# культура

Національний військово-історичний музей України створив цифровий архів, який налічує понад 500 артефактів російсько-української війни. Там зібрано предмети які стосуються періоду від Революції Гідності до звільнення Херсона.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на пресреліз музею."Команда розгорнула три спеціалізовані фотостудії просто в залах музею. За п'ять тижнів фахівці зробили понад шість тисяч світлин, оцифрувавши більш ніж 500 предметів періоду з 2014 року до сьогодення", — йдеться в повідомленні.Для складних об'єктів, наприклад, військових касок, зброї чи деформованої техніки, застосовували технологію пошарового поєднання точок фокусу (focus stacking). Це забезпечило максимальну чіткість кожного міліметра поверхні.Оцифрування проводили за міжнародними стандартами збереження даних. Незабаром усі створені матеріали передадуть до Єдиного державного реєстру Музейного фонду України."Оцифрування за міжнародними стандартами гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз", — пояснив керівник проєкту Влад Піоро.Особливу увагу автори приділили предметам побуту військових і полонених. Серед оцифрованих речей — шапка, яку полонені "азовці" зшили з радянської ватної ковдри у холодних камерах, і футболка з номерами телефонів родин побратимів. Її винесли на собі бійці, яких обміняли першими. Поряд із такими особистими речами команда зафіксувала бойові прапори, важке екіпірування, пошкоджену броню та безпілотники."Завдяки цифровим технологіям ми можемо показати експонати в деталях, пояснити їхнє походження, відтворити обставини історичних подій і донести ці розповіді до людей. Адже йдеться не просто про доступ до цифрових зображень, а про доступ до самої історії України", — наголосив військовий історик і заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко.Окрім відцифрованих артефактів, у межах ініціативи також створили двомовний мультимедійний аудіогід, який охоплює 35 тематичних вітрин, повністю покриваючи експозицію третього поверху музею.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров переконаний, що аудіогід є унікальним посібником для школярів, студентів, вчителів і батьків."Автори у доступній і зрозумілій формі не лише надають слухачу потрібну інформацію, а й діляться з ним спогадами й емоціями безпосередніх учасників подій. З таких цеглинок, як цей проєкт, ми й вибудовуємо каркас нашої національної памʼяті", — підсумував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..

У Луцьку внаслідок пожежі після падіння уламків російського безпілотника пошкоджено "Космогонію" — картину площею близько двох тисяч квадратних метрів. Вогонь знищив частину останнього тематичного блоку твору під назвою "Майбутнє".Про це "Суспільному" розповіли директорка Музею сучасного українського мистецтва Тетяна Репницька та головний куратор закладу Олесь Томах.Пошкодження картини сталися під час пожежі в культурно-розважальному центрі «Адреналін Сіті» 13 жовтня. За словами Репницької, інші тематичні частини "Космогонії" вціліли."Знищуючи мистецтво, культуру, також намагаються знищити і українців. Це найбільша картина у світі. "Космогонія" має площу 2000 квадратних метрів", — зазначила директорка музею.Через атаку працівникам також довелося рятувати інші твори. Зокрема, в експозиції були понад 300 робіт художниці Емми Андієвської. Частину експонатів не встигли винести, проте, за словами Томаха, у деяких пошкодилося лише скло. Надалі автори вирішать, чи відновлювати пошкоджену частину «Космогонії», чи створювати нову.Мистецький проєкт створював художник Петро Антип у Луцьку майже два роки — роботу розпочали в листопаді 2022 року. У вересні 2024-го твір встановив національний рекорд як найбільша картина в Україні. Для її створення використали близько двох тонн фарби.Нагадаємо, внаслідок російської атаки на Київ у ніч проти 7 жовтня втретє зазнала пошкоджень Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка. Уламки ракети пробили покрівлі двох знімальних павільйонів, на території виникла пожежа..

