# військові

Російські окупаційні сили здійснили спробу заходу в населений пункт Ямпіль на Донеччині, використавши тактику маскування під мирних жителів. План ворога провалився.Про це повідомив 11-й армійський корпус Сухопутних військ Збройних сил України."Російські окупанти вкотре вдалися до грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права. Ворог у цивільному одязі, маскуючись під мирних жителів, намагався інфільтруватися у населений пункт Ямпіль та вести диверсійну роботу в тилу Сил оборони", — наголосили військові.Зазначається, що групи російських солдатів переховувалися у житлових будинках і намагалися видавати себе за місцевих мешканців, перевдягнувшись у цивільний одяг. Проте Сили оборони своєчасно виявили та зірвали спробу противника."Підрозділи 11 армійського корпусу провели комплекс антитерористичних заходів, у результаті яких противник був виявлений, заблокований та знешкоджений. На даний час н.п. Ямпіль і прилеглі території перебувають під повним контролем Сил Оборони. Противнику не вдалося досягти жодних тактичних результатів, усі його спроби щодо проведення розвідувально-диверсійних заходів у населеному пункті були зірвані", — зауважили військові.У ЗСУ зазначили, що ворог намагається використовувати природні умови та цивільну забудову для просочування малими групами. Наразі триває посилений моніторинг та заходи з протидії таким методам.Нагадаємо, українські захисники звільнили від російських загарбників населений пункт Панківка Донецької області. Цей населений пункт перебуває в смузі відповідальності 1-го армійського корпусу Національної гвардії України.Раніше повідомлялось, що Сили оборони деокупували від російських загарбників селище Новоекономічне Донецької області. Воно розташоване поблизу Покровська.Також нещодавно стало відомо, що українські захисники деокупували село Мирне поблизу Куп'янська Харківської області. Це дозволило Силам оборони впливати на дорогу до міста.

Українські захисники звільнили від російських загарбників населений пункт Панківка Донецької області.Про це повідомили бійці 225-го окремого штурмового полку."У ході наступальних дій, які проводить 225-й окремий штурмовий полк силами 1-го штурмового батальйону "Чорний Лебідь", звільнено населений пункт Панківка Донецької області", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що цей населений пункт перебуває в смузі відповідальності 1-го армійського корпусу Національної гвардії України.У Генеральному штабі Збройних сил України також підтвердили деокупацію населеного пункту."На Покровському напрямку, у ході дій, які проводить 225-й окремий штурмовий полк, зачищено населений пункт Панківка Донецької області", — наголосили у Генштабі.Нагадаємо, військовослужбовці 425-го окремого штурмового полку "Скеля" провели успішну операцію в Донецькій області. Вони повністю взяли під контроль село Зарічне. Раніше повідомлялось, що Сили оборони деокупували від російських загарбників селище Новоекономічне Донецької області. Воно розташоване поблизу Покровська.Також нещодавно стало відомо, що українські захисники деокупували село Мирне поблизу Куп'янська Харківської області. Це дозволило Силам оборони впливати на дорогу до міста.

Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії.Як повідомляє видання The Economist, генсек НАТО Марк Рютте назвав реакцію блоку на вторгнення дронів "дуже успішною".Вже за кілька днів, а саме у суботу, 13 вересня, Румунія повідомила, що російський безпілотник зайшов у її повітряний простір. У виданні порушили риторичне питання: "чи може НАТО захистити своє небо від Кремля".Повітряний щит Альянсу складається з кількох частин. Перша частина має завдання щодо виявлення загрози. НАТО спільно володіє та експлуатує флот із 14 літаків раннього повітряного попередження та управління (AEWC), які зазвичай дислоковані в німецькому Гайленкірхені. Вони можуть перевірити повітряний простір далеко на сході, відстежуючи російські літаки, безпілотники та ракети, що летять в Україні та Білорусі. Їх доповнює комплект безпілотників RQ -4 D Phoenix, які виконують тривалі місії на дуже великих висотах з Сігонелли на Сицилії (Італія)."Деякі країни звертаються до більш незвичайних засобів спостереження за небом. Торік Польща підписала контракт приблизно на мільярд доларів на купівлю американських аеростатів, великих прив'язаних до земної поверхні повітряних куль, оснащених радарами та системами, здатними визначати, чи є літак дружнім чи ворожим. Американські війська в Європі експериментували з акустичними датчиками, подібними до тих, що використовуються Україною, для вловлювання звуку безпілотників, що наближаються", — наголошує видання.Друга частина "щита" НАТО складається з винищувачів, розгорнутих у Східній Європі. Союзники чергують один одного, залучаючи та відправляючи літаки туди й назад. Наразі Італія, Іспанія та Угорщина охороняють повітряний простір Балтії, Італія також патрулює Румунію, а Нідерланди та Норвегія спостерігають за повітряним простором Польщі."Останню місію нещодавно створили для захисту польських логістичних вузлів, через які проходить західна військова допомога Україні. Ці літаки можуть контролювати повітряний простір за допомогою своїх радарів, супроводжувати російські літаки, які підлітають занадто близько, і, за потреби, як 10 вересня, збивати цілі. Наступного дня після інциденту з російськими дронами у польському повітряному просторі президент Франції Еммануель Макрон заявив, що відправляє три винищувачі Rafale до Польщі", — зазначає The Economist.Третім компонентом протиповітряної оборони НАТО є наземні системи ППО. Держави Східної Європи мають власні радари та деякі оборонні споруди. Їх доповнили потужнішими системами Patriot, які можуть перехоплювати літаки, крилаті та балістичні ракети. Видання наголосило, що Німеччина направила батареї Patriot до Польщі, а також Нідерланди планують зробити те ж саме. Крім того, США та деякі європейські союзники також використовують есмінці в морі, оснащені власними далекобійними радарами та перехоплювачами. Також Сполучені Штати використовують наземні радари в Румунії та Польщі."Багато з цих датчиків і перехоплювачів, хоча й не всі, об'єднані в так звану інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони, або IAMD. Ці зусилля контролює Командування об'єднаних повітряних сил НАТО, що базується в німецькому Рамштайні. Далі за ланцюжком командування повітряний простір НАТО охоплює пара "об'єднаних центрів повітряних операцій", один з яких у Німеччині охоплює все на північ від Альп, а інший в Іспанії — охоплює південь", — додає видання.У The Economist зауважили, що теоретично все це є "грізним повітряним щитом". Втім, насправді, як зазначають у виданні, він недосконалий. Одна з проблем полягає в тому, що багато великих систем протиповітряної оборони відправили до України, що призвело до втрати запасів у Європі. "У серпні Німеччина під тиском Трампа заявила, що надішле до України дві додаткові системи Patriot, а згодом — ще більше, за умови, що США їх заповнить. Сполучені Штати також нещодавно перенаправила до України швейцарське замовлення Patriot. У червні Рютте заявив, що Альянсу потрібно буде збільшити свої засоби протиповітряної оборони на 400%, аби виконати свої офіційні військові плани. Проте охопити таку величезну територію, як Європа, — це величезне завдання", — наголошує The Economist.У виданні додали, що багато безпілотників, які Росія запускає по Україні, мають малий розмір. Через це радарами складно їх виявити серед інших повітряних перешкод. Кілька таких безпілотників раніше проникали в повітряний простір НАТО. Відомо, що уламки впали в Румунії у вересні 2023 року. Також був інцидент, коли ракета перетнула територію Польщі у березні 2024 року. У виданні пригадали й інцидент з безпілотником, який впав у Латвії у вересні 2024 року."Принаймні в деяких випадках, як-от інцидент у Латвії, держави НАТО наполягають на тому, що вони можуть надійно відстежувати повітряні цілі. Польща стверджує, що 10 вересня вона проігнорувала більшість безпілотників, оскільки їх вважали неозброєними приманками для ППО. Збивали лише ті, які, як вважалося, були озброєні боєголовками", — зазначили у The Economist.У виданні наголосили, що навіть, якщо дрони можна відстежувати, їх перехоплення у великих масштабах за допомогою систем протиповітряної оборони, розроблених для набагато більших цілей, таких як реактивні літаки, крилаті ракети та балістичні ракети, часто буває неекономічним. Дрони "Гербара", які перетнули територію Польщі, є "надзвичайно дешевими", адже виготовлені з пінопласту. Спочатку вони були розроблені як приманки для ППО, зазначає Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS). "Багато союзників по НАТО розробляють засоби захисту від дронів ближнього радіуса дії, використовуючи лазери, гармати та ракети, але мало хто з них масштабував ці зусилля. Майже у всіх європейських запасах є прогалини на рівні ППО ближнього радіуса дії. Ці вразливості роблять європейців погано підготовленими до такого роду війни, який спостерігається в Україні", — зауважує видання.Втім, окрім технічних проблем, існує велике питання політичної волі, зазначають у The Economist. Повітряний "щит" НАТО залежить від США, які за Трампа переносять свою увагу з Європи на інші театри військових дій і можуть бути менш охочими розгортати власні системи протиповітряної оборони на континенті та поповнювати запаси ракет-перехоплювачів. Європейські повітряні сили мають сотні бойових літаків, багато з яких щодня патрулюють східний фронт Альянсу. Втім, штаб, який командує цими повітряними операціями, все ще залежить від участі та досвіду США. "Чи готова Європа до активних дій, невідомо, зазначає видання. Україна скаржилася, що держави НАТО іноді применшували значення російських вторгнень, побоюючись ескалації", — наголошує видання.Водночас рішення Варшави збити російські безпілотники і публічно заявити, що вони були навмисно запущені Росією по Польщі, знаменує собою відхід від минулої практики. Втім, європейські держави все ще не хочуть наслідувати Ізраїль, який за допомогою США та інших партнерів двічі минулого року перехоплював величезні хвилі іранських безпілотників над сусідніми країнами, перш ніж вони увійшли в повітряний простір Ізраїлю, і завдавав превентивних ударів за його межами. "Згідно з чинними правилами НАТО — це альянс, який діє спільно, а не на національному рівні. Він не може збивати цілі над Білоруссю чи Україною. Це вимагатиме одноголосного схвалення всіх 32 держав-членів, що Угорщина та Словаччина майже напевно заблокували б. У разі великого конфлікту ці правила взаємодії, безумовно, змінилися б. Європа залишається в пастці", — додає видання.Нагадаємо, напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомляв, що Західні країни можуть перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. Технічно це можна реалізувати силами НАТО та Європейського Союзу.

