# Харківщина

У Харкові сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода. Загинула одна людина, ще двоє отримали травми.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними слідства, аварія трапилася 16 січня на вулиці Клочківській у Шевченківському районі.Попередньо встановлено, що 31-річний водій автомобіля Volkswagen Passat, рухаючись у напрямку вулиці 23 Серпня, зіткнувся з автомобілем Lexus, який рухався у попутному напрямку. Після цього Volkswagen Passat продовжив рух і врізався в автомобіль Daewoo Sens, що їхав попереду. Надалі некерований Volkswagen виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем Opel Zafira, який рухався назустріч.Крім того, автомобіль Lexus після зіткнення наїхав на бордюрний камінь, а згодом — на припарковані біля краю проїзної частини автомобілі Mitsubishi Pajero та Mitsubishi Lancer.Внаслідок ДТП водій Volkswagen Passat від отриманих травм загинув на місці події. До медичного закладу з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості було госпіталізовано водія Opel Zafira, а також 46-річну пасажирку Volkswagen Passat."За даним фактом слідчі розпочали досудове розслідування за ч. 2 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України", — йдеться у повідомленні.. Нагадаємо, 11 січня у селищі Краковець Львівської області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок зіткнення Mercedes-Benz та Volvo одна людина загинула, а п’ятеро пасажирів отримали травми різного ступеня важкості.7 січня ввечері в Житомирській області сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода на трасі "Київ — Чоп". Унаслідок цього було ускладнено рух в обидвох напрямках.Також у Вінницькій області сталися дві дорожньо-транспортні пригоди, у яких постраждали четверо дітей, двоє з яких були госпіталізовані. Обидві аварії відбулися на одній вулиці..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

Війська країни-агресорки намагалися прорвати держкордон на Харківщині. Однак прикордонники дали гідну відсіч ворогу.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."Упродовж кількох останніх днів російсько-окупаційні війська здійснювали спроби прорвати позиції прикордонної бригади "Гарт", яка тримає оборону на державному кордоні України у Харківській області", — йдеться у повідомленні.За даними ДПСУ, групи піхоти противника за підтримки артилерії та БпЛА намагались захопити передові позиції та просунутися вглиб території України. Прикордонники наголошують, що противник не відмовляється від своїх загарбницьких намірів та шукає напрямки, де може розширити райони ведення активних бойових дій."Рух та накопичення ворога для атак вчасно виявила аеророзвідка й по ворожій піхоті комплексно відпрацьовували усіма наявними засобами ураження. Спробу прориву окупантами держкордону заблоковано, противник успіху не мав та відступив", — додали у ДПСУ.Зазначається, що у ході оборонного бою ворог зазнав значних втрат. Зокрема, було знищено 21 окупанта, ще 11 поранено.Нагадаємо, за даними розвідки Великої Британії, за 2025 рік війська країни-агресорки втратила понад 400 тисяч військових убитими та пораненими. Цього року ці показники, ймовірно, будуть ще більшими..

