# Александр Стубб

Президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні.Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела. Як зазначає видання, напередодні першого процедурного голосування в Сенаті США частина демократів сумнівалася щодо підтримки законопроєкту через занепокоєння щодо запровадження президентом США нових мит.За даними Axios, Зеленський і Стубб "навели переконливі аргументи" на користь ухвалення пакета санкцій, заявивши, що Росія має слабкі позиції у війні проти України. Український президент особисто спостерігав за голосуванням із зали засідань Сенату.У результаті перше процедурне голосування за законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану завершилося підтримкою 86 сенаторів.Законопроєкт передбачає нові санкції проти РФДокумент, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає розширення повноважень президента США щодо запровадження санкцій і мит проти Росії та країн, які продовжують купувати російські енергоносії.Зокрема, законопроєкт передбачає можливість запровадження 500-відсоткового мита на товари з країн, які закуповують російську нафту та іншу сировину, а також додаткових обмежень проти держав, які допомагають Москві обходити санкції.Окрім цього, документ продовжує дію американського закону про санкції проти Ірану до 2031 року.У Білому домі заявили про підтримкуРаніше представник адміністрації президента США Дональда Трампа заявляв, що Білий дім підтримає двопартійний пакет санкцій, ініційований Гремом.Водночас під час підготовки документа точилися дискусії щодо його змісту. Адміністрація Трампа раніше намагалася пом'якшити окремі положення законопроєкту, побоюючись, що жорсткі санкції можуть ускладнити переговори з Росією.Зеленський назвав голосування кроком до мируВолодимир Зеленський заявив, що підтримка процедурного голосування стала першим кроком до реалізації ініціативи сенатора Ліндсі Грема та наближення миру.Сам Грем помер 11 липня у Вашингтоні після раптового погіршення стану здоров’я. Після цього роботу над законопроєктом продовжили його колеги у Сенаті.Раніше стало відомо, що Зеленський зустрічався із сенаторами США перед голосуванням щодо санкцій проти РФ..

У вівторок, 28 липня, президент України Володимир Зеленський перебуває у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Під час зустрічі з Александром Стуббом обмінялися деталями наших зустрічей в Америці й обговорили перспективи, які зараз є в дипломатії", — зазначив він.За його словами, очевидно, що Росія зазнає великих втрат на полі бою. Складнішою стає й ситуація в російській економіці."Алекс відзначив наші успіхи в далекобійних санкціях. Паралельно робимо все, щоби було більше захисту для українців і українок від російських ударів. Я вдячний за детальне розуміння наших потреб. Ракети для "петріотів" буквально потрібні кожного дня", — акцентував український президент.Також вони обговорили дипломатію, найоперативніші та найпотрібніші кроки в цьому напрямку, в яких допоможе й Фінляндія."Готуємося до важливих зустрічей у серпні. Дякую, Алексе!" — підсумував Володимир Зеленський.Окрім того, він вирушить до Капітолія, де планує зустрітися зі 100 американськими сенаторами. Ця зустріч має відбутися близько 01:00 за київським часом. Президент говоритиме зі сенаторами-співавторами законопроєкту про посилення санкцій проти Росії.Медійники з агенції Reuters інформували, що одним із головних питань переговорів стане забезпечення України ракетами-перехоплювачами для комплексів Patriot.Нагадаємо, що у Вашингтоні відбули перемовини між американським і українським президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським. Розмова за зачиненими дверима тривала приблизно годину..

