# мінування

Міни, розтяжки, касетні боєприпаси — усе це не лише на фронті. На жаль, сьогодні чимало вибухівки залишається на дорогах, у полях, на городах, у покинутих будинках. А останнім часом з’являється інформація, що міни тепер скидають і "шахеди". Вибухотехніки — це ті фахівці, які першими приїжджають на місце вибуху або туди, де помітили небезпечний предмет.Чого не можна чіпати? Як поводитися, якщо побачив щось підозріле? Про все це ми поспілкувалися з Юрієм Приходьком — викладачем Національної академії внутрішніх справ (НАВС), віце-президентом Всеукраїнської асоціації вибухотехніків. Понад 20 років він пропрацював експертом у практичних підрозділах, а з 2012 року передає свої знання курсантам та студентам НАВС. І не лише їм — сьогодні його лекції часто слухають патрульні, поліцейські, вчителі, бійці територіальної оборони, школярі та звичайні цивільні.Фахівці, які першими прибувають на місце вибуху — від "прильотів" до підозрілих предметів— Для початку поясніть: вибухотехніки — це фахівці, які виїжджають на місця "прильотів" або туди, де щось вибухнуло?— Так. Вибухотехніки виїжджають на місця вибухів, "прильотів", коли потрібно встановити тип вибухової речовини, механізм спрацювання вибухового пристрою або ж у разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий чи вибухонебезпечний пристрій. Також вони залучаються до розмінування на звільнених від окупантів територіях.Першочергове завдання — ліквідувати загрозу вибуху та виявити можливі вторинні вибухонебезпечні предмети, які можуть детонувати за певних умов. Після того як вони обстежують місце події, до роботи долучаються інші спеціалісти: криміналісти, біологи, хіміки тощо.— Наскільки змінилася програма викладання вашого предмета з початку повномасштабного вторгнення? І кого ви навчаєте — лише курсантів і студентів, чи також уже чинних фахівців?— Ми навчаємо не лише студентів і курсантів. Регулярно проводимо курси підвищення кваліфікації для всіх категорій працівників: слідчих, оперативників, патрульних, поліцейських, експертів-криміналістів. Також проводимо заняття для цивільних осіб та офіцерів безпеки загальноосвітніх шкіл.Щодо програми — раніше ми здебільшого надавали інформацію про тактико-технічні характеристики вибухових боєприпасів. А зараз навчаємо також способам їх встановлення, детально розглядаємо суббоєприпаси (касетні елементи), міни-пастки тощо.Тоді ми менше зосереджувалися на суббоєприпасах, а сьогодні, мабуть, в Україні вже всі чули про ПФМ-1 — протипіхотну фугасну міну натискної дії радянського виробництва, відому в народі як "пелюстка" або "метелик". Нам і в голову не приходило, що таке застосовуватиметься на нашій території — що росіяни розкидатимуть ці міни на Харківщині, Сумщині, Дніпропетровщині, там, де ходять діти, де живуть цивільні... Так, ми знали, що ці боєприпаси існують, але не могли уявити, що вони будуть застосовані проти нас у такій кількості.Тому ми постійно оновлюємо навчальні програми та лекційні матеріали відповідно до актуальної ситуації. Ми підтримуємо постійний зв’язок із військовими, вибухотехніками, піротехніками, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, а також із фахівцями Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Аналізуємо випадки порушення техніки безпеки, які призвели до травм або загибелі, і додаємо ці приклади до лекцій та практичних занять.Я відчуваю велику відповідальність перед аудиторією — тому маю передавати не лише технічні характеристики, а й алгоритми дій у небезпечних ситуаціях. Адже навіть незначна недомовленість або прогалина в знаннях може коштувати людині життя.— Сьогодні, на жаль, із міною може зіткнутися людина навіть далеко від фронту. Є повідомлення, що їх можуть розкидати навіть дрони. Розкажіть про це докладніше.— Деякі міни самоліквідовуються через певний час після встановлення — від 1 до 40 годин. Інші реагують на наближення людини: вони оснащені сейсмічними датчиками. Радіус ураження осколками — приблизно від восьми до 15 метрів.Протипіхотні міни також відрізняються за характером ураження. Наприклад, у ПМН-1 міститься 200 грамів вибухівки — цього достатньо, щоб убити людину. У ПМН-2 — 100 грамів, така міна може відірвати ногу до суглоба. Є й, умовно кажучи, "гуманніші" варіанти — наприклад, ПМН-4, з меншим зарядом і без осколкового ефекту, але з фугасною дією. Вона, наприклад, може відірвати лише стопу.Бували випадки, коли військових рятувало звичайне військове взуття — берці: людина залишалася неушкодженою після спрацювання міни.— Як діяти, якщо помітив міну, вже перебуваючи в зоні ураження?— Найголовніше — не чіпати. Потім потрібно дуже обережно віддалитися тим самим маршрутом, яким ви підійшли до небезпечного предмета. При цьому необхідно уважно дивитися під ноги, куди ступаєте: уникати дротів, розтяжок, незрозумілих предметів, нерівностей ґрунту, куп листя, сміття тощо. Бажано рухатися по місцях, які очевидно не зазнали впливу — доріжці, стежці.А після того як відійшли на безпечну відстань, потрібно повідомити ДСНС за номером "101" або поліцію — за номерами "102" чи "112".Процес очищення території України від мін може тривати десятки років— За попередніми оцінками Української асоціації гуманітарного розмінування, очищення територій, зокрема сільськогосподарських земель, може тривати приблизно п’ять років. А яка ваша думка?