# культура

У понеділок, 9 березня, відбулася 65 церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Традиційно цього дня відзначили найкращих у різних сферах культури."Ця премія особлива своїми атмосферою, духом, всім тим, що зараз в повітрі, всім тим, що довкола нас цими днями. Це дуже-дуже справжні і дуже сильні емоції, які об'єднують сьогодні всю нашу державу. Якою ж важкою і довгою була ця зима. І ми її подолали", — сказав президент Володимир Зеленський під час церемонії вручення.Зеленський подякував ЗСУ за те, що настала весна, а також українським митцям і всім, хто народжує нове і береже надбання минулого."І коли зараз українська музика єднає всіх наших людей і на фронті, по всій країні, коли неможливо дістати квитки в наш український театр, і є черги в музеї, на наші виставки — все це дуже надихає. Все це — доказ того, що українська культура сучасна, вона модна, і культура наша жива", — наголосив він.Переможці Шевченківської премії-2026Проза: Юрій Щербак — за книгу підсумків і пророцтв "Мертва пам'ять. Голоси і крики" і Павло Белянський — за роман "Битись не можна відступити".Поезія: не присудили.Літературознавство та мистецтвознавство: Олеся Авраменко — за мистецтвознавчі науково-популярні твори з авторської серії Accent: книги "Білокур", "Приходько", "Тістол" та Сергій Тримбач — за книгу "Іван Миколайчук. Містерії долі".Публіцистика та журналістика: Олег Криштопа — за документальний роман "Радіо "Афродіта".Кіномистецтво: Павло Остріков — за фільм "Ти — космос".Театральне мистецтво: Оксана Дмітрієва — за вистави "Вертеп", "Жираф Монс" Харківського державного академічного театру ляльок імені Афанасьєва; виставу "Буря" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької; виставу "Медея" Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка.Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів: Тетяна Гаук, Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова, Дар'я Подольцева — за виставковий проєкт "Алла Горська. Боривітер" та Валерій Сахарук — за культурно-мистецький проєкт "30х30. Сучасне українське мистецтво".Дизайн: не присудили.Декоративно-прикладне мистецтво: Ігор Мацієвський — за мистецький проєкт "Народжені у вогні" (серія художніх робіт українського скла).Фотомистецтво: Олена Гром — за фотопроєкт "Вкрадена весна".Візуальні мистецтва: Назар Білик — за "Меморіал українським розвідникам", серії скульптур "Збурений простір" та "Сплав".Концертно-виконавське мистецтво: Юлія Ткач — за медіапроєкт "За крок до Перемоги"; а також мистецькі цикли "Постаті", "Зустріч епох"; концертні програми та фондові записи 2020-2025 років.Музичне мистецтво: Олексій Скрипник — за хоровий концерт "Катарсис" для мішаного хору a cappella на канонічні тексти; та симфонію № 3 "Галина" для скрипки й симфонічного оркестру.Нагадаємо, що сьогодні в Республіці Ботсвана відбулася історична подія. Там установили перший пам'ятник Тарасу Шевченку на африканському континенті..

9 березня минає 212 років від дня народження Тараса Шевченка — одного з найвизначніших українців в історії. Поет, художник, мислитель і символ боротьби за свободу, він залишив після себе сотні мистецьких шедеврів і назавжди вписав Україну у світову культурну спадщину.Попри численні спроби ворогів знищити або знецінити його ім’я, пам’ять про Кобзаря вистояла. Сьогодні ми можемо бачити Шевченка не лише як символ національного духу, а й як живу людину — з власним характером, емоціями та непростою долею поза сторінками шкільних підручників.TrueUA зібрав маловідомі факти про Тараса Шевченка, які відкривають постать Кобзаря з нового боку і дозволяють побачити справжнє життя легендарного митця.Екстравагантний митецьПісля викупу з кріпацтва (22 квітня 1838 року) Тарас Шевченко ніби відкрив для себе новий світ. Він купував дороге вбрання та аксесуари, відвідував богемні вечірки і швидко став частиною петербурзької творчої еліти.З часом захоплення розкішшю поступово зменшилось, але відчуття стилю залишилося з поетом на все життя. Іноді його екстравагантність була настільки яскравою, що на вулицях Шевченка впізнавали лише за одягом."Тарас мій частенько став роз'їжджати по вечорах. Він, як-то кажуть, увійшов у моду; його приймали скрізь як диковинку. Він став гарно вдягатися, навіть з претензією на франтівство, словом, у нього вселився світський біс", — саме такими словами описував тодішній стиль життя прозаїка його друг по Петербурзькій Художній Академії Іван Сошенко, з яким Шевченко жив у одній квартирі.Правда про викуп з кріпацтваПоета викупили з кріпацтва 1838 року за 2 500 карбованців. Це була величезна сума, і часто говорять, що гроші надала сама імператриця Олександра Федорівна (дружина Миколи I). Проте історія трохи складніша.Викуп мав бути зібраний через лотерею, яку проводила імператриця у своєму палаці на Святвечір 24 грудня 1837 року, за ініціативою друзів Шевченка. На розіграш виставили кришталеві та порцелянові вироби з петербурзьких казенних заводів, а також портрет поета й наставника молодого царевича Василя Жуковського, написаний художником Карлом Брюлловим.Виявилося, що імператриця, її донька та син придбали квитки на лотерею лише на 1 000 карбованців. Решту суми, ймовірно, додали друзі Шевченка — Карл Брюллов, Василь Жуковський та Вієльгорський, забезпечивши викуп поета з кріпацтва.