# Віталій Кличко

У центрі столиці після атаки БпЛА зафіксовано падіння уламків ворожого безпілотника. За попередньою інформацією, пожежі та постраждалих немає.Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко.Ворожа атака на Київ триває. Наразі наслідки падіння уламків фіксують у Шевченківському районі міста. Мешканців закликають залишатися в укриттях до відбою повітряної тривоги.Також, за повідомленням голови Київської міської військової адміністрації, частини ворожого дрона зафіксували у Соломʼянському районі на відкритій місцевості.Мапа повітряних тривог станом на 09:20 має такий вигляд:Атака на півдні та півночіОкрім київського напрямку, загарбники намагаються атакувати інші важливі об'єкти:Чернігівщина: ворожі апарати рухаються на Седнів та безпосередньо на Чернігів;Одещина: зафіксовано запуск БпЛА з акваторії Чорного моря курсом на Чорноморськ.Нагадаємо, що в ніч на 14 березня російські окупанти завдали комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України. Всього радіотехнічні війська зафіксували 498 засобів повітряного нападу. Знешкоджено 58 ракет і 402 ворожі дрони.Також 15 березня російські окупанти атакували Україну 97 ударними дронами типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 90 ворожих дронів..

Міст імені Патона в Києві можна експлуатувати, але за умови дотримання встановлених обмежень. Такий експертний висновок зробили під час технічної наради.Про це заявив міський голова Києва Віталій Кличко під час телевізійного етеру. При цьому, за його словами, реконструкція об'єкта, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, необхідна.На мосту Патона зараз діють такі обмеження:заборонено рух транспорту з навантаженням на вісь понад сім тонн;максимальна маса одного транспортного засобу — до 17 тонн;максимальна маса транспортних засобів у колоні — до 10 тонн;зберігається чинна схема руху: дві смуги з правого берега на лівий і три у зворотному напрямку.Кличко зазначив, що впродовж останніх п'яти років "Київавтошляхміст" виконує низку робіт з експлуатаційного утримання мосту та забезпечує цілодобовий контроль і виконує необхідні роботи з утримання об'єкта.Мер столиці додав, що спроби розпочати ремонтні роботи на мосту тривали з 2020 року, проте результати тендерів неодноразово оскаржував Антимонопольний комітет. Це призвело до затягування процедур, а після початку повномасштабного вторгнення 2022 року торги остаточно скасували.Згодом функції замовника перейшли до державних структур. Протягом 2023-2024 років Державне агентство відновлення та Служба відновлення у Київській області готували документацію для проведення нових тендерів. Однак 2025 року агентство повідомило про відсутність цільового фінансування та необхідність визначення нового замовника робіт.Через тривалу паузу в реалізації проєкту місто повернулося до питання самостійного виконання робіт. Основні етапи та терміни реставрації встановлять після:остаточного врегулювання організаційних питань щодо функцій замовника;завершення всіх передбачених законодавством процедур;розробки та затвердження відповідного науково-проєктного рішення."Стан мосту залишається під контролем міських служб, а подальші кроки залежатимуть від результатів поточної взаємодії між міською владою та центральними органами виконавчої влади, зокрема, Міністерством розвитку громад і територій України", — акцентував Віталій Кличко.Нагадаємо, декілька днів тому в Національній академії наук України заявляли, що міст імені Патона у Києві ще можна врятувати, запобігти аваріям і непоправним наслідкам. Але це потрібно робити негайно, адже конструкції споруди деградують пришвидшеними темпами. Науковці послалися на члена-кореспондента НАН, генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій Олександра Шимановського..

