# ринок праці

У 2026 році безробітні українці отримуватимуть більші виплати. Мінімальний розмір допомоги для таких осіб зросте на 300 гривень. Як повідомляє Державна служба зайнятості, правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття прийняло постанову, якою встановило мінімальний розмір допомоги по безробіттю. Так, з 1 січня 2026 року допомога становитиме 3900 гривень (раніше було 3600 гривень). Отримувати цю мінімальну суму зможуть:застраховані особи, які не мали семи місяців страхового стажу протягом року до набуття статусу безробітного;застраховані особи, які працювали не менше семи місяців перед настанням безробіття (працювали не повний робочий день, тиждень, відсутні дані для розрахунку середньої заробітної плати на момент призначення допомоги по безробіттю);внутрішньо переміщені особи та особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, які не мають документів, що підтверджують їх страховий стаж.Також визначено окремі категорії громадян, для яких розмір матеріального забезпечення на випадок безробіття становитиме 1 650 гривень (раніше — 1 500 гривень). Йдеться про:молодь, яка ще не має страхового стажу та потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації як безробітна;осіб, які були звільнені з роботи з певних підстав, передбачених законодавством (наприклад, за порушення трудової дисципліни, прогул, втрату довіри тощо).Максимальна сума допомоги по безробіттю тепер становитиме 8647 гривень (раніше було 8000 гривень).Нагадаємо, протягом 11 місяців 2025 року до Служби зайнятості України надійшло 426,7 тисячі запитів на пошук працівників. Натомість на обліку перебували лише 337,6 тисячі безробітних. Однією з найбільш затребуваних вакансій стала посада оператора котельні..

Протягом 11 місяців 2025 року до Служби зайнятості України надійшло 426,7 тисячі запитів на пошук працівників. Натомість на обліку перебували лише 337,6 тисячі безробітних. Однією з найбільш затребуваних вакансій стала посада оператора котельні.Про це повідомила Державна служба зайнятості."Візьмемо, для прикладу, популярну вакансію у 2025 році — оператор котельні. Роботодавці подали запит на таких працівників 11,3 тисячі разів, водночас кількість шукачів роботи за цим напрямком — 8,4 особи. Таким чином, навіть якщо кожен клієнт Служби зайнятості підійде потенційному працедавцю, нестача працівників у цьому напрямі — майже три тисячі", — йдеться в повідомленні.У таких випадках Служба зайнятості пропонує представникам професій, які наразі не мають високого попиту, пройти безкоштовне навчання та здобути навички більш затребуваної спеціальності.Водночас складною залишається ситуація із вакансіями, що потребують вищої освіти. Наприклад, на посаду асистента вчителя з початку року було заявлено майже три тисячі вакансій, тоді як кількість шукачів роботи становила лише 1,3 тисячі."Загалом на ринку праці спостерігається зростання кількості вакансій, за 11 місяців цього року пропозицій роботи було на 54 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року", — додали у службі.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що війна та мобілізація в Україні спричинили дефіцит кадрів на ринку праці. Щоб покращити ситуацію — жінок залучають до роботи на нетипові для них посади та запускають безоплатні курси для опанування нових професій..

Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" оголошує про початок відбору кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад. Ідеться про шість ключових підприємств.Про це повідомили на Facebook-сторінці АТ "Українська оборонна промисловість".У повідомленні уточнили, які саме напрямки потребують підсилення керівництва:авіабудування;виробництво радіолокаційної техніки;виробництво боєприпасів і спецхімії;виробництво транспортних машин;виробництво броньованої техніки;суднобудування.В "Укроборонпромі" пояснили, що мають на меті забезпечити формування професійного складу наглядових рад, які сприятимуть довгостроковому сталому розвитку, прозорості, ефективності та контролю над управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу."Це має відбуватися відповідно до принципів корпоративного управління та найкращих міжнародних практик", — уточнили в товаристві.Тож там розпочали пошук кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад з досвідом у таких сферах:корпоративне управління;управління персоналом;наукомістке машинобудування.З деталями щодо актуальних вакансій та кваліфікаційних вимог до кандидатів можна ознайомитись на офіційному сайті "Укроборонпрому", а також на сайтах з пошуку роботи work.ua та robota.ua."Документи для участі у відборі (розгорнуте резюме кандидата) прийматимуться до 31 грудня включно", — підсумували в товаристві.Нагадаємо, що 7 листопада команда "Укроборонпрому" працювала з партнерами над підсиленням ремонтних спроможностей засобів для захисту неба. Йдеться про те озброєння, яке раніше надали Україні..