Російсько-українська війна стала однією з важливих тем сучасного українського кіно, а режисери фіксують на екрані історії військових і цивільних, боротьбу, втрати та життя в умовах війни. Серед таких стрічок є як художні фільми, так і документальні роботи, що вже отримали міжнародне визнання.TrueUA зібрав фільми про російсько-українську війну, які варто побачити кожному."Снайпер. Білий ворон"Дата випуску: 2022Режисер: Мар'ян БушанЖанр: військовий, бойовик, драмаУ ролях: Павло Алдошин, Марина Кошкіна, Андрій Мостренко, Роман Семисал, Роман Ясіновський, Олег Шульга, Єгор Козлов, Євген Черников, Вадим Курилко, Захар ШадрінГоловний герой Микола — пацифіст, який переконаний, що цивілізація та її блага більше шкодять людству, ніж приносять користь. Разом із вагітною дружиною він залишає звичне життя та оселяється у власноруч облаштованій землянці, яку подружжя називає "Норою". Попри відсутність комфорту, вони почуваються щасливими та мріють про народження дитини.Їхнє усамітнення перериває війна на Донбасі. Російські окупанти вбивають вагітну дружину Миколи та спалюють їхнє житло, після чого чоловік вступає до добровольчого батальйону. Відтоді його головною метою стає пошук снайпера, який забрав життя його дружини та ненародженої дитини, щоб помститися за свою родину."Кіллхаус"Дата випуску: 2026Режисер: Любомир ЛевицькийЖанр: військовий, бойовикУ ролях: Сергій Стрельников, Денис Капустін, Олександра Сорока, Одрі Мак Айлпайн, Валерій Величко, Каріна Тимошенко, Павло Текучев, Катерина Бучацька, Марина ГриценкоСюжет розповідає про подружжя, яке вирушає до небезпечної зони, щоб повернути 14-річну доньку, викрадену російськими окупантами. Однак під час спроби дістатися до дівчини пара потрапляє під ворожий обстріл. Їх помічають розвідувальні дрони бійців Третьої штурмової бригади, які намагаються врятувати цивільних із-під вогню.Згодом до рятувальної операції долучаються підрозділи ГУР та СБУ. Ситуація ускладнюється, коли російська сторона висуває умову: викрадену дівчину готові обміняти на американську журналістку, яка працює в зоні бойових дій та висвітлює діяльність Іноземного легіону для західних медіа. Перед журналісткою постає вибір: евакуюватися разом із представниками ЦРУ чи залишитися та допомогти врятувати інших людей."Атлантида"Дата випуску: 2019Режисер: Валентин ВасяновичЖанр: драмаУ ролях: Андрій Римарук, Людмила Білека, Василь Антоняк, Лілі Хайд, Філіп Пол, Петер Хадсон, Ігор Титарчук, Сергій Комішон, Сергій Лівіцький, Віталій Сударьков, Катерина Поправка, Олександр СобкоПодії фільму відбуваються у 2025 році, вже після перемоги України у війні з росією. Окуповані раніше території Донбасу повертаються під контроль України, однак через наслідки бойових дій регіон визнають непридатним для життя.На тлі спустошених війною територій розгортається історія кохання. Фільм показує не лише наслідки збройного конфлікту, а й особисті історії людей, які намагаються почати нове життя після пережитого."Черкаси"Дата випуску: 2019Режисер: Тимур ЯщенкоЖанр: воєнний, екшнУ ролях: Євгеній Ламах, Дмитро Сова, Роман Семисал, Олег Щербина, Руслан Коваль, Вадим Лялько, Євген Авдєєнко, Олесь КаціонФільм розповідає історію двох хлопців із українського села — Мишка та Лева, які опиняються на борту військового тральщика ВМС України "Черкаси". Події розгортаються у 2014 році на тлі Майдану та початку окупації Криму. Поки екіпаж корабля проходить навчання, в Україні змінюється влада, а російські військові без розпізнавальних знаків захоплюють Кримський півострів.Після повернення до Криму екіпаж "Черкас" виявляє, що українська військово-морська база вже захоплена, а корабель разом з іншими суднами заблокований у озері Донузлав. Російські військові перекрили вихід до моря затопленими суднами, змусивши українські кораблі один за одним припиняти опір. "Черкаси" залишаються останнім кораблем, екіпаж якого не погоджується здатися та продовжує протистояти окупантам."20 днів у Маріуполі"Дата випуску: 2023Режисер: Мстислав ЧерновЖанр: документальнийФільм показує перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Маріуполь, який опинився в облозі та пережив масштабну гуманітарну катастрофу. У центрі уваги — життя міста під постійними обстрілами, нестача найнеобхіднішого, масові поховання та наслідки російської агресії.Окремо стрічка розповідає про роботу медиків, які продовжували рятувати людей у надзвичайно складних умовах. Однією з ключових подій стає бомбардування російськими військами пологового будинку, яке стало одним із найбільш відомих епізодів облоги Маріуполя."Кіборги. Герої не вмирають"Дата випуску: 2017Режисер: Ахтем СеітаблаєвЖанр: воєнний, драмаУ ролях: В'ячеслав Довженко, Андрій Ісаєнко, Роман Ясіновський, Макар Тихомиров, Віктор Жданов, Олександр Піскунов, Костянтин Темляк, Роман СемисалПодії фільму розгортаються протягом двох тижнів чергування українського батальйону в аеропорту у 2014 році. До гарячої точки, яку вже чотири місяці утримують українські військові, вперше прибуває група добровольців. Опинившись безпосередньо на передовій, вони стикаються з реаліями війни та усвідомлюють, наскільки небезпечним є протистояння.У захисті аеропорту беруть участь не лише кадрові військовослужбовці, а й добровольчі формування. Через історію героїв фільм показує досвід людей, які опинилися в центрі одного з ключових епізодів російсько-української війни, а також формування нового покоління українських захисників."Камінь, ножиці, папір"Дата випуску: 2024Режисер: Франц БьомЖанр: воєннийУ ролях: Олександр Рудинський, Сергій Калантай, Богдана Калантай, Юрій Радіонов, Мілош Лучанко, Олександр Бегма17-річний Іван разом із батьком-лікарем опиняється в імпровізованому госпіталі-бункері неподалік лінії фронту. Поки навколо тривають бойові дії, хлопець бере на себе відповідальність за інших: заспокоює дітей, розподіляє запаси та допомагає пораненим. Разом із батьком він намагається організувати евакуацію людей, однак вантажівку знищує авіаудар. Коли стає відомо, що до укриття наближаються двоє російських військових, Іван вирішує самотужки протистояти їм, щоб урятувати тих, хто перебуває в бункері.Розуміючи, що ситуація стає безнадійною, хлопець навмисно завдає собі поранення, щоб відволікти увагу росіян. Він потрапляє в полон, але уникає страти через зміну наказів окупантів. Іван повертається до бункера, щоб попередити батька про майбутню зачистку території, проте стає свідком нового авіаудару, який знищує укриття разом із людьми всередині. Хлопець залишається єдиним, хто вижив."Да Вінчі"Дата випуску: 2024Режисер: Володимир СидькоЖанр: документальнийФільм розповідає історію Дмитра Коцюбайла, відомого під позивним Да Вінчі, який ще 18-річним юнаком після подій Революції Гідності вирушив на фронт захищати Україну. За дев'ять років війни він пройшов шлях від добровольця до командира та став одним із відомих українських військових. Стрічка простежує, як бойовий досвід і події на фронті впливали на формування його поглядів, патріотизму та лідерських якостей.Спогадами про Дмитра діляться його рідні, друзі та побратими, серед яких мама Оксана Коцюбайло, сестра Мар'яна, наречена Аліна Михайлова, колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та командир батальйону "Вовки Да Вінчі" Сергій Філімонов. Вони розповідають про його участь у війні від часів АТО до повномасштабного вторгнення та про людину, якою він був поза бойовими завданнями."Погані дороги"Дата випуску: 2020Режисер: Наталія ВорожбитЖанр: драмаУ ролях: Ігор Колтовський, Андрій Лелюх, Володимир Гурін, Сергій Соловйов, Зоя Барановська, Анна Жураківська, Катерина Жданович, Анастасія Паршина, Юлія Матросова, Марина Клімова, Юрій Кулініч, Оксана Вороніна, Дмитро Орлов, Оксана ЧеркашинаП'ять новел об'єднують реальні історії мешканців Донбасу та українських військових, чиї долі опинилися по різні боки лінії розмежування. Кожна з них показує війну через особистий досвід людей, які щодня стикаються з її наслідками.Герої фільму мають різні погляди, обставини та життєві історії, однак усіх їх об'єднує реальність збройного конфлікту. Через окремі людські долі стрічка розповідає про життя Донбасу в умовах війни та те, як вона змінює людей і їхні стосунки."Мирний-21"Дата випуску: 2023Режисер: Ахтем СеітаблаєвЖанр: драма, воєннийУ ролях: Андрій Самінін, Максим Девізоров, Євгеній Ламах, Сергій Фролов, Андрій Мостренко, Олексій Тритенко, Павло Лі, Марія Штофа, Зоя Власенко, Лорена Колібабчук, Роман Ясіновський, Ігор Димов, Віктор ЖдановУ центрі сюжету — історія довіри та її відсутності на тлі подій, що розгортаються на сході України на початку 2014 року. Через особисті історії героїв фільм показує, як політичні потрясіння та початок російської агресії змінюють звичне життя людей і ставлять під сумнів їхні уявлення про безпеку та відданість.Головними героями стають бійці Луганського прикордонного загону. Сепаратисти за підтримки російських спецслужб намагаються змусити українських прикордонників зрадити свою країну, однак військові не погоджуються перейти на бік ворога та продовжують виконувати свій обов'язок.Додамо, після початку повномасштабного вторгнення чимало українських артистів залишили сцену та долучилися до Сил оборони України. Серед них — музиканти, актори, телеведучі та хореографи, які змінили творчі професії на військову службу. Раніше TrueUA зібрав історії українських артистів, які стали військовослужбовцями та захищають Україну.Читайте також: Історія про сестринство на війні: у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм про парамедикинь "Куба & Аляска".

