# опалення

Президент Володимир Зеленський заявив, що Рада національної безпеки і оборони розробляє стратегію для проходження наступної зими. Адже цього року одні міста й громади підготувались до наявних загроз, а інші не використали ефективно час перед зимою.У своєму дописі у Telegram, за підсумком наради з премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко й секретарем РНБО Рустемом Умєровим, очільник держави відзначив, що наразі мають бути затверджені оновлені плани захисту й відновлення енергетичних обʼєктів та критичної інфраструктури."Обговорили з премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко й секретарем РНБО України Рустемом Умєровим ключові пріоритети, зміст уже підготовлених драфтів документів, напрацювання конкретних регіонів. Українці бачили та відчували, які міста й громади все ж таки підготувались до наявних загроз, а які не використали ефективно час перед зимою минулого року", — зауважив президент.Відтак, за словами гаранта, цього року для кожного регіону буде затверджений на рівні РНБО конкретний перелік необхідних дій. Це необхідно для того, аби зберегти і поширити "ефективні рішення тих міст та громад, які цієї зими продемонстрували найбільші результати в захисті енергосистеми та в підтримці людей"."Визначимо також і конкретні завдання для системи ППО України та відповідної роботи з партнерами. Україна стане сильнішою", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомляв про завершення підготовки комплексної стратегії відновлення та оновленого захисту енергосистеми. Документ має стати базою для залучення глобальних інвестицій та міжнародної допомоги, щоб забезпечити стійкість країни перед загрозою нових російських ударів..

У столиці станом на сьогодні без теплопостачання залишаються понад 1000 будинків. Наразі фахівці вже знайшли технічне рішення, яке дозволить забезпечити подачу тепла в ці будинки найближчим часом.Про це повідомила речниця Київської міської державної адміністрації Катерина Поп в ефірі телеканалу "Ми — Україна". За її словами, серед них понад 900 будинків розташовані на лівому березі Києва. Поп уточнила, що ще близько 100 будинків перебувають у стані аварії. Проблема пов’язана з пошкодженням як внутрішньобудинкових мереж, так і зовнішніх магістралей, що подають тепло до будинків."Ще 100 будинків наразі перебувають у стані аварії — це пошкодження внутрішньобудинкових мереж та зовнішніх мереж подачі до будинків", — додала вона.Речниця зазначила, що об’єкт, який відповідає за подачу тепла для цих будинків, наразі не працює. Комунальні служби вже працюють, аби усунути проблему, проте деталі робіт поки що не розголошують через технічні та безпекові причини.Катерина Поп підкреслила, що влада робить усе можливе, щоб відновити теплопостачання у найкоротші терміни. Водночас вона закликала мешканців зберігати спокій та дотримуватися рекомендацій служб, зокрема щодо економного використання тепла та обережності у використанні додаткових обігрівачів у квартирах.Нагадаємо, 2 березня, через ворожі удари по енергетичній інфраструктурі були знеструмлені споживачі у Донецькій, Сумській та Запорізькій областях.Додамо, в Києві вже відкрили приймання заяв на компенсацію збитків за пошкоджене житло. TrueUA раніше повідомляв, що мова йде про затоплення та аварії, спричинені проривами труб і радіаторів після обстрілів та зимових морозів..

