# уряд

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав ветеранську спільноту делегувати свого представника в якості його радника. Він підтвердив, що це відбудеться вже найближчим часом.Про це Сергій Корецький заявив під час виступу на ІХ Міжнародному ветеранському форумі в суботу, 22 серпня, в Києві."Це важливо, щоби ветерани були безпосередньо залучені до формування державної політики", — наголосив він.За його словами, зараз в Україні понад 1,5 мільйона ветеранів і ветеранок."Наше завдання — забезпечити їм гідне повернення до цивільного життя, реабілітацію, роботу, навчання та найкращі можливості для започаткування власної справи", — зазначив очільник українського уряду.Він акцентував, що наші ветерани — це люди з унікальним досвідом, знаннями та компетенціями, які мають бути безпосередньо залучені до розбудови держави."Дякую учасникам IX Міжнародного ветеранського форуму за професійний, фаховий і відкритий діалог. Такі дискусії допомагають спільно формувати рішення, які найкраще відповідають потребам Захисників, Захисниць і їхніх родин", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні на цьому ж заході перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що ветеранів війни чекають в енергетичній галузі, там є чимало можливих сфер залучення. А кожен захисник, який прийде працювати в енергетику, додасть їй міцності..

У суботу, 22 серпня, Кабінет міністрів України спрямував 5,14 мільярда гривень для компенсації за знищене житло за програмою "єВідновлення". Це вагома допомога для тих, хто постраждав від рашистських ударів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це дасть змогу ще понад 3 600 родинам, які втратили житло через російські удари й отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю", — зазначив він.Очільник українського уряду уточнив, що кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME."Житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярда гривень, із них понад 33 тисячі сімей купили нове житло", — зауважив прем’єр-міністр.Він додав, що ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів."Продовжуємо цю роботу, поки кожен, у кого росіяни забрали дім, не отримає нову оселю", — підсумував Сергій Корецький.Раніше до програми державної допомоги "єВідновлення" отримав можливість доєднатися бізнес, який займається продажем будівельних матеріалів і наданням послуг із ремонту житла."єВідновлення" — державна ініціатива щодо надання компенсацій українцям за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок війни. Програму розпочато 10 травня 2023 року.Щоб отримати житловий сертифікат за програмою "єВідновлення" потрібно:подати відповідну заяву через "Дію";коли комісія опрацює її та визначить суму компенсації, ця інформація відобразиться у застосунку;далі потрібно забронювати кошти, дочекатися підтвердження цього;припинити право власності на знищене житло та укласти угоду про купівлю-продаж. Гроші надійдуть на рахунок продавця майна. Тобто фактично ці житлові сертифікати можна обміняти на квартиру чи приватний будинок у будь-якому регіоні України, крім тимчасово окупованих.Нагадаємо, на початку серпня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець інформував, що в Україні чинний механізм обстеження та підтвердження фактів знищення житла на територіях активних бойових дій працює із значними затримками. Через недосконалість бюрократичних процедур сотні українців місяцями не можуть отримати передбачені державою компенсації..

Майже 100 тисяч житлових будинків або понад 70% від запланованого обсягу вже підготовлено до опалювального сезону-2026/2027. Робота в цьому напрямку триває.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді в п'ятницю, 21 серпня.У своєму Telegram-каналі він зазначив, що вперше новим складом уряду під головуванням прем’єр-міністра Сергія Корецького узяв участь у такому заході.Він конкретизував, що говорили про підготовку до опалювального сезону-2026/2027 та посилення енергетичної стійкості різних регіонів України.За його словами, станом на сьогодні підготовлено близько 100 тисяч житлових будинків — понад 70% від плану, 12,4 тисячі котелень і 11,7 тисячі кілометрів теплових мереж."На ці роботи та ремонт об’єктів теплопостачання вже спрямовано майже 6,8 мільярда гривень", — уточнив урядовець.Він додав, що пріоритети зараз такі:захист об’єктів критичної інфраструктури;резервування потужностей;децентралізація та забезпечення автономної роботи систем тепло- та водопостачання;швидке відновлення об’єктів після російських атак."Дякую голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку та народним депутатам за предметний діалог", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, раніше сьогодні премʼєр-міністр України Сергій Корецький інформував, що новий склад Кабміну вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості..