— Можемо звернутися до досвіду інших країн. Наприклад, у Косово розмінування триває вже понад 20 років — і досі не завершене. Після закінчення війни, коли військові підуть на ротацію або відпочинок, для поліції, саперів і піротехніків розпочнеться рутинна робота. Так, за деякими прогнозами, процес очищення територій може тривати десятки років.— Тобто, п’ять років — це такий прогнозований мінімум. Проте історія показує, що навіть через 70–80 років ми досі знаходимо вибухонебезпечні предмети, залишені ще з часів Другої світової війни — як це було, наприклад, під час ремонту стадіонів у Києві та Львові.— До речі, такі старі боєприпаси дуже небезпечні. Загалом термін зберігання вибухової зброї на складах — до 20 років. Після цього її потрібно знищити, тобто утилізувати. Згодом будь-яка техніка виходить із ладу. Вибухівка — це речовина, яка складається з кількох компонентів. З часом жири випаровуються, у речовині утворюються мікротріщини, між якими виступають солі, надзвичайно чутливі до зовнішніх чинників — удару, тертя, нагрівання. Саме тому, наприклад, старі гранати часів Другої світової могли вибухати навіть від легкого удару.— Цікаво, чи саме через це сталися вибухи на артилерійських складах в Україні, починаючи з 2000-х? На деяких, кажуть, зберігалася зброя ще з 1914 року.— Там ще були грубі порушення техніки безпеки. А в окремих випадках, ймовірно, не обійшлося і без диверсій.Уявіть: боєприпас виготовлений, скажімо, у 50–60-х роках. Утилізувати його треба було ще в 80–90-х, але цього не зробили. Я досліджував тему утилізації застарілої зброї — і можу сказати, що це надзвичайно витратний процес, практично такий самий за вартістю, як розробка нової. Це проблема не лише України.— То ось чому РФ періодично скидає бомби з літаків на власну територію? І в них це ще називається "сходження боєприпасів"?— Саме так. Термін зберігання цих боєприпасів давно вийшов. І трапляється, що вони не вибухають одразу: вистрілили — прилетіла болванка і лежить. Таких випадків під час цієї війни вже було чимало. І ніхто не знає, чи вона вибухне, і якщо так, то коли. Згідно з нашими інструкціями, застарілі боєприпаси класифікуються як особливо небезпечні — їх необхідно знищувати на місці виявлення. Зазвичай фахівці виїжджають, обстежують боєприпас, визначають його стан, тип, з’ясовують, чому він не спрацював. Якщо це можливо — вилучають детонатори. Після цього бойову частину транспортують на полігон і там підривають.Як правильно розповідати дітям про міни— Ви згадали, що також проводите уроки з мінної небезпеки для дітей. У чому особливість? Як говорити на цю тему з дітьми?— Найголовніше — донести просте правило: "Не підходь, не чіпай, зателефонуй "101". Крім того, згідно з рекомендаціями ЮНІСЕФ, заснованими на досвіді роботи в Афганістані, Сирії, Камбоджі, ми не даємо дітям жодних макетів чи відпрацьованих боєприпасів — навіть пластикових. Бо якщо дорослий бере в руки муляж і при цьому каже "це чіпати не можна", у дитини не формується чіткий причинно-наслідковий зв’язок. Вона бачить: дорослі ж торкаються — значить, і мені можна.Для молодших дітей ми використовуємо комікси, ілюстрації, мультфільми. Старшим підліткам уже можна показувати макети, але вони повинні чітко відрізнятися від справжніх — за кольором чи розміром. Інакше дитина може не розпізнати справжню небезпеку, якщо побачить боєприпас у реальному житті. Тобто якщо дитина потім десь натрапить на міну, і вона чимось відрізнятиметься від макета, який показували на занятті, вона зрозуміє, що це вже не іграшка, а справжня загроза.— Чи можна показувати дітям фотографії поранених?— Ні. Щоб показати наслідки, ми демонструємо зруйновану техніку — підірвані трактори, автомобілі. Це викликає емоційну реакцію, але не травмує. І водночас у пам’яті закарбовується: це небезпечно. Я розповідаю дітям про найбільш поширені типи боєприпасів — протипіхотні, протитанкові міни, суббоєприпаси — і пояснюю, як вони виглядають. У деяких випадках можу навести тактико-технічні характеристики — щоб пояснити, якою є небезпечна зона дії в разі їх спрацювання."Дві стіни" не врятують— Щодо прильотів. Скажіть, оті горезвісні дві стіни — наскільки вони можуть захистити?— Насправді — лише від уламків скла. Щодо конструкції будівель — це більше міф. При прямому влучанні жодні стіни не врятують. Тому головна порада — йти в укриття. Наприклад, в Ізраїлі при звуках сирени ніхто навіть не думає про те, щоб шукати "дві стіни". Там усі швидко спускаються в укриття. В усіх житлових і громадських будівлях у них є укріплені кімнати — мамади або мамаки. Нам до такого рівня ще далеко, проте страх ми вже втратили, і через це наражаємося на небезпеку.Якщо обстріл застав надворі — як це постійно трапляється в Харківській, Сумській, Херсонській областях — треба знайти заглиблення або будь-яку найнижчу точку на поверхні ґрунту. Якщо зовсім ніде сховатися — навіть бордюр може врятувати. Лягайте обличчям донизу, закривайте вуха руками — щоб не пошкодити барабанні перетинки. Фізика вибуху така, що уламки летять під кутом від 30 до 45 градусів. Тобто чим нижче ви перебуваєте відносно траєкторії польоту уламків, тим більше шансів, що вони пролетять повз.

