# культура

Європейський Союз офіційно зупинив фінансування Венеційської бієнале. Це пов’язано з рішенням організаторів знову відкрити російський павільйон на художній виставці.Про це заявив речник Єврокомісії Тома Реньє під час брифінгу в Брюсселі.Виконавча агенція ЄС з питань освіти та культури (EACEA) надіслала офіційний лист до фонду Biennale di Venezia. У документі йдеться про намір повністю припинити або призупинити грант на суму два мільйони євро, розрахований на три роки.За словами речника Єврокомісії Тома Реньє, така реакція є прямою відповіддю на допуск представників Росії до участі в культурному заході."Підтверджую, що EACEA справді надіслала листа, щоби повідомити фонду про наш намір призупинити чи припинити грант. ЄС рішуче засуджує той факт, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися", — наголосив Реньє.Він також уточнив, що на теперішньому етапі за цим контрактом ще не виплачено жодного євро.Раніше Європейська комісія пригрозила припинити фінансування однієї з найбільших мистецьких виставок світу. Це сталося після того, як фонд Biennale di Venezia вирішив розблокувати участь Росії у 61 заході.Тоді в Брюсселі наголосили, що причиною можливої відмови від підтримки є саме відновлення присутності представників країни-агресора. У Єврокомісії акцентували, що фінансування культурних інституцій, які допускають участь офіційної Росії, суперечить позиції Євросоюзу щодо санкційної політики та підтримки України.Нагадаємо, що на початку березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану попередніми роками..

Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області".Про це повідомили на інформаційних ресурсах Міністерства культури України."Цей звичай є важливою частиною духовного життя громади та символом тяглості поколінь", — ідеться в повідомленні.Там додали, що він пов’язаний з історією невеликого села Монастирок Більче-Золотецької територіальної громади, яке має давнє коріння — тут зберігся скельний монастир ІХ-Х століть із печерним храмом та каменем-дольменом (капищем), а 1600 року заснували Воздвиженський Василіанський монастир."Такі традиції — це жива пам’ять громади. Також це доказ того, що культура передається через практику. Вбирання хрестів — це про зв’язок поколінь та силу локальних спільнот, які зберігають свою ідентичність навіть у найскладніші часи", — зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна.Особливості обряду:відбувається напередодні свята Воздвиження Чесного Животворчого Хреста;охоплює 14 хрестів Хресної дороги, закріплених за родинами;хрести прикрашають квітами, зіллям і стрічками;підготовка до обряду триває ще з весни.Після святкової літургії відбувається урочиста хода Хресною дорогою, яка завершується біля печерного храму. Дівчата, які вбирали хрести, отримують благословення — як символ зв’язку віри, родини та майбутнього.Нагадаємо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові..

За даними опитування, проведеного компанією Gradus на замовлення Міністерства культури України, близько 71% українців регулярно споживають російськомовний контент, а майже чверть робить це щодня.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна.Згідно з дослідженням, 59% підлітків також контактують із російськомовним контентом щонайменше раз на місяць. Водночас понад половина опитаних (51%) зазначили, що вже значною мірою споживають контент українською мовою, а ще 14% почали частково переходити на нього після початку повномасштабної війни.У Мінкульті підкреслюють, що головною відповіддю на цю тенденцію має стати розвиток українського культурного продукту — створення більшої кількості якісного, доступного та конкурентного контенту в різних сферах."Якість, регулярність і видимість українського контенту формують звичку споживання — лише так змінюється ринок. Коли український контент стане доступним, якісним і присутнім у повсякденному житті — він стане природним вибором", — зазначає Бережна.Також наголошується, що інформаційний простір залишається частиною ширшої гібридної боротьби, де контент використовується як інструмент впливу, а його поширення значною мірою визначається алгоритмами платформ і звичками користувачів. Збільшення частки українського контенту залежить насамперед від його доступності та регулярної присутності в повсякденному медіапросторі."Ключовий інсайт: українці хочуть споживати українське. Але обирають те, що доступніше, що звикли дивитись, чого більше в інфопросторі, і що підкидають алгоритми. У цих умовах контент стає інструментом впливу — Росія системно використовує його як частину інформаційної війни та інвестує в це мільярди доларів. Ми зараз у боротьбі за власний культурний простір", — додала віцепрем’єр-міністерка.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу.Читайте також: Буданов розповів, скільки пам’яток культурної спадщини зруйнували рашисти.

За офіційними даними на початок квітня, росіяни пошкодили або цілком зруйнували 1 723 пам’ятки культурної спадщини та 2 524 об’єкти культурної інфраструктури, вкравши десятки тисяч музейних артефактів.Про це повідомив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram каналі."Сьогодні — День пам’яток історії та культури. Й увесь світ цього дня говорить про цінність того, що створили та залишили нам попередні покоління — про цінність спадщини", — зауважив він.Буданов констатував, що від Чернігова до Севастополя, від Маріуполя до Львова — Москва нищить наші церкви, музеї, бібліотеки та театри."Руйнування наших пам’яток — це спроба позбавити нас опори, стерти зв’язок між поколіннями, поставити під сумнів саме право на нашу власну історію", — наголосив він.Очільник президентського офісу додав, що системне нищення української культури, пам’яті, ідентичності — це ще один прояв московської політики нетерпимості та геноциду щодо українців."Кожен злочин має бути зафіксований. Кожна знищена пам’ятка — задокументована, а кожна вкрадена річ — повернута", — акцентував він.На його переконання, культура — це не про розваги. Це про те, хто ми є. Це те, що ми передамо дітям після перемоги."Ми відбудуємо стіни. Але головне — ми збережемо нашу культуру та нашу пам’ять. Вони виявилися міцнішими за московські ракети", — підсумував Кирило Буданов.. Нагадаємо, що 25 березня в ЮНЕСКО висловили стурбованість через удари російських дронів по історичному центру Львова. Він належить до списку світової спадщини, яка перебуває під загрозою..

