# Волинська трагедія

На старому Голосківському цвинтарі у Львові 25 серпня стартували масштабні пошуково-ексгумаційні дослідження останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Спільні українсько-польські роботи триватимуть із 25 серпня по 2 жовтня 2026 року з метою подальшого перепоховання загиблих.Про це на сторінці в Facebook повідомляє Український інститут національної пам'яті.Організація та учасники експедиціїУ відомстві зазначили, що з 25 серпня по 2 жовтня 2026 року на старому Голосківському кладовищі у Львові проводитимуться дослідження з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Роботи проводитимуться товариством з обмеженою відповідальністю "Українська пам'ять" за участю польських фахівців — співробітників Інституту національної пам'яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.Ексгумаційні дослідження відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті. У продовження цієї роботи на засіданні Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій 4 червня 2026 року ТОВ "Українська пам'ять" надали дозвіл на проведення ексгумаційних досліджень віднайдених останків.Український інститут національної пам'яті залучає та фінансує для нагляду за пошуковими роботами фахівців комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля", що займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій. А саме — пошуковці та антрополога, для забезпечення фахового нагляду, а також консультаційної підтримки при проведенні досліджень.Історичний контекст та попередні дослідженняУ вересні 1939 року у передмістях Львова точилися жорстокі бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Одним із місць бойових дій була територія села Голоско Велике, розташованого біля Львова. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу міста Львів.Упродовж 2019 року на території колишнього села Голоско Велике, а саме у межах старого Голосківського кладовища, уже проводилися дослідження з метою пошуку останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. За результатами цих досліджень було виявлено ознаки місць поховань.Нагадаємо, в липні стало відомо, що дозволи на подальші ексгумації жертв Волинської трагедії видаватимуть практично негайно. Зволікань у цьому процесі не виникатиме. Так, поляки не матимуть перешкод у проведенні пошукових робіт і ексгумації останків жертв Волинської трагедії..

Лідер польської політичної партії "Право та справедливість" Ярослав Качинський заявив про нібито незаконні розкопки на місцях колишніх польських сіл на території України. Він вимагає пояснень як від української, так і польської влади.Одного з провідних політиків Польщі цитує видання Onet. Зокрема, Качинський заявив, що в історично-географічній області на Заході України, яку Польща називала "Східною Галичиною", начебто проводяться "незаконні розкопки"."Незаконні розкопки на місцях колишніх польських сіл у Східній Галичині насправді відбуваються", — зазначив він. Він поінформував, що його партія звернеться "до найважливіших державних органів Республіки Польща, зокрема, до Міністерства закордонних справ"."Наруга над останками померлих і пограбування коштовностей у жертв, зокрема, Волинської різанини, так званими групами чорних копачів заради наживи, — все це робиться за згодою місцевої української влади", — йдеться у дописі Качинського.Він також наголосив, що вимагатиме пояснень і реакції на «цю злочинну діяльність". Щоправда, наразі не зрозуміло, про які саме випадки чи інциденти заявив польський політик.Варто зазначити, що 7 серпня польський Інститут національної пам’яті оголосив про завершення робіт з ексгумації жертв Волинської трагедії у двох колишніх селах на Волині.Як відомо, під час досліджень на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька фахівці виявили рештки щонайменше 38 людей, які загинули 1943 року.Нагадаємо, що 11 серпня в Тернополі в Музеї національно-визвольної боротьби створено Всеукраїнську громадську організацію "Пам'ять і справедливість". Це — асоціація нащадків українських жертв польських репресій..

