# ринок праці

Послаблення економічної активності в листопаді зумовило зменшення кількості вакансій. Водночас кількість людей, яку шукають роботу зросла. Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України. У НБУ пояснили, що попит на робочу силу минулого місяця послабився через сповільнення економіки, водночас кількість резюме дещо зросла. Зміни на ринку праці Кількість нових вакансій дещо скоротилася порівняно з попередніми місяцями як через сезонний чинник, так і внаслідок послаблення економічної активності (у листопаді в річному вимірі зростання сповільнилося до 12,1%). Кількість резюме з початку осені залишається майже незмінною. Водночас у річному вимірі зростання кількості резюме у листопаді пришвидшилося до 4,2%. Інфографіка: НБУ Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки Тетяна Бережна заявила, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. За її словами, йдеться про 4,5 мільйона працівників.

Цього тижня в Україні зросли ціни на тепличні помідори. Причиною підвищення вартості стало сезонне зниження пропозиції місцевого томату в тепличних комбінатах, оскільки більшість виробників уже заявили про завершення обігу цієї культури. Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що зараз помідори надходять у продаж по 80-90 гривень за кілограм (1,92-2,16 долара за кілограм), що в середньому на 13% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. "Ціни на цю продукцію, що сформувалися зараз, зберігають за собою найвищі показники на внутрішньому ринку України, як мінімум за останні сім років!" — наголосили в повідомленні. За словами виробників, вибірки овочів у місцевих стаціонарних комбінатах на теперішній момент малооб’ємні, що, своєю чергою, і дозволило продавцям підвищити ціни на наявні обсяги продукції. "При цьому компенсувати недостатню пропозицію місцевих томатів за рахунок імпортної продукції трейдерам поки що не вдається", — констатували експерти. Зараз ціна на тепличні помідори в Україні вже в середньому на 49% вища, ніж наприкінці листопада 2023 року. Щодо подальших прогнозів, то учасники ринку припускають, що незабаром постачання томатів із Туреччини збільшаться, і враховуючи, що сезон реалізації в українських комбінатах добігає кінця, основна пропозиція тепличних овочів складатиме саме імпортна продукція. Нагадаємо, директор компанії "Агроінновейшн" Сергій Шиш розповів про ситуацію з іншим популярним в Україні овочем. Він, зокрема, зазначив, що площі під часником в Україні не зростають, на відміну від більшості овочів. Однак вирощування часнику може бути високомаржинальним.

В Україні на ринку праці дещо зросла заробітна плата в ключових галузях, проте деякі вакансії продовжують залишатися відкритими. Дефіцит кадрів особливо помітний у сфері послуг та технічних спеціальностях, а також на підприємствах. Про це пише "Соцпортал", посилаючись на дані сайту "OLX Робота". Так, минулого місяця найменше претендентів відгукувалося на наступні розміщені вакансії: конструктор на виробництві. Середню зарплату пропонують 28 750 гривень (порівняно з 2023 роком зростання на 5 000 гривень). На 39 вакансій 60 відгуків. стоматолог. Середня зарплата у жовтні 2024 року становила 30 000 гривень. Проте на 110 вакансій надійшло лише 197 відгуків. автоелектрик. На цю професію пропонують зарплату розміром 35 000 гривень (у 2023 році було 27 500 гривень). На 149 вакансій надійшло лише 296 відгуків. тренер (сфера краси та здоров'я). Середня зарплата -- 17 500 гривень. На 107 вакансій -- 290 відгуків. технолог (виробництво). Середня зарплата становить 22 500 гривень. Тут попит дещо більштй -- 204 відгуки на 67 вакансій. Варто зазначити, що в Україні з'явився мобільний застосунок для пошуку роботи з розширеним функціоналом. Додаток, який запустила Державна служба зайнятості, дозволяє шукати вакансії, отримувати освітні ваучери тощо. Цей додаток не обмежується лише пошуком вакансій. Там також можна: записатися до електронної черги; поспілкуватися з кар’єрним радником; запланувати зустріч із потенційним роботодавцем; отримати необхідну довідку; подати заявку на ваучер для спеціалізованого навчання чи пройти онлайн-курс від Державної служби зайнятості. Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна інформувала, що для стабільного відновлення та зростання економіки Україні бракує працівників у всіх галузях, адже через війну їх кількість стрімко знижується. Йдеться про 4,5 мільйона додаткових кадрів.