Питання залучення іноземців до українського ринку праці, включно зі сферами, куди їх можна залучати, та з контролем, щоби не створювати конкуренції українським громадянам, є поки що відкритим. Його пропрацьовують спільно з Державною міграційною службою.Про це повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак у кулуарах презентації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, що відбулася в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Для того, щоб зрозуміти, яких саме іноземців, яких кваліфікацій і професій залучати на ринок праці, спершу необхідно визначити, яка буде незакрита потреба на ринку праці в Україні. Для цього нам потрібен середній і довгостроковий прогноз потреб на ринку праці, над яким зараз ведеться робота", — сказала вона.За її словами, необхідно зрозуміти, скільки студентів вступить на необхідні для країни спеціальності 2026-2027 років і, відповідно, випуститься 2030-2031 років. Виходячи з цього, можна правильно сформулювати, яких іноземців і які спеціальності потрібно таргетувати. Поки що Мінекономіки перебуває на ранньому етапі та не веде аналізу про якісь домовленості з партнерами чи країнами щодо залучення робочої сили.Щодо поєднання прагнення до спільного ринку праці з Європою і ризику відтоку кадрів, Марчак наголосила, що Україна має працювати над підвищенням конкурентоспроможності українського ринку праці, в тому числі з погляду заробітних плат. Це питання того, де людина обирає працювати, і чи може вона знайти місце роботи в Україні, яке відповідає її кваліфікаціям і характеристикам, а також чи дасть місце роботи рівень оплати, що задовольнятиме її потреби.Серед важливих елементів підвищення конкурентоспроможності Марчак назвала систему перенавчання та перекваліфікації, реформу системи оплати праці, що включає поступове підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) і регулювання того, яким чином інструмент МЗП формулюється.Вона додала, що на сьогодні в Україні немає формули, за якою визначається розмір мінімальної заробітної плати, тоді як європейські стандарти та практики говорять про те, що така формула має бути. У проєкті Трудового кодексу, який зараз розробляється, пропонується така формула, і одне із завдань — зробити так, щоб українці отримали вищі заробітні плати за роботу, яка дає достатню додану вартість.Марчак також повідомила, що Мінекономіки вже внесло на розгляд Кабміну трудовий кодекс, і вона сподівається, що скоро відбуватиметься діалог з представниками Верховної Ради.Нагадаємо, що погіршення ситуації з кадрами очікують 40% роботодавців. Найбільш скептично налаштовані великі компанії, які мають понад 250 співробітників — серед них 60% частіше прогнозують ускладнення. Такими виявилися результати спільного опитування про те, що відбувається на ринку праці в Україні, від OLX Робота та Європейської бізнес-асоціації..