За лаштунками успіху "Кобзаря"Євген Гребінка — український поет і автор всесвітньовідомого романсу "Очи черные" — справив значний вплив на молодого Шевченка. Саме він познайомив поета з літературою, яка сформувала його світогляд: "Енеїдою" Івана Котляревського, "Історією Русів", творами Квітки-Основ’яненка та народнопісенним фольклором, який на той час уже був у моді. Ідеї, які Шевченко почерпнув у Гребінки, він згодом розвинув у своїх перших творах.Цікавим є і той факт, що у першому "Кобзарі" 1840 року всього вісім творів — кожен із них справжнє літературне надбання. Послідовність творів теж продумана.Дослідник Омелян Пріцак у праці "Шевченко — пророк" припускає, що саме Гребінка виступав редактором і співупорядником дебютної книжки, а також переконав Петра Мартоса фінансувати її перше видання.Еротика на полотнах поетаТарас Шевченко відомий насамперед як поет і класичний художник, автор численних портретів, пейзажів та історичних композицій. Проте його мистецький доробок виходить далеко за межі "класики". Серед робіт поета є численні картини з оголеними фігурами, а також полотна, присвячені темам смерті та еротики.Особливо цікавим є голий автопортрет Шевченка, який на той час вважався надзвичайно "крамольним" і заборонявся офіційною цензурою. Багато таких робіт довгий час залишалися маловідомими або зовсім невідомими широкому загалу, зберігаючись у приватних колекціях або під грифом секретності.Окрім еротичних мотивів, художник також досліджував і символічні теми смерті та людської долі. Так, у його офортах і малюнках можна побачити майстерно виконані сцени діалогу людини зі смертю, де образи не лише драматичні, а й пронизані гумором та філософськими роздумами.У часи Тараса Шевченка епоха фотографії тільки починала розвиватися, і мати власний фотоапарат було справжньою розкішшю. Існують легенди, що в останні роки життя Шевченко міг мати такий пристрій, проте жодного його фотоапаратом зробленого знімка не збереглося, і доказів цього немає.Водночас збереглися фотографії самого Шевченка, зроблені першими фотографами Російської імперії. Поет позував для фото щонайменше 11 разів. Це був значно складніший процес, ніж сьогодні. Експозиція тривала довго, треба було витримувати позу, а сам знімок був результатом складної хімічної обробки, на відміну від миттєвих цифрових кадрів сучасності.Кохання ШевченкаФантазія про шлюб супроводжувала Тараса Шевченка впродовж усього життя, і останньою дівчиною, яку він серйозно розглядав як наречену, була Ликера Полусмак. Спершу вона працювала у друзів Шевченка, Карташевських, а згодом стала наймичкою у Кулішів. Шевченко зацікавився Ликерою, спалахнув пристрастю, але її симпатія до поета була значно слабшою.Її непостійність підсилювалася порадами панів, які вирішили, що поетові потрібна "серйозніша" наречена. Найбільший страх Ликери викликав образ "сибіряка" — поетового досвіду заслання, про який він часто розповідав, нагадуючи про травми та життєві випробування, що чекали на повернених із Сибіру.Після розриву з поетом Ликера вийшла заміж за лакея, з яким відкрила перукарню в Царському Селі. У подружжя народилося багато дітей, а сама жінка заробляла на життя шиттям і навчала учениць.Її чоловік, на жаль, зловживав алкоголем і одного разу навіть кинув у грубку портрет Ликери, намальований Шевченком. Після його смерті вона переїхала до Канева, де продовжувала шити та доглядала могилу поета.Через це місцеві прозвали її "Шевченчихою". Таке поєднання жалю й пошани до Шевченка водночас і дратувало, і тішило жінку, залишивши в історії особистого життя поета особливий і неоднозначний слід.Нагадаємо, 25 лютого відзначили 155 років від дня народження легендарної української поетеси Лесі Українки. Ми розповідали про п’ять маловідомих фактів про цю видатну постать нашої культури.Додамо, 20 лютого в Чернігові знайшли рідкісні україномовні екранізації творів Михайла Коцюбинського. Унікальні копії фільмів відшукали головна зберігачка фондів Катерина Федько разом із кінознавцем Олегом Оліфером із Довженко-Центру..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками.Відповідну заяву оприлюднило Міністерство культури України. У ній наголошується, що, як одна з найавторитетніших мистецьких платформ світу, Венеційська бієнале не може ставати майданчиком для відбілювання щоденних воєнних злочинів Росії проти українського народу.Міністри наголосили, що з 2014 року Росія цілеспрямовано знищує об’єкти культурної спадщини України, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, положення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року."З початку повномасштабного вторгнення Росія веде системну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті. З 2022 року війна Росії забрала життя 346 митців і 132 українських і іноземних медійників. Росія зруйнувала або пошкодила 1 707 пам’яток культурної спадщини та 2 503 об’єкти культурної інфраструктури в Україні, з яких 558 повністю знищено", — йдеться у заяві.Також зазначається, що росіяни незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні предмети, ще понад 2,1 мільйона одиниць зберігаються на тимчасово захоплених територіях, перебуваючи під загрозою знищення або незаконного переміщення.Міністри додали, що прямі збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 мільярда доларів, а загальні втрати галузі оцінюють більш ніж у 31 мільярд доларів."