# мова

За перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг та брошур було випущено іноземною мовою. Зокрема, 1,7% книг було випущено російською мовою.Як повідомляє Державний комітет України з питань телебачення, частка книг російською мовою за назвами складає 106 видань.У Держкомітеті зауважили, що це менше ніж за відповідний період 2023 року та 2024 року, що свідчить про дотримання переважної більшості видавців закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також про зменшення попиту в українському суспільстві на книги мовою держави-агресора."Менше ніж за пів року було одержано 8422 примірників книг і брошур. Станом на 24 червня поточного року фахівці Книжкової палати внесли до бібліографічного реєстру 6 318 друкованих одиниць видань, загальний тираж яких складає 12 747,9 тисяч примірників. Переважна більшість зареєстрованих книг і брошур  випущено українською мовою, близько 10% до загальної кількості — іншими мовами", — зазначили у Держкомітеті.Нагадаємо, у червні 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріплює англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні. Також документ визначає перелік посад, кандидати на які повинні обов'язково знати англійську мову.

Рішення влади Російської Федерації про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України — це черговий вияв геноцидної політики Москви.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України (МЗС)."Імперська Росія, яка систематично маніпулює мовним питанням для виправдання агресії, провадить цілеспрямовану політику русифікації, асиміляції, геноцидного винищення цілих народів, пригноблення інших культур, придушення національної ідентичності", — йдеться в повідомленні.Українські дипломати зауважили, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову загалом понад 130 разів."Зрештою автори цих спроб згинули разом зі своїми указами, циркулярами та доносами, а українська мова пережила всіх гнобителів", — додали в МЗС України.У відомстві акцентували, що так само "зійдуть на пси" сучасні спроби продовжити царські репресії та сталінський лінгвоцид."Російським шовіністам, які вирішили вкотре "заборонити" українське слово на Херсонщині можемо відповісти словами великого уродженця Херсонщини Миколи Куліша: "Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!" — зазначили в МЗС.Вони наголосили, що зараз українська мова не беззбройна. За нею — сила українського війська та зброї. Тому всі російські "заборони" такі ж бутафорні та тимчасові, як і російська окупація. "Окупанти згинуть, а Чаплинка Куліша та решта Херсонщини, Запоріжжя та нашого Півдня були та будуть Україною. І коли російський чобіт забереться геть з української землі, вслід йому пролунає відбірне та міцне українське слово", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

У вівторок, 17 червня, підписано меморандум про стратегічне партнерство з мобільним оператором Kyivstar, який виступить ключовим інвестором розробки першої великої мовної моделі (LLM) українською мовою.Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров."Розпочинаємо розробку української LLM. Сьогодні підписали меморандум з Kyivstar — стратегічним партнером та інвестором проекту", — зазначив він.За його словами, національна мовна модель — це фундамент для нових AI-продуктів усередині країни, стартапів, інвестицій і зростання економіки України."Модель навчатиметься на унікальному масиві українських даних, тож глибше розумітиме нашу мову, історію та контекст, аніж іноземні моделі", — уточнив він.Міністр додав, що українська LLM — необхідна умова для збереження даних і важливий крок до цифрової незалежності.Ключові переваги української LLM:якість — модель навчатиметься на українських даних і розумітиме наш контекст;вартість — ШІ буде доступнішим і дешевшим для українських користувачів;безпека — дані зберігатимуться в Україні та будуть захищені для держави й оборони."Першу версію моделі плануємо представити до кінця 2025 року. Вона стане доступною для державних установ, університетів, науковців, громадських організацій і бізнесу", — розповів Михайло Федоров.Міністр цифрової трансформації України підсумував, що це стратегічний крок у розвитку та впровадженні ШІ на національному рівні.Як відомо, в "Дії" запустили тестування першого сервісу штучного інтелекту. Незабаром він стане частиною цифрових послуг для громадян і вже невдовзі спростить отримання популярних документів.Нагадаємо, нещодавно керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявляв, що завдання майбутнього — мінімізувати людську участь у війні. Це можна зробити завдяки штучному інтелекту, частина рішень щодо розробок воєнного штучного інтелекту вже працює в Україні.

