# Звільнення

У четвер, 16 січня, у Державній податковій службі України провели масштабні кадрові зміни. Зокрема, звільнили чимало посадовців.Про це повідомив голова Державної податкової служби Руслан Кравченко."Чергові кадрові зміни в Державній податковій службі України. Звільнено керівників ще 2-х регіональних управлінь", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Під звільнення потрапили:керівник Головного управління ДПС міста Києва;керівник Головного управління ДПС у Черкаській області.Також відбулися зміни у центральному апараті. Звільнено керівників п'яти департаментів: директора департаменту трансфертного ціноутворення;директора департаменту правового забезпечення;директора департаменту податкового аудиту;директора департаменту з питань запобігання та виявлення корупції;директора департаменту економічного аналізу.Раніше, а саме 9 січня, Руслан Кравченко також ухвалив низку кадрових змін у центральному апараті ДПС.Нагадаємо, у 2025 році Державна податкова служба України проведе майже п'ять тисяч планових перевірок платників податків. У першу чергу варто приготуватися підприємствам агросектору.

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про звільнення міністра енергетики України Германа Галущенка. Ініціаторами стали 28 народних депутатів України з фракцій "Слуга народу", "Європейська Солідарність", "Голос", "Батьківщина"та декількох позафракційних депутатів.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України. Постанову вже отримали в українському парламент та скерували на розгляд керівництву.Раніше представниця енергетичного комітету Верховної Ради Інна Совсун (фракція "Голос") разом із народними депутатами різних фракцій запустила реєстрацію постанови про звільнення з посади міністра енергетики України Германа Галущенка.Серед причин нардепка назвала "системну корупцію в енергетиці", "провалену роботу щодо захисту частини енергетичної інфраструктури", "брехню та маніпуляції" й інше.Як відомо, члена Кабінету міністрів України (крім прем’єр-міністра) може звільнити Верховна Рада України в таких випадках:якщо він сам подав заяву про відставку;за поданням прем’єр-міністра (для міністра закордонних справ або оборони — за згодою президента);якщо президент подасть відповідне подання для міністра закордонних справ або оборони;з ініціативи Верховної Ради.Рішення Верховної Ради ухвалюється постановою, і звільнення набуває чинності в день ухвалення цього рішення. У разі смерті міністра його повноваження припиняються з дати смерті.Нагадаємо, що декілька днів тому міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді назвав посла Європейського Союзу в Україні Катаріну Матернову "клерком середнього звена". Він згадав її під час обговорення законопроекту про добудову енергоблоків Хмельницької атомної електростанції коштом західних донорів. На це відреагував народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який вимагає відставки міністра.

Міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді назвав посла Європейського Союзу в Україні Катаріну Матернову "клерком середнього звена". Він загадав її під час обговорення законопроект про добудову енергоблоків Хмельницької атомної електростанції коштом західних донорів.На його фразу відреагував народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Міністр на якого ми заслуговуємо… Прямо ціль цього року буде — позбавити державу цього "ефективного менеджера". Тому що ще рік такого розграбування та струму можемо не витримати", — написав він у своєму Telegram-каналі.Депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун, яка входить до енергетичного комітету Верховної Ради, зазначила, що комітет отримав лист від представників Єврокомісії й американського посольства, в якому висловлюється стурбованість тим, що в публічному просторі з'являється інформація, що начебто й одні, й інші підтримують цей проект."Насправді такої підтримки немає. Вони хотіли би надалі уникнути таких маніпуляцій", — зазначила депутатка.Під час відповіді Галущенко сказав: "Стосовно позиції клерків середнього звена представництва Єврокомісії, Інно, мені дуже шкода, що ви бігаєте посольствами та поливаєте брудом нашу енергетику та нашу державу".Після короткої словесної перепалки в Раді Галущенко сказав, що "насправді нема в ЄС єдиного підходу до розвитку атомної енергетики, і про це всім відомо"."Тому не може бути єдиної позиції ЄС щодо розвитку атомної енергетики та, зокрема, будівництва наших блоків. І це відповідним чином анонсувала представниця ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка про це і сказала, що ЄС не коментує питання добудови блоків", — зазначив він.Нагадаємо, що 7 січня Кабінет міністрів України звільнив заступницю міністра у справах ветеранів Руслану Величко-Трифонюк через скандал із колишнім військовослужбовцем, який поскаржився на образи з боку посадовиці.

