Politico про фінансову допомогу: чому заморожені активи РФ досі не працюють на перемогу України
Повномасштабна російсько-українська війна може закінчитися на несприятливих для Києва умовах у наступному році. Це може статись, адже минулого тижня Євросоюз не зміг домовитися про використання заморожених російських активів для підтримки України.
Як повідомляє оглядач Politico Джеймі Деттмер, відмова від пропозиції про репараційний кредит позбавляє Україну гарантованого фінансування на наступні два роки.
Деттмер зауважив, що причиною провалу пропозиції стали юридичні побоювання Бельгії щодо позики, а також небажання президента Франції Еммануеля Макрона та прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні приєднатися до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у підтримці ідеї репараційного кредиту.
"Все це сталося попри тижні суперечок та завищені очікування прихильників плану, серед яких була і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн", — наголосив оглядач Politico.
Втім, ЄС все ж надав Україні значний пакет фінансування, погодившись на спільне запозичення у 90 мільярдів євро. Київ отримав кредит коштом безвідсоткової позики, забезпеченої бюджетом Євросоюзу. Попри те, що це дозволить Україні уникнути вичерпання коштів на початку наступного року, пакет допомоги розрахований на два роки. За твердженням Деттмера, цього буде недостатньо, щоб Київ міг продовжувати боротьбу.
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, через скорочення фінансової підтримки з боку США дефіцит бюджету України протягом наступних двох років становитиме близько 160 мільярдів доларів. Так, Україні знадобиться значно більше коштів від Європи — і це буде дедалі складніше для Євросоюзу.
Оглядач зауважив, що багато європейських лідерів були досить оптимістичними після укладення угоди про фінансування минулого тижня. Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що узгоджений пакет все ще пов'язаний із замороженими російськими активами.
"Заморожені російські активи залишаться замороженими... і Союз залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту", — зазначив президент Фінляндії.
Деттмер наголосив, що наступний кредит може бути доданий і опосередковано пов'язаний із російськими активами. За словами оглядача, це також можна розцінити як передчасні сподівання, оскільки все залежить від того, яка угода буде укладена для закінчення війни.
Три країни — Угорщина, Словаччина та Чехія, вже відмовилися від програми спільного запозичення, про яку було оголошено минулого тижня. Неважко уявити, що до них приєднаються й інші країни, які не погоджуються з ідеєю ще одного багатомільярдного пакета допомоги у 2027 році, який є важливим виборчим роком як для Франції, так і для Німеччини. Окрім цього, американський президент Дональд Трамп усе ще буде при владі, тож немає сенсу сподіватися на додаткові кошти з Вашингтона.
Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер назвав угоду, досягнуту після майже 17 годин переговорів, "перемогою для України, перемогою для фінансової стабільності... і перемогою для ЄС". Як наголошував президент Володимир Зеленський, намагаючись переконати європейських лідерів підтримати кредит: "Якщо Путін знатиме, що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, то його мотивація продовжувати цю війну стане значно слабшою".
"Втім, так не сталося. І після того, як минулого тижня провал переговорів щодо активів РФ підкреслив розбіжності між європейськими лідерами, Путін, безсумнівно, зробить із цього власні висновки, лише підтвердивши, що час на його боці. Що якщо він почекає ще трохи, 28-пунктний план, який його помічники розробили разом із спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, може бути відновлений, залишивши Україну та Європу в скрутному становищі", — додав Деттмер.
Оглядач також зауважив, що Путін може спостерігати за опитуваннями громадської думки й бачити зростання невдоволення європейських виборців підтримкою України в деяких найпотужніших економічно країнах Європи. Наприклад, опубліковане минулого тижня опитування Politico, показало, що респонденти в Німеччині та Франції, можливо, ще більш неохоче підтримують фінансування України, ніж респонденти в США. У Німеччині 45% респондентів заявили, що підтримають скорочення фінансової допомоги Україні, тоді як лише 20% висловилися за збільшення допомоги. У Франції 37% респондентів хотіли б надавати менше допомоги Києву, тоді як лише 24% висловилися за її збільшення.
Напередодні засідання Ради ЄС минулого тижня прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявляв, що європейські лідери отримали можливість спростувати твердження Трампа про їхню слабкість. Це б було можливим, якби вони домовились про використання заморожених російських активів, але у Європі цього не зробили.
Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Велика Британія не використовуватиме приблизно 10,7 мільярда доларів заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.
