# театр

Український актор Григорій Бакланов травмувався під час вистави "Місто" у Львові. Інцидент стався 2 листопада на сцені Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.Під час танцювального номера разом з іншими акторами Бакланов раптово впав і схопився за коліно. Як згодом розповів артист в Instagram, у нього вискочило коліно.Акторові довелося звернутися по допомогу до медиків. Пізніше він опублікував кадри, на яких виходить із травмпункту та шкутильгає. За словами Бакланова, лікарі порадили йому добре відпочити.Попри неприємний інцидент, артист не втратив почуття гумору. Він подякував прихильникам, які знімали виставу на відео. Завдяки цим записам медики змогли побачити "Місто" та зрозуміти, що саме сталося з актором на сцені.Додамо, нещодавно Григорій Бакланов уперше публічно висловився про стосунки з новою обраницею. Артист зізнався, що для нього означає щастя, та пояснив, якими бачить серйозні стосунки.Читайте також: Зірки, які народилися в один рік: знамениті ровесники, про вік яких складно здогадатися.

У п’ятницю, 23 жовтня, у Львові помер народний артист України, актор і режисер Федір Стригун. 1 листопада йому мало виповнитися 87 років.Про це повідомив його син Назар Стригун на своїй сторінці у Facebook."Його велике серце зупинилося. Останній хранитель українських театральних традицій відійшов у вічність. Корифей помер. Про чин похорону сповістимо пізніше", — написав він.У соцмережах зазначається, що Федір Стригун помер після важкої хвороби. Раніше родина оголошувала про збір коштів на лікування відомого театрала.Федір Стригун упродовж багатьох років працював художнім керівником Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові."У вічність відійшов видатний актор, режисер, педагог, народний артист України Федір Миколайович Стригун. Його відхід — непоправна втрата для українського театру й усієї України. Його ім’я назавжди вписане в історію української сцени, а його творчість і внесок у розвиток театру житимуть у пам’яті наступних поколінь. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам, учням і всім, хто мав честь знати Корифея Федора Стригуна. Вічна та Світла Пам’ять Вам, Федоре Миколайовичу!" — зазначили театрали.Що відомо про Федора СтригунаФедір Стригун народився 1 листопада 1939 року на Черкащині. З 1965 року був актором, а згодом — художнім керівником і головним режисером Львівського національного драматичного театру імені Марії Заньковецької.Зіграв понад сотню театральних ролей, поставив десятки вистав, серед яких "Гайдамаки", "Маруся Чурай", "Хазяїн", "Гамлет", "Ромео і Джульєтта", "Мазепа". Повернув на сцену оперети Ярослава Барнича "Гуцулка Ксеня" та "Шаріка". У кіно запам'ятався ролями у стрічках "Пропала грамота", "Запорожець за Дунаєм", "Камінна душа".Також Федір Стригун під час своєї творчої кар'єри зіграв більше сотні ролей у кіно. Фільми з його участю: "Пропала грамота", "І в звуках пам'ять відгукнеться…", "Запорожець за Дунаєм", "Дударики", "Камінна душа" й інші.Лауреат Шевченківської премії 1978 року за виставу "Тил", народний артист України з 1979 року, академік Національної академії мистецтв України, кавалер орденів князя Ярослава Мудрого та "За заслуги".Нагадаємо, 13 жовтня стало відомо, що помер український комік Олександр "Вєня" Венедчук, який здобув популярність завдяки виступам у складі команди "Ветерани космічних військ" і участі в гумористичному проєкті "Ліга сміху"..

Ввечері 8 жовтня у Києві під час вистави в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка раптово зникло світло. Однак глядачі не розгубилися — просто в залі почали співати легендарну українську пісню "Червона рута".Зворушливе відео з театру поширили у місцевих Telegram-каналах.До співу долучився весь зал, перетворивши вимушену паузу на атмосферний момент єдності.Нагадаємо, що сьогодні ввечері через чергову атаку ворога в Києві сталося аварійне відключення електроенергії. Графіки тимчасово не діють.За запевненнями пресслужби ДТЕК, енергетики вже працюють на місцях та роблять усе можливе, щоб якнайшвидше відновити електропостачання..

Колишній керівник "Молодого театру" Андрій Білоус вийшов зі СІЗО. Його підозрюють у декількох випадках сексуального насильства над студентками.Про це на своїй Facebook-сторінці повідомило адвокатське об’єднання "Клочков & партнери", яке захищало Андрія Білоуса в суді.Йому призначили заставу розміром 5 мільйонів гривень 17 серпня — тоді сторона захисту називала цю суму "непосильною", оскільки "внести її самостійно родина можливості не має".У "Клочков & партнери" заявили, що справа складна "не лише з юридичного погляду", але й "у моральному аспекті" — там заявили про «неймовірний тиск», який супроводжував процес."Окремим викликом стала інформаційна складова справи. Медіа та соціальні мережі формували ставлення до людини задовго до того, як свою оцінку справі має надати суд. Фактично доводилося працювати в умовах, коли суспільний вирок намагалися винести раніше за судовий", — зазначили в адвокатському об’єднанні.Але все ж підзахисний вийшов зі СІЗО. Вся команда " Клочков & партнери ", рідні та близькі Андрія Білоуса висловили "безмежну вдячність" за можливість виконати законне судове рішення."Воно засноване на принципах рівності сторін і змагальності, презумпції невинуватості та практиці ЄСПЛ, яка вказує про забезпечувальну, а не каральну мету будь-якого запобіжного заходу. Ми віримо що зі спливом майже року перебування під вартою нашого підзахисного без альтернативи внесення помірної застави, законність рішення не є наслідком припинення адміністративного впливу з боку окремих персоналій попереднього складу одного органу державної влади", — підсумували в адвокатській компанії.Андрій Білоус перебував у СІЗО майже рік — запобіжний захід у вигляді тримання під вартою йому обрали 22 жовтня 2025 року.Що відомо про "справу Білоуса"Скандал із домаганнями в театральній сфері розпочався 22 січня 2025 року, коли студентка Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого звинуватила Андрія Білоуса в сексуальних домаганнях. Вона оприлюднила своє звернення в анонімному відео, а пізніше розкрила свою особу.Дівчина заявила, що перші повідомлення від Білоуса нібито отримала незадовго після вступу до навчального закладу. Також стверджує, що викладач цікавився особистою інформацією про неї, а згодом начебто розпочав ставити неприйнятні питання, зокрема, про те, чи має та романтичні стосунки та яка її сексуальна орієнтація.Згодом в університеті отримали чотири звернення з приводу неетичної поведінки викладача, які передали до Національної поліції. Працівники "Молодого театру", де режисер працював художнім директором, підтвердили випадки домагання.Згодом його звільнили з посади директора та художнього керівника Київського академічного "Молодого театру", а надалі офіційно оголосили підозру.Нагадаємо, що також актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві..

У віці 98 років померла народна артистка України, театральна акторка Галина Яблонська. Її життя обірвалося 14 вересня після тривалої тяжкої хвороби.Про смерть артистки повідомив театрознавець Василь Неволов у Facebook."Сумну новину хочу вам повідомити, театральна родино: сьогодні відлетіла у вирій душа великої артистки Галини Яблонської. Після важкої хвороби на 99-тому році перестало битись її зболіле серце…", — написав він.Точна причина смерті акторки не розголошується.Що відомо про Галину ЯблонськуГалина Яблонська народилася 2 січня 1928 року в Умані на Черкащині. Вона виросла в акторській родині та з дитинства була пов'язана з театром.За свою кар'єру артистка зіграла понад 150 ролей. У 1951 році вона приєдналася до трупи Київського театру імені Івана Франка, де пропрацювала понад 70 років.Серед її відомих робіт — ролі у виставах "Назар Стодоля", "Макбет", "Маруся Богуславка" та "Самотня леді".Нагадаємо, 8 вересня на 95-му році життя померла українська журналістка, громадська діячка та представниця руху шістдесятників Маргарита Довгань. Вона працювала й товаришувала з Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним та В'ячеславом Чорноволом..

Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Молодий театр, Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра опублікували повідомлення про новий порядок проведення вистав під час сигналу "Повітряна тривога".Про це театри Києва поінформували на своїх сторінках у соціальних мережах."У разі встановлення сигналу "Повітряна тривога" червоного рівня загрози театр зупиняє показ вистави, про що повідомить вас негайно. Після відбою сигналу або зміни рівня загрози на жовтий виставу буде поновлено", — йдеться в повідомленнях.У разі встановлення сигналу "Повітряна тривога" жовтого рівня загрози показ вистави театр зупиняти не буде. У такому разі перебування у глядацькій залі, будівлі чи на території театру здійснюється на розсуд глядачів.У разі оголошення сигналу "Повітряна тривога" жовтого рівня загрози, вистава розпочинається відповідно до встановленого графіка.Якщо під час сигналу "Повітряна тривога" жовтого рівня загрози глядач вирішить залишити приміщення театру, у такому випадку необхідно зафіксувати факт виходу у чергового адміністратора на виході з театру. За умови такої фіксації глядач може обміняти квиток на іншу виставу.Жовтий рівень небезпекиВистави проходять за розкладом, як зазначено у квитках і на сайті театру.Ви можете перебувати в глядацьких залах і в будівлі за власним рішенням.Вистави не зупиняються.Якщо вирішите залишити театр під час жовтого рівня, просто повідомте адміністратора на виході — зможете обміняти квиток на іншу дату.Червоний рівень небезпекиПоказ вистави зупиняється.Усіх глядачів і працівників просимо пройти до найближчого укриття.Після відбою тривоги або якщо рівень знову стане жовтим, виставу буде продовжено.Нагадаємо, що у вересні Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять виставу "КАСС_АНДРА"..

У вересні Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять виставу "КАСС_АНДРА".Про це повідомив сайт Міністерства культури України. Там зазначили, що вона відбудеться 12 вересня о 17:00."Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять спільну прем’єру драми ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» Ґжеґожа Яжини та Романа Павловського-Фельберга", — йдеться в повідомленні.У Мінкульті анонсували, що спільна прем’єра двох провідних національних театрів Києва переосмислює античне пророцтво як історію про жінок, пам’ять і війну."ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ "КАСС_АНДРА" — класична та водночас гостроактуальна історія про жіночий досвід війни: про нерозказаний біль тих, хто проти власної волі опинився під владою завойовників, і про тиху вперту силу зберегти власну ідентичність навіть тоді, коли вона не здатна подолати ворожих укріплень", — пояснили в українському культурному відомстві.Там додали, що, спираючись на "Іліаду" Гомера, "Аґамемнона" Есхіла, "Троянок" Жана-Поля Сартра за мотивами Евріпіда та драматичну поему Лесі Українки, вистава переосмислює міф про непочуту античну провісницю Кассандру — троянську царівну і жрицю Аполлона, чиї пророцтва про майбутню катастрофу ніхто не слухав, аж поки не стало запізно, та яка після падіння Трої дісталась у наложниці Аґамемнону, але на власні очі побачила його безславну загибель.Також у міністерстві розповіли, що прем’єра на сцені театру імені Івана Франка відбудеться 20-21 листопада 2026 року. Раніше запланована прем'єра на сцені театру імені Лесі Українки — 12 вересня.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що харківський "Театр на Жуках" запустив проєкт "Драма Марафон". Він об'єднає театри восьми прифронтових міст України. Акції відбуватимуться з вересня до грудня у Харкові, Сумах, Чернігові, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні й Одесі..

Харківський "Театр на Жуках" запустив проєкт "Драма Марафон". Він об'єднає театри восьми прифронтових міст України. Акції відбуватимуться з вересня до грудня у Харкові, Сумах, Чернігові, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні й Одесі.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посиланням на пресреліз проєкту. У програмі — читання сучасних українських п'єс, дискусії з глядачами та майстеркласи про роботу театрів із військовими й ветеранами.У "Драмі Марафоні" візьмуть участь:Харківський державний академічний український драматичний театр імені Шевченка "Березіль";Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені Щепкіна;Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Куліша;Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Магара;Дніпровський академічний театр драми та комедії (Драміком);Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василька;Миколаївський академічний художній драматичний театр;Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Шевченка."Драма Марафон" є частиною ініціативи Ukrainian Drama Network, яку декілька років розвиває "Театр на Жуках". Вона охоплює онлайн-бібліотеки, щорічні видання, фестивалі сучасної драматургії та міжнародні обміни.Керівник проєкту, драматург і співзасновник "Театру на Жуках" Дмитро Терновий розповів, що торік у різних регіонах України вже проводили читання сучасних п'єс. За його словами, більшість із них згодом увійшла до театрального репертуару як повноцінні вистави."Інтерес до сучасних текстів з'явився, як тільки вони стали видимими. Цього року ми вирішили підсилити цей напрям, і нашими партнерами стали провідні драматичні театри всіх великих прифронтових міст", — зазначив Терновий.Під час "Драми Марафону" представлятимуть п'єси українських драматургів, зокрема, ветеранів і волонтерів. Після кожного читання відбуватимуться обговорення з аудиторією. До них залучатимуть театральних фахівців, психологів, громадських активістів, ветеранів і військовослужбовців.Окремий напрям проєкту — обмін досвідом роботи з військовими та ветеранами. У кожному з восьми міст проведуть майстерклас представники ветеранських театральних ініціатив: київського "Театру Ветеранів", чернігівського "Театру Ветеранів ВОП" або львівського "Театру Незламних" при реабілітаційному центрі Unbroken.Учасники майстеркласів розповідатимуть про роботу з ветеранами через драматургію, сценічні практики та залучення до театрального процесу. Йтиметься також про те, як театр може допомагати ветеранам повертатися до активного життя, відновлювати соціальні зв'язки та взаємодію зі суспільством."На наших очах відбувається трансформація від "храму мистецтва" на місце зустрічі з важливими питаннями, діалогу, підсилення громади. І природно, що в межах проєкту ми максимально поширюватимемо успішний досвід роботи театрів із ветеранськими спільнотами", — сказав Дмитро Терновий.Нагадаємо, що 27 березня президент України Володимир Зеленський відзначив 83 українських театральних діячів державними нагородами з нагоди Міжнародного дня театру..

