# Віталій Постригань

Поки Західна та Південна Європа потерпали від тривалих хвиль екстремальної спеки, для України літо 2026 року минуло за іншим сценарієм. Масштабних періодів аномального тепла не було, однак сезон запам’ятався значними температурними контрастами та дефіцитом опадів.Коли очікувати стабільного зниження температури, чи триватиме посуха восени, якою буде погода у вересні та чи прийде цього року "бабине літо"? Про це в інтерв’ю TrueUA розповів керівник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.Літо 2026 року: температурні контрасти та дефіцит опадів— Яким було літо 2026 року з метеорологічної точки зору? Чи можна назвати його аномальним?— Літо 2026 року, до прикладу, на Черкащині видалося одним із найбільш прохолодних за останні 10 років та одним із найпосушливіших за 100-річний період метеорологічних спостережень. Його характерною особливістю стали значні температурні контрасти — чергування хвиль спеки з періодами прохолодної погоди, а також дуже нерівномірний розподіл опадів як у часі, так і по території області.Для порівняння, літо 2010 року мало зовсім інший характер і стало одним із найбільш екстремальних за всю історію метеорологічних спостережень в Україні. Його визначальною рисою була тривала та інтенсивна хвиля аномальної спеки. 12 серпня 2010 року на метеостанції "Луганськ" було зафіксовано +42,0°С — абсолютний максимум температури повітря за весь період спостережень в Україні. На Черкащині того літа також реєструвалися екстремально високі температури: зокрема, 8 серпня у Каневі температура повітря сягнула +40,1°С.Водночас літо 2026 року в Європі характеризувалося дуже контрастними погодними умовами. Західна та Південна Європа потерпали від потужних і тривалих хвиль спеки, коли температура повітря неодноразово перевищувала +40°С. Тривала спека сприяла посиленню посухи, дефіциту водних ресурсів та виникненню масштабних природних пожеж.Україна на цьому тлі опинилася у значно сприятливішій температурній зоні. Хоча окремі періоди спеки спостерігалися і в нашій країні, тривалих та настільки масштабних хвиль екстремального тепла, як у Західній та Південній Європі, не було. Натомість для багатьох регіонів України, як і для Черкащини, більш характерною проблемою став дефіцит опадів та недостатнє зволоження ґрунту.— Чому наприкінці серпня знову був період високих температур і наскільки така спека типова для кінця літа?— Основною причиною хвиль спеки є особливості атмосферної циркуляції. Коли над Східною або Південно-Східною Європою формується потужний антициклон чи так званий блокуючий антициклон, він перешкоджає переміщенню атмосферних фронтів і надходженню прохолоднішого повітря. За таких умов в Україну надходить гаряче субтропічне повітря з районів Південної Європи, Балкан, Середземномор’я, Каспію, Північної Африки. Водночас малохмарне небо, слабкий вітер і тривалий сонячний прогрів забезпечують інтенсивне нагрівання приземного шару повітря. У результаті температура повітря протягом кількох днів або навіть тижнів утримується значно вищою за кліматичну норму.Спека наприкінці календарного літа 2026 року, наприклад для Черкащини, не є рідкісним явищем. За останнє десятиліття такі епізоди стали більш повторюваними, а окремими роками досягали критеріїв сильної спеки. Зокрема, наприкінці серпня 2020 року максимальна температура повітря в області підвищувалася до +35°С.Метеорологічне літо, до прикладу в центральній частині країни, в середньому триває до середини вересня, тобто середньодобова температура повітря залишається вищою за +15°С. Саме тому навіть після завершення календарного літа зберігається ймовірність надходження спекотних повітряних мас і формування короткочасних хвиль тепла.Подібна тенденція характерна й для більшості території України: на тлі сучасних кліматичних змін хвилі спеки стають частішими, інтенсивнішими та тривалішими, нерідко зберігаючись до останніх днів календарного літа, а інколи й переходячи на початок вересня.Дефіцит опадів і ґрунтова посуха— Чи можна говорити, що цього літа Україна зіткнулася з дефіцитом опадів? Наскільки він є суттєвим?— Так. На більшості площ України дефіцит опадів значний і становить від 30 до 80%. Найменше опадів за літній сезон випало на Миколаївщині, зокрема в Очакові: лише 38 мм опадів при нормі 115 мм.Водночас опади розподілялися вкрай нерівномірно: локально спостерігалися сильні зливи, коли за одну добу випадало до 102 мм. Це майже 70% сезонної норми (148 мм), тобто кількість опадів, співмірна з більшою частиною літньої норми, випадала фактично за одну добу.