# опалення

На сьогодні базову соціальну допомогу враховують під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення житлової субсидії. Це передбачено порядком розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.Про це повідомила пресслужба Пенсійного фонду України.Житлова субсидія — це адресна державна допомога, яку надають вразливим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.За даними відомства, для призначення виплати очислюється дохід всіх членів сім’ї. Так, до сукупного доходу враховуються, зокрема, призначені соціальні виплати. У ПФУ додали, що житлова субсидія на оплату централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно."Тобто у жовтні житлову субсидію на оплату централізованого, автономного та індивідуального опалення буде розраховано за 16 днів (з 16 по 31 жовтня) незалежно від кількості днів, протягом яких ця послуга фактично надаватиметься", — зазначили у відомстві.Крім того, громадянам нагадали, що виплата житлової субсидії здійснюється в поточному місяці за попередній. Тобто виплату житлової субсидії за жовтень буде проведено у листопаді.Нагадаємо, в Україні розпочався опалювальний сезон 2026-2027 років. Більшості громадян, які вже отримують житлову субсидію, Пенсійний фонд України перерахує допомогу автоматично. Водночас окремим категоріям громадян необхідно повторно звернутися для оформлення виплат.Додамо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні..

Український уряд не вводив надзвичайного стану ні в енергетиці, ні в теплопостачанні, ні в жодній іншій сфері. Повідомлення про це, які поширюють анонімні Telegram-канали, не відповідають дійсності.Про це наголосили на Facebook-сторінці Кабінету міністрів України."Насправді уряд призначив керівників робіт із ліквідації наслідків російських атак на критичну інфраструктуру", — йдеться в повідомленні.Тепер за ліквідацію наслідків у енергетиці, тепло- і водопостачанні та зв'язку відповідають конкретні міністри. Надалі їхню спільну роботу координуватиме спільний штаб."Це організаційне рішення: воно визначає, хто відповідає за відновлення та як узгоджуються дії. Жодних нових обмежень для людей воно не запроваджує", — пояснили в Кабміні.Раніше деякі медіа зазначали, що надзвичайна ситуація в Україні тепер стосуватиметься не лише енергетики, а й тепла, води й Інтернету. Вони посилалися на постанову Кабміну №1292.Згідно з цим документом, рішення про подолання наслідків надзвичайної ситуації "поширили на":теплопостачання;водопостачання;водовідведення;інженерно-транспортну інфраструктуру;електронні комунікаційні мережі;інфраструктуру широкосмугового доступу до Інтернету;центри обробки даних.Як відомо, Росія продовжує щодня завдавати ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури України. Внаслідок таких атак відключення світла спостерігаються у низці областей.Нагадаємо, що завтра в частині областей України вимушено застосовуватимуться заходи обмеження споживання електроенергії. Але ситуація може змінюватися. До того ж варто споживати світло ощадливо..

У Києві 16 жовтня починають опалювальний сезон, попри складну ситуацію через російські обстріли. Спочатку тепло подаватимуть до лікарень, шкіл, дитсадків та інших закладів соціальної сфери, однак частина Дніпровського й Дарницького районів поки залишиться без опалення.Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.За словами Кличка, в частині Дніпровського та Дарницького районів нещодавно зазнав значних пошкоджень енергооб’єкт. Наразі там тривають відновлювальні роботи, тому підключення до тепла поки не розпочинають.Опалення в закладах соціальної сфери вмикатимуть за індивідуальними заявками їхніх керівників."В екстремальних умовах через постійні обстріли, але розпочинаємо опалювальний сезон", — наголосив мер столиці.Нагадаємо, в Україні стартувала реєстрація на отримання грошової виплати "Зимова підтримка", яка покликана допомогти вразливим категоріям громадян пережити зимовий період. Одноразову допомогу у розмірі 19 400 гривень виплачуватимуть коштом держбюджету та міжнародних організацій..

