# ПАРЄ

Секретаріат Парламентської асамблеї Ради Європи відмовив українському народному депутату Олександру Мережку і ще трьом співавторам у реєстрації правки щодо визнання російського диктатора Володимира Путіна терористом.У коментарі "РБК-Україна" Мережко розповів, що подав до ПАРЄ поправку до резолюції про необхідність визнання путінського режиму Росії як державою терористом, а самого диктатора терористом."Тобто я маю право запропонувати власну поправку, що я і зробив. Де було чітко вказано, що Путін є терористом. Оскільки він вчиняє численні акти тероризму проти цивільного населення. Тобто це була суть поправки", — пояснив нардеп.Проте, за словами нардепа, прийшовши на засідання Комітету ПАРЄ захищати дану поправку до резолюції, він помітив, що його поправки немає. Після чого він звернувся до керівництва Комітету."Я був змушений піти в секретаріат ПАРЄ, де по суті реєструються ці поправки. І я понад годину намагався з'ясувати чому це сталося. Тому що я вважаю це зокрема є порушенням принципів демократії, на якому базується діяльність Ради Європи й Парламентської асамблеї ради Європи зокрема", — зазначає нардеп.Як зауважив Мережко, в результаті йому все ж таки вдалося захистити свою позицію. До того ж ПАРЄ вже в своїй резолюції визнала Росію терористичним режимом. Відтак, і очільник цього режиму є терористом."Коли ми говоримо про акти тероризму, який вчиняє російська армія під керівництвом Путіна, то логічно виникає питання: а хто ж вчиняє акти тероризму? Ця особа не є терористом тоді? Тобто це елементарна логіка, це не тільки право. Я захистив свою позицію. В результаті ми дійшли до компромісу", — заявив Мережко.Політик додав, що у підсумку було запропоноване нове формулювання, у якому немає слова "терорист", але є опис злочинів Путіна. До того ж у новому формулюванні наголошується, що очільник Кремля має бути притягнутий до відповідальності за акти тероризму проти цивільного населення.Нагадаємо, 30 січня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію "Європейська прихильність справедливому та міцному миру в Україні". В ній вона висловила свою позицію про завершення війни.

У четвер, 30 січня, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію "Європейська прихильність справедливому та міцному миру в Україні". В ній вона висловила свою позицію про завершення війни.Про це повідомив сайт ПАРЄ, який опублікував текст документа. "За" нього проголосували 86 делегатів ПАРЄ, "проти" не виступив жоден, ще шість делегатів — "утрималися".Резолюція закликає "до непохитності європейських зобов’язань та єдності на підтримку України та справедливого і тривалого миру". Також у документі декілька разів наголошується прихильність до принципу "мир за допомогою сили"."Зокрема, надійні мирні переговори можуть вестися лише з позиції стійкості та сильної обороноздатності, а справедливий і тривалий мир можливий лише за умови надання Україні адекватних гарантій безпеки. Будь-які мирні переговори мають відбуватися за участю України та з повагою до її права визначати своє майбутнє", — йдеться в документі.Крім того, в Асамблеї акцентували, що Росія веде війну не лише проти України, а здійснює гібридну агресію також проти інших держав — оскільки "втручається у політичні процеси держав-членів Ради Європи, які також становлять загрозу демократичній безпеці у Європі, яка зростає".Зважаючи, зокрема, на це, ПАРЄ вважає, що "справедливий і тривалий мир в Україні є необхідним для безпеки всього європейського континенту та навіть ширше — світу".ПАРЄ у документі також підтвердила необхідність забезпечення відповідальності в контексті агресії Росії, зокрема, шляхом створення всеосяжного механізму компенсації та спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності російських та білоруських лідерів за злочин агресії проти України.Нагадаємо, що секретаріат ПАРЄ відмовив українському народному депутату Олександру Мережку та ще трьом співавторам у реєстрації правки з характеристикою кремлівського диктатора Володимира Путіна як терориста. На нього пропонували покласти провину за численні акти терору проти цивільного населення.

