Верховна Рада 15 квітня внесла зміни до закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Документ знову дозволяє проводити перевірки з питань вчинення цькування працівників.Про це йдеться на сайті парламенту.Законом пропонується встановити, що у період дії воєнного стану Державна служба України з питань праці за заявою працівника або профспілки можуть здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів."Прийнятий закон забезпечить можливість проведення Державною службою України з питань праці за заявою працівника або профспілки позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) під час дії правового режиму воєнного стану", — йдеться у роз'ясненні Ради.Нагадаємо, 15 квітня Верховна Рада підтримала закон про зниження пенсій для прокурорів. Це вже вдруге депутати повернулися до резонансного питання.Раніше повідомлялось, що українці могли сподіватися на підвищення мінімальної заробітної плати з 1 квітня. Однак через певні обставини розмір мінімалки залишиться незмінним і, як і раніше, становитиме 8 000 гривень на місяць.
Колишній віце-президент Amazon Prime Gaming Ітан Еванс під час своєї кар'єри переглянув понад 10 000 резюме та провів 2500 співбесід. Він вказав на низку помилок, які допускають кандидати, та пояснив, як їх виправити.Як зазначив Еванс в інтерв’ю для Business Insider, мета резюме полягає в тому, щоб роботодавці проглянули його і вирішили, що варто запросити людину на співбесіду. Він також наголошує, що перші три з шести помилок — найпоширеніші, пише dev.ua.1. Немає результатів, лише діяльністьЗа словами Еванса, це є найпоширенішою помилкою, яку він бачив у резюме. Люди пишуть, що вони робили, кажучи "писав код", "керував співробітниками" або "працював над проектом". За його словами, можна переписати майже кожен пункт у резюме так, щоб описати, чому ця робота була важливою, і показати, що її присутність позитивно змінила команду, продукт і кінцевий результат.Еванс назвав кілька способів, які допоможуть це зробити:надати посилання на свої результати;вибірково виділити жирним шрифтом кілька слів або фраз, щоб виділити найвагоміші досягнення;використовувати дієслова дії, такі як "розробив", "створив" тощо;вказувати конкретні цифри, включно з доларами.2. Відсутність метиБез мети рекрутеру або менеджеру з персоналу доводиться здогадуватися, чи хоче кандидат цю роботу, пояснює Еванс. Визначена мета чітко вказує на те, яку роль людина хоче отримати у певній компанії. До того ж, за його словами, не варто говорити про себе лише в суб'єктивних термінах.Як приклад віце-президент Amazon, наводить формулу для ролі старшого інженера. Це може бути: "Шукаю посаду старшого інженера, де я зможу застосувати свої перевірені здібності до надання масштабованих послуг для впровадження цінних інновацій для бізнесу".У першій частині просто вказується роль, якої людина прагне. Це особливо важливо, якщо кандидат хоче займатися чимось відмінним від його попереднього місця роботи. У другій частині кандидат може вказати свою найвищу кваліфікацію для цієї ролі. Третя частина показує, що людина планує допомогти менеджеру та компанії. Це виявляє її зацікавленість не лише в собі, але й показує, що кандидат на посаду прагне приносити користь своєму новому менеджеру.Як приклад, Еванс навів власну мету у своєму резюме тренера для керівників: "Мета: Масштабний професійний розвиток, спрямовуючи переходи до виконавчого лідерства. Підтверджений досвід керівництва кількома бізнесами вартістю понад 500 мільйонів доларів у сфері ігор, відео, додатків та музики. Глобальний досвід керівництва понад 800 командами. Технічний винахідник; 60+ виданих патентів".3. Забагато слівЩе одна поширена помилка полягає в тому, що люди пишуть те, про що вони хочуть написати, а не те, що має знати роботодавець. Варто дотримуватися правила "покажи, а не кажи". Якщо людина швидко навчається, то їй потрібно додати до свого резюме позначки, які відображають це. Наприклад: "Вивчив і застосував X до проекту Y, перейшовши від першої спроби до відправки клієнту за дев’ять тижнів".Еванс наголошує, що мета резюме полягає в тому, щоб представити менеджеру три найкращі досягнення на посаду. Якщо ви будете писати надто багато, роботодавці пропускатимуть найбільші досягнення. Краще, щоб резюме містило менш як 1000 слів."Моє резюме містить 700 слів і охоплює 30-річну кар’єру, і я створив його в Microsoft Word за дві години", — зазначив Еванс.4. Оптимізація для системи відстеження кандидатівУ багатьох резюме намагаються вмістити ключові слова вгорі, щоб пройти через систему відстеження кандидатів. Втім, у такого підходу є дві суттєві проблеми:понад 80% усіх вакансій отримують ті, хто має зв’язки на цій посаді. Зосередження на проходженні через ATS (Система відстеження заявників — це програмне забезпечення, яке дозволяє електронно керувати процесами набору та найму, — ред.) означає, що ви акцентуєте на роботі, де не маєте зв’язків, а отже, конкуруєте з усіма іншими.друга проблема полягає в тому, що це робить резюме важким для читання і ховає найсильніші досягнення кандидата в тексті.Еванс зазначає, що ідеальний підхід полягає в тому, щоб написати своє резюме для людських очей, а потім використовувати свої зв’язки, щоб передати його в руки того, хто його прочитає. Якщо ви хочете додати ключові слова, напишіть їх в кінці резюме в розділі "навички".5. Неправильне розміщення інформації про освіту та сертифікатиУ тому випадку, якщо людина нещодавно закінчила навчання, очікуваний формат резюме передбачає, що її освіта має бути вказана вгорі. Якщо у людини є досвід роботи, її освіта повинна бути нижче її історії роботи.Еванс зауважив, що іншим елементом розділу про освіту є середній бал, який має людина. Якщо кандидат не вказує свій середній бал, роботодавець вирішить, що він низький. "Хоча ви можете спокійно видалити свій середній бал після 10 років навчання, якщо ви закінчили з відзнакою, можливо, варто зберегти його", — зазначає експерт.6. Додати хобі та інтересиЗа словами Еванса, є дві переваги в тому, щоб закінчити своє резюме невеликою інформацією про хобі, благодійну діяльність та інтереси. Ці інтереси роблять кандидата "більш соціальним". "Якщо хтось дочитав ваше резюме до кінця, ви привернули його увагу. Трохи особистої інформації внизу допоможе вам запам’ятатися та створити емоційний контакт", — резюмує Ітан Еванс.Нагадаємо, у лютому президент України Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон про працевлаштування людей з інвалідністю. Він повинен забезпечити громадянам з особливими потребами рівні можливості на ринку праці та системну підтримку.