В Україні з'явився мобільний застосунок для пошуку роботи з розширеним функціоналом. Додаток, який запустила Державна служба зайнятості, дозволяє шукати вакансії, отримувати освітні ваучери тощо. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України. "Державна служба зайнятості запустила спеціальний застосунок для пошуку роботи", -- йдеться у повідомленні. Цей додаток не обмежується лише пошуком вакансій. Там також можна: записатися до електронної черги; поспілкуватися з кар’єрним радником; запланувати зустріч із потенційним роботодавцем; отримати необхідну довідку; подати заявку на ваучер для спеціалізованого навчання чи пройти онлайн-курс від Державної служби зайнятості. Додаток доступний в App Store та Google Play. Застосунок орієнтований на потреби пошукачів роботи. Після авторизації з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Bank ID, Дія.Підпис або в гостьовому режимі користувач потрапляє на єдиний портал вакансій, де може переглядати доступні вакансії. Зараз функції застосунку повністю орієнтовані на потреби пошукачів роботи. Наступним етапом реалізації цієї ініціативи стане розробка відповідного функціоналу для роботодавців. "Ми сподіваємося, що цей застосунок допоможе якомога більшій кількості людей знайти роботу, покращити свої знання та навички чи опанувати новий фах. Нині структурне безробіття — одна із ключових проблем бізнесу. Тому разом із упровадженням програм навчання та перенавчання, компенсацій за працевлаштування та інших ми також цифровізуємо процеси. Для нас важливо, щоби послугами Державної служби зайнятості можна було скористатися онлайн у кілька кліків — швидко і зручно", — відзначила стратегічну важливість розвитку ринку праці перша віцепрем’єр-міністерка України -- міністерка економіки України Юлія Свириденко. Варто зазначити, що мобільний застосунок було розроблено Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки урядів Польщі та Німеччини на запит Міністерства економіки України та Державної служби зайнятості України. Нагадаємо, уряд запускає проект з навчання за державний кошт жінок професіям, в яких традиційно домінували чоловіки. За даними Мінекономіки, українки зможуть опанувати понад 30 професій та працевлаштуватись у сферах, де вони були менше представлені. .

Війна в Україні спричинила дефіцит кадрів на ринку праці. Щоб покращити ситуацію -- жінок залучатимуть до роботи на нетипові для них посади.  Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України. Так, уряд запускає проект з навчання за державний кошт жінок професіям, в яких традиційно домінували чоловіки. Українки зможуть опанувати понад 30 професій та працевлаштуватись у сферах, де вони були менше представлені.  "Ця програма допоможе жінкам освоїти нові професії, де вони були раніше менш представлені. Вони зможуть за державний кошт опанувати понад 30 професій, зокрема, й найбільш потрібні серед роботодавців. Бізнес отримає можливість підготувати для себе необхідних фахівців, нестачу яких він зараз гостро відчуває", — зазначила перша віцепрем’єр-міністерка України -- міністерка економіки України Юлія Свириденко. Згідно з умовами даного проекту навчання жінок буде здійснюватись на замовлення роботодавця. Працедавець зобов’язується їх працевлаштувати після завершення навчання. Серед професій, які жінки зможуть опанувати: водійка трамвая, тролейбуса, навантажувача; операторка верстатів з програмним керуванням; фрезерувальниця; майстерка з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики тощо. "Щоб замовити навчання, роботодавець має звернутись до центру зайнятості. Фахівчиня зможе обрати заклад освіти самостійно з переліку закладів, які здійснюють навчання за професією", -- зазначили у відомстві. Центр зайнятості здійснює оплату навчання в розмірі не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 15 листопада -- 30 280 гривень). Проте якщо вартість навчання перевищує цей розмір, різницю може сплатити роботодавець або учасниця проекту. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. Йдеться про 4,5 мільйона працівників.

В Україні на ринку праці зросла не лише заробітна плата, а й конкуренція серед роботодавців. Такі зміни пов’язані із війною на території нашої країни. Про це повідомили аналітики сайту Work.ua, пише "Економічна правда". Зазначається, що у жовтні роботодавці розмістили 117 553 пропозицій роботи. Найбільший приріст пропозицій роботи зафіксували у прифронтових регіонах: у Сумській області -- +3%; у Чернігівській області -- +3%; у Харківській області -- +1%.  За інформацією аналітиків, найбільший приріст минулого місяця мали такі вакансії:  вантажник; водій; касир; комірник; кухар; менеджер з продажу; бармен/бариста; продавець-консультант; різноробочий; бухгалтер. Інфографіка: Work.ua Зарплата збільшилася в таких категоріях: "Сільське господарство, агробізнес" -- до 24 тисяч гривень (+7% до вересня); "Будівництво, архітектура" -- 27,5 тисяч гривень (+6%); "Культура, музика, шоу-бізнес" — 21,5 тисячі гривень (+6%); "Логістика, склад, ЗЕД" -- 21 тисяча гривень (+5%); "Медицина, фармацевтика" -- 22,5 тисячі гривень (+5%); "Робочі спеціальності, виробництво" -- 22,5 тисячі гривень (+5%); "Фінанси, банк" -- 20 тисяч гривень (+4%); "Адміністрація, керівництво середньої ланки" -- 24 тисячі гривень (+4%). Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна інформувала, що для стабільного відновлення та зростання економіки Україні бракує працівників у всіх галузях, адже через війну їх кількість стрімко знижується. Йдеться про 4,5 мільйона додаткових кадрів.

