# дефіцит

Центр протидії дезінформації (ЦПД) спростував інформацію, яку поширювали в Telegram-каналах про можливу нестачу питної води в Одесі. Офіційні дані не підтверджують загрози дефіциту води через забруднення річки Дністер.Про це повідомив Центр протидії дезінформації з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Там підтвердили, що в Дністрі зафіксовано плями технічних масел у районі села Лядова на Вінниччині. Попередньо забруднення могло виникнути через витік ракетного палива після атаки Росії на Дністровську ГЕС 7 березня. Плями поширилися донизу за течією річки, зокрема до району села Наславча у Молдові."Інформація про те, що Одеса може залишитися без питної води або зіткнутися з її дефіцитом, не відповідає офіційним даним", — наголосили в ЦПД.Там додали, що ситуація перебуває під контролем відповідних служб. Міністерство координує дії ДСНС, обласних військових адміністрацій, Держводагентства, Державної екологічної інспекції та інших інституцій.У Вінницькій і Одеській областях відбулися засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Лабораторії відібрали проби води у районах потенційного поширення забруднення, зокрема біля водозабору Одеси, у селі Маяки й у Дністровському лимані."Україна також поінформувала молдовську сторону про транскордонне забруднення та координує дії в межах Дністровської комісії для мінімізації екологічних наслідків", — ідеться в повідомленні.Після узгодження з Молдовою рятувальники планують встановити бонові загородження та застосувати сорбенти для локалізації маслянистих плям.Нагадаємо, раніше у пресслужбі ДТЕК повідомляли, що ситуація з електропостачанням в Одесі залишається однією з найскладніших в Україні. Тривалі відключення світла пов’язані з масштабними пошкодженнями енергетичних об’єктів через російські атаки..

Використання систем протиповітряної оборони Сполученими Штатами Америки та їхніми союзниками на Близькому Сході призводить до швидкого витрачання запасів ракет-перехоплювачів. Це може ускладнити можливості України захищатися від російських ракетних атак.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico."Від початку конфлікту американські військові та союзники в країнах Перської затоки застосували сотні ракет комплексу Patriot для перехоплення іранських ракет і безпілотників", — ідеться в журналістському матеріалі.За оцінками аналітиків, за перші тижні бойових дій могли використати до тисячі перехоплювачів типу PAC-3.У Міністерстві оборони ОАЕ повідомили, що Іран випустив по території країни понад 1 475 безпілотників, а також 262 балістичні ракети і вісім крилатих ракет. Більшість цих цілей знищили засоби ППО, включно з комплексами Patriot і системою Terminal High Altitude Area Defense.Медійники цитують президента України Володимира Зеленського, який заявив, що проблема нестачі ракет для протиповітряної оборони існувала й раніше. Однак новий конфлікт здатний помітно погіршити ситуацію. За його словами, війна на Близькому Сході "зменшить можливості отримати більше ракет" для української протиповітряної оборони.Європейські чиновники теж побоюються, що Володимир Путін може спробувати скористатися ситуацією та посилити атаки на українську інфраструктуру, поки увага США та їхніх союзників зосереджена на іншому конфлікті.Американська оборонна компанія Lockheed Martin уже погодилася збільшити випуск ракет для комплексів Patriot майже втричі - приблизно з 600 до близько 2 000 одиниць на рік. Однак експерти зазначили, що для повного нарощування виробництва знадобиться декілька років."До початку великих конфліктів у Європі та на Близькому Сході США випускали близько 270 таких ракет щорічно, що значно менше нинішніх потреб", — зауважили фахівці.Деякі європейські чиновники висловили занепокоєння можливими змінами в політиці адміністрації Дональда Трампа щодо військової підтримки України. Вони припустили, що обсяг допомоги можуть переглянути. На цьому тлі в Європі все частіше говорять про необхідність розвивати власну оборонну промисловість.Міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен заявив, що регіону необхідна власна промислова база для виробництва озброєнь, щоб Україна могла швидше отримувати системи протиповітряної оборони.Нагадаємо, що, за інформацією Bloomberg, Україна пропонує західним союзникам і країнам Близького Сходу свій унікальний досвід і технології боротьби з дронами-камікадзе у відповідь на критичний дефіцит засобів протиповітряної оборони. На тлі масштабних атак у Перській затоці Київ готовий розгорнути експорт вітчизняних оборонних систем, щоби поповнити запаси дефіцитних ракет..

