# ринок праці

В Україні питання звільнення під час лікарняного традиційно залишається одним із найдискусійніших у трудових відносинах. Верховний Суд сформував важливу позицію щодо скорочення працівників під час тимчасової непрацездатності. У пресслужбі Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, посилаючись на справу Верховного Суду №380/22484/24 від 29 квітня 2026 року, зробили уточнення щодо звільнення під час лікарняного, та розповіли про наслідки порушення гарантій працівника."Заборона на звільнення працівника під час лікарняного є самостійною трудовою гарантією, а не окремою підставою для незаконності звільнення", — пояснили у пресслужбі, зауваживши, що ця норма закріплена у частині 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.Її порушення саме по собі не означає автоматичної незаконності звільнення, якщо роботодавець мав законні підстави для припинення трудових відносин. Йдеться, зокрема, про випадки завершення строкового трудового договору, дисциплінарні підстави чи інші порушення умов праці. Якщо звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності працівника, це свідчить про порушення процедури та трудових гарантій, але не про відсутність підстав для звільнення."У такому випадку належним способом захисту прав працівника є не обов’язкове поновлення на роботі, а зміна дати звільнення — датою припинення трудових відносин має бути перший день після завершення лікарняного або відпустки", — пояснили у пресслужбі.Фактично Верховний Суд підтвердив підхід, за яким роботодавець не позбавляється права звільнити працівника за наявності законних підстав, однак зобов’язаний дотриматися гарантій, передбачених трудовим законодавством.Норма права: ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (крім окремих випадків, прямо передбачених законом).Варто звернути увагу, що це рішення має практичне значення як для роботодавців, так і для працівників:роботодавцям варто уважно перевіряти періоди лікарняних перед виданням наказів про звільнення;️працівники можуть оскаржувати саме дату звільнення;судова практика дедалі частіше застосовує принцип пропорційності, не визнаючи автоматично незаконним усе звільнення через порушення гарантій процедури.Нагадаємо, за даними ПФУ, в Україні допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від набутого страхового стажу — у розмірі 50%, 60%, 70% або 100% середньої заробітної плати.Читайте також: У кого найвища зарплата в Україні у 2026 році: список професій.