В Україні громадяни, які працевлаштовані за трудовим договором, зможуть отримувати допомогу не лише за основним місцем роботи, а й за місцем роботи за сумісництвом.Як повідомляє Пенсійний фонд, з 4 квітня набудуть чинності нові правила оплати лікарняних.Так, згідно з новими правилами, українці, які працюють за трудовим договором, зможуть отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності не лише за основним місцем роботи, а й за місцем роботи за сумісництвом. Окрім цього, зміни стосуються осіб, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, а також працюють за сумісництвом.Відповідна норма діятиме для страхових випадків, які стануться після 4 квітня цього року. Водночас змінений закон не встановлює обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом, за якими працівники можуть отримати страхові виплати. У разі втрати працездатності через нещасний випадок, якщо особа перебуває у трудових відносинах з іншим роботодавцем (крім того, де стався нещасний випадок), перші п’ять днів тимчасової непрацездатності буде оплачувати саме цей роботодавець. Відповідна виплата має становити 100% середньої заробітної плати, незалежно від страхового стажу, який має громадянин. Втім, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, фінансування лікарняних здійснюватиме Пенсійний фонд. Нагадаємо, за даними ПФУ, особи, яким не вистачає страхового стажу для виходу на пенсію, можуть допрацювати необхідну кількість місяців або років. Одразу після цього можна звертатися у відповідні органи для отримання статусу пенсіонера.
Уряд розширив програму компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Відтепер ще більше українців зможуть отримати кошти.Про це повідомила перша віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко, передає прес-служба Мінекономіки.За її словами, компенсацію від держави зможуть отримати самозайняті особи, фізичні особи-підприємці, які є людьми з інвалідністю. Це рішення Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 21 лютого."Ми розширюємо програму, яка допомагає бізнесу облаштувати інклюзивні робочі місця для людей з інвалідністю. Відтепер обладнати своє робоче місце за підтримки держави зможуть люди з інвалідністю, які є самозайнятими, або ФОПами, ветерани з інвалідністю, які хочуть розпочати свій бізнес", — зазначила міністр.Такі особи зможуть придбати необхідні їм спеціальні меблі, устаткування, допоміжні пристрої (підйомники чи пандуси). Також роботодавці зможуть отримати компенсацію за облаштування робочого місця для працівника-ветерана, який повернувся з війни з інвалідністю. Окрім цього, згідно з рішенням уряду розширено також перелік допоміжних засобів, за які можна отримати компенсацію за програмою. Зокрема, перелік доповнено технічними засобами, програмним забезпеченням та послугами, які забезпечують переклад з/на українську жестову мову, як офлайн, так і онлайн. Свириденко додала, що з початку 2025 року за цією програмою держава компенсувала бізнесу витрати на облаштування майже 300 робочих місць, інвестувавши у безбар’єрність 16 мільйонів гривень.Програму надання компенсацій роботодавцям витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю уряд запровадив в серпні 2023 року. За умовами програми сума компенсації з 1 січня 2025 року становить до 120 тисяч грн — за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю першої групи, до 80 тисяч гривень — для людей з інвалідністю другої групи. Нагадаємо, за даними НБУ, у 2025 році кількість безробітних зменшуватиметься. Проте дефіцит робочої сили залишатиметься значним та обмежуватиме відновлення економіки.
На ринку праці очікуються значні зміни вже до 2030 року. Зокрема, низка професій і зовсім перебуває під загрозою зникнення через автоматизацію і впровадження штучного інтелекту.Як повідомляє видання Forbes, до 2030 року 92 мільйони робочих місць зникнуть, проте буде створено 170 мільйонів нових робочих місць.За даними Всесвітнього економічного форуму, у найближчі п'ять років керівники компаній очікують зростання кількості вакансій у таких професіях:розробники програмного забезпечення та додатків (+57%);фахівці з управління безпекою (+53%);фахівці зі зберігання даних (+49%);фахівці з автономного та електричного транспорту (+48%);дизайнери UI та UX (+48%);водії легкого вантажного та кур'єрського транспорту (+46%);фахівці з Інтернету речей (+42%);аналітики даних і вчені (+41%).Водночас є й професії, які стрімко зникають через впровадження штучного інтелекту. Серед таких:поштові працівники (-34%);касири та банківські співробітники (-31%);оператори введення даних (-26%).Зазначається, що саме ці посади стають все більш сприйнятливими до автоматизації, що звертає увагу на необхідність для працівників постійно навчатися та розвивати навички. Скориставшись можливостями підвищення кваліфікації, люди можуть переходити на роботу, на яку менш імовірно вплине ШІ, забезпечуючи собі місце в майбутній робочій силі.Нагадаємо, раніше видання Bloomberg повідомляло, що через три-п'ять років найбільші банки світу скоротять свій персонал на 200 тисяч осіб. Працівників зможе замінити штучний інтелект.
