# мінування

Потенційно замінованими в Україні наразі залишаються 139 тисяч квадратних кілометрів. Це величезна територія, розмінування якої може зайняти тривалий час.Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 11 березня. За його словами, 23% території країни є замінованою."Очистити Україну від мінного сміття якнайшвидше — це стратегічна ціль. Над цим працюють 84 сертифікованих оператори. Залучено 225 машин для розмінування, частина техніки вироблена в Україні. Будемо й надалі нарощувати цей потенціал", — зазначив він.Також держава вже компенсувала понад 529 мільйона гривень аграріям, які скористалися послугами приватних операторів для розмінування. Робота за цією програмою триває."Маємо майже 360 заявок від фермерів. У державному бюджеті на поточний рік передбачили для цього три мільярди гривень", — зазначив Шмигаль.Прем'єр подякував партнерам по коаліції розмінування: США, Швейцарії, ЄС, Японії, Норвегії, Німеччині, Канаді, Нідерландам, Швеції. Загалом у програмі бере участь близько півсотні країн."Спільними зусиллями повернемо землю в обробку, а людям гарантуємо безпеку", — додав посадовець.Нагадаємо, раніше голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник повідомляв, що Росія масово використовує заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни або міни зі сейсмічними датчиками. Найбільшу кількість дистанційних мінувань зафіксовано на території Харківської області.

Росія масово використовує заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни або міни зі сейсмічними датчиками. Найбільшу кількість дистанційних мінувань зафіксовано на території Харківської області.Про це розповів голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник в інтерв'ю "Укрінформу". За його словами, зараз найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок російської агресії Харківська, Херсонська та Донецька області."Якщо говорити за дистанційне мінування, то його найбільше, звичайно, у Харківській області. Переважно це заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни ПФМ або протипіхотні міни ПОМ-3 із сейсмічними датчиками", — зазначив Даник.Він додав, що є певна складність у знешкодженні цих мін, але особовий склад ДСНС має належну підготовку та рівень кваліфікації, а також забезпечений технічними засобами, щоб ефективно знешкоджувати їх.Раніше з’являлася інформація, що російські окупанти дистанційно мінують Україну, використовуючи кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5. Зовні вони схожі на невеликий м’ячик сріблястого кольору.Як відомо, Міністерство оборони України розглядає можливість створення сучасного випробувального полігону для тестування нових технологій, які використовуються в процесах розмінування, зокрема, із залученням штучного інтелекту.Нагадаємо, в січні стало відомо, що норвезький уряд виділить Україні 2025 року близько 14 мільйонів євро на підтримку зусиль із розмінування. Програма стосуватиметься, зокрема використання собак-міношукачів.

У вівторок, 26 листопада, у низці областей України почали надходити повідомлення про замінування державних установ, торгових центрів тощо. Наразі правоохоронці проводять перевірки. Про це пише "Суспільне". За даними видання, повідомлення про замінування отримали державні установи, адміністративні будівлі, об'єкти охорони здоров'я, торгові центри, навчальні заклади щонайменше у 13 областях України.  Наразі поліція вже перевіряє об'єкти у регіонах, де повідомляли про мінування. Журналісти "Суспільного" звернулися по коментар до центрального офісу Національної поліції. За даними деяких ЗМІ, відповідні спецслужби також проводять перевірки у судах та навчальних закладах Дніпра, Львова, Рівного, Житомира. Також анонімні повідомлення про замінування отримували в Сумах, Запоріжжі, Ужгороді, Вінниці та інших містах. Варто зазначити, що масові повідомлення про мінування в Україні також зафіксували 14 жовтня. Зокрема, такі повідомлення отримали українські посольства за кордоном. Проте всі сигнали виявилися помилковими. Відомо, що переважна більшість їх надійшла з російських IP-адрес. Нагадаємо, раніше у Львові поліція скерувала до суду обвинувальні акти щодо підлітка, який десять разів повідомляв про замінування різних об'єктів міста.

У п'ятницю, 22 листопада, у Дніпровському районі Києва сталася моторошна трагедія. Чоловік знайшов біля автомобіля коробку, взяв її до рук, а вона здетонувала. Внаслідок вибуху він загинув. Про це повідомила прес-служба поліції Києва. "Поліцейські з’ясовують обставини вибуху у Дніпровському районі столиці, внаслідок якого загинув чоловік", -- йдеться у повідомленні. Інформація про трагедію надійшла до столичної поліції 22 листопада близько 15:00. Попередньо правоохоронці встановили, що чоловік підійшов до транспортного засобу, поруч з яким стояла коробка. Після того як він взяв її в руки -- вона здетонувала. Від отриманих тілесних травм потерпілий загинув на місці події. Наразі правоохоронці встановлюють особу загиблого. На місці працюють слідчо-оперативна група районного та Головного управлінь поліції, вибухотехніки, судово-медичний експерт та інші служби. Нагадаємо, нещодавно у Рівненській області внаслідок вибуху гранати загинули батько та син. Вони були переселенцями із Луганщини. Також раніше у Рівненській області 69-річний чоловік загинув внаслідок вибуху гранати. Боєприпас здетонував в одній з кімнат будинку.

У п’ятницю, 8 листопада, в деяких областях України знову відновилися повідомлення про масові "замінування" будівель. Ідеться про школи та міську раду у Львові. Зокрема, в Івано-Франківську попередили про "замінування" дев'ятьох шкіл міста. Наразі учнів, а також персонал навчальних закладів евакуювали. Про це в коментарі "Суспільному" повідомив керівник сектору комунікації поліції в області Андрій Яцків. За його словами, інформація про замінування надійшла до поліцейських від Держслужби з надзвичайних ситуацій в області. "Наразі інформацію перевіряють відповідні служби. На місці ймовірних замінувань працюють вибухотехніки та слідчо-оперативна група", — розповів Андрій Яцків. За його словами, повідомлень про замінування інших установ та закладів наразі не надходило. У Полтаві теж "замінували" школи. За словами речника Полтавського районного управління поліції Василя Зуба, зловмисники не уточнювали конкретні школи. Наразі поліція проводить перевірку всіх освітніх установ міста. Учнів та співробітників навчальних закладів евакуювали. У Львові теж отримали повідомлення про можливе замінування – цього разу воно стосувалося приміщення міської Ратуші. Як розповів депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич, з приміщення мерії виводять усіх працівників. Нагадаємо, що правоохоронці перевірили 60% закладів державної влади, місцевого самоврядування та інших об’єктів, про замінування яких анонімно повідомлялося вдень 14 жовтня. У жодному з них вибухівки не виявили.

Ветерани й особи з інвалідністю вже працюють у межах проекту ООН, де аналізуватимуть знімки зі супутників і безпілотників для виявлення мін. Можливість працевлаштування у сфері розмінування територій матимуть і інші. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. Там наголосили, що однією з головних цілей протимінної діяльності є рівний доступ до роботи у цій сфері, зокрема, збільшення залучення жінок, ветеранів, осіб, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, і осіб з інвалідністю. Зокрема, про це йшлося під час семінару "Рівні можливості: залучення людей з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності", який пройшов у Києві за фінансового сприяння уряду Швеції. "Зараз велика увага приділяється впровадженню політик, що забезпечують рівний доступ до роботи у сфері протимінної діяльності, створення спеціалізованих навчальних програм, які включатимуть як технічні, так і нетехнічні навички, необхідні для роботи у цій сфері та створення умов, що забезпечать комфортне та безпечне працевлаштування", — повідомив начальник управління протимінної діяльності, заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки полковник Олег Шуварський. Програму з працевлаштування людей з інвалідністю, серед яких ветерани війни, в Україні реалізує ООН. У межах цього проекту перші четверо українців, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, отримали роботу в міжнародній організації The HALO Trust. Вони аналізуватимуть знімки зі супутників і БПЛА для виявлення та картографування забруднених мінами територій. Пропозицію роботи українці отримали вже через місяць після завершення відповідного курсу із залученням осіб з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності. "Учасників семінару також ознайомили з підходами до працевлаштування та організації робочих місць для осіб з інвалідністю в протимінній діяльності, відбулися практичні заняття", — зазначили в прес-службі Міноборони України. Нагадаємо, що декілька днів тому Україна отримала від Канади 13 автівок з обладнанням для розмінування. Авто надано завдяки спільному проекту канадського уряду і компанії HALO Trust.

У середу, 23 жовтня, у Харківській області тракторист наїхав на вибухонебезпечний пристрій, який здетонував. На щастя, чоловік залишився живий. Про це повідомила прес-служба Головного управління ДСНС України у Харківській області. Відомо, що інцидент трапився у полі поблизу села Велика Комишуваха Барвінківської громади Ізюмського району. Внаслідок детонації невідомого вибухового пристрою стався підрив трактора. Постраждав 54-річний тракторист, пошкоджена техніка. Чоловіка госпіталізували до лікувального закладу. У ДСНС звернулися до харків’ян з проханням бути уважними та обережними. "Не чіпайте будь-які підозрілі та незнайомі предмети. Не відвідуйте ліси, лісосмуги, поля та інші відкриті простори, особливо ті, де точилися бої, або які перебували під ворожою окупацією", -- наголосили рятувальники. Скільки українців постраждали через російські міни від початку війни За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, станом на 1 жовтня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через ворожі міни та вибухонебезпечні предмети постраждала 1 041 особа, з яких діти — 99, дорослі — 942. Від вибухонебезпечних предметів найбільше постраждали представники таких професій: фермери — 191 особа; безробітні — 163 особи (з них пенсіонери — 73 особи); працівники критичної інфраструктури — 110 осіб; водії — 78 осіб; учні — 86 осіб. Варто зазначити, що правоохоронні органи України відкривають кримінальні провадження щодо порушення Росією правил та звичаїв ведення війни за фактом кожного підриву серед українського цивільного населення на російських мінах. Нагадаємо, раніше у Київській області під час робіт тракторист наїхав на вибухонебезпечний пристрій, який здетонував. На щастя, чоловік залишився живий.

У середу, 16 жовтня, у Херсонській області 20-річний юнак підірвався на вибухівці. Хлопець отримав важкі поранення, його госпіталізували до медичного закладу. Про це повідомила прес-служба Херсонської обласної військової адміністрації. Відомо, що нещасний випадок трапився у селі Садок Борозенської громади. Через детонацію вибухового пристрою постраждав місцевий мешканець. "20-річний хлопець дістав вибухову травму, поранення обличчя та тулуба", -- йдеться у повідомленні. В ОВА зазначили, що "швидка" доставила потерпілого до лікарні для надання меддопомоги. Скільки українців постраждали через російські міни від початку війни За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, станом на 1 жовтня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через ворожі міни та вибухонебезпечні предмети постраждала 1 041 особа, з яких діти — 99, дорослі — 942. Від вибухонебезпечних предметів найбільше постраждали представники таких професій: фермери — 191 особа; безробітні — 163 особи (з них пенсіонери — 73 особи); працівники критичної інфраструктури — 110 осіб; водії — 78 осіб; учні — 86 осіб. Варто зазначити, що правоохоронні органи України відкривають кримінальні провадження щодо порушення Росією правил та звичаїв ведення війни за фактом кожного підриву серед українського цивільного населення на російських мінах. Нагадаємо, раніше у Київській області під час робіт тракторист наїхав на вибухонебезпечний пристрій, який здетонував. На щастя, чоловік залишився живий.

Всі анонімні повідомлення про "замінування", які надходили до установ в Україні, виявилися неправдивими. Правоохоронці перевірили понад дві тисячі викликів. Про це повідомила Національна поліція України. За даними правоохоронців, переважна більшість анонімних повідомлень про "замінування" надійшла з російських IP-адрес. Проте всі вони були не правдивими. "Опрацьовано понад 2000 викликів, в основному це інформація про мінування адмінбудівель. За фактом за завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян порушені кримінальні провадження за ст. 259 Кримінального кодексу України", -- йдеться у повідомленні. У поліції наголосили, що масові "замінування" в Україні -- це справа рук російських спецслужб. Зокрема, за такою тактикою агресор веде проти України гібридну війну, намагаючись спричинити масову паніку та виснажити систему державних та правоохоронних органів. "Закликаємо громадян бути уважними та сприяти поліції у виконанні ними службових обов’язків. Також нагадуємо, що за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до восьми років (ст. 259 Кримінального кодексу України)", -- наголосили правоохоронці. Що відомо про масові "замінування" в Україні 14 жовтня У понеділок, 14 жовтня, з 12:40 по всіх регіонах держави на електронні адреси органів державної влади, місцевого самоврядування та інших об’єктів надходили анонімні листи про замінування їх будівель. У нацполіції зазначили, що фальшиві повідомлення про події, на реагування яких витрачається ресурс, відбуваються регулярно вже майже три роки. Ціллю гібридної війни, яку проводить проти України РФ є масова паніка та виснаження системи державних та правоохоронних органів. Зокрема, ворог хоче відвернути роботу поліції шляхом повідомлень про мінування об’єктів критичної інфраструктури, закладів освіти, об’єктів державних органів. "Вкотре закликаємо громадян бути уважними та у разі отримання інформації про мінування негайно покинути будівлю", — наголосили в поліції. Нагадаємо, 14 жовтня у низці областей та міст України правоохоронці провели перевірки анонімних повідомлень про замінування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших об’єктів.

У понеділок, 14 жовтня, понад шість десятків закордонних дипломатичних установ України отримали анонімні листи про замінування будівель.  Про це повідомило Міністерство закордонних справ України. Зазначається, що очільник МЗС Андрій Сибіга доручив посилити заходи безпеки в українських дипломатичних установах після масових повідомлень про мінування. "Дипломати перебувають у тісному контакті з правоохоронцями та органами влади країн перебування для проведення там, де це необхідно, безпекових перевірок", -- йдеться у повідомленні. За даними відомства, у поодиноких випадках дипломатичним установам довелося на недовгий час призупинити консульське обслуговування громадян. "Просимо вибачення у громадян України за незручності. Ваша безпека — це наш пріоритет. Важливо уточнити, що ця масована хвиля жодним чином не вплинула на діяльність дипломатичної системи України та закордонних дипломатичних установ. Робота продовжується у штатному режимі, всі поставлені завдання продовжують виконуватися у повному обсязі", -- резюмували у МЗС. Нагадаємо, 14 жовтня у низці областей та міст України правоохоронці провели перевірки анонімних повідомлень про замінування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших об’єктів.