# Олімпійські ігри

Виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету офіційно затвердив програму медальних змагань на Олімпіаді-2028. У ній уперше в історії жіночий спорт отримає більше представництво за чоловічий.Про це повідомив сайт Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Загалом у Лос-Анджелесі 2028 року визначатимуть володарів 351 комплекту нагород. Хоча більшість медалей розіграють серед чоловіків (165 комплектів проти 161 у жінок), запланована кількість спортсменів більша саме в жіночих дисциплінах — 5 333 проти 5 167 у чоловічих.МОК акцентує на представництві у командному спорті, де в усіх видах жінки матимуть щонайменше рівну кількість команд із чоловічими. Зокрема, у футболі кількість жіночих збірних на Олімпіаді вперше в історії буде більшою за чоловіків.Чоловіки та жінки матимуть однакову кількість вагових категорій на олімпійському турнірі з боксу, який зберіг місце у програмі Олімпіади, — по сім. Замість однієї жіночої категорії до 75 кг, призерок визначатимуть у дивізіонах до 70 кг і понад 80 кг.Однакова кількість чоловічих та жіночих збірних візьмуть участь в олімпійських змаганнях із водного поло — по 12 команд.У шести видах спорту, зокрема, в настільному тенісі, стрільбі з лука та легкій атлетиці (естафета 4х100 м), з'являться нові змішані турніри для чоловіків і жінок.У Лос-Анджелесі 2028 року загалом розіграють на 22 комплекти нагород більше, ніж минулого року в Парижі. МОК анонсував, що нові медальні заходи проходитимуть у таких видах спорту:плавання: 50 м на спині, батерфляєм та брасом (чоловіки та жінки); досі на Олімпіаді ця дистанція фігурувала лише у вільному стилі;академічне веслування: одиночки легкої ваги (чоловіки та жінки), а також змішаний парний турнір у двійках;скелелазіння: різні комплекти медалей у болдері та ліді (чоловіки та жінки), що досі розігрувалися в рамках однієї дисципліни.Загалом у програмі літньої Олімпіади-2028 представлені 36 видів спорту. Серед них — п'ять видів, запропоновані організаційним комітетом Лос-Анджелеса-2028 і схвалені МОК: бейсбол і софтбол, крикет, флаг-футбол, лакрос і сквош. Зокрема, сквош і флаг-футбол дебютуватимуть у програмі Олімпійських ігор.Нагадаємо, що в березні Міжнародний олімпійський комітет уперше обрав жінку президенткою організації: Томаса Баха на посаді замінить Керсті Ковентрі, семиразова призерка Олімпійських ігор у плаванні.

У четвер, 20 березня, на 144-й сесії Міжнародного олімпійського комітету відбулися вибори нового очільника організації. Президенткою обрали 41-річну дворазову олімпійську чемпіонку Керсті Ковентрі. Вона отримала понад 50% голосів.Про це повідомила прес-служба МОК у соцмережі Х."Результати виборів оголошено. Кірсті Ковентрі обрана президенткою МОК", — йдеться у повідомленні.Ковентрі — перша в історії жінка, яка очолила МОК. Раніше цю посаду обіймав Томас Бах. Новообрана президентка почне виконувати свої обов'язки 24 червня 2025 року.Главу МОК обирають терміном на вісім років. Кандидатами на посаду президента МОК також були:принц Фейсал Аль-Хусейн (Йорданія) — принц Йорданії, член виконкому МОК;Себастьян Коу (Велика Британія) — президент World Athletics та дворазовий олімпійський чемпіон;Юхан Еліаш (Швеція) — президент Міжнародної федерації лижного спорту та сноуборду;Давид Лапартьєн (Франція) — президент Міжнародного союзу велосипедистів та НОК Франції;Хуан Антоніо Самаранч-молодший (Іспанія) — віцепрезидент МОК;Морінарі Ватанабе (Японія) — президент Міжнародної федерації гімнастики.Що відомо про Керсті КовентріКерсті Ковентрі — зімбабвійська спортсменка, яка протягом останніх п'яти років була міністеркою спорту Зімбабве. Також вона є дворазовою золотою медалісткою Олімпійських ігор з плавання. Протягом своєї спортивної кар'єри здобула сім олімпійських медалей. Нагадаємо, у четвер, 20 березня, відбудеться перший матч плей-оф Ліги націй-2024/2025 між Україною та Бельгією за право виступати в наступному розіграші турніру в елітному дивізіоні А. Гра пройде в Іспанії на стадіоні "Енріке Рока де Мурсія".