Станом на кінець 2024 року медіанна зарплата в Україні становить 20 тисяч гривень. За рік заробітна плата зросла на 12,5%. Як повідомляє сайт з працевлаштування OLX, посилаючись на дані Держстату, річна інфляція в країні станом на початок грудня становила 11,2%. Так, у 2021 році середня зарплата в Україні станом на грудень становила 17 453 гривень. З урахування тодішнього курсу це дорівнювало сумі у 641 долар. Отже, з 2021 року у гривнях зарплата зросла на 13%, але в доларовому еквіваленті зменшилась на 25%.Щодо змін розміру середньої зарплатні у регіонах, то ситуація є різною. Наприклад, на Херсонщині за рік зарплата зросла на 45% за рік й становить 22 тисячі гривень. У Чернівецькій області зросла на 34% та становить 21 500 гривень. Ріст медіанної зарплати на третину зафіксовано також у Хмельницькій (20 тисяч гривень), Львівській та Івано-Франківській (22 500 гривень). Варто зауважити, що у двох останніх областях найвищий рівень медіанної зарплати по країні."У найбільших містах ситуація схожа. Найвищу медіанну зарплату в Україні можуть запропонувати у Львові та Києві — 22 500 гривень (+22% та +13% за рік відповідно). У Дніпрі зарплата за рік зросла на 17%, але становить 20 500 гривень", — йдеться у аналізі OLX. Як змінилися попит та пропозиції на вакансії Торік кількість пропозицій про роботу на порталі OLX зросла на шість відсотків, якщо порівнювати з показниками 2023 року. При цьому кількість відгуків пошукачів зросла на чотири відсотки. Серед найбільших міст ситуація суттєво відрізняється.Так, у Львові торік кількість вакансій у порівнянні з 2023 роком знизилась на 10%, а кількість відгуків зросла на 11%. Водночас у Києві оголошень про роботу побільшало на 19%, але на шість відсотків знизилась кількість відгуків. У Дніпрі зросла як кількість вакансій (на шість відсотків), так і відгуків пошукачів (на вісім відсотків).Нагадаємо, раніше "Польске радіо" повідомляло, що мінімальна заробітна плата у Польщі у шість разів перевищила виплати, які отримують громадяни в Україні. З 1 січня 2025 року вона зросла на 366 злотих брутто. .
В Україні за підтримки Польщі, Німеччини та Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй почав роботу мобільний застосунок Державної служби зайнятості для охочих працевлаштуватись. Як повідомляє Міністерство економіки, тепер українці, які шукають роботу, зможуть стати до електронної черги, знайти потрібну вакансію чи отримати ваучер на навчання від Державної служби зайнятості у своєму смартфоні. Відомо, що цей застосунок доступний в App Store та Google Play для смартфонів на Android та iOS. Торік Державна служба зайнятості надала послуги 665 тисячам громадян, а цього року вже 548 тисяч людей скористалися сервісами служби. "Із запуском мобільного застосунку очікується, що навантаження на фізичні центри зайнятості зменшиться, а кількість користувачів зростатиме завдяки зручному функціоналу застосунку", -- зауважили у міністерстві. Варто додати, що цей мобільний застосунок орієнтований на потреби людей, які планують працевлаштуватись. Наступним етапом реалізації цієї ініціативи стане розробка відповідного функціоналу для роботодавців. Після авторизації з використанням кваліфікованого електронного підпису, Bank ID, Дія.Підпис або в гостьовому режимі користувач потрапляє на єдиний портал вакансій, де може переглядати доступні вакансії. У застосунку також передбачена можливість подати заявку на ваучер для спеціалізованого навчання або пройти онлайн-курс від Державної служби зайнятості. У міністерстві наголосили, що скористатися застосунком зможуть також українці, які наразі перебувають за кордоном. "Крім цього, мобільний застосунок дає змогу спілкуватися з кар’єрними радниками, запланувати зустріч із потенційним роботодавцем, отримати необхідну довідку чи записатися до електронної черги", -- додали у Мінекономіки. Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомляла, що в Україні люди з інвалідністю мають право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Своєю чергою уряд підтримує роботодавців, які приймають на роботу людей з обмеженими можливостями, та виплачує їм відповідні компенсації.
Український уряд не планує підвищувати пенсійний вік в країні. Водночас для громадян будуть створювати умови, щоб вони мали змогу працювати довше. Про це в інтерв'ю "Укрінформ" повідомила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. За її словами, стандарт, який був закладений у 2017 році, є оптимальним, і його варто зберегти, оскільки він регламентує не вік громадянина, а кількість відпрацьованих років. "Водночас у 65 років за будь-яких обставин людина може вийти на пенсію. Тепер, на мою думку, це -- непоганий варіант", -- додала Жолнович. Вона зазначає, що у міністерстві хочуть працювати задля того, щоб відновлювати навички людей літнього віку, давати їм нові навички. Йдеться про навички у сфері цифрової грамотності, щоб такі громадяни могли залишатись на ринку праці якнайдовше. "Людина у 65 років -- це не дідусь із сивою бородою. Це ще дуже активна особистість, яка хоче бути потрібною в суспільстві, має гарні можливості робити внесок в економіку і чудовий досвід. Враховуючи ці обставини, нам потрібно створювати умови, щоб люди пенсійного віку хотіли долучитися до роботи, і щоб роботодавці також розглядали їх як цінний ресурс", -- додає міністр. Жолнович наголошує, що пенсія дещо пригнічує соціалізацію людини, адже зникає необхідність ходити на роботу і відповідно перебувати серед інших, але активні дії продовжують життя людини. "Тому одне з наших завдань -- не залишати людей у "чотирьох стінах" якомога раніше, а зберегти цю соціальну активність", -- додала вона. Нагадаємо, раніше платформа "Опендатабот" повідомляла, що станом на 2024 рік в Україні проживає понад 10 мільйонів пенсіонерів. Водночас майже половина з них отримує пенсії менші за 4000 тисячі гривень.
В Україні працівники, які не досягли 18-річного віку, мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день. Під час складання графіка надання відпусток робітникам працедавець у першочерговому порядку повинен враховувати побажання неповнолітніх працівників. Як повідомляє Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці, додаткові пільги з надання відпусток неповнолітнім працівникам передбачені ст. 195 Кодексу законів про працю України. Протягом першого року роботи відпустка повної тривалості може бути надана за заявою працівника до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві. У випадку, якщо неповнолітній працівник був прийнятий на роботу після затвердження графіка відпусток на поточний рік, час надання відпустки за перший робочий рік встановлюється з урахуванням побажання неповнолітнього та проводиться доповнення графіка відпусток. Водночас, згідно з ч. 5 ст. 80 КЗпП України й ч. 5 ст. 11 закону про відпустки, забороняється не надання щорічної відпустки неповнолітнім працівникам впродовж робочого року. Нагадаємо, торік президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впорядкування надання та використання відпусток. Кабінет міністрів у тримісячний термін має привести нормативно-правові акти у відповідність до закону.
