Бронетехніка в сучасній війні: як вона вийшла з трендів і чому має всі шанси повернутися

Всі ми пам'ятаємо, як у перші тижні, місяці і навіть роки раділи багаточисленним відеозаписам, на яких українські воїни палять російські танки, БМП, САУ та іншу бронетехніку. Паралельно з цим ми раділи тому, як ЗСУ поповнюються все новими й новими видами сучасної бронетехніки світового рівня: "Леопарди", "Челенджери", "Абрамси", "Бредлі" тощо. І ось, у сьогоденні, ми раптом ловимо себе на думці, що все це якось зникло з інформаційного простору.

І цьому є логічне пояснення. У реаліях війни 2026-го року перенасиченість поля бою різного типу безпілотниками створює максимально несприятливі умови не те що для ефективності бронетехніки, а для її виживання взагалі.

Якщо поглянути на статистику, то у 2026 році втрати бронетехніки з обох сторін є найменшими за 4,5 роки війни (918 танків та 1 657 ББМ в армії РФ згідно офіційних зведень Генштабу), а уражена техніка — це здебільшого та, яка знаходилась на закритих вогневих позиціях, або в районах зосередження особового складу, або взагалі на полігонах чи рембазах в тилу. Наразі залишились хіба що ББМ з величезними "мангалами", які досі відіграють ключову роль в логістичному забезпеченні позицій, та й то — здебільшого в зоні 5-15 км від лінії бойового зіткнення.

Все це вказує на значне зменшення впливу даного типу озброєння на перебіг сучасної війни, адже більшість втрат техніки відбувається навіть не під час її застосування за прямим призначенням.

Згідно з офіційними зведеннями Генштабу, ситуація станом на сьогодні виглядає наступним чином:

Як бачимо, починаючи з 2025 року втрати бронетехніки зменшуються вдвічі буквально щороку і пов'язано це в першу чергу зі зменшенням її застосування. Адже який сенс у танку вартістю десятки мільйонів доларів, якщо його можуть вивести з ладу 3-4 FPV-дрона вартістю 6 тисяч доларів кожен ще до того, як він виїде на бойову позицію?

Мабуть чи не остання велика операція, де бронетехніка мала успішне застосування, була Курська операція ЗСУ у серпня 2024 року, яка стала можливою не в останню чергу завдяки застосування портативних засобів РЕБ. Але й вона ж застопорилась буквально в той момент, коли ворог почав застосовувати дрони на оптоволокні, проти яких засоби РЕБ безсилі.

Отже, наразі все виглядає так, що бронетехніка остаточно перетворилася на рудимент війни. Але так думають далеко не всі. Українські військові переконані, що все ще може змінитися і ті ж танки знову отримають шанс проявити себе.

"Наші комплекси активного захисту вже збивають від 60 до 80% FPV-дронів. Коли їх доведуть до повного вдосконалення, бронетехніка знову стане актуальною і зміняться темпи наступу", — таку думку висловив колишній головком ЗСУ генерал Олександр Сирський 25 вересня 2025 року під час дискусії, присвяченої річниці Харківської операції та війні майбутнього.

Подібної думки дотримується і відомий український військовий діяч, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал Микола Маломуж. У своїх оцінках поточної ситуації на фронті він відзначає, що важка бронетехніка навіть зараз ефективна у тих районах, де противник використовує засоби проти українських дронів, тому, на його думку, є сенс використовувати комбінацію техніки та дронів і при наступальних операціях.

Більше того, просочується інформація, що під час операції "Вівальді" українські військові теж пробували різні комбінації застосування бронетехніки з піхотою і дронами і мали певні успіхи. Але давайте не будемо фантазувати і дочекаємось офіційних повідомлень.