# Києво-Печерська лавра

Російські окупаційні війська завдали цинічного удару по всесвітньо відомій духовній святині — Києво-Печерській лаврі. На місце надзвичайної події оперативно прибуло вище керівництво держави, щоб оцінити масштаби руйнувань та скоординувати ліквідацію наслідків.Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій України.Огляд руйнувань історичної пам'ятки та зустріч із духовенствомМіністр внутрішніх справ України Ігор Клименко офіційно поінформував президента України Володимира Зеленського про поточні результати роботи екстрених служб на території постраждалого заповідника. Глава держави разом із прем'єр-міністеркою, очільником МВС та іншими представниками уряду особисто відвідали понівечену національну святиню. Посадовці детально обстежили масштабні пошкодження архітектурного комплексу як із зовнішнього боку, так і всередині приміщень.Під час візиту керівники країни провели коротку зустріч із працівниками Державної служби з надзвичайних ситуацій, представниками місцевого духовенства, а також безпосередньо поспілкувалися з настоятелем Православної церкви України, митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм. За словами Ігоря Клименка, він опинився в епіцентрі подій буквально у перші хвилини після прильоту російської ракети. Головним завданням для правоохоронців, працівників заповідника та священників у ті секунди став терміновий евакуаційний виніс унікальних культурних цінностей, які зберігалися в соборі.Операція вибухотехніків та пожежників під мідним дахомСкладність ліквідації займання полягала у специфічній архітектурі та стародавніх матеріалах будівлі, що значно ускладнювало доступ до вогню. Вогнеборцям довелося діяти в екстремальних та смертельно небезпечних умовах."Ми рятували ікони 17-18 століття, які знаходилися в музеї, в цьому ж корпусі. В цей час пожежники розгортали 20 автомобілів для гасіння пожежі. Тяжкість в тому, що, по-перше, дерев'яні перекриття, по-друге, мідне покриття і вогонь був саме під цією міддю і було дуже важко гасити пожежу. Спочатку ми заливали водою, потім підіймали мідь і вже гасили зверху", — повідомив міністр.Керівник міністерства окремо відзначив неймовірний героїзм та самовідданість українських пожежників. Спеціалісти ДСНС виконували свою роботу в умовах практично нульової видимості через щільне задимлення та за критичної концентрації вуглекислого газу в повітрі. Завдяки чітким, професійним та злагодженим діям рятувальних розрахунків, розповсюдження вогню вдалося повністю зупинити як у внутрішніх залах споруди, так і на її покрівлі.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що російські окупанти у ніч на понеділок, 15 червня, здійснюють масовану атаку по Україні. Під особливим прицілом — столиця, водночас є влучання й у Харкові. Зокрема, там під час гасіння пожежі внаслідок повторного російського удару загинуло п'ятеро рятувальників.Варто зазначити, що внаслідок чергової нічної атаки Російської Федерації 15 червня у Києві зазнала пошкоджень транспортна інфраструктура. Через руйнування контактної мережі та перекриття руху на окремих ділянках доріг комунальні служби змушені тимчасово змінити низку популярних маршрутів.Додамо, через нічний повітряний удар Російської Федерації по історичному центру столиці 15 червня постраждав головний храм Києво-Печерської Лаври. Єпископ Авраамій розповів, що вдалося вивезти з палаючої святині..