Українські підрозділи, що перебувають в операційній зоні Першого корпусу Національної гвардії "Азов", продовжують звільнювати території на Добропільському напрямку. Вони зачистили село Панківка.Таку офіційну інформацію оприлюднили на Facebook-сторінці Першого корпусу НГУ "Азов"."У результаті злагоджених дій підрозділів ЗСУ та НГУ від противника зачищено населений пункт Панківка та прилеглі території", — йдеться в повідомленні.При цьому "азовці" визнали, що противник продовжує нарощувати угруповання військ.Вони уточнили, що з метою посилення наступального потенціалу командування Росії передислокувало в зону відповідальності Першого корпусу НГУ "Азов" додаткові резерви у складі: чотири бригади піхоти й один полк морської піхоти."Сили оборони України докладають усіх зусиль, аби зупинити просування ворога та не допустити прориву оборони", — підсумували в "Азові".Раніше з’являлася інформація, що Сили оборони України визволили село Зарічне Донецької області. Також Батальйон "Шквал" полку "Скеля" звільнив село Філія на межі Дніпропетровської та Донецької областей.До цього, 24 серпня, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський інформував, що Сили оборони провели успішні контратаки в Донецькій області та звільнили від окупантів одразу три населених пункти.Нагадаємо, що за минулу добу на різних ділянках фронту зафіксовано 187 бойових зіткнень. Українські воїни відбивають атаки російських окупантів на всій лінії фронту. Сьогодні розпочалася 1 300 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.

