# мова

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як офіційний стандарт державної мови. Рішення ухвалено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року.Про це повідомили на Facebook-сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови. Там зазначили, що головними в документі є декілька пунктів.Юридичний статус: правопис вперше введено в правове поле як єдиний офіційний нормативний текст.Очищення від пропаганди: з ілюстративної частини тексту видалили всі приклади, що стосувалися держави-агресора.Стабільність правил: технічні правки та вдосконалення структури не вплинуть на усталені правила для користувачів.Набрання чинності: новий стандарт запрацює після того, як уряд скасує постанову 2019 року.Над текстом працювала робоча група з провідних науковців НАН України та найбільших університетів країни. Під час підготовки фахівці опрацювали понад 1 400 пропозицій від громадськості та отримали відгуки від 27 органів державної влади.Окрім редакційних виправлень, комісія вдосконалила структуру правопису та провела "деколонізацію" прикладів, прибравши згадки про Росію.Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна наголосила, що відтепер правопис є нормативним орієнтиром для всієї держави."Це спільні правила для всіх сфер — від шкіл до судів, від державних рішень до інформаційної політики. Єдина норма забезпечує послідовність і чіткість у публічному просторі", — написала вона у Facebook.Документ набере чинності після того, як Кабінет міністрів ухвалить рішення про втрату чинності старої постанови №437 від 2019 року. Оновлений текст оприлюднять на офіційному сайті Нацкомісії.Нагадаємо, що в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису..

У Мінську силовики провели масові обшуки та затримання серед книгорозповсюджувачів і видавців. У деяких сім'ях затримали одразу декількох людей. Під час обшуків перевіряли телефони всіх присутніх у квартирах і офісах.Про це повідомило білоруське незалежне видання "Наша Ніва". Медійники зазначили, що дії правоохоронців були системними та спланованими."Серед затриманих — працівники чинних і раніше ліквідованих видавництв, керівники та рядові працівники", — йдеться в повідомленні.Також під перевірку потрапили підприємці, які займаються розповсюдженням книжок. Усі затримані зробили значний внесок у розвиток білоруської культури.Обшуки відбувалися одночасно в різних місцях, у деяких родинах затримали по декілька осіб. Під час слідчих дій у квартирах і офісах перевіряли телефони всіх присутніх."Наразі невідомо, що саме намагалися знайти силовики. Найближчими тижнями з'ясується, чи обмежаться вони адміністративними справами — або ж йдеться про відкриття кримінальних проваджень", — акцентували медійники.Вони констатували, що на тлі обшуків про призупинення роботи оголосило білоруське видавництво "Технологія"."Компанія з певних причин не працює", — йдеться в короткому повідомленні видавництва на сторінці у Facebook.Жодних додаткових пояснень видавці не надала. Незалежні експерти висловили припущення, що така ж доля може спіткати й інші видавництва, які мають стосунок до білоруської культури чи білоруської мови.Нагадаємо, 19 лютого стало відомо, що в соціальних мережах громадяни Білорусі розпочали масово скаржитися на отримання повісток. Зокрема, резервістам наказують терміново з’явитися на військові збори..

Казахстан, який політологи вважають країною з орбіти Кремля, у проєкті нової конституції планує змінити формулювання про статус російської мови. Таким чином відбувається поступова відмова від неї.Такий висновок зробили експерти Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО).Вони зауважили, що речення, в якому зазначено, що російська мова використовується "нарівні" з казахською, пропонують замінити на "поруч із казахською"."Попри формальний характер змін, вони відображають сталу політику влади Казахстану поступово зменшувати вплив Росії на своє життя", — зазначили аналітики.Тож казахська мова де-факто поступово стає основною мовою в країні. У державному управлінні, освіті та публічній сфері все більше використовують казахську, а не російську."Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Казахстан дистанціюється від Росії не лише в гуманітарних питаннях", — акцентували в Центрі протидії дезінформації.Там навели приклад, що, зокрема, в грудні росіянам у Казахстані обмежили можливість відмивати кошти й обходити санкції за допомогою казахстанських банків."Поки Кремль зосереджений на війні проти України, Росія продовжує втрачає позиції в Центральній Азії", — підсумували аналітики Центру протидії дезінформації.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що в Алмати засудили до п’яти років колонії громадянина Казахстану Тимура Пралієва, який брав участь у війні проти України на боці російських окупантів. Його свого часу завербувала приватна військова компанія "Вагнера"..

Футбольний клуб "Карпати" офіційно оголосили ім'я нового капітана команди, яким став центральний захисник Владислав Бабогло. Рішення про перевибори ухвалили після інциденту з Денисом Мірошниченком, який використав російську мову під час звернення до команди.Про це повідомляє пресслужба "левів".Хто став новим лідером "зелено-білих"Новим капітаном "Карпат" став оборонець збірної Молдови Владислав Бабогло, який захищає кольори львів’ян з літа 2023 року. За цей час він провів у складі команди 64 матчі, відзначившись 5 голами та 2 асистами. Раніше футболіст уже виводив "Карпати" на поле з капітанською пов’язкою у поєдинках УПЛ проти київського "Динамо" та полтавської "Ворскли". Віцекапітанами команди призначено Амбросія Чачуа та Едсона (зимовий новачок, який перейшов із "Руху").Причини кадрових змінЗміна капітана відбулася через мовний скандал за участю Дениса Мірошниченка. 7 лютого, під час іспанських зборів перед контрольним матчем проти шведського ГАІКа, гравець звернувся до команди мовою окупанта. Та поєдинок завершився мінімальною поразкою львів’ян із рахунком 0:1.Подальші плани командиУже сьогодні, 8 лютого, підопічні Франа Фернандеса проведуть черговий товариський матч на зборах. Суперником "Карпат" стане ісландський "Стьярнан". Початок зустрічі заплановано на 13:00 за київським часом.Нагадаємо, вінгер збірної України та лондонського "Челсі" Михайло Мудрик потрапив у скандал під час онлайн-гри в Counter-Strike 2. Його обліковий запис на популярній платформі FACEIT було тимчасово заблоковано після конфлікту з іншими учасниками матчу..

У Києві троє дівчат їздили на автомобілі, слухаючи провокативну російську музику. Їх притягнули до відповідальності.Як повідомила прес-служба поліції Києва, шанувальниці російської музики хизувались провокативним контентом у соцмережах. Відомо, що в одному з Telegram-каналів правоохоронці виявили низку відеороликів, на яких троє дівчат їздили на автомобілі столицею та слухали провокативну російську музику. Крім того, вони підспівували ворожим виконавцям. Встановлено, що авторкою відеоконтенту є 21-річна дівчина, іншим двом учасницям — 22 та 24 роки. Всі вони мешкають у столиці.. Працівники поліції склали відносно правопорушниць адміністративні протоколи — "Дрібне хуліганство". Наразі із ними спілкуються співробітники СБУ. Нагадаємо, раніше у Києві 20-річний юнак у формі поліціянта співав російські пісні з нецензурною лексикою. Свої дії він зняв на відео та поширив у соцмережі.Також торік у Києві в одному клубів лунала російськомовна музика. Адміністраторку цього закладу притягнули до відповідальності..

Розпочинаючи з вересня 2026 року, у школах столиці Австрії українська мова потрапить до офіційної програми як друга іноземна. У Відні її вивчатимуть з п’ятого класу старшої школи.Про це повідомили на Facebook-сторінці посольства України в Республіці Австрія."Шановні співвітчизники, дорогі українці! Важлива новина для українських школярів у Відні. З вересня 2026 року ви зможете вивчати українську мову як другу іноземну мову в межах навчального процесу", — йдеться в повідомленні.У посольстві зазначили, що українську мову викладатимуть у двох віденських школах:в BRO: das BORG 3, Landstraßer Hauptstraße 70;в BRW: das GRG15 Diefenbachgasse 19."Вивчення української мови як другої іноземної пропонується з п’ятого класу старшої школи (Oberstufe) — це дев’ятий рік навчання", — пояснили в посольстві України в Республіці Австрія.Там уточнили, що передумовою запровадження української мови є достатня кількість заявок на її вивчення."Закликаємо вас активно подавати заявки під час вибору української мови як другої іноземної мови. Це важливий крок для збереження української мови, культури й ідентичності", — підсумували в дипломатичному відомстві.У травні цього року повідомлялося, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йшлося про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Нагадаємо, в жовтні прес-служба Міністерства освіти та науки України повідомляла, що перші українські суботні та недільні школи пройшли верифікацію за кордоном. Тож діти, які живуть в інших країнах, можуть офіційно навчатися за програмою українознавчого компонента..

У переддень Нового року — 31 грудня — українці занурюються у святкову метушню: складають меню, обирають подарунки та надсилають теплі слова рідним і друзям. Саме в ці години ми найчастіше вітаємо одне одного з прийдешніми святами. Та водночас багато хто з року в рік припускається однієї мовної помилки, кажучи або пишучи: "З наступаючим Новим роком!"Чому це формулювання некоректне та як правильно вітати з Новим роком українською, пояснив відомий мовознавець і педагог Олександр Авраменко.Він зауважив, що слово "наступаючий" є банальною калькою та суржиком з російської мови "С наступающим". Втім, в українській мові є декілька варіантів, яким це слово можна легко замінити."Ми можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!" — наголосив мовознавець.Окрім цього, Авраменко зауважив, що варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!", адже здавна українці саме так вітали своїх родичів."А й справді, навіщо наголошувати на часі, коли й так усі чудово розуміють, що ось-ось свято настане. Між іншим, словники дозволяють слово "свято" у множині наголошувати двояко - і "свЯта", і "святА", — додав він.Нагадаємо, у середу, 31 грудня, в Україні святкують День Маланки. Це традиційне народне дійство, що поєднує дохристиянські обряди та давні мотиви..

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників.Про це Олена Івановська повідомила на своїй сторінці у Facebook. У зверненні, що адресоване прем'єр-міністерці України Юлії Свириденко, йдеться про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Для забезпечення дієвості мовного законодавства Івановська пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.Омбудсменка звернула увагу на те, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, у сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів і публічної інформації.На думку Івановської, нинішні санкції не виконують належної превентивної функції. Тому вони фактично не стримують порушників."У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства", — акцентувала омбудсменка.Уповноважена також переконана, що символічні штрафи не мотивують бути законослухняними, адже низький рівень відповідальності створює відчуття безкарності."Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм", — пояснила вона.Олена Івановська наголосила, що посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення реальної дієвості мовного законодавства, поваги до букви закону та державної мови як конституційної цінності й елемента національної безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України..

Блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України.Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Таким чином вона прокоментувала відповідну заяву голови підкомітету з питань музичної індустрії комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. "Російська музика, так само як кіно чи серіали, є частиною гібридної війни, елементом "м’якої сили", що працює проти національної безпеки", — наголосила мовна омбудсменка.За її словами, саме тому санкційний механізм РНБО є правовим, цивілізованим і зрозумілим шляхом взаємодії з міжнародними стримінговими платформами."Він відповідає й українському законодавству, й міжнародним зобов’язанням України", — зазначила вона.За словами уповноваженої, держава зобов’язана реагувати на запит суспільства та проактивно захищати український культурний простір."Паралельно з обмежувальними заходами потрібно системно підтримувати українськомовний музичний продукт, створювати умови для його розвитку та просування", — зауважила Олена Івановська.Нагадаємо, що 7 листопада в Дніпрі запровадили мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста..

Російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на відповідний закон (№14120), ухвалений депутатами українського парламенту."За" внесення змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов проголосували у цілому 264 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 3 грудня.З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучено молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.Згідно зі змінами, законодавство Україна застосовуватиме положення Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією та відповідає положенням її преамбули."Охорона та розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчення", — йдеться в документі.Там також зазначається, що російська мова на теперішній момент в Україні внаслідок свого панування упродовж декількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин, тож немає підстав вважати її загроженою.Нагадаємо, Державний комітет України з питань телебачення повідомляв раніше, що за перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг і брошур випускали іноземними мовами. Зокрема, 1,7% книг — російською..

У чернівецькому ліцеї №5 "Оріяна" розгорівся скандал після того, як вчителька на прохання учня перейти на українську мову обізвала його "скотиною".Про це повідомила директорка ліцею Галина Абрам’юк у коментарі "Суспільне Чернівці". За даними журналістів, імовірно, інцидент трапився ще 20 листопада.Зокрема, тоді у мережі поширили відео, на якому вчителька географії ліцею говорила російською й назвала учня "скотиною", коли він попросив говорити українською мовою. Ба більше, вона пригрозила учню, що тепер він буде тією людиною, яка найчастіше відповідатиме під час уроку.Що кажуть у ліцеїЗа словами очільниці навчального закладу, після скандалу у ліцеї провели службове розслідування, за результатами якого, вчительку звільнили."У понеділок, 1 грудня, комісія зі службового розслідування завершила роботу й склала відповідний акт. Вчителька написала заяву і мною було видано наказ про її звільнення", — повідомила Галина Абрам'юк.Водночас у коментарі "Суспільному" начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернівецькій області Оксана Палійчук пояснила, що своїм вчинком вчителька порушила одразу два закони — "Про освіту" й "Про функціонування державної мови"."Причому державна мова має звучати в закладах освіти на уроках, на перервах, в міжособистісному спілкуванні вчителів і учнів, вчителів між собою, позакласній роботі. Тобто все, що відбувається в стінах школи — тільки державною мовою. Тому однозначно вчителька порушила цю статтю. Інших пояснень бути не може... Далі — в цій же статті зазначено, що педагоги зобов'язані виховувати повагу до законів, державної мови. Тобто в цьому випадку вчителька порушила всі ці вимоги, які ставить закон до неї. Хоча директорка зазначає, що вона неодноразово говорила про це, про культуру поведінки, про етику, зокрема, про використання тільки державної мови", — каже Палійчук.Нагадаємо, 24 листопада на подвір'ї середньої загальноосвітньої школи №13 у Львові сталася стрілянина. Конфлікт виник між батьками двох учнів початкової школи. Ніхто з дітей та педагогів не постраждав. Проте один із чоловіків отримав поранення. .

Оголошено переможців радіодиктанту національної єдності 2025 року. Жодної помилки не допустили шестеро людей. Усього на перевірку надіслали понад 11 тисяч диктантів із 38 країн.Результати в ефірі Українського радіо оголошували член правління "Суспільного" Дмитро Хоркін, виконавча продюсерка Українського радіо та координаторка радіодиктанту Юлія Шелудько та голова комісії з перевірки диктанту Олена Масалітіна.Жодної помилки не припустились у радіодиктанті шестеро людей:Голошивець Аліна;Данилюк Альона;Семенов Євгеній;Сидорук Ольга;Шура Галина;Щербина Дмитро.З однією помилкою текст написали 11 людей:Бойко Наталія;Бондар Андрій;Войлокова Анжеліка;Гончарова Діана;Зубрицька Ірина;Купрійчук Ганна;Левченко Оксана;Мисишин Руслана;Паламарчук Світлана;Тесленко Володимир;Халявка Дарина.Загалом на перевірку надіслали понад 11 200 текстів, більшість із них — електронною поштою, але є й паперові листи, які, зокрема, прислали з Італії, США та Бельгії.Електронні листи надіслали цього року з 38 країн у всьому світі: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Шотландія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Грузія, Молдова, Німеччина, Норвегія, Естонія, Литва, Ізраїль, Ірландія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Йорданія, Бразилія, Канада, США, Кіпр, Китай, Мальта, ОАЕ, ПАР, Туреччина, Японія, Південна Корея.Масалітіна розповіла, що найпоширенішою помилкою цього року стало неправильне вживання розділових знаків, зокрема, тире та знака оклику. Найважчим словом стало "інтерсіті", яке більшість писали з великої букви, проте комісія не рахувала це за помилку. А також складнощі виникли з написанням "пса Патрона".Радіодиктант національної єдності відбувся 27 жовтня з нагоди Дня української писемності та мови. Текст під назвою "Треба жити!" цього року створила письменниця Євгенія Кузнєцова, а у прямому ефірі його прочитала народна артистка України Наталія Сумська.Нагадаємо, що раніше багаторазова переможниця національного радіодиктанту Христина Гоянюк різко розкритикувала цьогорічний текст, назвавши його "дурнуватим"..

Не виключено, що "мирний план", який нав’язують Україні, в початковому варіанті був написаний російською мовою. В документі помітили дивні фрази, які не властиві англійській мові.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання The Guardian. Вони наголосили, що в декількох місцях документа фрази звучать природно російською, але мають доволі дивний вигляд англійською.Наприклад, третій пункт 28-пунктного плану звучить так: "Очікується, що Росія не буде втручатися в сусідні країни, а НАТО не буде розширюватися далі".Конструкція It is expected в англійській мові є незвичною та нагадує російський стиль. У тексті також зустрічаються інші російські вирази, наприклад, ambiguities (неоднозначності) та to enshrine (закріпити).Раніше повідомлялося, що Кирило Дмитрієв, посланець російського диктатора Володимира Путіна, написав пропозицію разом зі спецпредставником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Таку інформацію підтвердив Білий дім. Вони узгодили текст під час зустрічі в Маямі.До речі, в переліку також є пункт про "нацизм". Він теж натякає на те, що це саме російський наратив, який часто використовують російські пропагандисти.Раніше видання Axios інформувало, що "мирний план" для України супроводжує інший документ — у ньому йдеться про безпекові гарантії. Їх порівнюють із тими, що мають країни НАТО за статтею 5 Північноатлантичного договору.Нагадаємо, сьогодні президент Володимир Зеленський звернувся до громадян України з відвертою заявою. Він заявив, що "зараз один із найважчих моментів нашої історії".Читайте також: Тінь Путіна і привид Епштейна: навіщо американцям нездійснений "план миру" в Україні.