У вівторок, 10 березня, депутати Київської міської ради на позачерговому засіданні розглянули та ухвалили план енергетичної стійкості для столиці на наступний опалювальний сезон. Як пише "Суспільне", частину засідання проводили у закритому режимі. Цей план підтримали 92 депутати.За даними журналістів, міський голова Віталій Кличко на початку засідання заявив, що "план стійкості реалістичний і його розробили на основі викликів цієї зими". До роботи залучили фахівців з енергетики."Київ проєктували та будували за принципом повної централізації енерго-, тепло- та водопостачання. Найбільша система централізованого теплопостачання та 18% багатоповерхівок всієї країни — така специфіка нашого міста. Попри це, наше завдання — максимально зменшити залежність від централізації, розвивати розподілену генерацію, будувати резервні системи енергоживлення та теплопостачання. Саме цей принцип закладений у плані стійкості", — зазначив він.Також міський голова заявив, що план стійкості передбачає відновлення зруйнованого та пошкодженого обладнання об’єктів критичної інфраструктури. Водночас, за його словами, без допомоги держави втілити його не можливо. Саме тому депутати Київради планують ухвалити звернення до уряду щодо технічної допомоги та фінансування заходів."Також необхідні зміни до законодавства і нормативної бази", — зауважив Кличко.Він пояснив, що ці зміни потрібні, щоб "мінімізувати бюрократичні процедури і прискорити виконання робіт — зокрема тих, які потрібні, щоб пройти наступну зиму".План енергостійкості Києва: Ткаченко різко розкритикував Кличка за відсутність рішеньЯк відомо, 9 березня депутати Київради не змогли зібрати кворуму для того, щоби затвердити план енергостійкості Києва. Начальник КМВА Тимур Ткаченко звинуватив у такій ситуації міського голову Віталія Кличка. Він звернувся до мера та заявив, що пора готуватися до наступного холодного сезону так самовіддано, як "він переписує мільярди коштів громади на установи своїх друзів і проєкти своїх партнерів"."Пора. Хоч зараз зрозумійте, що пора. На це неможливо дивитися, як на політичну еквілібристику. Війна й умови, які ми маємо — не час і не місце для танців за рейтинг, за вплив, за гарантії подальшого доступу до міського гаманця. Ну годі вже підминати все під свої інтереси!" — зазначив Ткаченко.Нагадаємо, 3 березня Рада національної безпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх регіонів. Винятком була лише столиця. Своєю чергою, мер Києва Віталій Кличко заявив, що комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО потребує участі і допомоги держави. Зокрема, як фінансової, так і законодавчої. Посадовець також запевнив, що пропозиції до плану були вчасно подані Міністерству розвитку громад та територій. До розробки документа долучали, зокрема фахівців, а також експертів енергетичної галузі..

У понеділок, 9 березня, депутати Київської міської ради (КМДА) знову не змогли зібрати кворуму для того, щоби затвердити план енергостійкості Києва.Про це заявив начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко, який звинуватив у такій ситуації міського голову Віталія Кличка."Я публічно наголошую: кожен день без рішень і без роботи — це на один шанс менше для підготовки до нового холодного сезону. До чого призводить халатність — родини киян відчули протягом цієї складної зими. Таке не повинно повторитися", — наголосив Ткаченко.За його словами, Київ — єдина громада в Україні, де мер сконцентрував в собі такі широкі повноваження. Київ — єдина громада, де міський голова має право ділити мільярди на свій розсуд. І єдина громада, де мер — ключова посадова особа та голова виконавчої влади."Я маю щире переконання, що мер має і повноваження, і право, і обовʼязок затвердити план енергостійкості самостійно. Якби я був головою громади — зробив би саме так. Час іде, часу все менше", — акцентував очільник військової адміністрації столиці.Він також висловив спрогнозував, що стало причиною таких зволікань Віталія Кличка з підписанням важливого рішення."І єдина причина, чому Кличко не підписує — він просто хоче закласти корупційні дірочки в документ. Або документ недопрацьований. Або його підлеглі не здатні запропонувати рішення, професійно не спроможні. За логікою мера — нехай це прийме Київрада, підпише начальник КМВА... Будь хто, але не він, щоби не палитися, щоби не попастися", — висловив припущення посадовець.Він звернувся до Віталія Володимировича, що пора готуватися до наступного холодного сезону так самовіддано, як Кличко переписує мільярди коштів громади на установи своїх друзів і проєкти своїх партнерів."Пора. Хоч зараз зрозумійте, що пора. На це неможливо дивитися, як на політичну еквілібристику. Війна й умови, які ми маємо — не час і не місце для танців за рейтинг, за вплив, за гарантії подальшого доступу до міського гаманця. Ну годі вже підминати все під свої інтереси!" — підсумував Тимур Ткаченко.Нагадаємо, в січні він також дорікав Кличку, що в Києві утримання доріг, мостів, зупинок громадського транспорту та пішохідних переходів у зимовий період забезпечують підприємства, що входять до складу комунальної корпорації "Київавтодор", яка підпорядкована міському голові..

