Компенсації для роботодавців: в Україні з 1 січня можуть запровадити нові правила працевлаштування

Держава систематично трансформує політику щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Ключова мета — створити умови, в яких кожна людина, яка хоче і може працювати, отримає таку можливість.

Як заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев, з 1 січня 2026 року можуть набути нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю.

Він зауважив, що для людей з інвалідністю процедури працевлаштування є складними, а часом непомірними. Вони самі чи їх роботодавці часто потребують додаткової підтримки. 

"Ці люди — величезний і неоціненний резерв для ринку праці. Адже всього лише 16% осіб з інвалідністю працюють. А у країнах Європи — більше ніж 60 %. Нам критично потрібно рухатися, адже сьогодні загальна кількість людей з інвалідністю стрімко зростає", — наголосив посадовець.

Гетманцев зауважив, що нові механізми сприяння та підтримки у працевлаштуванні уже ухвалили. Закон про гарантії осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування №4219-IX, за його словами, заклав основу гарних можливостей для всіх осіб з інвалідністю, хто хоче працювати. Відповідно, з 1 січня 2026 року він повинен бути застосований.

"Те, на що хочу звернути увагу — засоби розумного пристосування. Це рішення під людину. Це не універсальний список, а персональний набір кроків, які роботодавець підбирає разом із людиною, щоб вона могла працювати комфортно і без бар’єрів", — заявив він.

Нардеп пояснив, що сьогодні ці засоби зводяться до вузьких технічних рішень. Так, йдеться про зручний стіл і крісло, пандус, поручні, комп’ютер і потрібні програми, засоби зв’язку (слуховий апарат, гарнітура, програми, що збільшують шрифт або читають текст уголос), а також засоби пересування  (тростина, крісло колісне тощо). Проте Гетманцев зауважив, що "цього критично недостатньо". 

Що очікуємо з 1 січня 2026 року

Роботодавець зможе:

• звужувати чи спрощувати обов’язки працівника;
• зменшувати робочий час для працівника з інвалідністю без зниження зарплати;
• пропонувати зручний графік роботи;
• давати додаткові оплачувані перерви для відпочинку чи вправ;
• запрошувати асистента або наставника, який допоможе працівнику з інвалідністю з робочими завданнями чи комунікацією в колективі.

До того ж з 1 січня 2026 року кожен роботодавець матиме право на компенсацію за впровадження всіх цих рішень. Так, новий підхід передбачає відшкодування роботодавцю вартості всіх організаційних змін на робочому місці, що зроблено для працівника з інвалідністю:

• частини заробітної плати, яку роботодавець виплачує працівнику з інвалідністю у разі зменшення робочого часу чи зменшення обов’язків;
• оплату послуг персонального асистента; 
• витрати на залучення інших працівників, які допомагають працівнику з інвалідністю під час виконання завдань, комунікації та адаптації на робочому місці. 

Водночас Гетманцев наголосив, що важливо, щоб "уряд встиг прийняти всі потрібні акти: обсяги та порядок компенсації". 

"Наразі ці акти ще не затверджені, тож планую звертатися до уряду та Мінсоцполітики із запитами про стан їхньої підготовки. Інакше є ризик, що корисні новації, які мають допомагати вже з 1 січня, зависнуть на папері й будуть фактично зведені нанівець", — підсумував він.

Нагадаємо, в Україні запрацювала оновлена платформа "Прихисток. Робота". На цьому порталі внутрішньо переміщені особи можуть знайти роботу та житло.