Глава Фінляндії Александр Стубб переконаний, що традиційні важелі впливу на Кремль не здатні примусити агресора зупинити бойові дії в Україні. Єдиним реальним фактором перелому ситуації фінський лідер вважає радикальну трансформацію суспільної думки безпосередньо у самій Росії.Про це повідомляє Politico.На переконання Александра Стубба, масштабні міжнародні економічні санкції чи колосальні втрати особового складу на передовій не мають вирішального впливу на рішення Володимира Путіна щодо продовження агресії. Зупинити військову машину Росії здатне лише внутрішнє повстання громадян. Будь-які зрушення у суспільних настроях усередині РФ щодо необхідності завершення конфлікту вже є позитивним проявом."Війна закінчиться, якщо населення обернеться проти неї", — заявив Стубб.Окрему увагу президент Фінляндії приділив механізмам запуску дипломатичного процесу. Для того щоб Україна та Росія змогли розпочати ефективний діалог, сторонам передусім необхідно забезпечити тривалу паузу на фронті."Нам потрібне шістдесятиденне припинення вогню", — наголосив він.Фінський політик вважає за доцільне адаптувати для українського контексту американську дипломатичну модель врегулювання, яку Вашингтон раніше використовував під час криз в Ірані та Газі. Крім того, Стубб високо оцінив потенціал Дональда Трампа як перемовника, зазначивши, що той володіє необхідними якостями для контролю за дотриманням майбутніх угод між сторонами конфлікту.Нагадаємо, під час засідання "Великої сімки" Дональд Трамп заінтригував союзників заявами про готовність посилити санкційний та політичний тиск на Росію. Зокрема, очільник США заговорив про можливу відмову від домовленостей на Алясці, які стосувалися російського контролю над Донбасом..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."В останні місяці Україна дійсно перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і завдяки вашій підтримці, яка є дуже важливою", — сказав Володимир Зеленський під час перемовин.Зазначається, що партнери наголосили на зміні позицій на фронті на користь України. Старе та Стубб також вважають, що підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, мають виходити саме із цього.До того ж Зеленський проінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні. Також сторони обговорили й посилення санкційного тиску на Росію, насамперед на її тіньовий флот."Володимир Зеленський наголосив, що Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони є постійним пріоритетом. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи. Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України. Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів", — додали в ОП.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Глава Фінляндії Александр Стубб закликав лідерів Європейського Союзу відмовитися від бюрократії та розширити блок до 40 країн, запропонувавши нові гнучкі формати членства. Політик попередив, що після завершення війни в Україні та можливої зміни влади у США унікальний шанс для євроінтеграції нових держав буде втрачено.Про це повідомляє CNBC.Вікно можливостей, яке може швидко закритисяПід час свого виступу на міжнародній енергетичній конференції Александр Стубб наголосив, що Європейський Союз зобов'язаний "мислити масштабно" та діяти рішуче. Лідер Фінляндії попередив, що сприятливі геополітичні умови для розширення мають чіткі часові обмеження, які напряму залежать від тривалості повномасштабного конфлікту в Європі та майбутніх політичних змін у світі.За його оцінками, щойно бойові дії в Україні припиняться, а в Сполучених Штатах Америки відбудеться ймовірна зміна політичного керівництва, загальна увага до інтеграційних процесів піде на спад, а внутрішні європейські дискусії лише ускладнять процедуру прийняття нових членів."Вікно можливостей" для розширення ЄС "досить коротке, тому що коли війна в Україні закінчиться і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть чіплятися до непотрібних речей", — застеріг Стубб.Гнучкі формати членства та нові кандидатиГлава Фінляндії переконаний, що стратегічна могутність та вплив Євросоюзу на світовій арені прямо пропорційні його географічним масштабам. Саме тому він закликав відійти від звичних бюрократичних рамок і запровадити значно гнучкіші моделі інтеграції, які б дали змогу об'єднати навколо Брюсселя ширше коло партнерів."У цей момент нам потрібно мислити масштабно, і географічно нам потрібно розширюватися або принаймні створювати такі форми членства, які є достатньо гнучкими, щоб у сумі включити 40 європейських держав — або навіть неєвропейських", — пояснив свою позицію фінський президент.У цьому контексті Александр Стубб зауважив, що євроінтеграційний процес повинен обов'язково охоплювати Україну, Молдову та Грузію. Одночасно з цим Європі варто звернути увагу на північний вектор та посилити взаємодію з Ісландією та Норвегією.Окрему увагу Стубб приділив відновленню та поглибленню зв'язків із Великою Британією, яка покинула європейську родину у 2020 році внаслідок Brexit, зазначивши, що Лондон має бути максимально наближеним до ЄС. Більше того, фінський лідер не виключає залучення до блоку навіть трансатлантичних партнерів. Згадуючи Оттаву, він з іронією додав: "Хіба не було б чудово, якби Канада була 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-ю державою Сполучених Штатів?"Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Європейські країни розійшлися в поглядах на ідею призначити єдиного перемовника з Росією. Одні вважають це пасткою, яку вигадав Путін, інші — необхідним кроком, поки Сполучені Штати Америки відмовляються від посередництва.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Розбіжності між різними країнами виникнули перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС.Держави, які найактивніше підтримують Україну, виступають проти самої ідеї перемовника. Їхній аргумент: Володимир Путін несерйозно ставиться до припинення вогню, а призначення перемовника може підірвати санкційний тиск на Росію."Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як когось, хто чинить на них тиск, щоби вони пішли на компроміси", — заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі.Подібну позицію висловили й міністри закордонних справ Естонії та Литви. Вони попередили про потенційну "пастку" з боку Кремля — затягнути переговори та домогтися поступок від ЄС.До речі, головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас теж скептично ставиться до цієї ідеї.Попри певний опір, список кандидатів на роль перемовника вже формується. Серед тих, кого згадують у кулуарах:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нещодавно Стубб підтвердив зацікавленість у цій посаді, але поставив умову: він погодиться лише на прохання лідерів ЄС і лише після досягнення твердого припинення вогню."Питання прямого контакту з Росією стоїть у порядку денному неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться найближчими днями", — констатували автори журналістського матеріалу.Є інформація, що там обговорять не лише кандидатів, а й те, чого Європа вимагатиме від постконфліктних відносин з Росією та які умови вона ставить для початку переговорів. Частина урядів побоюється, що сама дискусія лише підкреслить розкол всередині блоку.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін може намагатися втягнути Європу в перемовини щодо війни в Україні. Він бачить у цьому вигоду для себе..

