# мова

Російську та білоруську мови виключать із переліку, щодо якого в Україні діє європейська Хартія, молдовську приєднають до румунської. Також планується замінити поняття "мови меншин" на "міноритарні мови".Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук. Він розповів, що Кабінет міністрів схвалив проект змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Законопроект пропонує привести назву та положення закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", а також положення законів "Про національні меншини (спільноти) України" та "Про медіа" у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.Зокрема, слова "Європейська хартія регіональних мов або мов меншин" пропонується замінити словами "Європейська хартія регіональних або міноритарних мов".Також пропонується оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки й особливого захисту, передбачений Хартією. Зокрема, передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська й іврит.Положення Хартії, яку ратифікували 2003 року, застосовувалися до білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, російської, румунської, словацької й угорської мов.Таким, чином із переліку повністю виключені білоруська та російська мови. Замість грецької — новогрецька, замість єврейської — іврит. Виключення молдовської пов’язане з тим, що в Молдові визнали молдовську мову румунською. Також додано чеську мови."Європейська хартія регіональних або міноритарних мов" передбачає, зокрема, такі заходи:здійснення рішучих дій, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їх збереження;сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті й / або заохочення такого використання;передбачення належних форм і засобів викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях;сприяння здійсненню наукових досліджень в галузі регіональних мов або мов меншин в університетах чи аналогічних установах.Нагадаємо, на початку листопада міністр освіти України Оксен Лісовий заявив, що на директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають.

Компанія "Укрзалізниця" прибрала зі своїх квитків дубляж інформації російською мовою. Відтепер інформація на проїзних документах буде дублюватись українською та англійською.Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Тимур Ткаченко."Окрім цього, затверджено бланки документів для друку в терміналах самообслуговування, що дозволяє запроваджувати нові сервіси для пасажирів на залізничному транспорті", — зазначив посадовець.Як наголосив Ткаченко, це дуже важливий крок у межах євроінтеграції нашої держави, адже українська залізниця відіграє зараз ключову роль у пасажирських перевезеннях."Відмова від дубляжу російською мовою є не лише символічним, а й практичним кроком для утвердження української мови як єдиної державної. Використання англійської сприяє інтеграції у міжнародний простір, покращує зручність для іноземних пасажирів і демонструє європейські стандарти обслуговування", — додав він.За словами заступника міністра, це не фінальний зовнішній вигляд квитка, він буде дещо удосконалений."Проте головне зараз — відсутність на ньому російської. В якості тесту зробили квиток з передбаченням", — резюмував Ткаченко.Нагадаємо, днями "Укрзалізниця" призначила додатковий швидкісний поїзд з Києва до Львова на Різдво та новорічні свята.Ще раніше "Укрзалізниця" призначила додаткові рейси на шість популярних напрямків. Вони курсуватимуть у період різдвяно-новорічних свят.

