# культура

Новий фільм Крістофера Нолана "Одіссея" успішно стартував у світовому прокаті. За дебютний вікенд стрічка зібрала 264,1 мільйона доларів, ставши найкасовішим прем'єрним релізом режисера без урахування інфляції.Про це повідомляє Reuters. За інформацією видання, у США та Канаді картина заробила 124,5 мільйона доларів. Загалом світові касові збори сягнули 264,1 мільйона доларів.Водночас із урахуванням інфляції "Одіссея" посіла третє місце серед найуспішніших стартів у кар'єрі Нолана. Попереду залишаються лише "Темний лицар повертається" (358,5 мільйона доларів) та "Темний лицар" (304 мільйони доларів).Без урахування інфляції нова стрічка стала найкасовішим світовим дебютом режисера. У Північній Америці вона поступилася лише двом фільмам про Бетмена — "Темному лицарю" та "Темному лицарю повертається".Як зазначають журналісти, ажіотаж навколо фільму розпочався ще за рік до прем'єри, коли у продаж надійшли квитки на покази у форматі IMAX. Через надзвичайно високий попит понад 50 кінотеатрів у Північній Америці додали нічні та ранкові сеанси — з опівночі до 7:00.Виробництво "Одіссеї" обійшлося приблизно у 250 мільйонів доларів. Після прем'єри стрічка отримала найвищу оцінку A від глядачів за версією CinemaScore, а також 97% схвальних відгуків аудиторії на Rotten Tomatoes.Про що фільм"Одіссея" створена за мотивами однойменної давньогрецької поеми Гомера. Головну роль виконав Метт Деймон, який зіграв царя Ітаки Одіссея. Сюжет розповідає про його довгу подорож додому після завершення Троянської війни.Також у стрічці знялися Роберт Паттінсон, Енн Гетевей, Том Голланд, Зендая, Шарліз Терон та інші відомі актори."Одіссея" стала першою режисерською роботою Крістофера Нолана після виходу "Оппенгеймера", який у 2024 році здобув кілька премій "Оскар", зокрема за найкращий фільм і найкращу режисуру.Нагадаємо, фільм "Майкл" про життя легендарного попспівака Майкла Джексона став найкасовішим байопіком в історії кіно. Стрічка Антуана Фукуа зібрала у світовому прокаті понад 977 мільйонів доларів і випередила "Оппенгеймер" Крістофера Нолана.Читайте також: Бред Пітт повертається на великі екрани: що очікувати від фільму "Серце звіра".

У неділю, 19 липня, у Львові на вулиці Томаша Масарика до других роковин вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон відкрили простір пам'яті. Сквер зі стелою облаштували на місці, де її смертельно поранили.Про це повідомило "Суспільне". Медійники зазначили, що на відкриття прийшли близькі та друзі Ірини Фаріон, а також львів'яни. Серед них — донька мовознавиці Софія Особа."Сьогодні, у другу річницю вбивства мами, ми відкриваємо пам’ятну стелу — стелу, яка буде жити, говорити словами та цитатами Ірини Фаріон. Кожен, хто підходитиме до цієї стели, розумітиме, що її ідеї — вічні. "Говорити українською означає панувати" — саме ця цитата також є тут. Мова — це зброя, мова — це кордон. Але найгірше, що може бути зараз, — це те, що ми досі не посадили Зінченка. Боротьба триває", — зазначила вона.Центральним елементом скверу є меморіальна стела. На чотирьох гранях стели прорізані слова "мова", "воля", "нація" та "сила". Крізь вирізані літери відвідувачі зможуть побачити камінь, розташований усередині конструкції. На ньому розмістили 20 висловів Ірини Фаріон, які автори проєкту відібрали спільно з її родиною.Авторами цього проєкту меморіального простору стала команда Guess Line Architects, до якої увійшли, зокрема, і колишні студенти Ірини Фаріон. Серед них — Андрій Лесюк."Ірина Фаріон — дуже харизматична людина. Вона показувала, що має чіткі цілі. І настільки вразило те, що вона завжди випереджала свій час. Тобто наш український народ не встигав за її думками, не встигав за її цитатами, і ми кожного разу тепер в цьому переконуємося", — наголосив він.Лесюк додав, що стела виконана з мідного металу, який є патинованим, тобто окисленим. За його словами, під впливом погодних умов стела змінюватиме свій вигляд."Проста, лаконічна форма символізує простоту Ірини Фаріон, її скромність і чистоту. На чотирьох сторонах стели розміщені літери, які складаються у слова, притаманні Ірині Фаріон. Крізь ці слова ми можемо заглянути і побачити душу — камінь-вапняк, на якому розташовані цитати Ірини Фаріон. Ми бачимо ці цитати, ми досліджуємо Ірину Фаріон. Але щоби дослідити її, нам потрібна дія, взаємодія з цією скульптурою, щоб відчути, зрозуміти та заслужити цю фразу. Дуже важливо, щоби була дія. Це те, чого хотіла б Ірина Фаріон, — щоби ми діяли та думали", — пояснив Лесюк.У відкритті простору пам’яті Ірини Фаріон також узяв участь міський голова Львові Андрій Садовий.Нагадаємо, що 1 січня у Львові офіційно відкрили вулицю, яку перейменували на честь мовознавиці, наукової діячки Ірини Фаріон. Раніше вона мала назву Технічна. Вулиця сполучає головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" та парк імені Івана Франка..

