У суботу, 14 лютого, Білий дім опублікував серію цікавих валентинок. Одна з них адресована Гренландії.Відповідний допис опубліковано на сторінці Білого дому у соцмережі X."Зроблено саме для вас", — йдеться у дописі.Так, в одній із листівок адміністрація Трампа звернулася до Гренландії із закликом "визначитися з нашими відносинами".Також без уваги не залишився й президент Венесуели Ніколас Мадуро. У адресованій йому валентинці Білий дім зізнався, що Мадуро "захопив його серце".Ще одна листівка адресована сенатору Крісу Ван Голлену і Кілмару Абрего Гарсії, якого пов’язують із бандою MS-13."Моя любов до тебе така ж сильна, як любов демократів до нелегальних іммігрантів. Я б пролетів 1537 миль, щоб випити з тобою", — йдеться у листівці.Не забули у Білому домі й про податкову форма IRS Form 4547, яка стала одним із символів соціальної політики другого терміну Дональда Трампа.Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп під час закритої вечері в Alfalfa Club пожартував про приєднання Канади, Гренландії та Венесуели до Америки. Зокрема, Трамп жартома заявив, що планує "купити" Гренландію й зробити її 52-м штатом США. Натомість 51-м штатом буцімто буде Канада..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп відмовився від своєї погрози захопити Гренландію силою, але в Інтернеті війна набирає обертів. У січні господар Білого дому шокував Європу погрозами ввести мита, щоб підтримати своє право на володіння островом, який є автономною територією Данського королівства.Як повідомляє репортерка Politico Еліза Гкріці, хоча інтенсивність цих загроз на цей час зменшилася, данські та європейські чиновники заявляють, що маленький острів залишається вразливим до впливу, який адміністрація США здійснює в онлайн-просторі.Гкріці стверджує, що Гренландія з населенням менш як 60 тисяч осіб, будь-яка дезінформація може швидко поширитися і сильно вплинути на громадську думку — особливо коли неправдива інформація походить не від анонімних російських "тролів", а від найвпливовішого політика західного світу."Гренландія є об'єктом різних кампаній впливу", — заявив міністр юстиції Данії Петер Хуммельгаард, додавши, що одна з цілей таких кампаній — це створення розколу у відносинах між Данією та Гренландією.За словами головного редактора данського фактчекінгового проєкту TjekDet Томаса Хедіна, упродовж останнього року рівень дезінформації в Гренландії зріс. Попри те, що її приплив не супроводжувався жодною структурованою кампанією, зокрема з боку Росії, Хедін навів як приклад дезінформації ідею про те, що США можуть купити Гренландію. Це повідомлення повторював Трамп, однак така можливість є неможливою відповідно до Конституції Данії.Міністерство цифрових технологій Данії повідомило, що той факт, що Гренландія не є частиною ЄС, означає, що закон про соціальні медіа, який зобов'язує платформи враховувати та пом'якшувати загрози дезінформації для громадянського дискурсу, не поширюється на острів."Хоча опитування показують, що жителі Гренландії все ще підтримують інтеграцію з Європою, німецький депутат від партії "Зелені" Сергій Лагодинський заявив, що Євросоюз має готуватися до "нового типу гібридної конфронтації" за острів", — наголосила Гкріці.Сігне Равн-Хойгаард, співзасновниця та генеральна директорка данського аналітичного центру Digital Infrastructure Think Tank зазначила, що з населенням, розміром з муніципалітет Брюсселя, новини швидко поширюються в Гренландії, і є лише кілька ЗМІ, які можуть спростувати інформацію. Більшість людей покладаються на Facebook. Лише за кілька репостів фейкова новина може поширитися серед усього населення."Це зовсім не так, як у Данії. Якщо в місті з населенням 20 тисяч людей п'ять тисяч людей вірять у щось неправдиве, це не становить загрози для демократії Данії. Але в Гренландії, по-перше, це швидко пошириться серед усіх, а по-друге, це великий відсоток населення", — пояснила вона.За словами двох дослідників, організовані кампанії іноземного втручання в Гренландії ще не з'являлися, але дезінформація поширюється. Двоє членів уряду Гренландії, міністр рибного господарства Петер Борг і міністр праці Аккалуак Егеде, закликали громадськість "об'єднатися" в соціальних мережах перед загрозами з боку США.Законодавці ЄС також забили на сполох. Депутат від партії "Зелених" Олександра Гізе заявила, що варто очікувати операцій з впливу з використанням найсучасніших пропагандистських кампаній, а також кампаній ненависті та переслідувань проти політичних діячів у Гренландії та Данії.Лагодинський також додав, що ЄС повинен створити спеціальну групу експертів, яка буде зосереджена виключно на Гренландії. Брюссель, на його думку, також повинен збільшити підтримку мереж з перевірки фактів та організацій громадянського суспільства, аналогічно до підтримки, що надається таким країнам, як Молдова та Україна.Нагадаємо, у січні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп під час закритої вечері в Alfalfa Club пожартував про приєднання Канади, Гренландії та Венесуели до Америки.Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на учасників зустрічі. Зазначається, що американський лідер жартував про своїх політичних опонентів і про приєднання Гренландії."Це було зроблено в характерній для Трампа манері, одночасно безпринципно та незграбно, з колючками, спрямованими на політичних опонентів, образами через уявні образи та гострими репліками, які часом не сприймалися перед двопартійною аудиторією", — йдеться у повідомленні.