# голосування

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

У понеділок, 9 листопада, народного депутата від фракції "Слуга народу" Олександра Куницького помітили в залі засідань Верховної Ради. За даними руху "Чесно", він уперше за два роки взяв участь у голосуванні.Про це повідомили у своїх соцмережах член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народу") та народний депутат Олексій Гончаренко.Останній з іронією та дещо оптимістично прокоментував появу зниклого народного обранця."Нардеп Куницький повернувся в Україну! А ви кажете, що програма повернення українців не працює! Два роки не було! І вже в Раді. Тепер можна робити перепис населення! Практично всі дома!" — написав він.Зі сайту парламенту можна зрозуміти, що під час голосування за один із законопроєктів Куницький мав статус "не голосував" — це означає, що він зареєструвався в системі, але не натискав на кнопки для голосування. За інший законопроєкт Куницький уже проголосував "за".Як відомо, у вересні 2024 року Куницький виїхав у відрядження до Ізраїлю, звідти вирушив до родини у США. Тоді він заявляв, що не повернеться, поки не покарають поліцейських, які, за його словами, зламали йому ребра.Під час реєстрації на вибори до Верховної Ради з’ясувалося, що в Куницького є ізраїльське громадянство. Він запевняв, що звернувся в посольство Ізраїлю із заявою про відмову від громадянства, тому суд усе ж дозволив йому брати участь у виборах. Після розслідування "Схем" у квітні 2021 року Куницького підозрювали в розсиланні депутатських звернень в інтересах пов’язаного з ним бізнесу. Проте вже в липні того року Печерський суд Києва закрив провадження проти депутата.У жовтні 2023 року разом з іншим "слугою" Артемом Дмитруком Куницький втрапив у скандал через участь у вуличній бійці у центрі Києва. Чоловік, який був присутній на відео разом з нардепами стверджував, що вони побили його, вимагаючи гроші. За фактом інциденту генпрокурор зареєстрував кримінальні провадження.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Олександр Куницький задекларував квартиру в Канаді площею 43 метри квадратних. Нардеп вказав, що з 1 жовтня 2024 року безоплатно користується квартирою іноземної громадянки Йони Тьян..

Поразка Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки пов’язана насамперед із війною проти Ірану. Виборці також невдоволенні економічною ситуацією та відносинами Вашингтона з Ізраїлем.Про це повідомив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Причина нашої поразки — війна. Про це вчора ввечері заявив сам президент", — зазначив він.За його словами, аналіз даних про склад електорату засвідчив, що явка республіканських виборців не була критично низькою, однак частина американців, які підтримали Дональда Трампа та Джея Ді Венса 2024 року, цього разу проголосували за демократів.Віцепрезидент додав, що серед основних причин зміни виборчих уподобань соціологи виокремили чотири питання: припинення війни, зосередження на вартості життя й інфляції, повернення до принципу "Америка насамперед" (America First) і зміну відносин США з Ізраїлем.Він також визнав, що економічна позиція республіканців під час виборчої кампанії могла бути недостатньо чіткою, однак наголосив, що головною причиною поразки вважає саме війну проти Ірану."Наші виборці прийшли на дільниці. І саме через ці чотири причини багато хто з них проголосував за демократів", — акцентував Венс.Він закликав республіканців чесно оцінити причини поразки та використати невдоволення її результатами для подальшої політичної роботи.Як відомо, Демократична партія здобула більшість в обидвох палатах Конгресу США — у Палаті представників та в Сенаті — на проміжних виборах, які відбулися у вівторок, у тому числі у традиційно лояльних Республіканській партії штатах.Зокрема, Техас, Канзас і Південна Кароліна обрали сенаторів-демократів уперше за багато десятиліть. Представники Демократичної партії також перемогли на виборах губернаторів штатів Джорджія, Огайо, Айова та Техас, відібравши посади, які раніше займали представники Республіканської партії.Нагадаємо, що уродженець України, представник Демократичної партії Євген Віндман переобрався до Палати представників Конгресу США від штату Вірджинія..

