# мінування

У Вінниці затримали 35-річного чоловіка, якого підозрюють у неправдивому повідомленні про замінування. За даними поліції, містянин перебував у нетверезому стані.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, повідомлення про вибухівку в одному з приміщень на вулиці Маріупольській надійшло до поліції вночі 8 вересня від невідомого чоловіка.У ході проведення невідкладних оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили особу, яка телефонувала на спецлінію "102". 35-річного жителя обласного центру затримали неподалік місця, де нібито була закладена вибухівка."Нетверезий чоловік не зміг пояснити мотиви своїх дій. За вказаною ним адресою поліцейські провели слідчі дії — небезпечних предметів не виявили", — зазначили правоохоронці.У поліції додали, що наразі зловмисник перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Йому повідомлено про підозру, згодом суд обере йому запобіжний захід. За цим фактом слідчі  проводять досудове розслідування за ч. 1 ст. 259 (свідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) Кримінального кодексу України. За цей злочин чоловікові загрожує до шести років в'язниці.Нагадаємо, у січні у Києві затримали 44-річного уродженця Донецької області, який поширював фальшиві повідомлення про замінування об'єктів столичної інфраструктури. Адекватно пояснити свої дії чоловік не зміг.

Російські загарбники дистанційно мінують безпілотниками територію Чернігівської області. Небезпеку зафіксовано у Новгород-Сіверській громаді.Про це повідомляє на сторінці в Facebook повідомив начальник Новгород-Сіверської районної військової адміністрації Олександр Селіверстов."Небезпека дистанційного мінування! Звертаюсь до кожного з вас. За нашими даними, російські терористи розпочали підступну і підлу тактику — дистанційне мінування нашої території за допомогою безпілотників", — йдеться у повідомленні.За словами посадовця, це означає, що міни та інші вибухові предмети можуть з'явитися у неочікуваних місцях: на дорогах, узбіччях, полях, лісосмугах, а також поблизу житлових будинків та об'єктів інфраструктури. "Ці предмети можуть виглядати як звичайні побутові речі, тому будьте особливо пильними. Не ризикуйте своїм життям! Жодна знахідка не варта того, щоб її торкатися", — зазначив Селівестров.Начальник РВА наголосив, що небезпечно:наближатися до підозрілих предметів та намагатися їх обійти.торкатися їх або намагатися перемістити.користуватися мобільним телефоном поблизу знахідки."У разі виявлення будь-якого підозрілого предмета негайно повідомте про це за номерами "101" (ДСНС) або "102" (поліція). Розкажіть, де знаходиться небезпечна знахідка", — додав керівник РВА.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україна є однією з найбільш замінованих країн світу, приблизно чверть її території — площа більша за Англію — забруднена вибухівкою. По всій державі вже розкидано понад один мільйон мін.

У понеділок, 1 вересня, зранку в Сумські області подружжя пенсіонерів підірвалося на ворожій міні. В цей момент вони їхали на мотоциклі з коляскою.Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров."Уранці подружжя пенсіонерів на мотоциклі з коляскою підірвалося на ворожій міні", — констатував він у дописі у своєму Telegram-каналі.Чиновник уточнив, що це сталося це біля одного зі сіл Середино-Будської громади. Воно розташоване неподалік від кордону з Російською Федерацією."Ймовірно, цю ділянку дороги ворог дистанційно замінував із дрона", — припустив очільник військової адміністрації Сумщини.Він додав, що постраждалих — 75-річного чоловіка та 76-річну жінку — госпіталізували."За попередньою інформацією, стан — не важкий. Медики обстежують потерпілих і надають необхідну допомогу", — підсумував Оле Григоров.Раніше, 8 серпня, в селі Дослідному Чугуївського району Харківської області 49-річний чоловік отримав поранення обличчя через підрив міни ПФМ-1 "Пелюстка". Це сталося під час косіння трави, тоді пораненого госпіталізували з численними порізами та травмами.Нагадаємо, декілька днів тому керівник програми протимінної діяльності ПРООН в Україні Пол Хеслоп заявив, що Україна зараз є однією з найбільш замінованих країн світу, приблизно чверть її території — площа більша за Англію — забруднена вибухівкою. По всій державі вже розкидано понад один мільйон мін.

