Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкрив деталі майбутніх обмінних процесів із Росією, які передбачають звільнення понад тисячі українців. Насамперед ідеться про тяжкохворих громадян, жінок та тих, хто перебуває в неволі найдовше.Про це йдеться у Telegram-каналі посадовця.Деталі підготовки нового обміну полоненимиУкраїнська сторона продовжує складні переговори з Росією щодо звільнення військовополонених та цивільних громадян. За словами омбудсмана Дмитра Лубінця, обмінні процеси мають відбуватися за максимально прозорими критеріями.Хоча остаточної фіксованої цифри наразі ще немає, йдеться про масштабну домовленість щодо звільнення понад тисячі українців. Першочергово в списках на обмін розглядаються тяжкохворі люди, жінки, а також ті українці, які перебувають у російській неволі найдовший час. Наразі ці параметри активно узгоджуються з російською стороною.Залучення міжнародних партнерівОкрему увагу українська влада приділяє питанню порятунку цивільних громадян, яких окупанти незаконно утримують у неволі. Для цього офіційний Київ залучає додаткові міжнародні ініціативи."Окремо проявляємо додаткові ініціативи щодо цивільних. На зустрічі з Першої Леді США Меланією Трамп я порушив питання їхнього повернення. Вона погодилась долучитись, і я щодня проводжу переговори з Марком Бекменом", — зазначив омбудсман.Також триває системна робота над поверненням депортованих до Росії українських дітей. Станом на сьогодні українській стороні вдалося офіційно верифікувати 20 651 дитину як депортовану або примусово переміщену. Усі зібрані дані та відповідні списки передаються американській стороні для сприяння їхньому поверненню на Батьківщину.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, українська делегація на чолі з дипломатичною командою, керівниками розвідки, Службою безпеки та головкомом Збройних сил України під час тристоронніх переговорів в Абу-Дабі досягла низки ключових домовленостей. Готується масштабний обмін військовополоненими, який може відбутися вже найближчими тижнями..

Американські представники наполягають, щоб українська та російська сторони розглянули нові пропозиції щодо правил НАТО, розміщення військ і військової інфраструктури в Європі.За даними Bloomberg, Вашингтон навіть запитував Київ, чи погодився б він відмовитися від Донбасу в обмін на вступ до Північноатлантичного альянсу. Американські переговорники вважають, що надання Україні надійних гарантій безпеки, подібних до натовських, і досягнення домовленостей із Росією щодо безпекової системи Європи можуть допомогти просунути переговори з інших складних питань, зокрема територіального. Крім того, обом сторонам можуть запропонувати економічні стимули для укладення угоди.Однак для багатьох європейських країн така послідовність неприйнятна. Вони наполягають, що спочатку Росія має припинити бойові дії, і лише після цього можна обговорювати розміщення військ або майбутні правила безпеки. Особливе занепокоєння висловлюють держави, які межують із Росією. Вони побоюються, що домовленості можуть послабити присутність сил НАТО на східному фланзі альянсу."Східний фланг, звичайно, не є предметом торгу, і жодних сфер впливу бути не може", — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Чому Європа вирішила долучитися до переговорівПід час саміту в п'ятницю лідери Європейського Союзу дійшли висновку, що мають брати участь у паралельних дискусіях зі США. Інакше європейські країни ризикують опинитися осторонь процесу, під час якого можуть обговорювати поступки, що безпосередньо вплинуть на їхню безпеку. Деякі учасники зустрічі також запропонували знову порушити питання майбутнього членства України в НАТО.Європейські лідери сумніваються, що Москва готова до реальних поступок. За словами співрозмовників видання, Росія затягує час, а її керівництво не демонструє намірів відмовлятися від попередніх вимог. Зокрема, Кремль хоче, щоб НАТО погодилося не розміщувати війська в країнах, які приєдналися до альянсу після 1997 року. Натомість Росія нібито готова скоротити військову присутність у Калінінграді та білорусі.Такі пропозиції фактично передбачають перегляд безпекового порядку в Європі на умовах Москви. На саміті ЄС низка лідерів дала зрозуміти, що не погодиться на подібний обмін. Особливо категорично проти виступають країни Балтії, які побоюються, що Росія отримає вплив на рішення НАТО щодо колективної оборони."Жодного права вето Росії на все і вся. Для нас це важливо. Тобто жодного вето на вступ України до ЄС, на присутність НАТО чи на будь-які наші дії в межах альянсу для зміцнення колективної оборони", — наголосив Будріс.Водночас деякі європейські лідери визнають, що в майбутньому кордони можуть змінитися, якщо на це погодиться Київ. Також вони пропонують обговорити, за яких умов Україна зможе вступити до НАТО.За даними Bloomberg, Зеленський висловив готовність розглядати американські пропозиції щодо безпеки за умови, що Вашингтон представить конкретні плани щодо майбутнього членства України в НАТО та ЄС. Серед інших важливих умов він назвав збереження потужної української армії та наявність коштів на відбудову країни після війни.У Європі тим часом побоюються, що володимир Путін може розраховувати на посилення ультраправих політичних сил під час виборів у європейських країнах у 2027 році, зокрема у Франції. Частина таких політиків виступає за припинення підтримки України.Нагадаємо, 18 листопада російський диктатор Володимир Путін прибув із офіційним візитом до Китаю. Він вже провів перемовини із китайським лідером Сі Цзіньпіном..