Центральна виборча комісія Ізраїлю оприлюднила проміжні результати підрахунків голосів на виборах до Кнесету. Поки що лідирує політична сила "Лікуд" на чолі з чинним прем'єр-міністром країни Беньяміном Нетаньягу.Про це свідчать дані сайту ЦВК Ізраїлю. Станом на 09:02 комісії вдалося перевірити голоси 2,9 мільйона громадян країни. Загальна цифра — 7,3 мільйона.Проміжні результати свідчать, що "Лікуд" на чолі з Беньяміном Нетаньягу отримує 20,68% голосів із порахованої кількості.Другу позицію посідає "Яшар" Ґаді Айзенкота із 16,71%. Третю сходинку посідає партія "Разом" на чолі з колишнім прем'єр-міністром країни Нафталі Беннетом, набравши 9,01% голосів. Партія "Об'єднаний список" займає четверте місце із 8,94% голосів.Аналітики видання The Times of Israel підтвердили, що блок підтримки Нетаньягу випереджає опозиційний блок Айзенкота, проте не формує абсолютну більшість."Ці результати є частковими, вони можуть змінитися в міру того, як підрахунок голосів триватиме", — йдеться в повідомленні.За даними екзитполів телеканалу Channel 12, блок Нетаньягу отримує 52 місця та випереджає опозиційний блок Айзенкота, якому прогнозують 49. Раніше канал давав їм 50 і 52 місця відповідно.Партії "Об'єднаний список" і "Раам", очолювані арабами, отримують 19 місць. "Лікуд" має 27 місць, "Яшар" — 21. Жоден блок, як і раніше, не набирає 61 місця. Оновлений екзитпол Channel 13 давав обидвом блокам по 51 місцю.Нагадаємо, що прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу 2023 року заблокував передачу Україні американських батарей протиракетної оборони "Залізний купол", попри те, що їх тоді профінансував уряд США..

У вівторок, 27 жовтня, Верховна Рада взяла за основу й ухвалила в цілому законопроєкт №16094. Він стосується врегулювання термінів перебування в Україні іноземних військових, які служать у Силах оборони.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України.Документ передбачає продовження терміну звернення за посвідкою на тимчасове проживання для іноземців і осіб без громадянства, які проходять службу у ЗСУ, ДССТ і Нацгвардії від шести місяців до одного року.Тепер закон надає їм три місяці для подачі документів після підписання контракту, а також встановлює період для врегулювання правового статусу у разі звільнення зі служби.У пресслужбі парламенту зазначили, що наразі встановлений чинним законодавством термін для звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання іноземцями й особами без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби в Україні, спливає 10 листопада 2026 року.Там додали, що у зв'язку з різними причинами не всі люди, на яких поширюється зазначена вимога, змогли своєчасно звернутися за оформленням посвідки на тимчасове проживання, тому це продовження надасть їм змогу забезпечити належне правове врегулювання свого статусу.У травні 2026 року уряд спростив отримання посвідок на тимчасове проживання в Україні для іноземців, які вже воюють у лавах Сил оборони або планують долучитися до них долучитися.Нагадаємо, що ще влітку минулого року Україна посилила координацію та взаємодію державних органів у сфері рекрутингу іноземців і осіб без громадянства для проходження військової служби за контрактом у Силах оборони. Для цього оновили міжвідомчу робочу групу, до якої ввійшли представники низки міністерств і відомств..

Проросійськи налаштована Іліяна Йотова та колишній премʼєр-міністр Андрей Гюров вийшли в другий тур президентських виборів у Болгарії. Вирішальне голосування відбудеться 1 листопада.Про це повідомило болгарське видання БТА. За результатами опрацювання понад 99% бюлетенів Іліяна Йотова отримує понад 34% голосів, а Андрей Гюров — понад 31% голосів.Як відомо, Іліяна Йотова тимчасово виконує обовʼязки президента Болгарії. Вона є прихильницею "діалогу з Росією" та підтримує у цьому питанні премʼєр-міністра Болгарії Румена Радева.У середині липня стало відомо, що болгарська влада ухвалила рішення припинити будь-яку участь в об'єднаннях, що фінансують та озброюють українську армію. Прем'єр країни Румен Радев закликав замінити військову допомогу дипломатичними перемовами з Кремлем.Тоді ж Румен Радев заявляв, що його країна вичерпала можливості для надання Україні військової допомоги зі своїх складів. Водночас Софія готова допомагати з ремонтом української військової техніки.Андрей Гюров за час свого правління підписав безпекову угоду між Болгарією й Україною під час візиту до Києва у березні 2026 року.Також цей політик домовився з урядом України розробити дорожню карту двосторонніх практичних кроків відновлення енергетичної інфраструктури та європейської інтеграції України.Нагадаємо, що на тлі дискусій всередині Північноатлантичного альянсу щодо посилення військової допомоги Києву прозвучала резонансна заява керівника уряду Болгарії Румена Радева. Чиновник застеріг міжнародну спільноту від подальшого тиску на Російську Федерацію, вбачаючи у цьому пряму загрозу початку глобальної ядерної війни..

Чинний президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг у другому турі виборів сенатора Флавіо Болсонару. Таким чином це буде його четвертий президентський термін. Після підрахунку майже 99% голосів він набрав 51,75%.Про це повідомили журналісти агенції Reuters. Вони констатували, що за Лулу проголосували 51,75% виборців, за Болсонару — 48,25%. Перевага чинного президента — близько 4,3 мільйона голосів.На початку жовтня Лула програв перший тур, поступившись суперникові приблизно 2,2 мільйона голосів. З 1980 року, коли в Бразилію повернулася демократія, кандидат, який посів друге місце в першому турі, жодного разу не вигравав другий.Головним козирем Лули стала явка. У першому турі рекордні 21% виборців не прийшли на дільниці, це вдарило саме по його прихильниках, які часто живуть далеко від них. У другому турі неявка знизилася до 19,2%.Перед голосуванням прихильники Лули провели два наймасовіші мітинги: понад мільйон людей зібралися на пляжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро, ще більше — на проспекті Пауліста в Сан-Паулу.Флавіо Болсонару — це 45-річний сенатор, син колишнього президента Жаїра Болсонару, якого Лула переміг на виборах 2022 року. Згодом Болсонару-старшого засудили до 27 років ув'язнення за спробу державного перевороту, зараз він перебуває під домашнім арештом. Його син у разі перемоги, як очікувалося, міг би домогтися звільнення батька.Поразка Болсонару — удар і для президента США Дональда Трампа, головного міжнародного союзника цієї родини. Трамп розраховував, що Бразилія поповнить список країн Латинської Америки з лідерами, які його підтримують, серед них Аргентина, Чилі, Еквадор і Колумбія.Лулі у вівторок виповниться 81 рік. Колишній робітник і профспілковий лідер уперше став президентом 2002 року після трьох невдалих спроб. Відпрацювавши два терміни поспіль, він повернувся до влади в 2022 року.Щодо війни в Україні Лула тримає власну позицію. Бразилія ніколи чітко не підтримувала Росію та не визнавала окупацію українських територій. Водночас він незмінно виступає за завершення війни шляхом переговорів. З його переобранням позиція Бразилії щодо України, найімовірніше, не зміниться.Нагадаємо, що на полях саміту G7 у Франції в червні цього року президент України Володимир Зеленський провів перемовини зі своїм бразильським колегою Лулою да Сілвою..

Партія прем'єр-міністра Латвії Андріса Кулбергса "Об'єднаний список" перемогла на парламентських виборах. При цьому в неї рекордний результат. Після підрахунку понад 95% бюлетенів вона може отримати 42 місця зі 100 у латвійському парламенті.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg."Це найкращий результат, який одна партія отримувала на парламентських виборах у Латвії з часу відновлення незалежності країни 1991 року", — йдеться в повідомленні.Для самого Кулбергса вибори стали важливим випробуванням. 47-річний політик прийшов на посаду прем'єр-міністра лише у травні після розпаду попереднього уряду. Причиною політичної кризи стала, зокрема, критика реакції влади на вторгнення безпілотника.Кулбергс є відносно новою фігурою в латвійській політиці. Після призначення очільником уряду він зробив ставку на пряме спілкування з громадянами та регулярно публікує в соціальних мережах відео про свою роботу.Прем'єр-міністр також відомий жорсткою манерою політичної комунікації. Він неодноразово вступав у суперечки з опозицією, представниками власної політичної команди й іншими впливовими посадовцями. Минулого місяця Кулбергс також намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів зі списку санкцій ЄС.Після оприлюднення результатів екзит-полів прем'єр назвав підсумок голосування великою довірою з боку виборців. За його словами, громадяни хочуть змін, прямішого спілкування з владою та бачать економіку одним із головних пріоритетів країни.Перемога "Об'єднаного списку" може дати Кулбергсу сильні позиції під час переговорів про майбутню коаліцію. Разом із двома нинішніми партнерами в уряді — "Новою єдністю" та "Національним альянсом" — прем'єр потенційно може заручитися підтримкою близько 60 депутатів. Водночас "Союз зелених і фермерів", який входив до нинішнього керівного альянсу, не зміг пройти до парламенту.Новий уряд Латвії формуватиметься на тлі зростання безпекових ризиків у регіоні. Країна межує з Росією та Білоруссю й останніми роками послідовно посилює захист своїх кордонів.Латвія також збільшує оборонні видатки та планує довести їх до 5% ВВП. Такі кроки відбуваються на тлі повідомлень про активізацію російської диверсійної діяльності та погроз Москви щодо європейських оборонних підприємств, які допомагають Україні.Латвія є членом ЄС і НАТО та від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших прихильників України. За словами Кулбергса, його країна з міркувань безпеки зберігає на своїх серверах близько 20% даних українського уряду.Очікується, що після перемоги "Об'єднаного списку" Латвія продовжить нинішній курс на підтримку України.Водночас у країні є значна російськомовна меншина — найбільша серед трьох балтійських держав. Її голоси на виборах намагалися залучити декілька політичних сил. "Латвія на першому місці" отримала 13,1% голосів і посіла друге місце, тоді як "Прогресисти" набрали 7,8%.Нагадаємо, президент Латвії Едгарс Рінкевичс нещодавно розповідав, що стрімкий розвиток військових технологій і безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попередили, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

У неділю, 27 вересня, ввечері президент Сербії Александар Вучич подав у відставку. Однак надалі він має намір брати участь у виборчій кампанії та поборотися за посаду прем'єр-міністра.Про це повідомило видання Blic, яке оприлюднило звернення Александара Вучича до нації.Виконувачкою обов'язків президента Сербії стане голова Народної скупщини Ана Брнабич. Вона тепер має всі повноваження голови держави за винятком того, що вона не може розпускати Національну скупщину та призначати вибори депутатів.Вибори нового президента мають відбутися не пізніше ніж за 90 днів з дня оголошення відставки. Якщо вона надійде до парламенту сьогодні ввечері, то вибори мають відбутися не пізніше 26 грудня.Вучич став президентом Сербії 31 травня 2017 року. Згодом його переобрали у квітні 2022 року. Другий термін його президентських повноважень спливав у середині 2027 року.Згідно з Конституцією Сербії, одна й та сама людина не може обіймати посаду очільника держави більше двох термінів. Свою відставку Вучич анонсував ще в серпні 2025 року. При цьому він не пов'язував рішення піти у відставку з планами боротися за посаду прем'єр-міністра.Дочасні вибори до парламенту Сербії заплановані на 25 жовтня. 5 вересня Сербська прогресивна партія висунула його кандидатом на посаду прем'єр-міністра.На думку аналітиків агенції Reuters, дочасні вибори мали би допомогти йому відновити позиції після майже двох років студентських протестів.Нагадаємо, що 18 вересня президент України Володимир Зеленський у межах Карпатського саміту провів важливі переговори з лідером Сербії Александром Вучичем. Лідери двох країн детально обговорили безпекову ситуацію, наслідки російських обстрілів та подальші кроки на шляху до євроінтеграції..

На референдумі в неділю, 27 вересня, за попередніми результатами, близько 69% виборців Швейцарії проголосували проти ініціативи щодо закріплення в Конституції принципу "вічного та збройного" нейтралітету. За пропозицію виступили близько 31%.Про це повідомило швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.Ініціатива передбачала, зокрема, заборону Швейцарії вступати до військових союзів або співпрацювати з ними й обмеження щодо запровадження санкцій без схвалення ООН. Результат означає збереження нинішньої моделі нейтралітету.Нові пропозиції не підтримав жоден із 26 кантонів. Документ дозволяв би Берну запроваджувати тільки санкції ООН і фактично закрив би шлях до нових обмежень проти Росії. Цей результат загалом збігся з даними останніх опитувань.Зазначається, що пропозиція передбачала оголошення нейтралітету Швейцарії "вічним і збройним" і фактично закрила би шлях до нових санкцій проти Росії. Результат референдуму зміцнює позиції уряду.Ініціатива стала відповіддю на рішення Швейцарії дзеркально застосувати санкції Європейського Союзу проти Росії після її вторгнення в Україну 2022 року.Прихильники ініціативи стверджували, що такий крок порушує нейтралітет країни — цю думку поділяла й Москва, яка закликала швейцарських виборців підтримати пропозицію. Уряд, парламент і всі провідні політичні партії, за винятком правої Швейцарської народної партії (SVP), виступили проти цієї ініціативи.Чимало вимог ініціативи збігалися з нинішньою практикою нейтралітету. Але вона ще більше звузила би свободу дій Федеральної ради — уряду — під час міжнародних криз. Щодо великих конфліктів, як, наприклад, війна в Україні, санкцій ООН просто немає. Радбез блокує вето постійних членів. Через це Швейцарія опинилася б осторонь від західних партнерів.Ще один пункт забороняв військову співпрацю, доки немає безпосередньої загрози нападу. Для складних систем озброєння, як нові винищувачі F-35, ранній обмін досвідом і кооперація критично важливі.Нагадаємо, що в серпні Швейцарія продовжила статус захисту S для українців до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запроваджує обмеження для нових заявників..

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190 щодо боротьби з шахрайськими кол-центрами.Про це повідомила пресслужба парламенту. Зазначається, що за документ проголосували 313 народних депутатів."Закон доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями, які передбачають відповідальність за протиправне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів для заволодіння чужим майном. Документ запроваджує формальний склад злочину для ефективної протидії системним схемам, зокрема "фінансовим пірамідам", — зауважили у Раді.Як пояснив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, Кримінальний кодекс України доповнюється новими статтями, зокрема:255-4 "Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній";255-5 "Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації".Так, головна мета документа — встановити окрему кримінальну відповідальність за шахрайство, яке здійснюється з використанням електронних комунікацій, зокрема діяльність професійних шахрайських кол-центрів.У законопроєкті пропонується покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Це стосуватиметься діяльності шахрайських кол-центрів, які через телефонний зв’язок та інші електронні комунікації виманюють у громадян гроші або банківські дані, а також системних шахрайських схем, зокрема фінансових пірамід.Ба більше у документі прописано, що до відпідальності будуть притягуватися й ті особи, які займаються вербуванням людей до таких організацій.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. Зокрема, йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГПУ Сергія Кропиву.6 вересня Сергія Кропиву взяли під варту з можливістю внесення застави 120 мільйонів гривень. Хоча Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила призначити 200 мільйонів грн застави..