У понеділок, 9 червня, у селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.Про це повідомляє прес-служба поліції Харківської області.Відомо, що сьогодні до Чугуївського районного управління поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Мартове на невстановленому вибуховому пристрої підірвався чоловік.На місці надзвичайної події працівники поліції встановили, що 79-річний житель міста Харків відпочивав на Печенізькому водосховищі. Біля берега він наступив на невідомий вибуховий пристрій."Внаслідок вибуху постраждалий отримав вибухове поранення, травматичну ампутацію верхньої третини гомілки", — зазначили в поліції.Чоловіка доставили до лікарні для надання медичної допомоги. Наразі вирішується питання щодо внесення інформації про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Варто зауважити, що поліція закликає громадян утриматись від відвідування лісів, полів, лісосмуг та місць, де велись бойові дії. Повідомити про небезпечну знахідку необхідно за номерами телефонів "101" або "102".Нагадаємо, 7 червня на Одещині у селищі Затока двоє людей, які відпочивали на пляжі, підірвалися на міні.Також раніше у Сумській області 13-річний підліток підірвався на вибухівці. Хлопець отримав важкі поранення, його госпіталізували до медичного закладу.

У суботу, 7 червня, на Одещині у селищі затока двоє людей, які відпочивали на пляжі, підірвалися на міні.Про це повідомило видання "Думська" з посиланням на джерела у правоохоронних органах."За попередньою інформацією, двоє людей загинули внаслідок підриву міни в курортній Затоці. Цю інформацію "Думській" підтвердили правоохоронці", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, раніше голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер оприлюднив перелік безпечних для відпочинку пляжних зон, серед них:Інклюзивний пляж "Безмеж";Буфет на Малому Фонтані;"Гранд Петтін";"Ітака"Центральний міський пляж (Чорноморськ);"Куба";пляж "Калетон";Муніципальний пляж "Чайка""Сігал Біч";Муніципальний пляж "Курортний";"Паблік";пляжна ділянка в Ізмаїльському районі, селищі Приморському.Водночас Затоки у переліку безпечних зон для відпочинку немає."Під час повітряної тривоги, при виявленні підозрілих предметів, під час шторму від двох балів — перебування людей біля моря заборонено", — наголосив голова ОВА.Нагадаємо, раніше у Києві надзвичайники витягнули залишки ракети з Верблюжої затоки в Києві. Небезпечну знахідку виявили місцеві мешканці.Також під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.

В Україні офіційно відкрили навчально-випробувальний комплекс із розвитку новітніх технологій у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки UTTC (Ukrainian Training and Testing Complex).Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Під час першого дня функціонування полігону на ньому представили продукцію вітчизняних підприємств, експозиції наукових установ і техно-індустріальних кластерів", — ідеться в повідомленні. "Навчально-випробувальний комплекс має траси та смуги перешкод для легких і важких механізованих засобів розмінування, майданчики для випробування безпілотних авіаційних і наземних роботизованих систем, металодетекторів, спеціального обладнання для розмінування, споруд цивільного захисту й обладнання для екологічного контролю", — додали в Міноборони.У відомстві додали, що саме тут акумулюватиметься досвід у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки.Також у комплексі розширять науково-дослідну діяльність і виробничі можливості для розроблення, випробування та впровадження новітніх інноваційних проектів."У відкритті полігону взяли участь фахівці з розмінування Сил безпеки й оборони України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, представники країн-партнерів, бізнесу, міжнародних організацій і операторів протимінної діяльності", — підсумували в Міністерстві оборони України.Цей комплекс назвали унікальним майданчиком як для практичного використання, так і для міжвідомчої та міжнародної співпраці."Тут відбуватимуться випробування вітчизняних та іноземних зразків у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки", — зазначив начальник головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля.Нагадаємо, що 28 квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu. Про це повідомили в ДСНС.

У вівторок, 6 травня, в Ізюмі Харківської області вибух міни забрав життя двох людей, ще одна особа поранена. Такі випадки останнім почастішали в цьому регіоні.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Харківській області.Там уточнили, що небезпечний предмет вибухнув на території приватного домоволодіння."Унаслідок інциденту загинуло двоє осіб і поранена одна. Постраждалому надається медична допомога", — додали в ДСНС.Рятувальники констатували, що всі обставини події з’ясовують правоохоронці.Надзвичайники також поінформували, що цього ж дня, 6 травня, у Слобідському районі Харкова 53-річний чоловік отримав множинні поранення обличчя, тіла та лівої руки."Це відбулося під час спроби самостійно розібрати вибухонебезпечний предмет. Постраждалого госпіталізовано до лікарні", — уточнили в ДСНС Харківської області.Загалом піротехнічні підрозділи ДСНС вилучили та знешкодили 91 одиницю вибухонебезпечних предметів.Рятувальники розповіли, що за добу на Харківщині зафіксовано дві пожежі, спричинені ворожими обстрілами у Куп’янському районі області."Шановні харків’яни! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги! Почувши сигнал, негайно прямуйте до найближчого укриття", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.Нагадаємо, що 21 квітня в Нікополі Дніпропетровської області жінка отримала важкі травми через ворожу міну. Ще двоє мешканців району постраждали внаслідок російських обстрілів.

У понеділок, 28 квітня, під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."На Харківщині відбулася детонація вибухонебезпечного предмета під робочим органом машини механізованого розмінування", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що під час проведення робіт із розмінування протипожежних розривів на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області сталася детонація вибухонебезпечного предмета під робочим органом машини механізованого розмінування Komatsu."На щастя, обійшлося без постраждалих", — наголосили українські рятувальники. У ДСНС додали, що розмінування лісових масивів наразі є одним із пріоритетних завдань на Харківщині, яка значно постраждала внаслідок бойових дій."Особлива увага приділяється очищенню територій, де розташовані протипожежні розриви, дороги та під'їзні шляхи. Це необхідно для забезпечення безпечного доступу пожежно-рятувальних підрозділів у разі виникнення лісових пожеж", — зауважили надзвичайники.Вони акцентували, що такі машини беруть на себе головну небезпеку та щодня рятують життя піротехніків."Техніку можна відремонтувати. А людське життя — неоціненне!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 15 квітня зранку в Чернігівській області на вибуховому пристрої підірвався автомобіль із ремонту електричних мереж. У результаті інциденту двох працівників госпіталізували.

