# опалення

Напередодні опалювального сезону уряд змінив правила розподілу коштів теплопостачальних підприємств. Нововведення мають допомогти їм скоротити борги перед учасниками енергоринку та стабілізувати фінансові розрахунки. Водночас для споживачів це рішення не означає автоматичного підвищення тарифів на тепло.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, новий механізм передбачає встановлення мінімальної частки коштів, яку теплопостачальні підприємства мають спрямовувати на розрахунки за електричну енергію. Також запроваджується прозорий пропорційний розподіл коштів між учасниками ринку залежно від обсягу заборгованості.Як розподілятимуть коштиЗгідно з новим механізмом:60% коштів спрямовуватимуть на розрахунки за природний газ;5% — на погашення заборгованості за електроенергію та пов’язані з нею послуги;35% залишатиметься у розпорядженні підприємств для здійснення поточних платежів. Ця частка залишається без змін.У Міністерстві енергетики очікують, що новий порядок допоможе забезпечити стабільніші та передбачуваніші розрахунки між учасниками енергетичного ринку."Запровадження чіткого та прозорого механізму розподілу коштів дозволить забезпечити стабільні та передбачувані розрахунки, зменшить рівень заборгованості, підвищить фінансову дисципліну підприємств та покращить фінансовий стан учасників ринку електричної енергії в умовах підготовки до осінньо-зимового періоду", — зазначив Шмигаль.Очікується, що зміни сприятимуть оздоровленню енергетичного ринку та скороченню боргів теплопостачальних і теплогенеруючих підприємств перед постачальником "останньої надії", оператором системи передачі та операторами систем розподілу.Нещодавно Шмигаль повідомляв, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За його словами, нині в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу. Нагадаємо, нещодавно Кабінет міністрів ухвалив рішення про одноразову грошову допомогу "Зимова підтримка" для вразливих категорій населення, які проживають на прифронтових територіях. .

На сьогодні Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону.Про це повідомив першого віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нині в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу."Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану", — зауважив посадовець.Очільник Міненерго додав, що у частині запасів газу наша держава вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027."Дякую усім, хто щодня працює на цей результат і продовжує забезпечувати стабільність газової галузі та енергетичну безпеку України: українським видобувним компаніям, Оператору ГТС України, Нафтогазу та всім працівникам паливно-енергетичного комплексу", — сказав Шмигаль.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Майже 100 тисяч житлових будинків або понад 70% від запланованого обсягу вже підготовлено до опалювального сезону-2026/2027. Робота в цьому напрямку триває.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді в п'ятницю, 21 серпня.У своєму Telegram-каналі він зазначив, що вперше новим складом уряду під головуванням прем’єр-міністра Сергія Корецького узяв участь у такому заході.Він конкретизував, що говорили про підготовку до опалювального сезону-2026/2027 та посилення енергетичної стійкості різних регіонів України.За його словами, станом на сьогодні підготовлено близько 100 тисяч житлових будинків — понад 70% від плану, 12,4 тисячі котелень і 11,7 тисячі кілометрів теплових мереж."На ці роботи та ремонт об’єктів теплопостачання вже спрямовано майже 6,8 мільярда гривень", — уточнив урядовець.Він додав, що пріоритети зараз такі:захист об’єктів критичної інфраструктури;резервування потужностей;децентралізація та забезпечення автономної роботи систем тепло- та водопостачання;швидке відновлення об’єктів після російських атак."Дякую голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку та народним депутатам за предметний діалог", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, раніше сьогодні премʼєр-міністр України Сергій Корецький інформував, що новий склад Кабміну вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості..