У неділю, 10 серпня, один чоловік загинув на пляжі поблизу Одеси внаслідок підриву міни. Трагедія сталася в районі популярної курортної Затоки.Про це повідомило одеське видання "Думська", журналісти якого послалися на очевидців."Трагедія сталася сьогодні близько 11:30 між селищами Затока та Кароліно-Бугаз", — ідеться в повідомленні.На теперішній момент відомо, що міна підірвалася у морі, це відбулося приблизно за 50 метрів від берега."У цей час у воді перебував чоловік, який не вижив", — розповіли журналістам інші відвідувачі цього пляжу.У поліції "Думській" повідомили, що правоохоронці виїхали на місце події та збирають всю інформацію щодо інциденту. Поліцейські пообіцяли розповісти деталі згодом.До речі, за інформацією Одеської обласної військової адміністрації, пляжі в Затоці не входять до переліку відкритих зон."Офіційного дозволу там перебувати немає, хоча в містечку туристів приймають", — констатували медійники.В Одеській області офіційно відкрито лише два місця для купання: центральний міський пляж Чорноморська та пляж у селищі Приморське, що в Ізмаїльському районі.На початку червня дозволили відвідувати лише 11 пляжних зон в Одесі. Пізніше для відпочивальників відкрили 15 нових зон у межах міста.Нагадаємо, що 7 червня на Одещині в селищі Затока двоє людей, які відпочивали на пляжі, теж підірвалися на міні та загинули.

У п’ятницю, 8 серпня, в селі Дослідному Чугуївського району Харківської області 49-річний чоловік отримав поранення обличчя через підрив міни ПФМ-1 "Пелюстка". Це сталося під час косіння трави, пораненого госпіталізували.Про це повідомили в Головному управління ДСНС України у Харківській області. За попередньою інформацією, детонація боєприпаса сталася під час косіння трави."Постраждалого з травмами обличчя госпіталізовано до лікувального закладу", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники звернулися до громадян із проханням суворо дотримуватися заходів мінної безпеки."Не відвідуйте кладовища, ліси, лісосмуги, поля, пойми річок та інші відкриті простори, особливо ті, де точилися бої, або які перебували під ворожою окупацією. Ці території є сильно забруднені вибухонебезпечними предметами, боєприпасами, що не розірвалися, протипіхотними та протитанковими мінами", — наголосили в ДСНС.Що відомо про міну ПФМ-1 "Пелюстка"Це надзвичайно небезпечна протипіхотна міна натискної дії. Розрахована на ураження нижньої частини ноги. Може бути зеленого або оливкового кольору, що дуже ускладнює її виявлення."Для приведення її в дію вистачає докласти невелике зусилля — від декількох кілограмів", — пояснили рятувальники.Це вибухонебезпечний предмет, який не вилучається, а знищується саперами на місці виявлення. Саме тому необхідно бути максимально уважними й обережними та не нехтувати правилами безпеки.Надзвичайники застерігають:у разі виявлення підозрілих або невідомих предметів негайно повідомляти за телефонами 101 або 102;не наближатися до таких предметів, не торкатися їх і не намагатися переміщати;особливо важливо розповідати дітям про правила безпеки у разі виявлення небезпечних предметів."Дотримання правил безпеки може врятувати життя!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 4 серпня на дитячому майданчику у Святошинському районі Києва виявили підозрілий предмет, який схожий на міну. Правоохоронці одразу прибули на місце виклику й обмежили доступ громадян до майданчика.