В умовах воєнного стану Україна шукає додаткові механізми для подолання кадрового дефіциту в державних органах та органах місцевого самоврядування. Одним із рішень стало ухвалення закону №4782-ІХ, який тимчасово змінив правила щодо граничного віку перебування на державній службі.У пресслужбі Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради пояснили, чи можна одночасно працювати на держслужбі та отримувати пенсію, особливо якщо йдеться про спеціальні виплати.Законом України від 11.02.2026 №4782-ІХ "Про внесення зміни до статті 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян" на час дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування тимчасово підвищено граничний вік перебування на державній службі та на службі в органах місцевого самоврядування (ОМС) на п'ять років (тобто з 65 до 70 років, а в окремих випадках до 75 років).Що змінилосяЯк відомо, раніше граничний вік перебування на держслужбі за загальним правилом становив 65 років. Після його досягнення особа повинна була припинити службу, навіть якщо мала досвід, професійну репутацію та бажання працювати далі.Новий закон тимчасово підвищив граничний вік перебування на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування. Нові терміни — на час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування. Фактично закон дозволяє:перебування на службі до 70 років;в окремих випадках — до 75 років (за рішенням уповноваженого органу/посадової особи).Це не означає автоматичного повернення на службу всіх пенсіонерів. Закон лише створює можливість для призначення або продовження служби, якщо є потреба та рішення керівництва.Кого торкнулися зміниЗміни актуальні для осіб, які:вже були державними службовцями;звільнилися через досягнення 65 років;оформили пенсію;мають бажання повернутися на державну службу або службу в ОМС."Тобто сам факт пенсії не блокує повернення. Обмеження щодо віку стало м’якшим, а отже частина людей отримала шанс знову працювати в державному секторі", — пояснили в пресслужбі.Як діяти колишньому держслужбовцю: алгоритм поверненняПовернення на державну службу — це не "поновлення автоматом". Це фактично нове працевлаштування, яке потребує кадрової процедури. Для цього потрібно:Переконатися, що вік відповідає новим правилам. Якщо особі вже понад 65 років, але вона:не досягла 70 років (або 75 — якщо застосовується продовження), то вона може бути призначена на посаду за рішенням суб’єкта призначення.Знайти актуальну вакансію. Повернутися можна лише тоді, коли є:вакантна посада;потреба у працівнику;можливість оформлення відповідно до законодавства.У багатьох випадках це відбувається через конкурс або процедури добору (залежно від категорії посади та умов воєнного стану).Подати документи та звернутися до кадрової служби. Йдеться про:заяву про участь у доборі/призначенні;документи про освіту та кваліфікацію;підтвердження стажу;паспорт, РНОКПП;трудову книжку або дані з реєстру.Отримати рішення суб’єкта призначення. Ключове рішення — за керівником або органом, який має право призначати на посаду. Саме суб’єкт призначення оцінює:потребу в працівнику;досвід кандидата;професійну придатність;можливість призначення за віковими правилами.Чи можна працювати і отримувати пенсію одночасноБагато колишніх держслужбовців помилково вважають, що після повернення на державну службу пенсійні виплати автоматично припиняються. Насправді все залежить від того, який саме вид пенсії отримує людина — звичайну пенсію за віком чи спеціальну пенсію державного службовця.Якщо йдеться про звичайну пенсію за віком, призначену відповідно до закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", то повернення на держслужбу не позбавляє права на виплати. У такому випадку особа може одночасно отримувати і заробітну плату, і пенсію. Виплати не припиняються, хоча можливі окремі нюанси щодо індексації чи перерахунку.Інша ситуація — зі спеціальною пенсією держслужбовця. Якщо пенсіонер знову обіймає посаду державної служби, виплата такої пенсії зазвичай призупиняється на період роботи. Це пов’язано з тим, що спеціальна пенсія нараховується особам, які завершили державну службу та більше не перебувають на посаді.Після призначення на посаду пенсіонеру необхідно звернутися до ПФУ із заявою та копією наказу про працевлаштування. На підставі цих документів фонд призупиняє виплату спеціальної пенсії на час служби. Після звільнення виплати можуть бути поновлені за окремою заявою.Водночас законодавство дозволяє в окремих випадках перейти зі спеціальної пенсії на звичайну пенсію за віком. Тоді держслужбовець може і працювати, і паралельно отримувати пенсію. Однак юристи радять попередньо прорахувати фінансову вигоду, адже спеціальна пенсія часто є значно більшою.Нагадаємо, значна частина українських пенсіонерів, які продовжують офіційно працювати, після нещодавнього планового перерахунку виплат зіткнулася із неприємним сюрпризом. Попри чесно відпрацьований додатковий стаж, реальний розмір їхнього грошового забезпечення для багатьох громадян фактично взагалі не змінився.Читайте також: Нові правила працевлаштування: що змінилося з 1 січня 2026 року.

