# запобіжний захід

У четвер, 11 вересня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід співзасновниці компанії Stolitsa Group Владиславі Молчановій  у справі про заволодіння під Києвом.Про це повідомляє Transparency International Ukraine. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, Молчановій призначено заставу у 100 мільйонів гривень. Крім того, вона зобов’язана:з’являтися на виклик детектива, прокурора та суду;повідомляти про зміну місця проживання або роботи;утримуватися від контактів з іншими підозрюваними та свідками;здати закордонний паспорт."Прокурор просив призначити підозрюваній заставу у розмірі 300 млн грн. Він надав низку доказів, що підтверджують обґрунтованість підозри та наявність ризиків для кримінального провадження. Зокрема, йшлося про листування Молчанової з народним депутатом Миколою Тищенком. Детективи зафіксували їхнє спілкування щодо врегулювання питань із колишнім депутатом Іванющенком. Також вона обговорювала з ним звернення до Міністра юстиції щодо реєстрації земельних ділянок та просила вплинути на будівництво, пропонуючи при цьому зустрічі "по бокальчику". Крім того, було встановлено її контакти з народним депутатом Олесем Довгим. За словами прокурора, у підозрюваної та її наближених осіб існував спеціальний "режим", коли вони очікували обшуки правоохоронних органів", — йдеться у повідомленні.До того ж зазначається, що на підтвердження значного майнового стану Молчанової прокурор навів про неї такі факти, як оренда яхти за 390 тисяч євро та обід із Майком Тайсоном за 150 тисяч доларів, підкріпивши все це фотографіями. Сама ж забудовниця у своє виправдання заявила, що вона мати героїня, яка завжди допомагала країні та має соціальний бізнес, а всі звинувачення проти неї є "голослівними".Що відомо про справу Владислави МолчановоїНАБУ та САП підозрюють Владиславу Молчанову та екс-депутата Юрія Іванющенка у заволодінні 18 га землі ринку "Столичний" під Києвом. Правоохоронці встановили, що у 2021 році підозрювані незаконним шляхом через підконтрольних осіб Держгеокадастру взяли земельні ділянки в оренду. Після цього частину орендованої землі розділили на дев’ять ділянок та незаконно продали трьом компаніям, пов’язаних із забудовницею.У вересні 2021 року Молчанова та Іванющенко уклали меморандум про спільне використання землі для майбутньої забудови, після чого люди екснардепа увійшли до складу власників цих компаній.Нагадаємо, 11 вересня стало відомо, що за екс-главу Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Тетяну Крупу внесли заставу у повному обсязі — 20 мільйонів гривень. Зокрема, сторона захисту надала Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтверджувальні документи про внесення в повному обсязі застави.

Колишня очільниця Хмельницької Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяна Крупа вийшла з-під варти. Однак заставу у 20 мільйонів гривень за неї так і не внесли.Про це повідомила прес-секретарка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк, передає "Цензор.НЕТ".Водночас журналісти поцікавилися, чи проситиме САП змінити запобіжний захід, якщо Крупа не внесе заставу. На що посадовиця відповіла, що наразі всі матеріали справи ще вивчаються."Після вивчення матеріалів і всіх обставин буде вирішено питання", — додала Постолюк.Вона уточнила, що на Тетяну Крупу одягли електронний браслет, а також вона здала всі свої паспорти. Крім того, підозрювана зобов’язана з'являтися за викликом слідчого."Поки вона не порушує покладені на неї обов'язки", — додала Постолюк.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, раніше правоохоронці провели обшуки в камері Київського слідчого ізолятора, де перебуває підозрювана у незаконному збагаченні Тетяна Крупа. Під час нього виявили деякі порушення.