У Києві 15 квітня відбулася ювілейна, 15-та церемонія національної музичної премії YUNA, де оголосили цьогорічних лауреатів. Найбільший успіх здобув Артем Пивоваров — він отримав одразу три нагороди та став одним із головних тріумфаторів вечора.Список лауреатів оприлюднили у соцмережах премії.Серед інших відзначених артистів — Alena Omargalieva та Кажанна, які також увійшли до списку переможців премії, що щороку відзначає досягнення українських музикантів у різних категоріях.Церемонія цього року проходила у Палаці "Україна" — вперше за останні п’ять років. Премія YUNA, яку заснували Павло Шилько та Мохаммад Захур, традиційно визначається професійним журі, до якого входять представники музичних медіа, радіо, індустрії концертів і критики.Лауреати премії YUNA-2026Найкращий виконавець: Артем ПивоваровНайкращий хіпхоп-хіт: Кажанна, BoyНайкраща виконавиця: Alena OmargalievaНайкраща пісня: Drevo, "Смарагдове небо"Найкраща нова версія: Tvorchi, "Мила моя (Володимир Івасюк cover)"Найкращий попгурт: The ВусаНайкращий рок-гурт: ZiferblatНайкращий дует / колаборація: Adam і Саша Норова, "Ау ау"Найкращий відеокліп: Jerry Heil, "Додай гучності (12 points)"Відкриття року: КажаннаНайкращий альбом: The Maneken, Nova EraНайкраща концертна подія: Артем Пивоваров за 7 шоу в Палаці спортуНайкраща пісня до фільму: Jerry Heil, Monatik та Євген Хмара, "Вимолив" (OST "Відпустка наосліп")Найкращий менеджмент артиста: лейбл PomitniНагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

Щороку 13 квітня у світі відзначають День рок-н-ролу — неофіційне, але популярне свято музики, яка стала символом свободи, бунту та самовираження. Рок-н-рол не просто змінив звучання епохи, він вплинув на культуру, стиль життя і навіть суспільні настрої в усьому світі.TrueUA розповідає захопливу історію музичного жанру, який пройшов складний шлях від заборон до слави. У цьому матеріалі — цікаві факти про культових музичних постатей та становлення цього стилю.Як виник рок-н-рол?Рок-н-рол сформувався у 1950-х роках у США як поєднання кількох музичних стилів. В основі нового звучання закладені блюз, джаз, кантрі та госпел.Після Другої світової війни молодь шукала нову, емоційнішу музику — і саме рок-н-рол став відповіддю на цей запит. Він швидко став символом нової епохи.Серед виконавців, які сформували звучання рок-н-ролу Елвіс Преслі, Чак Беррі, Літл Річард, Бадді Голлі, Фетс Доміно та інші. Їхні пісні стали основою для розвитку сучасної рок-музики.Чому обрали саме цю дату?Дата пов’язана із записом легендарної композиції Rock Around the Clock американського співака Білла Гейлі у квітні 1954 року. Хоча сам запис відбувся 12 квітня, святковою датою обрали 13 квітня — символічний день, який уособлює початок епохи рок-н-ролу.Саме ця пісня стала проривом. Вона очолила музичні чарти, чим зробила жанр масово популярним та відкрила рок-н-рол для світової аудиторії.Вплив рок-н-ролу на культуруРок-н-рол став значно більшим, ніж просто музичний стиль — він змінив культуру та спосіб життя людей. Попри досить складну історію несприйняття такого звучання та емоцій загалом, жанр зумів зайняти одну з провідних позицій. Рок-н-рол об’єднав людей різних соціальних груп і став символом змін.Основні символи рок-н-ролу:свобода самовираження;енергія та ритм;молодіжний протест.Культура молоді:поява молодіжних субкультур;нові форми поведінки та самовираження.Мода:джинси як символ свободи;шкіряні куртки, яскраві образи;культ сценічного стилю.Музика:поява нових жанрів (рок, панк, метал, альтернативна музика);розвиток концертної культури.Рок-н-рол сьогодніУ чистому вигляді рок-н-рол звучить рідше, але він не зник. Так, стиль трансформувався у сучасну рок-музику. Величезний вплив на розвиток жанру мали такі гурти, як The Beatles, The Rolling Stones, Deep Purple та інші.Сьогодні рок-н-рол живе у сучасних рок-гуртах, кавер-версіях класичних хітів, а також фестивалях і концертах. Він залишається основою для багатьох музичних напрямів.5 цікавих фактів про історію рок-н-ролуРок-н-рол спочатку не був "великою індустрією". Його створювали звичайні підлітки та аматори, які просто хотіли грати музику, що їм подобається. Саме ця щирість, енергія та відсутність правил зробили жанр настільки привабливим і впливовим.Цей жанр став більше, ніж просто музикою. Він об’єднував людей різних рас і соціальних груп, і саме тому відіграв помітну роль у русі за громадянські права в США, руйнуючи культурні бар’єри того часу.У місті Клівленд у 1983 році створили Музей і Зал слави рок-н-ролу. Потрапити туди можуть лише виконавці, чий перший реліз вийшов щонайменше 25 років тому. Це своєрідний "тест на витривалість" у музиці.Попри поширену думку, що найбільші гроші приносить поп-музика, рекорди доводять інше. Саме такі виконавці, як The Beatles та Елвіс Преслі, стали одними з найуспішніших в історії за обсягами продажів і впливом.13 квітня пов’язують одразу з кількома музичними подіями. Цього дня анонсували легендарний хіт Rock Around the Clock, а також відбулися важливі релізи, зокрема пісня Help! від The Beatles та альбом Девіда Бові Aladdin Sane.Рок-н-рол — це значно більше, ніж музика. Це явище, яке змінило світогляд поколінь, зруйнувало стереотипи та дало людям новий спосіб самовираження. Навіть сьогодні він залишається символом свободи, енергії та бунту і продовжує жити в сучасній музиці та культурі.Нагадаємо, в Україні на державному рівні може з'явитися День української музики. Це свято народні депутати пропонують відзначати щороку у третю суботу вересня..