Стало відомо про смерть колишньої співачки Національної опери України Катерини Абдулліної. Жінка "прославилась" скандальними висловлюваннями про українські школи та дітей, які їх відвідують.  Про її смерть повідомив на своїй сторінці в Facebook  колишній ведучий новин на телеканалі "Інтер" Максим Равреба. Він також має антиукраїнську позицію. "Так легко уявити тебе живою. Неможливо повірити у свою смерть. Такі справи..." —  написав Равреба у соцмережі 19 листопада. Причини смерті Абдулліної не називаються. Скандальні висловлювання Абдулліної: що відомо Катерина Абдулліна відома тим, що свого часу називала українські школи "бидлячими", а російськомовних дітей — "морально здоровими". При цьому українськомовних дітей співачка вважала "бидлом". Абдулліна уродженка Києва, працювала у Національній опері України. Як зазначало видання «Комерсант український», останні роки жінка жила в Італії під прізвищем Руссо, що, швидше за все, є прізвищем її чоловіка.  Ще у 2013 році Абдулліна втрапила у скандал через свій коментар у соцмережі Facebook під постом публіциста Юхима Гофмана і російського письменника Захара Прилєпіна, який під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну став одним із провідних Z-блогерів і волонтерів. "Віддала дитину в російську гімназію і ще жодного разу не пошкодувала. Всі предмети російською, все ясно і зрозуміло. А найбільше сподобалася урочиста лінійка, я навіть плакала. По-російськи дуже красиво говорили старшокласники. Співали та читали вірші. Так взагалі контингент батьків і дітей різко відрізняється від бидлячих українських шкіл. У першому класі три рази в тиждень українська мова, і випускники розмовляють нею куди краще, ніж випускники українських шкіл. Я рада, що моя донька навчається серед морально здорових дітей. А не серед бидла", — написала тоді у Facebook Абдулліна. Вже після хвилі суспільного обурення, вона почала переконувати, що її пост було сфабрикували, і вона нібито стала жертвою "підстави". Колеги по театру відкрито відмовлялися працювати з Абдулліною на одній сцені, а у ЗМІ почали обговорювати її можливе звільнення. Проте співачка ще деякий час продовжувала працювати в Національній опері. Вона попросила вибачення "перед тими, кого могли образити її слова", хоча й надалі заявляла, що її коментар був підробкою. У той час Міністерство культури заявляло, що підстав для її звільнення немає, але Національний оперний театр все-таки відсторонив Абдулліну від виступів. Нагадаємо, 2 жовтня 2023 року помер народний артист України Андрій Верес. Він  присвятив себе відродженню та розвитку української музичної культури та пісні. Його життя обірвалося у 68 років.

У понеділок, 18 листопада, на передматчевій прес-конференції збірної України в албанській Тирані стався неприємний інцидент через російську мову. Наданий федерацією Албанії перекладач хотів перекладати питання представникам української збірної російською мовою, але отримав відмову. Про це повідомляє "ВЗБІРНА" у своєму Telegram-каналі. Як зазначає джерело, українці категорично відмовились від цього. У підсумку переклад здійснювався з албанської виключно на англійську. "Після пресконференції представниця футбольної федерації Албанії у розмові зі "ВЗБІРНОЮ" пояснила, що вони вважали це "найкращим рішенням, адже російська схожа на українську", — пише джерело. Україні потрібна лише перемога Четверте місце, яке наразі посідає Україна, загрожує прямим вильотом у дивізіон С Ліги націй. Перша ж позиція стала недосяжною для підопічних Реброва — лідер групи Чехія має на три очки більше за "синьо-жовтих" і володіє перевагою в очних іграх. Ключового значення відтак набуває матч з Албанією, за підсумками якого Україна може претендувати на друге місце групи, а з ним — на участь у плей-оф за підвищення в класі. Важливим є і результат іншого матчу вівторка, в якому гратимуть Грузія та Чехія. Якщо Україна переможе Албанію, а Чехія не програє грузинам — тоді підопічні Сергія Реброва посядуть друге місце, а це плей-оф за вихід у дивізіон А. Перемога над Албанією та перемога Грузії над чехами означатиме третє місце для України (плей-оф за збереження місця у дивізіоні В). Нічия або поразка від Албанії — це четверте місце для України та ганебний виліт до дивізіону С. В історії виступів у Лізі націй збірній України ще не доводилося грати в третьому дивізіоні. Минулого сезону українська команда зупинилася за крок від підвищення до ліги А — відставання від Шотландії склало два очки. Нагадаємо, що головний тренер збірної України Сергій Ребров прокоментував підтримку вболівальників у матчі проти Грузії (1:1). Він відзначив "пісню про Путіна" від грузинських уболівальників.

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.

У неділю, 27 жовтня, в Україні відзначають День української писемності та мови. З 2023 року вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, а також це свято змістилося з 9 листопада на 27 жовтня — через зміну церковного календаря та перехід українських церков на новоюліанський календар. Кожна мова у світі має свої особливості. Українська теж вирізняється — навіть на тлі схожих слов’янських (найближчими до нашої мови є білоруська, польська та сербська). Крім того, в українській мові відзначають такі моменти. Милозвучність Це здатність мови до мелодійного, гармонійного звучання. Як нагадує Енциклопедія сучасної України, поширенню думки про милозвучність української сприяла ціла низка факторів, зокрема, особливостей артикуляції: звуків і звукосполучень (у кожній мові артикуляція відповідних фонем має різний фонетичний вияв, так само особливим є поєднання звуків в один мовленнєвий ланцюжок, а також якість їх вимовляння залежно від позицій у словах); слів і словосполучень (окремим мовам притаманна заміна складних випадків вимовляння на легші, наприклад, в українській мові це орфоепічні чергування прийменників, часток, афік­сів: в — у — уві, і - й, з — із — зі, би — б, же — ж, ще — іще, хоч — хоча, -ся — -сь, від — од; спрощення звуків у групах приголосних при словозміні: ждн — жн, здн — зн, стл — сл, слн — лн, зкн — зн, скн — сн, шчк — шк та ін.; уникнення збігу двох і більше голос­них звуків у словах іншомовного походження); фраз і їх сполучень — ідеться передусім про інтонацію, ритм, темп мовлення, які в кожній мові мають свої особливості, наприклад, ритм української мови пов'язаний із виразною довготою наголошених складів, повнозвучністю ненаголошених складів — завдяки цьому виразне українське мовлення у сприйнятті носіїв інших мов може асоціюватися зі співом. Розмаїття діалектів Діалекти української мови стали базою формування української літературної мови на різних етапах історії мови. Однією з характерних особливостей кожного з наріч української мови є лексичні діалектизми — слова або стійкі словосполучення, які не входять до лексичної системи літературної мови. Найбільше діалектизмів серед іменників, рідше — серед дієслів, прикметників, прислівників, службових частин мови. Сучасну українську діалектну мову утворюють три наріччя, в межах яких існують численні окремі діалекти та говірки: північне наріччя (входять східнополіський, середньополіський, західнополіський діалекти), приклади діалектизмів: глива (груша), коросліп (пролісок), товар (худоба), конопляник (горобець), клювок (дятел), ключина (кроква), копаниця (лопата), гладишка (глечик), живець (джерело), веселуха (райдуга), ляскавиця (грім), мигунка (блискавка), хупавий (гарний), бігме (їй-богу), ік (до); південно-східне наріччя (середньонаддніпрянський, слобожанський, степовий діалекти), приклади діалектизмів: жалива (кропива), курай (перекотиполе), перетика (перелісок), скот (худоба), бовдур (димар), вагани (ночви), кабиця (літня піч), кип’яч (окріп), зобува (взуття), киря (сокира), хвища (сильний дощ), кура (заметіль), бокасувати (ходити боком), випасатися (тинятися), желіпати (кричати), но (але); південно-західне наріччя (лемківський, надсянський, закарпатський, покутсько-буковинський, гуцульський, бойківський, наддністрянський, волинський, подільський діалекти), приклади діалектизмів: крумплі (картопля), ярець (ячмінь), хопта (бур’ян), вивірка (білка), когут (півень), льоха (свиня), маржина (худоба), тайстра (торба), нецьки (ночви), плова (дощ), цмок (веселка), стрий (дядько по батькові), вуйко (дядько по матері), нанашко (хрещений батько), банітувати (лаяти), пантрувати (стежити), окмітовувати (помічати), витуманити (видурити), далебі (їй-богу). Фемінітиви Українській мові притаманні фемінітиви — словоформи жіночого роду. Фемінітиви мають давнє походження, нині ж активно відновлюється та розширюється їх застосування. Серед сучасних прикладів фемінітивів: дизайнерка, доцентка, радниця, очільниця, улюблениця, добродійка, програмістка, тренерка, офіцерка, волонтерка тощо. Кличний відмінок Це специфічна граматична особливість української мови, яка підкреслює її милозвучність та підсилює функцію звертань. Кличний відмінок властивий тільки іменникам, вони можуть мати п’яти різних закінчень у цьому відмінку: -е, -ю, -о, -у, -є. Використовують кличний відмінок для прямого звертання до людей, тварин, предметів, для привертання уваги, для вияву поваги. Приклади: друже, брате, котику, Лесю, пані Оксано, пане Максиме, Катерино Володимирівно, Юрію Петровичу тощо. Окрім української, кличний відмінок притаманний також іншим мовам (польській, чеській, сербській, болгарській, румунській, латвійській, литовській, шотландській, арабській, грузинській, корейській, чуваській). Однак часто його використовують більш формально, не так активно, як в українській мові. У радянські часи були спроби уніфікувати українську мову з російською та позбавитися кличного відмінка. Багатство синонімів Українська мова вирізняється розмаїттям синонімічних рядів. Наприклад, до слова "горизонт" можна підібрати такі слова: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругогляд, кругозір, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. А в Короткому словнику синонімів української мови, де зібрано 4 279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" — 45 синонімів. Зменшувально-пестливі форми Українська мова багата на зменшувальні форми, таку форму має навіть слово "вороги" — "вороженьки". Нагадаємо, що, за даними соціологічного опитування, результати якого соціологічна служба Центру Разумкова оприлюднила в липні цього року, за останні 10 років кількість українців, які спілкуються вдома рідною мовою, зросла майже у півтора раза. При цьому 70% громадян вільно нею володіють.