У Києві розпочали прийняття заяв на компенсацію збитків, завданих через прориви труб і радіаторів узимку. Йдеться про випадки затоплень, спричинених російськими обстрілами енергосистеми та подальшими аваріями в період морозів. Станом на 25 лютого до міських служб вже надійшло 95 заяв від постраждалих мешканців.Про це повідомили в Департаменті соціальної політики КМДА, пише Life.kyiv.ua.Через велику кількість аварій комунальні служби не можуть одночасно усунути всі пошкодження, тому місто запровадило механізм фінансової підтримки. Виплати допоможуть частково компенсувати витрати на самостійний ремонт розірваних радіаторів і зіпсованого майна.Хто може отримати допомогу?Подати заявку можуть власники або співвласники житла. Одне домогосподарство може отримати до 40 тисяч гривень компенсації. Для малозабезпечених киян передбачена додаткова одноразова допомога в розмірі одного прожиткового мінімуму.Як подати заяву?Звернутися потрібно до Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА за адресою: проспект Любомира Гузара, 7. До заяви необхідно додати паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків, документ про право власності на житло, банківські реквізити, а також акт про пошкодження, складений компанією, що керує, ОСББ або ЖБК.Масові прориви труб у столиці сталися після обстрілів, коли під час сильних морозів не вдалося вчасно злити воду з систем опалення. У частині будинків пошкодження виявилися настільки серйозними, що потребують повної заміни стояків.Нагадаємо, у Києві наразі діють тимчасові графіки відключень електроенергії, і повернення до "класичних" розкладів поки що складно спрогнозувати. Енергетики пояснюють, що впливає на ситуацію та коли можна розраховувати на стабільність.Додамо, з початку опалювального сезону в Україні сталося 10 578 пожеж у житлових будинках та спорудах, частково через пошук альтернативних джерел тепла. На жаль, серед цих випадків були й загиблі, що свідчить про високу небезпеку пожеж і потребу суворого дотримання правил пожежної безпеки..

У столиці низка шкіл та садочків залишаться без теплопостачання до кінця опалювального сезону. Наразі частина навчальних закладів перейшли дистанційне навчання або переводять учнів до інших шкіл.Про це повідомила речниця Київської МВА Катерина Поп в етері телеканалу "Ми-Україна". За словами посадовиці, зараз є два механізми, для того аби навчальний процес не зупинявся, зокрема:дистанційне навчання;"освітня міграція — тимчасове переведення учнів до закладів, де є стабільне теплопостачання.Речниця зауважила, що у тому випадку, якщо температура в шкільних приміщеннях не відповідатиме нормам, навчання в очному форматі в таких закладах освіти призупинятимуть."Стосовно відновлення теплоподачі у ці школи, то вже стосовно шкіл, які до кінця опалювального сезону не зможуть відновити теплоносії, стосовно них прийнято вже рішення про, як я вже сказала", — зауважила Поп.Загалом, за даними КМВА, в Києві є 62 школи та низка дошкільних закладів, в яких теплопостачання неможливо відновити до кінця сезону.Нагадаємо, 16 лютого прем'єр-міністр Юлія Свириденко розповіла, що український уряд розширює програми підтримки енергетичної автономності для багатоквартирних будинків і приватних домівок. .

У платіжках за січень 2026 року плата за централізоване опалення для населення не нараховувалася за період, коли послуга фактично не надавалася. Про це повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації, посилаючись на заяву комунального підприємства "Київтеплоенерго". У компанії нагадали, що через масовані ворожі обстріли об’єкти критичної інфраструктури столиці зазнали серйозних пошкоджень. "Це спричинило порушення в роботі системи теплопостачання міста. На період ліквідації аварійних ситуацій комунальні служби змушені були тимчасово призупинити надання послуги опалення та гарячого водопостачання для великої кількості споживачів", — йдеться в повідомленні.Враховуючи це, "Київтеплоенерго" не нараховувало плату за опалення в платіжках, які кияни отримали у лютому. Плату за частину січня додадуть у платіжки за лютий, які надійдуть у березні. "Нарахування стосуватимуться лише того періоду січня, коли опалення надавалося безперебійно і в повному обсязі — від початку місяця до першої атаки, що порушила роботу системи теплопостачання", — пояснили в пресслужбі.Нагадаємо, в Україні підвищення тарифів на електроенергію та опалення для населення найближчим часом не очікується. Ціни на комунальні послуги залишаться незмінними..