У Харківській області медики рятують життя 11-річного хлопчика, який постраждав внаслідок російського обстрілу. Дитина отримала поранення під час прогулянки.Як повідомляє пресслужба Харківської обласної військової адміністрації, 13 січня 11-річний хлопчик катався на санчатах в одному з населених пунктів Куп'янського району, коли стався російський обстріл. У результаті атаки він отримав мінно-вибухові поранення.В адміністрації наголосили, що територія, де стався цей інцидент, не входить до переліку тих, з яких здійснюють евакуацію. Дитину оперативно доставили до обласної дитячої клінічної лікарні. Зазначається, що стан хлопчика був вкрай важким внаслідок больового та геморагічного шоку."Лікарі здійснили термінове оперативне втручання, яке тривало понад три години", — зазначили у Харківській ОВА.Після операції потерпілий перебуває на апараті штучної вентиляції легень – його стан все ще важкий. Медики роблять усе можливе для порятунку хлопчика.Нагадаємо, торік у грудні на Сумщині внаслідок детонації невідомого предмета постраждав 10-річний хлопчик. За даними поліції, дитина принесла небезпечну знахідку додому, де й стався вибух..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що цілі Москви в Україні виходять за межі території, яка зараз обговорюється в останніх мирних планах, і містять усю Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, Лавров 14 січня заявив, що майбутнє мирне врегулювання має вирішити "питання долі людей, які проживають у Криму, Новоросії та Донбасі". Новоросія — це вигаданий регіон, який кремлівські чиновники часто стверджують як "невіддільну" частину Росії.Новоросія включає не лише Крим та чотири області, які Росія незаконно анексувала, але й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Кремлівські чиновники неодноразово називали Одесу "російським" містом і публічно обговорювали "Новоросію" як частину Російської Федерації. Запропонований США 28-пунктний "мирний план" передбачав лише окупацію Росією Криму, усієї Луганської та Донецької областей, а також окупованих наразі частин Запорізької та Херсонської областей, вимагаючи від Росії поступитися окупованими територіями за межами цих п’яти регіонів, зокрема в Харківській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Згадка Лаврова про Новоросію 14 січня не є новою вимогою, але є ще одним доказом того, що вимоги Росії більші, ніж ті, що були викладені в початковому плані з 28 пунктів. "Заява Лаврова, ймовірно, була спробою встановити умови перед можливою майбутньою зустріччю між спеціальним посланником США з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом, колишнім старшим радником президента США Джареда Кушнера, та главою Кремля Володимиром Путіним у Росії", — додали в ISW.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку"..

Через нічні атаки російських військ на енергетичну інфраструктуру виникли проблеми з електропостачанням у Житомирській та Харківській областях. За даними Міненерго, аварійні бригади вже розпочали відновлювальні роботи в постраждалих регіонах.Про це повідомляє пресслужба Міністерства.Наслідки ворожих атакЯк зазначили в Міненерго, вночі російські війська вкотре завдали ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури. Внаслідок обстрілів було знеструмлено частину споживачів у Житомирській та Харківській областях. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи в тих районах, де дозволяє безпекова ситуація. За даними Міністерства, найважчою залишається ситуація у прифронтових та прикордонних регіонах, де через постійні бойові дії значна кількість споживачів залишається без світла тривалий час.Критична ситуація у столиціУ Міненерго наголосили, що у Києві та Київській області наразі зафіксовано найскладніший стан справ. Через значні мережеві обмеження в регіоні тимчасово не діють графіки погодинних відключень. Енергетики працюють над стабілізацією системи цілодобово, попри складні погодні умови. Повернення до планових графіків стане можливим лише після усунення наслідків пошкоджень.Обмеження в регіонах та вплив негодиОдещина. Як і в попередні тижні, зберігаються суттєві обмеження через пошкодження мереж після попередніх атак.Негода. Через сильний вітер та опади на Київщині та Чернігівщині залишаються знеструмленими сім населених пунктів. Ремонтні бригади працюють над відновленням ліній.Стан системи. У більшості областей України продовжують діяти графіки погодинних відключень. Проте через перевантаження обладнання в умовах сильних морозів у кількох регіонах вимушено запроваджено аварійні відключення.Заклик до споживачівМіненерго звертається до громадян із проханням максимально заощаджувати електроенергію протягом усього дня. Особливо важливо зменшити використання потужних приладів у ранкові та вечірні пікові години, щоб допомогти енергосистемі витримати навантаження.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що морози спричинили рекордне споживання газу в Україні. Однак на сьогодні наша держава має достатні ресурси, щоб уникнути дефіциту газу навіть у разі нових російських атак. .

На Харківщині правоохоронці викрили депутата місцевої ради, який не задекларував понад 31,5 мільйона гривень. Його оголошено підозру.Про це повідомила поліція Харківської області. За даними слідства, депутат Харківської районної ради VIII скликання вніс недостовірні відомості до декларації особи за 2023 рік.Зокрема, посадовець не зазначив у декларації:дохід від продажу автомобіля Porsche Cayenne за 1,4 млн гривень;дохід у вигляді процентів від банку та відомості про залишки коштів на кінець звітного періоду на суму понад 173 тисячі гривень, розміщених у нього на рахунках;дані про позику у розмірі 700 тисяч євро.Загалом, зазначені у декларації відомості відрізняються від достовірних на суму понад 31,5 мільйона гривень. Правоохоронці зазначили, що влітку 2025 року повноваження депутата було достроково припинено."На підставі зібраних доказів слідчі слідчого управління спільно з оперативниками 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР НП України під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури, народному обранцю оголосили підозру за ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) КК України. Максимальне покарання, що може загрожувати підозрюваному, - до двох років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, за даними розслідування журналістів hromadske, Анастасія Кутерга, яка є дружиною заступника очільника Хмельницької обласної прокуратури й колишнього тимчасового очільника Бюро економічної безпеки Максима Кутерги, у 2024 році придбала земельну ділянку в селі Підгірці під Києвом. На ділянці вже зведено котедж, хоча офіційно нерухомість іще не було введено в експлуатацію..