Унаслідок нічної атаки окупантів на столицю 7 березня сталося критичне пошкодження Дарницької теплоелектроцентралі, що призвело до масштабного відключення опалення у житлових масивах. Майже 2700 багатоповерхівок у кількох районах Києва опинилися без тепла, а комунальні служби працюють у посиленому режимі для ліквідації наслідків ворожого влучання.Про це у Telegram-каналі повідомив міський голова столиці Віталій Кличко.Наслідки атаки по районах столиціЯк зазначив київський мер, нічний удар призвів до падіння уламків ворожих цілей у кількох частинах міста. Кожна локація отримала різні пошкодження:Голосіївський район: через падіння уламків виникло задимлення та пожежа на території нежитлової забудови, яку вже вдалося ліквідувати.Деснянський район: на проїжджій частині виявлено уламок ракети, проте обійшлося без загоряння та травмованих.Дніпровський район: зафіксовано падіння уламків на трьох локаціях, пожеж та постраждалих немає.Постраждалі цивільніЯк зазначив Кличко, на жаль, не обійшлося без поранених. За офіційною інформацією, у столиці внаслідок атаки постраждало троє людей. Двох із них госпіталізували медики, а ще одній особі надали допомогу безпосередньо на місці події.Критична ситуація з теплопостачаннямЗа даними очільника міста, найбільш відчутним наслідком обстрілу стало пошкодження об'єкта критичної інфраструктури. Через це:1905 будинків у Печерському, Дніпровському, Голосіївському та Солом'янському районах залишилися без тепла.Загалом по місту теплопостачання відсутнє майже у 2700 будинках.Подача теплоносія до частини багатоповерхівок Дарницького та Дніпровського районів наразі неможлива через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ.Кличко запевнив, що комунальні служби та енергетики працюють у безперервному режимі, щоб якнайшвидше повернути тепло в оселі киян.Раніше повідомлялось, що чергова масована атака Росії на об’єкти енергосистеми 7 березня призвела до масштабних знеструмлень у семи областях України та запровадження екстрених графіків обмежень. Поки енергетики працюють над відновленням живлення, споживачів закликають максимально економити електрику в пікові години та переносити використання техніки на денний час. Також було оприлюднено карту нічної атаки по Україні, де зафіксували рух російських ракет та дронів.Нагадаємо, у Харкові внаслідок нічного ракетного удару окупантів 7 березня сталося пряме влучання у житловий будинок, що призвело до масштабних руйнувань. На місці трагедії працюють рятувальники, які вже деблокували тіло загиблої особи та продовжують пошуки зниклих. Згодом президент України Володимир Зеленський зробив тривожну заяву після удару балістикою по Харкову 7 березня.За даними військових, у ніч на 7 березня Сили оборони України відбили одну з наймасштабніших повітряних атак, знищивши 472 ворожі цілі з 509 зафіксованих. Попри високу ефективність протиповітряної оборони, зафіксовано влучання на 22 локаціях, що призвело до пошкоджень об'єктів критичної інфраструктури та людських жертв у Харкові..

Наразі влада столиці і досі не представила план стійкості на наступний опалювальний сезон. Крайній термін подачі — вівторок, 10 березня.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час брифінгу."Нещодавно керівництво уряду проводило засідання і затвердили всі плани стійкості на наступний опалювальний сезон. Важливо підкреслити, Київ ще не подав план. На сьогодні крайня дата вівторок, будемо чекати всією державою, коли столиця, мер особисто зможе це підписати. Це, напевно, відповідний повинен бути там у них порядок денний", — сказав Зеленський.Очільник держави відзначив, що уряд активно допомагав столиці у розв'язанні енергетичних проблем. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ України передало Києву теплові гармати та 24 великих генератори, а також допомогло під'єднати до електропостачання 61 багатоквартирний будинок. До того ж на сьогодні у місті працюють 35 бригад з різних регіонів країни.Нагадаємо, 3 березня Рада національної безпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх регіонів. Винятком є лише столиця. Своєю чергою, мер Києва Віталій Кличко заявив, що комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО потребує участі і допомоги держави. Зокрема, як фінансової, так і законодавчої. Посадовець також запевнив, що пропозиції до плану були вчасно подані Міністерству розвитку громад та територій. До розробки документа долучали, зокрема фахівців, а також експертів енергетичної галузі.Додамо, раніше Володимир Зеленський повідомляв про завершення підготовки комплексної стратегії відновлення та оновленого захисту енергосистеми. Документ має стати базою для залучення глобальних інвестицій та міжнародної допомоги, щоб забезпечити стійкість країни перед загрозою нових російських ударів.Читайте також: Як Кличко "проспав" енергетичну незалежність для столиці.