HR-лідери "OLX Робота", Shell, Kormotech, Райффайзен Банку та ще понад 25 великих компаній розкажуть, як наймати, утримувати та розвивати таланти на HR Wisdom Summit. Захід відбудеться 17 липня у Києві та об’єднає понад 300 учасників -- HR-фахівців, топменеджерів та власників бізнесу для обміну інсайтами та живого спілкування. Серед спікерів: Марія Абдулліна, керівниця платформи з працевлаштування "OLX Робота", Наталія Бабич, начальниця управління з рекрутингу та розвитку бренду роботодавця Ukrnafta, Олександр Кучеренко, директор DTEK B.V., член наглядової ради Academy DTEK, Дарія Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики, Віктор Марченко, директор з персоналу Райффайзен Банку, Олександра Комар, директорка з персоналу Shell, Аліна Смишляк-Борода, директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech, Інна Печериця, HRD ТОВ "Руш" (Лінія магазинів Eva та Eva.ua), Юлія Тітуренко, HRD банку "Південний", Катерина Залозних, директорка з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Ганна Нетребська, акціонерка Meest China, Ліна Жигінас, СЕО мережі приватних освітніх закладів КМДШ ВСЕСВІТ, Ірина Романенко, директорка департаменту по роботі з персоналом "Контінентал Фармерз Груп". Ви дізнаєтеся: Які програми підтримки та інклюзії допоможуть подолати кадровий дефіцит, повернуть ветеранів до мирного життя та роботи. Які можливі сценарії розвитку ринку праці в Україні. Як ефективно використовувати штучний інтелект в HR та яких фахівців він може замінити у майбутньому. Як підтримувати ментальне здоров’я та добробут співробітників під час війни. Які універсальні навички потрібно опанувати робітникам та як компанія може сприяти їхньому розвитку у межах трансформації корпоративної освіти. Про розвиток корпоративних університетів та академій як інструментів навчання та розвитку персоналу. Як подолати виклики дефіциту кадрів та багато іншого. Також на HR Wisdom Summit відбудеться церемонія нагородження найкращих роботодавців за версією журналу "ТОП-100. Рейтинги найбільших". Учасники саміту першими дізнаються кейси переможців та зможуть перейняти їхній досвід під час нетворкінгу у кулуарах! Купити квиток можна за посиланням.
Міністерство соціальної політики пропонує запровадити зміни до порядку інформування Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу. Зокрема, йдеться про укладення так званого гіг-контракту. Про це повідомляє Федерація профспілок України, посилаючись на проект постанови уряду. Проект розробили для виконання закону України №3680 від 25 квітня 2024 року стосовно регулювання праці громадян, які працюють вдома. У проекті запропоновано додати можливість подання фізичними особами, які уклали трудовий договір з домашніми робітниками, повідомлення про прийняття такого громадянина на роботу до Державної податкової служби за формою визначеною у відповідній постанові. "Законом № 3680 доповнено КЗпП новою главою "Праця домашніх працівників", якою визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та визначаються відомості, які обов’язково мають міститися у трудовому договорі", -- йдеться у пояснювальній записці до проекту. Варто наголосити, що з громадянами, які працюють вдома, пропонують укладати трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін. Зокрема, він також є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення до податкової. Нагадаємо, у травні ДПСУ повідомляла, що цього року українці повинні сплатити податки за додаткові доходи. Для цього потрібно заповнити спеціальну декларацію.
На третьому році повномасштабної війни ринок праці в Україні помітно оживився, а кількість вакансій сьогодні вже перевищує довоєнні показники. Однак не всі професії мають такий попит, як до лютого 2022. Серед роботодавців значно скоротилися запити на працівників ІТ-сфери, водночас більшу затребуваність мають менеджери, аграрії та люди робітничих професій.Однією з ключових відмінностей довоєнного ринку праці та сьогодення є ситуація з віддаленою роботою, адже, за даними порталу robota.ua, кількість вакансій з дистанційною роботою збільшилася на 39%, а найбільше ці зміни торкнулися столиці — там віддалених пропозицій про роботу в березні 2024 року стало на 96% більше порівняно з лютим 2022 року.Щодо бізнесу, то ця сфера переживає відновлення, водночас не усім підприємствам вдається адаптуватися на новому місці після релокації у більш безпечні регіони. Й цьому є низка причин.Про ситуацію на ринку праці, як держава переживає відтік кадрів за кордон, дефіцит працівників у різних сферах, працевлаштування ветеранів та професії для післявоєнного відновлення країни — у інтерв'ю з HR-експерткою і карʼєрною консультанткою Тетяною Пашкіною.— Які спеціалісти на сьогодні мають найбільший попит на вітчизняному ринку праці? У яких категоріях спостерігається диспропорція між вакансіями й резюме?— З одного боку, є такий певний рекорд кількості вакансій на загальних сайтах з працевлаштування. У квітні два великі сайти заявили, що вони отримують найбільшу кількість пропозицій за військовий період, а дехто вже навіть намагався порівняти цю тенденцію з 2021 роком. Якщо врахувати, що за тією ж самою статистикою ринок праці скоротився десь на чверть, то виходить, що конкуренція між роботодавцями за фахівців зростає щороку.Відповіддю стало підвищення заробітної платні у вакансіях у 2023-му, і у декілька разів вже цього року. І, знов-таки, мені здається, важливо мати помірний погляд на те, як залучати людей й мотивувати власних працівників, щоб поєднувати якісь інші ролі. Що стосується ринку праці, то нікого нічим не здивуєш. Найбільш популярні професії — це продавці-консультанти, менеджери з продажів, оператори контакт-центрів. Цих вакансій завжди багато, є велика кількість пропозицій від різних робітників у різних професійних сферах і, відповідно, за різні гроші. Якщо кажемо про дефіцит, то нікого не буду дивувати — це наше улюблене виробництво, це наші улюблені аграрії. І тепер це не тільки про те, що люди не хочуть туди йти, але й про те, що вакансій більшає через мобілізацію.