Секретаріат Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відмовив українському народному депутату Олександру Мережку та ще трьом співавторам у реєстрації правки з характеристикою кремлівського диктатора Володимира Путіна як терориста. На нього пропонували покласти провину за численні акти терору проти цивільного населення.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на Олександра Мережка. Він розповів, що інцидент стався під час роботи над резолюцією "Зобов’язання Європи щодо справедливого та сталого миру в Україні", яку Парламентська асамблея Ради Європи розглядатиме у четвер.Напередодні у ПАРЄ реєстрували пропозиції до цього документа. Олександр Мережко у співавторстві з іншими депутатами ПАРЄ (п'ятьма представниками України включно з очільником делегації, а також шведом Маркусом Віхелем) запропонував правку, у разі ухвалення якої асамблея би "визнала, що Володимир Путін є терористом, під керівництвом якого вчинено численні акти терору проти цивільного населення".Однак після публікації усіх пропозицій парламентарів правки Олександра Мережка та його колег серед них не виявилося."Позначення керівника держави як терориста рівносильне використанню образливих і нецензурних термінів, воно є недоречним в офіційному документі Асамблеї", — пояснили в офіційній відповіді ПАРЄ.Однак Олександр Мережко вважає, що для кожного юриста-міжнародника зрозуміло, що "терорист" — це правовий, юридичний термін.«Тим більше, що Асамблея вже визнавала Росію терористичним режимом! Не справа секретаріату — вирішувати, що для кого є образливим. Є депутати ПАРЄ, які можуть відхилити мою поправку. Так працює демократичний процес. А те, що сталося зараз, — це акт політичної цензури", — зазначив Мережко.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, заяви кремлівського диктатора Володимира Путіна про нелегітимність президента Володимира Зеленського, українського уряду та можливої майбутньої мирної угоди можуть стати інструментом для виправдання порушення будь-яких домовленостей з Україною.

У середу, 29 січня, Парламентська Асамблея Ради Європи затвердила резолюцію щодо Грузії. Документ передбачає запровадження санкцій проти грузинської влади та вимагає від неї розпочати процес дострокових парламентських виборів під моніторингом ПАРЄ.Про це повідомляє "Європейська правда".Резолюція ПАРЄ ставить жорстку умову грузинській владі щодо запуску процесу дострокових парламентських виборів, які повинні відбутися під контролем ПАРЄ."З політичного глухого кута, коли у Грузії є провал довіри між владою та громадянським суспільством можна вийти лише через організацію нових справді демократичних парламентських виборів. Якщо ці парламентські вибори проходитимуть пуд суворим міжнародним спостереженням", — йдеться у резолюції.Варто зазначити, що 114 депутатів ПАРЄ проголосували "за", 13 — "проти" і семеро утрималися.Водночас ПАРЄ затвердила повноваження парламентської делегації Грузії на поточну сесію з обмеженими правами, але повернеться до їхнього перегляду вже у квітні. Тоді повноваження делегації повинні бути продовжені лише у разі виконання політичних вимог ПАРЄ.Як відомо, 5 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню Ради національної безпеки й оборони про санкції проти Грузії. За словами гаранта, ці санкції спрямовані проти тієї частини грузинської влади, яка здає країну російському диктаторові Володимирові Путіну. Йдеться про проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та ще 19 грузинських політиків та посадовців. Саломе Зурабішвілі позитивно сприйняла таке рішення Зеленського.Нагадаємо, Україна рішуче засудила силовий розгін мітингів у Грузії. Київ також відкинув спроби грузинської влади втягнути країну у внутрішньополітичні процеси.Своєю чергою 29 грудня опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац. Водночас Михаїл Кавелашвілі склав присягу у парламенті.