Рашисти розпочали встановлювати касети з протитанковими мінами безпосередньо на "шахеди". Таким чином ворог створює додаткову пряму загрозу для мирних мешканців.Про це повідомили в Національній поліції України."Увага! На Сумщині виявлено збитий Силами оборони України ворожий ударний безпілотник, у якого під крилами закріплені касети з протитанковими мінами ПТМ-3", — йдеться в повідомленні.Правоохоронці додали, що таким методом ворог може віддалено мінувати дороги, сільськогосподарські угіддя тощо."Міна ПТМ-3 — невелика за розміром у пластиковому корпусі — має магнітний детонатор і реагує на техніку, що розташована або проїжджає поруч", — пояснили поліцейські.Поліція закликала громадян бути уважними й обережними. Особливо це стосується водіїв будь-якої техніки, яка працює на полях, а також здійснює рух польовими дорогами, на яких через трав’яну рослинність обмежена видимість дорожнього полотна.У Нацполіції зазначили, що у випадку візуального виявлення такої міни необхідно:негайно зупинити транспортний засіб;відійти на безпечну відстань;повідомити про знахідку поліцію за номером 102."Це стосується й виявлених безпілотників ворога, що не вибухнули під час падіння. У них, окрім потужної бойової частини, можуть міститися ще й мінні пастки або датчики, що можуть спровокувати вибух під час спроби втручання", — підсумували в Нацполіції України.Нагадаємо, що в Дрогобицькому районі Львівської області після масованої ракетно-дронової атаки, яка рашисти здійснили уночі 29 червня, на місці "прильоту" виявили касетні боєприпаси.

У Чернівцях 26-річний спеціаліст інформаційних технологій закладу освіти упродовж кількох місяців тероризував школи та дитячі садки неправдивими повідомленнями про нібито закладені вибухові пристрої. Свій вчинок чоловік пояснив бажанням перейти на дистанційне навчання. Про це йдеться у дописі Чернівецької обласної прокуратури. У прокуратурі зазначили, що кожен виклик змушував призупиняти навчальний процес та евакуйовувати дітей і педагогів. На місце оперативно прибували вибухотехніки, кінологи та представники інших спецслужб. "На щастя, жодного разу небезпечних предметів або вибухових речовин не виявили. Прокурори Чернівецької окружної прокуратури довели провину чоловіка у свідомо неправдивому інформуванні про підготовку вибуху (ст. 259 КК України)", — йдеться у повідомленні.За даними правоохоронців, айтівцю призначено покарання у вигляді одного року і шести місяців позбавлення волі."Свій вчинок чоловік пояснив бажанням перейти на дистанційне навчання", — додали у прокуратурі.Нагадаємо, Служба безпеки запобігла ще одному теракту в Україні. За результатами дій на випередження, вдалося затримати агента Російської Федерації, який готував вибух у багатоквартирному будинку в Рівному.

У середу, 23 липня, в Шосткинському районі під час гуманітарного розмінування звільнених територій загинув 30-річний сержант служби цивільного захисту Олег Петренко.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Там зазначили, що він був старшим сапером-оператором Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України."У родині ДСНС — гірка втрата: на Сумщині загинув старший сапер-оператор Олег Петренко", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники деталізували, що під час роботи піротехнічного розрахунку здетонував ворожий FPV-дрон."Двох саперів важко поранено, їх доставили до лікарні. На жаль, травми Олега виявилися несумісними з життям", — констатували рятувальники.У лавах ДСНС Олег служив з 2022 року. Колеги згадують про нього як про людину зі щирим серцем — доброго, сміливого, відданого службі."Олег не встиг обійняти дружину востаннє. Не побачить, як росте син, його хлопчику — лише два роки. Дитині доведеться рости з пам’яттю про батька, яку берегтиме мати та побратими. Ми втратили не просто рятувальника. Ми втратили Людину. Героя. Батька. Сина. Чоловіка. Побратима. Сльози не повернуть життя. Але пам’ять — житиме вічно. Вічна пам'ять. Низький уклін…" — підсумували в ДСНС України.Нагадаємо, що 6 травня в Ізюмі Харківської області вибух міни забрав життя двох людей, ще одна особа поранена. Такі випадки останнім почастішали в цьому регіоні.

