# Пакистан

Танкер Shalamar під прапором Пакистану став першим судном, яке зуміло вивезти нафту через Ормузьку протоку після оголошення президентом США Дональдом Трампом повної морської блокади Ірану. Наразі судно прямує до Карачі, попри параліч нафтового трафіку в регіоні.Про це повідомляє агентство Bloomberg.Прорив танкера ShalamarЯк зазначає видання, судно Shalamar, що належить Пакистанській національній судноплавній корпорації, успішно пройшло через Ормузьку протоку пізно ввечері у четвер. Танкер типу Aframax, завантажений приблизно 450 тисячами барелів сирої нафти в ОАЕ, прямує до порту Карачі. Примітно, що судно було заповнене лише наполовину, що може свідчити про ризики та особливі умови транзиту.Цей прохід став винятковим випадком на тлі різкого падіння трафіку. З кінця лютого, коли почалися удари США та Ізраїлю по об'єктах у регіоні, кількість транзитів через вузьку водну артерію обчислюється одиницями. Нові правила вимагають від судновласників отримання дозволів як від іранської, так і від американської влади, що фактично зупинило експорт іранської нафти, який у березні сягав 1,7 мільйона барелів на добу.Провал переговорів та посилення санкційРішення про повну блокаду узбережжя Ірану було оголошено президентом Дональдом Трампом у понеділок після зриву чергового раунду мирних переговорів. Блокада простягається від оманського узбережжя поблизу Рас-ель-Хадд на північний схід до ірано-пакистанського кордону.Ситуація залишається вкрай напруженою, оскільки більшість перевізників відмовляються від рейсів через високу загрозу арешту суден або ударів. За даними американського командування, за останні три дні 14 суден змушені були розвернутися і повернутися до Перської затоки, не наважившись на перетин зони блокади. Судно Shalamar спочатку також здійснило маневр розвороту в неділю, але згодом отримало дозвіл і здійснило перехід.Нагадаємо, за даними Politico, американський президент Дональд Трамп може виявитися набагато поступливішим щодо Ірану, ніж заявляє публічно. Через падіння рейтингів і зростання цін він хоче завершити війну перемовинами..