За даними журналістів, Трамп виступив перед членами Alfalfa Club, серед яких були такі його противники. Ба більше, президент США відкрито заявив про неприязнь до деяких учасників вечері. Зокрема, він висловив кілька нецензурних коментарів про своїх політичних супротивників."Я ненавиджу так багато людей у цій залі. Більшість з вас мені подобаються. Хто, чорт забирай, міг подумати, що так станеться?", — наводить один з учасників слова Трампа.Також Трамп жартома заявив, що планує "купити" Гренландію й зробити її 52-м штатом США. Натомість 51-м штатом буцімто буде Канада."Ми не збираємося вторгатися в Гренландію. Ми збираємося її купити. Я ніколи не збирався робити Гренландію 51-м штатом. Я хочу зробити Канаду 51-м штатом. Гренландія буде 52-м штатом. Венесуела може бути 53-м", — зазначив він.Як зазначає видання, частина жартів Трампа не знайшла підтримки серед аудиторії, що призводило до пауз і напруженої атмосфери в залі.Нагадаємо, 28 січня США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території.Читайте також: Трамп знову хоче Гренландію: чи стане 2026-й останнім роком НАТО.

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

З моменту заснування у 1949 році Організація Північноатлантичного договору була одним із головних противників для Москви. Кремлівський диктатор Володимир Путін послідовно прагне послабити західний альянс.Як повідомляє експертка The Wall Street Journal із питань зовнішньої політики Анджела Стент, яка спеціалізується на відносинах США та Європи з Росією і зовнішній політиці Москви, радянські та російські лідери прагнули підірвати альянс і відокремити США від ЄвропиСтент зауважила, що Путін і його найближче оточення можуть лише дивуватися небезпечній грі, яку веде президент США Дональд Трамп. Його конфронтація з союзниками щодо майбутнього Гренландії загрожувала завдати шкоди найуспішнішому альянсу у світі так, як цього не вдалося зробити десятиліттям російського саботажу."Розрив між США та їхніми союзниками, який повністю проявився цього тижня, може тільки зміцнити переконання Путіна в тому, що трансатлантичний альянс серйозно ослаблений", — наголосила вона.Експерт додає, що свого часу відповіддю Радянського Союзу на НАТО була Варшавська угода, укладена в 1955 році. До свого розпаду в 1991 році це був єдиний в історії союз, члени якого вдерлися на територію один одного. Радянські війська вдерлися до Угорщини у 1956 році, а війська Варшавського договору вдерлися до Чехословаччини в 1968 році."Ці вторгнення забезпечили радянську перевагу в Східній Європі. Очільник Кремля прагне контролювати колишні держави Варшавського договору, про що він чітко заявив у проєкті договору, який він представив НАТО перед вторгненням Росії в Україну", — зазначила Стент.За її словами, після розпаду Радянського Союзу в 1991 році майбутнє НАТО обговорювалося в Росії та на Заході. Поставало питання щодо необхідності існування Північноатлантичного альянсу."Комунізм був переможений, і Росія хотіла стати демократичною державою. Навіщо була потрібна ця реліквія холодної війни? Чому б не створити загальноєвропейську організацію безпеки, в якій Росія і США мали б рівний голос?" — зазначила Стент. Вона додала, що поки Москва та її західні прихильники виступали за нову євроатлантичну архітектуру безпеки, НАТО та його прибічники розуміли, що найуспішніший альянс у світі не повинен розпускатися, а повинен адаптуватися і прийняти до своїх лав колишні країни Варшавського договору, які наполегливо прагнули до нього приєднатися.Свого часу адміністрація колишнього президента США Білла Клінтона запропонувала Москві особливе партнерство з НАТО, сподіваючись надати Кремлю частку в трансатлантичному порядку. У 1997 році в Парижі було підписано Основоположний акт НАТО — Росія, але це мало вплинуло на переконання РФ, що НАТО є її противником."На початку свого президентства Путін обговорював можливість вступу до НАТО як з Біллом Клінтоном, так і з колишнім президентом США Джорджем Бушем, але стало зрозуміло, що Росія не приєднається до альянсу, в якому не зможе домінувати", — додала Стент.За її словами, неприязнь Путіна до НАТО на сьогодні лише посилилася. Москва все більше підтримує європейські політичні партії та групи лівого і правого спрямування, які виступають проти НАТО і США. Російський диктатор виправдав анексію Криму Росією у 2014 році, заявивши, що якби Росія не втрутилася, то це нібито б означало б, що військово-морські сили НАТО опинилися б у цьому місті, яке начебто є символом військової слави Росії, і це створило б не ілюзорну, а цілком реальну загрозу для всієї Південної Росії."Путін не боїться НАТО, тому що воно загрожує фізичній безпеці Росії. Він розуміє, що розширення членства в НАТО на колишні радянські держави та членів Варшавського договору підриває його мету відновлення сфери впливу Москви", — зазначила експерт.Стент зробила висновок, що НАТО залишається головною перешкодою для імперських амбіцій Путіна. Так, якби Україна була членом НАТО, Росія не наважилася на вторгнення."Як же іронічно, що суперечка між США та їх союзниками щодо території члена НАТО може в кінцевому підсумку підірвати НАТО і допомогти Путіну реалізувати його мету підкорити Україну", — додала вона.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також:Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру".

Офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей.Про це повідомляє "Європейська правда".Суверенітет поза межами переговорівКоментуючи відносини зі США, Фредеріксен підтвердила наявність жорстких обмежень у переговорах. За її словами, статус Данії як суверенної держави є очевидним фактом, який не може бути предметом жодних дискусій."Ми не можемо вести переговори з цього питання, оскільки це є частиною базових демократичних цінностей", — наголосила очільниця данського уряду.Співпраця в Арктиці та роль НАТОПопри принципову позицію щодо суверенітету, Данія висловлює готовність до діалогу в інших сферах:безпека регіону. Копенгаген відкритий до обговорення зі США питань зміцнення спільної оборонної співпраці в Арктиці.посилення НАТО. Метте Фредеріксен звернулася до Північноатлантичного альянсу з проханням розширити свою присутність в Арктичному регіоні, зокрема навколо Гренландії.взаємна повага. Прем’єрка наголосила, що багаторічна співпраця зі Сполученими Штатами має базуватися на партнерських засадах без жодних погроз.Фредеріксен висловила сподівання на пошук політичного рішення, яке відповідатиме принципам демократії та союзницьким відносинам між країнами.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

У четвер, 22 січня, президент України Володимир Зеленський після зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом у Давосі зробив низку гучних заяв. Політик торкнувся тем російсько-української війни, ситуації у Гренландії, сутичок в Ірані та інших важливих тем. Зеленський на початку виступу поставив риторичне питання щодо російського диктатора Володимира Путіна. Український лідер поставив питанням, чому главу Кремля не судять за прикладом президента Венесуели Ніколаса Мадуро. "Мадуро судять у Нью-Йорку, вибачте, але чому Путіна не судять?" — заявив він. Інші заяви Володимира Зеленського: "Ще минулого року, тут, у Давосі, я завершив свою промову словами: "Європа повинна знати, як захистити себе". Минув рік, а нічого не змінилося"."Усі звернули увагу на Гренландію, і очевидно, що більшість лідерів не знають, що з цим робити. Виглядає, всі просто чекають, поки Америка охолоне щодо цієї теми, сподіваючись, що вона мине. Але що, якщо ні — що тоді?""Стільки говорили про протести в Ірані, але вони потонули в крові. Світ недостатньо допоміг іранському народу; він стояв осторонь. На той час, коли політики почали формувати позиції, аятола вже вбив тисячі людей. Чим стане Іран після цього кровопролиття? Якщо режим виживе, він посилає чіткий сигнал кожному хулігану: убий достатньо людей, і ти залишишся при владі"."Чому Трамп може зупинити танкери з тіньового флоту та захопити нафту, а Європа — ні?""Російська нафта транспортується прямо вздовж берегів Європи, і ця нафта фінансує війну проти України. Це безпосередньо сприяє дестабілізації Європи. Постачання російської нафти має бути зупинено, конфісковано та продано на благо Європи. Чому б і ні? Якщо у Путіна немає грошей, війни не буде. Якщо Європа має ресурси, вона може захистити своїх людей"."Сьогодні Європа покладається переважно на переконання, що якщо виникне небезпека, НАТО діятиме. Але ніхто ніколи по-справжньому не бачив, щоб Альянс був повністю випробуваний. Якби Путін вирішив захопити Литву чи завдати удару по Польщі, хто б відповів? НАТО існує завдяки вірі в те, що Сполучені Штати діятимуть — що вони не стоятимуть осторонь і допомагатимуть. Але що, якщо вони цього не зроблять?""Європа повинна навчитися захищатися. Чого саме має досягти відправлення 14 чи 40 солдатів до Гренландії? Який сигнал це надсилає Путіну? Китаю? І, мабуть, найголовніше, який сигнал це надсилає Данії?"Про Гренландію: "Ми знаємо, що робити, якщо російські військові кораблі наблизиться до Гренландії, Україна може допомогти в цьому. Вони можуть затонути біля Гренландії так само як і біля Криму".Про Іран: "Усі чекають, що зроблять Сполучені Штати, поки решта світу нічого не пропонує. Європа нічого не пропонує і вирішує не взаємодіяти"."Білорусь у 2020 році — найяскравіший приклад. Ніхто не допоміг своєму народу. А тепер у Білорусі розміщені російські ракети "Орєшнік", дальність яких сягає більшості європейських столиць. Цього б не сталося, якби білоруський народ переміг у 2020 році"."Росія здатна виробляти ракети лише тому, що досі існують способи обійти санкції. Усі бачать, як Росія намагається заморозити українців до смерті — при температурі -20 °C. Росія не змогла б створити балістичні чи крилаті ракети без критично важливих компонентів, що постачаються з інших країн. І це стосується не лише Китаю. Занадто часто люди ховаються за виправданням, що тільки Китай допомагає Росії. Так, Китай допомагає — але не тільки Китай. Росія також отримує компоненти від компаній у Європі, Сполучених Штатах та Тайвані. Європа нічого не каже, Америка нічого не каже, Путін продовжує виробляти ракети".Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський прокоментував розмову з американським лідером Дональдом Трампом, яка відбулася 22 січня у Давосі..

Американський президент Дональд Трамп своїми заявами суттєво підвищив популярність найбільшого у світі острова Гренландії. За даними CNN, це місце є популярним туристичним напрямком.Відомо, що очільник Білого дому хоче взяти Гренландію під контроль, адже, за його словами, острів є стратегічно важливим місцем для Сполучених Штатів Америки."Нам потрібна Гренландія з погляду національної безпеки, і Данія не зможе цього зробити", — наголосив американський президент, перебуваючи на борту літака Air Force One, через день після початку операції США у Венесуелі та захоплення її президента Ніколаса Мадуро.Відповідні зауваження були зустрінуті з тривогою офіційними особами в Гренландії, які підтвердили своє право на незалежність, та в Данії, яка керує Гренландією як автономною залежною територією Копенгагена. Європейські союзники, включно з Францією, Великою Британією, Німеччиною та Італією, також висловили незгоду з експансіоністськими амбіціями Вашингтона на багатій на ресурси арктичній території."Перш ніж Трамп та геополітика вивели Гренландію в центр уваги світової спільноти, вона вже ставала популярним туристичним напрямком, і ті, хто вирушає в подорож, відкривають для себе острів, що перебуває за заголовками газет, — сувору та незайману дику природу, просякнуту багатою культурою корінних народів", — наголосили медійники.Втім, проблемою для мандрівників протягом багатьох років був складний шлях до Гренландії. На сьогодні це змінюється. Наприкінці 2024 року столиця острова Нуук відкрила міжнародний аеропорт. Торік у червні United Airlines запустила прямі рейси двічі на тиждень з Ньюарка до Нуука. "Острів вже зазнав туристичного буму після того, як Трамп звернув на нього свою увагу", — зазначили у CNN. Цього року у Гренландії планують відкрити ще два міжнародні аеропорти: спочатку в Какортоку на півдні острова — у квітні, а потім, що важливіше, у жовтні — в Ілуліссаті, фактично єдиному туристичному центрі Гренландії. Розташований на західному узбережжі, Ілуліссат — це гарний порт для лову палтуса та креветок у темній скелястій затоці, де відвідувачі можуть сидіти в пабах, спробувавши місцеве крафтове пиво."Місце, яке вражає, — крижаний фіорд Ілуліссата, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, де айсберги завбільшки з мангеттенський хмарочос вириваються з льодовикового щита Гренландії та пливуть, немов кораблі-привиди, водами затоки Диско", — додають медійники.Також туристи зможуть спостерігати не лише за айсбергами, а й за китами, які мешкають у цих водах. У CNN наголошують, що відвідувачів не повинно дивувати, якщо вони натраплять на традиційні гренландські делікатеси. Наприклад, маттак — китова шкіра та жир, смак якого нагадує жувальну гумку. Інуїтські громади мають квоти не лише на полювання на нарвалів, а й на білих ведмедів, вівцебиків та карібу — ці види також можуть бути в меню.Ілуліссат є центром прибережних морських круїзів. Рекордна кількість відвідувачів Гренландії у 141 000 у 2024 році (станом на січень 2026 року, дані за 2025 рік ще не оприлюднені) стала причиною сплеску круїзного туризму. Медійники додають, що сонячне затемнення, яке пройде 12 серпня 2026 року також збільшить кількість відвідувачів. Наприклад, Eyos Expeditions організовує ексклюзивний круїз навколо Гренландії, щоб гості могли спостерігати за повним затемненням.На сьогодні найпопулярнішим варіантом для дослідження дикої природи Гренландії є східне узбережжя, що розташоване навпроти Європи. Там сиро і набагато менше туристів, з мальовничою береговою лінією фіордів, де айсберги дрейфують на південь. "Дедалі популярнішою стає найбільша у світі система фіордів Скорсбі-Саунд з її гострозубими горами та висячими долинами, вкритими льодовиками. Якщо вирушити на північ, то можна відвідати прозаїчно названий Національний парк Північно-східної Гренландії — чудове місце для спостереження за дикою природою у тундрі", — зазначили у CNN.