Спеціальний проект TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин Adrum представляє роботи однойменного арт-марафону, де TrueUA є постійним інфопартнером. Арт-марафон є частиною Міжнародного Художнього Фестивалю Малюй.ua.war, який розпочався в перші дні повномасштабного вторгнення та планується проводитися до Перемоги. Виставки робіт арт-марафону були представлені в Україні, Польщі, Греції, Чорногорії, Болгарії, Албанії, Північній Македонії, Малайзії, Пакистані.Як взяти участь в наступній виставці, дивіться тутЛюдмила Рябкова, 51 рік, КиївНавчалася у Київському радіомеханічному технікумі й Академії муніципального управління, освіта — середньо-технічна та вища економічна. Живопис був не завжди в її житті, але зустріч із талановитими людьми допомогла знайти улюблену справу, яка подарувала спосіб бачити світ інакше. Людмила зуміла знайти час та натхнення, щоб пов’язати робочу офісну рутину з яскравим світом олійних фарб. Основна техніка — олія, матеріал — полотно, інструмент — мастихін. Роботи виконані в живописній та пастозній манері з використанням яскравих насичених кольорів, об'єднаних за принципом контрасту."Основне для мене у картині — це колір. Колір, позбавлений меланхолії та відчаю. Моя картина — це пропозиція доброго настрою, — каже художниця.Відповідь на питання "Як творити під час війни?" Людмила знайшла у словах В. Франкла, чоловіка, що пройшов концтабір: "Першими зламалися ті, хто вірив, що скоро все скінчиться. Потім ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто сфокусувався на своїх справах, без очікувань того, що ще може трапитися".Роботи мисткині неодноразово брали участь в арт-марафоні "Покоління війни". Картина "Груші No4" (65х54 см, полотно, олія, 2023 р.) була зроблена в часи вимушеної тимчасової міграції у Варшаві. Другим, що Людмила купила в орендовану квартиру після чашки з ложкою, були фарби й полотно: "Я зрозуміла, що не малювати не можу, бо з’явилось відчуття, наче в мене більше немає рук. З придбанням фарб, життя стало яскравішим. З еміграцїї було перевезено до Києва понад 25 робіт, і вони для мене найдорожчі".Instagram автораАндрій Напрієнко, 33 роки, КиївНародився в Луганську, але з перших днів життя мешкає у Києві.Останні десять років працював на телебаченні, на знімальному майданчику: починав адміністратором, а згодом став лінійним продюсером — фактично директором групи. Останнім проектом був серіал "Виклик" у 2019-2020 роках. З 2021 року працював як ФОП у сфері IT, проте з початком війни у 2022 році став військовослужбовцем Національної гвардії України.Мистецтво прийшло в життя воїна під час повномасштабного вторгнення. Воно стало своєрідною медитацією, способом знайти баланс. Андрій не переймався результатом, і саме завдяки цьому у 2023 році зумів подолати стан депресії. Обрав абстрактний експресіонізм, адже цей стиль найкраще передає емоції та дозволяє довго спостерігати за полотном, візуалізуючи свої ідеї.У арт-марафоні "Покоління" взяли участь чотири роботи художника. "Картина "Війна" (40х60 см, полотно, акрил, 2023 рік) стала третьою у моєму доробку. — розповідає Андрій. — Вона тривалий час залишалася для мене найулюбленішою".Instgram автора.
Спеціальний проект TrueUA та Асоціації з розвитку міжнародних відносин Adrum представляє роботи однойменного арт-марафону, де TrueUA є постійним інформаційним партнером. Проект збирає роботи митців різного віку — від дітей до літніх людей, які зараз переживають війну. Також є учасники з інших країн, що показує підтримку України у світі. Кращі роботи експонуються в Центральному парку культури й відпочинку м. Києва біля Арки Свободи українського народу, кожні півтора місяці експозиція змінюється. Проведення виставки арт-творів з різних країн в серці Києва демонструє світу, що навіть у важкі часи столиця України є центром міжнародної культури. Як взяти участь в наступній виставці, дивиться тут https://adrum.com.ua/x-maliuy-ua/ Ольга Юрковська, 50 років, Південноукраїнськ 1996 року закінчила художньо-графічний факультет Криворізького державного педагогічного університету за спеціальністю образотворче мистецтво та креслення. Спочатку працювала викладачем в художньому відділенні школи мистецтв Південноукраїнська (до 2024 року -- Южноукраїнськ) Миколаївської області, з 2000 року і по тепер працює вчителем образотворчого мистецтва й мистецтва в Південноукраїнському ліцеї №1 імені Захисників Вітчизни. Робота в школі вимагає дуже багато часу, але мисткиня знаходить його і для малювання. Пише аквареллю, іноді олійними фарбами. Найчастіше -- це квіти й портрети. На творчість надихає маленький внучок художниці -- цікаво спостерігати й втілювати на папері миттєвості життя: радість, здивування, мрійливість, натхнення... Мисткиня написала серію акварельних портретів, один з яких, "Мрійливість" (30х37, папір, акварель, 2021 р.) потрапив на виставку у Києві арт-марафону "Покоління війни". Сторінка автора в Instagram Марина Паук, 52 роки, Мукачево, Закарпатська область За професією -- педагог, кандидат філологічних наук, доцент. Поетеса, музикант. Малювати почала у 2023 році. Поштовхом стала ідея створення збалансованого ресурсного стану, який перешкоджає емоційному вигоранню, дає змогу реагувати на події розсудливо, отримувати насолоду від роботи. Виявлений творчий потенціал -- здатність мисткині до вироблення унікальних особистісних утворень, стратегій і тактик при вирішенні загальних і спеціальних проблем, завдань; уміння знаходити вихід із нестандартних ситуацій, спрямованість на відкриття нового й спроможність усвідомити свій власний досвід. Роботи художниці брали участь в проектах арт-марафону "Покоління війни" у Києві та столиці Албанії Тирані. Мистецький образ картини "Соціум" (41х32 см, пастель, папір, 2024 р.) -- зображення відносин людей як національно-культурне явище: єдність громади, мова, взаємозв’язки, молодь, творчість, етнокультура. Попри війну українці залишаються мудрими, добрими, світлими, готовими до спільних дій, підтримки та взаємодопомоги. Сторінка автора в Instagram.