Від переговорів в Ісламабаді мирну угоду очікували хіба великі оптимісти. Американська та іранська делегації не знайшли спільної мови по головних пунктах — відмові Тегерана від збагачення урану та розблокуванню Ормузької протоки. Як розвиватимуться події далі?Чотири причини, чому переговори в Ісламабаді були приречені на провалПерше причина: участь у переговорах віцепрезидента США Джей Ді Венса. Ця особа відома некоректним і доволі нахабним стилем поведінки, що відчув на собі президент України Володимир Зеленський під час епічної сварки в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року. Сварку спровокував саме Венс. Та навіть якщо він розмовляв з іранською делегацією без тиску, присутність серед перемовників віцепрезидента стала серйозною дипломатичною помилкою Білого дому, завдяки їй іранський режим отримав козир — на такому високому рівні Сполучені Штати не контактували з Іраном із 1979 року, після ісламської революції. Тобто нинішня американська адміністрація, яка на початку своєї військової авантюри наголошувала на необхідності зміни режиму в Ірані, присутністю Венса цей режим легалізувала.Як відомо, Тегеран відправив до Ісламабаду делегацію на чолі зі спікером парламенту Мохаммад-Багером Галібафом. Спікер парламенту хоч офіційно є третьою особою у владній вертикалі Ірану, проте не він ухвалює остаточні рішення. Також до складу делегації увійшли глава МЗС Аббас Арагчі, секретар ради оборони Алі-Акбар Ахмадіан, голова національного банку Абдолнасер Хемматі. Американську сторону за таких розкладів мав представляти глава Держдепу Марко Рубіо.Саме на рівні очільників зовнішньополітичних відомств у 2015 році велися переговори щодо ядерної угоди між тодішнім керівником Держдепу Джоном Керрі та міністром закордонних справ Ірану Мохаммадом Джавадом Заріфом. А присутність Венса посилила бажання іранців показати зуби у присутності другої за статусом людини в Америці.Трамп знову наступив на граблі, як сталося з Путіним, і отримав ляпаса. Поки цивілізований світ демонстрував кремлівському диктатору, що той — вигнанець, глава Білого дому спочатку налагодив регулярні телефонні розмови з Путіним, а потім запросив його на Аляску, де зустрічав на червоному килимі як дорогого гостя. Відправивши на переговори з іранцями Венса, Трамп поставив противника на рівень із собою.Друга причина: Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Світ вже звик, що друг Трампа і зять Трампа беруть участь у дипломатії Білого дому, однак вони не мають офіційного статусу, у них немає посад, вони не уповноважені підписувати документи від імені США. Іранці натомість прислали до Ісламабада посадових осіб..Третя причина: в Ірані вважають, що переговори важливіші Трампу, а не їм, бо американський президент вляпався в історію і тепер шукає, як із неї вийти у більш-менш прийнятному вигляді. Тому делегація Ірану їхала до Пакистану фактично з ультиматумом, а американці, як показав провальний результат, сподівалися домовитися посередині.Четверта причина: місце переговорів та посередник. Пакистан із часу початку військової операції виконував посередницьку роль між Тегераном і Вашингтоном. У пакистанців та іранців тривала історія міждержавних стосунків. В останні десятиліття досить непоганих. Офіційний Ісламабад також має хороші відносини зі США, а очільник пакистанських збройних сил фельдмаршал Асім Мунір — улюбленець Трампа.Пакистанці швидко вловили нарцисизм глави Білого дому і торік були серед країн, які номінували його на Нобелівську премію миру. Та, крім того, влада цієї ядерної держави Азії має тісні стосунки з Китаєм. Не виключено, що за проваленими переговорами бовваніла тінь Сі Цзиньпіна. Його друзі пакистанці зіграли роль посередників, завдяки яким сторони встановили крихке перемир’я та сіли за стіл переговорів. А інші друзі, іранці, на цих переговорах загнали американців у глухий кут. Виграв від цього Китай, лідер якого послабив позиції Штатів як світового гегемона.Як далі розвиватимуться події на Близькому Сході та що буде з ціною на нафтуСпочатку процитуємо позицію сторін після переговорів. За словами Венса, хороша новина — дискусії були змістовними, погана — "ми не досягли угоди, і я думаю, що це погана новина для Ірану в набагато більшій мірі, ніж для Сполучених Штатів Америки". Він додав:"Ми просто не змогли дійти до ситуації, коли іранці прийняли б наші умови".Особливо Венс наголосив на тому, що американці не побачили від іранців зобов'язань не розробляти ядерну зброю, а це головне, заради чого США ведуть військову кампанію.Своєю чергою, речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї — показово, що від американців коментує віцепрезидент, а від іранців всього лише прессекретар міністерства закордонних справ — наголосив, що сторони досягли згоди з деяких питань, однак щодо інших зберігаються "розбіжності в поглядах". Він не уточнив, стосовно чого існують розбіжності, але здогадатися нескладно — Іран не хоче просто так відкривати Ормузьку протоку, відмовлятися від своєї ядерної програми та скорочувати власні ракетні арсенали.По цих та інших пунктах іранці не проти вести переговори, проте прагнуть отримати максимальну вигоду в обмін на поступки. Багаї каже: Іран перебуватиме на контакті з Пакистаном та уточнив, що "ніхто й не очікував угоду за один раунд переговорів". Питання — коли можуть бути наступні переговори та хто матиме у них козирі.Звісно, Трамп на умови іранського режиму не погоджується. У нього існує дві опції. Перша — оголосити продовження перемир’я та шукати дипломатичні шляхи для угоди, зосередившись на пункті про ядерну зброю."Ми отримали все що хотіли, крім того, що іранці не стали відмовлятися від своїх амбіцій у ядерній сфері. Чесно кажучи, для мене це була найважливіша тема", — заявив Трамп.Це наштовхнуло на думку про вибір ним першої опції. Але обрав він другу — ескалацію.Спочатку повідомив: США самостійно займуться розмінуванням Ормузької протоки."Ми починаємо процес розмінування Ормузької протоки як послугу країнам усього світу, включно з Китаєм, Японією, Південною Кореєю, Францією, Німеччиною та багатьма іншими. Неймовірно, але у них немає ні сміливості, ні волі, щоб виконати цю роботу самостійно", — заявив у своєму стилі президент США.ЗМІ повідомили, що кілька кораблів ВМС США перетинали протоку і згодом повернулися до Аравійського моря.Втім, військові експерти зауважують, що головна проблема не в іранських мінах, а в ракетах і дронах, завдяки яким іранці здатні вражати танкери. Тому розмінування не стане ефективним без нівелювання спроможності завдавати повітряних ударів. Трамп нахвалюється, що він переміг Іран, та це твердження далеке від правди.А ближче до вечора 12 квітня американський лідер оголосив про блокаду Ормузької протоки. На подібні кроки він ішов під час напруження навколо Венесуели, але нинішня ситуація кардинально інша, адже від постачання нафти з країн Перської затоки залежить багато держав світу, а це означає, що ціна на нафту знову підскочить. І, на жаль, це буде на руку Путіну. Буквально вчора катарські танкери почали рухатися через Ормузьку протоку після більш ніж місячної перерви, і ось — новий поворот."З цього моменту ВМС США, найкращі у світі, почнуть процес блокування всіх суден, які намагаються увійти в Ормузьку протоку або вийти з неї", — заявив Трамп.За його словами, блокада почнеться найближчим часом, у ній братимуть участь й інші країни, які саме, не уточнив. Передовсім зупинятимуть тих, хто сплатив мито Ірану за прохід протокою.Під час блокади нафти з Венесуели ВМС США перехоплювали танкери "тіньового флоту" у Карибському басейні. У нинішньому ж випадку танкери не "тіньові", а легальні, ними доставляють нафту з союзних США країн регіону Саудівської Аравії, Катару, Кувейту, ОАЕ до інших союзних держав — Японії, Південної Кореї, до Європи. І не до союзних, як от Китай. Чи захоплюватимуть американські військові моряки ці нафтовози? Коли так, тоді подібні дії можуть, згідно з міжнародним правом, трактуватися як "піратство".Можливо, Трамп таким кроком хоче стимулювати держави, залежні від нафти з Близького Сходу, увійти до американсько-ізраїльської коаліції проти Ірану. Проте примус — не найкращий варіант. Радше, здатний відвернути від США, особливо, коли люди по цілому світу жахатимуться від цін на заправках, точно знаючи, хто в цьому винний..