У ніч на неділю, 19 липня, внаслідок російського обстрілу знищено склад українського видавництва "Книголав". Вогонь знищив близько 250 тисяч книжок.Про це свідчить офіційна заява видавництва "Книголав", яку воно поширило в соціальних мережах."Найголовніше для нас — ніхто з наших колег не постраждав!" — ідеться в повідомленні.Водночас у видавництві зазначили, що втратили майже 250 тисяч книжок."Це результат праці авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всієї команди, яка щодня працює для українського читача", — зазначили представники підприємства.Вони акцентували, що Росія вкотре доводить, що веде війну не лише проти людей, а й проти української культури, освіти та нашого майбутнього."Через знищення складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень. Ми вже працюємо над тим, щоб якнайшвидше відновити всі процеси. Дякуємо за ваше терпіння, розуміння та підтримку", — додали в "Книголаві".У видавництві також закликали всіх українців і читачів книг берегти себе та своїх близьких, підтримувати українське та продовжувати підтримувати Сили оборони України — саме вони щодня захищають нас і наближають перемогу!"Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Все буде добре!" — підсумували в "Книголаві".Нагадаємо, що сьогодні в післяобідню пору станція метро "Лукʼянівська" відновила роботу з пасажирських перевезень. Раніше її закривали після ушкоджень, спричинених нічним російським обстрілом..

У Києві на Андріївському узвозі запланували облаштувати великий відкритий культурний простір. Там проводитимуть різні мистецькі заходи. Фінансування — позабюджетне.Про це повідомили в Державному історико-архітектурному заповіднику (ДІАЗ) "Стародавній Київ"."На Андріївський узвіз хочуть повернути культурне життя! На цій знаменитій вулиці незабаром з’явиться новий і великий відкритий культурний простір", — ідеться в повідомленні.У "Стародавньому Києві" додали, що він планується як універсальний майданчик для проведення різноманітних культурних заходів, мініконцертів, невеликих крафтових ярмарків, "блошиних" мініринків чи "зльотів" колекціонерів."Адреса: Андріївський узвіз, 5. Напевно, ви усі звертали увагу на цей чималий пустир. Акцентуємо — це не буде капітальне будівництво — всі конструкції будуть збірно-розбірними. Фінансування — винятково позабюджетне, кошти мецената", — додали представники заповідника.. Проєкт реалізуватимуть за підтримки департаменту охорони культурної спадщини КМДА, КНМЦ, ДІАЗ "Стародавній Київ", а також за особистої ініціативи Марини Соловйової."Незле нагадати, що ділянка належить громаді. Дерева будуть збережені обовʼязково", — запевнили в Державному історико-архітектурному заповіднику "Стародавній Київ".Нагадаємо, що на початку червня в центрі Києва в Хрещатому парку відбулася виставка робіт переможців ювілейного XX Міжнародного Художнього Фестивалю МАЛЮЙ.UA, де представляли 124 роботи митців різних поколінь — від шести до 67 років..

