# уряд

У суботу, 10 жовтня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, яке допоможе людям підтвердити пенсійний стаж за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.Про це повідомив прем’єр-мінстр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Особливо це важливо для тих, хто втратив документи через бойові дії чи окупацію", — пояснив він.За його словами, насамперед стаж підтверджуватиметься за даними державних електронних реєстрів."Якщо таких даних немає, враховуватимуться трудова книжка й інші документи, перелік яких розширено", — зауважив очільник українського уряду.Він додав, що якщо документів немає або вони не збереглися, стаж можна буде підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із людиною."Пенсійний фонд допомагатиме знайти таких людей", — запевнив високопосадовець.Він акцентував, що для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищені внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу."Дії уряду спрямовані на те, щоби люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, в Пенсійному фонді України пояснили, що пенсія не надходитиме на нову картку автоматично. Щоби гроші перерахували за іншою адресою, пенсіонер має самостійно передати нові реквізити до Пенсійного фонду..

Станом на четвер, 8 жовтня, українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 2 мільйони 520,2 тисячі гектарів або 48,4% прогнозованої площі, озимим ріпаком – 1 мільйон 40,9 тисячі гектарів або 94,2% прогнозу.Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на сайті відомства.Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита) засіяно 2 мільйони 252,5 тисячі гектарів (49,6% прогнозу), ячменем — 209,9 тисячі гектарів (35,4%), житом — 57,8 тисячі гектарів (75,3%).За тиждень посіви зернових збільшилися на 925,7 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 853,2 тисячі гектарів.Минулого року на цю дату посіяли 2 мільйони 571,7 тисячі гектарів зернових, що всього на 2% більше, ніж цього року. Посіви під пшеницю були більшими на 4,2%, тоді як посіви під ячменем та житом більші цього року — відповідно на 17,1% та 26,5%.Щодо ріпаку, то його посівна добігає кінця: за тиждень площа збільшилася всього на 22,9 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 59,2 тисячі гектарів. Посіви ріпаку на цю дату цього року на 5,6% більші за минулорічні.Мінагрополітики уточнило, що за площами посіву озимих зернових лідирують:Миколаївська область — 368,8 тисячі гектарів, із них 288 тисяч гектарів пшениці та тритикале, 79,3 тисячі гектарів ячменю та 1,5 тисячі гектарів жита;Дніпропетровська область — 284,6 тисячі гектарів, із них 262,1 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 21,2 тисячі гектарів ячменю та 1,3 тисячі гектарів жита;Полтавська область — 200,1 тисячі гектарів, із них 191,9 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 3,2 тисячі гектарів ячменю та 5 тисяч гектарів жита.Нагадаємо, федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що на теперішній момент унаслідок російських атак на українські порти експорт зерна опинився заблокованим, а під загрозою псування в Україні перебуває близько третини врожаю. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку світу..

Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що у межах оптимізації та підвищення ефективності державного апарату в центральних органах виконавчої влади планується скорочення понад чотирьох тисяч вакантних посад.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами посадовця, кількість заступників міністрів буде привʼязана до обсягу завдань і скорочена приблизно на 20%, а заступників керівників інших ЦОВВ — майже на 18%."Найважливіше — проводимо функціональну діагностику держапарату. Перевіримо, які функції мають органи і чи відповідають вони реаліям та пріоритетам держави, а вже потім визначаємо структуру та фінальну чисельність", — наголосив він.Як відзначив очільник уряду, окремим напрямом буде удосконалення системи навчання. Він пояснив, що вона має бути привʼязана до завдань конкретної посади. Відтак, для молоді запустять інформування та стажування. До того ж функціонуватиме окрема програма для ветеранів."Уже відновила роботу Рада з питань державного управління за участі урядовців, парламентарів та експертів. На засіданні був представлений детальний план і визначено відповідальних за кожен напрям. Мета всіх цих змін — професійний державний апарат, здатний швидко та ефективно виконувати поставлені завдання", — додав Корецький.Нагадаємо, парламентська фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.Згодом Олексія Гончаренка офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни..

