Америка замість Онтаріо: хто заплатить за шоу Трампа для MAGA-виборців

Політика Трампа стала каталізатором появи альтернативних оборонних і торгівельних союзів. Для наступника нинішнього глави Білого дому, ким би він не був, це вже зараз створює нові реалії, в яких "зробити Америку знову великою" коштуватиме дуже дорого.

Навіщо Трамп перейменовує затоку, озеро й планує перейменувати океан

Останнє за часом опитування Ipsos/Reuters показало, що Дональда Трампа підтримує 33% — це найгірший показник за час його нинішнього президентського терміну. Проте далеко не всі сучасні лідери можуть похвалитися таким рейтингом. Наприклад, рівень підтримки президента Франції Еммануеля Макрона у жовтні минулого року становив 11%, що стало найгіршим показником серед президентів за останні 50 років. Цього року рейтинг Макрона підріс і за останніми опитуваннями становить 21%.

Трамп зберігає популярність, бо цілеспрямовано працює на свою аудиторію. Днями він перейменував озеро Онтаріо на озеро Америка.

"У нас є затока. У нас є озеро. Тепер нам потрібний океан. Тож, можливо, нам доведеться змінити назву Атлантичного або Тихого океану", — повідомив глава Білого дому.

Нагадаємо, одним із перших його рішень на посаді стало перейменування Мексиканської затоки на Американську. На географічних мапах світу затока залишилася з історичною назвою, "Американською" її називають в США. Так само і з озером Онтаріо: Google змінив назву об’єкту на своїх картах лише для американців, а в Конгресі вже пропонують скасувати указ глави Білого дому, ухваливши відповідний закон.

Можна пригадати один із перших указів Трампа, яким він повернув горі Деналі на Алясці назву Мак-Кінлі на честь одного із президентів США. Гору у 2015 році перейменував Барак Обама на знак поваги до корінного населення. До дивних ініціатив можна віднести намір зробити Ормузьку протоку територією США, Канаду — 51 штатом, відібрати у Панами Панамський канал, приєднати Венесуелу та анексувати Гренландію.

Глава канадського уряду Марк Карні відповів на чергове дивацтво президента сусідньої держави. Він наголосив, що назва Онтаріо походить від вендатського слова Ontari’io, це означає "озеро прекрасне, озеро велике". Так воно зветься понад 400 років.

"Ми знаємо, що Америка змінюється, змінюються її торговельні відносини, зовнішня політика, національні пам’ятки та назви водойм. Канадці також знають, що називати речі своїми іменами означає називати це озеро Онтаріо — тоді, зараз і завжди", — зазначив Карні.

Перейменування Трампом озера стало продовженням нового витка конфлікту з Канадою. Президент США оголосив про запровадження 50-відсоткового мита на канадські товари, та з 8 вересня запроваджує контрмита у розмірі від 15% до 50% на імпорт семисот товарів зі Штатів. Не секрет, що тарифні війни, які влаштовує Трамп, шкодять американській економіці, оскільки американцям доводиться платити більше за імпортні товари, але частина виборців підтримує дії президента, вважаючи, що інші країни користуються США у міжнародній торгівлі, а митами Америка повертає справедливість.

Росте ціна на бензин? Грабуємо Венесуелу

Поки вираховують, який із океанів — Атлантичний чи Тихий — перейменує Трамп, глава Білого дому продовжує куражитися. Він опублікував рейтинг президентів США, розбивши на кілька категорій. Себе відніс до "величних". Тільки себе. До категорії "видатні" потрапили Вашингтон, Лінкольн, Ф. Рузвельт Джефферсон, Вілсон і Джексон. Далі — "майже великі": Т. Рузвельта, Клівленд, Дж. Адамс та Полк. Наступні — "середні": Клінтон, Дж. К. Адамс, Монро, Гейс, Медісон, Ван Бюрен, Тафт, Артур, Мак-Кінлі, Е. Джонсон, Гувер і Гаррісон. До шістки "нижче середнього" Трамп вписав Тайлера, Куліджа, Філлмора, Тейлора, Бьюкенена і Пірса. Замикають рейтинг — "невдахи": туди Трамп відправив Обаму, свого попередника Байдена, а також Картера, Гранта й Гардінга.