Пригодницька драма Костянтина Коновалова "Довженко. Перший погляд" закінчила стартовий тиждень прокату в українських кінотеатрах. За цей період вона зібрала понад 1,6 мільйона гривень.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на команду фільму "Довженко. Перший погляд"."Довженко продовжує зустрічатися з глядачами у кінотеатрах. І нам дуже хочеться, щоби цих зустрічей було ще більше", — зазначили автори цього кінофільму.Підраховано, що за перший тиждень фільм уже побачили 8 857 глядачів. До того ж зібрати вдалося 1 622 055 гривень. У команді зазначили, що прокат іще триває.Картина переносить глядачів в Одесу 1926 року, куди Довженко приїжджає знімати свій перший фільм. У картині також зображені його близькі родичі та друзі — письменник Юрій Яновський, балерина Іда Пензо та директор кінофабрики Павло Нечеса.За словами творців, це не лише пригодницька драма про найвідомішого українського кіномитця, а фільм про свободу, про силу мистецтва, дружби та молодості перед обличчям тоталітарної системи, а також про ціну, яку доводиться платити за право бути собою.Головну роль на екрані втілив одеський актор Григорій Бакланов. Також у фільмі знялися народний артист України Богдан Бенюк, Максим Самчик, Поліна Василина, Роман Ясіновський.В Одесі знімали на таких локаціях, як готель "Лондонський", Приморський бульвар, Оперний театр і Одеська кіностудія. Зйомки також відбувалися в київських локаціях, зокрема, в музеї "Укрзалізниці" та на кіностудії імені Довженка.Загальний бюджет проєкту — 46 мільйонів гривень, з яких 54% покриває державне фінансування, а решта — кошти міжнародних партнерів.Нагадаємо, 16 вересня стало відомо, що Український Оскарівський Комітет обрав фільм "Сліди" режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк претендентом від України на 99-ту премію "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм"..