У травні 2024 року Київська міська рада ухвалила документ із довгою назвою — Концепція "Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації". Формально він мав вигляд стратегічної відповіді на нову реальність: третій рік повномасштабної війни, регулярні удари по енергетиці та досвід масових відключень 2022 року.Фактично ж цей документ став першим системним рішенням міста щодо створення локальної генерації електроенергії і тепла після початку повномасштабного вторгнення.До цього моменту Київ залишався містом, критично залежним від централізованої генерації та великих енергетичних вузлів.Документ, який з’явився після двох зимКонцепція передбачала розвиток локальних джерел комбінованого виробництва теплової та електричної енергії — когенераційних установок, які можуть працювати автономно від великих енергетичних об’єктів. Сам підхід відповідає сучасній логіці енергетичної безпеки: менші об’єкти складніше вивести з ладу одночасно.Факт ухвалення концепції у травні 2024 року підтверджується матеріалами Київради та супровідними пояснювальними записками до рішення. Це означає, що системне планування розподіленої генерації в столиці було формалізоване лише через понад два роки після початку повномасштабної війни.Що відбувалося до цьогоОфіційні документи Київради за 2022-2023 роки не містять окремих комплексних рішень щодо створення мережі когенераційних установок у столиці. Йшлося переважно про відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримку існуючих теплогенеруючих потужностей.Це важлива деталь, оскільки саме у цей період українська енергосистема вперше пережила масовані ракетні удари по генерації та підстанціях. Ризики повторення атак були очевидними ще після зими 2022-2023 років. Проте рішення про системну децентралізацію енергетики міста з’явилося лише у 2024 році.Когенерація як відповідь на нову війнуКогенераційні установки — це компактні енергетичні комплекси, які одночасно виробляють тепло і електроенергію. Їхня ключова перевага — розміщення ближче до споживача та можливість роботи в ізольованому режимі.У 2024 році Київ перейшов від концепції до закупівлі обладнання. Саме тоді комунальне підприємство оголосило тендер на закупівлю 15 когенераційних установок загальною потужністю понад 60 МВт. Інформація про закупівлю міститься в електронній системі публічних закупівель. Згідно з даними ProZorro, закупівля передбачала постачання обладнання з оплатою частинами — аванс і остаточний розрахунок після готовності до відвантаження. Переможцем тендеру, проведеного в червні 2024-го, стала фірма KTS ENGINEERING s.r.o. (Словаччина). За умовами угоди, переможець має поставити Києву 15 когенераційних установок до кінця 2025-го. Вартість закупівлі — 1,125 мільярда гривень. Як зазначав заступник Кличка Петро Пантелеєв, на той час тривало виробництво цих установок на одному з європейських заводів. Час як ключовий ресурсПроблема цього рішення полягає не в самому напрямку. Розподілена генерація є стандартною практикою для міст, що працюють у кризових умовах. Питання полягає у часі його появи.Між першими масовими відключеннями електроенергії восени 2022 року і ухваленням концепції минуло понад півтора року. За цей період Київ пережив щонайменше дві опалювальні кампанії в умовах енергетичної нестабільності.Водночас інші українські міста почали експериментувати з локальною генерацією значно раніше, що підтверджується відкритими повідомленнями органів місцевого самоврядування та державних програм енергетичної підтримки.Так, за словами віцепрем’єр-міністра — міністр енергетики Дениса Шмигаля, станом на початок 2026 року облаштування розподіленої генерації має позитивну динаміку у низці регіонів. Водночас Київ — пасе задніх."