Парламентська асамблея Ради Європи 2 жовтня на осінній сесії у Страсбурзі вперше ухвалила резолюцію, яка стосується українських цивільних та військових полонених. Про це повідомляє "Укрінформ". За даними видання, документ має назву "Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України". Його одностайно підтримали всі 74 депутати, які на момент голосування перебували у залі. У резолюції ПАРЄ закликає Раду Європи забезпечити пріоритетність цієї теми в міжнародному політичному порядку денному всіх держав-членів. До того ж в Асамблеї наголошують на необхідності тиску на країну-агресорку щодо належного поводження з полоненими, відповідно до міжнародного гуманітарного права, а також на якнайшвидшому звільненні, соціально-медичній реабілітації полонених та притягненню до відповідальності Російської Федерації за воєнні злочини. "Асамблея заохочує до створення більш постійного механізму для обміну або звільнення українських військовополонених і цивільних осіб, які перебувають в Російській Федерації або на тимчасово окупованих територіях України, за активної участі Міжнародного комітету червоного хреста та інших відповідних зацікавлених сторін", -- йдеться в тексті.  Крім того, ПАРЄ підтримує ідею обміну "всіх на всіх" між Україною та РФ. У резолюції також нагадується, що "держави-партнери, включно з державами-членами Ради Європи, можуть запроваджувати пакети міжнародних цільових санкцій проти російських посадових осіб, відповідальних за незаконне позбавлення волі українських цивільних осіб".  Водночас окремим пунктом в резолюції наголошується і на незаконному утриманні Росією українських журналістів, а також ув’язнених кримських татар. "Асамблея підкреслює, що ситуація в тимчасово окупованому Криму залишається особливо складною, і закликає своїх членів залучати свої уряди, громадянське суспільство та медіа-мережі для підвищення обізнаності про важке становище українських журналістів", -- йдеться в резолюції. До того ж, згідно з даними ПАРЄ, станом на вересень 2024 року загалом 65 956 українських військовослужбовців та цивільних осіб зареєстровані як зниклі безвісти або захоплені в полон РФ. Лише 3 672 особи були повернуті з російського полону з початку повномасштабного вторгнення, серед них третина вважалася в Україні зниклими безвісти, оскільки Росія, всупереч міжнародним зобов'язанням, не надавала інформації про них.  Нагадаємо, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, російські загарбники на всіх етапах полону систематично жорстоко катують українських військових. Зокрема, ворог застосовує до воїнів Збройних сил України сексуальне насильство та ураження електричним струмом.

Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи погодило підготовку трьох важливих для України резолюцій. Це відбуватиметься за пришвидшеною процедурою. Про це повідомила представниця постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ Євгенія Кравчук. Таку інформацію вона оприлюднила на своїй сторінці у Facebook. Йдеться про резолюції "Журналісти мають значення: необхідність активізувати зусилля зі звільнення українських журналістів, які перебувають у полоні Російської Федерації", "Підтримка політичних переговорів для забезпечення обміну та звільнення військовополонених", а також резолюція щодо Саміту миру у Швейцарії. "Чудові новини з бюро ПАРЄ! Щойно погодили підготовку за пришвидшеною процедурою трьох важливих для нашої країни резолюцій", — написала Кравчук. Як відомо, Парламентська асамблея Ради Європи раніше ухвалила резолюції про фінансову й іншу підтримку переміщених українців, а також спецтрибунал для Російської Федерації та культурний геноцид. "Літня сесія ПАРЄ наближається до завершення. Вже маємо чіткий план подальшої роботи", — підсумувала Євгенія Кравчук. Нагадаємо, що народного депутата України Олексія Гончаренка 22 січня призначили президентом у Парламентській асамблеї Ради Європи. Політик очолив Комітет із питань міграції, біженців і переміщених осіб. Він став першим українцем, який отримав таку посаду в ПАРЄ.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій визнала геноцидний намір у діях росіян проти України. Про це повідомили на інформаційних ресурсах партії "Слуга народу" у Telegram. Народний депутат і член української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук наголосила, що документ містить безпрецедентні пункти щодо підтримки української культури та збереження української ідентичності. Зокрема, резолюція засуджує державну політику русифікації, яку представники країни-агресора впроваджували на тимчасово окупованих територіях України з 2014 року. Зокрема, йдеться про заборону української мови, культурну ідентичність, літературу та історію. "У резолюції чітко закріплено, що умисне знищення культурної спадщини та стирання культурної ідентичності в Україні є воєнними злочинами, злочинами проти людяності та свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну ідентичність", — додала Кравчук. При цьому в ПАРЄ ухвалили правку, яка визнає, що росіяни проводять політику русифікації стосовно корінних народів Російської Федерації. Така резолюція закликає держави-члени ПАРЄ посилити санкції проти росіян і передбачити повне відшкодування на підставі міжнародного права. Також члени ПАРЄ допомагатимуть Україні збирати докази воєнних злочинів Росії проти культурної спадщини та розробляти проекти для культурної спадщини. Нагадаємо, що 16 квітня Парламентська асамблея Ради Європи підтримала резолюцію, яка передбачає конфіскацію заморожених російських активів. Їх мають передати для відновлення України.

У вівторок, 16 квітня, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) підтримала резолюцію, яка передбачає конфіскацію заморожених російських активів. Їх мають передати для відновлення України. Про це повідомили у прес-службі ПАРЄ у мережі Х. "Парламентська асамблея одноголосно ухвалила резолюцію, яка закликає перевести заморожені російські державні активи до нового фонду для відбудови України", — йдеться у повідомленні. Голова комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб і народний депутат України Олексій Гончаренко також підтвердив, що заморожені активи Росії будуть передані на відбудову України. "Затверджена відповідна резолюція. Асамблея закликає розширити дію резолюції і на активи російських олігархів в ЄС, які співпрацюють із кремлем. Це була моя правка, яку я активно відстоював. Друга правка, яку вдалось відстояти, розробити механізм притягнення до відповідальності для тих хто співпрацює з кремлем (у вигляді конфіскації майна) для відбудови України", — написав він у Telegram. Зазначимо, що йдеться про 300 мільярдів доларів російських державних активів, які зараз заморожені низкою держав. Основні положення резолюції: Необхідність створення міжнародного механізму компенсації під егідою Ради Європи. Заклик до країн активно співпрацювати заради швидкої передачі активів Росії до механізму з компенсації збитків. Створення міжнародного трастового фонду, куди будуть переказувати кошти всіх державних російських активів у ЄС. Створення неупередженої та ефективної комісії з міжнародних претензій. Нагадаємо, 11 квітня польський прем’єр-міністр Дональд Туск під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас у Варшаві заявив, що Захід повинен використовувати всі заморожені активи РФ для допомоги Україні. Їх варто застосувати для українських потреб максимально, а не лише надлишкові прибутки від них. Додамо, за даними Bloomberg, Україна може отримати від США конфісковані в Росії близько 300 мільярдів доларів із заморожених активів країни-агресора та направити ці кошти на відбудову. Білий дім підтримав це законодавство.

Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Теодорос Русопулос відреагував на нічний обстріл Одеси росіянами 2 березня. У власному дописі в соцмережі Х посадовець наголосив, що засуджує атаку Росії на Одесу. До того ж, на думку президента ПАРЄ, країна-агресорка має понести покарання за всі вчинені воєнні злочини на території України. "Я рішуче засуджую атаку безпілотників на Одесу минулої ночі, яка призвела до жертв і руйнувань. Росія буде притягнута до відповідальності за всі злочини, які вона скоїла в Україні", -- заявив президент ПАРЄ. Скріншот зі сторінки Теодороса Русопулоса у соцмережі Х   Що відомо про нічний обстріл Одеси 2 березня В ніч на 2 березня російська армія завдала удару "шахедами" по Одесі. Внаслідок атаки терористів зруйновано дев'ятиповерхівку. Рятувальники продовжують діставати тіла з-під завалів. Станом на 14:50 відомо про п'ятьох загиблих, серед них одна дитина. Ще восьмеро людей отримали поранення, серед них одна дитина.  Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що у звʼязку з людськими втратами, через російську дронову атаку, 3 березня в Одесі та області оголошено Днем жалоби. Нагадаємо, у ніч на суботу, 2 березня, у Харкові під час повітряної тривоги лунали вибухи. Перед тим в командуванні Повітряних сил Збройних сил України попереджали про фіксацію руху ворожих ударних дронів типу "Шахед" у напрямку міста. Згодом мер Харкова Ігор Терехов повідомив про "приліт" в одному з районів міста. Вже зранку, 2 березня, російські загарбники завдали артилерійського удару по населеному пункту Станіславської громади на Херсонщині. Внаслідок обстрілу загинув місцевий житель.