Рада національної безпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх регіонів. Винятком є лише столиця.Про це повідомив президент Володимир Зеленський."Щойно провів засідання РНБО України. Були доповіді від усіх представників наших областей, найбільших міст. Досвід цієї зими стане основою для подальших рішень, а саме: оновлення захисту для інфраструктури, логістики, основних енергетичних об’єктів, відновлення об’єктів після російських ударів, забезпечення додаткових спроможностей енергетики. На РНБО затвердили плани стійкості для всіх українських областей та обласних міст", — зазначив гарант.За його словами, наразі столиці надали додатковий час на підготовку відповідних змістовних документів, адже "сьогодні Київ був не готовий — як і на цю зиму". Відтак, до наступної зими столиця має встигнути підготуватись і виконати кожне завдання.Водночас секретар РНБО Рустем Умєров додав, що країна готується до осінньо-зимового періоду 2026/2027 в умовах війни та постійних загроз для енергетики й критичної інфраструктури. Тому після затвердження плану стійкості, уряд і міністерства отримали конкретні доручення — із визначеними термінами, відповідальними та механізмом перевірки виконання."Стійкість регіонів — це питання національної безпеки", — додав Умєров.Реакція КличкаМер Києва Віталій Кличко заявив, що комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО потребує участі і допомоги держави. Зокрема, як фінансової, так і законодавчої.Посадовець також запевнив, що пропозиції до плану були вчасно подані Міністерству розвитку громад та територій. До розробки документа долучали, зокрема фахівців, а також експертів енергетичної галузі."На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що наразі Києву не допомагатимуть. Бо в загальний бюджет допомоги країни містам у втіленні планів стійкості уряд Київ не включив. Варіанти, що і як ми будемо робити в цій ситуації, як будемо коригувати ті плани, які сформували, зараз оперативно опрацьовуємо... Із цікавого, плани, представлені іншими містами — підписані головами військових адміністрацій. План Києва, де, нагадаю, є голова військової адміністрації, змушують підписати мера. (А для цього його ще має ухвалити міська рада). Тобто до Києва — "особливе" ставлення. Знову не обходиться без політики", — резюмував Кличко.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомляв про завершення підготовки комплексної стратегії відновлення та оновленого захисту енергосистеми. Документ має стати базою для залучення глобальних інвестицій та міжнародної допомоги, щоб забезпечити стійкість країни перед загрозою нових російських ударів.Читайте також: Як Кличко "проспав" енергетичну незалежність для столиці.

Столична влада планує розпочати повноцінне відновлення дорожнього покриття, щойно в місті стабілізуються погодні умови. Проте мер Києва Віталій Кличко наголошує, що на темпи робіт, окрім кадрового дефіциту та негоди, суттєво впливає системний тиск з боку правоохоронних органів.Про це посадовець заявив в ефірі телеканалу "Київ".Коли чекати на ремонтЗа словами Кличка, інтенсивні снігопади та різкі температурні коливання цієї зими негативно позначилися на якості асфальту не лише в Києві, а й по всій Україні. Наразі дорожні служби працюють у посиленому режимі, проводячи лише точкові аварійні роботи для ліквідації небезпечних ям."Бачимо цю ситуацію і добре розуміємо невдоволення водіїв. Дорожні служби столиці працюють у посиленому режимі та щоденно ліквідовують аварійно-небезпечну ямковість на дорогах", — зазначив мер столиці.Кличко зазначив, що повноцінний ремонтний сезон стартує лише після того, як середньодобова температура стане сприятливою для масштабного розгортання дорожньої техніки.Слідчі дії та тиск на комунальниківОкрему увагу мер приділив систематичним обшукам на комунальних підприємствах. Кличко наголосив, що правоохоронці вивчають закупівлі та роботи за попередні роки, проте форма проведення слідчих дій паралізує роботу служб сьогодні. За його словами, обшуки поглиблюють і без того значний дефіцит фахівців у дорожній галузі. Водночас постійні перевірки деморалізують персонал та сповільнюють виконання поточних завдань. Проте, як зазначив Кличко, працівники департаментів надають усю необхідну документацію та співпрацюють зі слідством у встановленому законом порядку."Водночас повторю: така велика кількість та регулярність слідчих дій створює тиск на роботу дорожньої галузі столиці та негативно впливає на діяльність підприємств. Тобто робиться все, щоб заблокувати роботи в Києві!" — заявив Кличко.Нагадаємо, раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що протягом наступних шести місяців в Україні планують привести до ладу основні дороги. На першочергові роботи потрібно понад 14 мілярдів гривень, і вони вже знаходяться в обробці..