Для стабільного відновлення та зростання економіки Україні бракує працівників у всіх галузях, адже через війну їх кількість стрімко знижується. Йдеться про 4,5 мільйона додаткових кадрів. Про це повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна на 10 Київському міжнародному економічному форумі, пише "Інтерфакс-Україна". "Міністерство економіки проводило окреме дослідження, і ми встановили, що нам потрібно 4,5 мільйона додаткових працівників на ринку праці", -- заявила вона. Посадовиця  пояснила, що "величезним полем" для співпраці бізнесу, громадських організацій  і уряду є створення більшої кількості програм, які допоможуть громадянам України бути більш конкурентоспроможними на ринку праці. Бережна поінформувала, що наразі вже є розроблені програми перенавчання та ваучерів, а також існує Coursera та її проект підвищення кваліфікації Reskill, у рамках якого надаються 30 тисяч стипендій. Також вона наголосила, що людей потрібно залучати до роботи, адже в Україні приблизно вісім мільйонів осіб є економічно неактивними. "Чи це люди, які не шукають роботи з певних причин у зв'язку з інвалідністю, чи це ветерани, які не знайшли себе на ринку праці, чи то це жінки, які не можуть поєднувати сімейні обов'язки та робочі обов'язки", -- підкреслила заступниця міністра економіки. Посадовиця вважає, що для того, щоб активувати ці групи економічно неактивного населення -- потрібно виконати величезну концентрацію роботи. Нагадаємо, раніше доктор економічних наук, науковець та громадський діяч Андрій Длігач заявляв, що підвищення податків, зокрема, військового збору призведе до того, що кількість зарплат у "конвертах" збільшиться.

Підвищення податків, зокрема, військового збору призведе до того, що кількість зарплат у "конвертах" збільшиться.  Про це повідомив доктор економічних наук, науковець та громадський діяч Андрій Длігач в ефірі "Громадського радіо". За його словами, у середині літа близько 35% заробітних плат перебували у тіньовому секторі, а після підвищення податків кількість зарплат "у конвертах" збільшиться на 30%, досягнувши 45% від загальної кількості. Також економіст наголосив, що підвищення податків робить бізнес неефективним, змушуючи підприємців платити частині працівників тіньову зарплату для порятунку своєї справи. За його прогнозом, це призведе до того, що наступного року держава недоотримає близько 40 мільярдів гривень до бюджету. "Підняття податків на працю та персональні доходи призводить до того, що руйнуються бізнес-моделі. Бізнес стає неефективним і щоб врятувати бізнес підприємці починають переводити частину працівників у тінь. Повертаються до практики зарплат у конвертах", -- пояснив економіст. Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Нагадаємо, нещодавно Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроект про підвищення податків та зробило висновок, що його окремі положення не відповідають Конституції.

Пожвавлення економічної активності в серпні зумовило збільшення кількості вакансій. Водночас пропозиція робочої сили залишається обмеженою через наслідки війни. Про це йдеться в вересневому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку України. Зокрема, у серпні найбільше зросла кількість вакансій у наступних сферах: охорона та безпека; телекомунікації; охорона здоров’я. Через проблеми з енергопостачанням у попередні місяці, у серпні, за опитуваннями підприємств, дещо відновилося зростання кількості працівників. Водночас пропозиція робочої сили залишалася обмеженою. За даними НБУ, значні складнощі з пошуком роботи є у мешканців прифронтових областей, що разом з обмеженим доступом до навчання з підвищення кваліфікації утримує їх від пошуку роботи. Ринок праці: як дефіцит кадрів впливає на заробітну плату Складна енергетична ситуація в липні зумовила збільшення міграції українців за кордон. У результаті дефіцит працівників посилився, що зумовлює подальше зростання зарплат. Дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих, залишається значним. Після незначного зменшення, яке, ймовірно, було викликане зменшенням попиту через зупинки в роботі підприємств унаслідок перебоїв з енергопостачанням дефіцит кваліфікованих працівників сягнув нового максимуму. Інфографіка: НБУ Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки Тетяна Бережна заявила, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. За її словами, йдеться про 4,5 мільйона працівників.

Міністерство соціальної політики пропонує запровадити зміни до порядку інформування Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу. Зокрема, йдеться про укладення так званого гіг-контракту. Про це повідомляє Федерація профспілок України, посилаючись на проект постанови уряду. Проект розробили для виконання закону України №3680 від 25 квітня 2024 року стосовно регулювання праці громадян, які працюють вдома. У проекті запропоновано додати можливість подання фізичними особами, які уклали трудовий договір з домашніми робітниками, повідомлення про прийняття такого громадянина на роботу до Державної податкової служби за формою визначеною у відповідній постанові. "Законом № 3680 доповнено КЗпП новою главою "Праця домашніх працівників", якою визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та визначаються відомості, які обов’язково мають міститися у трудовому договорі", -- йдеться у пояснювальній записці до проекту.  Варто наголосити, що з громадянами, які працюють вдома, пропонують укладати трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін. Зокрема, він також є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення до податкової. Нагадаємо, у травні ДПСУ повідомляла, що цього року українці повинні сплатити податки за додаткові доходи. Для цього потрібно заповнити спеціальну декларацію.

