# ОУН

У суботу, 11 липня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш запланував поїздку в українську Волинську область. Він візьме участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він зазначив, що хоче вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії."Уже багато років поспіль луцький єпископ Віталій Скомаровський організовує там траурні урочистості. Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув лише тому, що був поляком. Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди", — додав очільник польського оборонного відомства.На початку цього тижня Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків, як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research, відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю.Нагадаємо, що 5 липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..

Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, його цитують журналісти агенції PAP. Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі.За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю."Росіяни стали би найщасливішими, якби сталася серйозна криза в польсько-українських відносинах", — зауважив прем'єр-міністр Польщі.Туск також звернув увагу на появу в соцмережах провокаційних матеріалів, які ображають польські компанії, що допомагають Україні.Він наголосив, що за розпалюванням ворожнечі часто стоять російські боти. Уряд Польщі збирається жорстко протидіяти дезінформації, а служби каратимуть за будь-які переслідування за національною ознакою.Також перед річницею Волинської трагедії, яка останнім часом стала темою гарячих спекуляцій, польський прем'єр-міністр закликав сторони до взаємного діалогу без надмірних емоцій."Звертаюся до всіх порядних, мудрих і відповідальних українців. Пам’ятайте, що велика європейська спільнота побудована на правді, а правда є абсолютно необхідною основою примирення. Тому я розраховую на переосмислення з українського боку, але також звертаюся до всіх у Польщі із закликом стримати надмірні емоції ", — наголосив Дональд Туск.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський прокоментував заяву президента Польщі Кароля Навроцького про відсутність домовленостей щодо історичних питань. Він наголосив, що Київ і Варшава мають вирішувати такі теми конструктивно, не ставлячи під загрозу стратегічне партнерство..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

У середу, 1 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Парламент схвалив законопроєкт №15360 — створення Українського національного пантеону За основу та в цілому — 287", — написав він у своєму Telegram-каналі.Тож Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, який не можна приватизувати або передавати в оренду. Для його будівництва місце можуть визначити, зокрема, на територіях природно-заповідного фонду чи в межах історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки.Згідно з документом, тут можуть вшановувати очільників української держави різних історичних періодів:князів Русі та гетьманів Запорозького війська;президентів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);головнокомандувачів армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.Також у пантеоні можуть увічнювати пам'ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною.Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:якщо наявній могилі загрожує знищення;якщо виявлено незахоронені останки;якщо поховання розташоване за кордоном;якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей термін можуть скоротити.Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам'яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідна згода родичів.Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради й уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність."Метою цього законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам'яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам'яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну", — наголосила перед голосуванням представниця президента у Верховній Раді Галина Михайлюк.Вона зазначила, що створення Українського національного пантеону є одним із ключових національних завдань, покликаних об'єднати суспільство навколо історичної пам'яті, державності та боротьби за незалежність."Я дуже втішений, що Україна нарешті дійшла до того, і ми, сподіваюся, спорудимо пантеон, який буде гідний аналогів в Європі. Такі є зараз в Польщі, у Франції, в Італії, в Португалії. Я впевнений, що Україна це зможе зробити найвище", — акцентував народний депутат Володимир В'ятрович.Нагадаємо, що Польща хворобливо відреагувала на створення Українського національного пантеону. А головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список зі 17 діячів польсько-української історії, які би могли ввійти туди та влаштувати поляків..

Список зі 17 діячів польсько-української історії, які могли ввійти до Українського національного пантеону. Запропонував головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа.Відповідну статтю він опублікував у газеті та на сайті Rzeczpospolita.Медійник наголосив, що ставить до українців з повагою. І названі діячі, "які є взірцями для сучасності", не є "натяком" для України."Список радше слугує інтелектуальним навчанням для нас, поляків, польської влади та громадської думки в той час, коли атмосфера конфронтації так сильно відчувається", — пояснив він свою ініціативу.Богуслав Хработа запропонував до Українського національного пантеону таких постатей:Петро Могила — митрополит, який сприяв налагодженню міжконфесійного діалогу та мирному співіснуванню різних релігій на теренах Речі Посполитої;В’ячеслав Липинський — польський землевласник, один з ініціаторів створення консервативної Української демократичної селянської партії;Василь Мудрий — громадський діяч, який відзначився роботою в товаристві "Просвіта", посадою секретаря підпільного Українського університету у Львові, очільника Українського національно-демократичного союзу та заступник спікера Сейму;Тарас Шевченко — письменник і художник, який пережив десятилітнє заслання в Російській імперії, де потоваришував із польськими політв'язнями, зокрема, з Броніславом Залеським;Юліуш Словацький — польський поет, у чиїх творах оповідається про українські краєвиди та фольклор;Іван Франко — український літератор, який вільно творив і польською мовою, був активним дописувачем польських видань та мав теплі дружні контакти з тогочасною польською інтелігенцією;Кароль Шимановський — польський композитор, народжений в Україні, вплив якої простежується у його ранній творчості;Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський — лідери, які стояли біля витоків державності обох країн, увійшли в історію як творці Варшавського договору 1920 року, об'єднавши зусилля своїх армій для спільного опору більшовицькій навалі;Марко Безручко — генерал Армії УНР, який уславився завдяки обороні польського міста Замостя від радянської кінноти Семена Будьонного восени 1920 року;Андрей Шептицький — український релігійний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви (УГКЦ);Єжи Ґедройць і Богдан Осадчук — ініціатори створення паризького товариства "Культура", що заклало ідейний фундамент для польсько-українського примирення та здобуття незалежності після розпаду комуністичної системи;Лех Качинський — президент Польщі (2005–2010), який послідовно лобіював інтеграцію України до ЄС та НАТО, а також докладав значних зусиль для стратегічного зближення та дружби між Україною та Польщею;Іван Пулюй — фізик і один із першовідкривачів рентгенівських променів, виходець із Поділля;Ізидор Шараневич — історик і археолог, що працював професором у Львівському університеті та мав членство в краківській Польській академії мистецтв і наук у Кракові;Володимир Левицький — математик і розробник україномовної термінології математичної термінології, мав багаторічний досвід співпраці зі львівським осередком Польського математичного товариства.Як відомо, 28 червня, під час виступу на урочистостях до 30-річчя з Дня Конституції України Володимир Зеленський оголосив про те, що зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону."Ніхто та ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати", — наголосив при цьому український президент.У Польщі не сподобалася така заява. Деякі урядовці зазначили, що це може спричинити погіршення відносин між Україною та Польщею.Нагадаємо, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш акцентував, що його країна не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання ОУН і УПА як національних символів..

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..

У польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Про це повідомило польське видання Onet. Як відомо, в неділю Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визначних українців."Ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого любити, кому бути вдячним і яких героїв шанувати", — заявив Зеленський.Раніше ж Польщу обурило надання почесного найменування "Героїв УПА" одній із військових частин Збройних сил України.У польському уряді зазначили, що знали про наміри створення пантеону, але все одно здивовані."Ми давно знали, що Зеленський захоче створити пантеон, але його слова звучать дивно. Визнаю, що це нас здивувало", — заявив у спілкуванні з виданням представник польського уряду на умовах анонімності.Неназваний член уряду заявив, що нинішня політика Києва не сприяє тому, аби польські компанії вели бізнес в Україні."Дуже шкода, що Зеленський так вчинив. Мали надію, що ми налагодимо наші відносини, а виглядає так, що буде ще гірше. Нам важливо дбати про польські компанії, які хочуть вести бізнес в Україні, але нинішня політика Києва цьому не сприяє", — сказав виданню один із міністрів, чиє ім’я не розкривають.Інший анонімний співрозмовник, який обіймає високу посаду в уряді, заявив, що Україна шкодить собі, розпалюючи суперечку з Польщею."Прем’єр-міністр має побоювання, зокрема, щодо впливу українського сільського господарства на наш ринок, тож тут не може бути жодних незрозумілостей. Але й Україна має пам’ятати, що, розпалюючи суперечку з Польщею, вона завдає шкоди сама собі", — зазначив посадовець.Оголошення Зеленського пролунало через два дні після завершення конференції з питань відновлення України у Гданську, на яку президент України не приїхав на тлі конфлікту з польським президентом Каролем Навроцьким.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