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником Європейського Союзу на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню.Про це повідомили телевізійники з Yle, в інтерв'ю яким Александр Стубб заявив що мирні переговори можуть розпочатися лише тоді, коли Росія зобов'яжеться припинити вогонь.Серед іншого, в нього запитали, чи готовий він стати представником Європи на переговорах."Якщо ви запитуєте про це, то скажу так: на це запитання, мабуть, не можна відповісти негативно", — загадково висловився фінський президент.Водночас, за інформацією видання Helsingin Sanomat, яке посилається на дипломатичні джерела, Стубба готують до виконання важливого завдання.Європа загалом готується розпочати переговори з Росією — процес на початковій стадії, але президент Фінляндії може посісти в ньому центральне місце, вважають аналітики.Раніше Александер Стубб наголошував в інтерв'ю виданню LRT, що Європа має відновити діалог із Росією, і для цього зараз є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення Росії.Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від ЄС на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо офіційно підтвердив тимчасове припинення тристороннього переговорного процесу за участю України, Вашингтона та Росії. Американська сторона акцентувала на неможливості завершення цього конфлікту суто класичною воєнною перемогою однієї зі сторін..

Державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю.Про це повідомив президент Фінляндії Александр Стубб в ефірі програми запитань та відповідей на Yle Radio Suomi.Умови для відкриття фінсько-російського кордонуГлава держави наголосив, що для відновлення роботи прикордонних пунктів Гельсінкі потребує твердої впевненості у тому, що Росія не використовуватиме біженців як інструмент тиску. За словами лідера Фінляндії, відповідні гарантії мають надійти безпосередньо від найвищого політичного керівництва РФ.Під час радіоефіру слухачі поцікавилися, чому Естонія тримає відкритими три пункти пропуску, де немає напливу нелегалів, тоді як фінська межа повністю заблокована. Александр Стубб зазначив, що під час свого нещодавнього візиту до Литви відвідав литовсько-білоруську ділянку та переконався, що штучно створена міграційна проблема досі залишається актуальною для регіону.Використання повітряного просторуОкремо президент зупинився на питанні національної безпеки та захисту неба. Фінляндія вживає усіх заходів, щоб не допустити несанкціонованого прольоту безпілотних літальних апаратів."Ми категорично заборонили Україні використовувати повітряний простір Фінляндії для ударів по Росії", — заявив Стубб.Він додав, що фінські військові мають налагоджені канали комунікації з українською стороною та постійну готовність перехоплювати дрони у разі потреби. Водночас політик закликав реалістично дивитися на бойові дії, оскільки під час війни трапляються побічні ушкодження, і збити абсолютно кожен БпЛА фізично неможливо."Фінам необхідно зміцнювати свою стресостійкість у цій складній ситуації", — додав очільник країни.Ситуація на фронті в Україні та втрати окупантівКоментуючи перебіг повномасштабної війни РФ проти України, Александр Стубб висловив стриманий оптимізм щодо спроможностей Сил оборони України."Військова ситуація для України зараз краща, ніж будь-коли за час війни", — переконаний фінський лідер.Він умовно розділив оборонну операцію України на три ключові етапи."Перший рік цієї війни був боротьбою за виживання для України. Потім три роки стійкості. Зараз це чиста математика", — пояснив свою думку президент.