У неділю, 29 червня, Україна заявила про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це сигнал для всіх країн, які межують з Росією.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційно вечірнього відеозвернення."Сьогодні підписав указ, яким уводиться в дію рішення РНБО України щодо Оттавської конвенції — це конвенція про заборону протипіхотних мін. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни", — зазначив він.За його словами, це відбувається не тільки зараз, у війні проти України. Це фірмовий почерк російських убивць — знищувати життя всіма методами, які в них є."Звісно, ми бачимо, як наші сусіди в Європі реагують на цю загрозу. Ми знаємо також і складнощі процедури виходу, коли це здійснюється в умовах війни. Робимо цей політичний крок і даємо таким чином сигнал усім нашим партнерам, на чому зосереджуватися", — акцентував український президент.Він додав, що це стосується всіх країн, які за периметром російських кордонів. Саме протипіхотні міни є інструментом, який дуже часто не має альтернативи для оборони.Президент України також зауважив, що наші інституції розпочали виконувати рішення РНБО України щодо синхронізації санкцій Європи та українських санкцій."Повністю синхронізовані 13 і 14 пакети санкцій ЄС — це тепер будуть на сто відсотків також санкції України. Сьогодні я затвердив це", — запевнив він.За його словами, так само на сто відсотків синхронізується пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані — там багато діячів, багато компаній, і не тільки те, що стосується військового виробництва та схем зовнішнього терору проти сусідів у регіоні, а й внутрішніх репресій в Ірані."Це один із найбільш жорстоких режимів у світі — не дивно, що Путін знайшов із ним спільну мову. Ми продовжимо всю цю роботу щодо синхронізації, і я очікую від усіх наших інституцій у державі швидкого руху. Зараз санкції повинні бути одним із ключових пріоритетів — санкції світу проти Росії", — наголосив Володимир Зеленський.  Нагадаємо, в МЗС пояснили, що з 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.

З 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України. Там констатували, що з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора."На час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні, їх не передбачали", — йдеться в заяві.У МЗС додали, що таким чином Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону, згідно зі статтею 51 Статуту ООН."Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією й ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами", — зауважили у відомстві.Там уточнили, що збройна агресія Росії проти України вже змусила низку держав — Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію — переглянути свою позицію й ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції."Міжнародна спільнота має усвідомлювати, що з моменту приєднання України та цих держав до Оттавської конвенції ситуація з регіональною безпекою суттєво погіршилася", — акцентували в МЗС України.Тож, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі — від окупації, а людей — від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією."Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України, ми змушені надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян й обороні держави. Це стосується й участі нашої держави в міжнародно-правових документах і механізмах", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, що раніше Україна вийшла із меморандуму про співробітництво в охороні державних кордонів з Білоруссю та Росією. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

У суботу, 28 червня, в селі Олександрівка Чернігівської області постраждала дитина. В руках у хлопчика вибухнув невідомий предмет.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."У селі Олександрівка 11-річний хлопчик підняв невідомий предмет, який вибухнув у нього в руках", — ідеться в повідомленні.Надзвичайники додали, що дитину госпіталізували з пораненнями. Про стан постраждалого на теперішній момент нічого не повідомляється."Батьки, нагадуйте дітям про небезпеку щодо підозрілих предметів!" — наголосили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Рятувальники закликали пам'ятати три правила, яких потрібно дотримуватися під час виявлення підозрілого або вибухонебезпечного предмета:не підходь;не чіпай;одразу телефонуй 101!До речі, сьогодні ж у селі Ставище Харківської області теж постраждали діти внаслідок того, що здетонував невідомий предмет, який хлопці знайшли біля подвір’я.Постраждалим 12 і 15 років. Молодший хлопчик отримав відкриту черепно-мозкову травму, 15-річний підліток — опік кисті.Нагадаємо, що в Київській області внаслідок вибуху гранати постраждав 12-річний хлопчик. Трагічний випадок трапився ввечері 1 травня у селищі Клавдієво-Тарасове.