Коли ми кажемо про ситуацію, яка є наразі, ми знаємо, що в нас є географічний перехил: активний Захід і не дуже активний Схід. І проблема в тому, що там є дефіцит робочої сили. Багато підприємств переїхали у західні області, тому є конкуренція між компаніями за фахівців й проблема з тим, що людей там не вистачає. Навіть якщо серед тих, хто переїхав, переважно ВПО, то це велика кількість безробітних, адже йдеться про жінок з дітьми або тих, хто доглядає за старенькими, і, відповідно, на повний робочий день або не на віддалену роботу їм погодитись вкрай важко.До того ж на ринку IT ситуація, як на мене, погіршилась — і поки що не буде покращуватись. Якщо ми кажемо про кількість вакансій, про кількість іноземних замовлень, то страждають найбільше аутсорсери, адже пропозиції просіли втричі.Починається бум продуктових компаній — фірми намагаються вижити й, відповідно, наймають тих працівників, які були аутсорсерами, або розробляли свій продукт. Як не дивно, тренд останнього року — це лідерство нетехнічних вакансій. Маркетологи, продавці, бухгалтери, логісти, юристи й навіть офісні працівники. Відповідно, якщо раніше IT-рекрутери полювали на розробників, то тепер все навпаки.Тому тут все трохи шкереберть. І поки що, можливо, до кінця року точно, а можливо, до кінця воєнного стану так і залишиться — допоки західні клієнти аутсорсерів не здогадаються, що ми працюємо під обстрілами, у сховищах тощо. І знову ж обмеження щодо виїзду чоловіків за кордон приводить до того, що немає кому створювати "продукт", і західні клієнти не завжди розуміють, навіщо вони мають отримувати фідбек від людей, які десь далеко і навіть не можуть нормально скомунікуватися. Тому, загалом такими великими мазками, то десь це має такий вигляд.— Як на ринок праці вплинув відтік кадрів за кордон? У яких сферах спостерігається найгостріший дефіцит фахівців?— Мені здається, всюди немає стовідсоткової заповненості вакансій. Якщо почати тикати в перші п'ять тих, які є лідерами, то виробництво — дефіцит, ритейл або продажі — дефіцит, логістика — дефіцит, аграрії — дефіцит. Ну, хіба що IT-тівці, але врешті-решт ми кажемо про те, що спочатку в нас був відтік жінок з дітьми, то тепер в нас є наступна зона ризику — чоловіки, мобілізація...До того ж є ситуація, коли дійсно в людини є можливість на дистанційну роботу, або часткову зайнятість, щоб хоч якось вирішити цю проблему. Іноді я від своїх західних колежанок чула декілька відгуків, що, якщо це, наприклад, мама з кількома дітьми, то вона отримує таку кількість допомоги, що працювати їй, в принципі, не дуже цікаво. Тому що вона отримує ті самі гроші.Якщо ми кажемо, що люди переїхали, наприклад, до Львова, де є садочки, яселка, якісь зони проживання тощо, то це одне. А якщо громадянин переїхав у сільську місцевість й не може працювати віддалено, то варіант лише йти на роботу в місцевий магазин, відділення пошти тощо.— Щодо ринку фрилансу. Як його змінила повномасштабна війна? Який відсоток українців подався у такий вид заробітку й чи спостерігається зростання попиту на роботу фрилансерів зараз?— Мені здається, що значний стрибок був тоді, коли почався COVID-19. І навіть ті сфери, які категорично заявляли умовно в 2019 році, що вони ніколи не зможуть працювати віддалено, то виявилося, що чудово працюють у такий спосіб.І через це, мені здається, єдиний позитивний урок від "ковіду", що він навчив нас працювати віддалено, самоорганізації. І це мало свій відбиток, коли почалася повномасштабна війна, і народ почав переміщатися, є навіть варіанти, коли люди зараз за кордоном, працюють дистанційно на Україну, тому що не можуть знайти роботу у Франції, Ірландії, Шотландії тощо.Відповідно, є багато праць, які виконуються віддалено, роботодавці розуміють: якщо людина в Харкові, або десь в Сумах, або в Запоріжжі тощо, то її переводять на гнучний графік, коли є світло, коли не стріляють... Коли людина не працює з укриття тощо. І, відповідно, ситуація, коли це віддалена робота. Іноді в роботодавців буває "зашквар", тому важливо розуміти: якщо людина працює віддалено, то це не означає, що з графіком з 9 до 18 їй треба менші гроші платити. Але такого небагато. Врешті-решт, люди намагаються якось уладнати цю ситуацію, особливо у випадках, коли лунає повітряна тривога, а дитину потрібно вести до садочка/школи тощо.Тому роботодавці входять в положення працівника, і є певна гнучкість, але одночасно виникає ситуація, коли роботодавці вже ладні налаштовувати людей на повернення в офіс, хоча б з питань безпеки. Особливо це актуально зараз, коли на підприємствах, у бізнес-центрах є укриття, паркінги, генератори тощо. І мені здається, що після повернення відключень світла народ почне переміщуватися в офіс.З огляду на це, можна сказати, що все залежить від гнучкості роботодавця, упереджень в його голові. Бо якщо працедавець впевнений, що людина, яка не відсиджується в офісі з 9 до 18, взагалі не працює, ну з цим ніяк не будеш боротися.Насправді є великий відсоток українців за кордоном, які працюють на фрілансі, і вони ніяк не можуть бути враховані. І знов-таки є ситуація, коли люди офіційно працюють, умовно кажучи, повний робочий день, або не повний робочий день, тому що роботодавець не може виплачувати певну зарплату, і підпрацьовують як фрілансери.— Релокація бізнесу. З якими труднощами зіштовхуються підприємці при перевезенні виробництва?— У нас є проблема з тим, що людей в західних областях значущо більше не стало. Якщо ми кажемо про декілька десятків тисяч, я бачила десь фантастичну цифру в 14 тисяч підприємств, які кудись переїжджали, то лише 800 точно зафіксовані.