Через блокування Іраном головної нафто-газової транзитної артерії, що йде через Ормузьку протоку, видобуток нафти на Близькому доведеться скоротити. Тож зменшиться виробництво пального, що призведе до його реального дефіциту.Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев."Війна на Близькому Сході продовжується. І, всупереч першим прогнозам, швидкого воєнного рішення або дипломатичного врегулювання цього конфлікту не відбулося. Навпаки, за інформацією видання Politico, військові дії можуть тривати аж до вересня. Водночас, лунають повідомлення, що Іран може фізично (мінуванням), а не тільки на словах, перекрити ключову нафто-газову транзитну артерію, що йде через Ормузьку протоку", — зауважив він.За його словами, нові обставини змушують серйозніше поставитися до аналізу та попередження проблем, з якими може зіткнутися й Україна у разі, якщо війна затягнеться."Потрібно звернути увагу на прогноз одного з провідних американських банків JPMorgan Chase & Co щодо перспектив нафтовидобутку в країнах регіону. За даними аналітиків цього фінансового гіганта, якщо рух через протоку заблокують і надалі, основні виробники на Близькому Сході підтримуватимуть видобуток нафти максимум 25 днів. А далі істотно скоротять виробництво", — зазначив нардеп.Він акцентував, що такий сценарій обіцяє нові серйозні проблеми для світової економіки. І в цьому випадку Україна може зіткнутися не просто зі спекулятивним зростанням цін, а навіть із реальним дефіцитом пального.На думку експертів українського ринку палива, ситуація з дефіцитом паливно-мастильних матеріалів може виникнути у нас в країні вже у квітні."З огляду на ці ризики, на мою думку, доцільно вже зараз стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку. Зокрема, "Укрнафтою". Варто вивчити можливості для формування стратегічного резерву нафтопродуктів у партнерських сусідніх країнах. Такий резерв дозволив би уникнути проблем із постачанням палива для сил оборони, які потребують безперебійного щоденного постачання, а також для аграріїв під час посівної", — вважає голова парламентського комітету.На його переконання, з огляду на серйозність ситуації уряду необхідно провести широкі консультації з представниками компаній-постачальників нафтопродуктів в Україну."Завдання — запобігти виникненню дефіциту на внутрішньому ринку. Провести попередні переговори з нашими міжнародними партнерами, щоб зарезервувати необхідні обсяги. В жодному разі не можна ігнорувати нові ризики. Вони дуже серйозні. Щоб унеможливити проблеми, потрібно реагувати завчасно!" — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, декілька днів тому він пояснював, що девальвація гривні є прогнозованою та частково сезонною. Додатковий тиск на валюту створюють економічні наслідки війни та загострення подій на Близькому Сході..

