# заморожені активи РФ

Президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів РФ на користь Києва.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". Як зазначає видання, Мерц був одним із ключових прихильників ідеї спрямувати на підтримку України 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Водночас Макрон публічно не висловлював чіткої позиції щодо цього питання. Попри це Берлін все одно розраховував на підтримку Парижа.За даними FT, у приватних розмовах команда французького президента транслювала аргументи противників конфіскації активів. У результаті в останній момент Франція стала на бік Бельгії, Італії та інших опонентів ідеї вилучення активів Росії."Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати Мелоні", — пояснило виданню одне з джерел, маючи на увазі прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні.Журналісти відзначили, що суперечка навколо російських активів показала новий розподіл ролей усередині Європейського Союзу. Так, якщо раніше Німеччину вважали "гальмом" європейської політики, а Францію — її "локомотивом", то тепер ситуація змінилася. Зокрема Франція, за оцінкою експертів, ніби злякалася власних ініціатив і почала від них відступати."У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким — з огляду на промислову та безпекову політику, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція дедалі частіше ставить національні інтереси вище за інтереси ЄС. Старе прислів’я про те, що “Франція — це лише слова, слова, слова, без дій”, знову повертається", — зазначила одна з експертів у коментарі Financial Times.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.21 грудня у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу..

Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на урядові джерела. За словами чиновників, Лондон не хоче використовувати заморожені російські активи односторонньо, адже планувалося, що Велика Британія вдасться до такого кроку лише спільно з Австралією, Канадою та Євросоюзом."Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів", — заявив представник уряду в розмові з медівниками.Він додав, що Лондон "продовжуватиме тісно співпрацювати з G7 і Європейським Союзом щодо фінансування України".На початку грудня британські видання переконували, що британський уряд готовий передати на підтримку України вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні активів Росії. Однак зараз ситуація частково змінилася.При цьому канцлерка британської скарбниці Рейчел Рівз заявила, що Лондон невідкладно розпочне співпрацювати з партнерами, щоби забезпечити Київ необхідним фінансуванням.Велика Британія також має окреме постійне зобов'язання надавати три мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову підтримку принаймні до 2030 року, про що ще в травні 2024 року заявив тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон, а потім підтвердив нинішній прем'єр-міністр країни Кір Стармер.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Раніше, 16 грудня, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про найбільшу однорічну інвестицію Лондона в посилення протиповітряної оборони України. Вона сягне 600 мільйонів фунтів стерлінгів..

Лідери Європейського Союзу оголосили про перемогу після узгодження позики в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки фінансової стабільності України та боротьби з російським вторгненням протягом наступних двох років, але це відбулося шляхом використання власних коштів ЄС, а не заморожених активів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, перевага такої угоди полягає в її простоті, адже Євросоюз позичатиме кошти на фінансових ринках під гарантії бюджету ЄС, а гроші мають швидко надійти Україні."Це надсилає Путіну сигнал, що ЄС здатен діяти як повноцінний геополітичний гравець", — зазначили медійники.Проте це вдарило по репутації впливових діячів ЄС, зокрема канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, які відстоювали більш сміливий і складний варіант — "репараційну позику", профінансовану коштом заморожених у ЄС активів Москви."Це набагато краще, ніж відсутність пакета заходів, але в кінцевому підсумку ЄС подивився в очі Росії та відвів погляд. Страх переміг розум", — заявив Майкл Карпентер, колишній старший директор з питань Європи в Раді національної безпеки Сполучених Штатів Америки.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Польський прем’єр Дональд Туск повідомив про настання "переломного моменту" в процесі виділення Україні позики під заставу російських активів. На даному етапі сторони зосередилися на фіналізації технічних аспектів реалізації цього механізму.