У суботу, 11 квітня, переговори між США та Іраном у Пакистані зайшли в глухий кут. Головна причина непорозумінь — питання контролю над Ормузькою протокою.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що обговорення питання про відновлення роботи протоки залишається каменем спотикання. Причина полягає в різних позиціях обидвох сторін конфлікту.Зокрема, Іран наполягає на тому, щоби зберегти свій контроль над водним шляхом і стягувати плату з суден, що проходять через нього.Крім того, іранські учасники переговорів відмовляються від ідей про "спільний контроль". На їхню позиці не впливає і високий рівень зустрічі — на ній присутні віцепрезидент США Джей Ді Венс і лідер військового часу Ірану Мохаммед Багер Галібаф.Одне з джерел додало, що наразі перемовники проводять робочу вечерю, після чого цього ж дня ввечері відбудуться технічні обговорення.Раніше американський президент Дональд Трамп заявив, що США розпочинають процес розмінування Ормузької протоки. Через неї вперше від початку активної фази війни пройшли кораблі американських військово-морських сил.До того ж різні джерела інформували, що ддекілька кораблів ВМС США перетнули сьогодні Ормузьку протоку. Це перший такий випадок від початку війни.Агенція Reuters повідомляла, що іранські активи в банках Катару й інших іноземних фінансових установах можуть розморозити. В Тегерані заявили, що на це начебто погодилися США.Нагадаємо, що, за інформацією CNN, Китай планує передати Тегерану сучасні зенітно-ракетні комплекси, що може докорінно змінити баланс сил у регіоні. Розвідка США попереджає про ймовірне використання іранською стороною гуманітарної паузи для відновлення військових арсеналів за підтримки зовнішніх партнерів..

На п’ятницю, 10 квітня, заплановано перший раунд прямих переговорів між Сполученими Штатами Америки й Іраном про угоду щодо припинення війни. Зустріч відбудеться в столиці Пакистану. До мирного процесу активно долучається Китай.Про це повідомили провідні світові видання Axios, CNN і Associated Press."Обговорюються варіанти особистих переговорів, але остаточне рішення з’явиться тільки після заяви президента або Білого дому", — зазначила в коментарі для Axios прес-секретарка Керолайн Левітт.Аналітики наголосили, що це перші прямі переговори з початку війни. Два джерела уточнили виданню, що зустріч запланована на цю п'ятницю, 10 квітня.Своєю чергою, медійники CNN зауважили, що за їхніми даними, з боку США на зустрічі в Ісламабаді мають бути спецпредставник Трампа Стів Віткофф, зять президента Джаред Кушнер і віцепрезидент США Джей Ді Венс.При цьому очолить делегацію, ймовірно, саме Венс. Хоча під час війни переговори з Іраном вів Віткофф за підтримки Венса. Наразі віцепрезидент США перебуває в Угорщині.Водночас прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф повідомив у соцмережі Х, що Іран, США та союзники домовилися про негайне припинення вогню всюди, включно з Ліваном та іншими країнами. Також він публічно запросив делегації США та Ірану зустрітися 10 квітня в Ісламабаді.Журналісти Associated Press поінформували, що чиновники Китаю закликали Іран знайти шлях до припинення вогню зі США. Для цього вони підтримували контакт через посередників.За словами двох співрозмовників медійників, Китай, який є найбільшим торговим партнером Тегерана, провів переговори з іранцями. Зокрема, китайські чиновники підтримували зв'язок з іранськими офіційними особами, щоби спонукати Тегеран знайти шлях до угоди про припинення вогню під час розвитку переговорного процесу.Пекін здебільшого співпрацював із посередниками, включно з Пакистаном, Туреччиною та Єгиптом, намагаючись використати свій вплив.У МЗС Китаю не відповіли на запит Associated Press про коментар, проте у вівторок прес-секретар міністерства Мао Нін закликала сторони закінчити війну."Усі сторони повинні проявити щирість і швидко покласти край цій війні, якої взагалі не повинно було бути", — заявила вона.Речниця китайського МЗС наголосила, що Пекін "глибоко занепокоєний" тим, як конфлікт впливає на світову економіку й енергетичну безпеку.Нагадаємо, сьогодні вночі президент США Дональд Трамп повідомив, що готовий призупинити атаки на Іран на два тижні за умови відкриття Ормузької протоки. За його словами, це буде двостороннє припинення вогню..

Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф закликав президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа запровадити перемир'я з Іраном.Відповідну заяву пакистанський політик оприлюднив у соцмережі X. Він запропонував Трампа ввести режим припинення вогню між США та Іраном на два тижні."Щоб дати дипломатії можливість виконати свою роль, я щиро прошу президента Трампа продовжити термін на два тижні. Пакистан з усією щирістю просить іранських братів відкрити Ормузьку протоку на відповідний період у два тижні в якості жесту доброї волі", — заявив Шехбаз Шаріф.Що кажуть у СШАЯк повідомив кореспондент Axios Барак Равід з посиланням на заяву речниці Білого дому Керолайн Лівітт, адміністрація Трампа отримала цю пропозицію. Проте із відповіддю американський лідер ще не визначився."Президента повідомили про пропозицію, і відповідь неодмінно надійде", — заявила вона.Своєю чергою, президент США у коментарі Fox News наголосив, що його адміністрація веде складні переговори з Іраном."Я не можу вам сказати, бо зараз ми ведемо гарячі переговори", — зазначив Трамп.Нагадаємо, 7 квітня Дональд Трамп знову вдався до погроз Ірану. Він наголосив, що цієї ночі "ціла цивілізація загине". Після такої заяви американського лідера Іран заявив, що припиняє переговори зі Сполученими Штатами Америки щодо припинення вогню.Водночас 6 квітня видання The Wall Street Journal повідомило, що Іран відмовився йти на поступки в переговорах зі США. Тегеран відхилив пропозиції посередників сісти за стіл перемовин із Вашингтоном.Натомість 5 квітня Дональд Трамп виступив із надзвичайно різкою заявою на адресу Тегерана, вимагаючи негайного розблокування стратегічно важливої Ормузької протоки. Американський лідер попередив про готовність завдати руйнівних ударів по критичних об'єктах іранської інфраструктури вже найближчим часом..

Іран відмовився йти на поступки в переговорах зі Сполученими Штатами Америки. Тегеран відхилив пропозиції посередників сісти за стіл перемовин із Вашингтоном.Про це повідомило видання The Wall Street Journal, журналісти якого послалися на обізнані джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що посередники з Туреччини, Єгипту та Пакистану активізували зусилля для організації діалогу між Іраном і США з метою припинення війни або досягнення тимчасового перемир'я.Однак, як зазначають джерела, ці ініціативи поки що не дали результату. Річ у тому, що іранська сторона не готова йти на компроміси щодо своїх ключових вимог.Також, за словами обізнаних джерел видання, Тегеран відкинув варіант відкриття Ормузької протоки в обмін на тимчасове припинення вогню."Іран відмовився йти на поступки за своїми вимогами та відкинув пропозицію відкрити Ормузьку протоку", — йдеться в журналістському матеріалі.Крім того, за інформацією джерел, іранські представники повідомили посередників про небажання проводити зустріч з американською стороною в Ісламабаді найближчими днями. У Тегерані вважають вимоги США про припинення конфлікту неприйнятними.Таким чином, попри дипломатичні зусилля декількох країн, просування в питанні переговорів між сторонами наразі немає. Аналітики наголосили на доволі жорсткій позиції Тегерана, який прагне розв’язувати ситуацію винятково на своїх умовах і не піддаватися тиску Вашингтона.Нагадаємо, вчора президент США Дональд Трамп виступив із надзвичайно різкою заявою на адресу Тегерана, вимагаючи негайного розблокування стратегічно важливої Ормузької протоки. Американський лідер попередив про готовність завдати руйнівних ударів по критичних об'єктах іранської інфраструктури вже найближчим часом..

Влада Афганістану заявила, що Пакистан завдав авіаудару по лікарні реабілітації наркозалежних у Кабулі. За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше 400 людей, ще близько 250 отримали поранення.Про це повідомляє Associated Press із посиланням на афганських посадовців. За словами заступника речника уряду Хамдулли Фітрата, удар стався пізно ввечері 16 березня. Афганська влада заявила, що йдеться про атаку по цивільному об’єкту, і звинуватили Пакистан в "обстрілі лікарень та цивільної інфраструктури".Водночас у Пакистані відкидають ці звинувачення. Представник уряду заявив, що військові здійснили "високоточні удари" виключно по військових цілях у Кабулі та провінції Нангархар. За його словами, були уражені склади боєприпасів та інша інфраструктура.За даними AP, загострення відбулося після обміну вогнем уздовж спільного кордону. Внаслідок попередніх сутичок в Афганістані загинули щонайменше четверо людей. Наразі бої між Афганістаном та Пакистаном тривають вже третій тиждень і вважаються найінтенсивнішими за останні роки.Нагадаємо, ввечері 16 березня Пакистан масовано атакував Афганістан. Через це столиця країни Кабул опинилася у вогні.Додамо, 27 лютого міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що терпіння його країни щодо влади Талібану в Афганістані "вичерпалося". Тому тепер Пакистан вестиме "відкриту війну"..