У вівторок, 9 вересня, за генерального директора державного підприємства "Ліси України" Юрія Болоховця внесено заставу в розмірі дев’ять мільйонів гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні та кураторстві великої кількості лісових схем.Про це повідомив журналіст Євген Плінський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Як і очікувалося, після дивного рішення ВАКС про зменшення в десять разів розміру застави, за гендиректора ДП "Ліси України" Юрія Блоховця внесено відповідну суму в дев’ять мільйонів гривень. Завтра на роботу. Дерева аж гудуть", — написав він.Раніше журналіст інформував, що, згідно з рішенням ВАКС, застава з 91 мільйона гривень зменшилася до 9 мільйонів 84 тисяч гривень."Чому судді ухвалили таке рішення — невідомо. Але, за даними джерел у "Лісах України", вже в понеділок "шефа" готуються урочисто зустрічати на роботі. Адже в розпалі сезон заготівлі деревини, тож "пиляти" — і в прямому, і в переносному сенсі — треба багато. Ну й хтось має всім цим керувати", — іронізував журналіст.Справа Юрія БолоховцяЩе в листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення.Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.21 липня 2025 року Державне бюро розслідувань затримало за підозрою в незаконному збагаченні генерального директора держпідприємства "Ліси України", яке об'єднує півтори сотні лісгоспів.За версією слідства, 2021 року підозрюваний, перебуваючи тоді на посаді голови Держлісагентства, набув активів на 10,4 мільйона гривень, що перевищують законні доходи. Серед них — квартира в Києві вартістю понад дев'ять мільйонів гривень, яка оформлена нібито на підставну особу, але фактично використовувалася Болоховцем.Водночас сам Болоховець заперечив, що йому належить квартира, яку орендує його сім'я."Власник квартири — підприємець. Станом на 2021 рік у нього був більш ніж достатній офіційний дохід для купівлі нерухомості. Власник квартири володіє не одним об’єктом нерухомості та здає їх в оренду. Квартира орендується моєю дружиною за ринковою вартістю, інформація про оренду завжди вносилася в декларацію про доходи", — писав він у Facebook.Нагадаємо, нещодавно директор ДБР Олексій Сухачов розповідав, що працівники Бюро розслідують 587 кримінальних проваджень, пов’язаних із порушеннями у сфері лісового господарства. Значна частина з них стосується діяльності посадових осіб центрального офісу держпідприємства "Ліси України" та його філій.

Вищий антикорупційний суд змінив розмір застави для генерального директора ДП "Ліси України" Юрія Болоховця, якого підозрюють у незаконному збагаченні та кураторстві великої кількості лісових схем.Про це повідомив журналіст Євген Плінський. За його словами, згідно з рішенням ВАКС, застава з 91 мільйона гривень зменшилася до 9 мільйонів 84 тисяч гривень."Чому судді ухвалили таке рішення — невідомо. Але, за даними джерел у "Лісах України", вже в понеділок "шефа" готуються урочисто зустрічати на роботі. Адже в розпалі сезон заготівлі деревини, тож "пиляти" — і в прямому, і в переносному сенсі — треба багато. Ну й хтось має всім цим керувати", — додав журналіст.Справа Юрія БолоховцяЩе у листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.21 липня 2025 року Державне бюро розслідувань затримало за підозрою в незаконному збагаченні генерального директора держпідприємства "Ліси України", яке об'єднує півтори сотні лісгоспів. За версією слідства, у 2021 році підозрюваний, перебуваючи тоді на посаді голови Держлісагентства, набув активів на 10,4 мільйона гривень, що перевищують законні доходи. Серед них – квартира в Києві вартістю понад дев'ять мільйонів гривень, яка оформлена нібито на підставну особу, але фактично використовувалася Болоховцем.Водночас сам Болоховець заперечує, що йому належить квартира, яку орендує його сім'я."Власник квартири — підприємець. Станом на 2021 рік у нього був більш ніж достатній офіційний дохід для купівлі нерухомості. Власник квартири володіє не одним об’єктом нерухомості та здає їх в оренду. Квартира орендується моєю дружиною за ринковою вартістю, інформація про оренду завжди вносилася в декларацію про доходи", — написав він у Facebook.Нагадаємо, 4 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для колишньої очільниці Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяни Крупи. Так, згідно з рішенням суду, тримання під вартою було замінено на заставу у розмірі 20 мільйонів гривень.