Молдовани повинні знати не тільки румунську мову, але й російську. Це начебто потрібно для того, щоби "зберегти толерантність і мир" у Молдові. Таку заяву зробив кандидат у президенти Молдови від проросійської Соціалістичної партії Александр Стояногло. Його цитує видання Newsmaker. На думку політика, не можна "будувати країну тільки однією мовою", громадяни Молдови мають знати й румунську, і російську мови. "Усі діти, які закінчують школу, незалежно від мови навчання, мають знати румунську мову на рівні, який давав би їм змогу вільно інтегруватися в молдовське суспільство, щоби ми не ділили людей. Одночасно я вважаю, що громадяни країни повинні знати й російську мову", — сказав Стояноло в ефірі телеканалу Exclusiv TV. Він назвав двомовність у Молдові "однією з рідкісних наших переваг". "Ми не можемо будувати країну тільки однією мовою, тому що за всіма стандартами європейськими, стандартами, пов'язаними з правами людини, ми не можемо позбавити людей можливості говорити їхньою рідною мовою, розвивати цю мову, навчатися цією мовою. Якщо ми хочемо зберегти в країні міжетнічну толерантність, взаємну повагу, громадянський мир, ми повинні вміти спілкуватися і державною мовою, і мовою спілкування. Це дасть можливість зняти цю штучну напругу", — вважає Стояногло. У першому турі президентських виборів чинна президентка Молдови Мая Санду отримала 42,37% голосів, а висуванець проросійської Партії соціалістів Молдови Александр Стояногло — 26,02%. Другий тур президентських виборів у Молдові пройде 3 листопада. Нагадаємо, Генеральний інспекторат поліції Молдови 22 жовтня повідомив, що правоохоронці розслідують понад 400 випадків підкупу виборців. У поліції уточнили, що більшість підозрюваних співпрацюють зі слідством.

З нагоди Дня української писемності та мови, який святкують 27 жовтня, Вікіпедія пропонує взяти участь у марафоні з призами. Учасники можуть отримати відзнаки та цінні призи, зокрема за створення або поліпшення статей. Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, яке спільно з громадською організацією "Вікімедіа Україна" розпочало "Тиждень української мови у Вікіпедії", який розпочався 15 жовтня та триватиме до 5 листопада 2024 року включно. Мета даного проекту — створити та вдосконалити якнайбільше статей на тему української мови й літератури в україномовному розділі Вікіпедії. Долучитися до марафону можуть усі охочі. Для цього потрібно зареєструватися у Вікіпедії та створити чи поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури. "Мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це наша історія, наші цінності й наша спільна пам’ять. Сьогодні важливо не лише говорити українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі, і цей проєкт — чудова можливість зробити внесок у її розвиток. Ця ініціатива, допоможе зберегти і примножити українську мову на глобальному рівні", — зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький. Тиждень української мови у Вікіпедії дозволяє розширити вплив української культури в інформаційному просторі. Зокрема, через створення якісного україномовного контенту, який доступний на глобальному рівні. Залучення громадськості до таких ініціатив не лише сприяє популяризації мови, але й дозволяє кожному зробити свій внесок у зміцнення мовної спільноти. Така робота з платформою Вікіпедія забезпечує неоціненний інструмент для поширення української культури, підвищуючи обізнаність про нашу мову, літературу та історію в усьому світі. Як взяти участь у марафоні Долучитися до марафону можуть усі охочі. Для цього потрібно: зареєструватися у Вікіпедії; створити чи поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури.  Вікіпедія надасть перелік статей, які потребують доопрацювання, перекладу чи написання. Для найактивніших учасників та учасниць, а також для авторів найкращих статей передбачені сувеніри та призи. Вимоги до статей на Вікіпедії: мають бути написані в енциклопедичному стилі; Вікіпедія не дозволяє плагіату; текст статей не може містити невичитаний машинний переклад; Вікіпедія не дозволяє оригінальних досліджень, всі неочевидні твердження мають бути підкріплені посиланнями на авторитетні джерела; стаття повинна носити неупереджений зміст та висвітлити усі наявні погляди; статті не повинні містити грубих порушень інших правил Вікіпедії. Нагадаємо, Нагадаємо, 22 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вчителі в Україні під час освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками.

Уперше в Молдові бюлетені для голосування будуть не лише румунською та російською, а ще й чотирма іншими мовами, серед яких українська. Цього тижня розпочався їх друк для дільниць на вибори президента та референдум щодо вступу до Європейського Союзу. Про це повідомив телемовник TV8. Журналісти зазначили, що загалом для референдуму та президентських виборів у Молдові надрукують 5,6 мільйона бюлетенів. На відміну від попередніх виборів, з'являться бюлетені чотирма мовами національних меншин: українською, гагаузькою, болгарською та ромською. Заплановано надрукувати в цілому 2,1 мільйона бюлетенів румунською, понад 600 тисяч російською та 115 тисяч українською. "На минулих виборах ми отримували запити тільки російською мовою, і ми друкували бюлетені румунською та російською. Тепер надійшли запити іншими мовами етнічних меншин. Після друку бюлетені розподілять через окружні виборчі ради у виборчі бюро", — пояснила голова Центральної виборчої комісії Молдови Анжеліка Караман. Наразі вже надруковано бюлетені для тих, хто голосуватиме поштою, а також для виборчих дільниць за кордоном. Як відомо, 20 жовтня в Молдові відбудеться референдум про вступ до Європейського Союзу. Він пройде разом із виборами президента, на яких президентка Мая Санду прагне переобратися на другий термін. Нагадаємо, ще на початку серпня стало відомо, що олігарх-утікач Ілан Шор і його проросійський блок "Перемога" не зможуть узяти участь у президентських виборах і референдумі в Молдові. Їм офіційно відмовили в реєстрації.

У Міністерстві освіти та науки знайшла підтримку ініціатива щодо заборони спілкуватися російською мовою на перервах у школах. Захист у цьому питані національних меншин не стосується мови країни-агресора. Таку заяву на годині запитань до уряду зробив міністр освіти Оксен Лісовий, пишуть "Українські Новини". "Щодо законопроекту, ініціативи пані Наталі Піпи, то Міністерство освіти законопроект з деякими зауваженнями підтримало його", — сказав міністр щодо законопроєкту про заборону спілкування у школах російською мовою. Лісовий переконаний, що в будь-яких рішеннях, які захищають українську мову, необхідно передбачити можливість рівноцінного, рівноправного розвитку мов національних спільнот Європейського Союзу. "Це безумовно ні в якому разі не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що мова використовується як зброя, як передумова для агресії", — наголосив Лісовий щодо необхідності захисту мов нацменшин. За словами посадовця, у Міносвіти "дбають про мови корінних народів, мови національних спільнот і перш за все за розвиток української мови". Нагадаємо, 22 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вчителі в Україні під час освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками.

У Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Про це повідомила народна депутатка Наталія Піпа, яка є ініціаторкою документа. "Ми зобов’язали всі школи з 2021 надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що, виходячи з уроку, діти, а подекуди й вчителі, переходять на російську. Щоби це змінити, я реєструю законопроект, який зобовʼязує розмовляти українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи", — пояснила вона. За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою винятково українською мовою під час уроків і перерв. Депутатка пояснила, що зміни потрібні, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти через мову та булінг. Також проблема в тому, що дітям, які не розмовляють українською, важче навчатися. "Діти, які погано знають українську, вже в першому класі мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО / НМТ і мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому. Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми спілкуються російською. Таких батьків я закликаю розмовляти з дітьми українською", — зазначила Піпа. Поданий законопроект вводить до Закону "Про освіту" поняття "українськомовного середовища" та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище. Документ передбачає, що вчителі не зможуть переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи. Натомість вчителі та директори зможуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською та робити зауваження, коли чують російську у дітей. Також законопроект пропонує батькам школярів долучатися до створення та підтримання українськомовного середовища в закладах освіти. "Дуже важливо, щоби використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку. Ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів і батьків: "Пролунав дзвінок — можна будь-якою мовою" (і ми розуміємо, що ця будь-яка — чомусь російська)", — вважає Піпа. Згідно з її законопроектом, Кабмін і центральні органи виконавчої влади зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей. "Я сподіваюся на підтримку як батьків, так і освітян. Ми маємо обʼєднатися заради наших дітей. Законопроект у процесі реєстрації. Усі деталі — пізніше, як тільки документ опублікують на сайті Верховної Ради", — підсумувала Піпа. Нагадаємо, 22 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що вчителі в Україні під час освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками.

Вже 74 особи подали заявки на те, щоб стати мовними інспекторами в Івано-Франківську. Влада найближчим часом очікує збільшення кількості охочих. Про це  в ефірі радіо "Західний полюс" повідомив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Посадовець зазначив, що така кількість охочих була зафіксована станом на ранок середи, 18 вересня. Водночас Марцінків очікує зростання кількості заявок: "Думаю, їх буде не менш ніж сотня". Після цього буде проведений відбір і навчання, а вже потім інспектори почнуть роботу. Щоб стати інспектором, потрібно заповнити анкету, яку Руслан Марцінків розміщує у своїх соцмережах. Він наголосив, що мовні інспектори будуть працювати у межах законодавства і не будуть штрафувати порушників. Водночас ці люди будуть проводити роз’яснювальну роботу "в межах доброго спілкування". Чому у Франківську впроваджують мовних інспекторів Мер Франківська Руслан Марцінків 10 вересня зробив заяву, що останнім часом в місті частіше можна почути російську мову, тому влада вирішила створити мовну інспекцію. "Зустрівся з уповноваженим з прав державної мови Тарасом Кременем. Запровадимо ініціативу: мовні інспектори. Бо, на жаль, російської мови побільшало в нашому місті. А це проблема для нашої держави", — зазначив він. Мовні інспектори, за його словами, контролюватимуть те, щоб українська мова залишалася основною у місті. Варто зазначити, що за даними соціологічного опитування, яке проводилося соціологічною службою Центру Разумкова, за останні 10 років кількість українців, які спілкуються вдома рідною мовою, зросла майже у півтора раза. При цьому 70% громадян вільно нею володіють. Нагадаємо, 30 травня Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.