Український співак Арсен Мірзоян, який допомагає військовим ще з 2014 року, розповів, як сьогодні проходять його поїздки на фронт і чому формат виступів кардинально змінився під час повномасштабної війни.За словами артиста, сьогодні головний принцип роботи — безпека військових. Він зазначив, що масові виступи більше не проводяться."Я проти скупчень. Ми не робимо великих концертів. Я їжджу на позиції — без анонсів, без зайвої уваги", — пояснив Мірзоян за лаштунками проєкту "Музична варта" телеканалу українського іномовлення "Дім".Тепер поїздки відбуваються у форматі точкових візитів — без публічних оголошень і великих зібрань. Артист приїжджає безпосередньо на позиції, коротко спілкується з військовими та одразу залишає локацію, щоб не створювати додаткових ризиків.Мірзоян також наголосив, що такі зустрічі для нього мають не лише концертний, а й людський вимір — це можливість почути військових і краще зрозуміти їхні потреби. Він підкреслив, що реалії фронту змінюються швидко, а разом із ними — і запити військових, зокрема щодо забезпечення."Важлива сама філософія військових. Ми ж митці — ретранслятори, тому мої пісні зараз ніби і про війну, але вони і для цивільних. На жаль, людям буває складно пояснити, у чому проблема, наприклад, донатів. Вони — взагалі не левова частина! Донати потрібні були на вчора, а сьогодні вже потрібно те, для чого вони збиралися. Все має бути вчасно, а вчасно чомусь не завжди виходить", — водночас нагадав про важливість допомоги армії музикант.Нагадаємо, 16 березня президент України Володимир Зеленський зустрівся з голлівудським актором Шоном Пенном, який прибув до Києва, пропустившя церемонію нагородження "Оскар".Додамо, український співак Melovin розповів, що російські війська пошкодили будинок його батьків в Одесі. Це сталося під час нічної дронової атаки на початку квітня..

Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові.У переговорах брали участь представники України та урядів європейських держав, зокрема Нідерландів, Швеції, Фінляндії та Литви, передає Міністерство культури України.Фінансова підтримка від НідерландівНідерланди оголосили про виділення одного мільйона євро на підтримку українського культурного сектору через Український фонд культурної спадщини. Українська сторона наголошує, що ці кошти спрямовуватимуться на відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, а також на збереження національної ідентичності."Унаслідок російської агресії культурна спадщина України зазнала значних руйнувань. Водночас ми продовжуємо відновлювати та зберігати нашу спадщину, адже це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі є надзвичайно важливою", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Співпраця зі ШвецієюПід час зустрічі зі Швецією сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство у сфері захисту та відновлення культурної спадщини.Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC2026), де культурна частина має стати одним із пріоритетних напрямів.Плани з ФінляндієюЗ Фінляндією обговорили практичні проєкти співпраці, серед яких:відновлення пошкоджених культурних об’єктів;створення сховищ для збереження цінностей;цифровізація та каталогізація культурної спадщини.Фінська сторона позитивно оцінила роботу Українського фонду культурної спадщини та підтримала подальший розвиток співпраці.Поглиблення взаємодії з ЛитвоюЛитва підтвердила готовність посилювати партнерство у сфері культури. Серед ключових напрямів:збереження музейних фондів;евакуація культурних цінностей;страхування та безпека транспортування;професійні обміни між інституціями.Також обговорюється координація дій у межах Альянсу культурної стійкості та підготовка до спільних європейських ініціатив.Учасники переговорів наголошують, що збереження культури під час війни є не лише гуманітарним завданням, а й частиною національної безпеки та майбутнього відновлення країни.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

