# дефіцит

Україна впевнено рухається до того, щоб закрити поточний фінансовий дефіцит до завершення 2026 року. Цей процес вимагав титанічних зусиль від команди, однак поставлена мета буде досягнута.Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для Reuters.Плани щодо подолання фінансової діриПрезидент наголосив, що вважає це великим досягненням для країни та європейських партнерів."Останні кілька місяців ми працювали над нашим фінансовим дефіцитом. Ми закриємо нинішній дефіцит до кінця року. У нас ще є деякі питання, над якими треба попрацювати, але ми закриємо дефіцит", — зазначив Зеленський.Бюджетні маневри та закупівля дронівПід час інтерв'ю український лідер також розповів про механізми фінансування та співпрацю із західними союзниками. Зокрема, влада планує частково використати кошти з позики на наступний рік, перенісши їх ближче до січня для замовлення безпілотників."Ми працювали з нашим бюджетом, з нашими партнерами, зокрема з Євросоюзом, і також спробуємо частково використати кошти з позики на наступний рік. Ми перенесемо це ближче до січня і за ці гроші замовимо дрони на січень та лютий 2027 року. Моя команда повернулася з Брюсселя та відзвітувала. Усе працює добре. Сподіваюся, що так буде й надалі", — додав Зеленський.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський  провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

Цього року Україні доведеться витратити на війну з Росією щонайменше 155 мільярдів доларів. Однак зараз коштів на оборонну галузь не вистачає.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький в етері національного телемарафону "Єдині новини".Він пояснив, як з'явився дефіцит в оборонному бюджеті України — вже впродовж певного часу офіційні особи розповідають про суму у 27 мільярдів доларів."Пояснюю: у лютому відбувся "Рамштайн" — фундаментальна зустріч, яка визначає та формує рамки очікувань від війни та фінансових потреб на цілий рік. Й Україна задекларувала там обсяг потреб для ведення війни — 155 мільярдів доларів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, саме стільки коштує для України війна з урахуванням бюджетних і позабюджетних потреб — прямої військово-матеріально-технічної допомоги від наших партнерів.Він наголосив, що йдеться про ракети для "Петріотів", пускові установки, літаки — все, що передається безпосередньо у вигляді матеріальних активів, а не коштів. Усе це загалом оцінюється у 155 мільярдів доларів."Друге: коли ми формували пакет документів під назвою "Фінансова стратегія", необхідний для отримання Ukraine Support Loan — кредиту від європейських партнерів у розмірі 90 мільярдів євро, розділених на дві частини на два роки (2026-2027), — у цій стратегії ми повторили, що, за нашими очікуваннями, війна коштує 155 мільярдів доларів. Так ось, 27 мільярдів доларів входять до цих 155 мільярдів", — наголосив прем’єр-міністр.Нагадаємо, декілька днів тому видання Bloomberg повідомляло, посилаючись на власні джерела, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

Цього сезону пропозиція гречки в Україні залишатиметься обмеженою, що другий сезон поспіль формуватиме напружений баланс пропозиції та розподілу зернової. Це сприятиме зростанню цін.Про це заявив керівник служби бізнес-проєктів інформаційної агенції "АПК-Інформ" Андрій Купченко під час виступу на конференції "Зерно та переробка". "Зокрема, за нашими оцінками, нового сезону загальна пропозиція гречки може сягнути 112,2 тисячі тонн, що майже на 30% менше за показник попереднього сезону та всього на 17 тисяч тонн перевищує оцінку внутрішнього споживання 2026-2027 років, яка складає 95 тисяч тонн", — зазначив він.Також Купченко додав, що валовий збір гречки в Україні цього року очікується на рівні 62,2 тисячі тонн, що на 12% менше за минулорічний показник.За оцінками Мінагрополітики, збиральна площа під гречкою 2026 року може сягнути всього 48,6 тисячі гектарів, тоді як попереднього року її оцінювали в 59 тисяч гектарів. Тобто цього сезону площа скоротиться майже на 18%."Оперативні показники урожайності гречки теж поки що нижчі за минулорічні — середня урожайність зернової станом на 14 вересня оцінюється на рівні 14,5 центнера з гектара, що на 2% менше за минулорічний показник (14,8 центнера з гектара)", — наголосили аналітики.За словами експерта, на тлі зменшення пропозиції гречки очікується зростання цін на гречану крупу. Додаткову підтримку надає збільшення попиту споживачів, що активніше формують запаси в очікуванні дуже складної зими, а також ризиків руйнування складів рітейлу, що може порушити стабільність та обсяги поставок безпосередньо в магазини."За даними моніторингу інформаційної агенції "АПК-Інформ", станом на 11 вересня середня відпускна ціна переробників на гречану крупу в Україні встановилася на рівні 65 тисяч гривень за тонну, що на 3 000 гртвень за тонну перевищує показник попереднього тижня. З огляду на ринкові умови, що склалися, зростання цін в цьому сегменті може зберегтися й надалі", — підсумував Андрій Купченко.Нагадаємо, наприкінці серпня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький інформував, що в Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У мережі супермаркетів "АТБ" встановили чіткі обмеження на кількість товару в одні руки, що одразу спровокувало хвилю чуток серед покупців. Керівництво компанії розвіяло побоювання громадян та назвало головного винуватця нововведень.Про це повідомив представник мережі "АТБ" Сергій Демченко.Ліміти в супермаркетах та в інтернетіКлієнти мережі "АТБ" звернули увагу на нові правила оформлення покупок. При спробі придбати певні позиції через онлайн-систему сервіс просто блокує можливість додати до кошика більше ніж шість одиниць продукції. Аналогічні застереження та попередження щодо нових лімітів з'явилися й безпосередньо в залах торгівельних точок по всій країні.Офіційна позиція компанії: дефіциту немаєУ компанії запевнили, що запроваджені заходи є вимушеними та покликані захистити інтереси пересічних споживачів від спекулянтів."Дефіциту продуктів в Україні немає. "АТБ" обмежив кількість товарів в одні руки через перекупів, які масово скуповують продукцію для перепродажу", — заявив Сергій Демченко.Нагадаємо, раніше міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів внаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити..