У Києві перевірять організаторів концерту Вєрки Сердючки, під час виступу якої лунали російськомовні пісні. Влада зафіксувала грубе порушення українського законодавства.Про це на сторінці в Facebook повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Посадовець, коментуючи виступ 13 червня в Києві Вєрки Сердючки, наголосив, що російськомовним пісням не місце в українській столиці."Маємо ознаки грубого порушення статей 23 та 29 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" — у частині застосування державної мови у сфері культури та під час публічних заходів. Окрім того, у Києві з 2023 року офіційно діє мораторій на публічне використання російськомовного музичного продукту, який також було знехтувано", — йдеться у заяві Тараса Кременя.Уповноваженим прийнято рішення про відкриття заходу державного контролю щодо організатора публічного заходу. "Звертаюсь до Національної поліції України з метою належного реагування. Ми не дозволимо, щоб в українській столиці під прикриттям "розваг" знову легалізували мовну присутність держави-агресора. Це не просто про закон — це про національну гідність. І відповідальність буде", — наголосив Кремінь.Коли дозволено використовувати російську мовуУповноважений і захисту державної мови нагадав, що відповідно до пункту другої статті 23 мовного закону "мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. "Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм", — додав посадовець.Нагадаємо, днями на концерті Verka Serduchka & Band у Києві прозвучали російськомовні пісні — зокрема "Всё будет хорошо" та "Дольче Габбана". Це обурило частину українців, й активісти поскаржилися мовному омбудсмену.Раніше народна артистка України Лариса Кадочникова, яка виконала роль Марічки у популярній кінострічці "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, відмовилася говорити українською мовою та наголосила, що вона "багато зробила" для нашої держави.

Від початку цього року порушники мовного законодавства сплатили до місцевих бюджетів штрафи на суму майже 200 тисяч гривень. Однак при цьому самих порушень на території всієї України не стало менше.Про це розповів уповноважений із захисту державної мови в Україні Тарас Кремінь в інтерв’ю виданню "Лівий берег".За словами мовного омбудсмена, впродовж 2025 року на його адресу надійшли 1 182 звернення, за якими зараз проводять 420 заходів державного контролю, тобто виявляють ознаки порушення законодавства."За цей рік я особисто розглянув 252 справи про адміністративні правопорушення. Виніс 57 штрафів. У середньому це 3 400 гривень. Звичайно, там були й повторні 134 попередження. Близько 200 000 гривень сплатили порушники до місцевих бюджетів", — зазначив Кремінь.Окрім того, посадовець розповів, що порушень мовного законодавства в Україні не стало менше, адже постійно з'являються нові інтернет-ресурси та виникають нові мовні скандали.Кремінь також відзначив, що у 80% випадків після звернень громадян щодо порушення законодавства ситуація виправляється. Це, зокрема, стосується сфери обслуговування, зовнішньої реклами й освіти, інформації про товари та послуги."Тобто, скажімо, якщо вивіска була недержавною мовою, вона змінюється на українську — і на тому ситуація закривається", — додав мовний омбудсмен.Як відомо, закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.За порушення мовного законодавства карають попередженням або штрафом. Штраф за перше порушення мовного законодавства — від 3 400 до 8 500 гривень, а за повторне — від 8 500 до 11 900 гривень.Нагадаємо, у квітні Тарас Кремінь розповідав, що на порушення мовного законодавства з початку 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг надійшло зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

У четвер, 5 червня, Верховна Рада України ухвалила постанови, що змінюють назву 184 українських населених пунктів через невідповідність стандартам державної мови або через те, що вони містять "символіку російської імперської політики".Про це повідомила прес-служба українського парламенту. Йдеться про два документи — №11363, який підтримали 257 нардепів, і №13259, за який проголосували 258 депутатів.У постанові "Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови" перейменовано 165 окремих населених пунктів. Ідеться про Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Луганську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську та Чернігівську області..Зокрема, місто Сорокине Довжанського району, що на Луганщині, перейменовано на місто Сорочине. Село Вячеславка на Запоріжжі стає В’ячеславка, село Каменка у Київській області — Кам’янка. Також змінено назви 18 селищ і 146 сіл.Постанова "Про перейменування окремих населених пунктів" перейменовує 19 населених пунктів (три селища та 16 сіл) Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Харківської та Хмельницької областей. Зокрема, село Петрове на Волині тепер називатиметься Цуцнів.Нагадаємо, що Верховна Рада України минулого року перейменувала понад 300 населених пунктів, назви яких містили символіку російської імперської політики або не відповідали стандартам державної мови.

У середу, 4 червня, український уряд схвалив концепцію Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026-2030 роки.Про це повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук. За його словами, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок."Концепція визначає стратегічні напрями, цілі та завдання для підвищення рівня володіння англійською мовою серед населення України", — зазначив він.Представник Кабміну в парламенті додав, що це відбуватиметься, зокрема, шляхом створення сприятливого інституційного, фінансового та кадрового забезпечення для реалізації заходів програми."Визначено Міністерство культури та стратегічних комунікацій державним замовником програми", — підсумував Тарас Мельничук.Як відомо, 23 травня, Кабмін затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ.Народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив перелік посад у сфері освіти та науки, претенденти на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою. За постановою уряду, англійську мову повинні опанувати:у вишах — заступники керівників, декани, завідувачі кафедр, професори, науковці, керівники міжнародних підрозділів;у коледжах — заступники з міжнародки, керівники відділів, які працюють з іноземцями;у профтехах — методисти й адміністрація, яка відповідає за співпрацю з іншими країнами;у наукових установах — завідувачі аспірантур, керівники видавництв, старші наукові співробітники тощо.Нагадаємо, що 26 червня минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріпив англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні.

Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Це один із підсумків зустрічі міністра освіти та науки України Оксена Лісового та його першого заступника Євгена Кудрявця з міністеркою національної освіти Польща Барбарою Новацькою та послом України в Польщі Василем Бондарем.У межах чинного польського законодавства школи можуть запроваджувати викладання української мови за таких умов:за ініціативи батьків, які можуть написати відповідне звернення до адміністрації польської школи (у разі виникнення труднощів — можна повідомити про це посольство України в Польщі);якщо є кадрова спроможність, тобто вчитель української мови, якого можна працевлаштувати, а також сформована група учнів;за погодженням із директором школи та за згодою керівного органу."Розроблення програм для викладання української мови як другої іноземної в польських школах уже триває", — наголосили у відомстві.Окрім того, у польських школах передбачено низку форм підтримки, якими можуть скористатися українські учні:додаткові безплатні заняття з польської мови;додаткові заняття з певного предмета;навчання на підготовчому відділенні;допомога асистента вчителя, який знає мову країни походження;допомога міжкультурного асистента.У міністерстві додали: під час зустрічі польська сторона також повідомила, що розгляне можливість занесення української мови до переліку мов, які можна обрати для складання "екзамену восьмикласника" — обов’язкового для переходу на наступний рівень середньої освіти. Таке питання, можливо, врахують у межах запланованої реформи шкільної освіти Польщі на 2026-2027 роки."МОН спільно з партнерами працює над тим, щоб українські діти за кордоном не втрачали зв’язок з Україною та мали змогу вивчати українознавчі предмети!" — наголосили в українському відомстві.Нагадаємо, кандидати в президенти Польщі під час нещодавніх дебатів багато говорили про Україну. Зокрема, Рафал Тшасковський звинуватив опонента Кароля Навроцького в тому, що він повторює мову Путіна щодо деяких питань, які стосуються України.

Кабінет міністрів затвердив постанову, згідно з якою англійська мова стала обов'язковою для низки освітніх посад. Це стосується вишів, коледжів, профтехів та наукових установ.Відповідне повідомлення у своєму Telegram-каналі оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко.Він оприлюднив перелік посад у сфері освіти та науки, претенденти на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою. Згідно з постановою уряду, англійську мову повинні опанувати: У вишах — заступники керівників, декани, завідувачі кафедр, професори, науковці, керівники міжнародних підрозділів. У коледжах — заступники з міжнародки, керівники відділів, які працюють з іноземцями. У профтехах — методисти й адміністрація, яка відповідає за співпрацю з іншими країнами. У наукових установах — завідувачі аспірантур, керівники видавництв, старші наукові співробітники тощо.Нагадаємо, у червні 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який офіційно закріплює англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування в країні.Раніше Міністерство освіти та науки затвердило норми, за яким у 2025 році прийматимуть на навчання студентів вищі навчальні заклади.

У Київській області звільнили директорку школи, яка на роботі використовувала російську мову. Це є порушенням українського законодавства, адже мовою освітнього процесу є лише українська.Про цей інцидент повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.За її словами, скарги на директорку школи подали батьки учнів. Вони повідомили, що жінка говорить російською під час спілкування зі школярами, вчителями та батьками, а також під час заходів у школі."Батьки, серед яких зокрема військовослужбовці, повідомили, що директор закладу під час виконання посадових обов’язків використовує російську мову, на численні зауваження щодо необхідності використання державної мови не реагує, аргументуючи тим, що їй так зручно спілкуватися", — наголосила Лещик.Окрім цього, батьки надали відеодокази застосування керівником закладу недержавної мови. Лещик додала, що відповідно до законодавства, директори шкіл мають вільно володіти державною мовою — це передбачено у Законі "Про освіту". Тож омбудсменка надіслала лист до засновника школи, аби перевірили, чи посадовиця відповідає цим вимогам.У відповідь в управлінні освіти зазначили, що у 2021 році, коли школа перейшла у їхнє підпорядкування, директорці рекомендували подати документи, які б засвідчили її рівень володіння українською мовою. Проте станом на квітень цього року вона досі не подала жодного сертифіката."За результатами атестації у квітні 2025 року було встановлено її невідповідність займаній посаді директора закладу. Як наслідок вона була звільнена наказом начальника органу управління освіти", — додала Лещик.Водночас про який саме навчальний заклад йдеться омбудсменка не повідомила.Нагадаємо, у січні народна артистка України Лариса Кадочникова, яка виконала роль Марічки у популярній кінострічці "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, відмовилася говорити українською мовою та наголосила, що вона "багато зробила" для нашої держави.

У понеділок, 12 травня, в київській Кирилівській церкві вперше за понад 30 років відбулася Божественна літургія українською мовою. Її очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.Про це повідомила прес-служба Православної церкви України. Під час проповіді Епіфаній зазначив, що український народ проти волі завойовників залишався живим.З 1994 року в Кирилівській церкві відбувалися богослужіння Московського патріархату — так тривало до кінця січня 2025-го."Кирилівська церква після Софії Київської — другий столичний храм часів давньої Київської держави, заснований ще у ХІІ столітті. Ця церква збереглася до наших днів майже у первісному вигляді. Важко осягнути, скільки всього пережила ця унікальна святиня, скільки витримала ворожих навал, окупантів, богоборців тощо. Але вона дивом вистояла — на втіху нам і на славу Божу", — йдеться у повідомленні ПЦУ.Кирилівська церква стане осередком Луганської єпархії. Начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко сказав, що місце для богослужінь шукали з 2024 року. Священники служитимуть тут аж до звільнення Луганщини. Кирилівська церква, що розташована у Києві по вулиці Олени Теліги, 12, нині є відділом Національного заповідника "Софія Київська"."Цей храм — не просто старовинна пам’ятка архітектури, він зберігає славне минуле, яке промовляє до нас старовинними фресками, монументальним живописом. До речі, старовинних фресок тут є 800 квадратних метрів, з унікальними сюжетами", — йдеться в повідомленні ПЦУ.Нагадаємо, що 8 березня рятувальники зняли обвалений хрест з купола одного з храмів Києво-Печерської лаври. Для цього вони використали автоколінчастий підіймач.

Блогерка Анна Алхім із Дніпра знову отримала порцію критики після від відвідин вечірки своєї колеги Стасі Макєєвої. Під час одного з конкурсів її попросили заспівати українську пісню: Алхім відреагувала доволі дивно, чим розлютила українців.@oxanashkola2 #алхім #конкурс ♬ оригінальний звук - OxanashkolaЗазвичай Алхім слухає російських виконавців і дещо зневажливо ставиться як до української музики, так і до української мови взагаліВетерани війни Олександр Терен і Олег Симороз засудили Алхім. Зокрема, Терен обурився через те, що велика кількість українців стежить за Алхім у соцмережах."Мене дивує і жахає кількість людей, які споживають цей дегенеративний контент. Існують люди, які просто руйнують український простір, руйнують все українське, що було. Лайно відверте. Я в шоці з тієї кількості людей, які це дивляться та які це споживають", — зазначив він.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Олександр Терен (@tsvit_terenu)Своєю чергою, Олег Симороз висловив здивування, що 2025 року, на четвертому році повномасштабної війни Росії проти України, ще варто щось писати про неприпустимість толерування русні."Ті, хто читають і лайкають це створіння за "прикольні мати" та байки про "успішний успіх", ну, мені вас щиро шкода, це називається розумова неповноцінність і банально несмак. Якщо вам цілком серйозно потрібно пояснювати, що поганого у тому, що блогер несе в інфопростір російських виконавців, які підтримують дії Путіна проти України, то ви або ворог, або занадто тупа безпринципна людина. Тільки я дуже вас прошу не прикривайтеся донатами та ще там чимось, як ваша Анічка", — наголосив Симороз. Блогерка Олена Мандзюк також публічно засудила Алхім."Можливо, колись я теж не очікувала від себе такої прямолінійності, але, відверто, наше суспільство деградує з подібними "алхім". Поки найкращі гинуть, інше болото має змогу розростатися. Цього не можна дозволяти", — акцентувала вона.  Нагадаємо, 26 травня 2023 року стало відомо, що ракетну атаку Російської Федерації по міській поліклініці Дніпра пов'язували з відомою українською блогеркою Анною Алхімовою. Напередодні атаки жінка опублікувала історію в Instagram, де заявила, що в лікарні Дніпра "переповнені військовими".