У понеділок, 10 серпня, відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"."Розглянули прогнозні баланси електроенергії та газу, орієнтуючись на різні сценарії проходження зими", — зазначив очільник українського уряду.Також на зустрічі детально проаналізували хід ремонтних робіт на генерувальних потужностях і встановлення додаткового захисту."Сфокусував усіх на пріоритетах — захисті об'єктів критичної інфраструктури та створенні резервних запасів пального й обладнання для швидкого відновлення пошкоджених об'єктів", — акцентував прем’єр-міністр.Під час засідання визначили, у яких напрямках потрібно негайно пришвидшити роботи, враховуючи інтенсифікацію та характер російських ударів.На переконання керівника Кабміну, важливо, щоб енергетичні компанії працювали на випередження та брали на себе додаткову відповідальність."За підсумками засідання Енергетичного штабу дав відповідні доручення. Координацію та контроль за їх виконанням здійснює Міністерство енергетики", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що, за версією аналітиків американського вивчення війни, Росія прагне зірвати масштабні ремонтні роботи на українських об'єктах енергетики, розпочавши нову хвилю масованих атак передчасно. Ворожі удари по Києву у серпні можуть суттєво ускладнити підготовку до зимового сезону 2026-2027 років..

У п’ятницю, 31 липня, український уряд розширив програму підтримки для людей, які планують встановити автономне опалення в своїх будинках.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пільговий кредит до 250 тисяч гривень або до 480 тисяч гривень можна взяти на придбання твердопаливних печей, димоходів, супутніх матеріалів і їх установлення", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме 10% або 20% основної суми кредиту залежно від розміру."Пільгова ставка становитиме 0% у перший рік, 5% — у другий і 7% — у третій", — уточнив очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що встановлено обмеження на площу будинку — не більше 300 квадратних метрів."Закликаю громадян, які хочуть або планували встановити автономне опалення, скористатися державною програмою підтримки", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, ще 30 січня Кабмін оголошував початок подачі заявок на "СвітлоДім". Тоді йшлося про програму, за якою багатоквартирні будинки могли отримати до 300 тисяч гривень на закупівлю обладнання для автономного живлення.Нагадаємо, пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України інформувала, що встановити сонячні електростанції на дахах і фасадах буде простіше. Цей процес звільняється від будь-яких дозвільних чи реєстраційних процедур у будівництві..

В Україні триває активна підготовка до наступного опалювального сезону. Наразі до зими уже підготовлена понад 41 тисяча житлових будинків.Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба."Уже підготовлено понад 41 000 житлових будинків, понад 6 500 соціальних об'єктів, більше 5 200 котелень та понад 5 200 кілометрів теплових мереж", — йдеться у повідомленні.Кулеба зазначив, що роботи на 110 об’єктах критичної інфраструктури вже завершені. Загалом заходи в межах планів стійкості охоплюють 576 об’єктів енергетики, систем життєзабезпечення та залізничної інфраструктури.Також уряд продовжує розгортання розподіленої генерації. На ці цілі вже виділено понад 4,5 млрд грн. Встановлюються блочно-модульні котельні, когенераційні установки та резервні джерела живлення. Рівень забезпечення резервними джерелами для об’єктів тепло- та водопостачання наразі становить майже 77%."Із міжнародними партнерами посилюємо енергетичну стійкість громад. Уже поставлено десятки когенераційних установок, сотні одиниць теплогенеруючого обладнання та понад 1 100 дизельних генераторів для підприємств тепло- та водопостачання", — зауважив Кулеба.Водночас, за словами посадовця, російська сторона постійно змінює тактику атак, тому спільно з військовими та Агентством відновлення триває робота над удосконаленням інженерно-технічних рішень.Нагадаємо, 30 червня президент Володимир Зеленський провів нараду щодо підготовки України до нового опалювального сезону. Гарант анонсував кадрові висновки для громад-аутсайдерів.Додамо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше..