В Івано-Франківську можуть з'явитися мовні інспектори, які контролюватимуть те, щоб українська мова залишалася основною у місті. Про це розповів міський голова Руслан Марцінків після зустрічі з мовним омбудсменом Тарасом Кременем. Посадовець пояснив, що останнім часом в Івано-Франківську частіше можна почути російську мову, тому вирішили створити мовну інспекцію. "Сьогодні зустрівся з уповноваженим з прав державної мови Тарасом Кременем. Запровадимо ініціативу: мовні інспектори. Бо, на жаль, російської мови побільшало в нашому місті. А це проблема для нашої держави", -- зазначив він. Подробиці ініціативи міський голова обіцяв оприлюднити пізніше. Варто зазначити, що за даними соціологічного опитування, яке проводилося соціологічною службою Центру Разумкова, за останні 10 років кількість українців, які спілкуються вдома рідною мовою, зросла майже у півтора раза. При цьому 70% громадян вільно нею володіють. Нагадаємо, 30 травня Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.

Вчителі в Україні у ході освітнього процесу мають спілкуватися лише державною мовою. Зокрема, ця вимога стосується не лише проведення уроків, але й під час перерв, позакласної роботи та спілкування між іншими шкільними працівниками. Про це нагадав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. У випадку виявлення порушення освітян можуть покарати штрафом. Отримати відповідне покарання можуть не тільки шкільні вчителі, а також директори шкіл, ректори й науково-педагогічні працівники, які свідомо ігнорують вимоги законодавства. Кремінь зауважив, що освітній процес -- це всі види діяльності, що відбуваються на території навчального закладу. "Тобто це і класна робота, і виховна робота, і спілкування здобувачів освіти та педагогічних представників у класах, учительських, їдальнях, коридорах, спортивних залах, на стадіоні, на території школи. Перерва -- це теж освітній процес, і там має бути державна мова", -- додав він. Так, за словами посадовця, заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови на всіх освітніх рівнях. Також він зауважив, що учням, які належать до корінних народів або національних меншин, поруч із державною мають право на навчання рідною мовою. Це можливо забезпечити шляхом створення окремих класів для таких дітей. "Плекаймо мову, розвиваймо освіту, виховуймо свідомого громадянина!" -- додав він. Нагадаємо, у червні соціологічна служба Центру Разумкова провела опитування, яке свідчить, що за останні 10 років кількість українців, які спілкуються вдома рідною мовою, зросла майже у півтора раза. При цьому 70% громадян вільно нею володіють.

Українська стрибунка у висоту Оксана Окунєва втрапила у скандал, опублікувавши пост на захист російської мови. Проте через певний проміжок часу спортсменка видалила допис зі своєї сторінки в Facebook. "Як набридло бачити пости про те, як ганьблять російську мову. Кажу для націоналістів із Заходу України. Відштовхуючись від історичних фактів, українська та російські мови походять від давньоруської мови. Слов'яни були поділені на племена, кожне мало свої діалекти та акценти. Більшість корінних громадян України, їхніх предків, що жили ще до появи України, говорили та говорять російською", — йшлося у повідомленні Окунєвої. Стрибунка також наголосила, що російську мову вигадав не Путін і не Єльцин, а також не їхні попередники. "Як казав український поет Тарас Шевченко: "Чужому вчіться, й свого не цурайтесь". Якщо нашою російською мовою говорить ворог, ми не повинні її соромитися. Закликаю націоналістів не розділяти великий український народ за мовною ознакою", — написала Окунєва у Facebook. Цікаво, що Instagram-сторінка Ukrainian Athletics, яка поширила скандальний допис 34-річної спортсменки у себе в сторіз, також видалила його. Фото: Instagram-сторінка Ukrainian Athletics Оксана Окунєва є семиразовою чемпіонкою України у стрибках у висоту, учасницею Олімпійських ігор 2016 року в Ріо та переможницею Універсіади-2017. Нагадаємо, 11 серпня олімпійська збірна України завершила виступ на Іграх у Парижі. В активі наших спортсменів 12 нагород — три золоті медалі, п'ять срібних та чотири бронзові. Такий результат приніс нашій збірній 22 сходинку у загальному заліку Олімпіади. Цікаво, що інша українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх пожертвувала 500 тисяч гривень патронатній службі "Азову". Раніше стало відомо, що Міжнародний паралімпійський комітет допустив до Паралімпіади-2024 98 "нейтральних" атлетів. Йдеться про спортсменів з Росії та Білорусі.