Століттями Російська імперія та згодом СРСР здійснювали цілеспрямовану політику знищення української ідентичності: забороняли українську мову, привласнювали українських митців та культурні надбання, просували міф про велич і вищість російської культури. На сьогодні Росія проводить системну політику культурної експансії та насильницької русифікації на тимчасово окупованих територіях України. Вона витісняє українську мову з освіти, медіа та публічного простору, знищує українські книжки, переписує бібліотечні фонди, переслідує педагогів, журналістів та культурних діячів", — йдеться у заяві.Сибіга і Бережна заявили, що Росія відкрито використовує культуру як інструмент політичного впливу."Показовим є висловлювання директора російського музею "Ермітаж" Михайла Піотровського, який назвав російські культурні проєкти за кордоном "спецоперацією". Це підтверджує, що російська культурна присутність часто є частиною ширшої державної політики легітимізації агресії. У цьому контексті допуск представників Росії до міжнародних мистецьких подій неприпустимий", — зазначили міністри.Урядовці нагадали, що 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабної агресії Росії, організатори Бієнале засудили агресію та виступили за мир і діалог."Нам незрозуміло, чому ця позиція організаторів змінюється зараз, коли Росія відмовляється припиняти війну, відкидає мирні зусилля та діалог, натомість продовжуючи робити ставку на терор і звірства. За таких умов будь-які зміни політики чи пом’якшення обмежень не мають реальних підстав, і можуть лише надіслати небезпечний сигнал про підтримку агресії, толерування російських воєнних злочинів та нормалізації геноцидної політики російських окупантів", — йдеться у заяві.Міністри наголосили, що недопуск Росії до міжнародних культурних майданчиків критично важливий для збереження їхньої нейтральності, уникнення політизації та захисту культурної сфери від державної пропаганди війни.Як відомо, 4 березня організатори Венеційської бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.Нагадаємо, раніше Римська опера планувала повернути на свою сцену росіянку Анну Нетребко, яка раніше особисто підтримувала російського диктатора Володимира Путіна, але потім відмовилася від цієї ідеї..

Українки у різні часи змінювали світ — на сцені, у науці, спорті та культурі. Їхній талант, сила характеру та наполегливість допомагали долати кордони, стереотипи й обставини. Багато з них ставали першими у своїй справі, підкорювали міжнародні арени, робили відкриття або створювали мистецтво, яке знають у різних куточках планети.Назвати всіх неможливо, адже історія знає десятки й сотні українок, чий внесок у розвиток світу є справді неоціненним. Проте є імена, які давно стали символами успіху та відомі далеко за межами України.TrueUA зібрав історії п’яти українок, яких добре знає весь світ і чиї досягнення назавжди вписані у світову історію.Соломія КрушельницькаСоломія Крушельницька (1872-1952 роки) — одна з найвидатніших оперних співачок світу початку ХХ століття. Вона народилася на Тернопільщині, музичну освіту здобула у Львові. Завдяки своєму унікальному голосу та таланту отримала шанс виступати на найпрестижніших сценах Європи й Америки — у театрах Італії, Франції, Польщі, Аргентини та інших країн. Особливо відомою стала після того, як врятувала оперу "Мадам Баттерфляй", виконавши головну партію на її повторній прем’єрі після провалу. Після цього твір став одним із найпопулярніших у світі.Катерина БілокурКатерина Білокур (1900-1961 роки) — геніальна українська художниця, яка прославила народний живопис на весь світ. Народилася у селі на Полтавщині та, попри складні життєві обставини, самостійно навчилася малювати. Її картини переважно присвячені красі природи — квітам, полям і рослинам. Твори художниці з'являлися на міжнародних виставках, зокрема в Парижі, де її талант високо оцінив відомий художник Пабло Пікассо. Він навіть назвав Білокур "геніальною мисткинею".Квітка Цісик Квітка Цісик (1953-1998 роки) — американська співачка українського походження з надзвичайно чистим і мелодійним голосом. Вона народилася у США в родині українських емігрантів. Її голос став відомим у світі завдяки рекламним джинглам і музиці до фільмів. Водночас вона записала два альбоми українських пісень, які стали культовими у різних країнах. Квітка Цісик багато зробила для популяризації української культури за кордоном, а її пісні й сьогодні залишаються дуже популярними.Катерина Ющенко Катерина Ющенко (1919-2021 роки) — видатна українська науковиця у галузі програмування та кібернетики. Вона працювала над створенням перших комп’ютерних програм у Радянському Союзі та розробила одну з перших у світі мов програмування високого рівня — адресну мову програмування. Її розробки значно спростили роботу програмістів і вплинули на подальший розвиток комп’ютерних технологій. Ющенко також "виховала" цілу плеяду науковців, які продовжили розвивати ІТ-науку.Ярослава Магучіх Ярослава Магучіх (2001 рік) — українська легкоатлетка, одна з найкращих стрибунок у висоту у світі. Вона стала олімпійською чемпіонкою та неодноразово перемагала на чемпіонатах світу й Європи. Магучіх встановлювала рекорди на міжнародних змаганнях і здобула численні нагороди. Спортсменка є символом нової генерації українських атлетів, які прославляють Україну на світовій арені навіть у складні для країни часи.Нагадаємо, українка Марія Желяскова успішно виступила на одному з найпрестижніших міжнародних конкурсів краси "Міс земля 2025". Вона увійшла до ТОП-8 фіналісток та отримала почесний титул "Віце Міс".Читайте також: Рушійна сила. Як жінки, зберігаючи традиції, тримають удар і формують майбутнє.