Поточна статистика свідчить про суттєві успіхи української армії на полі бою. Глава держави оприлюднив дані, згідно з якими на кожного загиблого українського захисника припадає вісім ліквідованих російських військових. Окрім значних втрат у живій силі, всередині самої Росії фіксується поступове зниження рівня підтримки загарбницької війни.Нагадаємо, за даними Bloomberg, російський диктатор Володимир Путін прагне завершити війну проти України до кінця цього року, але виключно на власних умовах із повним контролем над Донбасом. Водночас вище керівництво країни-агресорки вважає ситуацію тупиковою, оскільки масштабні атаки на українську інфраструктуру не зламали моральний дух українців..

Європа має відновити діалог із Росією, і для цього наразі є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення РФ.Про це заявив президент Фінляндії Александер Стубб в інтерв'ю виданню LRT."Є дві причини, чому, на мій погляд, наближається час початку такого діалогу в Європі. По-перше, позиція України зараз сильна, а позиція Росії — слабка. Можна сказати, Україна значною мірою виграє цю війну, і Росія мала б бути зацікавлена почати діалог", — сказав Стубб.Ще одна причина, на думку Стубба, так званий "європейський інтерес". Очільник держави наголосив, що, "якщо ти не сидиш за столом, тебе з'їдять на цьому столі"."Тому краще підтримувати якийсь діалог. Хто його буде вести і на яких умовах — поки зарано говорити", — зазначив президент Фінляндії.Стубб запевнив, що Європа демонструє безпрецедентну єдність і готова до майбутніх перемовин. Попри минулі розбіжності, наразі ці внутрішні проблеми подолано, що дозволяє ЄС злагоджено допомагати Україні."Я вважаю, передусім треба добиватися перемир'я. Зараз про це не говорять. Були короткі перемир'я на кілька днів, але, можливо, європейці могли б допомогти американцям у цьому питанні. Зараз США приділяють більше уваги Ірану", — додав Стубб.Нагадаємо, у політичних колах Європейського Союзу колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель розглядають як найбільш відповідну фігуру на роль медіатора у діалозі з Москвою. Попри тривале перебування у відставці, її кандидатура вважається оптимальною через глибокий досвід особистої комунікації як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним.Читайте також: Переговори ЄС із Росією: чи справді від них буде користь Україні та Європі.

У середу, 13 травня, у Бухаресті президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом.Про це повідомив Офіс президента України. Лідери обговорили дипломатичні зусилля для закінчення війни Росії проти України та роль Європи в цьому процесі.Зокрема, Зеленський відзначив важливість трансатлантичної єдності в будь-яких кроках до миру. Своєю чергою, президент Фінляндії поінформував про свої оцінки ситуації та контакти з партнерами."Україна перебуває в набагато сильнішій позиції, фактично в позиції сили. Тепер ви у Європі є контрибутором безпеки, а не її споживачем. Я абсолютно переконаний, що Європа потребує вас із вашим досвідом. І ми будемо продовжувати разом працювати в цьому напрямі", — сказав Стубб.Як відзначили в ОП, команди України та Фінляндії вже працюють над підготовкою Drone Deal, і лідери розраховують на оперативний результат. Також президенти обговорили євроінтеграцію України та необхідність відкриття всіх переговорних кластерів найближчими місяцями."Глава держави подякував за всю допомогу з боку Фінляндії та особисто Александру Стуббу — за його принципову й послідовну позицію щодо підтримки України", — додали в ОП.Нагадаємо, 13 травня президент Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої лідери підписали угоду про співробітництво в галузі оборонної експертизи та оборонної промисловості у форматі Drone Deal..