Не всі могли перевезти увесь персонал, певну частину треба шукати серед місцевих. Дехто намагався отримати гранти, дотації і пропонувати більшу зарплатню, чим викликали, м'яко кажучи, нелюбов місцевого роботодавця. Я чула серед львівських колег, що вони потерпають від того, що тим, хто переїхав, пропонують зарплатню більшу, ніж вони можуть платити зі своїх прибутків. Але, врешті-решт, люди зараз дуже цінують стабільність. Й нерідко виникає ситуація, коли підприємці повертаються у свої регіони, бо у них немає працівників, попри великі зарплати...До того ж у західних областях, як і всюди переважно, працевлаштування часто відбувається через кумівство. А іноді знайомих не вистачало для такого, як я кажу, місцевого рекрутингу. Через те є ситуація, коли люди поверталися на Полтавщину, Миколаївщину, Київщину, тому що розуміли, що вести бізнес важко і де шукати людей, умовно кажучи... Знову-таки — на Заході достатньо жорстка мобілізація. Тому проблема була і вона залишається.— Наскільки активно бізнес повертається на деокуповані території? З огляду на те, що їх все одно систематично обстрілює ворог.— Насправді є варіант, коли люди, можливо, повертаються не на ту територію, а десь посередині, там, де більш-менш спокійніше… Або туди, де краща захищеність ППО, умовно кажучи, в Київській області. Щоб можна було більш-менш безпечно далі працювати.— Які труднощі з працевлаштуванням виникають у внутрішньо переміщених осіб? Чи стають виплати від держави фактором, який гальмує процес пошуку роботи?— Спочатку було і таке. Наші львівські ейчари дуже кидалися допомагати, потім зрозуміли, що допомагати треба не всім. Знов-таки, є парадокс психологічний: люди хочуть додому, вони не хочуть працевлаштовуватись. "Може, з 1 червня, а може, з 15, а може, легше, а може, не будуть бомбити, а може, там щось налагодиться". Люди сидять на валізах вже другий рік і не хочуть, як-то кажуть, категорично працевлаштовуватись, стабільно. Тому що їм здається, що їм тут треба швиденько пережити, перебитися, а от далі вони поїдуть додому жити життя. І через це виникає ситуація, коли ті пропозиції, які вони ладні розглядати, дуже обмежені, або не хочуть їх розглядати: мовляв: "Ну чого я піду в прибиральниці, в продавчині, якщо все життя у своєму місті пропрацював інженером-технологом".Ну і коли ми кажемо про ВПО — якщо це мами з дітьми там в невеличких містечках, де або нема садочків, або нема вільних місць у садочках, то для них підходить виключно або віддалена робота, або якась перекваліфікація в ремісничі спеціальності, які можна виконувати в гнучкому режимі.Багато людей роздумують не логічно, а емоційно, перебуваючи думками у минулому, у своєму місті. Ці люди, наприклад, сидять у тих чатах своїх міст, вони там переймаються, переживають. Вони сподіваються, що їхнє підприємство, навіть якщо й розбомбили, то відновиться, й вони повернуться туди працювати. І тут та ситуація, коли іноді логіка не працює, адже люди намагаються зачепитися за щось стабільне, що було в їхньому житті.— Яка нині зарплатна виделка й у яких регіонах можна отримати найвищу оплату праці, а де платять найменше? Якщо порівнювати з роком повномасштабного вторгнення і сьогодні — як змінилися цифри?— Як і раніше Київ — найбагатше місто України. Раніше друге місце займало Одеса, тепер ми розуміємо, що зараз це Львів, а остання трійка, зі зрозумілих причин, — це Одеса, Дніпро і Харків. Якщо ми кажемо про зарплатню, то, звісно, у нас тепер три лідери серед професій — це програмісти, топ-менеджери і військові професії. Зарплати на нулі становлять 120-200 тисяч гривень — і, відповідно, коли починаєш сортувати по максимуму, то першими у переліку випадають наші героїчні профілі.У більшості випадків — це 16-20 тисяч середня заробітна платня по місту. Може бути 20-25 тисяч, якщо ми кажемо про більш професійні роботи. Але в більшості випадків це не окладова частина, а виплата загалом. Якщо ми кажемо про оклад, це не завжди такі гламурні речі. Якщо ми кажемо про продажі, це може бути ставка за добу відпрацьованого, або ставка/відсоток, або "чисті" відсотки, чим наші великі ритейлери грішать вже давненько.І те саме ми кажемо про виробництво, про підрядну форму оплати за якусь кількість виконаного. І, відповідно, роботодавці намагаються мінімізувати власні ризики через ситуацію з постійними обстрілами.— Як сьогодні, в умовах дефіциту кадрів, стать і вік впливають на пошук роботи? Чи спостерігається певний сексизм й ейджизм у питаннях працевлаштування, і людям якої вікової категорії отримати бажану посаду найважче?— Як не парадоксально і не прикро, попри дефіцит фахівців, ейджизм у нас залишається. Загалом це стосується людей старше 45 років. Для них, на жаль, серед вимог — спочатку дата народження, потім — працевлаштування.Стосовно сексизму — так, є, і це нікуди не поділося. Можливо, як я кажу, фемінізація ринку праці, те, що жінки опановують чоловічі професії, вплине позитивно. Хоча жінкам на місцях доведеться долати упередження про всю цю бро-культуру тощо. І, відповідно, коли ми кажемо про ситуацію, яка є, упередження і шаблони сприйняття вкрай важко подолати от так одним рухом за 15 хвилин. Іноді на це потрібно покоління. Тим роботодавцям, які були щиро впевнені, що громадяни, яким за 50 — це передпенсійні особи, а жінка — не програміст, не водій, не оператор тощо, змінюють свою позицію, змушені переадаптовуватись.— Наскільки активно на сьогодні центри зайнятості працевлаштовують ветеранів. І яка загалом ситуація із пошуком роботи для учасників бойових дій?