У вівторок, 7 січня, Кабінет міністрів України звільнив заступницю міністра у справах ветеранів Руслану Величко-Трифонюк через скандал з колишнім військовослужбовцем, який поскаржився на образи з боку посадовиці.Про це повідомила прес-служба уряду."На своєму засіданні 7 січня Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження про звільнення Величко-Трифонюк Руслани Володимирівни з посади заступника міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції", — йдеться у повідомленні.Що відомо про скандал за участі Руслани Величко-ТрифонюкДнями ветеран Збройних сил України Євген Шибалов у соцмережі Facebook оприлюднив допис, у якому розповів, що звільнився із Мінветеранів через приниження з боку керівництва.  "За неповні пів року з наснажливих мотиваційних промов керівництва я дізнався про себе багато цікавого. Зокрема, що я: "дов***об", "ніх***я не роблю", "займаюся якоюсь ху*тою", "вважаю себе дох***я експертом", "замість роботи тільки піарюся і продаю себе", — розповів Шибалов.Після цього Міністерство у справах ветеранів ініціювало звільнення Руслани Величко-Трифонюк, а також  призначило службову перевірку для виявлення фактів та обставин, поширених у ЗМІ. "Міністерство категорично засуджує поведінку, яка принижує честь та гідність ветерана війни або  будь-якої людини, незалежно від віку, статі, національності, соціального статусу тощо і жодні обставини не можуть бути виправданням. Кожен роботодавець незалежно від форми власності має створювати належні умови для реінтеграції ветерана на робочому місці", — заявили у відомстві.Нагадаємо, 7 січня міністр оборони України Рустем Умєров призначив колишнього міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова своїм радником на громадських засадах.

У понеділок, 6 січня, премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про відставку з посади лідера Ліберальної партії. Також він заявив, що після обрання свого наступника, більше не виконуватиме обовʼязки глави уряду.Таку заяву посадовець зробив на прес-конференції в Оттаві, передає CNN."Я маю намір піти у відставку як партійний лідер. І як прем'єр-міністр після того, як партія обере свого наступного лідера в ході жорсткого, загальнонаціонального змагального процесу", — заявив він.Також Трюдо заявив, що роботу парламенту країни буде призупинено до 24 березня, поки не буде обрано нового лідера."Парламент був паралізований протягом кількох місяців після найдовшої сесії парламенту меншини в історії Канади", — заявив прем'єр.Він наголосив, що коли оголосив намір піти у відставку "шкодував про одне" — про виборчий процес у країні."Якщо я жалкую про щось, особливо коли ми наближаємось до виборів — ну, ймовірно, про багато вибачень, про які я згадаю. Але я б хотів, щоб ми змогли змінити спосіб обрання наших урядів у цій країні, щоб люди могли просто обрати другий або третій вибір у тому ж бюлетені", — зазначив Трюдо.Нагадаємо, в листопаді прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявляв, що союзники України не зможуть повноцінно замінити їй допомогу у випадку, якщо від неї відмовляться США. Однак є шанс, що війна може закінчитися вже найближчими місяцями.

Канадський прем'єр-міністр Джастін Трюдо роздумує про те, щоби піти у відставку. Ймовірність такого кроку зростає, проте він іще не ухвалив остаточного рішення.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на Glode and Mail. Журналісти з’ясували, що оголошення про відхід з посади лідера керівної Ліберальної партії Канади після дев’яти років перебування у владі Джастін Трюдо оголосить уже в понеділок, 6 січня.Інші джерела запевнили, що це станеться до позачергового заселення ліберальних законодавців, яке відбудеться в середу.Відхід Трюдо залишить партію без постійного лідера в той час, коли згідно з опитуваннями ліберали нищівно програють опозиції (консерваторам) на виборах, що мають відбутися до кінця жовтня. ЗМІ пише, що через такі похмурі прогнози дедалі більша кількість ліберальних парламентаріїв публічно закликає Джастіна Трюдо залишити посаду.При цьому йдеться не тільки про лідерство в партії, а й стосується посади прем'єр-міністра. Аналітики Globe and Mail зауважили, що наразі незрозуміло, чи піде Трюдо негайно, чи залишиться на посаді прем'єр-міністра доти, доки не оберуть нового лідера лібералів.Медійники з Reuters зазначили, що Трюдо отримав посаду лідера лібералів 2013 року, коли партія переживала серйозні труднощі та вперше опустилася на третє місце в палаті громад. Якщо ж прем'єр і справді піде у відставку, то це, ймовірно, спровокує нові проведення швидких виборів, щоби сформувати стабільний уряд, який буде здатний взаємодіяти з адміністрацією обраного президента США Дональда Трампа протягом наступних чотирьох років.Також Reuters констатував, що Трюдо обговорив з міністром фінансів Домініком Лебланом питання про те, чи готовий він працювати на посаді тимчасового лідера партії та прем'єр-міністра. При цьому додав, що це неможливо, якщо Леблан планує балотуватися на посаду лідера.Нагадаємо, в листопаді прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявляв, що союзники України не зможуть повноцінно замінити їй допомогу у випадку, якщо від неї відмовляться США. Однак є шанс, що війна може закінчитися вже найближчими місяцями.

У вівторок, 31 грудня, президент України Володимир Зеленський звільнив Сергія Попка з посади начальника Київської міської військової адміністрації. Замість нього призначено Тимура Ткаченка.Про це свідчать укази українського президента №897/2024 та №898/2024.Відповідні укази розміщені на сайті президента.Сергій Попко народився 1961 року в Києві. Служив командиром взводу, батальйону, командиром частини, начальником штабу механізованої дивізії. 2016-2019 років працював на посаді командувача Сухопутних військ Збройних сил України.Тимур Ткаченко з вересня працював заступником міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби, а до того з 2023 року — заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості. З 2021 року Ткаченко очолював департамент благоустрою Київської міської державної адміністрації.Як відомо, вчора Володимир Зеленський звільнив начальників Київської та Полтавської обласних військових адміністрацій Руслана Кравченка та Філіпа Проніна.Нагадаємо, що так само 30 грудня президент підписав указ про звільнення Романа Машовця з посади заступника керівника Офісу президента України. Він курував у ньому військовий напрямок.

У понеділок, 30 грудня, президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Романа Машовця з посади заступника керівника Офісу президента України. Він курував у ньому військовий напрямок.Про звільнення чиновника свідчить указ на сайті Офісу президента України."Звільнити Машовця Романа Васильовича з посади заступника керівника Офісу президента України", — йдеться в тексті документа.Роман Машовець став заступником керівника Офісу президента України у квітні 2020 року після звільнення Анни Коваленко. В Офісі президента він курував військовий напрямок.У листопаді 2022 року президент Володимир Зеленський включив Романа Машовця до складу Ставки Верховного головнокомандувача.Зі січня 2024 року він перебував у складі української делегації для переговорів з іншими державами щодо підготовки домовленостей про надання Україні гарантій безпеки. Ті делегації очолював керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.Сьогодні ж Володимир Зеленський звільнив начальників Київської та Полтавської обласних військових адміністрацій Руслана Кравченка та Філіпа Проніна.Нагадаємо, що в понеділок український президент призначив на посаду військового омбудсмена відому правозахисницю Ольгу Решетилову. Вчора він заявляв, що має "сильну кандидатуру" на цю посаду.

У суботу, 28 грудня, Кабінет міністрів України погоди звільнення двох голів обласних військових адміністрацій.Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.За словами посадовця, сьогодні уряд погоди звільнення:голови Київської обласної державної адміністрації Руслана Кравченка;голови Полтавської обласної державної адміністрації Філіпа Проніна.Що відомо про Руслана КравченкаКравченко Руслан Андрійович народився у 1990 році в місті Сєвєродонецьк Луганської області. З 1997 року по 2005 рік навчався у загальноосвітній середній школі № 8 міста Сєвєродонецьк. Протягом 2005—2007 років продовжував навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна.З 2007 по 2012 рік навчався на військово-юридичному факультеті Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де отримав диплом магістра про повну вищу освіту за спеціальністю "правознавство" та військове звання "лейтенант юстиції".Руслан Кравченко був керівником Бучанської окружної прокуратури. Її він очолював з 15 березня 2021 року. Після цього він став головою Київської ОВА. Цього року брав участь в конкурсі на посаду керівника Національного антикорупційного бюро (НАБУ), проте перемогти не зміг.Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня від 23 серпня 2022 "за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку".Що відомо про Філіпа ПронінаУ 2005 році закінчив Київський національний економічний університет, спеціальність — міжнародна економіка, кваліфікація — магістр з міжнародної економіки.З 2005 по 2008 рік працював головним спеціалістом департаменту аналітичної роботи в Державному комітеті фінансового моніторингу України. Спеціалізувався на фінансових розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю банківських установ, державними монополіями, незаконним відшкодуванням ПДВ.З 2008 по 2010 рік працював в українському офісі компанії KPMG. Відповідав за створення та розвиток групи незалежних фінансових розслідувань. Діяльність підрозділу була зосереджена на корпоративній розвідці, фінансових розслідуваннях та протидії відмиванню коштів.З 2010 по 2017 роки працював у Державній службі фінансового моніторингу України заступником директора департаменту фінансових розслідувань — начальником управління аналізу ризиків та типологічних досліджень.У 2017 році очолив Управління виявлення та розшуку активів Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.У 2018 році закінчив Приватний вищий навчальний заклад "Фінансово-правовий коледж", спеціальність — правознавство, кваліфікація — бакалавр.З січня 2020 по жовтень 2023 року — заступник голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. З 10 жовтня 2023 року — голова Полтавської обласної державної адміністрації.Нагадаємо, раніше керівництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка ухвалило рішення про дострокове розірвання контракту з професором кафедри друкованих медіа та історії журналістики Навчально-наукового інституту журналістики Микитою Василенком, який нещодавно втрапив у скандал через неетичні висловлювання про українок.

Керівництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка ухвалило рішення про дострокове розірвання контракту з професором кафедри друкованих медіа та історії журналістики Навчально-наукового інституту журналістики Микитою Василенком, який нещодавно втрапив у скандал через неетичні висловлювання про українок.Про це повідомляється на офіційному сайті університету."Це рішення базується на висновках вченої ради ННІ журналістики, Постійної комісії Вченої ради Університету з питань етики та інших колегіальних органів, які встановили порушення професором норм Етичного кодексу університетської спільноти, умов контракту й загальних етичних стандартів", — йдеться у повідомленні.За даними університету, Василенко своїми діями та висловами порушив:етичний кодекс університетської спільноти;умови контракту науково-педагогічного працівника;норми законів "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" та "Про освіту".Як зауважили у ВНЗ, поведінка Василенка не лише суперечила основним етичним принципам університету, але й завдала репутаційної шкоди навчальному закладу. Наголошується, що контракт із професором Василенком буде припинено 30 грудня 2024 року.Що відомо про скандальні вислови професораМикита Василенко відзначився сексистськими висловлюваннями в ефірі одного із YouTube-каналів. Зокрема, він заявив, що буцімто "тисячі голодних українських жінок", які "не встигли виїхати, або чоловіків яких убили чи покалічили", зрадіють іноземним миротворцям. До того ж він порівняв "іноземних миротворців" із німецькими військовими, від яких після Другої світової війни "народжувалися діти".Міністр освіти та науки Оксен Лісовий назвав слова професора Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Микити Василенка "неприпустимими".Нагадаємо, що раніше на висловлювання Василенка відреагував омбудсмен Дмитро Лубінець. Він зауважив, що професор близько року тому вже втрапляв у скандал, від нього уповноважений із прав людини отримував колективне звернення від студентів. Після реагування університет притягнув його до дисциплінарної відповідальності, професор отримав догану.

У четвер, 26 грудня, вчена рада Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка проголосувала за звільнення професора Микити Василенка. Викладач отримає другу догану з подальшим звільненням – це станеться до кінця року.Про це повідомив "Бабель" із посиланням на джерела в Інституті журналістики. Журналісти зазначили, що першу догану Василенко отримав близько року тому.Як відомо, викладач Василенко заявляв, що залучення іноземних військових в Україну може "покращити ситуацію з народжуваністю", а також казав про "сотні тисяч голодних українок"."Бабель" раніше переглянув чимало інтерв'ю Василенка, проаналізував їх і з'ясував, що його головний прийом — за будь-яких обставин прогнозувати майбутню кризу: вимирання населення або повстання «в тилу і на фронті.Міністр освіти та науки Оксен Лісовий назвав слова професора Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Микити Василенка "неприпустимими"."Висловлювання з боку викладача, які я бачив в інформаційному просторі, є неприпустимими. Особливо, якщо вони транслюються в інформаційному просторі ворога. Адміністрація університету планує розглянути етичні аспекти поведінки цього викладача на відповідній комісії. Проте мені відомо, що вже не вперше етична комісія збирається з цієї причини", — зазначив Лісовий.Він додав, що як міністр не має права втручатися в автономність вишу, але має право висловити свою оцінку."Реакція на такі висловлювання та відповідальність за них повинні бути суворими", — наголосив міністр.Зараз Міністерство освіти та науки працює над зміною культури освітнього середовища у вишах, і "така поведінка точно не вписується в ці зміни", резюмував Лісовий.Нагадаємо, що раніше на висловлювання Василенка відреагував омбудсмен Дмитро Лубінець. Він зауважив, що професор близько року тому вже втрапляв у скандал, від нього уповноважений із прав людини отримував колективне звернення від студентів. Після реагування університет притягнув його до дисциплінарної відповідальності, професор отримав догану.

Після проваленого першого голосування Верховна Рада України повторно проголосує за відкликання голови депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрія Бойка з посади члена комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України.Про це повідомили народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк і керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Завтра ще раз постанову виставлять на голосування про вилучення Бойка з комітету", — написав Железняк у своєму Telegram-каналі.Арахамія зазначив, що нардеп Олександр Аліксійчук ініціював дуже правильну постанову щодо виключення Юрія Бойка з комітету."Ми у фракції вирішили якнайшвидше винести її для розгляду в сесійному залі, сьогодні постанову розглянула Верховна Рада. Для позитивного рішення не вистачило дев’яти голосів. За дивним збігом обставин не голосували якраз ті, хто найдужче кричали про "зраду", — зауважив очільник фракції "Слуга народу".Він детальніше проаналізував результати сьогоднішнього голосування:"Слуга народу" — 166 голосів (71,2% від складу фракції, голова фракції Давид Арахамія голосував "за");"Європейська Солідарність" — 17 голосів (62,9% від складу фракції, голова фракції Петро Порошенко "відсутній", хоча перед цим на засіданні був);"Батьківщина" — 7 голосів (29,1% від складу фракції, голова фракції Юлія Тимошенко "відсутня", хоча перед цим на засіданні була);"Голос" — 12 голосів (60% від складу фракції, голова фракції Олександра Устинова "відсутня");Група "Партія "За майбутнє" — 4 голоси (23,5% від складу групи, голова групи Тарас Батенко голосував "за");Група "Довіра" — 4 голоси (21% від складу групи, голова групи Олег Кулініч "відсутній");Група "Платформа за життя і мир" — 0 голосів;Група "Відновлення України" — 0 голосів;Позафракційні — 7 голосів (голова Ради Руслан Стефанчук голосував "за", перший заступник голови Олександр Корнієнко голосував "за", заступниця голови Олена Кондратюк голосувала "за", Дмитро Разумков — "відсутній", хоча перед цим на засіданні був)."Тепер Юрій Бойко знає, кому має бути вдячний за провал голосування. А ми до цього питання обов’язково повернемося та вирішимо його остаточно. Проведемо ще раз засідання комітету та повторно винесемо на голосування", — підсумував Давида Арахамія.Скандальні заяви Юрія БойкаПроросійський політик, народний депутат та голова "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко опублікував у мережі скандальний ролик, у якому розкритикував атаки на російську мову, Українську православну церкву, знесення пам'ятників і перейменування міст."Декілька років тому ми були свідками, як зносили пам'ятники Колумбу, відкривачу Америки, в самій Америці. Схожі наші радикали взяли той самий курс і почали зносити пам'ятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям розмовляти рідною мовою, забороняти їм ходити в ту саму церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває", — сказав Бойко.Відтак, на думку Бойка, "все більше людей підтримують нас — тих, хто виступає проти такого насильства, за єднання в країні та за підтримку людей".Нагадаємо, заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк заявляла, що український парламент може на погоджувальній раді розглянути заяви голови депутатської групи "Платформа за життя і мир" Юрія Бойка. Вони повторюють російську пропаганду.Також повідомлялось, що 17 грудня народний депутат та очільник "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко прибув на допит до Служби безпеки України.Раніше група народних депутатів вийшла з плакатами до трибуни Верховної Ради. Вони вимагали позбавити мандатів членів забороненої в Україні політичної партії "Опозиційної платформи — за життя".

У п'ятницю, 13 грудня, Кабінет міністрів звільнив Антона Дробовича з посади голови Українського інституту національної пам’яті.Про це повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук."Звільнено Антона Дробовича з посади голови Українського інституту національної пам’яті", — написав він на своїй сторінці у Telegram.На офіційному сайті Урядового порталу вказують, що Дробовича звільнили у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду.Посаду голови Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович обіймав з 4 грудня 2019 року.Також він перебував на посаді радника міністра освіти та науки України та керівника служби стратегії музейного планування. У 2011–2012 роках працював журналістом та керівником аналітичного відділу незалежного інформаційного агентства, яке займалося висвітленням питань освіти, науки та молодіжної політики.Нагадаємо, 7 грудня секретар Чернігівської міської ради, виконувач обов’язків міського голови Олександр Ломако заявив, що подав заяву на відставку.

У четвер, 12 грудня, колишнього голову Верховного суду України Всеволода Князєва, якого підозрюють в отриманні хабаря розміром 2,7 мільйона доларів, остаточно звільнили з посади судді. Про це повідомляє прес-служба ВСУ."Велика палата Верховного суду залишила без змін рішення ВРП про звільнення Всеволода Князєва з посади судді", — йдеться у повідомленні.Ще 18 липня 2024 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Князєва з посади судді ВСУ. Проте 15 серпня він оскаржив це рішення ВРП до Великої палати Верховного суду.За результатами розгляду касаційної скарги, 12 грудня 2024 року, Велика палата ВС ухвалила рішення про залишення без змін рішення ВРП від 18 липня 2024 року про притягнення Всеволода Князєва до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді ВСУ.Справа голови Верховного Суду Всеволода КнязєваЗа даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до Господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог.У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Щоб не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 мільйона доларів (1,8 мільйона доларів — суддям Верховного суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг).19 квітня 2023 року Верховний суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій НАБУ і САП задокументували передачу та отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року голову Верховного суду й адвоката було викрито "на гарячому".Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.Нагадаємо, що 10 липня колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва затримали за кілометр від кордону Румунії в Закарпатській області.

Суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову остаточно звільнили з посади. Журналісти проекту "Схеми" у 2023 році знайшли в неї паспорт Російської Федерації.Про це повідомила прес-служба Вищої ради правосуддя (ВРП).  Так, рішення ВРП про звільнення судді Арестової прийняли 10 грудня. За нього проголосували всі присутні 13 членів ради та затвердили його остаточно.Вказується, що реалізація зазначеної процедури здійснювалася на підставі подання третьої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила притягнути суддю Донецького окружного адміністративного суду до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.Підставами для звільнення судді є "вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді"."Рішення ВРП про звільнення з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише ухвалюється на його підставі, тому за своєю суттю є кадровим", — пояснили в прес-службі.Громадянство РФ Людмили Арестової: розслідування "Схем"Як відомо, у липні 2023 року "Схеми" опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи "Роспаспорт", є громадянкою Росії. Документ вказує, що російський паспорт вона отримала на підставі так званого "договору про прийняття Криму до складу Росії" у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства — які на той момент постійно проживали на півострові — визнавали громадянами країни-агресора.У серпні 2024 року дисциплінарна палата ВРП відсторонила Арестову від здійснення правосуддя та рекомендувала її звільнити. Скаргу на суддю до органу суддівського врядування подала громадська організація "Всеукраїнське обʼєднання "Автомайдан" після виходу розслідування. Знахідки журналістів про набуття Арестовою громадянства РФ підтвердила й Служба безпеки України.Нагадаємо, суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Аріна Літвінова має російський паспорт. Станом на 2002 рік вона уже була громадянкою Росії.