У Києві 19-річну дівчину підозрюють в умисному вбивстві колишнього військовослужбовця Збройних сил України — 32-річного громадянина Колумбії.Про це повідомила Київська міська прокуратура. За даними слідства, у липні-серпні 2026 року киянка познайомилася в месенджері з невідомою особою, яка запропонувала їй заробіток за вбивство військовослужбовця.Дівчина надала куратору доступ до свого Telegram-акаунту, через який той від її імені листувався з майбутньою жертвою — 32-річним громадянином Колумбії, який служив у ЗСУ за контрактом. Згодом за вказівкою замовника дівчина знайшла в одному з парків Оболонського району заздалегідь залишену пляшку з невідомою речовиною.Після цього вона зустрілася з чоловіком, і вони разом пішли до квартири, орендованої подобово в Оболонському районі. Під час вживання алкоголю дівчина додала отруйну речовину до напою колумбійця. Після цього чоловікові стало зле, він втратив свідомість, а згодом помер.Щоб підтвердити виконання замовлення, підозрювана зняла на телефон відео з чоловіком без ознак життя та надіслала його куратору. За вбивство їй обіцяли заплатити 1000 доларів. Правоохоронці затримали дівчину в іншій області, куди вона виїхала, плануючи переховуватися."7 листопада жінці повідомили про підозру в умисному вбивстві, з корисливих мотивів, вчиненому на замовлення (п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України). Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Підозрювана перебуває під вартою без права внесення застави. Раніше вона притягалась до відповідальності за зберігання наркотиків. Замовники злочину встановлюються", — додали у прокуратурі.Нагадаємо, у місті Узин Київської області двоє молодиків жорстоко побили 67-річного чоловіка, а один із них ножем відрізав потерпілому вухо. Після цього нападники заволоділи його грошима та особистими речами..

У понеділок, 16 листопада, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко дав доручення розпочати перевірку боєготовності підрозділів прикордонних військ. Це стосується маневрених груп у всіх з’єднаннях і загонах.Про це повідомило державне агентство "Белта" з посиланням на держсекретаря Ради безпеки країни Олександра Вольфовича.За його словами, перевірка відбувається, згідно з планом, затвердженим Лукашенком на 2026 рік. Основну увагу приділяють найбільш мобільним підрозділам прикордонної служби.Під час перевірки військовослужбовці мають здійснити марші визначеними маршрутами. На шляху їхньому руху імітуватимуть дії диверсійно-розвідувальних груп умовного противника.Після цього прикордонники вирушать на полігони, де перевірятимуть їхню вогневу, фізичну та тактичну підготовку. Результати перевірки доповідатимуть Лукашенку.Зокрема, у Брестській прикордонній групі маневрений підрозділ уже привели у найвищий ступінь бойової готовності."Військовослужбовці здійснили 30-кілометровий марш, під час якого долали перешкоди та відбивали умовні атаки противника, зокрема, із застосуванням безпілотників", — ідеться в повідомленні.Наступним етапом стала перевірка стрілецької підготовки. Прикордонники виконують вправи з пістолета Макарова, автомата Калашникова та групового озброєння. Також оцінюють їхню фізичну й тактичну підготовку.Перевірка триває і в інших підрозділах. Зокрема, до неї залучені Гомельська прикордонна група та Лідський прикордонний загін.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що нинішня білоруська влада несе повну відповідальність у сприянні російській агресії проти України. При цьому офіційний Київ має наміри продовжувати взаємодію з білоруською опозицією..