У п’ятницю, 21 серпня, на засіданні Кабінету міністрів України ухвалено додаткові кадрові рішення щодо "Сенс Банку". Зокрема, припинено повноваження голови наглядової ради Миколи Гладишенка.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі."Також за пропозицією Міністерства фінансів призначено представника держави до складу наглядової ради банку, щоби прискорити формування кворуму в органах управління", — зазначив він.Очільник українського уряду також поінформував, що Міністерство фінансів спільно з Національним банком мають невідкладно забезпечити належне корпоративне управління "Сенс Банком" і забезпечити якісну підготовку його до продажу.Як відомо, 19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування "Форест Гамп" про легалізацію 150 мільйонів гривень для сплати застави за одного з фігурантів справи "Мідас" — імовірно, колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.За інформацією слідства, учасники схеми використовували державний "Сенс Банк" для легалізації коштів. Серед підозрюваних — голова правління та голова наглядової ради банку.Вчора прокурор САП озвучив повний список осіб, які фігурують у провадженні щодо зловживань та корупційних схем, серед них:Ірина Мудра — колишня заступниця голови Офісу Президента;Віктор Дубовик — гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента;Олена Ференс — заступниця міністра юстиції;Максим Микитась — колишній народний депутат;Вадим Столар — чинний народний депутат;Василь Астіон — бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;Микола Гладищенко — колишній голова правління державного "Сенс Банку";Олег Ступак — колишній голова правління державного "Сенс Банку";Людмила Снігур — начальниця департаменту державного "Сенс Банку";Валентин Єлізаров — керівник ТОВ "Метробуд";Микита Тарковський;Єгор Меркулов — номінальний керівник ТОВ "Монтаж Сервіс";Олександр Остапенко — номінальний директор ТОВ "Філософія Девелопмент".Що відомо про справу "Форест Гамп"У середу, 19 серпня, НАБУ та САП розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ та САП, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.Нагадаємо, що сьогодні ВАКС обрав запобіжний захід для колишнього народного депутата Максима Микитася. Він є одним із фігурантів гучного розслідування, пов'язаного зі справою "Мідас"..

У п’ятницю, 21 серпня, новий склад Кабінету міністрів вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячний народним депутатам за те, що впродовж цього пленарного тижня вони підтримали низку важливих для держави законопроєктів", — зазначив він.За його словами, зокрема, парламентарі ухвалили рішення щодо фінансування вищої освіти, медичної допомоги, реабілітації та протезування військових і ветеранів, посилили соціальні гарантії для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Очільник уряду виокремив той факт, що вдалося просунутися з новим Митним кодексом, використанням земель для потреб оборони, управлінням у сфері культури."Уряд цінує конструктивну співпрацю з парламентом і розраховує на подальшу злагоджену роботу. Найближчим часом очікуємо на розгляд низки інших важливих проєктів законів", — акцентував український прем’єр-міністр.Він додав, що особливим пріоритетом є ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів."Міністри, відповідальні за кожен із напрямів, мають забезпечити належну комунікацію і роботу з Верховною Радою України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 13 серпня Кабінет міністрів України спільно з міністрами представив проєкт програми діяльності уряду під час засідання Ради коаліції. Комплексний документ визначає ключові пріоритети держави, серед яких посилення оборони, підтримка громадян і прискорення євроінтеграції..

Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна". Йдеться про те, що уряд 2027 року планує розширити застосування механізму компенсації за пошкоджені або втрачені посіви сільськогосподарських культур унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Окремим завданням на 2027 рік визначено запровадження механізму використання прав оренди сільськогосподарських земель для розблокування звернення стягнення на права оренди та використання права оренди як застави за аграрними нотами.У частині доступу до державної підтримки програма передбачає 2026-2027 років впровадження чинних і нових програм підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР). Передбачається, що 2027 року через ДАР надаватимуть не менш як 80% державної підтримки для аграрного сектору.Уряд також планує 2027 року забезпечити повноцінне функціонування органу сертифікації Виплатної агенції та запровадити інтегровану систему адміністрування та контролю і систему даних щодо сталого розвитку сільського господарства на національному рівні.Також запровадять комплексну програму підтримки релокації підприємств аграрного сектору з тимчасово окупованих територій України, а з 2027 року — механізм надання державної підтримки релокованим виробникам сільськогосподарської продукції в першочерговому порядку.Уряд також планує 2027 року розробити механізм визначення земельних ділянок, що використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд, звільнення їх від оподаткування та виплати компенсацій власникам і землекористувачам.Окремим завданням визначено запровадження з 2027 року виплат компенсацій власникам і користувачам земельних ділянок, які використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд. Очікується, що такі компенсації отримуватимуть близько 70% власників і користувачів відповідних земель.Як відомо, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне її найближчим часом за встановленою процедурою.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

У понеділок, 17 серпня, Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив програму діяльності уряду. Документ у встановлений законом термін передано на розгляд Верховної Ради.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, яий опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У програмі зафіксовані принципи роботи уряду, основні цілі та конкретні завдання", — зазначив він.За його словами, це чіткий перелік того, що має зробити український уряд. До того ж за кожним напрямом є чітка персональна відповідальність."Дякую народним депутатам, які долучилися до підготовки та фіналізації документа. Розраховуємо на якнайшвидший розгляд програми парламентом", — наголосив прем’єр-міністр України.Він акцентував, що основна мета цієї програми — вистояти та перемогти у війні за незалежність України. Задля цього докладатимуть всі зусилля причетних на втіленням в життя схваленої програми.Базовими напрямами роботи визначено:зміцнення оборонно-промислового комплексу та стійкості держави;всебічну підтримку громадян і національного бізнесу;прискорене виконання вимог для вступу до Європейського Союзу.Головними принципами діяльності кабінету оголошено оперативність ухвалення управлінських рішень, високу ефективність та виняткову персональну відповідальність за кінцеві результати. План дій передбачає персональний контроль за виконанням поставлених цілей для урядовців."Це наша спільна робота та спільна відповідальність за результат", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Головою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" можуть призначити колишню прем'єр-міністерку Юлію Свириденко. За декілька місяців до початку надскладної зими ця структура готується отримати нового керівника.Такою інсайдерською інформацією поділилася "Економічна правда"."Ще декілька тижнів тому у владі розглядали інший сценарій: після призначення керівника компанії Сергія Корецького премʼєр-міністром залишити виконувачем обов'язків голови "Нафтогазу" Сергія Федоренка, пройти опалювальний сезон і вже потім провести прозорий конкурс на посаду постійного керівника", — зазначили медійники.Однак вони висловили припущення, що тепер від цієї ідеї, схоже, вирішили відмовитися. Як відомо, голову правління "Нафтогазу" призначає наглядова рада компанії. До її складу входять сім членів: чотири незалежні директори та три представники держави.Як стало відомо "Економічній правді", наглядова рада планує ввести Свириденко до правління "Нафтогазу", а згодом покласти на неї обов'язки голови. Наступним кроком має відбутися конкурс, у якому з великою ймовірністю переможе Свириденко.Журналісти нагадали, що подібну схему успішно відпрацювали в державному "Операторі ГТС", де генеральною директоркою за тим же принципом зробили Наталію Бойко."На перший погляд, кандидатура Свириденко виглядає нетипово, оскільки її кар'єра не пов'язана з енергетикою. Професійний шлях експрем'єрка розпочинала в приватному секторі. Згодом працювала в Чернігівській ОДА, а 2019 року перейшла до центральної влади, де стала заступницею міністра економіки Тимофія Милованова", — зауважили медійники.У листопаді 2021 року вона очолила Міністерство економіки та стала першою віцепрем'єр-міністеркою, а влітку 2025-го Верховна Рада призначила її головою уряду. Свириденко має значний бекграунд у державному управлінні, але досвід роботи в нафтогазовій галузі в неї відсутній. Це одне з головних питань щодо її кандидатури напередодні надскладної зими."Нафтогаз" — це велика та складна в управлінні державна компанія. Щоби забезпечити успішне проходження опалювального сезону, керівник має розумітися на видобутку, роботі сховищ, закупівлях, імпорті газу. Вочевидь, такого досвіду Юлії Анатоліївні бракує", — зазначив один зі співрозмовників "Економічної правди" в уряді.В історії з призначенням може йтися не лише про професійні якості кандидатки. За словами співрозмовника медійників у парламенті, ініціаторкою могла стати сама Свириденко: нібито вона запропонувала президенту розглянути її кандидатуру."Юля відмовилася йти послом у США. Натомість на зустрічі із Зеленським вона запропонувала свою кандидатуру на посаду голови Нафтогазу, бо там кращі умови та зарплата", — розповів один з народних депутатів.Згідно з декларацією колишнього голови правління "Нафтогазу" Сергія Корецького, 2025 року він отримав від компанії, яку очолював з травня, 14,45 мільйона гривень — по 1,93 мільйона гривень щомісячно."Остаточне рішення про призначення поки що не ухвалене, але, судячи з дій і сигналів навколо, усе йде до цього. Хоча в останній момент усе ще може змінитися", — підсумував співрозмовник.Аналітики зробили висновок: якщо Свириденко справді очолить "Нафтогаз", їй доведеться зайти в компанію у вкрай складний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені місяці, а перед групою стоїть низка складних завдань: від пошуку фінансування та закупівлі газу до захисту та відновлення об'єктів, пошкоджених тривалими російськими атаками."Зміна керівника напередодні зими створює додаткові ризики. Новій очільниці доведеться швидко зануритися в проблеми всіх бізнесів групи, ключові контракти та газовий баланс країни та водночас ухвалювати рішення в умовах постійних атак. Наскільки виправданою виявиться ця ставка та чи зможе Свириденко впоратися з усіма викликами, стане зрозуміло найближчими місяцями", — наголосили в "Економічній правді".Нагадаємо, раніше видання Financial Times писало, що президент України Володимир Зеленський намагався переконати Юлію Свириденко прийняти пропозицію щодо посади посла у США. Вона її відхилила..