У четвер, 4 вересня, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для колишньої очільниці Медико-соціальної експертної комісії Хмельницької області Тетяни Крупи.Про це повідомила прес-служба ВАКС. Зазначається, що, згідно з рішенням суду, тримання під вартою було замінено на заставу у розмірі 20 мільйонів гривень."ВАКС звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців — у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів", — йдеться у повідомленні.У суді зауважили, що Тетяна Крупа утримується під вартою уже 11 місяців. Водночас ВАКС зобов’язав підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та до 04.11.2025 включно виконувати такі обов’язки:не залишати межі м. Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", зокрема колишніми, та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи";повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, крім паспорта громадянина України;носити електронний засіб контролю."Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов’язків мають здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — додали у ВАКС.Що відомо про справу Тетяни Крупи та фейкові інвалідності прокурорівПравоохоронці у жовтні 2024 року викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії у Хмельницькій області Тетяну Крупу, а також її сина Олександра Крупу — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів.Згодом виявилося, що майже всі прокурори Хмельницької області виявилися інвалідами ІІ групи — згідно з рішенням Крупи, і багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність.У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів, а також низку підроблених медичних документів, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже пʼять мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад п’ять мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти.Під час слідчих дій посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.Також правоохоронці виявили, що родині топ-чиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи повідомили про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна.7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 мільйонів 1528 гривень. 9 грудня суд вирішив залишити під вартою очільницю Хмельницької обласної МСЕК з альтернативою внесення 280 мільйонів гривень застави.Нагадаємо, раніше правоохоронці провели обшуки в камері Київського слідчого ізолятора, де перебуває підозрювана у незаконному збагаченні Тетяна Крупа. Під час нього виявили деякі порушення.

Військовослужбовці Чопського загону припинили спробу незаконного переправлення через кордон 25-річного мешканця Івано-Франківщини. З України до Словаччини його намагалася перевести 18-річна закарпатка.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Невідомого затримали за 50 метрів від державної межі. Його пересування відстежували за допомогою камери відео спостереження", — йдеться в повідомленні.Прикордонники додали, що, коли правопорушник помітив прикордонний наряд, він намагався чинити опір правоохоронцям і вдався до втечі."Щоби його зупинити, військовослужбовцям довелося здійснити декілька попереджувальних пострілів вгору та застосувати службового собаку", — розповіли подробиці у ДПСУ.Затриманий зізнався, що мав на меті в незаконний спосіб пробратися до Словаччини, а допомагала йому в цьому дівчина, з якою його сконтактували переправники."Відомо, що за послугу останні мали отримати від чоловіка 8 500 доларів", — з’ясували в Держприкордонслужбі.Надалі оперативні працівники Чопського загону затримали на околиці міста Ужгород 18-річну мешканку Закарпаття, яка провела чоловіка до кордону та вказала йому маршрут руху.На місце затримання викликали слідчо-оперативну групу Нацполіції. Під час огляду місця події правоохоронці вилучили мобільні телефони, декілька сім-карт і банківські картки переправників. Також провели три обшуки за адресами проживання фігурантів кримінального провадження та затримано ще одного пособника.Дівчині повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України"."Ужгородський міськрайонний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 121 120 гривень. Іванофранківця притягнуть до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетину державного кордону та за злісну непокору військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", — підсумували в ДПСУ.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні планують посилити відповідальність за незаконний перетин кордону. Втікачам загрожує тюремний термін або штраф чималого розміру.