Уряд спрямовує понад 50 мільярдів гривень на виплати військовослужбовцям та їхнім родинам. Перерозподіл коштів із резерву для сектору безпеки і оборони дозволить провести нарахування у жовтні вчасно.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. "Це дозволить у жовтні провести виплати вчасно та в повному обсязі. Кошти перерозподіляємо з резерву для сектору безпеки і оборони", — зазначив він.Посадовець наголосив, що попри значний дефіцит державного бюджету, забезпечення оборони залишається пріоритетом."Попри значний дефіцит бюджету, оборона — безумовний пріоритет. Забезпечуємо необхідний ресурс для своєчасних і повних виплат нашим військовим", — заявив прем’єр-міністр.Нагадаємо, нещодавно пресслужба Міністерства оборони України пояснила, що військовим, які самовільно залишили частину, призупиняють виплату грошового забезпечення. Проте зароблені кошти за попередній місяць не конфіскують, а виплачують після повернення до списків особового складу.Читайте також: Виплати військовим після служби: хто отримає одноразову допомогу.

За вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 2 жовтня.За його словами, зернових експортували 300 тисяч тонн — це 38% потенційно необхідного експорту; олійних — 444 тисяч тонн, це 83% потенційно необхідного експорту. олія — 311 тисяч тонн, це 64% потенційно необхідного експорту, шроти — 280 тисяч тонн, 46% потенційно необхідного експорту."Частка зерна є меншою, а загальна частка — 46%. Оці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися, якщо брати перші 20 днів. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували, що до 45-50% — це об'єктивний максимум в межах поточних шляхів", — заявив Висоцький.Він також додав, що за допомогою залізничних шляхів Україна експортує близько одного мільйона тонн сільськогосподарської продукції."Два основні шляхи збільшення експорту — дунайський і залізниця", — зазначив український міністр.Раніше Тарас Висоцький повідомляв, що через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя."Це близько 30 мільйонів тонн збіжжя", — констатував тоді міністр аграрної політики України.Нагадаємо, 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I та II кварталів 2026 років і попередніх.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький у своїх соціальних мережах."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і державам-членам Європейського Союзу за рішення щодо виплати Україні 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility", — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.Він наголосив, що це дуже вчасна підтримка, яка допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність."Працюємо разом у повній координації, щоби реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", — зазначив український президент.Своєю чергою, Корецький уточнив, що індикатори, які виконала Україна, стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту й інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали дочасно."В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону", — акцентував очільник українського уряду.При цьому він зауважив, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Україна максимально пришвидшує ухвалення всіх урядових рішень. Також працює з парламентом, щоби якнайшвидше ухвалити необхідні законопроєкти."Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти видання Rapporteur повідомляли, що право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до ЄС. У зв’язку з цим Єврокомісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення..

Уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, йдеться про два блоки зобов’язань — рішення уряду та законодавчі зміни, які має ухвалити парламент.Прем’єр зазначив, що під час засідання уряду було ухвалено ще чотири рішення в межах визначених зобов’язань. Загалом із 42 запланованих урядових рішень наразі виконано 17. Решту зобов’язань уряд планує виконати до 15 жовтня. Корецький наголосив на необхідності максимально пришвидшити роботу протягом найближчих двох тижнів і забезпечити завершення кожного рішення."Будь-яка затримка має дуже високу ціну", — зазначив прем’єр, наголосивши, що від виконання домовленостей залежить міжнародне фінансування України, а також обороноздатність і стійкість держави.Окремо він відзначив роботу народних депутатів над необхідними законопроєктами та їхню підтримку під час голосувань у першому читанні.За словами прем’єра, уряд готовий продовжувати спільну роботу з парламентом для виконання всіх необхідних зобов’язань у визначені терміни.Нагадаємо, днями Сергій Корецький повідомляв, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Читайте також: Скільки грошей коштує війна Україні 2026 року — пояснення Корецького.

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Уряд спрямував 518,3 мільйонів гривень із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Рішення має допомогти державі швидше відновлювати роботу цифрових систем і сервісів у разі російських обстрілів або кібератак.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Маємо бути готовими до різних сценаріїв, зокрема найгірших", — зазначив посадовець.За його словами, кошти використають для створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, а також розвитку хмарної інфраструктури.Також передбачено закупівлю серверного обладнання, програмного забезпечення та систем резервного копіювання і відновлення."Це дозволить швидше відновлювати роботу державних систем і сервісів у разі пошкоджень внаслідок обстрілів чи кіберата", — пояснив Корецький.За словами президента України Володимира Зеленського, Росія планує вивести війну за межі України. Розвідки різних країн отримали інформацію про це. До того ж Москва свідомо б’є по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету.Нагадаємо, Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня.Читайте також: Чи залишиться Україна без Інтернету через удари по дата-центрах: відповідь експерта.

