# євро

Національний банк України відновив тенденцію до зниження офіційного курсу долара. Після вихідних українська гривня зміцниться на 11 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,24 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 42,33. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 42,45 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,47. У п'ятницю, 19 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,59.В Україні можуть перейменувати копійки на шагВерховна Рада України 18 грудня проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні. Як повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, "за" проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг"."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.На початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Завдяки рішенню Європейського Союзу від 19 грудня Україна отримала фінансове забезпечення на найближчі роки. При цьому заморожені російські активи, як і раніше, залишаються заблокованими.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який зранку опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 мільярдів євро 2026-2027 років", — зазначив він.За його словами, це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України."Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими та що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", — наголосив український президент.Він подякував європейським лідерам за результат і єдність, що підтвердило незмінну підтримку нашої країни. Хоча рішення ухвалювали доволі складно, результат виявився прийнятним для України."Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Учора Володимир Зеленський пояснював, що якщо Україна не отримає грошей, то перебуватиме у слабшій позиції. Тоді в Путіна зросте спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю..

Учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта, який уночі опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", — написав він.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж у соцмережах додав, що це буде безвідсоткова позика."Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки", — зазначив він.За словами Мерца, Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн теж підтвердила, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора. Вона наголосила, що позика, яка надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України."Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації. Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС", — акцентувала посадовиця.Попередній контекст:Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувається саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Також повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. Попри те, що Віктор Орбан неодноразово заявляв про намір ветувати рішення щодо України, у Європейській раді стверджували, що є підстави розраховувати на одноголосне схвалення. У спільному запозиченні візьмуть участь не всі держави ЄС.Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..

Національний банк України після різких "стрибків" офіційного курсу долара протягом останніх тижнів нарешті стабілізував валюту.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,33 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був на аналогічному рівні. На готівковому ринку долар не змінився — 42,55 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 49,59. У четвер, 18 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,62.В Україні можуть перейменувати копійки на шагВерховна Рада України 18 грудня проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні. Як повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, "за" проголосували 264 народні обранці"Фактично будуть тільки випускатися в майбутньому монети "50 шагів". Це відбуватиметься ще певний час (3-4 роки) — приблизно декілька десятків мільйонів штук. Все інше більше однієї гривні", — зазначив він.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг"."Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. "Копійка" — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість "шаг" — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки", — пояснили ініціатори.Зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1. За даними НБУ, в обігу в Україні перебуває майже 14 мільярдів монет.Верховна Рада України провела дискусію щодо проведення додаткового пленарного засідання 27 грудня. Відповідну пропозицію підтримали 241 народний депутат. Таким чином у цілому законопроект про перейменування розмінної монети нардепи розглянуть в другому читанні наступної суботи.На початку листопада голова Національного банку Андрій Пишний наголошував, що замінити копійки на шаги необхідно для того, щоби позбутися "символу колишнього домінування Москви". Тоді він висловив сподівання, що зміни можуть відбутися ще цього року.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що не підтримує "репараційного кредиту" Україні. На його думку, це означатиме вступ Європейського Союзу у війну.Про це Віктор Орбан сказав після прибуття на саміт Євросоюзу в Брюсселі. Журналісти прямо запитали його, чому він виступає проти надання Україні репараційної позики."Віддати гроші означає війну. Я просто працюю на мир. Те, що нам треба робити, — це кроки в напрямку миру, а не війни", — відповів він.Деякі медівники в репліках звинуватили його, що він служить інтересам не так Європи, а більше Москви."Є дві країни, які у війні. Це не ЄС, це Росія й Україна. І дехто, ЄС, хоче забрати гроші однієї зі сторін, що воює, а потім віддати їх іншій. Це прямий вступ у війну. Тому прем’єр-міністр Бельгії правий. Ми не повинні робити цього", — наголосив Віктор Орбан.Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що саміт ЄС має врешті-решт вирішити, яку з опцій фінансування України обрати.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У четвер і п’ятницю, 18-19 грудня, в Брюсселі відбувається нарада лідерів Європейського Союзу. Головне питання — узгодити шляхи фінансування України на 2026 і 2027 роки.За інформацією TrueUA, ця зустріч для України вирішальна в контексті фінансування на наступні два роки."Мені обіцяли лідери ЄС розв’язати це питання, бо вони розуміють, що Україна без цих грошей не зможе", — наголошував раніше Володимир Зеленський.Президент Євроради Антоніу Кошта заявляв, що ніхто не розійдеться зі саміту, поки не вдасться знайти опцію для фінансування України. На засідання очікується також приїзд Зеленського.Розглядаються два основні варіанти:репараційна позика на основі російських заморожених активів;спільні запозичення ЄС, але для цього мають погодитися всі лідери блоку (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже виступив проти).Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Європейський Союз планує найближчими днями ухвалити рішення про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років для продовження боротьби з російським вторгненням. Програму фінансування планують узгодити в п'ятницю, 19 грудня.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що основним варіантом є використання російських активів, заморожених у ЄС, але його реалізація залежить від невизначеного схвалення Бельгії.Тому на переговорах у четвер зосередяться на звуженні обсягу гарантій до форми, яка виявиться прийнятною для всіх країн ЄС. Джерела журналістів наголосили, що учасники засідання планують знайти рішення щодо фінансування для України."Це не Європейська Рада, де ми можемо розійтися в п'ятницю та нічого не мати. Тож рішення буде доступне вранці в п'ятницю", — заявив високопоставлений дипломат ЄС.За його словами, якщо країнам ЄС не вдасться знайти відповіді на питання про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років, Європа не дасть Україні можливості захистити себе, і це матиме серйозні наслідки для безпеки усієї Європи.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Офіційний курс долара після короткочасного падіння знову "полетів" вгору. Проте єдина європейська валюта здешевшала.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,33 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 42,18 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 42,55 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 49,69. У середу, 17 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,66.В Україні можуть перейменувати копійки на шаг: що передбачає реформаФінансовий комітет рекомендує ВР ухвалити реформу про перейменування копійки на шаг. Як повідомив народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, шаг стане потужним звитяжним кроком до макрофінансової стабільності держави.Як відомо, Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Офіційний курс долара після короткочасного зниження знову полетів вгору. Єдина європейська валюта також подорожчала.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,24 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 42,19 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 42,50 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,65. У понеділок, 15 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,46.В Україні можуть перейменувати копійки на шаг: що передбачає реформаФінансовий комітет рекомендує ВР ухвалити реформу про перейменування копійки на шаг. Як повідомив народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, шаг стане потужним звитяжним кроком до макрофінансової стабільності держави.Як відомо, Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Для України дуже важливо, щоби суми європейської фінансової допомоги не зменшувалися. Над цим особисто працює президент Володимир Зеленський, а також інші українські політики.Про це український президент заявив під час сьогоднішнього спілкування з журналістами дорогою до Берліна."Є суми, які справді нам дають наші європейські партнери на основі 30 двосторонніх договорів", — зазначив він.Зеленський додав, що постійно триває робота щоби ці суми не зменшувалися. Він особисто тримає це на контролі."Інше: є заморожені активи або альтернативні гроші під заморожені активи, я цим займаюся з європейськими партнерами та роблю все, щоби ми могли отримати ці 40-45 мільярдів на рік. І ці 90 мільярдів виходить на 2026-2027 роки. Ми боремося з цим, ніхто не опускає руки", — наголосив президент України.Він також висловився щодо переговорів про вступ України до Євросоюзу, зокрема, відкриття шести кластерів."Щодо кластерів: ми робимо всі кроки, щоби відкривати всі кластери. Тут наші європейські колеги підтримують нас і дуже позитивно реагують", — акцентував український президент.Він також зауважив, що наразі не бачив пропозицій про які нові реформи, особливо пов’язаних із судочинством."Коли урядовці, парламентарі мені покажуть, побачимо та будемо реагувати", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За словами Зеленського, це надзвичайно важливий нюанс..