У ніч на понеділок, 15 вересня, російські окупанти атакували Україну трьома зенітними керованими ракетами та 84 ударними дронами типу "Шахед" й безпілотниками-імітаторами. Зафіксовано влучання ракет та 25 ударних безпілотників на 13 локаціях.Як повідомляє прес-служба Повітряних сил Збройних сил України, рашисти били зенітними керованими ракетами С-300 із Курської та Бєлгородської областей, а свої безпілотники запускали із Курська, Брянська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська. Військові зауважили, що близько 50 із 84 безпілотників — шахеди."Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи", — зазначили військові.За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 59 ударних безпілотників типу "Шахед" і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання ракет та 25 ударних БпЛА на 13 локаціях."Ворог продовжує атаку безпілотниками із північно-східного напрямку. Дотримуйтесь правил безпеки!" — наголосили у Повітряних силах.Нагадаємо, що напередодні начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомляв, що впродовж доби російські окупанти завдали 607 ударів по 17 населених пунктах Запорізької області. У Пологівському районі одна людина загинула, ще двоє — отримали поранення.

За минулу добу неділі, 14 вересня, на різних ділянках фронту зафіксовано 187 бойових зіткнень. Українські воїни відбивають атаки російських окупантів на всій лінії фронту. Сьогодні розпочалася 1 300 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівПротивник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах трьох ракетних ударів сімома ракетами та 79 авіаційних ударів, скинувши 117 керованих бомб. Окрім того, здійснив 4 945 обстрілів, з них 117 — із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6 337 дронів-камікадзе.Агресор завдавав авіаційних ударів, зокрема, по районах Білогір’я, Залізничного Запорізької області й Ольгівки Херсонської області.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація, ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу та два артилерійські засоби російських загарбників.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 11 боєзіткнень. Ворог завдав двох ракетних і 15 авіаційних ударів, застосував п’ять ракет і скинув 28 керованих бомб, здійснив 193 обстріли, зокрема три — з реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку вчора відбулося десять боєзіткнень поблизу Вовчанська й у напрямку Одрадного.На Куп’янському напрямку минулої доби відбулося дев’ять атак окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районах Нової Кругляківки, Радьківки, Кіндрашівки, Куп’янська та Степової Новоселівки.На Лиманському напрямку ворог атакував 19 разів. Намагався просунутися вперед у напрямку Ставків і поблизу Шандриголового, Дерилового, Колодязів, Дробишевого, Торського.На Сіверському напрямку українські воїни минулої доби відбили 25 ворожих атак. Підрозділи окупантів намагалися просунутися в районах Серебрянки, Григорівки, Дронівки, Виїмки та Федорівки.На Краматорському напрямку зафіксовано дев’ять боєзіткнень у районах Ступочок, Часового Яру й Олександро-Шультиного.На Торецькому напрямку ворог здійснив 14 атак у районах Плещіївки, Катеринівки, Олександро-Калинового, Полтавки, Щербинівки, Софіївки та Степанівки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 58 штурмових і наступальних дій агресора в районах Федорівки, Заповідного, Мирнограда, Родинського, Сухецького, Променя, Лисівки, Удачного, Новопідгороднього, Шахового, Вільного, Звірового, Молодецького, Новоукраїнки, Філії, Дачного, Новоіванівки й у бік Новопавлівки.На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 21 атаку противника поблизу Іванівки, Ялти, Воскресенки, Новоїванівки, Маліївки, Товстого, Олександрограда, Тернового, Березового, Темирівки, Комишувахи, Ольгівського.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили ворожу атаку поблизу Полтавки.На Оріхівському напрямку противник двічі наступав поблизу Новоандріївки та Степногірська.На Придніпровському напрямку українські захисники відбили п’ять штурмових дій окупантів."Наші воїни завдають окупаційним військам відчутних втрат у живій силі та техніці й активно підривають наступальний потенціал ворога в тилу", — зазначили в Генштабі ЗСУ.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 15 вересня 2025 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 095 520 (+910);танків — 11 184 (+0);бойових броньованих машин — 23 269 (+2);артилерійських систем — 32 784 (+35);реактивних систем залпового вогню — 1 488 (+1);засобів протиповітряної оборони — 1 217 (+0);літаків — 422 (+0);гелікоптерів — 341 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 59 409 (+323);крилатих ракет — 3 718 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 1 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 61 698 (+84);спеціальної техніки — 3 965 (+1).Нагадаємо, що 11 вересня Військово-морські сили Збройних сил України завдали удару по комунікаційному вузлу Чорноморського флоту Росії. Його окупанти розташували в тимчасово окупованому в Севастополі.