У вівторок, 11 серпня, в Тернополі в Музеї національно-визвольної боротьби створено Всеукраїнську громадську організацію "Пам'ять і справедливість". Це — асоціація нащадків українських жертв польських репресій.Про це повідомили на Facebook-сторінці асоціації "Пам'ять і справедливість".Зазначається, що в установчих зборах взяли участь нащадки українців, які постраждали від польських репресій у ХХ столітті, історики, науковці, громадські діячі та представники громадськості з різних регіонів України.Під час зборів учасники одностайно підтримали створення організації, затвердили її статут, резолюцію установчих зборів, а також визначили основні напрями діяльності та обрали керівні органи. Головою обрано громадсько-політичного діяча Тараса Гребеняка. Заступниками стали народний депутат України VIII скликання Андрій Шинькович і ветеран російсько-української війни Сергій Годлевський."Наша організація не створюється проти когось. Вона заради правди. Ми переконані, що міцні українсько-польські відносини можуть будуватися лише на взаємній повазі та чесному погляді на історію", — наголосив Гребеняк.Основними напрямами роботи організації визначено:наукову діяльність: підтримка досліджень і популяризація документально підтверджених фактів про репресії та депортації;збереження спадщини: догляд за українськими пам'ятками та похованнями на території Польщі;оцінку подій: надання належної правової й історичної оцінки фактам для подальшого розвитку стосунків із Польщею як зі союзником.За словами заступника голови організації Сергія Годлевського, збереження й опрацювання цих фактів є критично важливим для відновлення історичної справедливості.Як відомо, польська влада 1930 року провела у Східній Галичині масштабну репресивну кампанію, відому як "пацифікація". Польські поліція й армія проводили арешти, побиття й обшуки, а також закривали та руйнували українські установи.Після Другої світової війни польська комуністична влада продовжила репресивну політику щодо українського населення. 1947 року в межах операції "Вісла" українців із південно-східних регіонів Польщі — Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя — примусово депортували на північний захід країни.Нагадаємо, що декілька днів тому Український інститут національної пам'яті повідомив про проведення ексгумації останків, виявлених під час пошуку поховань жертв Волинської трагедії 1943 року, а також низки інших досліджень поховань часів Другої світової війни та повоєнного періоду. Роботи заплановані у Львівській, Рівненській, Київській, Тернопільській і Волинській областях..

В Україні проведуть ексгумацію останків, виявлених під час пошуку поховань жертв Волинської трагедії 1943 року, а також низку інших досліджень поховань часів Другої світової війни та повоєнного періоду. Роботи заплановані у Львівській, Рівненській, Київській, Тернопільській та Волинській областях.Про це повідомив Український інститут національної пам'яті (УІНП).Відповідні рішення ухвалила Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Зокрема, у межах домовленостей із польською стороною ексгумаційні роботи проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька у Львівській області. Раніше під час пошукових робіт там виявили людські останки у 25 місцях.В УІНП зазначали, що подальші дослідження мають допомогти встановити кількість загиблих та обставини їхньої смерті."У межах заходів зі збереження місць пам’яті польського народу в Україні, погоджено проведення ексгумаційних досліджень поховань осіб, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни на території села Угли Сарненської міської громади Сарненського району Рівненської області", — зазначили у відомстві.Де ще проведуть ексгумаційні дослідженняРоботи також дозволили провести на території Меморіалу радянських воїнів у селищі Млинів Дубенського району Рівненської області та в місцях поховання жертв Другої світової війни у Бородянці Бучанського району Київщини.У Кременці Тернопільської області та Володимирі Волинської області досліджуватимуть останки радянських військовослужбовців часів Другої світової війни та повоєнного періоду."Окремим рішенням Комісія підтримала надання дозволу на відбір зразків генетичного матеріалу (ДНК) з останків, похованих у 1992-2015 роках на кладовищі колишнього села Острівки (нині — у межах Рівненської сільської громади Ковельського району Волинської області)", — додали в дописі УІНП.Нагадаємо, в липні стало відомо, що дозволи на подальші ексгумації жертв Волинської трагедії видаватимуть практично негайно. Зволікань у цьому процесі не виникатиме. Так, поляки не матимуть перешкод у проведенні пошукових робіт і ексгумації останків жертв Волинської трагедії..

Дозволи на подальші ексгумації жертв Волинської трагедії видаватимуть практично негайно. Зволікань у цьому процесі не виникатиме.Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров у коментарі "Польському радіо".Як відомо, в п’ятницю президент України Володимир Зеленський заявив, що поляки не матимуть перешкод у проведенні пошукових робіт і ексгумації останків жертв Волинської трагедії.Алфьоров у цьому контексті наголосив, що, згідно з українським законодавством, ексгумаціям мають передувати пошукові роботи. Дозвіл на їх проведення видає Міністерство культури, а дозвіл на ексгумацію — комісія при Українському інституті національної пам’яті.За його словами, після завершення пошуків зазвичай необхідно певний час чекати на дозвіл на ексгумацію. Адже існує відповідна процедура."За нинішніх умов комісія працює дуже оперативно, тому дозволи після завершення пошукових робіт видаватимуться фактично одразу", — пояснив очільник Українського інституту національної пам’яті.Варто зазначити, що зараз в Україні тривають ексгумації в Острівках і Волі Островецькій. Наступні ексгумації, найімовірніше, відбудуться наступного року в Гуті Пеняцькій, де в червні виявили поховання людей.Минулого року Україна після кількарічної перерви відновила можливість проведення пошукових робіт і ексгумацій польських жертв на своїй території. Відтоді вдалося ексгумувати та перепоховати жертв трагічних подій у Пужниках, а також останки польських військових, загиблих під час вересневої кампанії 1939 року.Нагадаємо, сьогодні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок..

Непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Кожна заява, яка наближає до розв’язання складних питань між Польщею та Україною, заслуговує на увагу", — написав він.Польський міністр висловив сподівання, що обіцянки Володимира Зеленського щодо відкриття архівів, ексгумацій і діалогу перетворяться на конкретні дії."Це напрямок, якого ми домагалися", — наголосив представник влади Польщі.Він уточнив, що від початку Польща робила ставку на діалог і пам’ять про жертв Волинської трагедії."Зараз Польща й Україна мають спільного ворога — Росію. Саме там криється загроза для нашого порядку. Загроза не в Києві. Посварити наші народи — в інтересах Кремля", — підсумував Владислав Косіняк-Камиш.Раніше очільник польського уряду Дональд Туск висловив публічну підтримку новим ініціативам Володимира Зеленського, які спрямовані на зміцнення двостороннього партнерства. За словами Туска, Варшава демонструє цілковиту відкритість до розв'язання складних історичних і політичних розбіжностей задля спільного майбутнього.Нагадаємо, що, згідно з останнім опитуванням, вперше в історії плебісциту Центру дослідження громадської думки (CBOS) противники прийняття біженців з України переважають прихильників таких кроків у підтримку громадян сусідньої держави..

Глава польського уряду Дональд Туск висловив публічну підтримку новим ініціативам українського лідера Володимира Зеленського, які спрямовані на зміцнення двостороннього партнерства. Варшава демонструє цілковиту відкритість до розв'язання складних історичних і політичних розбіжностей задля спільного майбутнього.Про це він повідомив у соціальній мережі X.Готовність Варшави до відвертої розмовиОчільник польського уряду висловив оптимізм щодо майбутнього взаємин між сусідніми державами. За словами Туска, польська сторона налаштована на ведення глибокої та конструктивної дискусії. Офіційна Варшава готова до "серйозного та дружнього діалогу" з усіх питань, які одночасно об'єднують та розділяють обидві країни. Польський лідер переконаний, що єдиним правильним шляхом для розвитку партнерства є взаємне визнання інтересів та відвертість."Із задоволенням і надією я вітаю слова та рішення Зеленського щодо відносин між нашими країнами, які мають ґрунтуватися на взаємній повазі та правді", — зазначив польський прем'єр.Історичні зрушення: архіви та ексгумація на ВолиніПозитивна реакція очільника польського уряду стала відповіддю на важливі заяви українського президента Володимира Зеленського. Напередодні очільник української держави анонсував розробку та впровадження принципово нових рішень у взаємодії з Польщею.Ці кроки покликані розв'язати найбільш чутливі вузли у спільній історії обох народів. Зокрема, українська сторона готує заходи щодо відкриття раніше засекречених архівних матеріалів, а також надання дозволів на відновлення пошукових і ексгумаційних робіт на Волині, що є критично важливим для польського суспільства.Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

У п’ятницю, 17 липня, президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо політики на польському напрямку. Домовилися здійснити п’ять ключових речей щодо цього питання.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Пріоритети очевидні: усім в Європі потрібні добросусідські, рівноправні та взаємовигідні відносини, які будуються на повазі", — наголосив він.Український президент визнав, що Польща відчутно підтримала Україну після початку повномасштабного російського вторгнення, і ми вдячні Польщі."Захист незалежності України прямо означає посилення незалежності Польщі, безпекові виклики, які стоять у наш час перед Європою, можна розв’язати тільки у співпраці, зокрема, у співпраці вільних націй нашого регіону. Дякую учасникам наради за ініціативність і пропозиції", — додав він.За його словами, учасники наради домовилися зробити декілька ключових речей:будуть рішення на дипломатичному напрямку;будуть відкриті всі архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України щодо трагічних подій 20-го століття на Волині;будуть рішення для надання додаткової суттєвої кількості дозволів на пошукові ексгумаційні роботи, разом із польською стороною забезпечиться більша спроможність для проведення таких робіт;обговорили можливі формати для розширення міжсуспільного діалогу України та Польщі;домовилися з Олександром Алфьоровим, керівником Українського інституту національної пам’яті, про розширення можливостей інституту."Олександр підготує та представить системні пропозиції, прошу відповідних урядовців і профільний комітет Верховної Ради України розглянути можливість збільшити фінансове й інше забезпечення Українського інституту національної пам’яті", — зауважив президент України.Він висловив переконання, що для гідного представництва українських інтересів потрібні й відповідні спроможності."Дякую всім, хто працює заради нашої держави та людей!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що за шість місяців цього року в Польщі зафіксовано понад 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України. Це збільшення статистики на більш ніж 30 відсотків. Політики та "російські боти" — не єдині винуватці такої ситуації..

