# Петер Мадяр

Угорська влада знову блокує процес просування України до Європейського Союзу, зупинивши відкриття другого та третього переговорних кластерів. Попри зміну керівництва в Будапешті та погодження шостого кластера, питання адаптації українського законодавства до вимог ЄС відкладають щонайменше до вересня.Про це йдеться у статті TrueUA.Під час конференції щодо вступу до Євросоюзу 14 липня було відкрито шостий, останній у переліку кластер, який стосується спільної зовнішньої політики. У Києві розраховували на одночасне відкриття також другого й третього розділів, однак угорська сторона вкотре загальмувала процеси. Будапешт погодився дати зелене світло третьому кластеру лише для Молдови, але європейські політики відхилили таку ініціативу, оскільки Україна та Молдова рухаються до членства в тандемі.У Брюсселі наголошують, що провини Києва у затримці немає, а угорська сторона чинить перешкоди навмисно. Попри те, що у квітні Віктор Орбан втратив владу, новий прем'єр Петер Мадяр лише частково відмовився від антиукраїнської риторики попередника. У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання робочої групи Ради ЄС (COELA) перед літніми канікулами. Якщо Будапешт не змінить позицію, до розвертання переговорів зможуть повернутися лише з 1 вересня.Що входить до заблокованих кластерівДругий переговорний кластер охоплює питання внутрішнього ринку та містить дев'ять важливих глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свободу надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я.Третій кластер присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Він складається з восьми глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження, освіта і культура;митний союз.Відкриття цих розділів є необхідним для гармонізації українського законодавства із нормами Європейського Союзу та подальшої інтеграції країни до спільного європейського простору.Раніше Німеччина запропонувала для України формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу й автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄС і Північноатлантичного альянсу..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, попри зміну влади в країні, продовжує блокувати просування України до Європейського Союзу. Така позиція може пояснюватися внутрішньополітичним популізмом, спробами отримати поступки від Києва та традиційною для Будапешта тактикою тиску на ЄС.Про це йдеться у статті TrueUA "Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС".У матеріалі вказується, що Угорщина не підтримала відкриття для України другого та третього переговорних кластерів щодо вступу до ЄС, хоча погодила аналогічний крок для Молдови. Через це країни-члени Євросоюзу не змогли ухвалити остаточне рішення. На думку Юрченка, однією з причин такої позиції є прагнення нового уряду зміцнити власні рейтинги."Перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов'язково сподобається такого роду суб'єктність своєї країни", — зазначається у статті.Ще однією причиною автор матеріалу називає дипломатичні переговори між Києвом і Будапештом. На його думку, Петер Мадяр може прагнути представити майбутню зустріч із президентом України як власну дипломатичну перемогу та пов'язати розблокування переговорного процесу з можливими домовленостями щодо прав угорської громади Закарпаття. Крім того, він припускає, що Угорщина може використовувати питання євроінтеграції України як інструмент тиску на Брюссель."Не виключено, шостий (кластер — прим. ред.) розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов'язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші", — вказується у матеріалі.Водночас автор наголошує, що в Брюсселі не пов'язують блокування переговорних кластерів із невиконанням Україною необхідних умов. Він додає, що відкриття нових кластерів є лише етапом переговорного процесу, а не рішенням про вступ до ЄС.Додамо, у червні новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на рішення легендарної шахістки Юдіт Полгар відмовитися від пропозиції стати президенткою країни. За його словами, він поважає її вибір, хоча й шкодує про таке рішення.Про це Мадяр повідомив у соцмережі X. За словами глави угорського уряду, про своє рішення Полгар повідомила йому під час особистої зустрічі, яка відбулася у понеділок."Мені дуже шкода, але я з повагою ставлюся до її рішення. Дякую їй за те, що вона поставилася до цієї пропозиції з усією серйозністю", — написав Мадяр.Він також подякував шахістці за відкритість, прямоту та гідність, з якими вона поставилася до ситуації. Крім того, прем'єр визнав, що його ентузіазм міг призвести до комунікаційних помилок, які вплинули на розвиток подій.Чому Полгар відмовилася від пропозиціїНапередодні Юдіт Полгар заявила, що не готова обійняти посаду президента Угорщини, оскільки не відчуває в собі сил взяти на себе "історичну відповідальність за об'єднання роз'єднаної нації".Раніше Петер Мадяр називав 49-річну шахістку кандидаткою, яка могла б стати символом єдності для угорського суспільства.Чим відома Юдіт ПолгарЮдіт Полгар є однією з найвидатніших шахісток в історії. Разом із сестрами Жужею (Сьюзан) і Жофією (Софією), а також Ілдіко Мадл вона здобула перемогу для жіночої збірної Угорщини на шаховій Олімпіаді 1988 року.Полгар регулярно виступала у турнірах проти чоловіків і стала першою жінкою, якій вдалося подолати позначку рейтингу 2700. Її вважають однією з найсильніших шахісток усіх часів.Нагадаємо, 18 липня президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його повноважень. Після цього парламент, де конституційну більшість має партія "Тиса" Петера Мадяра, відкрив шлях до обрання нового глави держави..