У Вінниці зведуть новий індустріальний парк площею майже 11,5 гектарів. Реалізація проекту передбачає створення понад 340 нових робочих місць у переробній промисловості. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Кабмін ухвалив рішення про включення індустріального парку "Екологічні ініціативи" до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Парк створено строком на 30 років на території міста Вінниця. Ініціатором виступає ТОВ "Картонно-паперова фабрика "Торгтехніка", — йдеться у повідомленні відомства.Орієнтовна потреба у фінансових ресурсах для розбудови парку складає 1,08 мільярда гривень. На території "Екологічні ініціативи" планується розміщення підприємств у сферах:переробки макулатури;виробництва паперу та картону;виготовлення пульпи та гофротари;логістичної діяльності.Згідно з концепцією, розвиток парку передбачає залучення власних інвестицій ініціатора, коштів керівника компанії, державної підтримки, приватного фінансування, інвестицій резидентів та коштів, акумульованих коштом податкових пільг."Індустріальні парки — важливий інструмент політики "Зроблено в Україні". Включення парку “Екологічні ініціативи” до Реєстру закладає основу для формування у Вінниці кластеру картонно-паперового виробництва на засадах циркулярної економіки. Запуск таких майданчиків створює можливості для залучення інвестицій у переробну галузь та економічного розвитку громади", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.У відомстві зауважили, що розвиток індустріального парку сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості Вінницької області та посиленню промислового потенціалу регіону.Індустріальні парки — це території з розвиненою інфраструктурою, особливими умовами оподаткування та іншими стимулами для виробничих підприємств. Розвиток індустріальних парків сприяє розвитку громад, збільшенню зайнятості населення, підтримці місцевих та релокованих виробників, залученню інвестицій, впровадженню нових технологій. Створення індустріального парку може ініціювати орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також юридична або фізична особа.Індустріальні парки почали з’являтися у нашій державі з прийняттям відповідного закону: ЗУ № 5018 від 21.06.12 р. Воєнний стан запустив новий етап розвитку індустріальних парків, оскільки зараз держава вважає важливим підтримати діючі виробництва та сприяти створенню нових виробничих підприємств.Нагадаємо, за даними НБУ, ситуація на ринку праці дещо краща, ніж торік. Проте все ще фіксується дефіцит кадрів..

Ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев, посилаючись на дані "Європейської Бізнес Асоціації". Ситуацію на ринку праці "рятує" робота онлайнНардеп наголошує, що в умовах війни український бізнес за можливості продовжує працювати в онлайн-режимі. Так, цьогоріч повністю дистанційно працюють 22% компаній, частково онлайн — 60%, повністю офлайн — 18% (у 2024 році — 12%). "Як правило, на робочих місцях працюють ті фахівці, хто не може виконувати свої обов’язки віддалено — йдеться про працівників заводів, енергетиків, продавців, охоронців, кухарів, офіціантів, готельний персонал", — зауважив Гетманцев.При цьому, за оцінками компаній, найважче знайти:робітничих і технічних спеціалістів;менеджерів із продажів;керівників середньої ланки;вузьких фахівців з англійською. Плани на 2026 рікЗа словами нардепа, 94% опитаних українських компаній планують підвищувати зарплати, з них: 28% респондентів — на 11-15%; 23% — на 5-10%; 10% — на 16-20%. Також наступного року 36% компаній планують розширювати штат, 9% — скорочувати, 6% — відкриватимуть нові регіональні офіси, а 3% — закриватимуть бізнес."Неодноразово наголошував, що в умовах війни дефіцит кадрів, зокрема через високе структурне безробіття, проблемні питання, які є у суспільстві, щодо ефективності економічного бронювання, державної політики працевлаштування ветеранів — серйозна проблема для компаній, адже через це вони не можуть самостійно закрити вакансії та планувати свою подальшу діяльність", — зауважив Гетманцев.Нагадаємо, за даними НБУ, станом на сьогодні ситуація на ринку праці дещо краща, ніж торік. Проте все ще фіксується дефіцит кадрів..

Станом на сьогодні ситуація на ринку праці дещо краща, ніж торік. Проте все ще фіксується дефіцит кадрів.Про це повідомляє прес-служба Національного банку України, посилаючись на опитування бізнесу. За даними регулятора, зросла кількість людей, які шукають роботу, і компаніям стало трохи легше "закривати" вакансії. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів та ветеранів. "Однак дефіцит кадрів нікуди не зник. Навпаки — потреба в робочих руках часто є більшою, ніж можливість їх знайти. Це означає високу конкуренцію за працівників", — зазначили в НБУ.Зарплата в УкраїніУ регуляторі зауважили, що реальні зарплати у 2025 році продовжують зростати, хоча й повільніше, ніж торік: на близько 5% порівняно з 15%. "Конкуренція за фахівців залишиться високою, а зарплати — зростатимуть швидше за інфляцію", — спрогнозували в Нацбанку.Варто зауважити, що швидкого поліпшення ситуації НБУ не очікує. Війна й надалі ускладнюватиме пошук персоналу. До того ж після завершення бойових дій потреба в робочій силі для відбудови лише зростатиме. Нагадаємо, раніше повідомлялось, що в Україні суттєво зросла середня заробітна плата у сфері торгівлі. За рік  зросли виплати "підскочили" на третину — й піднялись у півтора раза у порівнянні до 2021 року. .

У 2025 році роботодавців чекають вагомі зміни у працевлаштуванні осіб з інвалідністю. Серед нововведень — фінансова відповідальність за порушення.Про це повідомив прес-центр Південно-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.Так, з 1 січня набирає чинності закон України № 4219-IХ, який вносить суттєві зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю. Нововведення стосуються розрахунку нормативу, звітності та відповідальності роботодавців.Основні зміни для роботодавцівЩоквартальний розрахунок та звітністьЗамість щорічного, роботодавці будуть зобов’язані розраховувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю щокварталу. Звітність про виконання нормативу також буде подаватися щоквартально у складі податкових розрахунків.Новий норматив робочих місцьНорматив на квартал визначатиметься так:одне робоче місце — для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників (СКШП) від восьми до 25 осіб;4% від СКШП — для роботодавців із СКШП понад 25 осіб;2% від СКШП — для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією чи навчанням осіб з інвалідністю.Умови зарахування працівника до нормативуДля зарахування працівника з інвалідністю до виконання нормативу, з 2026 року мають одночасно виконуватися три умови:місце роботи має бути основним;нарахована заробітна плата має перевищувати розмір мінімальної;робочий час має відповідати нормальній або адаптованій тривалості.Запровадження цільового внеску"Замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу запроваджується "цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю". Обов’язок сплати поширюється на всіх роботодавців (включно з бюджетними установами), які не виконали норматив", — зазначили в прес-центрі.Звільняються від сплати:роботодавці із середньообліковою кількістю штатних працівників менш як вісім осіб;ті, хто виконав норматив;дипломатичні представництва.Розмір внеску розраховується за формулою, що базується на 40% середньомісячної зарплати, кількості місяців у кварталі та різниці між нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю. (На період воєнного стану розмір внеску — 50% базової ставки).Адміністрування та відповідальністьШтрафи за несплату внеску:за несвоєчасну сплату — 7% від суми; за донарахування (але не більше 50% суми) — 10% від донарахованої суми.До того ж на суму недоїмки нараховуватиметься пеня в розмірі 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення. Штраф за звітність: 170 гривень за неподання, несвоєчасне подання або подання звітності не за встановленою формою."Ці зміни вимагатимуть від роботодавців перегляду кадрових процесів та посилення контролю за виконанням нормативу працевлаштування", — зазначили в Державній службі з питань праці.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що погіршення ситуації з кадрами очікують 40% роботодавців. Найбільш скептично налаштовані великі компанії, які мають понад 250 співробітників — серед них 60% частіше прогнозують ускладнення. .

З 1 січня 2027 року Україна відмовиться від чинної системи класифікації економічної діяльності (КВЕД). Натомість триває підготовка до впровадження загальноєвропейської системи.Про це повідомили в Державній службі статистики України."Замість чинної системи запровадять європейську систему NACE 2.1-UA, яка забезпечить сумісність українських економічних даних зі статистикою країн ЄС", — ідеться в повідомленні.Наступного року, який стане перехідним, підприємці мають оновити свої види діяльності, зазначивши основний і другорядний коди, згідно з новими правилами. При цьому в Держстаті додали, що структура кодів залишиться чотиризначною, але відповідатиме європейським стандартам.Під час перехідного періоду підприємці зможуть: перевірити відповідність своїх КВЕДів новим кодам NACE 2.1-UA;отримати консультації від Держстату щодо оновлення видів діяльності.Департамент статистичної методології повинен:здійснювати організаційно-методологічне керівництво щодо впровадження та застосування на практиці КВЕДів NACE 2.1-UA, затвердженої наказом;розробити протягом 15 робочих днів проект плану заходів із впровадження в державну статистичну діяльність з 1 січня 2027 року КВЕДів NACE 2.1-UA);надати протягом трьох робочих днів департаменту цифрових інструментів і продуктів для користувачів наказ в електронній формі для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держстату.Нагадаємо, що в Україні торік кількість фізичних осіб-підприємців з найманими працівниками зросла на 9%. Лідирували в цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця..

З 1 січня 2026 року в Україні запрацює новий проект Державної служби зайнятості, який дозволить громадянам отримувати фінансову допомогу одразу після втрати роботи, ще до офіційного звернення та отримання статусу безробітного. Директорка Державного центру зайнятості (ДЦЗ) Юлія Жовтяк на своїй сторінці в Facebook розкрила деталі нового проекту, головна мета якого — максимально швидко повернути людей на ринок праці.Ця система працюватиме автоматично: якщо особа віком 18–60 років протягом 60 днів після втрати роботи не працевлаштовується, а роботодавець припиняє сплату ЄСВ, Пенсійний фонд України миттєво передає ці дані до ДЦЗ. На основі цього обміну створюється електронна картка, і людині негайно пропонують широкий спектр послуг, орієнтованих на її потреби та досвід:сприяння у працевлаштуванні (співбесіди, направлення до роботодавців);профорієнтаційні послуги (тестування, діагностика професійних навичок);професійне навчання та підвищення кваліфікації;компенсації для роботодавців, які беруть на роботу таких осіб;гранти "Власна справа" для започаткування бізнесу;участь у суспільно корисних роботах "Армія відновлення";можливість оформлення статусу безробітного для отримання соціальних виплат."Філософія проєкту чітка і зрозуміла – мінімум часу без роботи, максимум можливостей для людини", — додала Юлія Жовтяк.Раніше повідомлялось, що нардепи пропонують підвищити максимальний розмір допомоги по безробіттю до 150% від мінімальної зарплати. Фактичний розмір виплати становитиме орієнтовно 12 тисяч гривень.Нагадаємо, за даними Державної служби зайнятості, в Україні ситуація на ринку праці є досить складною, адже виник дефіцит кадрів. Причина — повномасштабна війна, яка триває уже понад три роки. На початку серпня на одного шукача роботи припадало дві вакансії..

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №11488-1, який має на меті забезпечити безперервність страхового стажу для працівників, поновлених на роботі після незаконного звільнення.Про це повідомила Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова, пише "Судово-юридична газета". За її словами, у сучасному світі трудові права мають бути надійно захищені, а поновлення на посаді за рішенням суду є ключовим кроком до відновлення справедливості у випадку незаконного звільнення.Що змінює законопроектДокумент спрямований на повне відновлення прав незаконно звільненого працівника через запровадження трьох ключових механізмів:включення всього періоду незаконного звільнення до загального страхового стажу працівника;зобов'язання роботодавця сплатити відповідні страхові внески за цей період;забезпечення пенсійних та інших соціальних прав працівника без будь-яких втрат, спричинених незаконним звільненням.Зміни у законодавствіЗаконопроект передбачає внесення змін до законів про пенсійне страхування та збір єдиного соціального внеску. Він пропонує зараховувати до страхового стажу для обчислення пенсії той період, протягом якого працівник був незаконно звільнений, якщо:його поновили на роботі на підставі рішення суду, що набрало законної сили;роботодавець сплатив страхові внески за час вимушеного прогулу, відповідно до чинного законодавства.Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття цього законопроекту підвищить рівень дотримання правових норм у трудовій сфері, зміцнить довіру до судової системи та органів влади. Запровадження механізму стане важливим кроком до забезпечення соціальної справедливості та захисту прав працівників в Україні.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що погіршення ситуації з кадрами очікують 40% роботодавців. Найбільш скептично налаштовані великі компанії, які мають понад 250 співробітників — серед них 60% частіше прогнозують ускладнення. .