— Чи можна нинішню ситуацію вже називати посухою? За якими метеорологічними показниками це визначають?— Звичайно, тільки ґрунтовою посухою. Для повітряної не вистачає низької вологості повітря у денні години. Умовно вважається, що запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту, менші за 50 мм, свідчать про жорстку ґрунтову посуху.Для сівби озимих культур оцінюються запаси вологи в орному шарі ґрунту. Якщо вони становлять менше 10 мм, умови для сівби та проростання насіння є несприятливими.— Чи може посуха продовжитися і на початку осені?— Так, посуха може продовжитися і на початку осені. За умови збереження дефіциту опадів та високих температур вона може тривати й надалі. За статистикою, найчастіше посуха завершується лише у другій половині жовтня.Коли в Україну прийде метеорологічна осінь— Коли температура почне стабільно знижуватися? Чи буде перехід від літа до осені поступовим, чи можливе різке похолодання?— Більш стабільне зниження температурного фону та поступовий перехід до осіннього характеру погоди цього року можливі після 20-24 вересня. При цьому різкі похолодання найбільш імовірні вже у другій половині жовтня.— Коли в Україну фактично прийде метеорологічна осінь? Чи можна вже назвати конкретні орієнтовні дати?— Метеорологічна осінь не починається автоматично 1 вересня. Її прихід пов’язаний зі стійким переходом середньодобової температури повітря через позначку +15°С у бік зниження. Зазвичай це відбувається у вересні, однак конкретна дата щороку різна й залежить від характеру синоптичних процесів.За багаторічними спостереженнями, для Києва найраніший перехід середньодобової температури через +15°С у бік зниження припадав на 1 вересня 2003 року, тоді як найпізніший — на 12 жовтня 2020 року. На Черкащині найраніший перехід також відбувся 1 вересня 2003 року, а найпізніший — 15 жовтня 2020 року. Цьогоріч на Черкащині, за результатами статистичного аналізу, стійкий перехід середньодобової температури через +15°С у бік зниження очікується орієнтовно в період 24-26 вересня, при кліматичній нормі 13 вересня.— Якою очікується погода на початку вересня? Чи можливі у вересні тривалі періоди літньої спеки? Які погодні сюрпризи можуть чекати на українців до кінця місяця?— Початок вересня очікується літнім, із помірно теплою погодою. Тривалих періодів спеки чекати не варто, хоча 1-2 спекотні дні цілком можливі. Особливих погодних сюрпризів до кінця вересня не очікуємо, за винятком локальних зливових дощів і гроз, які можуть супроводжуватися шквалистим посиленням вітру. Заморозки наприкінці вересня наразі малоймовірні.Для прикладу, в історії метеорологічних спостережень на території України у вересні фіксувалися такі небезпечні та стихійні явища погоди. Зокрема, у Жашкові в 1991 році за одну годину випало 110 мм опадів — це еквівалентно приблизно 110 літрам води, або 11 десятилітровим відрам на кожен квадратний метр.У Вознесенську в 1971 році зафіксовано сильний шквал зі швидкістю вітру 34 м/с — це близько 122 км/год, тобто швидкість, за якої вітер уже здатен ламати гілки та дерева, пошкоджувати дахи й створювати значну небезпеку.Чи буде "бабине літо"— Чи варто цього року очікувати "бабиного літа" і коли воно потенційно може настати?— "Бабине літо" — це не просто тепла погода у вересні. З метеорологічної точки зору так називають період повернення теплої, сухої та переважно сонячної погоди після першого відчутного осіннього похолодання. Тобто важлива саме послідовність погодних змін: спочатку має відбутися осіннє похолодання, а вже потім — нова хвиля тепла. Якщо ж після літа у вересні одразу встановлюється тепла погода і похолодання ще не було, це правильніше називати продовженням теплої погоди, а не "бабиним літом".Зазвичай такі періоди пов’язані з встановленням антициклону: опадів мало, багато сонця, вдень повітря добре прогрівається, хоча ночі вже стають прохолодними. Для Черкащини найбільш характерний час для "бабиного літа" — друга половина вересня та початок жовтня.Чи буде такий період саме цієї осені — наразі достовірно сказати неможливо. Осінь може розвиватися за різними сценаріями. Наприклад, восени 2025 року після різкого похолодання наприкінці вересня стійкого класичного "бабиного літа" не сформувалося, а жовтень загалом виявився прохолодним і дощовим.Цьогоріч метеорологічне літо, за попередніми оцінками, може завершитися у третій декаді вересня. Після цього, у першій половині жовтня, цілком можливий період "бабиного літа" — короткочасне повернення літнього тепла на тлі сухої та переважно сонячної погоди. Водночас його тривалість та температурні показники залежатимуть від подальшого розвитку атмосферної циркуляції..