У переліку не знайшлося місця Рейгану, біля чийого портрета любить фотографуватися Трамп, Трумену, Ейзенхауеру, Кеннеді, Л. Джонсону, Ніксону, Форду та обом Бушам, батьку і сину. Шукати причину вибірковості резону немає, як і розподіленню по категоріях. Приміром, Грант зображений на 50-доларовій купюрі, очевидно — заслужив, раз його портрет на національній валюті.

Інша справа, чи конвертуються 33% фанатів Трампа у голоси республіканців на проміжних виборах до Конгресу, які відбудуться 3 листопада. Можна і Місяць перейменувати на Америку, мотивуючи тим, що на супутнику Землі побували американські астронавти, але чи додасть це підтримки кандидатам від Республіканської партії? Їм треба пояснювати виборцям, чому США загрузли в Ірані, чому їхній лідер у кріслі президента не може виконати обіцянку припинити війну в Україні, є й більш приземлені "чому": з початку року вартість бензину зросла із 2,79 доларів за галон до 4 доларів; роздрібна ціна дизелю перевищила 5,60 доларів за галон, а запаси дизельного палива впали до найнижчого сезонного рівня за весь період спостережень (із початку 1980-х); споживчі ціни зросли на 0,1% у липні, а річний рівень інфляції у серпні становив 3,4%.

У Трампа вже є відповіді на невдоволення ростом цін на пальне, - він оголосив про намір використати венесуельську нафту для поповнення стратегічних національних резервів. Нещодавно Вашингтон і Каракас уклали угоду про розробку у Венесуелі 17 нафтових родовищ із запасами 65 млрд. барелів — пʼятої частини доведених резервів країни. Фактично венесуельська влада, яку США не чіпають після викрадення Ніколаса Мадуро, заради виживання віддала американцям ексклюзивне право розробляти величезні родовища нафти, яка потрапить до Штатів не зараз і навіть не через рік, її ще треба видобути, транспортувати, але в цій історії чітко прослідковується, що Трамп намагається довести тим, хто шаленіє від нього, що він таки "найвеличніший". Серед республіканців-прихильників руху MAGA (близько 60% партії), діяльність глави держави схвалює 92%.

Як світ реагує на блазнювання Трампа

Для колективного Заходу політики нинішньої американської адміністрації стала великим викликом. Якщо минулого року до його поведінки пристосовувалися, намагалися зайвий раз не дратувати, демонструвати лояльність, то цього року відбулися помітні зміни. Поштовхом до них стала іранська авантюра Штатів, в якій партнери по НАТО відмовилися брати участь, викликавши гнів Трампа. Проте змусити їх вв’язатися у війну в Ірані він так і не зміг. Рано або пізно терпець союзників Америки мав урватися, - вони не MAGA-виборці, які моляться на свою ікону в Овальному кабінеті.

Демократії шукають, як пережити темні часи. Таким прикладом є "Коаліція рішучих" на чолі з Британією, Францією та Німеччиною. Інший приклад — Об’єднані експедиційні сили, Joint Expeditionary Force (JEF) — спілка десяти держав північної Європи на чолі з Британією. Її створили 2015 року, але активно організація запрацювала на тлі безпекових викликів, пов’язаних із російською агресією проти України, та політики Вашингтона. Країни-члени JEF — серед лідерів із військової допомоги нашій державі. Продовжують продуктивно взаємодіяти й старі альянси — НАТО, G7, політичні структури Євросоюзу.

Змінюється політика й інших держав. 7 серпня у священному місті мусульман Мецці Туреччина, Саудівська Аравія і Пакистан уклали тристоронній оборонний пакт, в якому є пункт про колективну безпеку й оборону. Свою гру веде й Індія, влада якої зрозуміла, що діяльність Трампа посилює Китай, її головного геополітичного суперника в Азії. В січні 2026-го Індія уклала торгівельну угоду з Євросоюзом після 20 років переговорів. Окремо домовилися про партнерство у сфері оборони, яке передбачає розробку і виробництво зброї, обмін секретною інформацією і спільний моніторинг Індійського океану для протидії китайському флоту. Подібні угоди Індія уклала ще з низкою країн.

Поки нові союзи видаються темами для широкого експертного обговорення, жоден не претендує на потужну альтернативу існуючим. Радше, це спроба дружити у перспективі посттрампівської Америки. Хто б не став наступником "найвеличнішого перейменовувача озер", йому доведеться визнавати реалії, за яких повернення лідерства США виявиться неможливим без урахування інтересів учасників нових альянсів.