У четвер, 20 березня, на 144-й сесії Міжнародного олімпійського комітету пройдуть вибори нового очільника організації.Як повідомляє Tribuna.com, сесія, яка стартує о 16:00 за київським часом, пройде у грецькому Коста-Наваріно. Відомо, що вибори пройдуть у закритому режимі. Кандидат, який набере найменшу кількість голосів у кожному турі буде вибувати. Зауважимо, що новообраний президент замінить Томаса Баха на цій посаді  24 червня 2025 року. Бах очолював МОК з 2013 року.Кандидати на посаду президента МОК:принц Фейсал Аль-Хусейн — (Йорданія), який є принцом Йорданії, член виконкому МОК;себастьян Коу (Велика Британія) — президент World Athletics та дворазовий олімпійський чемпіон;кірсті Ковентрі (Зімбабве) — дворазова олімпійська чемпіонка, член виконкому МОК;юхан Еліаш (Швеція) — президент Міжнародної федерації лижного спорту та сноуборду;давид Лапартьєн (Франція) — президент Міжнародного союзу велосипедистів та НОК Франції;хуан Антоніо Самаранч-молодший (Іспанія) — віцепрезидент МОК;морінарі Ватанабе (Японія) — президент Міжнародної федерації гімнастики.Нагадаємо, у четвер, 20 березня, відбудеться перший матч плей-оф Ліги націй-2024/2025 між Україною та Бельгією за право виступати в наступному розіграші турніру в елітному дивізіоні А. Гра пройде в Іспанії на стадіоні "Енріке Рока де Мурсія".

Срібний призер Олімпіади-2024, гімнаст Ілля Ковтун запустив процес зміни українського громадянства на хорватське. У Національному олімпійському комітеті України вважають це "абсолютно неприйнятним".Про це президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт заявив у коментарі Tribuna.com. Він наголосив, що Ковтуну зробили пропозицію покращити умови, але гімнаст не відреагував на неї."До нього зверталися — він не відповідав. Відбулася розмова тільки з його тренеркою — Іриною Горбачевою. Їм запропонували всі умови для тренувань. Якщо потрібно щось зробити в Україні — готові зробити. Поліпшити умови в Конча-Заспі на нашій Олімпійській базі — всі готові долучитися. Тренувати за кордоном — будь ласка, тренуйтеся за кордоном. Тобто тут потрібно тільки бажання — бажання бути українцем", — акцентував Гутцайт.Своєю чергою, хорватські медіа поінформували, що однією з причин такого рішення є розбіжності між Ковтуном і його тренеркою з українською федерацією."Так, у федерації теж є якісь проблеми всередині. Але це не привід змінювати громадянство. Це привід працювати в Україні, підіймати прапор України, вболівати за Україну, допомагати Україні. А вже якісь проблеми федерації ми — міністерство та НОК — будемо всі разом вирішувати, а не бігти від цих проблем ", — зазначив президент Національного олімпійського комітету України.Гутцайт зізнався, що засмучений через зміну громадянства одним з найкращих гімнастів України. Водночас функціонер зазначив, що офіційно ця інформація ще не підтверджена."Це абсолютно для мене неприйнятно, тому що є багато випадків спортсменів, які теж тренуються за кордоном, живуть за кордоном, але взагалі не розмірковують про те, щоби змінити громадянство. Бо що таке країна? Це люди, це українці, які люблять, які поважають своїх спортсменів, які вболівають за них", — пояснив спортивний функціонер.Він наголосив, що під час війни це "взагалі недобрий вчинок", який не можна було ні планувати, ні допускати, бо це фактично зрада країни."Я не хочу казати нічого грубого, але відчуваю, що в такий час потрібна тільки підтримка України, а не бігти з України", — підсумував Вадим Гутцайт.Нагадаємо, що Ілля Ковтун улітку став срібним призер Олімпіади-2024 в Парижі у вправах на паралельних брусах. Також він є дворазовим призером чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики, має сім медалей чемпіонату Європи, з них три золоті.