Україна представить потужний національний стенд на Лондонській книжковій виставці 2026 року. Він складатиметься з 12 видавництв і однієї літературної агенції.Про це повідомили в Українському інституті книги. "Із 10 по 12 березня відбудеться цьогорічний Лондонський книжковий ярмарок — одна з найбільших і найпрестижніших бізнес-подій книжкового світу, в якій щороку беруть участь понад 1 000 експонентів і відвідують близько 30 000 осіб. Ярмарок традиційно пройде у експоцентрі Olympia", — йдеться в повідомленні.Україну в Лондоні представлятиме національний стенд, який організовує Український інститут книги. У межах національного стенда свої книги представлять 12 видавництв та літературна агенція.У переліку — "Саміт-Книга", Artbooks, "Навчальна книга — Богдан", видавничий дім "Орландо", "Видавництво Старого Лева", "Віват", видавництво Ukraїner, Creative Publishing, Ukrainian Fashion Publishing, "Ранок", Creative Women Publishing, Freimut Books та літературна агенція OVO. "Лондонський книжковий ярмарок — один із ключових майданчиків для нагадування міжнародній спільноті про війну росії проти України", — розповіла заступниця директорки Українського інституту книги з питань міжнародної співпраці Олена Одинока.За її словами, участь України в таких подіях допомагає формувати міжнародну підтримку, сприяє продажу та купівлі прав для підтримки українських видавців, авторів, перекладачів і літературних агентів, а також створює можливості для нетворкінгу українських та іноземних учасників для налагодження співпраці."Участь із національним стендом забезпечує присутність українських авторів у світовому культурному контексті та підтримує видавничу індустрію в умовах війни", — наголосила вона.Офіційне відкриття стенда за участі заступниці міністерки культури України Богдани Лаюк, посла України у Великій Британії та директорки Лондонського книжкового ярмарку Емми Лове заплановане на 10 березня о 16:30. Номер українського національного стенда: 1E101.Нагадаємо, видання The Guardian писало, що українські підлітки, які перебувають на окупованих Росією територіях, таємно збираються та беруть участь у книжкових клубах. Ці групи молодих людей продовжують захоплюватися українською літературою..

У центрі Парижа запрацювала виставка "Скарби українських музеїв". Проєкт є частиною мистецької програми Сезону України у Франції "Вояж в Україну". Співорганізаторами стала мерія Парижа Ville de Paris.Про це повідомила пресслжуба Міністерства закордонних справ України (МЗС)."Відвідувачі виставки зможуть побачити шедеври з колекцій провідних українських музеїв", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що експозиція зосереджена на ХІХ–ХХ століттях — періоді інтенсивного культурного розвитку, формування модерної української ідентичності та творчої емансипації.Її доповнюють окремі середньовічні й барокові твори, що підкреслюють глибину та тяглість української мистецької традиції.. "Тоді як Росія продовжує нищити українську культурну спадщину, такі проєкти допомагають міжнародній аудиторії більше дізнаватися про внесок України у світове мистецтво та культурне надбання людства, а також привертають увагу до потреби захищати цей спадок", — наголосили в МЗС.В українському дипломатичному відомстві підсумували, що виставка "Скарби українських музеїв" у Парижі діятиме до 19 березня.Нагадаємо, що до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в столиці Греції Афінах у приміщенні Ґете-Інституту проходила виставка "Покоління війни", де презентували роботи переможців Міжнародного художнього фестивалю МАЛЮЙ.UA та учасників артмарафону "Покоління війни". Проєкт представив мистецтво, народжене війною, адже в ньому брали участь художники всіх поколінь з усієї України..

Департамент культури Київської міської державної адміністрації (КМДА) підготував щотижневу добірку мистецьких та освітніх подій, які відбудуться у столиці з 2 до 8 березня. Програма включає виставки, майстер-класи, театральні вистави, лекції та арттерапію, серед яких особлива увага — заходам для людей з інвалідністю та освітнім ініціативам з цифрової грамотності.Про це йдеться на сайті КМДА.Міська влада нагадує киянам дотримуватися правил безпеки та сигналів повітряної тривоги під час відвідування публічних заходів.МузеїМузейно-виставковий центр Музею історії міста КиєваПостійні виставки: "Щоденники війни" (спільно з музеєм "Голоси мирних"), експонат "Київські традиції, що оживають: кавування".Віртуальні екскурсії: "Бабин Яр. Віртуальний спогад", "Хрещатик 1913 року", "Ціна свободи".Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського7 березня — кураторська екскурсія виставкою "ВІДОМІ/У КАДРІ/ВДОМА: Київ і Кияни на фото Миколи Озерова".Постійні виставки: "ВІДОМІ/У КАДРІ/ВДОМА" та "СВОЇ/ЧУЖІ: люди, спомини, речі Паньківської, 9".Щодня, середа-неділя — екскурсія з кінопереглядом.Музей української діаспори6 березня — 5 квітня — персональна виставка Лесі Бабляк "Жити життя".Постійні виставки: "Я вернусь до своєї Вітчизни…" та "Наш Сікорський".