У ніч на 15 червня під час масованої атаки на Київ росіяни знищили найбільшу і найстарішу костюмну колекцію у Національній кіностудії імені Олександра Довженка.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська у Facebook. Попередньо, повністю знищено близько трьох мільйонів предметів, серед яких понад 100 тисяч костюмів із відомих українських фільмів, зокрема "Тіні забутих предків", "Зникла грамота" та "За двома зайцями".Також Ковальська зазначила, що на території кіностудії площею 15 гектарів розташовані 15 будівель, і вибуховою хвилею в усіх них вибито вікна.Пошкоджень також зазнала Києво-Печерська лавра, яка входить до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Окрім Успенського собору, пошкоджені скарбниця, Музей друкарства, Башта Кущника та низка інших споруд."Якщо ви думаєте, що атака на Києво-Печерську лавру та кіностудію Довженка були поодинокими випадками — це абсолютно не так", — наголосила посадовиця.Зокрема, за даними Офісу генерального прокурора, від початку війни російські війська знищили 338 294 об’єкти цивільної інфраструктури. Серед них — 937 культурних споруд, 336 храмів, мечетей і синагог, 1507 лікарень, а також 5453 школи, професійно-технічні та вищі навчальні заклади.. Масований обстріл 15 червня: що відомоЗа даними Повітряних сил Збройних сил України, цієї ночі противник завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, наземного базування різних типів.Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил зафіксовано 681 засіб повітряного нападу — 70 ракет і 611 БпЛА різних типів. Водночас ППО ліквідувала 632 цілі — 50 ракет та 582 безпілотники різних типів.Під масованою комбінованою атакою цієї ночі опинився Київ. Станом на зараз відомо п'ятьох загиблих та про десятки постраждалих. Пошкоджені житлові будинки, бізнес-центри, склади пошти, пам’ятки культури світового значення — Києво-Печерська лавра. Єпископ Авраамій розповів, що вдалося вивезти з палаючої святині.За даними КМДА, під час масованого обстрілу Києва на станціях метро укривалися майже 42 тисячі людей. Серед них було близько 3 400 дітей.Під обстрілом був і Харків. Там загинули четверо рятувальників ДСНС, які гасили пожежі внаслідок повторного російського удару. Ще щонайменше п’ятеро отримали поранення. Серед загиблих рятувальників:командир відділення, головний майстер-сержант служби цивільного захисту Дмитрій Бойко;пожежний-рятувальник, сержант служби цивільного захисту Данило Тіщенко;пожежний-рятувальник, сержант служби цивільного захисту Сергій Маковецький;водій, майстер-сержант служби цивільного захисту Вадим Зінченко.Також у Дніпрі ворожі удари призвели до руйнувань цивільної інфраструктури, там понівечені місцеві підприємства, коледж, заклад культури, а також інші інфраструктурні об'єкти.На Сумщині внаслідок атаки рф троє людей отримали травми, серед них — одна дитина. Ворог завдав удару по багатоквартирному житловому будинку. Також пошкоджена нежитлова будівля.На Київщині внаслідок ворожих ударів по мирних населених пунктах постраждали троє людей, серед яких є дитина. Також на території області зафіксовані падіння уламків та виникли пожежі у кількох районахКрім того, ворог атакував Запоріжжя, Херсонщину, Донеччину. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський відреагував на масований російський обстріл України та заявив, що Росія демонструє намір продовжувати війну. Він закликав країни G7 до рішучої відповіді, посилення тиску на агресора та збільшення допомоги Україні з протиповітряною обороною..