Міністерство закордонних справ України відреагувало на нову постанову Сейму Польщі з нагоди роковин Волинської трагедії. Українські дипломати закликали Варшаву до рівноправного діалогу.Про це свідчить офіційна заява Міністерства закордонних справ (МЗС) України. Там зазначили, що взяли до відома ухвалення чергової постанови з нагоди річниці трагічних подій на Волині 1943-1944 років."Нагадуємо, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців і поляків як на території України, так і на території Польщі", — йдеться в повідомленні.У МЗС наголосили, що Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових і ексгумаційних робіт на території двох держав."Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом", — акцентували українські дипломати.Вони зауважили, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім."Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу. Закликаємо до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі", — підсумували в українському дипломатичному відомстві.Як відомо, 11 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відвідав українську Волинську область, де взяв участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Нагадаємо, що результати нещодавнього опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення польського видання Rzeczpospolita засвідчили, що в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

Українська влада та польський уряд шукають шляхи знаття напруги між країнами після скандалу з позбавленням Володимира Зеленського ордена Білого орла. 11 липня вшановували жертв подій на Волині. Як обидві країни підійшли до цієї події?TrueUA аналізував, як частина польського політикуму вирішила отримати електоральні дивіденди від чергового витка протистояння Києва і Варшави через складні моменти історичної пам’яті. У сусідній державі почастішали випадки агресії щодо українців, як сталося у Вроцлаві, де компанія агресивних молодиків влаштувала жорстоку розправу над підлітком-українцем одразу після того, як почула його розмову українською мовою.Інший резонансний випадок мав місце у Познані, де група ультраправих радикалів влаштувала допит українці в офісі компанії, яка займається правовим супроводом наших біженці від війни, розпитували про ставлення до Степана Бандери, а потім виклали відео у мережу. Такі інциденти розслідує польська поліція, обіцяє покарати кривдників, це добре, але рівень ксенофобії щодо наших співгромадян у Польщі помітно зріс, і це — факт.Як свідчать результати опитування, проведеного компанією SW Research на замовлення видання RP.pl, 46,6% поляків покладають відповідальність за ескалацію конфлікту на нашу країну, 12,7% респондентів назвали відповідальною Польщу, а 25,4% вважають, що винні обидві сторони. Тобто маховик антиукраїнської істерії приносить результат, питання — яким саме силам і чи є це довготривалим трендом із відповідними наслідками?Як Київ і Варшава намагаються досягти потепління19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення свого українського колеги Володимира Зеленського ордену Білого орла. У відповідь президент України відіслав свій орден до Польщі кур’єрською службою. Важливо, що те ж саме зробили попередні президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко. У Варшаві пропрезидентські політики здійняли лемент, мовляв, українці проявили неповагу до Польщі. На це відповів глава МЗС сусідньої держави Радослав Сікорський:"У європейській культурі орденів позбавляють за скоєння злочинів. А тут йшлося про розбіжності в поглядах на дуже важливі історичні питання".Після цього з українського та польського боку відбулося кілька дуже важливих кроків. Перший: головний наш дипломат Андрій Сибіга зустрівся з колегою Сікорським у Варшаві, домовилися про низку спільних кроків, зокрема, про регулярні консультації між міністерствами закордонних справ, зустрічі істориків та залучення релігійних лідерів до діалогу для зниження напруги в окремих гуманітарних питаннях.Це дуже важливе рішення з огляду на політичні спекуляції окремих польських політиків. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, перебуваючи в Україні, заявив:"Ми віддаємо шану жертвам і згадуємо в молитві під час Святої Меси тисячі невинних поляків, чиї життя були забрані лише тому, що вони були поляками. Пам'ять — наш обов'язок. Правда — основа примирення!".Своєю чергою, український посол у Польщі Василь Боднар 11 липня, у день вшанування жертв Волинської трагедії, поклав вінок у Волинському сквері у Варшаві. Ні в одному, ні в іншому випадку не було жодних питань чи інцидентів, що підтвердило штучність, роздутість теми польськими ультраправими політиками.Другий крок: у Польщі оприлюднили інформацію про військову допомогу, надану Україні з початку повномасштабного вторгнення. Загальна сума приблизно 3,5 мільярда доларів. Це рішення польського уряду багато хто критикував, але потрібно розуміти, що воно спрямоване проти внутрішньої опозиції.Коли та прознала, що Польща передала нам ракети для ППО Patriot, здійняла галас. Один із лідерів антиукраїнської партії "Конфедерація" Кшиштоф Босак звинуватив уряд у таємній передачі ракет. А відвертий українофоб, очільник Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач закинув уряду, що той поступився чергою в отриманні цих ракет від США.Сенс рішення пояснив прем’єр-міністр Дональд Туск:"Польські політики не можуть обговорювати допомогу Україні в контексті якоїсь безглуздої політичної боротьби. Це питання нашої безпеки. Кожна ракета, випущена в Україні, яка влучно знищує снаряди, ракети, дрони й літаки агресора, — це більша безпека Польщі".А днями Туск наголосив, що за розпалюванням ворожнечі стоять російські боти, то ж уряд збирається жорстко протидіяти дезінформації, а спецслужби каратимуть за будь-які переслідування за національною ознакою. Додамо: не тільки боти, а й польські політики, які прагнуть на українофобії восени наступного року отримати більшість у законодавчому органі.Як відповіли антиукраїнські силиЗрозумівши, що їхня стратегія валиться, вони вирішили перехопити ініціативу. Коротко, що з цього вийшло. Під час саміту НАТО в Анкарі зустрілися Зеленський і Навроцький. Останній під час зустрічі знову порушував історичну тематику. Після цього заявив: розбіжності — зберігаються. Можна припустити, що заради цієї заяви Навроцький і зустрічався. Як пояснив президент України, "потрібно, щоб ми були конструктивні і делікатні, щоби не зруйнувати важливі, дружні, сусідські відносини між Україною і Польщею". Видається, польський президент дотримується іншої думки.Під час заходів з нагоди річниці подій на Волині Навроцький виступив за заборону використання червоно-чорного прапора (у Польщі наголошують, що це прапор виключно УПА). І знову згадав про якусь "бандерівську ідеологію" — міф, вигаданий у Польщі. А кандидат у прем’єри від партії "Право і справедливість" Пшемислав Чарнек анонсував внесення до Сейму резолюції щодо блокування вступу України до Євросоюзу за вшанування УПА. У Кремлі — аплодують!"Ми бачимо, що російська агентура буквально намагається підігріти польсько-українські емоції. Свою справу роблять і мільйони тролів в Інтернеті, і ми знаємо, кого це тішить: пана Медведєва, пані Захарову, нас до цього заохочують. Тому пропоную замислитися, адже від XVII століття польсько-українські суперечки, злочини чи конфлікти завжди служили нашому спільному ворогові", — прокоментував заяви правої опозиції глава МЗС Сікорський.Але Навроцький та йому подібні продовжують підігрівати українофобію. Звідси логічне питання: невже у Польщі виросло покоління політиків — агентів Росії?Агенти Кремля чи "корисні ідіоти"?Відповідь парадоксальна: і так, і ні. Є, хто прикривається демократичними процедурами, на кшталт "Конфедерації польської корони" Гжегожа Брауна. Відверті українофоби та противники Євросоюзу, але вони мають чималий рейтинг серед виборців. А є такі, як "Право і справедливість", Ярослав Качинський, Кароль Навроцький та його оточення. Вони за своєю суттю — антиросійські, проте десятиліттями спекулювали на тематиці національної пам’яті і це їм приносило дивіденди. Чи є у них економічна програма для поляків без Євросоюзу та НАТО? Звісно ж, ні.TrueUA аналізував, що собою являють нинішні європейські ультраправі. Вони паразитують на слабостях демократії, граючи тим самим проти політичної єдності в Європі. Бо свій результат на виборах — важливіший.Як має чинити Україна в історії з польськими ультраправими?Перше: уряд Туска мусить задовольняти інтереси всього населення, тому іноді від його спікерів можна почути й не зовсім приємні речі, але головне — ці люди працюють на спільний із нами результат. Тому потрібно працювати спільно, шукаючи точки дотику. Перемога восени наступного року партії Туска та інших польських лібералів — нам на руку.Друге: поляки хочуть продовжувати пошукові роботи для ексгумації жертв полій на Волині, жодним чином їм не треба заважати, щобільше, в разі знахідок (поки таких не було) — покладати вінки на могили жертв. Чи потрібно від поляків вимагати чогось у відповідь? Головне, щоб "ПіС", яка висунула Чарнека кандидатом у прем’єри, не прийшла до влади восени 2027 року та не сколотила коаліцію з двома "конфедераціями", заради цього є сенс скористатися відомим прислів’ям "мовчання — золото".Нарешті, третє: чим ближче до старту парламентських виборів у Польщі, тим очевидніше, що тамтешні спецслужби активізують протидію російським впливам, у них просто не буде іншого виходу. У цьому контексті дуже важливою є робота наших спецслужб зі збору інформації про роботу агентури РФ у сусідній державі. Прийде час, коли Варшава звернеться по цю інформацію до Києва..