разом із людьми всередині. Хлопець залишається єдиним, хто вижив."Да Вінчі"Дата випуску: 2024Режисер: Володимир СидькоЖанр: документальнийФільм розповідає історію Дмитра Коцюбайла, відомого під позивним Да Вінчі, який ще 18-річним юнаком після подій Революції Гідності вирушив на фронт захищати Україну. За дев'ять років війни він пройшов шлях від добровольця до командира та став одним із відомих українських військових. Стрічка простежує, як бойовий досвід і події на фронті впливали на формування його поглядів, патріотизму та лідерських якостей.Спогадами про Дмитра діляться його рідні, друзі та побратими, серед яких мама Оксана Коцюбайло, сестра Мар'яна, наречена Аліна Михайлова, колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та командир батальйону "Вовки Да Вінчі" Сергій Філімонов. Вони розповідають про його участь у війні від часів АТО до повномасштабного вторгнення та про людину, якою він був поза бойовими завданнями."Погані дороги"Дата випуску: 2020Режисер: Наталія ВорожбитЖанр: драмаУ ролях: Ігор Колтовський, Андрій Лелюх, Володимир Гурін, Сергій Соловйов, Зоя Барановська, Анна Жураківська, Катерина Жданович, Анастасія Паршина, Юлія Матросова, Марина Клімова, Юрій Кулініч, Оксана Вороніна, Дмитро Орлов, Оксана ЧеркашинаП'ять новел об'єднують реальні історії мешканців Донбасу та українських військових, чиї долі опинилися по різні боки лінії розмежування. Кожна з них показує війну через особистий досвід людей, які щодня стикаються з її наслідками.Герої фільму мають різні погляди, обставини та життєві історії, однак усіх їх об'єднує реальність збройного конфлікту. Через окремі людські долі стрічка розповідає про життя Донбасу в умовах війни та те, як вона змінює людей і їхні стосунки."Мирний-21"Дата випуску: 2023Режисер: Ахтем СеітаблаєвЖанр: драма, воєннийУ ролях: Андрій Самінін, Максим Девізоров, Євгеній Ламах, Сергій Фролов, Андрій Мостренко, Олексій Тритенко, Павло Лі, Марія Штофа, Зоя Власенко, Лорена Колібабчук, Роман Ясіновський, Ігор Димов, Віктор ЖдановУ центрі сюжету — історія довіри та її відсутності на тлі подій, що розгортаються на сході України на початку 2014 року. Через особисті історії героїв фільм показує, як політичні потрясіння та початок російської агресії змінюють звичне життя людей і ставлять під сумнів їхні уявлення про безпеку та відданість.Головними героями стають бійці Луганського прикордонного загону. Сепаратисти за підтримки російських спецслужб намагаються змусити українських прикордонників зрадити свою країну, однак військові не погоджуються перейти на бік ворога та продовжують виконувати свій обов'язок.Додамо, після початку повномасштабного вторгнення чимало українських артистів залишили сцену та долучилися до Сил оборони України. Серед них — музиканти, актори, телеведучі та хореографи, які змінили творчі професії на військову службу. Раніше TrueUA зібрав історії українських артистів, які стали військовослужбовцями та захищають Україну.Читайте також: Історія про сестринство на війні: у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм про парамедикинь "Куба & Аляска".

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 221 бойове зіткнення. Війська країни-агресорки зазнали значних втрат в особовому складі і техніці.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 11.10.2026 склали:особового складу — близько 1 552 840 (+1 930) осіб / personsтанків — 12 408 (+2) од.бойових броньованих машин — 25 521 (+6) од.артилерійських систем — 51 039 (+39) од.РСЗВ — 2 205 (+4) од.засоби ППО — 1 701 (+2) од.літаків — 443 (+0) од.гелікоптерів — 356 (+0) од.наземні робототехнічні комплекси — 2 924 (+7) од.БпЛА оперативно-тактичного рівня — 558 457 (+1 531) од.крилаті ракети — 5 126 (+0) од.кораблі / катери — 35 (+0) од.підводні човни — 2 (+0) од.автомобільна техніка та автоцистерни — 161 503 (+557) од.спеціальна техніка — 4 815 (+3) од.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби Сили оборони відбили три штурмові дії противника. Агресор завдав чотирьох авіаційних ударів із застосуванням 11 КАБ та здійснив 171 обстріл позицій наших військ і населених пунктів.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 10 атак противника. Загарбники намагалися просунутися біля населених пунктів Стариця, Вовчанськ, Вовчанські Хутори та в бік Радьківки.На Куп’янському напрямку ворог один раз намагався покращити свої позиції, проводячи штурмові дії в районі Нової Кругляківки.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти 10 разів атакували в районах населених пунктів Надія, Новоєгорівка, Новоселівка, Лиман та Діброва.На Слов’янському напрямку противник здійснив шість атак поблизу Озерного, Кривої Луки та в бік Пискунівки, Миколаївки.На Краматорському напрямку противник штурмових дій не проводив.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 18 атак. Загарбники вели наступальні дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Торецького, Вільного та в напрямках населених пунктів Миколайпілля, Райське, Приют.Двадцять п’ять атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Світле, Молодецьке, Новомиколаївка та в бік Добропілля, Новогришиного, Сергіївки.На Олександрівському напрямку противник штурмових дій не проводив.На Гуляйпільському напрямку окупанти 21 раз атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у районах Рибного, Верхньої Терси, Гіркого, Гуляйпільського, Малої Токмачки та в бік населених пунктів Косівцеве, Нове Запоріжжя, Рівне, Воздвижівка, Долинка, Копані.На Оріхівському напрямку ворог наступальних дій не вів.На Придніпровському напрямку наші оборонці успішно зупинили одну ворожу атаку.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, від початку цього року втрати військ країни-агресорки перевищили 200 тисяч солдатів. Проте значних успіхів на фронті ворог так і не здобув..