У Харківському районі 6 січня сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю пасажирського автобуса та легкового автомобіля. Внаслідок аварії травми різного ступеня тяжкості отримали 18 осіб, серед яких є неповнолітній. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Харківської області.Деталі автотрощіЗа даними правоохоронців, аварія сталася на автошляху в напрямку міста Мерефа. За попередньою інформацією, водій автомобіля Kia Sorento не впорався з керуванням, через що транспортний засіб виїхав на зустрічну смугу. Там сталося лобове зіткнення з пасажирським мікроавтобусом Mercedes-Benz Sprinter.Інформація про постраждалихУ поліції зазначили, що внаслідок зіткнення постраждали люди віком від 17 до 70 років. Серед травмованих:пасажири автобуса;пасажир автомобіля Kia;обидва водії транспортних засобів.Також, згідно з повідомленням, трьом жінкам медики надали допомогу безпосередньо на місці події, решту 15 постраждалих було терміново госпіталізовано до лікарень регіону.Правові наслідкиНа місці ДТП працювало керівництво та слідчо-оперативна група поліції. За фактом події слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху). Максимальне покарання за цією статтею передбачає обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини та причини трагедії.Нагадаємо, 5 січня на виїзді з Кривого Рогу сталася дорожньо-транспортна пригода за участю пасажирського автобуса. На місці аварії порожньо — ані керманича, ані людей у салоні медики чи правоохоронці не застали. .

У ніч на 6 січня російські війська здійснили чергову серію ударів по енергетичній інфраструктурі України, застосувавши дрони та артилерію. Внаслідок обстрілів у кількох областях зафіксовано нові знеструмлення. Про це повідомляє прес-служба НЕК "Укренерго".Наслідки нічних обстрілівВорожі атаки спричинили пошкодження об’єктів у кількох регіонах. Станом на ранок ситуація наступна:Харківська та Донецька області: є нові знеструмлені абоненти.Чернігівщина: місто Славутич майже повністю залишається без електропостачання ще з учорашнього дня.Відновлення: ремонтні бригади вже розпочали роботи всюди, де дозволяє безпекова ситуація.Обмеження споживання: графіки та аварійні заходиЧерез дефіцит потужності, спричинений попередніми масованими атаками, сьогодні в усіх регіонах України діють заходи обмеження:Для промисловості та бізнесу: застосовуються графіки обмеження потужності.Для населення: діють планові погодинні відключення.За даними "Укренерго", через нічні обстріли у кількох областях на ранок запроваджено аварійні відключення. У цих регіонах раніше оприлюднені графіки погодинних знеструмлень тимчасово не діють. Спеціалісти обіцяють повернутися до планових графіків одразу після стабілізації ситуації.Раніше стало відомо, що у ніч на 6 січня Дніпровський, Деснянський і Дарницький райони Києва повертаються до погодинних графіків відключень електроенергії. Раніше там діяли екстрені вимкнення світла. Нагадаємо, раніше тимчасовий виконувач обов'язків очільника Держенергонагляду Анатолій Замулко інформував, що, попри високий рівень генерації електроенергії, в Україні все ж діють графіки відключення світла. Обмеження споживання електрики пов'язані з неможливістю її передавання через пошкодження мереж російськими атаками..