Титулований український лижний фристайліст Олександр Абраменко завершив свою спортивну кар’єру. Тож в України стало менше медальних перспектив на наступні зимові спортивні сезони. Про це повідомив президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт у коментарі Sport-Express.ua. "Олімпійський чемпіон Олександр Абраменко вже закінчив свою спортивну кар'єру. Можливо, за медаль на Іграх через два роки побореться інший фристайліст, призер етапів Кубка світу в лижній акробатиці Дмитро Котовський. Будемо готуватися, а далі побачимо. Наразі про медальні перспективи тих чи інших представників зимових видів спорту ще казати зарано", — зазначив він. Абраменко є олімпійським чемпіоном 2018 року з лижної акробатики та срібним призером Ігор 2022 року в Пекіні. 36-річний спортсмен вже пропустив зимовий сезон-2023/2024. Він ставав олімпійським чемпіоном 2018 року з лижної акробатики та срібним призером 2022 року в Пекіні. Також Олександр заніс собі до активу виступ на чемпіонаті світу 2019 року, де виборов друге місце. Окрім того, він вигравав загальний залік Кубка світу за підсумками сезону-2014/2015. У листопаді 2023-го Абраменко виставив обидві олімпійські медалі на благодійний аукціон з метою збору коштів на допомогу Україні. У травні Олександру Абраменку виповнилося вже 36 років. Він і раніше натякав, що може завершити спортивну кар’єру. Нагадаємо, що золота медалістка Олімпіади-2024 в Парижі Ярослава Магучіх задонатила українським волонтерам у загальній сумі вже 2,5 мільйона гривень зі своїх призових, які отримала за перемогу у стрибках у висоту.

Олімпійська чемпіонка та володарка світового рекорду у стрибках у висоту Ярослава Магучіх вийшла у трійку фіналісток, які борються за звання найкращої легкоатлетки року в Європі. Про це повідомив Telegram-канал Base of Ukrainian sports із посилання на міжнародну федерацію European Athletics, яка оголосила результати голосування. "До топ-3 легкоатлеток, які боротимуться за перемогу, увійшла завдяки, зокрема, й голосам уболівальників українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх", — йдеться в повідомленні. Там додали, що, крім Ярослави, до фінальної трійки претенденток потрапили бігунки Фемке Бол з Нідерландів і британка Кілі Годжкінсон. Претендентки на звання найкращої легкоатлетки року. Джерело: Base of Ukrainian sports Серед чоловіків трійку фіналістів склали: стрибун із жердиною, швед Арман Дюплантіс, бігун Якоб Інгебрітсен (Норвегія) та грецький стрибун у довжину Мілітадіс Тентоглу. "Церемонія оголошення переможців відбудеться 26 жовтня у північномакедонському Скоп'є", — зазначили в повідомленні. Раніше в інтерв’ю телевізійникам із національного марафону "Єдині новини" Магучіх зазначила, що прагне стрибати ще вище, виборювати ще більше золотих нагород. "Дуже хочеться бути 2-разовою олімпійською чемпіонкою. Ще не побитий олімпійський рекорд 2,06 метра, дуже хочеться його побити, до цього йдемо. Розпочнеться новий цикл підготовки, чотири роки до Лос-Анджелеса, ставлю ціль побитий цей рекорд. Усе індивідуально. Якщо брати стрибки у висоту, то буває, що стрибають до 35 років. У мене в планах є ще дві Олімпіади, тобто Австралія 2032 року — і все. Мені буде 31 рік, якраз ще можна стрибати", — запевнила українська чемпіонка. Нагадаємо, що у вересні українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх взяла золото у рамках етапу "Діамантової ліги" у Цюриху 5 вересня. Їй підкорилась висота в 1,96 метра.