Ввечері 16 березня військові Пакистану масовано атакували столицю Афганістану ракетами. Спалахнули масштабні пожежі.Про це повідомила оборона Афганістану у соцмережі X. Зазначається, що було атаковано лікарню для наркозалежних."Пакистанський військовий режим знову порушив повітряний простір Афганістану та обстріляв лікарню реабілітації наркозалежних у Кабулі, що призвело до мученицької смерті та поранень низки цивільних осіб, більшість з яких були пацієнтами, які проходили лікування від залежності. Ми рішуче засуджуємо цей злочин і вважаємо такий акт таким, що суперечить усім прийнятим принципам і є злочином проти людяності", — йдеться у повідомленні.Водночас, за даними місцевих пабліків, через удари Пакистану повністю зруйнована військова штаб-квартира Талібану в Кабулі. Натомість Міноборони Пакистану наразі інформацію про атаки на Афганістан не коментує.Нагадаємо, 27 лютого міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що терпіння його країни щодо влади Талібану в Афганістані "вичерпалося". Тому тепер Пакистан вестиме "відкриту війну".Зазначимо, 8 липня 2025 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох високопосадовців "Талібану". Лідера Афганістану Хайбатулла Ахундзада та голову Верховного суду Абдула Хакіма Хаккані звинувачують у переслідуванні жінок і дівчат через їхню гендерну ідентичність.30 вересня 2025 року стало відомо, що уряд Талібану в Афганістані повністю припинив роботу телекомунікаційних мереж, включно з інтернетом, мобільним зв’язком і супутниковим телебаченням.11 жовтня на кордоні Афганістану та Пакистану спалахнули жорсткі бої. Бойові дії тривали вздовж лінії Дюранда..

Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що терпіння його країни щодо влади Талібану в Афганістані "вичерпалося". Тому тепер Пакистан вестиме "відкриту війну".Про це повідомляє Al Jazeera. За даними видання, о 1:50 за місцевим часом було здійснено бомбардування столиці Афганістану, після чого відбувся другий авіаналіт.Водночас джерело в уряді Афганістану підтвердило Al Jazeera, що по Кабулу було завдано авіаудару, а пакистанські військові літаки також завдали удару по військовій базі в провінції Кандагар на півдні країни.Міністр інформації Пакистану Аттаулла Тарар заявив, що внаслідок атак було вбито 133 афганських бійців Талібану. Крім того, за словами посадовця, позиції Талібану були атаковані в Кабулі, Кандагарі та Пактії. Тарар запевняє, що нібито дев'ять позицій талібів було захоплено, а 27 знищено.Своєю чергою, речник уряду Афганістану Забіхулла Муджахід заявив, що Афганістан розпочав власні атаки на пакистанські військові бази в Кандагарі та Гільменді після останніх пакистанських атак. Натомість джерела журналістів в уряді Афганістана розповіли й про втрати Пакистану. Так, співрозмовник видання зауважив, що внаслідок нападів загинуло 10 пакистанських солдатів, а 13 форпостів було захоплено.Нагадаємо, 8 липня 2025 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох високопосадовців "Талібану". Лідера Афганістану Хайбатулла Ахундзада та голову Верховного суду Абдула Хакіма Хаккані звинувачують у переслідуванні жінок і дівчат через їхню гендерну ідентичність.30 вересня 2025 року стало відомо, що уряд Талібану в Афганістані повністю припинив роботу телекомунікаційних мереж, включно з інтернетом, мобільним зв’язком і супутниковим телебаченням.11 жовтня на кордоні Афганістану та Пакистану спалахнули жорсткі бої. Бойові дії тривали вздовж лінії Дюранда..