У 2026 році український ринок праці демонструє помірне, але стабільне зростання доходів. Середня заробітна плата за різними оцінками коливається в межах близько 30 тисяч гривень на місяць. Це приблизно на кілька тисяч більше, ніж у попередньому році. Пояснюється це дефіцитом кадрів, конкуренцією між роботодавцями та поступовою адаптацією економіки до умов воєнного часу.Водночас зростання зарплат є нерівномірним. Так, висококваліфіковані фахівці отримують суттєво більше, тоді як частина соціальних і бюджетних сфер залишається на значно нижчому рівні оплати.Хто заробляє найбільшеАбсолютними лідерами за доходами залишаються фахівці у сфері нерухомості та окремі технічні професії. Брокери з нерухомості можуть отримувати понад 100 тисяч гривень на місяць, що робить цю сферу однією з найприбутковіших в Україні.Також високі зарплати фіксуються у будівельних спеціальностях із високою кваліфікацією. Фасадники, тинькарі та мулярі можуть заробляти від 55 до 65 тисяч гривень і більше. Окремо виділяються водії-далекобійники, автоелектрики та машиністи спецтехніки, де доходи часто сягають 80-90 тисяч гривень.IT, оборона і технічні професіїСфера інформаційних технологій і телекомунікацій традиційно залишається серед лідерів. У 2026 році середні зарплати тут перевищують 75-85 тисяч гривень. Найбільше отримують програмісти, тестувальники та інженери розробки програмного забезпечення.За останні декілька років стабільно високі заробітні плати у секторі безпеки та оборони. У середньому вони можуть сягати близько 70 тисяч гривень. Така оплачуваність робить цю сферу однією з ключових на ринку праці як за рівнем оплати, так і за кількістю вакансій.Де платять меншеПопри загальне зростання, значна частина працівників отримує значно нижчі доходи. Найменші зарплати традиційно фіксуються в освіті, культурі та окремих бюджетних сферах — приблизно 17-20 тисяч гривень на місяць. Іноді зарплата людей, що працюють у подібних установах сягає навіть менших чисел. Це залежить від фактора досвіду, регіону, а також самого роботодавця.Також існує помітна регіональна різниця. Найвищі середні доходи — у столиці, де зарплата може перевищувати 49 тисяч гривень. У регіонах цей показник часто значно нижчий, особливо в центральних і західних областях.Як змінюється ринок праціОстанні роки показали суттєву трансформацію ринку праці. Роботодавці все частіше стикаються з нестачею кадрів, тому змушені підвищувати зарплати та пропонувати більш гнучкі умови праці.Водночас змінюються й самі запити працівників. Так, зростає інтерес до онлайн-професій, віддаленої роботи, сфер SMM, контенту та цифрових сервісів. Попри це, найбільший попит роботодавців залишається у класичних сферах — торгівлі, логістиці та робітничих спеціальностях.Зарплати в Україні у 2026 році продовжують зростати, але нерівномірно. Найбільше "виграють" висококваліфіковані спеціалісти, технічні працівники, сфера IT та оборонний сектор. Натомість соціальні та гуманітарні професії залишаються з найнижчим рівнем оплати.Нагадаємо, в Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Додамо, також в Україні запустили проєкт, який допоможе внутрішньо переміщеним особам отримати безкоштовне технічне навчання з подальшим працевлаштуванням.Читайте також: Нечіткі умови, дивні пропозиції й не тільки: "червоні прапорці" під час пошуку роботи.

За січень-лютий 2026 року до Державної служби зайнятості України звернулися понад 41 тисяча роботодавців, які запропонували більш як 111 тисяч вакансій. Найбільша частка пропозицій, понад 14%, припала на Львівську область.Згідно з даними ДСЗ, загалом по країні рівень закриття вакансій становить близько 35%, однак показники суттєво відрізняються між регіонами. Наприклад, у Донецькій області цей показник сягає 68,5%, що є одним із найвищих результатів.Серед найпоширеніших вакансій у цей період:водій автотранспортних засобів — 4,5 тисячі;продавець продовольчих товарів — 4,1 тисячі;підсобний робітник — 3,5 тисячі.Регіони-лідери за кількістю вакансійНайбільше пропозицій роботи зафіксовано у Львівській області — майже 16 тисяч. Далі йдуть Дніпропетровська область (приблизно 7 тисяч) та Київ і Київщина (по 6 тисяч).За два місяці служба зайнятості змогла укомплектувати близько 38,5 тисяч вакансій. У середньому пошук працівника на одну позицію триває близько 17 днів.Найшвидше вакансії закривають у Донецькому обласному центрі зайнятості — в середньому за 5 днів. Також високі показники фіксують у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях, де рівень укомплектування перевищує 50%.Найбільше працевлаштуваньЗа кількістю працевлаштованих клієнтів лідирує Дніпропетровська область (близько 4 тисяч осіб), далі — Львівська (понад 3 тисячі) та Івано-Франківська (приблизно 2,7 тисячі)."Проте відсоток зайнятості від загальної кількості поданих вакансій та сукупність працевлаштованих – це різні показники", — додали у ДСЗ.Нагадаємо, в Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Додамо, також в Україні запустили проєкт, який допоможе внутрішньо переміщеним особам отримати безоплатне технічне навчання з подальшим працевлаштуванням..