Мережа "АТБ Маркет" обмежила продаж низки товарів бакалійної групи та курячих яєць. Такий крок пояснили масовим викупом продуктів гуртовими перекупниками, через що люди можуть залишитися без необхідних товарів.Про це заявив начальник управління з корпоративних комунікацій мережі "АТБ Маркет" Сергій Демченко в коментарі "РБК-Україна".В "АТБ" підтвердили запровадження обмежень на продаж низки продуктів популярних категорій. Перелік містить товари більше 10 продовольчих груп:рибні та м'ясні консерви;олія й оцет;продукти швидкого приготування;крохмаль, макаронні вироби, пластівці;сіль, сода, товари для випічки та цукор;курячі яйця.Згідно з рішенням операційного менеджменту, обмеження полягають у тому, що один покупець може придбати до шести десятків яєць, шести кілограмів сипучих або твердих продуктів,шестити пляшок чи інших видів упаковки певних товарів.За словами Демченка, такі норми продажу спираються на дані досліджень споживчого попиту. Як зазначив представник ритейлера, рішення про встановлення лімітів стало вимушеним кроком на тлі недобросовісних дій гуртових перекупників. Зокрема, доступні ціни в мережі спровокували масовий викуп соціально значущої продукції у великих обсягах."Обмеження пов'язані насамперед з недобросовісною конкуренцією, а саме тим, що гуртові продавці викупають продукти першої необхідності, таким чином обмежують звичайних покупців у придбанні тих товарів, які їм необхідні. Ці гравці створюють певний ажіотаж", — пояснив Демченко.За його словами, головна мета нових правил — захистити роздрібного споживача та запобігти виникненню дефіциту базових продуктів на полицях супермаркетів.Демченко зазначив, що обмеження діють на території всієї України незалежно від формату покупки — і в магазинах, і під час онлайн-замовлення.Водночас чіткого прогнозу щодо термінів скасування обмежень в компанії не дають: враховуючи ситуацію в країні, робити такі прогнози складно. У мережі наголосили, що готові переглянути вимушені заходи, щойно ринкова ситуація стабілізується.Нагадаємо, що сьогоднішня російська повітряна атака призвела до влучання в торгівельний об'єкт мережі FOZZY на Київщині. На місці події продовжують працювати підрозділи надзвичайників, а компанія висловила подяку рятувальникам за сміливість під час приборкання наслідків удару..