У віці 57 років раптово пішов із життя провідний соліст Національної опери України, заслужений артист України Петро Приймак.Про смерть артиста повідомили у театрі. За словами художнього керівника опери Анатолія Солов’яненка, звістка стала шоком для колективу, адже ще за кілька днів до цього співак виходив на сцену — востаннє він виконав партію в опері "Кармен"."Українське музичне мистецтво втратило чудового співака, з ім’ям якого пов’язана одна із найяскравіших сторінок сучасного оперного мистецтва. Співак і актор Божою милістю, Петро Приймак досягнув мистецьких вершин, продовживши й збагативши традиції української оперної школи. Його виконавській манері була притаманна проникливість, щирість, психологічне розуміння кожного образу", — зазначили в Національній опері.Петро Приймак народився 9 липня 1968 року на Тернопільщині. У 1993 році закінчив Національну музичну академію України (Київську консерваторію) і відтоді був солістом Національної опери.За роки кар’єри він виконав понад 20 провідних баритонових партій, виступав не лише в Україні, а й на сценах Франції, Канади, Німеччини, Японії та інших країн. Був лауреатом престижних конкурсів, зокрема Міжнародного конкурсу імені Миколи Лисенка.Окрім сценічної діяльності, Приймак займався педагогічною роботою — викладав вокал у Національній музичній академії та передавав досвід молодим виконавцям.Причину смерті артиста наразі не розголошують. Дата та місце прощання будуть повідомлені додатково.Нагадаємо, 29 березня пішов з життя український комік і актор Володимир Комаров.Додамо, наприкінці березня стало відомо, що помер відомий український актор Олег Гусєв. Його серце зупинилося у 56-річному віці..

Одвічне запитання "Що краще — фільм чи книга?" постійно переслідує людство з появою кінематографа. Проте навіть найпрофесійніші режисери та сценаристи не завжди здатні відтворити атмосферу літературних творів. Найбільш прискіпливо глядачі ставляться до екранізацій книг, які ще у друкованому вигляді стали бестселерами.TrueUA підібрав кінострічки, що стали культовими вже за кілька років після прем’єр. У фільмах з цієї підбірки зможете захопитися унікальними кадрами з елементами фантастики, закохатися в головних героїв разом з іншими персонажами та пережити справжні емоції — від щастя до легкої меланхолії."Марсіанин"Рік випуску: 2015Режисер: Рідлі СкоттЖанр: пригоди, драми, фантастикаУ ролях: Метт Деймон, Джессіка Честейн, Крістен Віґ, Джефф Деніелс, Майкл Пенья, Шон Бін, Кейт Мара, Себастьян Стен, Чиветел Еджіофор, Бенедикт Вонг, Маккензі Девіс, Дональд ГловерФільм "Марсіанин" розповідає історію виживання людини в екстремальних умовах, де кожне рішення має значення. Головний герой, астронавт Марк Вотні, опиняється у критичній ситуації під час місії на Марсі.Під час потужної піщаної бурі він зазнає пошкодження скафандра і втрачає зв’язок із командою. Інші учасники експедиції, переконані, що він загинув, змушені залишити планету без нього. Проте Марк виживає і приходить до тями вже після їхнього відльоту — абсолютно сам на чужій планеті.Його єдиним шансом на життя стає житловий модуль, який дивом залишився неушкодженим. Водночас зв’язку із Землею немає, а допомога може прибути лише через кілька років. Попри це, Вотні не здається. Герой використовує свої знання інженера та біолога, щоб пристосуватися до суворих умов Марса."Гордiсть та упередження"Рік випуску: 2005Режисер: Джо РайтЖанр: драми, романтичніУ ролях: Кіра Найтлі, Талула Райлі, Джена Малоун, Метью Макфадьєн, Бренда Блетін, Розамунд Пайк, Кері Малліган, Дональд Сазерленд, Келлі Рейлі, Руперт Френд, Саймон Вудс, Сильвестр МоранФільм "Гордість і упередження", створений за мотивами роману Джейн Остін, переносить глядача в атмосферу англійської провінції кінця XVIII століття, де соціальний статус і шлюб визначають майбутнє жінок.У центрі сюжету — родина Беннетів, яка живе досить скромно. Найбільше матір турбує доля п’ятьох дочок, адже родинний маєток може перейти лише чоловічому спадкоємцю. Саме тому вдалий шлюб для дівчат це не просто бажання, а ціла необхідність.Ситуація змінюється після знайомства з заможним і доброзичливим містером Бінглі, який одразу проявляє симпатію до старшої доньки Джейн. Разом із ним у товаристві з’являється і його друг містер Дарсі. Його стримана поведінка та зовнішня холодність викликають неоднозначну реакцію, особливо в Елізабет — розумної й незалежної другої доньки Беннетів."Гра в імітацію"Рік випуску: 2014Режисер: Мортен ТильдумЖанр: військові, драми, історичні, трилери, біографіяУ ролях: Бенедикт Камбербетч, Кіра Найтлі, Метью Ґуд, Рорі Кіннір, Аллен Ліч, Метью БердФільм "Гра в імітацію" заснований на реальних подіях часів Другої світової війни і розповідає про боротьбу з німецьким шифром "Енігма", який довгий час залишався нерозгаданим.Ключову роль у цій місії відіграє математик Алан Тюрінг, який очолює команду спеціалістів. Попри технічні труднощі, тиск і нерозуміння з боку керівництва, вони продовжують працювати над розшифруванням коду.Зрештою їхній прорив допомагає змінити хід війни, скоротити її тривалість і врятувати мільйони життів, доводячи, наскільки важливою може бути сила людського розуму."До зустрічі з тобою"Рік випуску: 2016Режисер: Теа ШеррокЖанр: драми, романтичніУ ролях: Сем Клафлін, Ванесса Кірбі, Емілія КларкФільм "До зустрічі з тобою" — романтична драма, створена за мотивами популярного роману Джоджо Мойєс.У центрі сюжету — життєрадісна Лу Кларк, яка після втрати роботи намагається знайти нове місце і погоджується стати доглядальницею для Вілла Трейнора — молодого чоловіка, прикутого до крісла колісного після нещасного випадку. Спершу між ними виникає напруження. Відсутність досвіду й незграбність Лу дратують Вілла, який втратив інтерес до життя.З часом щирість і оптимізм дівчини змінюють його ставлення. Між героями зароджуються почуття, однак їхні стосунки опиняються перед складним вибором: кохання чи страх перед болючими наслідками, які воно може принести обом."Спокута"Рік випуску: 2007Режисер: Джо РайтЖанр: військові, детективи, драми, романтичніУ ролях: Кіра Найтлі, Сірша Ронан, Бренда Блетін, Джеймс МакЕвой, Гарієт ВолтерФільм "Спокута" — це глибока драматична історія про руйнівну силу брехні та її наслідки. У центрі сюжету події, які розгортаються в Англії напередодні Другої світової війни, де навіть незначна неправда здатна змінити долі людей.Сюжет починається у 1936 році в заміському маєтку, де живе родина з аристократичними традиціями. Старша донька Сесілія закохана в Роббі — сина прислуги, і їхні почуття взаємні, попри соціальні бар’єри. Проте життя молодих руйнує помилка молодшої сестри Брайоні, чия уява і поспішні висновки запускають ланцюг трагічних подій.Фільм показує, як одна неправда може мати незворотні наслідки. Це історія про провину, відповідальність і спробу спокути, яка нагадує: навіть найменша брехня здатна змінити життя назавжди.Читайте також:5 фільмів, які тримають у напрузі до останньої хвилини: що подивитися ввечеріЩо подивитися з українського кіно: ТОП-5 фільмівЩо подивитися на Netflix у 2026: найцікавіші серіали для вільного часу.