Комітет з політичних питань Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) ухвалив проект резолюції, який передбачає конфіскацію заморожених російських активів. Їх мають передати новому фонду для відновлення України. Про це повідомив сайт ПАРЄ. У документі зазначено, що Росія повинна надати "повну компенсацію за шкоду, завдану її міжнародно протиправними діями, включаючи руйнування інфраструктури, загибель людей, економічні труднощі та інші негативні наслідки". Комітет пропонує створити під егідою Ради Європи "міжнародний компенсаційний механізм", який сприятиме заснуванню міжнародного трастового фонду. До нього передали би російські активи, якими розпоряджаються країни-учасниці Ради Європи й інші держави. У проекті резолюції також ідеться про створення "неупередженої й ефективної" міжнародної претензійної комісії, яка розгляне позови України й інших суб’єктів, що постраждали від агресії, та діятиме відповідно до визнаних судових норм. Комітет з політичних питань ПАРЄ закликав держави-члени Ради Європи, які мають у своєму розпорядженні заморожені російські активи, активно співпрацювати, аби передати їх відповідному механізму за підтримки ЄС, США та країн G7. "Згідно з міжнародним правом, держави мають повноваження вживати контрзаходи проти держави, яка серйозно порушила міжнародне право. Зараз настав час для держав-членів Ради Європи перейти від санкцій до контрзаходів", — заявили в комітеті. Також у ПАРЄ нагадали, що станом на червень 2023 року зафіксовані збитки, які завдала Росія українській економіці й інфраструктурі, — 416 мільярдів доларів. Надалі резолюцію розгляне Парламентська асамблея Ради Європи, до якої входять парламентарії 46 країн. Заморожені активи РФ Після початку воєнних дій в Україні держави G7, Євросоюз та Австралія заморозили майже 300 мільярдів доларів російських держактивів. Більшість із них перебуває у Бельгії — в депозитарії Euroclear. Наприкінці 2023 року Єврокомісія представила план щодо використання непередбачених доходів, одержуваних внаслідок заморожування російських активів та їхнього інвестування. Поки що пропонується акумулювати на окремих рахунках у депозитаріях Євросоюзу надзвичайний прибуток від активів Банку Росії в очікуванні пропозиції Єврокомісії щодо подальших кроків. 16 січня Мінфін Бельгії повідомив, що Євросоюз технічно розпочав роботу з вилучення заморожених активів Банку Росії. Передбачається, що після списання податків із доходів від заморожених коштів гроші будуть направлені на допомогу Україні. Нагадаємо, за даними Bloomberg, Україна може отримати від США конфісковані в Росії близько 300 мільярдів доларів із заморожених активів країни-агресора та направити ці кошти на відбудову. Білий дім підтримав це законодавство.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) прийняла рішення не затверджувати повноваження азербайджанської делегації. Про це повідомляє "Європейська правда". Зазначається, що рішення про політичні санкції на делегацію Азербайджану, підтримало 76 депутатів. Проти проголосувало — 10. Так, згідно з цими санкціями, список депутатів, надісланий з Баку, не буде затверджений доти, доки Азербайджан не виконає рішення регламенту ПАРЄ. А саме — зобов’язання держав-членів допускати моніторингові, а також передвиборчі місії Парламентської асамблеї Ради Європи. Варто зазначити, що у Баку відмовляються це робити. Тому надалі ПАРЄ продовжить роботу без депутатів Азербайджану. "За більш ніж через 20 років після вступу до Ради Європи Азербайджан не виконав основних зобов'язань. Залишаються дуже серйозні занепокоєння щодо здатності проводити вільні та чесні вибори, щодо балансу влади, слабкості парламенту, незалежності судової влади та поваги до прав людини та нагадує, що щонайменше 18 медіа працівників перебувають під вартою", — пише видання. Нагадаємо, 24 січня делегація Азербайджану припинила взаємодію з Парламентською асамблеєю Ради Європи. Відповідну заяву делегація озвучила перед початком пленарного засідання ПАРЄ.

Делегація Азербайджану 24 січня припиняє взаємодію з Парламентською асамблеєю Ради Європи. Відповідну заяву делегація озвучила перед початком пленарного засідання ПАРЄ, на якому саме мали розглядати питання її повноважень, передає "Укрінформ". "Перед обличчям нестерпної атмосфери расизму, азербайджанофобії та ісламофобії, яка склалася в ПАРЄ, делегація Азербайджану ухвалює рішення припинити свою взаємодію і присутність у ПАРЄ до подальшого повідомлення", — йдеться в заяві. Азербайджанська делегація наголошує, що "ніхто у світі, зокрема й ті, хто сидить у цій залі, не можуть говорити з Азербайджаном мовою погроз і шантажу". Крім того, на думку азербайджанських депутатів, ПАРЄ використовується як платформа для нападок на деякі держави-члени, а основні принципи асамблеї використовуються певними упередженими групами для просування своїх інтересів. "Ініціатива щодо оскарження повноважень делегації Азербайджану в ПАРЄ є частиною цієї порочної кампанії. Ми також розглядаємо цю ініціативу як навмисну і неприйнятну спробу необґрунтованого втручання в поточний виборчий процес в Азербайджані та яскравий приклад підступних дій з підриву функціонування демократичних інститутів у нашій країні", — твердить делегація цієї країни. Зауважимо, на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у понеділок, 22 січня, було оскаржено повноваження делегації Азербайджану в ПАРЄ у зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань. Офіційною претензією до країни буде те, що на лютневі вибори президента Азербайджану не запросили спостерігачів від ПАРЄ. Крім того, Азербайджан відмовився допускати доповідачів ПАРЄ у Лачинський коридор. У ПАРЄ заявляли, що застосувати до Азербайджану санкції за російським сценарієм. До того ж голова німецької делегації у ПАРЄ Франк Шваббе звинуватив Азербайджан у переслідуванні опозиції, масових порушеннях прав людини в Карабаху та висловив впевненість, що "немає інших способів вплинути", крім обмеження прав азербайджанців у ПАРЄ. Нагадаємо, народного депутата України Олексія Гончаренка 22 січня призначили президентом в Парламентській асамблеї Ради Європи. Політик очолив Комітет із питань міграції, біженців та переміщених осіб.

Українець уперше в історії очолить Комітет із міграції та біженців Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). На цій посаді працюватиме народний депутат України від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Про це він повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі. "Я стану президентом Комітету ПАРЄ з міграції та біженців. Рішення вже прийнято. На січневій сесії ПАРЄ буде формально затверджено", — написав Олексій Гончаренко. За його словами, це вперше в історії ПАРЄ українець стане президентом міграційного комітету. "Це дуже важливо. Особливо тоді, коли мільйони українців живуть в Європі. Що ще означає президентство в комітеті? Я стаю членом Бюро ПАРЄ, керівного органу ПАРЄ", — пояснив нардеп. Він назвав це "дуже важливими новинами" та подякував європейським колегам за підтримку та довіру. Як відомо, в жовтні Парламентська асамблея Ради Європи офіційно визнала, що Росія перетворилася на фактичну диктатуру, а Путін — на диктатора. У ПАРЄ одностайно проголосували за відповідну резолюцію — 43 голоси "За". Нагадаємо, що 27 листопада Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) схвалило склад спеціального комітету зі становища дітей України. Він працюватиме над питаннями порушення прав українських дітей російськими окупантами. Про це повідомила українська депутатка, членкиня делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук у Facebook.