Казахстанський нафтопереробний завод "Конденсат" перероблятиме сировину з Росії та постачатиме більшість готового бензину й дизельного пального назад до країни-агресорки. Сторони вже досягли офіційних домовленостей щодо переробного механізму, скориставшись відсутністю міжнародних санкцій проти власника заводу.Про це заявив міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов, пише "Радіо Азаттик".  Подробиці угоди та розподіл нафтопродуктівЗа даними політика, Казахстан і Росія вже досягли відповідних домовленостей щодо перероблювання сировини. Юридичних перешкод для імпорту нафти немає, оскільки власник казахстанського підприємства не перебуває під міжнародними санкціями. Згідно з угодою, до 70% виробленого бензину та дизельного пального відправлятимуть до Росії, а 30% нафтопродуктів залишатиметься для потреб внутрішнього ринку Казахстану.Особливості логістики та потужності НПЗПостачання російської сировини на завод можуть розпочатися вже найближчим часом. Нафту транспортуватимуть залізницею, адже підприємство розташоване поблизу кордону з Росією, але не має підключення до магістральних нафтопроводів.Обсяги перероблювання напряму залежатимуть від пропускної спроможності залізничної інфраструктури. Загальна потужність приватного НПЗ "Конденсат" становить до 850 тисяч тонн на рік.Це не перший випадок роботи підприємства з російським бізнесом. З 2024 року НПЗ "Конденсат" отримує замовлення від російської компанії "Татнефть", яка перебуває під санкціями Великої Британії та Канади.Нагадаємо, раніше стало відомо, що у столиці Росії та низці регіонів країни-агресорки розгорається гострий дефіцит пального. Водії вишиковуються у кілометрові черги до автозаправних станцій, а жителі скаржаться на повну відсутність популярних марок бензину..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України.Про це Андрій Сибіга повідомив у спеціальному дописі на своїй сторінці в соціальній мережі X."Цей День Незалежності — це не лише слова солідарності та привітань. Бо в часи війни слів недостатньо", — зауважив він.Український міністр висловив вдячність партнерам за конкретні дії на підтримку України, посилення тиску на Москву та прискорення мирного процесу.Він констатував, що сьогодні відбулася важлива зустріч "Коаліції охочих", де провели дуже реалістичну та змістовну розмову про нагальні виклики та кроки для заповнення прогалин."Критичним є відновлення серйозних переговорів щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.При цьому він погодився з розумінням чутливості цього питання. За його словами, Україна підтримує колективне рішення, яке мінімізує ризики для окремих національних урядів."Ми глибоко вдячні нашим партнерам, членам «Коаліції охочих», за їхню сильну та непохитну підтримку України. Ця підтримка — найкраща інвестиція в довгостроковий мир і безпеку в Європі", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський наголошував на загальному дефіциті України в 27 мільярдів. Одним з основних варіантів наповнення казни є дострокове надання коштів за європейською позикою вже цього року.Але, на його переконання, не варто відмовлятися від інших ідей, як забезпечити справедливий захист у цій війні — війні, яку розпочала Росія та яку вона продовжує затягувати.Український президент зауважив, що російські активи вже заморожені у Європі та в інших юрисдикціях у всьому світі, в тому числі в наших партнерів, зокрема, в Японії..

Україні доводиться діяти в умовах дефіциту фінансування. Через особливості оборонного бюджету на початку року Міністерство оборони використало кошти, передбачені в бюджеті на кінець року.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."І загальний дефіцит становить 27 мільярдів. Одним з основних варіантів є дострокове надання коштів за європейською позикою вже цього року", — зазначив він.Але, на його переконання, не варто відмовлятися від інших ідей, як забезпечити справедливий захист у цій війні — війні, яку розпочала Росія та яку вона продовжує затягувати.Український президент зауважив, що російські активи вже заморожені у Європі та в інших юрисдикціях у всьому світі, в тому числі в наших партнерів, зокрема, в Японії."І хоч би де ці активи знаходилися, нам потрібно знайти справедливий спосіб використати їх для захисту від російської війни", — наголосив він."Ми цінуємо формат "Коаліції охочих" — він об’єднує країни, які готові не лише говорити про безпеку, а й діяти та будувати справжню безпеку разом. Дякую кожному учаснику "Коаліції охочих" за підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції..

На тижні, що минає, на українському ринку спостерігається дефіцит білоголової капусти нового врожаю. До того ж її якість суттєво погіршилася через присутність на полях хвороб і шкідників.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фермерів і учасників ринку."Така ситуація пов’язана зі скороченням пропозиції білоголової капусти на ринку, оскільки через спекотну погоду дозрівання цієї продукції в господарствах дещо сповільнилося", — пояснили експерти.Зокрема, наприкінці цього тижня українські господарства пропонували білоголову капусту до продажу по 15-22 гривень за кілограм (0,34-0,49 долара за кілограм), що в середньому на 37% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.До речі, ще тиждень тому ціни на цю продукцію не перевищували 18 грнивень за кілограм (0,40 долара за кілограм)."Крім того, якість білоголової капусти суттєво погіршилася через поширення на полях хвороб і шкідників, що, своєю чергою, також дозволило продавцям підвищити відпускні ціни на якісну продукцію", — зауважили учасники ринку.Тенденцію до зростання цін галузеві експерти також пояснили доволі обмеженою пропозицією цієї продукції на ринку. Більшість господарств уже завершили сезон реалізації капусти ранніх сортів, тоді як продукція пізніших сортів ще не розпочала масово надходити на ринок."Водночас попит на цю продукцію залишається доволі високим, що також сприяє подальшому зростанню цін", — констатували фахівці.Вони зазначили, що зараз ціна на капусту в Україні вже в середньому на 59% вища, ніж за аналогічний період минулого року."Якщо поточні темпи збуту білоголової капусти збережуться, то місцеві фермери планують і надалі намагатися підвищувати ціни в цьому сегменті", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, декілька днів тому міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити..

Чиновники в російських регіонах побоюються "фінансової спецоперації", в межах якої частину вкладів громадян у банках можуть примусово конвертувати у "військові облігації".Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на джерела, близькі до урядів декількох суб'єктів Російської Федерації.За чутками, як стверджують співрозмовники медійників, в облігації, які стануть безстроковими або з довгим терміном погашення, можуть конвертувати вклади вище за певний розмір — наприклад, 1,5-2,8 мільйона рублів.Не виключив такий сценарій для поповнення скарбниці країни й один із депутатів Державної думи Росії."Ти дефіцит бюджету бачив? Чим, окрім кишень, його тепер покривати?" — сказав парламентар в анонімному коментарі виданню.Аналітики зауважили, що російський Центробанк неодноразово спростовував чутки про нібито "заморожування" вкладів, що готується, називаючи їх "абсурдом" і "безглуздям".Заборона на зняття депозитів у Росії просто "неможлива", зазначав у листопаді 2025 року заступник голови Центробанку Олексій Заботкін."Це матиме руйнівні наслідки для фінансової системи й економіки", — пояснював тоді він.Хоча заборона вільно витрачати гроші обіцяє економічний параліч, в історії Росії (СРСР) такі прецеденти були: 1947 року, після Другої світової війни, відбулася конфіскаційна грошова реформа, в результаті якої в населення експропріювали понад 90% готівки та 16% вкладів в ощадкасах.Також у 1930-их активи вилучали за допомогою арештів і репресій, а крім того, близько 100 тонн золота вилучили через систему Торгсіна, де продукти продавали за цінами — в рази вищими за державні.Нагадаємо, 16 липня видання Bloomberg писало, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

Російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела, які знайомі з інвестиційними рішеннями багатих росіян."Російські мільярдери все частіше шукають способів захистити свої активи за межами країни. За останній рік цей процес помітно пришвидшився, а в останні місяці набув ще більшого масштабу", — йдеться в журналістській публікації.За інформацією медійників, власники великих статків перерозподіляють капітали на користь криптовалюти, золота, закордонної нерухомості та приватних інвестиційних фондів, насамперед у країнах Перської затоки. Частина підприємців також переказує кошти на Кіпр, ОАЕ, Туреччину, Саудівську Аравію та навіть інвестує в проекти в Африці."Однією з головних причин називають побоювання, що російська влада може вилучити майно або посилити тиск на власників великого бізнесу. Після початку повномасштабної війни багато підприємців повернули активи до Росії через західні санкції, проте тепер зіткнулися з новими ризиками вже всередині країни", — зауважили аналітики.Вони додали, що з 2024 року російська влада активізувала кампанію з вилучення активів у великих бізнесменів. Під удар потрапили підприємці, які зберігали зв'язки із зарубіжними країнами, мали друге громадянство або раніше обіймали державні посади.Співрозмовники Bloomberg розповіли, що лише з початку 2026 року з Росії неофіційно могли вивести десятки мільярдів доларів. Значна частина таких операцій відбувається через криптовалюти й інші інструменти, які не відображаються в офіційній статистиці.Додаткове занепокоєння серед представників бізнесу викликала закрита зустріч Володимира Путіна з великими підприємцями, що відбулася у березні. На ній мільярдер Сулейман Керімов запропонував бізнесу зробити великий фінансовий внесок на користь держави, а Путін підтримав цю ініціативу.Водночас російська генеральна прокуратура повідомила, що лише за минулий рік досягнула передачі державі активів більш ніж на чотири трильйони рублів. Серед тих, що втратили власність, опинилися засновник агрохолдингу "Русагро" Вадим Мошкович, колишній власник аеропорту "Домодєдово" Дмитро Каменщик і найбільший контролер золотодобувних компаній країни Костянтин Струков.За інформацією видання, одним із головних напрямів для виведення капіталу залишаються ОАЕ. В Дубаї зростає попит на елітну нерухомість із боку росіян, а статус міста як міжнародного центру криптовалюти дозволяє переміщати кошти між різними юрисдикціями. Крім того, для переказу грошей використовують фінансові маршрути через Вірменію, Казахстан і Киргизстан.Нагадаємо, на початку червня видання The Moscow Times повідомляло, що російська влада офіційно визнала: санкційний тиск Заходу повністю знищив колишню модель існування країни та її глобальні економічні зв'язки. Представники адміністрації диктатора закликали місцевий бізнес забути про минуле та готуватися до тривалого виживання в ізоляції..