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував легендарній шахістці та гросмейстерці Юдіт Полгар тимчасово обійняти посаду президента країни до ухвалення нової Конституції.Про це глава угорського уряду повідомив у Facebook. За словами Мадяра, Угорщині потрібен президент, який зможе об'єднати суспільство та представляти інтереси всіх громадян."Наша країна потребує єдності, миру та такого президента, яким може пишатися кожен угорський громадянин. Посада президента республіки — це не професія, не робоче місце, а найвища служба. Завдання президента — служити та представляти всіх угорців", — написав він.Прем'єр повідомив, що 20 липня планує зустрітися з Полгар і запропонувати їй тимчасово очолити державу до завершення конституційної реформи.Мадяр також наголосив на досягненнях шахістки. Юдіт Полгар вважається найуспішнішою шахісткою в історії: протягом 26 років вона очолювала жіночий рейтинг Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ), перемагала чемпіонів світу, зокрема Гаррі Каспарова та Магнуса Карлсена, а також є кавалеркою угорського ордена Святого Стефана."Юдіт Полгар завжди досягала успіху завдяки своєму винятковому таланту, працьовитості, витривалості та чесності, а не політичним зв'язкам. Її поважають як в Угорщині, так і в усьому світі", — зазначив прем'єр.Що цьому передувалоПісля перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах Петер Мадяр закликав президента Тамаша Шуйока достроково скласти повноваження. Згодом парламент схвалив конституційні зміни, які передбачають припинення його президентських повноважень.Шуйок підписав відповідний закон, заявивши, що виконав свій конституційний обов'язок. Офіційно його повноваження завершуються 20 липня.Додамо, раніше стало відомо, що в Угорщині обов'язки президента країни тимчасово виконуватиме спікерка парламенту Агнеш Форстхоффер. Вона обійматиме посаду глави держави до обрання нового президента.Читайте також: Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС.

Будапешт не підтримав початок переговорів за другим й третім кластерами для України, хоча погодив відкриття одного з них для Молдови. Через позицію Угорщини остаточного рішення країни ЄС не ухвалили. Спробують зробити це цього тижня. Що ж знову не так в українсько-угорських відносинах?Що у другому і третьому кластерах, які блокує Мадяр14 липня на конференції щодо вступу нашої країни до ЄС було відкрито шостий, останній у переліку переговорний кластер. У Києві налаштувалися на відкриття одразу трьох (другого й третього також), але угорська влада знову вирішила гальмувати процес нашого просування до Європейського Союзу. При цьому вона погодилася відкрити третій кластер окремо для Молдови, що не було підтримано європейськими політиками, оскільки Київ і Кишинів просуваються до членства парою і розділяти їх наміру не мають.У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) перед літньою перервою, якщо Будапешт не відмовиться від блокування, то до питання про кластери зможуть повернутися з 1 вересня. Зачекати півтора місяця наче й не проблема, але річ у тім, що Угорщина може стояти на своєму й далі, а оце вже проблема. У нас очікували, що угорська політика зміниться після втрати влади Віктором Орбаном у квітні цього року, вона й змінилася, проте — не кардинально. Чому ж угорці знову взялися за своє?Маленький екскурс у процедуру відкриття переговорних кластерів. До 2020 року переговори про вступ велися за 35-ма переговорними главами, що, на думку прихильників розширення ЄС, уповільнювало процеси, тому все об’єднали у шість кластерів зі схожою тематикою. Перший кластер "Основи" дає старт перемовному процесу і закриває його, коли країна-кандидат відповідає вимогам щодо членства. Для України й Молдови "Основи" відкрили 15 червня, і зміна влади в Угорщині цьому посприяла, адже Орбан категорично блокував вступ України до Євросоюзу, а новий прем’єр Петер Мадяр від антиукраїнської політики попередника відмовився. Однак — не все так просто.