# ринок праці

В Україні для деяких працівників передбачено додаткову відпустку на 14 календарних днів. Йдеться про громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.Про це повідомила прес-служба Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.Право на додаткову відпустку мають:особи, віднесені до першої та другої категорій постраждалих;один із батьків дитини з інвалідністю, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.Тривалість додаткового відпочинку становить 14 робочих днів щорічно, без урахування святкових і неробочих днів. Відпустка надається зі збереженням середньої заробітної плати.Компенсація роботодавцям"Органи ПФУ компенсують витрати роботодавців за надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", — зазначили в прес-службі.Право на компенсацію витрат мають підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці, які надали працівникам додаткову оплачувану відпустку згідно із законом. Роботодавець подає до сервісного центру ПФУ:розрахунок видатків;реєстр отримувачів компенсацій — із зазначенням ПІБ, категорії, посвідчення, ІПН, суми;копії наказів про надання додаткової відпустки;банківські реквізити для перерахування бюджетних коштів.Нагадаємо, в Україні у 2025 році найбільш поширеними на ринку праці є робітничі спеціальності — будівельники, сантехніки, електрики тощо. Проте деякі професії залишаються настільки рідкісними, що вакансії на них з’являються досить рідко.

В Україні у 2025 році найбільш поширеними на ринку праці є робітничі спеціальності — будівельники, сантехніки, електрики тощо. Проте деякі професії залишаються настільки рідкісними, що вакансії на них з’являються досить рідко.Як повідомляє прес-центр Державної служби зайнятості, шукачам роботи з початку року пропонували роботу за 3 500 професіями з можливих 9 200, які визначаються спеціальним класифікатором в Україні.Серед усіх вакансій за останні шість місяців траплялися незвичайні та рідкісні вакансії:іхтіолог — головними завданнями цієї професії є вивчення будови, еволюційного розвитку, форм життєдіяльності та особливостей розмноження риб. Така вакансія з’являлася на Волині;соціальний патолог — людина, як працює з хворобливими процесами в організмі та відхиленнями від норм. Простіше кажучи, це спеціаліст, який вивчає відхилення, які стимулюють людей до правопорушень. Такого спеціаліста шукали у Чернігівській області;телефоніст місцевого телефонного зв’язку — оператор, який з’єднує абонентів на місцевих телефонних лініях за допомогою комутатора. Така професія ще 30 років тому була популярною та надзвичайно потрібною, проте нині телефонні станції працюють автоматично. Така вакансія з’являлася цього року в Донецькому та Львівському обласних центрах зайнятості.беконник — це м’ясник, який спеціалізується на обробці та приготуванні бекону. Таку посаду у 2025 році пропонував Харківський обласний центр зайнятості.фельд’єгер — кур’єр, який доставляє особливо важливі документи. Така вакансія з’являлася у чотирьох регіонах: на Вінниччині, Волині, Миколаївщині та у Харківській області."Роботодавці шукали таких спеціалістів буквально по кілька разів, тому знайти таку роботу та працевлаштуватися на неї — не так просто", — зауважили в прес-центрі.Нагадаємо, раніше у Державній службі зайнятості повідомляли, що говорити про перехід України на чотириденний робочий тиждень під час війни було б дивно. Тому наразі такі перспективи не розглядають. .