Інтенсивність обстрілів енергосистеми країни зростає. Тому киянам варто подбати про індивідуальні запаси. Це стосується випадків аварійних ситуацій.Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації (КМДА)."Енергетики цілодобово працюють над тим, аби повернути електроенергію усім споживачам, а міські комунальні служби — щоби відновити штатні параметри постачання води", — запевнили у столичній владі.Однак, додали там, інтенсивність обстрілів зростає. Тому міська влада, як і минулими роками, закликала киян подбати про найнеобхідніші індивідуальні запаси.Зокрема, варто зробити запаси питної та технічної води. На одну дорослу особу на добу потрібно три літри питної води та 10-12 літрів технічної води для гігієни та приготування їжі. Запаси оптимально зробити щонайменше на три дні."У столиці 155 бюветних комплексів можуть працювати від генераторів у випадку знеструмлень", — зауважили в столичній адміністрації.Також у КМДА дали мешканцям міста такі поради:зарядіть павербанки та портативні зарядні станції;утепліть своє приміщення — заклейте стики вікон і перевірте зовнішню ізоляцію вікон, помістіть алюфом або інший теплоізолювальний матеріал між стіною та батареєю;зробіть необхідний запас ліхтариків, ламп на батарейках або акумуляторах, свічок, сірників, батарейок тощо;подбайте про запас їжі тривалого зберігання та тієї, що не потребує електроенергії для приготування;потурбуйтеся про безпечне пересування вулицею в темну пору доби; одягайте світлорефлекторний одяг або носіть світловідбивальні стрічки на рукаві, сумці чи наплічнику."Стежте за офіційною інформацією від міської влади", — підсумували в Київській міській державній адміністрації (КМДА).Нагадаємо, сьогодні міський голова Києва Віталій Кличко, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що столична влада вивчає різні сценарії подій. До евакуації зі столиці України ніхто не закликає, але варто враховувати посилення ворожих обстрілів найближчим часом..

Російські окупанти посилюють обстріли Києва перед зимою. Зараз питання полягає у виживанні столиці. Тому частині мешканців варто виїхати з міста, але повної евакуації не буде.Про це заявив міський голова Києва Віталій Кличко в коментарі для AFP."Щодня надходять нові повідомлення про зруйновані будівлі, поранених або трагічно загиблих людей, адже обстріли нашого міста посилюються. Зараз ідеться про виживання столиці", — наголосив він.Кличко порадив мешканцям, які мають друзів або родичів за межами Києва, розглянути можливість тимчасового виїзду. Медійники нагадали, що такий заклик минулого року викликав неоднозначну реакцію. Водночас він наголосив, що ніколи не закликатиме до повної евакуації."Це мета Путіна... Найкращий для нього сценарій — щоби ми всі поїхали та віддали йому наші порожні міста та нашу країну", — зазначив столичний мер.Ворог неодноразово завдавав ударів по мостах через Дніпро, що призводило до зупинки руху транспорту в місті."Сполучення між лівим і правим берегами є одним із ключових чинників, що забезпечують функціонування міста", — акцентував Кличко.За його словами, місто працювало над створенням альтернативних понтонних переправ, щоби полегшити транспортні затори в мегаполісі, денне населення якого — з урахуванням людей, які приїжджають на роботу з передмість, — близько 3,5 мільйона осіб.Останні удари призвели до віялових відключень електроенергії та залишили частину Києва без води на декілька годин. Також рух поїздів київського метрополітену тимчасово зупиняли через перебої з електропостачанням. Кличко також попередив, що пошкодження системи водопостачання Києва може спричинити кризу "доволі значних масштабів".У межах підготовки до зими місто створює резервні системи опалення та запаси палива, продуктів харчування й питної води."Хоч би як добре ми підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в ситуації за найгіршим сценарієм", — зазначив він.Мер Києва зауважив, що міська влада постала перед "дуже складним" завданням в умовах "обмеженого часу, обмеженого фінансування й обмеженої кількості працівників"."Коли ми чуємо сигнал повітряної тривоги, я молюся Богу та нашій протиповітряній обороні, адже від них залежить життя нашого міста", — підсумував Віталій Кличко.Нагадаємо, що сьогодні ввечері в Голосіївському, Печерському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах Києва спостерігається зниження тиску у водопровідних мережах. За інформацією КМДА, в деяких будинках можливе тимчасове припинення водопостачання..

Якщо дитячий садок не спроможний забезпечити безпечні умови для дітей, тоді його роботу можуть скорочувати або тимчасово припиняти. Йдеться про ситуації, коли відключають електроенергію, тепло чи водопостачання.Про це свідчить лист Міністерства освіти та науки України (МОН) щодо роботи закладів освіти в осінньо-зимовий період 2026-2027 року.Рішення про те, чи залишати дітей у закладі, ухвалює його керівник. Він має оцінити, зокрема:наявність електроенергії або резервного живлення;освітлення;питну воду;санітарно-гігієнічні умови;температуру в приміщеннях;можливість безпечно приготувати, зберігати та видати їжу;роботу вентиляції й інших систем життєзабезпечення;можливість належного нагляду за дітьми;готовність укриття;можливість надати першу допомогу.Якщо всі необхідні умови збережені, діти можуть продовжувати перебувати в садочку навіть під час нетривалого відключення.Якщо відключення призводить до проблем з освітленням, опаленням, водою, вентиляцією, харчоблоком або санітарними умовами, керівник повторно оцінює можливість перебування дітей. У такому разі можуть запровадити скорочений режим роботи або достроково завершити перебування дітей у садочку.Для роботи в умовах знеструмлення можуть використовувати генератори, акумуляторні системи й інші резервні джерела живлення. Вони мають експлуатуватися з дотриманням вимог безпеки.Якщо в садочку немає водопостачання, керівник має перевірити запаси води та можливість забезпечити питний режим, миття рук, роботу санвузлів, приготування їжі та прибирання.Якщо без води неможливо дотримуватися санітарних вимог або безпечно годувати дітей, режим роботи закладу мають змінити. Організовувати харчування в таких умовах не допускається.У разі проблем з опаленням контролюють температуру в приміщеннях. Якщо безпечний температурний режим неможливо забезпечити, перебування дітей скорочують або дочасно завершують.Залежно від ситуації дитсадок може:працювати у звичному режимі;перейти на скорочене перебування дітей;дочасно завершити перебування дітей;тимчасово припинити прийом дітей;перемістити дітей до іншого безпечного приміщення в межах закладу;організувати укриття або евакуацію у разі безпосередньої загрози.Якщо батьки отримали повідомлення про дочасне завершення перебування, але не можуть одразу приїхати, дитина залишається під наглядом працівників садочка. Самостійно залишати заклад вона не може.Після сигналу "Повітряна тривога" працівники дитсадка мають організовано перемістити дітей до укриття, провести перекличку та залишатися з ними до завершення небезпеки. Якщо тривога застала батьків дорогою до садочка, вони мають насамперед подбати про власну безпеку та безпеку дитини й прямувати до найближчого доступного укриття. Якщо ним є укриття дитсадка, батьки можуть разом із дитиною зайти туди та передати її відповідальному працівнику. Водночас працівники садочка не повинні виходити з укриття під час тривоги, щоби зустрічати батьків.Рішення про зміну режиму роботи дитсадок має повідомляти батькам через визначені канали зв'язку: телефон, батьківські чати, електронну пошту, сайт або інші доступні засоби.Нагадаємо, що українські школи можуть коригувати тривалість уроків та змінювати розклад. Проте це дозволяється лише під час тривалих повітряних тривог..

У Києві триває підготовка житлового фонду до опалювального сезону. Наразі вже 82% житлового фонду міста, що перебувають в управлінні комунальних керуючих компаній, отримали акти готовності до зими.Про це повідомив в. о. першого заступника голови Київської міської військової адміністрації Петро Пантелеєв під час засідання міського штабу з підготовки до осінньо-зимового періоду."Управителі інших форм власності мають прискорити цю роботу та вчасно отримати підтвердження готовності будинкових систем, усунути всі виявлені недоліки та  вчасно отримати відповідні акти готовності", — йдеться у повідомленні.Посадовець пояснив, що акт готовності підтверджує, що внутрішньобудинкові системи перевірені та підготовлені до стабільної і безпечної роботи в опалювальний період."Звертаю увагу всіх управителів житлових будинків: оформлення актів готовності необхідно завершити вчасно. До початку опалювального сезону всі зауваження теплопостачальних організацій мають бути усунені. Це не формальність, а підтвердження фактичної технічної готовності будинку до подачі тепла та відповідальність управителя перед мешканцями", — зазначив Пантелеєв.Також заступника голови КМДА доручив  районним державним адміністраціям посилити контроль за роботою управителів та оперативно опрацьовувати проблемні питання, що виникають під час оформлення актів."Теплопостачальні підприємства міста зі свого боку продовжують взаємодіяти з управителями будинків щодо проведення обстежень, усунення технічних зауважень та оформлення необхідної документації", — додали у КМДА.Нагадаємо, міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За словами Шмигаля, зараз в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу.Також прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що наразі Україна активно готується до імовірного посилення російських атак на енергетичну інфраструктуру. Уряд розробив план стійкості та готує додаткові сценарії на випадок найгіршого розвитку подій..

Генерувальні потужності Херсона перебувають у важкому стані. Проведення ремонтів унеможливлюють постійні обстріли. Тож цей обласний центр на Півдні України ризикує залишитися без опалення на зиму.Про це заявив заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Останній тиждень зменшилася кількість безпілотників приблизно на відсотків 30. Не знаю, з чим це пов'язано. Можливо, із затримкою постачань логістики. Можливо, зі зміною черги якихось підрозділів, які займаються саме атаками", — зауважив він.За його словами, зараз на Херсонщині прилітає приблизно 500 FPV-дронів на день, хоча ще тиждень-два тому їхня кількість досягала тисячі."Питання в тому, що готуватися можна та треба, але коли кожного дня туди прилітає, це все нас відкидає. Система сама, теплопостачальність — це готово. А ось генерувальні підприємства, на жаль, зараз у критичному стані після атак російських безпілотників", — наголосив заступник начальника ОВА.Він додав: якби зараз припинилися ворожі обстріли електричної, енерго- та теплогенерувальної інфраструктури, то можна було би прогнозувати відновлення та запуск протягом місяця."Звичайно, ми зараз постійно розповідаємо про те, що ця зима може бути без тепла, бо минулої зими також росіяни обстрілювали, але героїчними зусиллями теплоенергетиків ми все ж змогли забезпечити людей теплом, хоч були дні, коли по 100 снарядів прилітало на ТЕЦ", — розповів Толоконніков.Він зазначив, що питання полягає в тому, як ворог поводитиме себе цього року. Від інтенсивності російських обстрілів залежатиме наявність комунальних послуг у мешканців.Нагадаємо, що наприкінці серпня влада закликала мешканців Херсона за можливості на зиму виїжджати з міста. Там, найімовірніше, не зможуть розраховувати на роботу ТЕЦ та інших об’єктів критичної інфраструктури у звичному режимі через обстріли Росії..

Українці з вразливих категорій населення, які проживають у громадах на територіях бойових дій, можуть отримати 19 400 гривень одноразової допомоги на придбання твердого пічного палива. Водночас місце подання заяви залежить від того, до якого з двох урядових переліків належить громада.Про це повідомляє Пенсійний фонд України. Йдеться про одноразову грошову допомогу "Зимова підтримка", умови надання якої визначені постановою Кабінету міністрів №1084 від 3 вересня 2026 року.Допомога передбачена для мешканців окремих територіальних громад у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.Куди подавати заявуДля отримувачів діють різні правила залежно від того, до якого переліку належить територіальна громада. Якщо громада входить до першого переліку, заяву можна подати:до сервісного центру Пенсійного фонду України;через Центр надання адміністративних послуг;через уповноважену посадову особу виконавчого органу сільської, селищної або міської ради відповідної громади.Для мешканців громад із другого переліку діє інший порядок. Заяву необхідно подавати безпосередньо до сільської, селищної або міської ради.Звернутися по "Зимову підтримку" необхідно до 30 жовтня 2026 року.Хто може отримати 19 400 гривеньДопомога призначена для вразливих категорій населення, які фактично проживають у визначених урядом громадах. До них, зокрема, належать:особи з інвалідністю;одержувачі житлових субсидій;сім'ї, які отримують окремі види державної допомоги на дітей;внутрішньо переміщені особи, які отримують допомогу на проживання.Розмір одноразової виплати становить 19 400 гривень на одне домогосподарство. Кошти призначені для придбання твердого пічного побутового палива на опалювальний сезон.Нагадаємо, напередодні опалювального сезону уряд змінив правила розподілу коштів теплопостачальних підприємств. Нововведення мають допомогти їм скоротити борги перед учасниками енергоринку та стабілізувати фінансові розрахунки. Водночас для споживачів це рішення не означає автоматичного підвищення тарифів на тепло.Читайте також: Субсидію автоматично перерахували: як перевірити нову суму виплати.

У четвер, 17 вересня, у Франції відбулася п'ята міністерська зустріч Координаційної групи з питань енергетики України у форматі G7+ ("Енергетичний Рамштайн"). Там обговорили посилення інженерного захисту енергетичних об'єктів і потреби у фінансуванні Фонду підтримки енергетики України.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячні міністру економіки, фінансів, промислового, енергетичного та цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію "Енергетичного Рамштайну", — зазначив він.За його словами, українська делегація поінформувала партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою.Шмигаль акцентував, що Україна розуміє наміри ворога та працює над протидією. Тож веде роботу за такими напрямами:Захист. Посилюємо протиповітряну оборону. Тут потребуємо підтримки партнерів — ракети для систем ППО вкрай необхідні. Посилюємо інженерний захист енергетичних об’єктів.Відновлення та резерви. Загалом цьогоріч заплановано відновити та збудувати понад 10 ГВт потужностей. Досвід минулої зими показав, наскільки швидко під час масованих атак витрачаються резерви обладнання. Тому формуємо їх завчасно.Реформи. Паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору. Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки.Фінансовий ресурс. Лише з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 мільйонів євро. Ще близько 307 мільйонів євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 мільйонів євро."Дякуємо всім партнерам за підтримку енергетичної стійкості України. Розраховуємо на подальшу допомогу", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, міністр енергетики також зазначав, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За словами Шмигаля, зараз в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу..

Наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період.Про це заявив адміністратор програми розвитку ООН (ПРООН) Александер Де Кроо, передає BBC. Найважчий сезон та перегони з часомДе Кроо, який є третьою за рангом посадовою особою в Організації, заявив про надзвичайно високі ризики для українського населення. За його словами, Росія здійснює системні та навмисні атаки не лише по енергетиці, а й по АЗС, торгівельних і бізнес-центрах, не маючи для цього жодних виправдань."Ця зима буде найважчою від початку війни", — наголосив високопосадовець.Він зазначив, що країна підходить до холодного сезону з "дуже слабкими вихідними позиціями", а міжнародні партнери "дуже й дуже стурбовані... тим, якою може стати ця зима".Загроза гуманітарної катастрофиНайбільшою небезпекою в ООН вважають імовірну зупинку ключових комунальних систем — опалення, водопостачання та каналізації — у разі критичного дефіциту електрики."За тих температур, що бувають тут, це призвело б до умов, близьких до гуманітарної катастрофи", — заявив Де Кроо.Щоб зменшити вразливість до ракетних ударів, ПРООН сприяє відновленню пошкодженого обладнання та розбудові децентралізованої генерації. Проте проведення таких робіт у поточних умовах безпеки високопосадовець назвав "майже неможливим завданням"."Вони відновлюють ці об'єкти в умовах постійних повітряних тривог. І вони знають, що працюють на об'єкті, який є мішенню. Тому ви намагаєтеся проводити відновлення, але частину дня не можете працювати, бо це просто надто небезпечно", — підсумував Де Кроо.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія готується бити по українській енергетиці цієї зими. Проте наша держава завдаватиме ударів у відповідь.  .

Напередодні опалювального сезону уряд змінив правила розподілу коштів теплопостачальних підприємств. Нововведення мають допомогти їм скоротити борги перед учасниками енергоринку та стабілізувати фінансові розрахунки. Водночас для споживачів це рішення не означає автоматичного підвищення тарифів на тепло.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, новий механізм передбачає встановлення мінімальної частки коштів, яку теплопостачальні підприємства мають спрямовувати на розрахунки за електричну енергію. Також запроваджується прозорий пропорційний розподіл коштів між учасниками ринку залежно від обсягу заборгованості.Як розподілятимуть коштиЗгідно з новим механізмом:60% коштів спрямовуватимуть на розрахунки за природний газ;5% — на погашення заборгованості за електроенергію та пов’язані з нею послуги;35% залишатиметься у розпорядженні підприємств для здійснення поточних платежів. Ця частка залишається без змін.У Міністерстві енергетики очікують, що новий порядок допоможе забезпечити стабільніші та передбачуваніші розрахунки між учасниками енергетичного ринку."Запровадження чіткого та прозорого механізму розподілу коштів дозволить забезпечити стабільні та передбачувані розрахунки, зменшить рівень заборгованості, підвищить фінансову дисципліну підприємств та покращить фінансовий стан учасників ринку електричної енергії в умовах підготовки до осінньо-зимового періоду", — зазначив Шмигаль.Очікується, що зміни сприятимуть оздоровленню енергетичного ринку та скороченню боргів теплопостачальних і теплогенеруючих підприємств перед постачальником "останньої надії", оператором системи передачі та операторами систем розподілу.Нещодавно Шмигаль повідомляв, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За його словами, нині в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу. Нагадаємо, нещодавно Кабінет міністрів ухвалив рішення про одноразову грошову допомогу "Зимова підтримка" для вразливих категорій населення, які проживають на прифронтових територіях. .

На сьогодні Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону.Про це повідомив першого віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нині в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу."Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану", — зауважив посадовець.Очільник Міненерго додав, що у частині запасів газу наша держава вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027."Дякую усім, хто щодня працює на цей результат і продовжує забезпечувати стабільність газової галузі та енергетичну безпеку України: українським видобувним компаніям, Оператору ГТС України, Нафтогазу та всім працівникам паливно-енергетичного комплексу", — сказав Шмигаль.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Майже 100 тисяч житлових будинків або понад 70% від запланованого обсягу вже підготовлено до опалювального сезону-2026/2027. Робота в цьому напрямку триває.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді в п'ятницю, 21 серпня.У своєму Telegram-каналі він зазначив, що вперше новим складом уряду під головуванням прем’єр-міністра Сергія Корецького узяв участь у такому заході.Він конкретизував, що говорили про підготовку до опалювального сезону-2026/2027 та посилення енергетичної стійкості різних регіонів України.За його словами, станом на сьогодні підготовлено близько 100 тисяч житлових будинків — понад 70% від плану, 12,4 тисячі котелень і 11,7 тисячі кілометрів теплових мереж."На ці роботи та ремонт об’єктів теплопостачання вже спрямовано майже 6,8 мільярда гривень", — уточнив урядовець.Він додав, що пріоритети зараз такі:захист об’єктів критичної інфраструктури;резервування потужностей;децентралізація та забезпечення автономної роботи систем тепло- та водопостачання;швидке відновлення об’єктів після російських атак."Дякую голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку та народним депутатам за предметний діалог", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, раніше сьогодні премʼєр-міністр України Сергій Корецький інформував, що новий склад Кабміну вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості..

У понеділок, 10 серпня, відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"."Розглянули прогнозні баланси електроенергії та газу, орієнтуючись на різні сценарії проходження зими", — зазначив очільник українського уряду.Також на зустрічі детально проаналізували хід ремонтних робіт на генерувальних потужностях і встановлення додаткового захисту."Сфокусував усіх на пріоритетах — захисті об'єктів критичної інфраструктури та створенні резервних запасів пального й обладнання для швидкого відновлення пошкоджених об'єктів", — акцентував прем’єр-міністр.Під час засідання визначили, у яких напрямках потрібно негайно пришвидшити роботи, враховуючи інтенсифікацію та характер російських ударів.На переконання керівника Кабміну, важливо, щоб енергетичні компанії працювали на випередження та брали на себе додаткову відповідальність."За підсумками засідання Енергетичного штабу дав відповідні доручення. Координацію та контроль за їх виконанням здійснює Міністерство енергетики", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що, за версією аналітиків американського вивчення війни, Росія прагне зірвати масштабні ремонтні роботи на українських об'єктах енергетики, розпочавши нову хвилю масованих атак передчасно. Ворожі удари по Києву у серпні можуть суттєво ускладнити підготовку до зимового сезону 2026-2027 років..