Київ продовжує утримувати лідерство за рівнем доходів населення, значно випереджаючи інші регіони України за показником середньої зарплати. Водночас у Кіровоградській та Чернівецькій областях зафіксовано найнижчі рівні оплати праці, що акцентує на глибокій регіональній диференціації на вітчизняному ринку праці.Про це на сторінці в Facebook повідомляє Державна служба статистики України.Станом на березень 2026 року середній рівень оплати праці в Україні становить 30 356 гривень. Це на 7,2% більше, ніж було зафіксовано у лютому 2026 року.Де платять найбільше та найменшеЗа даними Служби, рівень доходів традиційно залежить від місця проживання та економічної активності регіону:лідери з оплати праці: перше місце посідає м. Київ із середнім показником 49 381 гривню, на другому місці Київська область — 29 997 гривень;найнижчі зарплати: найменше в середньому отримують жителі Кіровоградської області (21 375 гривень) та Чернівецької області (21 453 гривні).Найприбутковіші та дефіцитні професіїЯк зазначили у Аналіз за видами економічної діяльності показує значний розрив між різними секторами:найвищі заробітки зафіксовані у сфері інформації та телекомунікацій, де середня зарплата сягнула 85 673 гривні.Найменш оплачуваною галуззю залишається освіта із показником лише 19 394 гривні.Попри загальну тенденцію до зростання доходів, ситуація із вчасними виплатами залишається напруженою. Станом на 1 квітня 2026 року сукупна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становить 3,6 мільярда гривень.Нагадаємо, українці у травні традиційно отримають низку соціальних виплат, пенсій, допомог та компенсацій, які держава спрямовує на підтримку різних категорій населення. Йдеться як про регулярні щомісячні нарахування, так і про окремі програми для громадян, які потребують соціального захисту..

Український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Як повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, проєкт постанови Кабміну, який запускає перший етап реформи Державної служби з питань праці уже готовий. Документ направлено на погодження до зацікавлених органів влади, а також винесено на обговорення з бізнесом, профільними асоціаціями та експертним середовищем.Нова модель державного нагляду у сфері охорони праціЗапропоновані зміни передбачають перехід від чинної системи, де держава одночасно регулює та впливає на доступ до ринку послуг з охорони праці, до моделі, у якій Держпраці концентрується виключно на наглядових функціях. Йдеться про:розмежування контрольних і сервісних функцій;передачу частини процедур незалежним акредитованим органам;скасування адміністративних погоджень, які не пов’язані з держнаглядом;цифровізацію документів і рішень;розвиток ризик-орієнтованого підходу до перевірок.Очікуваний ефект для бізнесу та державиЗа попередніми оцінками Мінекономіки, скорочення зайвих процедур може дати бізнесу економічний ефект на рівні близько 4,473 мільярда гривень на рік.Водночас адміністративний ресурс Держпраці може бути оптимізований приблизно на 27,205 мільйонів гривень щорічно, що дозволить спрямувати його на контроль реальних ризиків для життя і здоров’я працівників.Яка мета реформиМіністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що мета реформи — спростити регулювання, прибрати зайві процедури та підвищити ефективність системи охорони праці.За його словами, Держпраці має зосередитися на запобіганні порушенням, контролі реальних ризиків і захисті працівників, а не на адміністративних процедурах, які не впливають на рівень безпеки.Наступні крокиНаступним етапом реформи стане цифровізація сфери охорони праці в системі "Обрій". Мінекономіки вже розпочало консультації з бізнесом і планує доопрацювати пакет змін за результатами обговорень. У відомстві закликають роботодавців, галузеві асоціації, експертів та працівників долучатися до публічної дискусії, щоб сформувати більш прозору та ефективну систему державного нагляду у сфері охорони праці.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати.Читайте також: Половина робочих місць в Україні — небезпечні: профспілки б'ють на сполох.

На сьогодні в Україні до половини робочих місць не відповідають базовим стандартам безпеки. Ба більше, рівень смертності на виробництві залишається одним із найвищих у Європі.Про це заявив голова Профспілки будівельників України Василь Андрєєв під час обговорення трудової реформи та євроінтеграції, передає "Соцпортал".За словами посадоця, офіційна статистика вже свідчить про критичну ситуацію. Так, смертність на робочих місцях в Україні щонайменше вдвічі перевищує показники Румунії, яка зараз має найгірший рівень у ЄС. Проте, як відзначив Андрєєв, реальні цифри можуть бути ще вищими, адже роботодавці почасти приховують частину нещасних випадків."Ми як профспілки стикаємося з кейсами, коли такі випадки просто не реєструються", — зазначив Андрєєв.За даними фахівці, наразі із приблизно восьми мільйонів робочих місць в Україні — близько трьох мільйонів не відповідають гігієнічним і безпековим стандартам."Це означає, що половина людей працює в умовах, де вони швидше отримають травму або професійне захворювання, ніж безпечно завершать робочий день", — наголосив він.Окремо Андрєєв звернув увагу на затримку з ухваленням нового законодавства у сфері безпеки праці. За його словами, відповідний законопроєкт розробляється ще з 2019 року, однак досі не прийнятий. За його словами, документ базується на європейських директивах і передбачає перехід до превентивної моделі охорони праці, коли ризики мають попереджуватися, а не лише розслідуватися після інцидентів.Водночас ініціатива передбачає суттєве посилення відповідальності роботодавців, зокрема, запровадження значних штрафів за порушення."Жодна норма не виконується без примусу — ні податки, ні правила дорожнього руху. Те саме стосується і безпеки праці", — наголосив Андрєєв.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати..

Пошук роботи — це не тільки про нові можливості, а й про ризики. Щоб уникнути шахрайства або недобросовісних роботодавців, варто звертати увагу на так звані "червоні прапорці" — тривожні сигнали, які можуть свідчити про проблеми.Шахрайські схемиУ Державній службі зайнятості наголошують, що один із найнебезпечніших сигналів — це фінансові вимоги ще до початку роботи.Пропозиція вкласти гроші: вас просять оплатити "навчання", придбати товар або внести кошти для старту роботи без жодних офіційних підтверджень.Запит банківських даних: псевдороботодавці можуть вимагати реквізити картки або особисті дані нібито для "виплат", але насправді — для шахрайства.Неофіційне працевлаштуванняВідсутність офіційності — це серйозний ризик для працівника:роботодавець може зникнути без виплат;відсутній трудовий договір;можливі проблеми із законом.Нечіткі умови роботиЯкщо роботодавець не може пояснити, що саме вам доведеться робити — це привід насторожитися.Розмиті обов’язки: вакансія без конкретного опису задач.Надто швидка співбесіда: мінімум запитань, відсутність перевірки навичок.Пропозиція "тут і зараз": тиск із вимогою одразу погодитися або працювати без оформлення.Порушення прав та дискримінаціяДеякі вакансії одразу демонструють упереджене ставлення.Сексизм та ейджизм: наприклад: "шукаємо дівчину до 25 років".Оцінка зовнішності: замість професійних якостей звертають увагу на вигляд.Дискримінаційні запитання:"Це чоловіча робота — ви впораєтесь?""Ви занадто молоді/старі для цієї посади"5. Невідповідність вимог і зарплатиЗавищені очікування без адекватної винагороди є ще одним сигналом.Довгий список вимог: великий перелік навичок і досвіду.Низька зарплата: оплата значно нижча за середню на ринку.Забагато обов’язків: поєднання кількох посад в одній без компенсації.6. Проблеми всередині компаніїПоведінка рекрутера також багато про що говорить.Непідготовленість HR: не можуть чітко розповісти про компанію чи вакансію.Негатив під час співбесіди: скарги на керівництво, колег або ситуацію в компанії.Ознаки слабкого управління: відсутність структури, хаос у процесах.. Нагадаємо, нещодавно в уряді розповіли, скільки працівників ремонтних бригад отримають доплати за лютий.Додамо, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також інформувала, що український уряд продовжує перезавантажувати політику зайнятості як важливу складову економічної політики держави. Серед реформ — новий Трудовий кодекс і системні рішення для людей і бізнесу із залученням донорів і приватного сектору.Читайте також:Нові правила працевлаштування: що змінилося з 1 січня 2026 рокуУ МОН посилили вимоги до кандидатів на роботу в школах і садкахДержслужбовці працюють разом з ШІ: чи може AI-асистент забрати роботу в людей.

В Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Програма передбачає комплексну підтримку учасників: навчальні тренінги та підготовку резюме, консультації з підготовки до співбесід, швидкі зустрічі з роботодавцями, короткі стажування тривалістю до 10 днів, а також гнучкі графіки роботи та адаптацію робочих місць під потреби працівників.Пілотна фаза стартує у 2026 році. Організатори планують залучити близько 500 роботодавців та забезпечити щонайменше 1300 працевлаштувань. Програма покликана створити умови, у яких досвід і компетенції людей старшого віку стануть цінним ресурсом для українського бізнесу.Нагадаємо, в Києві з 1 квітня стартує приймання документів до перших класів на 2026/2027 навчальний рік. Заяви можна подавати до 1 червня включно.Додамо, в Україні офіційно запустили "Кабінет пацієнта", який дозволяє підписати декларацію з лікарем онлайн. Через цей сервіс можна обрати сімейного лікаря, підписати декларацію дистанційно, керувати своїми медичними даними та історією хвороби, а також відстежувати направлення на аналізи та рецепти..

У четвер, 2 квітня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення про запуск експериментального проєкту, який посилює зв’язок між професійним навчанням і конкретним запитом роботодавця.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Його мета — допомогти підприємствам оборонно-промислового комплексу й інших пріоритетних галузей швидше, відповідно до їхнього запиту, готувати потрібних фахівців", — пояснила вона.За її словами, в Україні вже діє інструмент підтримки навчання через ваучери та перенавчання. Тепер уряд посилює прив’язку державної підтримки до конкретного запиту роботодавця та передбачає дві форми підтримки: грант для людини та компенсацію роботодавцям, які інвестують у підготовку кадрів."Цього року державна підтримка становитиме до 30 тисяч гривень на здобуття повної професійної кваліфікації та до 15 тисяч гривень — на часткову", — конкретизувала очільниця уряду.Вона уточнила, що такі самі граничні суми діятимуть і для компенсації роботодавцям витрат на навчання працівників.Свириденко розповіла, що програма фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття."Динамічній сфері оборонного виробництва й іншим пріоритетним галузям, наприклад енергетиці, потрібні кваліфіковані фахівці, які посилюють нашу спроможність нарощувати власне виробництво", — акцентувала вона.За її словами, українці вже пропонують світові унікальні оборонні рішення. Маємо стати нацією інженерів, щоби масштабувати ці досягнення."Ці зміни — частина нової політики зайнятості уряду. Формуємо ринок праці відповідно до сучасних запитів і потреб економіки", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністерка зазначала, що Кабмін продовжує підтримку тих, хто щодня відновлює критичну інфраструктуру після російських атак. Понад 14 000 працівників ремонтно-відновлювальних бригад отримають доплати за лютий..

Український уряд продовжує перезавантажувати політику зайнятості як важливу складову економічної політики держави. Серед реформ — новий Трудовий кодекс та системні рішення для людей і бізнесу із залученням донорів і приватного сектору.Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, в Україні працює 13,1 мільйона людей — менше половини усього працездатного населення. Водночас 74% компаній мають труднощі з пошуком персоналу. Через війну і міграцію ринок праці став ключовим викликом для економіки."Саме тому ми розпочинаємо тиждень зайнятості. Представимо урядові рішення і програми з профорієнтації, перенавчання, підтримки роботодавців і залучення до роботи молоді, жінок, людей старшого віку, ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю — відповідно до Стратегії зайнятості до 2030 року", — наголосила вона.За її словами, сьогодні на трудовому Кабміні ухвалили дві ключові ініціативи. Програма "Точка опори"Уряд допомагатиме роботодавцям зберегти робочі місця у період простою після обстрілів. Свириденко пояснила, що програма працюватиме для постраждалих підприємств, які змушені зупинити роботу або відновлюватися після пошкоджень."Такі роботодавці зможуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників у період вимушеної перерви в роботі, а також компенсацію ЄСВ на ці суми", — заявила посадовиця.Свириденко додала, що ця програма допоможе:бізнесу — зберегти команди в найскладніший період, відновитися і продовжувати працювати;людям — зберегти роботу, дохід і страховий стаж.Звільнення через "Дію"Також уряд запускає механізм дистанційного припинення трудових відносин через "Дію" для окупованих територій."Йдеться про людей, чиї роботодавці залишилися на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. Вони фактично вже не працюють на попередньому місці, але формально залишаються працевлаштованими і через це не можуть офіційно влаштуватися на нову роботу. Прибираємо цю правову пастку і даємо людям можливість працювати далі", — пояснила прем’єр-міністр.Подати заяву на звільнення з роботи на ТОТ можна буде онлайн — через "Дію". Система автоматично зафіксує дату припинення трудових відносин, проінформує роботодавця та оновить дані в державних реєстрах."Продовжуємо системно реформувати трудові відносини та формувати політику зайнятості, яка працює для людини, для бізнесу і для відновлення економіки країни", — додала Свириденко.Нагадаємо, до 10 червня 2026 року українці мають обов'язково оцифрувати свої трудові книжки. Як це зробити — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.

Порівняно зі січнем цього року в Україні на 1,2% зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню. Офіційна мінімальна зарплата цього року — 8 647 гривень на місяць.Про це повідомила Державна служба статистики України. Там зазначили, що найбільше платять мешканцям Києва — в середньому 45 651 гривню, а також у Київській області — 29 077 гривень.Натомість найнижчу зарплату отримують мешканці Кіровоградщини (20 083 гривні) та Чернівецької області (20 460 гривень).Працівники сфери інформації та телекомунікацій мають найвищу зарплату — в середньому 78 941 гривню, а найнижчу — працівники мистецтва, спорту, розваг і відпочинку (18 681 гривню).Заборгованість із виплати зарплатні станом на 1 березня складає 3,5 мільйона гривень.Як відомо, 2026 року мінімальну зарплату в Україні визначили в розмірі 8 647 гривень на місяць.Нещодавно видання Bloomberg повідомило, що Україна може залишитися без коштів на оборону вже до червня 2026 року. Головною причиною названо затримки та блокування допомоги від ключових західних партнерів.Нагадаємо, згідно з декларацією, доходи Володимира Зеленського за 2025 рік складалися із заробітної плати президента, банківських відсотків і доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом ця сума склала близько семи мільйонів гривень..

До 10 червня 2026 року українці мають обов'язково оцифрувати свої трудові книжки. Проте відсутність електронної копії не призведе до втрати страхового стажу.Як пояснили у пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, періоди трудової діяльності, набуті до 1 січня  2004 року, тобто до набуття чинності закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", підтверджуються за даними трудової книжки, виданої при працевлаштуванні та оформленої в установленому порядку. "Стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування", — зазначили в ПФУ.Відповідно до закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" з 2021 року в Україні запроваджено облік трудової діяльності працівників в електронній формі. Цей документ містить дані про: прийняття на роботу;переведення;звільнення;інші зміни.Щоб в електронній трудовій книжці відображалася інформація про всі періоди трудової діяльності працівника, у тому числі до 1 січня 2004 року, мають бути оцифровані відомості з паперової трудової книжки."Законом визначено п’ятирічний період, протягом якого ПФУ вносить до реєстру застрахованих осіб відсутні відомості про трудову діяльність працівників на підставі оцифрованих трудових книжок. Кінцевий термін цього періоду спливає 10 червня 2026 року", — пояснили у пресслужбі.Як оцифрувати трудову книжкуПодати скановані копії паперової трудової книжки через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України можуть як роботодавці (через особистий кабінет страхувальника), так і працівники самостійно (через особистий кабінет застрахованої особи)."Водночас, якщо з тих чи інших причин сканкопію паперової трудової книжки у визначений період не буде подано на оцифрування, то це не призведе до втрати набутого страхового стажу", — запевнили в ПФУ.Варто зауважити, що інформація про трудову діяльність осіб, що розпочалась після 1 січня 2004 року, не потребує підтвердження шляхом оцифрування трудової книжки, оскільки вже внесена в реєстр застрахованих осіб на підставі звітів страхувальників.Нагадаємо, з 1 березня 2026 року Пенсійний фонд провів перерахунок пенсій. Дізнатися про новий розмір виплат після індексації українці можуть в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ.Читайте також: Як докупити стаж до пенсії у 2026 році: скільки це коштує і як оформити.

В Україні запустили проєкт, який допоможе внутрішньо переміщеним особам отримати безкоштовне технічне навчання з подальшим працевлаштуванням. Як повідомила заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Тетяна Кірієнко, за відносно короткий термін — від двох до шести тижнів — можна отримати нову технічну професію. Вона зауважила, що "найкращий спосіб адаптації у новій громаді — побудувати успішну кар’єру". "Наше завдання — перетворити статус ВПО з "кризового" на "ресурсний". У цьому контексті важливо, що сьогодні ми об’єднуємо зусилля навколо таких рішень, як платформа "Прихисток. Робота", яка допомагає людям знаходити роботу та інтегруватися в економічне життя громад, а також освітні можливості KSE ProfTech (Київської школи економіки), які відкривають доступ до сучасних професій і нових навичок", — зазначила вона.Своєю чергою народна депутатка та ініціаторка проєкту "Прихисток. Робота" Галина Янченко заявила, що завдяки ініціативі "Прихисток" безкоштовне тимчасове житло отримали понад мільйон українців. Наступний етап, за її словами, — допомогти цим людям знайти роботу."На сайті "Прихисток. Робота" понад 100 тисяч вакансій. Понад три тисячі вакансій передбачають житло. Тобто, можливість працевлаштування для себе може знайти кожен, хто має такий запит. Це те, що може допомогти ВПО перестати почувати себе гостями у власній країні", — поінформувала вона.Навчання повністю безкоштовне та проходить за рахунок донорів та роботодавців. Наразі доступні програми навчання за напрямами: оператори КПК;електроніка;зварювальники;інжиніринг. Працевлаштування гарантовано вже за 2-6 тижнів, оскільки всі навчальні програми розроблені під запити бізнесу. По закінченню навчального курсу людина отримує сертифікат державного зразка. Цей проєкт розпочали Київська школа економіки ProfTech разом із платформою "Прихисток. Робота" та ГО "ВПО України" за підтримки Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. Приєднатися до навчання чи дізнатися більше деталей можна на офіційному сайті Мінсоцполітики.Нагадаємо, нещодавно Кабінет міністрів України ухвалив рішення спрямувати 1,5 мільярда гривень субвенції на облаштування та купівлю житла для розміщення внутрішньо переміщених осіб..

Середня заробітна плата у січні 2026 року знизилася на 9,5% порівняно з попереднім місяцем. Зараз вона становить 27 975 гривень.Про це повідомляє Державна служба статистики, посилаючись на оновлену статистичну інформацію про ринок праці.Де отримують найбільші та найнижчі зарплатиЗа даними відомства, найвищі виплати отримують у:Києві — 43 865 гривень;Київській області — 28 598 гривень.Найнижчий рівень оплати праці у:Чернівецькій області — 19 984 гривні;Кіровоградській області — 19 996 гривень;У яких сферах платять найбільше та найменшеТрадиційно найбільші зарплати отримують у сфері інформації та телекомунікації (76 905 гривень). Найнижчі виплати — сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (17 828 гривень)У Держстаті додали, що заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 лютого 2026 року становить 3,4 мільярда гривень.Варто зауважити, що 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що у педагогів та соціальних працівників зросте заробітна плата. Ставку обіцяють підняти з 1 січня 2026 року.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.