# оборона

У п’ятницю, 2 жовтня, в Києві терміново збереться Рада оборони міста. Це пов’язано зі ситуацією з рухом мостами, який ускладнився через російські обстріли.Про це заявила речниця Київської міської військової адміністрації (КМВА) Катерина Поп в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Вона зазначила, що міст Патона наразі відкритий для руху в обидвох напрямках. Проте дістатися з правого берега на лівий можна лише через заїзд із боку бульвару Миколи Міхновського. Усі інші заїзди на міст тимчасово закриті.За її словами, такі обмеження запровадили через необхідність оцінити стан інфраструктури після декількох влучань у Південний міст."Після декількох влучань у Південний міст пошкоджено мостову опору, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне полотно метрополітену. Наразі триває оцінка пошкоджень, усі необхідні дані передадуть на засідання Ради оборони столиці, яке екстрено збереться вже в обід", — зауважила Поп.Учасники цього засідання мають ухвалити оперативні рішення щодо організації руху через київські мости з урахуванням нових безпекових ризиків.Також посадовці обговорять зміни в транспортній схемі міста та можливість компенсувати обмеження за допомогою наземного громадського транспорту."Усі варіанти опрацюють на Раді оборони. Очікуємо на детальну інформацію щодо руху мостами на найближчий тиждень", — підсумувала речниця КМВА.Раніше міський голова Києва Віталій Кличко інформував, що російські окупанти вкотре вдарили по Південному мосту в Києві. Там спалахнула пожежа."Знову влучання в Південний міст. Екстрені служби прямують на місце", — написав він.Очільник столиці України також поінформував, що в Голосіївському районі уламки впали на відкритій території. Пошкоджені вікна в нежитловій будівлі та кілька авто. Без пожежі та постраждалих.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 108 ударними безпілотниками типу Shahed (47 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 88 ворожих цілей..

Росія планує витратити на оборону у 2027 році 17,1 трильйона рублів, або близько 202,6 мільярда доларів. Це приблизно на 27% більше за 13,5 трильйона рублів, які спочатку закладалися в бюджеті, і найбільша сума з початку повномасштабної війни проти України у 2022 році.Про це повідомляє Reuters із посиланням на урядові документи, з якими ознайомилося агентство Згідно з документами, протягом наступних трьох років сукупні витрати Росії на оборону мають становити 50 трильйонів рублів.На 2026 рік російський уряд спочатку планував витратити на оборону 12,1 трильйона рублів. Водночас фактична сума залишається засекреченою. Крім того, частина військових витрат може проходити за іншими статтями бюджету.Дефіцит бюджету РФ зростаєУряд Росії також переглянув прогноз дефіциту бюджету на 2026 рік. Тепер він очікується на рівні 3,2% ВВП проти 1,6%, передбачених раніше. Загальні бюджетні видатки у 2026 році мають зрости на 13,2% — до 48,6 трильйона рублів, що становитиме близько 20,9% ВВП.Для фінансування зростаючого дефіциту Москва планує нові податкові заходи. Зокрема, у 2027 році має запрацювати податок на непередбачені доходи металургійних та гірничодобувних компаній, від якого влада очікує отримувати близько 200 млрд рублів щороку.Російський уряд також планує збільшити чисті запозичення у 2026 році на 26% — до 5 трильйонів рублів. Ще 459 млрд рублів планують використати з ліквідної частини Фонду національного добробуту для скорочення дефіциту. Одночасно Москва знизила прогноз доходів від нафти й газу на 2026 рік — із 8,9 до 7,6 трильйона рублів.Держборг перевищить позначку у 20% ВВПЗа прогнозом, державний борг Росії у 2027 році зросте до 21,7% ВВП проти 19,9% у 2026 році. Таким чином, він перевищить рівень у 20%, який російська влада раніше визначала як безпечний. Загальний обсяг запозичень у 2027 році планують збільшити на 43% — до 7,7 трильйона рублів.Очікується, що російський уряд подасть проєкт бюджету до парламенту до 1 жовтня.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп і його команда знову відновили активніші зусилля в мирному процесі. Вони працюють більше для того, щоби війна Росії проти України завершилася якомога швидше.Водночас у Сполучених Штатах розгортається політичний скандал довкола можливого приїзду очільника Кремля Володимира Путіна на міжнародну зустріч. 14 сенаторів закликали очільника Білого дому Дональда Трампа переглянути рішення та скасувати запрошення російського диктатора на саміт G20..

Федеральна рада Швейцарії 18 вересня затвердила Стратегію політики безпеки 2026 року, яка передбачає посилення стійкості країни, захисту населення та оборонних спроможностей. Реалізація визначених у документі заходів уже розпочалася.Про це повідомляє swissinfo.ch. За даними видання, нова стратегія ґрунтується на підході "всеохопної безпеки", який передбачає одночасне використання цивільних і військових ресурсів, а також координацію між федеральною владою, кантонами та іншими партнерами.Документ визначає три стратегічні пріоритети. Перший — зміцнення стійкості шляхом зменшення вразливостей і критичних залежностей держави, економіки та суспільства. Другий — посилення можливостей для захисту та протидії загрозам, зокрема для кращого захисту населення, установ і критичної інфраструктури.Третій — зміцнення оборонних спроможностей, щоб Швейцарія могла протистояти збройному нападу та за необхідності оборонятися у співпраці з державами-партнерами. Загалом стратегія містить 10 цілей і 46 конкретних заходів. Серед пріоритетних напрямів — протидія гібридним загрозам, захист від атак на відстані, а також боротьба з організованою злочинністю у сфері внутрішньої безпеки.У швейцарському уряді зазначили, що міжнародна безпекова ситуація стала більш нестабільною та непередбачуваною. Серед факторів, які вплинули на нову стратегію, називають війну Росії проти України, зростання гібридних загроз, кібератак та інших форм впливу, а також вразливість критичної інфраструктури.Окрему увагу Швейцарія приділяє загрозам, пов'язаним із дронами та іншими засобами дистанційного ураження. У червні Федеральна рада затвердила оборонні орієнтири, які передбачають створення першого батальйону безпілотних систем у 2028 році. Також країна посилює спроможності із протидії дронам та інвестує у відповідні технології.Нагадаємо, раніше Швейцарія продовжила статус захисту S для українців до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запровадила обмеження для нових заявників..