Тисячі котелень та кілометри тепломереж по всій країні вже пройшли первинний етап технічного обслуговування до зими 2026/27 року. Урядовий штаб розробив жорсткі вимоги для регіонів, закликавши максимально диверсифікувати джерела живлення за рахунок іноземних партнерів.Про це у Telegram-каналі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.Посадовець наголосив, що 17 червня відбулося перше засідання штабу з підготовки житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до опалювального сезону 2026/27 року. Цей сезон стане п’ятим опалювальним періодом в умовах повномасштабної війни.Мільярдні інвестиції та обсяги відновлення тепломережПопри постійні безпекові загрози, комунальні служби у всіх відносно безпечних регіонах держави вже розгорнули активну фазу капітальних ремонтів інфраструктури. На цей час профільні відомства фіксують високі темпи відновлення пошкоджених та модернізації застарілих технічних об'єктів.За його словами, наразі вже підготовлено до роботи понад 2 590 котелень, майже 3 000 кілометрів теплових мереж та понад тисячу центральних теплових пунктів. На ремонтні та підготовчі роботи спрямовано понад одного мільярда гривень.П'ять мільярдів на енергетичну автономність громадПріоритетом для уряду в межах поточної підготовки є максимальна децентралізація енергетичної системи. Держава робить ставку на мобільні та незалежні джерела живлення, щоб нівелювати наслідки можливих атак ворога на централізовані вузли.Окрему увагу приділено розвитку розподіленої теплової генерації. Держава виділила п'ять мільярдів гривень на реалізацію заходів стійкості, закупівлю та встановлення блочно-модульних котелень, а також посилення енергетичної автономності громад.За підсумками установчих зборів керівництво штабу сформувало пакет чітких завдань для місцевих органів влади та комунальних підприємств. Також доручено:забезпечити дотримання графіків підготовки до опалювального сезону;здійснювати постійний моніторинг виконання робіт;активніше залучати міжнародну допомогу для підприємств ЖКГ.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Останніми днями кияни повідомляють, що в червневих платіжках за комунальні послуги з’явилися додаткові нарахування за тепло, яке споживали ще в січні.Як повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, це викликало значне обурення серед споживачів, оскільки в зазначений період через масовані російські обстріли в частині столиці фіксувалися перебої або відсутність теплопостачання.За наявною інформацією, лише упродовж січня-березня до Офісу уповноваженого ВР України з прав людини надійшло понад 600 звернень щодо відсутності або неналежного надання послуг з теплопостачання. Водночас у КП "Київтеплоенерго" пояснюють донарахування проведенням автоматичного перерахунку відповідно до постанови КМУ №683.У зв’язку з цим Лубінець звернувся до віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби з вимогою перевірити правомірність таких нарахувань та надати споживачам детальні роз’яснення."Люди повинні сплачувати лише за ті послуги, які вони фактично отримали. Якщо теплопостачання було відсутнє або надавалося неналежним чином, права споживачів мають бути захищені, а всі рішення — прозорими, зрозумілими та законними", — зазначив посадовець.Він запевнив, що ситуація перебуває на контролі та потребує об’єктивного й справедливого врегулювання з урахуванням інтересів споживачів.Нагадаємо, в Україні громадянам, які мають право на житлові субсидії, з 1 травня перерахували виплати на неопалювальний період. Для більшості споживачів це зробили автоматично. Проте деяким особам все ж таки потрібно подавати документи заново.Читайте також: Субсидії у 2026 році: у яких випадках можуть відмовити.

В Україні стрімко зріс попит на дрова — від початку 2026 року населення вже придбало вдвічі більше ресурсу, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомили у ДП "Ліси України". Зазначається, що населенню та об’єктам соціальної сфери вже реалізували майже 1,1 мільйонв кубометрів дров’яної деревини. Натомість, за той самий період 2025 року цей показник становив 534 тис. кубометрів.На думку підприємства, нинішня активність покупців є безпрецедентною. У середньому щомісяця відвантажується близько 225 тисяч кубометрів дров — раніше такі обсяги фіксувалися лише у пікові місяці опалювального сезону.Фахівці прогнозують, що за підсумками року споживання дров може перевищити 3 мільйони кубометрів, що стане рекордом з моменту створення ДП "Ліси України". Для порівняння: у 2023 році споживання становило 2,97 мільйона кубометрів, у 2024 році — 2,78 мільйона, а у 2025 році — 2,45 мільйона кубометрів."Попри високий попит, дрова є в наявності. На складах підприємства накопичено близько 200 тисяч метрів кубічних дров’яної деревини. Постійно контролюємо підтримання достатніх запасів у кожному з наших 1340 лісництв. У планах до кінця року — заготовити ще два мільйони метрів кубічних для потреб домогосподарств", — йдеться у повідомленні.До того ж наголошується, що ціни для населення залишатимуться стабільними до завершення опалювального сезону 2026/2027 за умови відсутності різких змін вартості пального та логістики. Наразі найдорожчими залишаються дрова твердих порід — їхня вартість становить близько 1400 гривень з ПДВ. Дрова другої групи, зокрема сосна та вільха, коштують близько 1100 гривень, а найдешевшими є дрова третьої групи — 950 гривень з ПДВ."Крім реалізації дров населенню, ДП "Ліси України" бере активну участь у тендерних закупівлях для соціальної сфери, бюджетних установ та підрозділів МОУ. З початку 2026 року укладено 813 договорів на постачання 247 тисяч метрів кубічних дров, з яких уже відвантажено понад 130 тисяч метрів кубічних", — додали у підприємстві.Нагадаємо, в Україні громадянам, які мають право на житлові субсидії, з 1 травня перерахували виплати на неопалювальний період. Для більшості споживачів це зробили автоматично. Проте деяким особам все ж таки потрібно подавати документи заново..

Уряд офіційно знизив фінансовий поріг для прифронтових областей у проєктах із захисту критичної інфраструктури, врахувавши реальні можливості місцевих бюджетів. Зміни дозволять громадам оперативніше запускати проєкти в енергетиці та водопостачанні, щоб встигнути підготуватися до складних умов зими.Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Пільгові умови для прифронтових територійЗа даними посадовиці, для більшості регіонів України частка місцевого співфінансування залишається на рівні не менше 20%. Водночас уряд пішов на суттєві поступки для областей, що перебувають під постійними обстрілами або мають найбільше навантаження. Відтепер обсяг обов'язкового внеску з місцевих бюджетів знижено:до 10% — для Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей;до 15% — для Дніпропетровської області.Свириденко зауважила, що кошти громад залучатимуться виключно для захисту об'єктів комунальної власності. Крім того, органи місцевого самоврядування отримали право надавати безповоротну фінансову допомогу місцевому бізнесу з резервних фондів для реалізації Планів стійкості.Масштаби та цілі програмиЗагальний бюджет Планів стійкості оцінюється у 278 мільярдів гривень, з яких держава вже виділила 22,8 мільярда на невідкладні захисні роботи. "Це дасть громадам можливість швидше переходити від планування до реалізації — фінансувати роботи та запускати проєкти в енергетиці, теплопостачанні та водопостачанні", — зазначила Свириденко.Водночас за словами прем'єрки, головним завданням залишається вчасне виконання всіх запланованих заходів, щоб гарантувати стабільну роботу інфраструктури в умовах можливих атак протягом наступного опалювального сезону.Нагадаємо, Кабінет міністрів України розпочав масштабну підготовку енергетичного сектору до майбутнього опалювального сезону, виділивши значні кошти на закупівлю та встановлення автономних котелень. Крім того, влада працює над вирішенням боргів підприємств теплокомуненерго перед "Нафтогазом" для стабілізації постачання газу..