У Сумській області 13-річний підліток підірвався на вибухівці. Хлопець отримав важкі поранення, його госпіталізували до медичного закладу.Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація.Відомо, що надзвичайна подія трапилася 7 квітня в одній із громад Сумщини. Місцевий хлопець зі своїм другом гуляв біля яру. "Дитина штовхнула ногою невідомий предмет, після чого і відбувся вибух", — зазначили в Сумській ОВА.Станом на ранок 8 квітня стан дитини — стабільно важкий. Медики роблять усе можливе, щоб врятувати хлопцеві життя. "Нам залишається молитися за життя хлопця. Впевнений, що лікарі зроблять все можливо для збереження його життя. Ми ж, своєю чергою, маємо зробити все можливо, щоб таких випадків більше не було. Тому заклади освіти мають проводити виховні години та уроки у Класах Безпеки, на яких ще раз проговорити, що необхідно робити у разі виявлення небезпечного предмета", — наголосив начальник Сумської ОВА Володимир Артюх.Що робити, якщо натрапили на мінуЯкщо ви помітили підозрілий предмет:не наближайтеся;не торкайтеся;не намагайтеся перенести чи розібрати;негайно повідомте за номером "101".Нагадаємо, за даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україні змогли повернути до безпечного використання вже понад 35 тисяч квадратних кілометрів територій. .

Потенційно замінованими в Україні наразі залишаються 139 тисяч квадратних кілометрів. Це величезна територія, розмінування якої може зайняти тривалий час.Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 11 березня. За його словами, 23% території країни є замінованою."Очистити Україну від мінного сміття якнайшвидше — це стратегічна ціль. Над цим працюють 84 сертифікованих оператори. Залучено 225 машин для розмінування, частина техніки вироблена в Україні. Будемо й надалі нарощувати цей потенціал", — зазначив він.Також держава вже компенсувала понад 529 мільйона гривень аграріям, які скористалися послугами приватних операторів для розмінування. Робота за цією програмою триває."Маємо майже 360 заявок від фермерів. У державному бюджеті на поточний рік передбачили для цього три мільярди гривень", — зазначив Шмигаль.Прем'єр подякував партнерам по коаліції розмінування: США, Швейцарії, ЄС, Японії, Норвегії, Німеччині, Канаді, Нідерландам, Швеції. Загалом у програмі бере участь близько півсотні країн."Спільними зусиллями повернемо землю в обробку, а людям гарантуємо безпеку", — додав посадовець.Нагадаємо, раніше голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник повідомляв, що Росія масово використовує заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни або міни зі сейсмічними датчиками. Найбільшу кількість дистанційних мінувань зафіксовано на території Харківської області.

Росія масово використовує заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни або міни зі сейсмічними датчиками. Найбільшу кількість дистанційних мінувань зафіксовано на території Харківської області.Про це розповів голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник в інтерв'ю "Укрінформу". За його словами, зараз найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок російської агресії Харківська, Херсонська та Донецька області."Якщо говорити за дистанційне мінування, то його найбільше, звичайно, у Харківській області. Переважно це заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни ПФМ або протипіхотні міни ПОМ-3 із сейсмічними датчиками", — зазначив Даник.Він додав, що є певна складність у знешкодженні цих мін, але особовий склад ДСНС має належну підготовку та рівень кваліфікації, а також забезпечений технічними засобами, щоб ефективно знешкоджувати їх.Раніше з’являлася інформація, що російські окупанти дистанційно мінують Україну, використовуючи кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5. Зовні вони схожі на невеликий м’ячик сріблястого кольору.Як відомо, Міністерство оборони України розглядає можливість створення сучасного випробувального полігону для тестування нових технологій, які використовуються в процесах розмінування, зокрема, із залученням штучного інтелекту.Нагадаємо, в січні стало відомо, що норвезький уряд виділить Україні 2025 року близько 14 мільйонів євро на підтримку зусиль із розмінування. Програма стосуватиметься, зокрема використання собак-міношукачів.