У ніч на 5 січня російські окупанти здійснили масштабну повітряну атаку по Україні. За попередніми даними, ворог застосував безпілотники та балістичне озброєння, а під прицілом опинились Київщина, Чернігівщина та Харківщина.Про це повідомляють моніторингові пабліки. За оперативною інформацією, під час атаки по території України було застосовано:орієнтовно 250–300 БпЛА різних типів;до 10 балістичних ракет;приблизно чотири новітні реактивні безпілотники "Герань-3".Основні напрямки ударуНайбільша концентрація ворожих цілей спостерігалася в північних та центральних регіонах. Головними напрямками удару стали:Київ та Вишгород (Київська область);Чернігів та область;Харківщина.Ціль атакиЗа аналізом траєкторій та місць влучань, основною метою терористичного обстрілу було ураження критично важливих об'єктів. Зокрема, під ударом опинилися підприємства військово-промислового комплексу (ВПК), а також об'єкти енергетичної та нафтогазової інфраструктури.Нагадаємо, у ніч на 5 січня російські окупаційні війська здійснили чергову атаку на столицю. Внаслідок влучання у медичний заклад загинула одна людина, ще трьох госпіталізовано..

У п’ятницю, 26 грудня, в Печерському суді Києва обрали запобіжний захід за другою підозрою колишньому керівнику Служби безпеки України Харківщини Роману Дудіну. Йому інкримінують спробу захоплення державної влади під час війни.Про це повідомило "Суспільне". Його затримали 25 грудня, коли він вийшов зі СІЗО після внесення 4,2 мільйона гривень застави.Прокурор Владислав Фомченков розповів, що нова підозра Дудіну стосується спроби захоплення будівлі Харківської ОВА та спроби усунення її керівництва у перші години повномасштабного вторгнення, повідомив. Дудіна підозрюють за статтею у "закінченому замаху на захоплення державної влади". Прокурор просив тримання під вартою без права внесення застави."Не маючи жодних передбачених законних повноважень, перебуваючи в кабінеті начальника Харківської ОВА Синєгубова, без будь-яких законних підстав узяв участь у раді з керівництвом Офісу президента України, яка відбувалась в режимі спецзв'язку в період із 12:20 до 13:00 години 24 лютого 2022 року замість начальника Харківської обласної міської адміністрації Синєгубова", — зачитав під час засідання прокурор.Підозрюваний та його адвокати наполягали відхилити клопотання прокурора, оскільки текст підозри, за їхніми словами, ідентичний з іншим кримінальним провадженням."Апеляційний суд вже двічі своїми рішеннями підтверджує, що не може бути безальтернативне тримання Романа Дудіна під вартою, та виносить йому розмір застави. А сьогодні прокурор підіймається та каже, ні, є всі ризики, потрібно Романа Дудіна за ґрати безальтернативно, тому що є ризики. Тобто фактично прокурор каже: для мене суд апеляційної інстанції взагалі нічого не вартує, це не авторитетний орган", — сказала адвокатка Дудіна Тетяна Іванова.Печерський суд задовольнив клопотання прокурора й обрав Роману Дудіну запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2026 року без права внесення застави.Клопотання адвоката Олександра Кожевнікова щодо оскарження процесу затримання Романа Дудіна залишили без задоволення. Після засідання Дудін сказав журналістам, що планує оскаржувати рішення суду."Звісно, ми будемо оскаржувати, ми оскаржуємо протягом трьох з половиною років. Жоден цивілізований суд у світі не розглядав би це та не брав до уваги всі ці матеріали. І тим паче проводити розгляд після того вже, як ці ж самі матеріали... На засіданні прокурор визнав, що він просто скопіював ці матеріали", — сказав Дудін журналістам після засідання суду.Він припустив також, що відчуває просто намагання утримати під вартою за будь-яку ціну."Вони вважають, напевно, що інформаційно я несу для них дуже велику небезпеку стосовно тих злочинів, які мені відомі, які я задокументував. І я чесно розповідаю, що вони не завершені, що вони закриті. Я думаю, що всі чудово розуміють, хто за цим стоїть, хто надавав ці команди саме для того, щоби мене тримати під вартою", — підсумував підозрюваний.Попередній контекстПрезидент Володимир Зеленський 29 травня 2022 року звільнив очільника Управління Служби безпеки України у Харківській області Романа Дудіна, через те що він "не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни".У вересні 2022 року Дудіна затримали. Йому інкримінували держзраду та самовільне залишення місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану. За даними слідства, Дудін незаконно наказав спецслужбовцям покинути територію Харкова, створив умови для здачі росіянам наявної зброї та самовільно залишив місце несення служби.Сам Дудін відкинув звинувачення. Натомість звинуватив голову Харківської ОВА Синєгубова та мера Харкова Ігоря Терехова у неправдивих свідченнях.В Офісі генерального прокурора 12 липня 2023 року заявили, що працівники прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника Служби безпеки України в Харківській області за фактами державної зради. Слідство встановило, що він знав про наступ Росії та "вчиняв незаконні дії, спрямовані на проведенні підривної діяльності проти України".У листопаді 2023 року стало відомо, що Романа Дудіна можуть випустити під заставу в понад 5,3 мільйона гривень. Однак зібрати кошти не вдалося, тому він залишився під вартою.У лютому 2024 року Шевченківський райсуд Києва розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу Дудіну, та залишив колишнього очільника СБУ під вартою.Тепер же, 24 грудня, за нього внесли заставу в розмірі 4,2 мільйона гривень. За словами адвоката Олександра Кожевнікова, гроші сплатили "американські партнери". Коли Дудін виходив зі СІЗО, його затримали працівники ДБР і вручили нову підозру..