Заступник керівника Офісу президента та колишній міністр економіки Олексій Соболев став членом наглядової ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як представник держави.Відповідне рішення закріпило розпорядження Кабінету міністрів України №763-р, яке опублікували в "Урядовому порталі"."Обрати членом наглядової ради АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Соболева Олексія Дмитровича як представника держави", — йдеться в документі.Головою наглядової ради "Нафтогазу" є Данкан Найтінгейл, незалежними членами — Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен, Тор Мартін Анфіннсен, представниками держави — Анна Артеменко та Костянтин Мар’євич. Таким чином наглядову раду "Нафтогазу" повністю сформовано.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, що 30 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Соболева заступником керівника Офісу президента..

Український уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це критично необхідний ресурс для країни", — наголосив він.На нараді з міністрами, відповідальними за конкретні напрямки, детально проаналізували поточну ситуацію — які зобов’язання вже виконані, які протерміновані, де є проблемні місця та як їх вирішити."Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, вже зараз Україні потрібно закрити зобов’язання та виконати умови третього кварталу."Уряд повинен працювати на випередження та забезпечити кожне можливе надходження зовнішньої допомоги", — акцентував прем’єр-міністр України.За підсумками наради він дав відповіді доручення. Визначили конкретні терміни та відповідальних за кожним проблемним напрямком."Станом на теперішній момент Україна залучила вже 29,5 мільярда євро з передбачених українським планом 46,8 мільярда євро", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що вчора відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими. Прем’єр-міністр України заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"..

Міністерство економіки готує зміни до державної програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Серед іншого, уряд планує поширити її на Київ і область.Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.У Кабінеті міністрів планують розширити механізми постанови №1541, якою запроваджено державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитну агенцію (ЕКА)."Проєкт змін уже направили на погодження центральним органам виконавчої влади, після якого його мають винести на розгляд Кабміну", — зазначила вона.Народна депутатка також оприлюднила зміни, які пропонує Мінекономіки:поширити програму на Київ та Київську область як території підвищеного ризику;дозволити страхувати орендоване майно — це важливо для бізнесу, який працює в орендованих складах, терміналах та інших приміщеннях;включити до програми сільськогосподарську техніку та важкий вантажний транспорт;розширити страхування для паливного сектору: крім приміщень і обладнання АЗС, додати резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та транспорт для його перевезення;збільшити до п’яти мільйонів гривень максимальну суму, яку держава компенсує бізнесу на оплату страхової премії."При цьому максимальний ліміт страхового покриття в межах програми наразі залишається 30 мільйонів гривень. Цей ліміт вважають вкрай замалим представники постраждалого бізнесу", — підсумувала Ольга Василевська-Смаглюк.Нагадаємо, що в червні цього року в Україні запустили розширену програму пільгового кредитування для бізнесу, за якою підприємці можуть отримати фінансування до 150 мільйонів гривень під знижену або компенсаційну відсоткову ставку..