Служба безпеки України опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з Росією.Про це повідомила прес-служба СБУ. Там зазначили, що йдеться про продаж технічної коноплі, яку вирощували в Житомирській області та планували продавати в Росію (республіка Дагестан).Бізнес батька та сина з РосієюЗокрема, раніше СБУ публікувала аудіозапис розмови посадовця НАБУ, під час якої він обговорює умови продажу та навіть обіцяє надіслати потенційному покупцю комерційну пропозицію. Висновки державної судової семантико-текстуальної експертизи підтверджують, що на записі співрозмовники говорять саме про торгівлю з республікою Дагестан."У межах досудового розслідування слідчі СБУ також зафіксували листування батька посадовця НАБУ з представником однієї з агрокомпаній Дагестану щодо продажу технічної коноплі. Відповідну інформацію знайдено у телефоні підозрюваного", — йдеться в повідомленні.Зокрема, у цій комунікації представник російської компанії повідомив, що отримав комерційну пропозицію та просить якнайшвидше надіслати актуальні сертифікати якості на продукцію.Він пояснив, що документи потрібні терміново, оскільки добігає кінця дія державної програми Росії з відшкодування витрат на вирощування технічних конопель. Також він називає ім’я особи, яка надсилала йому комерційну пропозицію, — воно збігається з іменем високопосадовця НАБУ."У процесі аналізу вмісту телефонів також отримано докази того, що організацією незаконного бізнесу займався саме працівник НАБУ, а його батько здебільшого виконував його вказівки та здійснював функції контролю за сільськогосподарськими процесами на місці. Серед іншого, за матеріалами справи, працівник антикорупційного бюро не тільки знаходив контакти для торгівлі з Росією, а й підшуковував інвесторів для бізнесу. Відповідне телефонне листування знайдене у самого високопосадовця НАБУ", — додали в СБУ.Окрім того, слідство встановило, що батько правоохоронця перебував на постійному зв’язку з громадянами Росії, мешканцями Дагестану, а 2023 року, попри повномасштабну агресію проти України, особисто відвідав Росію.Контакти з депутатом-утікачемТакож, як свідчать матеріали провадження, батько високопосадовця НАБУ вів листування з народним депутатом-утікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який пов’язаний зі спецслужбами Росії та має значний вплив на діяльність НАБУ.Серед іншого, в одному з епізодів листування вони домовлялися про зустріч на території ЄС. Про контакти співробітника антикорупційного Бюро з Христенком свідчить і листування нардепа-втікача з батьком посадовця. Зокрема, Христенко писав про те, що не може додзвонитися до його сина (для конспірації він вказав лише першу букву імені) і просив посприяти налагодженню контакту. Крім того, СБУ задокументувала факти, які підтверджують, що батько посадовця НАБУ підтримував зв’язки з представниками окупаційних адміністрацій на тимчасово захопленій території України. Зокрема, з російським окупаційним чиновником у Горлівці він обговорював питання оновлення реєстрації своєї зброї за законами так званої "ДНР".Раніше СБУ повідомила високопосадовцю НАБУ та його батьку про підозру за "Пособництво державі-агресору". Вони перебувають під вартою.У СБУ наголосили, що це кримінальне провадження стосується лише окремого працівника НАБУ та фактів його співпраці з країною-агресором і жодним чином не має стосунку до ефективної роботи НАБУ як державної установи України в цілому."Як і раніше, СБУ виступає за конструктив і співпрацю задля зміцнення інституційних спроможностей, очищення від проросійського впливу та посилення незалежності нашої держави", — підсумували в СБУ.Нагадаємо, що 22 липня в Києві суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів НАБУ Руслану Магамедрасулову.

На Закарпатті троє чоловіків на мотоциклах підвозили охочих перебратися через кордон. Їх затримали та судили, запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон.Прикордонники констатували, що Тячівський районний суд Закарпатської області обрав запобіжний захід трьом правопорушникам, які намагалися переправити через державний кордон особу призовного віку."Вони перебуватимуть під вартою терміном 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 484 480 гривень кожному", — йдеться в повідомленні.У Держприкордонслужбі розповіли подробиці: у Грушово Тячівського району троє закарпатців мали намір на мотоциклах доставити до румунського кордону свого клієнта."Для втілення задуму переправники обрали нічний час доби. За послуги переховування у прикордонні з подальшим перетином річкової ділянки кордону ділки розраховували отримати від клієнта 5 000 доларів", — зазначили прикордонники.За інформацією правоохоронців, саме таку суму й інші предмети доказової бази вилучили та задокументували під час проведення контролю за вчиненням злочину. Правопорушників затримали."Чоловікам доведеться постати перед судом за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Кримінального кодексу України. Їм загрожує позбавлення волі на термін від семи до дев'яти років", — підсумували закарпатські прикордонники.Нагадаємо, що нещодавно на Буковині дрон допоміг виявити та затримали трьох чоловіків, які намагалися втекти в Молдову та ховалися в кущах. Це сталося на ділянці відділу "Сокиряни".

Син міського голови Прилук Ярослав Попенко, якого затримали за підозрою у торгівлі наркотиками, вийшов під заставу. Однак, де зараз він перебуває, невідомо.Про це повідомляє "Суспільне". Зазначається, що Попенко не з'явився на засідання суду, яке проходило 24 липня. Наразі його місцеперебування невідоме.Що відомо про справуЗа даними видання, чоловіка затримали 16 липня за підозрою у систематичному збуті наркотиків. Вже 18 липня Прилуцький міський районний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з правом внесення застави в розмірі 242 240 гривень.Під час засідання суддя підтвердив, що за Попенка було внесено заставу. Однак, де зараз він перебуває, невідомо. Водночас адвокат Ярослава Попенка, Юрій Забальський, приєднався до засідання 24 липня у форматі відеозв'язку. Він клопотав про скасування запобіжного заходу для свого підзахисного."Сторона захисту вважає, що це кримінальне переслідування мого підзахисного Попенка Ярослава Миколайовича повністю сфабриковано, зрежисовано на замовлення незрозумілих сил з метою дискредитації органів влади міста Прилуки, правоохоронних органів, керівництва прокуратури області та представників органів, як державної влади, тобто народних депутатів", — наголосив він.Натомість прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. У результаті суд ухвалив рішення залишити запобіжний захід без змін.Нагадаємо, 22 липня в Києві суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів Національного антикорупційного бюро Руслану Магамедрасулову. За інформацією правоохоронців, він підтримував звʼязки з Росією та вів переговори із представниками сектору економіки Росії про продаж технічної коноплі.

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 90,9 мільйона гривень керівнику державного підприємства "Ліси України".Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань (ДБР). Там зазначили, що посадовця категорії "А" затримано за підозрою в незаконному збагаченні на суму в 7 870 000 гривень.Відомство не називає прізвище державного службовця, однак відомо, що зараз цю посаду обіймає Юрій Болоховець — він є посадовцем категорії "А" (посадовець категорії "А" в контексті державної служби в Україні належить до вищого корпусу державної служби, тобто це найвищі посади в державному апараті, — ред.). Болоховець очолює підприємство з моменту його створення — 2023 року."Під час досудового розслідування встановлено, що лише за один рік (2021) він фактично став власником елітної нерухомості в центрі Києва, восьми земельних ділянок, вантажного автотранспорту, а також значно примножив грошові активи на банківських рахунках", — ідеться в повідомленні.У ДБР додали, що, аби приховати реальне джерело походження майна, посадовець вдався до складної схеми легалізації, залучивши близьке оточення."Елітну квартиру на Печерську вартістю понад дев’ять мільйонів гривень оформлено на його близького товариша, який фактично не мав стосунку до придбання. Усі переговори з продавцем, вибір об’єкта, укладання договорів і розрахунки проводила дружина підозрюваного, діючи від імені "номінального" власника", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що схожі дії відбувалися й щодо оформлення земельних ділянок і транспорту — використано підставних осіб і фіктивні договори. Більшість платежів здійснювались готівкою або з рахунків третіх осіб."При цьому законні доходи посадовця не могли покрити навіть третину витрат, а підтверджену різницю між офіційними статками та реальними активами слідство оцінило у щонайменше 7 925 000 гривень", — зауважили в ДБР.Посадовця затримано за підозрою в незаконному збагаченні. Санкція передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Нагадаємо, що в листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 мільйона гривень за офіційного доходу 10,4 мільйона гривень.

У вівторок, 22 липня, в Києві суд обрав запобіжний захід одному із керівників детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Руслану Магамедрасулову. Його затримали вчора.Про це повідомило "Суспільне". За рішенням суду, Магамедрасулова відправили під варту до 16 серпня без права на заставу."Засідання відбувається у закритому режимі. Прокурор і захист подали клопотання про закрите провадження, суддя клопотання задовольнив", — ідеться в повідомленні.Руслан Магамедрасулов — керівник одного із міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який у Дніпрі координує діяльність Бюро в прифронтових Дніпропетровській і Запорізькій областях.Як відомо, 21 липня СБУ й Офіс генпрокурора провели щонайменше 70 обшуків, які стосувалися 15 працівників НАБУ. У САП, коментуючи дії правоохоронців, заявили, що це може призвести до розкриття слідчої інформації.У результаті слідчих дій затримали керівника одного з територіальних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова.За інформацією правоохоронців, він підтримував звʼязки з Росією та вів переговори із представниками сектору економіки Росії про продаж технічної коноплі.Зокрема, Руслан Магамедрасулов начебто виступав в ролі посередника продажу до Дагестану партій технічної коноплі. Її незаконне вирощування, як стверджують правоохоронці, організував його батько — підприємець Сентябр Магамедрасулов.Також слідство встановило, що високопосадовець Бюро мав тісні контакти з народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком. Той виїхав з країни, співпрацює зі спецслужбами Росії та, за даними слідства, впливає на діяльність НАБУ.Нагадаємо, що сьогодні Верховна Рада ухвалила закон, що надає повноваження генеральному прокурору втручатися в діяльність антикорупційних органів.Директор НАБУ Семен Кривонос виступив зі зверненням до президента Володимира Зеленського. Він закликав не підписувати законопроект №12414, що підпорядковує діяльність НАБУ і САП генеральному прокурору.ЄС наразі не збирається порушувати питання щодо призупинення фінансової допомоги Україні. При цьому Брюссель зі стурбованістю відреагував на останні дії України щодо НАБУ та САП.

У Перечині Закарпатської області жінка у нетверезому стані скоїла смертельну аварію. Внаслідок цього загинув прикордонник Чопського загону.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон. Там зазначили, що на Закарпатті суд обрав запобіжний захід водійці, яка спричинила смертельну дорожньо-транспортну пригоду."Ужгородський міськрайонний суд обрав найсуворіший запобіжний захід для жінки, яка у стані алкогольного сп'яніння скоїла смертельну дорожньо-транспортну пригоду в місті Перечин", — ідеться в повідомленні.У ДПСУ уточнили, що внаслідок ДТП загинув прикордонник Чопського загону майстер-сержант Володимир Скловський.За даними слідства, аварія сталася на контрольному посту, де військовослужбовець ніс службу у складі наряду від прикордонного підрозділу "Новоселиця"."Суд ухвалив рішення про тримання під вартою терміном 60 діб без права внесення застави", — уточнили в Державній прикордонній службі України.Там підсумували, що зараз слідчі дії тривають. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини трагедії.Нагадаємо, що 6 липня в селищі Калита Броварського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автівки патрульних поліціянтів. Двоє людей постраждали.