Музей шістдесятництваПостійні виставки: "Український Донбас шістдесятників" та "Українські обличчя зони".Музей "Садиба на Кудрявці"1-29 березня — виставка "Місто-сад. Ботанічний мікросвіт".7 березня — майстер-клас "Подарунок для мами".Музей Шолом-Алейхема4 березня — 5 квітня — фотовиставка "Вітаємо, Ребе!" до 60-річчя головного рабина України Моше Реувена Асмана.Щосуботи — лекції "Сторінки єврейської історії та культури".Національний музей декоративного мистецтва України7 березня — майстер-клас "Великодня серветка".До 31 березня — виставка Аліни Гаєвої "Всесвіт навиворіт".До 31 березня — інтерактивна зона: віртуальна галерея "Марія Примаченко. Невідоме" та квест "Світ Катерини Білокур".Національний музей "Київська картинна галерея"3 березня — відкриття виставки "КАРПАТИ. Ці гори не знають покори".7 березня — кураторська екскурсія 2ВІЧ-НА-ВІЧ із Вільгельмом Котарбінським".7 березня — екскурсія "Люди/People/Аdamianebi".До 8 березня — виставка "Люди/People/Adamianebi" Темо Свірелі.До 15 березня — виставка "Мистецький родовід. Спадковість і новаторство".До 12 квітня — виставка "ВІЧ-НА-ВІЧ з Вільгельмом Катарбінським".Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків4 березня — день відкритих дверей.5 березня — заняття у межах співпраці з Демократичною школою "Майбутні".5, 7, 8 березня — екскурсії інтер’єрами музею.7 березня — кураторська екскурсія виставкою "З художницями, кураторками, золотими заходами сонця".8 березня — концерт Олексія Шмурака.До 8 березня — виставка "З художницями, кураторками, золотими заходами сонця".Щовихідні — оглядові та кураторські екскурсії.Музей видатних діячів української культури3 березня — квест "Таємниці музичних інструментів" для школярів.4 березня — тематична екскурсія "Лисенкова Шевченкіана".7 березня — лекція з чаюванням "Лисенки неофіційні" та концерт І. Карзанової і В. Школьної.8 березня — лекція з чаюванням "Подружжя Саксаганських".Екскурсії на замовлення: "Welcome to Starytskyi House", "Чарівний ліхтарик", мультимедійна програма "Сторінками першого українського журналу для дітей "Молода Україна"", тематична екскурсія "Родина Старицьких у Києві".Музей книги і друкарства України5 березня — 12 квітня — виставка "Весна. Жіночі імена бойчукізму".7 березня — концерт класичної музики від Національної філармонії.8 березня — майстер-клас "Історія живопису та основи книжкової ілюмінації".Виставки протягом березня: "Дух Шевченка нас гартує", "Митець національного сумління й бунту", акварелі та ілюстрації Дмитра Чубія, Танаки Павлової, Романа Селівачова.Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця"До 5 березня — фотовиставка до річниці створення 150-го Навчального центру командних сил ТрО.6-23 березня — документальна фотовиставка "Я — жінка. Я — воїн. Я — Україна".7 березня — захід "Музейні зустрічі" для ветеранів у межах проєкту "Фортеця без бар’єрів".До 11 березня — документальна фотовиставка "Героїчне протистояння. Висока ціна Свободи".Будинок-музей М. Заньковецької3 березня — зустріч із режисером Дмитром Весельським.5 березня — творчий вечір "Назустріч весні".6 березня — майстер-клас "Витинанка. Птах" та лекція про феміністичне кіно України.До 12 березня — виставка "Київ–Харків. Одне життя".НЦНК "Музей Івана Гончара"5, 8 березня — веснянки/майстерня співу.До 29 березня — виставка "Врятовані спогади: культурна спадщина Запоріжжя".До 10 червня — віртуальна 3D виставка "Іван Гончар. Збирач".До 31 грудня — виставка "Правічні" спільно з WWF-Україна.Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе1-14 березня — персональна виставка Андріана Бабюка "Жінка та море".Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини7 березня — тематична екскурсія "Самотна ти, самотний я…".8 березня — літературна вітальня "Ліна Костенко. Про кохання і ніжність".До 14 березня — виставка Данила Ноздрі "В сузірʼї весняного Сонця".Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського7 березня — зустріч із мовознавцем Віталієм Радчуком "Код Катерини" та арттерапія для людей з інвалідністю "Вербова гілка зацвіла! Мініатюра до поезії".Комунальний заклад ВО КМДА "Аптека-музей"5 березня — екскурсія-квест "У пошуках таємничого рецепту".Щоденні оглядові екскурсії музейною експозицією.Музей гетьманства1-31 березня — виставка малюнків та ескізів Володимира Дахна.3-20 березня — виставка живопису Ольги Шинкаренко "Знаки Зодіаку та Амоніти".6 березня — вечір пам’яті Володимира Дахна.7 березня — лекція "Збирачка української минувшини Палагея Литвинова-Бартош".Державний політехнічний музей імені Бориса Патона4 березня — благодійна середа спільно з Карітас Київ та "ЯМаріуполь".2-6 березня — виставка "Наше Підґрунтя".Оглядові та тематичні екскурсії на запит.ТеатриКиївський муніципальний академічний театр ляльок (Лівий берег)Головна сцена: 7 березня — "Лікар Айболить"; 8 березня — "Звідки беруться діти?"Дитячий простір: 4 березня — "Снігова Королева"; 7 березня — "Обережно, незнайомець!".Київський академічний театр "Колесо"3 березня — "Пристрасті дому пана Г.