У травні 2024 року Київська міська рада ухвалила документ із довгою назвою — Концепція "Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації". Формально він мав вигляд стратегічної відповіді на нову реальність: третій рік повномасштабної війни, регулярні удари по енергетиці та досвід масових відключень 2022 року.Фактично ж цей документ став першим системним рішенням міста щодо створення локальної генерації електроенергії і тепла після початку повномасштабного вторгнення.До цього моменту Київ залишався містом, критично залежним від централізованої генерації та великих енергетичних вузлів.Документ, який з’явився після двох зимКонцепція передбачала розвиток локальних джерел комбінованого виробництва теплової та електричної енергії — когенераційних установок, які можуть працювати автономно від великих енергетичних об’єктів. Сам підхід відповідає сучасній логіці енергетичної безпеки: менші об’єкти складніше вивести з ладу одночасно.Факт ухвалення концепції у травні 2024 року підтверджується матеріалами Київради та супровідними пояснювальними записками до рішення. Це означає, що системне планування розподіленої генерації в столиці було формалізоване лише через понад два роки після початку повномасштабної війни.Що відбувалося до цьогоОфіційні документи Київради за 2022-2023 роки не містять окремих комплексних рішень щодо створення мережі когенераційних установок у столиці. Йшлося переважно про відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримку існуючих теплогенеруючих потужностей.Це важлива деталь, оскільки саме у цей період українська енергосистема вперше пережила масовані ракетні удари по генерації та підстанціях. Ризики повторення атак були очевидними ще після зими 2022-2023 років. Проте рішення про системну децентралізацію енергетики міста з’явилося лише у 2024 році.Когенерація як відповідь на нову війнуКогенераційні установки — це компактні енергетичні комплекси, які одночасно виробляють тепло і електроенергію. Їхня ключова перевага — розміщення ближче до споживача та можливість роботи в ізольованому режимі.У 2024 році Київ перейшов від концепції до закупівлі обладнання. Саме тоді комунальне підприємство оголосило тендер на закупівлю 15 когенераційних установок загальною потужністю понад 60 МВт. Інформація про закупівлю міститься в електронній системі публічних закупівель. Згідно з даними ProZorro, закупівля передбачала постачання обладнання з оплатою частинами — аванс і остаточний розрахунок після готовності до відвантаження. Переможцем тендеру, проведеного в червні 2024-го, стала фірма KTS ENGINEERING s.r.o. (Словаччина). За умовами угоди, переможець має поставити Києву 15 когенераційних установок до кінця 2025-го. Вартість закупівлі — 1,125 мільярда гривень. Як зазначав заступник Кличка Петро Пантелеєв, на той час тривало виробництво цих установок на одному з європейських заводів. Час як ключовий ресурсПроблема цього рішення полягає не в самому напрямку. Розподілена генерація є стандартною практикою для міст, що працюють у кризових умовах. Питання полягає у часі його появи.Між першими масовими відключеннями електроенергії восени 2022 року і ухваленням концепції минуло понад півтора року. За цей період Київ пережив щонайменше дві опалювальні кампанії в умовах енергетичної нестабільності.Водночас інші українські міста почали експериментувати з локальною генерацією значно раніше, що підтверджується відкритими повідомленнями органів місцевого самоврядування та державних програм енергетичної підтримки.Так, за словами віцепрем’єр-міністра — міністр енергетики Дениса Шмигаля, станом на початок 2026 року облаштування розподіленої генерації має позитивну динаміку у низці регіонів. Водночас Київ — пасе задніх."Якщо у 2024 році в експлуатацію було введено 225 МВт потужності, то за 2025 рік – 762 МВт. Найкращі показники у Київщини, Волині, Прикарпаття, Черкащини, Харківщини. Один з найгірших показників — у місті Києві. Введено в експлуатацію понад 250 когенеративних установок, ще близько 200 установок знаходяться на різних стадіях реалізації проєктів. Також встановлено 187 блочно-модульних котелень», — заявляв Шмигаль водночас наголошував, що з урахуванням критичного стану енергетики таких темпів явно недостатньо. "Маємо ситуації, коли обладнання привезене, але через технічні затримки та неготовність документації його встановлення затягується. Це абсолютно неприпустимо. Буде персональна відповідальність. І будемо радикально прискорюватися", — резюмував він.Найважча зима з початку великої війниНаприкінці 2025-го та на початку 2026 року Київ переживав одну з найскладніших зим від початку повномасштабного вторгнення. Мер Віталій Кличко публічно заявляв про безпрецедентний тиск на енергетичну й критичну інфраструктуру столиці через регулярні масовані атаки Росії.Сотні будинків тижнями залишалися без опалення внаслідок російського терору. Електропостачання здійснювалося за жорсткими графіками. У заявах мера лунали навіть припущення про можливу евакуацію, що провокувало бурхливі дискусії в соцмережах."Я не виключаю найгірший сценарій. Повної евакуації не буде — можливо, часткова, але це не можна назвати евакуацією. Це тимчасовий переїзд людей окремих категорій у передмістя, туди, де можуть бути сервіси", — заявляв Кличко журналістам.І на цьому тлі постає запитання: що з Концепцією, ухваленою два роки тому? Станом на січень 2026 року когенераційні установки, закуплені містом у 2024-му й анонсовані до запуску на об'єктах теплопостачання в грудні 2025-го, досі перебували на етапі встановлення. У КМДА у відповідь на запит журналістів повідомили, що технічні умови для підключення когенераційних (газопоршневих) установок до електро- та газомереж уже отримані."У разі надзвичайних ситуацій КП "Київтеплоенерго" готове застосовувати резервні джерела тепло- електроживлення. Наразі всі теплоджерела підприємства, де є така можливість, забезпечені генераторами на випадок відключення електроенергії, що дозволяє оперативно відновити роботу під час знеструмлення", — наголошував заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Сергій Мрига на інших можливостях резервного живлення для об'єктів теплопостачання.У жовтні 2025 року директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко на сесії міськради запевняв, що роботи зі встановлення когенераційних установок на об’єктах критичної інфраструктури столиці вже виходять на фінішну пряму. І, мовляв, до грудня 2025 року все буде зроблено — "як і обіцяли".Восени оптимізм демонстрував і міський голова Віталій Кличко. Він анонсував встановлення установок на об’єктах теплопостачання як резервних джерел живлення та зазначав: "Ці об’єкти розподільної когенерації дозволять взимку додатково виробляти близько 100 МВт електроенергії для забезпечення критичної інфраструктури".Дані публічних закупівель свідчать: восени "Київтеплоенерго" лише замовляло роботи з облаштування бетонних укриттів для когенераційних установок. Тобто йшлося не про запуск чи підключення, а про підготовчий етап — будівництво шелтерів. Після зведення та накриття цих укриттів мають відбутися тепломеханічне підключення установок і їх тестова експлуатація. І лише після цього можна говорити про повноцінну роботу обладнання.Рішення ухвалене — а що далі?Зима минула. 100 МВт — у заявах. Установки — у процесі встановлення. Ухвалення концепції стало точкою відліку. Але сам документ не створює енергію і не скорочує ризики відключень. Він лише визначає напрямок, у якому місто повинне рухатися. Повинне, але чомусь не рухається. Минуло майже два роки від ухвалення документа, яким заступники Кличка активно звітували на міжнародних майданчиках. Та у самому Києві, де Концепція мала перетворитися з паперу на конкретні рішення, помітних змін досі немає.Це безвідповідальність, бездіяльність чи сплановані дії проти мешканців столиці з боку міської влади? І саме на цьому етапі починаються питання, які неможливо побачити у стратегічних документах..