Китай, один із найбільших експортерів пального в Азії, наказав державним нафтопереробним заводам припинити підписання нових контрактів на експорт дизеля та бензину через дефіцит нафти, спричинений війною в Ірані. Обмеження постачання з КНР загрожує різким зростанням цін на пальне в усьому регіоні та суттєвим скороченням пропозиції вже з квітня 2026 року.Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та торгових колах.Китайська влада звернулася до нафтопереробних заводів із вимогою припинити укладання нових експортних угод. Таке рішення зумовлене перебоями у постачанні сирої нафти через бойові дії на Близькому Сході, що безпосередньо впливає на обсяги виробництва пального.Ключові деталі обмежень:зупинка нових контрактів — директива стосується експорту бензину та дизельного пального;винятки для авіації — обмеження не поширюються на заправку міжнародних рейсів та постачань до Гонконгу чи Макао;спроби відкликання вантажів — КНР намагається скасувати вже заброньовані постачання через обмежену пропозицію сировини.Стрімке зростання внутрішніх цінЯк зазначає Reuters, на тлі очікуваного дефіциту гуртові ціни на пальне всередині Китаю продемонстрували різке зростання. трейдери намагаються накопичити запаси, розраховуючи на подальше здорожчання ресурсів. Згідно з даними моніторингу:дизель подорожчав на 13,5% у період з 28 лютого по 4 березня;бензин А-92 зріс у ціні на 11% порівняно з минулим тижнем;маржа перероблювання дизеля досягла трирічного максимуму на рівні 49 доларів за барель.Коли ринок відчує наслідкиУ виданні повідомили, оскільки більшість березневих експортних квот уже розподілені та зафіксовані, реальний ефект від нових заборон проявиться наступного місяця. експерти прогнозують значне посилення напруженості на паливному ринку Азії."Ми активно підіймаємо ціни, сподіваючись максимізувати наш прибуток у цей період", — цитує Reuters одного з незалежних нафтотрейдерів. Скорочення експорту з Китаю, який є одним із найбільших постачальників регіону, неминуче призведе до зростання цін для кінцевих споживачів у багатьох країнах.Раніше директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн заявив, що ціни на пальне зростають не лише в Україні, а й по всій Європі — причому подекуди навіть швидше. Нагадаємо, 4 березня уряд закликав представників паливного ринку не спекулювати на новинах про можливу ескалацію війни в Ірані та не підвищувати необґрунтовано ціни на пальне.Додамо, в Україні планують створити стратегічний резерв нафти та нафтопродуктів, щоб підвищити енергетичну безпеку держави та зменшити ризики перебоїв із пальним. Відповідний законопроєкт уже підтримала Верховна Рада..

Рашисти розпочали використовувати Кримський міст для перекидання пального до тимчасово окупованого Криму. Там спостерігається критичний дефіцит ресурсів.Про це розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Інформація ще проходить перевірку, але, за наявними даними, Росія використовує Кримський міст для доставлення палива через обмеження на залізничні маршрути, які стали непридатними після кількох інцидентів", — зазначив він.Плетенчук уточнив, що проблема з дефіцитом пального наразі торкається цивільного населення, а з часом може вплинути й на бойові підрозділи окупантів, які виконують завдання в Криму.Другою серйозною проблемою для ворога, за словами речника, є постачання води.Плетенчук також повідомив, що російських кораблів у Чорному й Азовському морях наразі не зафіксовано, проте авіація ворога залишається активною."У середньому за добу вони підіймають декілька десятків літаків, гелікоптерів і розвідувальних дронів", — додав представник ВМС ЗСУ.Як відомо, в Росії зростає дефіцит пального, спричинений ударами українських дронів по нафтопереробних заводах та інфраструктурі. Це призводить до зупинки потужностей, обмежень на продаж палива в окремих регіонах і зростання цін.Нагадаємо, декілька днів тому в Службі зовнішньої розвідки України розповідали, що дефіцит пального охопив щонайменше 20 регіонів Росії, включно з тимчасово окупованими територіями України. Одночасно з цим у всій країні зростає вартість нафтопродуктів.