Унаслідок нічного повітряного удару Російської Федерації по історичному центру столиці 15 червня постраждав головний храм Києво-Печерської Лаври. Завдяки оперативним діям священнослужителів та відповідних служб із понівеченої будівлі вдалося успішно вивезти релігійні реліквії та цінні музейні фонди.Про це в ефірі каналу "Київ 24" повідомив єпископ Авраамій.Стан понівеченого собору після гасіння пожежіЗа словами єпископа, святиня зазнала серйозних руйнувань не лише через прямий вогонь, але й внаслідок масштабних робіт із ліквідації займання покрівлі. За словами представників духовенства, наразі Успенський собор перебуває у критичному стані та потребує масштабного відновлення. Найближчим часом внутрішній простір святині необхідно буде повністю очистити від великої кількості води, залишків згорілих конструкцій, уламків ракет та інших забруднень."Після атаки РФ у Лаврі врятували церковні речі та експонати", — зазначив єпископ Авраамій, розповідаючи про перші деталі евакуації культурної спадщини з епіцентру надзвичайної події.Масштаби пошкодження унікального оздобленняАвраамій наголосив, що найбільшою втратою для архітектурного ансамблю всередині будівлі стало понівечення старовинного інтер'єру. Через високу температуру від пожежі та колосальні об'єми води, які використовували підрозділи ДСНС під час проливання конструкцій, сильно постраждали внутрішні стіни храму.Зокрема, фахівці зафіксували значні ушкодження унікальних фресок та розписів, які прикрашали стіни собору. Оцінювати загальні масштаби руйнувань мистецької спадщини та розробляти план реставрації інтер'єру будуть профільні експерти після повного висихання та розчищення приміщень.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що російські окупанти у ніч на понеділок, 15 червня, здійснюють масовану атаку по Україні. Під особливим прицілом — столиця, водночас є влучання й у Харкові. Зокрема, там під час гасіння пожежі внаслідок повторного російського удару загинуло п'ятеро рятувальників.Також вночі 15 червня росіяни вдарили по Києво-Печерській Лаврі. Пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання.Варто зазначити, що внаслідок чергової нічної атаки Російської Федерації 15 червня у Києві зазнала пошкоджень транспортна інфраструктура. Через руйнування контактної мережі та перекриття руху на окремих ділянках доріг комунальні служби змушені тимчасово змінити низку популярних маршрутів.Згодом військові вкотре закликали громадян утриматися від поширення фотографій залишків снарядів після ворожих обстрілів. Своїми діями користувачі інтернету несвідомо підігрують ворогу, який миттєво використовує подібні кадри для створення фейків та інформаційних маніпуляцій проти України.Своєю чергою, Повітряні сили повідомили, що у ніч на 15 червня Російська Федерація завдала по території України масштабного комбінованого удару із застосуванням ракет різного базування та великої кількості безпілотників. Основним вектором атаки став Київ, проте ракетних ударів також зазнали Дніпро та Харків..

У Києві 15 червня зафіксували влучання по території Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра". Зокрема, внаслідок атаки виникла масштабна пожежа даху Успенського Собору.Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій України. За попередніми даними, вогонь охопив площу близько 800 квадратних метрів.Рятувальні підрозділи роблять усе можливе, аби локалізувати загоряння на святині та запобігти повному знищенню унікальної архітектурної споруди. Інформація щодо руйнувань всередині собору наразі уточнюється.Займання у Мистецькому арсеналіОкрім території Лаври, під ударом російських окупантів опинився ще один значний культурний об’єкт столиці. Сталося займання будівлі Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал". Там площа пожежі є ще більшою та наразі сягає 1000 квадратних метрів.На місцях надзвичайних подій оперативно працюють київські рятувальники та всі профільні служби міста. До гасіння масштабних пожеж залучили необхідну спецтехніку ДСНС. Вогнеборці намагаються приборкати полум’я у надскладних умовах.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що російські окупанти у ніч на понеділок, 15 червня, здійснюють масовану атаку по Україні. Під особливим прицілом — столиця, водночас є влучання й у Харкові. Зокрема, там під час гасіння пожежі внаслідок повторного російського удару загинуло п'ятеро рятувальників.Також вночі 15 червня росіяни вдарили по Києво-Печерській Лаврі. Пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання.Варто зазначити, що внаслідок чергової нічної атаки Російської Федерації 15 червня у Києві зазнала пошкоджень транспортна інфраструктура. Через руйнування контактної мережі та перекриття руху на окремих ділянках доріг комунальні служби змушені тимчасово змінити низку популярних маршрутів..

Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" відкриває доступ на територію Ближніх печер. Держані структури домовилися з Православною церквою України (ПЦУ).Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Настав історичний момент — оскільки ми знову відкриваємо доступ до Ближніх печер", — наголосила вона.За її словами, це насправді історичне рішення, тому що Лавра вкотре демонструє, що це міцний фундамент народу, держави, а також освітня та духовна опора."Тому відкриття доступу до цих печер — це величезна заслуга партнерства держави та Православної церкви України", — зауважила Бережна.Повідомляється, що доступ для відвідувачів Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкриють зі середи, 25 лютого.Як Відомо, з 29 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ (МП). Того ж дня Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконного розірвання договору оренди, а в самій УПЦ (МП) заявили, що не мають наміру виселятися з лаври до завершення судового розгляду.Пізніше, 9 серпня 2023 року, суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником "Києво-Печерська лавра". 11 серпня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.Нагадаємо, що з 12 лютого Національний науково-дослідний реставраційний центр України презентував виставковий проєкт "У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація". Його центральною подією стане показ картини "Взяття Христа під варту" ("Поцілунок Іуди")..