Відеоролик у межах рекламної кампанії українського меду, який зібрали з квітів на замінованих росіянами полях, отримав нагороду міжнародного фестивалю "Каннські леви". Його номінували в галузі креативності.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який наголосив, що проект "Мед мінних полів" (Minefield Honey) отримав золото конкурсу.  "Перше в історії України золото на Cannes Lions 2025. Проект "Мед мінних полів", створений Saatchi&Saatchi Ukraine за підтримки Міністерства закордонних справ України й агропромислової компанії Kernel у кооперації з Dronarium Ukraine, вперше приніс Україні золоту нагороду Каннських левів, одного з найпрестижніших міжнародних фестивалів креативності", — зазначив Сибіга.Він додав, що "Мед мінних полів” має на меті привертати увагу до проблеми замінування в Україні та залучати додаткову допомогу міжнародних партнерів для розмінування."Український контекст завжди унікальний. Наша публічна дипломатія вкотре доводить, що вона може набувати абсолютно нових сенсів і форматів заради великої мети", — запевнив український міністр.Він констатував, що проект "Мед мінних полів", що став можливим завдяки підтримці Міністерства закордонних справ України на всіх етапах його реалізації, — один із тих прикладів, коли креативна сила стає рушієм важливої соціальної місії."Ця золота Каннська нагорода, найвища в міжнародній індустрії та перша для України, — вагоме визнання креативності українців. Дякую всій команді міністерства, причетній до успіху!" — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що в лютому цього року в Україні стартував запуск першого етапу електронного сервісу завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин. Він має назву "Є-Бджільництво".

У понеділок, 16 червня, в Ізюмському районі Харківської області на невідомому вибуховому пристрої підірвався автомобіль піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). На щастя, загиблих унаслідок підриву немає.Про це повідомили в Центрі координації протимінної діяльності."На території Оскільської громади Ізюмського району Харківської області стався підрив на невідомому вибуховому пристрої", — йдеться в повідомленні.У Центрі координації протимінної діяльності уточнили, що це сталося сьогодні вдень у полі поблизу села Студенок — на невідомому вибуховому пристрої підірвався автомобіль піротехніків ДСНС."Унаслідок цього 32-річного співробітника ДСНС доставлено до шпиталю", — зазначили в повідомленні.Центр координації протимінної діяльності знову попередив про високий рівень мінної небезпеки в регіоні."Якщо ви помітили вибухонебезпечний або підозрілий предмет, звертайтеся за телефоном гарячої лінії 0800 33 10 40 або телефонуйте 101, 102 або 112", — наголосили в Центрі координації протимінної діяльності.До речі, в цьому ж регіоні наприкінці квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Тоді в ДСНС акцентували, що розмінування лісових масивів наразі є одним із пріоритетних завдань на Харківщині, яка значно постраждала внаслідок бойових дій.Нагадаємо, що 9 червня в селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.