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський  провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

В Україні планують запровадити обов’язковий GPS-контроль за автобусами в режимі реального часу. Для цього вже створили відповідну законодавчу ініціативу.Про це повідомив сайт Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України з посиланням на оприлюднений законопроєкт із цього приводу.Ідеться про документ "Про внесення змін до закону України "Про автомобільний транспорт" щодо моніторингу транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів, і обстеження автостанцій".Вимога поширюватиметься на автобусні маршрути загального користування — міжнародні, міжобласні та міські. Також пропонується промоніторити автостанції на предмет інклюзивності.Якщо законопроєкт ухвалять, то відбудеться впровадження обов’язкового GPS-моніторингу транспортних засобів і процедури обстеження автостанцій.Його норми дозолять забезпечити:автоматизований збір;передавання;обробку даних про місцезнаходження, швидкість і дотримання графіків руху в режимі реального часу.Це потрібно для підвищення безпеки та якості перевезень. Також це дозволить визначити фактичний стан інфраструктури автостанцій для дослідження:рівня доступності для маломобільних груп населення;відповідності обов'язкових послуг вимогам законодавства.Відповідний проєкт ще не вносили на розгляд Верховної Ради України. Протягом місяця з дня оприлюднення приймають зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб, а також об’єднань.Нагадаємо, раніше в уряді інформували, що нова українська програма для відновлення зруйнованих міст передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних протягом приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України..

Цього року Україні доведеться витратити на війну з Росією щонайменше 155 мільярдів доларів. Однак зараз коштів на оборонну галузь не вистачає.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький в етері національного телемарафону "Єдині новини".Він пояснив, як з'явився дефіцит в оборонному бюджеті України — вже впродовж певного часу офіційні особи розповідають про суму у 27 мільярдів доларів."Пояснюю: у лютому відбувся "Рамштайн" — фундаментальна зустріч, яка визначає та формує рамки очікувань від війни та фінансових потреб на цілий рік. Й Україна задекларувала там обсяг потреб для ведення війни — 155 мільярдів доларів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, саме стільки коштує для України війна з урахуванням бюджетних і позабюджетних потреб — прямої військово-матеріально-технічної допомоги від наших партнерів.Він наголосив, що йдеться про ракети для "Петріотів", пускові установки, літаки — все, що передається безпосередньо у вигляді матеріальних активів, а не коштів. Усе це загалом оцінюється у 155 мільярдів доларів."Друге: коли ми формували пакет документів під назвою "Фінансова стратегія", необхідний для отримання Ukraine Support Loan — кредиту від європейських партнерів у розмірі 90 мільярдів євро, розділених на дві частини на два роки (2026-2027), — у цій стратегії ми повторили, що, за нашими очікуваннями, війна коштує 155 мільярдів доларів. Так ось, 27 мільярдів доларів входять до цих 155 мільярдів", — наголосив прем’єр-міністр.Нагадаємо, декілька днів тому видання Bloomberg повідомляло, посилаючись на власні джерела, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника. Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема, підприємствам легкої промисловості.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."За посилки я все ж окремо скажу: вважаю, що це суперправильне рішення, тому що 80% цих посилок — це дроблення на дрібні партії для того, щоби нечесні ділки уникали податкових навантажень. І це неприпустимо", — пояснив він.За його словами, законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника та ліквідації схем ухилення від сплати податків. Прем’єр-міністр очікує, що парламент найближчим часом ухвалить його в другому читанні."Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема підприємствам легкої промисловості", — акцентував він.Очільник українського уряду зазначив, що українські виробники змушені працювати під обстрілами, використовувати дорогу електроенергію та дизель-генератори, а також сплачувати ПДВ, через що їхня продукція стає дорожчою.Водночас він додав, що іноземні товари, виготовлені в мирних умовах і ввезені без сплати податків, отримували нечесну конкурентну перевагу на українському ринку."Приходить посилка, яка зроблена за собівартістю мирних умов, і на неї не нараховуються податки. Ну, це ж нечесно. Якщо ми хочемо — а ми дуже хочемо — підтримувати власного виробника, і патріотизм наш виявляється в реальних наших діях, а не словах, то не можна давати таку конкурентну перевагу іншим іноземним виробникам тієї чи іншої продукції, яку можуть абсолютно успішно та якісно виробляти в Україні", — наголосив Сергій Корецький.Він запевнив, що цей закон допоможе уникнути схем ухилення від податків недоброчесних компаній і підтримати українського виробника.Як відомо, 16 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні та за основу законопроєкт №16051-1 про зміни до Податкового кодексу про скасування пільги зі звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро.Нагадаємо, що нова система має стосуватися, зокрема, товарів, які українські споживачі замовляють через закордонні онлайн-платформи та маркетплейси. Запропоновані правила передбачають спеціальний порядок оподаткування таких операцій. Він має враховувати особливості дистанційної торгівлі та міжнародних відправлень..