В українських школах 28 квітня розпочався моніторинг щодо використання державної мови в освіті. Однією з ключових цілей є виявлення актуальних тенденцій у використанні української мови в освітньому середовищі.Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови. Моніторинг триває в межах спільного проєкту уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя і Державної служби якості освіти України.За даними посадовця, метою дослідження є:виявити актуальні тенденції у використанні української мови в освітньому середовищі;визначити чинники, що впливають на мовні практики учасників освітнього процесу у межах закладу освіти й поза ним;оцінити рівень мотивації до вдосконалення володіння державною мовою;провести аналіз мотивації до підвищення рівня володіння державною мовою;вивчити наявність та якість навчально-методичних і цифрових ресурсів для вивчення української мови."Освітній процес охоплює всі види діяльності, що відбуваються на території будь-якого закладу. Українська має лунати не лише на уроках, на перервах, на батьківських зборах, в бібліотеці, спортзалі та бомбосховищі. Вона має бути скрізь! Дослідження, яке ми проводимо разом з ДСЯО четвертий рік поспіль, сприяє утвердженню державної мови. Підвищення якості викладання, контроль за застосуванням української, створення додаткових можливостей для учасників освітнього процесу — краща інвестиція у майбутнє", — йдеться у заяві Тараса Кременя. Уповноважений акцентував на важливості дотримання 21 статті закону про державну мову, яка передбачає обов’язкове застосування української в закладах освіти та закликав усіх учасників освітнього процесу до активної співпраці у питанні утвердження державної мови в школах та за їх межами.Протягом 2022-2025 років уповноважений і Державна служба якості освіти України проводили щорічні моніторинги застосування української мови як державної у закладах загальної середньої освіти, в межах яких опитувались учні, їхні батьки та вчителі з питань мови спілкування в освітньому процесі, під час перерв, у повсякденні та щодо використання онлайн-контенту.Раніше повідомлялось, що в Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.Нагадаємо, на порушення мовного законодавства у першому кварталі 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

Українська мова майже повністю витіснила російську з навчального процесу. Нині 99% закладів загальної середньої освіти забезпечують навчання державною мовою. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, якщо у 2021–2022 навчальному році близько 100 тисяч учнів навчалися російською мовою або вивчали її як іноземну, то станом на сьогодні ця кількість скоротилася у тисячі разів — до 345 осіб.Кремінь переконаний, що цей мовний зсув є результатом багатьох факторів. Однією з головних причин змін він назвав "переосмислення мовної ідентичності українців після повномасштабного вторгнення"."Питання державної мови стало одним із головних пріоритетів громадян України, які екзистенційно відкинули мову країни-окупанта", — зауважив він.Мовний омбудсмен наголосив, що особливо помітні зміни в південних і східних регіонах, які раніше були осередками русифікації. Кремінь переконаний, що навіть у тих поодиноких випадках, де навчання російською ще формально зберігається, йдеться про "залишковий контингент", що вступив до шкіл кілька років тому, і ця ситуація буде остаточно змінена вже з наступного навчального року.Посадовець також наголосив на необхідності створення повноцінного українськомовного освітнього середовища — зокрема, під час перерв, у бібліотеках, спортивних залах і на шкільних подвір’ях. "Саме тому зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає повну заборону використання російської мови в школах — включно з позаурочним часом", — підсумував він.Нагадаємо, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, в Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.

В Україні за останні пʼять років зросла частка громадян, які спілкуються вдома рідною мовою. Проте 13% продовжують використовувати у побуті мову агресора.Як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, більшість респондентів — 63% — вдома спілкуються українською мовою, ще 19% відповіли, що у рівній мірі використовують і державну і російську.За останні п'ять років, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла з 52% до 63%. Водночас з 25% до 13% стало менше тих, хто розмовляє російською. Відсоток тих, хто спілкується обома мовами, не змінилася — 18% у 2020 році та 19% станом на сьогодні.Після вторгнення РФ на Півдні з 22% до 39% стало більше тих, хто говорить удома українською мовою, на Сході — з 17% до 29%. Водночас у цих регіонах з 42% до 24% на Півдні та з 53% до 32% на Сході зменшилася частка тих, хто розмовляє російською. Близько третини населення цих регіонів стверджують, що у рівній мірі говорять українською і російською мовами.Нагадаємо, на порушення мовного законодавства у першому кварталі 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав з столиці, а також Одеської та Харківської областей.