В Україні запрацює нова цифрова екосистема "Обрій". Громадяни зможуть зареєструвати статус безробітного у "Дії".Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд підтримав запуск нової екосистеми "Обрій", — зазначила вона.Через "Дію" людина зможе:зареєструвати статус безробітного;оформити допомогу;офіційно звільнитися на тимчасово окупованих територіях;отримати грант до 15 тисяч гривень на перекваліфікацію. "Система "Обрій" автоматично визначатиме, хто втратив роботу, і підбиратиме вакансії за навичками, досвідом і локацією (AI-matching)", — пояснила Свириденко.До того ж аналітика в реальному часі допоможе державі й бізнесу прогнозувати потреби у навичках. "До системи підключаються всі ключові державні інституції. Адміністратором стане Державна служба зайнятості", — додала посадовиця.Нагадаємо, за даними Державної служби зайнятості, повномасштабна війна спричинила дефіцит кадрів на ринку праці, тому українки все частіше змушені обирати професії, які традиційно вважалися "чоловічими"..

Держава систематично трансформує політику щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Ключова мета — створити умови, в яких кожна людина, яка хоче і може працювати, отримає таку можливість.Як заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев, з 1 січня 2026 року можуть набути нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю.Він зауважив, що для людей з інвалідністю процедури працевлаштування є складними, а часом непомірними. Вони самі чи їх роботодавці часто потребують додаткової підтримки. "Ці люди — величезний і неоціненний резерв для ринку праці. Адже всього лише 16% осіб з інвалідністю працюють. А у країнах Європи — більше ніж 60 %. Нам критично потрібно рухатися, адже сьогодні загальна кількість людей з інвалідністю стрімко зростає", — наголосив посадовець.Гетманцев зауважив, що нові механізми сприяння та підтримки у працевлаштуванні уже ухвалили. Закон про гарантії осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування №4219-IX, за його словами, заклав основу гарних можливостей для всіх осіб з інвалідністю, хто хоче працювати. Відповідно, з 1 січня 2026 року він повинен бути застосований."Те, на що хочу звернути увагу — засоби розумного пристосування. Це рішення під людину. Це не універсальний список, а персональний набір кроків, які роботодавець підбирає разом із людиною, щоб вона могла працювати комфортно і без бар’єрів", — заявив він.Нардеп пояснив, що сьогодні ці засоби зводяться до вузьких технічних рішень. Так, йдеться про зручний стіл і крісло, пандус, поручні, комп’ютер і потрібні програми, засоби зв’язку (слуховий апарат, гарнітура, програми, що збільшують шрифт або читають текст уголос), а також засоби пересування  (тростина, крісло колісне тощо). Проте Гетманцев зауважив, що "цього критично недостатньо". Що очікуємо з 1 січня 2026 рокуРоботодавець зможе:звужувати чи спрощувати обов’язки працівника;зменшувати робочий час для працівника з інвалідністю без зниження зарплати;пропонувати зручний графік роботи;давати додаткові оплачувані перерви для відпочинку чи вправ;запрошувати асистента або наставника, який допоможе працівнику з інвалідністю з робочими завданнями чи комунікацією в колективі.До того ж з 1 січня 2026 року кожен роботодавець матиме право на компенсацію за впровадження всіх цих рішень. Так, новий підхід передбачає відшкодування роботодавцю вартості всіх організаційних змін на робочому місці, що зроблено для працівника з інвалідністю:частини заробітної плати, яку роботодавець виплачує працівнику з інвалідністю у разі зменшення робочого часу чи зменшення обов’язків;оплату послуг персонального асистента; витрати на залучення інших працівників, які допомагають працівнику з інвалідністю під час виконання завдань, комунікації та адаптації на робочому місці. Водночас Гетманцев наголосив, що важливо, щоб "уряд встиг прийняти всі потрібні акти: обсяги та порядок компенсації". "Наразі ці акти ще не затверджені, тож планую звертатися до уряду та Мінсоцполітики із запитами про стан їхньої підготовки. Інакше є ризик, що корисні новації, які мають допомагати вже з 1 січня, зависнуть на папері й будуть фактично зведені нанівець", — підсумував він.Нагадаємо, в Україні запрацювала оновлена платформа "Прихисток. Робота". На цьому порталі внутрішньо переміщені особи можуть знайти роботу та житло..