Кабінет міністрів схвалив державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки. Зокрема, значно зросте демонстрування англомовних фільмів в Україні.Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна, яка опублікувала відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Вона поінформувала про проведення "культурного Кабміну", де ухвалили низку важливих рішень на посилення культури.Зокрема, схвалено державну програму розвитку англійської мови на 2026-2030 роки."Вона передбачає розвиток онлайн-курсів, розмовних клубів, сертифікацію; підвищення кваліфікації викладачів. Також у програмі — розвиток практики демонстрування фільмів англійською мовою", — зазначила Бережна.Як відомо, в червні 2025 року Кабмін затвердив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Серед очікуваних результатів виконання програми:щонайменше 60% мешканців України володіють англійською мовою певною мірою;щонайменше 28% осіб можуть читати, писати та спілкуватися англійською мовою на побутовому рівні;щонайменше 90% вчителів з англійської мови підвищили рівень професійної кваліфікації;кількість демонструвань фільмів англійською мовою у кінозалах кіновидовищних закладів, що забезпечують демонстрування іноземних фільмів англійською мовою, становить щонайменше 120 одиниць протягом року;Україна посідає щонайменше 38 місце в рейтингу EF English Proficiency Indeх.Нагадаємо, що ще в листопаді 2023 року депутати Верховної Ради підтримали законопроект №9432 про застосування англійської мови в Україні. "За" проголосувало 278 народних обранців, "проти" — ніхто..

У п'ятницю, 27 березня, у світі відзначають День театру. Це свято бере свій початок у 1961 році з ініціативи Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. Традиційно сьогодні вшановують театральне мистецтво та його діячів, а також часто влаштовують спеціальні покази.Не дивно, що в кожній країні налічується сотні, а то й тисячі поціновувачів цього мистецтва. Люди зі всього світу люблять театр і знаходять нові способи показати та передати свої почуття. У цьому матеріалі TrueUA підготував цікаві факти про театральне мистецтво та його історію.Театр корифеїв: початок професійного українського театруПерший професійний український театр, Театр корифеїв, заснували у 1881 році під керівництвом Марка Кропивницького. Він став важливим кроком у відокремленні українського театру від польських та російських впливів, заклавши основи національної сценічної традиції.Водночас актори театру змушені були виступати трьома мовами через обмеження, запроваджені царською владою, що ускладнювало роботу.Унікальна історія будівництва Сіднейського оперног театруСіднейський оперний театр — символ міста та Австралії, розташований на Беннелонг Пойнт у сіднейській гавані. До 1958 року на його місці були трамвайне депо та форт.На конкурс проєктування надійшло 233 заявки з 32 країн, переміг данець Йорн Утзон зі сміливим і унікальним дизайном. Будівництво тривало 14 років і коштувало 102 мільйона австралійських доларів замість запланованих семи мільйонів. Цікавим є те, що будівництво частково фінансувалося через лотерею.Офіційне відкриття відбулося 20 жовтня 1973 року за участю королеви Єлизавети II. Відтоді театр став всесвітньовідомою культурною пам’яткою, приваблюючи мільйони туристів.Афішна тумба: історія та призначенняАфішна тумба — це вулична висока тумба циліндричної форми, призначена для розміщення рекламних афіш. Її винайшли у Франції, і вона названа на честь паризького друкаря Габріеля Морріса.У 1868 році Морріс отримав дозвіл від міської влади Парижа встановлювати такі тумби по місту для розклеювання концертних та театральних афіш. Однією з умов було те, що всередині тумби повинні були зберігатися інструменти міських двірників — мітли та інший прилад для прибирання вулиць, що дозволяло поєднати рекламу з практичною користю для міста.Кабукі: незвичайний традиційний японський театрКабукі — один з чотирьох офіційно визнаних традиційних японських театрів. Його започаткувала Ідзумо-но Окуні у 1603 році, виконуючи танці з елементами світських і романтичних сцен. Спершу актриси грали роль куртизанок, але у 1629 році виступи жінок заборонили, замінивши їх юнаками, а з 1652 року головними акторами стали дорослі чоловіки.Сьогодні кабукі включає історичні, простонародні та танцювально-драматичні постановки. Театр визнаний шедевром усної спадщини людства за ЮНЕСКО і залишається культурним символом Японії.Оперний фестиваль в одній з найбільших археологічних пам’яток ЄвропиВсесвітньо відомий щорічний оперний фестиваль відбувався за давньою традицією в античному римському амфітеатрі Арена ді Верона. Цей археологічний театр міг вміщувати до 14 000 глядачів, а за сезон відвідувачів налічувалося до 700 000 осіб.Арена ді Верона — давньоримський амфітеатр, один із найбільших археологічних пам’яток Європи, зведений у першому столітті нашої ери. В історії споруди відбувалися гладіаторські бої, лицарські турніри, страти та фестивалі.З XIX століття амфітеатр почали використовувати для театральних і музичних постановок. 10 серпня 1913 року, на честь сторіччя від дня народження композитора Джузеппе Верді, тут провели перший Міжнародний оперний фестиваль. Відтоді на фестивалі традиційно виступали всесвітньо відомі артисти, а постановки кращих опер стали звичними для шанувальників жанру. У цьому році вистави проходили з 22 червня по 1 вересня.Окаен в ролі тла для сцениУ Корнуоллі розташований один із найвідоміших у світі театрів просто неба — Мінак. Його унікальність полягає в природних декораціях. Вистави відбуваються на тлі безкрайніх краєвидів Атлантичного океану, що створює особливу атмосферу для глядачів.Першою постановкою на цій сцені стала п’єса "Буря" Вільяма Шекспіра. Її показ відбувся ще у 1932 році, поклавши початок історії театру, який згодом здобув світову популярність.Театральне віяло — більше, ніж аксесуарТеатральне віяло виконувало не лише свою основну функцію, а й ставало корисним інструментом як для глядачів, так і для акторів. Для відвідувачів театрів на віялах часто розміщували фрагменти п’єс або програми майбутніх вистав. Це дозволяло краще орієнтуватися в сюжеті та не пропустити важливі моменти.Актори ж використовували віяло як своєрідну підказку. Так, вони записували на ньому текст ролі або ключові репліки, щоб не розгубитися під час виступу.Нагадаємо, TrueUA підготував матеріал до Дня театру та розповів про найяскравіші події в історії цього мистецтва..

