# голосування

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190 щодо боротьби з шахрайськими кол-центрами.Про це повідомила пресслужба парламенту. Зазначається, що за документ проголосували 313 народних депутатів."Закон доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями, які передбачають відповідальність за протиправне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів для заволодіння чужим майном. Документ запроваджує формальний склад злочину для ефективної протидії системним схемам, зокрема "фінансовим пірамідам", — зауважили у Раді.Як пояснив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, Кримінальний кодекс України доповнюється новими статтями, зокрема:255-4 "Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній";255-5 "Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації".Так, головна мета документа — встановити окрему кримінальну відповідальність за шахрайство, яке здійснюється з використанням електронних комунікацій, зокрема діяльність професійних шахрайських кол-центрів.У законопроєкті пропонується покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Це стосуватиметься діяльності шахрайських кол-центрів, які через телефонний зв’язок та інші електронні комунікації виманюють у громадян гроші або банківські дані, а також системних шахрайських схем, зокрема фінансових пірамід.Ба більше у документі прописано, що до відпідальності будуть притягуватися й ті особи, які займаються вербуванням людей до таких організацій.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. Зокрема, йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГПУ Сергія Кропиву.6 вересня Сергія Кропиву взяли під варту з можливістю внесення застави 120 мільйонів гривень. Хоча Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила призначити 200 мільйонів грн застави..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про посилення відповідальності за перевищення швидкості на дорогах.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада провалила #15348 — нові штрафи за перевищення швидкості", — заявив він.За словами політика нардепам не вистачило всього одного голосу, аби ухвалити документ. Як пояснив нардеп, у законопроєкті пропонується доповнити КУпАП новою статтею 122-6, якою визначатимуться виключно порушення, пов’язані із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Зокрема, у цій статті визначається така градація за перевищення встановлених обмежень швидкості рухутранспортних засобів:більш як на 20 км/год — штраф 680 гривень (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 40 км/год — штраф 2040 гривень (120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 60 км/год — штраф 2720 гривень (160 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 80 км/год — штраф 3400 гривень (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);перевищення, передбачені у частинах третій або четвертій цієї статті, вчинені особою, яка п’ять та більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення будь-якого порушення, передбаченого частинами третьою або четвертою цієї статті, — 17000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).Нагадаємо, в Україні впродовж січня-липня 2026 року в дорожньо-транспортних пригодах загинули 1466 людей, серед яких 101 дитина. Ще 16 790 осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.Раніше стало відомо, що в понеділок, 31 серпня, на українські дороги повернулися "фантомні патрулі". Лише за перший день роботи у Києві та Київській області вони зафіксували понад 800 порушень правил дорожнього руху..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У вівторок, 15 вересня, народні депутати Верховної Ради України підтримали рішення про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади. Під час голосування в сесійній залі нардепи віддали необхідну кількість голосів на підтримку відповідного подання президента.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За відставку генпрокурора віддали голоси 317 народних обранців.Голосування та кадрова розв'язкаПід час пленарного засідання Верховна Рада України розглянула подання щодо надання згоди на звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. За результатами голосування народні депутати більшістю голосів підтримали рішення про його відставку.Процедура звільнення відбулася на тлі внутрішніх розслідувань та процесуальних суперечностей. Напередодні президент України Володимир Зеленський видав указ про відсторонення Кравченка від виконання посадових обов'язків та закликав парламент невідкладно підтримати рішення про його відставку.Що передувало відставціРішенню парламенту передувала низка гучних подій довкола очільника силового відомства та антикорупційних органів. Сам Руслан Кравченко раніше подавав заяву про відставку після виникнення публічного резонансу щодо перевірки внутрішніх документів та способів надання поштових послуг між прокуратурою та оператором зв'язку.Наразі в Офісі генерального прокурора тривають внутрішні процеси із забезпечення безперебійної роботи установи. Водночас питання щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора залишається відкритим.Як відомо, раніше Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