Кабінет міністрів ухвалив рішення про суттєве підвищення посадових окладів працівників сфери культури. З 1 січня 2027 року зарплати працівників державних і комунальних закладів культури, а також Українського культурного фонду та Українського інституту книги зростуть на 70%.Про це повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна. За її словами, для окремих категорій працівників, для яких уже діють коефіцієнти підвищення, посадові оклади збільшать на 40%. Загалом рішення стосуватиметься понад 118 тисяч працівників культури по всій Україні."Люди — головна цінність української культури. Команда Мінкульту пів року напрацьовувала рішення для збільшення оплати", — зазначила Бережна.Вона наголосила, що підвищення окладів стане лише першим етапом реформи. Надалі планується запровадити сучасну систему оплати праці, за якої розмір винагороди залежатиме від професійної кваліфікації, відповідальності та результатів роботи.Бережна також нагадала, що тарифні розряди у сфері культури не переглядалися з 2009 року. Через це працівники з першого по чотирнадцятий тарифний розряд фактично отримували зарплату на рівні мінімальної незалежно від досвіду чи кваліфікації.За даними Державної служби статистики, у 2025 році середньомісячна заробітна плата у бібліотеках, архівах, музеях та інших закладах культури становила 22 721 гривню, тоді як середня зарплата по економіці України сягала 39 758 гривень. За словами Бережної, така різниця спричиняла відтік кадрів і втрату кваліфікованих фахівців.Нагадаємо, пресслужба Національного банку України заявляла, що ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці..

Президент України Володимир Зеленський присвоїв лідеру гурту "Бумбокс" Андрію Хливнюку звання заслуженого артиста України. Відповідний указ глава держави підписав з нагоди Дня Української Державності, який відзначають 15 липня.Окрім Хливнюка, звання заслуженого артиста України отримали балерини Анастасія Баірд та Ілона Кравченко, актор Ренат Сєттаров, а також артист Віктор Храмов.Водночас звання народного артиста України президент присвоїв акторці Ксенії Баші та солісту опери Дмитру Кузьміну.В указі президента зазначається, що державними нагородами відзначили діячів, які зробили вагомий внесок у зміцнення української державності, розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінно виконували професійний обов'язок та сприяли захисту територіальної цілісності України.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи.Читайте також: День української державності: що означає це свято та чому його відзначають 15 липня.

Традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах — "Запорозьких тулумбасах" — внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України."Запорозькі тулумбаси — традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах", — так звучить формулювання, щодо якого відповідний наказ видало Міністерство культури України.Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. У громаді побутують назви "Запорозькі тулумбаси", "козацькі тулумбаси", "грати на тулумбасах", "тулумбасити".Тулумбаси — це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною. Їх виготовлення охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран і калатал, оздоблення, ремонт та догляд за інструментом.Гра передбачає використання ритмічних формул, різних технік звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання."Тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції: скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Їхнє звучання символізує силу, єдність, гідність і зв’язок із козацькою спадщиною", — наголосили в Мінкульті.Там додали, що традиція активно практикується в Запоріжжі через школу гри на тулумбасах, майстер-класи, публічні виступи, освітні та музейні ініціативи, зокрема, навколо Музею історії музичних інструментів "Барабанза". Передача знань відбувається через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику."Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням. В умовах російсько-української війни тулумбаси стали символом спадкоємності, єдності та зв’язку між традицією Війська Запорозького та сучасним досвідом захисту України", — підсумували в культурному відомстві України.Нагадаємо, що у квітні Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області"..

Спільнота навчальних закладів у межах Глобальної коаліції українських студій об’єднала 100 університетів із 27 країн. Там допомагають краще зрозуміти Україну та її культуру.Про це повідомила перша леді України Олена Зеленська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Оборона України від російського нападника змусила світ уважніше придивитися до нас. Але важливо, щоби це зацікавлення не було тимчасовим і поверхневим. Щоб інтерес перетворився на глибокі справжні знання та розуміння нашої країни", — зазначила вона.За її словами, саме для цього два роки тому під час її візиту до США започаткована Глобальна коаліція українських студій — спільнота навчальних закладів світу, яка хоче вивчати Україну й українське: мову, культуру, історію, наш науковий і творчий доробок, а також історію та культуру Криму в межах кримськотатарських студій."Нині коаліція об’єднала 100 університетів із 27 країн. При цьому вісім навчальних закладів долучилися під час першої міжнародної конференції україністів "Україна у світі", організованої Міністерством культури України, Українським інститутом та Українським католицьким університетом у співпраці з Глобальною коаліцією українських студій та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", "Фундації Множина" та Львова», — зауважила Олена Зеленська.Вона додала, що конференцію планують проводити щорічно. Цього разу вона зібрала у Львові понад 250 науковців, викладачів і дослідників україністики з усього світу — 38 країн, шести континентів.На заході вперше вручили Ukrainian Studies Distinguished Award — нову міжнародну відзнаку Глобальної коаліції українських студій для  університетів, дослідницьких центрів, організацій і науковців, які своєю працею розвивають українські й кримськотатарські студії у світі."Рада звернутися до україністів з вітальним словом. Подякувати за увагу до України та бажання знати її краще. Дякую всім, хто хоче це робити та вже робить. Бо знання підсилюють всіх нас", — підсумувала перша леді України.Нагадаємо, що 19 травня президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленський відвідали виставку робіт "Іван Марчук. Музейні колекції" в Шоколадному будинку. Він відкрився вперше з 2022 року спеціально для цієї експозиції..