У мережі оприлюднили документ міжнародної федерації футболу, який має назву "Стратегічні цілі для глобального футболу 2023-2027 років", де йдеться про плани внести футзал і пляжний футбол до програми Олімпійських ігор.  Як повідомляє Tribuna.com, цей документ було складено ще торік. "З огляду на рівень участі у всьому світі, FIFA запропонує, щоб футзал і пляжний футбол розглядалися як окремі футбольні дисципліни на майбутніх Олімпійських іграх", -- йдеться в оприлюдненому документі. Наразі футзал не включено до програми Олімпійських ігор. Наступна Олімпіада пройде у Сполучених Штатах Америки у 2028 році у місті Лос-Анджелес. Наразі футзал представлений лише на літній юнацькій Олімпіаді 2026 року. Варто додати, що збірна України з футзалу вийшла до півфіналу чемпіонату світу-2024, де поступилась Бразилії, втім має шанс поборотись за "бронзу" турніру. Матч з Францією запланований на 6 жовтня. Нагадаємо, раніше українські футзалісти перемогли команду Нідерландів із рахунком 3:1 в 1/8 фіналу чемпіонату світу, який триває в Узбекистані. "Синьо-жовті" вдруге у своїй історії пройшли до чвертьфіналу таких змагань.

Збірна України завершила Паралімпіаду-2024 на сьомій позиції медального заліку. Наймедальнішим для нашої країни стало плавання, де українці здобули 40 нагород. Ще 19 — "синьо-жовті" виграли в легкій атлетиці. За кількістю нагород Україна поступилась лише збірним Китаю, Великої Британії, США та Бразилії. В останній змагальний день Паралімпіади-2024 українці завоювали три медалі, одна з яких стала золотою — Владислав Єпіфанов став чемпіоном у веслуванні на байдарках і каное (клас VL3). Упродовж турніру Україна виборола 82 нагороди. Останнім медалістом у складі української команди став паверліфтер Антон Крюков, який здобув срібло у вазі понад 107 кілограмів. Інфографіка: Base of Ukrainian sports Усі медалі України за видами спорту: 40 — плавання (8 + 15 + 17); 19 — легка атлетика (8 + 6 + 5); 5 — дзюдо (3 + 0 + 2); 4 — настільний теніс (1 + 1 + 2); 3 — веслування на байдарках і каное (1 + 1 + 1), велоспорт (1 + 1 + 1), фехтування (0 + 1 + 2); 2 — паверліфтинг (0 + 1 + 1); 1 — голбол (0 + 1 + 0), академічне веслування (0 + 1 + 0), боча (0 + 0 + 1). 82 медалі — це найгірший результат України за 16 років на Паралімпіадах. Меншу кількість нагород українці востаннє виборювали на Іграх у Пекіні (74). За кількістю золота результат України — найгірший від Паралімпіади-2000. На тому турнірі українці вибороли лише 3 золоті нагороди. Нагороди на Паралімпіаді-2024 Україна виборола в 11 видах спорту з 15, на яких делегувала спортсменів — окрім стрільби з лука, бадмінтону, тріатлону та кульової стрільби. Історичні медалі Україна виборола у голболі (срібло), а також у бочі (бронза), в якій вперше в історії змагалася. Одразу 20 спортсменів завершили Паралімпіаду в статусі мультимедалістів. Найбільшу кількість нагород виборов Андрій Трусов — два золота та три срібла. Два спортсмени — Максим Веракса та Євгеній Богодайко — вийшли у лідери збірної України за кількістю медалей на Паралімпійських іграх — по 16. Попередній рекорд належав іншому плавцю Максиму Кріпаку. Лише один український спортсмен закінчив Паралімпіаду із золотими медалями у видах, де змагався, — Ігор Цвєтов став чемпіоном на дистанціях 100 та 200 метрів. В України 10 подвійних подіумів: сім у плаванні, два у легкій атлетиці й один у настільному тенісі. Україна вперше за вісім років здобула золоті медалі у дзюдо та велоспорті. При цьому в дзюдо результат є повторенням найкращого в історії — три золоті нагороди українці виборювали лише на Іграх у Лондоні-2012. Нагадаємо, що в останній день змагань — у неділю, 8 вересня, — двоє українських веслувальників на Паралімпіаді-2024 в Парижі вибороли для України медалі.

