# Рахункова палата

У Державному бюро розслідувань (ДБР) відбулася публічна презентація результатів аудиту Рахункової палати й обговорення подальшого розвитку Бюро як сучасної, незалежної й ефективної правоохоронної інституції.Про це повідомила пресслужба ДБР. Там зазначили, що ключовим під час зустрічі став виступ директора ДБР Олексія Сухачова, який представив результати інституційного становлення Бюро, основні зміни в організації роботи та бачення подальшого розвитку відповідно до європейських стандартів.Він наголосив, що зараз ефективність ДБР забезпечується комплексною системою — від прозорого формування професійної команди та сучасної оцінки роботи працівників до спеціалізації слідчих, цифровізації кримінальних проваджень, міжнародної взаємодії та внутрішнього контролю.У Бюро автоматизовано конкурсні процедури через портал вакансій, запроваджено внутрішній портал для кар’єрного розвитку, тестування General Skills і систему оцінки ефективності працівників за KPI. Це дозволяє не лише відбирати фахівців за професійними та доброчесними критеріями, а й об’єктивно оцінювати результати їхньої роботи.В умовах значного навантаження на слідчих та оперативників у ДБР також запровадили трирівневу систему пріоритизації — стратегічну, тактичну й операційну. Під час визначення пріоритетних проваджень враховуються рівень загрози безпеці та права громадян, системність правопорушень, масштаб завданих державі збитків і посадовий статус фігурантів. Це дає змогу концентрувати ресурси на справах, які мають найбільше значення для держави та суспільства.Водночас ДБР активно впроваджує власні цифрові рішення. Серед них — комплексна система менеджменту кримінальних проваджень, аналітично-пошукова система С34, платформа Big Data та повністю електронний документообіг. Ці інструменти скорочують час на технічні процеси, дозволяють оперативніше працювати з великими масивами інформації та підвищують якість аналітичної роботи.Результативність такої моделі роботи проявляється і в міжнародних розслідуваннях. Зокрема, у співпраці з ФБР США затримано організатора протиправної схеми заволодіння понад 100 мільйонів доларів американських і європейських компаній. Спільно з європейськими партнерами ДБР також встановлювало осіб, причетних до диверсій на території України та країн ЄС, викривало міжнародні злочинні схеми та запобігало особливо важким злочинам."Наше завдання — не просто відповідати сучасним вимогам, а вибудовувати систему, здатну ефективно працювати в умовах війни та водночас відповідати європейським стандартам. Ми послідовно інвестуємо у професійність людей, технології, спеціалізацію та міжнародну взаємодію. Наш вектор залишається незмінним — подальший розвиток незалежної, прозорої та сильної інституції, яка є невід’ємною частиною європейського майбутнього України", — зазначив Сухачов.Член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк під час презентації результатів аудиту наголосила на важливості незалежної зовнішньої оцінки для подальшого інституційного розвитку Бюро."Незалежний аудит — це інструмент посилення державної інституції. Важливо, що ДБР уже вибудувало системні механізми управління, внутрішнього контролю, цифровізації й оцінювання результатів. Наступне завдання — використати результати аудиту для подальшого вдосконалення цих процесів та посилення інституційної спроможності Бюро", — зазначила вона.Нагадаємо директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Державне бюро розслідувань зафіксувало три спроби незаконного переміщення зразків озброєння через державний кордон України. Усі фігуранти були затримані..

У середу, 30 жовтня, Верховна Рада в цілому прийняла законопроект "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України №10044-д. Цей закон є умовою для отримання бюджетної допомоги від США та Міжнародного валютного фонду. Про це у Telegram-каналі повідомила народний депутат від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко. Важливий законопроект підтримали 240 народних обранців. "Це дійсно наші євроінтеграційні зобовʼязання, від прийняття цього закону залежить й отримання великого пакету допомоги в 66 мільярдів гривень", — написала Геращенко. Своєю чергою народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що законопроект "Про Рахункову палату" передбачає низку нововведень, а саме: конкурс з переважним правом голосу міжнародних експертів для відбору нових членів Палати; політична та фінансова незалежність Рахункової палати; скорочення членів з 13 до 11 ; надати Рахунковій палаті повноваження щодо проведення аудитів коштів місцевих бюджетів та комунальних підприємств, позабюджетних фондів, коштів, отриманих від міжнародних партнерів, а також консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів; зобов’язати Рахункову палату кожні п’ять років проходити зовнішнє оцінювання своєї діяльності й встановити особливий порядок проведення такого оцінювання на перехідний період та інше приведення роботи відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI створення чітких парламентських процедур, в яких профільні комітети Ради зобовʼязані розглядати звіти Рахункової палати та моніторити виконання її рекомендацій. Своєю чергою Ірина Геращенко також зауважила, що цим законопроектом не досягається незалежність Рахункової палати. При цьому втричі підвищують зарплати її членам — до 300-500 тисяч гривень на місяць. Вона наголосила, що існують суттєві ризики, адже контроль за коштами місцевих бюджетів і державних підприємств суперечить Конституції. Також, за словами Геращенко, є недоліки у формуванні дорадчої групи експертів, зокрема відсутність вимог до їх кваліфікації та недостатньо визначені права та обов'язки.  "Конкурсний відбір має тривати чотири місяці, що може бути замало для якісної підготовки. Й залишається величезний ризик політичного впливу на Рахункову палату через механізми призначення і звільнення її членів та керівника", — додала Ірина Геращенко. Раніше посли "Великої сімки" рекомендували Україні обирати членів Рахункової палати лише після запровадження нової процедури призначення. Таку рекомендацію пов'язували з тим, що Рахункова палата важлива, щоб контролювати гроші міжнародної допомоги. Тому призначення до Рахункової палати до ухвалення закону про її реформу може підірвати довіру до інституції, яка відповідає за нагляд за міжнародною допомогою. Нагадаємо, що 21 грудня 2023 року Верховна Рада проголосувала за призначення чотирьох членів Рахункової палати. Це рішення народні обранці ухвалили, попри прохання країн, які виділяють допомогу Україні, не поспішати з цим питанням..