Міни, розтяжки, касетні боєприпаси — усе це не лише на фронті. На жаль, сьогодні чимало вибухівки залишається на дорогах, у полях, на городах, у покинутих будинках. А останнім часом з’являється інформація, що міни тепер скидають і "шахеди". Вибухотехніки — це ті фахівці, які першими приїжджають на місце вибуху або туди, де помітили небезпечний предмет.Чого не можна чіпати? Як поводитися, якщо побачив щось підозріле? Про все це ми поспілкувалися з Юрієм Приходьком — викладачем Національної академії внутрішніх справ (НАВС), віце-президентом Всеукраїнської асоціації вибухотехніків. Понад 20 років він пропрацював експертом у практичних підрозділах, а з 2012 року передає свої знання курсантам та студентам НАВС. І не лише їм — сьогодні його лекції часто слухають патрульні, поліцейські, вчителі, бійці територіальної оборони, школярі та звичайні цивільні.Фахівці, які першими прибувають на місце вибуху — від "прильотів" до підозрілих предметів— Для початку поясніть: вибухотехніки — це фахівці, які виїжджають на місця "прильотів" або туди, де щось вибухнуло?— Так. Вибухотехніки виїжджають на місця вибухів, "прильотів", коли потрібно встановити тип вибухової речовини, механізм спрацювання вибухового пристрою або ж у разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий чи вибухонебезпечний пристрій. Також вони залучаються до розмінування на звільнених від окупантів територіях.Першочергове завдання — ліквідувати загрозу вибуху та виявити можливі вторинні вибухонебезпечні предмети, які можуть детонувати за певних умов. Після того як вони обстежують місце події, до роботи долучаються інші спеціалісти: криміналісти, біологи, хіміки тощо.— Наскільки змінилася програма викладання вашого предмета з початку повномасштабного вторгнення? І кого ви навчаєте — лише курсантів і студентів, чи також уже чинних фахівців?— Ми навчаємо не лише студентів і курсантів. Регулярно проводимо курси підвищення кваліфікації для всіх категорій працівників: слідчих, оперативників, патрульних, поліцейських, експертів-криміналістів. Також проводимо заняття для цивільних осіб та офіцерів безпеки загальноосвітніх шкіл.Щодо програми — раніше ми здебільшого надавали інформацію про тактико-технічні характеристики вибухових боєприпасів. А зараз навчаємо також способам їх встановлення, детально розглядаємо суббоєприпаси (касетні елементи), міни-пастки тощо.Тоді ми менше зосереджувалися на суббоєприпасах, а сьогодні, мабуть, в Україні вже всі чули про ПФМ-1 — протипіхотну фугасну міну натискної дії радянського виробництва, відому в народі як "пелюстка" або "метелик". Нам і в голову не приходило, що таке застосовуватиметься на нашій території — що росіяни розкидатимуть ці міни на Харківщині, Сумщині, Дніпропетровщині, там, де ходять діти, де живуть цивільні... Так, ми знали, що ці боєприпаси існують, але не могли уявити, що вони будуть застосовані проти нас у такій кількості.Тому ми постійно оновлюємо навчальні програми та лекційні матеріали відповідно до актуальної ситуації. Ми підтримуємо постійний зв’язок із військовими, вибухотехніками, піротехніками, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, а також із фахівцями Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Аналізуємо випадки порушення техніки безпеки, які призвели до травм або загибелі, і додаємо ці приклади до лекцій та практичних занять.Я відчуваю велику відповідальність перед аудиторією — тому маю передавати не лише технічні характеристики, а й алгоритми дій у небезпечних ситуаціях. Адже навіть незначна недомовленість або прогалина в знаннях може коштувати людині життя.— Сьогодні, на жаль, із міною може зіткнутися людина навіть далеко від фронту. Є повідомлення, що їх можуть розкидати навіть дрони. Розкажіть про це докладніше.— Деякі міни самоліквідовуються через певний час після встановлення — від 1 до 40 годин. Інші реагують на наближення людини: вони оснащені сейсмічними датчиками. Радіус ураження осколками — приблизно від восьми до 15 метрів.