У понеділок парламентська монобільшість оголосила дату вирішального голосування за кадрові зміни в Офісі генерального прокурора. Питання відставки Руслана Кравченка винесуть під купол парламенту 15 вересня.Про це у Telegram-каналі заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Названо точну дату голосуванняЗа словами Арахамії, Верховна Рада виносить на розгляд питання про звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора."Голосування за відставку Генпрокурора Кравченка відбудеться завтра 15 вересня", — зазначив Арахамія.Очікується, що народні депутати розглянуть відповідну постанову та ухвалять остаточне рішення щодо кадрових змін у керівництві Офісу генерального прокурора вже під час завтрашнього пленарного засідання.Нагадаємо, очільник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос отримав офіційну підозру у вчиненні злочину. Процесуальний документ підписав генпрокурор Руслан Кравченко, оголосивши про це у своєму зверненні 14 вересня.Своєю чергою, 14 вересня президент України Володимир Зеленський відреагував на гучні заяви генерального прокурора Руслана Кравченка щодо вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та закликав до його негайної відставки. Водночас глава держави просить народних депутатів якнайшвидше підтримати відповідне рішення в парламенті.Згодом в Національному антикорупційному бюро заперечили вручення підозри та назвали дії очільника прокуратури системною атакою.  Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що кожен дорослий американець може отримати виплату в п’ять тисяч доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль над обидвома палатами Конгресу за підсумками проміжних виборів у листопаді.Про це Дональд Трамп сказав під час виступу на з'їзді Республіканської партії у Далласі.Він пообіцяв так звані «дивіденди Трампа» в розмірі п’яти тисяч доларів кожному дорослому американцю за умови, що республіканці після проміжних виборів збережуть контроль і над Палатою представників, і над Сенатом.Американський президент порівняв можливі виплати з дивідендами, які успішні компанії розподіляють між своїми акціонерами, та пов'язав таку можливість з економічними результатами США.Водночас він не пояснив, звідки саме мають взяти кошти та як працюватиме програма, яку аналітики вже назвали "сумнівною".За підрахунками Reuters, у США близько 270 мільйонів дорослих, тому виплати по п’ять тисяч доларів можуть обійтися приблизно в 1,35 трильйона доларів.Водночас медівники з Associated Press написали, що для реалізації такої ініціативи, ймовірно, знадобиться схвалення Конгресу.Віцепрезидент США Джей Ді Венс після виступу Дональда Трампа припустив, що виплати можуть не поширюватися на заможних американців, а одним із джерел фінансування стануть надходження від мит.Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада 2026 року. Республіканці намагатимуться зберегти більшість у Палаті представників і Сенаті.Нагадаємо, що американський державний секретар Марко Рубіо заявив, що зараз він не має планів балотуватися на посаду президента США на виборах 2028 року. Але при цьому він не виключає такої можливості.Читайте також: Америка замість Онтаріо: хто заплатить за шоу Трампа для MAGA-виборців.

Вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини"."Вибори під час війни, в принципі, ставлять під певне питання їхні результати. Це логічно", — зазначив він.За його словами, за таких обставин нормально всі проголосувати не можуть. І це об’єктивно, зважаючи на воєнні реалії та в якому становищі наша держава."Одразу розпочинається запитання, чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг насправді й так далі", — зауважив керівник президентського офісу.Він акцентував, що така ситуація цілком реально може створити підґрунтя для загострення внутрішніх суперечностей в українському суспільстві."І це дає підґрунтя за не зовсім такого об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон просто сказав, що, вибачте, ми за Україну, але от все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми така собі автономія. І тут усе буде — це Україна, ми все визнаємо, тільки ми самі. Оце шлях якраз на розрив держави", — пояснив очільник Офісу президента.На запитання, чи означає це, що спочатку необхідно завершити війну, а вже після цього проводити вибори, він відповів ствердно."Так. У війну треба всім згуртуватися та завершити її. Після цього йдемо в усі інші процеси", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповідав, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..