В України є план дій щодо недопущення представників Російської Федерації та Білорусі до Олімпіади-2026. Водночас країна-агресор докладає максимум зусиль, щоб збільшити свій вплив у міжнародних організаціях. Таку заяву зробив міністр молоді та спорту Матвій Бідний, пише LB. Посадовець поділився думками, як зробити, аби росіян і білорусів не було на майбутніх змаганнях, адже менш ніж за два роки стартують зимові Олімпійські ігри. "Уже цього тижня проводимо велику нараду із залученням робочої групи, медіа, розслідувачів. Ми спостерігаємо, що представники країни-терориста активно намагаються покращити ситуацію для себе, нарощують вплив, роблять спроби повернутись у міжнародні організації. Водночас бачимо їхні слабкі місця", — сказав Бідний. Міністр запевнив, що у влади є план дій, щоб не допустити росіян та білорусів до Олімпіади.  "Усе анонсувати не буду. Ми розуміємо, що часу на відпочинок немає, немає часу насолоджуватися паризькою перемогою над ними. Це не зловтішання над ворогом, а наше розуміння ситуації. Дуже важливо, щоб увесь світ розумів, чому спортсмени з триколором не допущені до змагань", — підкреслив він. Матвій Бідний також зазначив, що українська місія сьогодні — "тримати цей фронт і показувати тій частині світу, яка цікавиться спортом, що зараз це актуально й правильно, що війна триває, що росіяни не припинили вбивати наших громадян, що вони не припинили окуповувати наші території, що росіяни не припинили свого нахабного міжнародного тероризму". Варто зазначити, що зимова Олімпіада пройде з 6 до 22 лютого 2026 року у Мілані та Кортіна-д'Ампеццо. Нагадаємо, у четвер, 5 вересня, Верховна Рада призначила Матвія Бідного міністром молоді та спорту. За це рішення проголосували 239 народних обранців. Він виконував обов’язки міністра молоді та спорту України з листопада 2023 року.

Урожайним виявився змагальний день вівторка, 3 вересня, для українських спортсменів на Паралімпіаді в Парижі. "Синьо-жовті" завоювали 10 нагород різної проби, з них чотири — золоті. На найвищу сходинку п’єдесталу підійнялися плавець Юрій Шенгур, бігунка Юлія Шуляр, штовхач ядра Олександр Яровий і бігунка Наталія Кобзар. Як повідомив офіційний сайт Паралімпійських ігор у Франції, збірна України за підсумками змагального дня вирвалася на сьоме місце в загальному списку команд. Від початку змагань українські паралімпійці завоювали 9 золотих, 15 срібних і 21 бронзову нагороди. Загалом — 45 медалей, це п’ятий показник серед усіх учасників. Топ-10 загального медального заліку Паралімпіади-2024. Джерело: Base of Ukrainian Sports Першою медаль виграла Оксана Ботурчук. Вона фінішувала третьою у забігу на 400 метрів. Паралімпійка стала одноосібною національною рекордсменкою за кількістю нагород на Іграх (11). Подвійним подіумом для України завершився перший заплив змагального дня. Юрій Шенгур став паралімпійським чемпіоном на 100-метрівці на спині. Натомість Андрій Трусов посів друге місце. Данило Чуфаров завоював срібну нагороду в плаванні на 200 метрів комплексним стилем. Для нього здобута медаль стала другою на паризькій Паралімпіаді. За крок від п'єдесталу в цій дисципліні завершив змагання українець Михайло Сербін. Паралімпійською чемпіонкою у бігу на 400 метрів стала Юлія Шуляр. Українська атлетка подолала дистанцію за 55,16 секунди. Такий результат не тільки дозволив завоювати золото, а й став персональним рекордом параспортсменки. Українець Олександр Яровий виграв змагання в штовханні ядра (клас F20). Параатлет також оновив особисте спортивне досягнення, відправивши снаряд на 17,61 метра. Компанію на подіумі йому склав ще один наш краянин Максим Коваль, який фінішував третім. Дебютну золоту медаль Паралімпіади здобув Ігор Німченко. Він змагався на 100-метрівці батерфляєм у класі S10. Український плавець завершив заплив на другій позиції. Наталія Кобзар поповнила список паралімпійських чемпіонів у бігу. Вітчизняна атлетка тріумфувала на дистанції 400 метрів у класі T37. У фінальному забігу вона подолала чотири сотні метрів із найкращим часом у кар'єрі — 1:00,92 хвилини. У фехтуванні на кріслах колісних першу нагороду Україні принесла Олена Федота-Ісаєва. Вона завоювала бронзову медаль в індивідуальній шаблі. У сутичці за третє місце українка розгромила суперницю з Китаю (15:3). Нагадаємо, що 1 вересня у плаванні на спині (100 метрів) у класі S11 20-річний Михайло Сербін здійснив на завершальних 50 метрах дистанції вирішальний ривок — з четвертого місця вийшов у лідери запливу. Фінішу він дістався із часом 1:05,84 хвилини — побив власний світовий рекорд від 2023 року.

Збірна України виграла вже три золоті медалі Паралімпіади-2024. У неділю, 1 вересня, у плаванні на спині (100 метрів) у класі S11 тріумфував Михайло Сербін. Про це повідомило "Суспільне Спорт". Зазначається, що вирішальний ривок до першої сходинки п'єдесталу 20-річний Сербін здійснив на завершальних 50 метрах дистанції — з четвертого місця вийшов у лідери запливу. Фінішу він дістався із часом 1:05,84 хвилини — побив власний світовий рекорд від 2023 року. Сильний другий басейн проплив і Данило Чуфаров, який здійнявся з п'ятого на третє місце — 1,19 секунди та чех Давід Кратохвіл розділили українців у трійці призерів. Таким чином Сербін захистив звання чинного паралімпійського чемпіона в 100-метрівці на спині — золото українець також вигравав 2021 року в Токіо. Загалом для 20-річного українця медаль стала вже третьою на рівні Ігор. Окрім двох золотих нагород, Михайло виборював срібло 2021 року в плаванні комплексом на 200 метрів. Загальний доробок "синьо-жовтих" у Франції вже становить 25 медалей. З трьома золотими нагородами Україна — 11-та в медальному заліку. Джерело: olympics.com Україна на Паралімпіаді-2024: всі медалі 1 вересня Золото: Михайло Сербін (плавання, 100 метрів на спині, клас S11), Оксана Зубковська (легка атлетика, стрибки у довжину, клас T12) Срібло: Роман Полянський (академічне веслування, одиночки, клас PR1) Бронза: Данило Чуфаров (плавання, 100 метрів на спині, клас S11), Євгеній Богодайко (плавання, 100 метрів брасом, клас SB6), Артем Колінько (боча, клас BC4) Нагадаємо, що в суботу, 31 серпня, Україна здобула ще три нагороди на Паралімпійських іграх 2024 року у Парижі. Медалі отримали настільні тенісисти та штовхальники ядра.

Олімпійський відбір на Ігри-2026 завершився для збірної України з хокею трьома поразками. В останньому матчі цього етапу "синьо-жовті" поступилися Словенії з рахунком 2:6. Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти зазначили, що команда Дмитра Христича достроково втратила шанси на кваліфікацію — для цього збірна мусила посідати перше місце в групі. На турнірі в Ризі команда стартувала поразками від Франції (2:7) та Латвії (1:5). До очної зустрічі з українцями не набирала очок і Словенія — дві поразки. Тож матч неділі, 1 вересня, не мав для команд турнірного значення, а також став першою офіційною зустріччю двох збірних з 2014 року. Рахунок словенці відкрили на шостій хвилині. Згодом до першої перерви різниця сягнула двох шайб. Суперники українців у другому періоді закинули ще одну шайбу — 0:3. А вже після цього нашим хокеїстам вдалося відіграти дві шайби — 2:3. Однак 12 секунд вистачило Словенії, аби забити в третьому періоді. До закінчення матчу словенці додали ще два голи — 2:6. Таким чином, програвши всі поєдинки, в турнірні таблиці кваліфікації на Олімпіаду-2026 збірна України посіла останнє місце з різницею закинутих і пропущених шайб 5:18. Нагадаємо, що у травні цього року хокейна збірна України виграла чемпіонат світу в дивізіоні ІВ. В останньому турі "синьо-жовті" хокеїсти обіграли команду Литву з рахунком 4:1. Це був вирішальний матч для українців. Таким чином вони підвищилися в класі у світовому хокеї, тож наступного року виступатимуть у дивізіоні на ранг вище.

Золота медалістка Олімпіади-2024 в Парижі Ярослава Магучіх задонатила українським волонтерам у загальній сумі вже 2,5 мільйона гривень зі своїх призових, які отримала за перемогу у стрибках у висоту. 22-річна Ярослава Магучіх стала олімпійською чемпіонкою Парижа-2024. За олімпійське золото легкоатлетка має отримати 175 тисяч доларів, що еквівалентно 7,2 мільйона гривень. З цієї суми спортсменка зробила декілька пожертв: задонатила на допомогу Силам оборони України та переказала кошти зоозахисникам. Один мільйон призових стрибунка пожертвувала на допомогу тваринам, переказавши кошти на рахунки п'яти організацій, зокрема, на UAnimals. Окрім того, 500 тисяч гривень Магучіх переказала організації "Янголи Азову", що опікуються пораненими та загиблими воїнами. Кошти з донату олімпійської чемпіонки спрямували на оплату лікування військових із важкими нейро- та черепно-мозковими травмами. Один мільйон гривень Ярослава задонатила на спільний збір Ігоря Лаченкова та благодійного фонду "Україна. Допоможемо". Кошти з благодійного збору спрямують на закупівлю автівок для бойових підрозділів Сил оборони. Крім пожертви, Магучіх також надала лот для розіграшу — наплічник і маскот із власним підписом. Для розіграшу свої лоти надали також інші олімпійські чемпіони: Ольга Харлан (фірмова кепка та футболка з підписом), Олександр Хижняк (боксерські рукавиці з підписом) і Жан Беленюк (фірмова футболка олімпійської збірної з підписом). У своєму Instagram Магучіх закликала українців доєднатись до збору, а також подякувала захисникам і волонтерам. "Дуже дякую ЗСУ та всім волонтерам, які щодня шукають можливості підтримати наших військових і забезпечити їх тим, що потрібно, щоб Україна стала вільна та незалежна", — написала Ярослава. Як відомо, Ярослава Магучіх є чинною світовою рекордсменкою у стрибках у висоту. Перед Олімпіадою-2024 вона підкорила планку на 2,10 метра. Вона — четверта в історії України світова рекордсменка у легкій атлетиці, а також єдина чинна володарка світового рекорду серед українців. Нагадаємо, що Магучіх планує покращити власний світовий рекорд. Вона вважає, що реально подолати висоту понад 2,10 метра, тому працюватиме над покращенням свого досягнення.

Для українського борця греко-римського стилю Жана Беленюка не стало несподіванкою той факт, що президент Національного олімпійського комітету Вадим Гутцайт, не привітав його з бронзовою медаллю Ігор, яку він здобув на Олімпіаді в Парижі. Таку заяву зробив спортсмен у коментарі для Tribuna.com. Жан Беленюк зазначив, що не спілкується з президентом НОК через напружені стосунки. "З приводу того, що він мене не привітав, в цьому немає нічого дивного. Ми не спілкуємося. Ось і все", — сказав Беленюк. Борець також поділився очікуваннями щодо свого майбутнього після завершення професійної кар'єри. "Зараз важко щось прогнозувати, зважаючи на те, що відбувається в нашій державі. Єдине, що мене зараз турбує — закінчення цієї війни нашою перемогою, мир на наших умовах та сильні гарантії безпеки для України. Тоді вже можна буде бачити. Планувати зараз, коли кожного дня може прилетіти у твій будинок якась ракета, достатньо складно", — додав Жан Беленюк. До речі, для Беленюка бронзова сутичка в Парижі-2024 стала останньою в кар’єрі. Після перемоги над поляком Аркадіушом Кулиничем Жан станцював гопак, прийняв прощальний кидок від тренера та залишив взуття в центрі килима. Нагадаємо, за бронзові нагороди Україна виплатить 220 тисяч доларів, які розподілять між собою Ольга Харлан, Ірина Геращенко, Михайло Кохан та Жан Беленюк.

На Олімпійських іграх у Парижі 15 українських спортсменів завоювали нагороди, за які передбачено фіксовані державні виплати. Україна повинна заплатити своїм медалістам преміальні на загальну суму 1,45 мільйона доларів. Про це йдеться у постанові Кабміну "Про встановлення винагород спортсменам України — чемпіонам, призерам Олімпійських ігор та їх тренерам". Там вказано, що за золоту медаль спортсмен отримує 125 тисяч доларів преміальних, за срібну — 80 тисяч, за бронзову — 55 тисяч. Загалом держава повинна заплатити своїм медалістам преміальні в сумі 1,45 мільйона доларів. Ольга Харлан, Аліна Комащук, Олена Кравацька, Юлія Бакастова, Ярослава Магучіх, Олександр Хижняк отримають за золото Олімпіади — 750 тисяч доларів. Сергій Куліш, Ілля Ковтун, Парвіз Насібов, Людмила Лузан, Анастасія Рибачок, Ірина Коляденко повинні отримати за срібні медалі — 480 тисяч доларів І за бронзові нагороди Україна виплатить 220 тисяч доларів, які розподілять між собою Ольга Харлан, Ірина Геращенко, Михайло Кохан та Жан Беленюк. Варто зазначити, що це преміальні лише за медалі спортсменам, але виплати передбачені й для тренерів учасників Ігор. Тому загальна сума витрат держбюджету на медальні виплати за Олімпіаду–2024 буде більшою. Нагадаємо, у неділю, 11 серпня, олімпійська збірна України завершила виступ на Іграх у Парижі. В активі наших спортсменів 12 нагород — три золоті медалі, п'ять срібних та чотири бронзові. Такий результат приніс нашій збірній 22 сходинку у загальному заліку Олімпіади. Варто зазначити, що Сполучені Штати Америки в останній день Олімпійських ігор у Парижі випередили Китай у підсумковому медальному заліку. Це сталось завдяки золотій медалі в жіночому баскетбольному турнірі, фінал якого був останнім змаганням на Іграх. Україна делегувала двох представників на церемонію закриття Олімпійських ігор у Парижі. Прапороносцями стали срібні призери Олімпіади-2024 Парвіз Насібов та Людмила Лузан. Раніше стало відомо, що Ольга Харлан, яка є дворазовою олімпійською чемпіонкою, виставила на благодійний аукціон свою шаблю. Українка завдала нею переможний укол у фіналі паризької Олімпіади у командних змаганнях.