Чехія не братиме участі у міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення-2027", який відбудеться у травні в Болгарії. Чеський мовник пояснив рішення фінансовими труднощами та водночас заявив, що наразі не визначився із поверненням на конкурс у майбутньому.Про це Чеське телебачення повідомило в Instagram.Чеський мовник оголосив, що не надсилатиме свого представника на конкурс у 2027 році. Причиною назвали коригування бюджету та значні витрати, пов’язані з організацією участі в "Євробаченні"."Пісенний конкурс "Євробачення" — це масштабний проєкт із суттєвими програмними, виробничими та організаційними вимогами. З огляду на поточне коригування бюджету, Чеське телебачення ухвалило рішення не брати участі в конкурсі 2027 року", — йдеться у заяві.Чи повернеться країна на конкурсУ Чеському телебаченні наголосили, що рішення стосується виключно "Євробачення-2027". Щодо участі у наступних конкурсах мовник поки не робить прогнозів."Ми оцінюємо кожен окремий випуск конкурсу окремо, тому наразі не хочемо спекулювати щодо того, коли Чеське телебачення знову приєднається до пісенного конкурсу "Євробачення", — зазначили там.    View this post on Instagram           A post shared by Eurovision Czechia (@eurovision_czechia)Водночас чеський мовник не транслюватиме конкурс 2027 року. Глядачі з Чехії все ж матимуть можливість голосувати, але як представники категорії "Решта світу".Як Чехія виступала на "Євробаченні"Чехія дебютувала на "Євробаченні" у 2007 році. За весь час країна вже шість разів пропускала конкурс. Зокрема, Чехія не брала участі з 2010 до 2014 року. Тоді причиною називали невисокі результати країни на конкурсі.Найкращим результатом Чехії залишається шосте місце, яке представниця країни посіла у 2018 році.Додамо, раніше на національному відборі "Дитячого Євробачення 2026" перемогла Еріка Колесніченко. Тепер вона представлятиме Україну на Мальті з піснею "НЕ колискова".Читайте також: "Євробачення-2027": організатори оприлюднили оновлені правила нацвідбору.

У храмі Святого Андрія у Львові розпочали відновлювати вітражі, пошкоджені під час російської атаки. Майстри вже встановили риштування, щоб отримати доступ до чотирьох вітражів другого ярусу.Про це повідомила пресслужба Офісу охорони культурної спадщини на своїй сторінці у Facebook."Після демонтажу їх оцінять за станом: найбільш пошкоджені реставруватимуть, решту очистять, зміцнять і доповнять", — ідеться в повідомленрні.За словами реставраторки Марії Шумської-Барвінок, перший етап триватиме близько місяця. Вітражі та пошкоджене скло демонтують, виготовлять лекала та встановлять захисне антивандальне скло.До холодів воно має захистити храм від потрапляння води, допомогти стабілізувати температуру та вологість, а також запобігти подальшому пошкодженню настінних розписів.. "Далі вітражі реставруватимуть і поступово повертатимуть на місце. Усі роботи планують завершити до липня 2027 року", — додала реставраторка.Паралельно до кінця грудня планують відновити знищене пожежею вікно дзвіниці та дерев’яні віконниці, відтворивши їхню форму та матеріали."Про перебіг цих робіт повідомлятимемо окремо. Проєкт реалізують Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради та ГО "ХЕМО: лабораторія моніторингу української спадщини" за підтримки Світового фонду пам’яток", — підсумували в Офісі охорони культурної спадщини.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн ЄС. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові..

У суботу, 3 жовтня, в пункті пропуску "Угринів" на Львівщині прикордонники спільно з митниками виявили дві старовинні книги. Вони датовані 1906-1910 роками. Їх направлять на експертизу, щоби встановити історичну та культурну цінність.Про це повідомили на Facebook-сторінці Сьомого прикордонного Карпатського загону."Під час огляду транспортного засобу марки Audi, який прямував на виїзд з України, в багажному відділенні виявили два друкованих видання", — йдеться в повідомленні.Львівські прикордонники констатували, що це старовинні книги, датовані 1906-1910 роками.. "За кермом автомобіля перебувала 21-річна мешканка Львівщини", — акцентували в Сьомому прикордонному Карпатському загоні.За словами жінки, книги вона переміщувала до Польщі для свого брата, який займається колекціонуванням книг.За цим фактом працівники митниці склали відповідний протокол. Виявлені книги направлять на експертизу, яка має встановити їхню історичну чи культурну цінність.Нагадаємо, що в липні цього року київські митники запобігли незаконному вивезенню за кордон унікальної ікони "Богоматір Знамення", створеної у першій половині XIX століття. Культурну цінність намагалися відправити з України до Таїланду в міжнародному поштовому відправленні..

Міністерство культури України надало у вересні чотирьом підприємствам, установам і організаціям статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на накази Мінкульту за вересень 2026 року.Установлено, що ТОВ "Друга Ріка" (лейбл гурту "Друга ріка"), ТОВ "ГСТ", ТОВ "СІТБ" і ТОВ "СІТБ Преміум" відповідають критеріям підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, і їм надано такий статус.Як відомо, 1 червня Кабінет міністрів опублікував постанову про зміни правил бронювання, серед яких підвищення з 1 вересня середньої зарплати на підприємстві до майже 26 тисяч гривень і підтвердження статусу критичної важливості такого підприємства за оновленими критеріями до 1 вересня.Раніше, 30 червня, Міністерство культури оновило критерії, за якими здійснюють визначення підприємства, установи й організації, що мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері культури та інформаційній сфері.Підставою для ухвалення рішення про визначення підприємства, установи й організації, які мають критично важливе значення, є відповідність одному або більше критеріям.Нагадаємо, що в липні цього року в Україні з'явився новий орган, який координує бронювання військовозобов'язаних. Він допомагає визначати критично важливі підприємства.Тоді Кабінет міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час..

Унаслідок російської атаки на Київ у понеділок, 28 вересня, пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка у середмісті столиці. Профільні спеціалісти оглядають будівлю музею, визначають масштаби пошкоджень.Паро це повідомив сайт Міністерства культури України (Мінкульт)."Це чергова атака Росії на українську освіту, науку та культуру. В середмісті столиці росіяни пошкодили Національний музей Тараса Шевченка. Російський безпілотник влучив у Будинок Президії Національної академії наук України — пам’ятку історії національного значення", — зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна.За її словами, Росія продовжує цілеспрямовано руйнувати те, що формує та зберігає українську ідентичність."Ми фіксуємо наслідки російських атак і докладаємо всіх зусиль для збереження нашої культурної спадщини", — наголосила посадовиця.. Будинок Президії Національної академії наук, зведений на початку XX століття, має статус пам’ятки історії національного значення. Національна академія наук України — вища наукова самоврядна організація України, яка проводить і координує фундаментальні та прикладні дослідження у природничих, технічних, суспільних і гуманітарних науках. Академію заснували 1918 року. Її першим президентом став видатний учений Володимир Вернадський.Національний музей Тараса Шевченка — літературно-художній музей у Києві, присвячений життю та творчості українського поета й художника, філософа, публічного інтелектуала Тараса Шевченка. російські атаки вже завдавали шкоди музею. 10 жовтня 2022 року внаслідок масованого ракетного удару по Києву вибухова хвиля пошкодила будівлю Національного музею Тараса Шевченка."Внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані пошкодження або руйнування 2 138 об’єктів культурної спадщини та 2 640 закладів культури", — підсумували в Мінкульті.Нагадаємо, вчора ДСНС інформувала, що до двох осіб зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по корпусу Національної академії наук України в Шевченківському районі Києва. Під завалами знайшли тіло людини..

Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію встановити у Києві пам’ятник гетьману Івану Мазепі. Монумент планують розмістити на бульварі Тараса Шевченка, де раніше стояв пам’ятник Володимиру Леніну.Про це повідомило Міністерство культури України.Вигляд майбутнього монумента визначать за результатами відкритого конкурсу на найкращий ескізний проєкт. Його проведуть Міністерство культури, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти і Київська міська державна адміністрація.Міністерство культури також стане замовником проєктування та виготовлення пам’ятника."Іван Мазепа — одна з ключових постатей української історії, державотворець, який послідовно відстоював політичну суб’єктність України та підтримував розвиток української культури й освіти. Київ має гідно вшанувати його пам’ять у публічному просторі. Для нас важливо, щоб майбутній пам’ятник з’явився за результатами відкритого конкурсу, із залученням професійної спільноти та з дотриманням усіх необхідних процедур", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Встановлення монумента і благоустрій прилеглої території фінансуватимуть із бюджету Києва. Остаточну вартість визначать після проведення конкурсу та затвердження проєктно-кошторисної документації.Ініціативу щодо встановлення пам’ятника Мазепі президент Володимир Зеленський озвучив 28 червня 2026 року. Її реалізацію передбачає указ глави держави від 21 серпня.Нагадаємо, нещодавно Україна та Велика Британія розпочали роботу консультативної ради програми культурної спадщини в межах угоди про сторічне партнерство. Оголошено про перший пілотний проєкт — партнерство з Національним музеєм Тараса Шевченка..

Під час російського обстрілу в опонеділок, 21 вересня, зруйновано один із корпусів Запорізького національного університету. Там спалахнула масштабна пожежа. Це об'єкт культурної спадщини.Про це повідомили на Facebook-сторінці Запорізького національного університету (ЗНУ)."Корпус №3 ЗНУ — об’єкт культурної спадщини. У його стінах минали роки навчання, зустрічі, лекції та важливі моменти університетського життя", — йдеться в повідомленні.Пресслужба провідного вишу Запоріжжя констатувала, що цієї ночі корпус зазнав прямого влучання."Попереду — складна робота з відновлення. Але ми віримо, що зможемо повернути йому життя", — наголосили в ЗНУ.. У корпусі після рашистської  атаки спалахнула масштабна пожежа. Будівля постраждала як ззовні, так і зсередини.Також знищені автомобілі, припарковані поруч із місцем удару. Постраждали й будівлі, розташовані неподалік.Окрім того, у ЗНУ опублікували відео з наслідками російської атаки, яка завдала пошкоджень вищому навчальному закладу."Ранок після влучання. Студенти, викладачі, працівники разом усувають наслідки удару. Дякуємо кожному, хто прийшов", — наголосили у прес-службі університету.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 172 ударними безпілотниками типу Shahed (64 з них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія", а також "Бандероль" / "Дань-Т". Сили оборони знешкодили 148 цілей..

Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом обмежити діяльність і повністю закрити російські культурні центри "Російський дім". Вони є центрами дезінформації, дестабілізації та шпигунства.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Не можна недооцінювати когнітивний вимір сучасної війни. Росія веде глобальну боротьбу за уми людей, використовуючи розгалужену мережу інструментів і каналів, зокрема, "Росспівробітництво" та культурні центри, відомі як "Російські доми" (Russkiy Dom). Фактично вони слугують інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства", — написав він.Міністр додав, що Україна схвалює заходи, вжиті владою в різних країнах Європи для блокування діяльності цих мереж — зокрема, в Німеччині, де наприкінці минулого тижня в Берліні закрили "Російський дім" після років його згубного впливу."У нашому спільному європейському домі не місце для "Російських домів", що поширюють військову пропаганду й активно працюють на підрив миру в Європі", — наголосив він.За його словами, попри хвилю закриттів, деякі з цих центрів дезінформації продовжують діяти щонайменше в семи європейських країнах."Масштаби діяльності цієї мережі в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці є ще значнішими", — зауважив очільник українського дипломатичного відомства.Він констатував, що в низці країн офіційна інфраструктура цієї мережі залишається недоторканою. У деяких державах "Російський дім" інтегрований до російської дипломатичної інфраструктури."Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом визнати загрозу національній безпеці, яку становить ця мережа. Ми навели аргументи на користь обмеження їхньої діяльності та повного закриття цих центрів", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, раніше український міністр зазначав, що Росія веде війну з Європою — навіть якщо Європа відмовляється це бачити. Від Лейпцизького інциденту до саботажу проти виробників озброєнь у десятку країн, прихованого вербування, глушіння GPS авіації, вторгнень дронів і ракет у повітряний простір НАТО, розриву підводних кабелів у Балтії та кібератак..

Археологи дослідили скіфський курган віком понад 2 500 років. Він розташований на Полтавщині. В похованні знайшли людські кістки, золоті намистини та фрагменти посуду.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на директора історико-культурного заповідника "Більськ" Ігоря Короста.Розкопки провела експедиція історико-культурного заповідника "Більськ" і Харківського національного університету імені Каразіна. Експедицію очолювала археологиня, кандидатка історичних наук Ірина Шрамко."Фахівці дослідили курган на некрополі Скоробір — об'єкті культурної спадщини, який, за словами дослідників, уже понад 100 років зазнає розорювання", — йдеться в повідомленні.Площа некрополя перевищує 500 гектарів. У період раннього залізного віку тут, за оцінками археологів, було щонайменше 1 000 курганів.Скоробір має особливе значення для дослідження Більського городища — найбільшого укріпленого поселення скіфського часу у Східній Європі. Некрополь вважають кладовищем населення цього поселення.Досліджений 2026 року курган, імовірно, пограбували ще в скіфські часи. Попри значне руйнування поховання, науковці знайшли на дні могили людські кістки. Точну кількість похованих поки не встановили — для цього необхідні додаткові дослідження. Серед останків є кістки дитини.Поруч археологи виявили окремі золоті намистини. На думку дослідників, вони могли бути частиною намиста дитини або жінки. Також у могилі знайшли уламки миски та горщиків. Археологи припускають, що ліплений посуд спочатку розміщувався на дерев'яному перекритті могили, а після його руйнування впав до поховальної камери.Під час розкопок дослідники зафіксували особливості облаштування поховання, які є чи не вперше виявленими на більських могильниках."Це важлива знахідка для дослідження поховальних традицій населення Більського городища. За понад 120 років досліджень на більських могильниках археологи розкопали понад 130 курганів", — акцентували фахівці.Вони додали, що аналіз знайдених артефактів і особливостей поховальної камери дає археологам підстави датувати поховання першою половиною VI століття до нашої ери. Не виключено, що курган спорудили ще в першій чверті VI століття до нашої ери — тобто понад 2 500 років тому.Нагадаємо, в травні цього року стало відомо, що до попереднього списку ЮНЕСКО включено транснаціональний культурний комплекс "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля". До його складу входять 15 об’єктів археології на території восьми областей України, а також у Румунії та Молдові..

Україна та Велика Британія розпочали роботу консультативної ради програми культурної спадщини в межах угоди про сторічне партнерство. Оголошено про перший пілотний проєкт — партнерство з Національним музеєм Тараса Шевченка.Про це повідомили в Міністерстві культури України. Там зазначили, що головна мета — збереження історичних фотографічних колекцій і розвиток фахових компетентностей українських реставраторів.Консультативна рада створена для стратегічного супроводу реалізації програми культурної спадщини, яка впроваджується Historic England 2025-2029 років у межах Угоди про сторічне партнерство. Програму фінансує Міністерство цифрових технологій, культури, медіа та спорту Великої Британії, яке виділило на її реалізацію 800 тисяч фунтів стерлінгів."Програма спрямована на розвиток освітнього обміну, професійних навичок та інституційної спроможності фахівців, які працюють у сфері захисту, збереження та відновлення культурної спадщини України", — акцентували в Мінкульті.Установче засідання Консультативної ради відбулося 14 вересня в офісі Комісії з історичних будівель і пам’яток Англії в Лондоні. Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури Тетяна Бережна подякувала британським партнерам за підтримку України та наголосила на важливості довгострокової співпраці у сфері культурної спадщини."Культурна спадщина України щодня перебуває під загрозою через російську агресію, її захист потребує як невідкладних заходів, так і довгострокових інвестицій. У межах сторічного партнерства ми поєднуємо британську й українську експертизу, щоби зберігати колекції, посилювати професійну спроможність і готуватися до майбутнього відновлення. Я вдячна Historic England та уряду Великої Британії за підтримку України у захисті культури й історичної пам’яті, які Росія намагається знищити", — зазначила вона.Голова Historic England лорд Ніл Мендоса наголосив на відданості британської сторони співпраці з українськими партнерами у сфері захисту культурної спадщини."Ми надзвичайно раді започаткувати програму культурної спадщини в межах Угоди про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією. Росія посилює цілеспрямовані атаки на музеї та культурну спадщину. Ми твердо налаштовані працювати з українськими колегами, щоби забезпечити захист, збереження та відновлення української спадщини", — висловився лорд Ніл Мендоса.Першим пілотним проєктом програми стане партнерство з Національним музеєм Тараса Шевченка в Києві. Його зосередять на збереженні історичних фотографічних матеріалів із музейної колекції та розвитку спеціалізованих навичок українських фахівців.Проєкт передбачає три етапи:реставрацію унікальних прижиттєвих фотографій Тараса Шевченка, які зберігаються в музеї;навчання українських реставраторів у Великій Британії, щоби вони могли працювати з такими матеріалами в Україні та передавати знання колегам, зараз в Україні майже немає фахівців з реставрації фото, тому британський досвід допоможе сформувати цю експертизу;виставку робіт Тараса Шевченка у Великій Британії, яка представить його як одну з ключових постатей української культури."Консультативна рада надаватиме стратегічні рекомендації щодо пріоритетів програми, розвитку партнерств, проєктних пропозицій та ініціатив із розбудови професійних спроможностей. Її робота має забезпечити врахування позицій і потреб як української, так і британської сторін, а також сприяти обміну знаннями та розвитку нових спільних ініціатив", — зауважили в культурному відомстві України.Засідання консультативної ради проводитимуть раз на шість місяців до запланованого завершення програми в березні 2029 року. Її роботу також підтримуватиме ширше коло представників і фахівців сфери культурної спадщини України та Великої Британії.Нагадаємо, що угода про сторічне партнерство України та Великої Британії зміцнила союз двох країн на десятиріччя вперед. 15 жовтня минулого року документ офіційно набув чинності..

Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Молодий театр, Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра опублікували повідомлення про новий порядок проведення вистав під час сигналу "Повітряна тривога".Про це театри Києва поінформували на своїх сторінках у соціальних мережах."У разі встановлення сигналу "Повітряна тривога" червоного рівня загрози театр зупиняє показ вистави, про що повідомить вас негайно. Після відбою сигналу або зміни рівня загрози на жовтий виставу буде поновлено", — йдеться в повідомленнях.У разі встановлення сигналу "Повітряна тривога" жовтого рівня загрози показ вистави театр зупиняти не буде. У такому разі перебування у глядацькій залі, будівлі чи на території театру здійснюється на розсуд глядачів.У разі оголошення сигналу "Повітряна тривога" жовтого рівня загрози, вистава розпочинається відповідно до встановленого графіка.Якщо під час сигналу "Повітряна тривога" жовтого рівня загрози глядач вирішить залишити приміщення театру, у такому випадку необхідно зафіксувати факт виходу у чергового адміністратора на виході з театру. За умови такої фіксації глядач може обміняти квиток на іншу виставу.Жовтий рівень небезпекиВистави проходять за розкладом, як зазначено у квитках і на сайті театру.Ви можете перебувати в глядацьких залах і в будівлі за власним рішенням.Вистави не зупиняються.Якщо вирішите залишити театр під час жовтого рівня, просто повідомте адміністратора на виході — зможете обміняти квиток на іншу дату.Червоний рівень небезпекиПоказ вистави зупиняється.Усіх глядачів і працівників просимо пройти до найближчого укриття.Після відбою тривоги або якщо рівень знову стане жовтим, виставу буде продовжено.Нагадаємо, що у вересні Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять виставу "КАСС_АНДРА"..