З 12 лютого "Києво-Печерська лавра" у тестовому режимі відновлює доступ для відвідувачів. Оглядові екскурсії проводитимуть з 09:00 до 16:00Про це повідомили на офіційній сторінці Національного заповідника."Морози відступають, тож з 12 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" знову відкривається для щоденного відвідування з 9:00 до 17:00", — йдеться у повідомленні.Для огляду будуть доступні:територія Верхньої лаври;Успенський собор (корпус № 80);церква Свях Антонія і Феодосія Печерських з трапезною палатою (корпус № 29);виставка "Фрески церкви Спаса на Берестові XVII ст." (корпус № 25).За додатковою інформацією щодо екскурсій звертатися до екскурсійного бюро за телефоном: 0667280327. Зайти до Лаври можна через центральний вхід — Троїцьку надбрамну церкву. Як відомо, через погіршення погоди та критичне зниження температури, з 3 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" тимчасово закрили для відвідування."Києво-Печерська лавра" — київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.Нагадаємо, у ніч проти 24 січня 2026 року об’єкти Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ. Востаннє руйнування через військові дії на цій території фіксувалися під час Другої світової війни..

Національний науково-дослідний реставраційний центр України презентує виставковий проєкт "У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація". Його центральною подією стане показ картини "Взяття Христа під варту" ("Поцілунок Іуди").Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу Софії Київської. Зазначається, що її викрали 18 років тому з Одеського музею західного і східного мистецтва.Пресконференція із цього приводу відбудеться 12 лютого 2026 року о 12:00 у Національному заповіднику "Софія Київська" (музей "Будинок Митрополита") в Києві.У межах експозиції презентуватимуть врятований твір XVII століття, пов’язаний з ім’ям Мікеланджело Мерізі да Караваджо, який у реставраційному центрі називають єдиним твором цього митця в Україні."Картина надійшла до реставраційного центру у двох частинах — центральна композиція й окремо фрагменти окрайок; через втрати фарбового шару, розриви й деформації полотна реставрації передували ґрунтовні дослідження та комплекс заходів зі збереження", — йдеться в повідомленні.Полотно пов’язують з українським дипломатом і колекціонером Олександром Базилевським (1829-1899), який придбав його у Парижі в середині ХІХ століття. На початку ХХ століття твір передали до Одеси, а від 1924 року він зберігався в Галереї старовинного живопису (нині Одеський музей західного і східного мистецтва).Картину викрали з музею 2008 року, вирізавши центральну частину з підрамника. Згодом її виявили у Берліні та повернули в Україну. Дозвіл на реставрацію отримано за рішенням суду 2018 року."Виставка триватиме з 13 лютого до 12 квітня. Проєкт реалізується за підтримки Представництва UNESCO в Україні, Міністерства культури України, а також Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації", — зазначили в пресслужбі Софії Київської.Нагадаємо, що 30 січня Києво-Печерська лавра частково відновила доступ для відвідувачів. Її зачинили з 23 січня 2026 року через відсутність теплопостачання..

Києво-Печерська лавра частково відновлює доступ для відвідувачів. Вона була зачинена з 23 січня 2026 року через відсутність теплопостачання.Про це повідомили на офіційній сторінці Національного заповідника Києво-Печерської лаври."Лавра знову чекає на вас! Попри тимчасові технічні обмеження, заповідник відчиняє свої двері з 31 січня", — йдеться у повідомленні.Наразі для відвідування буде доступною лише територія Верхньої лаври. Виставкові зали та дзвіниця залишаються зачиненими."Плануйте свої візити, щоб впіймати зимову атмосферу та зробити фото на згадку", — зазначили на сторінці заповідника.Нагадаємо, у ніч проти 24 січня 2026 року об’єкти Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ. Востаннє руйнування через військові дії на цій території фіксувалися під час Другої світової війни..