"Клептократична" влада України нібито не хоче вступати в Європейський Союз. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України.Про це написав голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач на своїй сторінці в мережі Х.У провокаційному дописі він висловив думку, що Київ загострює польсько-український конфлікт, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем."Чи замислювалося колись українське суспільство над тим, чи справді їхні клептократичні еліти хочуть вступити до Європейського Союзу? Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще декілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?" — зазначив Пшидач.Річ у тому, що в неділю президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визнаних українців."Звісно, простіше провокувати та розпалювати історичні напруження, щоби не доводилося відповідати за відсутність реформ, за відсутність ефективної боротьби з корупцією, за відсутність реальної деолігархізації, за відсутність реальних покращень для підприємців, відсутності верховенства права, відсутності покращення інфраструктури, відсутності багатьох інших речей", — вважає керівник Бюро міжнародної політики Польщі.Він додав, що цього всього українські еліти не змогли досягнути за останні три десятиліття."Так, із Бандерою, Шухевичем чи Клячківським Україна до ЄС не вступить, але чи справді цього хочуть їхні керівники, чи лише годують і обманюють своїх виборців, які дедалі більше розчаровуються в такій владі?" — провокаційно та безпідставно запитав Пшидач.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

Польський президент Кароль Навроцький прокоментував слова президента України Володимира Зеленського щодо розпалювання неприязні до українців на тлі внутрішньополітичної боротьби в Польщі.Видання Polsat News цитує Кароля Навроцького. Раніше в інтерв’ю "ТСН Тиждень" Зеленський відреагував на рішення про позбавлення його ордена Білого орла, заявивши, що це пов’язано з внутрішньою політичною боротьбою в Польщі та розпалюванням неприязні до українців."Суперечка не стосується внутрішньої політики Польщі. Усі патріоти розуміють, скільки злочинів скоїли українські націоналісти на польських землях, якими драматичними були ті часи", — відповів на це польський президент у коментарі медійникам.Він додав, що суперечка стосується сприйняття історичних питань і того, що в Польщі не сприймається "червоно-чорний бандерівський прапор"."Я не уявляю собі, щоби польські патріоти, а особливо польський президент, польський уряд, у такій ситуації не були би разом і не об’єдналися. Володимире, шановний пане президенте, ця суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі", — зауважив Кароль Навроцький.За його словами, внутрішніх проблем не існує, бо всі поляки знають і розуміють, "скільки зла заподіяли полякам, польським дітям українські націоналісти"."Президент Зеленський помиляється, дякую", — підсумував президент Польщі.Попередній контекст:Президент Володимир Зеленський 26 травня підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА", підкресливши, що це рішення спрямоване на відновлення історичних традицій українського війська.Після цього в Польщі пролунала низка критичних заяв. Зокрема, колишній президент Лех Валенса заявив, що припиняє носити значок з українським прапором, а чинний президент Польщі Кароль Навроцький запропонував розглянути можливість позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі.Міський голова Львова Андрій Садовий 29 травня закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни.Президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що "це стратегічна помилка президента Польщі, від якої виграє лише Москва".У відповідь президент України Володимир Зеленський повернув найвищу державну нагороду поляків за допомогою комерційного кур'єра. Так само вчинили й інші колишні українські президенти — Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко.Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що поїздка українського лідера Володимира Зеленського на міжнародну конференцію URC2026 до Польщі опинилася під питанням. В Офісі президента зазначили, що рішення про візит до Гданська все ще аналізується на тлі гучного дипломатичного скандалу з польською нагородою..

У Міністерстві закордонних справ України прокоментували негативну реакцію польських політиків і посадовців на рішення президента Володимира Зеленського про надання Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій почесного найменування на честь Героїв УПА.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на коментар речника МЗС України Георгія Тихого."Бачимо різку реакцію в Польщі на рішення про найменування одного з українських підрозділів на честь героїв УПА. Прикро, що це відбувається всупереч ширшому тренду на вирішення проблемних питань українсько-польських відносин, який спостерігався протягом попередніх півтора року", — сказав він.За словами речника, за цей час докладено багато зусиль з обидвох боків задля розв’язання складних питань "історичного минулого, налагодження діалогу та порозуміння". Зокрема, відновлено процес пошуків і ексгумацій, а також вперше за багато років відновлено діяльність Конгрес істориків."Дискусія щодо минулого має бути фаховою та базуватися на достовірних джерелах. Наша історія підтверджує, що від суперечок українців і поляків виграє лише Москва. Сьогодні українські військові боронять не лише Україну, але й всю Європу. Ініціюючи присвоєння почесного звання для свого підрозділу наші воїни точно не мали на меті образити дружній польський народ. Для них боротьба УПА символізує винятково протистояння імперській політиці Москви — й у жодному разі не спрямована проти поляків", — пояснив Тихий.Він зазначив, що історія України та Польщі має різні сторінки — як славетні, так і трагічні, — та нагадав, що напередодні відзначали 80 річницю Грубешівської операції, в якій українські повстанці разом із польськими партизанами здійснили успішний напад на війська НКВС."У попередні епохи українці та поляки разом здобували чимало славетних перемог над споконвічним ворогом у Москві — від Орші до Дива на Віслі. Водночас неможливо заперечувати трагічні сторінки, зокрема, злочини проти цивільного населення, які вчиняли, військові українських і польських підрозділів під час Другої світової війни", — визнав речник.Тихий наголосив, що Україна не уникає цієї розмови, конструктивно відповідає на запити польської сторони щодо ексгумацій, "крок за кроком вибудовує діалог істориків і експертів", прагне діалогу щодо чутливих сторінок минулого "без політизації"."Не можемо дозволити сваркам через минуле підірвати наш спротив спільному ворогу зараз, коли Україна за підтримки Польщі стримує російську агресію. Ми вдячні Польщі та польському народові, які з перших хвилин цієї неспровокованої та злочинної війни підтримують Україну. Зі свого боку, підкреслюємо готовність й надалі ділитися досвідом і напрацюваннями, здобутими кровʼю на полі бою", — підсумував Георгій Тихий.Володимир Зеленський 26 травня видав указ №440/2026, яким постановив надати Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесну назву "імені Героїв УПА". Як йдеться у документі, метою такого рішення є "відновлення історичних традицій національного війська". Таке рішення українського лідера викликало обурення серед деяких польських істориків і політиків.Нагадаємо, що міський голова Львова Андрій Садовий закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни..

Міський голова Львова Андрій Садовий закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни.Про це Андрій Садовий заявив у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Президент України Володимир Зеленський, отримуючи найвищу державну нагороду Польщі — Орден Білого Орла — з рук президента Анджея Дуди 2023 року, заявив, що приймає її від імені українського народу та українського війська", — нагадав львівський мер.Він зауважив, що наступник Дуди Кароль Навроцький сьогодні виступив з ініціативою позбавити Зеленського цієї нагороди. Причиною стало те, що один із підрозділів ЗСУ отримав назву "Героїв УПА"."Цікаво подивитися, як пан Навроцький їхатиме забирати цю нагороду в українських військових. Наразі він, наскільки відомо, не наважувався перетинати український кордон. Війна проявляє всіх: і тих, хто безпосередньо в ній, і тих, хто спостерігає збоку", — зазначив Садовий.Він акцентував, що ми завжди пам’ятатимемо неймовірний порив польського народу, який щиро та віддано допомагав і допомагає українцям із перших днів повномасштабної війни."На військовому Меморіалі у Львові серед українських прапорів майорять і біло-червоні прапори загиблих польських добровольців. Наші міста-партнери в Польщі робили все можливе, щоби підтримати нас у найважчі моменти", — констатував очільник Львова.Він наголосив, що те, що сьогодні ініціював Кароль Навроцький, на жаль, теж залишиться в пам’яті."Хіба що вистачить мудрості припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни та власною кров’ю виграє для всього цивілізованого світу час на підготовку до непростих викликів майбутнього", — підсумував Андрій Садовий.Нагадаємо, що рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського.Раніше він підписав офіційний указ, згідно з яким окремому центру спеціальних операцій "Північ" присвоєно почесне найменування "імені Героїв УПА". Головним рушійним фактором для ухвалення такого рішення стало зразкове й успішне виконання бійцями підрозділу важливих бойових завдань на фронті. Проте поява в офіційній назві спецпідрозділу згадки про Українську повстанську армію викликала моментальну хвилю обурення у Польщі..