Якщо у 2024 році в експлуатацію було введено 225 МВт потужності, то за 2025 рік – 762 МВт. Найкращі показники у Київщини, Волині, Прикарпаття, Черкащини, Харківщини. Один з найгірших показників — у місті Києві. Введено в експлуатацію понад 250 когенеративних установок, ще близько 200 установок знаходяться на різних стадіях реалізації проєктів. Також встановлено 187 блочно-модульних котелень», — заявляв Шмигаль водночас наголошував, що з урахуванням критичного стану енергетики таких темпів явно недостатньо. "Маємо ситуації, коли обладнання привезене, але через технічні затримки та неготовність документації його встановлення затягується. Це абсолютно неприпустимо. Буде персональна відповідальність. І будемо радикально прискорюватися", — резюмував він.Найважча зима з початку великої війниНаприкінці 2025-го та на початку 2026 року Київ переживав одну з найскладніших зим від початку повномасштабного вторгнення. Мер Віталій Кличко публічно заявляв про безпрецедентний тиск на енергетичну й критичну інфраструктуру столиці через регулярні масовані атаки Росії.Сотні будинків тижнями залишалися без опалення внаслідок російського терору. Електропостачання здійснювалося за жорсткими графіками. У заявах мера лунали навіть припущення про можливу евакуацію, що провокувало бурхливі дискусії в соцмережах."Я не виключаю найгірший сценарій. Повної евакуації не буде — можливо, часткова, але це не можна назвати евакуацією. Це тимчасовий переїзд людей окремих категорій у передмістя, туди, де можуть бути сервіси", — заявляв Кличко журналістам.І на цьому тлі постає запитання: що з Концепцією, ухваленою два роки тому? Станом на січень 2026 року когенераційні установки, закуплені містом у 2024-му й анонсовані до запуску на об'єктах теплопостачання в грудні 2025-го, досі перебували на етапі встановлення. У КМДА у відповідь на запит журналістів повідомили, що технічні умови для підключення когенераційних (газопоршневих) установок до електро- та газомереж уже отримані."У разі надзвичайних ситуацій КП "Київтеплоенерго" готове застосовувати резервні джерела тепло- електроживлення. Наразі всі теплоджерела підприємства, де є така можливість, забезпечені генераторами на випадок відключення електроенергії, що дозволяє оперативно відновити роботу під час знеструмлення", — наголошував заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Сергій Мрига на інших можливостях резервного живлення для об'єктів теплопостачання.У жовтні 2025 року директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко на сесії міськради запевняв, що роботи зі встановлення когенераційних установок на об’єктах критичної інфраструктури столиці вже виходять на фінішну пряму. І, мовляв, до грудня 2025 року все буде зроблено — "як і обіцяли".Восени оптимізм демонстрував і міський голова Віталій Кличко. Він анонсував встановлення установок на об’єктах теплопостачання як резервних джерел живлення та зазначав: "Ці об’єкти розподільної когенерації дозволять взимку додатково виробляти близько 100 МВт електроенергії для забезпечення критичної інфраструктури".Дані публічних закупівель свідчать: восени "Київтеплоенерго" лише замовляло роботи з облаштування бетонних укриттів для когенераційних установок. Тобто йшлося не про запуск чи підключення, а про підготовчий етап — будівництво шелтерів. Після зведення та накриття цих укриттів мають відбутися тепломеханічне підключення установок і їх тестова експлуатація. І лише після цього можна говорити про повноцінну роботу обладнання.Рішення ухвалене — а що далі?Зима минула. 100 МВт — у заявах. Установки — у процесі встановлення. Ухвалення концепції стало точкою відліку. Але сам документ не створює енергію і не скорочує ризики відключень. Він лише визначає напрямок, у якому місто повинне рухатися. Повинне, але чомусь не рухається. Минуло майже два роки від ухвалення документа, яким заступники Кличка активно звітували на міжнародних майданчиках. Та у самому Києві, де Концепція мала перетворитися з паперу на конкретні рішення, помітних змін досі немає.Це безвідповідальність, бездіяльність чи сплановані дії проти мешканців столиці з боку міської влади? І саме на цьому етапі починаються питання, які неможливо побачити у стратегічних документах..

У Києві станом на 16 лютого опалення відновлено у 2500 багатоповерхівок. Однак ще понад тисячу будинків і досі залишаються без тепла.Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко."Понад 1100 будинків у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без тепла після попередніх обстрілів", — зазначив він.Кличко пояснив, що подати теплоносій до будинків у цих районах столиці наразі неможливо через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ.Яка ситуація в інших районах столиціКрім того, близько 100 будинків ще залишаються без тепла в інших районах Києва після атаки РФ на інфраструктуру столиці 12 лютого. Загалом без опалення були 2600 багатоповерхівок."Тобто, комунальники вже відновили подачу теплоносія в 2500 будинків. І продовжують працювати, щоб повернути тепло в інші будинки", — розповив міський голова.Нагадаємо, 16 лютого прем'єр-міністр Юлія Свириденко розповіла, що український уряд розширює програми підтримки енергетичної автономності для багатоквартирних будинків і приватних домівок. .

Станом на 15 лютого у столиці тривають інтенсивні відновлювальні роботи на енергооб'єктах, що постраждали від ворожого удару по інфраструктурі три дні тому. Попри цілодобову роботу комунальників, значна частина житлового фонду все ще очікує на повернення теплопостачання в умовах зимових холодів.Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко у своєму офіційному Telegram-каналі.Хід відновлювальних робітМіські служби працюють у посиленому режимі "24/7", намагаючись максимально швидко ліквідувати наслідки обстрілу, що стався 12 лютого. Наразі фахівцям вдалося досягти суттєвого прогресу у підключенні споживачів до мережі.Поточний стан: теплоносій вже подано до 2100 багатоповерхівок.Загальна ситуація: загалом внаслідок атаки без опалення залишилося 2600 будинків столиці.Залишок: станом на вечір 15 лютого без тепла перебувають ще близько 500 будівель.Пріоритети містаВіталій Кличко запевнив, що зусилля всіх комунальних підрозділів зосереджені на тому, щоб подати тепло у решту багатоповерхівок у найкоротші терміни. Ремонтні бригади забезпечені всім необхідним для завершення робіт на пошкоджених ділянках інфраструктури.Раніше повідомлялось, що у п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Нагадаємо, 10 лютого в Харківській області було оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Такі заходи запровадили через постійні російські обстріли та складну ситуацію в енергетиці.Водночас 11 лютого внаслідок чергових ворожих атак на об'єкти критичної інфраструктури частина споживачів у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях залишилася без електропостачання. Через складну ситуацію в енергосистемі фахівці були змушені застосовувати аварійні та погодинні відключення по всій території України, щоб стабілізувати роботу мережі..

У столиці протягом останньої доби відновили опалення ще в 1100 багатоповерхівках. Ще сотні будинків і досі лишаються без тепла.Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко."Тепло повернули вже в 1500 будинків із тих що опинилися без теплопостачання внаслідок атаки ворога на інфраструктуру Києва 12 лютого", — зазначив Кличко.Відтак, згідно з даними мера, ще 900 будинків і досі лишаються без теплопостачання."Комунальники працюють цілодобово, щоб відновити подачу теплоносія в інші багатоповерхівки", — запевнив Кличко.Зауважимо, вночі 12 лютого під час масованої атаки на столицю війська країни-агресорки пошкодили об'єкти критичної інфраструктури. Через це 2600 столичних будинків залишилися без тепла.До того ж у п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Нагадаємо, 10 лютого в Харківській області було оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Такі заходи запровадили через постійні російські обстріли та складну ситуацію в енергетиці.Водночас 11 лютого внаслідок чергових ворожих атак на об'єкти критичної інфраструктури частина споживачів у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях залишилася без електропостачання. Через складну ситуацію в енергосистемі фахівці були змушені застосовувати аварійні та погодинні відключення по всій території України, щоб стабілізувати роботу мережі..

Через значні руйнування об'єктів енергетичної інфраструктури мешканці низки будинків у російському Бєлгороді не матимуть доступу до централізованого постачання гарячої води протягом найближчих місяців. Посадовці визнають, що відновити повноцінну роботу системи до завершення холодів неможливо.Про це у Telegram-каналі повідомив губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков.За словами російського посадовця, підключені до централізованого теплопостачання будинки, які постраждали внаслідок обстрілів, залишаться без гарячої води до кінця опалювального сезону. Водночас місцева влада стверджує, що інші комунальні послуги надаються в обмеженому режимі.Поточна ситуація в місті:енергозабезпечення. Подача електроенергії, газу та води наразі забезпечується через постійні або резервні джерела;каналізація. Система водовідведення продовжує функціонувати у штатному режимі;інфраструктура. Причиною комунального колапсу стали прямі влучання та руйнування енергетичних об'єктів міста.Нагадаємо, 3 лютого російський Бєлгород опинився під ракетним ударом. Місто занурилося у темряву.Також у ніч на 9 лютого підрозділи Сил оборони України завдали низки успішних ударів по військових об’єктах російських окупантів як на тимчасово захоплених територіях, так і безпосередньо в Росії. У результаті операції уражено важливий пункт управління та підтверджено масштабне знищення запасів безпілотників ворога..

У п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Валентин Мондриївський."Наше завдання — зберегти освітній процес. Задля цього розглядаємо тимчасове об’єднання закладів освіти, а точніше — освітню міграцію одного закладу у приміщення до іншого зі своїми вчителями та вихователями. Там, де зараз відсутнє тепло, поруч є школи та садочки з належними умовами, які приймають дітей зі сусідніх установ. Це дозволяє зберегти очний формат навчання в безпечному середовищі", — зазначив він.Посадовець додав, що показовим є досвід Дніпровського району. Гімназія № 11 як опорний пункт незламності, оснащений мобільною котельнею, прийняла у свої приміщення учнів початкової школи №103. Таку ж практику застосували у ліцеї №141 "Освітні ресурси та технологічний тренінг", де навчаються діти початкової школи №182."Важливо забезпечити комфорт для дітей і спокій для батьків. Садочки та початкова школа — найменші та найуразливіші категорії. Тому саме їх переміщенням займаємося насамперед. Якщо ця практика доведе свою ефективність, голови районів пропонуватимуть рішення для інших закладів, які опинилися в зоні ризику завершення опалювального сезону. Місто має можливості, щоб діти продовжували навчатися очно", — зауважив Мондриївський.Він додав, що необхідність таких управлінських рішень виникнула після чергової масованої атаки Росії 12 лютого, внаслідок якої пошкоджено об’єкти критичної інфраструктури столиці. До цього без теплопостачання перебували 150 будівель закладів освіти, після обстрілу додалося ще 165. Загалом без опалення залишилися 315 будівель — понад 30% від загальної кількості освітніх закладів міста, серед них — 163 дитячі садки та 141 школа.Найскладніша ситуація в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Печерському районах. Водночас у Оболонському, Подільському та Святошинському районах теплопостачання у закладах освіти стабільне.Валентин Мондриївський акцентував, що місто працює в умовах повномасштабної війни, водночас системно та злагоджено реагує на наслідки ворожих обстрілів. Пріоритет незмінний — безпека дітей і безперервність освітнього процесу.Нагадаємо, 2 лютого в КМДА інформували, що до столичних шкіл на очне навчання повернулися 110 тисяч учнів (41,6% від загальної кількості школярів міста)..

Найближчими днями деякі теплоелектроцентралі Києва вдасться відновити. Загалом у столиці після масованих атак російських загарбників найбільше постраждали дві теплоцентралі — ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу в парламентському комітеті Верховної Ради.За його словами, станції постраждали через влучання уламків збитих балістичних ракет."На одній зі станцій пошкодили обладнання — газорозподільче та газокомпресорне. На іншій вийшли з ладу насоси та система підготовки води", — констатував він.Однак, додав міністр, протягом доби є реальні можливості відновити ТЕЦ-5, протягом двох діб — ТЕЦ-6."Усі терміни орієнтовні. На щастя, була плюсова температура, тому вода в системі збереглася, а це суттєво прискорить повернення тепла — оскільки повторне заповнення системи водою в звичних умовах триває до двох тижнів та може супроводжуватися додатковими проблемами", — пояснив очільник Міненергетики.Він також зазначив, що уряд контролює ситуацію з наявністю в столиці електроенергії. Всі відповідні служби працюють на цим."Наразі через виведення з ладу ТЕЦ енергетики мінімізують відсутність електропостачання — вимикають не більше трьох, максимум 3,5 черги", — зауважив Денис Шмигаль.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими..

Вночі 12 лютого під час масованої атаки на столицю війська країни-агресорки пошкодили об'єкти критичної інфраструктури. Деякі кияни залишилися без тепла і світла.Про це повідомив мер міста Віталій Кличко. За його словами, після нічних ударів майже 2600 столичних будинків залишилися без тепла.Зокрема, проблеми із теплопостачанням спостерігаються у Деснянському, Дніпровському, Печерському та Соломʼянському районах. Крім того, ще понад 1100 багатоповерхівок у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без опалення ще після минулих обстрілів."Туди, через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ, подати теплоносій наразі неможливо", — уточнив Кличко.Водночас, за даними ДТЕК, станом на ранок 12 лютого, частина будинків у Деснянському районі залишилась без електрики. Загалом 107 000 родин у столиці тимчасово без світла."В Деснянському районі столиці діють екстрені відключення світла, для інших мешканців Києва застосовуються тимчасові графіки", — додали у ДТЕК.Нагадаємо, вночі 12 лютого під ворожою атакою були Дніпро, Київ та Одеса. Внаслідок рашистських ударів пошкоджено житлові будинки, а також постраждали місцеві мешканців, серед яких — діти.Також ввечері 11 лютого росіяни атакували місто Барвінкове у Харківській області. Унаслідок удару спалахнув супермаркет.Додамо, у ніч проти 11 лютого на Харківщині російський ударний безпілотник забрав життя батька та трьох його маленьких дітей, які лише за кілька днів до трагедії евакуювалися з небезпечного прикордоння, намагаючись втекти від війни. Поки родина шукала порятунку в новому місці, ворожий "Герань-2" поцілив прямо в їхній будинок, залишивши живою лише вагітну матір у критичному стані..

Станом на 9 лютого у столиці після російських масованих атак без теплопостачання залишаються понад тисячу багатоповерхівок.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підсумовуючи селектор по ситуації в енергетиці та ліквідації наслідків російських ударів."Найскладніші обставини досі в столиці: більш ніж 1400 багатоквартирних будинків Києва без опалення, і важливо, щоб люди з кожного такого будинку отримували всю необхідну підтримку", — зазначив гарант.Зеленський запевнив, що у Києві буде збільшено обсяг програми пакунків тепла. "Найближчим часом програма вийде на обсяг роздачі людям 40 тисяч таких пакунків, і значна частина саме в Києві", — поінформував президент.Крім того, на селекторі Зеленський заслухав доповіді по ситуації на Київщині, Сумщині, Чернігівщині, Донеччині, Дніпровщині, у Харкові та Кропивницькому й області. "Окремо обговорили ситуацію на Херсонщині: шість населених пунктів області у важких енергетичних умовах через постійні удари безпілотників і, відповідно, надзвичайно складні обставини для відновлення. Обласна влада повинна забезпечити додаткову роботу в цьому напрямі — і захисну, і відновлювальну", — додав гарант.Були також доповіді по Миколаєву, Одесі, Полтавщині, Черкащині, Житомирщині, Вінницькій, Львівській, Чернівецькій областях.Нагадаємо, протягом минулого тижня російські окупаційні війська застосували проти мирних українських міст та сіл понад 3300 засобів повітряного нападу. Під ударами регулярно опиняються житлові будинки, об'єкти енергетики та логістична інфраструктура, що потребує посилення міжнародного тиску на агресора.За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 9 лютого територія України зазнала масованої повітряної атаки. Противник застосував комбінацію балістичних ракет та ударних безпілотників різних типів, випущених із території Росії та тимчасово окупованого Криму..

Через пошкодження ТЕЦ-4 міська влада Києва не прогнозує швидкого відновлення тепла у прилеглих житлових масивах. Натомість фахівці намагаються виділити додаткові ліміти потужності для стабільного електропостачання районів, що залишилися без централізованого обігріву.Про це повідомляє Міністерство енергетики за результатами засідання Штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Там зазначили, що для підтримки стабільності системи Україна готується прийняти майже 600 тонн гуманітарного вантажу з критично важливим енергообладнанням.Про це повідомляє Міністерство енергетики за результатами засідання Штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.Ситуація в столиці та областіЕнергетики зосередили зусилля на забезпеченні жителів столиці покращеними графіками електропостачання, поки триває ремонт пошкоджених мереж. Сьогодні над відновленням світла в місті працювали 64 ремонтні бригади. Район, який отримував живлення від цієї станції, залишається найскладнішою зоною, тому швидкого повернення тепла в будинки міська влада наразі не обіцяє.Розбудова розподіленої генераціїПаралельно з ремонтами триває реалізація стратегії розбудови мережі газових когенераційних установок:роботи ведуться чітко за графіком;очікується запуск нових установок потужністю 9 МВт та 18 МВт;пріоритетним питанням залишається забезпечення фізичного захисту цих об'єктів від можливих повторних ударів.Міжнародна підтримкаЯк зазначили в Міненерго, цього тижня через Хаб екстреної енергетичної допомоги в Україну надійде 596 тонн гуманітарного вантажу. До складу допомоги входять: трансформатори та ізолятори, генератори, інше критично важливе обладнання. Цю техніку розподілять між енергетичними компаніями та органами місцевої влади для зміцнення об'єктів критичної інфраструктури по всій країні.Нагадаємо, до української столиці надійшло 30 генераторів загальною потужністю 3,4 мегавата, які місто передає на баланс КП "Київтеплоенерго". Нове обладнання дозволить посилити стійкість об’єктів критичної інфраструктури, соціальних закладів та житлового сектора в умовах енергетичної кризи..