У Києві станом на 16 лютого опалення відновлено у 2500 багатоповерхівок. Однак ще понад тисячу будинків і досі залишаються без тепла.Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко."Понад 1100 будинків у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без тепла після попередніх обстрілів", — зазначив він.Кличко пояснив, що подати теплоносій до будинків у цих районах столиці наразі неможливо через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ.Яка ситуація в інших районах столиціКрім того, близько 100 будинків ще залишаються без тепла в інших районах Києва після атаки РФ на інфраструктуру столиці 12 лютого. Загалом без опалення були 2600 багатоповерхівок."Тобто, комунальники вже відновили подачу теплоносія в 2500 будинків. І продовжують працювати, щоб повернути тепло в інші будинки", — розповив міський голова.Нагадаємо, 16 лютого прем'єр-міністр Юлія Свириденко розповіла, що український уряд розширює програми підтримки енергетичної автономності для багатоквартирних будинків і приватних домівок. .

Станом на 15 лютого у столиці тривають інтенсивні відновлювальні роботи на енергооб'єктах, що постраждали від ворожого удару по інфраструктурі три дні тому. Попри цілодобову роботу комунальників, значна частина житлового фонду все ще очікує на повернення теплопостачання в умовах зимових холодів.Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко у своєму офіційному Telegram-каналі.Хід відновлювальних робітМіські служби працюють у посиленому режимі "24/7", намагаючись максимально швидко ліквідувати наслідки обстрілу, що стався 12 лютого. Наразі фахівцям вдалося досягти суттєвого прогресу у підключенні споживачів до мережі.Поточний стан: теплоносій вже подано до 2100 багатоповерхівок.Загальна ситуація: загалом внаслідок атаки без опалення залишилося 2600 будинків столиці.Залишок: станом на вечір 15 лютого без тепла перебувають ще близько 500 будівель.Пріоритети містаВіталій Кличко запевнив, що зусилля всіх комунальних підрозділів зосереджені на тому, щоб подати тепло у решту багатоповерхівок у найкоротші терміни. Ремонтні бригади забезпечені всім необхідним для завершення робіт на пошкоджених ділянках інфраструктури.Раніше повідомлялось, що у п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Нагадаємо, 10 лютого в Харківській області було оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Такі заходи запровадили через постійні російські обстріли та складну ситуацію в енергетиці.Водночас 11 лютого внаслідок чергових ворожих атак на об'єкти критичної інфраструктури частина споживачів у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях залишилася без електропостачання. Через складну ситуацію в енергосистемі фахівці були змушені застосовувати аварійні та погодинні відключення по всій території України, щоб стабілізувати роботу мережі..

У столиці протягом останньої доби відновили опалення ще в 1100 багатоповерхівках. Ще сотні будинків і досі лишаються без тепла.Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко."Тепло повернули вже в 1500 будинків із тих що опинилися без теплопостачання внаслідок атаки ворога на інфраструктуру Києва 12 лютого", — зазначив Кличко.Відтак, згідно з даними мера, ще 900 будинків і досі лишаються без теплопостачання."Комунальники працюють цілодобово, щоб відновити подачу теплоносія в інші багатоповерхівки", — запевнив Кличко.Зауважимо, вночі 12 лютого під час масованої атаки на столицю війська країни-агресорки пошкодили об'єкти критичної інфраструктури. Через це 2600 столичних будинків залишилися без тепла.До того ж у п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Нагадаємо, 10 лютого в Харківській області було оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Такі заходи запровадили через постійні російські обстріли та складну ситуацію в енергетиці.Водночас 11 лютого внаслідок чергових ворожих атак на об'єкти критичної інфраструктури частина споживачів у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях залишилася без електропостачання. Через складну ситуацію в енергосистемі фахівці були змушені застосовувати аварійні та погодинні відключення по всій території України, щоб стабілізувати роботу мережі..

Вночі 12 лютого під час масованої атаки на столицю війська країни-агресорки пошкодили об'єкти критичної інфраструктури. Деякі кияни залишилися без тепла і світла.Про це повідомив мер міста Віталій Кличко. За його словами, після нічних ударів майже 2600 столичних будинків залишилися без тепла.Зокрема, проблеми із теплопостачанням спостерігаються у Деснянському, Дніпровському, Печерському та Соломʼянському районах. Крім того, ще понад 1100 багатоповерхівок у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без опалення ще після минулих обстрілів."Туди, через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ, подати теплоносій наразі неможливо", — уточнив Кличко.Водночас, за даними ДТЕК, станом на ранок 12 лютого, частина будинків у Деснянському районі залишилась без електрики. Загалом 107 000 родин у столиці тимчасово без світла."В Деснянському районі столиці діють екстрені відключення світла, для інших мешканців Києва застосовуються тимчасові графіки", — додали у ДТЕК.Нагадаємо, вночі 12 лютого під ворожою атакою були Дніпро, Київ та Одеса. Внаслідок рашистських ударів пошкоджено житлові будинки, а також постраждали місцеві мешканців, серед яких — діти.Також ввечері 11 лютого росіяни атакували місто Барвінкове у Харківській області. Унаслідок удару спалахнув супермаркет.Додамо, у ніч проти 11 лютого на Харківщині російський ударний безпілотник забрав життя батька та трьох його маленьких дітей, які лише за кілька днів до трагедії евакуювалися з небезпечного прикордоння, намагаючись втекти від війни. Поки родина шукала порятунку в новому місці, ворожий "Герань-2" поцілив прямо в їхній будинок, залишивши живою лише вагітну матір у критичному стані..

