# Держспецзв'язку

Кабінет міністрів України призначив бригадного генерала Олександра Потія головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку). Про це повідомила прес-служба відомства. Рішення про призначення Потія очільником Держспецзв’язку уряд ухвалив іще 15 листопада 2024 року. "Олександр Потій має понад 25 років досвіду служби у Збройних силах України, де працював над питаннями безпеки зв’язку та інформаційних технологій", — йдеться в повідомленні. Крім військової служби, він має понад 20 років роботи в академічній сфері, є доктором технічних наук, професором і зробив значний внесок у розвиток наукових досліджень. Із 2020 року обіймав посаду заступника голови Держспецзв’язку, відповідаючи за стратегічні напрями роботи. "Ми продовжуємо стояти на сторожі безпеки нашої держави та виконувати покладені на Держспецзв’язку обов’язки. Наразі нашим пріоритетом є подальше посилення напрямів, які активно розвивалися в службі як напередодні, так і після початку повномасштабного вторгнення", — зазначив після призначення Олександр Потій. У Держспецзв’язку наголосили, що це призначення підкреслює важливість зміцнення кібербезпеки та безпеки урядового зв’язку, надійності телерадіомовлення та розвитку технологій захисту інформації в умовах сучасних викликів, що постали перед Україною. Нагадаємо, 15 листопада постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук повідомляв, що очільника Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрія Мироненка звільнили з посади. Відтоді його обов'язки розпочав виконувати його заступник Олександр Потій.

Очільника Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрія Мироненка звільнили з посади. Відтепер його обов'язки виконуватиме його заступник Олександр Потій. Про це повідомив постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук. "Звільнено Юрія Мироненка Миколайовича з посади голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. Також Мельничук зазначив, що Олександра Потія Володимировича призначено головою Держспецзв’язку. Раніше він був заступником Юрія Мироненка. Сам Юрій Мироненко заявив, що сьогодні його останній день на посаді голови Держспецзв’язку.  "Рік тому я прийшов з поля бою, аби прийняти посаду, і успішно виконав завдання, поставлені верховним Головнокомандувачем", -- заявив він. Також Мироненко зазначив, що переходить у Міністерство цифрової трансформації. Свою майбутню посаду в Мінцифри він не розкрив. Що відомо про Юрія Мироненка До призначення на посаду голови Держспецзв'язку він був командиром ударної роти БпЛА, яка працює на Запорізькому напрямку. У 2019 році уклав контракт і долучився до тероборони. З початку повномасштабного вторгнення він воював у складі 112 бригади тероборони Києва. Пізніше перейшов на посаду заступника начальника штабу 129 батальйону 112 бригади. Після цього очолив відділ із роботи з добровольчими формуваннями територіальних громад 112 бригади. Нагороджений нагрудним знаком "Срібний хрест". Закінчив Міжнародний науково-технічний університет імені Юрія Бугая (1994–2000 рр.) Здобув ступінь бакалавра за спеціальністю "Менеджмент" і ступінь магістра за спеціальністю "Міжнародна економіка". Кар’єру розпочинав у банківській сфері. З 2014 року — директор, а з 2016 до жовтня 2023 року — голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) — неурядового аналітичного центру, що супроводжує реформи в Україні. Нагадаємо, 8 листопада генерал-майор Збройних сил України Дмитро Марченко звільнився із військової служби. Причиною для звільнення стало погіршення стану здоров'я.

У жовтні 2023 року від "Армії дронів" на фронт поступило майже дві тисячі безпілотників EVO MAX 4T виробництва компанії Autel. На цих закупівлях держава втратила близько 600 мільйонів гривень через непрозорі розрахунки з посередниками. Про це повідомляє hromadske. Ще у 2023 році Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації почала купувати дрони у компанії "Кріон-М". При цьому прямого і прозорого тендера не було, а пропозиції надавали ті компанії, які підійшли самому Держспецзв’язку. Ці операції відбувалися у межах спільного з Міністерством цифрової трансформації проекту "Армія дронів".  Лише з липня 2023 року "Кріон-М" продав державному підприємству майже 3900 безпілотників, що склало півтора мільярда гривень. Цікаво, що спочатку один дрон, придбаний у "Кріон-М", вартував Держспецзв'язку майже у 500 тисяч гривень. Водночас цю ж саму модель можна було купити удвічі дешевше. Проте завищені ціни "Кріон-М" не стали на заваді Держспецзв'язку укласти з ним два контракти. Перший з них був підписаний у травні 2023 і компанія поставила 1074 дрони. Вже у серпні того ж року держава отримала 1912 дронів за умовами другого контракту. Ще у липні 2023 року Кабмін ухвалив постанову, яка дозволила виробникам закладати у контракти з державою до 25% прибутку. Ці 25% прибутку мали закладати від собівартості дронів, але важливо зауважити, що компанія "Кріон-М" — не є виробником. Ймовірно, у Держспецзвʼязку вирішили приховати завищені ціни та підігнати калькуляцію під постанову про 25%. Як пояснили ціну в "Кріон-М" У компанії пояснювали, що такі ціни сформувались через комплектування дрона: разом із батареєю до його комплекту входила ще одна додаткова батарея. Хоча, як зазначають розслідувачі, у роздріб такі батареї продають приблизно за 15 тисяч гривень. Як приклад волонтерський "Фонд Сергія Притули" у червні 2023 року купував такі ж дрони у комплекті з однією батареєю за 280 тисяч гривень. У серпні — лише за 212 тисяч за штуку. У компанії "Кріон-М" ціни на дрони коливались від 359 до 500 тисяч гривень, що було значно вищим показником від інших пропозицій на ринку. Якщо уважно проаналізувати цінову політику "Кріон-м", то можна зробити висновок, що на контракті, підписаному у травні 2023-го між компанією і Держспецзвʼязком, було "наварено" близько 195 мільйонів гривень, а на контракті, який підписали в серпні 2023-го, — ще близько 398 мільйонів. На ці кошти можна було б придбати ще 2600 таких Autel з додатковою батареєю до кожного. У схемі фігурує ще два посередники Безпілотники, що були продані державі за завищеною вартістю, українська ТОВ "Кріон-М" купувала у європейських компаній — польської UMO та німецької Danator. Ще 28 вересня 2023 року "Кріон-М" придбав у польської фірми 912 дронів Autel майже за 447 мільйонів гривень. Тобто ціна одного комплекту сягнула майже 490 тисяч гривень за тодішнім курсом. В той самий час офіційний європейський дистриб’ютор компанії Autel у вересні того ж року збував ті самі дрони за 280,5 тисячі гривень. До того ж це роздрібні ціни, які є значно вищими, ніж гуртові. Цікаво, що на запити журналістів, куди ділася різниця у 200 тисяч гривень, представники компанії не відповіли. А у "Кріон-М", який купував дрони в поляків, стверджують, що ті не відмовились розкривати їм ланцюги постачання та первинну собівартість товару.  Ще цікавіша історія з другою компанією, яка позиціює себе німецькою — Danator. Саме у неї "Кріон-М" купував дрони, хоча фактично зв'язку з чимось німецьким там не так уже й багато. Засновником фірми є українець Сергій Велічук, який керує компанією донині, а сама фірма зареєстрована у 2023 році в невеличкому німецькому містечку Кірхбер. До 2020 року Сергій Велічук працював на державному підприємстві "Спецтехноекспорт", основним напрямком діяльності якого був експорт та імпорт товарів оборонно-промислового комплексу. Хоча раніше він був співробітником Київської прокуратури, а з 2010 року працював у Міністерстві внутрішніх справ. Компанія "Кріон-М" купувала дрони у Danator Сергія Велічука за завищеною вартістю. Різниця у закупці склала більш ніж удвічі більшою, ніж у того ж "Фонду Притули".  Сам Велічук досить агресивно відреагував на запит журналістів щодо ціноутворення дронів: "Що я вам буду називати? Що це за дитячий садок?". Як зазначив бізнесмен, його дрони мають якусь спеціальну прошивку, що й впливає на ціну дрона. За словами Велічука, прошивка коштувала близько 2 тисяч "доларів чи євро". Цікаво, що самі українські військові перепрошивають свої дрони на фронті без будь-яких оплат чи гонорарів. А  експерт "Фонду Притули" заявив, що прошивка у дрона німецької фірми абсолютно стандартна. Зважаючи на те, що вартість дронів у Donator завищена вдвічі, ймовірно, половина цих коштів осіла у кишені Сергія Велічука або ж була розділена між ним та іншими учасниками цієї схеми. Очільник Мінцифри Михайло Федоров запевнив, що сам дізнався про завищені ціни у вересні 2023 року, потім його міністерство почало моніторинг, і саме за його підсумками було звернення до НАБУ.  "Ми стали отримувати сигнали від інших компаній ще у вересні, можливо, у серпні, про те, що можемо закуповувати по іншій ціні. Потім наприкінці вересня я отримав з фронту перші накладні за такою (завищеною, — ред.) ціною. Ми запросили ці контракти, ввели моніторинг цін на ринку. У листопаді я написав лист до НАБУ про те, що з Autel були певні проблеми, тож просимо вас покращити або поглибити моніторинг цих договорів", — заявив Федоров у коментарі hromadske.  За фактами завищених цін на дрони, які Держспецзв’язку закупив у скандальної компанії  "Кріон-М", НАБУ все-таки відкрило кримінальне провадження. Це сталось у січні 2024-го, але досі ніхто з цього ланцюжка жодної підозри не отримав. Завищенню цін на Autel, за словами Михайла Федорова, має дати оцінку слідство.  У підсумку, за підрахунками журналістів, загальна сума завищень, які вдалося виявити під час розслідування, сягнула 593 мільйонів гривень. Водночас попит на постачання дронів постійно зростає. У 2024 році уряд виділив на "Армію дронів" 48 мільярдів гривень, постачанням яких буде займатись той самий Держспецзв’язку. Нагадаємо, за даними Мінцифри, за час повномасштабної війни відбулася справжня технологічна революція. За два роки виробництво безпілотників в Україні масштабувалося в 100 разів. Ще 1 жовтня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що українські підприємства оборонно-промислового комплексу активно нарощують виробництво зброї та техніки. До кінця 2024 року планують виготовити 1,5 мільйона дронів.

У неділю, 21 липня, російські хакери здійснили масову кібератаку на українські Telegram-канали, які використовують сервіс автоматизації публікації постів FleepBot. Про це повідомила у Facebook Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. У відомстві зазначили, що 21 липня було зафіксовано масові публікації повідомлень провокативного характеру у низці відомих українських Telegram-каналів, які використовували програмне забезпечення FleepBot для розміщення новин. "За інформацією з відкритих джерел, хакери зламали сервіс автоматизації публікації постів FleepBot, який розроблено та належить компанії з РФ, і почали робити пости у Telegram-каналах від імені власників", — йдеться у повідомленні Держспецзв'язку. Фахівці також рекомендували для усунення проблеми видалити бота FleepBot з адміністраторів каналу. "Хотіли б черговий раз наголосити на небезпеці застосування будь-яких програмних засобів країни-агресора, і необхідності ретельно перевіряти походження ПЗ перед його застосуванням", — додали у відомстві. Нагадаємо, Головне управління розвідки Міністерства оборони України спільно з кібер-волонтерами влаштували масштабну атаку на російські веб-ресурси.

У п'ятницю, 19 липня, низка організацій в Україні та світі зіштовхнулись з проблемою запуску комп’ютерів, які функціонують на операційній системі Microsoft Windows та використовують програмне забезпечення CrowdStrike Falcon.  Про це повідомила Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Наголошується, що організації в Україні, на яких вплинула зазначена проблема, вже повністю або частково відновили свою роботу. Проте проблеми все ж ще фіксуються. Відтак, для того, аби швидко усунути проблеми із комп'ютером, які виникли через глобальний IT-збій, фахівці радять: Завантажити Windows у безпечному режимі або середовищі відновлення Windows. Перейти до каталогу C:\Windows\System32\drivers\CrowdStrike. Знайти файл з назвою  "C-00000291*.sys", і видалити його. Перезавантажити комп’ютер або сервер. "Рекомендуємо застосувати зазначений спосіб, поки CrowdStrike працює над усуненням проблеми і не надасть офіційної інформації", -- наголосили у Держспецзв'язку. Нагадаємо, 19 липня у світі стався масштабний IT-збій. Проблеми у роботі торкнулися багатьох світових компаній, у тому числі й українських. Масштабна серія збоїв від США до Азії сталася після того, як корпорація Microsoft Сorporation повідомила про збій у своїх онлайн-сервісах, зокрема в онлайн-службах Azure і 365.  Серія технічних збоїв зачепила ОС Windows, Лондонську біржу, банки, сотні компаній, авіакомпанії United Airlines, Delta Airlines і American Airlines, системи аеропортів Іспанії, Ірландії, Австралії та інших країн. Багато авіакомпаній заборонили зліт для всіх своїх літаків через проблему з комунікацією. .

Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій видав розпорядження щодо оновлення вимог робити базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану.  Про це повідомила Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Зокрема, згідно з новими умовами, мобільні оператори зобов'язані забезпечити доступність мобільного зв’язку під час відключень електроенергії протягом 10 годин замість чотирьох, як було раніше.   Також у документі наголошується, що до 1 жовтня цього року не менш ніж 60% базових станцій операторів повинні бути забезпечені автономним резервним живленням, до 1 листопада таку умову мають виконати 70%, до 1 грудня -- 80%, а до кінця січня 2025 року -- 100%. Крім того, до 1 грудня цього року не менш як 25% базових станцій в кожній області України мають бути підключені до генераторів, які мають запас паливно-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години. До того ж з 1 вересня 2024 року всі міжнародні центри комутації, міжміські телефонні станції, транзитні станції та національні точки обміну Інтернет-трафіком, мають бути підключені до стаціонарних або пересувних електрогенераторів із запасом палива або обладнані акумуляторами для роботи протягом перших 72 годин. Відповідні вимоги стосуються й вузлів спеціальних служб, до яких підключені комунікаційні центри (станції) оперативно-диспетчерських служб, що здійснюють екстрені комунікації за телефонними номерами 101, 102, 103, 104 та 112. Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в Україні у другій половині поточного місяця мають завершити ремонтні роботи на деяких об'єктах генерації. Відповідно після 20 липня можна розраховувати на покращення ситуації з енергетикою та відключеннями світла.

Російські хакери у неділю, 18 лютого, здійснили чергову атаку на кілька українських медіа. Ворог розмістив на сторінках цих ресурсів фейкову інформацію. Про це інформує Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку). Зокрема, хакерської атаки зазнали сторінки українських сайтів "Українська правда", Liga.net, "Апостроф" та "Телеграф". "Росія продовжує інформаційну війну проти нашої держави. Сьогодні російські хакери здійснили чергову атаку на низку українських медіа та розмістили на їхніх ресурсів фейкову інформацію. Наші фахівці вже проводять дослідження вказаного інциденту", -- повідомили у відомстві. У Держспецзв'язку закликали у разі підозри на атаку одразу звертатися до фахівців команди. Зробити це можна електронною поштою: incidents@cert.gov.ua. Що було раніше? У неділю ввечері стало відомо, що невідомі зламали акаунт "Української правди" у Twitter та сайт Liga.net. Під час атаки на сторінках видавництв було викладено фейкову інформацію про Авдіївку, яку чотири місяці штурмували російські загарбники. У видавництвах запевнили, вони не мають відношення до опублікованих постів, та зауважили, що їхні сторінки зламали невідомі. Нагадаємо, за даними української розвідки, війська країни-агресорки посилюють заходи інформаційно-психологічного впливу на українців в окупації. Зокрема, ворог блокує трансляцію українських медіа та під'єднує до російського супутникового телебачення. Наразі росіяни встановили вже понад 18 тисяч відповідних пристроїв. Також у тимчасово окупованих українських громадах Донеччини загарбники переводять на власне програмне забезпечення та комунікаційні сервіси роботу окупаційних адміністрацій: йдеться, зокрема, про "Автоматизированное рабочее место госслужащего" та федеральну платформу "госвеб".