У понеділок, 15 вересня, зранку зафіксовано масштабні проблеми в роботі Starlink на всій лінії фронту. Зараз ситуацію з’ясовують відповідні служби.Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді з позивним "Мадяр".За його словами, Stsrlink не працює вздовж всієї лінії фронту. З такою проблемою військові зіткнулися сьогодні зранку."Знову ліг Starlink уздовж всього фронту. 07:28 — за київським часом", — написав "Мадяр" у своєму Telegram-каналі.За інформацією сервісу Downdetector, проблеми зі зв’язком спостерігаються у всьому світі.На офіційному сайті компанії вже підтвердили проблеми."Зараз спостерігається погіршення якості обслуговування Starlink. Наша команда досліджує причину проблеми", — йдеться у короткій заяві.Як відомо, 24 липня в роботі супутникового інтернет-сервісу Starlink теж спостерігав збій — при цьому на території всього світу. Українські військові так само відзначали, що термінали не працюють.Про збій повідомляла компанія Starlink на своєму сайті. Там не уточнювали, коли зв'язок повернеться. При цьому згодом доступ до сайту припинився.Згодом Starlink здебільшого відновив свою роботу. Віце-президент компанії Starlink Engineering Майкл Ніколс тоді пояснював, що перебої у роботі сервісу сталися через збій ключових внутрішніх програмних служб, які керують основною мережею.Він перепросив за тимчасовий збій у роботі Starlink. Також Ніколос зауважив, що компанія повністю усуне цю проблему, аби вона більше не ставала причиною неполадок.Нагадаємо, що американська компанія SpaceX, яка належить мільярдеру Ілону Маску, здійснила запуск чергової партії з 26 інтернет-супутників Starlink. Космічна місія відбулася 16 травня.

Чеський вертолітний підрозділ для спеціальних операцій у складі трьох літаків Мі-171Š прибуде до Польщі 14 вересня. Це відбувається на тлі вторгнення російських дронів на територію Республіки.Про це повідомила міністр оборони країни Яна Чернохова на чеському телебаченні, яку цитує Radio Prague International. Очікується, що до 150 чеських солдатів буде направлено максимум на три місяці."Вони мають досягти території Республіки Польща протягом кількох годин", — сказала міністр. Вони мають розпочати роботу протягом кількох днів."Мандат — це той, який вже був схвалений Палатою депутатів десь минулого року, і який у нас є до 2026 року. Наразі це посилення східного крила в рамках передової присутності", — зазначила Чернохова.Видання нагадує, що 10 вересня Польща зафіксувала 19 порушень свого повітряного простору російськими дронами. Поки президент США Дональд Трамп назвав інцидент з дроном можливою помилкою, представники Польщі, Німеччини, Європейського Союзу та України говорять про наміри Росії, а НАТО відреагувало оголошенням про посилення захисту кордонів свого східного флангу.Міністерство оборони Росії не заперечувало вторгнення дронів, але стверджує, що воно було ненавмисним і не може трактуватись нападом.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив у п'ятницю про створення операції "Східний вартівник" у відповідь на інцидент, яка посилить захист східного флангу Альянсу.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Базовий розмір грошового забезпечення у 2025 році в українських Збройних силах становить 20 130 гривень на місяць. Проте ця сума не є фіксованою і може збільшуватися залежно від низки факторів.Фінансове забезпечення військових регулюється наказом Міністерства оборони № 260.Мобілізовані під час навчання отримують менше, ніж військовослужбовці на бойових позиціях. Зокрема, під час базової загальновійськової підготовки передбачена виплата у розмірі 20 тисяч гривень на місяць. При цьому курс БЗВП може тривати від одного до трьох місяців, що залежить від рівня підготовки мобілізованого.Військовослужбовці після завершення навчання починають отримувати повне грошове забезпечення. Його розмір залежить від конкретної частини та виконуваних завдань.Нарахування грошового забезпеченняФінансування військовослужбовців починається з дня мобілізації, а саме з моменту, коли ТЦК та СП відправляє особу до навчального центру або безпосередньо до військової частини.Виплата коштів здійснюється загальною сумою раз на місяць — авансів чи проміжних нарахувань не передбачено. Військовослужбовці отримують гроші у поточному місяці за попередній.Раніше повідомлялось, що Міністерство оборони оновило порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи смерті військовослужбовців Збройних сил в період дії воєнного стану.Нагадаємо, держава не лише допомагає родинам, які втратили близьку людину на війні, а й гарантує допомогу та турботу. Проте, щоб мати право на підтримку, потрібно відповідне посвідчення — "сіре" або "чорне".