У понеділок, 27 листопада, Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) схвалило склад спеціального комітету зі становища дітей України. Він працюватиме над питаннями порушення прав українських дітей російськими окупантами. Про це повідомила українська депутатка, членкиня делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук у Facebook. Спеціальний комітет із питань українських дітей у ПАРЄ очолила українська делегатка Олена Хоменко. До його складу також увійшли сама Кравчук, Марія Мезенцева, Павло Сушко, Лариса Білозір і Олександра Устінова. "Працюватимемо над питаннями порушення прав дітей російськими окупантами, а також проблемою викрадення та депортації українських діток. Сподіваюся на плідну співпрацю та практичний результат", — додала Євгенія Кравчук. Нещодавно Центр національного спротиву повідомляв, що на тимчасово окупованих територіях нашої держави окупанти готують нові списки українських дітей для депортації у Росію. Цей процес контролює уповноважена з прав дитини Росії Марія Львова-Бєлова, яка перебуває у міжнародному пошуку. Окупанти не повертають дітей Україні, навіть попри наявність їх родичів на вільній території та спрощують процес усиновлення цих дітей на території агресора. Депортація українських дітей Після окупації території України у 2022 році російські загарбники активно вивозили дітей на територію Росії та Білорусі, де на неповнолітніх українців чекали центри перевиховання та загроза всиновлення до російських родин. Україна встановила імена близько 20 тисяч депортованих дітей і працює над їхнім поверненням. Депортованих дітей може бути в рази більше, адже на окупованих Росією територіях до війни проживало близько 700 тисяч дітей. Так, частина викрадених дітей була відправлена на територію РФ і Криму, де діє мережа центрів перевиховання українських дітей. За твердженням окупантів, їх відправляли в дитячі "табори" за згодою їх батьків, проте відомі численні випадки примусу. Викрадення дітей розглядає Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Суд раніше видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна і дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової, яких вважають причетними до злочину. Президент РФ заявляв, що депортація українських дітей окупантами є "абсолютно легальною", а дитячий омбудсмен, яка усиновила депортованого з Маріуполя хлопчика, стверджує, що займалася не депортацією, а "евакуацією з-під обстрілів". Нагадаємо, 18 листопада Україна ввела санкції проти уповноваженої з прав дитини Російської Федерації Марії Львової-Бєлової. Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішень Ради національної безпеки й оборони.

Правляча партія Грузії вирішила не голосувала за резолюцію, в якій Володимира Путіна визнали диктатором, під час засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Цю резолюцію в ПАРЄ проголосувала тільки представниця опозиційної партії "Громадяни" Кетеван Туразашвілі.  Про це повідомляє "Эхо Кавказа". Зазначається, що члени політичної партії "Грузинської мрії" не брали участі в голосуванні. Глава делегації "Грузинської мрії" в ПАРЄ Іраклій Чіковані розповів, що частина представників партії влади перебувають у Польщі як спостерігачі на парламентських виборах, що відбудуться 15 жовтня, а в нього самого нібито були "інші справи". Що ж до диктатури режиму Володимира Путіна, то Чіковані заявив, що в Росії "є проблеми, пов'язані з повноцінною дією демократії". Водночас парламентар заявив, що для Грузії є сенс щось обговорювати з Росією або про неї "тільки через одне завдання — відновлення територіальної цілісності та становище наших громадян на окупованих територіях". Російсько-грузинська війна Війна відбулася в серпні 2008 року після періоду погіршення відносин між Російською Федерацією та Грузією, обома колишніми республіками Радянського Союзу. Бойові дії відбувалися в стратегічно важливому Південно-Кавказькому регіоні. Її вважають першою європейською війною XXI століття. 7 серпня 2008 року Росія ввела свої війська на територію Грузії. В результаті цього Грузія втратила контроль над Абхазією та Південною Осетією. 26 серпня 2008 року Росія визнала "незалежність" регіонів. Нагадаємо, прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі повторив наратив Кремля та заявив, що однією з причин повномасштабної війни Росії проти України нібито стало "бажання України стати членом НАТО".