Приблизно 7% українців, які раніше перейшли на українську мову, зараз повернулися до російської. На це вплинуло одразу декілька об’єктивних факторів.Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв'ю "Радіо Свобода". Вона послалася на результати дослідження, яке провела Державна служба якості освіти України.За її словами, 2022-2023 років, зважаючи на російську агресію, рівень самоукраїнізації став піковим, що підтверджують проведені опитування. Але ситуація змінилася, і тепер відбувається поступовий протилежний процес."Людина не може бути постійно в такій напрузі та контролювати себе, свою поведінку. І, відповідно, це я пов'язую ще й з тим, що звичка. Люди, десь 6-7% тих, які навернулися у державну мову, з часом повернулися у свою комфортну мовну бульбашку", — розповіла Івановська.Дослідження мовних звичок українців також відбувалося й на платформі Viber. Воно теж продемонструвало подібні результати."Там теж фіксують, що рерусифікація цьогоріч відбулася на рівні 6%. Тобто ті люди, які перейшли на українську поступово — на роботі, вдома, тобто й у публічному, й у приватному просторі, повертаються до своєї першої мови. Тобто перша мова — це та мова, якою виховували їх батьки", — зазначила мовна омбудсменка.Вона акцентувала на тому, що Росія тривалий час зросійщувала українське населення. Тому планомірну державну політику українізації складно реалізувати за 5 чи 10 років."Певним і кардинальним чином, і не киваючи лише на оцей от момент самоукраїнізації, який виникає як реакція, як самозахист, як самозбереження на агресію, а, скажімо, планомірна державна політика, вона не буде та не зреалізується ні за 5 років, ні за 10. Це тривалий процес. Тому що тут важливо робити все послідовно, робити все мудро, не з наскоку, не з примусу — це важливий такий момент, але з динамікою, з такими мотиваціями, які би виходили на аргументи, на обґрунтування та на прагматику", — вважає Івановська.На думку мовної омбудсменки, українцям потрібно самостійно мотивувати себе. Адже без самоусвідомлення державні кроки не принесуть відповідного результату."Це має робити кожен із нас, і тим більше ті люди, які відповідальні за своїх дітей. І постійно мотивувати себе: "Я – українець, це моя мова, це мій захист, це моя зброя", — наголосила Олена Івановська.Нагадаємо, в секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови повідомляли, що впродовж третього кварталу 2025 року зареєстровано 2 227 скарг громадян щодо порушення закону України "Про функціонування української мови як державної". Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1 633)..

Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження відомствам законопроект, який вносить небезпечні зміни в закони про державну мову та "Про національні меншини (спільноти) України". Документ сприятиме наступу російської мови на українську, а також сепаратизм у певних регіонах.Про це йдеться в заяві низки громадських організацій, яку опублікував у Facebook народний депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність")."Законопроект грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української — мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях і конференціях. При цьому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську", — йдеться в тексті заяви.Запропоновані зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України" названі не менш небезпечними."Наприклад, робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах влади. Широкі можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де представники цих меншин традиційно проживають або становлять значну частину населення проект пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників меншин. Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни", — наголошується в заяві.При цьому зазначається, що це далеко не повний перелік запропонованих небезпечних новацій, а сам законопроект "можна ставити врівень зі сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка або русифікаторськими проектами, які вносить прямо зі СІЗО звинувачений у державній зраді депутат Шуфрич".Автори заяви закликали не вносити та не ухвалювати жодних законопроектів, що піддають ревізії в бік послаблення позицій української мови, а також врахувати застереження уповноваженого із захисту державної мови й інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність запропонованого ДЕСС законопроекту.Вони також запропонували припинити практику залаштункового погодження українськими урядовцями законопроектів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами, а також виконати припис Конституційного суду та невідкладно ухвалити урядовий законопроект №14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в цілому в редакції профільного комітету парламенту, який дозволить вивести з-під дії Хартії в Україні російську мову, але поширить її дію на їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську мови, які справді потребують захисту.Крім того, у заяві міститься заклик ухвалити законопроект №13072 "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі", який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин і забезпечити виконання в повному обсязі Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.Також автори документу закликали прискорити ухвалення законодавства, спрямованого на посилення захисту державної мови, протидію русифікації та підтримку створення та поширення українського культурного продукту.Документ підписали 28 громадських організацій, спілок, ініціатив, рухів та фундацій, зокрема, ГО "Українська гуманітарна платформа", "Сильні громади", "Рух переселенців України", Українська народна рада Донеччини та Луганщини, "Одеса україномовна", "Мова. Харків", Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український дім", Освітня платформа "Є-мова" й інші.Нагадаємо, що 7 листопада, в Дніпрі запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Це зроблено за зверненням уповноваженої із захисту державної мови та мешканців громади міста. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у Facebook..