Шостий кластер, який Будапешт погодився відкрити, стосується спільної зовнішньої політики України та Євросоюзу. Наприклад, Україна як член Євросоюзу має відповідати всім вимогам щодо торгівельних та інвестиційних відносин із третіми країнами, ті угоди, які не відповідають спільній політиці — скасувати або переглянути згідно з підходами ЄС. Подібних угод чимало. Але серед вимог є такі, які стосуються спільної безпеки, зокрема, обігу вогнепальної зброї. Можна припустити, що угорська сторона тому і не блокувала цей кластер, що виконання його вимог становить проблему у короткій перспективі.Кластер 2 — про внутрішній ринок. Одразу зауважимо, що для Албанії, чий шлях до спільної європейської родини почався у 2022 році, цей кластер відкрили тільки у квітні минулого  року. До цієї частини переговорів стосується дев'ять глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свобода надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я. Очевидно, що станом на тепер у цьому переліку в України не все на вищому рівні, але буде на ньому в процесі спільної з ЄС роботи зі зближення позицій. Те ж стосується і кластеру 3 — конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. До нього відноситься вісім глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження; освіта і культура;митний союз.У Брюсселі вважають, що Будапешт ставить палиці в колеса навмисно і провини Києва тут немає. Відкриття кластерів не означає вступ, це тільки відмахування для переговорного процесу, підсумок якого залежатиме від сумісності України з ЄС, тобто — це більше наше домашнє завдання, але Угорщина заважає українській владі його виконувати. Три причини, чому новий прем’єр Угорщини діє як його попередникМадяр намагається разюче відрізнятися від Орбана, проте це часто нагадує спробу сподобатися виборцям. З останніх його кроків — повалення президента Тамаша Шуйока. Для цього партія "Тиса", яка має більшість у парламенті, ухвалила конституційні зміни, серед яких була і вимога завершення каденції президента. Той після ухвалених змін здався і підписав нововведення. А Мадяр — тріумфує. Після карколомної перемоги на виборах він, очевидно, прагне тримати свій рейтинг високим, тому вдається до популістських кроків. Наприклад, підтримує зниження вікового цензу для участі у виборах до 16 років."Я переконаний, що сьогодні більшість людей молодше 18 років достатньо підготовлені та обізнані, щоб мати право на владу в наших спільних рішеннях. Що стосується мене, під час конституційного процесу я б підтримав зниження вікового обмеження для виборців до 16 років", — каже Мадяр.Отже, перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов’язково сподобається такого роду суб’єктність своєї країни. Особливо опозиційно налаштованій, яку під час передвиборчої кампанії проти нас налаштовував Орбан.Друга причина — дипломатичні ігрища з Києвом. Ідеться про домовленість між Мадяром та президентом України про особисту зустріч, досягнути 8 липня на саміті НАТО в Анкарі."Ми домовилися, що найближчим часом зустрінемося — або в Будапешті, або в Києві, — а після цього разом поїдемо до закарпатського Берегова", — повідомив угорський прем’єр-міністр.Можна припустити, що зустріч він хоче обставити як власну дипломатичну перемогу — досягнення якоїсь угоди, яка стосуватиметься розширення прав угорців Закарпаття. Після чого оголосить, що більше не блокуватиме шлях України до ЄС. Коли відбудеться зустріч, поки невідомо. Про візит Мадяра до нашої країни цього тижня не повідомлялося, можливо це буде днями і тоді Робоча група COELA в середу відкриє два завислі кластери. Коли ж візиту не буде, значить, дипломатичні маневри ще тривають.