# Ольга Решетилова

Питання демобілізації в Україні залишається заблокованим до моменту розв'язання проблеми з ухилянтами та встановлення прозорих термінів служби. Військова омбудсманка Ольга Решетилова пропонує запровадити службу терміном на два-три роки, щоб забезпечити справедливу черговість на фронті.Про це вона заявила в інтерв'ю "Українській правді".Чіткі терміни службиНа думку омбудсманки, держава має визнати помилки минулого та запропонувати новобранцям справедливі умови. Чітке розуміння часових рамок служби допоможе людям психологічно налаштуватися на виконання обов'язку. Решетилова наголошує на необхідності стратегічного бачення розвитку мілітаризованого суспільства."Визначеність сприятиме тому, що люди підуть служити. Маємо сказати, що зробили роботу над помилками та пропонуємо прийти на два-три роки. На мою думку, це було б справедливо. Дуже добре, якщо зусилля президента призведуть до стабілізації, паузи, і Україна отримає справедливий мир. Але від цього нікуди не подінуться наші сусіди, які вже 400 років намагаються нас завоювати. Тому в основі мобілізації має бути стратегічне бачення, що ми маємо бути мілітаризованим суспільством, у якому кожен повинен бути готовим приєднатися до війська", — зауважує вона.Криза комунікації та відповідальністьЗа словами Решетилової, наразі в Україні спостерігається криза у процесі мобілізації, спричинена недостатньою комунікацією між державою та громадянами. Важливо змістити акцент з відповідальності лише державних органів на відповідальність кожного громадянина."Ми дуже багато говоримо про відповідальність держави й мало про відповідальність тієї частини суспільства, яка ухиляється від служби, чинить опір військовим і трохи забула, що 12 років Україна перебуває в стані війни", — додала омбудсманка.Вона наголосила, що налагодження діалогу з тими, хто самоусунувся від захисту країни, — це спільне завдання поліції, Міноборони, медіа та громадського сектору.Ресурс для поповнення військаЗгідно з даними Міністерства оборони, потенційний мобілізаційний резерв складає 1,6 мільйона осіб. Саме ці люди можуть стати основою для поповнення лав Збройних Сил, що нарешті дозволить запустити механізм ротації для тих, хто тривалий час перебуває на передовій."Очевидно, що тоді могла б відбуватися ротація", — резюмує Решетилова.Нагадаємо, нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб — до 2 серпня 2026 року..

В одну з українських військових частин, імовірно, мобілізували близько двох тисяч непридатних до військової служби. Серед них є люди з наркотичною залежністю, а також ті, хто проходить лікування від цієї недуги.Про це повідомила військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв'ю Ірині Сампан на YouTube-каналі "На лінії вогню".За її словами, пацієнти із залежностями потрапили на військову службу за висновками військово-лікарської комісії, яка помилково визнала їх придатними або обмежено придатними."Ми спочатку виявили їх в одній військовій частині, потім зрозуміли, що це проблема не лише в ній – вони справді масово перебувають у військах", – додала вона.Омбудсменка зауважила, що в частині, де вперше виявили ймовірні порушення, командуванню вдалося організувати попередню реабілітацію таких службовців. Підтримка допомогла "поставити назад у стрій дуже багатьох", а також відмовитися від наркотиків.Водночас у війську майже неможливо організувати замісну терапію для залежних від опіоїдів, тому в таких службовців виникає синдром відміни. За словами Решетилової, у деяких людей трамляється "ломка" та судоми, бувають і летальні випадки. Крім того, такі службовці часто мають інші супутні хвороби.Попри непросте лікування пацієнтів із залежностями, їх можуть визнавати придатними для служби у військових частинах забезпечення, щоби ті мали змогу проходити замісну терапію."Є приклади підрозділів, де справді командир організовує довезення людей туди, де вони можуть контрольовано отримати замісну терапію. Таким чином вони продовжують служити. Я говорила з командирами і штурмових, і піхотних підрозділів, які відчувають величезний дефіцит людей. Вони кажуть: "Ми візьмемо всіх, бо з усіх можна зробити хорошого піхотинця. Вони готові працювати з людьми та їхньою реабілітацією", — акцентувала Решетилова.Однак, за її словами, питання проходження військової служби людьми із залежностями має й інший бік — відповідальність командирів за ризики."Якщо щось станеться з цим військовослужбовцем або оточенням, то командири понесуть відповідальність. І їх запитуватимуть: чому ти не забезпечив нормальне функціонування цьому військовослужбовцю. Це величезна багаторівнева проблема. Від медичних проблем до морально-етичної дилеми — чи повинні такі люди служити", — наголосила омбудсменка.Нагадаємо, раніше Ольга Решетилова зазначала, що в Україні система обліку недосконала та потребує реформування. Серед співробітників ТЦК уже трапляються суїциди, до того ж у них по півроку немає вихідних..