Керівники компанії Development Investment Management (DIM) заявили, що не знали про наміри працівниці, яка внесла частину застави за віце-прем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова. Наразі з нею припинили співпрацю, триває службове розслідування.Про це повідомили в офіційній заяві компанії DIM."DIM на запит журналістів офіційно заявляє, що не має жодного стосунку до ситуації, пов’язаної з внесенням застави у розмірі 44 мільйони гривень за Олексія Чернишова", — йдеться в заяві.За словами керівників Development Investment Management, ця дія є особистим рішенням Дарії Беді, яка на момент внесення застави надавала послуги з організації діяльності маркетингу та просування DIM."DIM не було відомо про наміри Дарії, проводиться службове розслідування. Наразі з Дарією Бедею припинена співпраця", — наголосили в компанії.Там запевнили, що DIM веде відкриту та прозору діяльність, дотримується високих етичних стандартів у своїй роботі та публічній позиції."Ми залишаємо за собою право вжити подальших кадрових та юридичних рішень залежно від розвитку ситуації", — підсумували в Development Investment Management.Як відомо, вчора проект "Схеми" "Радіо Свобода" оприлюднив список компаній та осіб, які внесли заставу у розмірі 120 мільйонів гривень за віце-премєр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова.У цьому переліку 44 мільйони гривень внесла директорка з маркетингу групи компаній DIM Дарія Бедя. Олексія Чернишова підозрюють у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди.Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ та САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 000 до 8 000 гривень за мінімальної ринкової вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Володимир Зеленський 21 червня заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр, міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Наступного дня він повернувся в Україну.Нагадаємо, що 27 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід віце-прем'єр-міністру, міністру національної єдності Олексію Чернишову.

У п’ятницю, 27 червня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід віце-прем'єр-міністру, міністру національної єдності Олексію Чернишову. Йому визначили заставу розміром 120 мільйонів гривень.Про це повідомило "Суспільне". Також суд зобов'язав Чернишова:прибувати за кожним викликом до детектива, прокурора чи суду;повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;не відлучатися з території України без дозволу;не спілкуватися з підозрюваними та свідками у кримінальній справі."Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до Олексія Чернишова запобіжний захід у вигляді застави. Визначити заставу в розмірі 120 мільйонів 2 668 гривень", — сказав слідчий суддя.Термін дії зобов'язань — до 27 серпня 2025 року. Чернишов має внести заставу не пізніше ніж за п'ять днів і надати підтверджувальний документ.У САП також вимагали покласти на Чернишова ще низку обов’язків, серед яких — носити електронний браслет, здати закордонний паспорт, не покидати територію Київської області та прибувати до правоохоронців за кожною вимогою. Також прокурор у справі вимагав заборонити Чернишову спілкуватися зі свідками у справі.Посадовець закликав учасників засідання бути об'єктивними й опиратися на факти. Чернишов запевнив, що довіряє слідству та суду, та наголосив, що ця справа — "трирічної давнини".Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 000 до 8 000 гривень за мінімальної ринкової вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Володимир Зеленський 21 червня заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр, міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Наступного дня він повернувся в Україну.Нагадаємо, що 23 червня Олексію Чернишову повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди на понад 14,5 мільйона гривень.

У вівторок, 17 червня, Печерський районний суд Києва продовжив арешт народного депутата Євгенія Шевченка до 14 серпня. Його підозрюють у державній зраді.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на прес-службу Печерського суду.Раніше, 14 листопада 2024 року, правоохоронці повідомили народному депутату Євгенію Шевченку про підозру у державній зраді. Також прокурори Офісу генпрокурора вручили Шевченку клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.За даними слідства, народний обранець систематично у своїх виступах та інтерв’ю публічно поширював російські наративи. А також "розміщував у соцмережах висловлювання, спрямовані на шкоду інформаційній безпеці України".Далі Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Євгенію Шевченку — тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.Потім, 7 січня 2025 року, Печерський суд столиці подовжив нардепу тримання під вартою в слідчому ізоляторі без права внесення заставки.У березні цього року запобіжний захід суд продовжив ще на два місяці — також без права внесення застави. 1 травня 2025 року суд подовжив тримання під вартою нардепа до 21 червня.У чому підозрюють нардепаВідомо, що 2021 року нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України.До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам і експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру.Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові.Зв'язок з БілоруссюТакож слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч, депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо.Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче."Режим сприяння" з боку білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", — зазначили в прес-службі.Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США.Нагадаємо, 13 червня цього року Державне бюро розслідувань повідомило про нову підозру народному депутату України Євгенію Шевченку. Йому інкримінують державну зраду за події після вторгнення Російської Федерації.