Про це політик заявив у коментарі ЗМІ в Брюсселі, пише "Укрінформ".Питання використання заморожених активів агресора для фінансування України перейшло у практичну площину. За словами Дональда Туска, попри досягнутий консенсус щодо правомірності такого кроку, всередині ЄС продовжуються дискусії стосовно технічного забезпечення та механізмів гарантування виплат. Глава польського уряду наголосив, що процес рухається до формалізації репараційної позики, хоча деякі члени Євросоюзу намагаються максимально захистити власні економічні інтереси в межах цієї угоди.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Під час візиту до Брюсселя 18 грудня президент Зеленський зазначив, що українська сторона очікує від союзників остаточного затвердження пакетів фінансування до кінця 2024 року..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що не підтримує "репараційного кредиту" Україні. На його думку, це означатиме вступ Європейського Союзу у війну.Про це Віктор Орбан сказав після прибуття на саміт Євросоюзу в Брюсселі. Журналісти прямо запитали його, чому він виступає проти надання Україні репараційної позики."Віддати гроші означає війну. Я просто працюю на мир. Те, що нам треба робити, — це кроки в напрямку миру, а не війни", — відповів він.Деякі медівники в репліках звинуватили його, що він служить інтересам не так Європи, а більше Москви."Є дві країни, які у війні. Це не ЄС, це Росія й Україна. І дехто, ЄС, хоче забрати гроші однієї зі сторін, що воює, а потім віддати їх іншій. Це прямий вступ у війну. Тому прем’єр-міністр Бельгії правий. Ми не повинні робити цього", — наголосив Віктор Орбан.Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що саміт ЄС має врешті-решт вирішити, яку з опцій фінансування України обрати.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Погрози російського диктатора Володимира Путіна помститися західним компаніям на тлі рішення Євросоюзу безстроково заморозити російські активи посилили занепокоєння в деяких європейських столицях, які все ще обережно ставляться до використання цих коштів для підтримки України.Як повідомляє газета Financial Times, минулого тижня Євросоюз домовився безстроково заморозити 210 мільярдів євро активів РФ у межах намірів надання Києву позики в розмірі 90 мільярдів євро впродовж наступних двох років. Своєю чергою, Москва пообіцяла "найсуворішу" реакцію, якщо її суверенні активи будуть використані для фінансування Києва, що викликало занепокоєння у таких країнах, як Бельгія, Італія та Австрія. Попри те, що Москва ще не розкрила, які подальші заходи вона може вжити, за словами співрозмовника видання, обізнаного з цими планами, чиновники розглядають можливість конфіскації всіх західних активів, що залишилися в Росії."Минулого місяця Путін назвав європейські плани "крадіжкою власності", — зазначає газета.Погрози з Кремля пролунали на тлі того, як лідери ЄС збираються в Брюсселі в четвер, 18 грудня, на вирішальний саміт, щоб ухвалити рішення щодо фінансування України протягом наступних двох років, а Бельгія продовжує чинити опір тиску з боку інших столиць, які вимагають погодитися на кредит коштом активів Росії.Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявляв, що ризик російських заходів проти його країни, де зберігається переважна більшість заморожених активів РФ, є занадто великим, і зажадав, щоб інші 26 держав Євросоюзу надали фінансові та юридичні гарантії для розподілу цього тягаря. "Бельгія вимагає "необмежених" гарантій за обсягом і тривалістю, але інші країни ЄС заявили, що це неможливо", — наголосили у Financial Times.Медійники наголосили, що президент Володимир Зеленський візьме участь у саміті, щоб особисто викласти свою позицію Де Веверу, а європейські чиновники стверджують, що саміт триватиме стільки, скільки буде потрібно для ухвалення рішення. Неназваний чиновник заявив, що це питання існування України.Центральний банк Росії вже подав позов на суму 229 мільярдів доларів до московського суду проти Euroclear — центрального депозитарію цінних паперів з Брюсселя, який зберігає 185 мільярдів євро заморожених активів Росії. Перше слухання призначено на січень.Кремль також розробив низку регуляторних заходів, які сприятимуть подальшим конфіскаціям. За даними дослідження Київської школи економіки (KSE), станом на 2024 рік західні компанії мали у РФ активи на суму щонайменше 127 мільярдів доларів. Так, згідно з оцінками KSE, Москва уже конфіскувала або заморозила активи щонайменше 32 західних компаній у відповідь на попередні суперечки, що спричинило збитки на суму щонайменше 57 мільярдів доларів.