В Україні запрацювала оновлена платформа "Прихисток. Робота". На цьому порталі внутрішньо переміщені особи можуть знайти роботу та житло.Про це повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.Платформа "Прихисток. Робота" покликана допомогти ВПО знайти роботу та житло, щоб повноцінно інтегруватися у нових громадах та бути економічно активними членами суспільства. Основна ідея "перегукується із підходами до впровадження соціальної політики, коли держава пропонує програми підтримки переселенців, спираючись на відновлення гідності громадян". "Соціальна політика спрямована на те, щоб відновити гідність людей. Не просто давати невеликі кошти, а зробити все, щоб допомогти людині почати все спочатку. Якщо людина має, де жити, і має можливість працювати — вона не просто виживає, вона стає частиною місцевої спільноти, сплачує податки, виховує дітей, розвиває громаду. "Прихисток.Робота" — це приклад практичного рішення, як поєднати ці два елементи", — зазначив Улютін.Своєю чергою, народна депутатка та ініціаторка проекту "Прихисток. Робота" Галина Янченко розповіла, що програма "Прихисток" запрацювала з першого дня повномасштабного вторгнення, спочатку як група в соціальній мережі, за допомогою якої понад один мільйон українців знайшли житло. "Спочатку цей проект був лише як спосіб ВПО знайти безплатне житло. Однак, зараз це не просто про пошук місця, де проживати, це можливість допомогти людям почати життя знову", — заявила вона.Платформа "Прихисток. Робота": чим важливаПлатформа "Прихисток. Робота" містить:вакансії, які передбачають житло від роботодавця; програми перекваліфікації та перенавчання; інструмент пошуку вакансій за допомогою штучного інтелекту та передбачає співпрацю держави та бізнесу. Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, у вересні уряд продовжив допомогу вразливим категоріям внутрішньо переміщеним особам ще на шість місяців. Виплати будуть нараховуватися автоматично, але не всім..

Повномасштабна війна спричинила дефіцит кадрів на ринку праці, тому українки все частіше змушені обирати професії, які традиційно вважалися "чоловічими".Про це повідомляє прес-цент Державної служби зайнятості. Так, у межах експериментального проекту 832 українки розпочали навчання за "чоловічими" професіями.Цей проект дає можливість жінкам не лише опанувати 31 популярну професію, що належать до категорії традиційно чоловічих, а й отримати гарантоване працевлаштування після навчання. Водночас компанії отримують підготовлених спеціалісток для галузей із дефіцитом кадрів."Роботодавці, які шукають нових фахівчинь, уже подали 450 заяв. Навчання завершили 337 українок, з яких 287 уже працевлаштовані. Наразі ще 495 жінок продовжують опановувати нові професійні навички", — зазначили в прес-центрі.Які "чоловічі" професії найпопулярніші серед жінокСеред учасниць проекту найбільший інтерес викликали такі професії: верстатниця деревообробних верстатів — 283 заявки;операторка котельні — 165 заявок;трактористка — 154 заявки.Також популярними є такі професії: водійка навантажувача;водійка тролейбуса;операторка верстатів з ЧПУ;слюсарка-ремонтниця.Лідерами за кількістю направлень жінок на навчання стали п’ять областей: Івано-Франківська;Житомирська;Дніпропетровська;Рівненська;Волинська."Щоб скористатися послугою, жінка чи роботодавець можуть подати заявку онлайн або особисто звернутися до найближчого центру зайнятості", — додали у прес-центрі.Нагадаємо, нещодавно в Україні з'явився новий сервіс "Тренди ринку праці". Він містить доступну інформацію не лише про вакансії, а й заробітні плати..