Третя причина — традиційний для Угорщини шантаж Євросоюзу. Добре відомо, що за попереднього уряду ЄС заморозив значні суми виплат Будапешту через зрив реформ та відмову від виконання рекомендацій із Брюсселю. Орбан у відповідь шантажував Євросоюз за кожної зручної нагоди — щоразу при розгляді питання посилення санкцій проти Росії або надання допомоги Україні. Були сподівання, що Мадяр так не робитиме, оскільки це лише шкодить самій Угорщині.10 липня Рада Євросоюзу затвердила новий план відновлення та стійкості для Угорщини і виділяє їй 10 мільярдів євро. Уряд у Будапешті пообіцяв посилити боротьбу з корупцією, зробити прозорими державні закупівлі й зміцнити незалежність суддів. Здавалося б, сторінку кризових стосунків між ЄС та Угорщиною перегорнуто, але тут варто пригадати, що у червні повідомлялося про наміри Будапешта блокувати решту кластерів для України після відкриття "Основ". Не виключено, шостий розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов’язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші.На надуманість причин відмовити Україні вказують й ЗМІ. Мовляв, балканські країни раніше стали в чергу, тож мають право просуватися швидше. Цей аргумент витягають не вперше. Річ не у тому, хто довше в черзі, а хто та як виконує домашні завдання. 10 липня, коли Угорщині розблокували гроші, представники Євросоюзу ухвалили рішення про закриття низки переговорних кластерів для Чорногорії та Албанії. У політичних колах ЄС вважають, що Чорногорія може вже скоро стати 28-ю країною об’єднання, що ж до чотирьох інших країн Західних Балкан (Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія), то їхній прогрес залежить від темпів реформ і нашої інтеграції — не стосується. .

Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр ініціював велике очищення влади в країні. Зокрема, передбачається зменшення багаторічного контролю та припинення повноважень чинного президента.Заяву з цього приводу Петера Мадяра цитують журналісти видання Index. Серед іншого, уряд офіційно подав до парламенту пропозицію щодо 17 поправки до основного закону Угорщини.За словами прем'єр-міністра Угорщини, цей крок зроблено після широких громадських консультацій, у яких взяли участь десятки тисяч громадян.Масштабний пакет реформ державної системи містить 12 ключових пунктів, серед яких:обмеження для депутатів — члени парламенту зможуть обиратися максимум на 3 терміни (12 років);зміна судової системи — посилюється судове самоврядування, а судді отримають право відкликати голів Курії та Національного судового офісу;контроль за майном — створення Національного управління з повернення та захисту активів для повернення незаконно привласнених державних коштів;реформа Конституційного суду — відновлення незалежності органу, повернення його повноважень і запровадження вікового цензу для суддів у 70 років."Ми звільнимо Угорщину від системи, яка десятиліттями тримала державу в полоні, грабувала націю й окупувала інституції республіки", — наголосив Мадяр.Також реформа передбачає скасування права бюджетного вето фіскальної ради, звуження сфери дії кардинальних законів (що потребують більшості у дві третини) та скасування незалежної Парламентської гвардії. Крім того, на прохання громадян країна відмовиться від назви округів, щоби не будувати "сучасний феодалізм".Один із найбільш радикальних пунктів поправки — негайне припинення мандата чинного президента Угорщини Тамаша Сульока. Голова уряду звинуватив його у підтримці системи колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, яка демонтувала верховенство права."Відбудова Угорщини не може розпочатися з тією ж особою, яка залишилася найважливішою державною фігурою, що сприяла розпаду республіки. Він підвів нашу країну, коли уряд Орбана окупував установи та розпорошував державне майно", — заявив Мадяр.Очікується, що нового президента Угорщини парламент обере вже цього літа на термін до п'яти років — до завершення всього конституційного процесу. Водночас восени 2026 року уряд планує розпочати масштабну спільну розробку абсолютно нової конституції країни разом із громадянами.Нагадаємо, цього тижня стало відомо, що уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист..