Уряд виділить на потреби Міністерства оборони близько семи мільярдів доларів за рахунок внутрішніх джерел. Це частина з 27 мільярдів доларів додаткової потреби на фінансування до кінця цього року. Частково фінансування вже розпочалося.Про це повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев під час виступу на організованій Центром економічної стратегії цього тижня бюджетній дискусії."Це закриття потреб грошового забезпечення та соціальних виплат, у тому числі родинам загиблих. Ми цю проблему ідентифікували та поступово її намагаємося вирішувати. І ми її вирішимо до кінця року за рахунок внутрішніх джерел, в тому числі за рахунок Резервного фонду оборони, який є під Міністерством фінансів", — зазначив перший заступник міністра.За його словами, якусь частину можна профінансувати за рахунок оптимізації видатків Міністерства оборони України."Питання грошового забезпечення, соціального захисту — це наша домашня робота як країни розв’язати це питання", — наголосив Єрмоличев.Щодо решти 20 мільярдів доларів, то, за його словами, вони необхідні на покриття озброєння й інших супутніх витрат, пов'язаних з цим. Ця сума напряму не пов'язана з державним бюджетом, стоїть завдання знайти її за рахунок співпраці з міжнародними партнерами.Він уточнив, що базово цим питанням займалося Міністерство оборони України, але Мінфін також долучений до цієї роботи.Єрмоличев поінформував, що одним із варіантів стало наближення частини оборонної компоненти Ukraine Support Loan від ЄС з 2027 року на кінець 2026 року."Наскільки я знаю, це без ентузіазму сприйняла Єврокомісія, тому що навіть внутрішні процедури не дозволяють це зробити. Тому зараз не можна сказати, що є якесь фінальне рішення, яким чином закриватиметься ця потреба до кінця року. Все йде в стадії комунікації: президент комунікує, прем'єр комунікує, міністр наш комунікує", — підсумував перший заступник голови Мінфіну.Президент України Володимир Зеленський 25 вересня повідомляв, що команда уряду найближчим часом пропрацює деталі механізму покриття цього дефіциту фінансування Міноборони, зокрема, є можливість залучення частини коштів у форматі drone deal. Він уточнив, що більшість дефіциту становлять кошти на озброєння, зокрема, дрони та ракети українського виробництва.Своєю чергою, прем'єр-міністр Сергій Корецький 25 вересня провів нараду з Міністерством оборони щодо цих 27 мільярдів доларів, "частина з яких потрібна вже зараз для здійснення передоплати за постачання, заплановані на перший квартал 2027 року". Український уряд розраховує на підтримку ЄС та на прямі переговори на рівні оборонних відомств із країнами НАТО й іншими партнерами, щоби закрити цю потребу у фінансуванні.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції..

Україна залучила 51,5 мільйона доларів від уряду Японії. Кошти надійшли в межах проєкту Світового банку THRIVE. Ідеться про розвиток системи охорони здоров’я.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти вже надійшли до державного бюджету. Спрямуємо їх на підвищення ефективності програми медичних гарантій і посилення інституційної спроможності Національної служби здоров’я України", — зазначив він.За його словами, загальний обсяг програми THRIVE — 1,2 мільярда доларів, з яких Україна вже отримала 449 мільйонів доларів."Вдячні уряду Японії та Світовому банку за послідовну підтримку України, внесок у нашу фінансову стійкість і розвиток медичної системи", — наголосив очільник українського уряду.Учора стало відомо, що Україна та Японія провели першу офіційну двосторонню зустріч на найвищому рівні для обговорення подальшої співпраці. Під час переговорів відзначено надзвичайний внесок Токіо у підтримку української стійкості, зокрема, в енергетичний сектор у складні зимові періоди."Я хочу подякувати пані прем'єр-міністерці та дякую народу Японії за те, що підтримка була з початку війни, дуже сильна підтримка, виділено підтримки на суму десь близько 20 мільярдів із початку війни", — наголосив президент України Володимир Зеленський.Проект THRIVE започаткували 2024 року. Він спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій та зміцнення системи охорони здоров’я. Загальний обсяг фінансування — 1,2 мільярда доларів.Нагадаємо, що 14 вересня, спікер Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі прибув до України з першим візитом. У Києві японського політика зустрів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук..