# вибори-2020

Загрозу військового вторгнення Росії в Україну вважають реальною 44,9% українців. Повідомляє TrueUA, з посиланням на опитування Центру Разумкова . На запитання "Чи варто сприймати накопичення російських військ на кордоні з Україною як реальну загрозу вторгнення на територію України взимку-навесні 2022 року?" українці приблизно однаково часто відповідають "Так, загроза є реальною" (44,9%) і "Ні, вторгнення найближчим часом не буде" (43,7%). Частіше вважають загрозу реальною жителі центрального регіону (54,9%, а 35,1% вважають, що вторгнення найближчим часом не буде) і західного регіону (відповідно 51,6% і 43,2%). У південному регіоні (36,1% і 45,1%) і східному регіоні (відповідно 28,5% і 55,7%) частіше кажуть, що вторгнення найближчим часом не буде. Чим вищий рівень освіти респондентів, чим частіше вони вважають, що загроза реальна. Їх частка зростає від 41,2% серед людей з середньою або неповною середньою освітою до 47,3% серед тих, хто має вищу освіту. На запитання "Чи готові ви захищати Україну зі зброєю в руках?" 44,9% респондентів відповіли, що долучаться до захисту країни у будь-який спосіб, і стільки ж (45,4%) вважають це справою військових і не будуть втручатися. Серед опитаних чоловіків відповіли, що готові долучитися до захисту країни у будь-який спосіб, 61,3%, серед жінок — 31,6%. Серед чоловічого населення західного регіону таку готовність висловили 73,7%, центрального регіону — 59,7%, півдня країни — 48,4%, східного регіону — 58,0%. Найчастіше таку готовність висловлюють молоді чоловіки віком від 18 до 29 років (76,2%). Серед представників електорату провідних політичних сил найчастіше висловлюють готовність захищати країну виборці партій "Європейська солідарність" (61,6%) та "Слуга народу" (56,8%), найрідше — виборці партії "Опозиційна платформа — За життя" (22,4%). Фото з мережі інтернет. Також читайте: У Харківському СІЗО ув’язнений скоїв самогубство повісившись на простирадлі.

Після тривало пручання та заперечення результатів Дональд Трамп таки поголився передати владу новообраному президенту Джо Байдену.  Як повідомляє сайт НВ, Дональд Трамп повідомив, що віддав вказівку голові управління загальних служб США (GSA) Емілі Мерфі почати процес передачі справ Джо Байдену.  В той же час ще діючий президент зазначив, що продовжить боротися в судах та доводитиме сфальсифікованість результатів.  «Я хочу подякувати Емілі Мерфі з GSA за її стійку вірність і лояльність нашій країні. Вона піддавалася харасменту, погрозам і приниженням — і я більше не хочу бачити це по відношенню до неї, її сім'ї і співробітників GSA. Наша боротьба в судах триває й я упевнений, що наша битва буде виграна. Не дивлячись на це, в інтересах нашої країни, я рекомендував Емілі та її команді зробити все необхідне для дотримання протоколів. Своїй команді я сказав те ж саме», — заявив Трамп. Підрахунок голосів на виборах президента США завершився 13 листопада. Переможцем президентських виборів став кандидат від Демократичної партії Джо Байден — він отримав 306 голосів вибірників при 270 необхідних. У Дональда Трампа — 232 голоси.

Джо Байден, який став новобраним президентом США, планує зробити перше з ключових призначень у свій кабінет міністрів на наступному тижні.  Попередньо представлення ключових гравців команди Джо Байдена може відбутися вже у понеділок-вівторок, повідомляє канал CNN.  Байден може оголосити про свій вибір кандидатури на пост держсекретаря, а також назвати ім'я ще одного члена кабінету міністрів. Як повідомляє видання The Hill, на пост глави зовнішньополітичного відомства претендує “дипломат-ветеран і давній союзник Байдена” Тоні Блінкен.  58-річний Блінкен займав пост заступника держсекретаря з 2015 по 2017 роки і був заступником радника з нацбезпеки з 2013 по 2015 роки при Обамі. Під час передвиборної кампанії Байдена він консультував кандидата в президенти з питань зовнішньої політики. Раніше ще кандидат у президенти від Демократичної партії повідомив, що визначився також і з кандидатурою на пост міністра фінансів. Зазначається, що Лаель Брейнард, член Ради керуючих Федеральної резервної системи, розглядається як головний претендент на цю посаду. Тим часом три чиновника, обізнаних про плани Байдена, відмовилися повідомити телеканалу CNN, чи є Брейнард остаточним рішенням. За їх словами, Байден розкриє ім'я нового глави Мінфіну відразу після Дня подяки. Терміни ухвалення рішень щодо кабінету міністрів були прискорені після небажання чинного президента Дональда Трампа визнати результати виборів.

У неділю, 15 листопада, о 20:00 в 7 великих містах України відбувся другий тур голосування за мерів. Міських голів обирали, тому що в першому жоден кандидат не набрав 50% голосів виборців. За даними ЦВК другий тур виборів мера відбувся в: - Луцьку - радник мера Ігор Поліщук від партії «За майбутнє» проти самовисуванця Богдана Шиби; - Краматорську - діючий мер Андрій Панков проти одого з директорів Енергомашспецсталі Олександра Гончаренко; - Українці Київської області - директор "ТОВ Дніпро" Оксана Кирилюк від «Слуги народу» проти директора "ТОВ Азбор" Олександра Туренко від «ЄС»; - Кам'янець-Подільському - голова Кам'янець-Подільської організації ВО «Свобода» Михайло Посітко проти директора благодійного фонду Володимира Мельниченко; - Одесі - діючий мер Геннадій Труханов проти чинного народного депутата Миколи Скорика від «Опозиційною платформи - За життя»; - Сумах - діючий мер Олександр Лисенко від «Батьківщини» проти голови Сумської райради Вадима Акперова від «ЄС»; - Херсоні - колишній мер міста Володимир Сальдо проти чинного народного депутата з групи «За майбутнє» Ігоря Колихаева. За попередніми результатами екзит-полів перемогли: - Одеса (Труханов - 55,1%); - Херсон (Ігор Колихаєв - 67,03%); - Кам'янець-Подільський (Михайло Посітко - 62,2%); - Суми (Олександр Лисенко - 61%).

Сьогодні проходить другий тур виборів міських голів у семи містах України. Спостерігачі, станом на 13 годину, фіксують середню явку виборців на рівні 10,78%. Як повідомляє TrueUA зпосиланням на Укрінформ, водночас у ЦВК звернули увагу, що ці відомості не носять офіційний характер, оскільки надходять до них від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами звʼязку, зокрема телефоном, або електронною поштою. Таким чином, за даними ЦВК явка на виборах Луцького міського голови на 13:00 становила 10,59%; на виборах у Краматорську - 13%; на виборах в Українці на Київщині - 15,38% В Одесі явка виборців станом на 13.00 становила 11,68%; у Сумах - 6,92%; у Херсоні - 9,32%; у місті Кам'янець-Подільський - 14,28%. Нагадаємо, що повторне голосування з виборів міського голови, так званий другий тур, призначався у територіальних громадах із кількістю виборців більш як 75 тисяч, де в першому турі жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів виборців.

Кандидат від демократичної партії Джо Байден стане 46-м президентом Сполучених Штатів. Він здобув перемогу в Пенсильванії, завдяки чому набрав потрібні для перемоги 270 голосів виборників. Такі дані публікують західні ЗМІ, зокрема CNN, Fox News, BBC, Associated Press, NBC тощо. За результатами підрахунку 100% голосів у штаті Пенсильванія, Байден отримав підтримку у 49.6% (3 345 724 голосів виборців). Водночас чинний президент США і кандидат від республіканської партії Дональд Трамп отримав 49.1%, тобто на 34 414 голосів менше, ніж Байден. Для України, по суті, не має значення, яким буде прізвище 46-го президента США. Водночас важливим є те, яке місце для України в системі міжнародної безпеки визначає наступний президент. І тут проблеми є у обох кандидатів. Дональд Трамп: На тлі симпатії Трампа до президента Росії Володимира Путіна за час каденції Трампа відбулося кілька політичних скандалів  один із яких ледь не закінчився для 45-го імпічментом. В центрі найбільшого скандалу опинилася і Україна. Рік тому, наприкінці 2019 року із джерел в службі безпеки президента США стало відомо, що Дональд Трамп тиснув на президента Володимира Зеленського, щоб останній порушив справу проти сина Джо Байдена Хантера за, нібито, фінансові махінації в Україні, а взамін пропонував фінансову підтримку та поставки озброєння для української армії. Скандал був на стільки гучним, що дозволив демократам ініціювати процедуру імпічменту для президента Трампа, і хоча вона не досягла бажано результату, водночас, не могла не мати наслідків для кінцевих результатів виборів. Іншою проблемою є те, що, швидше за все, Дональд Трамп – банкрот. Його декларації та фінансові звіти за кілька минулих років все ще не опубліковані, що є прецедентом та надзвичайною ситуацією для американської політичної традиції та інформаційного поля. Така ситуація робить Дональда Трампа, як бізнесмена та політика, надзвичайно вразливим для зовнішнього впливу, чим, швидше за все, і скористалися росіяни. Це є неприйнятним для правил такої країни, як Америка, і становить пряму загрозу національній безпеці США. Швидше за все, у разі перемоги Джона Байдена, ці секрети будуть опубліковані і американське суспільство вже дуже швидко побачить  декларації Дональда Трампа. Ці документи подарують поціновувачам багато неприємних несподіванок. Зрештою, так само як і інформація про інші резонансні неслужбові контакти Дональда Трампа, про які говорять, але доказів яким, поки що, не має. Джо Байден: Джо – 47-й віце-президент президента США в команді Барака Обами. В період анексії Росією Криму кабінет Барака Обами звинуватили у беззубості та бездіяльності. Кроки, яких спільнота очікувала від найсильнішої економіки світу, щоб зупинити агресію – не відбулися. Звісно, що позиція віце-президента США мала значення та могла вплинути на ситуацію. Син Джо Байдена Хантер дійсно входить до наглядової ради газовидобувної компанії Burisma  власником якої є колишній міністр часів Януковича Микола Злочевський. Водночас, присутність сина посадовця у керівному складі тієї чи іншої компанії не є злочином. Інша справа, якщо він чином дії, які порушували міжнародне законодавство чи законодавство країни, але про такі факти наразі не відомо. Джо Байдену вже майже 78 років. Він має проблеми зі здоров’ям та навряд чи зможе у повній мірі нести усе фізичне та моральне навантаження, яке тягне за собою виконання обов’язків президента США. Звісно, що багато що у такій ситуації залежить від команди президента і, в першу чергу, від його віце-президента. У команді Джо Байдена цю позицію обіймає сенаторка Каміла Харріс. Остання відверто тяжіє у лівий бік політичного поля і саме її прихильність до соціалістичних ідей може зіграти з Байденом злий жарт. Хоча, не має віце-президента, якого не можна було б змінити. Доведено Дональдом Трампом. Висновок: хоча Дональд Трамп і не розумів значення України на геополітичній арені, він відчуває, що це – важлива для Америки і безпосередньо президента США країна. Хоча Джо Байден і розуміє загрозу інститутам демократії з боку Росії та ключове значення України у цій  боротьбі, його вік, певна політична заангажованість та, загалом, не рішучість демократів у критичних ситуаціях можуть створювати суттєві перешкоди у вирішенні ключових питань континентальної безпеки. Що краще? Побачимо вже незабаром. Головне, щоб у цьому шоу ідей українці запасалися попкорном, а не зброєю.       .

Повторне голосування на виборах міських голів відбудеться в 11 містах України 15 і 22 листопада. У чотирьох містах другий тур призначено на 15 листопада, ще в семи – на 22 листопада, повідомляє Центральна виборча комісія. «З інформації, яку ми отримали сьогодні, повторне голосування вже призначили в дев'яти областях. Голосування відбудеться 15 і 22 листопада», – йдеться в повідомленні. Зокрема, 15 листопада голосування відбудеться в: Луцьку Волинської області, Краматорську Донецької області, Кам'янцю-Подільському Хмельницької області, Сумах. Голосування 22 листопада пройде в: Слов'янську Донецької області, Дрогобичі Львівської області, Ужгороді Закарпатської області, Броварах Київської області, Полтаві, Львові, Рівному.

Центральна виборча комісія опублікувала перші результати голосування на місцевих виборах в Україні. Територіальні виборчі комісії передали перші протоколи. Згідно з даними, опублікованими на сайті ЦВК, всього в Україні 1421 посада міських, селищних, сільських голів. Зараз отримано дані про результати виборів в 110 радах. Крім того, передані перші дані щодо обраних депутатів місцевих рад. Загальна кількість депутатських мандатів у місцевих радах, склад яких обирався на місцевих виборах, склала 43 122. Зараз отримані дані про 1 841 обраному депутату. Нагадаємо, 25 жовтня в Україні пройшов перший тур місцевих виборів. Раніше п’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що його партія «Європейська солідарність» на місцевих виборах пройшла в усі облради та лідирує у 5 регіонах країни. За підрахунком Центрвиборчкому явка виборців на місцевих виборах склала майже 37%. Це найнижчий результат за всю історію українських місцевих виборів. Серед головних причин, через які українці вирішили не йти на вибори, вони назвали побоювання за своє здоров’я, проблеми з реєстрацією і зайнятість. День голосування на місцевих виборах загалом відповідав демократичним стандартам проведення чесних виборів, заявив голова Комітету виборців України. Проте держава не виконала антикоронавірусні заходи на виборах.

До Міністерства закордонних справ України 26 жовтня запросили посла Угорщини Іштвана Ійдярто, якому вручили ноту протесту. Про це йдеться в повідомленні речниці МЗС Катерини Зеленко. За повідомленням, послу вручили ноту протесту «у зв’язку з фактами політичної агітації угорських офіційних осіб на користь однієї з політичних партій на місцевих виборах України 25 жовтня 2020 року». «Угорському дипломату доведено позицію МЗС щодо неприпустимості виголошення у публічному просторі заяв офіційними особами Угорщини, особливо у день виборів, коли зобов’язує виборча тиша, із закликами до громадян України угорського походження голосувати за «Партію угорців – Товариство угорської культури Закарпаття», – зазначає речниця МЗС. Згідно з коментарем МЗС, заяви угорських посадовців суперечать виборчому законодавству України, зокрема тим статтям закону про місцеві вибори та Виборчого кодексу, які забороняють участь іноземців у передвиборчій агітації. Відтак дипломатичне відомство закликало угорську сторону поважати українське законодавство і не втручатися у внутрішні справи України. «Зі свого боку, українська сторона залишається відкритою до конструктивної співпраці з Угорщиною з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, на засадах взаємоповаги і взаєморозуміння», – підсумовується в заяві міністерства. Зранку 25 жовтня, в день місцевих виборів в Україні, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – «Партію угорців України».

За результатами екзитполу соцгрупи «Рейтинг», право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, підтримують 78% тих, хто брав участь у місцевих виборах і в опитуванні, ініційованому Президентом. Про це повідомив директор соцгрупи «Рейтинг» Олексій Антипович, презентуючи на пресконференції підсумки екзитполу, повідомляє TrueUA з посиланням на Укрінформ. «Право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, підтримують 78% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 10% - не підтримують, 12% - не змогли відповісти. Водночас, серед тих, хто брав участь у виборах, але не брав участі в опитуванні Президента – 56% підтримують її, 13% - не підтримують, 31% - не змогли відповісти», - йдеться у дослідженні. Згідно з екзитполом, легалізацію канабісу в медичних цілях для полегшення болю тяжкохворих підтримують 70% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 24% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента, – 52% підтримують її, 28% - не підтримують, 20% - не змогли відповісти. За даними «Рейтингу», ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах підтримують 81% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 16% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь тільки у виборах, 63% підтримують її, 21% - не підтримують, 16% - не визначилися. При цьому ідею створення вільної економічної зони на території Донецької і Луганської областей підтримують 45% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 43% - не підтримують, 12% - не визначилися. Серед тих, хто брав участь лише у виборах, – 33% підтримують її, 39% - не підтримують, 28% - не визначилися, зазначають соціологи. Водночас скорочення кількості народних депутатів до 300 підтримують 95% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 4% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь лише у виборах, – 81% підтримують її, 7% - не підтримують, 13% - не визначилися, інформують дослідники. Серед дільниць, які охопило дослідження групи «Рейтинг», на 69% дільниць проводилось опитування, ініційоване Президентом. На тих дільницях, де опитування не проводилось, більшість (67%) відповіла, що взяли б участь у ньому, якби воно проводилось. Загалом, за даними «Рейтингу», в опитуванні «5 запитань від Президента» найактивніше брали участь виборці партії «Слуга народу» (63% - брали, 37% - ні), а найменше - виборці партії «Європейська солідарність» (27% - брали участь, 73% - ні). Президент Володимир Зеленський 13 жовтня у відеозверненні анонсував, що 25 жовтня, крім місцевих виборів, відбудеться всенародне опитування. Українцям запропонували дати відповідь на п'ять запитань, які стосуються запровадження довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах, створення на Донбасі вільної економічної зони, скорочення кількості депутатів у Верховній Раді до 300, легалізацію медичного канабісу та порушення на міжнародному рівні питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом.

В Україні відбулися місцеві вибори. В 1439 об'єднаних територіальних громадах українці обирали депутатів сільських, селищних, міських рад, а також сільських, селищних, міських голів. Зважаючи на укрупнення районів в Україні (замість 490 стало 136) перші вибори відбулися також у 119 райрадах. Не зважаючи на відносно низку явку виборців (біля 37%), вибори таки відбулися. Цей факт вже визнали і представники країн великої сімки. На разі триває підрахунок голосів, який має завершитися до 6 листопада. Хоча офіційні результати ще не оприлюднені, місцеві вибори вже дозволяють зробити кілька ключових висновків. Втрата народної довіри пропрезедентською силою «Слуга народу». Висуванці партії не перемогли у жодному обласному центрі і лише в кількох зуміли вийти у другий тур, але зі значним відривом від лідера. Що стосується обласних та районних рад, у відповідності до екзит-полів результат «Слуги народу» в середньому коливається на рівні 7,5%, що також значно нижче, ніж розраховувала політсила. Це – дуже тривожний дзвіночок і для президента Володимира Зеленського, оскільки в умовах децентралізації у більшості регіонів центральна влада втратить або майже втратить важелі контролю і під великим питанням легітимізація Зе-влади в цілому. Проросійські проекти, хоча і незначною мірою, але таки змогли закріпитися в низці східних та південних регіонів і це вкрай негативний фактор. Так наприклад у Маріуполі та Миколаєві Партія Шарія проходить до місцевих рад, а у Києві у другий тур разом Віталієм Кличко, швидше за все, виходить представник від ОПЗЖ Олександр Попов.   В той же час представництво проросійських сил у місцевих органах не на стільки вагоме, аби суттєво вплинути на регіональну політику. В Україні продовжується пошук «нових обличь», а місцеві мешканці схильні довіряти лідерам, які підтвердили свою спроможність керувати містом, не зважаючи на їхню політичну приналежність. Так у Харкові, Хмельницькому, Тернополі, Івано-Франківську та низці районів у першому турі перемагають діючі міські голови, а відрив із найближчим конкурентом перевищує 2 та більше разу. З висновками після президентських виборів підійшла до місцевих політсила Петра Порошенка. «Європейська солідарність» зуміла отримати значну підтримку у більшості регіонів України. А до Київради ЄС набирає понад 17% голосів виборців, відстаючи від «Удару Віталія Кличка» менше ніж на 2%. Загальний висновок: на тлі різкого зниження популярності президентської сили, як об’єднуючого фактора та, хоча і незначного, посилення позицій проросійських сил, особливо у східних регіонах, відбуватиметься подальший суспільно-політичний розкол в Україні, який буде щедро підігріватися російськими грішми та агентами впливу. Зважаючи на те, що до місцевих рад переважно пройшли люди без досвіду роботи в органах місцевого самоврядування чи будь-якого іншого управлінського досвіду, справжніми лідерами в районі залишаться місцеві «князі» та потужні бізнесмени, які без зайвих труднощів зможуть забезпечити собі підтримку депутатського корпусу.

Згідно з даними громадянської мережі "ОПОРА" явка на місцевих виборах становить 27%. Це цифра станом на 16:00.   Як повідомила голова правління "ОПОРИ" Ольга Айвазовська: "Явка на 16:00 по всій країні, за даними громадянської мережі "ОПОРА", становить 27%. Похибка 0,84%".   А от на місцевих виборах зразка 2015 року явка була вищою - станом на цю ж годину становила 36,2%.

Це перші вибори, що проходять з новими бюлетенями та новими правилами. Вибори не проводять на тимчасово окупованих  територіях Криму і Донбасу. Крім того українці мають можливість голосувати за місцем проживання, а не реєстрації.    Голосування проходить відповідно нового територіального поділу України (замість 490 районів тепер 136).   Біля дільниць проводитимуть опитування, що ініційоване Володимиром Зеленським.   Виборчі дільниці почали роботу з 8-ї ранку і працюватимуть до 20:00. Українці оберуть міських, сільських і селищних голів, а також депутатів обласних, районних, районних у містах рад і депутатів міських, сільських, селищних рад в ОТГ.

Анонсоване Володимиром Зеленським всенародне опитування таки відбудеться. Його проведення в суді оскаржував мешканець Івано-Франківської області. Окружний адміністративний суд Києва відмовив у задоволенні позову щодо визнання протиправним оголошення президентом України Володимиром Зеленським 25 жовтня 2020 року на виборчих дільницях.   Згідно з повідомленням пресслужби суду з позовом до президента звернувся житель Івано-Франківської області. Справу розглядали у спрощеному порядку 23 жовтня 2020 року. Сторони на засідання  не прибули, тож суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.   "Обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність реального порушення прав особи на момент звернення до суду. Оголошення будь-яким суб’єктом владних повноважень про свої наміри на вчинення будь-яких дій на майбутнє не може бути розцінене судом як дія, яка порушує право позивача", – йдеться в рішенні суду.   Відтак, суддя дійшов висновку, що позов необгрунтований, та відмовився задовольнити його.

До Нацполіції за добу надійшло 395 заяв та повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого законодавства. Про це інформує Управління комунікації Національної поліції, передає TrueUA. «Усього упродовж доби до поліції надійшло 395 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого законодавства. Найбільше повідомлень зафіксовано в Одеській – 73, у Київській – 35, у Харківській – 30, у місті Києві – 28, по 25 – у Закарпатській та Львівській, у Донецькій – 22, у Кіровоградській – 21, у Миколаївській – 17, у Дніпропетровській – 16, у Луганській – 11», - йдеться у повідомленні. Також по 10 таких заяв і повідомлень було зафіксовано у Вінницькій, Запорізькій, Полтавській та Сумській областях, по 7 – в Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернігівській, по 6 – у Волинській, Черкаській та Чернівецькій, по 4 – у Житомирській та Херсонській, у Тернопільській – 3 та у Рівненській областях – 2 повідомлення. Загалом із 5 вересня територіальні органи Нацполіції зареєстрували 6580 повідомлень, пов’язаних із виборчим процесом.