# ОУН

Польський Кошалін і український Івано-Франківська можуть припинити угоду про партнерство. Мер міста в Польщі Томаш Соберай звернувся до свого колеги Руслана Марцінківа із закликом відмовитися від дій, які можуть прославляти ОУН, УПА та пов'язаних із ними діячів.Про це повідомив сайт польського видання Głos Koszaliński. Там зазначається, що зверненню передувала заява керівника регіонального осередку польської партії "Нова надія" Яна Казімєжа Адамчика. Він закликав міську владу відреагувати на дії мера Івано-Франківська, які, на думку представників партії, пов'язані з популяризацією Степана Бандери, ОУН і УПА."Складається враження, що це місто та його влада підтримують Степана Бандеру, ОУН і УПА навіть більше, ніж решта України. Діти там беруть участь у поетичних конкурсах про Бандеру, мер майже завжди позує перед бандерівськими прапорами", — зазначив він.Представники політичної партії також закликали владу Кошаліна розірвати співпрацю з містом-побратимом Івано-Франківськом.За інформацією журналістів польського видання, мер Кошаліна Томаш Соберай надіслав листа міському голові Івано-Франківська Руслану Марцінківу."З найвищим обуренням і рішучим опором я сприймаю інформацію про ваші дії щодо вшанування та прославляння людей і груп, пов'язаних ОУН і УПА, а також націоналістичної ідеології, пов'язаної з рухом Бандери. Як мер Кошаліна, міста-побратима Івано-Франківська, закликаю вас утриматися від дій, які можна було б інтерпретувати як прославляння ОУН, УПА та відповідальних за злочини, скоєні проти польського населення", — йдеться в листі.Зараз поляки очікують на реакцію України. До речі, звернення щодо розірвання партнерства з Івано-Франківськом надішлють депутатам Кошалінської міської ради — вони можуть розглянути це питання на одній з наступних сесій.На травень 2026 року Івано-Франківськ мав дев'ять польських міст-побратимів і три угоди про співпрацю з повітами Польщі. Наразі невідомо про випадки розірвання таких договорів.Нагадаємо, що 4 серпня Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини"..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 18 серпня, останки державного, військового та політичного діяча, полковника армії Української народної республіки (УНР), першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).Про це повідомив TrueUA. У церемонії взяли участь керівники української держави, а також військові, представники громадськості, духовенства й української історичної спільноти."Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу, коли Україна знову відновлює найвищу історичну справедливість для себе", — наголосив президент України Володимир Зеленський.Він також акцентував, що Україна повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України, полковник Євген Коновалець."Разом із ним Україна повернула частину себе, своєї пам’яті, українського досвіду, нашої національної історії, історії усіх, хто в різні часи жив і бився заради України, нашої незалежності та самостійної держави", — заявив на перепохованні український лідер.Церемонія відбулася, згідно з військовим поховальним ритуалом із відданням усіх належних військових почестей.. Подія стала другим почесним перепохованням борця за незалежність України на території НВМК, після того, як у травні тут перепоховали полковника Армії УНР, голову ОУН Андрій Мельник і його дружина Софію Федак-Мельник. Згодом їх перепоховають на території Українського національного пантеону.Раніше, 11 серпня, в Роттердамі (Нідерланди) відбулася церемонія ексгумації останків полковника Коновальця, а 14 серпня його прах доставили до Патріаршого собору Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Києві для церемонії прощання, яка тривала декілька днів.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 4 серпня, Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини".Про це повідомили в генеральній прокуратурі Росії. Таке рішення ухвалене в межах російської пропагандистської та правової політики.Суть рішення: суд встановив "юридичний факт" пособництва нацистам у військових злочинах проти населення колишнього СРСР 1941-1945 років.Окрім Степана Бандери та Романа Шухевича, російська прокуратура занесла до цього списку Андрія Мельника, Ярослава Стецька, Тараса Боровця, Василя Бандеру, Миколу Арсенича, Дмитра Клячківського, Миколу Козака, Мирона Матвієйка й інших українських командирів і діячів ОУН-УПА.Такі рішення російських судів не мають жодної юридичної сили в Україні та є політично упередженими інструментами країни-агресора, спрямованими на переписування історії Другої світової війни.Як зазначила офіційна представниця генпрокуратури Росії Юліана Алексєєва, їх "визнали винними у військових злочинах та злочинах проти людяності, скоєних у роки Великої Вітчизняної війни щодо радянського народу".У Генпрокуратурі наголосили, що "це рішення необхідне для увічнення пам'яті жертв геноциду радянського народу, скасування рішень про реабілітацію злочинців, припинення екстремізму та розвінчування протиправних дій Києва"."Доказами" відомство надало документи з архівів ФСБ, МЗС, Міноборони, Державного архіву Росії та матеріали зі судів Білорусі.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму..

На території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), один з ідеологів українського націоналізму.Про план заходів щодо цього свідчить розпорядження № 703-р Кабінету міністрів України. При цьому центральні органи виконавчої влади й установи повинні забезпечити його виконання в межах своїх повноважень.Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки, державним, військовим і політичним діячем та першим головою Організації українських націоналістів 1929-1938 років.Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна веде перемовини щодо повернення останків Коновальця, наголошуючи на важливості відновлення історичної пам'яті та роботи над відповідними ініціативами.Перший заступник голови Держкомтелерадіо України та голова ОУН Богдан Червак зауважив, що для перепоховання важливо дотриматися всіх юридичних процедур, щоби не можна було потім поставити під сумнів легітимність цього процесу."Тому таку дорогу ще треба пройти Степану Бандері й іншим діячам ОУН, які заслуговують на те, щоби їх перепоховати, для того, аби вони повернулися в Україну", — наголосив він.Євген Коновалець — полковник армії Української народної республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант Української військової організації, голова проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.Коновальця вбив 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, він похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди). Могила Коновальця має статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому його мають поховати на українській землі.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії Української народної республіки, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

У п’ятницю, 17 липня, президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо політики на польському напрямку. Домовилися здійснити п’ять ключових речей щодо цього питання.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Пріоритети очевидні: усім в Європі потрібні добросусідські, рівноправні та взаємовигідні відносини, які будуються на повазі", — наголосив він.Український президент визнав, що Польща відчутно підтримала Україну після початку повномасштабного російського вторгнення, і ми вдячні Польщі."Захист незалежності України прямо означає посилення незалежності Польщі, безпекові виклики, які стоять у наш час перед Європою, можна розв’язати тільки у співпраці, зокрема, у співпраці вільних націй нашого регіону. Дякую учасникам наради за ініціативність і пропозиції", — додав він.За його словами, учасники наради домовилися зробити декілька ключових речей:будуть рішення на дипломатичному напрямку;будуть відкриті всі архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України щодо трагічних подій 20-го століття на Волині;будуть рішення для надання додаткової суттєвої кількості дозволів на пошукові ексгумаційні роботи, разом із польською стороною забезпечиться більша спроможність для проведення таких робіт;обговорили можливі формати для розширення міжсуспільного діалогу України та Польщі;домовилися з Олександром Алфьоровим, керівником Українського інституту національної пам’яті, про розширення можливостей інституту."Олександр підготує та представить системні пропозиції, прошу відповідних урядовців і профільний комітет Верховної Ради України розглянути можливість збільшити фінансове й інше забезпечення Українського інституту національної пам’яті", — зауважив президент України.Він висловив переконання, що для гідного представництва українських інтересів потрібні й відповідні спроможності."Дякую всім, хто працює заради нашої держави та людей!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Міністерство закордонних справ України відреагувало на нову постанову Сейму Польщі з нагоди роковин Волинської трагедії. Українські дипломати закликали Варшаву до рівноправного діалогу.Про це свідчить офіційна заява Міністерства закордонних справ (МЗС) України. Там зазначили, що взяли до відома ухвалення чергової постанови з нагоди річниці трагічних подій на Волині 1943-1944 років."Нагадуємо, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців і поляків як на території України, так і на території Польщі", — йдеться в повідомленні.У МЗС наголосили, що Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових і ексгумаційних робіт на території двох держав."Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом", — акцентували українські дипломати.Вони зауважили, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім."Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу. Закликаємо до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі", — підсумували в українському дипломатичному відомстві.Як відомо, 11 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відвідав українську Волинську область, де взяв участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Нагадаємо, що результати нещодавнього опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення польського видання Rzeczpospolita засвідчили, що в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

У суботу, 11 липня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш запланував поїздку в українську Волинську область. Він візьме участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він зазначив, що хоче вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії."Уже багато років поспіль луцький єпископ Віталій Скомаровський організовує там траурні урочистості. Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув лише тому, що був поляком. Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди", — додав очільник польського оборонного відомства.На початку цього тижня Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків, як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research, відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю.Нагадаємо, що 5 липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..

Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, його цитують журналісти агенції PAP. Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі.За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю."Росіяни стали би найщасливішими, якби сталася серйозна криза в польсько-українських відносинах", — зауважив прем'єр-міністр Польщі.Туск також звернув увагу на появу в соцмережах провокаційних матеріалів, які ображають польські компанії, що допомагають Україні.Він наголосив, що за розпалюванням ворожнечі часто стоять російські боти. Уряд Польщі збирається жорстко протидіяти дезінформації, а служби каратимуть за будь-які переслідування за національною ознакою.Також перед річницею Волинської трагедії, яка останнім часом стала темою гарячих спекуляцій, польський прем'єр-міністр закликав сторони до взаємного діалогу без надмірних емоцій."Звертаюся до всіх порядних, мудрих і відповідальних українців. Пам’ятайте, що велика європейська спільнота побудована на правді, а правда є абсолютно необхідною основою примирення. Тому я розраховую на переосмислення з українського боку, але також звертаюся до всіх у Польщі із закликом стримати надмірні емоції ", — наголосив Дональд Туск.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський прокоментував заяву президента Польщі Кароля Навроцького про відсутність домовленостей щодо історичних питань. Він наголосив, що Київ і Варшава мають вирішувати такі теми конструктивно, не ставлячи під загрозу стратегічне партнерство..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

У середу, 1 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Парламент схвалив законопроєкт №15360 — створення Українського національного пантеону За основу та в цілому — 287", — написав він у своєму Telegram-каналі.Тож Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, який не можна приватизувати або передавати в оренду. Для його будівництва місце можуть визначити, зокрема, на територіях природно-заповідного фонду чи в межах історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки.Згідно з документом, тут можуть вшановувати очільників української держави різних історичних періодів:князів Русі та гетьманів Запорозького війська;президентів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);головнокомандувачів армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.Також у пантеоні можуть увічнювати пам'ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною.Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:якщо наявній могилі загрожує знищення;якщо виявлено незахоронені останки;якщо поховання розташоване за кордоном;якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей термін можуть скоротити.Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам'яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідна згода родичів.Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради й уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність."Метою цього законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам'яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам'яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну", — наголосила перед голосуванням представниця президента у Верховній Раді Галина Михайлюк.Вона зазначила, що створення Українського національного пантеону є одним із ключових національних завдань, покликаних об'єднати суспільство навколо історичної пам'яті, державності та боротьби за незалежність."Я дуже втішений, що Україна нарешті дійшла до того, і ми, сподіваюся, спорудимо пантеон, який буде гідний аналогів в Європі. Такі є зараз в Польщі, у Франції, в Італії, в Португалії. Я впевнений, що Україна це зможе зробити найвище", — акцентував народний депутат Володимир В'ятрович.Нагадаємо, що Польща хворобливо відреагувала на створення Українського національного пантеону. А головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список зі 17 діячів польсько-української історії, які би могли ввійти туди та влаштувати поляків..

Список зі 17 діячів польсько-української історії, які могли ввійти до Українського національного пантеону. Запропонував головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа.Відповідну статтю він опублікував у газеті та на сайті Rzeczpospolita.Медійник наголосив, що ставить до українців з повагою. І названі діячі, "які є взірцями для сучасності", не є "натяком" для України."Список радше слугує інтелектуальним навчанням для нас, поляків, польської влади та громадської думки в той час, коли атмосфера конфронтації так сильно відчувається", — пояснив він свою ініціативу.Богуслав Хработа запропонував до Українського національного пантеону таких постатей:Петро Могила — митрополит, який сприяв налагодженню міжконфесійного діалогу та мирному співіснуванню різних релігій на теренах Речі Посполитої;В’ячеслав Липинський — польський землевласник, один з ініціаторів створення консервативної Української демократичної селянської партії;Василь Мудрий — громадський діяч, який відзначився роботою в товаристві "Просвіта", посадою секретаря підпільного Українського університету у Львові, очільника Українського національно-демократичного союзу та заступник спікера Сейму;Тарас Шевченко — письменник і художник, який пережив десятилітнє заслання в Російській імперії, де потоваришував із польськими політв'язнями, зокрема, з Броніславом Залеським;Юліуш Словацький — польський поет, у чиїх творах оповідається про українські краєвиди та фольклор;Іван Франко — український літератор, який вільно творив і польською мовою, був активним дописувачем польських видань та мав теплі дружні контакти з тогочасною польською інтелігенцією;Кароль Шимановський — польський композитор, народжений в Україні, вплив якої простежується у його ранній творчості;Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський — лідери, які стояли біля витоків державності обох країн, увійшли в історію як творці Варшавського договору 1920 року, об'єднавши зусилля своїх армій для спільного опору більшовицькій навалі;Марко Безручко — генерал Армії УНР, який уславився завдяки обороні польського міста Замостя від радянської кінноти Семена Будьонного восени 1920 року;Андрей Шептицький — український релігійний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви (УГКЦ);Єжи Ґедройць і Богдан Осадчук — ініціатори створення паризького товариства "Культура", що заклало ідейний фундамент для польсько-українського примирення та здобуття незалежності після розпаду комуністичної системи;Лех Качинський — президент Польщі (2005–2010), який послідовно лобіював інтеграцію України до ЄС та НАТО, а також докладав значних зусиль для стратегічного зближення та дружби між Україною та Польщею;Іван Пулюй — фізик і один із першовідкривачів рентгенівських променів, виходець із Поділля;Ізидор Шараневич — історик і археолог, що працював професором у Львівському університеті та мав членство в краківській Польській академії мистецтв і наук у Кракові;Володимир Левицький — математик і розробник україномовної термінології математичної термінології, мав багаторічний досвід співпраці зі львівським осередком Польського математичного товариства.Як відомо, 28 червня, під час виступу на урочистостях до 30-річчя з Дня Конституції України Володимир Зеленський оголосив про те, що зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону."Ніхто та ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати", — наголосив при цьому український президент.У Польщі не сподобалася така заява. Деякі урядовці зазначили, що це може спричинити погіршення відносин між Україною та Польщею.Нагадаємо, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш акцентував, що його країна не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання ОУН і УПА як національних символів..

Польща не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) як національних символів.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в інтерв'ю Polsat News.Посадовець зауважив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до Європейського союзу, якщо країна продовжить героїзувати ОУН і УПА та використовувати їх як національні символи."У ЄС не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС", — сказав він.Також Косиняк-Камиш погодився із припущенням, що в Києві нібито є певні сили, які не хочуть, щоб Україна вступала до Європейського Союзу.Крім того, він зазначив, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, зокрема, щодо питання історичної пам’яті."Не можна будувати співпрацю в нашому блоці країн на повазі до постатей чи рухів, які викликають біль, неприйняття та поширюють неправду щодо сусідніх країн ЄС", — заявив Владислав Косиняк-Камиш.Раніше польське видання Onet написало таке: в польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Нагадаємо, раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що "клептократична" влада України нібито не хоче вступати в ЄС. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України..

У польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Про це повідомило польське видання Onet. Як відомо, в неділю Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визначних українців."Ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого любити, кому бути вдячним і яких героїв шанувати", — заявив Зеленський.Раніше ж Польщу обурило надання почесного найменування "Героїв УПА" одній із військових частин Збройних сил України.У польському уряді зазначили, що знали про наміри створення пантеону, але все одно здивовані."Ми давно знали, що Зеленський захоче створити пантеон, але його слова звучать дивно. Визнаю, що це нас здивувало", — заявив у спілкуванні з виданням представник польського уряду на умовах анонімності.Неназваний член уряду заявив, що нинішня політика Києва не сприяє тому, аби польські компанії вели бізнес в Україні."Дуже шкода, що Зеленський так вчинив. Мали надію, що ми налагодимо наші відносини, а виглядає так, що буде ще гірше. Нам важливо дбати про польські компанії, які хочуть вести бізнес в Україні, але нинішня політика Києва цьому не сприяє", — сказав виданню один із міністрів, чиє ім’я не розкривають.Інший анонімний співрозмовник, який обіймає високу посаду в уряді, заявив, що Україна шкодить собі, розпалюючи суперечку з Польщею."Прем’єр-міністр має побоювання, зокрема, щодо впливу українського сільського господарства на наш ринок, тож тут не може бути жодних незрозумілостей. Але й Україна має пам’ятати, що, розпалюючи суперечку з Польщею, вона завдає шкоди сама собі", — зазначив посадовець.Оголошення Зеленського пролунало через два дні після завершення конференції з питань відновлення України у Гданську, на яку президент України не приїхав на тлі конфлікту з польським президентом Каролем Навроцьким.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

"Клептократична" влада України нібито не хоче вступати в Європейський Союз. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України.Про це написав голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач на своїй сторінці в мережі Х.У провокаційному дописі він висловив думку, що Київ загострює польсько-український конфлікт, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем."Чи замислювалося колись українське суспільство над тим, чи справді їхні клептократичні еліти хочуть вступити до Європейського Союзу? Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще декілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?" — зазначив Пшидач.Річ у тому, що в неділю президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визнаних українців."Звісно, простіше провокувати та розпалювати історичні напруження, щоби не доводилося відповідати за відсутність реформ, за відсутність ефективної боротьби з корупцією, за відсутність реальної деолігархізації, за відсутність реальних покращень для підприємців, відсутності верховенства права, відсутності покращення інфраструктури, відсутності багатьох інших речей", — вважає керівник Бюро міжнародної політики Польщі.Він додав, що цього всього українські еліти не змогли досягнути за останні три десятиліття."Так, із Бандерою, Шухевичем чи Клячківським Україна до ЄС не вступить, але чи справді цього хочуть їхні керівники, чи лише годують і обманюють своїх виборців, які дедалі більше розчаровуються в такій владі?" — провокаційно та безпідставно запитав Пшидач.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..