Лідер Польщі Кароль Навроцький 14 вересня підписав рішення, яке дозволяє іноземним військам залишатися в країні для проведення операції "Східний вартовий".Про це в соцмережі Х повідомляє Національне бюро безпеки."Президент Республіки Польща Кароль Навроцький підписав резолюцію, яка дозволяє іноземним військовим силам з країн-членів Організації Північноатлантичного договору залишатися на території Польщі", — йдеться у дописі.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Литовські прикордонники активно моніторять ситуацію на кордоні з Білоруссю. Це відбувається на тлі проведення спільних російсько-білоруських військових навчань "Захід-2025".Про це повідомив телевізійний мовник LRT, журналісти якого послалися на литовських прикордонників.У прикордонній службі Литви зазначили, що наразі ситуація на кордоні з Білоруссю стабільна, провокацій не зафіксовано. Однак є сигнали про можливість таких провокаційних дій."Ситуація на литовсько-білоруському кордоні не змінилася. Можу сказати, що вона стабільна. На ділянці кордону з білоруського боку наші працівники не фіксують жодної активності. На кордоні з Калінінградом теж зберігається спокій", — розповів очільник Служби охорони державного кордону Рустамас Любаєвас.За його словами, працівники Служби охорони державного кордону не повідомляють про будь-яку додаткову активність на литовському кордоні."Провокацій поки що не зафіксовано", — заявив генерал Рустамас Любаєвас, при цьому не виключивши такої можливості.Голова Служби охорони державного кордону поінформував, що після того, як Польща тимчасово закрила кордон із Білоруссю, на литовському кордоні не зафіксовано збільшення транспортного потоку.Спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід" розпочалися в п'ятницю зранку. За інформацією Збройних сил Литви, в навчаннях беруть участь близько 30 тисяч військовослужбовців. Мета навчань — продемонструвати Заходу військову міць Росії та Білорусі.Військові навчання "Захід", які стартували 12 вересня, проводять на полігонах, розташованих у глибині Білорусі або в її східних регіонах. Попри це, в НАТО зберігають підвищену пильність через ці навчання.На тлі занепокоєння Польща повністю закрила кордон із Білоруссю з вечора 11 вересня, таке рішення ухвалили ще до інциденту з падінням російських дронів на території країни.Нагадаємо, що, за твердженням аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія та Білорусь, імовірно, відмовилися від спроб використати військові навчання "Захід-2025" для підтримки операцій з використання ядерної зброї проти Заходу, принаймні тимчасово.

У Самарі Дніпропетровської області затримано підозрюваного в нападі на військовослужбовця. Чоловік під час перевірки документів застосував газовий балончик і вдарив ножем військового.Про це повідомив відділ комунікації поліції Дніпропетровської області за матеріалами Самарівського районного відділу поліції.Там зазначили, що 12 вересня в місті Самар під час перевірки документів підозрюваний застосував газовий балончик і завдав ножового поранення військовослужбовцю."Постраждалого госпіталізували до лікарні", — уточнили поліцейські Дніпропетровської області.Правоохоронці затримали 46-річного місцевого мешканця в порядку статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України."З місця події вилучено речові докази", — додали в поліції Дніпропетровщини.Слідчі за погодженням зі Самарівською окружною прокуратурою повідомили фігуранту про підозру за статтею 348 Кримінального кодексу України (посягання на життя військовослужбовця).Зараз правоохоронці розв’язують питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою."Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від дев’яти до 15 років або довічне ув’язнення. Досудове розслідування триває", — підсумували у відділі комунікації поліції Дніпропетровської області.Нагадаємо, що 4 вересня у Волинський області відкривали вогонь по групі оповіщення ТЦК. Один із військових постраждав. Інцидент трапився у селі Боратин.