Говорити про перехід України на чотириденний робочий тиждень під час війни було б дивно. Тому наразі говорити про такі перспективи зарано. Таку заяву зробили в Державній службі зайнятості. У відомстві зауважили, що ринок праці перейшов на військові рейки — було ухвалено спеціальний закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Тобто святкові дні під час війни вважаються звичайними робочими, без подвоєної оплати чи компенсації додатковим відпочинком. Крім того, залучати до праці у вихідні нині можливо без згоди профспілки. Станом на сьогодні максимальний тижневий обсяг робочих годин станом на сьогодні — до 60 годин (замість звичайних 40  годин)."Але у мирні часи розмова про перехід на чотириденний робочий тиждень можлива. Сьогодні Ісландія, Німеччина, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Франція, Литва, Японія та Об’єднані Арабські Емірати впроваджують у своїх країнах модель скороченого робочого тижня в окремих галузях економіки", — зазначили в Держслужбі зайнятості.Чотириденний робочий тиждень: які перспективи для УкраїниСпеціалісти пояснюють, що в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Поки такий графік можливий у форматі локальних домовленостей.Згідно з Кодексом законів про працю, стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе за домовленістю з роботодавцем для:неповнолітніх;людей з інвалідністю.До того ж в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин."Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують п'ятиденний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час", — пояснює заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.В Україні схожий пілотний проект у 2019 році спробувала впроваджувати ІТ-компанія Brighta. Перші результати після переходу на чотириденний робочий тиждень були оптимістичні — працівники стали щасливішими, а рівень вигорання знизився. Проте, зрештою в деяких напрямах рівень продуктивності впав і компанія переглянула свій підхід до визначення тривалості робочого тижня. Варто зауважити, що наразі країни, які запровадили чотириденний робочий тиждень, відзначають, що найкраще такий графік підходить для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат. Найбільш незручним такий робочий тиждень є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці. Нагадаємо, у травні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Проте зростання заробітної плати сповільнилося.

На Одещині прикордонники викрили канал торгівлі людьми. Організатори пропонували українцям житло та роботу, а насправді відбирали документи та залякували.Про це повідомив прес-центр Державної прикордонної служби України.Відомо, що під прикриттям допомоги зловмисники вербували соціально незахищених громадян у Донецькій та Дніпропетровській областях. Людям обіцяли житло, зарплату та "нове життя". "Але натомість — вивозили до Одеської області, відбирали документи, залякували та змушували безоплатно працювати за спроби втекти", — зазначили в ДПСУ. Під час обшуків правоохоронці виявили 16 утримуваних людей. Також вилучили:чорнову бухгалтерію;телефони;автівки.Серед підозрюваних — четверо зловмисників, включно з подружжям. Одного вже взяли під варту, інші перебувають під цілодобовим домашнім арештом.Нагадаємо, на Закарпатті вже впродовж тривалого часу функціонував канал торгівлі людьми. Його організувала 23-річна мешканка Чопа, яка обіцяла "працевлаштувати" жінок за кордоном.

У червні 2025 року через брак працівників зростання номінальних зарплат зростало високими темпами. Водночас нестача робочої сили залишається найбільшою перепоною для ведення бізнесу. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України за червень 2025 року."Брак робочої сили залишається суттєвою проблемою для підприємств", — зазначають у регуляторі.Проте завдяки розширенню пропозиції праці пошук кваліфікованих працівників у 2025 році дещо полегшився. Так, якщо в четвертому кварталі 2024 року середній рівень індексу становив 51%, то в перші п’ять місяців 2025 року — 47%.Водночас на тлі дефіциту робочої сили порівняно з початком року зросла частка вакансій для студентів і пенсіонерів. Також через брак працівників зростання номінальних зарплат триває високими темпами."Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат високими темпами, понад 20% у 2025 році", — йдеться у звіті.Проте через посилення інфляційного тиску зростання реальних зарплат сповільнилося, зокрема в першому кварталі 2025 року реальні зарплати зросли на 9,2%. Згідно з високочастотними показниками їхнє зростання надалі сповільнювалося й у другому кварталі.Нагадаємо, з 23 червня в Україні компанія McDonald’s розпочала працевлаштування молоді віком від 16 років. Мережа закладів швидкого харчування пропонує гнучкий графік, що дозволяє знаходити баланс між роботою, навчанням та особистим життям.

З понеділка, 23 червня, в Україні компанія McDonald’s розпочинає працевлаштування молоді віком від 16 років. Мережа закладів швидкого харчування пропонує гнучкий графік, що дозволяє знаходити баланс між роботою, навчанням та особистим життям.Як повідомили у прес-службі компанії виданню NV Бізнес, мережа інвестуватиме у навчання та зростання підлітків.Молодим співробітникам надаватимуть можливість отримати професійні та особисті навички й розвивати кар'єру в міжнародній компанії. Наразі 15% директорів ресторанів McDonald’s здобули відповідну посаду у віці до 25 років. Окрім цього, для молоді це також є можливістю для підробітку під час канікул або ж впродовж навчального року, адже McDonald’s пропонує гнучкий графік, який не завадить особистому життю та освітньому процесу.Зазначається, що неповнолітні співробітники зможуть працювати лише в часовий проміжок з 07:00 до 21:00. Водночас підлітки будуть працювати не більше 18 годин на тиждень. Такі правила діятимуть під час навчального року. Підліткам віком від 16 років, які не навчаються, можна буде працювати не більше 36 годин на тиждень. Нагадаємо, у травні у ресторанах швидкого харчування McDonald's з'явились у меню три версії популярного бургера "Біг Тейсті". Відтепер є "Тейсті Джуніор", "Біг Тейсті Сингл" та "Дабл Біг Тейсті". Додамо, 12 квітня в Ужгороді відкрили перший на Закарпатті ресторан мережі McDonald's. До цього часу Закарпатська область була єдиною, де не було ресторану McDonald's.

Упродовж останнього тижня практично на всій території України встановилася прохолодна дощова погода. Це безпосередньо позначилося на місцевій черешні, яка подешевшала на ринку.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що основний обсяг запропонованої для продажу ягоди зараз складає продукція середньої та низької якості."Обсяги пропозиції місцевої черешні продовжують поступово збільшуватися, що чинить тиск на ціни. Однак садівники серйозно занепокоєні рясними опадами, які, на їхню думку, можуть згубно позначитися як на загальних обсягах цьогорічного врожаю збору, так і на його якості", — наголосили фахівці.Зараз місцева черешня на внутрішньому ринку України надходить у продаж за цінами 140-200 гривень за кілограм (3,36-4,80 долара за кілограм), що в середньому на 13% дешевше, ніж наприкінці минулого тижня.Аграрії додали, що при цьому, попри обмежену пропозицію цих кісточкових на українському ринку, попит у цьому сегменті залишається невисоким.Крім того, продавці неякісної черешні прагнуть якнайшвидше позбутися такої продукції, поступово переглядаючи цінники у бік зниження."Ще одним фактором для зниження відпускних цін на місцеву черешню послужило різке погіршення якості цієї ягоди. Проблеми обумовлені дощовою погодою в основних регіонах виробництва. Через підвищену вологість ягода на деревах тріскається, тож продати такий товар за високими цінами практично нереально", — пояснили аналітики.Однак вони зауважили, що зараз ціни на місцеву черешню в Україні все ж у середньому втричі вищі, ніж в аналогічний період минулого року.Нагадаємо, що наприкінці травня українські садівники розпочали продаж місцевої черешні нового врожаю. Попри весняні заморозки та несприятливі погодні умови, сезон черешні в Україні стартував вчасно.

Зараз на ринку України представлено понад 240 сортів картоплі. З цієї кількості близько третини української селекції, тобто 75 сортів або майже 80%, створено в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук (НААН).Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директора Інституту картоплярства Миколу Фурдигу. Він зазначив, що робиться акцент на ранніх сортах, сортах, призначених для перероблення на чипси та крохмаль."Селекція картоплі не стоїть на місці — щороку ведуться роботи з удосконалення сортів, які відповідають сучасним вимогам аграріїв, переробних підприємств і споживачів", — додав директор Інституту картоплярства.Він зауважив, що зараз селекціонери працюють над створенням ранніх сортів, сортів, придатних для перероблення та з високим вмістом крохмалю.Фурдига пояснив, що ранні сорти дозволяють фермерам отримати врожай вже через 55-65 днів після сходжень, що особливо важливо для тих, хто прагне першим вийти на ринок молодої картоплі.Своєю чергою, індустрія перероблення картоплі вимагає сортів зі стабільними біохімічними показниками, низьким вмістом редукованих цукрів і гарною структурою м’якоті."Також варто враховувати й підвищені вимоги до розміру бульб і стійкості до механічних пошкоджень", — підсумував Микола Фурдига.Він акцентував, що виробництво крохмалю потребує сортів із високим вмістом сухих речовин (вміст крохмалю — від 20% і вище).Нагадаємо, що в Бориспільському районі Київської області заклали дослідні ділянки з добазовою картоплею на краплинному зрошенні. Над цим працюють фахівці Інституту картоплярства України спільно зі сімейним фермерським господарством "Ельдорадо".