Протипіхотні міни також відрізняються за характером ураження. Наприклад, у ПМН-1 міститься 200 грамів вибухівки — цього достатньо, щоб убити людину. У ПМН-2 — 100 грамів, така міна може відірвати ногу до суглоба. Є й, умовно кажучи, "гуманніші" варіанти — наприклад, ПМН-4, з меншим зарядом і без осколкового ефекту, але з фугасною дією. Вона, наприклад, може відірвати лише стопу.Бували випадки, коли військових рятувало звичайне військове взуття — берці: людина залишалася неушкодженою після спрацювання міни.— Як діяти, якщо помітив міну, вже перебуваючи в зоні ураження?— Найголовніше — не чіпати. Потім потрібно дуже обережно віддалитися тим самим маршрутом, яким ви підійшли до небезпечного предмета. При цьому необхідно уважно дивитися під ноги, куди ступаєте: уникати дротів, розтяжок, незрозумілих предметів, нерівностей ґрунту, куп листя, сміття тощо. Бажано рухатися по місцях, які очевидно не зазнали впливу — доріжці, стежці.А після того як відійшли на безпечну відстань, потрібно повідомити ДСНС за номером "101" або поліцію — за номерами "102" чи "112".Процес очищення території України від мін може тривати десятки років— За попередніми оцінками Української асоціації гуманітарного розмінування, очищення територій, зокрема сільськогосподарських земель, може тривати приблизно п’ять років. А яка ваша думка?— Можемо звернутися до досвіду інших країн. Наприклад, у Косово розмінування триває вже понад 20 років — і досі не завершене. Після закінчення війни, коли військові підуть на ротацію або відпочинок, для поліції, саперів і піротехніків розпочнеться рутинна робота. Так, за деякими прогнозами, процес очищення територій може тривати десятки років.— Тобто, п’ять років — це такий прогнозований мінімум. Проте історія показує, що навіть через 70–80 років ми досі знаходимо вибухонебезпечні предмети, залишені ще з часів Другої світової війни — як це було, наприклад, під час ремонту стадіонів у Києві та Львові.— До речі, такі старі боєприпаси дуже небезпечні. Загалом термін зберігання вибухової зброї на складах — до 20 років. Після цього її потрібно знищити, тобто утилізувати. Згодом будь-яка техніка виходить із ладу. Вибухівка — це речовина, яка складається з кількох компонентів. З часом жири випаровуються, у речовині утворюються мікротріщини, між якими виступають солі, надзвичайно чутливі до зовнішніх чинників — удару, тертя, нагрівання. Саме тому, наприклад, старі гранати часів Другої світової могли вибухати навіть від легкого удару.— Цікаво, чи саме через це сталися вибухи на артилерійських складах в Україні, починаючи з 2000-х? На деяких, кажуть, зберігалася зброя ще з 1914 року.— Там ще були грубі порушення техніки безпеки. А в окремих випадках, ймовірно, не обійшлося і без диверсій.Уявіть: боєприпас виготовлений, скажімо, у 50–60-х роках. Утилізувати його треба було ще в 80–90-х, але цього не зробили. Я досліджував тему утилізації застарілої зброї — і можу сказати, що це надзвичайно витратний процес, практично такий самий за вартістю, як розробка нової. Це проблема не лише України.— То ось чому РФ періодично скидає бомби з літаків на власну територію? І в них це ще називається "сходження боєприпасів"?— Саме так. Термін зберігання цих боєприпасів давно вийшов. І трапляється, що вони не вибухають одразу: вистрілили — прилетіла болванка і лежить. Таких випадків під час цієї війни вже було чимало. І ніхто не знає, чи вона вибухне, і якщо так, то коли. Згідно з нашими інструкціями, застарілі боєприпаси класифікуються як особливо небезпечні — їх необхідно знищувати на місці виявлення. Зазвичай фахівці виїжджають, обстежують боєприпас, визначають його стан, тип, з’ясовують, чому він не спрацював. Якщо це можливо — вилучають детонатори. Після цього бойову частину транспортують на полігон і там підривають.