На третьому році повномасштабної війни ринок праці в Україні помітно оживився, а кількість вакансій сьогодні вже перевищує довоєнні показники. Однак не всі професії мають такий попит, як до лютого 2022. Серед роботодавців значно скоротилися запити на працівників ІТ-сфери, водночас більшу затребуваність мають менеджери, аграрії та люди робітничих професій. Однією з ключових відмінностей довоєнного ринку праці та сьогодення є ситуація з віддаленою роботою, адже, за даними порталу robota.ua, кількість вакансій з дистанційною роботою збільшилася на 39%, а найбільше ці зміни торкнулися столиці — там віддалених пропозицій про роботу в березні 2024 року стало на 96% більше порівняно з лютим 2022 року. Щодо бізнесу, то ця сфера переживає відновлення, водночас не усім підприємствам вдається адаптуватися на новому місці після релокації у більш безпечні регіони. Й цьому є низка причин. Про ситуацію на ринку праці, як держава переживає відтік кадрів за кордон, дефіцит працівників у різних сферах, працевлаштування ветеранів та професії для післявоєнного відновлення країни -- у інтерв'ю з HR-експерткою і карʼєрною консультанткою Тетяною Пашкіною. -- Які спеціалісти на сьогодні мають найбільший попит на вітчизняному ринку праці? У яких категоріях спостерігається диспропорція між вакансіями й резюме? -- З одного боку, є такий певний рекорд кількості вакансій на загальних сайтах з працевлаштування. У квітні два великі сайти заявили, що вони отримують найбільшу кількість пропозицій за військовий період, а дехто вже навіть намагався порівняти цю тенденцію з 2021 роком. Якщо врахувати, що за тією ж самою статистикою ринок праці скоротився десь на чверть, то виходить, що конкуренція між роботодавцями за фахівців зростає щороку. Відповіддю стало підвищення заробітної платні у вакансіях у 2023-му, і у декілька разів вже цього року. І, знов-таки, мені здається, важливо мати помірний погляд на те, як залучати людей й мотивувати власних працівників, щоб поєднувати якісь інші ролі. Що стосується ринку праці, то нікого нічим не здивуєш. Найбільш популярні професії -- це продавці-консультанти, менеджери з продажів, оператори контакт-центрів. Цих вакансій завжди багато, є велика кількість пропозицій від різних робітників у різних професійних сферах і, відповідно, за різні гроші. Якщо кажемо про дефіцит, то нікого не буду дивувати -- це наше улюблене виробництво, це наші улюблені аграрії. І тепер це не тільки про те, що люди не хочуть туди йти, але й про те, що вакансій більшає через мобілізацію. Коли ми кажемо про ситуацію, яка є наразі, ми знаємо, що в нас є географічний перехил: активний Захід і не дуже активний Схід. І проблема в тому, що там є дефіцит робочої сили. Багато підприємств переїхали у західні області, тому є конкуренція між компаніями за фахівців й проблема з тим, що людей там не вистачає. Навіть якщо серед тих, хто переїхав, переважно ВПО, то це велика кількість безробітних, адже йдеться про жінок з дітьми або тих, хто доглядає за старенькими, і, відповідно, на повний робочий день або не на віддалену роботу їм погодитись вкрай важко. До того ж на ринку IT ситуація, як на мене, погіршилась -- і поки що не буде покращуватись. Якщо ми кажемо про кількість вакансій, про кількість іноземних замовлень, то страждають найбільше аутсорсери, адже пропозиції просіли втричі. Починається бум продуктових компаній -- фірми намагаються вижити й, відповідно, наймають тих працівників, які були аутсорсерами, або розробляли свій продукт. Як не дивно, тренд останнього року -- це лідерство нетехнічних вакансій. Маркетологи, продавці, бухгалтери, логісти, юристи й навіть офісні працівники. Відповідно, якщо раніше IT-рекрутери полювали на розробників, то тепер все навпаки. Тому тут все трохи шкереберть. І поки що, можливо, до кінця року точно, а можливо, до кінця воєнного стану так і залишиться -- допоки західні клієнти аутсорсерів не здогадаються, що ми працюємо під обстрілами, у сховищах тощо. І знову ж обмеження щодо виїзду чоловіків за кордон приводить до того, що немає кому створювати "продукт", і західні клієнти не завжди розуміють, навіщо вони мають отримувати фідбек від людей, які десь далеко і навіть не можуть нормально скомунікуватися. Тому, загалом такими великими мазками, то десь це має такий вигляд. -- Як на ринок праці вплинув відтік кадрів за кордон? У яких сферах спостерігається найгостріший дефіцит фахівців? -- Мені здається, всюди немає стовідсоткової заповненості вакансій. Якщо почати тикати в перші п'ять тих, які є лідерами, то виробництво -- дефіцит, ритейл або продажі -- дефіцит, логістика -- дефіцит, аграрії -- дефіцит. Ну, хіба що IT-тівці, але врешті-решт ми кажемо про те, що спочатку в нас був відтік жінок з дітьми, то тепер в нас є наступна зона ризику -- чоловіки, мобілізація... До того ж є ситуація, коли дійсно в людини є можливість на дистанційну роботу, або часткову зайнятість, щоб хоч якось вирішити цю проблему. Іноді я від своїх західних колежанок чула декілька відгуків, що, якщо це, наприклад, мама з кількома дітьми, то вона отримує таку кількість допомоги, що працювати їй, в принципі, не дуже цікаво. Тому що вона отримує ті самі гроші. Якщо ми кажемо, що люди переїхали, наприклад, до Львова, де є садочки, яселка, якісь зони проживання тощо, то це одне. А якщо громадянин переїхав у сільську місцевість й не може працювати віддалено, то варіант лише йти на роботу в місцевий магазин, відділення пошти тощо. -- Щодо ринку фрилансу. Як його змінила повномасштабна війна? Який відсоток українців подався у такий вид заробітку й чи спостерігається зростання попиту на роботу фрилансерів зараз? -- Мені здається, що значний стрибок був тоді, коли почався COVID-19. І навіть ті сфери, які категорично заявляли умовно в 2019 році, що вони ніколи не зможуть працювати віддалено, то виявилося, що чудово працюють у такий спосіб. І через це, мені здається, єдиний позитивний урок від "ковіду", що він навчив нас працювати віддалено, самоорганізації. І це мало свій відбиток, коли почалася повномасштабна війна, і народ почав переміщатися, є навіть варіанти, коли люди зараз за кордоном, працюють дистанційно на Україну, тому що не можуть знайти роботу у Франції, Ірландії, Шотландії тощо. Відповідно, є багато праць, які виконуються віддалено, роботодавці розуміють: якщо людина в Харкові, або десь в Сумах, або в Запоріжжі тощо, то її переводять на гнучний графік, коли є світло, коли не стріляють... Коли людина не працює з укриття тощо. І, відповідно, ситуація, коли це віддалена робота. Іноді в роботодавців буває "зашквар", тому важливо розуміти: якщо людина працює віддалено, то це не означає, що з графіком з 9 до 18 їй треба менші гроші платити. Але такого небагато. Врешті-решт, люди намагаються якось уладнати цю ситуацію, особливо у випадках, коли лунає повітряна тривога, а дитину потрібно вести до садочка/школи тощо. Тому роботодавці входять в положення працівника, і є певна гнучкість, але одночасно виникає ситуація, коли роботодавці вже ладні налаштовувати людей на повернення в офіс, хоча б з питань безпеки. Особливо це актуально зараз, коли на підприємствах, у бізнес-центрах є укриття, паркінги, генератори тощо. І мені здається, що після повернення відключень світла народ почне переміщуватися в офіс. З огляду на це, можна сказати, що все залежить від гнучкості роботодавця, упереджень в його голові. Бо якщо працедавець впевнений, що людина, яка не відсиджується в офісі з 9 до 18, взагалі не працює, ну з цим ніяк не будеш боротися. Насправді є великий відсоток українців за кордоном, які працюють на фрілансі, і вони ніяк не можуть бути враховані. І знов-таки є ситуація, коли люди офіційно працюють, умовно кажучи, повний робочий день, або не повний робочий день, тому що роботодавець не може виплачувати певну зарплату, і підпрацьовують як фрілансери. -- Релокація бізнесу. З якими труднощами зіштовхуються підприємці при перевезенні виробництва? -- У нас є проблема з тим, що людей в західних областях значущо більше не стало. Якщо ми кажемо про декілька десятків тисяч, я бачила десь фантастичну цифру в 14 тисяч підприємств, які кудись переїжджали, то лише 800 точно зафіксовані. Не всі могли перевезти увесь персонал, певну частину треба шукати серед місцевих. Дехто намагався отримати гранти, дотації і пропонувати більшу зарплатню, чим викликали, м'яко кажучи, нелюбов місцевого роботодавця. Я чула серед львівських колег, що вони потерпають від того, що тим, хто переїхав, пропонують зарплатню більшу, ніж вони можуть платити зі своїх прибутків. Але, врешті-решт, люди зараз дуже цінують стабільність. Й нерідко виникає ситуація, коли підприємці повертаються у свої регіони, бо у них немає працівників, попри великі зарплати... До того ж у західних областях, як і всюди переважно, працевлаштування часто відбувається через кумівство. А іноді знайомих не вистачало для такого, як я кажу, місцевого рекрутингу. Через те є ситуація, коли люди поверталися на Полтавщину, Миколаївщину, Київщину, тому що розуміли, що вести бізнес важко і де шукати людей, умовно кажучи... Знову-таки -- на Заході достатньо жорстка мобілізація. Тому проблема була і вона залишається. -- Наскільки активно бізнес повертається на деокуповані території? З огляду на те, що їх все одно систематично обстрілює ворог. -- Насправді є варіант, коли люди, можливо, повертаються не на ту територію, а десь посередині, там, де більш-менш спокійніше… Або туди, де краща захищеність ППО, умовно кажучи, в Київській області. Щоб можна було більш-менш безпечно далі працювати. -- Які труднощі з працевлаштуванням виникають у внутрішньо переміщених осіб? Чи стають виплати від держави фактором, який гальмує процес пошуку роботи? -- Спочатку було і таке. Наші львівські ейчари дуже кидалися допомагати, потім зрозуміли, що допомагати треба не всім. Знов-таки, є парадокс психологічний: люди хочуть додому, вони не хочуть працевлаштовуватись. "Може, з 1 червня, а може, з 15, а може, легше, а може, не будуть бомбити, а може, там щось налагодиться". Люди сидять на валізах вже другий рік і не хочуть, як-то кажуть, категорично працевлаштовуватись, стабільно. Тому що їм здається, що їм тут треба швиденько пережити, перебитися, а от далі вони поїдуть додому жити життя. І через це виникає ситуація, коли ті пропозиції, які вони ладні розглядати, дуже обмежені, або не хочуть їх розглядати: мовляв: "Ну чого я піду в прибиральниці, в продавчині, якщо все життя у своєму місті пропрацював інженером-технологом". Ну і коли ми кажемо про ВПО -- якщо це мами з дітьми там в невеличких містечках, де або нема садочків, або нема вільних місць у садочках, то для них підходить виключно або віддалена робота, або якась перекваліфікація в ремісничі спеціальності, які можна виконувати в гнучкому режимі. Багато людей роздумують не логічно, а емоційно, перебуваючи думками у минулому, у своєму місті. Ці люди, наприклад, сидять у тих чатах своїх міст, вони там переймаються, переживають. Вони сподіваються, що їхнє підприємство, навіть якщо й розбомбили, то відновиться, й вони повернуться туди працювати. І тут та ситуація, коли іноді логіка не працює, адже люди намагаються зачепитися за щось стабільне, що було в їхньому житті. -- Яка нині зарплатна виделка й у яких регіонах можна отримати найвищу оплату праці, а де платять найменше? Якщо порівнювати з роком повномасштабного вторгнення і сьогодні -- як змінилися цифри? -- Як і раніше Київ -- найбагатше місто України. Раніше друге місце займало Одеса, тепер ми розуміємо, що зараз це Львів, а остання трійка, зі зрозумілих причин, -- це Одеса, Дніпро і Харків. Якщо ми кажемо про зарплатню, то, звісно, у нас тепер три лідери серед професій -- це програмісти, топ-менеджери і військові професії. Зарплати на нулі становлять 120-200 тисяч гривень -- і, відповідно, коли починаєш сортувати по максимуму, то першими у переліку випадають наші героїчні профілі. У більшості випадків -- це 16-20 тисяч середня заробітна платня по місту. Може бути 20-25 тисяч, якщо ми кажемо про більш професійні роботи. Але в більшості випадків це не окладова частина, а виплата загалом. Якщо ми кажемо про оклад, це не завжди такі гламурні речі. Якщо ми кажемо про продажі, це може бути ставка за добу відпрацьованого, або ставка/відсоток, або "чисті" відсотки, чим наші великі ритейлери грішать вже давненько. І те саме ми кажемо про виробництво, про підрядну форму оплати за якусь кількість виконаного. І, відповідно, роботодавці намагаються мінімізувати власні ризики через ситуацію з постійними обстрілами. -- Як сьогодні, в умовах дефіциту кадрів, стать і вік впливають на пошук роботи? Чи спостерігається певний сексизм й ейджизм у питаннях працевлаштування, і людям якої вікової категорії отримати бажану посаду найважче? -- Як не парадоксально і не прикро, попри дефіцит фахівців, ейджизм у нас залишається. Загалом це стосується людей старше 45 років. Для них, на жаль, серед вимог -- спочатку дата народження, потім -- працевлаштування. Стосовно сексизму -- так, є, і це нікуди не поділося. Можливо, як я кажу, фемінізація ринку праці, те, що жінки опановують чоловічі професії, вплине позитивно. Хоча жінкам на місцях доведеться долати упередження про всю цю бро-культуру тощо. І, відповідно, коли ми кажемо про ситуацію, яка є, упередження і шаблони сприйняття вкрай важко подолати от так одним рухом за 15 хвилин. Іноді на це потрібно покоління. Тим роботодавцям, які були щиро впевнені, що громадяни, яким за 50 -- це передпенсійні особи, а жінка -- не програміст, не водій, не оператор тощо, змінюють свою позицію, змушені переадаптовуватись. -- Наскільки активно на сьогодні центри зайнятості працевлаштовують ветеранів. І яка загалом ситуація із пошуком роботи для учасників бойових дій? -- Згідно зі статистикою, у нас збільшилася кількість безробітних ветеранів, у нас є упередження від роботодавців стосовно їхнього психологічного стану та агресивності, це з 2014 року за нами тягнеться. У нас є проблема з тим, що самі військові після військових зарплат не дуже хочуть йти на цивільні 20 тисяч та ще і корячитись. Є певне неспівпадіння бачення світу військового і цивільного, тому велика кількість ветеранів хоче бути підприємцями і разом зі своїми побратимами робити бізнес. Окрім служби зайнятості, є велика кількість роботодавців, які, по-перше, повертають своїх ветеранів, по-друге, активно налаштовані на співпрацю з ветеранами, які готові повертатися і адаптуватися під ті умови праці, що є наразі в бізнесі. І тому, з одного боку, в нас є роботодавці, як кажуть, "упороті", які хочуть, щоб всі прийшли і по струночці ходили, і є роботодавці, які розуміють, що в людей тепер є певний життєвий досвід, виходячи з якого вони не завжди комфортні в спілкуванні. І тому я знаю, що навіть у великих керівничих компаніях є вже курси для працівників, до котрих повертаються ветерани, курси з адаптації ветеранів, методички тощо. Я не можу сказати, що це рівномірно, але врешті-решт ми кажемо про те, що воно є. До того ж є значна кількість суспільних організацій, які намагаються цьому сприяти. Але в нас немає ще тієї кількості ветеранів. -- Чи є заохочення від держави для роботодавців, щоби ті приймали на роботу ветеранів? -- Зараз це важко сказати, тому із законом про мобілізацію воно тихесенько сповзло й не зрозуміло, взагалі воно працює, чи ні. Звісно, в нас є якісь пільги, але у більшості випадків це ситуація, коли ті роботодавці, які є свідомими, вони роблять це не заради пільг, це громадський суспільний обов'язок і можливість віддячити, віддати борги, і це не про гроші. І знов-таки, мені здається, ветерани, які б розуміли, що їх прийняли з ласки або з пільги, мали б трохи іншу мотивацію. Хоча, мені здається, вони теж присутні і, якщо ми кажемо про обладнані місця для людей з інвалідністю, то держава компенсує певні речі. -- Як у цьому напрямку працюють центри зайнятості? Чи надається перевага у працевлаштуванні людям, які повернулися із зони бойових дій? -- Держслужба зайнятості на це не впливає геть ніяк. Вона просто отримує вакансію від роботодавців, консультує фахівців, в них є система кар'єрних радників, є курси, на які можна пройти перекваліфікацію, себто вона робить метч. Якщо роботодавець відмовляється від фахівця і мотивується наявністю у нього військового досвіду або не наявністю, то тут виникає проблема в роботодавця перед Держслужбою зайнятості -- йому треба надати якусь коректну відмову. В такому випадку на це Держслужба ніяк не може впливати, вона просто може намагатися надати ветерану максимальну кількість вакансій, аби він міг обрати і відмовитися, або йому відмовляють. У більшості випадків це виробничі професії, це професії держсектору, це медицина, педагогіка. У сенсі того, що в них є своя специфіка, своя планета. Це в більшості випадків багато вакансій по маленьких містечках -- Тячів, Коростень тощо. Знов-таки, коли ми кажемо про сезонні варіанти працевлаштування, то там вже свої нюанси. І, відповідно, ті самі аграрії раніше ходили на облік взимку, коли в них немає роботи, аби там перебитися, перекваліфікуватися, отримати довідку на пільги, на газ тощо. Це не завжди про працевлаштування, це про соціальну підтримку безробітних. І, відповідно, роботодавці досить часто мають проблему теж з тим, що вони вивішують вакансію маркетолога, а на неї приходить чарівне "що-попало", тому що вони десь щось побачили в цьому переліку, в центрі зайнятості, хочуть піти і подивитися, що це буде. Або просто отримати відмову, щоб далі продовжувати отримувати допомогу. Тому, взагалі, в центрах зайнятості, мені здається, така позиція: якщо вони не можуть запропонувати людині роботу за профілем, вони пропонують підробіток, щоб людина могла просто заробити собі хоч якісь гроші і не перейматися тим, що їй немає чого їсти. Тому це може бути і робота прибиральниці, і діловода, або якась паперова зайнятість, яка хоч трохи схожа на те, ким людина працювала раніше. -- А як змінився тіньовий ринок праці через необхідність ставити працівників на військовий облік? -- Сама Держслужба зайнятості каже, що в них 77% безробітних -- це жінки. Якщо піти на сайти з працевлаштування, то буде десь навпіл чоловіків і жінок. Один з народних депутатів сказав, що існує три мільйона чоловіків, про яких держава знає лише їхній податковий номер й гадки не має, що з ними відбувається. У цьому трикутнику нам треба десь й працювати. Звичайно, існує велика кількість чоловіків, які перейшли на чорний ринок роботи, на неофіційне працевлаштування. І так, тепер порядні роботодавці страждають від того, що в них до пакета документів входить військовий квиток, або приписне свідоцтво. І отримують відмови від фахівців, які не готові так працювати. Знов-таки, багато хто підтримав віддалений формат співпраці й просто перераховує на картку гроші -- й на цьому все закінчиться. Дехто переходить на цивільно-правовий договір, а це, як-то кажуть, ризиковано. Різне буває. Відповідно, як на мене, якби наша військова служба мала б більш системний вигляд, то було б зрозуміліше. Умовно кажучи, як в Ізраїлі: кожна людина, яка є дотична до військової служби, знає своє чітке місце в ієрархії. Я сумніваюся, що в Ізраїлі працівники військкоматів бігають там по вулицях Ешкелона й хапають когось за барки, домагаючись працевлаштувати в армію. І через це, через отой мес, що виходить, люди бояться потрапити на фронт. І, відповідно, оця невизначеність, вона формує упередженість "проти". -- Добре, але це стосується більше чоловіків, які підпадають під мобілізацію. А як щодо жінок, які не бажають працевлаштовуватись офіційно? Як вони пояснюють таке рішення? -- Іноді вони просто змушені підкорятися волі роботодавця, який не хоче сплачувати податки і взагалі якимось чином все це реєструвати. Та, коли ми кажемо про варіант вікових людей, то всі наші бабці, які зараз полуницею на вулицях торгують, не нададуть трудову книжку, або запис того ФОПу, на кого вони працюють. Знов-таки, ми кажемо про ситуацію, коли жінки іноді підпрацьовують, і мають посаду, інвалідність, або інші причини, які не дозволяють їй працювати офіційно. А є роботодавці, які намагаються вас "нагріти" на те, що ви будете працювати, а грошей вам не дадуть. -- Національний банк у "Інфляційному звіті" за квітень 2024 року прогнозує повернення мігрантів в Україну у 2025-2026 роках, однак доволі повільне через дедалі більшу адаптацію до життя за кордоном. Чи виправдані такі очікування? -- Ні. Коли ми бачимо результати опитувань людей там, вони чекають на завершення війни або хоча б активних дій. Ви знаєте, коли закінчиться війна? Я -- ні. Тому й виходить ситуація, якщо зараз пішли блекаути, то народ знову поїде за кордон. І ми вже маємо 150 тисяч осіб, які виїхали, і нам НБУ прогнозував, що їх буде 200 тисяч. З блекаутами -- давайте множити на два. Ситуація постійно реагує на якісь додаткові чинники, коефіцієнти. Я не вірю, що в нас повернуться всі сто відсотків, дай Боже, щоби половина. Я не вірю, що всі повернуться одразу і назавжди. Знову будуть -- "приїхали, не сподобалось, поїхали, там теж не сподобалося, повернулися". Якщо війна закінчиться, люди почнуть повертатись, остаточну кількість повернутих біженців нам треба рахувати років через 3-5, не менше. Знов-таки те, що бачила, й що мене засмутило: найбільша кількість біженців, які ладні залишитися, це діти 15-17 років. Для нас це означає, що залишаються й їхні мами. І діти, які там вчаться, знаходять за кордоном першу роботу. Ось так громадяни з біженців, мігрантів стають діаспорою. -- Чи буде додаткова стимуляція повернення в Україну для біженців скасування виплат чи обмеження пільг певних? Чи впливає це на їхнє рішення повертатися? -- Десь відсотків 20-25 дійсно залежні від виплат, від оплати там житла і всього іншого, якщо воно буде скорочуватися, то вони почнуть думати. Але, мені здається, що вони будуть думати не про повернення до України, а про можливість переїхати, умовно кажучи, з Швеції -- в Грецію, з Греції -- в Німеччину, туди, де будуть пільги. Тому що в більшості випадків люди, мені здається, які виїжджали в лютому 2022-го, поїхали з тим початком жаху війни в голові. І багато хто, навіть повертаючись зараз, шукає ті прояви, підтвердження. Попри те, що картинка дещо змінилася. Тому така штука є, і відповідно до прийняття, коли люди тиждень добиралися до кордону, не їли, не пили, не спали... Цей травмуючий спогад, який не пропрацьований з психологом, він виливається в те, що людина потім з цією війною в голові буде бігати від того, що її переслідуватиме весь залишок життя. -- Як у майбутньому штучний інтелект вплине на ринок праці? І чи варто українцям вже зараз опановувати нові сфери? -- У нас уже намагалися сказати, що робототехніка всіх виробничників повиганяє з підприємства. Цього не сталося, тому що у нас вагон фахівців коштує дешевше, ніж одна рука робота. Через те, що ми маємо дешеву робочу силу, ми поки що автоматизацію трохи оминаємо. Стосовно штучного інтелекту, я більш ніж впевнена, що її можна використовувати обмежено для рутинних операцій. Ці наші дані, які в нас зараз трохи шкереберть, пропрацьовувати через штучний інтелект простіше. Тоді в людини буде вибір: або бути на крок вище -- як фахівець, який керує штучним інтелектом, робить запити, перевіряє роботу, ставить контролюючі питання. Або, якщо їй хочеться продовжувати борсатися в папірцях, то йому треба шукати іншого роботодавця, який не такий прогресивний. Так, існують вже вакансії, де активно залучають штучний інтелект. І, відповідно, до працівників у вимогах до них прописані інші речі. Знов-таки ми кажемо про те, що іноді є варіанти, коли якісь базові роботи можна зробити простіше. Тому я не проти штучного інтелекту як такого, але я за те, щоб його використовувати для здихання від тієї рутини, від якої ми всі потерпаємо. І, відповідно, коли ми кажемо про те, як його застосовувати, я б розмірковувала дуже обережно, тому що в нас виходить ситуація, коли люди намагаються відключити власний мозок, підключити штучний інтелект. І якщо в нас не буде критичного сприйняття і не буде власного інтелекту, ми не зможемо ставити завдання, перевіряти якість й контролювати виконання певної роботи. -- Які професії матимуть попит у післявоєнний період й до чого готуватися країні? -- Я щиро впевнена, що будівельники, і реставратори, і люди, які будуть відновлювати, матимуть попит хвилеподібно. 5-10 років все це відновили -- і далі почнемо жити своїм життям. Знов-таки, нам потрібна буде велика кількість військових людей, саперів тощо, аби поновити цей шмат територій, що був замінований, зробити рекультивацію. До того ж нам знадобиться сила-силенна людей, до яких ми поки що не готові -- це психологи і реабілітологи. Тому що і військові, і невійськові -- будьмо відвертими, наш нью нормал не збігається геть з тим нормалом, що був у 2018-2019 році. Десь наша "зозулька" вже спакувала валізки, що просто не вивозиш. І це нормально в тих умовах, які є. Відповідно, наразі вже не вистачає психологів. Тепер в нас є велика кількість людей, які намагаються долучитися до психологів хоча б через перекваліфікацію, а це кілька років, тому що ті всі двомісячні курси ні про що. Ми говоримо про реабілітацію, це теж або декілька років навчання, потім інтервізія тощо. І коли повернуться наші хлопці, нам знову знадобляться десятки, сотні тисяч таких людей. У нас немає у вишах такої кількості місць, у нас немає освітніх організацій, які б це запропонували робити прямо зараз. У нас немає людей, які готові були б цим зайнятися... У В'єтнамі загинуло, здається, 60 американських вояк. І вдвічі чи втричі кінчили життя самогубством після того, як повернулися до мирної Америки. І дуже великий відсоток був серед ветеранів як людей, які скоїли важкі злочини із застосуванням вогнепальної зброї, бо вони намагалися налагодити там, де закон трошки підволокував ноги. Якщо це відбувається в Америці, де психологи -- must have, то розумієте, що може коїтися у наших людей... Буде розшарування суспільства. До того ж потрібно ж буде змінювати освітню програму, адаптувати її під ті виклики, які виникли й виникатимуть.