— Згідно зі статистикою, у нас збільшилася кількість безробітних ветеранів, у нас є упередження від роботодавців стосовно їхнього психологічного стану та агресивності, це з 2014 року за нами тягнеться. У нас є проблема з тим, що самі військові після військових зарплат не дуже хочуть йти на цивільні 20 тисяч та ще і корячитись. Є певне неспівпадіння бачення світу військового і цивільного, тому велика кількість ветеранів хоче бути підприємцями і разом зі своїми побратимами робити бізнес. Окрім служби зайнятості, є велика кількість роботодавців, які, по-перше, повертають своїх ветеранів, по-друге, активно налаштовані на співпрацю з ветеранами, які готові повертатися і адаптуватися під ті умови праці, що є наразі в бізнесі. І тому, з одного боку, в нас є роботодавці, як кажуть, "упороті", які хочуть, щоб всі прийшли і по струночці ходили, і є роботодавці, які розуміють, що в людей тепер є певний життєвий досвід, виходячи з якого вони не завжди комфортні в спілкуванні.І тому я знаю, що навіть у великих керівничих компаніях є вже курси для працівників, до котрих повертаються ветерани, курси з адаптації ветеранів, методички тощо. Я не можу сказати, що це рівномірно, але врешті-решт ми кажемо про те, що воно є. До того ж є значна кількість суспільних організацій, які намагаються цьому сприяти. Але в нас немає ще тієї кількості ветеранів.— Чи є заохочення від держави для роботодавців, щоби ті приймали на роботу ветеранів?— Зараз це важко сказати, тому із законом про мобілізацію воно тихесенько сповзло й не зрозуміло, взагалі воно працює, чи ні. Звісно, в нас є якісь пільги, але у більшості випадків це ситуація, коли ті роботодавці, які є свідомими, вони роблять це не заради пільг, це громадський суспільний обов'язок і можливість віддячити, віддати борги, і це не про гроші. І знов-таки, мені здається, ветерани, які б розуміли, що їх прийняли з ласки або з пільги, мали б трохи іншу мотивацію. Хоча, мені здається, вони теж присутні і, якщо ми кажемо про обладнані місця для людей з інвалідністю, то держава компенсує певні речі.— Як у цьому напрямку працюють центри зайнятості? Чи надається перевага у працевлаштуванні людям, які повернулися із зони бойових дій?— Держслужба зайнятості на це не впливає геть ніяк. Вона просто отримує вакансію від роботодавців, консультує фахівців, в них є система кар'єрних радників, є курси, на які можна пройти перекваліфікацію, себто вона робить метч.Якщо роботодавець відмовляється від фахівця і мотивується наявністю у нього військового досвіду або не наявністю, то тут виникає проблема в роботодавця перед Держслужбою зайнятості — йому треба надати якусь коректну відмову. В такому випадку на це Держслужба ніяк не може впливати, вона просто може намагатися надати ветерану максимальну кількість вакансій, аби він міг обрати і відмовитися, або йому відмовляють.У більшості випадків це виробничі професії, це професії держсектору, це медицина, педагогіка. У сенсі того, що в них є своя специфіка, своя планета. Це в більшості випадків багато вакансій по маленьких містечках — Тячів, Коростень тощо.Знов-таки, коли ми кажемо про сезонні варіанти працевлаштування, то там вже свої нюанси. І, відповідно, ті самі аграрії раніше ходили на облік взимку, коли в них немає роботи, аби там перебитися, перекваліфікуватися, отримати довідку на пільги, на газ тощо. Це не завжди про працевлаштування, це про соціальну підтримку безробітних. І, відповідно, роботодавці досить часто мають проблему теж з тим, що вони вивішують вакансію маркетолога, а на неї приходить чарівне "що-попало", тому що вони десь щось побачили в цьому переліку, в центрі зайнятості, хочуть піти і подивитися, що це буде. Або просто отримати відмову, щоб далі продовжувати отримувати допомогу.Тому, взагалі, в центрах зайнятості, мені здається, така позиція: якщо вони не можуть запропонувати людині роботу за профілем, вони пропонують підробіток, щоб людина могла просто заробити собі хоч якісь гроші і не перейматися тим, що їй немає чого їсти. Тому це може бути і робота прибиральниці, і діловода, або якась паперова зайнятість, яка хоч трохи схожа на те, ким людина працювала раніше.— А як змінився тіньовий ринок праці через необхідність ставити працівників на військовий облік?— Сама Держслужба зайнятості каже, що в них 77% безробітних — це жінки. Якщо піти на сайти з працевлаштування, то буде десь навпіл чоловіків і жінок. Один з народних депутатів сказав, що існує три мільйона чоловіків, про яких держава знає лише їхній податковий номер й гадки не має, що з ними відбувається. У цьому трикутнику нам треба десь й працювати. Звичайно, існує велика кількість чоловіків, які перейшли на чорний ринок роботи, на неофіційне працевлаштування. І так, тепер порядні роботодавці страждають від того, що в них до пакета документів входить військовий квиток, або приписне свідоцтво. І отримують відмови від фахівців, які не готові так працювати. Знов-таки, багато хто підтримав віддалений формат співпраці й просто перераховує на картку гроші — й на цьому все закінчиться. Дехто переходить на цивільно-правовий договір, а це, як-то кажуть, ризиковано.Різне буває. Відповідно, як на мене, якби наша військова служба мала б більш системний вигляд, то було б зрозуміліше. Умовно кажучи, як в Ізраїлі: кожна людина, яка є дотична до військової служби, знає своє чітке місце в ієрархії. Я сумніваюся, що в Ізраїлі працівники військкоматів бігають там по вулицях Ешкелона й хапають когось за барки, домагаючись працевлаштувати в армію.І через це, через отой мес, що виходить, люди бояться потрапити на фронт. І, відповідно, оця невизначеність, вона формує упередженість "проти".— Добре, але це стосується більше чоловіків, які підпадають під мобілізацію. А як щодо жінок, які не бажають працевлаштовуватись офіційно? Як вони пояснюють таке рішення?— Іноді вони просто змушені підкорятися волі роботодавця, який не хоче сплачувати податки і взагалі якимось чином все це реєструвати. Та, коли ми кажемо про варіант вікових людей, то всі наші бабці, які зараз полуницею на вулицях торгують, не нададуть трудову книжку, або запис того ФОПу, на кого вони працюють. Знов-таки, ми кажемо про ситуацію, коли жінки іноді підпрацьовують, і мають посаду, інвалідність, або інші причини, які не дозволяють їй працювати офіційно.А є роботодавці, які намагаються вас "нагріти" на те, що ви будете працювати, а грошей вам не дадуть.— Національний банк у "Інфляційному звіті" за квітень 2024 року прогнозує повернення мігрантів в Україну у 2025-2026 роках, однак доволі повільне через дедалі більшу адаптацію до життя за кордоном. Чи виправдані такі очікування?— Ні. Коли ми бачимо результати опитувань людей там, вони чекають на завершення війни або хоча б активних дій. Ви знаєте, коли закінчиться війна? Я — ні. Тому й виходить ситуація, якщо зараз пішли блекаути, то народ знову поїде за кордон. І ми вже маємо 150 тисяч осіб, які виїхали, і нам НБУ прогнозував, що їх буде 200 тисяч. З блекаутами — давайте множити на два. Ситуація постійно реагує на якісь додаткові чинники, коефіцієнти. Я не вірю, що в нас повернуться всі сто відсотків, дай Боже, щоби половина. Я не вірю, що всі повернуться одразу і назавжди. Знову будуть — "приїхали, не сподобалось, поїхали, там теж не сподобалося, повернулися".Якщо війна закінчиться, люди почнуть повертатись, остаточну кількість повернутих біженців нам треба рахувати років через 3-5, не менше. Знов-таки те, що бачила, й що мене засмутило: найбільша кількість біженців, які ладні залишитися, це діти 15-17 років. Для нас це означає, що залишаються й їхні мами. І діти, які там вчаться, знаходять за кордоном першу роботу. Ось так громадяни з біженців, мігрантів стають діаспорою.— Чи буде додаткова стимуляція повернення в Україну для біженців скасування виплат чи обмеження пільг певних? Чи впливає це на їхнє рішення повертатися?— Десь відсотків 20-25 дійсно залежні від виплат, від оплати там житла і всього іншого, якщо воно буде скорочуватися, то вони почнуть думати. Але, мені здається, що вони будуть думати не про повернення до України, а про можливість переїхати, умовно кажучи, з Швеції — в Грецію, з Греції — в Німеччину, туди, де будуть пільги. Тому що в більшості випадків люди, мені здається, які виїжджали в лютому 2022-го, поїхали з тим початком жаху війни в голові. І багато хто, навіть повертаючись зараз, шукає ті прояви, підтвердження. Попри те, що картинка дещо змінилася.Тому така штука є, і відповідно до прийняття, коли люди тиждень добиралися до кордону, не їли, не пили, не спали... Цей травмуючий спогад, який не пропрацьований з психологом, він виливається в те, що людина потім з цією війною в голові буде бігати від того, що її переслідуватиме весь залишок життя.— Як у майбутньому штучний інтелект вплине на ринок праці? І чи варто українцям вже зараз опановувати нові сфери?— У нас уже намагалися сказати, що робототехніка всіх виробничників повиганяє з підприємства. Цього не сталося, тому що у нас вагон фахівців коштує дешевше, ніж одна рука робота. Через те, що ми маємо дешеву робочу силу, ми поки що автоматизацію трохи оминаємо. Стосовно штучного інтелекту, я більш ніж впевнена, що її можна використовувати обмежено для рутинних операцій. Ці наші дані, які в нас зараз трохи шкереберть, пропрацьовувати через штучний інтелект простіше. Тоді в людини буде вибір: або бути на крок вище — як фахівець, який керує штучним інтелектом, робить запити, перевіряє роботу, ставить контролюючі питання. Або, якщо їй хочеться продовжувати борсатися в папірцях, то йому треба шукати іншого роботодавця, який не такий прогресивний.Так, існують вже вакансії, де активно залучають штучний інтелект. І, відповідно, до працівників у вимогах до них прописані інші речі. Знов-таки ми кажемо про те, що іноді є варіанти, коли якісь базові роботи можна зробити простіше. Тому я не проти штучного інтелекту як такого, але я за те, щоб його використовувати для здихання від тієї рутини, від якої ми всі потерпаємо.І, відповідно, коли ми кажемо про те, як його застосовувати, я б розмірковувала дуже обережно, тому що в нас виходить ситуація, коли люди намагаються відключити власний мозок, підключити штучний інтелект. І якщо в нас не буде критичного сприйняття і не буде власного інтелекту, ми не зможемо ставити завдання, перевіряти якість й контролювати виконання певної роботи.— Які професії матимуть попит у післявоєнний період й до чого готуватися країні?— Я щиро впевнена, що будівельники, і реставратори, і люди, які будуть відновлювати, матимуть попит хвилеподібно. 5-10 років все це відновили — і далі почнемо жити своїм життям. Знов-таки, нам потрібна буде велика кількість військових людей, саперів тощо, аби поновити цей шмат територій, що був замінований, зробити рекультивацію. До того ж нам знадобиться сила-силенна людей, до яких ми поки що не готові — це психологи і реабілітологи. Тому що і військові, і невійськові — будьмо відвертими, наш нью нормал не збігається геть з тим нормалом, що був у 2018-2019 році. Десь наша "зозулька" вже спакувала валізки, що просто не вивозиш. І це нормально в тих умовах, які є. Відповідно, наразі вже не вистачає психологів. Тепер в нас є велика кількість людей, які намагаються долучитися до психологів хоча б через перекваліфікацію, а це кілька років, тому що ті всі двомісячні курси ні про що.Ми говоримо про реабілітацію, це теж або декілька років навчання, потім інтервізія тощо. І коли повернуться наші хлопці, нам знову знадобляться десятки, сотні тисяч таких людей. У нас немає у вишах такої кількості місць, у нас немає освітніх організацій, які б це запропонували робити прямо зараз. У нас немає людей, які готові були б цим зайнятися... У В'єтнамі загинуло, здається, 60 американських вояк. І вдвічі чи втричі кінчили життя самогубством після того, як повернулися до мирної Америки. І дуже великий відсоток був серед ветеранів як людей, які скоїли важкі злочини із застосуванням вогнепальної зброї, бо вони намагалися налагодити там, де закон трошки підволокував ноги.Якщо це відбувається в Америці, де психологи — must have, то розумієте, що може коїтися у наших людей... Буде розшарування суспільства. До того ж потрібно ж буде змінювати освітню програму, адаптувати її під ті виклики, які виникли й виникатимуть.