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який може змінити підхід до нарахування плати за опалення та інші комунальні послуги у багатоквартирних будинках. Ідея ініціативи — зробити розрахунки більш прозорими та наблизити їх до європейських стандартів енергоефективності.Що пропонують змінити в оплаті опалення?Зараз у багатьох будинках виникають ситуації, коли мешканці платять за тепло, яке фактично не отримували. Новий законопроєкт має це виправити.Серед ключових змін:окремі правила для місць загального користування;врахування транзитних труб у квартирах з індивідуальним опаленням;розподіл витрат на внутрішньобудинкові системи між квартирами, підключеними до централізованого опалення;відмова від мінімальних норм "середнього споживання" та перехід до більш точного обліку.Фактично пропонується платити лише за фактично спожите тепло з урахуванням особливостей будинку.Як зміниться оплата за спільні приміщення?Якщо у під’їздах або коридорах немає батарей, плату за їх обігрів можуть не нараховувати. Якщо ж опалення є, витрати розподілятимуть між квартирами, які підключені до системи.Водночас для житла з окремим входом або автономним опаленням передбачають інші правила розрахунку.Що буде з гарячою водою?Окрема зміна стосується гарячого водопостачання. Витрати на внутрішньобудинкові системи пропонують включати безпосередньо в тариф, без додаткових окремих платежів."Метою ухвалення цього законопроєкту є створення прозорого, справедливого та ефективного механізму розподілу теплової енергії та комунальних послуг, що відповідає принципу оплати виключно за фактично отриману послугу, усуває штучні бар'єри для енергозбереження та мінімізує конфлікти між учасниками відносин", — пояснили у відомстві.Нагадаємо, що 2026 року порядок призначення житлових субсидій в Україні не змінився. Це адресна державна допомога для домогосподарств із невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги. Водночас право на субсидію мають лише ті сім’ї, що відповідають визначеним критеріям..

У середу, 8 квітня, в Тернополі відновлюють опалення. Це пов’язано зі зниженням температури. Місцеві комунальники попросили вибачення в мешканців за тимчасові незручності.Про відновлення опалювального сезону повідомив у своїх соціальних мережах міський голова Тернополя Сергій Надал."Ухвалено рішення відновити опалювальний період у нашій громаді. Відсьогодні тепло знову подається за звичним графіком", — написав він.Тернопільський мер також зауважив: якщо виникатимуть проблеми з відновленням теплопостачання, варто звертатися до компанії чи ОСББ, які обслуговують громадян.Учора комунальне підприємство "Тернопільміськтеплокомуненерго" теж інформувало, що з 8 квітня в Тернополі відновлюється опалювальний період."Зважаючи на зниження температури зовнішнього повітря, з 8 квітня 2026 року з 00:00 у Тернопільській міській територіальній громаді буде відновлено опалювальний період. "Тернопільміськтеплокомуненерго" та його дочірньому підприємству "Тернопільська енергосервісна компанія" доручено відновити подачу теплоносія від котелень із зазначеної дати", — йшлося в повідомленні.Тоді комунальники зазначили, що у зв'язку з відновленням опалювального періоду та виконанням технологічного переключення 7 квітня гаряча вода від котелень не подавалася. А 8 квітня водопостачання здійснюється за звичним графіком."Нарахування здійснюватимемо до фактично отриманої послуги. Комунальне підприємство "Тернопільміськтеплокомуненерго" просить вибачення за тимчасові незручності", — підсумували тернопільські тепловики.Нагадаємо, що підготовка до наступного опалювального сезону стала одним із ключових пріоритетів уряду. В межах підготовчих робіт держава вже передбачила понад 22 мільярди гривень першочергового фінансування для регіонів..

Підготовка до нового опалювального сезону стала одним із ключових пріоритетів уряду. У рамках підготовчих робіт держава вже передбачила понад 22 мільярди гривень першочергового фінансування для регіонів.Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України.Куди спрямують кошти?Фінансування буде спрямоване на реалізацію критично важливих проєктів у сферах теплопостачання, модернізації інфраструктури та підготовки регіонів до стабільної роботи в зимовий період. За даними міністерства, кошти вже починають надходити в області, а уряд паралельно працює над залученням додаткових інвестицій."Області вже отримують початкове фінансування та розпочинається практична реалізація, а Мінрозвитку продовжує пошук додаткових коштів", — зазначив віцепрем'єр-міністр України Олексій Кулеба.Спрощені процедури та контрольЩоб пришвидшити реалізацію проєктів, уряд спростив низку бюрократичних процедур, зокрема дозвільні та реєстраційні процеси. Їх виконання перебуває під контролем державних органів безпеки.У міністерстві наголошують, що ефективність використання коштів тепер значною мірою залежить від роботи місцевої влади. Підготовка ведеться індивідуально з кожною областю. Команди виїжджають у регіони, аналізують стан об’єктів і коригують плани безпосередньо на місцях. Під час перевірок уже виявлено, що частина областей відстає від графіків підготовки, тому уряд посилює контроль за виконанням робіт."З кожною областю працюємо окремо: виїжджаю в регіони та разом із керівниками ОВА і громадами відпрацьовуємо їхні плани на місцях. Детально проходимо по кожному об’єкту і тримаємо виконання на постійному контролі. Частині регіонів потрібно суттєво пришвидшити підготовку. Це питання персональної відповідальності кожного на своєму рівні", — додав Кулеба.Нагадаємо, 2 квітня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про виділення 732,5 мільйона гривень із резервного фонду державного бюджету для реалізації інженерно-технічних заходів у сфері теплопостачання..

У четвер, 2 квітня, президент України Володимир Зеленський провів селектор на рівні уряду та всіх наших областей. Головна тема — ситуація в українській енергетиці.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Уже готуємося до наступної зими та поступово відновлюємо те, що російські удари зруйнували цією зимою. У всій країні затверджені плани стійкості для кожного регіону", — зазначив він.За його словами, триває й ремонт доріг після зими. Важливо на рівні громад, на рівні влади в областях не втрачати часу. Кожен об'єкт, який має значення, повинен бути захищений."Є чіткі завдання для регіонів та основних міст по альтернативній генерації та по відновленню обʼєктів. Зараз урядовці забезпечили необхідний ресурс та необхідні рішення, щоби додати в систему когенераційні установки", — зауважив український президент.Він додав, що 245 об'єктів у всій країні вже в роботі. Вона стартувала, попри нестачу фінансів: європейський пакет підтримки на 90 мільярдів євро для України досі заблокований."І це проблема, що європейці не можуть знайти рішення та виконати те, що обіцяли", — акцентував президент України.Він пояснив, що п’ять мільярдів із цього пакету мали піти саме на підготовку України до наступної зими та на оперативне відновлення."Зараз працюємо за ті ресурси, які є, і я вдячний уряду за цю роботу — усім в обласних владах, у містах, хто допомагає. Захист енергетики та нашої критичної інфраструктури — це безумовний пріоритет", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України повідомили, що уряд ухвалив рішення про виділення 732,5 мільйона гривень із резервного фонду державного бюджету для реалізації інженерно-технічних заходів у сфері теплопостачання..

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про виділення 732,5 мільйона гривень із резервного фонду державного бюджету для реалізації інженерно-технічних заходів у сфері теплопостачання.Про це повідомили на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Кошти спрямовуються обласним державним адміністраціям для встановлення блочно-модульних котелень та когенераційних установок у громадах", — ідеться в повідомленні.Фінансування передбачає реалізацію проєктів із будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів теплової генерації, що дозволить посилити енергетичну стійкість регіонів і забезпечити стабільне проходження опалювального сезону.Фінансування розподіляється на:встановлення блочно-модульних котелень — 424,8 мільйона гривень;встановлення когенераційних установок — 307,7 мільйона гривень."Йдеться про рішення, яке дозволяє громадам посилити власну енергетичну автономність", — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.За його словами, блочно-модульні котельні та когенераційні установки дають можливість швидко розгортати локальну генерацію та зменшувати ризики перебоїв із теплопостачанням."Це практичний інструмент підготовки до опалювального сезону в умовах постійних атак на енергетику", — додав він.У відомстві підсумували, що реалізація цього рішення дозволить громадам підвищити автономність теплопостачання, зменшити залежність від централізованих систем та забезпечити надійніше функціонування критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що Кабмін продовжує підтримку тих, хто щодня відновлює критичну інфраструктуру після російських атак. Понад 14 000 працівників ремонтно-відновлювальних бригад отримають доплати за лютий..