Через сьогоднішню масовану атаку Росії найближчі кілька діб будуть дуже складними для Києва. Ситуація в енергосистемі вкрай складна.Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко."У столиці знову прогнозують сильні морози, зокрема, вночі. Через вкрай складну ситуацію в енергосистемі України після чергового масованого обстрілу ворога, в більшості регіонів країни тривають аварійні відключення. За повідомленням Міненерго, мешканці столиці отримують електроенергію тільки на півтори-дві години", — зазначив він.За словами посадовця, очільника райдержадміністрацій столиці доручено забезпечити належну роботу пунктів обігріву міста. Зокрема, в них має бути забезпечене тепло, електрика та харчування. Крім того, вони повинні подбати про підключення генераторів у пунктах й пальне до них.Також Кличко відзначив, що у Дарницькому, Дніпровському та Деснянському районах столиця облаштували також опорні пункти, де є можливість для мешканців міста залишитися на ніч.Нагадаємо, вночі та вранці в суботу, 7 лютого, Львівщина пережила масовану атаку бойовими безпілотниками та ракетами. Зафіксовано влучання не лише в об’єкти енергетичної інфраструктури, а й у житловий будинок.У зв’язку з масованою повітряною атакою в більшості областей України запроваджували аварійні відключення, а в Івано-Франківську можливі дуже жорсткі графіки відключень світла.До того ж, як повідомив мер міста Бурштин, після масованого обстрілу України Бурштинська ТЕС зазнала серйозних пошкоджень і наразі не працює. За його словами, ворог бив по ТЕС ракетами "Калібр" та ударними безпілотниками.У Міненерго заявили, що після масованого обстрілу Росії ситуація в енергосистемі України залишається вкрай складною. Ворог атакував енергообʼєкти у низці областей. У відомстві наголосили, що втрата потужності внаслідок нічної атаки створила додатковий значний дефіцит електроенергії, який вкрай важко перекрити, тому найближчі дні будуть важкими..

До української столиці надійшло 30 генераторів загальною потужністю 3,4 мегавата, які місто передає на баланс КП "Київтеплоенерго". Нове обладнання дозволить посилити стійкість об’єктів критичної інфраструктури, соціальних закладів та житлового сектора в умовах енергетичної кризи.Про це у Telegram-каналі повідомив мер Києва Віталій Кличко.За словами очільника столиці, допомогу надав Французький кризовий центр міністерства закордонних справ Франції через Європейський механізм цивільного захисту. При цьому Євросоюз взяв на себе значну частину витрат на транспортування обладнання.Влада Києва висловила вдячність уряду Французької Республіки, міністру зовнішньої торгівлі та інвестицій, послу Франції в Україні та членам французької делегації за оперативну підтримку столиці.. Кличко наголосив, що це не перша подібна допомога для Києва останнім часом:раніше місто отримало 90 генераторів від мерії та громади Варшави;ще 130 джерел живлення було придбано за кошти, зібрані польськими волонтерами;наразі очікується наступна партія обладнання з резерву ЄС.Нагадаємо, у ніч на 3 лютого війська країни-агресорки здійснили комбінований удар по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень дронів. Протиповітряна оборона ефективно відпрацювала по цілях.Своєю чергою, генеральний секретар НАТО Марк Рютте разом з українськими посадовцями відвідав одну з київських теплоелектроцентралей, яка зазнала нічного ракетного удару з боку Російської Федерації. Атака на цивільний об’єкт була здійснена навмисно в період критичного зниження температури до −25°C, що ставить під загрозу теплопостачання жителів столиці..