У понеділок, 10 серпня, відбулося засідання Енергетичного штабу України. Там розглянули пріоритетні питання захисту української енергетики та підготовки до зими.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він заслухав доповіді першого віце-прем'єр-міністра, міністра енергетики та керівників енергетичних компаній: "Нафтогазу", "Укренерго", "Енергоатому", "Укргідроенерго", "Центренерго", ДТЕК, "Оператора ГТС України"."Розглянули прогнозні баланси електроенергії та газу, орієнтуючись на різні сценарії проходження зими", — зазначив очільник українського уряду.Також на зустрічі детально проаналізували хід ремонтних робіт на генерувальних потужностях і встановлення додаткового захисту."Сфокусував усіх на пріоритетах — захисті об'єктів критичної інфраструктури та створенні резервних запасів пального й обладнання для швидкого відновлення пошкоджених об'єктів", — акцентував прем’єр-міністр.Під час засідання визначили, у яких напрямках потрібно негайно пришвидшити роботи, враховуючи інтенсифікацію та характер російських ударів.На переконання керівника Кабміну, важливо, щоб енергетичні компанії працювали на випередження та брали на себе додаткову відповідальність."За підсумками засідання Енергетичного штабу дав відповідні доручення. Координацію та контроль за їх виконанням здійснює Міністерство енергетики", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що, за версією аналітиків американського вивчення війни, Росія прагне зірвати масштабні ремонтні роботи на українських об'єктах енергетики, розпочавши нову хвилю масованих атак передчасно. Ворожі удари по Києву у серпні можуть суттєво ускладнити підготовку до зимового сезону 2026-2027 років..

У неділю, 9 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів окрему нараду з керівниками українських силових структур та іншими службами. Йшлося про потреби у фінансуванні до кінця цього року.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він конкретизував, що під час цієї розмови були присутні:секретар РНБО Ігор Клименко;міністр фінансів Сергій Марченко:виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара;голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров;міністр внутрішніх справ Іван Вигівський."Обговорили реальну актуалізовану потребу у фінансуванні Сил оборони до кінця цього року", — констатував український прем’єр-міністр.Він додав, що уряд і безпосередньо Міністерство фінансів працюють над тим, щоби повністю забезпечити всі необхідні видатки."Усі внутрішні податкові надходження, як і раніше, спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони", — запевнив очільник українського уряду.За його словами, Кабінет міністрів працюватиме над пошуком додаткового ресурсу, зокрема, із залученням допомоги наших міжнародних партнерів."Уже зараз сформовано бачення фінансування Сил оборони на наступний рік. Працюємо над комплексним формуванням бюджету 2027 року", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 5 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Пріоритет №1 — безпека учнів і педагогів: продовжуємо будівництво укриттів і забезпечення громад шкільними автобусами", — зазначив він.За його словами, попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути забезпечені підручниками в повному обсязі.Також український прем’єр-міністр акцентував, що з 1 вересня на 20% підвищується заробітна плата педагогів. Удвічі зростуть студентські стипендії. Понад три мільйони школярів отримуватимуть безоплатне харчування."Усі питання, які ще потребують доопрацювання, мають бути остаточно розв’язані до початку навчального року", — підсумував Сергій Корецький.Як відомо, 31 липня Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв і організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.В українському парламенті планують внести зміни до низки законів для забезпечення належного функціонування української мови як державної. Це стосується, зокрема, освітян.Нагадаємо, що в Україні розпочалося оформлення державної допомоги "Пакунок школяра" для родин, чиї діти цього року вперше підуть до школи. Програма передбачає одноразову виплату у розмірі п'ять тисяч гривень, які можна використати на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття..