# театр

У п'ятницю, 27 березня, у світі відзначають День театру. Це свято бере свій початок у 1961 році з ініціативи Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. Традиційно сьогодні вшановують театральне мистецтво та його діячів, а також часто влаштовують спеціальні покази.Не дивно, що в кожній країні налічується сотні, а то й тисячі поціновувачів цього мистецтва. Люди зі всього світу люблять театр і знаходять нові способи показати та передати свої почуття. У цьому матеріалі TrueUA підготував цікаві факти про театральне мистецтво та його історію.Театр корифеїв: початок професійного українського театруПерший професійний український театр, Театр корифеїв, заснували у 1881 році під керівництвом Марка Кропивницького. Він став важливим кроком у відокремленні українського театру від польських та російських впливів, заклавши основи національної сценічної традиції.Водночас актори театру змушені були виступати трьома мовами через обмеження, запроваджені царською владою, що ускладнювало роботу.Унікальна історія будівництва Сіднейського оперног театруСіднейський оперний театр — символ міста та Австралії, розташований на Беннелонг Пойнт у сіднейській гавані. До 1958 року на його місці були трамвайне депо та форт.На конкурс проєктування надійшло 233 заявки з 32 країн, переміг данець Йорн Утзон зі сміливим і унікальним дизайном. Будівництво тривало 14 років і коштувало 102 мільйона австралійських доларів замість запланованих семи мільйонів. Цікавим є те, що будівництво частково фінансувалося через лотерею.Офіційне відкриття відбулося 20 жовтня 1973 року за участю королеви Єлизавети II. Відтоді театр став всесвітньовідомою культурною пам’яткою, приваблюючи мільйони туристів.Афішна тумба: історія та призначенняАфішна тумба — це вулична висока тумба циліндричної форми, призначена для розміщення рекламних афіш. Її винайшли у Франції, і вона названа на честь паризького друкаря Габріеля Морріса.У 1868 році Морріс отримав дозвіл від міської влади Парижа встановлювати такі тумби по місту для розклеювання концертних та театральних афіш. Однією з умов було те, що всередині тумби повинні були зберігатися інструменти міських двірників — мітли та інший прилад для прибирання вулиць, що дозволяло поєднати рекламу з практичною користю для міста.Кабукі: незвичайний традиційний японський театрКабукі — один з чотирьох офіційно визнаних традиційних японських театрів. Його започаткувала Ідзумо-но Окуні у 1603 році, виконуючи танці з елементами світських і романтичних сцен. Спершу актриси грали роль куртизанок, але у 1629 році виступи жінок заборонили, замінивши їх юнаками, а з 1652 року головними акторами стали дорослі чоловіки.Сьогодні кабукі включає історичні, простонародні та танцювально-драматичні постановки. Театр визнаний шедевром усної спадщини людства за ЮНЕСКО і залишається культурним символом Японії.Оперний фестиваль в одній з найбільших археологічних пам’яток ЄвропиВсесвітньо відомий щорічний оперний фестиваль відбувався за давньою традицією в античному римському амфітеатрі Арена ді Верона. Цей археологічний театр міг вміщувати до 14 000 глядачів, а за сезон відвідувачів налічувалося до 700 000 осіб.Арена ді Верона — давньоримський амфітеатр, один із найбільших археологічних пам’яток Європи, зведений у першому столітті нашої ери. В історії споруди відбувалися гладіаторські бої, лицарські турніри, страти та фестивалі.З XIX століття амфітеатр почали використовувати для театральних і музичних постановок. 10 серпня 1913 року, на честь сторіччя від дня народження композитора Джузеппе Верді, тут провели перший Міжнародний оперний фестиваль. Відтоді на фестивалі традиційно виступали всесвітньо відомі артисти, а постановки кращих опер стали звичними для шанувальників жанру. У цьому році вистави проходили з 22 червня по 1 вересня.Окаен в ролі тла для сцениУ Корнуоллі розташований один із найвідоміших у світі театрів просто неба — Мінак. Його унікальність полягає в природних декораціях. Вистави відбуваються на тлі безкрайніх краєвидів Атлантичного океану, що створює особливу атмосферу для глядачів.Першою постановкою на цій сцені стала п’єса "Буря" Вільяма Шекспіра. Її показ відбувся ще у 1932 році, поклавши початок історії театру, який згодом здобув світову популярність.Театральне віяло — більше, ніж аксесуарТеатральне віяло виконувало не лише свою основну функцію, а й ставало корисним інструментом як для глядачів, так і для акторів. Для відвідувачів театрів на віялах часто розміщували фрагменти п’єс або програми майбутніх вистав. Це дозволяло краще орієнтуватися в сюжеті та не пропустити важливі моменти.Актори ж використовували віяло як своєрідну підказку. Так, вони записували на ньому текст ролі або ключові репліки, щоб не розгубитися під час виступу.Нагадаємо, TrueUA підготував матеріал до Дня театру та розповів про найяскравіші події в історії цього мистецтва..

Щороку 27 березня у світі відзначають День театру — мистецтва, яке народжується не лише на сцені, а й за лаштунками. У цей день вшановують усіх, хто створює вистави: від акторів до тих, кого глядач не бачить, але без кого не було б магії театру.Свято започаткували 1961 року. І хоча історики не дають однозначної відповіді, багато поціновувачів вірять: дата обрана невипадково. За переказами, саме 27 березня у Стародавньому Римі відбулася одна з перших театральних вистав.Як зароджувалося це мистецтво? Чому акторство колись було виключно чоловічою і доволі закритою професією? І яку роль у розвитку театру відіграє Україна — розповідаємо у цьому матеріалі.Історія зародження театрального мистецтваІсторія театру на різних континентах розгорталася за схожим сценарієм: його початок пов’язаний з первісними обрядами та ритуальними дійствами. Саме з культових практик поступово виросло мистецтво сценічної дії.Батьківщиною європейського театру вважають Давню Грецію. Спершу він був невіддільною частиною релігійних свят на честь богів. Майданчик для виступів мав форму кола, вкритого дерном.Дерно — верхній, поверхневий шар ґрунту, що густо вкритий трав'янистими рослинами, переважно злаковими, та пронизаний їхнім корінням і кореневищами.У центрі розташовувався вівтар Діоніса, бога рослинності, родючості, вологи, покровитель виноградарства й виноробства, а навколо нього виконувалися танці та обрядові дійства. Щоб глядачам було зручно спостерігати за подіями, такі сцени облаштовували біля схилів пагорбів — природний рельєф слугував своєрідними трибунами.Саме слово "театр" має грецьке походження і буквально означає "місце для огляду" або "видовище".Близько 500 року до н.е. в Афінах звели великий театр круглої форми. Центральний майданчик — орхестра — слугував простором для виступів, а позаду розташовувалися спеціальні споруди, що виконували роль тла і водночас приміщень для перевдягання акторів. Сценографія була мінімальною, штучне освітлення не використовували, адже вистави відбувалися просто неба у світлу пору дня.Цікавим фактом є те, що в давньогрецькому театрі на сцену виходили виключно чоловіки. Це було зумовлено суворими патріархальними нормами. Жінки не мали громадянських прав, їхнє життя обмежувалося переважно домом, а участь у публічних виступах вважалася неприпустимою.Театр у Греції мав статус державного й водночас релігійного інституту, тому до акторства допускали лише вільних громадян-чоловіків. Вони виконували всі ролі без винятку — і чоловічі, і жіночі. Для перевтілення використовували маски, спеціальні костюми та характерні жести, що допомагали передати образ персонажа.У Римі перший стаціонарний театр з’явився 52 року до н.е. За плануванням він наслідував грецькі зразки, однак споруджувався вже на рівній місцевості, а не біля пагорбів. Глядачі вперше отримали стаціонарні сидіння, а сама дія перенеслася на підняту сцену.З поширенням християнства театральне будівництво в Римській імперії припинилося. Лише через століття традиція сценічного мистецтва відродилася у новому форматі. Першим театром сучасного типу вважають театр Фарнезе, відкритий 1618 року в італійській Пармі. Саме він започаткував нову епоху в історії європейського театру.Важливі постаті в історії розвитку театруСофоклСофокл (бл. 496–406 рр. до н. е.) — давньогрецький драматург, народився в Колоні неподалік від Афін у заможній сім’ї та здобув гарну освіту. Він відзначався веселим і товариським характером, активно брав участь у громадському житті: керував хором під час свят, двічі обирався стратегом і був членом колегії, що опікувалася союзною скарбницею.468 року до н. е. Софокл дебютував на поетичних змаганнях і одразу переміг видатного Есхіла, давньогрецького трагіка, здобувши визнання, яке трималося все його життя. Він написав близько 130 трагедій, з яких дотепер збереглося сім, серед них "Едіп", "Антігона", "Електра" та "Деяніра".Софокл започаткував нововведення у театрі: збільшив кількість акторів до трьох і вдосконалив сценічні декорації. Його трагедії вирізнялися глибоким психологізмом і більш "людським" підходом до персонажів порівняно з Есхілом. Софокл помер у 90 років, залишивши величезний слід в історії античного театру.Вільям ШекспірВільям Шекспір  — англійський драматург Єлизаветинської епохи та один із найвідоміших письменників світу. Народився у Стратфорді-на-Ейвоні та був хрещений 26 квітня 1564 року. У 18 років одружився з Енн Гетевей, з якою мав трьох дітей.Близько 23 років Шекспір переїхав до Лондона, де почав працювати в театрі. Уже до 1592 року він став відомим драматургом і актором трупи "Бербедж", яка за Якова I отримала королівський статус. У 1599 році його трупа побудувала театр "Глобус", а згодом придбала "Блекфайерс", що забезпечило Шекспіру фінансову незалежність.На початку XVII століття через спалахи чуми театри закривалися, і Шекспір повернувся в Стратфорд. Його останні п’єси (1606-1613 рр.) частково писалися разом із Джоном Флетчером. Вільям Шекспір помер 23 квітня 1616 року, залишивши величезну спадщину у світовій літературі та театральному мистецтві.Генрік ІбсенГенрік Ібсен — норвезький драматург, один із засновників сучасного театру. Народився в портовому містечку Шієн у родині комерсанта, але після фінансового краху батька змушений був рано почати працювати. Спершу навчався медицині, проте захоплення театром визначило його життєвий шлях.Ібсен став драматургом, режисером і керівником Норвезького театру, відстоюючи національну ідентичність і розвиток культури незалежно від данського впливу. 1864 року він вирушив у 27-річне добровільне вигнання, жив у Римі, Дрездені та Мюнхені, працюючи над філософсько-символічними та соціально-критичними п’єсами: "Бранд", "Пер Гюнт", "Ляльковий дім", "Привиди", "Ворог народу", "Гедда Габлер" та іншими.Повернувшись до Норвегії 1891 року, Ібсен завершив свою кар’єру драмою "Як ми, мертві, воскреснемо" (1899 р.), де піддав власне життя і творчість суворому самоперевіренню. Помер 23 травня 1906 року в Христианії (тепер Осло).Жан КоктоЖан Кокто — один із найвпливовіших митців XX століття: поет, письменник, драматург, художник, режисер і композитор. Саме за ініціативи Кокто у світі з’явилося свято для всіх театралів. Народився під Парижем у творчій заможній сім’ї, а трагічна смерть батька, коли йому було дев’ять, позначилася на всій його творчості.Кокто творив у всіх жанрах: писав поезію та прозу, малював, оформлював балети, знімав фільми й навіть грав джаз. Його дебютний фільм "Кров поета" започаткував арт-трилогію про Орфея, а пізні роботи вплинули на покоління режисерів Нової хвилі та арткіно.Особисте життя Кокто було відкритим: він був бісексуалом, мав тривалі стосунки з французьким актором та письменником Жаном Маре та іншими чоловіками. Життя Кокто було сповнене суперечностей — релігійності, кохання та наркотичної залежності, що відображалося у його творчості.Помер Кокто у 1963 році, залишивши по собі багатогранну спадщину і символічну епітафію: "Я залишаюся з вами".Роль театру в культурі та суспільствіТеатр — один із найдавніших елементів людської культури, який у різноманітних своїх формах існує у більшості народах планети. Його роль змінювалася залежно від епохи. У Стародавній Греції театр виховував, морально очищав глядачів через трагедію та відтворював важливі історичні події.Сьогодні театр виконує більш розважальну функцію. Всі інші ж (виховні, просвітницькі чи навіть пропагандистські) відбуваються через видовищність. Він допомагає людині розвивати естетичне сприйняття, відчуття ритму, навички спілкування, співпереживання та любов до літератури.Особливе значення театр має для дітей. Так, постановка вистави формує колективну відповідальність, вчить працювати в команді, а через ігрове навчання знайомить із класичною літературою. Театральне хобі захоплює підлітків та розвиває творчість.Історія українського театруУкраїнське театральне мистецтво бере свій початок із давніх обрядових дійств — весілля, релігійні свята та народні ігри вже містили театральні елементи. За часів Київської Русі театр розвивався через княжий театр та скоморохів, а з XVI-XVII століть з’являлися перші драматичні постановки у братських та лаврських школах.У XVIII столітті популярними стають мандрівні вертепи та аматорські театри серед козацької старшини. Постійний український театр виник у Глухові (1751 р.), а перший стаціонарний — у Львові (1795 р.). Важливу роль у формуванні національної драматургії відіграли Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко, а наприкінці XIX століття театр корифеїв (Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька) закріпив українську сцену як національну культурну спадщину.У XX столітті Лесь Курбас та Гнат Юра розвивали авангардизм і психологічну драму, створивши "Молодий театр" і Державний драматичний театр, де вперше ставили твори українських авторів — Миколи Куліша та Володимира Винниченка. Завдяки багатовіковій традиції та таланту митців український театр сьогодні є важливою частиною європейської культурної сцени, передаючи глядачеві емоції, історію та спадщину поколінь.З початком повномасштабної війни в Україні театральне мистецтво набуло нових відтінків та форм. Ба більше, театр став одним зі способів боротьби з російською пропагандою та ворожими наративами про те, що "велике мистецтво — суто російський привілей". Так, останні роки подарували нам нові знання про таких театральних діячів як Іван Уривський, Євген Лавренчук, Наталка Ворожбит та інших.Нагадаємо, нещодавно TrueUA підготував матеріал до Всесвітнього дня кіно, який цього року відзначали 14 лютого. У ньому ми розповіли, чому кінематограф не лише розважає, а й об’єднує людей по всьому світу, надихає на зміни та відкриває нові горизонти..

Львівський театр ляльок відмовився від державних почесних звань "Заслужений артист України" та "Народний артист України". Театрали назвали цю систему спадком радянської культурної політики.Про це Львівський театр ляльок повідомив на своїй сторінці у Facebook.У театрі наголосили, що хоча ці звання формально є державними нагородами, які надає президент відповідно до законодавства, їхнє походження пов'язане з радянською системою відзнак.У заяві зазначають, що така практика історично виконувала функцію контролю над митцями та формування лояльності до влади."Система цих почесних звань — це застарілий колоніальний механізм, який не гарантує мистецької якості, а натомість часто базується на лобіюванні та непрозорих процедурах. У межах деколонізації культури ми маємо остаточно «відклеїтися» від цього радянського рудимента. Така практика є очевидним анахронізмом, якого не існує в європейських країнах", — наголосили в театрі.Також у театрі звернули увагу, що навіть після здобуття незалежності ці нагороди отримували російські артисти, що розмивало дистанцію між українською культурою та культурою держави-агресорки.Натомість Львівський театр ляльок заявив про перехід до принципів відкритої конкуренції та професійного визнання через мистецькі премії з прозорими критеріями й експертними радами.Водночас у дописі акцентували, що таке рішення не спрямоване на знецінення митців, які вже мають такі звання, а є відмовою від самої системи.Колектив також звернувся до Міністерства культури із закликом розглянути можливість скасування почесних звань на державному рівні. Ініціативу запропонувала головна режисерка театру Яна Титаренко, її підтримала директорка — художня керівниця Уляна Мороз і акторський склад.Нагадаємо, що 9 березня відбулася 65 церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Традиційно цього дня відзначили найкращих у різних сферах культури..

Департамент культури Київської міської державної адміністрації (КМДА) підготував щотижневу добірку мистецьких та освітніх подій, які відбудуться у столиці з 2 до 8 березня. Програма включає виставки, майстер-класи, театральні вистави, лекції та арттерапію, серед яких особлива увага — заходам для людей з інвалідністю та освітнім ініціативам з цифрової грамотності.Про це йдеться на сайті КМДА.Міська влада нагадує киянам дотримуватися правил безпеки та сигналів повітряної тривоги під час відвідування публічних заходів.МузеїМузейно-виставковий центр Музею історії міста КиєваПостійні виставки: "Щоденники війни" (спільно з музеєм "Голоси мирних"), експонат "Київські традиції, що оживають: кавування".Віртуальні екскурсії: "Бабин Яр. Віртуальний спогад", "Хрещатик 1913 року", "Ціна свободи".Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського7 березня — кураторська екскурсія виставкою "ВІДОМІ/У КАДРІ/ВДОМА: Київ і Кияни на фото Миколи Озерова".Постійні виставки: "ВІДОМІ/У КАДРІ/ВДОМА" та "СВОЇ/ЧУЖІ: люди, спомини, речі Паньківської, 9".Щодня, середа-неділя — екскурсія з кінопереглядом.Музей української діаспори6 березня — 5 квітня — персональна виставка Лесі Бабляк "Жити життя".Постійні виставки: "Я вернусь до своєї Вітчизни…" та "Наш Сікорський".Музей шістдесятництваПостійні виставки: "Український Донбас шістдесятників" та "Українські обличчя зони".Музей "Садиба на Кудрявці"1-29 березня — виставка "Місто-сад. Ботанічний мікросвіт".7 березня — майстер-клас "Подарунок для мами".Музей Шолом-Алейхема4 березня — 5 квітня — фотовиставка "Вітаємо, Ребе!" до 60-річчя головного рабина України Моше Реувена Асмана.Щосуботи — лекції "Сторінки єврейської історії та культури".Національний музей декоративного мистецтва України7 березня — майстер-клас "Великодня серветка".До 31 березня — виставка Аліни Гаєвої "Всесвіт навиворіт".До 31 березня — інтерактивна зона: віртуальна галерея "Марія Примаченко. Невідоме" та квест "Світ Катерини Білокур".Національний музей "Київська картинна галерея"3 березня — відкриття виставки "КАРПАТИ. Ці гори не знають покори".7 березня — кураторська екскурсія 2ВІЧ-НА-ВІЧ із Вільгельмом Котарбінським".7 березня — екскурсія "Люди/People/Аdamianebi".До 8 березня — виставка "Люди/People/Adamianebi" Темо Свірелі.До 15 березня — виставка "Мистецький родовід. Спадковість і новаторство".До 12 квітня — виставка "ВІЧ-НА-ВІЧ з Вільгельмом Катарбінським".Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків4 березня — день відкритих дверей.5 березня — заняття у межах співпраці з Демократичною школою "Майбутні".5, 7, 8 березня — екскурсії інтер’єрами музею.7 березня — кураторська екскурсія виставкою "З художницями, кураторками, золотими заходами сонця".8 березня — концерт Олексія Шмурака.До 8 березня — виставка "З художницями, кураторками, золотими заходами сонця".Щовихідні — оглядові та кураторські екскурсії.Музей видатних діячів української культури3 березня — квест "Таємниці музичних інструментів" для школярів.4 березня — тематична екскурсія "Лисенкова Шевченкіана".7 березня — лекція з чаюванням "Лисенки неофіційні" та концерт І. Карзанової і В. Школьної.8 березня — лекція з чаюванням "Подружжя Саксаганських".Екскурсії на замовлення: "Welcome to Starytskyi House", "Чарівний ліхтарик", мультимедійна програма "Сторінками першого українського журналу для дітей "Молода Україна"", тематична екскурсія "Родина Старицьких у Києві".Музей книги і друкарства України5 березня — 12 квітня — виставка "Весна. Жіночі імена бойчукізму".7 березня — концерт класичної музики від Національної філармонії.8 березня — майстер-клас "Історія живопису та основи книжкової ілюмінації".Виставки протягом березня: "Дух Шевченка нас гартує", "Митець національного сумління й бунту", акварелі та ілюстрації Дмитра Чубія, Танаки Павлової, Романа Селівачова.Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця"До 5 березня — фотовиставка до річниці створення 150-го Навчального центру командних сил ТрО.6-23 березня — документальна фотовиставка "Я — жінка. Я — воїн. Я — Україна".7 березня — захід "Музейні зустрічі" для ветеранів у межах проєкту "Фортеця без бар’єрів".До 11 березня — документальна фотовиставка "Героїчне протистояння. Висока ціна Свободи".Будинок-музей М. Заньковецької3 березня — зустріч із режисером Дмитром Весельським.5 березня — творчий вечір "Назустріч весні".6 березня — майстер-клас "Витинанка. Птах" та лекція про феміністичне кіно України.До 12 березня — виставка "Київ–Харків. Одне життя".НЦНК "Музей Івана Гончара"5, 8 березня — веснянки/майстерня співу.До 29 березня — виставка "Врятовані спогади: культурна спадщина Запоріжжя".До 10 червня — віртуальна 3D виставка "Іван Гончар. Збирач".До 31 грудня — виставка "Правічні" спільно з WWF-Україна.Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе1-14 березня — персональна виставка Андріана Бабюка "Жінка та море".Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини7 березня — тематична екскурсія "Самотна ти, самотний я…".8 березня — літературна вітальня "Ліна Костенко. Про кохання і ніжність".До 14 березня — виставка Данила Ноздрі "В сузірʼї весняного Сонця".Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського7 березня — зустріч із мовознавцем Віталієм Радчуком "Код Катерини" та арттерапія для людей з інвалідністю "Вербова гілка зацвіла! Мініатюра до поезії".Комунальний заклад ВО КМДА "Аптека-музей"5 березня — екскурсія-квест "У пошуках таємничого рецепту".Щоденні оглядові екскурсії музейною експозицією.Музей гетьманства1-31 березня — виставка малюнків та ескізів Володимира Дахна.3-20 березня — виставка живопису Ольги Шинкаренко "Знаки Зодіаку та Амоніти".6 березня — вечір пам’яті Володимира Дахна.7 березня — лекція "Збирачка української минувшини Палагея Литвинова-Бартош".Державний політехнічний музей імені Бориса Патона4 березня — благодійна середа спільно з Карітас Київ та "ЯМаріуполь".2-6 березня — виставка "Наше Підґрунтя".Оглядові та тематичні екскурсії на запит.ТеатриКиївський муніципальний академічний театр ляльок (Лівий берег)Головна сцена: 7 березня — "Лікар Айболить"; 8 березня — "Звідки беруться діти?"Дитячий простір: 4 березня — "Снігова Королева"; 7 березня — "Обережно, незнайомець!".Київський академічний театр "Колесо"3 березня — "Пристрасті дому пана Г.-П."4-5 березня — "Випадок у «Готелі дю Комерс"6 березня — "Два аромати троянди"7-8 березня — "У Києві, на Подолі…" та "Flower boom".Київська опера5 березня — концерт солістів до 212-х роковин Т. Шевченка.6 березня — балет "Сойчине крило".7 березня — концерт солістів із симфонічним оркестром "Весна у великому місті".8 березня — балети "Далеко по сусідству / Історії у стилі Танго".Київський академічний театр на Печерську4-5 березня — прем’єра "ShitДевр"6 березня — "Камінний господар"7 березня — "Мистецтво домовлятися"8 березня — "Арлекіно"Національна оперета України3 березня — "В джазі тільки дівчата"4 березня — "Френк Сінатра"6-7 березня — "Тобі Коханій"8 березня — "Цілуй мене, Кет!".Театр драми і комедії (Лівий берег)3 березня — "Море… Ніч… Свічки…"4 березня — "Близькість"5 березня — "Усі найкращі речі" та "37 листівок"6 березня — "Альбатроси"7 березня — "Син" та "Дурко"8 березня — "Робота з Тінню" та "Ідеальна пара"БібліотекиЦентральна районна бібліотека "Печерська"3 березня — розмовний клуб "Мовна скарбниця"5 березня — перегляд художнього фільму2-8 березня — художня виставка "Калейдоскоп талантів"Бібліотека "Світогляд"5 березня — розмовний клуб "Українська — це круто!"Постійні виставки: "Етнографічний простір вишивки", киргизький куточок "Кут ене босогосу", кімната-музей Д. М. Гнатюка, "Парфум — краса, яку не бачить око", порцеляна "Світ крихкої краси".Бібліотека ім. О. Вишні3 березня — розмовний клуб "Магія слова"8 березня — літературна вітальня "Вишневі зустрічі"Публічна бібліотека ім. Лесі Українки1-15 березня — виставка "Анджей Вайда у театрі і кіно"3-19 березня — "Барви жіночої душі"3 березня — навчання роботі зі смартфоном4 березня — вистава майстерні Лазовіч "Райко"4 березня — зустріч із письменником Іваном Андрусяком4 березня — виставка "Гоголь між реальністю та фантазією"4 березня — лекція "Як зберегти своє здоров’я та профілактувати"5-7 березня — вистава "Марлен Дітріх. Моя весна"5 березня — "Шлях до себе: методики самодопомоги"7 березня — поетичні читання до дня народження Т. ШевченкаДо 11 березня — книжкова виставка "Український прозаїк історичних бестселерів"Щопонеділка — перегляди фільмів мовою оригіналуЩочетверга — арттерапевтичні зустрічіЩосуботи — English Speaking ClubЦентральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей3 березня — літературне інформування5 березня — презентація видань "Кобзаря"6 березня — художній майстер-клас "Шевченко-художник"6 березня — флешмоб-акція "Шевченко: так бачу"Спеціалізована молодіжна бібліотека міста Києва4 березня — 90 років від роману Е. М. Ремарка "Три товариші"6 березня — виставка "Мелодія, що стала душею: Олександр Білаш"7 березня — виставка "Жінки, які змінили світ"Протягом березня — настільні ігри "Ігродень у молодіжній"Щопонеділка та щосереди — курс "Мобільна грамотність"Щовівторка — практичні заняття "Уроки малювання олівцем або в техніці акварель";Щосереди — бібліографічні огляди нових надходжень "Літературні новинки";Щочетверга — курси з української мови "Яке прекрасне рідне слово".Нагадаємо, 24 лютого стало відомо, що Києво-Печерська лавра відкриває доступ для відвідувачів до Ближніх печер. Доступ став можливим після узгодження між державними структурами та Православною церквою України, що дозволяє поєднати культурну та релігійну цінність об’єкта для відвідувачів.Додамо, 25 лютого виповнилося 155 років з дня народження Лесі Українки. TrueUA відібрав 5 маловідомих фактів про видатну поетесу, які допомагають краще зрозуміти її життя та творчість..

У Києві померла заслужена артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Наталія Омельчук.Про це повідомила пресслужба театру."З глибоким сумом повідомляємо, що на 78-му році життя пішла з життя заслужена артистка України, актриса Театру Франка Наталія Омельчук", — йдеться у повідомленні.У театрі відзначили, що артистка "присвятила сцені понад п’ятдесят сім років свого життя, щоденної праці, відданості професії й любові до театру"."Вона була частиною творчої історії Театру Франка, людиною сцени, пам’ять про яку житиме в наших виставах, спогадах і серцях. Щиро співчуваємо рідним, близьким і всім, хто поділяє цей біль. Світла пам’ять", — йдеться у повідомленні.Наталія Омельчук народилася 27 березня 1947 року у Києві. У 1967 році закінчила студію при Київському драматичному театрі імені Івана Франка. Із 1969 року працювала у цьому ж театрі.Найвидатніші ролі актриси — Палажка (Конотопська відьма за Г. Квіткою-Основ'яненком), Тессала (Дім, у якому переночував Бог Ґ. Фіґейредо), Паша (Суєта І. Карпенка-Карого), Баба Палажка (Кайдашева сім'я І. Нечуя-Левицького) та багатьох інших.Нагадаємо, 8 лютого в Ужгороді помер народний артист України та видатний диригент Володимир Співак.Також у місті Ворзель на 83-му році життя відійшов у вічність відомий український кінооператор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка Павло Михайлович Лойко..