-П."4-5 березня — "Випадок у «Готелі дю Комерс"6 березня — "Два аромати троянди"7-8 березня — "У Києві, на Подолі…" та "Flower boom".Київська опера5 березня — концерт солістів до 212-х роковин Т. Шевченка.6 березня — балет "Сойчине крило".7 березня — концерт солістів із симфонічним оркестром "Весна у великому місті".8 березня — балети "Далеко по сусідству / Історії у стилі Танго".Київський академічний театр на Печерську4-5 березня — прем’єра "ShitДевр"6 березня — "Камінний господар"7 березня — "Мистецтво домовлятися"8 березня — "Арлекіно"Національна оперета України3 березня — "В джазі тільки дівчата"4 березня — "Френк Сінатра"6-7 березня — "Тобі Коханій"8 березня — "Цілуй мене, Кет!".Театр драми і комедії (Лівий берег)3 березня — "Море… Ніч… Свічки…"4 березня — "Близькість"5 березня — "Усі найкращі речі" та "37 листівок"6 березня — "Альбатроси"7 березня — "Син" та "Дурко"8 березня — "Робота з Тінню" та "Ідеальна пара"БібліотекиЦентральна районна бібліотека "Печерська"3 березня — розмовний клуб "Мовна скарбниця"5 березня — перегляд художнього фільму2-8 березня — художня виставка "Калейдоскоп талантів"Бібліотека "Світогляд"5 березня — розмовний клуб "Українська — це круто!"Постійні виставки: "Етнографічний простір вишивки", киргизький куточок "Кут ене босогосу", кімната-музей Д. М. Гнатюка, "Парфум — краса, яку не бачить око", порцеляна "Світ крихкої краси".Бібліотека ім. О. Вишні3 березня — розмовний клуб "Магія слова"8 березня — літературна вітальня "Вишневі зустрічі"Публічна бібліотека ім. Лесі Українки1-15 березня — виставка "Анджей Вайда у театрі і кіно"3-19 березня — "Барви жіночої душі"3 березня — навчання роботі зі смартфоном4 березня — вистава майстерні Лазовіч "Райко"4 березня — зустріч із письменником Іваном Андрусяком4 березня — виставка "Гоголь між реальністю та фантазією"4 березня — лекція "Як зберегти своє здоров’я та профілактувати"5-7 березня — вистава "Марлен Дітріх. Моя весна"5 березня — "Шлях до себе: методики самодопомоги"7 березня — поетичні читання до дня народження Т. ШевченкаДо 11 березня — книжкова виставка "Український прозаїк історичних бестселерів"Щопонеділка — перегляди фільмів мовою оригіналуЩочетверга — арттерапевтичні зустрічіЩосуботи — English Speaking ClubЦентральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей3 березня — літературне інформування5 березня — презентація видань "Кобзаря"6 березня — художній майстер-клас "Шевченко-художник"6 березня — флешмоб-акція "Шевченко: так бачу"Спеціалізована молодіжна бібліотека міста Києва4 березня — 90 років від роману Е. М. Ремарка "Три товариші"6 березня — виставка "Мелодія, що стала душею: Олександр Білаш"7 березня — виставка "Жінки, які змінили світ"Протягом березня — настільні ігри "Ігродень у молодіжній"Щопонеділка та щосереди — курс "Мобільна грамотність"Щовівторка — практичні заняття "Уроки малювання олівцем або в техніці акварель";Щосереди — бібліографічні огляди нових надходжень "Літературні новинки";Щочетверга — курси з української мови "Яке прекрасне рідне слово".Нагадаємо, 24 лютого стало відомо, що Києво-Печерська лавра відкриває доступ для відвідувачів до Ближніх печер. Доступ став можливим після узгодження між державними структурами та Православною церквою України, що дозволяє поєднати культурну та релігійну цінність об’єкта для відвідувачів.Додамо, 25 лютого виповнилося 155 років з дня народження Лесі Українки. TrueUA відібрав 5 маловідомих фактів про видатну поетесу, які допомагають краще зрозуміти її життя та творчість..

Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" відкриває доступ на територію Ближніх печер. Держані структури домовилися з Православною церквою України (ПЦУ).Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Настав історичний момент — оскільки ми знову відкриваємо доступ до Ближніх печер", — наголосила вона.За її словами, це насправді історичне рішення, тому що Лавра вкотре демонструє, що це міцний фундамент народу, держави, а також освітня та духовна опора."Тому відкриття доступу до цих печер — це величезна заслуга партнерства держави та Православної церкви України", — зауважила Бережна.Повідомляється, що доступ для відвідувачів Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкриють зі середи, 25 лютого.Як Відомо, з 29 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ (МП). Того ж дня Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконного розірвання договору оренди, а в самій УПЦ (МП) заявили, що не мають наміру виселятися з лаври до завершення судового розгляду.Пізніше, 9 серпня 2023 року, суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником "Києво-Печерська лавра". 11 серпня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.Нагадаємо, що з 12 лютого Національний науково-дослідний реставраційний центр України презентував виставковий проєкт "У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація". Його центральною подією стане показ картини "Взяття Христа під варту" ("Поцілунок Іуди")..