Медійники наголошують, що туристи приїжджають побачити білих ведмедів, які влітку в північній півкулі переміщуються ближче до суші, коли тане морський лід. Також тут є вівцебики, великі зграї гусей, песці та моржі."Деякі з цих тварин є справедливою здобиччю для місцевих громад", — додали журналісти.Для пересування взимку місцеві мешканці надають перевагу снігоходам, хоча в господарстві досі тримають їздових псів. Вони пропонують туристам прогулянки на собачих упряжках. Сісіміут на західному узбережжі та Тасілак на південному сході — активні зимові центри їзди на собачих упряжках.Проте найцікавішою зимовою розвагою для туристів є спостереження за північним сяйвом. Завдяки низькому світловому забрудненню в містах Гренландія є темним полотном для захопливих видовищ, а відпустки зі спостереженням за полярним сяйвом стають дедалі популярнішими.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

За підсумками переговорів із генсеком НАТО Марком Рютте, президент США Дональд Трамп оголосив про створення основи для майбутньої угоди щодо Гренландії та Арктики. Американський лідер зазначив, що ця домовленість охоплюватиме стратегічні питання безпеки в усьому Арктичному регіоні.Про це глава Білого дому заявив у соцмережі Truth Social та CNBC. Ключові аспекти майбутньої угодиТрамп назвав зустріч з очільником Альянсу "дуже продуктивною" та наголосив, що реалізація планів буде вигідною для всіх сторін.Угода передбачає надання Сполученим Штатам прав на видобуток корисних копалин.Гренландія та союзники будуть залучені до створення системи протиракетної оборони "Золотий купол".Сторони продовжують обговорення деталей проєкту, які Трамп назвав "трохи складними".Команда перемовниківДля подальшої розробки угоди Трамп сформував спеціальну групу посадовців, які звітуватимуть йому особисто. До її складу увійшли: віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та спецпосланник Стів Віткофф.За словами Трампа, подальша інформація про розвиток "гренландського питання" оприлюднюватиметься в міру просування переговорного процесу.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін повідомив, що Москва веде діалог із Вашингтоном стосовно використання заблокованих активів РФ для відбудови окупованих українських територій. Крім того, він прокоментував претензії США на Гренландію та анонсував приїзд американських спецпредставників до Москви..

Російський диктатор Володимир Путін повідомив, що Москва веде діалог із Вашингтоном стосовно використання заблокованих активів РФ для відбудови окупованих українських територій. Крім того, він прокоментував претензії США на Гренландію та анонсував приїзд американських спецпредставників до Москви.Главу Кремля цитують російські ЗМІ.Фінансові пропозиції Кремля та "Рада миру"За словами Путіна, Росія розглядає можливість виділення один мільярд доларів із власних заморожених активів у США для фінансування так званої "Ради миру". Ця ініціатива обговорюється в контексті "мирного плану" і передбачає використання частини коштів для відновлення інфраструктури в зоні бойових дій.Позиція щодо ГренландіїПутін також висловився про територіальні амбіції Дональда Трампа щодо Гренландії. Він заявив, що відносини між Данією та США щодо острова не є справою Росії, проте назвав політику Копенгагена "колоніальною" та "жорсткою". Диктатор також припустив, що Сполучені Штати спроможні викупити острів, якщо його ціна буде співставною з вартістю Аляски на момент її продажу в 19 столітті.Візит представників США до МосквиОкрему увагу Путін приділив майбутнім переговорам щодо України. Він підтвердив, що спецпредставники США Стів Віткофф та Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву."Віткофф і Кушнер завтра приїдуть до Москви для продовження переговорів", — цитують Путіна російські пропагандистські ресурси.Нагадаємо, 21 січня президент США Дональд Трамп заявив про готовність України та Російської Федерації до переговорів. За його словами, і глава Кремля Володимир Путін, і український лідер Володимир Зеленський прагнуть досягти домовленості для припинення війни.Водночас, за словами ексспецпосланця США Кіта Келлога, успішне проходження Україною поточної зими стане переломним моментом, після якого стратегічна ініціатива перейде до Києва. Він переконаний, що в такому разі перевага у війні опиниться на українському боці, а не на боці агресора..

Керівник Північноатлантичного альянсу Марк Рютте чітко розставив пріоритети, назвавши війну Росії проти України ключовою загрозою для НАТО. При цьому він зауважив, що ситуація довкола Гренландії наразі не є настільки важливою для безпеки союзників.Про це повідомляє The Guardian. Пріоритети та загрози Рютте висловив занепокоєння через можливе зміщення уваги на другорядні виклики. Він підкреслив, що хоча мирне розв'язання ситуації довкола Гренландії є важливим, воно не може стояти в одному ряду з критичною ситуацією в Україні, яка залишається головним питанням міжнародної безпеки.Енергетичний терор та гуманітарна ситуація Очільник НАТО звернув особливу увагу на тактику Кремля, який посилив удари по українській енергосистемі під час аномальних морозів."Зараз у Києві температура опустилася до -20 градусів, а Україна здатна покрити лише 60% своїх потреб в електроенергії", — констатував Рютте, наголошуючи на важливості підтримки цивільної інфраструктури.Колосальні втрати окупантів та заклик до Європи Генсек також навів приголомшливі дані щодо втрат російської армії. За його словами, лише протягом грудня Росія щодня втрачала близько тисячі військових убитими, що сумарно перевищило 30 тисяч загиблих за місяць. Попри такі втрати, Кремль продовжує нарощувати інтенсивність наступальних операцій. Підсумовуючи, Марк Рютте наголосив на необхідності подальшої військової допомоги Києву та закликав європейські країни терміново розширювати власні оборонно-промислові потужності, аби бути готовими до будь-яких сценаріїв російської агресії в майбутньому.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита.Читайте також: Рютте провів розмову з Трампом про конфліктну ситуацію щодо Гренландії.

Усі підрозділи Збройних сил України зараз залучені до виконання бойових завдань на фронті. Тому українські військові не братимуть участі у військових навчаннях за кордоном, зокрема, в Гренландії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня."Що стосується наших військових. Ви знаєте, в нас війна, всі наші військові на фронті. І ви знаєте, на теперішній момент питання війська — це дефіцитне питання, особливо під час повномасштабної війни", — зазначив він.За його словами, в нього та прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен дуже хороші відносини. Але вона до України з таким питанням не зверталася."Я думаю, тому що всі розуміють, що Україна не в НАТО. Нас не беруть в НАТО, все це зрозуміло", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше Франція, Німеччина, Велика Британія й інші європейські країни на прохання Данії направили невеликі групи військовослужбовців до Гренландії.Зеленського також запитали, чи вдалось Україні домогтися дозволу ЄС купувати американську зброю за гроші Євросоюзу на тлі конфлікту через Гренландію."Цю частину запитання я, чесно кажучи, не зовсім зрозумів. Якщо йдеться про програму PURL, то вона працює, ми купуємо за гроші ЄС зброю, передусім ППО, від США", — акцентував президент України.Як відомо, вчора американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що Європі варто звернути більше уваги на війну між Росією й Україною. А щодо Гренландії його наміри тверді та непохитні, тож йому не варто заважати.Про це Дональд Трамп сказав у телефонному інтерв’ю для журналістів NBC News. Він розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією."Європа повинна зосередитися на війні з Росією й Україною, бо, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії", — наголосив президент США.Медійники його запитали, чи він запровадить тарифи на європейські країни, якщо не вдасться укласти угоду щодо Гренландії."Я виконаю це на 100%", — відповів Дональд Трамп.Очільник Білого дому відмовився відповідати на запитання про те, чи застосує він силу для захоплення острова.Також в інтерв’ю американський президент наголосив на тезі про те, що Норвегія не має впливати на присудження Нобелівської премії миру."Норвегія повністю контролює це, попри те, що вони кажуть на публіку", — запевнив Дональд Трамп.Раніше сьогодні президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов'язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру.Попередній контекстУ суботу в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.Сьогодні невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що для Гренландії і досі існує загроза з боку країни-агресорки Росії, адже Данія так і не змогла її позбутися.Таку заяву американський лідер зробив у своєму дописі у Truth Social. Зокрема, президент США зазначив, що Північноатлантичний альянс вже близько 20 років попереджає Копенгаген про загрози з боку РФ."НАТО вже 20 років каже Данії, що "вона має позбутися російської загрози в Гренландії". На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити", — зазначив Трамп.Відтак, як наголосив лідер США, тепер настав час це змінити, і усунути всі загрози для острова."Тепер настав час, і це буде зроблено!!!" — додав Трамп.Читайте також: Президент хаосу: чому Трамп наступає на демократії, але відступає перед автократіямиПопередній контекст17 січня в різних населених пунктах Данії та Гренландії відбулися масштабні акції на знак протесту проти планів Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.У Європі готові дати спільну відповідь на ці кроки Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Висока представниця Євросоюзу із питань закордонних справ Кая Каллас розкритикувала наміри Трампа. Дипломатка наголосила, що конфронтація між Вашингтоном та Брюсселем через статус Гренландії лише послаблює Захід і грає на руку його головним опонентам, зокрема, Росії.18 січня невелика група німецьких військовослужбовців на чолі з контрадміралом Стефаном Паулі несподівано та без пояснень покинула Гренландію. Представники Бундесверу вилетіли зі столиці острова Нуук.Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою щодо погроз американського президента Дональда Трампа ввести мита..

Минулого тижня американський президент вкотре підтвердив, що США вже не союзник Європи, а про правила міжнародної політики можна забути. Він ділить світ на тих, хто поклоняється його "величі", і на тих, хто цього не робить. Останнім загрожують мита. Як Трамп зазіхає на Гренландію, і чому Європа відповіла беззубоTrueUA аналізував причини ескалації відносин США з Європою через Гренландію і прогнозував, що Трамп пертиме вперед, доки його бурхливу деструктивну ініціативність не обмежать американські конгресмени. Поки вони цього не зробили, американський президент продовжує тиснути на Данію та європейських союзників."З 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Воно підлягатиме сплаті доти, доки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив Трамп. Він знову розповів, що цим островом хочуть заволодіти Росія і Китай, а Данія нібито нічого не може з цим вдіяти."У цю гру, — зазначив глава Білого дому, — успішно здатні грати тільки США". Названі ж країни Європи "створили такий рівень ризику, неприйнятний і нестійкий".Міжнародні експерти наголошують, що американський експансіонізм щодо Гренландії не має нічого спільного з озвученими Трампом страхами. Росіяни та китайці справді вільно почуваються у холодних водах Арктики, проте цю проблему варто вирішувати в межах співробітництва членів НАТО. Те ж, що робить нинішній президент Штатів, тільки на руку Москві й Пекіну.Процитуємо думку головної дипломатки ЄС естонки Каї Каллас:"У Китаї та Росії мають святкувати, адже тільки їм вигідний такий розкол між державами Заходу".Вона також виділила три ключові загрози від запровадження тарифів: економічне ослаблення (тарифи зроблять і Європу, і США біднішими); втрата процвітання (торгівельні бар'єри зашкодять спільному добробуту союзників; відволікання від війни в Україні (внутрішні суперечки заважають виконанню пріоритетного завдання — зупиненню російської агресії). До останнього пункту повернемося згодом. У Копенгагені та інших містах Данії відбулися мітинги проти спроби США анексувати Гренландію. Країни, щодо яких Сполучені Штати планують застосувати мита, виступили зі спільною заявою на підтримку Данії. В документі акцентується на тому, що погрози введення мит підривають трансатлантичні відносини та створюють ризик небезпечної спіралі погіршення ситуації. У неділю з Трампом розмовляв генсек НАТО Марк Рютте, чия країна Нідерланди у чорному списку глави Білого дому. Після розмови Рютте був небагатослівним: обговорили питання безпеки в Арктиці, продовжать розмову в Давосі, де цього тижня відбудеться Всесвітній економічний форум. До слова, не факт, що Трамп туди приїде з огляду на загострення відносин з Європою.Але квінтесенцією подій навколо Гренландії минулого тижня можна вважати не телефонний дзвінок Рютте до Вашингтона, а те, яку допомогу європейці надали Данії. Реальну, не заявами. Велика Британія та Нідерланди відправили по одному офіцеру для розвідки. Німеччина аж цілу розвідувальну групу на чолі з контр-адміралом Стефаном Паулі. Проте вчора німецькі вояки покинули Гренландію за офіційною версією — через погані погодні умови. Вони так і не змогли добратися до данської бази Кангіллінгуїт. А за неофіційною — у Берліні, після оголошення Трампом наміру запровадити мита, дали задню.Що показала ця беззуба реакція європейців? По-перше, погрози Трампа митами — діють. По-друге, якщо непогода заважає військовим у мирний час виконувати свої завдання, то у випадку висадки російського десанту на острові, НАТОвські друзі Данії не підуть на перехоплення ворога, а чекатимуть, поки розгодиниться. Тобто і тут, виявляється, Трамп має рацію, — оборона Гренландії бажає кращого. По-третє, TrueUA аналізував, скільки часу в Європи лишилося для самопорятунку у нинішньому світі карколомних змін, а слабка підтримка Данії європейськими військовими цей час суттєво скоротила.Зрада іранських протестів та "Рада миру". У чому проблема ТрампаМинулого тижня відбулося ще дві події, пов’язані з активністю Трампа. Перша — він так і не наважився надати допомогу іранським протестувальникам. Хоча обіцяв покарати режим аятол за вбивство мітингарів. TrueUA аналізував причини народного повстання в Ірані та прогнозував наслідки. Найгірший із прогнозів, на жаль, підтверджується, — іранський режим криваво придушує протести й ні від США, ні від їхніх союзників допомога іранцям так і не прийшла. ЗМІ розглядали варіанти американської реакції на придушення мітингів — військовий удар, обмежений або масштабний, убивство аятоли Алі Хаменеї або кібератака проти режиму. Натомість — заочний обмін "люб’язностями" з Хаменеї. Той звинуватив Трампа у підбурюванні протестів:"Ми вважаємо президента США злочинцем через жертви, збитки та наклеп, які він завдав іранській нації".Глава Білого дому відповів:"Ця людина — хвора людина. Його країна — найгірше місце для життя у світі через погане керівництво. Час шукати нове керівництво в Ірані".Дехто побачив у цій перепалці загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Та, мабуть, тут інше — Трамп погрозами здатний налякати демократичні країни, а авторитарні режими бачать у ньому слабкого гравця. Навіть після усунення від влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Чому? Він не зробив наступного кроку, не допоміг венесуельській опозиції усунути режим Мадуро після арешту диктатора, а вирішив співпрацювати з в.о. президента Делсі Родрігес. Замість очікуваних змін народ Венесуели побачив неоколоніалізм без жодних цінностей — заради доступу до нафти Білий дім готовий працювати з послідовниками Мадуро. У США Трампа називають ТАСО, хоча це прізвисько йому та його оточенню дуже не подобається. Це абревіатура Trump always chickens out (Трамп завжди відступає). Історія з Венесуелою, небажанням втручатися в події в Ірані, слабкістю перед Путіним говорять на користь того, що він таки ТАСО.Третя подія — оголошення про створення "Ради миру", в якій головуватиме Трамп. У грудні 2025-го, нагадаємо, Інститут миру у США перейменували на честь свого президента. Тоді ж вищий рівень підлабузництва проявив генсек FIFA Джанні Інфантіно, обдарувавши Трампа премією міжнародної футбольної спілки за "непохитну відданість справі миру в усьому світі". Премію заснували місяць до того без схвалення керівного органу організації. А вчора під президента прогнулася влада Флориди, перейменувавши на його честь дорогу, яка веде до його приватного маєтку. Згадані факти, а їх більше, свідчать про те, що політики, чиновники, футбольні функціонери, вловили, як стати улюбленцями Трампа — треба грати на його марнославстві. Ті, хто придумав мирний план по Сектору Гази, в якому забезпечення стабільного миру у цьому регіоні покладається на "Раду миру" на чолі з нинішнім главою Білого дому, виходили саме з принципу — сподобатися йому.Остаточного переліку країн-членів цього органу поки нема, але точно відомо, що туди запросили Віктора Орбана. Яким боком він до Сектору Гази чи до Ізраїлю? Лише тим, що каже Трампу приємні йому речі. За повідомленням ЗМІ, "Раду миру" під головуванням свого президента американці спробують запропонувати й Україні в Давосі. Щось таке записано і в мирному плані із 20 пунктів, просування якого загальмувало. Немає сенсу погоджуватися на те, що не підтверджується жодною міжнародною угодою та жодним рішенням Конгресу США. У 2029 році Трамп уже не буде главою Білого дому, після відходу від влади нікому його "Рада миру" не буде цікавою.Такі прожекти доводять ще одну проблему президентства Трампа — відсутність стратегічного бачення майбутнього, або точніше майбутнє хочуть створити штучно за певним неробочим планом, в якому дві частини: перша — зламати теперішній порядок, друга — насадити новий. Поки відбувається реалізація першої частини. Проте може виявитися, що новий порядок насаджуватимуть вже не Сполучені Штати, а авторитарні режими, яким вони дали волю. .