У вівторок, 26 листопада, у низці областей України почали надходити повідомлення про замінування державних установ, торгових центрів тощо. Наразі правоохоронці проводять перевірки. Про це пише "Суспільне". За даними видання, повідомлення про замінування отримали державні установи, адміністративні будівлі, об'єкти охорони здоров'я, торгові центри, навчальні заклади щонайменше у 13 областях України.  Наразі поліція вже перевіряє об'єкти у регіонах, де повідомляли про мінування. Журналісти "Суспільного" звернулися по коментар до центрального офісу Національної поліції. За даними деяких ЗМІ, відповідні спецслужби також проводять перевірки у судах та навчальних закладах Дніпра, Львова, Рівного, Житомира. Також анонімні повідомлення про замінування отримували в Сумах, Запоріжжі, Ужгороді, Вінниці та інших містах. Варто зазначити, що масові повідомлення про мінування в Україні також зафіксували 14 жовтня. Зокрема, такі повідомлення отримали українські посольства за кордоном. Проте всі сигнали виявилися помилковими. Відомо, що переважна більшість їх надійшла з російських IP-адрес. Нагадаємо, раніше у Львові поліція скерувала до суду обвинувальні акти щодо підлітка, який десять разів повідомляв про замінування різних об'єктів міста.

У п'ятницю, 22 листопада, у Дніпровському районі Києва сталася моторошна трагедія. Чоловік знайшов біля автомобіля коробку, взяв її до рук, а вона здетонувала. Внаслідок вибуху він загинув. Про це повідомила прес-служба поліції Києва. "Поліцейські з’ясовують обставини вибуху у Дніпровському районі столиці, внаслідок якого загинув чоловік", -- йдеться у повідомленні. Інформація про трагедію надійшла до столичної поліції 22 листопада близько 15:00. Попередньо правоохоронці встановили, що чоловік підійшов до транспортного засобу, поруч з яким стояла коробка. Після того як він взяв її в руки -- вона здетонувала. Від отриманих тілесних травм потерпілий загинув на місці події. Наразі правоохоронці встановлюють особу загиблого. На місці працюють слідчо-оперативна група районного та Головного управлінь поліції, вибухотехніки, судово-медичний експерт та інші служби. Нагадаємо, нещодавно у Рівненській області внаслідок вибуху гранати загинули батько та син. Вони були переселенцями із Луганщини. Також раніше у Рівненській області 69-річний чоловік загинув внаслідок вибуху гранати. Боєприпас здетонував в одній з кімнат будинку.

У п’ятницю, 8 листопада, в деяких областях України знову відновилися повідомлення про масові "замінування" будівель. Ідеться про школи та міську раду у Львові. Зокрема, в Івано-Франківську попередили про "замінування" дев'ятьох шкіл міста. Наразі учнів, а також персонал навчальних закладів евакуювали. Про це в коментарі "Суспільному" повідомив керівник сектору комунікації поліції в області Андрій Яцків. За його словами, інформація про замінування надійшла до поліцейських від Держслужби з надзвичайних ситуацій в області. "Наразі інформацію перевіряють відповідні служби. На місці ймовірних замінувань працюють вибухотехніки та слідчо-оперативна група", — розповів Андрій Яцків. За його словами, повідомлень про замінування інших установ та закладів наразі не надходило. У Полтаві теж "замінували" школи. За словами речника Полтавського районного управління поліції Василя Зуба, зловмисники не уточнювали конкретні школи. Наразі поліція проводить перевірку всіх освітніх установ міста. Учнів та співробітників навчальних закладів евакуювали. У Львові теж отримали повідомлення про можливе замінування – цього разу воно стосувалося приміщення міської Ратуші. Як розповів депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич, з приміщення мерії виводять усіх працівників. Нагадаємо, що правоохоронці перевірили 60% закладів державної влади, місцевого самоврядування та інших об’єктів, про замінування яких анонімно повідомлялося вдень 14 жовтня. У жодному з них вибухівки не виявили.