Бельгійські чиновники вважають, що Euroclear стане першою жертвою потенційної помсти з боку Росії, оскільки близько 17 мільярдів євро активів клієнтів депозитарію все ще заморожені у РФ і перебувають під загрозою. Минулого тижня уряд Італії підтримав рішення ЄС про безстрокове знерухомлення російських активів, але також висловив занепокоєння щодо потенційних ризиків їх використання для фінансування України.Австрія також стурбована тим, що Росія може конфіскувати філії Raiffeisen — найбільший банк країни, який минулого року задекларував дохід у Росії в розмірі 2,9 мільярда доларів. Конфіскація може торкнутися західних інвесторів, які до початку повномасштабної російсько-української війни володіли російськими цінними паперами, а також західних компаній, які мають частки в корпораціях РФ або ведуть діяльність у Росії.Медійники наголосили, що РФ дозволила деяким західним інвесторам вивести частину коштів. Втім, за словами Олександри Прокопенко, колишньої співробітниці центрального банку РФ, з березня 2023 року, коли Москва повідомила, що на цих рахунках заморожено західні активи на суму 6,3 мільярда доларів, вартість рахунків типу С, ймовірно, значно зросла."Це один із козирів Москви. Якщо Європа зробить крок щодо резервів Росії, Росія може просто переказати кошти з рахунків типу C до бюджету. Це дає їм джерело прямих доходів, коли вони мають дефіцит і перевитрачають кошти на оборону", — зауважила Прокопенко.Вона додала, що цей крок також свідчить, що Росія "готова відповісти тим самим". За її словами, на відміну від Європи, Кремль може зробити це швидко, не заплутуючись у судових слуханнях.У газеті зауважили, що юристи, найняті Єврокомісією, висловили сумнів у тому, що Росія зможе успішно оскаржити використання своїх суверенних активів за двосторонніми інвестиційними договорами. Так, юридична компанія Covington заявила, що інвестиційні суди не мають юрисдикції розглядати суперечки, пов'язані з імовірною експропріацією суверенних активів Росії.Неназваний високопоставлений чиновник Єврокомісії у коментарі газеті заявив, що ЄК також зробила надзвичайно непривабливим для третіх країн співробітництво з Росією в питанні експропріації європейських активів. Німеччина, головна рушійна сила плану щодо заморожених активів РФ, неодноразово давала зрозуміти, що основним принципом цієї операції є те, що всі несуть однаковий ризик. Берлін вважає, що використання російських активів — це єдиний спосіб продовжувати фінансувати Київ без збільшення боргу.Нагадаємо, агентство Reuters повідомляло, що у четвер, 18 грудня, Європейський Союз вирішуватиме як фінансувати Україну у наступних роках, аби вона змогла й надалі відбивати російський наступ. Без допомоги ЄС у Києва закінчаться гроші в другому кварталі 2026 року..

У четвер, 18 грудня, Європейський Союз вирішуватиме як фінансувати Україну у наступних роках, аби вона змогла й надалі відбивати російський наступ. Без допомоги ЄС у Києва закінчаться гроші в другому кварталі 2026 року.Як повідомляє агентство Reuters, Європейська комісія запропонувала використати заморожені активи центрального банку Росії, які здебільшого зберігаються в бельгійській кліринговій палаті, для забезпечення величезного кредиту Києву, але Бельгія стурбована тим, що цей план не є юридично бездоганним, тоді як інші держави, у тому числі Італія, висловили стурбованість. Лідери ЄС, які прибули на саміт, заявили про необхідність знайти рішення. Своєю чергою, очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що не залишить саміт без угоди щодо фінансування України протягом наступних двох років."Президент Володимир Зеленський має взяти особисту участь у саміті. Раніше очікувалося, що він приєднається через відеодзвінок, що підкреслить терміновість ситуації, яку бачить Київ", — зазначає агентство.Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив парламенту своєї країни рано вранці у четвер, 18 грудня, що він ще не бачив гарантій, які б відповіли на його занепокоєння щодо юридичних ризиків та ризиків ліквідності, і що плани фінансування все ще змінюються "на цей час"."