# Леся Українка

Леся Українка, справжнє ім’я якої Лариса Петрівна Косач, була однією з найвизначніших постатей української літератури – поетесою, драматургинею, перекладачкою та культурною діячкою.Народившись 25 лютого 1871 року у родині інтелігентів, вона змалку опинилася в атмосфері книжок, національної свідомості та творчості, що визначило її подальший життєвий та літературний шлях. Псевдонім "Леся Українка" вона взяла ще у підлітковому віці, щоб підкреслити свою українську ідентичність і уникнути цензурних обмежень.Життя Лесі Українки було затьмарене тяжкою хворобою — туберкульозом кісток, яка обмежувала її фізичні можливості, проте не стримувала інтелектуального розвитку. Самотужки вона опанувала понад десять мов, вивчала літературу, історію та філософію, багато подорожувала. Творчість Лесі Українки стала символом боротьби за національну культуру та свободу слова в умовах імперської цензури. У цьому матеріалі TrueUA ділиться пʼятьма маловідомими фактами про видатну українську письменницю.Як зʼявився псевдонім легендарної поетеси?Лариса Косач взяла свій псевдонім "Леся Українка" на честь дядька Михайла Драгоманова, який підписувався як "Українець". Вона обрала його у 1884 році, у 13 років, поєднавши свою любов і захоплення дядьком із ніжністю сімейного звертання "Леся". Так і з’явився псевдонім, під яким вона ввійшла в історію української літератури.Якими були дитинство та родина Лесі Українки?Лариса Косач була другою з шести дітей у родині Косачів. Їх суворо виховували, привчали до праці та навчали літературі і декільком мовам, до того ж здебільшого вдома й виключно українською мовою. Дівчина допомагала виховувати і навчати молодших братів і сестер, щоб зберегти родинний бюджет.Лесю Українку в родині ласкаво називали Зея або Зеєчка — за образом сорту кукурудзи "зея японіка", адже вона була тоненька й тендітна, мов стеблинка рослини.Найближчим із сімʼї для маленької Лесі був її брат Михайлик. Дітей жартома називали "Мишелосіє" через їхню нерозлучність. Водночас мати майбутньої письменниці, Олена Пчілка, досить часто віддавала перевагу синові та критикувала непокірність Лариси.Трагічне кохання письменниціУ 26 років Леся Українка в Ялті закохалася в білоруського журналіста Сергія Мержинського. Чоловік також хворів на туберкульоз.Незважаючи на протести батьків, вона доглядала його до смерті, що стало важким емоційним випробуванням і лягло в основу поеми "Одержима". Траур і переживання кохання супроводжували її навіть після офіційного заміжжя.Лише у 36 років письменниця вийшла заміж за музикознавця і фольклориста Климента Квітку, який був молодший за неї на 9 років і теж страждав на сухоти. Незважаючи на опір матері та відсутність статків у чоловіка, поетеса відмовилася від фінансової підтримки сім’ї й присвятила себе шлюбному життю. Квітка продавав усе, щоб оплачувати лікування дружини, і вони разом подорожували по Європі та Кавказу, що збагачувало її творчий і життєвий досвід.Звʼязок Лесі Українки з космосомНа честь Лесі Українки названо астероїд головного поясу — 2616 Lesya, відкритий 28 серпня 1970 року. Це рідкісний приклад, коли ім’я української письменниці закарбоване не лише в культурі, а й у науковому просторі.Провальний дебют у драматургіїПерша драматична спроба Лесі Українки (п’єса "Блакитна троянда")  зазнала невдачі. Вона порушувала традиційні театральні шаблони, адже замість звичних сцен селянського життя з піснями й танцями показувала психологічну драму про інтелігенцію. П’єсу поставила трупа Кропивницького в Києві 1899 року, але критики та глядачі були незадоволені, особливо через те, що інтелігенція розмовляла українською мовою.Творчість Лесі Українки виходила за межі національного контексту. Завдяки експериментам із формою та темами вона вивела українську літературу на міжнародний рівень. Вона створила образ жінки-борчині за соціальні та національні ідеали. Письменниця стала символом відданості істині, справедливості та свободі.Таким чином, Леся Українка залишила глибокий слід у літературі. Її творчість поєднує красу слова, філософську глибину та соціальний зміст. Вона є не лише класиком української літератури, а й важливою постаттю світової культурної спадщини.Нагадаємо, 20 лютого в Чернігові виявили рідкісні україномовні екранізації творів Михайла Коцюбинського. Унікальні копії фільмів відшукали головна зберігачка фондів Катерина Федько спільно з кінознавцем Довженко-Центр Олегом Оліфером. .