Ветерани й особи з інвалідністю вже працюють у межах проекту ООН, де аналізуватимуть знімки зі супутників і безпілотників для виявлення мін. Можливість працевлаштування у сфері розмінування територій матимуть і інші. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України. Там наголосили, що однією з головних цілей протимінної діяльності є рівний доступ до роботи у цій сфері, зокрема, збільшення залучення жінок, ветеранів, осіб, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, і осіб з інвалідністю. Зокрема, про це йшлося під час семінару "Рівні можливості: залучення людей з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності", який пройшов у Києві за фінансового сприяння уряду Швеції. "Зараз велика увага приділяється впровадженню політик, що забезпечують рівний доступ до роботи у сфері протимінної діяльності, створення спеціалізованих навчальних програм, які включатимуть як технічні, так і нетехнічні навички, необхідні для роботи у цій сфері та створення умов, що забезпечать комфортне та безпечне працевлаштування", — повідомив начальник управління протимінної діяльності, заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки полковник Олег Шуварський. Програму з працевлаштування людей з інвалідністю, серед яких ветерани війни, в Україні реалізує ООН. У межах цього проекту перші четверо українців, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, отримали роботу в міжнародній організації The HALO Trust. Вони аналізуватимуть знімки зі супутників і БПЛА для виявлення та картографування забруднених мінами територій. Пропозицію роботи українці отримали вже через місяць після завершення відповідного курсу із залученням осіб з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності. "Учасників семінару також ознайомили з підходами до працевлаштування та організації робочих місць для осіб з інвалідністю в протимінній діяльності, відбулися практичні заняття", — зазначили в прес-службі Міноборони України. Нагадаємо, що декілька днів тому Україна отримала від Канади 13 автівок з обладнанням для розмінування. Авто надано завдяки спільному проекту канадського уряду і компанії HALO Trust.

У середу, 23 жовтня, у Харківській області тракторист наїхав на вибухонебезпечний пристрій, який здетонував. На щастя, чоловік залишився живий. Про це повідомила прес-служба Головного управління ДСНС України у Харківській області. Відомо, що інцидент трапився у полі поблизу села Велика Комишуваха Барвінківської громади Ізюмського району. Внаслідок детонації невідомого вибухового пристрою стався підрив трактора. Постраждав 54-річний тракторист, пошкоджена техніка. Чоловіка госпіталізували до лікувального закладу. У ДСНС звернулися до харків’ян з проханням бути уважними та обережними. "Не чіпайте будь-які підозрілі та незнайомі предмети. Не відвідуйте ліси, лісосмуги, поля та інші відкриті простори, особливо ті, де точилися бої, або які перебували під ворожою окупацією", -- наголосили рятувальники. Скільки українців постраждали через російські міни від початку війни За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, станом на 1 жовтня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через ворожі міни та вибухонебезпечні предмети постраждала 1 041 особа, з яких діти — 99, дорослі — 942. Від вибухонебезпечних предметів найбільше постраждали представники таких професій: фермери — 191 особа; безробітні — 163 особи (з них пенсіонери — 73 особи); працівники критичної інфраструктури — 110 осіб; водії — 78 осіб; учні — 86 осіб. Варто зазначити, що правоохоронні органи України відкривають кримінальні провадження щодо порушення Росією правил та звичаїв ведення війни за фактом кожного підриву серед українського цивільного населення на російських мінах. Нагадаємо, раніше у Київській області під час робіт тракторист наїхав на вибухонебезпечний пристрій, який здетонував. На щастя, чоловік залишився живий.

У середу, 16 жовтня, у Херсонській області 20-річний юнак підірвався на вибухівці. Хлопець отримав важкі поранення, його госпіталізували до медичного закладу. Про це повідомила прес-служба Херсонської обласної військової адміністрації. Відомо, що нещасний випадок трапився у селі Садок Борозенської громади. Через детонацію вибухового пристрою постраждав місцевий мешканець. "20-річний хлопець дістав вибухову травму, поранення обличчя та тулуба", -- йдеться у повідомленні. В ОВА зазначили, що "швидка" доставила потерпілого до лікарні для надання меддопомоги. Скільки українців постраждали через російські міни від початку війни За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, станом на 1 жовтня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через ворожі міни та вибухонебезпечні предмети постраждала 1 041 особа, з яких діти — 99, дорослі — 942. Від вибухонебезпечних предметів найбільше постраждали представники таких професій: фермери — 191 особа; безробітні — 163 особи (з них пенсіонери — 73 особи); працівники критичної інфраструктури — 110 осіб; водії — 78 осіб; учні — 86 осіб. Варто зазначити, що правоохоронні органи України відкривають кримінальні провадження щодо порушення Росією правил та звичаїв ведення війни за фактом кожного підриву серед українського цивільного населення на російських мінах. Нагадаємо, раніше у Київській області під час робіт тракторист наїхав на вибухонебезпечний пристрій, який здетонував. На щастя, чоловік залишився живий.