Ставки високі, оскільки без фінансової допомоги ЄС Україна залишиться без грошей у другому кварталі наступного року та, найімовірніше, програє війну Росії, що, як побоюється ЄС, наблизить загрозу російської агресії проти ЄС", — наголошує Reuters. Альтернативні шляхи фінансування Медійники наголосили, що одним із варіантів фінансування України може бути позичання ЄС необхідної суми під заставу бюджету  блоку, а потім надання цих коштів Києву, але такий крок вимагатиме одностайності серед 27 країн Євросоюзу, а дружня до Москви Угорщина вже заявила, що накладе на нього вето.Іншим варіантом було б, щоб кожна країна ЄС, яка цього бажає, сама залучала кошти на ринку та передавала їх Києву, але це означало б зростання і без того високого рівня боргу та дефіциту, а також відсутність довгострокової фінансової визначеності для України.Неназвані дипломати у коментарі агентству заявили, що використання російських активів на практиці було "єдиним можливим варіантом" і підтримувалося більшістю країн, адже це гарантувало Україні значну суму без збільшення державного боргу чи будь-яких негайних фіскальних зусиль."Втім, щоб скористатися ним, лідерам ЄС спочатку потрібно переконати Бельгію, яка тримає 185 мільярдів євро із загальних 210 мільярдів євро, заморожених у Європі, що вони не залишать її наодинці з рахунком, якщо Росія успішно подасть позов до міжнародних судів щодо цього плану", — зазначає агентство.Більшість країн ЄС готові надати такі гарантії. Проте Де Вевер стверджує, що оскільки сума відшкодування збитків, присуджених Москві в успішній судовій справі, може значно перевищити суму, яку має Брюссель, а судовий розгляд може відбутися через роки, йому фактично потрібен незаповнений чек від інших держав на невизначений термін.Дипломати заявили, що обговорення між лідерами у четвер, 18 грудня, будуть зосереджені на звуженні обсягу гарантій до форми, яка також буде прийнятною для інших країн ЄС, наголосивши, що фінансове рішення для України буде знайдено.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми..

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви.Про це повідомляє Politico. На своїй прес-конференції перед засіданням Європейської ради в середу ввечері прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європейська комісія відмовилася від свого плану використовувати російські активи для гарантування репараційного кредиту для України."Брюссельці відступили, російських активів не буде на столі обговорення на завтрашній зустрічі ЄС у Комітеті з питань співробітництва між ЄС та ЄС", — сказав він. "Комісія зараз наполягає на спільних позиках, але ми не дозволимо нашим сім'ям оплачувати рахунки за війну в Україні".Однак високопосадовець ЄС швидко спростував це твердження. "Кредит на репарації все ще обговорюється", — сказали вони, відкинувши твердження Орбана про те, що від плану відмовилися на користь спільних запозичень.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення Європейського Союзу щодо заморожених російських активів.Читайте також: На Орбана знайшли вуздечку: як Трамп і Путін втрачають свого "троянського коня" в Європі.

Для України залишається важливою допомога партнерів. Потреба в зовнішній підтримці на 2026-2027 роки становить близько 137 мільярдів євро.Видання Associated Press пише, що "Україна перебуває на межі банкрутства". За даними журналістів, Міжнародний валютний фонд оцінює, що Києву знадобиться близько 137 мільярдів євро у наступні два роки на закриття фінансових потреб, при цьому гроші мають надійти вже до весни.Видання нагадує, що 18 грудня розпочнеться саміт, де лідери ЄС наполягатимуть на "витраченні десятків мільярдів євро заморожених російських активів, що зберігаються в Європі, для задоволення економічних і військових потреб України протягом наступних двох років"."Ми повинні прийняти рішення про фінансування України на наступні два роки в цій Європейській раді", — заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.Своєю чергою, президент Європейської Ради Антоніу Кошта, який головуватиме на саміті, пообіцяв продовжувати переговори лідерів до досягнення угоди, навіть якщо це займе кілька днів.Варто зауважити, що Європейська комісія запропонувала лідерам ЄС використати частину заморожених активів РФ (загальна сума 210 мільярдів євро) для гарантування "репараційного кредиту" Україні на суму 90 мільярдів євро. Великобританія, Канада та Норвегія "заповнили" б цю прогалину.Проте цей план викликає суперечки. Європейська комісія наполягає, що її аргументація та правова основа є обґрунтованими. Але Європейський центральний банк попередив, що міжнародна довіра до єдиної валюти євро може бути підірвана, якщо лідерів підозрюють у вилученні активів.Нагадаємо, днями видання Euractiv писало, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті 18 грудня..

Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Як повідомляє видання Politico, саміт лідерів ЄС, який пройде у четвер, 18 грудня, покаже, чи здатен блок зберегти єдність, або ж американський президент Дональд Трамп зможе його розколоти.Медійники наголошують, що головна тема цієї зустрічі полягатиме в тому, чи зможе Єврорада ухвалити рішення, щоб використовувати заморожені активи Росії для фінансування України. У коментарі виданню неназвані чиновники ЄС заявили, що представники адміністрації Трампа чинили тиск на європейські уряди, з метою домогтися відхилення плану використання заморожених активів РФ у розмірі 210 мільярдів євро для фінансування України. Принаймні, тиск іде на ті країни, які Вашингтон вважає найбільш дружніми."Вони хочуть послабити нас", — наголосив високопосадовець ЄС, обізнаний із трансатлантичними відносинами під час підготовки до саміту.Politico додає, що коли лідери Євросоюзу зустрілися в Брюсселі у жовтні цього року, їм не вдалося досягти угоди щодо заблокованих активів Росії, адже Бельгія виступила проти. Втім, через два місяці стало зрозуміло, що проблема ЄС полягає не стільки в Бельгії, скільки в очільнику Білого дому Дональді Трампі.Впродовж цих місяців Єврокомісія і найвпливовіші столиці вели переговори, намагаючись заручитися підтримкою прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, чия підтримка має вирішальне значення, тому що в його країні розміщена велика частина заморожених російських активів. За останній тиждень дискусії посилилися, оскільки блок прагнув надати Бельгії гарантії. Проте за словами неназваного високопоставленого чиновника, шанси на укладення угоди погіршилися, а не покращилися. "Мені хотілося плакати", — заявив він, описуючи настрій на зустрічі міністрів у справах ЄС у Брюсселі, які готувалися до саміту.Медійники наголошують, що Україні вкрай необхідні кошти, адже у 2026 році Київ натрапить на дефіцит бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро. Якщо гроші не надійдуть до квітня, країні доведеться скоротити державні витрати, що може підірвати моральний дух і здатність продовжувати оборонятися через майже чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії.Згідно з проектом "мирного плану", узгодженим Білим домом і Кремлем, Вашингтон хоче використати частину заморожених активів Росії для фінансування зусиль з відновлення, які очолюють США. Повернення заморожених активів Україні в рамках репараційного кредиту дозволить Києву вирішувати, куди спрямувати гроші. Окрім цього, Трамп також чинить тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той поступився Росії ділянками добре укріпленої та стратегічно важливої ​​території на Донбасі — територією, яку Кремль на сьогодні не контролює.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання..

Рішення щодо "репараційного кредиту" є терміновим і критично важливим. "Стратегічні кроки" варто зробити уже цього тижня.Таку заяву зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України. Є щонайменше п'ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз", — заявив посадовець.За його словами, президент РФ Володимир Путін вважає, що "Європа розділена та слабка". Він очікує, що європейська підтримка України поступово зменшиться. "Натомість цей крок зірве його плани та змусить його змінити розрахунки", — пояснив Сибіга.Також це рішення зміцнить суверенітет, самостійність та єдність Європи як потужної геополітичної сили. Міністр зауважив, що воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру та безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну."По-третє, цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самодостатність нашої країни та підняти моральний дух українського народу в той час, коли це найбільш потрібно", — зазначив Сибіга.Також, йдеться про питання справедливості. Росія має в першу чергу платити за завдану шкоду, а не європейські платники податків. "Немає нічого справедливішого за це. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не призводить до винагороди. Натомість ви заплатите за свої дії", — пояснив він.Сибіга також вказав на те, що рішення дозволити повне використання заморожених активів Росії не перешкоджатиме мирному процесу, а навпаки, воно зміцнить українські позиції за столом переговорів та стимулюватиме мирний процес, посилюючи тиск на Росію та змінюючи розрахунки Москви."І останнє, але не менш важливе: Росія зробила надто багато спроб вселити страх та поширити брехню про те, як це рішення загрожує фінансовій стабільності, верховенству права, призведе до помсти чи інших "апокаліптичних" наслідків", — зазначив міністр.Також він додав, що механізми, розроблені Європейською Комісією, є юридично обґрунтованими, морально правильними та справедливими з погляду розподілу ризиків. "Ми закликаємо всі держави-члени ЄС зробити цей важливий стратегічний крок цього тижня", — наголосив Сибіга.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання.Як повідомляє видання Politico, Брюссель вважає, що остання пропозиція послів ЄС не задовольняє позицію країни, і їй потрібні додаткові гарантії.За даними джерел медійників, остання пропозиція містила три пункти. Згідно з ним, Бельгія може скористатися фінансуванням у розмірі всього пакета, якщо вона натрапить на позови або інші заходами у відповідь з боку Москви. Також Бельгія зможе покладатися на систему безпеки, незалежно від загальної суми фінансових гарантій, що надаються окремими країнами ЄС, а також жодні суми не передадуть Україні, доки гарантії не будуть надані."Своєю чергою, всі європейські держави отримають вказівку одночасно розірвати двосторонні інвестиційні договори з Росією", — зазначили медійники.Втім, за словами неназваних дипломатів, Бельгія відкинула ці пропозиції, тому що країні потрібні додаткові гарантії, що вона "не піддаватиметься непропорційним ризикам". Окрім цього, бельгійські чиновники також наголосили, що будь-які спроби відхилити їх побоювання "були б безглузді". Вони зауважили, що у такому випадку фінанси на рахунках депозитарію Euroclear "просто не будуть розблоковані".Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Росія не матиме доступу до своїх активів протягом тривалого періоду. Це стало першим кроком на шляху залучення заморожених коштів Російської Федерації для фінансування України.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на закритті німецько-українського бізнес-форуму в Берліні."Наступним кроком має бути ухвалення рішення про використання цих активів для забезпечення репараційного кредиту", — зазначив він.Мерц висловив упевненість у досягненні цього рішення вже цього тижня — на саміті лідерів ЄС. Це стане можливим завдяки тому, що законодавство ЄС передбачає ухвалення цього питання кваліфікованою більшістю, а не одностайністю."Розумію сумніви Бельгії й інших країн, але не розділяю їх. Мета — підтримати Україну, щоби вона далі могла себе захищати. Але це також чіткий сигнал Росії, щоби вона закінчила війну якнайшвидше", — наголосив німецький канцлер.Він також заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду та забезпечити її коштами для відбудови."Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація та вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму, також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови", — сказав Мерц.За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 мільярдів євро та виділить 36 мільярдів євро на ці потреби 2026 року."Вже зараз 170 мільйонів євро виділені для того, щоби захистити енергетичну інфраструктуру України від атак Росії. Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля", — зауважив канцлер Німеччини.Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі та країнами "Великої сімки", "щоби відкрити для України більші фінансові перспективи"."Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоби підтримати Україну щонайменше протягом наступних двох років. Робимо це не для того, щоби продовжити війну, — навпаки, ми робимо це для того, щоби якомога швидше закінчити цю війну. Тому що це подає сигнал Москві, що їй нема сенсу продовжувати її", — підсумував він.Нагадаємо, декілька днів тому Фрідріх Мерц порівняв ситуацію стосовно війни в Україні з 1938 роком. За його версією, в російського диктатора Володимира Путіна аналогічна логіка з Адольфом Гітлером..

Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву.Про це заявила очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Вона нагадала, що Європейський Союз сьогодні ухвалив рішення про безстрокове заморожування російських активів."Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — наголосила європейська посадовиця.Голова дипломатії ЄС також запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не розпочне серйозно ставитися до мирних переговорів.Також, за її словами, засідання Євроради наступного тижня матиме вирішальне значення для забезпечення фінансових потреб України на найближчі роки.Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн інформувала, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресорки. Президентка зауважила, що "це потужне послання Україні".Нагадаємо, видання Euractiv повідомило, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня..

Посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити знерухомлення російських суверенних активів. Ми посилаємо Росії сильний сигнал, що доки ця жорстока війна триває, витрати РФ й надалі зростатимуть", — написала вона на своїй сторінці у мережі Х.Президентка Єврокомісії зауважила, що "це потужне послання Україні"."Ми хочемо, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим на полі бою та за столом переговорів", — наголосила Урсула фон дер Ляєн.Раніше агентство Reuters писало, що Європейська комісія планує внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантівНагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..