Київські митники запобігли незаконному вивезенню за кордон унікальної ікони "Богоматір Знамення", створеної у першій половині XIX століття. Культурну цінність намагалися відправити з України до Таїланду в міжнародному поштовому відправленні.Про це повідомили в пресцентрі Державної митної служби України.Під час митного контролю фахівці виявили ікону, оздоблену технікою гаптування. За висновком експертів Національного музею історії України, пам’ятка поєднує олійний живопис і складну вишивальну техніку. Для її оздоблення використовували шовкові нитки, лелітки, а також плоскі та кручені срібні нитки.Фахівці встановили, що ікона була створена у професійній майстерні, яка продовжувала традиції монастирського гаптування. Саме особливості виконання, використання дорогоцінних матеріалів та рослинного орнаменту дали змогу датувати її першою половиною XIX століття.Відправницею міжнародного поштового відправлення була мешканка Києва. Під час митного оформлення вона не надала документів, які дозволяють вивезення культурних цінностей за межі України."Київська митниця склала протокол про порушення митних правил. Ікону вилучено до винесення судом рішення у справі", — зазначили в пресцентрі.Гаптовані ікони збереглися до наших днів значно рідше, ніж ікони, виконані лише у техніці живопису. Такі пам’ятки мають особливу історичну, наукову та музейну цінність, адже допомагають досліджувати церковне мистецтво й побут українців того періоду.В Україні майстерні, де створювали гаптовані церковні предмети, діяли до початку XX століття. Зокрема, відомі осередки існували при київському Флорівському монастирі.Відповідно до законодавства України, вивезення культурних цінностей за кордон можливе лише за наявності відповідного свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення), виданого у встановленому порядку.Нагадаємо, раніше 20-річний чоловік намагався вивезти з України до Румунії монети та банкноти, які мають культурну й історичну цінність. Він заховав їх у багажнику, однак прикордонники вилучили "знахідку"..

До Національної премії України імені Тараса Шевченка додали нову номінацію — "Архітектурне мистецтво". Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ.Про це повідомив сайт Офісу президента України."Раніше отримати премію за архітектурні твори можна було лише в межах категорій "Візуальні мистецтва" або "Дизайн". Відтепер "Архітектурне мистецтво" є окремою та повноцінною номінацією Шевченківської премії", — йдеться в повідомленні.Таким чином загальна кількість номінацій зросла до 14. Минулого року Шевченківську премію теж успішно розширили новими номінаціями — "Творче кураторство культурно‑мистецьких проєктів", "Фотомистецтво" та "Дизайн"."А вже цього року, під час традиційного вручення Шевченківської премії 9 березня, перші лауреати в цих номінаціях здобули визнання за свої роботи", — акцентували в Офісі президента України.Володимир Зеленський наголосив: важливо, що всі сторони мистецтва охоплені можливістю відзначити українців та українок."І коли зараз українська музика об'єднує всіх наших людей — на фронті, по всій країні, — коли неможливо дістати квитки в наші українські театри і є черги в музеї, на наші виставки, по наші українські книги, усе це дуже надихає", — зазначив президент під час вручення премії.За словами голови комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Євгена Нищука, важливо, щоби Шевченківська премія не лише берегла свої традиції, а й уважно прислухалася до того, як сьогодні змінюється та розвивається українська культура."Саме тому ми розширили перелік номінацій, додавши архітектурне мистецтво, фотомистецтво, дизайн, творче кураторство культурно-мистецьких проєктів. Це не просто нові категорії, це визнання величезної роботи людей, які сьогодні формують сучасний культурний простір України, відкривають нові імена, створюють образ нашої держави й утверджують її голос у світі", — зазначив Євген Нищук.Національна премія України імені Тараса Шевченка — найвища державна нагорода у сфері культури та мистецтва, заснована 1961 року. Її присуджують за вагомий внесок у розвиток літератури, театру, кіно, музики й інших мистецьких напрямів.Нагадаємо, що цього року традиційно 9 березня відбулася 65 церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Тоді відзначили найкращих у різних сферах культури..