Як правильно розповідати дітям про міни— Ви згадали, що також проводите уроки з мінної небезпеки для дітей. У чому особливість? Як говорити на цю тему з дітьми?— Найголовніше — донести просте правило: "Не підходь, не чіпай, зателефонуй "101". Крім того, згідно з рекомендаціями ЮНІСЕФ, заснованими на досвіді роботи в Афганістані, Сирії, Камбоджі, ми не даємо дітям жодних макетів чи відпрацьованих боєприпасів — навіть пластикових. Бо якщо дорослий бере в руки муляж і при цьому каже "це чіпати не можна", у дитини не формується чіткий причинно-наслідковий зв’язок. Вона бачить: дорослі ж торкаються — значить, і мені можна.Для молодших дітей ми використовуємо комікси, ілюстрації, мультфільми. Старшим підліткам уже можна показувати макети, але вони повинні чітко відрізнятися від справжніх — за кольором чи розміром. Інакше дитина може не розпізнати справжню небезпеку, якщо побачить боєприпас у реальному житті. Тобто якщо дитина потім десь натрапить на міну, і вона чимось відрізнятиметься від макета, який показували на занятті, вона зрозуміє, що це вже не іграшка, а справжня загроза.— Чи можна показувати дітям фотографії поранених?— Ні. Щоб показати наслідки, ми демонструємо зруйновану техніку — підірвані трактори, автомобілі. Це викликає емоційну реакцію, але не травмує. І водночас у пам’яті закарбовується: це небезпечно. Я розповідаю дітям про найбільш поширені типи боєприпасів — протипіхотні, протитанкові міни, суббоєприпаси — і пояснюю, як вони виглядають. У деяких випадках можу навести тактико-технічні характеристики — щоб пояснити, якою є небезпечна зона дії в разі їх спрацювання."Дві стіни" не врятують— Щодо прильотів. Скажіть, оті горезвісні дві стіни — наскільки вони можуть захистити?— Насправді — лише від уламків скла. Щодо конструкції будівель — це більше міф. При прямому влучанні жодні стіни не врятують. Тому головна порада — йти в укриття. Наприклад, в Ізраїлі при звуках сирени ніхто навіть не думає про те, щоб шукати "дві стіни". Там усі швидко спускаються в укриття. В усіх житлових і громадських будівлях у них є укріплені кімнати — мамади або мамаки. Нам до такого рівня ще далеко, проте страх ми вже втратили, і через це наражаємося на небезпеку.Якщо обстріл застав надворі — як це постійно трапляється в Харківській, Сумській, Херсонській областях — треба знайти заглиблення або будь-яку найнижчу точку на поверхні ґрунту. Якщо зовсім ніде сховатися — навіть бордюр може врятувати. Лягайте обличчям донизу, закривайте вуха руками — щоб не пошкодити барабанні перетинки. Фізика вибуху така, що уламки летять під кутом від 30 до 45 градусів. Тобто чим нижче ви перебуваєте відносно траєкторії польоту уламків, тим більше шансів, що вони пролетять повз.

У понеділок, 9 червня, у селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.Про це повідомляє прес-служба поліції Харківської області.Відомо, що сьогодні до Чугуївського районного управління поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Мартове на невстановленому вибуховому пристрої підірвався чоловік.На місці надзвичайної події працівники поліції встановили, що 79-річний житель міста Харків відпочивав на Печенізькому водосховищі. Біля берега він наступив на невідомий вибуховий пристрій."Внаслідок вибуху постраждалий отримав вибухове поранення, травматичну ампутацію верхньої третини гомілки", — зазначили в поліції.Чоловіка доставили до лікарні для надання медичної допомоги. Наразі вирішується питання щодо внесення інформації про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Варто зауважити, що поліція закликає громадян утриматись від відвідування лісів, полів, лісосмуг та місць, де велись бойові дії. Повідомити про небезпечну знахідку необхідно за номерами телефонів "101" або "102".Нагадаємо, 7 червня на Одещині у селищі Затока двоє людей, які відпочивали на пляжі, підірвалися на міні.Також раніше у Сумській області 13-річний підліток підірвався на вибухівці. Хлопець отримав важкі поранення, його госпіталізували до медичного закладу.