Нині в Україні офіційно понад 40 тисяч громадян мають статус безробітних та отримують допомогу від держави. Найбільше таких осіб є у Дніпропетровській області.Про це повідомив прес-центр Державної служби зайнятості."Попри те, що останні роки головними завданнями Служби зайнятості є навчання та перенавчання українців, щоб ті могти знаходити роботу за кращими вакансіями, підтримка людей, які прагнуть займатися власним бізнесом, компенсаційні програми роботодавцям та багато інших, виплати допомоги по безробіттю залишаються однією із форм підтримки осіб, що втратили роботу", — зауважили в прес-центрі.Станом на сьогодні максимальний розмір допомоги по безробіттю складає від 3,6 до 8 тисяч гривень.Мінімальну суму станом на кінець травня отримували майже 1,2 тисячі безробітних, максимальну — майже 11 тисяч. Найчастіше виплати нараховували людям, які втратили роботу:у Дніпропетровській області — майже чотири тисячі;у Харківській області — 2,6 тисячі;Полтавській області — 2,5 тисячі. Найменше безробітних, яким були передбачені подібні виплати, зареєстровані:Херсонській області — 380 людей;Закарпатській області — понад 800 осіб.У Держслужбі зайнятості зауважили, що станом на кінець квітня кількість осіб, які отримували допомогу по безробіттю, становила понад 41 тисячі, на кінець березня — 42 тисячі, на кінець лютого та січня — по 45 тисяч. Тобто за півроку кількість осіб, яким нараховували кошти, скоротилася. Як отримати допомогуДля того, щоб отримувати виплати, потрібно отримати статус безробітного. Це можна зробити онлайн, якщо зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі "Дія" та за допомогою електронного підпису чи BankID або в електронному кабінеті шукача роботи на вебсайті Державної служби зайнятості. "Також це можливо зробити, якщо підготувати необхідні для реєстрації документи та завітати у зручний для обслуговування центр зайнятості. Обмеження терміну реєстрації після звільнення немає", — пояснили в прес-центрі.Після отримання статусу безробітного, виплата призначається вже на наступний день. Первинне нарахування проводять після першого відвідування центру зайнятості з моменту реєстрації статусу безробітного. Кожного 10, 20 та останнього дня місяця відомості передаються до Держказначейства. Після цього, впродовж наступних п'яти днів кошти надходять на банківський рахунок.Нагадаємо, за даними НБУ, у травні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Проте зростання заробітної плати сповільнилося.

В Україні зафіксоване чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. Попри це, попит на неї на території країни й надалі залишається доволі високим.Це констатували аналітики проекту EastFruit, які послалися на інформацію учасників ринку."Основною причиною подорожчання в цьому сегменті стало загальне скорочення пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку", — зробили висновок експерти.Станом на теперішній момент, за даними аграріїв, ціна на торішню картоплю в Україні коливається в межах 18-28 гривень за кілограм (0,43-0,68 долара за кілограм), що в середньому на 13% вище, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Чергове подорожчання пов’язане з фактичним завершенням сезону реалізації цієї продукції на українському ринку", — уточнили аналітики.Водночас, додали вони, попри зростання вартості, попит на торішню картоплю залишається доволі високим."Для порівняння: зараз торішня картопля в Україні продається вже на 24% дорожче, ніж в аналогічний період минулого року", — наголосили спеціалісти.Нагадаємо, експерти сільського господарського ринку також зауважили, що в Україні продовжують знижуватися ціни на огірки. Головна причина — збільшення на ринку пропозиції овочів із літніх теплиць.

У травні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Проте зростання заробітної плати сповільнилося.Про це повідомляє прес-служба Національного банку України, посилаючись на "Інфляційний звіт" за травень 2025 року."Ринок праці пожвавлюється — зростає кількість вакансій і резюме", — йдеться у звіті.Минулого місяця, за даними регулятора, кадровий дефіцит дещо зменшився. Очікування шукачів роботи щодо зарплати здебільшого збігаються з пропозиціями роботодавців. Водночас така ситуація на ринку праці знижує потенціал швидкого зростання зарплат надалі.Варто зауважити, що на українському ринку праці зростає кількість вакансій із пропозицією житла для працівників. У Держслужбі зайнятості назвали причину — це дефіцит робочих кадрів.Загалом з початку 2025 року роботодавці подали вже дві тисячі вакансій з зазначенням, що "своїх працівників вони забезпечують житлом". За аналогічний період минулого року, цей показник був на 30% меншим і складав 1,5 тисячі пропозицій. Нагадаємо, раніше директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк інформувала, що станом на початок травня в Україні офіційно 100 тисяч громадян мають статус безробітних. У 2024 році їх було 680 тисяч.

На українському ринку праці зростає кількість вакансій із пропозицією житла для працівників. Причина — дефіцит робочих кадрів.Як повідомив прес-центр Державної служби зайнятості, кількість вакансій на ринку праці помітно перевищує кількість офіційно зареєстрованих шукачів роботи.Так, щодня на Єдиному порталі вакансій Держслужби зайнятості можна знайти понад 230 тисяч пропозицій роботи. Водночас кількість громадян, які шукають заробіток становить близько 127 тисяч українців."Саме тому чимало роботодавців шукають способи зацікавити потенційних працівників своїми пропозиціями. Державна служба зайнятості фіксує все більше таких ініціатив", — пояснили в прес-центрі.З початку 2025 року роботодавці подали вже дві тисячі вакансій з зазначенням, що "своїх працівників вони забезпечують житлом". За аналогічний період минулого року, цей показник був на 30% меншим і складав 1,5 тисячі пропозицій. За весь 2024 рік кількість вакансій з наданням житла становила 3,5 тисячі. Загалом найбільше вакансій з наданням житла пропонують у столиці (актуальними залишаються 148 пропозицій) та Київській області (132 пропозиції). Також багато подібних вакансії є у Полтавській, Дніпропетровській та Хмельницькій областях. Найменша кількість таких пропозицій у прифронтових регіонах.Нагадаємо, раніше директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк інформувала, що станом на початок травня в Україні офіційно 100 тисяч громадян мають статус безробітних. У 2024 році їх було 680 тисяч.

Нині в Україні офіційно 100 тисяч громадян мають статус безробітних. У 2024 році їх було 680 тисяч.Про це повідомила директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк в ефірі телемарафону, передає "Експресо". За її словами, лише з початку 2025 року в Україні статус безробітного отримали приблизно 250 тисяч осіб."Якщо брати реальну статистику людей, які зареєстровані в Державній службі зайнятості й мають статус безробітного, то з початку року це приблизно 250 тисяч людей, які були зареєстровані як безробітні. На сьогодні в країні зареєстровано 100 тисяч безробітних. Минулого року, якщо ми беремо 2024 рік, близько 680 тисяч людей мали статус", — поінформувала вона.Водночас кількість безробітних порівняно з 2021 "довоєнним" роком скоротилася. Така тенденція зумовлена двома основними факторами: мобілізацією частини чоловіків;масовим виїздом понад 6,5 мільйона громадян за кордон, серед яких — значна частка працездатного населення.Жовтяк також наголосила, що якщо до 2022 року більшість безробітних становили жінки (55%), то сьогодні їхня частка зросла до 81%. Причина — участь чоловіків у бойових діях та менша їхня реєстрація в центрах зайнятості.Посадовиця зауважила, що для того, щоб підтримати жінок на ринку праці, служба зайнятості запустила новий проект із перенавчання жінок на професії, які традиційно вважалися "чоловічими". Навчання вже проходять 160 жінок, і після завершення курсу їм гарантується 100% працевлаштування."Навчання триває від одного місяця до пів року, залежно від спеціальності. Головна ідея — навчити під запит роботодавця. Ми отримуємо заявку і вже тоді пропонуємо жінці навчання з подальшим працевлаштуванням", — пояснила вона.Нагадаємо, за даними Державної служби зайнятості, в Україні ставка, яку пропонують роботодавці через Службу зайнятості становить від восьми до 115 тисяч гривень. Найвищі зарплати обіцяють на Київщині, у Херсонській та Львівській областях. .