Уже сьомий день поспіль на тимчасово окупованих територіях України діють обмеження швидкості для системи Starshield. При цьому ні Пентагон, ані компанія SpaceX досі детально не пояснили ситуацію.Про це заявив тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєнік, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Сьогодні виповнюється сьомий поспіль день обмежень швидкості на Starshield у тимчасово окупованих територіях України. Без жодної відповіді чи пояснення ні від Пентагону, ні від SpaceX", — акцентував він.Сєнік запевнив, що посольство продовжує отримувати звернення від американських медіа, які інформують, що у відповідь на їхні запити Пентагон заявив, ніби жодних обмежень не запроваджено."Я хочу бути однозначним і чітким: це суперечить тому, що відбувається на місцях. Можу підтвердити, що обмеження швидкості насправді діють", — наголосив він.За його словами, такі обмеження мають реальні операційні наслідки для України та вимагають негайних пояснень і вирішення."Сім днів без відповідей — це явно забагато", — підсумував Денис Сєнік.Декілька днів тому журналіст Нік Шифрін інформував, що SpaceX назвав ситуацію "технічною проблемою". Раніше, 12 листопада, Володимир Зеленський розповідав, що останніми днями в роботі Starshield на території України спостерігаються масштабні перебої. Він додав, що збої фіксують уздовж усієї лінії фронту та на тимчасово окупованих територіях."На жаль, уже є влучання через те, що засоби збиття не розвивають достатню швидкість і не встигають перехопити. Це допомагає росіянам вбивати більше українців і завдавати по Україні більше влучних ударів", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, що Starshield — це більш захищена, стійка до перешкод і орієнтована на військові потреби версія супутникової мережі Starlink, розроблена SpaceX для державних структур, тоді як Starlink призначена для цивільних і комерційних цілей..

Для іноземців та осіб без громадянства у лавах Збройних сил України суттєво спрощено процедуру отримання статусу учасника бойових дій.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України. За даними відомства, відтепер іноземним військовим не потрібно подавати витяг про відсутність судимості.Яким був порядок отримання статусу УБД для іноземцівЯк відзначили у Міноборони, раніше порядок оформлення статусу УБД для іноземних захисників вимагав від командирів військових частин подавати на розгляд міжвідомчої комісії такий пакет документів:копія паспорта з перекладом українською мовою;копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;довідка форми №6 (про безпосередню участь особи у відповідних заходах) згідно з Порядком, затвердженим Постановою № 413;повний витяг про відсутність судимості заявника, сформований засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або отриманий через сервісний центр МВС, або ЦНАП.Цей пакет документів командири зобов’язані подавати у 5-денний строк з початку виконання бойового наказу (розпорядження).Що змінюється в процедурі набуття статусу УБДУ відомстві пояснили, що отримання витягу про несудимість потребує особистих дій від захисника, який під час виконання завдань не завжди має змогу особисто звернутися за цим документом.Через це процес набуття статусу УБД для іноземних військових ускладнювався, тому з обов'язкового пакету документів виключено вимогу щодо надання витягу про відсутність судимості."Таким чином, усунено правову нерівність між громадянами України та іноземними військовослужбовцями, а також спрощено взаємодію між командирами військових частин та міжвідомчою комісією в процесі надання статусу УБД", — додали у Міноборони.Нагадаємо, в Україні для колишніх військовослужбовців з інвалідністю внаслідок війни передбачені пенсійні виплати, додаткові надбавки та допомога. Розмір основної пенсії залежить від групи інвалідності та грошового забезпечення на день звільнення зі служби. Водночас із 1 березня 2026 року встановлено мінімальні гарантії пенсійного забезпечення..

Обмеження швидкості терміналів Starshield в Україні виникнуло через технічні проблеми. Додаткових пояснень представники компанії SpaceX не надали.Про це заявив журналіст Нік Шифрін, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Україна звернулася до SpaceX щодо обмежень швидкості, з якими зіткнулися українські сили вздовж лінії зіткнення та на окупованій українській території, і їй повідомили, що це технічна проблема", — написав він.За його словами, Київ не почув жодних подальших пояснень щодо того, чому швидкості обмежені на окупованій території протягом п’яти днів поспіль.Також медівник уточнив, що про це він дізнався від тимчасового повіреного у справах України у США Дениса Сєніка.Як відомо, 12 листопада Володимир Зеленський розповідав, що останніми днями в роботі Starshield на території України спостерігаються масштабні перебої. Він додав, що збої фіксують уздовж усієї лінії фронту та на тимчасово окупованих територіях."На жаль, уже є влучання через те, що засоби збиття не розвивають достатню швидкість і не встигають перехопити. Це допомагає росіянам вбивати більше українців і завдавати по Україні більше влучних ударів", — наголосив Зеленський.Попередній збій у роботі терміналів Starlink стався 14 жовтня. Тоді військова версія супутникового зв'язку Starshield некоректно працювала під час руху зі швидкістю понад приблизно 160 км/год. Щойно перевищувався цей поріг, термінали втрачали з'єднання. Це, зокрема, ускладнило роботу дронів-перехоплювачів, за допомогою яких українські військові збивають російські "шахеди".Установлені обмеження також негативно вплинули на застосування мідлстрайків. Президент Володимир Зеленський закликав Ілона Маска розв’язати проблему, наголосивши на загрозі нових жертв серед українців. Того ж дня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на Україну.Увечері 14 жовтня Міністерство оборони заявило, що якість зв'язку на швидкості до 160 км/год вдалося покращити. Проте обмеження на швидкості 161 км/год продовжували діяти. Пізніше, 24 жовтня, в Міноборони повідомили, що роботу військових терміналів Starlink на швидкості понад 161 км/год відновлено.Нагадаємо, що Starshield — це більш захищена, стійка до перешкод і орієнтована на військові потреби версія супутникової мережі Starlink, розроблена SpaceX для державних структур, тоді як Starlink призначена для цивільних і комерційних цілей..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 171 бойове зіткнення. Війська країни-агресорки зазнали потужних втрат.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один район скупчення живої сили та техніки, один пункт управління БпЛА", — йдеться у повідомленні.Загальні бойові втрати противника від початку повномасштабного вторгнення станом на 6 листопада 2026 року:Особовий склад:близько 1 622 860 (+2 230) осіб.Озброєння та військова техніка:танки — 12 478;бойові броньовані машини — 25 784 (+34);артилерійські системи — 52 401 (+46);РСЗВ — 2 271 (+1);засоби ППО — 1 756;літаки — 452;гелікоптери — 356.Безпілотні системи та ракети:наземні робототехнічні комплекси — 3 150 (+10);БпЛА оперативно-тактичного рівня — 608 803 (+1 272);крилаті ракети — 5 196.Морська техніка:кораблі та катери — 35;підводні човни — 2.Техніка забезпечення:автомобільна техніка та автоцистерни — 175 158 (+549);спеціальна техніка — 4 906 (+1).Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав восьми авіаційних ударів, застосувавши 12 КАБ, та здійснив 37 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, два з яких — із застосуванням РСЗВ.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили три атаки противника в районі Тихого, у бік населених пунктів Охрімівка, Графське та Миколаївка.На Куп’янському напрямку ворог штурмових дій не проводив.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти проводили п’ять атак у бік населених пунктів Нове, Надія, Зелена Долина, Колодязі та Лиман.На Слов’янському напрямку противник здійснив три атаки у районі Озерного, Пискунівки та Кривої Луки.На Краматорському напрямку окупанти штурмували один раз в бік Тихонівки.На Костянтинівському напрямку зафіксовано десять атак. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Русиного Яру, Кучерового Яру, Новомиколаївки та Вільного.Сімнадцять атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Мирне, Новогришине, Василівка, Сергіївка, Молодецьке, Новомиколаївка та Філія.На Олександрівському напрямку ворог двічі штурмував в бік Зеленого Гаю та Тернового.На Гуляйпільському напрямку окупанти чотири рази атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Різдвянка та Єгорівка.На Оріхівському та Придніпровському напрямках противник штурмових дій не проводив.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Нагадаємо, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Міністерство оборони Росії останнім часом рідше повідомляє про захоплення російськими військами населених пунктів в Україні. Це свідчить про помітну зміну в характері звітування російського оборонного відомства..

Сполучені Штати Америки переглянули підходи до скорочення військового контингенту в Європі. Таке рішення ухвалила адміністрація американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела."Якщо раніше йшлося про можливе виведення до 25 тисяч військових, що викликало занепокоєння серед європейських союзників, то тепер у Вашингтоні схиляються до значно меншого скорочення — приблизно на п’ять тисяч осіб", — розповіли журналістам їхні інсайдери.Варто зазначити, що загалом на європейському континенті зараз перебувають близько 80 тисяч американських військовослужбовців.Аналітики видання зауважили, що перегляд планів зумовлений декількома чинниками. Зокрема, європейські члени НАТО збільшують фінансування оборони, а США й Ізраїль продовжують військову кампанію проти Ірану.У Пентагоні також врахували стратегічне значення американських баз у Європі для проведення операцій на Близькому Сході. Зокрема, США використовують інфраструктуру європейських союзників і їхній повітряний простір для завдання ударів по Ірану."У нас тут багато об'єктів і сил, які перебувають саме там, де ми хочемо. Я не очікую нічого масштабного", — зазначав раніше представник США при НАТО Метью Вітакер.Джерела медійників акцентували, що найбільше скорочення чисельності американських військ може відбутися в Німеччині. Саме там розташований найчисельніший контингент США серед європейських країн.Натомість на східному напрямку Альянсу передбачають посилення військової присутності. Держави, що межують із Росією, готові долучитися до фінансування витрат на перебування американських військових на своїй території.Визначальне слово в цьому питанні матиме Дональд Трамп. Перед цим заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі повинен підготувати відповідну доповідь для очільника Пентагона Піта Гегсета. Є інформація, що 1 грудня міністр оборони представить американському президенту остаточні пропозиції щодо подальшої присутності військ у Європі.Раніше Гегсет наголошував, що європейські держави мають самостійно забезпечувати більшу частину власної оборони, а не покладатися на США."Америка не може дбати про оборону Європи або платити за неї більше, ніж наші союзники. Європа може та повинна взяти на себе основну відповідальність за свою оборону", — заявляв очільник Пентагона.Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг звернув увагу на те, що американська адміністрація оцінює доцільність військової присутності в Європі передусім з огляду на національні інтереси США."Хоча іноді стверджують, що США перебувають у Європі заради Європи, сувора реальність полягає в тому, що США перебувають у Європі, тому що це вигідно самим США", — пояснив він.Нагадаємо, у вересні президент Дональд Трамп розповідав, що США досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі..

У суботу, 14 листопада, ввечері деякі сервіси "Резерв+" можуть бути тимчасово недоступні. Це стосується оновлень електронних військово-облікових документів.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Міністерства оборони України."У суботу, 14 листопада, з 21:00 до 00:00 триватимуть планові технічні роботи в одній із систем, із якими взаємодіє "Резерв+", — ідеться в повідомленні.У цей час у застосунку можуть виникати затримки з отриманням або оновленням електронного військово-облікового документа. Це також може вплинути на інші послуги."Якщо документ знадобиться вам увечері, збережіть його на телефон завчасно. Для цього на головному екрані "Резерв+" натисніть "+" і виберіть "Завантажити PDF", — пояснили в оборонному відомстві.Там додали: якщо під час робіт документ не оновиться, варто спробувати пізніше. При цьому повторно входити в обліковий запис не потрібно."Після завершення робіт всі сервіси "Резерв+" працюватимуть у звичному режимі", — запевнили в Міністерстві оборони України.Раніше, 26 жовтня, відбулося успішне повернення однієї з найважливіших функцій у застосунку "Резерв+". Користувачі отримали можливість безперешкодно оформити відстрочку за декількома категоріями.У середині жовтня в Україні розпочалося чергове автоматичне продовження відстрочок від мобілізації. Понад 90% чинних відстрочок відтоді продовжують без повторних заяв і звернень до державних установ.Нагадаємо, що 7 листопада ввечері в "Резерв+" теж проводили планові технічні роботи. Через це користувачі зіткнулися із затримками під час оновлення документів..

Команда американських посередників на чолі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером працює над організацією рекордного обміну військовополоненими між українською та російською сторонами. Проєкт реалізується за дорученням президента США для врегулювання конфлікту.Про це повідомила у своєму дописі в соцмережі X заступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі.Підготовка до історичного обмінуЗа її словами, спецпредставники американського президента Стів Віткофф та Джаред Кушнер активно зайнялися організацією події, яка може стати наймасштабнішим обміном полоненими з початку повномасштабної війни. За словами представниці Білого дому, ініціатива реалізується за прямою вказівкою американського керівництва задля наближення миру.Цьому передував історичний тристоронній раунд перемовин в Абу-Дабі. Під час тих зустрічей сторони обговорили ключові питання безпеки та залучили до майбутніх консультацій європейських партнерів.Заява Білого домуВ офіційному повідомленні наголошується на важливості дипломатичних зусиль для розв'язання конфлікту. Анна Келлі підкреслила, що напрацювання щодо масштабного звільнення людей свідчать про реальний рух вперед."За дорученням президента Трампа, Стів Віткофф і Джаред Кушнер активно працювали з обома сторонами російсько-української війни, щоб остаточно покласти край цьому конфлікту... і почали роботу над тим, що може стати найбільшим обміном полоненим за час війни", — йдеться в публікації.Резюмуючи, у Білому домі назвали цей процес прогресом на шляху до відновлення миру в регіоні.Нагадаємо, 13 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що на найближчий час заплановано найбільший обмін полоненими за весь час Великої війни. Тобто з кожного боку мають повернутися додому більш ніж 1 000 людей..

Україна знову зафіксувала обмеження швидкості Starshield на тимчасово окупованих територіях. Обмеження знову зʼявляються на швидкості 161 кілометр на годину.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час виступу на 9-му саміті Європейської політичної спільноти."Це прямо впливає на нашу здатність перехоплювати російські реактивні "шахеди". Ці дрони летять з ТОТ, і через обмеження швидкості ми просто не можемо їх вчасно наздогнати. Біля лінії фронту ми не можемо використовувати літаки. Там можуть працювати тільки дрони-перехоплювачі. А без необхідної швидкості збивати ці "шахеди" набагато складніше", — наголосив він.За словами гаранта, нові обмеження Starshield означають "більше влучних ударів з боку Росії та більше наших людей, яких убила Росія". Наразі Україна намагається отримати детальну інформацію від американської сторони щодо нових обмежень."Якщо хтось в Америці ухвалює рішення, які, по суті, розглядають українську територію так, ніби вона не належить Україні, то це нам говорить, куди все йде. Ми маємо бути чіткими й ніколи і ніяк не визнавати російську окупацію української території", — додав президент.Нагадаємо, що українські офіційні особи повідомили, що в ніч із 13 на 14 жовтня для мережі зв’язку Starshield компанії SpaceX в Україні запровадили обмеження швидкості руху. За інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, це може суттєво ускладнити зусилля України з перехоплення ворожих реактивних безпілотників, а також проведення ударних операцій на середніх дистанціях.За даними The Wall Street Journal саме Ілон Маск особисто дав вказівку знизити швидкість супутникового інтернету Starlink для військових потреб України. Це рішення спричинило серйозне занепокоєння у Києві та запустило внутрішні розслідування у Вашингтоні.Водночас американські конгресмени написали листа президенту Дональду Трампу — його підписали 23 особи. Вони просили вплинути на Ілона Маска, щоби надати Україні повний доступ до супутникових систем Starlink.Додамо, Росія почала застосовувати у війні проти України власну нову супутникову систему "Рассвет", яку позиціює як аналог американського Starlink. Вороже космічне угруповання дає змогу окупантам коригувати польоти ударних і розвідувальних безпілотників у режимі реального часу..

В Україні для колишніх військовослужбовців з інвалідністю внаслідок війни передбачені пенсійні виплати, додаткові надбавки та допомога. Розмір основної пенсії залежить від групи інвалідності та грошового забезпечення на день звільнення зі служби. Водночас із 1 березня 2026 року встановлено мінімальні гарантії пенсійного забезпечення.Про це йдеться в повідомленні Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.Як розраховують пенсію військовим з інвалідністюВідповідно до закону України № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", основний розмір пенсії обчислюють у відсотках від грошового забезпечення на день звільнення зі служби.Розмір виплат залежить від встановленої групи інвалідності:I група — 100% грошового забезпечення;II група — 80%;III група — 60%.Крім того, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381, обчислений основний розмір пенсії збільшується на 25%.Які надбавки та допомогу можуть отримувати пенсіонериКолишнім військовослужбовцям з інвалідністю внаслідок війни передбачені додаткові виплати. Зокрема, встановлюється підвищення до пенсії, розмір якого залежить від групи інвалідності. Його обчислюють від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році цей показник становить 2595 гривень.Розміри підвищення такі:I група — 50%, або 1297,50 грн;II група — 40%, або 1038 грн;III група — 30%, або 778,50 грн.Також передбачена цільова грошова допомога. Для осіб з інвалідністю I групи вона становить 70 гривень, а для II та III груп — 50 гривень.Крім цього, пенсіонери можуть отримувати такі надбавки:На непрацездатних членів сім'ї. Її призначають непрацюючим пенсіонерам на кожного непрацездатного члена сім'ї, який перебуває на їхньому утриманні. Розмір становить 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.За особливі заслуги перед Батьківщиною. Таку надбавку призначають за наявності відповідних статусів або нагород.Окремо передбачена державна соціальна допомога на догляд. Її розмір залежить від групи та підгрупи інвалідності, висновку лікарсько-консультативної комісії, а також підтвердження того, що людина є одинокою та потребує постійного стороннього догляду.Які мінімальні пенсії встановлені у 2026 роціЗ 1 березня 2026 року щомісячна пенсійна виплата особам з інвалідністю внаслідок війни з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, індексації та інших передбачених законодавством доплат не може бути меншою за встановлені суми.Мінімальні розміри виплат становлять:I група — 18 885 грн;II група — 15 494 грн;III група — 10 625 грн.Якщо загальна щомісячна пенсійна виплата менша за встановлений мінімум, людині призначають додаткову допомогу в розмірі суми, якої не вистачає до гарантованого рівня. Водночас ця норма не поширюється на пенсії за особливі заслуги перед Україною.Нагадаємо, до 31 грудня 2026 року окремі категорії пенсіонерів та одержувачів страхових виплат повинні пройти фізичну ідентифікацію..

Інцидент стався близько 07:00 за місцевим часом на Колпінському шосе в Пушкінському районі міста. Про вибух повідомив російський Telegram-канал, а місцеві видання з посиланням на власні джерела уточнили, що загиблий був полковником.За інформацією росЗМІ, військовий вийшов із будинку в мікрорайоні Шушари, сів у машину та почав виїжджати з двору. У цей момент вибухнув пристрій, який, імовірно, був закріплений під днищем автомобіля та приведений у дію дистанційно. Вибух потрапив на камеру домофона в мікрорайоні Слов'янка. Він стався поблизу гіпермаркету "Лента".Що відомо про загиблого військовогоСпочатку російські медіа повідомляли, що в автомобілі разом із полковником міг перебувати його родич, який нібито дістав поранення. Однак згодом "Фонтанка" уточнила, що військовий їхав сам, а пасажирське сидіння було порожнім.Telegram-канал Exilenova+ попередньо повідомив, що загиблий міг бути полковником авіації. Офіційного підтвердження його звання та роду військ наразі немає.Що кажуть російські правоохоронціСлідчий комітет РФ підтвердив, що внаслідок вибуху автомобіля в Пушкінському районі загинув військовослужбовець. Водночас у відомстві не назвали його імені та звання.За фактом убивства відкрили кримінальне провадження. Слідчі оглядають місце події та призначають необхідні експертизи. За інформацією росЗМІ, правоохоронці шукають людину, яка могла встановити вибуховий пристрій. Наразі обставини інциденту та особа загиблого офіційно не розголошуються.Нагадаємо, цьогоріч наприкінці серпня у тимчасово окупованому Донецьку підірвали автомобіль першого заступника начальника Оленівської колонії Дмитра Неєлова. Під автомобілем був розміщений вибуховий пристрій, який здетонував..