Майже 2 300 музейних предметів зараз перебувають за кордоном. Але без змін до законодавства їх можуть повернути в Україну під російські обстріли.Про це повідомили на Facebook-сторінці Коаліції дієвців культури, де закликали народних депутатів України ухвалити відповідний законопроєкт, який зможе змінити ситуацію.Міністертво культури у відповідь на запит Коаліції дієвців культури повідомило, що станом на 29 червня 2026 року за кордоном перебувають 2 299 предметів державної частини Музейного фонду України."Українське законодавство досі не дозволяє вивозити музейні колекції за кордон для їхнього безпечного зберігання. Тому вже п'ятий рік музеї змушені оформлювати евакуацію як виставки, реставрацію чи наукову експертизу", — йдеться в повідомленні.Виправити цю ситуацію має законопроєкт №14391, який уперше створює законну процедуру тимчасового зберігання музейних колекцій за кордоном під час війни."Попри це, Верховна Рада вже понад місяць не включає його до порядку денного", — зауважили в Коаліції дієвців культури.Там наголосили: якщо рішення й надалі відкладатимуть, то музеї  будуть змушені повернути колекції під обстріли, оскільки втратять можливість легально залишати їх у безпеці за кордоном."Закликаємо народних депутатів невідкладно розглянути й ухвалити законопроєкт №14391. Це рішення напряму стосується збереження культурної спадщини України", — пояснили в Коаліції дієвців культкри.Нагадаємо, минулого тижня в Міністерстві культури України розповідали про те, що понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів..

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА) видав приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини на об'єкті будівництва на вулиці Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі столиці.Про це повідомив "Офіційний портал Києва". Річ у тім, що під час візуального обстеження фахівці департаменту встановили, що на земельних ділянках проводяться будівельні роботи, частково розібрано будівлю, здійснюється втручання у поверхневий шар ґрунту, а самі ділянки огороджені будівельним парканом.Також встановлено, що містобудівні перетворення здійснюються на території Центрального історичного ареалу Києва, частково в межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та зон регулювання забудови.За результатами обстеження департамент видав приписи замовнику будівництва та користувачу земельної ділянки з вимогами негайно припинити проведення будь-яких робіт на об'єкті, протягом п’яти днів надати на розгляд і погодження проєктну документацію, а також письмові пояснення щодо виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.«Проєктна документація на цей об'єкт не погоджувалася. Крім того, департамент охорони культурної спадщини КМДА не видавав дозволів на проведення робіт у межах своїх повноважень», — наголосили в київській владі.Згідно із законом України "Про охорону культурної спадщини", приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими до виконання. За їх невиконання законодавством передбачена відповідальність.Раніше департамент містобудування й архітектури КМДА повідомляв, що місто не погоджувало будівництво 80-метрового житлового будинку за цією адресою та продовжує відстоювати встановлені містобудівною документацією параметри забудови.Київська влада наголосила, що забудова в центральній частині Києва не може розглядатися винятково як реалізація приватного інвестиційного наміру. Вона має здійснюватися з урахуванням генерального плану Києва, планувальної структури території, історико-містобудівного контексту, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та публічних інтересів територіальної громади столиці.Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким скасовано частину встановлених містом містобудівних обмежень для забудови на вулиці Князів Острозьких, 43/11."На жаль, апеляційна скарга залишилась без задоволення. У КМДА наголошують, що не погоджуються з таким рішенням, оскільки воно фактично усуває обмеження, які не дозволяли реалізацію висотної забудови на цій ділянці", — йдеться в повідомленні.Як відомо, за вулицею Князів Острозьких, 43/11 раніше було училище зв'язку. Нині його демонтують, аби звести 25-поверховий житловий компелекс. Загалом будівництво охоплює три ділянки.Частина цих ділянок розташована в буферній охоронній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври  — та може закрити панорами пам'ятки. У містобудівній документації для цієї території встановлене обмеження висотності — до 27 метрів або приблизно дев’ять поверхів.Нагадаємо, що в січні цього року Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на заходах із нагоди Дня Конституції України.Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість."Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно справедливо стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври Івана Мазепи", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави.На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці. Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце — на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну."Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії.Нагадаємо, що полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Понад один мільйон євро міжнародної підтримки для захисту культурної спадщини та культурно-чутливого відновлення отримає Україна від партнерів.Про це повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури України.У відомстві акцентували, що це результат співпраці Міністерства культури України з програмою "Партнерство за сильну Україну" (PFRU), оголошений під час Ukraine Recovery Conference 2026."Із цієї суми близько 470 тисяч євро (400 тисяч фунтів стерлінгів) буде спрямовано на розвиток платформи "Культура у відновленні" (CuRe), а понад 600 тисяч євро — на масштабування процесів культурно-чутливого відновлення", — йдеться в повідомленні.У міністерстві додали, що впродовж 2026-2027 років фінансування платформи CuRe спрямують на посилення системи евакуації музейних колекцій, які перебувають під загрозою, та цифровізацію нерухомої культурної спадщини."Одним із ключових напрямів стане підтримка Координаційного центру з евакуації культурних цінностей, який забезпечуватиме взаємодію між музеями, що потребують евакуації колекцій, і безпечними місцями їхнього зберігання", — зазначили у відомстві.Також планується оновлення державного реєстру "єПам’ятка" та проведення експедицій до прифронтових громад для цифрової фіксації щонайменше 30 об’єктів нерухомої культурної спадщини.Окрім того, 600 тисяч євро спрямують на другий етап проєкту "Школа для громад", освітні програми для університетів і фахівців, а також інтеграцію підходів культурно-чутливого відновлення до системи DREAM і державної політики відновлення.Нагадаємо, раніше генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик розповідав, що архів із близько 600 фільмів вдалося зберегти на Національній кіностудії імені Олександра Довженка після російської атаки на Київ 15 червня. Частина з цих кінострічок досі існує лише на плівці..