В Україні ставка, яку пропонують роботодавці через Службу зайнятості становить від восьми до 115 тисяч гривень. Найвищі зарплати обіцяють на Київщині, у Херсонській та Львівській областях. Про це повідомила прес-служба Державної служби зайнятості.Так, впродовж січня-квітня 2025 року Держслужба зайнятості пропонувала майже 165 тисяч вакансій, а станом на 1 травня 2025 року їх актуальна кількість становить майже 62 тисячі. За які вакансії пропонують найвищу зарплатуНайвищу заробітну плату пропонували за посаду експерта у галузі права у Львові — 115 тисяч гривень. Проте у Держслужбі зайнятості зауважили, що така вакансія є доволі непростою і передбачає, що претендент на неї, має мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук. Друге місце посідає — це менеджер представництва іноземної неурядової організації. Таку вакансію роботодавець подав до Львівського обласного центру зайнятості та запропонував майже 111 тисяч зарплати.Третє місце зайняв роботодавець із Києва, який шукав фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення — за послуги такого співробітника пропонували 110 тисяч гривень. Це посада, яку в ІТ називають "тестувальник", тобто спеціаліст, який займається перевіркою програмного забезпечення, виявленням та усуненням помилок у програмному коді. Кому платять 50-60 тисяч гривеньСеред професій за які з початку 2025 року пропонували зарплату від 50 до 60 тисяч гривень: монтажер, водій автотранспортних засобів, психолог, монтажник систем утеплення будівель, оператор верстатів з програмним керуванням, коваль на молотах і пресах, електрозварник ручного зварювання, машиніст крана автомобільного та прохідник (спеціаліст, який виконує комплекс робіт з прокладання шахт та копалень для подальшого видобутку корисних копалин).Варто зауважити, що найнижчі заробітні плати в середньому пропонують роботодавці Івано-Франківської, Сумської, Рівненської та Чернівецької областей.Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні протягом останніх місяців ринок праці дещо пожвавився. Зокрема, збільшилася кількість вакансій, також фіксували зростання заробітної плати.

Держава систематично трансформує політику щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Ключова мета — створити умови, в яких кожна людина, яка хоче і може працювати, отримає таку можливість. Як заявила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович, з 1 січня 2026 року набуде чинності новий закон № 4219-IX, який передбачає нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю."Наш пріоритет — не формальні звіти, а реальні зміни: забезпечити людям з інвалідністю не лише право на роботу, а й можливості та підтримку для працевлаштування", — наголосила міністерка.Жолнович зауважила, що в Україні з близько трьох мільйонів людей з інвалідністю працевлаштовані лише 420 тисяч. Це трохи більше ніж 16%, тоді як у країнах ЄС цей показник перевищує 50%. Закон, який набуде чинності з 1 січня 2026 року:поширює 4% квоту на працевлаштування людей з інвалідністю на всі сфери, включно з держорганами;змінює підхід до визначення можливостей праці — замість того щоб фокусуватися на обмеженнях, визначає лише ті види робіт, що можуть зашкодити здоров’ю або безпеці;впроваджує соціальний супровід для людей з інвалідністю на робочому місці — держава буде фінансувати адаптацію середовища та колективу.Роботодавець матиме вибір: або працевлаштовувати людей з інвалідністю, або сплачувати зменшений внесок до спецфонду, з якого фінансуватимуться програми підтримки працевлаштування.Також законом передбачені:пільговий розрахунок квоти (один працівник з інвалідністю першої групи зараховується як двоє);компенсацію роботодавцям у випадку зниженої продуктивності;розширення держпідтримки для бізнесів, що створюють робочі місця."Людина з інвалідністю — повноправний учасник суспільства. Ми змінюємо підходи, щоб кожен мав можливість реалізувати себе й отримати гідну підтримку", — підсумувала міністерка.Нагадаємо, в Україні з 8 травня оголошення про робочі вакансії проходять певний контроль. Ці заходи необхідні для протидії дискримінації, а також для чесної конкуренції, яка є основою сучасного ринку праці.