У ніч на суботу, 24 січня об’єкти національного заповідника "Києво-Печерська лавра" зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ. Вони внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Про це повідомила агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на генерального директора заповідника Максима Остапенка."Уперше з часів Другої світової війни внаслідок військових дій уражено обʼєкт Києво-Печерської лаври. Кожного разу за цим стоїть Москва, як це було 1918 року; як це було, коли за наказом із Москви підірвали Успенський собор 1941 року, та за наказом із Москви зараз "шахеди" та ракети летять по Києву, в тому числі завдають шкоди тепер уже й Києво-Печерській лаврі", — наголосив він.Зокрема, пошкоджень зазнали: корпус №№66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та корпус №67 (Аннозачатіївська церква).За словами гендиректора, вибуховою хвилею вибито частину вікон і дверей, а також у значній кількості місць пошкоджено фрагменти штукатурного оздоблення. Водночас Остапенко зазначив, що самі печери не постраждали.За його словами, це вперше, коли Лавра зазнала безпосередніх пошкоджень в результаті вибуху повітряної цілі. Раніше спостерігалися пошкодження від шрапнелі, чи знаходили якісь залишки збитих об'єктів.Він також розповів, що через відключення електроенергії не спрацював сейсмічний датчик, що не дозволяє визначити вплив вибуху на об'єкти заповідника.Об’єкт культурної спадщини "Софійський собор та прилеглі до нього монастирські споруди та Києво-Печерська лавра" має три міжнародні статуси: об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1990 року), об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою (з 2023 року) й об’єкт, внесений до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом (з 2023 року), а також до нього застосовується механізм посиленого захисту культурних цінностей описаний у Другому протоколі до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року.. Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 138 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 110 ворожих дронів..

У Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" представили бронзове погруддя Івана Мазепи. Відкриття скульптури присвятили до дня всеукраїнського референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді український народ проголосував за незалежність України.Про це повідомило "Суспільне Культура". Журналісти констатували, що погруддя створене з бронзи, а прототипом слугувала прижиттєва гравюра авторства Мартіна Бернігерота."Над проектом працювали скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов разом з архітектором Віктором Юрківим, дослідницею Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам'яті", — йдеться в повідомленні.Для постаменту використали справжній гранітний цоколь, що залишився після руйнації Успенського собору 1941 року, а також елементи його різьбленого іконостаса. Саме на цей храм Мазепа та його мати Марія Магдалина виділили щедрі пожертви.. "Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", — заявила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.Побачити скульптуру можна у першій залі виставки "Мазепа. Стратегія європейської України" у четвертому корпусі заповідника "Києво-Печерська лавра" (Келіях соборних старців). На виставці також представлено документи мазепинської епохи, твори мистецтва, коштовності, зброя, стародруки, предмети побуту козацької старшини та інші експонати, що презентують Україну кінця XVII — початку XVIII століття.Що відомо про Івана МазепуЦе український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709).Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему. 2023 року вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.Нагадаємо, у грудні минулого року повідомляли, що шабля Івана Мазепи, яку український боксер Олександр Усик підійняв на рингу після перемоги над Тайсоном Фʼюрі, може посприяти зняттю анафеми, накладену на гетьмана ще Російською православною церквою..

У національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" розпочався процес дерусифікації фресок в Успенському соборі. Це питання не лише естетики, а й відновлення історичної справедливості.Про це повідомила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника Світлана Котляревська. Зокрема, вона показала фреску, на якій зображені очільник Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій, колишній намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ МП Павло (у миру — Петро Лебідь) і покійний митрополит Володимир.За її словами, це зображення написали понад 20 років тому. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей і преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, кого можна зобразити в соборі."Мені важливо, щоби Лавра стала відкритою — не тільки для відвідувачів, а й для науковців у тому числі, бо потрібно залучати зовнішню експертизу, ми будемо збирати та формувати пропозиції, а далі на нашій науково-методичній раді ухвалювати рішення", — зазначила Котляревська.Вона наголосила, що Лавра має демонструвати велич української культури."Коли українець відвідує українську святиню, він відчуває, що є чим пишатися. У нас є така будівля, такі майстри, як Їжакевич, у нас є незламні церкви, які стоять століттями. Так само, як Україна є незламною, так само Лавра є незламною. А Лавра — це Україна в мініатюрі. Тому відродження Лаври — це частина відродження України", — наголосила виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника.Вона назвала історичною подією першу службу українською мовою в Лаврі. Цей процес свідомо розпочали з Дальніх печер, а потім він охопить і Ближні печери. Перша служба українською в Києво-Печерській лаврі відбулася 6 січня 2025 року в Успенському соборі, а тепер і в печерах."Якщо ми говоримо про печери, то саме така сакральна традиція була ще тисячу років", — додала Котляревська.Команда заповідника працює над формуванням контент-матеріалів, щоб у найближчий рік подати печери та поклоніння мощам преподобних як нематеріальну спадщину ЮНЕСКО. За її словами, це "унікальний саме українсько-печерський процес"."Нас роками знецінювали, але ми — нація майстрів, філософів і митців. І Лавра має це показати", — підсумувала Світлана Котляревська.Нагадаємо, 22 травня цього року стало відомо, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України звільнило з посади керівника Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максима Остапенка. Це сталося в той час, коли керівництво готувало масштабну виставку в Лаврі.

Під час перевірки особистих речей громадянки України на кордоні з Польщею прикордонники виявили унікальну історичну цінність — псалтир початку XIX століття.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Під час здійснення контрольних процедур прикордонники Сьомого прикордонного Карпатського загону спільно з працівниками Львівська митниця виявила псалтир, датований початком XIX століття", — йдеться в повідомлення. Прикордонники зауважили, що видання, яке має значну історичну цінність, надруковане у типографії Києво-Печерської лаври."Його знайшли серед особистих речей у сумці водійки автомобіля Toyota", — додали в Держприкордонслужбі.Там додали, що жінка прямувала до Польщі через пункт пропуску "Смільниця"."Книга має історичну та культурну цінність. Її рівень встановлюватиме експертиза", — підсумували в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.Нагадаємо, 18 червня цього року стало відомо, що прикордонники Сьомого Карпатського загону зупинили вивезення з України старовинної колекції монет. Мешканець Прикарпаття з таким "скарбом" прямував до Німеччини.