За підтримки ЮНЕСКО в Національному заповіднику "Софія Київська" реалізовують унікальний проєкт в умовах воєнного стану. Там установили 28 сейсмодатчиків, які відстежують вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу.Про це повідомило "Суспільне" з посилання на генеральну директорку заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.За її словами, система моніторингу стану пам’яток у "Софії Київській" працює вже близько 20 років. Вона контролює стан будівель, ґрунтів, підземних вод, мікроклімату й екологічних показників.Вона розповіла, що ще до повномасштабної війни в заповіднику планували доповнити її датчиками для фіксації вібраційних навантажень. Однак реалізувати цей проєкт тоді не вдалося. Зокрема, відмовилися від безоплатної пропозиції американської компанії через високу вартість доставлення та митного оформлення. Зрештою систему вдалося встановити за підтримки ЮНЕСКО.Зараз 20 датчиків змонтували на Софійському соборі, ще вісім — на дзвіниці. ЮНЕСКО також профінансувало програмне забезпечення, спеціальний комп’ютер для обробки даних і роботу італійських фахівців, які монтували систему.За словами генеральної директорки заповідника Нелі Куковальської, датчики фіксуватимуть вібрації від вибухів, прольотів ракет і дронів, автомобільного руху, концертів та інших зовнішніх чинників.Отримані дані використовуватимуть для створення моделі напружено-деформованого стану пам’яток. Це дозволить визначити найуразливіші ділянки споруд і своєчасно планувати їхнє укріплення."Ми розумітимемо, де в нас ключові точки в пам’ятках, на які треба звернути увагу, які, можливо, треба підсилювати, щоби зберегти споруду", — пояснила Куковальська.Під час одного з останніх масованих обстрілів Києва поблизу території заповідника впала ракета "Іскандер". Працівники Софії Київської та профільні служби обстежили пам’ятки комплексу, однак пошкоджень не виявили. Однак на території довелося збирати уламки ракети та викликати вибухотехніків, але самі будівлі не постраждали."За пів дня ми обстежили всю територію, всі дахи, всі приміщення. Слава Богу, серйозних пошкоджень ніде не виявили", — сказала вона.Водночас директорка зазначила, що нові датчики вже зафіксували декілька потужних атак на Київ. Остаточні результати вимірювань фахівці зможуть проаналізувати після завершення налаштування всієї системи моніторингу.Крім того, система допоможе відстежувати вплив можливих землетрусів у зоні Вранча в Румунії, які періодично відчуваються й на території України. За словами директорки, черговий цикл сейсмічної активності в цьому регіоні очікують найближчими роками.Паралельно у Софійському соборі тривають реставраційні роботи з розкриття живопису XVIII–XIX століть, який десятиліттями залишався прихованим під нейтральним тонуванням.Нагадаємо, декілька днів тому міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповідав, що на території Києво-Печерської лаври тривають ремонтно-відновлювальні роботи після влучання російського дрона по Свято-Успенському соборі. Рятувальники намагаються захистити святиню від опадів і подальших руйнувань..