У Мінську силовики провели масові обшуки та затримання серед книгорозповсюджувачів і видавців. У деяких сім'ях затримали одразу декількох людей. Під час обшуків перевіряли телефони всіх присутніх у квартирах і офісах.Про це повідомило білоруське незалежне видання "Наша Ніва". Медійники зазначили, що дії правоохоронців були системними та спланованими."Серед затриманих — працівники чинних і раніше ліквідованих видавництв, керівники та рядові працівники", — йдеться в повідомленні.Також під перевірку потрапили підприємці, які займаються розповсюдженням книжок. Усі затримані зробили значний внесок у розвиток білоруської культури.Обшуки відбувалися одночасно в різних місцях, у деяких родинах затримали по декілька осіб. Під час слідчих дій у квартирах і офісах перевіряли телефони всіх присутніх."Наразі невідомо, що саме намагалися знайти силовики. Найближчими тижнями з'ясується, чи обмежаться вони адміністративними справами — або ж йдеться про відкриття кримінальних проваджень", — акцентували медійники.Вони констатували, що на тлі обшуків про призупинення роботи оголосило білоруське видавництво "Технологія"."Компанія з певних причин не працює", — йдеться в короткому повідомленні видавництва на сторінці у Facebook.Жодних додаткових пояснень видавці не надала. Незалежні експерти висловили припущення, що така ж доля може спіткати й інші видавництва, які мають стосунок до білоруської культури чи білоруської мови.Нагадаємо, 19 лютого стало відомо, що в соціальних мережах громадяни Білорусі розпочали масово скаржитися на отримання повісток. Зокрема, резервістам наказують терміново з’явитися на військові збори..

Присутність російських митців на українських сценах після завершення війни стане моветоном. Таких гастролів не сприйматиме українське суспільство.Про це заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Моє бачення, що Україна і Росія — це країни з тотально різним світоглядом і різними цінностями. Важко говорити, що буде після нашої перемоги, але, на моє переконання, присутність російських митців на українських сценах — буде не просто моветоном, це також буде абсолютно не сприйматися військовими, які повернуться з фронту, сім'ями, які втратили своїх захисників і захисниць", — зазначила вона.За її словами, ми вступаємо в нову добу сприйняття російського світу, "русского міра" та російського культурного продукту."Так, як відбувалося раніше, більше ніколи не буде", — наголосила Бережна Серед іншого, Бережна розповіла, що виховувалася з повним відчуженням від російської культури: не вміє розмовляти російською мовою, не росла на російських фільмах, книжках і казках."Це абсолютно для мене чужа культура. Натомість, українська культура мені дуже люба, цінна, і я справді щаслива, що життя дало нагоду її зміцнювати на цій позиції", — акцентувала міністерка.До речі, у квітні 2023 року тодішній міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що, на його думку, з деякими росіянами надалі, після завершення війни, можлива співпраця у сфері культури.Водночас щодо російських діячів культури, які зайняли нейтральну позицію та не висловлюються на підтримку жодної зі сторін конфлікту, на думку міністра, вони не будуть затребувані "у фізичній появі тут, в Україні, ще доволі довгий час".Нагадаємо, що уряд вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада". Це пам’ятка історії національного значення, розташована в Переяславі Київської області..

З 12 лютого "Києво-Печерська лавра" у тестовому режимі відновлює доступ для відвідувачів. Оглядові екскурсії проводитимуть з 09:00 до 16:00Про це повідомили на офіційній сторінці Національного заповідника."Морози відступають, тож з 12 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" знову відкривається для щоденного відвідування з 9:00 до 17:00", — йдеться у повідомленні.Для огляду будуть доступні:територія Верхньої лаври;Успенський собор (корпус № 80);церква Свях Антонія і Феодосія Печерських з трапезною палатою (корпус № 29);виставка "Фрески церкви Спаса на Берестові XVII ст." (корпус № 25).За додатковою інформацією щодо екскурсій звертатися до екскурсійного бюро за телефоном: 0667280327. Зайти до Лаври можна через центральний вхід — Троїцьку надбрамну церкву. Як відомо, через погіршення погоди та критичне зниження температури, з 3 лютого Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" тимчасово закрили для відвідування."Києво-Печерська лавра" — київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.Нагадаємо, у ніч проти 24 січня 2026 року об’єкти Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ. Востаннє руйнування через військові дії на цій території фіксувалися під час Другої світової війни..

Уряд вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада". Це пам’ятка історії національного значення, розташована в Переяславі Київської області.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там зауважили, що 4 лютого уряд ухвалив відповідну постанову, підготовлену та ініційовану Мінкультом."Це важливий крок у процесі деколонізації та демонтажу імперських наративів", — зазначили фахівці відомства.У міністерстві уточнили, що рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"."В умовах повномасштабної збройної агресії Росії проти України, а також з огляду на багатовікову політику асиміляції, знищення української мови, культури й ідентичності, Мінкульт системно та послідовно очищує Державний реєстр нерухомих пам’яток України та публічний простір від радянської комуністичної та російської імперської ідеології", — йдеться в повідомленні.У Мінкульті наголосили, що "Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада" є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про "возз’єднання" України з Росією 1654 року. Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії, його пізніше переосмислила та закріпила радянська історіографія."У радянські часи цей міф використовувався для підтвердження "віковічного прагнення українського народу возз’єднатися з російським", що знайшло своє втілення, крім іншого, у створенні СРСР та як пропагандистська складова політики творення "нової історичної спільноти — радянського народу", — пояснили фахівці.Вони додали, що радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції — як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі устремління українського народу як "буржуазно-націоналістичні" та, згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру — як "фашистські". Зараз цей міф активно використовується для обґрунтування "законності" путінських територіальних претензій. Також він є складовою частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, що провадить Кремль із метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито "історичну бездержавність" українського народу як "уламка" "розділеного російського народу", "штучність" України як держави тощо.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України..