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть наступного тижня.Про це два повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на неназваних дипломатів Євросоюзу.Після відкриття першого переговорного кластера Україна та Молдова заявили про мету відкрити решту глав до середини липня.Дотримання цього графіку тепер опинилося під загрозою після того, як у вівторок Угорщина виступила проти надсилання листа до Європейської ради та Європейської комісії від імені 27 членів блоку. У листі викладено спільну позицію країн ЄС щодо відкриття переговорних глав для України та Молдови.За словами двох дипломатів, які спілкувалися з медівниками, Будапешт став єдиною столицею, яка виступила проти цієї ініціативи, що вимагає одностайного схвалення всіх 27 країн-членів.Тож, як розповіли джерела авторитетного видання, пропозицію знову обговорюватимуть не швидше, ніж наступного тижня.Аналітики Politico зробили висновок, що цей крок відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо членства України в ЄС. Він не виступив проти відкриття першого кластера для України, однак домігся видалення слів про відкриття кластерів для Києва "якнайшвидше" з письмових висновків зустрічі лідерів Євросоюзу, що відбулася минулого тижня в Брюсселі.Прем’єр-міністр Угорщини пояснив, що це могло би послати "поганий сигнал" для країн Західних Балкан, які теж працюють над вступом до Євросоюзу.Нагадаємо, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС застосує індивідуальний підхід стосовно України та Молдови. Відтепер швидкість просування до членства залежатиме від досягнутих результатів.Щоправда, згодом речник МЗС України Георгій Тихий відреагував, що спільний рух до ЄС України та Молдови триватиме й надалі. Підстав для "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає. Урсулу фон дер Ляєн начебто неправильно інтерпретували..

Угорщина розпочала активні внутрішні перевірки одразу в декількох силових відомствах через захоплення інкасаторів "Ощадбанку". Йдеться про так звану справу "золотого конвою".Про це заявив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він поінформував, що наказав негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших причетних відомствах."Ми наказали негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших відповідних органах у зв'язку зі справою українського "золотого конвою". Генеральний прокурор повинен негайно розглянути це питання", — написав він.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною".Згодом з’ясувалося, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Нагадаємо, минулого тижня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий інформував, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом"..

Парламент Угорщини ухвалив поправку до Основного закону, яка обмежує перебування прем’єр-міністра на посаді вісьмома роками. Нове правило фактично закриває Віктору Орбану шлях до повернення на посаду глави уряду.Про це повідомили в уряді країни. За поправку проголосували 135 депутатів, 50 були проти, ще шестеро утрималися. Згідно з новими правилами, прем’єром не зможе бути людина, яка вже очолювала уряд щонайменше вісім років.Під час розрахунку враховуватимуть усі прем’єрські терміни, починаючи з 2 травня 1990 року. Це означає, що обмеження поширюється і на непослідовні періоди перебування на посаді. Так, Орбан очолював уряд Угорщини у 1998-2002 роках, а потім знову став прем’єром у 2010 році. Загалом він перебував на посаді близько 20 років.Що ще передбачає поправкаКрім обмеження терміну для прем’єра, зміни створюють підстави для ліквідації Управління із захисту суверенітету, яке критикували за тиск на медіа та громадські організації.Також поправка відкриває можливість для перегляду системи фондів управління активами у суспільних інтересах. За часів Орбана через такі фонди під контроль наближених до влади структур передали частину державних активів і університетів.Поправку ініціювала партія "Тиса" прем’єр-міністра Петера Мадяра, яка після перемоги на виборах отримала конституційну більшість у парламенті.Нагадаємо, голова Угорського органу доброчесності заявив про можливу причетність високопосадовців попередньої влади до схеми розкрадання коштів ЄС на мільярди євро. За його словами, частину державних контрактів системно завищували через обмежене коло підрядників, що могло завдати значних збитків бюджету..

Україна очікує, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом".Про це повідомив речник міністерства закордонних справ України Георгія Тихого під час брифінгу. Посадовець також підтвердив роботу над організацією зустрічі."Ми працюємо над можливою зустріччю між президентом Зеленським і прем'єр-міністром Мадяром. Сподіваємося, що ця зустріч відбудеться найближчим часом", — заявив він.Тихий додав, що місце та точний час наразі не розголошуються, однак у переговорах фіксуються "позитивні сигнали" щодо її проведення."Я не буду розголошувати місце проведення або точний час, просто хочу підтвердити, що ми працюємо, і в нас є деякі позитивні сигнали щодо того, що ця зустріч може відбутися найближчим часом", — запевнив посадовець.Як відомо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.Читайте також: Сибіга анонсував новий етап в українсько-угорських відносинах.