У ніч на 25 грудня російські війська вкотре атакували енергетичну інфраструктуру України. Внаслідок нічних обстрілів та наслідків попередніх дев'яти масованих атак у низці регіонів запроваджено екстрені та планові обмеження електропостачання.Про це повідомили в національній енергетичній компанії "Укренерго".Наслідки нічних ударів та знеструмленняЯк зазначили у компанії, цієї ночі ворог атакував об’єкти енергетики у кількох регіонах. Через пошкодження мереж та обладнання без світла залишилися споживачі у чотирьох областях:Чернігівській;Сумській;Харківській;Дніпропетровській.В "Укренерго" повідомили, що окремо складна ситуація фіксується на Одещині. Через критичний стан системи, спричинений попередніми масованими обстрілами, значна частина жителів області наразі перебуває під аварійними відключеннями. Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб оперативно відновити пошкоджене обладнання та повернути світло в оселі.Обмеження по всій УкраїніВ "Укренерго" наголошують, що через дефіцит потужності, спровокований попередніми дев'ятьма хвилями ракетно-дронових ударів, графіки обмежень діють по всій країні протягом усієї доби.Для промисловості та бізнесу: застосовуються графіки обмеження потужності.Для населення: діють планові погодинні відключення.Заклик до ощадливостіЕнергетики закликають українців до максимальної економії, оскільки це безпосередньо впливає на тривалість відключень.Мінімізуйте використання потужних електроприладів (бойлерів, пральних машин, обігрівачів).Переносьте найбільш енергомісткі процеси на нічний час — після 23:00.У компанії наголосили, що ощадливе споживання — це зараз найважливіша допомога енергосистемі, яка дозволяє енергетикам швидше проводити відновлювальні роботи.Зауважимо, 23 грудня енергосистема України опинилася під додатковим тиском через наслідки нещодавніх ударів російських окупантів по об'єктах критичної інфраструктури. У зв'язку з дефіцитом потужності в деяких регіонах довелося відійти від планових графіків. Як повідомляла прем'єр-міністр Юлія Свириденко, з вересня 2025 року енергетична система України зазнала близько 2000 масованих ракетно-дронових атак. Свириденко запевнила, що після кожної російської атаки, на кожному обʼєкті щохвилини працюють енергетики — звичайні люди надзвичайної сили.Нагадаємо, заступник міністра енергетики Микола Колісник заявляв, що через безпрецедентне посилення російських обстрілів енергетична система України сьогодні працює на межі своїх можливостей, проте фахівцям вдається зберігати її цілісність та уникати катастрофічних блекаутів..

У суботу, 20 грудня, Росія завдала авіаудару по Ізюму на Харківщині. Внаслідок цього загинула патрульна поліцейська із Донеччини Ірина Байда. Жінка служила в Словʼянську та Краматорську.Про це повідомили у патрульній поліції Словʼянська та Краматорська."Із глибоким сумом повідомляємо про трагічну загибель патрульної поліцейської батальйону Краматорська та Слов'янська старшого лейтенанта поліції Ірини Байди, яка загинула учора внаслідок збройної ворожої агресії", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці уточнили, що трагічна подія сталася в Ізюмі, коли ворог завдав ударів по місту."Вона разом із чоловіком перебувала вдома. Ворог нещадно обірвав життя поліцейської та її чоловіка прямо у власному будинку", — пояснили вони.У патрульній поліції Слов’янська та Краматорська розповіли, що Ірина була однією із перших патрульних у цих містах Донецької області."Сумлінна, старанна та вірна присязі українському народу, вона завжди була там, де потрібна її допомога. Загибель колеги — непоправна втрата для родини, колективу та всієї поліцейської спільноти", — наголосили правоохоронці.Вони також акцентували, що це ще один доказ злочинних дій держави-агресора, яка цілеспрямовано обстрілює цивільне населення та житлові квартали. В Ірини залишився 15-річний син."Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і друзям Ірини. Світла пам’ять. Вічна шана", — підсумовується в повідомленні.Як відомо, приблизно о 15:40 в суботу, 20 грудня, російська армія завдала авіаудару по Ізюму на Харківщині. На місто скинули щонайменше чотири авіабомби. Внаслідок атаки загинули двоє людей — 42-річна жінка та 47-річний чоловік. Їх тіла знайшли під завалами приватного будинку. Поранення отримала ще одна жінка віком 64 роки.Нагадаємо, що минулої ночі російські загарбники атакували Україну 97 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 75 ворожих дронів..

У суботу, 20 грудня, війська країни-агресорки завдали ударів по Ізюму Харківської області. Загинули двоє людей.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зазначається, ворог вдарив по населеному пункту керованими авіабомбами.Так, одне з влучань сталося на території приватного домоволодіння. Через це житловий будинок зазнав значних руйнувань. Крім того, пошкоджені приватні оселі та багатоповерхівки, які розташовані поруч."Під час проведення аварійно-рятувальних робіт з-під завалів рятувальники деблокували тіла двох загиблих — чоловіка та жінки. Ще одна людина отримала поранення. Також рятувальникам вдалося врятувати хатнього песика. До ліквідації наслідків авіаудару залучалися 13 рятувальників та дві одиниці техніки ДСНС", — додали у ДСНС.Як уточнили у Національній поліції, внаслідок обстрілу загинув чоловік 47 років та його 42-річна дружина, яка є працівником поліції."На місцях подій працюють слідчо-оперативні групи, вибухотехніки та інші профільні служби. Поліцейські проводять огляди, фіксують наслідки обстрілу та збирають докази", — додали у поліції.. Нагадаємо, 20 грудня окупанти атакували об’єкти генерації, розподілу та передачі електроенергії в Миколаївській, Херсонській, Донецькій і Дніпропетровській областях.Також в Одеській області через численні терористичні акти росіян проти енергетичної інфраструктури виникнула надзвичайна ситуація державного рівня. Зокрема, ускладнено перетин молдовського кордону..

У неділю, 14 грудня, в Куп'янському районі Харківської області місцевий мешканець загинув, підірвавшись на вибухонебезпечному предметі. Це сталося в лісі.Про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Харківській області."У неділю, 14 грудня, в Куп’янському районі на території Шевченківської громади в селі Мирне місцевий мешканець, чоловік 1950 року народження, підірвався на вибухонебезпечному предметі (тип встановлюється)", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що подія сталася у лісосмузі. При цьому чоловік загинув на місці."Територія Харківської області залишається потенційно небезпечною через велику кількість вибухонебезпечних предметів", — наголосили в ДСНС.Там закликали громадян утримуватися від відвідування лісосмуг і полів, не торкатися підозрілих предметів та у разі їх виявлення негайно повідомляти за телефонами 101 або 102."Бережіть життя", — акцентували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 8 серпня в селі Дослідному Чугуївського району Харківської області 49-річний чоловік отримав поранення обличчя через підрив міни ПФМ-1 "Пелюстка". Це сталося під час косіння трави, пораненого госпіталізували..