У неділю, 14 вересня, повітряну тривогу оголошували на значній території України. Це пов’язано з небезпекою балістичної атаки. Зафіксовано пуски з північно-східного напрямку.Про це повідомляла прес-служба Повітряних сил Збройних сил України.Спершу українські військові попереджали про безпілотники на Чернігівщині, які взяли південно-західний курс.Так само дрони зафіксували в південній частині Сумщини, вони постійно змінювали свій курс."Загроза застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку!" — наголошували в Повітряних силах ЗСУ о 12:11.Згодом з’явилася інформація про пуски керованих авіаційних бомб ворожою тактичною авіацією на Сумщину й інші регіони України."Ніжин Чернігівської області під груповими ударами російських безпілотників", — поінформували моніторингові Telegram-канали.Станом на 12:31 мапа повітряних тривог на території всієї України мала такий вигляд:Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну балістичною ракетою "Іскандер-М/KN-23" та 58 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 52 ворожі дрони.

У ніч на неділю, 14 вересня, рух поїздів на залізниці в Київській області зупиняли через детонацію боєприпасів. На місці продовжують ліквідацію наслідків, триває розслідування.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на коментар Генерального штабу Збройних сил України."Уночі на Київщині сталася детонація боєприпасів у поїзді, що перевозив військовий вантаж", — пояснили українські військові.Вони уточнили, що особовий склад не постраждав. Рух на залізничних коліях призупиняли, три вагони — відчеплені."На місці продовжують ліквідовувати наслідки детонації, причину встановить розслідування та службова перевірка", — наголосили в Генштабі.Тим часом на головний залізничний вокзал Львова близько 10:30 прибув потяг "Харків — Перемишль", який затримався через надзвичайну ситуацію, що сталася вночі поблизу Києва.Пасажири потяга розповіли журналістам, що чули вибухи, після цього їх виводили з вагонів.Як відомо, минулої ночі під Києвом сталося пошкодження залізничної інфраструктури, через що змінено маршрути низки потягів.Зокрема, організовано трансфер пасажирів поїзда №73 "Харків — Перемишль" до Києва: першу частину автобусом, решту згодом — потягом, що вирушив далі змінним маршрутом.Також у Київській ОВА зазначили, що на час відновлювальних робіт поїзди далекого сполучення курсуватимуть в об'їзд ушкодженої ділянки через Миронівку або Коростень.Нагадаємо, що інформацію про пошкодження підтверджував голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський. Він запевнив, що зараз рух потягів поступово нормалізується.

Організація Об’єднаних Націй розглядає можливість розгортання миротворчих сил в Україні для забезпечення режиму припинення вогню та післявоєнного миру. Однак таке рішення повинна підтримати більшість країн-членів.Про це заявила президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок в інтерв’ю німецькому виданню Bild.Вона наголосила, що миротворчі місії "необхідні як ніколи раніше, і не тільки з огляду на європейський континент"."Якщо вдасться укласти мирний договір, його необхідно максимально захистити", — пояснила Бербок.Вона додала, що якщо більшість держав-членів вважає, що для цього потрібні блакитні каски, то це, на її думку, допоможе забезпечити тривалий мир."Однак насамперед необхідно провести мирні переговори", — наголосила президентка Генеральної асамблеї ООН.Як відомо, миротворці ООН — це військовослужбовці держав-членів, відряджені для служби під командуванням і контролем Організації Об’єднаних Націй.Водночас можливість такої місії в Україні значною мірою залежить від Москви: розгортання "блакитних шоломів" санкціонує Рада безпеки ООН, а право вето Росії може заблокувати відповідне рішення.Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що 26 країн готові надати Києву гарантії безпеки, направивши війська в Україну після завершення активної фази війни.Нагадаємо, що, за твердженнями аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує прямо відкидати будь-які іноземні війська на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Така позиція пояснюється тим, щоби Київ не міг захистити себе від майбутніх російських атак.