У неділю, 10 травня, президент України Володимир Зеленський провів результативні перемовини з президентом Фінляндії Александром Стуббом, узгодивши спільні дії на найближчий тиждень. Лідери відзначили позитивну динаміку від впроваджених санкцій проти Росії.Про це йдеться у дописі глави держави в Telegram-каналі.Нові перспективи співпраці в ЄвропіПід час телефонної розмови Зеленський та Стубб детально обговорили стратегію подальших кроків на міжнародній арені. Особливу увагу лідери приділили дипломатичній роботі зі Сполученими Штатами та консолідації зусиль усередині європейської спільноти."Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці", — наголосив глава держави.Ефект санкційного тискуВажливою частиною перемовин став аналіз впливу міжнародних обмежень на економіку Росії. Президент України відзначив, що політика санкцій та постійний тиск на Кремль демонструють свою дієвість, обмежуючи можливості агресора продовжувати війну. Володимир Зеленський також додав: "Обговорили також і стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями. Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати. Дякую всім, хто допомагає!".Нагадаємо, нещодавно російський диктатор Володимир Путін публічно визначив найбільш бажаного партнера для переговорів з європейською стороною. Ним виявився ексканцлер ФРН Герхард Шредер, чию кандидатуру Кремль вважає ідеальною для відновлення контактів..

Президент Фінляндії Александр Стубб озвучив припущення, що розпочата Росією війна проти України не завершиться у поточному році та триватиме протягом усього 2026 року. Під час спільного виступу з чеським колегою Петером Павелом він наголосив, що попри наявність кількох варіантів розвитку подій, світ має готуватися до подальшої активної фази бойових дій.Політика цитує видання "Укрінформ".Три сценарії майбутнього від СтуббаФінський лідер зазначив, що на сьогодні аналітики розглядають три базові моделі розвитку ситуації: затяжний конфлікт, укладання мирної угоди або ж повний розгром однієї зі сторін. На думку Стубба, реалії вказують на те, що бої триватимуть далі."Ми вважаємо, що цього року перший сценарій є найімовірнішим, і ми насправді бачимо набагато сильнішу Україну зараз", — заявив Стубб, оцінюючи стійкість української оборони.Питання Статті 5 НАТО та ризики для РосіїТоркаючись теми безпеки Альянсу, президент Фінляндії зауважив, що для Росії було б вкрай необачно намагатися перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Стубб переконаний, що військовий напад РФ на країни блоку є малоймовірним через високу ціну такої агресії."Якщо я дивлюся, наприклад, на позицію Фінляндії, яка зрештою була створена для захисту від загрози безпеці зі Сходу, мене це зовсім не хвилює. Я думаю, що планка для цього просто занадто висока не лише щодо Фінляндії, а й для Альянсу загалом", — пояснив він свою позицію.Загроза гібридної агресіїПопри низьку ймовірність прямого зіткнення, лідер Фінляндії попередив про постійну небезпеку прихованих атак з боку Москви. Йдеться про широкий спектр ворожих дій, які вже фіксуються в Європі:інтенсивна інформаційна війна та пропаганда;регулярні порушення повітряного простору суверенних держав;навмисне пошкодження підводних кабелів зв’язку та іншої критичної інфраструктури;організація диверсійних актів на території країн-партнерів.Нагадаємо, раніше радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі..