Національний банк України продовжує знижувати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта після різкого зростання також "полетіла" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,19 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 42,27 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,45 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,46. У п'ятницю, 12 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,51.Нацбанк зберіг облікову ставку на попередньому рівні: чого очікувати від інфляціїУ четвер, 11 грудня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції. Як повідомила прес-служба регулятора, це дозволить підтримувати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, ураховуючи збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням. Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняУ регуляторі пояснили, що інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ. У листопаді 2025 року як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% у річному вимірі, водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. "Упродовж наступних місяців очікується її подальше поступове зниження, зокрема завдяки ефектам від надходження нових урожаїв. Заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск", — прогнозують в Нацбанку.Міжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З початку року Україна отримала 45,8 мільярда доларів офіційного фінансування, до кінця року очікується ще понад п'ять мільярдів доларів. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026-2027 роки зберігається. Перемовини тривають.Збереження облікової ставки в жовтні підтримало привабливість гривневих інструментів. Обсяги вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Національний банк України опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта продовжує рости у ціні та "злетіла" до нового історичного максимуму.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,27 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер становив 42,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 42,50 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 49,51 (попередній рекорд був зафіксований 2 липня — 49,41 гривні). У четвер, 11 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,21.Нацбанк зберіг облікову ставку на попередньому рівні: чого очікувати від інфляціїУ четвер, 11 грудня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції. Як повідомила прес-служба регулятора, це дозволить підтримувати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, ураховуючи збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням. Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняУ регуляторі пояснили, що інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ. У листопаді 2025 року як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% у річному вимірі, водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. "Упродовж наступних місяців очікується її подальше поступове зниження, зокрема завдяки ефектам від надходження нових урожаїв. Заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск", — прогнозують в Нацбанку.Міжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З початку року Україна отримала 45,8 мільярда доларів офіційного фінансування, до кінця року очікується ще понад п'ять мільярдів доларів. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026-2027 роки зберігається. Перемовини тривають.Збереження облікової ставки в жовтні підтримало привабливість гривневих інструментів. Обсяги вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.