# Педро Санчес

Майже половина жителів демократичних держав (45%) незадоволена демократією. Такі дані отримала соціологічна компанія Ipsos, провівши опитування громадян дев’яти країн. Чому їхні жителі розчаровані демократією і наскільки це погана новина?Франція та Іспанія — в лідерах з тривожностіСоціологи опитали 9800 респондентів із Великої Британії, Франції, США, Іспанії, Італії, Швеції, Хорватії, Нідерландів та Польщі в період з 12 по 29 вересня. У них питали, чи задоволені вони функціонуванням демократії у своїх країнах. Незадоволеними виявилися приблизно 45%."Є широке занепокоєння щодо того, як працює демократія, люди почуваються непредставленими, особливо своїми національними урядами", — цитує Politico старшого директора з питань британської політики в Ipsos Гідеона Скіннера. — "Існує особлива стурбованість щодо впливу фейкових новин, дезінформації, відсутності відповідальності для політиків, а також екстремізму. У більшості країн наявне бажання радикальних змін", — констатує дослідник.Соцопитування виявило, що у більшості країн респонденти побачили погіршення стану демократії за останні п’ять років. У США так вважають 61% виборців, а найтривожніші настрої у Франції (86% хвилюються за майбутнє демократії) та Іспанії (80%).У жодній із дев’яти країн більшість виборців не вважає, що уряд гідним чином представляє їхні інтереси. Найбільш розчаровані громадяни Великої Британії та Хорватії — в обох випадках лише 23% вважають, що влада належним представляє їхні погляди. І лише у Швеції громадяни загалом позитивно оцінюють роботу демократичних інститутів. Опитані хочуть активних кроків для захисту демократії, серед них головними назвали боротьбу з корупцією, незалежність судів, якіснішу громадянську освіту та суворіші правила щодо фейкових новин.55% все ж не розчаровані в демократії — й це, здається, чимала цифра. Однак опитування виявило ще один тривожний момент: найбільш критично до демократії налаштовані виборці ідентифікують себе як прихильники крайніх лівих або крайніх правих політичних поглядів. Додамо: саме крайні ідеологічні табори є найбільш політично активними й нетерпимими один до іншого, тож зростає ризик посилення антидемократичних популістських сил, які спекулюватимуть на слабостях демократії.Марш радикалів. Що відбувається у світовій політиціTrueUA аналізував причини перемоги на виборах мера Нью-Йорка лівого політика Зограна Мамдані. Розчарування в демократії сміливо можна назвати серед причин успіху цього діяча. Переважна частина його виборців — мешканці міста, які відчували упослідженість, непредставленість у владі. А поки нью-йоркці очікують помсти Дональда Трампа за голосування, яке йому не сподобалося, Сполучені Штати оголосили терористичними організаціями чотири групи організації "Антифа" в Німеччині, Італії та Греції."Групи, пов'язані з цим рухом, сповідують революційні анархістські або марксистські ідеології, зокрема антиамериканізм, "антикапіталізм" і антихристиянство, використовуючи їх для підбурювання і виправдання насильницьких нападів у країні та за кордоном", — наголосили в Держдепі США.Тим самим оголосили хрестовий похід проти ультралівих удома та в Європі. Боротьбу з крайнощами в американській політиці можна було б тільки вітати, якби її вістря однаковою мірою спрямовувалося на обидва крайніх ідеологічних полюси. Бо вони обидва сповідують антидемократизм.9 листопада президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав захищати демократію у своїй країні, де їй загрожують "праві екстремісти". Вони, наголосив політик, "атакують демократію і набирають підтримку серед населення"."Ніколи в історії нашої об'єднаної країни демократія і свобода не піддавалися таким нападкам", — заявив Штайнмаєр.Він зазначив, що праві радикали заманюють людей "обіцянками авторитарного керівництва" та ідеєю, що Німеччина повинна "знову стати великою". Остання фраза — неприхований натяк на американських трампістів із MAGA."Популісти й екстремісти знущаються з демократичних інститутів, отруюють наші дебати й торгують страхом. Для багатьох людей більше нема табу на те, щоб відкрито зізнаватися в такій радикальності", — розпікав крайніх правих німецький президент соціал-демократ.Хоча він прямо і не називав "Альтернативу для Німеччини", проте всі все зрозуміли. В опитуванні Ipsos німецьких респондентів немає, проте раніше проведені опитування продемонстрували стурбованість більшості німців правим екстремізмом. І якщо за океаном терористами визнають ультралівих, то в Німеччині хочуть заборонити ультраправих. Заборону ініціювали соціал-демократи. Однак таке рішення також матиме однобокий вигляд, адже на лівому політичному фланзі Німеччини діє не менш небезпечна для демократії популістка Сара Вагенкнехт. І ні для кого не секрет, що як ультраправі, так й ультраліві в Європі є політичними групами впливу Росії.Зовсім нещодавно "Альтернативу для Німеччини запідозрили у передачі військових таємниць росіянам. За даними Der Spiegel, депутати AfD систематично надсилали уряду численні парламентські запити, що стосувалися деталей військових перевезень, протидії дронам, кіберзахисту та вразливості критичної інфраструктури. Політики й представники силових структур побоюються, що ці дані збиралися для передачі Росії.Для України важливо відстежувати ставлення громадян західних країн до демократії, це дає уявлення про ризики приходу до влади політичних сил, які створюватимуть нам проблеми на євроінтеграційному шляху. Перерахуємо географію ризиків. Перший і найближчий за часом — перемога партії Fides в Угорщині на квітневих виборах наступного року і продовження прем’єрства любителя Путіна Віктора Орбана.Другий — вибори президента Франції у 2027 році. Де-факто змагання за головну посаду в державі уже триває. Його проявом є турбулентність парламенту внаслідок протидії уряду з боку ультраправого "Національного об’єднання" "подруги Путіна" Марін Ле Пен та ультралівого руху "Нескорена Франція" на чолі з Жан-Люком Меланшоном.Третій ризик — Іспанія, де у 2027 році обиратимуть новий склад парламенту. Опитування Ipsos продемонструвало дуже високий рівень тривоги іспанців за свою демократію. Уряд соціаліста Педро Санчеса підтримує Україну, проте має натягнуті відновини з Дональдом Трампом, Прем’єра Іспанії вважають найбільш ідеологічно лівим керівником уряду в Європі, а ще він відмовляється пристати на вимогу США витрачати на оборону 5% ВВП. З огляду на правий марш світом, серйозним викликом на виборах в Іспанії може стати зіткнення лівого і правого популізму. На правому фланзі є партія Vox, ідеологія якої мало чим різниться від інших західних ультраправих.Четвертий ризик — парламентські вибори у Польщі у 2027 році. Де-факто передвиборча кампанія там вже розгортається, що Україна відчує на собі. Польська "правиця" прагне на додаток до президента Кароля Навроцького отримати свою більшість у парламенті та свій уряд. Заяви, які звучать від оточення президента Польщі, мають дуже нас насторожувати.Протягом найближчих років можуть відбутися дочасні вибори, приміром, у Німеччині, де коаліція ХДС/ХСС та есдеків нестабільна. Але тенденція майже скрізь буде подібною — у демократичних виборах братимуть участь сили, які становлять загрозу демократії через свої крайні й радикальні погляди. А сама передвиборча кампанія ризикує виплеснутися протестами на вулиці. Такого роду сценарії певні сил обкатали в Непалі, на Мадагаскарі, в Перу тощо. Тож можна одночасно погодитися з респондентами Ipsos і не погодитися  — демократія справді в небезпеці, проте підтримка крайніх популістів — не ліки для неї..