В українському уряді попередили про ризики дефолту державної компанії "Укрпошта". Вона залишається збитковою та потребує суттєвої докапіталізації.Про це свідчить проекту бюджету на 2026 рік. У додатку "Інформація про фіскальні ризики" надана оцінка фінансового стану компанії.У документі йдеться про те, що АТ "Укрпошта" надає універсальні поштові послуги, виплачує пенсії та соціальну допомогу, поширює пресу та надає фінансові послуги. Компанія належить державі, функції акціонера виконує Мінрозвитку.Минулого року "Укрпошта" зафіксувала збиток у 413,2 мільйона гривень (проти 796,4 мільйона гривень 2023 року). Ліквідність знизилася на 9%, а поточні зобов’язання перевищили оборотні активи на 3,7 мільярда гривень. Коефіцієнт ліквідності впав з 0,69 2023 року до 0,63 2024 року.Боргове навантаження є надзвичайно високим — 2024 року борг до активів "Укрпошти" сягнув 98%.Капітальні витрати зараз зосереджені на розвитку логістичної мережі коштом кредитів ЄБРР (63 мільйони євро) та ЄІБ (30 мільйонів євро).За базовим сценарієм, 2025-2028 років очікується прибутковість завдяки зростанню доходів від посилок і контрольованих витрат. Альтернативний сценарій передбачає волатильність: 2026 року компанія може знову вийти в збиток. За негативним сценарієм протягом усього періоду прогнозуються збитки з різким погіршенням після 2025 року.Від цього залежатимуть і надходження до держбюджету: від стабільних (базовий сценарій) до відсутніх 2026 року (альтернативний) чи повної їх відсутності (негативний).У документі зазначається, що зараз розглядається питання передачі Першого інвестиційного банку "Укрпошті" для створення банку фінансової інклюзії. Але НБУ має застереження через критичний стан компанії.За даними НБУ, 2022-2024 років "Укрпошта" отримала 2,5 мільярда гривень збитків, а капіталізація впала з 2,8 мільярда гривень до 0,2 мільярда гривень."Це створює реальні ризики дефолту компанії з боку кредиторів у проекції подальшого проїдання капіталу, що буде ставити питання про потребу докапіталізації стратегічного підприємства", — йдеться в документі.Обсяг докапіталізації оцінюється щонайменше у 826 мільйонів гривень станом на травень 2025 року.При цьому сам Перший інвестиційний банк є збитковим, не має бізнес-моделі та порушує норматив регулятивного капіталу. Водночас НБУ зазначає про доцільність розгляду варіанту здачі ліцензії, щоб уникнути подальшого накопичення ризиків і проїдання капіталу.Нагадаємо, що вчора "Укрпошта" запустила бета-версію оновленого мобільного застосунку. Він уже доступний в App Store та Google Play.

В окупованому Криму на заправках зник бензин АІ-95. Окупаційна влада пояснила, що тимчасові перебої пов'язані з "графіком роботи поромної переправи через Керченську протоку за погодними умовами". Натомість проукраїнські активісти кажуть, що справжня причина — останні атаки дронів по нафтобазах.Інформацію про відсутність бензину підтвердило окупаційне "МинТопЭнерго Крыма"."У низці АЗС спостерігається відсутність автомобільного бензину марки АІ-95, проте цей дефіцит є незначним щодо загальних запасів пального (виходячи із середньодобової реалізації) та кількості АЗС", — намагалося заспокоїти "відомство" в дописі на Telegram-каналі.Там пообіцяли найближчим часом поповнити необхідний обсяг цього бензину в автозаправних станціях Криму.Своєю чергою, громадський рух спротиву "Жовта стрічка" пов'язав це з останніми атаками дронів по нафтабазах на території Росії та на окупованих територіях."Могла би бути засмученою через відсутність бензину, але розуміння, що це наслідки роботи добрих дронів по економіці Росії не дають сумувати. І така думка тут превалює в кожної адекватної людини", — розповіла одна з активісток "Жовтій стрічці".У громадському русі запевнили, що на окупантів чекає все більше проблем."Недарма остання атака добрих дронів по нафтобазах Росіх тривала без перерви 90+ годин", — підсумували активісти.Нагадаємо, 6 серпня Служба зовнішньої розвідки повідомила, що російська окупаційна адміністрація розпочала інформувати місцеве населення тимчасово окупованого Криму про повне відключення мобільного інтернету. Це пояснюється інтеграцією Криму до ворожої інформаційної системи контролю та цензури.

Шалена популярність дубайського шоколаду спричинила глобальний дефіцит фісташок. Відтак і ціни на горіхи полетіли до верху.Про це повідомляє Financial Times. За даними видання, хоча цей десерт існує з 2021 року, але справжній бум почався лише 2024 року. Попит на фісташки зріс через шалену популярність шоколаду Can't Get Knafeh of It від Fix Dessert Chocolatier, який містить фісташкову пасту та хрустке тісто катаїфі. Вірусне відео у TikTok у 2023 році, що зібрало 120 мільйонів переглядів, спровокувало великий попит на десерт.Так, через ажіотаж навколо дубайського шоколаду ціни на ядра фісташок підскочили з 316 гривень до 451 гривні за 0,45 кілограма. Проте ціни на фісташки підвищилися й через дефіцит горіха."Запаси фісташок уже скорочувалися після невдалого врожаю минулого року у США, провідному експортері горіхів", — зауважили у виданні.Нагадаємо, від початку квітня в Україні поступово зростають ціни на столові буряки. Головна причина — великий попит на продукт.