Щороку 27 березня у світі відзначають День театру — мистецтва, яке народжується не лише на сцені, а й за лаштунками. У цей день вшановують усіх, хто створює вистави: від акторів до тих, кого глядач не бачить, але без кого не було б магії театру.Свято започаткували 1961 року. І хоча історики не дають однозначної відповіді, багато поціновувачів вірять: дата обрана невипадково. За переказами, саме 27 березня у Стародавньому Римі відбулася одна з перших театральних вистав.Як зароджувалося це мистецтво? Чому акторство колись було виключно чоловічою і доволі закритою професією? І яку роль у розвитку театру відіграє Україна — розповідаємо у цьому матеріалі.Історія зародження театрального мистецтваІсторія театру на різних континентах розгорталася за схожим сценарієм: його початок пов’язаний з первісними обрядами та ритуальними дійствами. Саме з культових практик поступово виросло мистецтво сценічної дії.Батьківщиною європейського театру вважають Давню Грецію. Спершу він був невіддільною частиною релігійних свят на честь богів. Майданчик для виступів мав форму кола, вкритого дерном.Дерно — верхній, поверхневий шар ґрунту, що густо вкритий трав'янистими рослинами, переважно злаковими, та пронизаний їхнім корінням і кореневищами.У центрі розташовувався вівтар Діоніса, бога рослинності, родючості, вологи, покровитель виноградарства й виноробства, а навколо нього виконувалися танці та обрядові дійства. Щоб глядачам було зручно спостерігати за подіями, такі сцени облаштовували біля схилів пагорбів — природний рельєф слугував своєрідними трибунами.Саме слово "театр" має грецьке походження і буквально означає "місце для огляду" або "видовище".Близько 500 року до н.е. в Афінах звели великий театр круглої форми. Центральний майданчик — орхестра — слугував простором для виступів, а позаду розташовувалися спеціальні споруди, що виконували роль тла і водночас приміщень для перевдягання акторів. Сценографія була мінімальною, штучне освітлення не використовували, адже вистави відбувалися просто неба у світлу пору дня.Цікавим фактом є те, що в давньогрецькому театрі на сцену виходили виключно чоловіки. Це було зумовлено суворими патріархальними нормами. Жінки не мали громадянських прав, їхнє життя обмежувалося переважно домом, а участь у публічних виступах вважалася неприпустимою.Театр у Греції мав статус державного й водночас релігійного інституту, тому до акторства допускали лише вільних громадян-чоловіків. Вони виконували всі ролі без винятку — і чоловічі, і жіночі. Для перевтілення використовували маски, спеціальні костюми та характерні жести, що допомагали передати образ персонажа.У Римі перший стаціонарний театр з’явився 52 року до н.е. За плануванням він наслідував грецькі зразки, однак споруджувався вже на рівній місцевості, а не біля пагорбів. Глядачі вперше отримали стаціонарні сидіння, а сама дія перенеслася на підняту сцену.З поширенням християнства театральне будівництво в Римській імперії припинилося. Лише через століття традиція сценічного мистецтва відродилася у новому форматі. Першим театром сучасного типу вважають театр Фарнезе, відкритий 1618 року в італійській Пармі. Саме він започаткував нову епоху в історії європейського театру.Важливі постаті в історії розвитку театруСофоклСофокл (бл. 496–406 рр. до н. е.) — давньогрецький драматург, народився в Колоні неподалік від Афін у заможній сім’ї та здобув гарну освіту. Він відзначався веселим і товариським характером, активно брав участь у громадському житті: керував хором під час свят, двічі обирався стратегом і був членом колегії, що опікувалася союзною скарбницею.468 року до н. е. Софокл дебютував на поетичних змаганнях і одразу переміг видатного Есхіла, давньогрецького трагіка, здобувши визнання, яке трималося все його життя. Він написав близько 130 трагедій, з яких дотепер збереглося сім, серед них "Едіп", "Антігона", "Електра" та "Деяніра".Софокл започаткував нововведення у театрі: збільшив кількість акторів до трьох і вдосконалив сценічні декорації. Його трагедії вирізнялися глибоким психологізмом і більш "людським" підходом до персонажів порівняно з Есхілом. Софокл помер у 90 років, залишивши величезний слід в історії античного театру.Вільям ШекспірВільям Шекспір  — англійський драматург Єлизаветинської епохи та один із найвідоміших письменників світу. Народився у Стратфорді-на-Ейвоні та був хрещений 26 квітня 1564 року. У 18 років одружився з Енн Гетевей, з якою мав трьох дітей.Близько 23 років Шекспір переїхав до Лондона, де почав працювати в театрі. Уже до 1592 року він став відомим драматургом і актором трупи "Бербедж", яка за Якова I отримала королівський статус. У 1599 році його трупа побудувала театр "Глобус", а згодом придбала "Блекфайерс", що забезпечило Шекспіру фінансову незалежність.На початку XVII століття через спалахи чуми театри закривалися, і Шекспір повернувся в Стратфорд. Його останні п’єси (1606-1613 рр.) частково писалися разом із Джоном Флетчером. Вільям Шекспір помер 23 квітня 1616 року, залишивши величезну спадщину у світовій літературі та театральному мистецтві.Генрік ІбсенГенрік Ібсен — норвезький драматург, один із засновників сучасного театру. Народився в портовому містечку Шієн у родині комерсанта, але після фінансового краху батька змушений був рано почати працювати. Спершу навчався медицині, проте захоплення театром визначило його життєвий шлях.Ібсен став драматургом, режисером і керівником Норвезького театру, відстоюючи національну ідентичність і розвиток культури незалежно від данського впливу. 1864 року він вирушив у 27-річне добровільне вигнання, жив у Римі, Дрездені та Мюнхені, працюючи над філософсько-символічними та соціально-критичними п’єсами: "Бранд", "Пер Гюнт", "Ляльковий дім", "Привиди", "Ворог народу", "Гедда Габлер" та іншими.Повернувшись до Норвегії 1891 року, Ібсен завершив свою кар’єру драмою "Як ми, мертві, воскреснемо" (1899 р.), де піддав власне життя і творчість суворому самоперевіренню. Помер 23 травня 1906 року в Христианії (тепер Осло).Жан КоктоЖан Кокто — один із найвпливовіших митців XX століття: поет, письменник, драматург, художник, режисер і композитор. Саме за ініціативи Кокто у світі з’явилося свято для всіх театралів. Народився під Парижем у творчій заможній сім’ї, а трагічна смерть батька, коли йому було дев’ять, позначилася на всій його творчості.Кокто творив у всіх жанрах: писав поезію та прозу, малював, оформлював балети, знімав фільми й навіть грав джаз. Його дебютний фільм "Кров поета" започаткував арт-трилогію про Орфея, а пізні роботи вплинули на покоління режисерів Нової хвилі та арткіно.Особисте життя Кокто було відкритим: він був бісексуалом, мав тривалі стосунки з французьким актором та письменником Жаном Маре та іншими чоловіками. Життя Кокто було сповнене суперечностей — релігійності, кохання та наркотичної залежності, що відображалося у його творчості.Помер Кокто у 1963 році, залишивши по собі багатогранну спадщину і символічну епітафію: "Я залишаюся з вами".Роль театру в культурі та суспільствіТеатр — один із найдавніших елементів людської культури, який у різноманітних своїх формах існує у більшості народах планети. Його роль змінювалася залежно від епохи. У Стародавній Греції театр виховував, морально очищав глядачів через трагедію та відтворював важливі історичні події.Сьогодні театр виконує більш розважальну функцію. Всі інші ж (виховні, просвітницькі чи навіть пропагандистські) відбуваються через видовищність. Він допомагає людині розвивати естетичне сприйняття, відчуття ритму, навички спілкування, співпереживання та любов до літератури.Особливе значення театр має для дітей. Так, постановка вистави формує колективну відповідальність, вчить працювати в команді, а через ігрове навчання знайомить із класичною літературою. Театральне хобі захоплює підлітків та розвиває творчість.Історія українського театруУкраїнське театральне мистецтво бере свій початок із давніх обрядових дійств — весілля, релігійні свята та народні ігри вже містили театральні елементи. За часів Київської Русі театр розвивався через княжий театр та скоморохів, а з XVI-XVII століть з’являлися перші драматичні постановки у братських та лаврських школах.У XVIII столітті популярними стають мандрівні вертепи та аматорські театри серед козацької старшини. Постійний український театр виник у Глухові (1751 р.), а перший стаціонарний — у Львові (1795 р.). Важливу роль у формуванні національної драматургії відіграли Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко, а наприкінці XIX століття театр корифеїв (Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька) закріпив українську сцену як національну культурну спадщину.У XX столітті Лесь Курбас та Гнат Юра розвивали авангардизм і психологічну драму, створивши "Молодий театр" і Державний драматичний театр, де вперше ставили твори українських авторів — Миколи Куліша та Володимира Винниченка. Завдяки багатовіковій традиції та таланту митців український театр сьогодні є важливою частиною європейської культурної сцени, передаючи глядачеві емоції, історію та спадщину поколінь.З початком повномасштабної війни в Україні театральне мистецтво набуло нових відтінків та форм. Ба більше, театр став одним зі способів боротьби з російською пропагандою та ворожими наративами про те, що "велике мистецтво — суто російський привілей". Так, останні роки подарували нам нові знання про таких театральних діячів як Іван Уривський, Євген Лавренчук, Наталка Ворожбит та інших.Нагадаємо, нещодавно TrueUA підготував матеріал до Всесвітнього дня кіно, який цього року відзначали 14 лютого. У ньому ми розповіли, чому кінематограф не лише розважає, а й об’єднує людей по всьому світу, надихає на зміни та відкриває нові горизонти..

У середу, 25 березня, в ЮНЕСКО висловили стурбованість через удари російських дронів по історичному центру Львова. Він належить до списку світової спадщини, яка перебуває під загрозою.Про це свідчить офіційна заява, опублікована на сайті ЮНЕСКО. Там висловили готовність оцінити пошкодження та надати необхідну допомогу.У документі висловили "глибоку стурбованість" обстрілами, які сталися 24 березня, та влучанням у будівлю біля Бернардинського монастиря. Храм є частиною об'єкта всесвітньої спадщини "Ансамбль історичного центру Львова"."Культурні цінності охороняються Гаазькою конвенцією 1954 року та Конвенцією про всесвітню спадщину 1972 року", — наголосили в ЮНЕСКО.Там також акцентували, що всі сторони повинні охороняти спадщину й утримуватися від будь-яких дій, що завдають шкоди культурним цінностям."ЮНЕСКО готова підтримати владу з оцінками, заходами захисту та наданням екстреної допомоги", — йдеться в заяві.Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповідав, що експерти ЮНЕСКО відвідають Львів для фіксації руйнувань після російського удару по об’єкту культурної спадщини. За його словами, відомство вже домовилося про це з фахівцями організації."Росія не просто завдала ударів по будівлях в центрі Львова. Це удар по всесвітній спадщині ЮНЕСКО. Удар безпосередньо по ЮНЕСКО як організації. Удар по всім у світі, кому не байдужа культурна спадщина. Вимагаємо сильних реакцій", — наголосив він.Очільник МЗС також повідомив, що Україна звернулася до ЮНЕСКО з вимогою ініціювати санкції проти Росії у сфері культури.Раніше стало відомо, що у Львові пошкоджено комплекс Монастиря бернардинів XVII століття. Також постраждав костел Святої Марії Магдалини XVII століття — в цій будівлі розміщений Органний зал, де вибуховою хвилею розбило майже всі вікна. Є пошкодження й музею "Тюрма на Лонцького". Крім того, дрон влучив у житловий будинок на Сихові.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що масований удар 24 березня, під час якого Росія випустила понад 550 безпілотників за добу, став чітким сигналом про відсутність у Москви намірів припиняти агресію. Така інтенсивність обстрілів цивільної інфраструктури й історичних пам'яток свідчить про свідоме небажання Кремля переходити до мирного процесу..

Львівський театр ляльок відмовився від державних почесних звань "Заслужений артист України" та "Народний артист України". Театрали назвали цю систему спадком радянської культурної політики.Про це Львівський театр ляльок повідомив на своїй сторінці у Facebook.У театрі наголосили, що хоча ці звання формально є державними нагородами, які надає президент відповідно до законодавства, їхнє походження пов'язане з радянською системою відзнак.У заяві зазначають, що така практика історично виконувала функцію контролю над митцями та формування лояльності до влади."Система цих почесних звань — це застарілий колоніальний механізм, який не гарантує мистецької якості, а натомість часто базується на лобіюванні та непрозорих процедурах. У межах деколонізації культури ми маємо остаточно «відклеїтися» від цього радянського рудимента. Така практика є очевидним анахронізмом, якого не існує в європейських країнах", — наголосили в театрі.Також у театрі звернули увагу, що навіть після здобуття незалежності ці нагороди отримували російські артисти, що розмивало дистанцію між українською культурою та культурою держави-агресорки.Натомість Львівський театр ляльок заявив про перехід до принципів відкритої конкуренції та професійного визнання через мистецькі премії з прозорими критеріями й експертними радами.Водночас у дописі акцентували, що таке рішення не спрямоване на знецінення митців, які вже мають такі звання, а є відмовою від самої системи.Колектив також звернувся до Міністерства культури із закликом розглянути можливість скасування почесних звань на державному рівні. Ініціативу запропонувала головна режисерка театру Яна Титаренко, її підтримала директорка — художня керівниця Уляна Мороз і акторський склад.Нагадаємо, що 9 березня відбулася 65 церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Традиційно цього дня відзначили найкращих у різних сферах культури..