Національний науково-дослідний реставраційний центр України презентує виставковий проєкт "У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація". Його центральною подією стане показ картини "Взяття Христа під варту" ("Поцілунок Іуди").Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу Софії Київської. Зазначається, що її викрали 18 років тому з Одеського музею західного і східного мистецтва.Пресконференція із цього приводу відбудеться 12 лютого 2026 року о 12:00 у Національному заповіднику "Софія Київська" (музей "Будинок Митрополита") в Києві.У межах експозиції презентуватимуть врятований твір XVII століття, пов’язаний з ім’ям Мікеланджело Мерізі да Караваджо, який у реставраційному центрі називають єдиним твором цього митця в Україні."Картина надійшла до реставраційного центру у двох частинах — центральна композиція й окремо фрагменти окрайок; через втрати фарбового шару, розриви й деформації полотна реставрації передували ґрунтовні дослідження та комплекс заходів зі збереження", — йдеться в повідомленні.Полотно пов’язують з українським дипломатом і колекціонером Олександром Базилевським (1829-1899), який придбав його у Парижі в середині ХІХ століття. На початку ХХ століття твір передали до Одеси, а від 1924 року він зберігався в Галереї старовинного живопису (нині Одеський музей західного і східного мистецтва).Картину викрали з музею 2008 року, вирізавши центральну частину з підрамника. Згодом її виявили у Берліні та повернули в Україну. Дозвіл на реставрацію отримано за рішенням суду 2018 року."Виставка триватиме з 13 лютого до 12 квітня. Проєкт реалізується за підтримки Представництва UNESCO в Україні, Міністерства культури України, а також Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації", — зазначили в пресслужбі Софії Київської.Нагадаємо, що 30 січня Києво-Печерська лавра частково відновила доступ для відвідувачів. Її зачинили з 23 січня 2026 року через відсутність теплопостачання..

Український уряд включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову №1666 розробило Міністерство культури України.Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. Там конкретизували, що доо Державного реєстру внесено:Квасівський замок — ХІІ-ХІІІ століття (село Квасово);Замок Нялаб — ХІІІ століття (селище Королево);Севлюшський замок — XIII-XV століття (Виноградів);Палац Шенборнів (замок Берегвар) — кінець XIX століття (село Карпати);Замок Сент-Міклош — XІV-XV століття (селище Чинадійово);Середнянська фортеця — ХІІІ століття (селище Середнє)."Реалізація рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті", — йдеться в повідомленні.Державний реєстр нерухомих пам'яток України — перелік об'єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Такі об'єкти визначають незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру об'єкти культурної спадщини набувають статусу пам'яток.Квасівський замок — феодальний замок XII–XIII століття. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області. Є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.Замок Нялаб — середньовічний замок в селищі Королево Закарпатської області. Збудований у середині XIII століття як мисливський будинок угорського короля Іштвана V. Пізніше перетворений на фортецю. 1672 року підірваний за наказом імператора Леопольда I у відповідь на викриття змови дворян.Севлюшський замок — замок у Виноградові. Відігравав ключову роль на Соляному шляху, яким сіль із Солотвина потрапляла до Європи, але його зруйнували в середині XVI століття.Палац Шенборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій "Карпати".Замок Сент-Міклош — пам'ятка архітектури XIV-XIX століть у селищі міського типу Чинадійово, що поблизу Мукачева.Середнянська фортеця побудована у XI–XII століттях. Під час правління Габсбургів фортеця втратила свою актуальність через поширення розкішних палаців, тому з часом її стан занепав.Нагадаємо, що минулого року київську садибу Євменія Зеленського, яку побудували у другій половині ХІХ століття, теж внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України..

Київські митники передали до Національного музею історії України археологічну пам’ятку — стародавню трипільську вазу. Її намагалися нелегально вивезти з України до Швейцарії в міжнародному поштовому відправленні.Про це повідомили у пресслужбі Київської митниці. Там розповіли, що у відправленні не було дозвільних документів.Експерти встановили, що такі вироби характерні для доби енеоліту. Морфологія посудини й особливості розпису дають підстави віднести її до середини V тисячоліття до нашої ери."Це один із тих артефактів, що дозволяє буквально доторкнутися до історії, якій понад шість тисяч років", — зазначили столичні митники.Поки ваза очікувала рішення суду та зберігалася в митниці, Київська митниця оцифрувала її для історії. Також під час візитів іноземних делегацій митники демонстрували артефакт як приклад нашого давнього минулого."Після завершення всіх процедур культурна цінність перейшла у власність держави та поповнила музейну колекцію", — додали в київській митниці.. Разом із трипільською вазою до Національного музею історії України передано й інші археологічні предмети. Серед них — автентичні зразки підгірцевської культури V-III століть до нашої ери, черняхівської культури III — початку V століття, а також артефакти, поширені на території Русі у X-XIII століттях. Свого часу їх намагалися переслати до США."Збереження таких предметів в Україні — це внесок у науку, культуру та пам’ять про наше минуле, яка має залишатися доступною для нинішніх і майбутніх поколінь. Для Київської митниці це приклад того, як рутинна робота допомагає зберігати пам’ятки національного значення", – підсумували митники.Нагадаємо, що 6 жовтня на пункті пропуску "Шегині — Медика" під час огляду мікроавтобуса працівники митниці виявили ікону "Євангельська сцена". Її написав швейцарський художник Андреас Аспер..