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Про це повідомляє Financial Times.Історія блокування та затяжного процесуЖурналісти нагадали, що українська та молдовська сторони синхронно здобули офіційний статус країн-кандидатів на приєднання до європейської спільноти ще у червні 2022 року. Тоді ж подані урядами заявки вирішили об'єднати в один спільний кейс для оптимізації інтеграційних процедур.Згодом, у січні 2025 року, Європейська комісія надала позитивну рекомендацію для старту безпосереднього переговорного процесу, який має на меті адаптацію та приведення національних законодавств обох країн у повну відповідність до жорстких вимог і стандартів ЄС. Проте цей важливий геополітичний крок одразу зупинив тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який тривалий час використовував право вето.Нові терміни та очікуваний старт переговорівЗ приходом нового керівництва в Угорщині штучні дипломатичні перешкоди вдалося повністю усунути. Завдяки ухваленому компромісному рішенню, євроінтеграційний процес нарешті отримав довгоочікуване прискорення. Аналітики прогнозують, що офіційний запуск повноцінних міждержавних перемовин стосовно узгодження першого тематичного переговорного кластера має відбутися вже найближчим часом, а саме 15 червня.Нагадаємо, раніше очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу..

Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Про це повідомив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досяг того, чого експрем'єр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"."Ми досягли всеосяжної угоди з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини", — зазначив Мадяр.За словами очільника угорського уряду, ці зобов’язання стануть частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом. Після цього угорський уряд погодиться на відкриття першого кластеру переговорів про вступ України. Водночас Мадяр заявив, що Угорщина й надалі не підтримує прискорені переговори про вступ України до ЄС."Якщо Україні вдасться протягом 10–15 років закрити всі 33 переговорні розділи, наша країна проведе юридично обов’язковий остаточний референдум з цього питання", — сказав він.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Зазначається, що зустріч відбудеться лише після того, як Київ виконає вимоги щодо прав угорської громади на Закарпатті.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні.Про це політик заявив в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.Бідність у ЄС та стримування тарифівГлава угорського кабінету міністрів став на захист чинної економічної політики, яка передбачає тісну співпрацю з Кремлем у паливній сфері. Петер Мадяр наголосив, що уряд зобов'язаний піклуватися насамперед про стабільність на внутрішньому ринку, оскільки значна частина угорського суспільства наразі перебуває у скрутному фінансовому становищі. Він назвав свою країну однією з найбідніших у Євросоюзі, де мільйони людей опинилися на межі виживання."Угорці обрали мене прем’єр-міністром Угорщини. Завдання мого уряду включають забезпечення енергетичної безпеки, безпеки постачання та цін на енергоносії якомога нижчими", — заявив Мадяр.Географічна пасткаКерівник уряду звернув увагу на специфічне географічне розташування держави, яке історично прив'язало інфраструктуру країни до трубопроводів з РФ. За його словами, відсутність прямого доступу до морських торгівельних шляхів суттєво обмежує простір для швидких маневрів. Попри твердження про те, що Будапешт намагається шукати альтернативні джерела постачання, залежність від російського імпорту залишається критичною."Угорщина не має виходу до моря та залежить від російської нафти, і ми не можемо змінити це за одну ніч", — сказав глава уряду.Надії на послаблення санкцій після війниМадяр також поділився власним баченням майбутнього архітектури безпеки та економіки на континенті після завершення бойових дій в Україні. Угорський лідер припустив, що європейським державам доведеться переглянути санкційну політику та частково відновити закупівлі палива у Москви задля збереження позицій європейського бізнесу на світовому ринку."Тому що мова йде про конкурентоспроможність всієї Європи, і ніхто не зацікавлений у підтримці нової економічної та політичної холодної війни у разі майбутнього миру. Для цього, звичайно, війна повинна бути припинена", — заявив угорський прем'єр.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром..