# ринок праці

Українці, які працюють дистанційно або займаються фрилансом, не завжди автоматично отримують страховий стаж для майбутньої пенсії. Вирішальне значення мають офіційне оформлення трудових відносин і сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ).Як подбати про пенсійні права під час віддаленої роботи, пояснили у пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.Чи зараховується дистанційна робота до страхового стажуДистанційна робота може зараховуватися до страхового стажу. Водночас важливо, щоб трудові відносини були належно оформлені, а страхові внески сплачувалися відповідно до законодавства.Якщо людина працює за трудовим договором, обов'язок нараховувати заробітну плату та сплачувати ЄСВ покладається на роботодавця. Інформація про внески відображається в реєстрі застрахованих осіб.Для фрилансерів і самозайнятих працівників умови формування стажу залежать від способу оформлення діяльності та сплати внесків. Сам факт отримання доходу через інтернет не гарантує зарахування відповідного періоду до страхового стажу.Як перевірити свій страховий стажПереглянути інформацію про страховий стаж і сплату ЄСВ можна на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.Якщо певний період роботи відсутній у реєстрі або відображений не повністю, потрібно з'ясувати причину в роботодавця чи відповідного органу. Також рекомендується зберігати трудові договори, документи про оплату праці та підтвердження сплати внесків.Як офіційно оформити дистанційну роботуДистанційну роботу регулює стаття 60-2 Кодексу законів про працю України. У трудовому договорі важливо визначити умови виконання роботи, режим робочого часу, оплату праці, забезпечення обладнанням та період відключення від робочого зв'язку.Якщо людина виконує окремі замовлення, можна укласти цивільно-правовий договір на виконання робіт або надання послуг. У ньому варто прописати предмет замовлення, строки, вартість, порядок оплати та приймання результату.Водночас цивільно-правовий договір не повинен підміняти трудові відносини, якщо за характером роботи людина фактично є найманим працівником.Чи потрібно фрилансерам відкривати ФОПОкремої організаційно-правової форми "фрилансер" в Україні немає. Залежно від характеру діяльності можна працювати за трудовим договором, виконувати окремі замовлення за цивільно-правовими договорами або зареєструвати ФОП.Оформити підприємницьку діяльність можна онлайн через портал "Дія". У разі реєстрації ФОП необхідно заздалегідь з'ясувати податкові зобов'язання та правила сплати ЄСВ.Як накопичувати страховий стаж без ФОПЗаконодавство також передбачає можливість добровільної сплати страхових внесків через Пенсійний фонд України. Скористатися цим механізмом можуть особи від 16 років, яким не призначено пенсію в солідарній системі та відомості про яких є в реєстрі застрахованих осіб. Сплачувати внески можна незалежно від того, працює людина чи ні.Для укладення договору потрібно:Зайти на вебпортал Пенсійного фонду України.Авторизуватися за допомогою КЕП, "Дія.Підпису" або іншого доступного засобу електронної ідентифікації.Обрати послугу "Договір на добровільну участь".Заповнити необхідні дані та приєднатися до типового договору.Визначити суму внеску та здійснити оплату.Суму й періодичність сплати людина визначає самостійно в межах законодавчих вимог. Щоб до страхового стажу зарахували повний місяць, внесок має бути не меншим за встановлений мінімальний страховий внесок.Сплачені кошти зараховуються за місяць, у якому вони надійшли на рахунок Пенсійного фонду України.У Пенсійному фонді наголошують, що добровільна сплата внесків допомагає формувати страховий стаж, але не замінює реєстрацію підприємницької діяльності у випадках, коли цього вимагає законодавство.Нагадаємо, до 31 грудня 2026 року окремі категорії пенсіонерів та одержувачів страхових виплат повинні пройти фізичну ідентифікацію. .

В Україні й надалі бракуватиме працівників, попри послаблення економічної активності та зниження попиту бізнесу на персонал. Водночас зарплати продовжать зростати, хоча темпи підвищення поступово сповільнюватимуться. У 2026 році реальні заробітки українців можуть зрости на 11,4%.Такий прогноз міститься у жовтневому "Інфляційному звіті" Національного банку України, в якому регулятор проаналізував економічну ситуацію та окреслив очікування на найближчі роки. У НБУ зазначають, що попит бізнесу на працівників знизився через послаблення економічної активності. Однак загальний дефіцит робочої сили залишається значним через мобілізаційні та міграційні процеси.За прогнозом Нацбанку, у 2026-2027 роках чистий відплив населення становитиме близько 200 тисяч осіб щороку. Водночас у 2028 році очікується зміна міграційної тенденції. У міру зменшення безпекових ризиків та поліпшення економічної ситуації НБУ прогнозує чисте повернення близько 100 тисяч мігрантів.Як змінюватимуться зарплати українцівСтруктурний дефіцит кадрів і надалі підтримуватиме зростання заробітних плат. Проте темпи підвищення поступово сповільнюватимуться. Згідно з прогнозом НБУ, динаміка реальних зарплат буде такою:2026 рік — зростання на 11,4%;2027 рік — зростання на 4-5%;2028 рік — зростання на 4-5%.Нагадаємо, що в проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році)..

У жовтні 2026 року український бізнес стримано оцінив результати своєї діяльності та перспективи подальшого розвитку. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився до 47,1 пункту проти 48,2 у вересні. Роком раніше, у жовтні 2025-го, показник становив 50,3.Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств, яке проводить Національний банк України.Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) є інструментом оперативної оцінки та відстеження тенденцій розвитку економіки. Його розраховують на основі щомісячних опитувань українських підприємств реального сектору економіки щодо зміни показників їхньої діяльності порівняно з попереднім місяцем.На економічну активність підприємств негативно впливали посилення атак на енергетичну, виробничу, складську та логістичну інфраструктуру, поновлення відключень електроенергії, здорожчання пального, обмеження експорту через блокування портів і дефіцит кваліфікованих працівників.Водночас підтримували діяльність бізнесу сталий споживчий попит, високий урожай, достатня пропозиція товарів і налагодження нових логістичних маршрутів.У якому секторі бізнесу ситуація найскладнішаПідприємства всіх опитаних секторів стримано оцінили результати своєї діяльності. Найгірші оцінки продемонструвала будівельна галузь. У промисловості індекс ділової активності в жовтні становив 48,0 пункту проти 51,0 у вересні. На оцінки підприємств впливали руйнування виробничих потужностей, нестача енергоресурсів та обмеження експорту через блокування портів.Промисловці очікували скорочення обсягів нових замовлень, зокрема експортних, а також запасів сировини та матеріалів. Водночас зберігалися позитивні очікування щодо збільшення обсягів виготовленої продукції, хоча й повільнішими темпами.Найбільш стримано свою діяльність оцінили будівельні підприємства. Їхній секторальний індекс у жовтні впав до 38,5 пункту порівняно з 48,8 у вересні та 53,3 у жовтні 2025 року. На ситуацію в галузі впливали подальше призупинення державного фінансування відновлення доріг та інфраструктури, нестача кваліфікованих кадрів і сезонний фактор.Після семи місяців поспіль позитивних оцінок будівельники очікували суттєвого скорочення обсягів будівництва та нових замовлень. Також вони прогнозували зменшення закупівель сировини, матеріалів і послуг підрядників.У торгівлі індекс ділової активності становив 46,8 пункту проти 45,9 у вересні. Підприємства сектору третій місяць поспіль стримано оцінювали результати своєї діяльності. Серед основних причин — руйнування складських комплексів і збільшення витрат на транспортування та зберігання продукції.Торговельні компанії очікували подальшого скорочення товарообороту та закупівель товарів для продажу, хоча й повільнішими темпами. Також респонденти прогнозували зменшення товарних запасів і торговельної маржі.У сфері послуг індекс майже не змінився і становив 47,4 пункту порівняно з 47,3 у вересні. На діяльність підприємств впливали руйнування транспортної та складської інфраструктури, здорожчання пального й дефіцит кваліфікованих працівників. Водночас підприємства сфери послуг очікували зменшення обсягів наданих послуг, нових замовлень і послуг у процесі виконання.Бізнес прогнозує подальше зростання цін і скорочення персоналуПідприємства більшості опитаних секторів очікували збереження високих темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на продукцію власного виробництва. Винятком стала сфера послуг: її представники прогнозували сповільнення здорожчання закупівельних цін і тарифів на власні послуги.Водночас ситуація на ринку праці залишалася нестійкою. Якщо попереднього місяця очікування підприємств були іншими, то в жовтні керівники компаній усіх секторів прогнозували скорочення чисельності персоналу. Найбільш суттєве зменшення кількості працівників очікувалося у будівництві.Щомісячне опитування Національного банку проводилося з 5 до 22 жовтня 2026 року. У ньому взяли участь 587 підприємств. Найбільшу частку серед респондентів становили підприємства промисловості — 41,9%. Ще 26,9% представляли сферу послуг, 25% — торгівлю, 6,1% — будівництво.У Національному банку наголосили, що результати опитування відображають думку керівників підприємств, які взяли в ньому участь, і не є оцінками самого регулятора.Нагадаємо, раніше експертка ринку праці Тетяна Пашкіна розповідала, що український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Читайте також: В Україні гострий дефіцит кадрів: яких фахівців найбільше бракує бізнесу.

На Житомирщині припинило роботу підприємство "Кромберг енд Шуберт" (Kromberg & Schubert), яке є одним із найбільших платників податків в області. Через зупинку заводу під загрозою опинилася зайнятість 3600 працівників, а місцеві бюджети можуть втратити мільйони гривень податкових надходжень.Про це повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, коментуючи результати наради з керівництвом підприємства, представниками обласної та районної адміністрацій і головою Оліївської громади.Що буде з працівниками заводуПід час зустрічі учасники обговорили ситуацію, що склалася на підприємстві, а також умови роботи бізнесу в умовах повномасштабної війни. За словами голови ОВА, нині керівництво заводу спільно з власниками шукає рішення, які дадуть змогу забезпечити працівників роботою."Для Житомирщини це дійсно серйозний удар: під загрозою доля 3600 працівників, а також мільйони гривень податків, які надходили до бюджетів різних рівнів", — зазначив він.Зараз керівництво заводу разом із власниками напрацьовує рішення, щоб забезпечити людей роботою. Частина працівників, за словами посадовця, імовірно, виїде за кордон, частина — працюватиме в інших містах.Чи може завод відновити роботуОбласна влада заявила про готовність сприяти підприємству в разі ухвалення рішення про відновлення його роботи."Зі свого боку пообіцяли максимальне сприяння та будь-яку допомогу в межах чинного законодавства у разі, якщо буде прийнято рішення про відновлення роботи підприємства", — зазначив голова Житомирської ОВА.Він також наголосив на важливості бізнесу для економіки регіону та подякував підприємствам, які продовжують працювати й підтримувати область в умовах війни.Причини припинення роботи підприємства та можливі терміни відновлення виробництва у повідомленні голови ОВА не уточнюються.За даними видання forbes, "Кромберг енд Шуберт Житомир" — виробниче підприємство зі 100% німецькими інвестиціями, яке працює в Житомирській області з 2015-2016 років. Завод спеціалізується на виготовленні електричних бортових кабельних систем (кабельних мереж/джгутів) для автомобілів. Серед клієнтів — Volkswagen, Audi, BMW, Mercedes-Benz, Skoda та Porsche. Нагадаємо, днями стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" ухвалило рішення про повне припинення виробництва на заводі Cersanit у Звягелі Житомирської області. Причиною стали повторні атаки російських дронів, які призвели до значних руйнувань підприємства, а також ризики для безпеки працівників..

Верховна Рада України схвалила законопроєкт №10147 "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі", який передбачає оновлення системи охорони праці. Документ має наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу та Міжнародної організації праці.Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Нові підходи стосуватимуться як обов’язків роботодавців, так і механізмів контролю за дотриманням вимог безпеки на робочих місцях.За її словами, документ оновлює систему охорони праці, зокрема: запроваджує регулярне оцінювання професійних ризиків;облік інцидентів;відповідальність роботодавців за безпеку працівників. "Також передбачає додатковий захист окремих категорій працівників і наближення законодавства до норм ЄС та стандартів Міжнародної організації праці", — уточнила Шуляк.Цей законопроєкт підтримали 246 народних депутатів. Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу України передбачили так зване "право на відключення". Після завершення робочого дня дистанційні працівники зможуть не відповідати на дзвінки та повідомлення роботодавця, якщо інше не було погоджено заздалегідь.Читайте також: ШІ змінює професії: які головні тренди ринку праці у 2026 році.

У 2026 році мода на новітні технології, екологічний спосіб життя, спорт та усвідомленість остаточно трансформувала не лише повсякденний побут людей, а й ринок праці. Українці все частіше шукають автентичність та прагнуть зберегти індивідуалізм у професійній діяльності. Фахівці Державної служби зайнятості проаналізували ключові зміни та виділили п’ять головних трендів, які визначають успіх у кар'єрі цього року.Навчання через дію замість "сухої" теоріїЗа даними експертів, на сьогодні підхід "учись протягом усього життя" залишається фундаментальним, проте формат освіти кардинально змінився. Відтак, легкі лекційні години поступилися місцем практиці від першого дня.У Центрах професійно-технічної освіти замість довгих теорій слухачі одразу створюють власні проєкти, а на зміну розповідям про роботу за станком прийшли вебінари з розвитку емоційного інтелекту. Навчальні програми орієнтуються на швидке здобуття затребуваних навичок та розуміння, як самостійно вдосконалювати їх у майбутньому.Переломний рік для штучного інтелектуНини штучний інтелект остаточно перетворився з експериментального інструменту на повсякденного робочого помічника:електронний асистент допомагає шукати вакансії на "Єдиному порталі";ШІ проводить навчальні модулі для людей віком 50+;голосовий ШІ-помічник консультує громадян у контакт-центрі 1518.Використання алгоритмів інтегровано всюди: від шкільних уроків до корпоративних курсів підвищення кваліфікації. Глобальна мобільність та дистанційна роботаГібридний та повністю віддалений формати залишаються безапеляційним стандартом. Для України це не лише питання комфорту, а й один із головних безпекових факторів в умовах війни. Сьогодні фахівці можуть працювати з будь-якого куточка світу чи іншого регіону країни. Ставка на soft skillsТехнічні навички є важливими, але ключовою перевагою кандидата в 2026 році стають м’які навички (soft skills). Роботодавці шукають працівників із високим емоційним інтелектом, розвиненим критичним мисленням та здатністю миттєво адаптуватися до змін. Усі центри зайнятості вже інтегрували розвиток цих компетенцій у свої безкоштовні програми.Мікропаузи для захисту від вигоранняЯк відзначили у Службі зайнятості, замість банальної "зміни діяльності" або робочих розмов у коридорі, компанії запроваджують обов’язкові мікропаузи — короткі перерви для повного відключення мозку від будь-яких завдань. Працедавці зазначають, що регулярні "перезавантаження" протягом дня ефективніше підтримують концентрацію та продуктивність команди, ніж традиційні фінансові стимули.Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу України передбачили так зване "право на відключення". Після завершення робочого дня дистанційні працівники зможуть не відповідати на дзвінки та повідомлення роботодавця, якщо інше не було погоджено заздалегідь.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік.

Міністерство економіки та довкілля України спільно із Державною службою зайнятості та громадськими організаціями розробляють модель інтегрованого кар’єрного супроводу "Поєднувати та зростати". Вона буде орієнтована на жінок і чоловіків, які доглядають за дітьми, зокрема дітьми з інвалідністю, або мають тривалу перерву в роботі через догляд.Про це повідомила пресслужба Мінекономіки. За даними відомства, модель має допомогти батькам та опікунам повернутися на ринок праці після тривалої перерви. Йдеться не лише про пошук вакансій, а й про оцінку навичок, навчання, перекваліфікацію та пошук роботи з умовами, які дозволяють поєднувати зайнятість із доглядом за дитиною."В умовах дефіциту працівників ми маємо створювати більше можливостей для повернення людей до економічної активності. Для батьків після тривалої перерви недостатньо просто запропонувати вакансію — часто потрібні оновлення навичок, перенавчання або більш гнучкі умови роботи. Разом із партнерами ми хочемо розробити комплексний маршрут повернення до зайнятості — від визначення потреб людини до пошуку роботи, яку реально поєднувати з доглядом за дітьми", — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Дарія Марчак.Що передбачатиме модельПослуга міститиме супровід від першої консультації до працевлаштування або започаткування власної справи:професійна консультація з урахуванням досвіду й життєвої ситуації;визначення потреби в навчанні або перекваліфікації;побудова індивідуального кар'єрного плану;підготовка до співбесіди й навички самопрезентації;добір вакансій і комунікація з роботодавцями.У межах проєкту також планують розробити рекомендації для роботодавців щодо впровадження HR-політик, дружніх до жінок та родин із дітьми. Роботодавці мають отримати практичні інструменти для створення умов праці, які дозволять залучати людей, що тривалий час були поза ринком праці через необхідність догляду за дітьми. Таким чином, модель має враховувати як потреби батьків, так і запит бізнесу на працівників.Скільки українців перебувають у відпустці для догляду за дитиноюЗгідно зі Стратегією зайнятості до 2030 року, понад 624 тисячі українців перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. При цьому 97,5% із них — жінки.Повернення до роботи після тривалої перерви може вимагати зміни професії, роботодавця або формату зайнятості. За даними дослідження ГО "Генерація матерів Лада" проведеного у 2026 році, 58% жінок після народження дитини хотіли б змінити роботу, професію або формат зайнятості. Серед основних причин вони називають потребу в гнучкому графіку та складність поєднання попередньої роботи з доглядом за дитиною. Водночас 80% опитаних роботодавців вважають, що тривала перерва в роботі може впливати на професійний розвиток працівника.Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу України передбачили так зване "право на відключення". Після завершення робочого дня дистанційні працівники зможуть не відповідати на дзвінки та повідомлення роботодавця, якщо інше не було погоджено заздалегідь..

Восени цього року ситуація на ринку праці залишається складно. Український бізнес продовжує працювати в умовах гострого дефіциту кадрів.Про це повідомила експертка ринку праці Тетяна Пашкіна в інтерв'ю "РБК-Україна". За її словами, кадровий дефіцит охоплює практично всі ключові сфери економіки. Водночас найбільше працівників бракує у таких сферах:виробництво — від різноробочих до керівників технологічних відділів та головних конструкторів;аграрний сектор — механізатори, комбайнери, агрономи та ветеринари;фармація — фармацевти;будівництво — працівники різного рівня, від початківців до архітекторів;логістика та складська сфера — комірники, вантажники та комплектувальники.Чому в Україні бракує працівниківОдним із факторів, що посилюють дефіцит кадрів, залишається мобілізація. За оцінкою Пашкіної, близько мільйона людей перейшли з цивільного ринку праці до військового. Водночас додаткових працівників поступово залучає сектор, пов'язаний із виробництвом та розробкою військових технологій.Ще одним чинником є демографічна ситуація. Водночас її вплив, за словами експертки, сильніше проявлятиметься у наступні роки."Демографія більше впливатиме, мені здається, в наступні роки, тому що зменшення кількості молоді поки що може бути компенсоване наявністю працівників зрілого віку, на яких не дуже звертають увагу деякі роботодавці", — зазначила Пашкіна.Вплинула на український ринок праці й міграція. Водночас роботодавцям не варто розраховувати на швидке повернення значної частини працівників, які виїхали за кордон.Нагадаємо, раніше Тетяна Пашкіна розповідала, що український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік.

На сьогодні український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Про це повідомила експертка ринку праці Тетяна Пашкіна, передає "Ми — Україна"."Як в кожен варіант кризи, кожна компанія, кожна управлінська команда обирає свою стратегію. Іноді виникає ситуація, коли людей скорочують, іноді коли переглядають заробітну плату, іноді коли ріжуть пільги, іноді коли непрофільних фахівців скорочують. В кожному випадку це рішення першої особи або ради директорів", — зазначила Пашкіна.Водночас, фахівчина зауважила, для багатьох роботодавців збереження команди залишається пріоритетом. Відтак, замість скорочень підприємці переглядають зарплати, відкладають їх підвищення та урізають соціальні пакети."Таким чином ми намагаємося мінімізувати вплив і, умовно кажучи, викид великої кількості людей. Тому я сподіваюся, що це не буде катастрофою в сенсі того, що велика кількість безробітних людей шукає роботу одночасно", — пояснила Пашкіна.Проте, як відзначила експертка, у разі повторних влучань РФ і подальшого зростання збитків, деякі компанії все ж будуть вимушені скорочувати кількість співробітників."Стратегія може змінюватися, якщо виявиться, що прилетіло не в один склад, а в декілька, і таким чином збитків стає більше, і це виходить за прогнозовану маржинальність або прибутковість і вимушує просто скорочувати команду", — резюмувала вона.Нагадаємо, в Україні протягом січня–липня 2026 року зареєстрували 709 нових компаній з іноземними власниками. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 672 такі компанії.Додамо, український ринок праці у 2026 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Так, станом на 1 серпня на 154 тисячі шукачів роботи припадало 236 тисяч вакансій. Водночас велика кількість пропозицій не означає, що кожен безробітний може швидко знайти роботу, адже потреби роботодавців і навички кандидатів часто не збігаються..

Дозвіл на роботу в Польщі за спрощеною схемою отримали приблизно чотири тисячі лікарів, медсестер і акушерів з України. Йдеться про період після початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це розповіла доцентка Центру досліджень міграції Варшавського університету Домініка Пщулковська в інтерв'ю виданню Rzeczpospolita. За її словами, це посилило польську систему охорони здоров'я, яка має дефіцит медичних працівників.Вона уточнила, що відкриття польської системи охорони здоров'я для українських медиків допомогло їй впоратися з різким напливом пацієнтів з України.Водночас така модель мала й певні складнощі. Зокрема, медичну документацію та комунікацію всередині команд лікарів у Польщі потрібно вести польською мовою. Тому медичний працівник, який нею недостатньо володіє, мав працювати під наглядом колеги, здатного допомогти з перекладом.За інформацією Пщулковської, 2022 року українці частіше зверталися до польської медицини у невідкладних ситуаціях. 2023 року вони дедалі частіше користувалися первинною медичною допомогою та стоматологічними послугами, як й інші мешканці Польщі.Однак виникали проблеми з окремими видами допомоги. Наприклад, серед українців було багато людей, які потребували діалізу, а деякі пацієнти приїжджали вже із запущеними захворюваннями, зокрема, раком. Це ускладнювало та здорожчувало лікування.Спрощення визнання дипломів і скасування мовних вимог у Польщі застосували як надзвичайний захід ще під час пандемії COVID-19."Тоді іноземні лікарі складали менше одного відсотка всіх медичних працівників. Зараз їхня частка зросла приблизно до 4%. Це все ще дуже низький показник порівняно з багатими західними країнами", — зауважила Пщулковська.Водночас вона констатувала, що запрошувати на роботу лікарів з країни, де триває війна, "морально неоднозначно"."Україна зараз потребує цих лікарів ще більше, ніж раніше. Тому питання, чи варто нам залучати лікарів, є цілком обґрунтованим. Це було би вигідним для нас, але, очевидно, невигідним для України", — підсумувала Домініка Пщулковська.Нагадаємо, в Пенсійному фонді повідомили, що українці, які офіційно працювали у Польщі, можуть зарахувати набутий там страховий стаж для визначення права на пенсію в Україні. Це може бути важливо, якщо людині не вистачає українського стажу для виходу на пенсію за віком..

Ветеранів війни чекають в енергетичній галузі, там є чимало можливих сфер залучення. А кожен захисник, який прийде працювати в енергетику, додасть їй міцності.Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час виступу на ІХ Міжнародному ветеранському форумі в суботу, 22 серпня, в Києві."Енергетика — галузь, що визначає якість життя мільйонів людей, галузь, якій щодня потрібні люди на станціях, підстанціях, мережах. В газовому господарстві потрібні не просто робочі руки, а люди з міцним характером, бо це робота в умовах ризику", — зазначив він.За його словами, це відповідальність за обладнання та за людей, це вміння працювати в команді, не панікувати та доводити справу до кінця, швидко ухвалювати рішення тут і зараз."Саме такі якості формує військова служба, дисципліна, стійкість, командна взаємодія — це те, чим ветерани володіють краще за інших", — пояснив Шмигаль.Він також констатував, що на теперішній момент тисячі ветеранів уже працюють в українській енергетиці."Цілком виправдано хочеться, щоби військові після демобілізації йшли в енергетичну галузь", — наголосив він.Міністр розповів, що спільно з Міністерством у справах ветеранів, Міненерго долучиться до опрацювання можливості запуску декількох експериментальних проєктів, зокрема, в частині пілотування, запровадження підтримки ветеранів під час офіційного працевлаштування."Ми пропонуємо ветеранам декілька напрямків працевлаштування в енергетичній галузі. Насамперед це безпосередньо в Міністерстві енергетики. Другий напрямок — це структури в Міненерго, зокрема, у відділі інженерно-технічних частин. Досвід ветеранів буде дуже важливий в цьому напрямку. Це фактично воєнізована державна компанія з охорони й оборони об’єктів енергетики. І ми готові створювати там робочі місця для ветеранів, де вони зможуть реалізувати свій практичний бойовий досвід", — додав перший віцепрем’єр.Третій напрям, за його словами, працевлаштування у державних або приватних енергетичних компаніях."Є близько шести тисяч вакансій, на які ми також люб’язно запрошуємо ветеранів для того, щоби спільно посилювати нашу енергетичну сферу. Кожен зможе знайти застосування своїм навичкам і своєму досвіду", — наголосив посадовець.Раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що уряд працює над програмою для забезпечення ветеранів і ветеранок робочими місцями, яка передбачає створення 100 тисяч додаткових місць.Нагадаємо, що ветерани війни, які отримують через Пенсійний фонд України пільги на оплату житлово-комунальних послуг і наразі не проходять військову службу, отримують грошову допомогу в серпні. Кошти нарахують разом із щомісячними пільгами без необхідності особистого звернення..

Партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально.Про це повідомило видання Interia з посиланням на віцепрезидента партії "Право та справедливість" Тобіаша Бохенського.Проєкт передбачає створення центрів депортації, які мають спростити та пришвидшити весь процес. Політик зазначив, що для того, щоби Центрально-Східна Європа перебувала в безпеці та залишалася вільною, Україна мусить перемогти."У зв’язку з цим одним із перших і найважливіших рішень уряду, який сформує "Право та справедливість", стане рішення про депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють легально в Польщі. Вони матимуть можливість боротися за свою Батьківщину, щоби жах цієї війни швидше закінчився. І польська держава в цьому рішуче, категорично та безкомпромісно допоможе", — заявив Бохенський.Як відомо, 2025 року Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі повідомляло, що кількість зареєстрованих безробітних українців у країні — понад 11 тисяч осіб. Відомство не публікувало точних даних із поділом за статтю, однак більша частина цієї групи жінки.Відповідно до пропозиції "Права та справедливості", депортації додатково могли би підлягати чоловіки, які перебувають у так званій "сірій зоні", тобто не мають легального працевлаштування.Наразі триває програмна конференція партії під гаслом "До нового уряду". У ній беруть участь, зокрема, Ярослав Качинський і Пшемислав Чарнек, якого партія назвала своїм кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Качинський заявив, що його політична сила повинна прагнути сформувати новий уряд."Президент у Польщі може багато. Але найбільшу владу має уряд", — наголосив він.За його словами, саме тому партія має працювати над поверненням до влади. Качинський різко розкритикував нинішню владу. За його оцінкою, Польща "рухається в дуже поганому напрямку — фактично в усіх сферах".Нагадаємо, як засвідчили результати опитування SW Research для Onet, 47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали би його кандидатуру в разі переобрання..

Ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на свіжий макроекономічний та монетарний огляд (підсумки травня-червня 2026 року). За даними Work.ua, кількість резюме зросла на 28% у річному вимірі, тоді як кількість вакансій — лише на 4%. Водночас темпи приросту кількості резюме поступово сповільнюються. Якщо у березні зростання становило 36% р/р, у квітні — 35%, то у травні — 26%. Скорочення кількості нових резюме у другому кварталі порівняно з першим, за оцінками аналітиків, має переважно сезонний характер. Водночас структурний розрив між доступною робочою силою та потребами роботодавців залишається.За даними Державної служби статистики України, кількість штатних працівників в економіці у травні майже не змінилася — на 0,04% менше порівняно з квітнем, але на 0,8% більше, ніж рік тому.Найбільше зростання зайнятості зафіксували в обробній промисловості — на 6,7% р/р, що пов’язують передусім із розвитком оборонно-промислового комплексу. Зокрема, у виробництві транспортних засобів кількість працівників збільшилася на 24,8% р/р.Також тривало розширення штату в ІТ-секторі (+26% р/р), будівництві (+9,5% р/р) та транспорті (+3% р/р). Водночас скорочення зайнятості спостерігалося у сільському господарстві (-27,9% р/р), мистецтві та розвагах (-3,5% р/р), а також у фінансовому секторі (-2,1% р/р).У червні очікування бізнесу щодо кількості працівників погіршилися майже в усіх секторах, крім будівництва. Це може свідчити про зниження оптимізму щодо темпів економічного відновлення на тлі посилення атак РФ на об’єкти бізнесу.Рівень зарплатПопри збільшення пропозиції робочої сили, дефіцит кадрів залишається одним із ключових факторів, що підтримує зростання зарплат. За даними Держстату, у травні 2026 року середня зарплата в Україні становила майже 31 тисячу гривень.Номінальне зростання заробітних плат прискорилося до 22,6% р/р проти 21,3% у квітні. Реальні зарплати, з урахуванням інфляції, зросли на 13,3% р/р після 11,7% у квітні.Основною причиною зростання оплати праці залишається нестача працівників, яка змушує роботодавців конкурувати за кадри та підвищувати зарплатні пропозиції. Додаткову підтримку реальним доходам працівників надало сповільнення інфляції.Водночас значні бюджетні видатки сприяли збереженню високих темпів зростання зарплат у сферах освіти, охорони здоров’я та інших видах економічної діяльності, які значною мірою фінансуються з державного бюджету.Таким чином, український ринок праці залишається у стані дисбалансу: кількість кандидатів зростає, однак роботодавці все ще стикаються з нестачею необхідних спеціалістів, що продовжує тиснути на рівень заробітних плат.Нагадаємо, в Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Читайте також: Топ-3 професії із зарплатою понад 30 тис. грн: дані Служби зайнятості.

Сезон черешні 2026 року в Україні назвали значно кращим за очікування з погляду врожайності. Однак складнощі для виробників виникнули через низькі гуртові ціни та високу вартість ручного збирання.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що на тлі хорошого врожаю майже в усіх регіонах ціна на черешню з поля знизилася до 40-60 гривень за кілограм, що в декілька разів менше, ніж торік.Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник розповів медійникам, що на початку весни учасники ринку побоювалися серйозних втрат через приморозки й інші погодні аномалії. У багатьох регіонах повідомляли про можливі пошкодження садів і ризик скорочення пропозиції. Однак у розпал сезону ситуація виявилася зовсім іншою."Черешня цього року дає дуже хороші врожаї. Тому цей сезон можна охарактеризувати як урожайний, але з низькими цінами", — зазначив Тарас Баштанник.За його словами, наприкінці червня сезон ще не завершився і мав тривати щонайменше ще 7-10 днів. Водночас основні ринкові тенденції вже очевидні.Головною несподіванкою стала ціна. Через значну пропозицію практично в усіх основних виробничих регіонах гуртова вартість черешні знизилася до 40-60 гривень за кілограм."Ціна на черешню цього року для фермерів значно нижча, ніж очікувалося. Але для споживачів це, навпаки, хороша новина. Причина проста — майже скрізь хороший урожай", — пояснив аграрій.Для українського споживача черешня традиційно сприймається як одна з найдорожчих сезонних ягід. Проте 2026 року вона опинилася приблизно в одному ціновому сегменті зі суницею садовою та коштувала дешевше за малину та лохину.Однак для виробника зниження ціни не стало позитивним фактором. Навпаки, воно суттєво погіршило економіку сезону. Вирощування якісної великоплідної черешні потребує значних інвестицій у захист саду, зрошення, обрізування, живлення, охолодження, сортування, пакування та логістику. Крім того, черешня залишається культурою, яку збирають винятково вручну."У всьому світі преміальна, велика та якісна черешня є дорогою. Вона і має бути дорогою, тому що собівартість і складність її вирощування дуже високі", — наголосив Тарас Баштанник.Аналітики  стверджують, що сезон 2026 року показав, що високий урожай сам по собі не гарантує високої прибутковості. Коли продукції на ринку багато, перевагу отримують господарства, які можуть запропонувати стабільно велику, однорідну, охолоджену та правильно упаковану черешню. Саме такі характеристики дають змогу працювати з торговельними мережами, преміальним сегментом та експортними покупцями.Для подальшого розвитку української галузі черешні виробникам потрібно інвестувати не лише в розширення площ, а й у сорти з великим калібром, захист садів від дощу і граду, швидке передохолодження, сортування та пакування."Без цього навіть хороший урожай може перетворитися з переваги на фактор тиску на ціни. Сезон 2026 року став саме таким прикладом: черешні в Україні вродило багато, споживач отримав доступнішу ціну, але для значної частини виробників фінансовий результат виявився набагато слабшим, ніж вони очікували", — підсумували аграрії.Нагадаємо, що цього літа український ринок черешні повністю забезпечений вітчизняним врожаєм. Завдяки достатній пропозиції сезонна ціна, за оцінками спеціалістів, мала коливатися в межах від 100 до 150 гривень за кілограм..

Державна служба зайнятості оприлюднила перелік найбільш популярних професій, у яких рівень заробітної плати перевищує середній показник по країні. Як повідомив пресцентр Держслужби зайнятості, наразі в базі представлені вакансії за понад 5,5 тисячі напрямів діяльності у всіх сферах економіки, а зарплати варіюються від мінімальної до 170 тисяч гривень на місяць.За даними служби, середня заробітна плата у 2026 році становить 30,5 тисяч гривень. На цьому тлі фахівці визначили три професії, де роботодавці пропонують вищу оплату праці та які мають стабільний попит на ринку.Лідером рейтингу стала професія журналіста. Працівники, які займаються пошуком, обробкою та поширенням актуальної інформації через засоби масової інформації, можуть розраховувати на середню зарплату близько 38,2 тисяч гривень. Найвищі доходи у цій сфері пропонують англомовні медіа та військові частини.На другому місці — інженер з програмного забезпечення. Такі спеціалісти займаються проєктуванням, розробкою, тестуванням і підтримкою комп’ютерних систем та програм. Середній рівень заробітної плати становить майже 34,8 тисяч гривень. Найбільш оплачуваними залишаються вакансії для фахівців рівня Senior та Lead у сферах штучного інтелекту, машинного навчання та хмарних технологій.Трійку лідерів замикає начальник зміни у промисловості. Ці працівники відповідають за організацію виробничих процесів, виконання планів, дотримання технологічних стандартів і управління персоналом. Середня зарплата на таких посадах становить близько 31 тисячі гривень, а найбільші виплати отримують керівники з великим досвідом роботи та навичками управління великими колективами.У Службі зайнятості наголошують, що попит на кваліфікованих спеціалістів залишається високим, а роботодавці дедалі частіше готові пропонувати конкурентні зарплати для залучення професійних кадрів.Нагадаємо, в Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Додамо, також в Україні запустили проєкт, який допоможе внутрішньо переміщеним особам отримати безоплатне технічне навчання з подальшим працевлаштуванням. .