# військові

Процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.Про це заявив представник Головного управління розвідки (ГУР) Андрій Юсов під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки"."Обмін "1 000 на 1 000" триває. Росія вже неодноразово за час війни зривала або відтягувала домовленості щодо обміну полонених", — зауважив він.Цього разу, за його словами, процес триває. Відбувся перший етап обміну "1 000 на 1 000", його провели в травні."Переговори не припинялися. Вони тривають незалежно від будь-яких паралельних заяв і події. Ми будемо надалі продовжувати та точно досягнемо результату", — запевнив представник ГУР.Він додав, що Україна готова зі свого боку до виконання цих домовленостей і може віддавати полонених окупантів, щоби повернути своїх захисників і цивільних з російського полону.Крім того, український розвідник зазначив, що Україна веде роботу й щодо звільнення тих, хто опинився в російському полоні ще з 2014 року. Зокрема, в Криму та на Донбасі."Кожен облікований, інформаційна система, база даних — все відомо, там, де можливо, надається правова допомога, триває комплексна робота з повернення наших людей", — підсумував Андрій Юсов.Нагадаємо, 10 травня президент України Володимир Зеленський розповідав, що на той момент Київ передав списки Москві щодо обміну полоненими у форматі "1000 на 1000"..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

Упродовж травня 2026 року оборонне відомство продемонструвало високу інтенсивність роботи, кодифікувавши та допустивши до експлуатації у Силах оборони 175 нових зразків озброєння та військової техніки.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Майже 93% усіх новинок розроблені та виготовлені українськими зброярами. Це підтверджує стрімкий розвиток і автономність українського оборонно-промислового комплексу", — йдеться в повідомленні.Найбільшу частку серед допущених зразків становить технологічне озброєння, яке безпосередньо впливає на ситуацію на полі бою:безпілотні авіаційні комплекси — кодифіковано майже 60 зразків; зокрема, до експлуатації допущені такі українські розробки, як "Тінь", "Тур", "Мамба", "Палій", "Д’артаньян" і "Лупиніс";боєприпаси — військо отримало понад 40 нових типів засобів ураження;бронетехніка — лінійку підсилено 18 новими зразками для захисту та мобільності особового складу.Окрім ударних і розвідувальних комплексів, значну увагу приділено захисту підрозділів і забезпеченню життєдіяльності фронту. Серед допущених до експлуатації новинок значну частку становлять:сучасні засоби радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ / РЕР) для протидії ворожим дронам;спеціалізовані автомобілі;наземні роботизовані комплекси — серед яких "Гном", "Примара-Killer", Vepr, "Плющ+" і Ratel X, які дозволяють дистанційно виконувати бойові й евакуаційні завдання, мінімізуючи ризики для військових;новітні інженерні засоби та сучасна техніка тилу для покращення логістики."Упровадження цих зразків у війська дозволить суттєво підвищити бойову ефективність Сил оборони та зберегти життя наших захисників", — підсумували в українському оборонному відомстві.Нагадаємо, раніше пресслужба Міноборони інформувала, що на теперішній момент обсяг внесків країн-партнерів у програму PURL достатній для продовження постачання Україні озброєння зі США..

У понеділок, 1 червня, президент Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, під час якого детально проаналізували стан виконання рішень, ухвалених раніше для підтримки Сил оборони України.Про це гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram. За його словами, у другій половині 2025 року було впроваджено низку ключових рішень, які посилили бойові спроможності українських підрозділів.Зокрема, як уточнив президент, йдеться про пряме фінансування бойових бригад для закупівлі необхідного обладнання, насамперед безпілотників, а також про більш справедливий розподіл особового складу для поповнення бойових частин. Окремо відзначено розширення можливостей бригад щодо проведення базової загальновійськової підготовки.Зеленський зауважив, що зараз близько 160 військових частин отримують стабільне гарантоване поповнення. Це дозволяє підвищити стійкість на передовій. Також удвічі зросла кількість підрозділів, уповноважених проводити БЗВП (базова загальновійськова підготовка). Глава держави доручив опрацювати додаткові кроки для подальшої підтримки бойових бригад.Окрему увагу на Ставці приділили забезпеченню артилерії, зокрема постачанню боєприпасів калібру 155 мм. Президент наголосив на необхідності розширення фінансування, виробництва та постачання таких снарядів.Ситуація на фронті та посилення ППОГоловнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський доповів про ситуацію на ключових напрямках фронту. Президент зазначив, що українські позиції залишаються сильними, що має важливе значення для подальших дипломатичних зусиль."Окремо значну увагу приділили протиповітряній обороні. Зеленський назвав її ключовим пріоритетом для захисту міст і громад та закликав дипломатичні структури активізувати роботу щодо посилення ППО та постачання ракет. Доручив також Міністерству оборони активізувати всі наявні формати з партнерами для постачання антибалістики. Маємо знайти те, що потрібно Україні", — додав гарант.Нагадаємо, 29 травня президент України Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Він підписав відповідний документ..

У понеділок, 1 червня, президент України Володимир Зеленський відзначив державними нагородами людей, без яких не відбулася би "Павутина". Називати їх ніхто не має права — все абсолютно таємно досі та ще довго буде.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Це вже історична операція Служби безпеки України, яка ретельно готувалася та саме цього дня рік тому вийшла на завершальний етап, а саме — ураження російської військової техніки", — зазначив він.За його словами, так далеко українська далекобійність ще не досягала, так влучно, як ніхто в Росії не очікував, і так справедливо, як заслуговує стратегічна авіація ворога."Павутина" знищила чи принаймні пошкодила 41 літак. Ще жодного разу до того Росія не втрачала таку техніку, в такій кількості та через удари такими незрівнянно дешевшими дронами", — акцентував український президент.Він додав, що Україна вкотре довела, що вміє діяти асиметрично, обороняється активно та справді креативно, а також що Росія не має шансу здолати українську сміливість."Україна завжди буде на крок попереду — у технологічності, у хоробрості й у вмінні привернути увагу світу та залучити підтримку мільйонів людських сердець", — наголосив Зеленський."Зараз Україна вже буквально щодня застосовує далекобійні санкції проти Росії за цю війну. Ми не розпочинали війни, не провокували її, і єдине, чого хотіли для України й українців, — це мир", — зауважив президент України.Він запевнив, що, поки росіяни обирають протилежне та поки Росія робить усе, щоби затягувати цю війну та розширювати її, українці продовжать знаходити такі відповіді, які точно спрацюють."Дякую всім нашим воїнам за влучність! Дякую СБУ за далекобійне лідерство! Дякую кожному, хто нам допомагає! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що спецоперація "Павутина" готувалася понад півтора року. Її хід контролював особисто президент Володимир Зеленський. Водночас реалізовував задум Василь Малюк та колектив СБУ..

Попри всі заяви кремлівської пропаганди, російські "аналоги" не здатні замінити американську систему супутникового зв’язку.Як розповів командир роти безпілотних авіаційних комплексів 115 ОМБР Євген "Адвокат" в ефірі "Суспільного", росіянам "не дуже вдалося" адаптуватися до запровадженого у лютому 2026 року відключення терміналів Starlink. А "російські аналоги", за його словами, появу яких обіцяла ворожа пропаганда, не здатні забезпечити окупантам якісний зв’язок."Не вдалось їм все-таки обійти цю американську систему та білі списки. На жаль, весь попередній період вони користувалися терміналами "старлінк", тому що юридично перебувають на території України. Зараз в них така можливість відпала. І це, скажім так, трішки полегшило нам роботу", — повідомив "Адвокат".Він також зазначив, що хоча рашисти й намагаються знайти спосіб обійти блокування чи зареєструвати власні термінали в Україні, масового застосування технології більше не спостерігається. "На жаль, ворог не стоїть на місці. Він також намагається масштабувати застосування БпЛА, бере приклад з наших Сил оборони, що було створено в українському війську, і починає впроваджувати у себе. І одне із завдань нашого підрозділу — виявляти ворожих пілотів і за можливості їх знищувати", — зазначив військовий, відповідаючи на питання ведучої про найбільшу поточну загрозу для українських позицій.Варто зауважити, що 115 ОМБр тримає оборону на Куп’янському напрямку. Підтримати бригаду можна за посиланням.Нагадаємо, у квітні українські кіберфахівці здійснили масштабну CYBINT-операцію проти російських структур, пов’язаних із військово-промисловим комплексом РФ. У центрі уваги опинилася супутникова система "Гонец", яку в Росії позиціюють як аналог Starlink.Читайте також: Росія втратила доступ до Starlink: що це змінило на фронті.

Війська країни-агресорки проводять заміну наступального угруповання на Півдні. Зокрема, це відбувається на Гуляйпільському напрямку.Про це повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, передає "Укрінформ". За словами посадовця, такі дії противника можуть свідчити про підвищення активності ворога у літній період."Зараз ворог намагається якнайшвидше провести заміну свого наступального угруповання, зокрема на Гуляйпільському напрямку. Це наступальне угруповання російської п'ятої армії. Воно складатиме: 57 окрема мотострілецька бригада, 60 окрема мотострілецька бригада та 55 дивізія морської піхоти. І це угрупування діятиме протягом червня 2026 року", — зазначив речник.Він додав, що командування РФ поставило перед цими підрозділами нові завдання. Зокрема, рашистим наказано здійснити прорив углиб української оборони."Їм поставлені нові завдання, і ці завдання окреслені в глибині оборони Сил оборони України. Захопити, наприклад, певні рубежі, які є в глибині оборони. Тобто, все це свідчить про те, що активність ворога влітку продовжуватиметься. І судячи з того, що зараз вкидають нові підрозділи, нові угрупування, ця активність його зростатиме", — сказав Волошин.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що розпочинаючи з грудня 2025 року, Росія втрачає ініціативу на полі бою. Тому пошуки дипломатичного шляху розв’язання війни є одним із найважливіших завдань за таких обставин.Додамо, міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що Україна запускає "логістичний локдаун" армії країни-агресорки та масштабує middle strike-удари по тилу ворога..

Цього місяця в Україні набудуть чинності нові правило бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану.Про це повідомило Міністерство економіки України. За даними відомства, оновлена система має зберігати баланс між потребами оборони держави та стабільною роботою критично важливого бізнесу."Бронювання залишається важливим інструментом підтримки критично важливого бізнесу. Водночас система має бути зрозумілою, чесною і захищеною від маніпуляцій. Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств, без яких неможливе функціонування економіки в умовах війни", — наголосив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.Ключові зміниОдним із ключових нововведень є підвищення вимог до рівня заробітної плати для підтвердження статусу критично важливого підприємства. Тепер він має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривні. Водночас для підприємств, що працюють на прифронтових територіях, збережено більш гнучкий підхід: для них встановлено поріг у 2,5 мінімальної заробітної плати, що становить 21 618 гривень.Також уточнено правила врахування працівників у квоту бронювання. Так, особи, які вже мають відстрочку згідно зі статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також працівники-сумісники, враховуватимуться лише за одним місцем роботи."Це має запобігти штучному збільшенню кількості працівників, яких підприємство може забронювати, та зробити квоту бронювання більш прив’язаною до реальної потреби бізнесу у збереженні ключових фахівців", — вважають у міністерстві.Окремо уряд переглянув підхід до критеріїв визначення критично важливих підприємств. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають протягом місяця оновити відповідні критерії за погодженням із Міноборони та Мінекономіки. Вони мають враховувати реальний внесок підприємств у забезпечення економіки, обороноздатності, критичних послуг, інфраструктури та базових потреб населення.Крім того, протягом трьох місяців після набуття чинності змін буде переглянуто статус усіх підприємств, раніше визначених як критично важливі. Водночас на перехідний період чинні статуси критичності та вже оформлені бронювання зберігатимуться, що дозволить підприємствам адаптуватися до нових вимог без перебоїв у роботі.Нагадаємо, Сухопутні війська Збройних сил України запровадили оновлену програму базової загальновійськової підготовки (БЗВП) у шести навчальних центрах. Вона розроблена на основі досвіду 151-го навчального центру.Читайте також: Більші пенсії, гранти для підприємців та нові правила для ВПО: що зміниться у червні.

Протягом минулої доби на фронті було зафіксовано 276 бойових зіткнень. Сили оборони відбивають спроби окупантів просунутися вглиб території України, завдаючи ворогу значних втрат у живій силі та техніці на різних ділянках фронту.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."За минулу добу авіація Сил оборони уразила три пункти управління та чотири райони зосередження особового складу противника", — йдеться у повідомленні.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 01.06.2026 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 365 470 (+1410) осіб;танків — 11 966 (+4);бойових броньованих машин — 24 659 (+2);артилерійських систем — 43 037 (+50);РСЗВ — 1 820 (+1);засоби ППО — 1 399 (+0);літаків — 436 (+0);гелікоптерів — 353 (+0);наземні робототехнічні комплекси — 1 528 (+9);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 322 179 (+1852);крилаті ракети — 4 693 (+0);кораблі / катери — 33 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 101 621 (+384);спеціальна техніка — 4 239 (+5).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби відбулося вісім бойових зіткнень. Ворог здійснив 80 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема чотири обстріли - із застосуванням реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах Лимана, Ветеринарного, Колодязного, Синельникового та Стариці.На Куп’янському напрямку наші захисники зупинили три ворожі атаки в районах Шийківки та Куп’янська.На Лиманському напрямку українські воїни відбили одинадцять спроб загарбників просунутися неподалік Копанок, Новомиколаївки, Діброви, Ставків, Дробишевого, Лимана та Озерного.На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили шість спроб окупантів просунутися в районах Кривої Луки, Калеників, Никифорівки та Рай-Олександрівки.На Краматорському напрямку наші захисники зупинили одну ворожу атаку в районі населеного пункту Тихонівка.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 атак поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Русиного Яру, Миколаївки, Плещіївки та Степанівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 49 штурмових дій агресора в районах Вільного, Дорожнього, Білицького, Родинського, Олександрівки, Гришиного, Шевченка, Молодецького, Новопавлівки, Новоолександрівки, Сергіївки, Котлиного та Удачного.На Олександрівському напрямку противник два рази атакував у районах населених пунктів Товсте та Вербове.На Гуляйпільському напрямку відбулося 43 атаки окупантів у районах Залізничного, Воздвижівки, Оленокостянтинівки, Гуляйпільського, Чарівного, Верхньої Терси, Рибного, Цвіткового, Новоселівки та Варварівки.На Оріхівському напрямку ворог десять разів намагався вклинитися в оборону поблизу Щербаків, Білогір’я, Нестерянки та Степногірська.На Придніпровському напрямку українські підрозділи зупинили одну ворожу атаку в бік Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.. Нагадаємо, міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що Україна запускає "логістичний локдаун" армії країни-агресорки та масштабує middle strike-удари по тилу ворога.Також головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що українські війська переходять до асиметричної стратегії війни на фронті. Зокрема, мета українських воїнів — зупинити просування ворога, ефективно контратакувати, завдавати уражень по тилах росіян, у тому числі в глибині їх території й оберігати небо..

Ветерани-добровольці перших днів повномасштабного вторгнення Росії більше, ніж просто воїни — вони справжні відчайдухи. Не маючи і десятої долі того забезпечення, що є у війську зараз, ці люди без страху йшли в армію, щоб захистити Україну в найтяжчі моменти. Один з них — 48-річний Станіслав Чабаненко з Запоріжжя.Знаючи про військову техніку лише з комп'ютерних ігор, чоловік став артилеристом, та, на жаль, в першому ж бою отримав важке поранення і втратив ногу. Та Станіслав каже: йому пощастило. Своєю історією ветеран поділився з нашим виданням."Взяв форму брата і пішов до військкомату"До початку повномасштабного вторгнення Станіслав Чабаненко працював у паливному бізнесі, виховував дітей та активно займався спортом. Його брат воював ще з часів АТО, то ж чоловік розумів, що росіяни здатні розпалити вогонь "великої" війни будь-якої миті. "Я сподівався, що цього не буде, але оскільки тоді вже займався волонтерством і допомагав підрозділу брата ще з 2014 року, розумів, що реально відбувається. І коли 24 лютого 2022 року мене розбудила дружина і сказала: "Почалося!", моя перша реакція була, що не може цього бути", — пригадує ветеран.Станіслав хотів піти служити в ЗСУ ще 2016 року, та тоді у військо його не взяли, мовляв, досить і брата військового в родині. 2022-го ситуація кардинально змінилася, то ж чоловік евакуював родину, а сам взяв військову форму, яку колись подарував йому брат (півтора року тому ця рідна людина, на жаль, загинула), та пішов до військкомату."Я не хотів нікого вбивати, різати, але розумів, що от у мене троє дітей, і якщо я не зупиню окупантів далеко від свого дому, то коли вони вже постукають у двері, то кожен візьме рушницю і захищатиме свою родину. Але ж це вже буде пізно", — пояснює військовий.Ветеран хотів потрапити в територіальну оборону, щоби захищати рідне Запоріжжя, та оскільки вона була вже укомплектована, Станіславу запропонували стати артилеристом."Нас було 280 осіб, і тільки десятеро раніше служили в артилерії. Командир спитав, що я знаю про артилерію. Я відповів, що в танки на комп'ютері грав, знаю технологію САУ. І так я став старшим навідником САУ 2С3 "Акація", — розповідає ветеран."Відірвало ногу. Та мені пощастило"Особливого навчання в ті дні не було. То ж, лише встигнувши привести до ладу радянську техніку зі складів Міноборони, Станіслав з побратимами вирушили у перший бойовий вихід. Він і став для військового останнім."Ми чистили техніку, готувалися до навчань, аж раптом тривога. Йшли дві колони росіян: одна 80 кілометрів в бік Кривого Рогу, інша 50 кілометрів в бік Миколаєва. Від нас повинно було виїхати три САУ, щоб зупинити ці колони. Касок тоді ми не отримували. Бронежилети мали, але вони не були розраховані під САУ, і ми в них не могли залізти в люки. Тому на завдання ми поїхали навіть без бронежилетів", — пригадує чоловік.Та не дивлячись на відсутність досвіду, група Станіслава разом з побратимами з суміжних підрозділів змогла знищити колони техніки окупантів і виконати завдання."Ми вже поверталися на базу, перебували в глибокому тилу. Був ранок. Всі втомлені, змерзлі, але задоволені, що все пройшло добре. Нам залишалося лише п'ять кілометрів до розташування — і в цей момент... вибух. Потім другий, прямо біля мене. Загорілися штани. Що це? Запальничка розірвалася? Та ні, вона ж в іншій кишені. Ми не одразу зрозуміли, що нас почали обстрілювати", — зазначає чоловік.Військові натрапили на засідку російських диверсантів. Вони "розбирали" САУ, в якій їхав Станіслав з побратимами, з протитанкових гранатометів. У броні було розлите дизпаливо, ще одна іскра — і все б вмить загорілося. Тож військові вирішили швидко евакуюватися. Не встигли... Третій вистріл з РПГ — і ветерану відірвало ногу.Втім, ветеран запевняє, що насправді йому пощастило, адже якби він зволікав і почав виходити з САУ на кілька секунд пізніше, то поранення прийшлося б не в районі ноги, а прямо в груди."Виходить так, що ці кілька секунд врятували мені життя. Та, на жаль, наш командир тоді загинув", — розповідає воїн.Евакуація захисника зайняла довгих вісім годин."На той момент не було ще турнікетів, то ж від крововтрати мене врятував звичайний ремінь", — каже чоловік."Якщо не допоможу хлопцям, мій дім заберуть"Прокинувшись в лікарні після ампутації, Станіслав був у розпачі: ампутація вище коліна. Як так?"Це було важко сприйняти. Я ж все життя займався спортом: сплави, футбол, плавання. Коли я отримав поранення і мені відірвало ногу, дуже сподівався, що ампутація буде нижче коліна. У мене були друзі, які на той час втратили ногу, і я добре розумів, що таке, коли є коліно і коли його немає. Тобто висока ампутація стала для мене шоком", — запевнив військовий.Не зламатися після травми допомогла родина і власні переконання."Мене ж ніхто не змушував, я йшов у військо добровольцем. І все ж могло бути значно гірше, адже командир загинув того дня. І якщо Бог зберіг мені життя, значить я тут ще потрібен", — каже чоловік.Доводити свою користь для оборони країни Станіслав почав ще навіть не завершивши лікування."Після місяця в госпіталі мене повинні були відправляти на захід країни на реабілітацію. Та я написав відмову від реабілітації, мене відпустили додому і я на милицях розвантажував фури з гуманітарною допомогою", — розповідає захисник.На протезування Станіслав полетів до США, але і там став шукав варіанти, як допомогти ЗСУ."Я затримався в Штатах на чотири місяці — і не міг знайти собі місця. Щось треба було робити. І я вирішив відправляти посилки з хлопцями, які поверталися на протезах додому. На той момент була гостра потреба в плитоносках, турнікетах та павербанках", — каже чоловік.Отримавши протез, ветеран почав вчитися ходити. Однак з ампутацією вище коліна це було дуже не просто. Крім того, справжньою проблемою для нього стали фантомні болі, які й досі турбують військового. Станіслав активно веде соцмережі, де демонструє, що відсутність кінцівки не є бар'єром для активного життя. "Але це те, що бачать оточуючі. А ніхто ж насправді не знає, як важко буває вночі, коли знімаєш протез. Та я знаю хлопця, який не має ока і рук по лікті, і він чинний військовий і снайпер. Якщо він може, то можу і я", — запевняє ветеран.Наразі чоловік живе на дві країни: Україна та Велика Британія (тут знайшла прихисток від війни родина ветерана). Свою ж волонтерську діяльність чоловік вивів практично на професійний рівень і переганяє з Туманного Альбіону сотні позашляховиків для потреб ЗСУ."Ця діяльність не про якісь там високі матерії. Просто якщо зараз я не допоможу хлопцям, то мій дім заберуть", — резюмував Станіслав Чабаненко.Українці з інвалідністю можуть отримати допомогу на сайті організації EnableMe Ukraine. Поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу ви можете у спільноті EnableMe..

Однією з ключових опор російської військової економіки у війні проти України стала Білорусь. Це відбувається, навіть попри те, що офіційно Мінськ війська на бойові дії не відправляв.Таку інформацію оприлюднили журналісти Associated Press. За інформацією агенції, з моменту повномасштабного вторгнення Білорусь відіграє ключову роль у підтримці воєнних зусиль Москви."Білоруські підприємства виготовляють важливі компоненти для російського військово-промислового комплексу: мікрочіпи й іншу електроніку, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки, які перевозять російські балістичні ракети", — йдеться в журналістському матеріалі.Уповноважений президента України зі санкційної політики Владислав Власюк заявив журналістам, що фрагменти балістичної ракети "Орєшнік", яку Росія запустила по Україні 24 травня, містили мікрочіпи з Білорусі. Він закликав західних союзників посилити санкційний тиск на Мінськ.За даними групи BELPOL, до складу якої входять колишні білоруські військові та правоохоронці, що виступають проти Лукашенка, білоруська промисловість фактично інтегрована у військову машину Росії.Понад 500 білоруських промислових підприємств займаються виробництвом зброї та боєприпасів, ремонтом військової техніки та забезпеченням логістики."Режим Лукашенка серйозно залучений у війну. Лукашенко допомагає Росії всіма можливими способами", — заявив агенції очільник BELPOL Володимир Жигар.Окрім виробництва, Білорусь надає Москві навчальні майданчики, проводить спільні навчання та приймає поранених російських військових у своїх шпиталях. У Гомельській області, що межує з Україною, за словами Жигара, розпочалося будівництво великого полігону та казарм під значний контингент."Сама присутність білоруського кордону змушує Україну тримати чимало військ на півночі, відтягуючи їх від лінії фронту завдовжки понад 1 000 кілометрів", — констатували фахівці.Жигар наголосив, що Білорусь фактично не має військового суверенітету."Щойно Москва вважатиме це необхідним для своєї стратегії, вона природно використає Білорусь як стартовий майданчик для нового вторгнення в Україну або якогось збройного конфлікту з країнами НАТО", — пояснив він.За його словами, територія Білорусі — "дуже зручний плацдарм" для такого вторгнення. Президент України Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що, за даними розвідки, Москва активізувала зусилля з "глибшого втягування Білорусі у війну та початку додаткових агресивних операцій саме з білоруської території".Нагадаємо, сьогодні самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що начебто має координати однієї "дуже серйозної" цілі в Україні. Вона її визначила після слів командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді про 500 цілей на білоруській території..

Третій армійський корпус Збройних сил України взяв під дроновий контроль логістичні маршрути окупантів на Луганщині та Східній Слобожанщині.Про це повідомила пресслужба корпусу. Зазначається, що українські бійці здійснив серію ударів по логістиці російських військ на ТОТ Луганщини.Зокрема, операція охопила території аж до пункту пропуску "Ізварине", який розташований на понад 205 кілометрів углиб території, контрольованої ворогом. Пілоти ББС уразили бронетехніку та склади боєприпасів противника."У відповідь на заяви ворога про повне захоплення Луганської області оголошуємо операцію з контролю логістичних маршрутів на Луганщині та Східній Слобожанщині. Луганськ, Старобільськ, Алчевськ, Брянка, Кадіївка — тепер перебувають під контролем БпЛА Третього армійського корпусу", — заявив командир корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький.У корпусі відзначили, що успішну операцію спланував і очолив командир взводу ударних БПЛА, уродженець Луганщини "Схід". У 2022 році він десантувався в оточений Маріуполь, а після завершення його оборони самотужки вийшов на підконтрольну територію, за що отримав звання Героя України.Нагадаємо, міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що Україна запускає "логістичний локдаун" армії країни-агресорки та масштабує middle strike-удари по тилу ворога.Також головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що українські війська переходять до асиметричної стратегії війни на фронті. Зокрема, мета українських воїнів — зупинити просування ворога, ефективно контратакувати, завдавати уражень по тилах росіян, у тому числі в глибині їх території й оберігати небо..

Данія розпочала підготовку до створення масштабного мобілізаційного резерву у разі війни. Попередньо, на службу можуть призвати до 180 тисяч осіб.Про це повідомляє видання DR, яке проаналізувало документи щодо нової оборонної політики країни. Згідно з планами, основою мобілізаційного резерву стануть повністю підготовлені призовники після завершення 11-місячної служби у Збройних силах Данії. До резерву включатимуть як чоловіків, так і жінок віком до 65 років.Військове керівництво планує поступово збільшувати кількість призовників. Уже до 2030 року данській армії буде потрібно близько 6500 новобранців щороку. Потенційна база для комплектування складатиме понад 64 тисячі громадян, які досягнуть 18-річного віку.До 2033 року потреба зросте до 10 тисяч призовників на рік. За прогнозами, це означатиме залучення до служби приблизно кожного шостого представника відповідної вікової групи.Ще масштабніше розширення заплановане на 2035 рік. Військові рекомендують збільшити щорічний призов до 13 тисяч осіб. За такого сценарію службу проходитиме майже кожен п’ятий громадянин, який досягне 18-річного віку."Новообрані призовники повинні бути доступні для так званих "оперативних мобілізаційних сил" протягом 10 років. Протягом цього періоду їх можуть один раз відкликати для "навчань з технічного обслуговування, мобілізаційних навчань тощо. Після 10 років служби в оперативно-мобілізаційних силах колишні призовники переводяться до військ для старших солдатів", — йдеться у повідомленні.Як очікується, загалом до 2040 року Данія матиме близько 40 тисяч військовослужбовців на активній службі. У разі необхідності їх доповнюватиме підготовлений мобілізаційний резерв чисельністю до 180 тисяч осіб.Нагадаємо, виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен заявляла, що Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг..

На Запорізькому напрямку російські війська вже чотири роки намагаються захопити село Мала Токмачка. Проте успіхів ворог так і не досяг.Про це повідомив речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин, передає "Ми-Україна"."Мала Токмачка. Всі знають, що це таке Мала Токмачка. Це кістка в горлі, в зажерливому горлі російського агресора. Це той населений пункт, який противник не може взяти вже чотири роки, а словами їхніми вже взяв декілька разів. Тут також ситуація, вона мало міняється", — зазначив полковник.Варто відзначити, що цього тижня 118-ма окрема механізована бригада потрапила до Книги рекордів України завдяки утриманню оборони Малої Токмачки протягом понад 1500 днів."Секрет Малої Токмачки в тому, що Сили оборони намагаються виявити ворога на ранніх етапах і не дають йому підійти до цього населеного пункту", — зазначив він.Водночас Волошин повідомив, що на Оріхівському напрямку російські війська продовжують активні наступальні дії й в інших районах. Зокрема, окупанти атакують поблизу Білогір'я, Чарівного, Гуляйпільського та Залізничного.Нагадаємо, міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що Україна запускає "логістичний локдаун" армії країни-агресорки та масштабує middle strike-удари по тилу ворога.Також головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що українські війська переходять до асиметричної стратегії війни на фронті. Зокрема, мета українських воїнів — зупинити просування ворога, ефективно контратакувати, завдавати уражень по тилах росіян, у тому числі в глибині їх території й оберігати небо..

Протягом минулої доби на фронті було зафіксовано 302 бойові зіткнення. Війська країни-агресорки зазнали масштабних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили пункт управління, одну артилерійську систему, три пункти управління безпілотними літальними апаратами та два інші важливі об’єкти противника", — йдеться у повідомленні.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 31.05.26 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 364 060 (+1 560) осіб;танків — 11 962 (+2);бойових броньованих машин — 24 657 (+14);артилерійських систем — 42 987 (+57);РСЗВ — 1 819 (+6);засоби ППО — 1 399 (+1);літаків — 436 (+0);гелікоптерів — 353 (+0);наземні робототехнічні комплекси — 1 519 (+19);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 320 327 (+1 894);крилаті ракети — 4 693 (+0);кораблі / катери — 33 (+0);підводні човни — 2 (+0);автомобільна техніка та автоцистерни — 101 237 (+524);спеціальна техніка — 4 234 (+3).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося п’ять боєзіткнень, агресор завдав двох авіаційних ударів із застосуванням шести КАБ, здійснив 65 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема два — із застосуванням РСЗВ.На Південно-Слобожанському напрямку противник десять разів атакував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Стариця, Приліпка, Ветеринарне, Лиман та у бік Ізбицького, Охрімівки, Тернової.На Куп’янському напрямку наші оборонці зупинили три спроби ворога просунутися вперед у бік населених пунктів Курилівка, Новоосинове та у районі Петропавлівки.На Лиманському напрямку ворог 11 разів намагався вклинитися в нашу оборону у бік населених пунктів Дробишеве, Ставки, Лиман, Озерне, Степове, Новосергіївка та у районі Ямполя.На Слов’янському напрямку противник штурмував сім разів у районах населених пунктів Закітне, Каленики, Різниківка та у бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Крива Лука.На Краматорському напрямку ворог наступальних дій не проводив.На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили 16 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Русин Яр та у бік Розкішного, Степанівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Заповідне,  Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Торецьке, Білицьке, Дорожнє, Шевченко, Новопідгородне.На Олександрівському напрямку противник атакував чотири рази, у районах населених пунктів Олександроград, Злагода та у бік Калинівського.На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 46 атак у районах населених пунктів Добропілля, Варварівка, Залізничне, Оленокостянтинівка та у бік Воздвижівки, Верхньої Терси, Гуляйпільського, Чарівного.На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили одну спробу противника просунутися вперед у районі населеного пункту Білогір’я.На Придніпровському напрямку наші оборонці успішно зупинили одну штурмову дію у напрямку Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.. Нагадаємо, міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що Україна запускає "логістичний локдаун" армії країни-агресорки та масштабує middle strike-удари по тилу ворога.Також головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що українські війська переходять до асиметричної стратегії війни на фронті. Зокрема, мета українських воїнів — зупинити просування ворога, ефективно контратакувати, завдавати уражень по тилах росіян, у тому числі в глибині їх території й оберігати небо..