День Києва традиційно відзначають в останню неділю травня. Цього року, які попередніми, це відбувається в умовах воєнного стану. Історично саме в цю пору року в столиці відбувалися значущі події — від народних ярмарків до військових парадів і велелюдних зібраньОфіційно День Києва розпочали святкувати з 1982 року — до 1500-річчя міста. Столицю України засновано 482 року. До 1980 років в цей день не відзначали. Однак ювілей (1500 років) пишно відсвяткували 1982 року. Надалі повноцінно традиція Дня Києва утворилася тільки 1987 року.Цікаві факти про КиївКиїв — один із найстаріших мегаполісів Європи. Археологічні знахідки на території міста свідчать про поселення ще в V столітті до нашої ериЗа легендою, Київ заснували брати Кий, Щек і Хорив та їх сестра Либідь. На честь старшого з братів місто отримало свою назву, імена інших назвали вулиці, гори та квартали міста. На честь сестри Либідь назвали річку.На Печерських пагорбах майорить прапор розміром 16 на 24 метри, піднятий на 90-метровому флагштоці. Це найбільший державний прапор у країні.Золоті ворота — символ відродження — зведені 1037 року за Ярослава Мудрого. У ХХ столітті їх реконструювали — і це стало одним зі символів нового етапу розвитку Києва.Києво-Печерська лавра, заснована 1051 року, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Вона є не лише релігійним, а й архітектурним і культурним центром.У столиці Україні є вулиця, якій вже понад 1 000 років — Володимирська.Хрещатик вважається найкоротшою столичною центральною вулицею в Європі, його довжина — всього 1,3 кілометра. Але Хрещатик — це найширша серед головних вулиць міст Європи. Його  ширина — 75 метрів.Також у Києві є найглибша станція метрополітену у світі — метро "Арсенальна". Її глибина — 105 метрів.Київський метрополітен відкрили 1960 року, він став першим в Україні та третім у СРСР після Москви та Ленінграда.На вулиці Прорізній розташований єдиний у світі музей проїзних квитків.У Києві є пам'ятник "Батьківщина-Мати", він входить до п'ятірки найвищих у світі. Його висота — 102 метри.Київ — це місто каштанів. Це дерево стало неофіційним символом міста у XX столітті — зокрема, завдяки пісні "Як тебе не любити, Києве мій".Київський торт — гастрономічний символ міста. Цей десерт створили на фабриці імені Карла Маркса (нині — Roshen) 1956 року. З того часу торт із безе, горіхами та кремом став візитівкою міста.Котлета по-київськи — кулінарна легенда столиці, яка давно перетворилася на бренд. Куряче філе з маслом усередині, паніруванням і хрусткою скоринкою — класика, яку подають і в ресторанах Нью-Йорка, і в токійських готелях. Але вперше офіційно котлету по-київськи розпочали подавати саме в Київському готелі "Континенталь" 1947 року.Нагадаємо, що через воєнний стан масових культурних заходів у День Києва останніми роками не проводять, проте тематичні ярмарки, виставки й екскурсії все ж організовуються.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України звільнило з посади керівника Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максима Остапенка. Це сталось у той час, коли керівництво готувало масштабну виставку в Лаврі.Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook."Я отримав новину, яка була несподіванкою — наказом. Без пояснень. Без попереджень. Без жодних офіційних зауважень щодо моєї роботи", — написав Остапенко.Вже екс-очільник заповідника заявив, що останні тижні ширились чутки про залаштункову боротьбу за контроль над Лаврою. "Ми відчували тиск. Очевидно, комусь стало незручно від того, що ми вголос говорили про необхідність очищення Лаври від імперських наративів. Комусь заважала правда. Комусь — наша принциповість", — йдеться у заяві Остапенка.Він також повідомив, що ця новина не стала поразкою, а лише ще одним підтвердженням, що рух був у правильному напрямку."Сподіваюсь, завтра хоча б отримаю пояснення для себе особисто і для колективу, що відбувається", — резюмував Максим Остапенко.Нагадаємо, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила заборону релігійних організацій, що пов’язані з Російською православною церквою. Проте не всі народні обранці підтримали законопроект: 29 нардепів проголосували проти, ще четверо утримались.Своєю чергою голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що релігійні організації, які пов’язані з Російською Федерацією, матимуть дев'ять місяців, щоб у канонічний спосіб розірвати зв’язки з країною-агресоркою. Такі терміни вже вступили у дію після ухвалення законопроекту № 8371.

У суботу, 8 березня, рятувальники зняли обвалений хрест з купола одного з храмів Києво-Печерської лаври. Для цього вони використали автоколінчастий підіймач.Про це повідомляє Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у місті Києві.Як зазначили у прес-службі ДСНС, 8 березня о 13:05 надійшло повідомлення про необхідність допомоги у провулку Лаврському. Прибувши на місце, рятувальники встановили, що на куполі одного з храмів частково завалився хрест."Для безпечного демонтажу конструкції рятувальники використали автоколінчастий підіймач. Вони піднялися до хреста, обережно зрізали дріт і безпечно спустили його на землю", — йдеться у повідомленні рятувальників.. Раніше повідомлялось, що 8 березня в Києві під асфальт провалилися декілька автомобілів. Це відбулося на Печерську в Музейному провулку.Нагаємо, закарпатські рятувальники вчасно погасили пожежу, яка виникла в реформатському храмі в Новому Селі Берегівського району. Була загроза знищення вогнем історичної пам’ятки та важливої релігійної споруди.Ще в грудні в Головному управлінні ДСНС у Київській області повідомляли, що у свято Різдва на Київщині сталося дві пожежі у релігійних спорудах. Одна церква згоріла повністю..