Після аномально теплого березня, холодного квітня та прохолодного травня погода в Україні продовжує дивувати контрастами. Водночас синоптики попереджають, що найближчі роки можуть принести нові температурні рекорди.Чи стане літо 2026 року одним із найспекотніших за останні роки, яких погодних явищ варто очікувати та як змінюється клімат України — у бліцінтерв'ю TrueUA розповів начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань.— Яким нині бачиться літо 2026 року в Україні? Чи можна говорити про тенденцію до аномальної спеки?— Атмосфера вже готується до повернення літнього тепла, але є нюанси. Більша частина України занурилася у справжню скандинавську прохолоду — з рвучким вітром, невеликими дощами та грозами. Організував це все масштабний малорухомий циклон з північного сходу, сформувавши у атмосфері потужний меридіональний перенос, який забезпечує надходження холодних повітряних мас із північних широт.Літо 2026 дебютує у нашому регіоні з перебудови процесів. Поступово холодний циклон зміститься на схід — і наш регіон потрапить під опіку антициклону з півночі. Атмосферний тиск зростатиме розмиваючи хмарність — погода стабілізується. Температура вночі 8-13°С, вдень 17-22°С.За попередніми розрахунками, цього робочого тижня вітри зміняться на південні і транспортуватимуть тепліше повітря з південних широт. Нарешті відновляться комфортні літні градуси, проте, про "пекельну" спеку, як у Парижі чи Лондоні, говорити зарано.— Чи може Україна цього літа зіткнутися з тривалими хвилями спеки, подібними до тих, які останніми роками спостерігалися у країнах Європи?— Так, це один з можливих сценаріїв цілком можливий. За чисельним прогнозом Українського гідрометцентру, літо в Україні очікується теплішим за кліматичну норму: середня сезонна температура прогнозується в межах 19-23°С, що на 1,5°С вище за норму. Кількість опадів — у межах або дещо вище норми, але це не виключає тривалих спекотних періодів.Світові кліматичні моделі також дедалі чіткіше вказують на посилення потепління. Науковці World Meteorological Organization попереджають, що найближчі роки можуть принести нову хвилю глобальних температурних рекордів і Україна — не виключення.Водночас спека не означає повністю сухе літо. Через накопичену вологу й енергію в атмосфері спекотні періоди можуть чергуватися з короткочасними зливами, грозами, шквалами та локальним градом.— Які погодні явища можуть бути найхарактернішими цього літа — хвилі спеки, посухи, сильні зливи чи буревії?— Усі ці явища — хвилі спеки, посухи, сильні зливи — вже неодноразово спостерігалися в Україні, і цього літа також можуть проявлятися. Кількість спекотних днів, до прикладу, на Черкащині уже збільшилася майже вдвічі: з 11 до 21. Зросла і кількість гроз, смерчів та граду.— Чому останніми роками українці дедалі частіше стикаються з різкими погодними перепадами та аномаліями?— Якщо говорити про глобальне потепління, то це не за рік два чи двадцять. Такі тенденції прослідковуються мінімум за останні 100 років. Кліматичні зміни відбуваються скрізь. Неможливо виділити одну вулицю чи якусь область.Разом із потеплінням над Україною змінюється й атмосферна циркуляція. Останнім часом переважають меридіональні процеси: з півночі на південь чи навпаки — з півдня на північ. Класичний західно-східний процес поки що не фіксуємо.За таких умов гаряче повітря з півдня частіше заходить у наш регіон і довше не відступає. Це призводить до триваліших хвиль спеки, посух, пилових явищ та зростання пожежної небезпеки в літній сезон.Якщо говорити про нинішню весну, то якраз домінування меридіонального типу циркуляції призвело до того, що березень аномально теплий і сухий, квітень холодний, а травень контрастний. В цілому, попри погодні "гойдалки", весна за температурою в межах кліматичної норми, але з недобором опадів..