У п'ятницю, 6 лютого, у столиці Пакистану стався потужний вибух у мечеті, що призвів до масових жертв серед вірян, які зібралися на п'ятничну молитву. За офіційними даними, внаслідок атаки загинула щонайменше 31 людина, а ще 169 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.Про це повідомляє BBC.Як зазначає видання, поліція Ісламабада класифікувала інцидент як терористичний акт, здійснений смертником, та оточила район події. Свідки розповідають про жахливі наслідки вибуху, зазначаючи, що тіла загиблих лежали по всій території мечеті, а самій детонації передувала тривала стрілянина та перестрілка з охоронцями закладу. Президент Пакистану Асіф Алі Зардарі різко засудив напад на мирних жителів, назвавши його злочином проти людяності. Через велику кількість постраждалих у провідних лікарнях столиці та сусіднього міста Равалпінді було негайно запроваджено надзвичайний стан. Правоохоронці попереджають, що кількість жертв може зрости, оскільки рятувальна операція триває, а відповідальність за напад поки не взяло на себе жодне угруповання.Нагадаємо, у Берліні ультраліве екстремістське угруповання "Група вулканів" взяло на себе відповідальність за підпал кабельного мосту, внаслідок якого без електропостачання залишилися десятки тисяч домогосподарств. Лист із відповідною заявою було опубліковано в мережі. .

У вівторок, 11 листопада, у столиці Пакистану терорист-смертник убив 12 людей унаслідок різкої ескалації насильства з боку бойовиків, яке, за словами міністра оборони, підштовхнуло країну до "воєнного стану". Міністри уряду Пакистану звинуватили сусідній Афганістан у співучасті в кровопролиттях — звинувачення, яке Кабул заперечує, і пообіцяли помститися, якщо афганська влада не зможе приборкати бойовиків, яких, за словами Ісламабада, несуть відповідальність.Про це повідомляє Reuters."Ми перебуваємо у стані війни", — заявив міністр оборони Хаваджа Мухаммад Асіф після нападу, першого удару по цивільному населенню Ісламабаду за десятиліття. "Перенесення цієї війни до Ісламабаду — це послання з Кабула, на яке Пакистан має повні повноваження відповісти".Пакистан перебуває у конфронтації з Кабулом та Нью-Делі, ведучи чотириденну війну з Індією у травні, а потім минулого місяця завдаючи авіаударів в Афганістані, включно з Кабулом, у відповідь на, за його словами, присутність там пакистанських бойовиків. Подальші сутички на пакистано-афганському кордоні супроводжувалися невдалими мирними переговорами.Головне пакистанське джихадистське угруповання "Техрік-е-Талібан Пакистан", також відоме як пакистанський Талібан, заперечує свою причетність до нападів. Пакистанські бойовики Талібану в останні роки зосереджували напади на сили безпеки. За даними Armed Conflict Location and Event Data, групи, яка відстежує напади, в Ісламабаді цивільне населення не зазнавало ударів протягом десятиліття.Кого звинувачує Пакистан у терактіІсламабад стверджує, що пакистанський Талібан та інші бойовики базуються в Афганістані за підтримки Індії."Ми абсолютно чітко розуміємо, що Афганістан має їх зупинити. У разі невдачі у нас немає іншого вибору, окрім як розібратися з тими терористами, які атакують нашу країну", — заявив міністр внутрішніх справ Мохсін Накві, виступаючи на місці вибуху в суді.Накві сказав, що нападники, які брали участь у нападі на школу, під час нападу підтримували зв'язок зі своїми кураторами в Афганістані. Він сказав, що влада розслідує справу тих, хто спонсорував вибух у суді, додавши, що напад в Ісламабаді "ніс багато меседжів"."Індія однозначно відкидає безпідставні та необґрунтовані звинувачення, висунуті явно божевільним пакистанським керівництвом", — заявило Міністерство закордонних справ Індії.Адміністрація Талібану в Кабулі заявила, що «висловлює глибокий жаль і засуджує" напади. Речник не відповів на прохання прокоментувати звинувачення Пакистану. Кабул заперечує, що його територія використовується для нападів на інші країни. Теракти в Пакистані сталися через день після вибуху в столиці Індії, в результаті якого загинули вісім людей.Спроба поширити паніку"Ці цілі — явно спроба поширити паніку в суспільстві", — сказав Мухаммад Саїд, тризірковий генерал у відставці. "Терористи мають величезну країну, яка їх підтримує, та іншу країну, яка надає їм простір", — додав він, маючи на увазі Індію та Афганістан.Абдул Басіт, старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень С. Раджаратнама в Сінгапурі, заявив, що останніми тижнями з'явилися нові бойові угруповання, які, видається, мають на меті дозволити ТТП правдоподібно заперечувати напади."Вони посилають сигнал: якщо в Кабулі будуть удари, Ісламабад не буде безпечним", — сказав Басіт. "І вони сигналізують, що можуть змінити свій метод дій на невибіркове насильство".Терорист-смертникЗа словами міністра внутрішніх справ Накві, внаслідок вибуху терориста-смертника біля будівлі суду в Ісламабаді 27 людей отримали поранення, окрім щонайменше 12 загиблих. Терорист підірвав себе біля входу до суду приблизно в обідню перерву.На зображеннях у місцевих ЗМІ видно людей, залитих кров’ю, що лежать поруч із поліцейським фургоном. Було видно, як один автомобіль горить, а інший автомобіль був сильно пошкоджений. Поліція оточила місце події.Накві сказав, що терорист намагався потрапити до будівлі суду пішки, але, не знайшовши шляху всередину, підірвав пристрій зовні, поруч із поліцейською машиною. Кілька поранених перебувають у критичному стані, повідомило джерело в лікарні.За словами Накві, напад на школу у Вані, що на північному заході, розпочався в понеділок, коли автомобіль смертника протаранив головний вхід, вбивши трьох людей. Потім бойовики увірвалися до школи, яка перебуває під управлінням військових, але навчає цивільних осіб.Аналітики заявили, що це, видається, була спроба повторити напад 2014 року на іншу школу на північному заході, що перебуває під управлінням армії, в результаті якого загинуло понад 130 дітей.Нагадаємо, у столиці Сербії Белграді біля парламенту сталася стрілянина. Президент країни Александар Вучич назвав інцидент "терактом"..

Ввечері 11 жовтня на кордоні Афганістану та Пакистану спалахнули жорсткі бої. Бойові дії тривають вздовж лінії Дюранда.Про це повідомля english.alarabiya.net. Зазначається, що сутички між афганськими та пакистанськими силами безпеки на спільному кордоні спалахнули після того, як Кабул звинуватив Ісламабад у здійсненні авіаударів по столиці."У відповідь на авіаудари пакистанських сил прикордонні сили Талібану на сході "вступили в запеклі сутички з постами пакистанських сил у різних прикордонних районах", — йдеться у заяві афганських військових.Попередньо, запеклі бої йдуть у провінціях Кунар, Нангархар та Гельменд. Сили талібів атакували пакистанські прикордонні позиції з кількох напрямків, ті відступили у низці місць. Водночас "Талібан" перекидає підкріплення до кордону.Лінія Дюранда — ця міражна межа приблизно 2590 кілометрів довжиною була встановлена Британською Індією з Афганістаном у 1893 році. Пакистан успадкував її після створення в 1947 році. Афганістан ніколи офіційно не визнав цю лінію як міжнародний кордон, бо там проживають багато пуштунів і інших племен, більшість яких відчуває спорідненість з боку тіла, яке опинилось за межами міжнародного кордону.Протягом багатьох років між Афганістаном та Пакистаном мали місце різні сутички: рейди, авіаудари, артилерійські обстріли у прикордонній зоні, напади з боку підконтрольних груп, що ховаються за кордоном. Після захоплення влади в Афганістані талібами у 2021 році, відносини з Пакистаном стали ще більш напруженими в контексті питань безпеки. Пакистан розраховував, що Талібан забезпечить контроль над усіма екстремістськими групами на своїй території, але TTP та інші організації продовжують дію.Нагадаємо, 30 вересня стало відомо, що уряд Талібану в Афганістані повністю припинив роботу телекомунікаційних мереж, включно з інтернетом, мобільним зв’язком і супутниковим телебаченням.Зазначимо, 8 липня Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох високопосадовців "Талібану". Лідера Афганістану Хайбатулла Ахундзада та голову Верховного суду Абдула Хакіма Хаккані звинувачують у переслідуванні жінок і дівчат через їхню гендерну ідентичність.

У північно-західній частині Пакистану випали сильні зливи й утворилися раптові повені. Вони призвели до трагедії — загибелі сотень людей і масштабних руйнувань.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти, посилаючись на дані відповідних служб, констатували, що станом на 16 серпня 307 людей загинули через інтенсивні дощі та повені в гірських регіонах Хайбер-Пахтунхви, зокрема, в округах Бунер, Сват і Баджор.У Бунері підтверджено 184 загиблих після раптової бурі, яка спричинила миттєву повінь.У Баджорі родина Саїдулли загинула, коли блискавка влучила в їхній будинок, спричинивши обвал даху."Рятувальні операції ускладнені складними погодними умовами", — стверджують місцеві служби з надзвичайних ситуацій.Зокрема, під час однієї з місій загинули п’ятеро рятувальників після аварії гелікоптера.Місцева влада повідомляє про численних зниклих безвісти та значні руйнування інфраструктури.Метеорологи пов’язують такі екстремальні погодні явища зі змінами клімату та недостатньо ефективним управлінням водними ресурсами.Ця повінь стала однією з найбільших природних катастроф у регіоні за останні роки. Уряд Пакистану оголосив національний траур, а міжнародна спільнота вже висловила готовність надати гуманітарну допомогу.Частини сусідніх Індії та Непалу теж сильно постраждали від сильних дощів, повеней та інших інцидентів, пов'язаних із дощем протягом останнього тижня.Нагадаємо, 28 червня стало відомо про те, що щонайменше 16 пакистанських солдатів загинули та понад два десятки людей, включно з цивільними особами, отримали поранення внаслідок атаки смертника, скоєного пакистанським рухом "Талібан". Інцидент стався на території Північний Вазірістан неподалік кордону Пакистану й Афганістану, де смертник на замінованому автомобілі врізався у військовий конвой.

Щонайменше 16 пакистанських солдатів загинули та понад два десятки людей, включно з цивільними особами, отримали поранення 28 червня внаслідок атаки смертника, скоєного пакистанським рухом "Талібан". Інцидент стався на території Північний Вазірістан неподалік кордону Пакистану та Афганістану, де смертник на замінованому автомобілі врізався у військовий конвой.Про це повідомили агенції AFP місцеві урядовці та поліціянти, пише The Times of India."Терорист-смертник врізався у військову колону на автомобілі, начиненому вибухівкою", — сказав місцевий урядовець в окрузі Північний Вазіристан провінції Хайбер-Пахтунхва, який попросив не називати його імені, оскільки він не мав права спілкуватися зі ЗМІ. Він сказав, що загинуло 16 солдатів, порівняно з раніше повідомленою кількістю 13. "Вибух також спричинив обвалення дахів двох будинків, внаслідок чого шестеро дітей отримали поранення", — повідомив AFP поліціянт, який працює в цьому районі. Відповідальність за напад взяло на себе крило терористів-смертників збройного угруповання Хафіза Гуля Бахадура, що є частиною пакистанського руху "Талібан". Пакистан зазнав різкого зростання насильства в регіонах, що межують з Афганістаном, з моменту повернення Талібану до влади в Кабулі у 2021 році. Ісламабад звинувачує свого західного сусіда у тому, що він дозволив використовувати свою територію для нападів на Пакистан, що заперечує Талібан. За даними AFP, з початку року внаслідок нападів озброєних груп, що воюють проти уряду в Хайбер-Пахтунхві та Белуджистані, загинуло близько 290 людей, переважно співробітників служб безпеки. Нагадаємо, 22 червня в сирійському Дамаску терорист-смертник здійснив теракт у церкві "Мар Іллі". За попередніми даними, загинуло 15 осіб.

Щонайменше дев'ять осіб з однієї великої родини загинули, коли повінь змила дітей у річці на півночі Пакистану 27 червня, а їхні родичі стрибнули у воду, щоб спробувати їх врятувати, Про це повідомляє Reuters з посиланням на місцевих чиновників. Сім'я снідала на пікніку біля річки Сват, а діти були у воді та фотографували, коли сталася раптова повінь, зазначив районний адміністратор Шехзад Махбуб.За словами Махбуба, ще зарано говорити про точну кількість загиблих дітей і дорослих. Він додав, що наразі знайшли дев'ять тіл. Четверо членів сім'ї досі вважаються зниклими безвісти, ще чотирьох врятували.Сімейна група вирушила в подорож, щоб відвідати мальовничу гірську долину Сват, повідомив місцевий мер Шахід Алі Хан. Місцеві жителі та понад 80 рятувальників шукають тих, хто вижив, повідомив представник рятувальної служби Шах Фахад."Вони пішли зробити кілька селфі. У той час було небагато води. Раптом насунула повінь і змила дітей. Потік води був настільки сильним, що виглядало так, ніби прорвало дамбу", — розповів Reuters TV родич родини, який не назвав свого імені.JUST IN:15 members of a family hailing from Sialkot, Punjab were swept away in the Swat River due to flood in Mingora, Swat. #mingora#swat #pakistan #flood pic.twitter.com/fN5W3ni576— 𝕊𝕡𝕖𝕒𝕜 𝕗𝕠𝕣 𝕌𝕞𝕞𝕒𝕙🇵🇰🇸🇦🇮🇷🇹🇷🇧🇩 (@HistoryHanker) June 27, 2025 Жителі розповіли, що постраждалі чекали на прибуття офіційних рятувальних служб понад дві години."Вони кричали та волали дві години, просячи допомоги", — сказав місцевий житель та очевидець події Шираз Хан.На момент прибуття рятувальників та поліції на місце події, чотирьох людей вже змило течією, сказав він, додавши, що течія стала настільки сильною, що навіть рятувальникам стало важко увійти у воду. Уряд провінції відсторонив від роботи кількох посадовців адміністративної та рятувальної служби за недбалість. Пізніше провінційне управління з ліквідації наслідків стихійних лих опублікувало попередження про високий рівень повені та закликало людей вживати запобіжних заходів.Десятки тисяч туристів, переважно з інших частин Пакистану, щороку відвідують вершини та льодовики півночі протягом літнього туристичного сезону.Прем'єр-міністр Шехбаз Шаріф "висловив своє горе з приводу смерті туристів", йдеться у заяві його канцелярії.Нагадаємо, щонайменше 51 людина загинула через повені в іспанській провінції Валенсія, що стались у жовтні 2024 року. Екстрені служби не могли допомогти постраждалим через стан доріг та пошкоджену інфраструктуру.