Україна та Фінляндія домовилися про тісну координацію зусиль задля стабілізації ситуації в Європі на тлі глобальної дестабілізації світу. Президент України Володимир Зеленський провів предметні переговори з фінським колегою Александром Стуббом, під час яких сторони обговорили стратегічні домовленості, досягнуті Києвом у регіоні Затоки, а також нещодавні інциденти з дронами на території Фінляндії.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Партнерство з країнами ЗатокиПід час розмови з президентом Фінляндії український лідер детально поінформував колегу про результати свого візиту на Близький Схід. За його словами, Україна вже має стратегічні домовленості на десятиріччя вперед, які стосуються як оборонної, так і енергетичної сфер. Йдеться про "правильне" відкриття експорту українських систем озброєння, де партнерам пропонується не просто техніка, а цілісний бойовий досвід."Ми поділилися своєю експертизою, як захищати людей, цивільну інфраструктуру. Друга історія — це стратегічні домовленості на багато років уперед. Це і про відкриття експорту, але правильне відкриття, коли продається партнерам система: лінії захисту, софт та засоби радіоелектронної боротьби", — наголосив Зеленський.Спільна відповідь на дронові загрозиОкрему увагу президенти приділили інциденту з безпілотниками, який нещодавно трапився у Фінляндії. Обидва лідери продемонстрували єдність у баченні цієї ситуації, а Україна підтвердила готовність надавати всю необхідну інформацію для розслідування та посилення спільної безпеки.Александр Стубб також розповів про власну міжнародну активність, зазначивши, що у сучасних умовах жодного дня не можна втрачати для досягнення спільних результатів. Наразі Київ та Гельсінкі готують нові формати комунікації з іншими європейськими лідерами, не забуваючи про стратегічну важливість американського напрямку.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до юридичного закріплення стратегічного партнерства з ключовими державами Близького Сходу, що передбачатиме допомогу у сфері протиповітряної оборони та постачання палива. Володимир Зеленський наголосив, що такий формат взаємодії є історичним кроком для зміцнення національної безпеки.Також, за словами Зеленського, Україна та арабські країни досягли домовленостей щодо постачання та спільного розвитку технологій морських дронів. Окрім передачі техніки, українська сторона залучає спеціальні експертні групи для навчання партнерів методам розблокування морських шляхів, що базуються на успішному досвіді функціонування "Чорноморського коридору".Водночас стало відомо, що графік закордонного візиту президента України Володимира Зеленського до країн Близького Сходу формувався виключно на основі попередньо підготовлених експертних домовленостей та прямих контактів із лідерами регіону. Наразі Ізраїль не був включений до маршруту, оскільки підготовча робота на рівні фахівців та телефонні переговори з цією стороною не проводилися..

Американський президент Дональд Трамп не планує відмовлятися від своєї обіцянки посприяти закінченню війни Росії проти України. Однак складна ситуація на Близькому Сході — для нього в пріоритеті.Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю виданню Politico. Він визнав, що зараз увага Трампа в основному прикута до Близького Сходу."Зараз Трамп повністю поглинений Іраном. Зі зрозумілих причин війна в Ірані відволікає увагу від того, що відбувається в Україні. Мені здається, що мирні переговори зараз призупинені", — зазначив президент Фінляндії.Йому поставили запитання, чи повинні європейські союзники об'єднатися, щоби допомогти Трампу в Перській затоці"Це може прозвучати трохи жорстко, але Іран — не моя війна. Україна — моя війна", — наголосив Александр Стубб.Він додав, що європейці не повинні втручатися у війну з Іраном, поки тривають бойові дії. Але якщо Трамп хоче допомоги в забезпеченні проходу Ормузькою протокою, то, можливо, вони зможуть обговорити це пізніше.Щоправда, Стубб додав, що спілкується з Трампом "трохи рідше", ніж раніше. Останнім часом президент США зайнятий справами в Перській затоці.Нагадаємо, минулого тижня президент Фінляндії констатував кардинальну зміну геополітичної ситуації: На його переконання, Захід перестав бути монолітом, а США обрали шлях самостійних дій. Попри тривожні сигнали з Вашингтона, фінський лідер бачить три ключові фактори, які дозволяють Україні зберігати оптимізм..