У ніч на неділю, 24 травня, російські окупанти провели масовану атаку Києва. Внаслідок цього пошкоджень зазнали багато об’єктів, які стосуються різних сфер життя.Зокрема, в столиці ворожими ракетами та дронами пошкоджено будівлю Головного управління Державної податкової служби у Києві: розбитий фасад, в значній частині приміщення немає вікон. Про це повідомила виконувачка обов’язків голови ДПС у Києві Леся Карнаух у Facebook.. "Однак найголовніше — життя людей. На щастя, ніхто з наших працівників не постраждав. Наразі вже ліквідовуємо наслідки. Прибираємо пошкоджені приміщення та робимо все, щоби якомога швидше відновити роботу та надавати послуги платникам", — зазначила очільниця ДПС.Також унаслідок російського обстрілу в ніч на неділю постраждав Київський муніципальний академічний театр опери та балету на Подолі – "Київська опера"."У зв’язку з пошкодженням будівлі театру внаслідок нічної масованої атаки ми вимушені скасувати сьогоднішній показ балету "Дюймовочка", — йдеться в повідомленні театру в соціальних мережах.Там зазначили, що всі придбані квитки залишаються дійсними, а виставу перенесуть на іншу дату.У результаті російського обстрілу пошкоджено будівлю Інституту святого Томи Аквінського та домініканський монастир у Києві. Про це повідомив отець-домініканець Ярослав Кравець."У ніч Зіслання Святого Духа Київ пережив потужну атаку. Безпосередньо перед світанком, близько 04:00, ракета зруйнувала будівлю поруч із нашим монастирем. У нашому монастирі вибито та пошкоджено багато вікон і дверей. Постраждали наші келії — кімнати, у яких ми живемо, каплиця, актова зала та аудиторії Інституту святого Томи Аквінського. Дякувати Богові, ніхто з братів і наших гостей не постраждав — за що ми безмежно вдячні. На жаль, серед наших сусідів є люди, поранені уламками", — повідомив він у Facebook.. Також у Києві вибуховою хвилею та від падінь уламків пошкоджено пам'ятку архітектури Національного значення Поштову станцію та Церкву Різдва Христового. Про це повідомили у музеї на Поштовій площі.У результаті російського обстрілу постраждав Національний музей "Чорнобиль" на столичному Подолі. Про це повідомив голова Асоціації чорнобильських операторів Ярослав Ємельяненко."Знищений Національний музей "Чорнобиль". Пам'ятка архітектури. Відчуття такі самі, як коли русня знищила всі наші потужності в Чорнобильській зоні 2022 року", — написав Ємельяненко в мережі Facebook у неділю зранку й опублікував фото руйнувань.. Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного, морського та наземного базування. Сили оборони знешкодили 604 цілі: 55 ракет і 549 безпілотників. Основний напрямок удару — Київ..

У понеділок, 11 травня, на 76 році життя відійшов у вічність актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Микола Мироненко.Про це повідомили на Facebook-сторінці театру."Із глибоким сумом повідомляємо, що 11 травня 2026 року на 76 році життя відійшов у вічність актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка — Микола Семенович Мироненко", — йдеться в повідомленні.Його колеги зазначили, що багато років він присвятив сцені, створивши десятки яскравих і незабутніх образів."Серед них — Возний у "Наталці Полтавці", Солопій Черевик у "Сорочинському ярмарку", Водяник у "Лісовій пісні", Голова у "Ночі перед Різдвом" і Слейтон у виставі "Смішні гроші", — додали на Facebook-сторінці театру.Його колектив висловив щирі співчуття рідним і близьким Миколи Семеновича."Світла пам’ять талановитому артисту. Прощання відбудеться в четвер о 12:00 в церкві Всіх Святих (нижній зал)", — підсумували в Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.Нагадаємо, 25 березня цього року стало відомо про смерть відомого українського актора Олега Гусєва. Його серце зупинилося у 56-річному віці..

У четвер, 7 травня, пішла з життя заслужена артистка України, провідний майстер сцени та акторка Чернігівського драмтеатру Любов Колесникова. Їй було 75 років.Про це повідомила директорка-художня керівниця Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка Оксана Тунік-Фриз."З глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні ранком на 75 році життя відійшла у вічність заслужена артистка України, провідний майстер сцени, акторка Чернігівського драмтеатру, широко відома виконавиця ролі баби Палажки у серіалі "Спіймати Кайдаша" Любов Степанівна Колесникова", — йдеться у повідомленні.За словами посадовиці, Колесникова останнім часом боролася з важкою хворобою. Проте перебороти недугу так і не змогла. Церемонія прощання відбудеться 8 травня у Чернігівському драмтеатрі.Що відомо про артисткуЯк розповіла Оксана Тунік-Фриз, Любов Колесникова народилася 1 липня 1951 року в селі Острів на Житомирщині. На професійній театральній сцені вона працювала 1971 року. Розпочала свій акторський шлях вона на сцені Ніжинського драмтеатру ім.М.Коцюбинського.У березні 1978 року була запрошена до Чернігівського драмтеатру де і працювала до останнього дня. За період роботи в театрі Любов Степанівна зіграла понад сто різнопланових ролей. Також вона прославилася роллю баби Палажки у серіалі "Спіймати Кайдаша".Нагадаємо, 20 квітня в Одесі в автомобілі виявили тіло депутата місцевої міської ради Олександра Іваницького. Він міг скоїти самогубство із застосуванням вогнепальної зброї.Також 14 квітня стало відомо, що помер майстер спорту України з пауерліфтингу Артур Олійник. Він був родом з Тернополя..

Президент України Володимир Зеленський відзначив 83 українських театральних діячів державними нагородами з нагоди Міжнародного дня театру.Відповідний указ оприлюднили 26 березня. У ньому зазначено, що митців нагородили за внесок у розвиток культури, творчі досягнення та високий професіоналізм.Хто отримав нагороди?Орден "За заслуг" ІІІ ступеня отримали десятеро діячів театру.Орденом княгині Ольги ІІ ступеня нагородили директорку Київського національного академічного театру оперети Оксану Когут.Орден княгині Ольги ІІІ ступеня отримали:Ярослава Кравченко — засновниця "Дикого Театру"Любов Підлісна — викладачка університету Карпенка-КарогоОльга Семьошкіна — балетмейстерка театру ФранкаПочесні званняЗвання "Народний артист України" отримали дев’ятеро митців, серед них:Ігор Гаврилів — актор театру імені Марії ЗаньковецькоїОлег Злакоман — соліст Національної опериТакож 60 діячів стали "Заслуженими артистами України", 5 — "Заслуженими діячами мистецтв", 11 — "Заслуженими працівниками культури".Нагадаємо, до TrueUA привітав всіх театралів з міжнародним святом. У нашому матеріалі ви дізнаєтесь як зароджувався театр, чому акторство колись було виключно чоловічою професією і яку роль у розвитку театру відіграє Україна.Також ми пропонуємо вам вивчити нові цікаві факти про театральне мистецтво та його діячів..

У п'ятницю, 27 березня, у світі відзначають День театру. Це свято бере свій початок у 1961 році з ініціативи Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. Традиційно сьогодні вшановують театральне мистецтво та його діячів, а також часто влаштовують спеціальні покази.Не дивно, що в кожній країні налічується сотні, а то й тисячі поціновувачів цього мистецтва. Люди зі всього світу люблять театр і знаходять нові способи показати та передати свої почуття. У цьому матеріалі TrueUA підготував цікаві факти про театральне мистецтво та його історію.Театр корифеїв: початок професійного українського театруПерший професійний український театр, Театр корифеїв, заснували у 1881 році під керівництвом Марка Кропивницького. Він став важливим кроком у відокремленні українського театру від польських та російських впливів, заклавши основи національної сценічної традиції.Водночас актори театру змушені були виступати трьома мовами через обмеження, запроваджені царською владою, що ускладнювало роботу.Унікальна історія будівництва Сіднейського оперног театруСіднейський оперний театр — символ міста та Австралії, розташований на Беннелонг Пойнт у сіднейській гавані. До 1958 року на його місці були трамвайне депо та форт.На конкурс проєктування надійшло 233 заявки з 32 країн, переміг данець Йорн Утзон зі сміливим і унікальним дизайном. Будівництво тривало 14 років і коштувало 102 мільйона австралійських доларів замість запланованих семи мільйонів. Цікавим є те, що будівництво частково фінансувалося через лотерею.Офіційне відкриття відбулося 20 жовтня 1973 року за участю королеви Єлизавети II. Відтоді театр став всесвітньовідомою культурною пам’яткою, приваблюючи мільйони туристів.Афішна тумба: історія та призначенняАфішна тумба — це вулична висока тумба циліндричної форми, призначена для розміщення рекламних афіш. Її винайшли у Франції, і вона названа на честь паризького друкаря Габріеля Морріса.У 1868 році Морріс отримав дозвіл від міської влади Парижа встановлювати такі тумби по місту для розклеювання концертних та театральних афіш. Однією з умов було те, що всередині тумби повинні були зберігатися інструменти міських двірників — мітли та інший прилад для прибирання вулиць, що дозволяло поєднати рекламу з практичною користю для міста.Кабукі: незвичайний традиційний японський театрКабукі — один з чотирьох офіційно визнаних традиційних японських театрів. Його започаткувала Ідзумо-но Окуні у 1603 році, виконуючи танці з елементами світських і романтичних сцен. Спершу актриси грали роль куртизанок, але у 1629 році виступи жінок заборонили, замінивши їх юнаками, а з 1652 року головними акторами стали дорослі чоловіки.Сьогодні кабукі включає історичні, простонародні та танцювально-драматичні постановки. Театр визнаний шедевром усної спадщини людства за ЮНЕСКО і залишається культурним символом Японії.Оперний фестиваль в одній з найбільших археологічних пам’яток ЄвропиВсесвітньо відомий щорічний оперний фестиваль відбувався за давньою традицією в античному римському амфітеатрі Арена ді Верона. Цей археологічний театр міг вміщувати до 14 000 глядачів, а за сезон відвідувачів налічувалося до 700 000 осіб.Арена ді Верона — давньоримський амфітеатр, один із найбільших археологічних пам’яток Європи, зведений у першому столітті нашої ери. В історії споруди відбувалися гладіаторські бої, лицарські турніри, страти та фестивалі.З XIX століття амфітеатр почали використовувати для театральних і музичних постановок. 10 серпня 1913 року, на честь сторіччя від дня народження композитора Джузеппе Верді, тут провели перший Міжнародний оперний фестиваль. Відтоді на фестивалі традиційно виступали всесвітньо відомі артисти, а постановки кращих опер стали звичними для шанувальників жанру. У цьому році вистави проходили з 22 червня по 1 вересня.Окаен в ролі тла для сцениУ Корнуоллі розташований один із найвідоміших у світі театрів просто неба — Мінак. Його унікальність полягає в природних декораціях. Вистави відбуваються на тлі безкрайніх краєвидів Атлантичного океану, що створює особливу атмосферу для глядачів.Першою постановкою на цій сцені стала п’єса "Буря" Вільяма Шекспіра. Її показ відбувся ще у 1932 році, поклавши початок історії театру, який згодом здобув світову популярність.Театральне віяло — більше, ніж аксесуарТеатральне віяло виконувало не лише свою основну функцію, а й ставало корисним інструментом як для глядачів, так і для акторів. Для відвідувачів театрів на віялах часто розміщували фрагменти п’єс або програми майбутніх вистав. Це дозволяло краще орієнтуватися в сюжеті та не пропустити важливі моменти.Актори ж використовували віяло як своєрідну підказку. Так, вони записували на ньому текст ролі або ключові репліки, щоб не розгубитися під час виступу.Нагадаємо, TrueUA підготував матеріал до Дня театру та розповів про найяскравіші події в історії цього мистецтва..

Щороку 27 березня у світі відзначають День театру — мистецтва, яке народжується не лише на сцені, а й за лаштунками. У цей день вшановують усіх, хто створює вистави: від акторів до тих, кого глядач не бачить, але без кого не було б магії театру.Свято започаткували 1961 року. І хоча історики не дають однозначної відповіді, багато поціновувачів вірять: дата обрана невипадково. За переказами, саме 27 березня у Стародавньому Римі відбулася одна з перших театральних вистав.Як зароджувалося це мистецтво? Чому акторство колись було виключно чоловічою і доволі закритою професією? І яку роль у розвитку театру відіграє Україна — розповідаємо у цьому матеріалі.Історія зародження театрального мистецтваІсторія театру на різних континентах розгорталася за схожим сценарієм: його початок пов’язаний з первісними обрядами та ритуальними дійствами. Саме з культових практик поступово виросло мистецтво сценічної дії.Батьківщиною європейського театру вважають Давню Грецію. Спершу він був невіддільною частиною релігійних свят на честь богів. Майданчик для виступів мав форму кола, вкритого дерном.Дерно — верхній, поверхневий шар ґрунту, що густо вкритий трав'янистими рослинами, переважно злаковими, та пронизаний їхнім корінням і кореневищами.У центрі розташовувався вівтар Діоніса, бога рослинності, родючості, вологи, покровитель виноградарства й виноробства, а навколо нього виконувалися танці та обрядові дійства. Щоб глядачам було зручно спостерігати за подіями, такі сцени облаштовували біля схилів пагорбів — природний рельєф слугував своєрідними трибунами.Саме слово "театр" має грецьке походження і буквально означає "місце для огляду" або "видовище".Близько 500 року до н.е. в Афінах звели великий театр круглої форми. Центральний майданчик — орхестра — слугував простором для виступів, а позаду розташовувалися спеціальні споруди, що виконували роль тла і водночас приміщень для перевдягання акторів. Сценографія була мінімальною, штучне освітлення не використовували, адже вистави відбувалися просто неба у світлу пору дня.Цікавим фактом є те, що в давньогрецькому театрі на сцену виходили виключно чоловіки. Це було зумовлено суворими патріархальними нормами. Жінки не мали громадянських прав, їхнє життя обмежувалося переважно домом, а участь у публічних виступах вважалася неприпустимою.Театр у Греції мав статус державного й водночас релігійного інституту, тому до акторства допускали лише вільних громадян-чоловіків. Вони виконували всі ролі без винятку — і чоловічі, і жіночі. Для перевтілення використовували маски, спеціальні костюми та характерні жести, що допомагали передати образ персонажа.У Римі перший стаціонарний театр з’явився 52 року до н.е. За плануванням він наслідував грецькі зразки, однак споруджувався вже на рівній місцевості, а не біля пагорбів. Глядачі вперше отримали стаціонарні сидіння, а сама дія перенеслася на підняту сцену.З поширенням християнства театральне будівництво в Римській імперії припинилося. Лише через століття традиція сценічного мистецтва відродилася у новому форматі. Першим театром сучасного типу вважають театр Фарнезе, відкритий 1618 року в італійській Пармі. Саме він започаткував нову епоху в історії європейського театру.Важливі постаті в історії розвитку театруСофоклСофокл (бл. 496–406 рр. до н. е.) — давньогрецький драматург, народився в Колоні неподалік від Афін у заможній сім’ї та здобув гарну освіту. Він відзначався веселим і товариським характером, активно брав участь у громадському житті: керував хором під час свят, двічі обирався стратегом і був членом колегії, що опікувалася союзною скарбницею.468 року до н. е. Софокл дебютував на поетичних змаганнях і одразу переміг видатного Есхіла, давньогрецького трагіка, здобувши визнання, яке трималося все його життя. Він написав близько 130 трагедій, з яких дотепер збереглося сім, серед них "Едіп", "Антігона", "Електра" та "Деяніра".Софокл започаткував нововведення у театрі: збільшив кількість акторів до трьох і вдосконалив сценічні декорації. Його трагедії вирізнялися глибоким психологізмом і більш "людським" підходом до персонажів порівняно з Есхілом. Софокл помер у 90 років, залишивши величезний слід в історії античного театру.Вільям ШекспірВільям Шекспір  — англійський драматург Єлизаветинської епохи та один із найвідоміших письменників світу. Народився у Стратфорді-на-Ейвоні та був хрещений 26 квітня 1564 року. У 18 років одружився з Енн Гетевей, з якою мав трьох дітей.Близько 23 років Шекспір переїхав до Лондона, де почав працювати в театрі. Уже до 1592 року він став відомим драматургом і актором трупи "Бербедж", яка за Якова I отримала королівський статус. У 1599 році його трупа побудувала театр "Глобус", а згодом придбала "Блекфайерс", що забезпечило Шекспіру фінансову незалежність.На початку XVII століття через спалахи чуми театри закривалися, і Шекспір повернувся в Стратфорд. Його останні п’єси (1606-1613 рр.) частково писалися разом із Джоном Флетчером. Вільям Шекспір помер 23 квітня 1616 року, залишивши величезну спадщину у світовій літературі та театральному мистецтві.Генрік ІбсенГенрік Ібсен — норвезький драматург, один із засновників сучасного театру. Народився в портовому містечку Шієн у родині комерсанта, але після фінансового краху батька змушений був рано почати працювати. Спершу навчався медицині, проте захоплення театром визначило його життєвий шлях.Ібсен став драматургом, режисером і керівником Норвезького театру, відстоюючи національну ідентичність і розвиток культури незалежно від данського впливу. 1864 року він вирушив у 27-річне добровільне вигнання, жив у Римі, Дрездені та Мюнхені, працюючи над філософсько-символічними та соціально-критичними п’єсами: "Бранд", "Пер Гюнт", "Ляльковий дім", "Привиди", "Ворог народу", "Гедда Габлер" та іншими.Повернувшись до Норвегії 1891 року, Ібсен завершив свою кар’єру драмою "Як ми, мертві, воскреснемо" (1899 р.), де піддав власне життя і творчість суворому самоперевіренню. Помер 23 травня 1906 року в Христианії (тепер Осло).Жан КоктоЖан Кокто — один із найвпливовіших митців XX століття: поет, письменник, драматург, художник, режисер і композитор. Саме за ініціативи Кокто у світі з’явилося свято для всіх театралів. Народився під Парижем у творчій заможній сім’ї, а трагічна смерть батька, коли йому було дев’ять, позначилася на всій його творчості.Кокто творив у всіх жанрах: писав поезію та прозу, малював, оформлював балети, знімав фільми й навіть грав джаз. Його дебютний фільм "Кров поета" започаткував арт-трилогію про Орфея, а пізні роботи вплинули на покоління режисерів Нової хвилі та арткіно.Особисте життя Кокто було відкритим: він був бісексуалом, мав тривалі стосунки з французьким актором та письменником Жаном Маре та іншими чоловіками. Життя Кокто було сповнене суперечностей — релігійності, кохання та наркотичної залежності, що відображалося у його творчості.Помер Кокто у 1963 році, залишивши по собі багатогранну спадщину і символічну епітафію: "Я залишаюся з вами".Роль театру в культурі та суспільствіТеатр — один із найдавніших елементів людської культури, який у різноманітних своїх формах існує у більшості народах планети. Його роль змінювалася залежно від епохи. У Стародавній Греції театр виховував, морально очищав глядачів через трагедію та відтворював важливі історичні події.Сьогодні театр виконує більш розважальну функцію. Всі інші ж (виховні, просвітницькі чи навіть пропагандистські) відбуваються через видовищність. Він допомагає людині розвивати естетичне сприйняття, відчуття ритму, навички спілкування, співпереживання та любов до літератури.Особливе значення театр має для дітей. Так, постановка вистави формує колективну відповідальність, вчить працювати в команді, а через ігрове навчання знайомить із класичною літературою. Театральне хобі захоплює підлітків та розвиває творчість.Історія українського театруУкраїнське театральне мистецтво бере свій початок із давніх обрядових дійств — весілля, релігійні свята та народні ігри вже містили театральні елементи. За часів Київської Русі театр розвивався через княжий театр та скоморохів, а з XVI-XVII століть з’являлися перші драматичні постановки у братських та лаврських школах.У XVIII столітті популярними стають мандрівні вертепи та аматорські театри серед козацької старшини. Постійний український театр виник у Глухові (1751 р.), а перший стаціонарний — у Львові (1795 р.). Важливу роль у формуванні національної драматургії відіграли Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко, а наприкінці XIX століття театр корифеїв (Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька) закріпив українську сцену як національну культурну спадщину.У XX столітті Лесь Курбас та Гнат Юра розвивали авангардизм і психологічну драму, створивши "Молодий театр" і Державний драматичний театр, де вперше ставили твори українських авторів — Миколи Куліша та Володимира Винниченка. Завдяки багатовіковій традиції та таланту митців український театр сьогодні є важливою частиною європейської культурної сцени, передаючи глядачеві емоції, історію та спадщину поколінь.З початком повномасштабної війни в Україні театральне мистецтво набуло нових відтінків та форм. Ба більше, театр став одним зі способів боротьби з російською пропагандою та ворожими наративами про те, що "велике мистецтво — суто російський привілей". Так, останні роки подарували нам нові знання про таких театральних діячів як Іван Уривський, Євген Лавренчук, Наталка Ворожбит та інших.Нагадаємо, нещодавно TrueUA підготував матеріал до Всесвітнього дня кіно, який цього року відзначали 14 лютого. У ньому ми розповіли, чому кінематограф не лише розважає, а й об’єднує людей по всьому світу, надихає на зміни та відкриває нові горизонти..

Львівський театр ляльок відмовився від державних почесних звань "Заслужений артист України" та "Народний артист України". Театрали назвали цю систему спадком радянської культурної політики.Про це Львівський театр ляльок повідомив на своїй сторінці у Facebook.У театрі наголосили, що хоча ці звання формально є державними нагородами, які надає президент відповідно до законодавства, їхнє походження пов'язане з радянською системою відзнак.У заяві зазначають, що така практика історично виконувала функцію контролю над митцями та формування лояльності до влади."Система цих почесних звань — це застарілий колоніальний механізм, який не гарантує мистецької якості, а натомість часто базується на лобіюванні та непрозорих процедурах. У межах деколонізації культури ми маємо остаточно «відклеїтися» від цього радянського рудимента. Така практика є очевидним анахронізмом, якого не існує в європейських країнах", — наголосили в театрі.Також у театрі звернули увагу, що навіть після здобуття незалежності ці нагороди отримували російські артисти, що розмивало дистанцію між українською культурою та культурою держави-агресорки.Натомість Львівський театр ляльок заявив про перехід до принципів відкритої конкуренції та професійного визнання через мистецькі премії з прозорими критеріями й експертними радами.Водночас у дописі акцентували, що таке рішення не спрямоване на знецінення митців, які вже мають такі звання, а є відмовою від самої системи.Колектив також звернувся до Міністерства культури із закликом розглянути можливість скасування почесних звань на державному рівні. Ініціативу запропонувала головна режисерка театру Яна Титаренко, її підтримала директорка — художня керівниця Уляна Мороз і акторський склад.Нагадаємо, що 9 березня відбулася 65 церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Традиційно цього дня відзначили найкращих у різних сферах культури..